ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України щодо врегулювання вiдносин мiж кредиторами та споживачами фiнансових послуг

     Верховна Рада України постановляє:

     I. Внести змiни до таких законодавчих актiв України:

     1. У статтi 109 Житлового кодексу України (Вiдомостi Верховної Ради УРСР, 1983 р., додаток до N 28, ст. 573):

     1) друге речення частини другої викласти в такiй редакцiї: "Постiйне жиле примiщення, що надається особi, яку виселяють, повинно бути зазначено в рiшеннi суду";

     2) друге речення частини третьої викласти в такiй редакцiї: "Пiсля прийняття кредитором рiшення про звернення стягнення на переданi в iпотеку житловий будинок чи житлове примiщення шляхом позасудового врегулювання на пiдставi договору всi мешканцi зобов'язанi на письмову вимогу iпотекодержателя або нового власника добровiльно звiльнити житловий будинок чи житлове примiщення протягом одного мiсяця з дня отримання цiєї вимоги, якщо сторонами не погоджено бiльший строк".

     2. У Кримiнальному кодексi України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2001 р., N 25 - 26, ст. 131):

     1) у частинi першiй статтi 222 слова "громадянином - пiдприємцем або громадянином - засновником (учасником) або службовою особою суб'єкта господарської дiяльностi" виключити;

     2) назву та абзац перший частини першої статтi 388 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 388. Незаконнi дiї щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи пiдлягає конфiскацiї

     1. Розтрата, вiдчуження, приховування, пiдмiна, пошкодження, знищення майна або iншi незаконнi дiї з майном, на яке накладено арешт, iз заставленим майном або майном, яке описано, чи порушення обмеження (обтяження) права користуватися таким майном, здiйснене особою, якiй це майно ввiрено, а також здiйснення представником банку або iншої фiнансової установи банкiвських операцiй з коштами, на якi накладено арешт".

     3. У Цивiльному кодексi України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2003 р., NN 40 - 44, ст. 356):

     1) статтю 104 доповнити частиною четвертою такого змiсту:

     "4. Особливостi припинення банку як юридичної особи встановлюються законом";

     2) у статтi 107:

     частину першу викласти в такiй редакцiї:

     "1. Кредитор може вимагати вiд юридичної особи, що припиняється, виконання зобов'язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов'язання, або забезпечення виконання зобов'язання, крiм випадкiв, передбачених законом";

     частину п'яту замiнити двома частинами такого змiсту:

     "5. Юридична особа - правонаступник, що утворилася внаслiдок подiлу, несе субсидiарну вiдповiдальнiсть за зобов'язаннями юридичної особи, що припинилася, якi згiдно з розподiльчим балансом перейшли до iншої юридичної особи - правонаступника. Якщо юридичних осiб - правонаступникiв, що утворилися внаслiдок подiлу, бiльше двох, таку субсидiарну вiдповiдальнiсть вони несуть солiдарно.

     6. Якщо правонаступниками юридичної особи є декiлька юридичних осiб i точно визначити правонаступника щодо конкретних обов'язкiв юридичної особи, що припинилася, неможливо, юридичнi особи - правонаступники несуть солiдарну вiдповiдальнiсть перед кредиторами юридичної особи, що припинилася. Учасники (засновники) припиненої юридичної особи, якi вiдповiдно до закону або установчих документiв вiдповiдали за її зобов'язаннями, вiдповiдають за зобов'язаннями правонаступникiв, що виникли до моменту припинення юридичної особи, у такому самому обсязi, якщо бiльший обсяг вiдповiдальностi учасникiв (засновникiв) за зобов'язаннями правонаступникiв не встановлено законом або їх установчими документами";

     3) частину другу статтi 109 замiнити трьома частинами такого змiсту:

     "2. Пiсля прийняття рiшення про видiл учасники юридичної особи або орган, що прийняв рiшення про видiл, складають та затверджують розподiльчий баланс.

     Суд, що прийняв рiшення про видiл, у своєму рiшеннi визначає учасника юридичної особи або вищий орган юридичної особи (власника), який зобов'язаний скласти та затвердити розподiльчий баланс.

