ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про судоустрiй України

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Цивiльним процесуальним кодексом України
вiд 18 березня 2004 року N 1618-IV,
Законом України
вiд 18 березня 2004 року N 1625-IV,
Кодексом адмiнiстративного судочинства України
вiд 6 липня 2005 року N 2747-IV,
Законами України
вiд 22 грудня 2005 року N 3262-IV,
вiд 16 березня 2006 року N 3552-IV

     Цей Закон визначає правовi засади органiзацiї судової влади та здiйснення правосуддя в Українi, систему судiв загальної юрисдикцiї, основнi вимоги щодо формування корпусу професiйних суддiв, систему та порядок здiйснення суддiвського самоврядування, а також встановлює загальний порядок забезпечення дiяльностi судiв та регулює iншi питання судоустрою.

Роздiл I
ЗАСАДИ ОРГАНIЗАЦIЇ СУДОВОЇ ВЛАДИ

Глава 1
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Судова влада

     1. Державна влада в Українi здiйснюється на засадах її подiлу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи судової влади здiйснюють свої повноваження виключно на пiдставах, у межах та порядку, передбачених Конституцiєю України та законами.

     2. Судова влада реалiзується шляхом здiйснення правосуддя у формi цивiльного, господарського, адмiнiстративного, кримiнального, а також конституцiйного судочинства. Судочинство здiйснюється Конституцiйним Судом України та судами загальної юрисдикцiї.

     3. Юрисдикцiя судiв поширюється на всi правовiдносини, що виникають у державi.

     Стаття 2. Завдання суду

     Суд, здiйснюючи правосуддя, на засадах верховенства права забезпечує захист гарантованих Конституцiєю України та законами прав i свобод людини i громадянина, прав i законних iнтересiв юридичних осiб, iнтересiв суспiльства i держави.

     Стаття 3. Судова система України

     1. Судову систему України складають суди загальної юрисдикцiї та Конституцiйний Суд України.

     2. Суди загальної юрисдикцiї утворюють єдину систему судiв. Конституцiйний Суд України є єдиним органом конституцiйної юрисдикцiї в Українi.

     3. Судова система забезпечує доступнiсть правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцiєю України та законами.

     4. Створення надзвичайних та особливих судiв не допускається.

     5. Порядок органiзацiї i дiяльностi Конституцiйного Суду України встановлюється Конституцiєю України та законом про Конституцiйний Суд України.

     Стаття 4. Законодавство про судоустрiй України

     Судоустрiй в Українi визначається Конституцiєю України та цим Законом.

Глава 2
ЗАСАДИ ЗДIЙСНЕННЯ ПРАВОСУДДЯ В УКРАЇНI

     Стаття 5. Здiйснення правосуддя виключно судами

     1. Правосуддя в Українi здiйснюється виключно судами. Делегування функцiй судiв, а також привласнення цих функцiй iншими органами чи посадовими особами не допускаються.

     2. Особи, якi незаконно взяли на себе виконання функцiй суду, несуть передбачену законом вiдповiдальнiсть.

     3. Народ безпосередньо бере участь у здiйсненнi правосуддя через народних засiдателiв i присяжних. Участь народних засiдателiв i присяжних у здiйсненнi правосуддя є їхнiм громадянським обов'язком.

     Стаття 6. Право на судовий захист

     1. Усiм суб'єктам правовiдносин гарантується захист їх прав, свобод i законних iнтересiв незалежним i неупередженим судом, утвореним вiдповiдно до закону.

     2. Для забезпечення всебiчного, повного та об'єктивного розгляду справ, законностi судових рiшень в Українi дiють суди першої, апеляцiйної та касацiйної iнстанцiй.

     3. Нiхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у судi, до пiдсудностi якого вона вiднесена процесуальним законом. Угоди про вiдмову у зверненнi за захистом до суду є недiйсними.

     4. Нiхто не може бути позбавлений права на участь у розглядi своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в судi будь-якого рiвня.

     5. Iноземцi, особи без громадянства та iноземнi юридичнi особи користуються в Українi правом на судовий захист нарiвнi з громадянами та юридичними особами України.

     Стаття 7. Рiвнiсть перед законом i судом

     Правосуддя в Українi здiйснюється на засадах рiвностi всiх учасникiв судового процесу перед законом i судом незалежно вiд статi, раси, кольору шкiри, мови, полiтичних, релiгiйних та iнших переконань, нацiонального чи соцiального походження, майнового стану, роду i характеру занять, мiсця проживання та iнших обставин.

     Стаття 8. Правова допомога при вирiшеннi справ у судах

     1. Кожен має право користуватися правовою допомогою при вирiшеннi його справи в судi.

     2. Для надання правової допомоги при вирiшеннi справ у судах в Українi дiє адвокатура. У випадках, передбачених законом, правову допомогу надають також iншi особи. Порядок та умови надання правової допомоги визначаються законом. У випадках, передбачених законом, правова допомога надається безоплатно.

     Стаття 9. Гласнiсть судового процесу

     1. Нiхто не може бути обмежений у правi на отримання в судi усної або письмової iнформацiї щодо результатiв розгляду його судової справи.

     2. Розгляд справ у судах вiдбувається вiдкрито, крiм випадкiв, передбачених процесуальним законом. Учасники судового розгляду та iншi особи, присутнi на вiдкритому судовому засiданнi, мають право робити письмовi нотатки. Проведення в залi судового засiдання фото- i кiнозйомки, теле-, вiдео-, звукозапису iз застосуванням стацiонарної апаратури, а також транслювання судового засiдання допускаються з дозволу суду, в порядку, встановленому процесуальним законом.

     3. Розгляд справи у закритому судовому засiданнi допускається за рiшенням суду у випадках, передбачених процесуальним законом.

     4. При розглядi справ перебiг судового процесу фiксується технiчними засобами в порядку, встановленому процесуальним законом.

     Стаття 10. Мова судочинства

     1. Судочинство в Українi провадиться державною мовою.

     2. Застосування iнших мов у судочинствi здiйснюється у випадках i порядку, визначених законом.

     3. Особи, якi не володiють або недостатньо володiють державною мовою, мають право користуватися рiдною мовою та послугами перекладача у судовому процесi. У випадках, передбачених процесуальним законом, це право забезпечується державою.

     Стаття 11. Обов'язковiсть судових рiшень

     1. Судове рiшення, яким закiнчується розгляд справи у судi, ухвалюється iменем України.

     2. Судовi рiшення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усiма органами державної влади, органами мiсцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та iншими органiзацiями, громадянами та юридичними особами на всiй територiї України. Обов'язковiсть урахування (преюдицiальнiсть) судових рiшень для iнших судiв, органiв прокуратури, слiдства, дiзнання визначається процесуальним законом.

     3. Судовi рiшення iнших держав є обов'язковими до виконання на територiї України за умов, визначених законом України вiдповiдно до мiжнародних договорiв, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.

     4. Невиконання судових рiшень тягне передбачену законом вiдповiдальнiсть.

     Стаття 12. Право на оскарження судового рiшення

     Учасники судового процесу та iншi особи у випадках i порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляцiйне та касацiйне оскарження судового рiшення.

     Стаття 13. Колегiальний та одноособовий розгляд справ

     1. Справи у судах першої iнстанцiї розглядаються суддею одноособово, колегiєю суддiв або суддею i народними засiдателями, а у випадках, визначених процесуальним законом, - також судом присяжних.

     2. Суддя, який розглядає справу одноособово, дiє як суд.

     3. Розгляд справ в апеляцiйному, касацiйному порядку, а також в iнших випадках, передбачених законом, здiйснюється судом колегiально у складi не менше трьох професiйних суддiв вiдповiдно до закону. Перегляд справ у зв'язку з винятковими обставинами здiйснюється Верховним Судом України у складi, встановленому процесуальним законом.

(частина третя статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно з Цивiльним процесуальним кодексом України вiд 18.03.2004 р. N 1618-IV)

     Стаття 14. Самостiйнiсть судiв i незалежнiсть суддiв

     1. Суди здiйснюють правосуддя самостiйно. Суддi при здiйсненнi правосуддя незалежнi вiд будь-якого впливу, нiкому не пiдзвiтнi i пiдкоряються лише закону.

     2. Гарантiї самостiйностi судiв i незалежностi суддiв визначаються Конституцiєю України, цим та iншими законами.

     3. Органи та посадовi особи державної влади, органи мiсцевого самоврядування, їх посадовi особи, громадяни та їх об'єднання, а також юридичнi особи зобов'язанi поважати незалежнiсть суддiв i не посягати на неї.

     4. Звернення до суду громадян, органiзацiй чи посадових осiб, якi вiдповiдно до закону не є учасниками судового процесу, з приводу розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо iнше не передбачено процесуальним законом.

     5. Втручання у здiйснення правосуддя, вплив на суд або суддiв у будь-який спосiб, неповага до суду чи суддiв, збирання, зберiгання, використання i поширення iнформацiї усно, письмово або в iнший спосiб з метою завдати шкоди їх авторитету чи вплинути на неупередженiсть суду забороняється i тягне передбачену законом вiдповiдальнiсть.

     6. Суддям забезпечується свобода неупередженого вирiшення судових справ вiдповiдно до їх внутрiшнього переконання, що грунтується на вимогах закону.

     7. Гарантiї самостiйностi судiв i незалежностi суддiв забезпечуються:

     особливим порядком призначення, обрання, притягнення до вiдповiдальностi та звiльнення суддiв;

     незмiнюванiстю суддiв та їх недоторканнiстю;

     порядком здiйснення судочинства, встановленим процесуальним законом, таємницею постановлення судового рiшення;

     забороною втручання у здiйснення правосуддя;

     вiдповiдальнiстю за неповагу до суду чи суддi, встановленою законом;

     особливим порядком фiнансування та органiзацiйного забезпечення дiяльностi судiв, встановленим законом;

     належним матерiальним та соцiальним забезпеченням суддiв;

     функцiонуванням органiв суддiвського самоврядування;

     визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки суддiв, їх сiмей, майна, а також iншими засобами їх правового захисту.

     8. При прийняттi нових законiв або внесеннi змiн до чинних законiв не допускається звуження змiсту та обсягу передбачених законом гарантiй самостiйностi судiв, незалежностi та правової захищеностi суддiв.

     Стаття 15. Недоторканнiсть суддiв

     1. Недоторканнiсть суддiв гарантується Конституцiєю України, законом про статус суддiв та iншими законами.

     2. На народних засiдателiв i присяжних на час виконання ними у судi обов'язкiв, пов'язаних iз здiйсненням правосуддя, поширюються гарантiї недоторканностi суддiв.

     Стаття 16. Незмiнюванiсть суддiв

     1. Професiйнi суддi судiв загальної юрисдикцiї обiймають посади безстроково, крiм суддiв, якi призначаються на посаду суддi вперше.

     2. Суддi, обранi безстроково, перебувають на посадi суддi до досягнення ними шiстдесяти п'яти рокiв. До закiнчення цього строку вони можуть бути звiльненi з посади лише з пiдстав, зазначених у пунктах 3-9 частини п'ятої статтi 126 Конституцiї України.

     Стаття 17. Суддiвське самоврядування

     Для вирiшення питань внутрiшньої дiяльностi судiв дiє суддiвське самоврядування вiдповiдно до цього Закону.

Роздiл II
СУДИ ЗАГАЛЬНОЇ ЮРИСДИКЦIЇ

Глава 3
ОРГАНIЗАЦIЙНI ОСНОВИ СИСТЕМИ СУДIВ ЗАГАЛЬНОЇ ЮРИСДИКЦIЇ

     Стаття 18. Види судiв загальної юрисдикцiї

     1. Система судiв загальної юрисдикцiї вiдповiдно до Конституцiї України будується за принципами територiальностi i спецiалiзацiї.

     2. Систему судiв загальної юрисдикцiї складають:

     1) мiсцевi суди;

     2) апеляцiйнi суди, Апеляцiйний суд України;

     3) Касацiйний суд України;

     4) вищi спецiалiзованi суди;

     5) Верховний Суд України.

     3. Найвищим судовим органом у системi судiв загальної юрисдикцiї є Верховний Суд України. Вищими судовими органами спецiалiзованих судiв є вiдповiднi вищi спецiалiзованi суди.

     4. Єднiсть системи судiв загальної юрисдикцiї забезпечується:

     єдиними засадами органiзацiї та дiяльностi судiв;

     єдиним статусом суддiв;

     обов'язковiстю для всiх судiв правил судочинства, визначених законом;

     забезпеченням Верховним Судом України однакового застосування законiв судами загальної юрисдикцiї;

     обов'язковiстю виконання на територiї України судових рiшень;

     єдиним порядком органiзацiйного забезпечення дiяльностi судiв;

     фiнансуванням судiв виключно з Державного бюджету України;

     вирiшенням питань внутрiшньої дiяльностi судiв органами суддiвського самоврядування.

     Стаття 19. Спецiалiзацiя судiв загальної юрисдикцiї

     1. Вiдповiдно до Конституцiї України в системi судiв загальної юрисдикцiї утворюються загальнi та спецiалiзованi суди окремих судових юрисдикцiй. Вiйськовi суди належать до загальних судiв i здiйснюють правосуддя у Збройних Силах України та iнших вiйськових формуваннях, утворених вiдповiдно до закону.

     2. Спецiалiзованими судами є господарськi, адмiнiстративнi та iншi суди, визначенi як спецiалiзованi суди.

     3. У судах рiзних судових юрисдикцiй може запроваджуватися спецiалiзацiя суддiв з розгляду конкретних категорiй справ даної юрисдикцiї.

     Стаття 20. Порядок утворення судiв

     1. Суди загальної юрисдикцiї утворюються i лiквiдуються Президентом України вiдповiдно до цього Закону за поданням Мiнiстра юстицiї України, погодженим з Головою Верховного Суду України або головою вiдповiдного вищого спецiалiзованого суду.

     2. Мiсцезнаходження i статус суду визначаються з урахуванням принципiв територiальностi (адмiнiстративно-територiального устрою) та спецiалiзацiї.

     3. Пiдставами для утворення чи лiквiдацiї суду є змiна адмiнiстративно-територiального устрою, передислокацiя вiйськ або реорганiзацiя Збройних Сил України, змiна визначеної цим Законом системи судiв, а також iншi пiдстави, передбаченi законом.

     4. Кiлькiсть суддiв у судах визначається Президентом України за поданням Голови Державної судової адмiнiстрацiї України, погодженим iз Головою Верховного Суду України чи головою вiдповiдного вищого спецiалiзованого суду, з урахуванням обсягу роботи суду, та в межах видаткiв, затверджених у Державному бюджетi України на утримання судiв.

     5. Голова суду, заступник голови суду призначаються на посаду строком на п'ять рокiв з числа суддiв та звiльняються з посади Президентом України за поданням Голови Верховного Суду України (а щодо спецiалiзованих судiв - голови вiдповiдного вищого спецiалiзованого суду) на пiдставi рекомендацiї Ради суддiв України (щодо спецiалiзованих судiв - рекомендацiї вiдповiдної ради суддiв). Призначення на iншi адмiнiстративнi посади в судах, а також призначення (обрання) на адмiнiстративнi посади у Верховному Судi України та звiльнення з цих посад здiйснюється в порядку, встановленому цим Законом. Суддя може бути звiльнений з адмiнiстративної посади (крiм адмiнiстративних посад у Верховному Судi України) в порядку, визначеному цiєю статтею, також за iнiцiативою Вищої ради юстицiї.

     Призначення суддi на адмiнiстративну посаду без додержання вимог цiєї статтi не допускається.

     6. Перебування суддi на адмiнiстративнiй посадi не звiльняє його вiд здiйснення повноважень суддi вiдповiдного суду, передбачених цим Законом.

     7. Звiльнення суддi з адмiнiстративної посади не припиняє його повноважень суддi. Припинення повноважень суддi припиняє здiйснення ним повноважень на адмiнiстративнiй посадi в судi.

Глава 4
МIСЦЕВI СУДИ

     Стаття 21. Види i склад мiсцевих судiв

     1. Мiсцевими загальними судами є районнi, районнi у мiстах, мiськi та мiськрайоннi суди, а також вiйськовi суди гарнiзонiв.

     2. Мiсцевими господарськими судами є господарськi суди Автономної Республiки Крим, областей, мiст Києва та Севастополя, а мiсцевими адмiнiстративними судами є окружнi суди, що утворюються в округах вiдповiдно до указу Президента України.

     3. Мiсцевий суд складається з суддiв мiсцевого суду, голови та заступника голови суду. У мiсцевому судi, в якому кiлькiсть суддiв перевищує п'ятнадцять, може бути призначено бiльше одного заступника голови суду.

     Стаття 22. Повноваження мiсцевого суду

     1. Мiсцевий суд є судом першої iнстанцiї i розглядає справи, вiднесенi процесуальним законом до його пiдсудностi.

     2. Мiсцевi загальнi суди розглядають цивiльнi, адмiнiстративнi та кримiнальнi справи, а також справи про адмiнiстративнi правопорушення.

(частина друга статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно з Кодексом адмiнiстративного судочинства України вiд 06.07.2005 р. N 2747-IV)

     3. Мiсцевi господарськi суди розглядають справи, що виникають з господарських правовiдносин, а також iншi справи, вiднесенi процесуальним законом до їх пiдсудностi.

     4. Мiсцевi адмiнiстративнi суди розглядають адмiнiстративнi справи, пов'язанi з правовiдносинами у сферi державного управлiння  (справи адмiнiстративної юрисдикцiї).

(частина четверта статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Кодексом адмiнiстративного судочинства України вiд 06.07.2005 р. N 2747-IV)

     5. Пiдсуднiсть окремих категорiй справ мiсцевим судам, а також порядок їх розгляду визначаються процесуальним законом.

     Стаття 23. Суддя мiсцевого суду

     Суддя мiсцевого суду здiйснює:

     1) правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом;

     2) процесуальнi дiї та органiзацiйнi заходи з метою забезпечення розгляду справи;

     3) контроль вiдповiдно до закону за своєчасним зверненням до виконання судових рiшень, постановлених пiд його головуванням;

     4) iншi передбаченi законом повноваження.

     Стаття 24. Голова мiсцевого суду та його заступник (заступники)

     1. Голова мiсцевого суду:

     1) здiйснює органiзацiйне керiвництво дiяльнiстю суду;

     2) визначає обсяг обов'язкiв заступника (заступникiв) голови суду;

     3) на пiдставi акта про призначення на посаду суддi чи обрання суддею безстроково або припинення повноважень суддi видає вiдповiдний наказ;

     4) приймає на роботу i звiльняє працiвникiв апарату суду, присвоює їм ранги державного службовця у встановленому законом порядку, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплiнарнi стягнення;

     5) здiйснює заходи щодо забезпечення формування складу народних засiдателiв;

     6) органiзовує ведення судової статистики;

     7) органiзовує роботу щодо пiдвищення квалiфiкацiї працiвникiв апарату суду;

     8) представляє суд у зносинах з iншими органами державної влади, органами мiсцевого самоврядування, громадянами та органiзацiями;

     9) здiйснює iншi передбаченi законом повноваження.

     Голова мiсцевого суду з питань, що належать до його повноважень, видає накази i розпорядження.

     2. Голова мiсцевого суду має заступника (заступникiв). Заступник голови мiсцевого суду вiдповiдно до визначених головою суду обов'язкiв бере участь в органiзацiї дiяльностi суду. У разi вiдсутностi голови суду виконання його обов'язкiв здiйснюється вiдповiдно до встановленого ним розподiлу обов'язкiв щодо органiзацiї дiяльностi суду.

     3. Голова мiсцевого суду та його заступники призначаються на посаду i звiльняються з посади в порядку, встановленому статтею 20 цього Закону.

     4. Голова i заступники голови мiсцевого суду можуть бути призначенi на адмiнiстративнi посади повторно.

Глава 5
АПЕЛЯЦIЙНI СУДИ

     Стаття 25. Види i склад апеляцiйних судiв

     1. У системi судiв загальної юрисдикцiї в Українi дiють загальнi та спецiалiзованi апеляцiйнi суди.

     2. Апеляцiйними загальними судами є: апеляцiйнi суди областей, апеляцiйнi суди мiст Києва та Севастополя, Апеляцiйний суд Автономної Республiки Крим, вiйськовi апеляцiйнi суди регiонiв та апеляцiйний суд Вiйськово-Морських Сил України, а також Апеляцiйний суд України. У разi необхiдностi замiсть апеляцiйного суду областi можуть утворюватися апеляцiйнi загальнi суди, територiальна юрисдикцiя яких поширюється на декiлька районiв областi.

     3. Апеляцiйними спецiалiзованими судами є апеляцiйнi господарськi суди та апеляцiйнi адмiнiстративнi суди, якi утворюються в апеляцiйних округах вiдповiдно до указу Президента України.

     4. До складу апеляцiйного суду входять суддi, як правило, обранi на посаду суддi безстроково, голова суду та його заступники.

     5. В апеляцiйних судах утворюються судовi палати. У складi загального апеляцiйного суду утворюються судова палата у цивiльних справах та судова палата у кримiнальних справах. У складi спецiалiзованого апеляцiйного суду можуть утворюватися судовi палати з розгляду окремих категорiй справ за встановленою спецiалiзацiєю в межах вiдповiдної спецiальної судової юрисдикцiї.

     6. Апеляцiйний суд України дiє у складi:

     1) пункт 1 частини шостої статтi 25 виключено

(згiдно з Цивiльним процесуальним кодексом України вiд 18.03.2004 р. N 1618-IV)

     2) судової палати у кримiнальних справах;

     3) вiйськової судової палати.

     7. Суддi апеляцiйного суду призначаються до складу вiдповiдної судової палати розпорядженням голови апеляцiйного суду.

     8. В апеляцiйних судах для вирiшення органiзацiйних питань дiє президiя апеляцiйного суду вiдповiдно до вимог цього Закону.

