КАБIНЕТ МIНIСТРIВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
Київ
| вiд 21 лютого 2023 р. | N 154 |
|---|
Про затвердження Технiчного регламенту
аерозольних розпилювачiв
Вiдповiдно до статтi 5 Закону України "Про технiчнi регламенти та оцiнку вiдповiдностi" Кабiнет Мiнiстрiв України постановляє:
1. Затвердити Технiчний регламент аерозольних розпилювачiв, що додається.
2. Мiнiстерству внутрiшнiх справ забезпечити впровадження затвердженого цiєю постановою Технiчного регламенту аерозольних розпилювачiв.
3. Установити, що надання на ринку аерозольних розпилювачiв, що введенi в обiг до дня набрання чинностi цiєю постановою, не може бути заборонено або обмежено з причини невiдповiдностi такої продукцiї вимогам Технiчного регламенту аерозольних розпилювачiв, затвердженого цiєю постановою.
4. Внести до постанов Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 16 грудня 2015 р. N 1057 "Про визначення сфер дiяльностi, в яких центральнi органи виконавчої влади та Служба безпеки України здiйснюють функцiї технiчного регулювання" (Офiцiйний вiсник України, 2015 р., N 102, ст. 3519; 2020 р., N 11, ст. 434) i вiд 28 грудня 2016 р. N 1069 "Про затвердження перелiку видiв продукцiї, щодо яких органи державного ринкового нагляду здiйснюють державний ринковий нагляд" (Офiцiйний вiсник України, 2017 р., N 50, ст. 1550) змiни, що додаються.
5. Ця постанова набирає чинностi через дев'ять мiсяцiв з дня її опублiкування.
| Прем'єр-мiнiстр України | Д. ШМИГАЛЬ |
Iнд. 75
| ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 21 лютого 2023 р. N 154 |
ТЕХНIЧНИЙ РЕГЛАМЕНТ
аерозольних розпилювачiв
1. Технiчний регламент аерозольних розпилювачiв розроблено на основi Директиви Ради 75/324/ЄЕС вiд 20 травня 1975 р. про наближення законодавства держав - членiв ЄС стосовно аерозольних розпилювачiв.
Дiя Технiчного регламенту поширюється на аерозольнi розпилювачi, зазначенi в абзацi другому пункту 2, крiм:
аерозольних розпилювачiв iз максимальною мiсткiстю до 50 мiлiлiтрiв;
аерозольних розпилювачiв iз максимальною мiсткiстю понад установленої в пунктах 3.1, 4.1.1, 4.2.1, 5.1 та 5.2 додатка 1.
2. Термiни, що вживаються в Технiчному регламентi, мають таке значення:
аерозольний розпилювач - продукцiя, що складається з ємностi одноразового використання, виготовленої з металу, скла або пластмаси, яка мiстить стиснений, зрiджений або розчинений пiд тиском газ iз рiдиною, пастою або порошком чи без них, i оснащеної випускним пристроєм, який вивiльняє її вмiст у виглядi твердих чи рiдких частинок, завислих у газi, пiнi, пастi чи порошку, або в рiдкому чи газоподiбному станi;
символ "
" (перевернутий
епсилон) - знак вiдповiдностi технiчним
регламентам, який має форму згiдно з додатком 2 та
маркування, що свiдчить про вiдповiднiсть
аерозольного розпилювача застосовним вимогам
цього Технiчного регламенту.
У цьому Технiчному регламентi та додатку 1 до нього термiни "введення в обiг", "випробування", "надання на ринку", "продукцiя", "ризик", "суб'єкти господарювання" вживаються в значеннi, наведеному в Законi України "Про технiчнi регламенти та оцiнку вiдповiдностi"; термiн "стандарт" - у значеннi, наведеному в Законi України "Про стандартизацiю"; термiн "споживач" - у значеннi, наведеному в Законi України "Про захист прав споживачiв"; термiн "користувач" - у значеннi, наведеному в Законi України "Про загальну безпечнiсть нехарчової продукцiї"; термiн "державний ринковий нагляд" - у значеннi, наведеному в Законi України "Про державний ринковий нагляд i контроль нехарчової продукцiї".
3. Суб'єкт
господарювання, що вводить в обiг аерозольнi
розпилювачi, повинен маркувати їх символом "" згiдно з додатком 2,
що свiдчить про вiдповiднiсть вимогам цього
Технiчного регламенту та додатка 1 до нього.
4. Надання на ринку аерозольних розпилювачiв, що вiдповiдають вимогам цього Технiчного регламенту та додатка 1 до нього, не може бути заборонено або обмежено.
5. На кожний аерозольний розпилювач наносяться такi данi (нанесенi данi повиннi бути видимими, розбiрливими i незмивними):
а) найменування або зареєстрована торговельна марка (знак для товарiв i послуг) та поштова адреса суб'єкта господарювання, що вводить в обiг аерозольний розпилювач;
б) символ "" згiдно з додатком 2;
в) кодове позначення, яке дає змогу iдентифiкувати партiю одного типу аерозольного розпилювача;
г) вiдомостi, зазначенi в пунктi 2.2 додатка 1 до цього Технiчного регламенту;
ґ) масу та мiсткiсть нетто.
Якщо зазначенi данi неможливо нанести на аерозольний розпилювач iз загальною мiсткiстю до 150 мiлiлiтрiв включно у зв'язку з його малими розмiрами, такi данi наносяться на етикетку, що крiпиться до нього.
6. Якщо аерозольний розпилювач мiстить легкозаймистi компоненти, визначенi в пунктi 1.10 додатка 1 до цього Технiчного регламенту, i аерозоль не належить до надзвичайно займистого або легкозаймистого згiдно з пунктом 1.11 додатка 1 до цього Технiчного регламенту, у маркуваннi повинен бути видимим, розбiрливим i незмивним напис, який вказує на кiлькiсть легкозаймистих речовин, що мiстяться в аерозольному розпилювачi:
"Х вiдсоткiв маси вмiсту є легкозаймистими".
7. Надання на ринку аерозольних розпилювачiв дозволяється лише за умови нанесення написiв у маркуваннi державною мовою.
8. Нанесення на
аерозольний розпилювач маркувань та написiв, якi
не вiдповiдають значенню та формi символу "" згiдно з додатком 2,
забороняється.
9. Державний ринковий нагляд за аерозольними розпилювачами здiйснюється вiдповiдно до законодавства.
10. Таблицю вiдповiдностi положень Директиви Ради 75/324/ЄЕС вiд 20 травня 1975 р. про наближення законодавства держав - членiв ЄС стосовно аерозольних розпилювачiв та положень цього Технiчного регламенту надано в додатку 3.
| Додаток 1 до Технiчного регламенту |
1. Визначення
1.1. Тиск - внутрiшнiй (вiдносний) тиск, виражений у барах.
1.2. Випробувальний тиск - тиск, який ненаповнена ємнiсть аерозольного розпилювача витримує протягом 25 секунд без витоку, а для металевих чи пластмасових ємностей також без будь-яких видимих або необоротних деформацiй, крiм допустимої згiдно з пунктом 6.1.1.2 цього додатка.
1.3. Розривний тиск - мiнiмальний тиск, який спричиняє розрив або руйнування ємностi аерозольного розпилювача.