     3. Юридична особа, що утворилася внаслiдок видiлу, несе субсидiарну вiдповiдальнiсть за зобов'язаннями юридичної особи, з якої був здiйснений видiл, якi згiдно з розподiльчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслiдок видiлу. Юридична особа, з якої був здiйснений видiл, несе субсидiарну вiдповiдальнiсть за зобов'язаннями, якi згiдно з розподiльчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслiдок видiлу. Якщо юридичних осiб, що утворилися внаслiдок видiлу, двi або бiльше, субсидiарну вiдповiдальнiсть вони несуть спiльно з юридичною особою, з якої був здiйснений видiл, солiдарно.

     4. Якщо пiсля видiлу неможливо точно встановити обов'язки особи за окремим зобов'язанням, що iснувало у юридичної особи до видiлу, юридична особа, з якої здiйснено видiл, та юридичнi особи, що були створенi внаслiдок видiлу, несуть солiдарну вiдповiдальнiсть перед кредитором за таким зобов'язанням";

     4) частину третю статтi 110 викласти в такiй редакцiї:

     "3. Якщо вартiсть майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторiв, юридична особа здiйснює всi необхiднi дiї, встановленi законом про вiдновлення платоспроможностi або визнання банкрутом";

     5) статтю 627 доповнити частиною другою такого змiсту:

     "2. У договорах за участю фiзичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачiв";

     6) статтю 1054 доповнити частиною третьою такого змiсту:

     "3. Особливостi регулювання вiдносин за договором про надання споживчого кредиту встановленi законом";

     7) текст статтi 1056¹ викласти в такiй редакцiї:

     "1. Процентна ставка за кредитом може бути фiксованою або змiнюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

     2. Розмiр процентiв, тип процентної ставки (фiксована або змiнювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорi залежно вiд кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту i пропозицiй, якi склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розмiру облiкової ставки та iнших факторiв.

     3. Фiксована процентна ставка є незмiнною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмiр фiксованої процентної ставки не може бути збiльшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змiнювати розмiр фiксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нiкчемною.

     4. У разi застосування змiнюваної процентної ставки кредитор самостiйно, з визначеною у кредитному договорi перiодичнiстю, має право збiльшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку вiдповiдно до умов i в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повiдомити позичальника, поручителя та iнших зобов'язаних за договором осiб про змiну процентної ставки не пiзнiш як за 15 календарних днiв до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорi встановлюється порядок розрахунку змiнюваної процентної ставки iз застосуванням погодженого сторонами iндексу. Порядок розрахунку змiнюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмiр процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дiї кредитного договору. Кредитор не має права змiнювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змiнюваної процентної ставки без згоди позичальника.

     5. Iндекс, що використовується у формулi визначення змiнюваної процентної ставки, повинен вiдповiдати таким вимогам:

     1) поточне значення iндексу повинно перiодично, але не рiдше одного разу на мiсяць, публiкуватися в засобах масової iнформацiї або оприлюднюватися через iншi загальнодоступнi регулярнi джерела iнформацiї. Кредитний договiр повинен мiстити посилання на джерело iнформацiї про вiдповiдний iндекс;

     2) iндекс повинен ґрунтуватися на об'єктивних iндикаторах фiнансової сфери, що дозволяють визначити ринкову вартiсть кредитних ресурсiв;

     3) значення iндексу повинно встановлюватися незалежною установою з визнаною дiловою репутацiєю на ринку фiнансових послуг.

     6. У разi застосування змiнюваної процентної ставки у кредитному договорi повинен визначатися максимальний розмiр збiльшення процентної ставки";

     8) частину першу статтi 1277 викласти в такiй редакцiї:

     "1. У разi вiдсутностi спадкоємцiв за заповiтом i за законом, усунення їх вiд права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також вiдмови вiд її прийняття орган мiсцевого самоврядування за мiсцем вiдкриття спадщини зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини вiдумерлою".