     Стаття 26. Повноваження апеляцiйних судiв

     1. Апеляцiйнi суди:

     1) розглядають справи в апеляцiйному порядку вiдповiдно до процесуального закону;

     2) розглядають по першiй iнстанцiї справи, визначенi законом (крiм апеляцiйних господарських судiв);

     3) ведуть та аналiзують судову статистику, вивчають i узагальнюють судову практику;

     4) надають методичну допомогу у застосуваннi законодавства мiсцевим судам;

     5) здiйснюють iншi повноваження, передбаченi законом.

     2. Апеляцiйний суд України розглядає справи, вiднесенi до його пiдсудностi, в апеляцiйному порядку вiдповiдно до вимог процесуального закону.

     Стаття 27. Суддя апеляцiйного суду

     Суддя апеляцiйного суду здiйснює:

     1) правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом;

     2) процесуальнi дiї та органiзацiйнi заходи з метою забезпечення розгляду справи;

     3) контроль вiдповiдно до закону за своєчасним зверненням до виконання постановлених за його участi судових рiшень;

     4) iншi передбаченi законом повноваження.

     Стаття 28. Голова апеляцiйного суду

     1. Голова апеляцiйного суду:

     1) здiйснює органiзацiйне керiвництво дiяльнiстю суду;

     2) розподiляє обов'язки мiж заступниками голови суду;

     3) на пiдставi акта про обрання (призначення) суддею чи припинення повноважень суддi видає вiдповiдний наказ; утворює судовi палати та вносить на затвердження президiї суду їх персональний склад;

     4) органiзовує роботу президiї суду, вносить на її розгляд питання i головує на засiданнях президiї;

     5) органiзовує ведення та аналiз судової статистики, вивчення й узагальнення судової практики, має право витребувати з вiдповiдного суду справи, судовi рiшення в яких набрали законної сили;

     6) приймає на роботу та звiльняє працiвникiв апарату суду, присвоює їм ранги державного службовця у порядку, встановленому законом, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплiнарнi стягнення;

     7) органiзовує пiдвищення квалiфiкацiї суддiв i працiвникiв апарату вiдповiдного суду;

     8) подає в установленому порядку пропозицiї щодо фiнансування витрат на утримання суду та органiзацiйного забезпечення його дiяльностi;

     9) представляє суд у зносинах з iншими органами державної влади, органами мiсцевого самоврядування, громадянами та органiзацiями;

     10) вносить пропозицiї Головi Верховного Суду України чи головi вiдповiдного вищого спецiалiзованого суду щодо кандидатур для призначення на посади голiв мiсцевих судiв та їх заступникiв;

     11) здiйснює iншi передбаченi законом повноваження.

     Голова апеляцiйного суду з питань, що належать до його повноважень, видає накази i розпорядження.

     2. Голова апеляцiйного суду має першого заступника та заступникiв голови суду - голiв судових палат.

     3. Голова апеляцiйного суду призначається на посаду i звiльняється з посади в порядку, встановленому статтею 20 цього Закону. Голова апеляцiйного суду може бути призначений на цю посаду повторно.

     4. У разi вiдсутностi голови апеляцiйного суду його обов'язки виконує перший заступник голови, а за його вiдсутностi - старший за вiком заступник голови апеляцiйного суду - голова судової палати.

     Стаття 29. Заступники голови апеляцiйного суду

     1. Перший заступник голови апеляцiйного суду вiдповiдно до розподiлу обов'язкiв здiйснює органiзацiйне керiвництво роботою структурних пiдроздiлiв суду та виконує iншi обов'язки, визначенi головою суду.

     2. Заступник голови апеляцiйного суду - голова судової палати:

     1) органiзовує роботу вiдповiдної судової палати;

     2) формує колегiї суддiв для розгляду справ, головує в судових засiданнях або призначає для цього суддiв;

     3) органiзовує ведення судової статистики, аналiз та узагальнення судової практики у справах, вiднесених до компетенцiї палати; має право витребувати з вiдповiдного суду справи, судовi рiшення в яких набрали законної сили;

     4) iнформує президiю суду про дiяльнiсть судової палати;

     5) здiйснює iншi передбаченi законом повноваження.

     3. Перший заступник та заступники голови апеляцiйного суду призначаються на посаду з числа суддiв та звiльняються з посади в порядку, встановленому статтею 20 цього Закону. Вони можуть бути призначенi на адмiнiстративнi посади повторно.

     4. У разi необхiдностi голова апеляцiйного суду за погодженням з президiєю суду може з числа суддiв цього суду призначити у складi судової палати заступника голови судової палати.

     5. Заступник голови судової палати апеляцiйного суду виконує доручення голови судової палати щодо органiзацiї її дiяльностi та здiйснює обов'язки голови судової палати у разi його вiдсутностi. За вiдсутностi заступника голови судової палати обов'язки голови судової палати виконує старший за вiком суддя палати.

     Стаття 30. Президiя апеляцiйного суду

     1. До президiї апеляцiйного суду входять голова суду, його заступники, а також суддi, кiлькiсний склад яких визначається рiшенням загальних зборiв суддiв цього суду. Суддi обираються до складу президiї загальними зборами суддiв цього суду шляхом таємного голосування.

     2. Президiя апеляцiйного суду:

     1) розглядає питання органiзацiї дiяльностi суду, судових палат та апарату суду;

     2) за поданням голови апеляцiйного суду затверджує персональний склад судових палат, визначає кiлькiсть заступникiв голiв судових палат;

     3) заслуховує iнформацiю голiв судових палат щодо дiяльностi судових палат;

     4) розглядає матерiали узагальнення судової практики та аналiзу судової статистики, приймає вiдповiднi рекомендацiї;

     5) розглядає питання органiзацiйного забезпечення дiяльностi суду та виробляє пропозицiї щодо його полiпшення;

     6) розглядає питання роботи з кадрами суддiв i працiвникiв апарату суду та пiдвищення їх квалiфiкацiї;

     7) заслуховує iнформацiю голiв мiсцевих судiв щодо органiзацiї дiяльностi цих судiв;

     8) надає методичну допомогу мiсцевим судам з метою забезпечення правильного застосування ними законодавства;

     9) забезпечує виконання рiшень зборiв суддiв вiдповiдного суду;

     10) здiйснює iншi передбаченi законом повноваження.

     3. Засiдання президiї апеляцiйного суду проводяться не рiдше одного разу на мiсяць. Засiдання президiї є повноважним, якщо на засiданнi присутнi не менше двох третин її складу. Постанови президiї приймаються вiдкритим або таємним голосуванням бiльшiстю голосiв її членiв, якi брали участь у засiданнi, i пiдписуються головою суду чи його заступником, який головував на засiданнi.

     Стаття 31. Суд присяжних

     1. Для розгляду справ, визначених процесуальним законом, у загальних апеляцiйних судах (крiм Апеляцiйного суду України) дiють суди присяжних.

     2. Порядок формування складу присяжних встановлюється цим Законом, а порядок участi їх у здiйсненнi правосуддя - процесуальним законом.

Глава 6
КАСАЦIЙНИЙ СУД УКРАЇНИ

     Стаття 32. Склад Касацiйного суду України

     1. Касацiйний суд України дiє у складi суддiв, обраних на посаду безстроково, голови суду та його заступникiв.

     2. У складi Касацiйного суду України дiють:

     1) судова палата у цивiльних справах;

     2) судова палата у кримiнальних справах;

     3) вiйськова судова палата.

     3. Склад судових палат формується за поданням голови суду в порядку, встановленому пунктом 2 частини другої статтi 30 цього Закону.

     4. У Касацiйному судi України для вирiшення органiзацiйних питань дiє президiя вiдповiдно до вимог цього Закону.

     Стаття 33. Повноваження Касацiйного суду України

     1. Касацiйний суд України:

     1) розглядає в касацiйному порядку справи, вiднесенi до його пiдсудностi, а також iншi справи у випадках, визначених процесуальним законом;

     2) веде та аналiзує судову статистику, вивчає й узагальнює судову практику;

     3) надає методичну допомогу у застосуваннi законодавства судам нижчого рiвня;

     4) здiйснює iншi повноваження, передбаченi законом.

     2. Розгляд справ у Касацiйному судi України здiйснюється колегiями у складi не менше трьох суддiв.

     Стаття 34. Суддя Касацiйного суду України

     Суддя Касацiйного суду України здiйснює:

     1) правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом;

     2) процесуальнi дiї та органiзацiйнi заходи з метою забезпечення розгляду справи;

     3) контроль вiдповiдно до закону за своєчасним зверненням до виконання постановлених за його участi судових рiшень;

     4) iншi передбаченi законом повноваження.

     Стаття 35. Голова Касацiйного суду України

     1. Голова Касацiйного суду України здiйснює повноваження, передбаченi статтею 28 цього Закону.

     2. Голова Касацiйного суду України призначається на посаду i звiльняється з посади в порядку, встановленому статтею 20 цього Закону. Голова Касацiйного суду України може бути призначений на цю посаду повторно.

     3. Голова Касацiйного суду України має першого заступника та заступникiв голови суду - голiв судових палат.

     4. У разi вiдсутностi голови Касацiйного суду України його обов'язки виконує перший заступник голови, а за його вiдсутностi - старший за вiком заступник голови суду - голова судової палати.

     Стаття 36. Заступники голови Касацiйного суду України

     1. Перший заступник голови Касацiйного суду України вiдповiдно до розподiлу обов'язкiв здiйснює органiзацiйне керiвництво роботою структурних пiдроздiлiв суду та iншi повноваження, визначенi головою суду.

     2. Заступник голови Касацiйного суду України - голова судової палати здiйснює повноваження, передбаченi статтею 29 цього Закону.

     3. Перший заступник та заступники голови Касацiйного суду України призначаються на посаду з числа суддiв цього суду та звiльняються з посади в порядку, встановленому статтею 20 цього Закону. Вони можуть бути призначенi на адмiнiстративнi посади повторно.

     4. Голова Касацiйного суду України за погодженням з президiєю суду може з числа суддiв цього суду призначити у складi судової палати заступника голови судової палати.

     5. Заступник голови судової палати Касацiйного суду України виконує доручення голови судової палати щодо органiзацiї її дiяльностi та за його вiдсутностi здiйснює обов'язки голови судової палати. За вiдсутностi заступника голови судової палати обов'язки голови судової палати виконує старший за вiком суддя палати.

     Стаття 37. Президiя Касацiйного суду України

     1. До президiї Касацiйного суду України входять голова суду, його заступники, а також суддi, кiлькiсний та персональний склад яких визначається рiшенням загальних зборiв суддiв цього суду.

     2. Президiя Касацiйного суду України здiйснює повноваження, передбаченi статтею 30 цього Закону.

     3. Засiдання президiї Касацiйного суду України проводяться не рiдше одного разу на мiсяць. Засiдання президiї є повноважним, якщо на засiданнi присутнi не менше двох третин її складу. Постанови президiї приймаються вiдкритим або таємним голосуванням бiльшiстю голосiв її членiв, якi брали участь у засiданнi, i пiдписуються головою суду чи його заступником, який головував на засiданнi.

Глава 7
ВИЩI СПЕЦIАЛIЗОВАНI СУДИ

     Стаття 38. Вищi судовi органи спецiалiзованих судiв

     1. Вищими судовими органами спецiалiзованих судiв є Вищий господарський суд України, Вищий адмiнiстративний суд України, а також iншi вiдповiднi вищi спецiалiзованi суди, що утворюються Президентом України в порядку, встановленому цим Законом.

     2. Вищi спецiалiзованi суди складаються з суддiв, обраних на посаду безстроково, голови суду та його заступникiв.

     3. У вищому спецiалiзованому судi можуть утворюватися судовi палати з розгляду окремих категорiй справ за визначеною спецiалiзацiєю в межах вiдповiдної спецiальної судової юрисдикцiї.

     4. Склад судових палат вищого спецiалiзованого суду формується за поданням голови суду в порядку, передбаченому пунктом 2 частини другої статтi 43 цього Закону.

     5. У вищому спецiалiзованому судi для вирiшення органiзацiйних питань дiє президiя суду у складi голови суду, його заступникiв, заступникiв голiв палат, а також суддiв даного суду, обраних до складу президiї вiдповiдно до цього Закону.

     6. Для вирiшення загальних питань дiяльностi вiдповiдних спецiалiзованих судiв у вищому спецiалiзованому судi дiє Пленум вищого спецiалiзованого суду.

     7. Вищi спецiалiзованi суди можуть мати друкованi органи.

     8. При вищих спецiалiзованих судах можуть утворюватися науково-консультативнi структури.

     9. Вищi спецiалiзованi суди знаходяться у мiстi Києвi.

     Стаття 39. Повноваження вищого спецiалiзованого суду

     1. Вищий спецiалiзований суд:

     1) розглядає в касацiйному порядку справи вiдповiдної судової юрисдикцiї, а також iншi справи у випадках, визначених процесуальним законом;

     2) веде та аналiзує судову статистику, вивчає й узагальнює судову практику;

     3) надає методичну допомогу судам нижчого рiвня з метою однакового застосування норм Конституцiї України та законiв у судовiй практицi на основi її узагальнення та аналiзу судової статистики; дає спецiалiзованим судам нижчого рiвня рекомендацiйнi роз'яснення з питань застосування законодавства щодо вирiшення справ вiдповiдної судової юрисдикцiї;

     4) здiйснює iншi повноваження, передбаченi законом.

     2. Розгляд справ у вищому спецiалiзованому судi здiйснюється колегiально.

     Стаття 40. Суддя вищого спецiалiзованого суду

     1. Суддя вищого спецiалiзованого суду:

     1) здiйснює правосуддя в порядку, визначеному процесуальним законом;

     2) провадить процесуальнi дiї та здiйснює органiзацiйнi заходи, необхiднi для забезпечення своєчасного та якiсного розгляду справ;

     3) здiйснює вiдповiдно до закону контроль за своєчасним зверненням до виконання постановлених за його участю судових рiшень;

     4) здiйснює iншi передбаченi законом повноваження.

     2. Суддя вищого спецiалiзованого суду має помiчника. Помiчником суддi може бути громадянин України, який має вищу юридичну освiту.

     Стаття 41. Голова вищого спецiалiзованого суду

     1. Голова вищого спецiалiзованого суду:

     1) здiйснює органiзацiйне керiвництво дiяльнiстю суду;

     2) розподiляє обов'язки мiж заступниками голови суду;

     3) на пiдставi акта про обрання суддею вищого спецiалiзованого суду або припинення повноважень суддi цього суду видає вiдповiдний наказ; утворює судовi палати та вносить на затвердження президiї суду пропозицiї щодо їх персонального складу;

     4) органiзовує роботу президiї суду, вносить на її розгляд питання та головує на її засiданнях; скликає Пленум вищого спецiалiзованого суду, вносить на його розгляд питання та головує на його засiданнях; може головувати в судових засiданнях колегiй суддiв вищого спецiалiзованого суду при розглядi будь-якої справи, що належить до юрисдикцiї даного суду;

     5) керує органiзацiєю роботи судових палат, здiйснює керiвництво роботою апарату вiдповiдного вищого спецiалiзованого суду;

     6) органiзовує ведення та аналiз судової статистики, вивчення й узагальнення судової практики, має право витребувати з вiдповiдного суду справи, судовi рiшення в яких набрали законної сили;

     7) приймає на роботу та звiльняє працiвникiв апарату суду, присвоює їм ранги державного службовця в порядку, встановленому законом, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплiнарнi стягнення;

     8) погоджує подання щодо утворення та лiквiдацiї вiдповiдних мiсцевих та апеляцiйних спецiалiзованих судiв;

     9) вносить подання про призначення та обрання безстроково суддiв вiдповiдних мiсцевих i апеляцiйних спецiалiзованих судiв, вищого спецiалiзованого суду, а також про звiльнення їх з посад;

     10) вносить подання про призначення суддiв на адмiнiстративнi посади в порядку, встановленому цим Законом;

     11) затверджує штатний розпис i кошторис витрат на утримання вiдповiдного вищого спецiалiзованого суду;

     12) органiзовує пiдвищення квалiфiкацiї суддiв i працiвникiв апарату вищого спецiалiзованого суду;

     13) подає в установленому порядку пропозицiї щодо фiнансування витрат на утримання суду та органiзацiйного забезпечення його дiяльностi;

     14) iнформує Пленум Верховного Суду України про дiяльнiсть вищого спецiалiзованого суду;

     15) представляє вищий спецiалiзований суд та вiдповiдну систему спецiалiзованих судiв у зносинах з iншими органами державної влади, органами мiсцевого самоврядування, громадянами i органiзацiями, органами влади та органiзацiями iнших держав;

     16) здiйснює iншi передбаченi законом повноваження.

     Голова вищого спецiалiзованого суду з питань, що належать до його повноважень, видає накази та розпорядження.

     2. Голова вищого спецiалiзованого суду призначається на посаду з числа суддiв даного суду i звiльняється з посади за поданням Голови Верховного Суду України в порядку, встановленому статтею 20 цього Закону.

     3. Голова вищого спецiалiзованого суду може бути призначений на цю посаду повторно.

     4. Голова вищого спецiалiзованого суду має першого заступника та заступникiв голови суду.

     5. У разi вiдсутностi голови вищого спецiалiзованого суду його обов'язки виконує перший заступник голови суду, а за його вiдсутностi - один iз заступникiв голови цього суду вiдповiдно до розподiлу обов'язкiв.

     Стаття 42. Заступники голови вищого спецiалiзованого суду

     1. Перший заступник i заступник голови вищого спецiалiзованого суду здiйснюють керiвництво роботою структурних пiдроздiлiв суду вiдповiдно до встановленого розподiлу обов'язкiв та виконують iншi обов'язки, визначенi головою суду; можуть головувати у судових засiданнях колегiй суддiв вiдповiдного вищого спецiалiзованого суду.

     2. Заступник голови вищого спецiалiзованого суду - голова судової палати:

     1) органiзовує роботу вiдповiдної судової палати;

     2) формує колегiї суддiв для розгляду судових справ, головує в судових засiданнях або призначає для цього суддiв;

     3) органiзовує ведення та аналiз судової статистики, вивчення й узагальнення судової практики у справах, вiднесених до компетенцiї судової палати; має право витребувати з вiдповiдного суду справи, судовi рiшення щодо яких набрали законної сили;

     4) iнформує президiю вищого спецiалiзованого суду про дiяльнiсть судової палати;

     5) надає методичну допомогу спецiалiзованим судам з метою правильного застосування законодавства;

     6) здiйснює iншi передбаченi законом повноваження.

     3. Перший заступник i заступники голови вищого спецiалiзованого суду призначаються на посаду з числа суддiв даного суду та звiльняються з посади за пропозицiєю голови вищого спецiалiзованого суду в порядку, встановленому статтею 20 цього Закону. Вони можуть бути призначенi на адмiнiстративнi посади повторно.

     4. Голова вищого спецiалiзованого суду за погодженням з президiєю суду може з числа суддiв цього суду призначити у складi судової палати заступника голови судової палати.

     5. Заступник голови судової палати вищого спецiалiзованого суду виконує доручення голови судової палати щодо органiзацiї її дiяльностi та за його вiдсутностi здiйснює обов'язки голови судової палати. За вiдсутностi заступника голови судової палати обов'язки голови судової палати виконує старший за вiком суддя палати.

     Стаття 43. Президiя вищого спецiалiзованого суду

     1. До президiї вищого спецiалiзованого суду входять голова вищого спецiалiзованого суду, його заступники, а також суддi, кiлькiсний склад яких визначається Пленумом вищого спецiалiзованого суду. Суддi обираються до складу президiї загальними зборами суддiв цього суду шляхом таємного голосування.

     2. Президiя вищого спецiалiзованого суду:

     1) розглядає питання органiзацiї дiяльностi суду, судових палат та апарату суду;

     2) за поданням голови вищого спецiалiзованого суду затверджує склад кожної з судових палат;

     3) заслуховує iнформацiю голiв судових палат про дiяльнiсть судових палат;

     4) розглядає матерiали узагальнення судової практики та аналiзу судової статистики, приймає вiдповiднi рекомендацiї;

     5) розглядає питання органiзацiйного забезпечення дiяльностi суду i виробляє пропозицiї щодо його полiпшення;

     6) розглядає питання роботи з кадрами суддiв i працiвникiв апарату вищого спецiалiзованого суду та пiдвищення їх квалiфiкацiї;

     7) заслуховує iнформацiю голiв апеляцiйних та мiсцевих спецiалiзованих судiв щодо органiзацiї роботи цих судiв;

     8) опрацьовує пропозицiї щодо кiлькостi суддiв у вiдповiдних спецiалiзованих мiсцевих та апеляцiйних судах;

     9) надає методичну допомогу апеляцiйним та мiсцевим судам для забезпечення правильного застосування ними законодавства;

     10) здiйснює iншi повноваження, передбаченi законом.

     3. Засiдання президiї вищого спецiалiзованого суду проводяться не рiдше одного разу на два мiсяцi. Засiдання президiї є повноважним за присутностi не менше двох третин її складу. Постанови президiї приймаються вiдкритим або таємним голосуванням бiльшiстю голосiв членiв президiї, присутнiх на засiданнi, i пiдписуються головою суду чи його заступником, який головував на засiданнi.

     Стаття 44. Пленум вищого спецiалiзованого суду

     1. Пленум вищого спецiалiзованого суду дiє у складi всiх суддiв вищого спецiалiзованого суду та голiв апеляцiйних спецiалiзованих судiв.