1.4. Загальна мiсткiсть ємностi - об'єм вiдкритої ємностi, обмежений краями її отвору, виражений у мiлiлiтрах.
1.5. Мiсткiсть нетто - об'єм наповненого та закритого аерозольного розпилювача, виражений у мiлiлiтрах.
1.6. Об'єм рiдкої фази - об'єм негазової фази в наповненому i закритому аерозольному розпилювачi.
1.7. Умови випробування - значення випробувального i розривного тискiв пiд час гiдравлiчних випробувань за температури 20° C ± 5° C.
1.8. Речовина - хiмiчний елемент або його сполуки в природному станi або отриманi пiд час виробництва, включаючи добавки, необхiднi для їх стабiльностi, та домiшки, що утворюються пiд час такого процесу, за винятком розчинника, що може бути вiдокремлений без впливу на стабiльнiсть речовини або змiни її складу.
1.9. Сумiш - сполука або розчин, що складаються з двох i бiльше речовин.
1.10. Легкозаймистий вмiст.
Вмiст аерозолiв є легкозаймистим, якщо будь-який його компонент, наведений нижче, класифiкований як легкозаймистий:
1) легкозаймиста рiдина - рiдина, для якої температура спалаху не перевищує 93° C;
2) легкозаймиста тверда речовина - тверда речовина або сумiш, що є легкогорючою чи може спричиняти пожежу внаслiдок тертя. Легкогорючi твердi речовини - порошкоподiбнi, гранульованi чи пастоподiбнi небезпечнi речовини або сумiшi, якi легко займаються за короткочасної дiї джерела запалювання, як-от палаючий сiрник, та швидко поширюють полум'я. Порошки з металiв або металевих сплавiв вiдносять до легкозаймистих твердих речовин, якщо зразок iз таких речовин займається та вигорає впродовж 10 хвилин i менше. Порошкоподiбнi, гранульованi та пастоподiбнi речовини i сумiшi вiдносять до легкозаймистих твердих речовин, якщо для зразка завдовжки 100 мiлiметрiв тривалiсть горiння менше нiж 45 секунд, а швидкiсть горiння перевищує 2,2 мiлiметра на секунду;
3) легкозаймистий газ - газ або газова сумiш, для яких iснує дiапазон займистостi в повiтрi за температури 20° C i нормальному атмосферному тиску 1,013 бара. Це визначення не включає речовини та сумiшi, що є пiрофорними, самонагрiвними та реагують з водою, оскiльки їх нiколи не використовують як компоненти вмiсту аерозолю.
1.11. Аерозоль залежно вiд теплоти згоряння та масової частки вмiсту займистих компонентiв класифiкують як нелегкозаймистий, легкозаймистий або надзвичайно займистий:
1) надзвичайно займистий, якщо вiн мiстить не менше нiж 85 вiдсоткiв займистих компонентiв i має теплоту згоряння не менше нiж 30 кДж/г;
2) нелегкозаймистий, якщо вiн мiстить не бiльше нiж 1 вiдсоток займистих компонентiв i має теплоту згоряння менше нiж 20 кДж/г;
3) в iнших випадках - за процедурою класифiкацiї займистостi, що наведена в пунктах 1.11.1 та 1.11.2 цього додатка, або як надзвичайно займистий.
Випробування щодо визначення вiдстанi, на якiй вiдбувається займання, випробування на займистiсть у замкнутому просторi аерозолiв, що розпиляються, та випробування на займистiсть аерозолiв, що пiняться, проводяться згiдно з пунктом 6.3 цього додатка.
1.11.1. Легкозаймистi аерозолi, що розпиляються.
Аерозоль, що розпиляється, за результатами визначення теплоти згоряння та випробування на займистiсть:
1) якщо теплота згоряння менше нiж 20 кДж/г та:
а) вiдбувається займання на вiдстанi 150 мiлiметрiв i бiльше, але менше нiж 750 мiлiметрiв, класифiкується як легкозаймистий;
б) вiдбувається займання на вiдстанi 750 мiлiметрiв i бiльше, класифiкується як надзвичайно займистий;
в) не вiдбувається займання i за результатами випробування на займистiсть у замкнутому просторi часовий еквiвалент не перевищує 300 куб. сантиметрiв або густина дефлаграцiї не перевищує 300 куб. грам на метр, класифiкується як легкозаймистий. В iнших випадках аерозоль класифiкується як нелегкозаймистий;
2) якщо теплота згоряння не менше нiж 20 кДж/г та вiдбувається займання на вiдстанi 750 мiлiметрiв i бiльше класифiкується як надзвичайно займистий. В iнших випадках аерозоль класифiкується як легкозаймистий.
1.11.2. Легкозаймистi аерозолi, що пiняться.
Аерозолi, що пiняться, за результатами випробування пiни на займистiсть класифiкують як:
1) надзвичайно займистi, якщо утворюється полум'я заввишки не менше нiж 200 мiлiметрiв, що триває 2 секунди i бiльше, та заввишки не менше нiж 40 мiлiметрiв, що триває 7 секунд i бiльше;
2) легкозаймистi, якщо вони не вiдповiдають критерiям, визначеним у пiдпунктi 1 цього пункту, та утворюється полум'я заввишки не менше нiж 40 мiлiметрiв, що триває 2 секунди i бiльше;
3) нелегкозаймистi - в iнших випадках.
1.12. Теплота згоряння.
Теплота згоряння аерозолю (DHc) визначається iз застосуванням методiв та даних, установлених у стандартах, та розрахункового методу, наведеного нижче.
Теплота згоряння (DHc) аерозолю в кiлоджоулях на грам (кДж/г) може бути розрахована як добуток теоретичної теплоти згоряння (DHcomb) та коефiцiєнта повноти згоряння, який, зазвичай, менше 1 (стандартне значення коефiцiєнта повноти згоряння дорiвнює 0,95 або 95 вiдсоткiв).
Для багатокомпонентних аерозолiв теплота згоряння дорiвнює сумi значень теплоти згоряння окремих компонентiв i її розраховують за формулою:
 |
, |
де DHc - теплота згоряння аерозолю, кДж/г;
wi - масова частка i-го компонента аерозолю у вiдносних одиницях;
DHc(i) - теплота згоряння i-го компонента аерозолю, кДж/г.
Якщо теплота згоряння використовується для оцiнки легкозаймистого аерозолю згiдно з положеннями Технiчного регламенту аерозольних розпилювачiв (далi - Технiчний регламент), суб'єкт господарювання, що вводить в обiг аерозольний розпилювач, повинен описати метод, який використовує для визначення теплоти згоряння.
2. Загальнi положення
Без обмеження положень цього додатка, що стосуються вимог, пов'язаних iз пожежною небезпекою та небезпекою пiдвищеного тиску, суб'єкт господарювання, що вводить в обiг аерозольнi розпилювачi, аналiзує ризики для визначення тих, що стосуються саме його аерозольних розпилювачiв. Пiд час проведення аналiзу розглядають ризики, пов'язанi з вдиханням аерозолю, що розпиляється, за нормальних та обґрунтовано передбачуваних умов використання аерозольного розпилювача з урахуванням розподiлу розмiру крапель у поєднаннi з фiзичними та хiмiчними властивостями вмiсту. Такi результати аналiзу враховують пiд час конструювання, виготовлення i випробування аерозольних розпилювачiв та за потреби пiд час складання спецiальних iнструкцiй щодо їх використання.
