Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 17 сiчня 2002 року N 2953-III,
вiд 7 березня 2002 року N 3075-III,
вiд 16 сiчня 2003 року N 430-IV,
вiд 6 лютого 2003 року N 485-IV,
вiд 3 квiтня 2003 року N 662-IV,
вiд 3 квiтня 2003 року N 668-IV,
вiд 3 квiтня 2003 року N 669-IV,
вiд 15 травня 2003 року N 744-IV,
вiд 22 травня 2003 року N 850-IV,
вiд 5 червня 2003 року N 908-IV,
вiд 10 липня 2003 року N 1098-IV,
вiд 11 липня 2003 року N 1130-IV,
вiд 18 березня 2004 року N 1626-IV,
вiд 18 травня 2004 року N 1723-IV,
вiд 16 грудня 2004 року N 2252-IV,
вiд 21 грудня 2004 року N 2276-IV,
вiд 23 грудня 2004 року N 2289-IV,
вiд 11 сiчня 2005 року N 2308-IV,
вiд 12 сiчня 2005 року N 2322-IV,
вiд 3 березня 2005 року N 2456-IV,
вiд 31 травня 2005 року N 2598-IV,
вiд 6 липня 2005 року N 2734-IV,
вiд 22 вересня 2005 року N 2903-IV,
вiд 18 жовтня 2005 року N 2984-IV,
вiд 17 листопада 2005 року N 3108-IV,
вiд 1 грудня 2005 року N 3169-IV,
вiд 12 сiчня 2006 року N 3316-IV,
вiд 9 лютого 2006 року N 3423-IV,
вiд 23 лютого 2006 року N 3480-IV,
вiд 23 лютого 2006 року N 3504-IV,
вiд 21 вересня 2006 року N 170-V,
вiд 22 грудня 2006 року N 527-V,
вiд 22 грудня 2006 року N 534-V,
вiд 11 сiчня 2007 року N 578-V,
вiд 5 квiтня 2007 року N 875-V,
вiд 19 квiтня 2007 року N 966-V,
вiд 24 травня 2007 року N 1071-V,
вiд 31 травня 2007 року N 1111-V,
вiд 15 квiтня 2008 року N 270-VI,
вiд 24 вересня 2008 року N 586-VI,
вiд 25 вересня 2008 року N 600-VI,
вiд 1 жовтня 2008 року N 616-VI,
вiд 25 грудня 2008 року N 801-VI,
вiд 15 сiчня 2009 року N 890-VI,
(змiни, внесенi Законом України вiд 15 сiчня 2009 року N 890-VI, визнано такими, що не вiдповiдають
Конституцiї України (є неконституцiйними) згiдно з Рiшенням Конституцiйного Суду України
вiд 10 вересня 2009 року N 20-рп/2009),
вiд 15 сiчня 2009 року N 894-VI,
вiд 19 лютого 2009 року N 1027-VI,
вiд 17 березня 2009 року N 1125-VI,
вiд 19 березня 2009 року N 1165-VI,
вiд 19 березня 2009 року N 1166-VI,
вiд 19 березня 2009 року N 1180-VI,
вiд 14 квiтня 2009 року N 1254-VI,
вiд 2 червня 2009 року N 1414-VI,
вiд 4 червня 2009 року N 1441-VI,
вiд 4 червня 2009 року N 1449-VI,
вiд 4 червня 2009 року N 1452-VI,
вiд 5 червня 2009 року N 1475-VI,
вiд 11 червня 2009 року N 1508-VI,
(змiни, внесенi Законом України вiд 11 червня 2009 року N 1508-VI,
вводяться в дiю одночасно з введенням в дiю законiв України
"Про засади запобiгання та протидiї корупцiї" та
"Про вiдповiдальнiсть юридичних осiб за вчинення корупцiйних правопорушень" - з 1 квiтня 2010 року,
враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 23 грудня 2009 року N 1787-VI),
вiд 11 червня 2009 року N 1520-VI,
вiд 21 серпня 2009 року N 1616-VI,
вiд 5 листопада 2009 року N 1707-VI,
вiд 5 листопада 2009 року N 1708-VI,
вiд 20 сiчня 2010 року N 1819-VI,
вiд 21 сiчня 2010 року N 1827-VI,
вiд 18 травня 2010 року N 2258-VI,
вiд 1 червня 2010 року N 2295-VI,
вiд 15 червня 2010 року N 2338-VI,
вiд 7 липня 2010 року N 2453-VI,
вiд 8 липня 2010 року N 2457-VI,
вiд 8 липня 2010 року N 2464-VI,
вiд 9 вересня 2010 року N 2518-VI,
вiд 23 вересня 2010 року N 2556-VI,
вiд 4 листопада 2010 року N 2677-VI,
вiд 2 грудня 2010 року N 2735-VI,
вiд 2 грудня 2010 року N 2742-VI,
вiд 2 грудня 2010 року N 2756-VI,
вiд 22 грудня 2010 року N 2852-VI,
вiд 13 сiчня 2011 року N 2924-VI,
вiд 13 сiчня 2011 року N 2939-VI,
вiд 5 квiтня 2011 року N 3186-VI,
вiд 7 квiтня 2011 року N 3207-VI,
вiд 21 квiтня 2011 року N 3267-VI,
вiд 22 квiтня 2011 року N 3306-VI,
Повiтряним кодексом України