     2. Пленум вищого спецiалiзованого суду:

     1) дає роз'яснення з питань застосування спецiалiзованими судами законодавства при вирiшеннi справ вiдповiдної судової юрисдикцiї;

     2) затверджує склад Науково-консультативної ради при вищому спецiалiзованому судi та положення про неї; затверджує склад редакцiйної колегiї друкованого органу вищого спецiалiзованого суду;

     3) визначає кiлькiсний склад суддiв - членiв президiї вищого спецiалiзованого суду;

     4) заслуховує iнформацiю голови вищого спецiалiзованого суду про дiяльнiсть вiдповiдних спецiалiзованих судiв, а також повiдомлення заступникiв голови вищого спецiалiзованого суду та голiв апеляцiйних i мiсцевих спецiалiзованих судiв про практику вирiшення судових справ;

     5) вносить в установленому порядку пропозицiї щодо необхiдностi змiн чинного законодавства;

     6) приймає рiшення про звернення до Конституцiйного Суду України з поданням щодо офiцiйного тлумачення Конституцiї України;

     7) розглядає та вирiшує iншi питання, вiднесенi законом до його повноважень.

     3. Пленум вищого спецiалiзованого суду скликається не рiдше двох разiв на рiк. Про дату його скликання члени Пленуму повiдомляються за десять днiв до засiдання. У цей же строк надсилаються матерiали щодо питань, якi вносяться на розгляд Пленуму.

     4. Засiдання Пленуму вищого спецiалiзованого суду є повноважним, якщо в ньому беруть участь не менше двох третин складу Пленуму. При розглядi Пленумом питань щодо роз'яснень про застосування законодавства у роботi Пленуму беруть участь Генеральний прокурор України та Мiнiстр юстицiї України.

     5. Постанови Пленуму вищого спецiалiзованого суду приймаються вiдкритим голосуванням бiльшiстю голосiв членiв Пленуму i пiдписуються головуючим на його засiданнi.

     Стаття 45. Науково-консультативна рада вищого спецiалiзованого суду

     1. Науково-консультативна рада створюється при вищому спецiалiзованому судi для опрацювання питань, пов'язаних з роз'ясненням законодавства, а також для надання висновкiв щодо проектiв законiв та iнших нормативно-правових актiв та з iнших питань, пов'язаних з необхiднiстю наукового забезпечення дiяльностi вищого спецiалiзованого суду.

     2. Порядок органiзацiї та дiяльностi Науково-консультативної ради визначається положенням, що затверджується Пленумом вищого спецiалiзованого суду.

     Стаття 46. Друкований орган вищого спецiалiзованого суду

     Вищий спецiалiзований суд має офiцiйний друкований орган, в якому публiкуються матерiали судової практики, рiшення з органiзацiйних питань дiяльностi вищого спецiалiзованого суду та вiдповiдних спецiалiзованих судiв, iншi матерiали.

Глава 8
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

     Стаття 47. Верховний Суд України - найвищий судовий орган

     1. Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системi судiв загальної юрисдикцiї. Верховний Суд України здiйснює правосуддя, забезпечує однакове застосування законодавства усiма судами загальної юрисдикцiї.

     2. Верховний Суд України:

     1) переглядає справи у зв'язку з винятковими обставинами у порядку, встановленому процесуальним законом; переглядає справи у касацiйному порядку у випадках, встановлених законом; у випадках, передбачених законом, розглядає iншi справи, пов'язанi з виключними обставинами;

(пункт 1 частини другої статтi 47 iз змiнами, внесеними згiдно з Цивiльним процесуальним кодексом України вiд 18.03.2004 р. N 1618-IV)

     2) дає судам роз'яснення з питань застосування законодавства на основi узагальнення судової практики та аналiзу судової статистики; у разi необхiдностi визнає нечинними роз'яснення Пленуму вищого спецiалiзованого суду, зазначенi в пунктi 1 частини другої статтi 44 цього Закону;

     3) дає висновок щодо наявностi чи вiдсутностi в дiяннях, у яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або iншого злочину; надає за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неможливiсть виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я;

     4) звертається до Конституцiйного Суду України у випадках виникнення у судiв загальної юрисдикцiї при здiйсненнi ними правосуддя сумнiвiв щодо конституцiйностi законiв, iнших правових актiв, а також щодо офiцiйного тлумачення Конституцiї України та законiв;

     5) веде та аналiзує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику, знайомиться в судах з практикою застосування законодавства;

     6) у межах своїх повноважень вирiшує питання, що випливають з мiжнародних договорiв України; представляє суди загальної юрисдикцiї у зносинах з судами iнших держав;

     7) здiйснює iншi повноваження, передбаченi законом.

     Стаття 48. Склад Верховного Суду України

     1. Верховний Суд України очолює Голова Верховного Суду України. До складу Верховного Суду України входять суддi Верховного Суду України, обранi на посаду безстроково, кiлькiсть яких встановлюється указом Президента України за поданням Голови Верховного Суду України, погодженим з Радою суддiв України. До складу судових палат, що здiйснюють розгляд справ з питань юрисдикцiї спецiалiзованих судiв, призначаються суддi, якi мають стаж суддiвської дiяльностi у вiдповiдному вищому судi не менше трьох рокiв, або вiдповiдному апеляцiйному спецiалiзованому судi не менше п'яти рокiв.

     2. У складi Верховного Суду України дiють:

     1) Судова палата у цивiльних справах;

     2) Судова палата у кримiнальних справах;

     3) Судова палата у господарських справах;

     4) Судова палата в адмiнiстративних справах.

     У складi Верховного Суду України дiє Вiйськова судова колегiя.

     3. Для вирiшення внутрiшнiх органiзацiйних питань дiяльностi Верховного Суду України дiє Президiя Верховного Суду України у складi та порядку, визначених цим Законом.

     4. У Верховному Судi України дiє Пленум Верховного Суду України для вирiшення питань, визначених Конституцiєю України та цим Законом. Склад i порядок дiяльностi Пленуму Верховного Суду України визначаються вiдповiдно до цього Закону.

     5. При Верховному Судi України утворюється Науково-консультативна рада, статус якої визначається вiдповiдно до цього Закону.

     6. Верховний Суд України має офiцiйний друкований орган та може бути спiвзасновником iнших друкованих видань.

     7. Верховний Суд України знаходиться у мiстi Києвi.

     Стаття 49. Суддя Верховного Суду України

     1. Суддя Верховного Суду України:

     1) здiйснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом;

     2) здiйснює необхiднi процесуальнi та органiзацiйнi заходи з метою забезпечення своєчасного та якiсного розгляду справ;

     3) бере участь у розглядi питань, що вносяться на засiдання вiдповiдної Судової палати та Пленуму Верховного Суду України;

     4) вивчає у судах нижчого рiвня стан органiзацiї здiйснення судочинства i надає їм методичну допомогу;

     5) аналiзує судову практику, вносить в установленому порядку пропозицiї щодо її полiпшення та удосконалення законодавства;

     6) здiйснює iншi передбаченi законом повноваження.

     2. Суддя Верховного Суду України має помiчника. Помiчником суддi може бути громадянин України, який має вищу юридичну освiту та стаж роботи в галузi права не менше трьох рокiв.

     Стаття 50. Голова Верховного Суду України

     1. Голова Верховного Суду України:

     1) органiзовує дiяльнiсть Верховного Суду України;

     2) розподiляє обов'язки мiж заступниками Голови Верховного Суду України;

     3) органiзовує роботу Президiї та скликає Пленум Верховного Суду України, вносить питання на їх розгляд i головує на їх засiданнях;

     4) може головувати в судових засiданнях колегiй суддiв Верховного Суду України при розглядi будь-якої справи;

     5) погоджує вiдповiдно до цього Закону подання щодо утворення та лiквiдацiї судiв загальної юрисдикцiї;

     6) вносить подання про призначення та обрання, а також звiльнення з посади суддiв вiдповiдно до цього Закону; вносить подання про призначення суддiв на адмiнiстративнi посади у випадках i порядку, передбачених цим Законом; вносить подання до вiдповiдної квалiфiкацiйної комiсiї про надання висновку щодо можливостi обрання або призначення суддiв на посади;

     7) на пiдставi актiв про обрання суддею Верховного Суду України або припинення повноважень суддi видає вiдповiдний наказ;

     8) вносить на розгляд Пленуму Верховного Суду України пропозицiї щодо кiлькостi суддiв у складi Президiї Верховного Суду України та у складi судових палат Верховного Суду України; вносить пропозицiї Президiї Верховного Суду України щодо персонального складу судових палат;

     9) вносить подання до Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України про проведення квалiфiкацiйної атестацiї суддiв вiдповiдних судiв;

     10) вносить Президенту України подання про затвердження перелiку штатних посад вiйськових суддiв та вiдповiдних цим посадам вiйськових звань, а також про присвоєння вiдповiдно до закону вiйськових звань вiйськовим суддям;

     11) органiзовує фiнансування та здiйснює керiвництво органiзацiйним забезпеченням дiяльностi Верховного Суду України, затверджує штатний розпис i кошторис витрат на утримання Верховного Суду України;

     12) затверджує положення про структурнi пiдроздiли Верховного Суду України;

     13) керує органiзацiєю роботи судових палат; здiйснює керiвництво роботою апарату Верховного Суду України, приймає на роботу та звiльняє працiвникiв апарату, присвоює їм ранги державного службовця в установленому законом порядку, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплiнарнi стягнення вiдповiдно до законодавства;

     14) iнформує Пленум та Президiю Верховного Суду України про дiяльнiсть Верховного Суду України;

     15) представляє Верховний Суд України та систему судiв загальної юрисдикцiї у зносинах з iншими органами державної влади України, органами мiсцевого самоврядування, а також з судовими органами iнших держав та мiжнародними органiзацiями;

     16) здiйснює iншi передбаченi законом повноваження.

     2. Голова Верховного Суду України з питань, що належать до його повноважень, видає накази та розпорядження.

     3. Голова Верховного Суду України за посадою входить до складу Вищої ради юстицiї.

     4. Голова Верховного Суду України має Першого заступника та заступникiв Голови Верховного Суду України. У разi вiдсутностi Голови Верховного Суду України його повноваження здiйснює Перший заступник Голови, а за вiдсутностi Першого заступника - заступник Голови Верховного Суду України згiдно з розподiлом обов'язкiв.

     Стаття 51. Порядок обрання Голови Верховного Суду України

     1. Голова Верховного Суду України обирається Пленумом Верховного Суду України строком на п'ять рокiв шляхом таємного голосування. Голова Верховного Суду України вважається обраним, якщо за нього подано бiльшiсть голосiв вiд загального складу Пленуму.

     2. Процедура обрання Голови Верховного Суду України та звiльнення його з посади встановлюється Регламентом Пленуму Верховного Суду України, затвердженим Пленумом. Не допускається змiна регламентної процедури пiзнiше шести мiсяцiв до закiнчення строку повноважень Голови Верховного Суду України.

     3. Голова Верховного Суду України не може бути обраний на цю посаду бiльш нiж на два строки пiдряд.

     Стаття 52. Заступники Голови Верховного Суду України

     1. Перший заступник Голови Верховного Суду України та заступники Голови Верховного Суду України здiйснюють керiвництво роботою структурних пiдроздiлiв Суду вiдповiдно до встановленого розподiлу обов'язкiв, можуть головувати у судових засiданнях колегiй суддiв Верховного Суду України, органiзовують роботу вiдповiдних судових палат, виконують iншi обов'язки, визначенi розпорядженням Голови Верховного Суду України.

     Перший заступник та заступники Голови Верховного Суду України з питань, що належать до їх повноважень, видають накази та розпорядження.

     2. Перший заступник та заступники Голови Верховного Суду України призначаються на посаду з числа суддiв Верховного Суду України строком на п'ять рокiв та звiльняються з посади Пленумом Верховного Суду України за поданням Голови Верховного Суду України, погодженим з Радою суддiв України. Рiшення Пленуму про призначення на посаду Першого заступника та заступника Голови Верховного Суду України приймається шляхом таємного голосування у строк не пiзнiше трьох мiсяцiв з дня утворення вiдповiдної вакантної посади. Вони можуть бути призначенi на адмiнiстративнi посади повторно.

     3. Перший заступник та заступники Голови Верховного Суду України можуть бути достроково звiльненi з посади також за iнiцiативою Ради суддiв України в порядку, встановленому Регламентом Пленуму Верховного Суду України.

     Стаття 53. Судовi палати Верховного Суду України

     1. Судовi палати Верховного Суду України:

     1) здiйснюють судочинство у справах, вiднесених до їх вiдання, в порядку, встановленому процесуальним законом;

     2) аналiзують судову статистику та вивчають судову практику;

     3) готують проекти постанов Пленуму Верховного Суду України;

     4) здiйснюють iншi повноваження, передбаченi законом.

     2. Судова палата Верховного Суду України утворюється за рiшенням Пленуму Верховного Суду України за поданням Голови Верховного Суду України. Судову палату Верховного Суду України очолює голова Судової палати.

     3. Голова Судової палати:

     1) органiзовує роботу вiдповiдної Судової палати;

     2) формує колегiї суддiв для розгляду судових справ, головує в судових засiданнях або призначає для цього суддiв;

     3) органiзовує ведення та аналiз судової статистики, вивчення i узагальнення судової практики у справах юрисдикцiї Судової палати; має право витребувати з вiдповiдних судiв справи, судовi рiшення в яких набрали законної сили;

     4) iнформує Президiю Верховного Суду України про дiяльнiсть Судової палати;

     5) вносить на розгляд Пленуму Верховного Суду України пропозицiї щодо необхiдностi роз'яснення судам окремих питань застосування законодавства у судовiй практицi;

     6) забезпечує надання методичної допомоги вiдповiдним судам нижчого рiвня з метою правильного застосування законодавства;

     7) здiйснює iншi передбаченi законом повноваження.

     4. Голова Судової палати Верховного Суду України призначається на посаду за рекомендацiєю Президiї Верховного Суду України з числа суддiв Верховного Суду України строком на п'ять рокiв та звiльняється з посади Пленумом Верховного Суду України шляхом таємного голосування.

     5. Голова Судової палати має заступника, який забезпечує органiзацiю розгляду справ у судових засiданнях, виконує iншi доручення голови палати щодо органiзацiї дiяльностi Судової палати, а також виконує обов'язки голови Судової палати за його вiдсутностi. Заступник голови Судової палати призначається на посаду з числа суддiв Верховного Суду України та звiльняється з посади в порядку, передбаченому для призначення голови Судової палати.

     6. Пропозицiя про звiльнення суддi з посади голови Судової палати чи його заступника може бути внесена Головою Верховного Суду України або не менш як половиною складу суддiв вiдповiдної палати за їх пiдписами.

     7. Голова Судової палати та його заступник можуть бути призначенi на адмiнiстративнi посади повторно.

     8. Вiйськову судову колегiю очолює голова колегiї, який за посадою прирiвнюється до заступника голови Судової палати.

     9. При Судовiй палатi дiє група наукових консультантiв Верховного Суду України.

     Стаття 54. Президiя Верховного Суду України

     1. Президiя Верховного Суду України дiє у складi Голови Верховного Суду України, його заступникiв, голiв судових палат, секретаря Пленуму Верховного Суду України та суддiв Верховного Суду України, кiлькiсний склад яких визначається Пленумом Верховного Суду України.

     2. Суддi Верховного Суду України обираються до складу Президiї Верховного Суду України за поданням Голови Верховного Суду України чи за пропозицiєю суддiв Верховного Суду України Пленумом Верховного Суду України шляхом таємного голосування строком на п'ять рокiв. Обраним вважається суддя, за якого подано бiльшiсть голосiв суддiв, присутнiх на засiданнi Пленуму. У такому ж порядку суддi звiльняються достроково вiд обов'язкiв члена Президiї.

     3. Президiя Верховного Суду України:

     1) розглядає питання органiзацiї дiяльностi Верховного Суду України, судових палат та апарату Верховного Суду України;

     2) затверджує персональний склад судових палат; заслуховує iнформацiю голiв судових палат i Вiйськової судової колегiї про їх дiяльнiсть;

     3) розглядає матерiали узагальнення судової практики та аналiзу судової статистики, приймає вiдповiднi рекомендацiї;

     4) розглядає питання фiнансування та органiзацiйного забезпечення дiяльностi Верховного Суду України i виробляє пропозицiї щодо їх полiпшення; схвалює пропозицiї до проекту Державного бюджету України щодо фiнансування дiяльностi Верховного Суду України;

     5) розглядає питання роботи з кадрами суддiв i працiвникiв апарату Верховного Суду України та пiдвищення їх квалiфiкацiї;

     6) затверджує положення про премiювання суддiв i працiвникiв апарату Верховного Суду України, про надання матерiальної допомоги; встановлює надбавки до посадових окладiв суддiв, якi займають адмiнiстративнi посади;

     7) заслуховує iнформацiю голiв апеляцiйних загальних судiв, Касацiйного суду України та вищих спецiалiзованих судiв щодо органiзацiї роботи цих судiв;

     8) виробляє пропозицiї щодо кiлькостi суддiв у вiдповiдних судах на основi нормативiв навантаження суддiв у судах усiх рiвнiв;

     9) вирiшує питання щодо заснування друкованих видань Верховного Суду України та заслуховує звiти про роботу редакцiйних колегiй цих органiв; затверджує за поданням Голови Верховного Суду України положення про Науково-консультативну раду при Верховному Судi України та її персональний склад;

     10) вносить на розгляд Пленуму Верховного Суду України питання вiдповiдно до його Регламенту;

     11) здiйснює iншi повноваження, передбаченi законом.

     4. Засiдання Президiї Верховного Суду України проводяться не менш як один раз на два мiсяцi. Засiдання Президiї є повноважним за умови присутностi на ньому не менш як двох третин її складу. Постанови Президiї приймаються вiдкритим чи таємним голосуванням бiльшiстю голосiв членiв Президiї, присутнiх на засiданнi, i пiдписуються Головою Верховного Суду України або його заступником, який головував на засiданнi. У засiданнях Президiї, на яких розглядаються питання дiяльностi спецiалiзованих судiв, беруть участь голови вищих спецiалiзованих судiв.

     5. Для пiдготовки проектiв постанов Пленуму Верховного Суду України, вивчення окремих питань, пов'язаних iз вдосконаленням здiйснення правосуддя, Президiя Верховного Суду України може створювати робочi групи з числа суддiв та фахiвцiв у вiдповiдних галузях права.

     Стаття 55. Пленум Верховного Суду України

     1. Пленум Верховного Суду України є колегiальним органом, повноваження якого визначаються Конституцiєю України та цим Законом. До складу Пленуму Верховного Суду України входять усi суддi Верховного Суду України, голови вищих спецiалiзованих судiв, їх першi заступники, голова Касацiйного суду України та голова Апеляцiйного суду України.

     2. Пленум Верховного Суду України:

     1) вiдповiдно до Конституцiї України обирає на посаду та звiльняє з посади шляхом таємного голосування Голову Верховного Суду України, а також здiйснює призначення та звiльнення суддiв з iнших адмiнiстративних посад у Верховному Судi України в порядку, встановленому цим Законом;

     2) утворює судовi палати Верховного Суду України, визначає їх кiлькiсний склад, призначає голiв судових палат та їх заступникiв;

     3) визначає кiлькiсний склад суддiв Президiї Верховного Суду України та обирає їх в порядку, передбаченому цим Законом;

     4) призначає на посаду з числа суддiв Верховного Суду України за поданням Голови Верховного Суду України та звiльняє з посади секретаря Пленуму Верховного Суду України;

     5) заслуховує iнформацiї Голови Верховного Суду України, голiв судових палат Верховного Суду України, голiв вищих спецiалiзованих судiв, Касацiйного суду України та апеляцiйних судiв щодо органiзацiї роботи судових палат та дiяльностi вiдповiдних судiв;

     6) дає роз'яснення судам загальної юрисдикцiї з питань застосування законодавства, у разi необхiдностi визнає нечинними вiдповiднi роз'яснення вищих спецiалiзованих судiв;

     7) приймає рiшення про звернення до Конституцiйного Суду України з питань конституцiйностi законiв та iнших правових актiв, а також щодо офiцiйного тлумачення Конституцiї України та законiв;

     8) вiдповiдно до Конституцiї України схвалює висновок щодо наявностi чи вiдсутностi в дiяннях, у яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або iншого злочину, а також ухвалює подання до Верховної Ради України про неможливiсть виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я;

     9) затверджує Регламент Пленуму Верховного Суду України;

     10) здiйснює iншi повноваження, передбаченi законом.

     3. Засiдання Пленуму Верховного Суду України є повноважним за умови присутностi на ньому не менш як двох третин складу Пленуму.

     У роботi Пленуму Верховного Суду України беруть участь Голова Вищої ради юстицiї, Генеральний прокурор України та Мiнiстр юстицiї України.

     4. Пленум Верховного Суду України скликається за необхiднiстю, але не менш як один раз на три мiсяцi. Про час скликання Пленуму та питання, що виносяться на його розгляд, учасники засiдання Пленуму повiдомляються не пiзнiш як за десять днiв до засiдання.

     5. Проекти постанов Пленуму Верховного Суду України щодо надання роз'яснення з питань застосування законодавства при вирiшеннi судових справ повиннi бути надiсланi Генеральному прокурору України та Мiнiстру юстицiї України не пiзнiш як за десять днiв до засiдання.

     6. Засiдання Пленуму веде Голова Верховного Суду України, а у разi його вiдсутностi - Перший заступник або iнший заступник Голови Верховного Суду України вiдповiдно до Регламенту.

     7. Порядок роботи Пленуму Верховного Суду України встановлюється цим Законом та прийнятим вiдповiдно до нього Регламентом Пленуму Верховного Суду України.

     8. Пленум Верховного Суду України приймає з розглянутих питань постанови. Постанови Пленуму Верховного Суду України пiдписуються головуючим на засiданнi Пленуму та секретарем Пленуму i публiкуються в офiцiйному друкованому органi Верховного Суду України.

     9. Секретар Пленуму Верховного Суду України органiзовує роботу секретарiату Пленуму, пiдготовку засiдань Пленуму, забезпечує ведення протоколу та контролює виконання постанов, прийнятих Пленумом Верховного Суду України.