2.1. Конструкцiя та оснащення.
2.1.1. Наповнений аерозольний розпилювач за нормальних умов використання i зберiгання повинен вiдповiдати положенням цього додатка.
2.1.2. Випускний клапан за нормальних умов зберiгання або транспортування повинен забезпечувати герметичне закриття аерозольного розпилювача i бути захищеним вiд випадкового вiдкриття та ненавмисного пошкодження, наприклад за допомогою захисного ковпачка.
2.1.3. Механiчна мiцнiсть аерозольного розпилювача не повинен знижуватися пiд впливом речовин, що мiстяться в ньому, навiть упродовж тривалого зберiгання.
2.2. Маркування.
На видимому мiсцi кожного аерозольного розпилювача повинно наноситися видимиме, розбiрливе i незмивне маркування (таблиця 1):
1) сигнальне слово "Увага" та iншi елементи маркування для аерозолiв категорiї 3, якщо аерозоль класифiкований як нелегкозаймистий згiдно з пунктом 1.11 цього додатка;
2) сигнальне слово "Увага" та iншi елементи маркування для аерозолiв категорiї 2, якщо аерозоль класифiкований як легкозаймистий згiдно з пунктом 1.11 цього додатка;
3) сигнальне слово "Небезпека" та iншi елементи маркування для аерозолiв категорiї 1, якщо аерозоль класифiкований як надзвичайно займистий згiдно з пунктом 1.11 цього додатка;
4) застережний напис P102, якщо аерозольний розпилювач є споживчим товаром;
5) додаткове застереження щодо поводження, яке попереджає споживачiв (користувачiв) про особливу небезпеку продукцiї. Якщо аерозольний розпилювач супроводжується окремими iнструкцiями щодо використання, такi iнструкцiї мають вiдображатися в застереженнях щодо поводження з ним.
Таблиця 1
| Найменування написiв та маркувань | Елементи маркування аерозольних розпилювачiв залежно вiд категорiї займистостi аерозолiв | ||
| Категорiя 1 | Категорiя 2 | Категорiя 3 | |
| Пiктограма полум'я GHS02* |  |
|
- |
| Сигнальне слово | Небезпека | Увага | Увага |
| Попереджувальний напис про небезпечнiсть | Н222: Надзвичайно займистий аерозоль |
Н223: Легкозаймистий аерозоль | - |
| Н229: Ємнiсть пiд тиском. Може вибухнути пiд час нагрiвання |
Н229: Ємнiсть пiд тиском. Може вибухнути пiд час нагрiвання |
Н229: Ємнiсть пiд тиском. Може вибухнути пiд час нагрiвання |
|
| Застережний напис стосовно запобiгання небезпецi пiд час використання (експлуатацiї) | Р210: Тримати подалi вiд тепла, гарячих поверхонь, iскор, вiдкритого полум'я та iнших джерел запалювання. Не курити |
Р210: Тримати подалi вiд тепла, гарячих поверхонь, iскор, вiдкритого полум'я та iнших джерел запалювання. Не курити |
Р210: Тримати подалi вiд тепла, гарячих поверхонь, iскор, вiдкритого полум'я та iнших джерел запалювання. Не курити |
| Р211: Не розпилювати бiля вiдкритого полум'я та iншого джерела запалювання |
Р211: Не розпилювати бiля вiдкритого полум'я та iншого джерела запалювання |
- | |
| Р251: Не проколювати та не спалювати, навiть пiсля використання |
Р251: Не проколювати та не спалювати, навiть пiсля використання |
Р251: Не проколювати та не спалювати, навiть пiсля використання |
|
| Застережний напис стосовно запобiгання небезпецi пiд час зберiгання | Р410 + Р412: Захищати вiд сонячних променiв. Не допускати нагрiвання вище 50° C / 122° F |
Р410 + Р412: Захищати вiд сонячних променiв. Не допускати нагрiвання вище 50° C / 122° F |
Р410 + Р412: Захищати вiд сонячних променiв. Не допускати нагрiвання вище 50° C / 122° F |
| Застережний напис стосовно запобiгання небезпецi | Р102: Зберiгати в мiсцi, недоступному для дiтей |
Р102: Зберiгати в мiсцi, недоступному для дiтей |
Р102: Зберiгати в мiсцi, недоступному для дiтей |
____________
* GHS - Глобально гармонiзована
система класифiкацiї та маркування хiмiчних
речовин (ГГС, ООН, 2017 рiк).
2.3. Об'єм рiдкої фази.
Об'єм рiдкої фази за температури 50° C повинен становити 90 вiдсоткiв i менше мiсткостi нетто.
3. Спецiальнi положення стосовно аерозольних розпилювачiв iз металевими ємностями
3.1. Мiсткiсть.
Загальна мiсткiсть таких ємностей не бiльше нiж 1000 мiлiлiтрiв.
3.1.1. Випробувальний тиск ємностi.
Для ємностей, що:
1) наповнюються пiд тиском не менше нiж 6,7 бара i за температури 50° C, випробувальний тиск повинен становити не менше нiж 10 бар;
2) наповнюються пiд тиском 6,7 бара i бiльше та за температури 50° C, випробувальний тиск повинен перевищувати внутрiшнiй тиск на 50 вiдсоткiв за температури 50° C.
3.1.2 Наповнення.
Тиск в аерозольному розпилювачi за температури 50° C залежно вiд вмiсту газiв не повинен перевищувати вiдповiдного значення, установленого в таблицi 2.
Таблиця 2
| Вмiст газiв | Тиск за температури 50° C |
| Зрiджений газ або зрiджена сумiш газiв, що мають дiапазон займистостi в повiтрi за температури 20° C i при нормальному атмосферному тиску 1,013 бара | 12 бар |
| Зрiджений газ або зрiджена сумiш газiв, що не мають дiапазону займистостi в повiтрi за температури 20° C i при нормальному атмосферному тиску 1,013 бара | 13,2 бара |
| Стисненi гази або гази, розчиненi пiд тиском, що не мають дiапазону займистостi в повiтрi за температури 20° C i при нормальному атмосферному тиску 1,013 бара | 15 бар |
4. Спецiальнi положення стосовно аерозольних розпилювачiв iз скляними ємностями
4.1. Ємностi, укритi захисною пластмасовою оболонкою або постiйно захищенi.
Ємностi такого типу можуть бути використанi для наповнення стисненим, зрiдженим або розчиненим газом.
4.1.1. Мiсткiсть.
Загальна мiсткiсть таких ємностей не бiльше нiж 220 мiлiлiтрiв.
4.1.2. Покрив.
Покрив - захисна оболонка з пластмасового або iншого вiдповiдного матерiалу, призначена для запобiгання ризику розльоту уламкiв скла вiд розбитої ємностi, сконструйована так, щоб вiд наповненого аерозольного розпилювача, доведеного до температури 20° C, пiд час падiння з висоти 1,8 метра на бетонну пiдлогу не розлiталися уламки скла.
4.1.3. Випробувальний тиск ємностi.
Ємностi, що:
1) наповнюються стисненим або розчиненим газом, повиннi витримувати випробувальний тиск, що становить не менше 12 бар;
2) наповнюються зрiдженим газом, повиннi витримувати випробувальний тиск, що становить не менше 10 бар.
