ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про вiдповiдальнiсть перевiзникiв пiд час здiйснення мiжнародних пасажирських перевезень

(назва у редакцiї Закону України вiд 02.12.2010р. N 2753-VI)

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 3 квiтня 2003 року N 661-IV,
вiд 2 грудня 2010 року N 2753-VI,
вiд 18 вересня 2012 року N 5290-VI,
вiд 24 лютого 2023 року N 2952-IX

     Цей Закон вiдповiдно до Протоколу про попередження i припинення торгiвлi людьми, особливо жiнками i дiтьми, i покарання за неї та Протоколу проти незаконного ввозу мiгрантiв по сушi, морю i повiтрю, що доповнюють Конвенцiю Органiзацiї Об'єднаних Нацiй проти транснацiональної органiзованої злочинностi, Конвенцiї Ради Європи про заходи щодо протидiї торгiвлi людьми встановлює вiдповiдальнiсть перевiзникiв за невиконання обов'язку перевiрити перед початком мiжнародного пасажирського перевезення наявнiсть, але не справжнiсть, у пасажирiв документiв, необхiдних для в'їзду до держави прямування, транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажирiв через державний кордон України без необхiдних документiв, а також визначає порядок застосування цiєї вiдповiдальностi.

(преамбула у редакцiї Закону України вiд 02.12.2010р. N 2753-VI)

     Стаття 1. Вiдповiдальнiсть перевiзникiв пiд час здiйснення мiжнародних пасажирських перевезень

     Пiдприємства (їх об'єднання), установи, органiзацiї та фiзичнi особи - пiдприємцi, якi здiйснюють мiжнароднi пасажирськi перевезення (далi - перевiзники), за невиконання обов'язку перевiрити перед початком мiжнародного пасажирського перевезення наявнiсть у пасажира паспортного документа, вiзи або iнших документiв, необхiдних для в'їзду до держави прямування або транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без таких документiв, несуть вiдповiдальнiсть у виглядi штрафу в розмiрi сорока семи прожиткових мiнiмумiв для працездатних осiб, встановленому на 1 сiчня календарного року, за кожного такого пасажира, але не бiльше шестисот таких прожиткових мiнiмумiв за одне перевезення, а за ненадання або надання недостовiрних даних реєстрацiї пасажирiв - у розмiрi п'ятдесяти таких прожиткових мiнiмумiв за кожне перевезення.

(частина перша статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 24.02.2023р. N 2952-IX)

     За наказом уповноваженої службової особи пiдроздiлу охорони державного кордону України перевiзник зобов'язаний вивезти пасажира, якому через вiдсутнiсть необхiдних документiв вiдмовлено у в'їздi в Україну, до держави, з якої пасажира було привезено, або до держави, яка видала йому паспортний документ, або знайти iнший спосiб вивезення такого пасажира за межi територiї України.

     Звернення пасажира, який є iноземцем або особою без громадянства, iз заявою про визнання бiженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, чи про надання притулку в порядку, встановленому законом, не звiльняє перевiзника вiд вiдповiдальностi, передбаченої цим Законом за перевезення чи спробу перевезення такого пасажира через державний кордон України без необхiдних документiв.

(частина третя статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5290-VI)

     Перевiзник звiльняється вiд вiдповiдальностi, передбаченої цiєю статтею, якщо доведе, що документи, наданi йому пасажиром перед початком мiжнародного пасажирського перевезення, дали йому достатнi пiдстави вважати, що пасажир мав документи, необхiднi для в'їзду до держави прямування, транзиту.

(стаття 1 у редакцiї Закону України вiд 02.12.2010р. N 2753-VI)

     Стаття 2. Органи, що уповноваженi розглядати справи про правопорушення

     Справи про правопорушення, передбаченi статтею 1 цього Закону, розглядають вiдповiднi органи охорони державного кордону України.

     Вiд iменi органiв охорони державного кордону України розглядати справи про правопорушення та накладати штрафи мають право начальники органiв охорони державного кордону України та їх заступники.

(частина друга статтi 2 у редакцiї Закону України вiд 02.12.2010р. N 2753-VI)

     Стаття 3. Протокол про правопорушення

     Посадовою особою вiдповiдного органу охорони державного кордону України, яка виконує функцiї iз здiйснення прикордонного контролю, про вчинення правопорушення складається протокол.

     У протоколi зазначаються:

     дата i мiсце його складення;

     прiзвище, iм'я, по батьковi, посада особи, яка склала протокол;

     назва перевiзника, його юридична адреса, розрахунковий рахунок, iдентифiкацiйний код, дата i мiсце реєстрацiї;

(абзац четвертий частини другої статтi 3 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.12.2010р. N 2753-VI)

     прiзвище, iм'я, по батьковi особи, яка керує транспортним засобом, або представника перевiзника, у присутностi якого складено протокол;

(абзац п'ятий частини другої статтi 3 у редакцiї Закону України вiд 02.12.2010р. N 2753-VI)

     прiзвище, iм'я, по батьковi свiдкiв (за наявностi);

     дата i мiсце вчинення правопорушення;

     нормативно-правовий акт, який передбачає вiдповiдальнiсть за дане правопорушення;

     iншi вiдомостi, необхiднi для вирiшення справи.