     4. У Законi України "Про вiдновлення платоспроможностi боржника або визнання його банкрутом" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1999 р., N 42 - 43, ст. 378; 2002 р., N 33, ст. 235; 2003 р., N 28, ст. 210; 2004 р., N 6, ст. 38; 2006 р., N 1, ст. 18, N 8, ст. 88):

     1) у статтi 1:

     визначення термiна "суб'єкт банкрутства" доповнити словами "а також фiзичнi особи - пiдприємцi за грошовими зобов'язаннями, що виникли безпосередньо у фiзичної особи на пiдставах, не пов'язаних iз здiйсненням такою особою пiдприємницької дiяльностi";

     друге речення визначення термiна "кредитор" викласти в такiй редакцiї: "Конкурснi кредитори - кредитори за вимогами до боржника, якi виникли до порушення провадження у справi про банкрутство";

     друге речення визначення термiна "грошове зобов'язання" доповнити словами "зобов'язання боржника - фiзичної особи - пiдприємця, що виникли безпосередньо у фiзичної особи на пiдставах, не пов'язаних iз здiйсненням таким боржником пiдприємницької дiяльностi";

     визначення термiна "мораторiй на задоволення вимог кредиторiв" пiсля слова "боржником" доповнити словами "стосовно якого порушено справу про банкрутство";

     2) частину п'яту статтi 3¹ пiсля абзацу четвертого доповнити новим абзацом такого змiсту:

     "повiдомляти комiтет кредиторiв та кредиторiв, вимоги яких забезпеченi заставою, про час, мiсце та умови продажу заставного майна окремим рекомендованим листом з повiдомленням про вручення".

     У зв'язку з цим абзац п'ятий вважати вiдповiдно абзацом шостим;

     3) частину п'яту статтi 7 доповнити абзацом шостим такого змiсту:

     "Боржник за невиконання вимог цiєї частини несе вiдповiдальнiсть згiдно iз законом";

     4) у статтi 11:

     у частинi першiй:

     доповнити абзацом третiм такого змiсту:

     "Суддя пiсля винесення ухвали про порушення провадження у справi про банкрутство не пiзнiш як на другий день з дня її винесення передає текст ухвали для офiцiйного оприлюднення на офiцiйному веб-сайтi судової влади України";

     частину п'яту викласти в такiй редакцiї:

     "5. З метою виявлення всiх кредиторiв та осiб, якi виявили бажання взяти участь у санацiї боржника, суддя у пiдготовчому засiданнi виносить ухвалу та офiцiйно оприлюднює її. Офiцiйне оприлюднення тексту ухвали повинно мiстити повне найменування боржника, його поштову адресу, банкiвськi реквiзити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, вiдомостi про розпорядника майна";

     частину п'ятнадцяту викласти в такiй редакцiї:

     "15. Пiсля офiцiйного оприлюднення ухвали про порушення справи про банкрутство на офiцiйному веб-сайтi судової влади України всi кредитори незалежно вiд настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згiдно iз статтею 14 цього Закону";

     5) у статтю 14 включити частину четверту такого змiсту:

     "4. У разi визнання кредитора конкурсним вiн має право отримати вiд розпорядника майна iнформацiю щодо вимог iнших кредиторiв, визнаних боржником та /або розпорядником майна.

     Заяви з вимогами конкурсних кредиторiв, щодо яких є заперечення боржника, чи iнших кредиторiв розглядаються господарським судом до винесення ухвали про затвердження реєстру вимог.

     За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи вiдхиляє (повнiстю або частково) вимоги таких кредиторiв. Ухвала може бути оскаржена в установленому порядку";

     6) частину сьому статтi 47 викласти в такiй редакцiї:

     "7. У разi визнання громадянина-пiдприємця банкрутом до складу лiквiдацiйної маси не включається майно громадянина-пiдприємця, на яке згiдно з чинним законодавством України не може бути звернено стягнення, та майно, яке перебуває у заставi за пiдставами, не пов'язаними iз здiйсненням такою особою пiдприємницької дiяльностi";

     7) у статтi 48:

     абзац перший частини першої доповнити словами "та майна, що перебуває у заставi з пiдстав, не пов'язаних iз здiйсненням такою особою пiдприємницької дiяльностi";

     у частинi п'ятiй:

     абзац третiй доповнити словами "крiм зобов'язань, не пов'язаних iз здiйсненням такою особою пiдприємницької дiяльностi";

     абзац четвертий доповнити словами "та за вимогами, не пов'язаними iз здiйсненням такою особою пiдприємницької дiяльностi";

     8) абзац другий частини другої статтi 49 пiсля слiв "стягнення алiментiв" доповнити словами "вимоги щодо стягнення на майно, яке перебуває у заставi з пiдстав, не пов'язаних iз здiйсненням громадянином-пiдприємцем пiдприємницької дiяльностi";

     9) у статтi 51:

     перше речення частини другої доповнити словами "здiйснює офiцiйне оприлюднення ухвали про визнання боржника, який лiквiдується, банкрутом";

     у частинi третiй слова "публiкацiї оголошення" замiнити словами "офiцiйного оприлюднення ухвали".