4.1.4. Наповнення.
Тиск в аерозольних розпилювачах, що:
1) наповненi стисненим газом, не повинен перевищувати 9 бар за температури 50° C;
2) наповненi розчиненим газом, не повинен перевищувати 8 бар за температури 50° C;
3) наповненi зрiдженим газом або сумiшшю зрiджених газiв, не повинен перевищувати вiдповiдного значення, установленого в таблицi 3, за температури 20° C.
Таблиця 3
| Загальна мiсткiсть аерозолю | Масовий вiдсоток зрiдженого газу в усiй сумiшi | ||
| 20 | 50 | 80 | |
| Вiд 50 до 80 мiлiлiтрiв включно | 3,5 бара | 2,8 бара | 2,5 бара |
| Понад 80 до 160 мiлiлiтрiв включно | 3,2 бара | 2,5 бара | 2,2 бара |
| Понад 160 до 220 мiлiлiтрiв включно | 2,8 бара | 2,1 бара | 1,8 бара |
У таблицi 3 гранично допустимi значення тиску за температури 20° C визначають залежно вiд масового вiдсотка зрiдженого газу.
Гранично допустимi значення тиску для масового вiдсотка газу, не зазначенi в таблицi 3, визначають екстраполяцiєю значень, наведених у нiй.
4.2. Незахищенi склянi ємностi.
Аерозольнi розпилювачi з незахищеними скляними ємностями повиннi наповнюватися виключно зрiдженими або розчиненими газами.
4.2.1. Мiсткiсть.
Загальна мiсткiсть таких ємностей не повинна перевищувати 150 мiлiлiтрiв.
4.2.2. Випробувальний тиск ємностi.
Ємнiсть повинна витримувати випробувальний тиск, що становить не менше 12 бар.
4.2.3. Наповнення.
Тиск в аерозольних розпилювачах, що:
1) наповненi розчиненим газом, не повинен перевищувати 8 бар за температури 50° C;
2) наповненi зрiдженим газом або сумiшшю зрiджених газiв, не повинен перевищувати вiдповiдного значення, установленого в таблицi 4, за температури 20° C.
Таблиця 4
| Загальна мiсткiсть аерозолю | Масовий вiдсоток зрiдженого газу в усiй сумiшi | ||
| 20 | 50 | 80 | |
| Вiд 50 до 70 мiлiлiтрiв включно | 1,5 бара | 1,5 бара | 1,25 бара |
| Понад 70 до 150 мiлiлiтрiв включно | 1,5 бара | 1,5 бара | 1 бар |
У таблицi 4 гранично допустимi значення тиску за температури 20° C визначають залежно вiд масового вiдсотка зрiдженого газу.
Гранично допустимi значення тиску для масового вiдсотка газу, не зазначенi в таблицi 4, визначають екстраполяцiєю значень, наведених у нiй.
5. Спецiальнi положення стосовно аерозольних розпилювачiв iз пластмасовими ємностями
5.1. Аерозольнi розпилювачi з пластмасовими ємностями, пiд час розриву яких розлiтаються уламки, розглядають як незахищенi аерозольнi розпилювачi у скляних ємностях.
5.2. Аерозольнi розпилювачi з пластмасовими ємностями, пiд час розриву яких не розлiтаються уламки, розглядають як аерозольнi розпилювачi у скляних ємностях iз захисним покривом.
6. Випробування
6.1. Вимоги щодо випробувань.
6.1.1. Гiдравлiчне випробування порожнiх ємностей.
6.1.1.1. Аерозольнi розпилювачi з металевими, скляними або пластмасовими ємностями повиннi витримувати випробування гiдравлiчним тиском згiдно з пунктами 3.1.1, 4.1.3 та 4.2.2 цього додатка.
6.1.1.2. Металевi ємностi, що мають асиметричну або значну деформацiю чи iншi подiбнi дефекти, повиннi бракуватися. Допускається невелика симетрична деформацiя днища ємностi i, внаслiдок цього, профiлю верхньої частини за умови витримування ємнiстю випробування розривним тиском.
6.1.2. Випробування розривним тиском порожнiх металевих ємностей.
Суб'єкт господарювання, що вводить в обiг аерозольнi розпилювачi, забезпечує, щоб розривний тиск ємностей був щонайменше на 20 вiдсоткiв бiльшим за встановлений випробувальний тиск.
6.1.3. Випробування падiнням захищених скляних контейнерiв.
Виробник забезпечує вiдповiднiсть ємностей вимогам щодо випробування, установленим у пунктi 4.1.2 цього додатка.
6.1.4. Кiнцева перевiрка наповнених аерозольних розпилювачiв.
6.1.4.1. Аерозольнi розпилювачi пiддають кiнцевому випробуванню iз застосуванням одного з таких методiв:
1) кiнцевого випробування в гарячiй водянiй банi. Пiд час такого випробування кожний наповнений аерозольний розпилювач занурюють у гарячу водяну баню. Температура водяної банi та тривалiсть випробування повиннi бути такими, щоб внутрiшнiй тиск досяг значення, що створюється вмiстом у ємностi за рiвномiрної температури 50° C. Кожний аерозольний розпилювач iз видимою остаточною деформацiєю або витоком бракують;
2) кiнцевого випробування за гарячих умов. Пiд час такого випробування застосовують iншi способи нагрiвання вмiсту аерозольних розпилювачiв, якi забезпечують такий тиск i температуру в кожному наповненому аерозольному розпилювачi, та виявлення деформацiї i витоку з такою ж точнiстю, як пiд час випробування в гарячiй водянiй банi;
3) кiнцевого випробування за холодних умов. Такий метод є альтернативним i може бути використаний, якщо вiн вiдповiдає положенням методу, що є альтернативним до методу випробування аерозольних розпилювачiв у гарячiй водянiй банi, установленому в пунктi 6.2.6.3.2.2 додатка A Європейської угоди про мiжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажiв.
6.1.4.2. Якщо пiсля наповнення i до першого використання вiдбувається фiзичне або хiмiчне перетворення вмiсту аерозольних розпилювачiв, яке змiнює характеристики тиску, проводять кiнцевi випробування за холодних умов згiдно з пiдпунктом 3 пункту 6.1.4.1 цього додатка.
6.1.4.3. У разi застосування методу випробування згiдно з пiдпунктом 2 або 3 пункту 6.1.4.1 цього додатка:
1) такий метод випробування схвалюється компетентним органом;
2) суб'єкт господарювання, що вводить в обiг аерозольнi розпилювачi, подає компетентному органу заяву на схвалення. До заяви додається технiчна документацiя, що описує метод;
3) для цiлей державного ринкового нагляду суб'єкт господарювання, що ввiв в обiг аерозольнi розпилювачi, зобов'язаний зберiгати схвалення компетентного органу, технiчну документацiю, що описує метод та звiти про перевiрку, за адресою, зазначеною в маркуваннi згiдно з пунктом 5 Технiчного регламенту;
4) технiчна документацiя повинна бути оформлена державною мовою, а завiрена копiя такої документацiї - доступною.
Компетентний орган - орган з оцiнки вiдповiдностi, який виконує завдання згiдно з Технiчним регламентом та пунктом 6.2.6.3 додатка A до Європейської угоди про мiжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажiв, призначений вiдповiдно до закону.