     Стаття 56. Апарат Верховного Суду України

     1. Органiзацiйно-методичне та iнформацiйне забезпечення дiяльностi Верховного Суду України здiйснює апарат Верховного Суду України. Загальну чисельнiсть i структуру апарату затверджує Президiя Верховного Суду України за поданням Голови Верховного Суду України, а положення про апарат - Голова Верховного Суду України за погодженням з Президiєю Верховного Суду України.

     2. Для забезпечення Верховного Суду України нормативно-правовими актами, науковою та iншою спецiальною лiтературою, матерiалами судової практики дiє бiблiотека Верховного Суду України, положення про яку затверджується Головою Верховного Суду України.

     3. Матерiали, пов'язанi з дiяльнiстю Верховного Суду України, зберiгаються в архiвi Верховного Суду України.

     Стаття 57. Науково-консультативна рада та офiцiйне друковане видання Верховного Суду України

     1. При Верховному Судi України дiє Науково-консультативна рада, яка утворюється з числа висококвалiфiкованих фахiвцiв у галузi права для попереднього розгляду проектiв постанов Пленуму Верховного Суду України щодо роз'яснення законодавства, надання висновкiв щодо проектiв законодавчих актiв та з iнших питань дiяльностi Верховного Суду України, пiдготовка яких потребує наукового забезпечення.

     2. Порядок органiзацiї та дiяльностi Науково-консультативної ради Верховного Суду України визначається положенням, що затверджується Президiєю Верховного Суду України.

     3. Верховний Суд України має офiцiйний друкований орган, у якому публiкуються матерiали судової практики Верховного Суду України та iнших судiв загальної юрисдикцiї, матерiали з питань органiзацiї дiяльностi судiв загальної юрисдикцiї та iншi матерiали.

Роздiл III
ПРОФЕСIЙНI СУДДI, НАРОДНI ЗАСIДАТЕЛI ТА ПРИСЯЖНI

Глава 9
УЧАСТЬ ПРОФЕСIЙНИХ СУДДIВ У ЗДIЙСНЕННI ПРАВОСУДДЯ

     Стаття 58. Здiйснення правосуддя професiйними суддями, народними засiдателями та присяжними

     1. Правосуддя в Українi здiйснюють професiйнi суддi та, у визначених законом випадках, народнi засiдателi i присяжнi.

     2. Розгляд справ в апеляцiйному та касацiйному порядку здiйснюють виключно професiйнi суддi.

     Стаття 59. Професiйнi суддi

     1. Професiйними суддями є громадяни, якi вiдповiдно до Конституцiї України призначенi чи обранi суддями i займають штатну суддiвську посаду в одному з судiв, передбачених цим Законом.

     2. На посаду суддi може бути рекомендований квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв громадянин України, не молодший двадцяти п'яти рокiв, який має вищу юридичну освiту i стаж роботи в галузi права не менш як три роки, проживає в Українi не менш як десять рокiв i володiє державною мовою.

     3. Суддями спецiалiзованих судiв крiм осiб, зазначених у частинi другiй цiєї статтi, можуть бути також особи, якi мають фахову пiдготовку з питань юрисдикцiї цих судiв. У цьому разi на посаду суддi спецiалiзованого суду може бути рекомендований вiдповiдною квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв громадянин України, не молодший тридцяти рокiв, який проживає в Українi не менш як десять рокiв, володiє державною мовою, має вищу освiту у галузi знань, що охоплюються межами юрисдикцiї вiдповiдного спецiалiзованого суду, та стаж роботи за спецiальнiстю не менше п'яти рокiв. Цi суддi вiдправляють правосуддя лише у складi колегiй суддiв.

     4. Не можуть бути рекомендованi на посаду професiйного суддi громадяни:

     1) визнанi судом обмежено дiєздатними або недiєздатними;

     2) якi мають хронiчнi психiчнi чи iншi захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язкiв суддi;

     3) щодо яких провадиться дiзнання, досудове слiдство чи судовий розгляд кримiнальної справи або якi мають не зняту чи не погашену судимiсть.

     5. Порядок добору кандидатiв у суддi, їх призначення чи обрання суддею, а також додатковi вимоги до окремих категорiй суддiв щодо стажу, вiку та їх професiйного рiвня визначаються законом.

(частина п'ята статтi 59 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 18.03.2004 р. N 1625-IV)

     6. Вимоги до професiйного суддi, порядок захисту професiйних iнтересiв суддiв, умови i порядок забезпечення їх соцiального захисту визначаються цим Законом та законом про статус суддiв.

     Стаття 60. Добiр кандидатiв у професiйнi суддi

     1. Добiр кандидатiв у професiйнi суддi здiйснюється з числа осiб, якi вiдповiдають вимогам, встановленим частинами другою i третьою статтi 59 цього Закону, за результатами проходження квалiфiкацiйної атестацiї вiдповiдно до вимог цього Закону. Кандидат на посаду суддi вiйськового суду крiм того повинен перебувати на вiйськовiй службi i мати вiйськове звання офiцерського складу.

     2. При доборi кандидатiв забезпечується рiвнiсть їх прав незалежно вiд походження, соцiального та майнового стану, расової та нацiональної приналежностi, статi, полiтичних поглядiв, релiгiйних переконань та iнших обставин.

     3. Кожен, хто вiдповiдає встановленим вимогам до кандидата в суддi, має право звернутися до вiдповiдної квалiфiкацiйної комiсiї суддiв iз заявою про рекомендацiю його для призначення чи обрання професiйним суддею.

     4. Суддя, строк повноважень якого закiнчився, за його заявою має бути рекомендований для обрання суддею безстроково, якщо вiдсутнi визначенi законом обставини, що перешкоджають цьому.

     Стаття 61. Порядок призначення (обрання) суддi на посаду

     1. Перше призначення на посаду професiйного суддi строком на п'ять рокiв здiйснюється Президентом України на пiдставi рекомендацiї вiдповiдної квалiфiкацiйної комiсiї суддiв за поданням Вищої ради юстицiї. Усi iншi суддi обираються безстроково Верховною Радою України на пiдставi рекомендацiї Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України за поданням Голови Верховного Суду України (голови вiдповiдного вищого спецiалiзованого суду).

     2. Порядок внесення подання про призначення суддi на посаду встановлюється законом про Вищу раду юстицiї.

     3. Особа, призначена на посаду суддi чи обрана суддею безстроково згiдно з вимогами цього Закону, набуває статусу професiйного суддi вiдповiдного рiвня i спецiалiзацiї судiв: суддi мiсцевого чи апеляцiйного загального або вiйськового суду, суддi Апеляцiйного суду України, суддi Касацiйного суду України, суддi мiсцевого, апеляцiйного або вищого спецiалiзованого суду або суддi Верховного Суду України.

     4. Посада суддi та iншi умови його працi згiдно з законодавством про працю визначаються в наказi голови вiдповiдного суду. Суддя може бути переведений до iншого суду в порядку, встановленому цим Законом.

     5. Суддi, призначеному на посаду, видається посвiдчення встановленого зразка вiдповiдно до цього Закону.

     6. Пiдстави та порядок звiльнення суддi з посади, умови його вiдповiдальностi та iншi питання статусу суддiв визначаються вiдповiдно до Конституцiї України законом про статус суддiв.

     7. Порядок обрання на посаду та звiльнення з посади суддi безстроково Верховною Радою України визначається Законом України "Про порядок обрання на посаду та звiльнення з посади професiйного суддi Верховною Радою України".

(статтю 61 доповнено частиною сьомою згiдно iз Законом України вiд 18.03.2004 р. N 1625-IV)

     Стаття 62. Порядок переведення суддi до iншого суду

     1. Суддя може бути переведений до iншого суду за його письмовою заявою.

     2. Переведення суддi за його заявою з одного суду до iншого суду того самого рiвня i спецiалiзацiї здiйснюється Президентом України за поданням Голови Верховного Суду України або голови вiдповiдного вищого спецiалiзованого суду згiдно з вимогами закону.

     3. Усi iншi переведення суддi з одного суду до iншого суду здiйснюються у порядку призначення чи обрання суддi, встановленому законом.

(частина третя статтi 62 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 18.03.2004 р. N 1625-IV)

     Стаття 63. Особливостi статусу вiйськових суддiв

     1. Суддi вiйськових судiв перебувають на вiйськовiй службi i входять до штатної чисельностi Збройних Сил України.

     2. Вiйськовi звання суддям вiйськових судiв присвоюються Президентом України за поданням Голови Верховного Суду України, якщо iнше не встановлено законом. Строки та порядок присвоєння вiйськових звань, порядок звiльнення з вiйськової служби суддiв визначаються законом.

     3. Вiйськовий суддя крiм здiйснення правосуддя не може залучатися до виконання iнших обов'язкiв вiйськової служби.

     Стаття 64. Здiйснення судочинства професiйними суддями

     Професiйний суддя розглядає справи по першiй iнстанцiї одноособово або в складi колегiї суддiв вiдповiдно до вимог процесуального закону.

Глава 10
УЧАСТЬ НАРОДНИХ ЗАСIДАТЕЛIВ ТА ПРИСЯЖНИХ У ЗДIЙСНЕННI ПРАВОСУДДЯ

     Стаття 65. Народнi засiдателi

     1. Народними засiдателями є громадяни України, якi у випадках, визначених процесуальним законом, вирiшують у складi суду справи разом з професiйними суддями, забезпечуючи згiдно з Конституцiєю України безпосередню участь народу у здiйсненнi правосуддя.

     2. Народнi засiдателi пiд час здiйснення правосуддя користуються усiма правами суддi.

     3. Список народних засiдателiв затверджується вiдповiдною мiсцевою радою за поданням голови мiсцевого суду. До списку включаються у кiлькостi, зазначенiй у поданнi голови суду, громадяни, якi постiйно проживають на територiї, на яку поширюється юрисдикцiя даного суду, та вiдповiдають вимогам статтi 66 цього Закону i дали згоду бути народними засiдателями.

     4. Список народних засiдателiв мiсцевого вiйськового суду за поданням голови цього суду затверджується начальником вiдповiдного гарнiзону. До списку включаються у кiлькостi, зазначенiй у поданнi голови суду, вiйськовослужбовцi гарнiзону, якi вiдповiдають вимогам, зазначеним у статтi 66 цього Закону.

     5. Списки народних засiдателiв затверджуються на строк чотири роки i переглядаються у разi необхiдностi, але не рiдше, нiж через два роки. Список народних засiдателiв публiкується в друкованих засобах масової iнформацiї вiдповiдної мiсцевої ради.

     Стаття 66. Вимоги до народних засiдателiв

     1. Народним засiдателем може бути громадянин України, який досяг 25-рiчного вiку i постiйно проживає на територiї, на яку поширюється юрисдикцiя вiдповiдного суду.

     2. Не пiдлягають включенню до спискiв народних засiдателiв громадяни:

     1) визнанi судом обмежено дiєздатними або недiєздатними;

     2) якi мають хронiчнi психiчнi чи iншi захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язкiв народного засiдателя;

     3) щодо яких провадиться дiзнання, досудове слiдство чи судовий розгляд кримiнальної справи або якi мають не зняту чи не погашену судимiсть;

     4) депутати усiх рiвнiв, члени Кабiнету Мiнiстрiв України, суддi, прокурори, державнi службовцi апарату судiв, працiвники органiв внутрiшнiх справ та iнших правоохоронних органiв, адвокати, нотарiуси.

     3. Особа, включена до списку народних засiдателiв, зобов'язана повiдомити суд про обставини, що виключають можливiсть її участi у здiйсненнi правосуддя.

     Стаття 67. Пiдстави та порядок звiльнення вiд виконання обов'язкiв народного засiдателя

     1. Пiдлягають звiльненню вiд виконання обов'язкiв народного засiдателя за розпорядженням голови суду на їх прохання:

     1) громадяни, старшi 65 рокiв;

     2) жiнки, якi перебувають у вiдпустцi у зв'язку з вагiтнiстю та пологами, по догляду за дитиною, а також якi мають дiтей дошкiльного чи молодшого шкiльного вiку або утримують дiтей-iнвалiдiв, iнших хворих або похилого вiку членiв сiм'ї;

     3) керiвники та заступники керiвникiв органiв виконавчої влади та органiв мiсцевого самоврядування;

     4) особи, якi не володiють державною мовою;

     5) особи, якi через свої релiгiйнi переконання вважають для себе неможливою участь у здiйсненнi правосуддя;

     6) iншi особи, якщо голова суду визнає поважними причини, на якi вони посилаються.

     2. Особи, зазначенi в частинi першiй цiєї статтi, повиннi подати заяву про звiльнення вiд виконання обов'язкiв народного засiдателя у конкретнiй справi до залучення їх для виконання цих обов'язкiв.

     Стаття 68. Присяжнi

     1. Присяжними визнаються громадяни України, якi у випадках, передбачених процесуальним законом, залучаються до здiйснення правосуддя, забезпечуючи згiдно з Конституцiєю України безпосередню участь народу у здiйсненнi правосуддя.

     2. Суд присяжних утворюється для розгляду по першiй iнстанцiї судових справ, визначених процесуальним законом.

     3. Список присяжних за поданням голови апеляцiйного суду формується на пiдставi спискiв виборцiв комiсiєю, склад якої затверджується вiдповiдно Головою Верховної Ради Автономної Республiки Крим, головою обласної ради, Київським та Севастопольським мiськими головами. До складу комiсiї повиннi входити уповноваженi представники суду, органiв юстицiї та вiдповiдної ради. До спискiв присяжних включаються громадяни, якi постiйно проживають на територiї вiдповiдної областi тощо i вiдповiдають вимогам статтi 69 цього Закону. Список присяжних затверджується рiшенням вiдповiдної ради.

     4. Списки присяжних апеляцiйних вiйськових судiв за поданням голiв цих судiв формуються з числа вiйськовослужбовцiв, рекомендованих зборами вiйськових частин та вiйськових установ вiйськових гарнiзонiв, розташованих на територiї, на яку поширюється юрисдикцiя апеляцiйного вiйськового суду. Вiд кожного гарнiзону до списку присяжних включаються вiд п'ятнадцяти до двадцяти вiйськовослужбовцiв, якi вiдповiдають вимогам статтi 69 цього Закону. Список присяжних апеляцiйного вiйськового суду затверджується рiшенням вiдповiдної ради, на територiї якої розташований гарнiзон.

     5. Списки присяжних затверджуються не пiзнiше одного мiсяця з дня одержання подання голови суду i в той же строк надсилаються до суду, а також публiкуються в друкованих засобах масової iнформацiї вiдповiдної мiсцевої ради.

     6. Списки присяжних затверджуються строком на чотири роки i переглядаються кожних два роки.

     Стаття 69. Вимоги до присяжних

     1. Присяжним може бути громадянин, який досяг 30-рiчного вiку.

     2. Не можуть бути присяжними особи, зазначенi в частинi другiй статтi 66 цього Закону.

     3. Одна й та сама особа не може бути одночасно включена до списку народних засiдателiв i списку присяжних.

     4. Особа, включена до списку присяжних, зобов'язана повiдомити голову апеляцiйного суду про обставини, що виключають можливiсть її участi у здiйсненнi правосуддя.

     Стаття 70. Пiдстави i порядок звiльнення вiд виконання обов'язкiв присяжного

     1. Пiдлягають звiльненню вiд виконання обов'язкiв присяжного за розпорядженням голови суду на їх прохання особи, зазначенi в частинi першiй статтi 67 цього Закону.

     2. Особи, зазначенi в частинi першiй цiєї статтi, повиннi подати заяву про звiльнення вiд виконання обов'язкiв присяжного у конкретнiй справi до залучення їх для виконання цих обов'язкiв.

     Стаття 71. Залучення народних засiдателiв i присяжних до виконання обов'язкiв у судi

     1. Народнi засiдателi залучаються до здiйснення правосуддя в порядку черговостi на строк не бiльше одного мiсяця на рiк, крiм випадкiв, коли продовження цього строку зумовлено необхiднiстю закiнчити розгляд справи, розпочатої за їх участi. Народнi засiдателi у здiйсненнi правосуддя спецiалiзованими судами участi не беруть.

     2. Письмове запрошення для участi у здiйсненнi правосуддя має бути надiслано судом народному засiдателю або присяжному не пiзнiше нiж за два тижнi до початку судового засiдання. У запрошеннi зазначаються права та обов'язки вiдповiдно народного засiдателя та присяжного, перелiк вимог щодо народних засiдателiв та присяжних, а також пiдстави для звiльнення їх вiд виконання вказаних обов'язкiв.

     3. Суд, який запрошує народного засiдателя чи присяжного, повинен письмово повiдомити про це керiвництво пiдприємства, установи, органiзацiї за мiсцем його роботи не пiзнiш як у двотижневий строк до початку судового засiдання.

     4. Керiвник пiдприємства, установи, органiзацiї, незалежно вiд форми власностi, зобов'язаний звiльнити народного засiдателя або присяжного вiд роботи на час виконання ним обов'язкiв у судi. Вiдмова у звiльненнi вiд роботи вважається неповагою до суду i тягне передбачену законом вiдповiдальнiсть винних посадових осiб.

     5. Народний засiдатель або присяжний зобов'язанi вчасно з'явитися за запрошенням суду для участi в судовому засiданнi. Неявка без поважних причин у судове засiдання вважається неповагою до суду.

     6. Порядок вiдбору присяжних для розгляду справи, порядок принесення ними присяги та її змiст визначаються процесуальним законом.

     Стаття 72. Права народних засiдателiв i присяжних та гарантiї їх захисту

     1. При вирiшеннi всiх питань, пов'язаних з розглядом справи i постановленням судового рiшення, народнi засiдателi мають такi самi права, як i професiйний суддя.

     2. Гарантiї незалежностi i недоторканностi професiйних суддiв, передбаченi законом, поширюються на народних засiдателiв i присяжних на час виконання ними обов'язкiв по здiйсненню правосуддя.

     3. Народним засiдателям i присяжним за час виконання ними обов'язкiв у судi виплачується винагорода, виходячи з розмiру їх середньомiсячного заробiтку чи пенсiї, але не меншого, нiж посадовий оклад суддi вiдповiдного суду. Їм вiдшкодовуються витрати на проїзд i наймання житла, а також виплачуються добовi. Зазначенi виплати здiйснюються судом за рахунок коштiв, передбачених у Державному бюджетi України.

     4. Звiльнення народного засiдателя чи присяжного з роботи або переведення на iншу роботу без його згоди пiд час виконання ним обов'язкiв у судi, а також з мотивiв виконання обов'язкiв народного засiдателя або присяжного визнається грубим порушенням законодавства про працю i тягне передбачену законом вiдповiдальнiсть винних осiб.

Роздiл IV
КВАЛIФIКАЦIЙНI КОМIСIЇ СУДДIВ

Глава 11
СИСТЕМА КВАЛIФIКАЦIЙНИХ КОМIСIЙ СУДДIВ

     Стаття 73. Статус квалiфiкацiйних комiсiй суддiв

     1. Квалiфiкацiйнi комiсiї суддiв є постiйно дiючими органами в системi судоустрою України, повноваження яких визначаються Конституцiєю України та цим Законом.

     2. Завданнями квалiфiкацiйних комiсiй є забезпечення формування корпусу професiйних суддiв, здатних квалiфiковано, сумлiнно i неупереджено здiйснювати правосуддя, шляхом вiдбору i рекомендування осiб для зайняття посади професiйного суддi та визначення рiвня фахової пiдготовленостi професiйних суддiв, а також розгляд питань про дисциплiнарну вiдповiдальнiсть суддiв та щодо надання висновкiв про звiльнення суддi з посади.

     3. Члени квалiфiкацiйних комiсiй суддiв здiйснюють свої повноваження на громадських засадах i на час роботи в комiсiях звiльняються вiд виконання службових обов'язкiв за основним мiсцем роботи iз збереженням середнього заробiтку.

     Стаття 74. Види квалiфiкацiйних комiсiй суддiв

     1. У системi судоустрою України дiють:

     квалiфiкацiйнi комiсiї суддiв загальних судiв; квалiфiкацiйна комiсiя суддiв вiйськових судiв; квалiфiкацiйнi комiсiї суддiв вiдповiдних спецiалiзованих судiв;

     Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України.

     2. Квалiфiкацiйнi комiсiї суддiв загальних судiв здiйснюють свою дiяльнiсть у центрах апеляцiйних округiв, зазначених у частинi третiй статтi 25 цього Закону. Усi iншi квалiфiкацiйнi комiсiї здiйснюють свою дiяльнiсть у мiстi Києвi.

     3. Строк повноважень квалiфiкацiйних комiсiй суддiв становить три роки з дня їх утворення.

     Стаття 75. Склад квалiфiкацiйних комiсiй суддiв

     1. Квалiфiкацiйнi комiсiї суддiв дiють у складi 11 членiв, якi мають вищу юридичну освiту. До складу квалiфiкацiйної комiсiї входять:

     шiсть суддiв, обраних до складу квалiфiкацiйної комiсiї вiдповiдно до вимог цього Закону;

     двi особи вiд Мiнiстерства юстицiї України;

     двi особи, уповноваженi вiдповiдною обласною (Київською мiською) радою за мiсцезнаходженням квалiфiкацiйної комiсiї суддiв;

     одна особа вiд Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

     2. Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України дiє у складi 13 членiв, якi мають вищу юридичну освiту. До її складу входять:

     сiм суддiв, обраних до Комiсiї вiдповiдно до вимог цього Закону;

     двi особи, призначенi Верховною Радою України;

     двi особи, призначенi Президентом України;

     одна особа вiд Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

     одна особа вiд Мiнiстерства юстицiї України.

     Стаття 76. Порядок формування квалiфiкацiйних комiсiй суддiв

     1. Члени квалiфiкацiйних комiсiй з числа суддiв обираються таємним або вiдкритим голосуванням конференцiями суддiв вiдповiдних судiв, а члени Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України - з'їздом суддiв України вiдкритим або таємним голосуванням. У разi вибуття суддi - члена квалiфiкацiйної комiсiї суддiв до закiнчення її повноважень замiсть нього на строк повноважень комiсiї, що залишився, Радою суддiв України призначається iнша особа з числа суддiв.

