ДЕРЖАВНА ФIСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

13.07.2018	N 21363/7/99-99-18-02-02-17

 

Митницям ДФС

     У зв'язку з прийняттям наказу Мiнфiну вiд 01.06.2018 N 541 та на доповнення до листа Державної митної служби України вiд 14.07.2009 N 11/1-10.10/6714-ЕП повiдомляємо.

     Вiдповiдно до частини третьої статтi 335 Митного кодексу України (далi - МКУ) разом з митною декларацiєю органу доходiв i зборiв подаються рахунок або iнший документ, який визначає вартiсть товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларацiя митної вартостi. У визначеному цим Кодексом порядку в митнiй декларацiї декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються, зокрема, вiдомостi про зовнiшньоекономiчний договiр (контракт) або iншi документи, що пiдтверджують право володiння, користування та/або розпорядження товарами.

     Згiдно з пунктом 7 частини восьмої статтi 257 МКУ митне оформлення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення здiйснюється органами доходiв i зборiв на пiдставi митної декларацiї, до якої декларантом залежно вiд митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимiв, та заявленої мети перемiщення вносяться, у тому числi, вiдомостi про зовнiшньоекономiчний договiр (контракт) або iнший документ, що використовується в мiжнароднiй практицi замiсть договору (контракту), та його основнi умови.

     Статтею 1 Закону України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" (далi - ЗУ "Про ЗЕД") визначено, що зовнiшньоекономiчний договiр (контракт) - домовленiсть двох або бiльше суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi та їх iноземних контрагентiв, спрямована на встановлення, змiну або припинення їх взаємних прав та обов'язкiв у зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi.

     Згiдно з положеннями статтi 6 ЗУ "Про ЗЕД" зовнiшньоекономiчний договiр (контракт) складається вiдповiдно до цього та iнших законiв України з урахуванням мiжнародних договорiв України. Зовнiшньоекономiчний договiр (контракт) укладається суб'єктом зовнiшньоекономiчної дiяльностi або його представником у простiй письмовiй або в електроннiй формi, якщо iнше не передбачено мiжнародним договором України чи законом.

     Застосування окремих договорiв мiжнародної купiвлi-продажу товарiв регулюється Конвенцiєю ООН про договори мiжнародної купiвлi-продажу товарiв вiд 11.04.1980, ратифiкованою Указом Президiї Верховної Ради Української РСР вiд 23 серпня 1989 року N 7978 (далi - Конвенцiя), iз заявою: "Українська Радянська Соцiалiстична Республiка вiдповiдно до статей 12 та 96 Конвенцiї заявляє, що будь-яке положення статтi 11, статтi 29 або частини II Конвенцiї, яке допускає, щоб договiр купiвлi-продажу, його змiна або припинення угодою сторiн чи оферта, акцепт або будь-яке iнше вираження намiру здiйснювались не в письмовiй, а в будь-якiй формi, незастосовне, якщо хоча б одна iз сторiн має своє комерцiйне пiдприємство в Українськiй Радянськiй Соцiалiстичнiй Республiцi".

     Згiдно зi статтею 1 Конвенцiї ця Конвенцiя застосовується до договорiв купiвлi-продажу товарiв мiж сторонами, комерцiйнi пiдприємства яких перебувають у рiзних державах:

     a) коли цi держави є Договiрними державами; або

     b) коли згiдно з нормами мiжнародного приватного права застосовано право Договiрної держави.

     Вiдповiдно до статей 2 та 3 Конвенцiї вона не застосовується до продажу товарiв, придбаних для особистого, сiмейного чи домашнього використання, до договорiв, у яких зафiксовано, що зобов'язання сторони, яка поставляє товари, полягають переважно у виконаннi роботи або в наданнi Iнших послуг, тощо.

     Згiдно з частиною другою статтi 638 Цивiльного кодексу України договiр укладається шляхом пропозицiї однiєї сторони укласти договiр (оферти) i прийняття пропозицiї (акцепту) другою стороною. Вiдповiдно до частини першої статтi 641 Цивiльного кодексу України пропозицiя укласти договiр має мiстити iстотнi умови договору i виражати намiр особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разi її прийняття.