6.2. Приклади контрольних випробувань.
6.2.1. Випробування ненаповнених ємностей.
Випробувальному тиску протягом 25 секунд пiддають кожну з п'яти ємностей, вiдiбраних випадковим чином з однорiдної партiї ємностей, що складається з 2500 незаповнених ємностей, тобто виготовлених iз тих самих матерiалiв, за того самого безперервного процесу серiйного виробництва, або з партiї, виготовленої за одну годину.
Якщо одна з таких ємностей не витримує випробування, десять додаткових ємностей вiдбирають випадковим чином iз тiєї самої партiї i пiддають такому самому випробуванню.
Якщо одна з десяти додаткових ємностей не витримала випробування, всю партiю вважають непридатною до використання.
6.2.2. Випробування наповнених аерозольних розпилювачiв.
Випробування на герметичнiсть проводять шляхом занурення репрезентативної кiлькостi наповнених аерозольних розпилювачiв у водяну баню. Температура банi та тривалiсть занурення повиннi бути такими, щоб вмiст аерозольного розпилювача досяг рiвномiрної температури 50° C впродовж часу, необхiдного для забезпечення вiдсутностi розриву або руйнування аерозольного розпилювача.
Партiю аерозольних розпилювачiв, що не витримала такi випробування, вважають непридатною до використання.
6.3. Випробування аерозолiв на займистiсть.
6.3.1. Випробування щодо визначення вiдстанi, на якiй вiдбувається займання аерозолiв, що розпиляються.
6.3.1.1. Цей стандартний метод випробування призначено для визначення вiдстанi, на якiй вiдбувається займання розпилених аерозолiв, для оцiнки ризику займання. Аерозоль розпилюють у напрямку джерела запалювання з iнтервалом 150 мiлiлiтрiв для виявлення займання або стiйкого горiння аерозолю. Вважається, що займання та стiйке горiння вiдбувається, якщо стабiльне полум'я тримається не менше 5 секунд. Джерелом запалювання є створене газовим пальником блакитне полум'я без свiтiння заввишки 40 - 50 мiлiметрiв.
6.3.1.2. Таке випробування застосовують до аерозолiв, якi розпилюють на вiдстань 150 мiлiметрiв i бiльше. Аерозолi з вiдстанню розпилювання менше нiж 150 мiлiметрiв, наприклад пiну, муси, гелi та пасти, або розпилювачi, оснащенi дозувальним пристроєм, такому випробуванню не пiддають. Аерозолi, що мiстять пiну, муси, гелi або пасти, випробовують на займистiсть як аерозолi, що пiняться.
6.3.2. Устатковання та матерiали.
6.3.2.1. Потрiбне таке устатковання:
| водяна баня за температури 20° C | точнiсть ± 1° C |
| вiдкалiброванi лабораторнi ваги | точнiсть ± 0,1 г |
| хронометр (секундомiр) | точнiсть ± 0,2 с |
| мiрна лiнiйка, опорна стiйка та затискач | градуйована в см та мм |
| газовий пальник iз пiдставкою та затискачем | |
| термометр | точнiсть ± 1° C |
| гiгрометр | точнiсть ± 5 вiдсоткiв |
| манометр | точнiсть ± 0,1 бара |
6.3.3. Процедура.
6.3.3.1. Загальнi вимоги.
6.3.3.1.1. Перед випробуванням кожний аерозольний розпилювач пiддають кондицiюванню та вивiльняють його вмiст упродовж приблизно 1 секунди з метою видалення неоднорiдного матерiалу iз зануреної трубки.
6.3.3.1.2. Необхiдно неухильно дотримуватися iнструкцiї з використання, особливо в частинi, що стосується положення розпилювача: вертикальне чи перевернуте. У разi якщо згiдно з iнструкцiєю аерозольний розпилювач перед використанням необхiдно струшувати, перед випробуванням його струшують.
6.3.3.1.3. Випробування проводять у добре провiтреному примiщеннi без протягiв за температури 20° C ± 5° C та вiдносної вологостi 30 - 80 вiдсоткiв.
6.3.3.1.4. Кожний аерозольний розпилювач:
1) наповнений повнiстю, проходить весь комплекс випробувань за умов розташування газового пальника вiдносно випускного пристрою аерозольного розпилювача на вiдстанi в дiапазонi 150 - 900 мiлiметрiв;
2) вмiст якого становить 10 - 12 вiдсоткiв номiнального рiвня наповнення (вiдсоткової маси), пiддається лише одному випробуванню або за вiдстанi 150 мiлiметрiв мiж газовим пальником i випускним пристроєм, якщо аерозоль, вивiльнений iз повнiстю наповненої ємностi, взагалi не займається, або за вiдстанi, на якiй вiдбувається займання аерозолю, вивiльненого з повнiстю наповненої ємностi, плюс 150 мiлiлiтрiв.
6.3.3.1.5. Пiд час випробування аерозольний розпилювач розмiщують так, як зазначено в iнструкцiї до нього. Джерело запалювання розмiщують вiдповiдним чином.
6.3.3.1.6. Аерозоль розпилюють на вiдстанi мiж полум'ям пальника i випускним пристроєм аерозольного розпилювача в дiапазонi 150 - 900 мiлiметрiв iз змiною iнтервалу на 150 мiлiметрiв. Розпочинають з вiдстанi 600 мiлiметрiв мiж полум'ям пальника та випускним пристроєм аерозольного розпилювача. Вiдстань мiж полум'ям пальника та випускним пристроєм аерозольного розпилювача збiльшують на 150 мiлiметрiв, якщо вiдбувається займання аерозолю на вiдстанi 600 мiлiметрiв. Вiдстань мiж полум'ям пальника та випускним пристроєм аерозолю зменшують на 150 мiлiметрiв, якщо не вiдбувається займання аерозолю на вiдстанi 600 мiлiметрiв. Метою такої процедури є встановлення максимальної вiдстанi мiж полум'ям пальника та випускним пристроєм аерозольного розпилювача, на якiй вiдбувається стiйке горiння аерозолю, або вiдсутностi займання аерозолю, якщо вiдстань мiж полум'ям пальника та випускним пристроєм аерозолю дорiвнює 150 мiлiметрiв.