     До складу квалiфiкацiйних комiсiй суддiв та Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України не можуть бути обранi Голова Верховного Суду України, голови вищих спецiалiзованих судiв, голови Касацiйного суду України та апеляцiйних судiв, а також їх заступники, члени Вищої ради юстицiї.

     2. Верховна Рада України приймає постанову про призначення двох членiв Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України з числа осiб, якi не є народними депутатами України.

     3. Президент України призначає своїм указом двох членiв Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України.

     4. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини призначає членiв квалiфiкацiйних комiсiй суддiв своїм розпорядженням.

     5. Мiнiстр юстицiї України призначає членiв квалiфiкацiйних комiсiй суддiв своїм наказом.

     6. Вiдповiдна рада, зазначена у частинi першiй статтi 75 цього Закону, приймає рiшення про призначення членiв квалiфiкацiйної комiсiї в порядку, встановленому її регламентом.

     7. Квалiфiкацiйна комiсiя суддiв вважається повноважною за умови призначення (обрання) не менше дев'яти членiв комiсiї, а Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України - за умови призначення (обрання) не менше одинадцяти членiв Комiсiї.

     8. Повноваження нового складу квалiфiкацiйної комiсiї суддiв починаються з дня закiнчення повноважень попереднього складу комiсiї, а повноваження новоутвореної комiсiї - з дня призначення її повноважного складу вiдповiдно до цiєї статтi.

Глава 12
ПОВНОВАЖЕННЯ ТА ОРГАНIЗАЦIЯ РОБОТИ КВАЛIФIКАЦIЙНИХ КОМIСIЙ СУДДIВ

     Стаття 77. Повноваження квалiфiкацiйної комiсiї суддiв

     1. Квалiфiкацiйна комiсiя суддiв:

     1) перевiряє вiдповiднiсть кандидатiв у суддi вимогам, встановленим законом, проводить їх квалiфiкацiйне атестування i дає висновок про пiдготовленiсть до судової роботи кожного кандидата, який пропонується на посаду суддi; дає висновки про звiльнення з посади суддi;

     2) проводить квалiфiкацiйну атестацiю суддiв вiдповiдних судiв i присвоює суддям квалiфiкацiйнi класи (не вище другого);

     3) розглядає звернення та подання про дисциплiнарну вiдповiдальнiсть суддiв мiсцевих судiв, проводить пов'язанi з цим службовi перевiрки, за наявностi пiдстав порушує дисциплiнарне провадження i вирiшує питання про дисциплiнарну вiдповiдальнiсть суддi;

     4) припиняє перебування у вiдставцi суддiв мiсцевих судiв;

     5) здiйснює iншi повноваження, передбаченi законом.

     2. Квалiфiкацiйна комiсiя суддiв має право для здiйснення своїх повноважень витребовувати та одержувати необхiдну iнформацiю вiд голiв судiв, пiдприємств, установ, органiзацiй незалежно вiд форм власностi, а також громадян та їх об'єднань. Посадовi особи, якi безпiдставно вiдмовляють у наданнi iнформацiї чи ухиляються вiд її надання, несуть передбачену законом вiдповiдальнiсть.

     Стаття 78. Органiзацiя роботи квалiфiкацiйної комiсiї суддiв

     1. Квалiфiкацiйна комiсiя суддiв обирає зi свого складу вiдкритим або таємним голосуванням голову комiсiї, його заступника та секретаря комiсiї. Обраним головою комiсiї вважається кандидат, який одержав бiльшiсть голосiв вiд загального складу комiсiї. Заступник голови комiсiї та секретар обираються бiльшiстю вiд присутнiх на засiданнi членiв комiсiї.

     2. Голова квалiфiкацiйної комiсiї суддiв органiзовує роботу комiсiї, розподiляє обов'язки мiж членами комiсiї, скликає засiдання комiсiї та головує на них, несе вiдповiдальнiсть за органiзацiю дiловодства комiсiї.

     3. Обов'язки голови квалiфiкацiйної комiсiї у разi його вiдсутностi виконує заступник голови комiсiї, а за вiдсутностi заступника - секретар комiсiї.

     Стаття 79. Засiдання квалiфiкацiйної комiсiї суддiв

     1. Квалiфiкацiйна комiсiя суддiв проводить свої засiдання в мiру необхiдностi, але не пiзнiш як у двомiсячний термiн пiсля надходження до комiсiї вiдповiдної заяви чи подання.

     2. Пiдготовку засiдань квалiфiкацiйної комiсiї суддiв забезпечує голова комiсiї або, за дорученням голови, секретар комiсiї. Голова квалiфiкацiйної комiсiї визначає час i мiсце проведення засiдання комiсiї, перелiк питань, що виносяться на засiдання, i не пiзнiш як за десять днiв до засiдання повiдомляє про це особу, щодо якої має розглядатися питання, суб'єктiв подання, а також друкованi засоби масової iнформацiї вiдповiдної мiсцевої ради.

     3. Засiдання квалiфiкацiйної комiсiї суддiв є повноважним, якщо в ньому бере участь не менш як двi третини її складу.

     4. Засiдання квалiфiкацiйної комiсiї суддiв проводяться вiдкрито i гласно, крiм випадкiв, коли комiсiя приймає iнше рiшення.

     5. Засiдання квалiфiкацiйної комiсiї суддiв веде її голова, а у разi його вiдсутностi - заступник або секретар комiсiї. На засiдання комiсiї можуть бути запрошенi особи, присутнiсть яких комiсiя визнає необхiдною.

     6. Розгляд питань, що пiдлягають вирiшенню на засiданнi квалiфiкацiйної комiсiї суддiв, здiйснюється в порядку, встановленому регламентом роботи квалiфiкацiйної комiсiї суддiв, прийнятим комiсiєю вiдповiдно до Типового регламенту роботи квалiфiкацiйної комiсiї суддiв, затвердженого Головою Верховного Суду України за погодженням з Радою суддiв України та Мiнiстерством юстицiї України.

     Стаття 80. Права члена квалiфiкацiйної комiсiї суддiв

     Член квалiфiкацiйної комiсiї суддiв має право:

     1) знайомитися з матерiалами, поданими на розгляд комiсiї, брати участь у їх дослiдженнi та перевiрцi;

     2) заявляти клопотання, наводити свої мотиви та мiркування, а також подавати додатковi документи з питань, що розглядаються;

     3) вносити пропозицiї щодо проекту рiшення комiсiї з будь-яких питань та голосувати за або проти того чи iншого рiшення;

     4) пiдписувати рiшення комiсiї;

     5) висловлювати письмово окрему думку щодо рiшення квалiфiкацiйної комiсiї суддiв, що має бути додана до рiшення.

     Стаття 81. Вiдвiд члена квалiфiкацiйної комiсiї суддiв

     1. Член квалiфiкацiйної комiсiї суддiв не може брати участь у розглядi питання та прийняттi рiшення i пiдлягає вiдводу (самовiдводу), якщо будуть встановленi обставини, якi викликають сумнiв у його неупередженостi. За наявностi таких обставин член комiсiї повинен заявити самовiдвiд. З таких же пiдстав вiдвiд члену комiсiї можуть заявити особи, щодо яких або за поданням яких розглядається питання.

     2. Вiдвiд повинен бути вмотивованим i поданим до початку розгляду питання у формi письмової заяви на iм'я комiсiї. Головуючий на засiданнi зобов'язаний ознайомити з заявою про вiдвiд члена комiсiї, якому заявлено вiдвiд.

     3. Рiшення про вiдвiд (самовiдвiд) члена комiсiї приймається бiльшiстю голосiв членiв комiсiї, якi беруть участь у засiданнi, за вiдсутностi члена комiсiї, щодо якого вирiшується питання про вiдвiд (самовiдвiд).

     Стаття 82. Прийняття рiшення квалiфiкацiйної комiсiї суддiв

     1. Рiшення квалiфiкацiйної комiсiї суддiв приймається бiльшiстю голосiв членiв комiсiї, якi беруть участь у засiданнi. Голосування проводиться за вiдсутностi особи, щодо якої вирiшується питання, i запрошених осiб.

     2. При розглядi питання щодо суддi, який є членом квалiфiкацiйної комiсiї суддiв, останнiй не може брати участь у його обговореннi та голосуваннi.

     3. Рiшення (висновок) квалiфiкацiйної комiсiї суддiв викладається в письмовiй формi. У рiшеннi (висновку) зазначаються дата i мiсце прийняття рiшення, склад комiсiї, питання, що розглядалися, мотиви прийнятого рiшення. Рiшення (висновок) пiдписується головуючим i членами комiсiї, якi брали участь у засiданнi.

     4. За наявностi окремої думки, вона викладається членом комiсiї у письмовiй формi i приєднується до справи, про що головуючий повiдомляє на засiданнi, але змiст думки оголошенню в засiданнi не пiдлягає.

     5. Копiя рiшення (висновку) квалiфiкацiйної комiсiї суддiв протягом семи днiв надсилається особi, за поданням якої вирiшувалося питання, та особi, щодо якої вирiшувалося питання.

     Стаття 83. Оскарження рiшення квалiфiкацiйної комiсiї суддiв

     Особа, стосовно якої прийнято рiшення квалiфiкацiйної комiсiї суддiв, або особа, за поданням якої вирiшувалося питання, у разi незгоди з цим рiшенням мають право оскаржити його в порядку i строки, передбаченi цим Законом.

     Стаття 84. Повноваження Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України

     1. Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України:

     1) дає висновок про можливiсть обрання суддiв Верховного Суду України, суддiв вищих спецiалiзованих судiв, Касацiйного суду України та суддiв Апеляцiйного суду України, а також висновок про звiльнення зазначених суддiв з посади;

     2) перевiряє додержання кандидатами на посади суддiв, зазначених у пунктi 1 цiєї статтi, а також суддями цих судiв вимог Конституцiї України та законiв щодо їх статусу;

     3) вiдповiдно до цього Закону проводить атестацiю суддiв Верховного Суду України, суддiв вищих спецiалiзованих судiв, Касацiйного суду України та Апеляцiйного суду України i присвоює їм вiдповiднi квалiфiкацiйнi класи;

     4) розглядає звернення про дисциплiнарну вiдповiдальнiсть суддiв Касацiйного суду України та суддiв апеляцiйних судiв; проводить пов'язанi з цим службовi перевiрки, за наявностi пiдстав порушує дисциплiнарнi провадження та вирiшує справи про дисциплiнарну вiдповiдальнiсть суддiв зазначених судiв;

     5) розглядає скарги на рiшення (висновки) квалiфiкацiйних комiсiй суддiв;

     6) дає дозвiл на складання та приймає повторний (додатковий) iспит у суддiв, яким вiдмовлено в рекомендацiї до обрання суддею безстроково;

     7) припиняє перебування у вiдставцi суддi (крiм суддiв мiсцевих судiв);

     8) здiйснює iншi повноваження, передбаченi законом.

     2. Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України за результатами розгляду скарги має право залишити рiшення (висновок) квалiфiкацiйної комiсiї суддiв без змiн, змiнити рiшення (висновок) або скасувати рiшення i припинити провадження у дисциплiнарнiй справi.

     3. Порядок роботи Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України визначається її Регламентом, прийнятим вiдповiдно до Типового регламенту роботи квалiфiкацiйної комiсiї суддiв бiльшiстю голосiв членiв Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України.

     Стаття 85. Оскарження рiшення Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України

     1. Рiшення Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України може бути оскаржено до суду лише у випадках, передбачених цим Законом.

     2. Рiшення Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України щодо притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi суддi, передбачене пунктом 4 частини першої статтi 84 цього Закону, може бути оскаржено суддею чи особою, зазначеною у частинi другiй статтi 97 цього Закону, до Вищої ради юстицiї в порядку, передбаченому цим Законом та законом про Вищу раду юстицiї.

(частина друга статтi 85 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.03.2006 р. N 3552-IV)

     Стаття 86. Забезпечення дiяльностi квалiфiкацiйних комiсiй суддiв

     1. Органiзацiйне забезпечення дiяльностi квалiфiкацiйних комiсiй суддiв i Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України та їх фiнансування здiйснює державна судова адмiнiстрацiя.

     2. Для органiзацiйного забезпечення дiяльностi Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України та квалiфiкацiйних комiсiй спецiалiзованих судiв може створюватися секретарiат вiдповiдної комiсiї. Органiзацiйне забезпечення дiяльностi iнших квалiфiкацiйних комiсiй суддiв здiйснюють вiдповiднi територiальнi управлiння державної судової адмiнiстрацiї.

Глава 13
КВАЛIФIКАЦIЙНА АТЕСТАЦIЯ

     Стаття 87. Завдання та пiдстави квалiфiкацiйної атестацiї

     1. Квалiфiкацiйна атестацiя проводиться квалiфiкацiйними комiсiями i полягає в оцiнцi професiйного рiвня суддi (кандидата на посаду суддi) та прийняттi комiсiєю рiшення щодо присвоєння суддi вiдповiдного квалiфiкацiйного класу, рекомендацiї для зайняття посади суддi, в тому числi у судi вищого рiвня.

     2. Пiдставами для призначення квалiфiкацiйної атестацiї суддi є:

     1) вимоги закону щодо присвоєння квалiфiкацiйного класу суддi, призначеного на посаду вперше;

     2) закiнчення встановленого законом строку перебування суддi у вiдповiдному квалiфiкацiйному класi;

     3) зайняття суддею посади в судi вищого рiвня;

     4) подання про дострокове присвоєння суддi квалiфiкацiйного класу, про присвоєння бiльш високого квалiфiкацiйного класу, заява суддi про обрання суддею безстроково або про переведення до суду вищого рiвня;

     5) рiшення про застосування до суддi дисциплiнарного стягнення;

     6) заява суддi про поновлення квалiфiкацiйного класу.

     Стаття 88. Квалiфiкацiйнi класи суддiв

     1. Залежно вiд рiвня професiйних знань, посади, стажу та досвiду роботи встановлюється шiсть квалiфiкацiйних класiв суддi: вищий, перший, другий, третiй, четвертий i п'ятий класи.

     2. Квалiфiкацiйнi класи присвоюються:

     суддям Верховного Суду України - вищий i перший квалiфiкацiйнi класи;

     суддям вищих спецiалiзованих судiв - вищий, перший i другий квалiфiкацiйнi класи;

     суддям Касацiйного суду України - перший i другий квалiфiкацiйнi класи;

     суддям апеляцiйних судiв - перший, другий i третiй квалiфiкацiйнi класи;

     суддям мiсцевих судiв - другий, третiй, четвертий i п'ятий квалiфiкацiйнi класи.

     Стаття 89. Строки перебування суддi у квалiфiкацiйному класi

     1. Особи, вперше призначенi на посаду суддi, проходять квалiфiкацiйну атестацiю не пiзнiше шести мiсяцiв з дня призначення.

     2. Мiнiмальний строк перебування суддi у квалiфiкацiйному класi, який дає право на присвоєння наступного квалiфiкацiйного класу, становить: у п'ятому i четвертому класах - три роки, у третьому i другому класах - п'ять рокiв. Строк перебування суддi у першому квалiфiкацiйному класi не обмежується.

     3. За суддею, який вийшов у вiдставку чи на пенсiю, зберiгається присвоєний йому квалiфiкацiйний клас.

     4. З урахуванням рiвня квалiфiкацiї суддi допускається дострокове присвоєння чергового квалiфiкацiйного класу.

     5. З урахуванням досвiду роботи та професiйного рiвня суддi допускається пiдвищення квалiфiкацiйного класу без додержання встановленої послiдовностi, але не бiльш як на два квалiфiкацiйнi класи.

     6. Пониження квалiфiкацiйного класу суддi допускається лише в порядку дисциплiнарного стягнення i не бiльш як на один клас.

     7. Суддя позбавляється квалiфiкацiйного класу в разi його звiльнення з посади з пiдстав, зазначених у пунктах 5, 6 частини п'ятої статтi 126 Конституцiї України, в порядку, встановленому законом про статус суддiв.

     Стаття 90. Порядок i форми проведення квалiфiкацiйної атестацiї

     1. Чергова квалiфiкацiйна атестацiя суддi проводиться не пiзнiше одного мiсяця з дня закiнчення строку його перебування у присвоєному йому квалiфiкацiйному класi. Дострокова квалiфiкацiйна атестацiя суддi може бути проведена не ранiш як через два роки з дня останньої його атестацiї.

     2. Позачергова квалiфiкацiйна атестацiя суддiв призначається безпосередньо при готовностi квалiфiкацiйної комiсiї суддiв розглянути вiдповiдне звернення, але не пiзнiше двох мiсяцiв з дня його надходження.

     3. На суддю, що пiдлягає квалiфiкацiйнiй атестацiї, голова вiдповiдного суду складає характеристику, в якiй вiдображаються дiловi та моральнi якостi суддi, дається оцiнка його професiйної дiяльностi. До характеристики може бути додано рiшення зборiв суддiв суду, в якому працює суддя.

     4. Характеристику на голову суду для квалiфiкацiйної атестацiї складає голова вiдповiдного суду вищого рiвня. До характеристики має бути додано рiшення зборiв суддiв даного суду.

     5. Суддя має бути ознайомлений з характеристикою i одержати її копiю не пiзнiш як за п'ятнадцять днiв до проведення квалiфiкацiйної атестацiї.

     6. Квалiфiкацiйна атестацiя проводиться у присутностi суддi, який атестується. У розглядi питання про атестацiю суддi можуть брати участь голова суду, який склав характеристику суддi, а також представники вiдповiдного органу суддiвського самоврядування за дорученням.

     7. У разi неприбуття суддi з поважних причин на засiдання квалiфiкацiйної комiсiї вiн може бути атестований заочно, якщо комiсiя визнає це можливим i за умови, що питання атестацiї не пов'язане з дисциплiнарним провадженням.

     8. Квалiфiкацiйна атестацiя проводиться у формi квалiфiкацiйного iспиту, квалiфiкацiйної спiвбесiди або повторного (додаткового) iспиту.

     Стаття 91. Квалiфiкацiйний iспит

     1. Квалiфiкацiйний iспит є атестуванням особи, яка виявила бажання бути рекомендованою для призначення на посаду суддi вперше.

     2. Квалiфiкацiйний iспит полягає у виявленнi знань та рiвня професiйної пiдготовки кандидата в суддi, ступеня його готовностi здiйснювати правосуддя з питань юрисдикцiї вiдповiдного суду.

     3. Пiсля виконання кандидатом письмового завдання, спiвбесiди з ним i постановки йому запитань в уснiй формi квалiфiкацiйна комiсiя залежно вiд результатiв квалiфiкацiйного iспиту дає висновок про складення iспиту i пiдготовленiсть кандидата до судової роботи та рекомендацiю для призначення його на посаду суддi або вмотивований висновок про вiдмову в такiй рекомендацiї. Хiд складання квалiфiкацiйного iспиту повинен протоколюватися, а всi матерiали iспиту пiдлягають зберiганню в архiвi як офiцiйнi документи. Результати складеного квалiфiкацiйного iспиту дiйснi протягом трьох рокiв.

     4. Квалiфiкацiйний iспит складають також особи, з часу звiльнення яких з посади суддi минуло бiльше п'яти рокiв.

     5. Особи, якi склали квалiфiкацiйний iспит, але не рекомендованi кандидатами у професiйнi суддi за браком вакантних посад, враховуються квалiфiкацiйною комiсiєю як кандидати на наступнi вакантнi посади протягом трьох рокiв, якщо за цей час вони не вiдкличуть свою заяву.

     6. Особа, яка не склала квалiфiкацiйного iспиту, може бути допущена до його складання повторно не ранiш як через рiк. Документи, передбаченi процедурою добору кандидатiв для призначення на посаду суддi, перед складанням квалiфiкацiйного iспиту повторно готуються з урахуванням iнформацiї щодо особи кандидата за перiод, що минув з часу першого квалiфiкацiйного iспиту.

     7. Особа, яка не склала квалiфiкацiйного iспиту повторно, може бути допущена до складання наступного квалiфiкацiйного iспиту не ранiш як через два роки.

     Стаття 92. Квалiфiкацiйна спiвбесiда

     1. Квалiфiкацiйна спiвбесiда полягає у перевiрцi знань професiйного суддi, встановлення рiвня квалiфiкацiйної пiдготовленостi суддi, його здатностi пiдвищувати свiй фаховий рiвень i здiйснювати правосуддя, в тому числi у судах бiльш високого рiвня.

     2. Квалiфiкацiйна спiвбесiда з суддею, який претендує на присвоєння квалiфiкацiйного класу вперше, стосується фахової орiєнтацiї цього суддi в судовiй роботi та засвоєння ним початкових навичок суддi.

     3. Квалiфiкацiйна спiвбесiда проводиться в уснiй формi щодо положень основних галузей права з одночасним дослiдженням матерiалiв, що стосуються фактичного здiйснення суддею правосуддя i виконання ним посадових обов'язкiв.

     4. Квалiфiкацiйна спiвбесiда з суддею, який претендує на дострокове присвоєння квалiфiкацiйного класу, стосується питань пiдвищення суддею свого квалiфiкацiйного рiвня, методiв та форм удосконалення судочинства, засвоєння суддiвських навичок.

     5. Квалiфiкацiйна спiвбесiда з суддею, який претендує на присвоєння бiльш високого квалiфiкацiйного класу, стосується значних успiхiв, досягнутих суддею у виконаннi своїх обов'язкiв, характеру та складностi справ, якi розглядає суддя, аналiзу судової практики в межах його спецiалiзацiї та пропозицiй щодо її удосконалення.

     6. Квалiфiкацiйна спiвбесiда з суддею, який претендує на зайняття посади у судi вищого рiвня, стосується знань у галузi законодавства, судової практики i правової аналiтики, рiвень яких є достатнiм для забезпечення належного виконання суддею повноважень у судi вищого рiвня.