     Одночасно Закон України "Про електронну комерцiю" (далi - ЗУ "Про ЕК") визначає органiзацiйно-правовi засади дiяльностi у сферi електронної комерцiї в Українi, встановлює порядок вчинення електронних правочинiв iз застосуванням iнформацiйно-телекомунiкацiйних систем та визначає права i обов'язки учасникiв вiдносин у сферi електронної комерцiї.

     Пiд термiном "електронна комерцiя" розумiються вiдносини, спрямованi на отримання прибутку, що виникають пiд час вчинення правочинiв щодо набуття, змiни або припинення цивiльних прав та обов'язкiв, здiйсненi дистанцiйно з використанням iнформацiйно-телекомунiкацiйних систем, внаслiдок чого в учасникiв таких вiдносин виникають права та обов'язки майнового характеру (стаття 3 ЗУ "Про ЕК").

     Вiдповiдно до статтi 11 ЗУ "Про ЕК":

     електронний договiр укладається шляхом пропозицiї його укласти (оферти) однiєю стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною;

     пропозицiя укласти електронний договiр (оферта) має мiстити iстотнi умови, передбаченi законодавством для вiдповiдного договору, i виражати намiр особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разi її прийняття;

     вiдповiдь особи, якiй адресована пропозицiя укласти електронний договiр, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

     надсилання електронного повiдомлення особi, яка зробила пропозицiю укласти електронний договiр, пiдписаного в порядку, передбаченому статтею 12 ЗУ "Про ЕК";

     заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозицiї в електроннiй формi, що пiдписується в порядку, передбаченому статтею 12 ЗУ "Про ЕК";

     вчинення дiй, що вважаються прийняттям пропозицiї укласти електронний договiр, якщо змiст таких дiй чiтко роз'яснено в iнформацiйнiй системi, в якiй розмiщено таку пропозицiю, i цi роз'яснення логiчно пов'язанi з нею.

     Також частиною дванадцятою статтi 11 та статтею 12 ЗУ "Про ЕК" до договору, укладеного у письмовiй формi, за правовими наслiдками прирiвнено електронний договiр, укладений шляхом обмiну електронними повiдомленнями, пiдписаний з використанням:

     електронного пiдпису або електронного цифрового пiдпису вiдповiдно до Закону України "Про електронний цифровий пiдпис", за умови використання засобу електронного цифрового пiдпису усiма сторонами електронного правочину;

     електронного пiдпису одноразовим iдентифiкатором, визначеним цим Законом;

     аналога власноручного пiдпису (факсимiльного вiдтворення пiдпису за допомогою засобiв механiчного або iншого копiювання, iншого аналога власноручного пiдпису) за письмовою згодою сторiн, у якiй мають мiститися зразки вiдповiдних аналогiв власноручних пiдписiв.

     Таким чином, зазначеними вище законодавчими актами та мiжнародним договором допускається укладення електронних договорiв у сферi торгiвлi товарами згiдно зi статтею 11 ЗУ "Про ЕК", зокрема, якщо:

     предметом договору є продаж товарiв, придбаних для особистого, сiмейного чи домашнього використання або в договорi зафiксовано, що зобов'язання сторони, яка поставляє товари, полягають переважно у виконаннi роботи або в наданнi iнших послуг однiєю стороною з наданням акцепту в порядку, встановленому частиною шостою статтi 11 ЗУ "Про ЕК", у тому числi вчиненням дiй, змiст яких роз'яснено в iнформацiйнiй системi;

     електронний договiр, укладений шляхом обмiну електронними повiдомленнями, пiдписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ "Про ЕК".

     У зв'язку з цим до моменту погодження з Нацiональним банком України та внесення вiдповiдних змiн до Додатка 1 до Протоколу N 1 погодження реквiзитiв, форми та строкiв обмiну iнформацiєю до Угоди про iнформацiйне спiвробiтництво мiж ДФС та Нацiональним банком України вiд 12.09.2016, внесення iнформацiї щодо пропозицiї укласти договiр (оферти), пiдтвердженої акцептом у порядку, визначеному частиною шостою статтi 11 ЗУ "Про ЕК", до графи 44 митної декларацiї здiйснювати за кодом документа "4305" (Iнший документ, що використовується у мiжнароднiй практицi замiсть договору (контракту).

В.о. Голови

М. ПРОДАН