6.3.3.2. Процедура випробування:
1) мiнiмум три повнiстю наповненi аерозольнi розпилювачi пiддають кондицiюванню за температури 20° C ± 1° C зануренням принаймнi 95 вiдсоткiв розпилювача у воду не менше нiж на 30 хвилин перед кожним випробуванням (якщо аерозольний розпилювач занурюють повнiстю, для кондицiювання достатнiм є 30 хвилин);
2) дотримуються загальних вимог. Реєструють температуру та вiдносну вологiсть повiтря в примiщеннi;
3) зважують аерозольний розпилювач та реєструють його масу;
4) визначають внутрiшнiй тиск та початкову швидкiсть вивiльнення вмiсту за температури 20° C ± 1° C (для виявлення несправних або частково наповнених аерозольних розпилювачiв);
5) розмiщують газовий пальник на рiвнiй горизонтальнiй поверхнi або фiксують його за допомогою затискачiв на пiдставцi;
6) утворюють на газовому пальнику блакитне полум'я без свiтiння заввишки 40 - 50 мiлiметрiв;
7) розмiщують отвiр випускного пристрою на визначенiй вiдстанi вiд полум'я. Аерозольний розпилювач випробовують у положеннi, у якому його потрiбно використовувати, наприклад у вертикальному або перевернутому;
8) установлюють отвiр випускного пристрою по вiдношенню до полум'я пальника на рiвнi, що забезпечує направлення аерозолю в сторону до полум'я (малюнок 1). Аерозоль повинен потрапляти на верхню частину полум'я;
9) дотримуються загальних вимог щодо струшування розпилювача;
10) натискають на випускний пристрiй аерозольного розпилювача i випускають його вмiст упродовж 5 секунд, якщо за цей час не вiдбувається займання. У разi займання продовжують його випуск та пiдтримання полум'я впродовж 5 секунд вiд моменту займання;
Малюнок 1
11) реєструють у таблицi 5 результати визначення вiдстанi мiж газовим пальником та аерозольним розпилювачем, на якiй вiдбувається займання аерозолю;
12) якщо на етапi 11 займання не вiдбувається, аерозоль випробовують в iнших положеннях, наприклад у перевернутому положеннi для розпилювача, що використовується у вертикальному положеннi, щоб виявити займання;
13) повторюють етапи 7 - 11 двiчi (усього тричi) з тим самим розпилювачем на тiй самiй вiдстанi мiж газовим пальником та випускним пристроєм аерозолю;
14) повторюють процедуру випробування для iнших двох аерозольних розпилювачiв iз тим самим вмiстом на тiй самiй вiдстанi мiж газовим пальником та випускним пристроєм аерозолю;
15) повторюють етапи 7 - 15 процедури випробування на вiдстанi вiд 150 до 900 мiлiметрiв мiж випускним пристроєм аерозольного розпилювача та полум'ям пальника залежно вiд результатiв кожного випробування (див. пункти 6.3.3.1.4 та 6.3.3.1.5);
16) якщо на вiдстанi 150 мiлiметрiв не вiдбувається займання, випробування повнiстю наповнених розпилювачiв завершують. Їх також завершують, коли займання та стiйке горiння вiдбувається на вiдстанi 900 мiлiметрiв. Якщо займання не вiдбувається на вiдстанi 150 мiлiметрiв, це потрiбно зареєструвати. В усiх iнших випадках за "вiдстань, на якiй вiдбувається займання", обирають максимальну вiдстань мiж полум'ям пальника i випускним пристроєм аерозольного розпилювача, на якiй спостерiгалося займання та стiйке горiння;
17) одному випробуванню також пiддають три розпилювачi, вмiст яких становить 10 - 12 вiдсоткiв номiнального рiвня наповнення. Такi розпилювачi випробують на вiдстанi мiж випускним пристроєм аерозолю та полум'ям пальника, що дорiвнює вiдстанi, на якiй вiдбувається займання аерозолю для повнiстю наповнених розпилювачiв, плюс 150 мiлiлiтрiв;
18) вмiст аерозольного розпилювача випускають перiодично впродовж максимум 30 секунд до досягнення рiвня, що становить 10 - 12 вiдсоткiв номiнального рiвня наповнення (маси). Промiжок часу мiж випусками вмiсту становить мiнiмум 300 секунд. Пiд час таких промiжкiв часу розпилювачi пiддають кондицiюванню зануренням у водяну баню;
19) повторюють етапи 7 - 15 для аерозольних розпилювачiв, вмiст яких становить 10 - 12 вiдсоткiв номiнального рiвня наповнення, не виконуючи етапи 13 та 14. Таке випробування проводять з аерозольними розпилювачами тiльки в одному положеннi, наприклад у вертикальному або перевернутому, обираючи те, за якого вiдбувалося займання (якщо це траплялося) повнiстю наповнених розпилювачiв;
20) усi результати реєструють у таблицi 5.
6.3.3.2.1. Усi випробування проводяться у витяжнiй шафi, розмiщенiй у добре провiтреному примiщеннi. Вентиляцiю витяжної шафи та примiщення здiйснюють упродовж щонайменше 3 хвилини пiсля кожного випробування. Вживають усiх необхiдних заходiв безпеки для запобiгання вдиханню продуктiв згоряння.
6.3.3.2.2. Розпилювачi, вмiст яких становить 10 - 12 вiдсоткiв номiнального рiвня наповнення, випробовують лише один раз. У таблицi реєструють лише один результат.
6.3.3.2.3. Якщо пiд час випробування в положеннi, в якому повинен використовуватися розпилювач, отримано негативний результат, випробування повторюють пiд час розмiщення розпилювача в такому положеннi, за якого ймовiрне отримання позитивного результату.
6.3.4. Метод оцiнки результатiв.
6.3.4.1. Усi результати реєструють за формою вiдповiдно до таблицi 5.
Таблиця 5
| Дата | Температура °C Вiдносна вологiсть вiдсоткiв |
|||
| Назва аерозольного розпилювача | ||||
| Мiсткiсть нетто | Розпилювач 1 | Розпилювач 2 | Розпилювач 3 | |
| Початковий рiвень наповнення | вiдсоткiв | вiдсоткiв | вiдсоткiв | |
| Вiдстань, на якiй розташований розпилювач | Випробування | 1 2 3 | 1 2 3 | 1 2 3 |
| 150 мiлiметрiв | Займання? ТАК чи НI |
|||
| 300 мiлiметрiв | Займання? ТАК чи НI |
|||
| 450 мiлiметрiв | Займання? ТАК чи НI |
|||
| 600 мiлiметрiв | Займання? ТАК чи НI |
|||
| 750 мiлiметрiв | Займання? ТАК чи НI |
|||
| 900 мiлiметрiв | Займання? ТАК чи НI |
|||
| Спостереження, зокрема, за положенням розпилювача | ||||
6.3.5. Випробування на займистiсть у замкнутому просторi.
6.3.5.1. Це стандартний метод випробування, призначений для оцiнки займистостi аерозолю, що вивiльняється з аерозольних розпилювачiв, у замкнутому або обмеженому просторi. Вмiст аерозольного розпилювача розпиляється у випробувальнiй цилiндричнiй камерi, що мiстить палаючу свiчку. Якщо вiдбувається займання, реєструють витрачений на це час та кiлькiсть вивiльненого вмiсту.
6.3.5.2. Устатковання та матерiали.
6.3.5.2.1. Потрiбне таке устатковання:
| хронометр (секундомiр) | точнiсть ± 0,2 с |
| водяна баня за температури 20° C | точнiсть ± 1° C |
| вiдкалiброванi лабораторнi ваги | точнiсть ± 0,1 г |
| термометр | точнiсть ± 1° C |
| гiгрометр | точнiсть ± 5 вiдсоткiв |
| манометр | точнiсть ± 0,1 бара |
| випробувальна цилiндрична камера | докладно викладено нижче |
6.3.5.2.2. Пiдготовка випробувального устатковання.