     Протокол пiдписується особою, яка його склала, i особою, яка керує транспортним засобом, або представником перевiзника, у присутностi якого складено протокол про правопорушення, а за наявностi свiдкiв протокол може бути пiдписано також i цими особами.

(частина третя статтi 3 у редакцiї Закону України вiд 02.12.2010р. N 2753-VI)

     У разi вiдмови особи, яка керує транспортним засобом, або представника перевiзника вiд пiдписання протоколу в ньому робиться запис про це. Особа, яка керує транспортним засобом, або представник перевiзника має право надати пояснення i зауваження щодо змiсту протоколу, якi додаються до протоколу, а також викласти мотиви вiдмови вiд його пiдписання.

(частина четверта статтi 3 у редакцiї Закону України вiд 02.12.2010р. N 2753-VI)

     Протокол складається у двох примiрниках. Перший примiрник разом з iншими документами, що стосуються справи, надсилається протягом трьох робочих днiв з дня вчинення правопорушення посадовiй особi, уповноваженiй накладати штраф. Другий примiрник вручається особi, яка керує транспортним засобом, або представнику перевiзника пiд розписку.

(частина п'ята статтi 3 у редакцiї Закону України вiд 02.12.2010р. N 2753-VI)

     Стаття 4. Обставини, що виключають провадження у справi про правопорушення

     Провадження у справi про правопорушення не може бути розпочато, а розпочате пiдлягає закриттю за таких обставин:

     1) вiдсутностi подiї правопорушення;

     2) скасування встановленої цим Законом вiдповiдальностi;

     3) державної реєстрацiї припинення перевiзника в результатi його лiквiдацiї (припинення пiдприємницької дiяльностi для перевiзника - фiзичної особи - пiдприємця у зв'язку з його смертю).

(пункт 3 частини першої статтi 4 у редакцiї Закону України вiд 02.12.2010р. N 2753-VI)

     Стаття 5. Особи, якi беруть участь у розглядi справи про правопорушення

     Особами, якi беруть участь у розглядi справи, визнаються:

     представник перевiзника;

(абзац другий статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.12.2010р. N 2753-VI)

     свiдки;

     експерт;

     перекладач;

     захисник.

     Стаття 6. Представник перевiзника

(назва статтi 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.12.2010р. N 2753-VI)

     Справа про правопорушення розглядається в присутностi представника перевiзника. В разi його вiдсутностi справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є данi про своєчасне сповiщення представника про мiсце i час розгляду справи i якщо вiд нього не надiйшло клопотання про вiдкладення розгляду.

(частина перша статтi 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.12.2010р. N 2753-VI)

     Представник перевiзника, який бере участь у розглядi справи, має право:

(абзац перший частини другої статтi 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.12.2010р. N 2753-VI)

     знайомитися з матерiалами справи та робити з них витяги;

     давати пояснення;

     подавати докази та брати участь у їх дослiдженнi;

     заявляти клопотання;

     користуватися правовою допомогою;

     виступати рiдною мовою i користуватися послугами перекладача, якщо не володiє мовою, якою ведеться провадження;

     оскаржити постанову у справi до суду.

     Стаття 7. Захисник

     У розглядi справи про правопорушення може брати участь захисник.

     Захисник має право:

     знайомитися з матерiалами справи;

     заявляти клопотання;

     за дорученням особи, яка його запросила, подавати вiд її iменi скарги на рiшення посадової особи органу охорони державного кордону України, яка розглядає справу;

     має iншi права, передбаченi законом.

     Стаття 8. Свiдок

     Як свiдок у справi про правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є данi, що їй вiдомi будь-якi обставини, що пiдлягають встановленню по данiй справi.

     На виклик посадової особи, яка розглядає справу, свiдок зобов'язаний:

     з'явитися в зазначений час;

     дати правдивi пояснення;

     повiдомити вiдоме йому по справi i вiдповiсти на поставленi запитання.

     Стаття 9. Експерт

     Для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають пiд час розгляду справи i потребують спецiальних знань, посадова особа органу охорони державного кордону України призначає експерта.

     Експерт зобов'язаний з'явитися на виклик посадової особи i дати об'єктивний письмовий висновок у поставлених перед ним питаннях.

     Експерт має право:

     знайомитися з матерiалами справи, що стосуються предмета експертизи;

     заявляти клопотання про надання йому додаткових матерiалiв, необхiдних для дачi висновку;

     бути присутнiм при розглядi справи;

     з дозволу посадової особи, яка розглядає справу про правопорушення, ставити представнику перевiзника та свiдкам запитання, що стосуються предмета експертизи.

(абзац п'ятий частини третьої статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.12.2010р. N 2753-VI)

     Стаття 10. Перекладач

     Перекладач призначається посадовою особою органу охорони державного кордону України, яка розглядає справу про правопорушення. Вiн повинен з'явитися на виклик посадової особи i зробити повно i точно доручений йому переклад.