вiд 19 травня 2011 року N 3393-VI,
Законами України
вiд 2 червня 2011 року N 3465-VI,
вiд 5 липня 2011 року N 3571-VI,
вiд 8 вересня 2011 року N 3718-VI,
вiд 22 вересня 2011 року N 3795-VI,
вiд 6 жовтня 2011 року N 3826-VI,
вiд 4 листопада 2011 року N 4016-VI,
вiд 15 листопада 2011 року N 4025-VI,
вiд 23 лютого 2012 року N 4452-VI,
вiд 13 квiтня 2012 року N 4652-VI,
вiд 24 травня 2012 року N 4837-VI,
вiд 24 травня 2012 року N 4838-VI,
вiд 7 червня 2012 року N 4955-VI,
вiд 5 липня 2012 року N 5064-VI,
вiд 5 липня 2012 року N 5065-VI,
вiд 18 вересня 2012 року N 5283-VI,
вiд 18 вересня 2012 року N 5284-VI,
вiд 16 жовтня 2012 року N 5460-VI,
вiд 18 квiтня 2013 року N 221-VII,
вiд 18 квiтня 2013 року N 222-VII,
вiд 14 травня 2013 року N 228-VII,
вiд 16 травня 2013 року N 245-VII,
вiд 23 травня 2013 року N 314-VII,
вiд 10 жовтня 2013 року N 642-VII,
вiд 16 сiчня 2014 року N 721-VII,
(змiни, внесенi Законом України вiд 16 сiчня 2014 року N 721-VII, втратили чиннiсть
у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 16 сiчня 2014 року N 721-VII
згiдно iз Законом України вiд 28 сiчня 2014 року N 732-VII)
вiд 16 сiчня 2014 року N 728-VII,
(змiни, внесенi Законом України вiд 16 сiчня 2014 року N 728-VII, втратили чиннiсть
у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 16 сiчня 2014 року N 728-VII
згiдно iз Законом України вiд 28 сiчня 2014 року N 732-VII)
вiд 16 сiчня 2014 року N 729-VII,
(змiни, внесенi Законом України вiд 16 сiчня 2014 року N 729-VII, втратили чиннiсть
у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 16 сiчня 2014 року N 729-VII
згiдно iз Законом України вiд 28 сiчня 2014 року N 732-VII),
вiд 28 сiчня 2014 року N 734-VII,
вiд 28 сiчня 2014 року N 735-VII,
вiд 21 лютого 2014 року N 746-VII,
вiд 23 лютого 2014 року N 767-VII,
вiд 13 березня 2014 року N 877-VII,
вiд 13 березня 2014 року N 879-VII,
вiд 27 березня 2014 року N 1170-VII,
вiд 8 квiтня 2014 року N 1183-VII,
вiд 9 квiтня 2014 року N 1194-VII,
вiд 15 квiтня 2014 року N 1207-VII,
вiд 13 травня 2014 року N 1261-VII,
вiд 18 червня 2014 року N 1519-VII,
вiд 19 червня 2014 року N 1533-VII,
вiд 16 вересня 2014 року N 1682-VII,
вiд 14 жовтня 2014 року N 1697-VII,
вiд 7 жовтня 2014 року N 1689-VII,
вiд 14 жовтня 2014 року N 1698-VII
вiд 14 жовтня 2014 року N 1700-VII
(змiни, внесенi Законом України вiд 14 жовтня 2014 року N 1700-VII,
вводяться в дiю з 26 квiтня 2015 року),
вiд 14 жовтня 2014 року N 1702-VII,
вiд 14 жовтня 2014 року N 1703-VII,
вiд 25 грудня 2014 року N 63-VIII,
вiд 28 грудня 2014 року N 71-VIII,
вiд 28 грудня 2014 року N 77-VIII,
вiд 15 сiчня 2015 року N 116-VIII,
вiд 5 лютого 2015 року N 158-VIII,
вiд 12 лютого 2015 року N 186-VIII,
вiд 12 лютого 2015 року N 191-VIII,
вiд 12 лютого 2015 року N 194-VIII,
вiд 12 лютого 2015 року N 198-VIII,
вiд 2 березня 2015 року N 218-VIII,
вiд 2 березня 2015 року N 222-VIII,
вiд 7 квiтня 2015 року N 290-VIII,
вiд 9 квiтня 2015 року N 317-VIII,
вiд 14 травня 2015 року N 421-VIII,
вiд 2 липня 2015 року N 576-VIII,
вiд 16 липня 2015 року N 629-VIII,
вiд 6 жовтня 2015 року N 716-VIII,
вiд 8 жовтня 2015 року N 731-VIII,
вiд 3 листопада 2015 року N 743-VIII,
вiд 10 листопада 2015 року N 770-VIII,
вiд 26 листопада 2015 року N 835-VIII,
вiд 26 листопада 2015 року N 838-VIII,
вiд 10 грудня 2015 року N 889-VIII,
вiд 4 лютого 2016 року N 993-VIII,
вiд 18 лютого 2016 року N 1019-VIII,
вiд 15 березня 2016 року N 1022-VIII,
вiд 2 червня 2016 року N 1403-VIII,
вiд 2 червня 2016 року N 1404-VIII,