6.3.5.2.2.1. Камера об'ємом приблизно 200 дм3, дiаметром приблизно 600 мiлiметрiв та завдовжки приблизно 720 мiлiметрiв, вiдкрита з одного боку, розмiщується так:
1) на камерi встановлюють систему закривання, що складається з дверцят, розмiщених на поворотних петлях;
2) як система закривання можливе використання пластикової плiвки завтовшки вiд 0,01 до 0,02 мiлiметра. У разi використання пластикової плiвки її натягують на вiдкритому боцi камери i закрiплюють еластичною стрiчкою. Еластичнiсть стрiчки має бути такою, щоб пiд час обвивання навколо вiдкритого боку та прикладання до її нижньої частини прикладання маси 0,45 кiлограма вона подовжувалася тiльки на 25 мiлiметрiв. На плiвцi на вiдстанi 50 мiлiметрiв вiд краю камери роблять 25-мiлiметровий розрiз. Переконуються в тому, що плiвка туго натягнута;
3) на камерi просвердлюють отвiр дiаметром 50 мiлiметрiв на вiдстанi 100 мiлiметрiв вiд краю так, щоб отвiр був у верхнiй частинi камери, коли вона встановлена i готова для випробування (малюнок 2);
Малюнок 2
4) на металевiй пiдставцi розмiром 200 x 200 мiлiметрiв розмiщують парафiнову свiчку дiаметром вiд 20 до 40 мiлiметрiв та заввишки 100 мiлiметрiв. Свiчку замiнюють, якщо її висота стає менше нiж 80 мiлiметрiв. Полум'я свiчки захищають вiд впливу розпиленого аерозолю екраном завширшки 150 мiлiметрiв i заввишки 200 мiлiметрiв. Екран має поверхню, нахилену пiд кутом 45° на вiдстанi 150 мiлiметрiв вiд його основи (малюнок 3);
Малюнок 3
5) свiчку, встановлену на металевiй пiдставцi, розмiщують посерединi мiж двома боками камери (малюнок 4);
Малюнок 4
6) камеру розмiщують на основi або на пiдставцi в мiсцi, де температура становить вiд 15° C до 25° C. Аерозоль, що випробовують, розпилюють у камерi об'ємом приблизно 200 дм3, у якiй розмiщене джерело запалювання.
6.3.5.2.2.2. Зазвичай аерозоль випускають з аерозольного розпилювача пiд кутом 90° вiдносно його вертикальної осi. Описанi устатковання та процедура стосуються такого типу аерозольного розпилювача. У випадку аерозолiв, що вивiльняються незвичайно (наприклад, розпилюються у вертикальному напрямi), доцiльним може бути внесення змiн до устатковання та процедур iз дотриманням вимог ДСТУ ISO/IEC 17025:2017 (ISO/IEC 17025:2017, IDT) "Загальнi вимоги до компетентностi випробувальних та калiбрувальних лабораторiй".
6.3.5.3. Процедура.
6.3.5.3.1. Загальнi вимоги.
6.3.5.3.1.1. Перед випробуванням кожний аерозольний розпилювач пiддають кондицiюванню та вивiльняють упродовж приблизно 1 секунди з метою видалення неоднорiдного матерiалу iз зануреної трубки.
6.3.5.3.1.2. Необхiдно неухильно дотримуватися iнструкцiї iз використання, особливо в частинi, що стосується положення розпилювача: вертикальне чи перевернуте. Якщо згiдно з iнструкцiєю аерозольний розпилювач перед використанням необхiдно струшувати, перед випробуванням його струшують.
6.3.5.3.1.3. Випробування проводять у добре провiтреному примiщеннi без протягiв за температури 20° C ± 5° C та вiдносної вологостi 30 - 80 вiдсоткiв.
6.3.5.3.2. Процедура випробування:
1) мiнiмум три повнiстю наповненi аерозольнi розпилювачi пiддають кондицiюванню за температури 20° C ± 1° C зануренням принаймнi 95 вiдсоткiв розпилювача у воду не менше нiж на 30 хвилин (якщо аерозольний розпилювач занурюють повнiстю, для кондицiювання достатнiм є 30 хвилин);
2) вимiрюють або визначають фактичний об'єм камери в дм3;
3) дотримуються загальних вимог. Реєструють температуру та вiдносну вологiсть повiтря;
4) визначають внутрiшнiй тиск та початкову швидкiсть вивiльнення за температури 20° C ± 1° C (для виявлення несправних або частково наповнених аерозольних розпилювачiв);
5) зважують один з аерозольних розпилювачiв та реєструють його масу;
6) запалюють свiчку i закривають вiдкритий бiк камери (кришкою або пластиковою плiвкою);
7) розмiщують отвiр випускного пристрою аерозольного розпилювача на вiдстанi 35 мiлiметрiв вiд центру вхiдного отвору в камеру або ближче, якщо аерозоль розпилюється ширше. Запускають хронометр (секундомiр) та виконують iнструкцiї з використання розпилювача, направляють розпилений аерозоль на центр протилежного боку (кришки або пластикової плiвки). Аерозольний розпилювач випробовують у положеннi, у якому його потрiбно використовувати, наприклад у вертикальному або перевернутому;
8) розпилюють до моменту займання. Зупиняють хронометр та реєструють час. Знову зважують аерозольний розпилювач та реєструють масу;
9) провiтрюють та очищують камеру, прибираючи всi залишки, що можуть вплинути на наступне випробування. За потреби дають можливiсть камерi охолонути;
10) повторюють етапи 4 - 9 процедур випробування для двох iнших аерозольних розпилювачiв iз тим самим вмiстом (загалом три, водночас кожний аерозольний розпилювач випробовують лише один раз).
6.3.5.4. Метод оцiнки результатiв.
6.3.5.4.1. Складають протокол випробування, у якому повинна мiститися така iнформацiя:
1) аерозоль, що пiддавався випробуванням, та основнi характеристики про нього;
2) внутрiшнiй тиск та швидкiсть вивiльнення аерозолю;
3) температура та вiдносна вологiсть у примiщеннi;
4) для кожного випробування - тривалiсть (с) вивiльнення вмiсту до досягнення займання (якщо аерозоль не займається, це реєструють);
5) маса аерозолю, розпиленого пiд час кожного випробування (г);
6) фактичний об'єм камери (дм3).
6.3.5.4.2. Часовий еквiвалент (teq), за якого вiдбувається займання в 1 м3, розраховують так:
| teq = | 1000 x час вивiльнення аерозолю (с) _________________________________________ фактичний об'єм камери (дм3) |
6.3.5.4.3. Густину дефлаграцiї (Ddef), за якої вiдбувається займання пiд час випробування, розраховують так:
| Ddef = | 1000 x кiлькiсть розпиленого аерозолю (г) ______________________________________________ фактичний об'єм камери (дм3) |
6.3.6. Випробування на займистiсть аерозолiв, що пiняться.
6.3.6.1. Це стандартний метод випробування, призначений для визначення займистостi аерозолю, що розпилюється у виглядi пiни, мусу, гелю або пасти. Аерозоль у виглядi пiни, мусу, гелю або пасти розпилюється (приблизно 5 грам) на часове скло, а джерело запалювання (свiчку, вощаний ґнiт, сiрник або запальничку) розмiщують бiля основи часового скла для спостерiгання за займанням i стiйким горiнням пiни, мусу, гелю або пасти. Займанням вважається стабiльне полум'я, що пiдтримується впродовж принаймнi 2 секунд та має мiнiмальну висоту 40 мiлiметрiв.
6.3.6.2. Устатковання та матерiали.