     5. Частину третю статтi 61 Закону України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2001 р., N 5 - 6, ст. 30; 2011 р., N 36, ст. 362) пiсля слiв "банком договорiв" доповнити словами "у тому числi про вiдступлення права вимоги до клiєнта".

     6. У Законi України "Про iпотеку" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2003 р., N 38, ст. 313; 2006 р., N 13, ст. 110; 2011 р., N 19 - 20, ст. 142):

     1) третє речення частини першої статтi 35 викласти в такiй редакцiї: "Якщо протягом встановленого строку вимога iпотекодержателя залишається без задоволення, iпотекодержатель вправi прийняти рiшення про звернення стягнення на предмет iпотеки шляхом позасудового врегулювання на пiдставi договору";

     2) частину другу статтi 39 викласти в такiй редакцiї:

     "Одночасно з рiшенням про звернення стягнення на предмет iпотеки суд за заявою iпотекодержателя виносить рiшення про виселення мешканцiв за наявностi пiдстав, передбачених законом, якщо предметом iпотеки є житловий будинок або житлове примiщення";

     3) частину другу статтi 40 пiсля слiв "переданi в iпотеку житловий будинок чи житлове примiщення" доповнити словами "шляхом позасудового врегулювання на пiдставi договору";

     4) у статтi 49:

     частину другу доповнити реченнями такого змiсту: "Якщо iпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цiєї статтi, за результатами других прилюдних торгiв призначається проведення у тому самому порядку третiх прилюдних торгiв. Початкова цiна продажу предмета iпотеки на третiх прилюдних торгах може бути зменшена не бiльш як на 50 вiдсоткiв початкової вартостi майна";

     у частинi третiй слово "других" замiнити словом "третiх".

     7. У Законi України "Про забезпечення вимог кредиторiв та реєстрацiю обтяжень" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2004 р., N 11, ст. 140):

     1) частину першу статтi 24 пiсля слiв "рiшення суду" доповнити словами "виконавчого напису нотарiуса";

     2) частину першу статтi 26 доповнити пунктом 5 такого змiсту:

     "5) реалiзацiя заставленого майна на пiдставi виконавчого напису нотарiуса".

     8. У статтi 11 Закону України "Про захист прав споживачiв" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2006 р., N 7, ст. 84):

     частину першу доповнити абзацом третiм такого змiсту:

     "Надання (отримання) споживчих кредитiв в iноземнiй валютi на територiї України забороняється";

     пiдпункт "д" пункту 2 частини другої викласти в такiй редакцiї:

     "д) орiєнтовну сукупну вартiсть кредиту (в процентному значеннi та грошовому виразi) з урахуванням вiдсоткової ставки за кредитом та вартостi всiх послуг (реєстратора, нотарiуса, страховика, оцiнювача тощо), пов'язаних з одержанням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту";

     у частинi четвертiй:

     абзац другий пiсля слова "вiдсотки" доповнити словом "комiсiї";

     пiсля абзацу другого доповнити новим абзацом такого змiсту:

     "Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорi про надання споживчого кредиту будь-якi збори, вiдсотки, комiсiї, платежi тощо за дiї, якi не є послугою у визначеннi цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здiйснення будь-яких платежiв за дiї, якi не є послугою у визначеннi цього Закону, є нiкчемною".

     У зв'язку з цим абзаци третiй - десятий вважати вiдповiдно абзацами четвертим - одинадцятим;

     абзац шостий викласти в такiй редакцiї:

     "2) детальний розпис сукупної вартостi кредиту для споживача (у процентному значеннi та грошовому виразi) з урахуванням вiдсоткової ставки за кредитом та вартостi всiх послуг (реєстратора, нотарiуса, страховика, оцiнювача тощо), пов'язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту";

     абзац десятий замiнити двома абзацами такого змiсту:

     "6) умови дострокового розiрвання договору;

     7) iншi умови, визначенi законодавством".