вiд 7 вересня 2016 року N 1492-VIII,
вiд 22 вересня 2016 року N 1540-VIII,
вiд 4 жовтня 2016 року N 1638-VIII,
вiд 6 жовтня 2016 року N 1666-VIII,
вiд 6 грудня 2016 року N 1774-VIII,
вiд 20 грудня 2016 року N 1791-VIII,
вiд 21 грудня 2016 року N 1798-VIII,
вiд 16 березня 2017 року N 1952-VIII,
вiд 23 березня 2017 року N 1977-VIII,
вiд 18 травня 2017 року N 2046-VIII,
вiд 18 травня 2017 року N 2052-VIII,
вiд 23 травня 2017 року N 2059-VIII,
вiд 23 травня 2017 року N 2063-VIII,
вiд 22 червня 2017 року N 2119-VIII,
вiд 22 червня 2017 року N 2120-VIII,
вiд 13 липня 2017 року N 2136-VIII,
вiд 3 жовтня 2017 року N 2147-VIII,
вiд 14 листопада 2017 року N 2205-VIII,
вiд 16 листопада 2017 року N 2213-VIII,
вiд 6 грудня 2017 року N 2227-VIII,
вiд 8 лютого 2018 року N 2292-VIII,
вiд 14 березня 2018 року N 2334-VIII,
вiд 17 травня 2018 року N 2427-VIII,
вiд 7 червня 2018 року N 2447-VIII,
вiд 3 липня 2018 року N 2475-VIII,
вiд 12 липня 2018 року N 2505-VIII,
вiд 6 вересня 2018 року N 2531-VIII,
вiд 6 вересня 2018 року N 2539-VIII,
вiд 2 жовтня 2018 року N 2581-VIII,
вiд 18 жовтня 2018 року N 2599-VIII,
вiд 22 листопада 2018 року N 2617-VIII,
(враховуючи змiни, внесенi законами України вiд 3 грудня 2019 року N 321-IX,
вiд 17 червня 2020 року N 720-IX),
вiд 23 листопада 2018 року N 2628-VIII,
вiд 25 квiтня 2019 року N 2708-VIII,
вiд 6 червня 2019 року N 2747-VIII,
вiд 10 вересня 2019 року N 39-IX,
вiд 18 вересня 2019 року N 101-IX,
вiд 20 вересня 2019 року N 124-IX,
вiд 2 жовтня 2019 року N 140-IX,
вiд 17 жовтня 2019 року N 198-IX,
вiд 31 жовтня 2019 року N 263-IX,
вiд 12 листопада 2019 року N 284-IX,
вiд 6 грудня 2019 року N 361-IX,
вiд 19 грудня 2019 року N 402-IX,
вiд 19 грудня 2019 року N 404-IX,
вiд 19 грудня 2019 року N 409-IX,
вiд 20 грудня 2019 року N 418-IX,
вiд 4 березня 2020 року N 524-IX,
вiд 17 березня 2020 року N 530-IX
(змiни, внесенi пунктом 3 роздiлу I Закону України
вiд 17 березня 2020 року N 530-IX, дiють до 17 червня 2020 року, враховуючи
змiни, внесенi Законом України вiд 30 березня 2020 року N 540-IX),
вiд 13 квiтня 2020 року N 556-IX,
вiд 13 травня 2020 року N 600-IX,
вiд 19 травня 2020 року N 619-IX,
вiд 4 червня 2020 року N 671-IX,
вiд 5 червня 2020 року N 685-IX,
вiд 17 червня 2020 року N 720-IX,
вiд 19 червня 2020 року N 738-IX,
iд 14 липня 2020 року N 768-IX,
вiд 14 липня 2020 року N 776-IX,
вiд 16 липня 2020 року N 805-IX,
вiд 3 вересня 2020 року N 875-IX,
вiд 4 грудня 2020 року N 1074-IX,
вiд 16 лютого 2021 року N 1231-IX,
вiд 18 лютого 2021 року N 1256-IX,
вiд 2 березня 2021 року N 1292-IX,
вiд 30 березня 2021 року N 1357-IX,
вiд 30 березня 2021 року N 1366-IX,
вiд 15 червня 2021 року N 1542-IX,
вiд 29 червня 2021 року N 1576-IX,
вiд 15 липня 2021 року N 1684-IX,
вiд 15 липня 2021 року N 1685-IX,
вiд 17 листопада 2021 року N 1888-IX,
вiд 15 грудня 2021 року N 1965-IX,
вiд 3 березня 2022 року N 2108-IX,
вiд 3 березня 2022 року N 2110-IX,
вiд 3 березня 2022 року N 2113-IX,
вiд 3 березня 2022 року N 2114-IX,
вiд 3 березня 2022 року N 2117-IX,
вiд 15 березня 2022 року N 2124-IX,
вiд 24 березня 2022 року N 2149-IX,
вiд 24 березня 2022 року N 2150-IX,
вiд 24 березня 2022 року N 2155-IX,
вiд 24 березня 2022 року N 2160-IX,
вiд 1 квiтня 2022 року N 2178-IX,
вiд 14 квiтня 2022 року N 2198-IX,
вiд 28 липня 2022 року N 2472-IX,
вiд 18 жовтня 2022 року N 2690-IX,
вiд 1 грудня 2022 року N 2803-IX,
вiд 1 грудня 2022 року N 2810-IX,
вiд 1 грудня 2022 року N 2812-IX,
вiд 13 грудня 2022 року N 2839-IX,
вiд 21 березня 2023 року N 3000-IX