6.3.6.2.1. Потрiбне таке устатковання:
| мiрна лiнiйка, опорна стiйка та затискач | градуйована в см та мм |
| вогнестiйке часове скло дiаметром приблизно 150 мм | |
| хронометр (секундомiр) | точнiсть ± 0,2 с |
| свiчка, вощаний ґнiт, сiрник або запальничка | |
| вiдкалiброванi лабораторнi ваги | точнiсть ± 0,1 грам |
| водяна баня за температури 20° C | точнiсть ± 1° C |
| термометр | точнiсть ± 1° C |
| гiгрометр | точнiсть ± 5 вiдсоткiв |
| манометр | точнiсть ± 0,1 бара |
6.3.6.2.2. Часове скло розмiщують на вогнетривкiй поверхнi в примiщеннi без протягiв, що може бути провiтрене пiсля кожного випробування. Мiрну лiнiйку розмiщують безпосередньо за часовим склом за допомогою опорної стiйки та затискача.
6.3.6.2.3. Лiнiйку встановлюють так, щоб її початкова подiлка була на рiвнi основи часового скла, яка розмiщена в горизонтальнiй площинi.
6.3.6.3. Процедура.
6.3.6.3.1. Загальнi вимоги.
6.3.6.3.1.1. Перед випробуванням кожний аерозольний розпилювач пiддають кондицiюванню та вивiльняють упродовж приблизно 1 секунди з метою видалення неоднорiдного матерiалу iз зануреної трубки.
6.3.6.3.1.2. Необхiдно неухильно дотримуватися iнструкцiї iз використання, особливо в частинi, що стосується положення розпилювача: вертикальне чи горизонтальне. Якщо згiдно з iнструкцiєю аерозольний розпилювач перед використанням необхiдно струшувати, перед випробуванням його струшують.
6.3.6.3.1.3. Випробування проводять у добре провiтреному примiщеннi без протягiв за температури 20° C ± 5° C та вiдносної вологостi 30 - 80 вiдсоткiв.
6.3.6.3.2. Процедура випробування:
1) мiнiмум чотири повнiстю наповненi аерозольнi розпилювачi пiддають кондицiюванню за температури 20° C ± 1° C зануренням принаймнi 95 вiдсоткiв розпилювача у воду не менше нiж на 30 хвилин (якщо аерозольний розпилювач занурюють повнiстю, для кондицiювання достатнiм є 30 хвилин);
2) дотримуються загальних вимог. Реєструють температуру та вiдносну вологiсть повiтря;
3) визначають внутрiшнiй тиск та початкову швидкiсть вивiльнення за температури 20° C ± 1° C (для виявлення несправних або частково наповнених аерозольних розпилювачiв);
4) вимiрюють швидкiсть вивiльнення або витрату аерозолю, що випробовується, для бiльш точного вимiрювання кiлькостi вивiльненого аерозолю, що випробовувався;
5) зважують один з аерозольних розпилювачiв та реєструють його масу;
6) на основi вимiряної швидкостi вивiльнення або витрати з дотриманням iнструкцiй виробника вивiльняють приблизно 5 грам аерозолю на центр очищеного часового скла так, щоб утворилася горбкувата поверхня не вище 25 мiлiметрiв;
7) пiсля завершення вивiльнення джерело запалювання впродовж 5 секунд прикладають до краю зразка бiля основи та одночасно запускають хронометр (секундомiр). За потреби джерело запалювання вiдводять вiд краю зразка приблизно через 2 секунди для вiзуального виявлення займання. Якщо явне займання не сталося, до краю зразка повторно пiдносять джерело запалювання;
8) якщо вiдбувається займання, реєструють:
а) максимальну висоту полум'я (мм) над основою часового скла;
б) тривалiсть горiння (с);
в) висушують i повторно зважують аерозольний розпилювач та розраховують його масу;
9) провiтрюють зону випробування пiсля кожного випробування;
10) якщо займання не вiдбувається, а вивiльнений аерозоль залишається у виглядi пiни або пасти впродовж усього часу використання, повторюють етапи 5 - 9. Перед застосуванням джерела запалювання аерозолю дають можливiсть вiдстоятися впродовж 30 секунд, 1 хвилини, 2 хвилин або 4 хвилин;
11) повторюють процедури випробування 5 - 10 ще двiчi (усього тричi) з тим самим розпилювачем;
12) повторюють процедури випробування 5 - 11 для iнших двох розпилювачiв (усього три розпилювачi) з таким самим вмiстом.
6.3.6.4. Метод оцiнки результатiв.
6.3.6.4.1. Складають протокол випробування, у якому мiститься така iнформацiя:
1) наявнiсть займання аерозолю;
2) максимальна висота полум'я (мм);
3) тривалiсть горiння (с);
4) маса аерозолю, що випробовувався.
| Додаток 2 до Технiчного регламенту |
ФОРМА СИМВОЛУ ""
(перевернутий епсилон)
| Додаток 3 до Технiчного регламенту |
ТАБЛИЦЯ ВIДПОВIДНОСТI
положень Директиви Ради 75/324/ЄЕС та положень
Технiчного регламенту
| Положення Директиви Ради 75/324/ЄЕС | Положення Технiчного регламенту |
| Стаття 1 | пункт 1 |
| Стаття 2 | абзац другий пункту 2 |
| - | абзаци перший, третiй та четвертий пункту 2 |
| Стаття 3 | пункт 3; додаток 2 |
| Стаття 4 | пункт 4 |
| Статтi 5 - 7 | - |
| Параграф 1 статтi 8 | пункт 5; додаток 2 |
| Параграф 1a статтi 8 | пункт 6 |
| Параграф 2 статтi 8 | пункт 7 |
| Стаття 9 | пункт 8; додаток 2 |
| Параграф 1 статтi 10 | пункт 9 |
| Параграфи 2 i 3 статтi 10 | - |
| Статтi 11 i 12 | - |
| - | пункт 10 |
| Пункти 1.1 - 1.7 додатка | пункти 1.1 - 1.7 додатка 1 |
| Пункти 1.7a i 1.7b | пункти 1.8 i 1.9 додатка 1 |
| Пункти 1.8 - 1.10 додатка | пункти 1.10 - 1.12 додатка 1 |
| Роздiли 2 - 6 додатка | роздiли 2 - 6 додатка 1 |
| - | додаток 3 |
| ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 21 лютого 2023 р. N 154 |
ЗМIНИ,
що вносяться до постанов Кабiнету Мiнiстрiв
України вiд 16 грудня 2015 р. N 1057 i вiд 28 грудня 2016 р.
N 1069
1. Додаток до постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 16 грудня 2015 р. N 1057 у позицiї "МВС" у графi "Сфера дiяльностi, в якiй здiйснюються функцiї технiчного регулювання (об'єкти технiчних регламентiв)" пiсля слiв "конструктивно схожi iз зброєю вироби для розваг i вiдпочинку)" доповнити словами "; аерозольнi розпилювачi".
2. Перелiк видiв продукцiї, щодо яких органи державного ринкового нагляду здiйснюють державний ринковий нагляд, затверджений постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 28 грудня 2016 р. N 1069, доповнити пунктом 63 такого змiсту:
| "63. Аерозольнi розпилювачi | постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 21 лютого 2023 р. N 154 "Про затвердження Технiчного регламенту аерозольних розпилювачiв" | ДСНС". |
 | Copyright © 2024 НТФ «Интес» Все права сохранены. |