     У зв'язку з цим абзац одинадцятий вважати вiдповiдно абзацом дванадцятим;

     абзац дванадцятий викласти в такiй редакцiї:

     "Забороняється у будь-який спосiб ускладнювати прочитання споживачем тексту детального розпису сукупної вартостi споживчого кредиту, зазначеного у договорi про надання споживчого кредиту або у додатку до такого договору, у тому числi шляхом друкування його кеглем, меншим за кегль шрифту основного тексту, злиття кольору шрифту з кольором фону";

     частину восьму доповнити абзацами третiм-п'ятим такого змiсту:

     "Споживач у разi дострокового повернення споживчого кредиту сплачує вiдсотки за користування кредитом та вартiсть всiх послуг, пов'язаних з обслуговуванням та погашенням кредиту, за перiод фактичного користування кредитом.

     Кредитодавцю забороняється вiдмовляти споживачу в прийняттi платежу у разi дострокового повернення споживчого кредиту.

     Кредитодавцю забороняється встановлювати споживачу будь-яку додаткову плату, пов'язану з достроковим поверненням споживчого кредиту. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає сплату споживачем будь-якої додаткової плати у разi дострокового повернення споживчого кредиту, є нiкчемною";

     у частинi десятiй:

     пункт 1 викласти в такiй редакцiї:

     "1) затримання сплати частини кредиту та/або вiдсоткiв щонайменше на один календарний мiсяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим iпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла щонайменше - на три календарнi мiсяцi; або";

     перше речення абзацу шостого викласти в такiй редакцiї:

     "Якщо кредитодавець на основi умов договору про надання споживчого кредиту вимагає здiйснення внескiв, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такi внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здiйсненi споживачем протягом тридцяти календарних днiв, а за споживчим кредитом, забезпеченим iпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - шiстдесяти календарних днiв з дня одержання повiдомлення про таку вимогу вiд кредитодавця";

     доповнити частинами дванадцятою i тринадцятою такого змiсту:

     "12. Кредитодавець має право проводити за погодженням iз споживачем реструктуризацiю заборгованостi за договором про надання споживчого кредиту.

     Реструктуризацiя, зокрема, здiйснюється шляхом:

     1) надання позичальникам вiдстрочки сплати суми основного боргу за договорами про надання споживчого кредиту на строк не бiльше трьох рокiв;

     2) продовження строку договору про надання споживчого кредиту з урахуванням обмежень, що дiють у банках, та обставин щодо фiнансового стану позичальника;

     3) змiни механiзму нарахування вiдсоткiв таким чином, щоб частина щомiсячних платежiв з обслуговування кредитiв не перевищувала 35 вiдсоткiв сукупного мiсячного доходу сiм'ї;

     4) подiлу iснуючого кредитного зобов'язання в iноземнiй валютi за договором про надання споживчого кредиту на:

     зобов'язання, забезпечене iпотекою, у розмiрi залишку кредиту на момент реструктуризацiї, вираженого в гривнях за курсом, що дiяв на момент отримання кредиту;

     зобов'язання, не забезпечене iпотекою, у розмiрi рiзницi залишку кредиту в гривнях за курсом на момент реструктуризацiї та залишку кредиту в гривнях за курсом, що дiяв на момент отримання кредиту, яке повнiстю виконується в кiнцi строку договору про надання споживчого кредиту.

     Банк має право за реструктуризованими згiдно iз цiєю частиною договорами звiльнити позичальникiв вiд сплати будь-яких штрафних санкцiй за несвоєчасне виконання умов кредитних договорiв, що виникли до дати такої реструктуризацiї.

     У разi якщо позичальник у повному обсязi та своєчасно виконає реструктуризованi зобов'язання за кредитним договором протягом трьох рокiв з дня реструктуризацiї боргу, комерцiйний банк має право на щорiчне зменшення на 0,5 вiдсотка суми основного непогашеного боргу протягом наступних п'яти рокiв з вiднесенням зазначеної суми до складу витрат банку.

     13. Кредитодавець зобов'язаний повiдомити споживача про передачу третiй сторонi своїх прав за договором про надання споживчого кредиту".

     II. Прикiнцевi положення

     1. Цей Закон набирає чинностi з дня, наступного за днем його опублiкування.

     2. Дiя цього Закону не поширюється на кредитнi договори, укладенi до набрання ним чинностi.

     3. Кабiнету Мiнiстрiв України i Нацiональному банку України у мiсячний строк з дня набрання чинностi цим Законом привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом.

Президент України

В. ЯНУКОВИЧ

м. Київ
22 вересня 2011 року
N 3795-VI