     7. Квалiфiкацiйна спiвбесiда з суддею, який претендує на обрання безстроково, стосується оцiнки його дiяльностi на посадi суддi впродовж п'ятирiчного строку, рiвня вдосконалення професiйної пiдготовки та iнших обставин, пов'язаних з наступною судовою дiяльнiстю.

     Стаття 93. Повторний (додатковий) iспит

     1. Повторний (додатковий) iспит - це складання квалiфiкацiйного iспиту особою, яка за рiшенням квалiфiкацiйної комiсiї суддiв не рекомендується до обрання суддею безстроково.

     2. Повторний (додатковий) iспит може бути призначений Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України за скаргою суддi, який не згоден з рiшенням квалiфiкацiйної комiсiї суддiв про вiдмову в рекомендацiї до обрання його суддею безстроково.

     3. Повторний (додатковий) iспит складається суддею перед Вищою квалiфiкацiйною комiсiєю суддiв України в мiсячний строк з дня прийняття рiшення про дозвiл на складання повторного iспиту.

     4. Якщо суддя не склав повторний (додатковий) iспит, Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України направляє до Вищої ради юстицiї рекомендацiю про його звiльнення з посади суддi.

     Стаття 94. Рiшення квалiфiкацiйної комiсiї суддiв з питань квалiфiкацiйної атестацiї

     1. Квалiфiкацiйна комiсiя суддiв, залежно вiд рiвня професiйних знань, стажу, посади, досвiду роботи суддi, який атестується, приймає рiшення про:

     1) присвоєння суддi вiдповiдного квалiфiкацiйного класу;

     2) залишення суддi у ранiше присвоєному квалiфiкацiйному класi;

     3) рекомендацiю кандидата на посаду суддi у вiдповiдному судi або вiдмову в рекомендацiї для зайняття посади суддi;

     4) вiдкладення атестацiї (у разi недостатнього рiвня професiйних знань суддi) на строк не бiльше шести мiсяцiв;

     5) iншi рiшення вiдповiдно до статтi 87 цього Закону.

     2. Вирiшуючи питання про рекомендацiю кандидата для призначення (обрання) на посаду суддi, квалiфiкацiйна комiсiя суддiв повинна враховувати як рiвень його професiйних знань, так i особистi та моральнi якостi кандидата.

     3. Квалiфiкацiйна комiсiя суддiв може дати висновок про невiдповiднiсть рiвня професiйних знань суддi займанiй посадi i звiльнення його з посади, якщо пiсля закiнчення строку, наданого суддi для набуття необхiдних знань, квалiфiкацiйна комiсiя знову визнає їх недостатнiми.

     4. За наявностi пiдстав квалiфiкацiйна комiсiя може прийняти рiшення про присвоєння суддi бiльш високого квалiфiкацiйного класу, нiж запропоновано у поданнi, або ухвалити рекомендацiю про iнше заохочення суддi.

     5. При проведеннi квалiфiкацiйної атестацiї суддi та вирiшеннi питання про присвоєння йому квалiфiкацiйного класу враховується стаж його попередньої роботи на посадах суддi, державного арбiтра, прокурора, помiчника прокурора, слiдчого, адвоката, а також стаж iншої роботи за фахом на посадах, що пiдлягають замiщенню особами з вищою юридичною освiтою.

     Стаття 95. Оскарження рiшень квалiфiкацiйних комiсiй суддiв з питань квалiфiкацiйної атестацiї

     1. Суддя або кандидат на посаду суддi, не згодний з рiшенням квалiфiкацiйної комiсiї суддiв щодо його атестацiї, може оскаржити це рiшення до Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання копiї рiшення.

     2. Скарга подається через квалiфiкацiйну комiсiю суддiв, яка постановила рiшення. Квалiфiкацiйна комiсiя суддiв, яка постановила рiшення, одержавши скаргу, не пiзнiш як у триденний строк надсилає її разом з матерiалами справи до Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України.

     3. Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України розглядає скаргу на рiшення щодо квалiфiкацiйної атестацiї протягом мiсяця з дня подання скарги i матерiалiв атестацiї. Розгляд скарги може проводитися з викликом на засiдання комiсiї особи, яка подала скаргу.

     4. Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України має право:

     1) залишити скаргу без задоволення;

     2) змiнити рiшення i присвоїти суддi вiдповiдний квалiфiкацiйний клас;

     3) залишити суддю в ранiше присвоєному квалiфiкацiйному класi;

     4) призначити повторний (додатковий) iспит.

     5. Рiшення Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України протягом десяти днiв надсилається особi, яка подала скаргу, та головi суду, в якому працює суддя.

     6. Рiшення Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України з питань квалiфiкацiйної атестацiї може бути оскаржено до суду лише у разi порушення встановленого законом порядку розгляду питання.

Глава 14
ПОВНОВАЖЕННЯ КВАЛIФIКАЦIЙНИХ КОМIСIЙ ЩОДО ДИСЦИПЛIНАРНОЇ ВIДПОВIДАЛЬНОСТI СУДДIВ

     Стаття 96. Загальнi умови дисциплiнарної вiдповiдальностi суддiв

     Суддю може бути притягнуто до дисциплiнарної вiдповiдальностi в порядку дисциплiнарного провадження, з пiдстав, передбачених законом про статус суддiв.

     Стаття 97. Дисциплiнарне провадження щодо суддi

     1. Дисциплiнарне провадження - це процедура розгляду визначеним законом органом офiцiйного звернення, в якому мiстяться вiдомостi про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язкiв чи присяги суддi.

     2. Право iнiцiювати питання про дисциплiнарну вiдповiдальнiсть суддi належить: народним депутатам України; Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини; Головi Верховного Суду України (головi вищого спецiалiзованого суду - щодо суддi вiдповiдного спецiалiзованого суду, за винятком iнiцiювання звiльнення суддi); Мiнiстру юстицiї України; головi вiдповiдної ради суддiв; членам Ради суддiв України.

     3. Не допускається зловживання правом, зазначеним у частинi другiй цiєї статтi, зокрема iнiцiювання питання вiдповiдальностi суддi без достатнiх пiдстав i використання вказаного права як способу тиску на суддю у зв'язку iз здiйсненням ним правосуддя.

     4. Дисциплiнарне провадження щодо суддi не може бути порушено за заявою чи повiдомленням, що не мiстять вiдомостей про наявнiсть ознак дисциплiнарного проступку суддi або порушення суддею присяги, а також за анонiмними заявами та повiдомленнями.

     Стаття 98. Органи, що здiйснюють дисциплiнарне провадження

     Дисциплiнарне провадження здiйснюють:

     1) квалiфiкацiйнi комiсiї суддiв - щодо суддiв мiсцевих судiв;

     2) Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України - щодо суддiв апеляцiйних судiв та Касацiйного суду України;

     3) Вища рада юстицiї - щодо суддiв вищих спецiалiзованих судiв та суддiв Верховного Суду України.

     Стаття 99. Порядок дисциплiнарного провадження щодо суддi

     1. Дисциплiнарне провадження передбачає здiйснення перевiрки даних про наявнiсть пiдстав для притягнення суддi до дисциплiнарної вiдповiдальностi, вiдкриття дисциплiнарної справи та розгляд дисциплiнарної справи i прийняття рiшення органом, що здiйснює дисциплiнарне провадження.

     2. Вища рада юстицiї здiйснює дисциплiнарне провадження щодо суддiв Верховного Суду України та суддiв вищих спецiалiзованих судiв у порядку, встановленому законом про Вищу раду юстицiї.

     Стаття 100. Рiшення у дисциплiнарнiй справi суддi

     1. Рiшення у дисциплiнарнiй справi суддi приймається бiльшiстю голосiв членiв квалiфiкацiйної комiсiї суддiв, присутнiх на засiданнi.

     2. Рiшення у дисциплiнарнiй справi повинно мiстити назву комiсiї, прiзвище, iм'я, по батьковi i посаду суддi, який притягається до дисциплiнарної вiдповiдальностi, обставини дiй, що тягнуть дисциплiнарну вiдповiдальнiсть, пояснення суддi i вiдомостi, що характеризують його особу, мотиви прийнятого рiшення з посиланням на докази, вказiвку на мiри дисциплiнарної вiдповiдальностi, застосованi до суддi, або пiдстави закриття справи, а також порядок i строк оскарження рiшення.

     3. При накладеннi на суддю дисциплiнарного стягнення враховуються характер проступку, його наслiдки, особа суддi, ступiнь його вини, обставини, що впливають на обрання мiри дисциплiнарної вiдповiдальностi.

     4. Якщо комiсiєю прийнято рiшення про вiдсутнiсть пiдстав для притягнення суддi до дисциплiнарної вiдповiдальностi, комiсiя закриває дисциплiнарне провадження та повiдомляє про це заiнтересованих осiб.

     5. Дисциплiнарне стягнення до суддi застосовується не пiзнiше шести мiсяцiв пiсля виявлення дисциплiнарного проступку, не враховуючи часу тимчасової непрацездатностi або перебування суддi у вiдпустцi. Подання скарги на рiшення про притягнення суддi до дисциплiнарної вiдповiдальностi зупиняє перебiг строку дисциплiнарного провадження.

(частина п'ята статтi 100 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.03.2006 р. N 3552-IV)

     6. Частину шосту статтi 100 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 16.03.2006 р. N 3552-IV)

     Стаття 101. Оскарження рiшень у дисциплiнарнiй справi суддi

     1. Суддя чи особа, зазначена в частинi другiй статтi 97 цього Закону, можуть оскаржити рiшення квалiфiкацiйної комiсiї суддiв про притягнення суддi до дисциплiнарної вiдповiдальностi до Вищої ради юстицiї не пiзнiше одного мiсяця з наступного дня пiсля вручення їм копiї рiшення. Скарга подається через квалiфiкацiйну комiсiю, яка постановила рiшення.

(частина перша статтi 101 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.03.2006 р. N 3552-IV)

     2. Квалiфiкацiйна комiсiя суддiв не пiзнiш як у триденний строк пiсля одержання скарги надсилає її разом з матерiалами дисциплiнарної справи до Вищої ради юстицiї.

     3. Суддя, притягнутий до дисциплiнарної вiдповiдальностi за рiшенням Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, чи особа, зазначена в частинi другiй статтi 97 цього Закону, можуть оскаржити це рiшення до Вищої ради юстицiї в порядку, зазначеному в частинi першiй цiєї статтi. Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України не пiзнiш як у триденний строк пiсля одержання такої скарги надсилає її разом iз матерiалами дисциплiнарної справи до Вищої ради юстицiї.

(частина третя статтi 101 у редакцiї Закону України вiд 16.03.2006 р. N 3552-IV)

     4. Розгляд скарг Вищою радою юстицiї здiйснюється вiдповiдно до закону про Вищу раду юстицiї.

Роздiл V
СУДДIВСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ

Глава 15
ЗАСАДИ СУДДIВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ

     Стаття 102. Суддiвське самоврядування в Українi

     1. Для вирiшення питань внутрiшньої дiяльностi судiв в Українi дiє суддiвське самоврядування, тобто самостiйне колективне вирiшення зазначених питань професiйними суддями.

     2. До питань внутрiшньої дiяльностi судiв належать питання органiзацiйного забезпечення судiв та дiяльностi суддiв, соцiальний захист суддiв та їх сiмей, а також iншi питання, що безпосередньо не пов'язанi iз здiйсненням правосуддя. Рiшення з зазначених питань органами суддiвського самоврядування приймаються вiдповiдно до закону.

     3. Порядок здiйснення суддiвського самоврядування визначається вiдповiдно до Конституцiї України цим Законом, законом про статус суддiв, iншими законами, а також регламентами i положеннями, що приймаються органами суддiвського самоврядування згiдно з цим Законом.

     Стаття 103. Завдання органiв суддiвського самоврядування

     1. Суддiвське самоврядування є однiєю з найважливiших гарантiй забезпечення незалежностi судiв i суддiв. Завданням органiв суддiвського самоврядування є вирiшення питань внутрiшньої дiяльностi судiв, у тому числi щодо:

     1) забезпечення органiзацiйної єдностi функцiонування органiв судової влади; змiцнення незалежностi судiв, захист вiд втручання в їх дiяльнiсть;

     2) участi у визначеннi потреб кадрового, фiнансового, матерiально-технiчного та iншого забезпечення судiв та контроль за додержанням встановлених нормативiв вказаного забезпечення;

     3) погодження призначення суддiв на посади в судах загальної юрисдикцiї, призначення суддiв Конституцiйного Суду України та суддiв до складу Вищої ради юстицiї i обрання до квалiфiкацiйних комiсiй суддiв;

     4) заохочення суддiв та працiвникiв апарату судiв;

     5) здiйснення контролю за органiзацiєю дiяльностi судiв та iнших структур у системi судової влади.

     2. Дiяльнiсть органiв суддiвського самоврядування має сприяти створенню належних органiзацiйних та iнших умов для забезпечення нормальної дiяльностi судiв i суддiв, утверджувати незалежнiсть суду, забезпечувати захист суддiв вiд втручання в судову дiяльнiсть, а також пiдвищувати рiвень роботи з кадрами у системi судiв.

     Стаття 104. Органiзацiйнi форми суддiвського самоврядування

     1. Органiзацiйними формами суддiвського самоврядування є збори суддiв, конференцiї суддiв, з'їзд суддiв України, ради суддiв та їх виконавчi органи.

     2. Суддiвське самоврядування в Українi здiйснюється через:

     1) збори суддiв мiсцевого суду, апеляцiйного суду, Апеляцiйного суду України, Касацiйного суду України, вищого спецiалiзованого суду, Верховного Суду України;

     2) конференцiї суддiв загальних (крiм вiйськових) мiсцевих та апеляцiйних судiв Автономної Республiки Крим, областей, мiст Києва та Севастополя;

     3) конференцiю суддiв вiйськових судiв;

     4) конференцiї суддiв спецiалiзованих судiв;

     5) з'їзд суддiв України.

Глава 16
ЗБОРИ СУДДIВ ТА КОНФЕРЕНЦIЇ СУДДIВ

     Стаття 105. Збори суддiв

     1. Збори суддiв - це зiбрання суддiв вiдповiдного суду, на якому вони обговорюють питання внутрiшньої дiяльностi цього суду та приймають колективне рiшення з обговорюваних питань.

     2. Збори суддiв мiсцевого суду скликаються головою вiдповiдного суду як за власною iнiцiативою, так i на вимогу не менш як третини вiд загальної кiлькостi суддiв даного суду. Збори суддiв апеляцiйних судiв та Касацiйного суду України скликаються президiєю вiдповiдного суду за власною iнiцiативою, або за пропозицiєю голови суду, або на вимогу не менш як однiєї третини вiд загальної кiлькостi суддiв даного суду.

     3. Збори суддiв мiсцевого суду скликаються у мiру необхiдностi, але не рiдше одного разу на шiсть мiсяцiв. Збори суддiв апеляцiйних судiв та Касацiйного суду України скликаються не рiдше одного разу у три мiсяцi.

     4. Збори суддiв мiсцевого суду є повноважними, якщо на них присутнi не менш як двi третини вiд загальної кiлькостi суддiв даного суду. Збори суддiв апеляцiйних судiв та Касацiйного суду України є повноважними, якщо на них присутнi бiльше половини вiд загальної кiлькостi суддiв даного суду. На збори суддiв можуть запрошуватися працiвники апарату суду, iншi особи. У голосуваннi беруть участь лише суддi даного суду.

     5. Збори суддiв обговорюють питання, що стосуються внутрiшньої дiяльностi суду чи роботи конкретних суддiв або працiвникiв апарату суду, та приймають з цих питань рiшення, що є обов'язковими для суддiв даного суду. Збори суддiв заслуховують звiти суддiв, якi займають адмiнiстративнi посади в даному судi, та керiвникiв структурних пiдроздiлiв апарату суду. Збори суддiв мiсцевих та апеляцiйних судiв обирають делегатiв на вiдповiднi конференцiї суддiв, а збори суддiв Апеляцiйного суду України та Касацiйного суду України - делегатiв на з'їзд суддiв України.

     6. Збори суддiв можуть звертатися з пропозицiями щодо вирiшення питань дiяльностi суду до органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування, якi зобов'язанi розглянути цi пропозицiї i дати вiдповiдь по сутi пропозицiй.

     7. Збори суддiв можуть обговорювати питання щодо практики застосування законодавства, виробляти вiдповiднi пропозицiї щодо удосконалення цiєї практики та законодавства i вносити свої пропозицiї на розгляд конференцiй суддiв та з'їзду суддiв України.

     Стаття 106. Збори суддiв Верховного Суду України та збори суддiв вищого спецiалiзованого суду, їх повноваження

     1. Збори суддiв Верховного Суду України, збори суддiв вищого спецiалiзованого суду скликаються президiєю вiдповiдного суду за власною iнiцiативою, на пропозицiю голови суду або на вимогу не менш як однiєї третини вiд загальної кiлькостi суддiв даного суду.

     2. Збори суддiв Верховного Суду України, збори суддiв вищого спецiалiзованого суду скликаються у мiру необхiдностi, але не рiдше одного разу у три мiсяцi.

     3. Збори суддiв Верховного Суду України та збори суддiв вищого спецiалiзованого суду є повноважними, якщо на них присутнi бiльше половини вiд загальної кiлькостi суддiв даного суду. На збори суддiв можуть запрошуватися працiвники апарату суду, iншi особи. У голосуваннi беруть участь лише суддi даного суду.

     4. Збори суддiв обговорюють питання, що стосуються внутрiшньої дiяльностi суду або роботи конкретних суддiв чи працiвникiв апарату суду, та приймають з цих питань рiшення, що є обов'язковими для суддiв даного суду. Збори суддiв заслуховують звiти суддiв, якi займають адмiнiстративнi посади в даному судi, та керiвникiв структурних пiдроздiлiв апарату суду.

     5. Збори суддiв вищого спецiалiзованого суду обговорюють питання, що виникли у судовiй практицi, та вносять пропозицiї на розгляд конференцiї суддiв вiдповiдних спецiалiзованих судiв, а також обирають делегатiв на цi конференцiї.

     6. Збори суддiв Верховного Суду України обговорюють питання застосування законодавства, що виникли в судовiй практицi, та пропозицiї суддiв Верховного Суду України щодо необхiдностi роз'яснень з окремих питань судової практики, а також обирають делегатiв вiд Верховного Суду України на з'їзд суддiв України.

     7. Збори суддiв Верховного Суду України та суддiв вищого спецiалiзованого суду можуть звертатися з пропозицiями щодо вирiшення питань дiяльностi суду до органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування, якi зобов'язанi розглянути цi пропозицiї i дати вiдповiдь по сутi пропозицiй.

     Стаття 107. Виконання рiшень зборiв суддiв

     1. Виконання рiшень зборiв суддiв мiсцевого суду за дорученням зборiв покладається на голову вiдповiдного суду.

     2. Виконання рiшень зборiв суддiв у судах, в яких вiдповiдно до цього Закону дiють президiї суду, покладається на цi президiї.

     Стаття 108. Конференцiї суддiв

     1. Конференцiя суддiв - це зiбрання представникiв суддiв (делегатiв) вiдповiдних судiв, на якому вони обговорюють питання дiяльностi цих судiв та приймають колективне рiшення з обговорюваних питань.

     2. Конференцiя суддiв вiдповiдних судiв:

     1) обговорює i вирiшує питання, що стосуються фiнансування та органiзацiйного забезпечення дiяльностi вiдповiдних судiв;

     2) заслуховує звiти виконавчих органiв конференцiї, iнформацiї вiдповiдних управлiнь державної судової адмiнiстрацiї;

     3) визначає кiлькiсний склад ради суддiв та обирає її членiв;

     4) обирає членiв вiдповiдної квалiфiкацiйної комiсiї суддiв;

     5) розробляє пропозицiї на розгляд з'їзду суддiв України;

     6) звертається з пропозицiями щодо вирiшення питань дiяльностi вiдповiдних судiв до органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування;

     7) обирає делегатiв на з'їзд суддiв України;

     8) обговорює iншi питання, вiднесенi до повноважень органiв суддiвського самоврядування.

     3. Конференцiя суддiв приймає рiшення, що є обов'язковими для її виконавчих органiв i суддiв вiдповiдних судiв.

     4. Конференцiя суддiв обирає вiдкритим або таємним голосуванням з числа делегатiв конференцiї раду суддiв, яка є виконавчим органом конференцiї суддiв.

     Стаття 109. Порядок скликання конференцiй суддiв

     1. Конференцiя суддiв скликається не рiдше нiж один раз на рiк за рiшеннями вiдповiдної ради суддiв. Конференцiя суддiв може бути скликана також на вимогу не менш як однiєї третини делегатiв останньої конференцiї суддiв. У разi невиконання радою суддiв вказаної вимоги iнiцiатори скликання конференцiї (не менш як одна третина делегатiв останньої конференцiї) утворюють органiзацiйне бюро по скликанню конференцiї суддiв, яке має повноваження ради суддiв щодо скликання конференцiї.

     2. Про час початку роботи конференцiї i питання, що виносяться на її обговорення, суддi вiдповiдних судiв повiдомляються не пiзнiш як за п'ятнадцять днiв до початку конференцiї.

     Стаття 110. Порядок проведення конференцiй суддiв

     1. Конференцiя суддiв вважається повноважною, якщо в її роботi беруть участь не менш як двi третини вiд загальної кiлькостi делегатiв вiдповiдних судiв. На конференцiї можуть бути присутнi також суддi, що не є делегатами конференцiї.

     2. Делегати на конференцiю обираються зборами суддiв таємним або вiдкритим голосуванням на альтернативнiй основi при вiльному висуненнi кандидатур. Делегатами конференцiї вiйськових судiв є лише вiйськовi суддi.