     Стаття 11. Вiдшкодування витрат свiдкам, експертам i перекладачам

     Свiдкам, експертам i перекладачам вiдшкодовуються у встановленому порядку витрати, яких їх вони зазнали у зв'язку з явкою до посадової особи органу охорони державного кордону України, що розглядає справу про правопорушення.

     За особами, яких викликають як свiдкiв, експертiв i перекладачiв, зберiгається у встановленому порядку середнiй заробiток за мiсцем роботи за час їх вiдсутностi у зв'язку з явкою до посадової особи органу охорони державного кордону України, що розглядає справу про правопорушення.

     Стаття 12. Постанова у справi про правопорушення

     Посадова особа органу охорони державного кордону України, уповноважена накладати штрафи, приймає вiдповiдне рiшення протягом п'ятнадцяти днiв пiсля надходження протоколу про правопорушення та iнших матерiалiв справи. Рiшення оформляється постановою вiдповiдної особи.

     У справi про правопорушення посадова особа органу охорони державного кордону України виносить одну з таких постанов:

     1) про накладення штрафу;

     2) про закриття справи.

     Постанова про закриття справи виноситься за наявностi обставин, передбачених статтею 4 цього Закону.

     Постанова у справi про правопорушення повинна мiстити:

     найменування посади, прiзвище, iм'я, по батьковi посадової особи, яка винесла постанову;

     дату розгляду справи;

     вiдомостi про перевiзника, щодо якого розглядається справа;

(абзац четвертий частини четвертої статтi 12 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.12.2010р. N 2753-VI)

     викладення обставин, установлених при розглядi справи;

     зазначення Закону, яким передбачається вiдповiдальнiсть за таке правопорушення;

     прийняте у справi рiшення;

     розрахунковий рахунок та установу банку, до якої можна сплатити штраф;

     вказiвку про порядок i строк її оскарження до суду.

     Постанова пiдписується посадовою особою органу охорони державного кордону України, яка розглянула справу.

     Постанова оголошується негайно пiсля закiнчення розгляду справи.

     Копiя постанови про накладення штрафу протягом трьох днiв вручається або надсилається перевiзнику, щодо якого її винесено.

     Копiю постанови про притягнення до вiдповiдальностi iноземного перевiзника може бути надiслано через його представництво або уповноваженого представника в Українi.

(частина восьма статтi 12 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.12.2010р. N 2753-VI)

     Стаття 13. Оскарження постанови про накладення штрафу

     Постанову про накладення штрафу, що прийнята посадовою особою, зазначеною у статтi 2 цього Закону, може бути оскаржено протягом десяти днiв з дня її винесення до мiсцевого суду за мiсцезнаходженням вiдповiдного органу охорони державного кордону України, рiшення якого є остаточним.

     Скарга подається начальнику органу охорони державного кордону України, який винiс постанову у справi про правопорушення, передбачене статтею 1 цього Закону. Скарга, що надiйшла, протягом трьох дiб надсилається разом iз справою до мiсцевого суду. При цьому виконання постанови про накладення штрафу зупиняється до прийняття вiдповiдного рiшення судом.

     Стаття 14. Виконання рiшень про притягнення до вiдповiдальностi

     Сплата штрафiв, накладених згiдно iз цим Законом, провадиться у нацiональнiй валютi України.

     Iноземнi перевiзники можуть сплачувати штрафи в iноземнiй валютi в перерахунку за курсом Нацiонального банку України на день вчинення правопорушення.

(частина друга статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.12.2010р. N 2753-VI)

     Сплата штрафу провадиться перевiзником, який був притягнутий до вiдповiдальностi згiдно з цим Законом, протягом одного мiсяця з дня накладення штрафу, а в разi оскарження рiшення про його накладення - протягом мiсяця з дня вiдмови суду в задоволеннi скарги.

(частина третя статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.12.2010р. N 2753-VI)

     Штраф, не сплачений у встановлений частиною третьою цiєї статтi строк, пiдлягає примусовому стягненню на умовах i в порядку, визначених Законом України "Про виконавче провадження".

     Суми стягнених штрафiв зараховуються до Державного бюджету України.

     Стаття 15. Прикiнцевi положення

     1. Цей Закон набирає чинностi з дня його опублiкування.

     2. Пункт 2 статтi 15 втратив чиннiсть

(у зв'язку з втратою чинностi Закону України вiд 04.11.91р. N 1779-XII згiдно iз Законом України вiд 03.04.2003р. N 661-IV)

     3. Кабiнету Мiнiстрiв України:

     протягом трьох мiсяцiв пiсля опублiкування цього Закону подати Верховнiй Радi України пропозицiї щодо внесення змiн до законiв України, що випливають iз цього Закону;

     привести у вiдповiднiсть iз цим Законом свої нормативно-правовi акти;

     вiдповiдно до компетенцiї забезпечити прийняття нормативно-правових актiв, передбачених цим Законом;

     забезпечити перегляд i скасування мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актiв, що суперечать цьому Закону.

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ
10 сiчня 2002 року
N 2920-III

Copyright © 2024 НТФ «Интес»
Все права сохранены.