     3. Конференцiю суддiв вiдкриває голова вiдповiдної ради суддiв, а у разi, якщо конференцiю скликано не за рiшенням ради суддiв, - уповноважений представник органiзацiйного бюро по скликанню конференцiї суддiв.

     4. Конференцiя суддiв обирає вiдкритим голосуванням з числа делегатiв конференцiї президiю конференцiї у кiлькостi, визначенiй рiшенням конференцiї, а також iншi робочi органи конференцiї. Президiя керує роботою конференцiї суддiв.

     5. Конференцiя суддiв затверджує порядок денний конференцiї та визначає регламент її роботи.

     6. У роботi конференцiї суддiв можуть брати участь представники органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування, навчальних та наукових закладiв, правоохоронних органiв, громадських органiзацiй.

     7. Рiшення конференцiї суддiв приймається бiльшiстю голосiв делегатiв конференцiї вiдкритим або таємним голосуванням.

     8. Iншi питання порядку проведення конференцiї суддiв регулюються регламентом вiдповiдної конференцiї суддiв.

     Стаття 111. Ради суддiв

     1. У перiод мiж конференцiями суддiв функцiї суддiвського самоврядування виконує вiдповiдна рада суддiв.

     2. Рада суддiв обирає зi свого складу голову ради, заступника голови i секретаря ради суддiв. Голови апеляцiйних i вищих спецiалiзованих судiв та їх заступники, а також голова вiйськової палати Апеляцiйного суду України та голова вiйськової палати Касацiйного суду України не можуть бути обранi головою вiдповiдної ради суддiв.

     3. Рада суддiв у перiод мiж конференцiями суддiв органiзовує виконання та контроль рiшень конференцiї, а також вирiшує питання про скликання конференцiї суддiв. Повноваження i порядок роботи ради суддiв визначаються цим Законом та положенням про неї, що затверджується конференцiєю суддiв.

     4. Рада суддiв:

     1) здiйснює контроль за органiзацiєю дiяльностi вiдповiдних судiв та дiяльнiстю вiдповiдних структур державної судової адмiнiстрацiї, заслуховує iнформацiю голiв цих судiв про їх дiяльнiсть;

     2) розглядає питання правового захисту суддiв, соцiального захисту i побутового забезпечення суддiв та їх сiмей i приймає вiдповiднi рiшення;

     3) вирiшує вiдповiдно до закону питання, пов'язанi з призначенням суддiв на адмiнiстративнi посади в судах;

     4) заслуховує звiти членiв вiдповiдної квалiфiкацiйної комiсiї суддiв про їх роботу у складi комiсiї;

     5) звертається з пропозицiями щодо вирiшення питань дiяльностi вiдповiдних судiв до органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування;

     6) не менш як один раз на рiк заслуховує iнформацiю державної судової адмiнiстрацiї про забезпечення дiяльностi судiв загальної юрисдикцiї;

     7) приймає iншi рiшення з питань, вiднесених до її повноважень.

     5. Рiшення ради суддiв є обов'язковими для суддiв, якi займають адмiнiстративнi посади у вiдповiдних судах. Рiшення ради суддiв може бути скасовано лише конференцiєю суддiв та зупинено рiшенням Ради суддiв України.

Глава 17
ВИЩI ОРГАНИ СУДДIВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ

     Стаття 112. З'їзд суддiв України

     1. Найвищим органом суддiвського самоврядування є з'їзд суддiв України.

     2. З'їзд суддiв України:

     1) заслуховує звiт Ради суддiв України про виконання завдань органiв суддiвського самоврядування щодо забезпечення незалежностi судiв i суддiв, стан фiнансування та органiзацiйного забезпечення дiяльностi судiв;

     2) заслуховує iнформацiю Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України та голови Державної судової адмiнiстрацiї України про їх дiяльнiсть, може висловити недовiру головi Державної судової адмiнiстрацiї України;

     3) призначає та звiльняє суддiв Конституцiйного Суду України вiдповiдно до Конституцiї України i закону;

     4) призначає членiв Вищої ради юстицiї та приймає рiшення про припинення їх повноважень вiдповiдно до Конституцiї України i закону;

     5) обирає членiв Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України;

     6) звертається з пропозицiями щодо вирiшення питань дiяльностi судiв до органiв i посадових осiб державної влади;

     7) визначає кiлькiсний склад Ради суддiв України та обирає Раду суддiв України;

     8) розглядає iншi питання суддiвського самоврядування.

     3. З'їзд суддiв України приймає рiшення, що є обов'язковими для всiх органiв суддiвського самоврядування та всiх професiйних суддiв.

     Стаття 113. Порядок скликання з'їзду суддiв України

     1. Черговий з'їзд суддiв України скликається Радою суддiв України один раз у три роки. Позачерговий з'їзд суддiв України може бути скликаний також на вимогу не менш як однiєї третини конференцiй суддiв загальних судiв, або на вимогу конференцiї суддiв спецiалiзованих судiв, або на вимогу зборiв суддiв Верховного Суду України.

     2. Рада суддiв України приймає рiшення про скликання чергового або позачергового з'їзду, схвалює попереднiй перелiк питань, що виносяться на обговорення з'їзду, та визначає дату, мiсце проведення з'їзду i норму представництва суддiв.

     3. Для участi в роботi з'їзду суддiв України можуть бути запрошенi Президент України, народнi депутати України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, члени Вищої ради юстицiї, представники Уряду, iнших центральних органiв державної влади, представники навчальних i наукових закладiв та установ, громадських органiзацiй, iншi особи.

     4. У разi якщо Рада суддiв України не скликає з'їзд суддiв на вимогу конференцiй чи зборiв суддiв вiдповiдно до частини першої цiєї статтi, iнiцiатори скликання позачергового з'їзду утворюють органiзацiйний комiтет по скликанню з'їзду суддiв України, що має повноваження Ради суддiв України щодо скликання з'їзду. У цьому випадку органiзацiйний комiтет невiдкладно публiкує iнформацiю про його утворення в офiцiйних друкованих засобах масової iнформацiї та призначає дату проведення позачергового з'їзду суддiв не ранiш як через два мiсяцi з дня утворення органiзацiйного комiтету.

     5. Суддi усiх судiв повiдомляються про дату проведення з'їзду суддiв України та питання, що вносяться на його розгляд, не пiзнiш як за 30 днiв до початку роботи з'їзду.

     Стаття 114. Обрання делегатiв на з'їзд суддiв України

     1. Делегати на з'їзд суддiв України обираються конференцiями суддiв, а делегати вiд Апеляцiйного суду України та Касацiйного суду України - зборами суду, за нормою представництва, визначеною Радою суддiв України. Збори суддiв Конституцiйного Суду України обирають на з'їзд трьох делегатiв з числа суддiв цього суду.

     2. Делегати на з'їзд суддiв України обираються шляхом вiдкритого або таємного голосування на альтернативнiй основi, при вiльному висуненнi кандидатур для обрання.

     Стаття 115. Порядок проведення з'їзду суддiв України

     1. З'їзд суддiв України є повноважним, якщо в ньому бере участь не менш як двi третини вiд загальної кiлькостi обраних делегатiв.

     2. З'їзд суддiв України вiдкриває голова Ради суддiв України, а у разi його вiдсутностi - заступник голови чи секретар Ради суддiв України.

     3. З'їзд обирає шляхом вiдкритого голосування президiю з'їзду у кiлькiсному складi, який визначається рiшенням з'їзду. Президiя керує роботою з'їзду суддiв України.

     4. З'їзд обговорює i затверджує порядок денний та регламент своєї роботи, обирає мандатну комiсiю, секретарiат та iншi робочi органи з'їзду.

     5. Хiд роботи з'їзду суддiв України протоколюється.

     6. Рiшення з'їзду суддiв України приймаються бiльшiстю голосiв делегатiв, присутнiх на з'їздi, вiдкритим або таємним голосуванням. Питання, зазначенi у пунктах 3-5 частини другої статтi 112 цього Закону, вирiшуються з'їздом шляхом таємного голосування.

     7. Iншi питання порядку проведення з'їзду суддiв України регулюються регламентом з'їзду суддiв України, прийнятим з'їздом.

     Стаття 116. Рада суддiв України

     1. У перiод мiж з'їздами суддiв України вищим органом суддiвського самоврядування є Рада суддiв України.

     2. Рада суддiв України обирається з'їздом суддiв України у кiлькiсному складi, визначеному рiшенням з'їзду. До складу Ради суддiв України повиннi бути обранi не менш як по одному представнику вiд суддiв Апеляцiйного суду України, Касацiйного суду України, конференцiї суддiв вiйськових судiв, конференцiй суддiв вiдповiдних спецiалiзованих судiв, суддiв Верховного Суду України, а також суддiв Конституцiйного Суду України. Представники суддiв загальних мiсцевих та апеляцiйних судiв повиннi складати не менш як половину вiд загальної кiлькостi членiв Ради суддiв України. Пропозицiї щодо кандидатур до складу Ради суддiв України можуть вносити делегацiї вiд конференцiй чи зборiв суддiв, а також окремi делегати з'їзду.

     3. Члени Ради суддiв України на засiданнi Ради обирають iз свого складу голову Ради суддiв України, його заступника та секретаря, а також президiю Ради суддiв України. Кiлькiсний та персональний склад президiї визначається Радою суддiв України вiдповiдно до положення про Раду суддiв України.

     4. Рада суддiв України в перiод мiж з'їздами органiзовує виконання та контроль рiшень з'їзду, а також вирiшує питання про скликання з'їзду. Повноваження та порядок роботи Ради суддiв України визначаються цим Законом та положенням про Раду суддiв України, яке затверджується з'їздом суддiв України.

     5. Рада суддiв України:

     1) розробляє та органiзовує виконання заходiв щодо забезпечення незалежностi судiв i суддiв, полiпшення стану органiзацiйного забезпечення дiяльностi судiв;

     2) розглядає питання правового захисту суддiв, соцiального захисту суддiв та їх сiмей i приймає вiдповiднi рiшення з цих питань;

     3) здiйснює контроль за органiзацiєю дiяльностi судiв та дiяльнiстю державної судової адмiнiстрацiї, заслуховує iнформацiю голiв судiв i посадових осiб державної судової адмiнiстрацiї про їх дiяльнiсть;

     4) вирiшує питання щодо призначення суддiв на адмiнiстративнi посади в судах у випадках i порядку, передбачених цим Законом;

     5) заслуховує звiти про роботу членiв Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України у складi Комiсiї;

     6) звертається з пропозицiями щодо вирiшення питань дiяльностi судiв до органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування;

     7) має право зупиняти рiшення рад суддiв, що не вiдповiдають Конституцiї України та закону чи суперечать рiшенням з'їзду суддiв України;

     8) приймає iншi рiшення з питань, вiднесених до її повноважень.

     6. Рiшення Ради суддiв України є обов'язковими для всiх органiв суддiвського самоврядування. Рiшення Ради суддiв України може бути скасовано з'їздом суддiв України.

     Стаття 117. Забезпечення дiяльностi органiв суддiвського самоврядування

     Забезпечення роботи з'їзду суддiв України, дiяльностi Ради суддiв України, конференцiй суддiв та рад суддiв здiйснюється державною судовою адмiнiстрацiєю за рахунок коштiв Державного бюджету України згiдно з вимогами роздiлу VI цього Закону.

Роздiл VI
ОРГАНIЗАЦIЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДIЯЛЬНОСТI СУДIВ ТА IНШI ПИТАННЯ СУДОУСТРОЮ

Глава 18
ЗАГАЛЬНI ПИТАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДIЯЛЬНОСТI СУДIВ

     Стаття 118. Особливостi забезпечення функцiонування судової влади

     1. Вiдповiдно до Конституцiї України фiнансування та належнi умови для функцiонування судiв i дiяльностi суддiв забезпечує держава.

     2. Забезпечення функцiонування судової влади передбачає:

     1) окреме визначення у Державному бюджетi України видаткiв на фiнансування судiв не нижче рiвня, що забезпечує можливiсть повного i незалежного здiйснення правосуддя вiдповiдно до закону;

     2) законодавче гарантування повного i своєчасного фiнансування судiв;

     3) гарантування достатнього рiвня соцiального забезпечення суддiв.

     Стаття 119. Система забезпечення функцiонування судової влади

     1. В Українi дiє єдина система забезпечення функцiонування судової влади - судiв загальної юрисдикцiї та Конституцiйного Суду України.

     2. Органiзацiйне забезпечення дiяльностi судiв покладається на державну судову адмiнiстрацiю, що утворюється i функцiонує вiдповiдно до вимог цього Закону. Органiзацiйне забезпечення дiяльностi судiв вiдповiдно до цього Закону становлять заходи фiнансового, матерiально-технiчного, кадрового, iнформацiйного та органiзацiйно-технiчного характеру, спрямованi на створення умов для повного i незалежного здiйснення правосуддя.

     3. Судовi органи, iншi органи державної влади беруть участь в органiзацiйному забезпеченнi дiяльностi судiв у випадках i порядку, передбачених цим та iншими законами.

     Порядок органiзацiйного забезпечення дiяльностi Конституцiйного Суду України встановлюється цим Законом, законом про Конституцiйний Суд України та iншими законами.

     Стаття 120. Засади фiнансування судiв

     1. Фiнансування всiх судiв в Українi здiйснюється за рахунок коштiв Державного бюджету України.

     2. Функцiї головного розпорядника коштiв Державного бюджету України щодо фiнансового забезпечення дiяльностi судiв здiйснюють:

     1) Верховний Суд України, Конституцiйний Суд України, вищi спецiалiзованi суди - щодо фiнансового забезпечення дiяльностi цих судових установ;

     2) Державна судова адмiнiстрацiя України - щодо фiнансового забезпечення дiяльностi всiх iнших судiв загальної юрисдикцiї, а також дiяльностi квалiфiкацiйних комiсiй суддiв усiх рiвнiв, органiв суддiвського самоврядування та державної судової адмiнiстрацiї.

     3. Видатки на утримання судiв у Державному бюджетi України визначаються окремими рядками по загальних судах i спецiалiзованих судах, а також окремими рядками по мiсцевих судах, апеляцiйних судах (у тому числi Апеляцiйному суду України), вiйськових судах (мiсцевих та апеляцiйних разом) та окремо по Касацiйному суду України та кожному вищому спецiалiзованому суду. Цi видатки не можуть бути скороченi в поточному фiнансовому роцi.

     4. Державна судова адмiнiстрацiя України розробляє i затверджує за погодженням з Радою суддiв України єдинi нормативи фiнансового забезпечення судiв загальної юрисдикцiї. Нормативи доводяться до кожного суду i повиннi переглядатися не рiдше одного разу на три роки. Кошторис витрат на утримання кожного суду затверджується на пiдставi зазначених нормативiв.

     5. Вiдповiдальнiсть за фiнансове забезпечення дiяльностi кожного суду згiдно з затвердженими нормативами покладається на державну судову адмiнiстрацiю. Контроль за додержанням вимог цього Закону щодо фiнансування судiв здiйснює Рада суддiв України, а також органи державної влади, визначенi законом.

     Стаття 121. Порядок фiнансування судiв

     1. Суди загальної юрисдикцiї фiнансуються на пiдставi кошторисiв i помiсячних розписiв видаткiв, затверджених вiдповiдно до вимог цього Закону, в межах рiчної суми видаткiв, передбачених Державним бюджетом України на поточний фiнансовий рiк, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

     2. Видатки на утримання судiв не пiзнiше 10 числа кожного мiсяця перераховуються органами Державного казначейства України на рахунки Верховного Суду України, iнших судових установ - головних розпорядникiв бюджетних коштiв та на рахунки територiальних управлiнь державної судової адмiнiстрацiї - для фiнансування органiв та установ, передбачених пунктом 2 частини другої статтi 120 цього Закону.

     3. У разi якщо Державний бюджет України на поточний фiнансовий рiк не прийнято, суди фiнансуються в порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

     Стаття 122. Матерiально-технiчне забезпечення судiв

     1. Матерiально-технiчне забезпечення мiсцевих судiв покладається на державну судову адмiнiстрацiю i здiйснюється на пiдставi замовлень вiдповiдного суду, в межах кошторису на утримання даного суду. Щодо забезпечення вiйськових судiв державна судова адмiнiстрацiя взаємодiє з вiдповiдними установами Мiнiстерства оборони України. Особовий склад вiйськових судiв користується всiма видами вiйськового спорядження нарiвнi з особовим складом вiйськових частин i установ Мiнiстерства оборони України.

     2. Суди та iншi установи, що мають статус юридичної особи, забезпечують поточнi потреби своєї дiяльностi самостiйно або на пiдставi окремих замовлень через державну судову адмiнiстрацiю. Витрати на потреби капiтального ремонту, реконструкцiї та нового будiвництва примiщень судiв, а також iншi капiтальнi витрати здiйснюються через державну судову адмiнiстрацiю.

     Стаття 123. Заробiтна плата, побутове забезпечення та соцiальний захист суддiв i працiвникiв судiв

     1. Розмiр заробiтної плати (грошового забезпечення) суддi повинен забезпечувати його фiнансову незалежнiсть, визначається вiдповiдно до закону про статус суддiв та iнших нормативно-правових актiв щодо умов оплати працi суддiв i не може бути зменшений.

     2. Розмiр заробiтної плати працiвникiв апарату судiв та працiвникiв державної судової адмiнiстрацiї, їх побутове забезпечення i рiвень соцiального захисту визначаються законом про державну службу, iншими нормативними актами i не можуть бути меншими, нiж у вiдповiдних категорiй державних службовцiв апаратiв законодавчої та виконавчої влади.

     3. Державна судова адмiнiстрацiя несе видатки на поховання та увiчнення пам'ятi суддiв, у тому числi суддiв у вiдставцi.

     Стаття 124. Представницькi витрати судiв

     У кошторисах Верховного Суду України, Конституцiйного Суду України та вищих спецiалiзованих судiв передбачаються кошти на представницькi витрати.

Глава 19
ДЕРЖАВНА СУДОВА АДМIНIСТРАЦIЯ

     Стаття 125. Статус державної судової адмiнiстрацiї

     1. Державна судова адмiнiстрацiя становить систему органiв, що складається з Державної судової адмiнiстрацiї України та територiальних управлiнь державної судової адмiнiстрацiї.

     2. Державна судова адмiнiстрацiя України є центральним органом виконавчої влади, що здiйснює органiзацiйне забезпечення дiяльностi судiв загальної юрисдикцiї, а також iнших органiв та установ судової системи вiдповiдно до цього Закону. Органiзацiйне забезпечення дiяльностi Верховного Суду України, Конституцiйного Суду України та вищих спецiалiзованих судiв здiйснюється апаратами цих судiв.

     3. Територiальнi управлiння державної судової адмiнiстрацiї утворюються в Автономнiй Республiцi Крим, областях, мiстах Києвi та Севастополi. Територiальнi управлiння державної судової адмiнiстрацiї пiдпорядковуються Державнiй судовiй адмiнiстрацiї України. У структурi Державної судової адмiнiстрацiї України утворюється структурний пiдроздiл по управлiнню органiзацiйним забезпеченням вiйськових судiв.

     4. Посадовi особи державної судової адмiнiстрацiї є державними службовцями.

     5. Державна судова адмiнiстрацiя України є юридичною особою, має печатку iз зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостiйний баланс та рахунки в установах банку.

     Стаття 126. Повноваження державної судової адмiнiстрацiї

     1. Державна судова адмiнiстрацiя:

     1) забезпечує належнi умови дiяльностi судiв загальної юрисдикцiї, квалiфiкацiйних комiсiй суддiв, органiв суддiвського самоврядування, Академiї суддiв України;

     2) вивчає практику органiзацiї дiяльностi судiв, розробляє i вносить у встановленому порядку пропозицiї щодо її вдосконалення;

     3) вивчає кадровi питання апарату судiв, прогнозує необхiдну потребу у спецiалiстах, здiйснює через Мiнiстерство юстицiї України та iншi органи замовлення на пiдготовку вiдповiдних спецiалiстiв;

     4) веде статистичний i персональний облiк даних про кадри судiв, готує матерiали щодо призначення, обрання та звiльнення суддiв;

     41) оприлюднює iнформацiю щодо iнiцiювання питання про обрання суддiв безстроково;

(частину першу статтi 126 доповнено пунктом 41 згiдно iз Законом України вiд 18.03.2004 р. N 1625-IV)

     5) забезпечує необхiднi умови для пiдвищення квалiфiкацiї суддiв i працiвникiв апарату судiв, створює систему пiдвищення квалiфiкацiї;

     6) органiзовує проходження навчальної практики в судових установах i розробляє вiдповiднi програми;

     7) органiзовує роботу по веденню судової статистики, дiловодства та архiву; контролює стан дiловодства в судах загальної юрисдикцiї;

     8) готує матерiали для формування пропозицiй щодо бюджету судiв та здiйснює заходи щодо їх фiнансування вiдповiдно до цього Закону;

     9) виконує функцiї головного розпорядника бюджетних коштiв у випадках, передбачених цим Законом;

     10) здiйснює матерiальне i соцiальне забезпечення суддiв, у тому числi суддiв у вiдставцi, а також працiвникiв апарату судiв;

     11) забезпечує медичне обслуговування i санаторно-курортне лiкування суддiв та працiвникiв апарату судiв, вживає заходiв щодо забезпечення їх благоустроєним житлом;

     12) забезпечує у взаємодiї з органами суддiвського самоврядування, судами та iншими правоохоронними органами незалежнiсть, недоторканнiсть i безпеку суддiв;

     13) органiзовує та фiнансує будiвництво i ремонт будинкiв та примiщень судiв, а також забезпечує їх технiчне оснащення;

     14) органiзовує впровадження в судах комп'ютеризацiї для судочинства, дiловодства та iнформацiйно-нормативного забезпечення судової дiяльностi; забезпечує суди необхiдними технiчними засобами фiксування судового процесу;

     141) забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рiшень;

(частину першу статтi 126 доповнено пунктом 141 згiдно iз Законом України вiд 22.12.2005 р. N 3262-IV)

     15) здiйснює зв'язки з вiдповiдними органами та установами, в тому числi iнших держав, з метою вдосконалення органiзацiйного забезпечення дiяльностi судiв;

     16) органiзовує дiяльнiсть служби судових розпорядникiв;

     17) разом з Радою суддiв України визначає нормативи навантаження суддiв у судах усiх рiвнiв та виробляє пропозицiї щодо кiлькостi суддiв у вiдповiдних судах;

     18) здiйснює iншi повноваження, визначенi законом.

     2. Державна судова адмiнiстрацiя здiйснює свої повноваження вiдповiдно до Конституцiї України, цього та iнших законiв, актiв Президента України, Кабiнету Мiнiстрiв України, iнших нормативно-правових актiв, положення про державну судову адмiнiстрацiю, рiшень з'їзду суддiв України та Ради суддiв України.

     Стаття 127. Голова Державної судової адмiнiстрацiї України

     1. Державну судову адмiнiстрацiю очолює Голова Державної судової адмiнiстрацiї України.

     2. Голова Державної судової адмiнiстрацiї України призначається на посаду i звiльняється з посади Президентом України в порядку, встановленому для призначення керiвникiв центральних органiв виконавчої влади, за поданням Прем'єр-мiнiстра України, погодженим з Радою суддiв України. Голова Державної судової адмiнiстрацiї України може бути звiльнений з посади також за рекомендацiєю з'їзду суддiв України.

     3. Голова Державної судової адмiнiстрацiї України не має права сумiщати свою службову дiяльнiсть з iншою роботою, крiм викладацької, наукової та творчої дiяльностi у позаробочий час, входити до складу керiвного органу чи наглядової ради господарської органiзцiї, що має на метi одержання прибутку.

     4. Голова Державної судової адмiнiстрацiї України:

     1) керує дiяльнiстю державної судової адмiнiстрацiї, несе персональну вiдповiдальнiсть за виконання покладених на неї завдань;

     2) органiзовує роботу Державної судової адмiнiстрацiї України;

     3) призначає на посади та звiльняє з посад працiвникiв державної судової адмiнiстрацiї вiдповiдно до закону та положення про державну судову адмiнiстрацiю;

     4) затверджує положення про структурнi пiдроздiли Державної судової адмiнiстрацiї України та визначає службовi обов'язки працiвникiв Державної судової адмiнiстрацiї України;

     5) встановлює посадовi оклади працiвникам державної судової адмiнiстрацiї, присвоює їм ранги державного службовця вiдповiдно до закону, застосовує заохочення та накладає дисциплiнарнi стягнення вiдповiдно до законодавства;

     6) iнформує про дiяльнiсть державної судової адмiнiстрацiї Раду суддiв України;

     7) бере участь у пiдготовцi пропозицiй до проекту Державного бюджету України щодо фiнансування судової влади.

     8) здiйснює iншi передбаченi законом повноваження.

     5. Голова Державної судової адмiнiстрацiї України з питань, що належать до його повноважень, видає накази та розпорядження.

     6. Голова Державної судової адмiнiстрацiї України має заступникiв, якi призначаються на посаду i звiльняються з посади Президентом України за поданням Прем'єр-мiнiстра України, погодженим з Радою суддiв України. Обов'язки заступникiв визначаються Головою Державної судової адмiнiстрацiї України.

     Стаття 128. Територiальнi управлiння державної судової адмiнiстрацiї

     1. Територiальнi управлiння державної судової адмiнiстрацiї є територiальними органами Державної судової адмiнiстрацiї України.

     2. Територiальне управлiння державної судової адмiнiстрацiї очолює начальник, який призначається на посаду i звiльняється з посади Головою Державної судової адмiнiстрацiї України за погодженням з Радою суддiв України.

     3. Структуру i штатний розпис територiального управлiння державної судової адмiнiстрацiї затверджує Голова Державної судової адмiнiстрацiї України за поданням начальника територiального управлiння державної судової адмiнiстрацiї.

     4. Територiальне управлiння державної судової адмiнiстрацiї є юридичною особою, має печатку iз зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостiйний баланс i рахунки в установах банку.

     5. Територiальнi управлiння державної судової адмiнiстрацiї здiйснюють свою дiяльнiсть на основi положення про державну судову адмiнiстрацiю, яке затверджується указом Президента України за поданням Прем'єр-мiнiстра України, погодженим iз Радою суддiв України.

Глава 20
IНШI ПИТАННЯ СУДОУСТРОЮ УКРАЇНИ

     Стаття 129. Академiя суддiв України

     1. З метою вирiшення питань забезпечення судiв квалiфiкованими кадрами суддiв та працiвникiв апарату при Державнiй судовiй адмiнiстрацiї України функцiонує Академiя суддiв України. Академiя суддiв України є державним вищим навчальним закладом, що здiйснює пiдготовку, перепiдготовку та пiдвищення квалiфiкацiї суддiв i працiвникiв апарату судiв.

     2. Завданнями Академiї суддiв України є:

     1) пiдготовка кадрiв на посади суддiв iз числа осiб, якi мають вищу юридичну освiту та вiдповiдають вимогам, встановленим законом до кандидатiв на посаду суддi;

     2) пiдвищення квалiфiкацiї суддiв та працiвникiв апарату судiв;

     3) проведення наукових дослiджень з питань вдосконалення органiзацiї та дiяльностi судiв;

     4) вивчення свiтового досвiду органiзацiї дiяльностi судiв;

     5) науково-методичне забезпечення дiяльностi судiв загальної юрисдикцiї та Конституцiйного Суду України.

     3. Академiя суддiв України здiйснює свою дiяльнiсть вiдповiдно до статуту, який затверджується Головою Державної судової адмiнiстрацiї України та Головою Верховного Суду України за погодженням з Радою суддiв України.

     4. Академiя суддiв України є юридичною особою, має свою печатку та рахунки в установах банку.

     Стаття 130. Апарат суду

     1. Органiзацiйне забезпечення роботи суду здiйснює його апарат, який очолює керiвник апарату (завiдуючий секретарiатом). Завiдуючий секретарiатом пiдпорядковується головi суду i координує свою дiяльнiсть з вiдповiдним територiальним управлiнням державної судової адмiнiстрацiї.

     2. Правовий статус службовцiв, якi працюють в апаратi суду, визначається законом про державну службу. За умовами оплати працi, матерiально-побутового, медичного, санаторно-курортного та транспортного забезпечення працiвники апарату суду прирiвнюються до вiдповiдних категорiй службовцiв апарату вищого, центральних або мiсцевих органiв виконавчої влади.

     3. Структура i штатна чисельнiсть апаратiв мiсцевого суду, апеляцiйних судiв та Касацiйного суду України затверджуються в установленому порядку за поданням голови суду, в межах видаткiв на утримання вiдповiдного суду.

     4. Структура i штатний розпис апарату Верховного Суду України та апарату вищого спецiалiзованого суду затверджуються президiєю вiдповiдного суду за поданням голови цього суду, в межах видаткiв на утримання даного суду.

     5. В апаратi Верховного Суду України та апаратi вищого спецiалiзованого суду можуть створюватися управлiння, вiддiли, iншi структурнi пiдроздiли, що здiйснюють свої функцiї на пiдставi положення про вiдповiдний пiдроздiл, затвердженого Головою Верховного Суду України або головою вищого спецiалiзованого суду.

     6. До штату апарату судiв входять також помiчники суддiв, науковi консультанти та судовi розпорядники.

     7. Суди є юридичними особами, мають печатку iз зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостiйний баланс i рахунки в установах банку.

     Стаття 131. Бiблiотеки судiв

     1. Для забезпечення судiв нормативно-правовими актами, науковою спецiальною лiтературою, матерiалами судової практики в кожному судi створюється бiблiотека суду. Фонди бiблiотеки становлять друкованi видання та комп'ютернi бази даних.

     2. Положення про бiблiотеку суду затверджується Головою Верховного Суду України.

     Стаття 132. Служба судових розпорядникiв

     1. У кожному судi дiє служба судових розпорядникiв. Судовi розпорядники забезпечують додержання особами, що знаходяться в судi, встановлених правил, виконання ними розпоряджень головуючого в судовому засiданнi.

     2. Судовi розпорядники призначаються на посаду i звiльняються з посади головою вiдповiдного суду.

     3. Судовi розпорядники забезпечуються форменим одягом, зразки якого затверджуються Головою Державної судової адмiнiстрацiї України за погодженням з Радою суддiв України.

     4. Судовi розпорядники керуються у своїй дiяльностi цим Законом, вимогами процесуального закону, вiдповiдними правилами та iнструкцiями, розпорядженнями голови суду та суддi.

     5. Порядок створення та дiяльностi служби судових розпорядникiв визначається положенням, яке затверджується Головою Державної судової адмiнiстрацiї України за погодженням з Радою суддiв України.

     Стаття 133. Забезпечення охорони та пiдтримання громадського порядку в судах

     1. Пiдтримання громадського порядку в судi, припинення проявiв неповаги до суду, а також охорону примiщень суду, виконання функцiй щодо державного захисту суддiв, працiвникiв суду, забезпечення безпеки учасникiв судового процесу здiйснює судова мiлiцiя.

     2. Повноваження судової мiлiцiї та порядок її дiяльностi визначаються законом.

     3. Охорона примiщень вiйськових судiв здiйснюється вiйськовими частинами гарнiзону, на територiї якого знаходиться вiдповiдний вiйськовий суд.

     Стаття 134. Символи судової влади

     1. Символами судової влади є державнi символи України - Державний Герб України та Державний Прапор України, порядок використання яких у примiщеннях судiв встановлюється законом вiдповiдно до вимог статтi 20 Конституцiї України.

     2. Суддя вiдправляє правосуддя в мантiї, на якiй закрiплюється суддiвський нагрудний знак встановленого зразка. Зразки мантiї та нагрудного знака затверджує Рада суддiв України.

     Стаття 135. Посвiдчення суддi, народного засiдателя, присяжного

     1. Професiйнi суддi, а також народнi засiдателi i присяжнi мають посвiдчення встановленого зразка.

     2. Зразки посвiдчення суддi, посвiдчення народного засiдателя та посвiдчення присяжного затверджуються Головою Верховного Суду України за погодженням з Радою суддiв України.

     3. Посвiдчення суддiв, обраних безстроково, пiдписує Голова Верховної Ради України. Посвiдчення голiв судiв та їх заступникiв, призначених на посаду Президентом України, пiдписує Президент України. Посвiдчення суддiв загальних судiв, призначених на посаду вперше, пiдписує Голова Верховного Суду України, а суддiв спецiалiзованого суду, призначених на посаду вперше, - голова вiдповiдного спецiалiзованого суду.

     4. Посвiдчення народних засiдателiв i посвiдчення присяжних пiдписує голова суду, в якому здiйснюють правосуддя народний засiдатель або присяжний.

Роздiл VII
ПРИКIНЦЕВI ТА ПЕРЕХIДНI ПОЛОЖЕННЯ

     1. Цей Закон набирає чинностi i вводиться в дiю з 1 червня 2002 року, крiм положень, зазначених у пунктi 2 цього роздiлу.

     2. Положення цього Закону, що стосуються органiзацiї та здiйснення повноважень спецiалiзованих адмiнiстративних судiв, а також суддiвського самоврядування щодо вказаних судiв вводяться в дiю пiсля утворення системи адмiнiстративних судiв вiдповiдно до цього Закону.

     3. Пiсля набрання чинностi цим Законом:

     1) районнi, районнi у мiстах, мiськi та мiськрайоннi суди, а також вiйськовi суди гарнiзонiв продовжують дiяти як мiсцевi загальнi суди i здiйснюють судочинство у кримiнальних i цивiльних справах, а також у справах, що виникають з адмiнiстративно-правових вiдносин, вiднесених процесуальним законом до їх пiдсудностi, у встановленому законом порядку, до введення в дiю вiдповiдних процесуальних законiв, якими встановлюється новий порядок судочинства, вiдповiдно до цього Закону;

     2) Апеляцiйний суд Автономної Республiки Крим, апеляцiйнi суди областей, мiст Києва та Севастополя, апеляцiйнi вiйськовi суди регiонiв та апеляцiйний суд Вiйськово-Морських Сил України продовжують дiяти як апеляцiйнi загальнi суди та здiйснювати судочинство у кримiнальних i цивiльних справах, а також у справах, що виникають з адмiнiстративно-правових вiдносин, вiднесених процесуальним законом до їх пiдсудностi, у встановленому законом порядку, до введення в дiю вiдповiдних процесуальних законiв, якими встановлюється новий порядок судочинства вiдповiдно до цього Закону;

     3) президiї апеляцiйних судiв формуються вiдповiдно до вимог цього Закону у тримiсячний строк i здiйснюють передбаченi ним повноваження президiї апеляцiйного суду;

     4) Апеляцiйний суд України утворюється вiдповiдно до вимог цього Закону у шестимiсячний строк i здiйснює повноваження щодо розгляду в апеляцiйному порядку справ, вiднесених до його пiдсудностi процесуальним законом, з моменту, визначеного вiдповiдним процесуальним законом;

     5) Касацiйний суд України утворюється вiдповiдно до вимог цього Закону у шестимiсячний строк i здiйснює повноваження щодо розгляду справ, вiднесених до його пiдсудностi процесуальним законом, з моменту, визначеного вiдповiдним процесуальним законом;

     6) Господарськi суди Автономної Республiки Крим, областей, мiст Києва та Севастополя, апеляцiйнi господарськi суди, Вищий господарський суд України продовжують дiяти вiдповiдно як мiсцевi спецiалiзованi суди, апеляцiйнi спецiалiзованi суди, вищий спецiалiзований суд i здiйснюють судочинство у господарських справах, вiднесених до їх пiдсудностi Господарським процесуальним кодексом України, у встановленому законом порядку;

     7) президiя та Пленум Вищого господарського суду України формуються у тримiсячний строк вiдповiдно до вимог цього Закону i здiйснюють передбаченi ним повноваження президiї та Пленуму вищого спецiалiзованого суду;

     8) суддi всiх судiв загальної юрисдикцiї здiйснюють повноваження суддi вiдповiдного суду, передбаченi цим Законом, до закiнчення строку, на який вони обранi чи призначенi.

     Щодо суддiв, переведених на посади до судiв нижчого рiвня, якi утворюються вiдповiдно до цього Закону, зберiгаються iснуючi на момент переведення умови матерiального, соцiально-побутового та медичного забезпечення суддi - до внесення вiдповiдних змiн до закону про статус суддiв.

     Голови всiх судiв та їх заступники (крiм Голови Верховного Суду України та його заступникiв), обранi чи призначенi на посаду голови суду або заступника голови суду до набрання чинностi цим Законом, здiйснюють повноваження, визначенi цим Законом, до закiнчення строку, на який вони обранi чи призначенi, але не довше п'яти рокiв;

     9) Верховний Суд України здiйснює передбаченi цим Законом повноваження Верховного Суду України. До законодавчого визначення суду, який буде здiйснювати повноваження касацiйної iнстанцiї у цивiльних справах, його утворення i початку дiяльностi перегляд цих справ у касацiйному порядку здiйснює Судова палата у цивiльних справах Верховного Суду України.

(абзац перший пiдпункту 9 пункту 3 роздiлу VII iз змiнами, внесеними згiдно з Цивiльним процесуальним кодексом України вiд 18.03.2004 р. N 1618-IV)

     Судовi палати Верховного Суду України утворюються та називаються вiдповiдно до вимог цього Закону;

     10) Президiя Верховного Суду України формується вiдповiдно до вимог цього Закону у тримiсячний строк i здiйснює передбаченi ним повноваження Президiї Верховного Суду України;

     11) Пленум Верховного Суду України здiйснює передбаченi цим Законом повноваження Пленуму Верховного Суду України у складi та в порядку, визначених цим Законом;

     12) Голова Верховного Суду України, обраний на посаду до набрання чинностi цим Законом, здiйснює передбаченi ним повноваження Голови Верховного Суду України до обрання Голови Верховного Суду України в порядку, встановленому цим Законом, але не довше двох рокiв;

     13) Перший заступник та заступники Голови Верховного Суду України, обранi (призначенi) на зазначенi посади до набрання чинностi цим Законом, здiйснюють повноваження вiдповiдно Першого заступника та заступникiв Голови Верховного Суду України, передбаченi цим Законом, до призначення на цi посади в порядку, встановленому цим Законом, але не довше трьох рокiв;

     14) Голови судових палат Верховного Суду України, призначенi на посади до набрання чинностi цим Законом, здiйснюють повноваження голови судової палати Верховного Суду України, передбаченi цим Законом, до закiнчення строку, на який вони призначенi, але не довше трьох рокiв. Заступники голiв судових палат, призначенi на посаду до набрання чинностi цим Законом, здiйснюють повноваження заступника голови судової палати Верховного Суду України, передбаченi цим Законом, до закiнчення строку, на який вони призначенi, але не довше п'яти рокiв;

     15) судовi палати Верховного Суду України з питань юрисдикцiї спецiалiзованих судiв утворюються у складi не бiльше дванадцяти суддiв кожна.

     Формування Судової палати в господарських справах Верховного Суду України здiйснюється в межах його штатної чисельностi протягом трьох мiсяцiв. Судова палата в адмiнiстративних справах Верховного Суду України формується в межах його штатної чисельностi пiсля утворення Вищого адмiнiстративного суду України вiдповiдно до вимог цього Закону.

     Протягом п'яти рокiв до складу судових палат Верховного Суду України у справах спецiалiзованих юрисдикцiй можуть бути призначенi суддi, стаж роботи яких у вiдповiдних апеляцiйних судах становить менше п'яти рокiв;

     16) абзац перший пiдпункту 16 пункту 3 роздiлу VII виключено

(згiдно з Кодексом адмiнiстративного судочинства України вiд 06.07.2005 р. N 2747-IV)

     Формування системи адмiнiстративних судiв здiйснюється протягом трьох рокiв;

     17) формування спискiв народних засiдателiв вiдповiдно до цього Закону здiйснюється не пiзнiше шести мiсяцiв, а формування спискiв присяжних - у строк, визначений процесуальним законом, що передбачає участь присяжних у здiйсненнi правосуддя;

     18) квалiфiкацiйнi комiсiї суддiв i Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України здiйснюють передбаченi цим Законом повноваження до сформування цих комiсiй вiдповiдно до вимог цього Закону, але не довше шести мiсяцiв (Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України - не довше одного року);

     19) ради суддiв та Рада суддiв України формуються та здiйснюють повноваження вiдповiдно до вимог цього Закону;

     20) державна судова адмiнiстрацiя утворюється згiдно з цим Законом до 1 сiчня 2003 року. До утворення державної судової адмiнiстрацiї зберiгається iснуючий порядок органiзацiйного забезпечення та фiнансування дiяльностi судiв.

     До 1 сiчня 2003 року фiнансування i матерiально-технiчне забезпечення мiсцевих та апеляцiйних судiв здiйснюються в обсязi, передбаченому Законом України "Про Державний бюджет України на 2002 рiк".

     4. Кабiнету Мiнiстрiв України:

     до 1 вересня 2002 року забезпечити Апеляцiйний суд України, Касацiйний суд України, Державну судову адмiнiстрацiю України та територiальнi управлiння державної судової адмiнiстрацiї службовими примiщеннями, транспортом, iншими необхiдними для їх функцiонування матерiально-технiчними ресурсами;

     щорiчно передбачати у проектi закону про Державний бюджет України окремим рядком видiлення коштiв на здiйснення судово-правової реформи до завершення формування системи судiв вiдповiдно до цього Закону та запровадження в повному обсязi нового порядку судочинства згiдно з вимогами Конституцiї України;

     у тримiсячний строк пiсля набрання чинностi цим Законом привести у вiдповiднiсть з ним свої нормативно-правовi акти та забезпечити перегляд вiдомчих нормативних актiв; затвердити положення про порядок оплати працi народних засiдателiв i присяжних; внести на розгляд Верховної Ради України протягом трьох мiсяцiв пiсля набрання чинностi цим Законом проекти законiв про внесення змiн до вiдповiдних законiв з метою їх узгодження з цим Законом.

     5. Комiтету Верховної Ради України з питань правової полiтики у тримiсячний строк пiсля набрання чинностi цим Законом пiдготувати i подати на розгляд Верховної Ради України проект закону про внесення змiн до Закону України "Про статус суддiв", що випливають iз цього Закону.

     6. Визнати такими, що втратили чиннiсть з дня набрання чинностi цим Законом:

     Закон України "Про судоустрiй" (Вiдомостi Верховної Ради УРСР, 1981 р., додаток до N 24, ст. 357; Вiдомостi Верховної Ради України, 1992 р., N 35, ст. 508; 1994 р., N 26, ст. 204; 1999 р., N 4, ст. 35; 2000 р., N 50, ст. 436; 2001 р., N 9, ст. 38, N 40, ст. 191);

     Закон України "Про господарськi суди" (Вiдомостi Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 36, ст. 469; Вiдомостi Верховної Ради України, 1992 р., N 32, ст. 455, N 48, ст. 661; 1993 р., N 33, ст. 348; 1997 р., N 18, ст. 124; 2001 р., N 40, ст. 194), крiм пункту 8 роздiлу II "Прикiнцевi та перехiднi положення";

     Закон України "Про квалiфiкацiйнi комiсiї, квалiфiкацiйну атестацiю i дисциплiнарну вiдповiдальнiсть суддiв судiв України" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1994 р., N 22, ст. 140; 2001 р., N 40, ст. 192);

     Закон України "Про органи суддiвського самоврядування" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1994 р., N 22, ст. 138; 2001 р., N 33, ст. 181).

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ
7 лютого 2002 року
N 3018-III

Copyright © 2020 НТФ «Інтес»
Всі права захищені.