(З дня набрання чинностi Законом України вiд 17 листопада 2011 року N 4050-VI до цього Кодексу передбачено змiни пунктом 3 роздiлу I Закону України вiд 18 вересня 2012 року N 5288-VI. Змiни внесенi не будуть, у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 17 листопада 2011 року N 4050-VI)

(Змiни до абзацу другого частини першої статтi 204, передбаченi пiдпунктом 127 пункту 2 роздiлу I Закону України вiд 22 листопада 2018 року N 2617-VIII, внесенi не будуть у зв'язку з викладенням цiєї статтi з 1 сiчня 2019 року у новiй редакцiї Законом України вiд 23.11.2018р. N 2628-VIII)

(Змiни до абзацу другого частини першої та абзацу другого частини другої статтi 212, передбаченi абзацами другим та третiм пiдпункту 131 пункту 2 роздiлу I Закону України вiд 22 листопада 2018 року N 2617-VIII, внесенi не будуть у зв'язку з викладенням цих абзацiв з 25 вересня 2019 року у новiй редакцiї Законом України вiд 18 вересня 2019 року N 101-IX)

(Змiни до абзацу другого частини першої статтi 325, передбаченi пiдпунктом 197 пункту 2 роздiлу I Закону України вiд 22 листопада 2018 року N 2617-VIII, внесенi не будуть у зв'язку з викладенням цiєї статтi з 17 березня 2020 року у новiй редакцiї Законом України вiд 17 березня 2020 року N 530-IX)

(Враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 13 квiтня 2020 року N 556-IX, змiни до абзацу другого частини першої статтi 241, передбаченi пiдпунктом 149 пункту 2 роздiлу I Закону України вiд 22 листопада 2018 року N 2617-VIII з 1 липня 2020 року, внесенi не будуть)

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Р о з д i л I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Завдання Кримiнального кодексу України

1. Кримiнальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав i свобод людини i громадянина, власностi, громадського порядку та громадської безпеки, довкiлля, конституцiйного устрою України вiд кримiнально-протиправних посягань, забезпечення миру i безпеки людства, а також запобiгання кримiнальним правопорушенням.

2. Для здiйснення цього завдання Кримiнальний кодекс України визначає, якi суспiльно небезпечнi дiяння є кримiнальними правопорушеннями та якi покарання застосовуються до осiб, що їх вчинили.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 2. Пiдстава кримiнальної вiдповiдальностi

1. Пiдставою кримiнальної вiдповiдальностi є вчинення особою суспiльно небезпечного дiяння, яке мiстить склад кримiнального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

2. Особа вважається невинуватою у вчиненнi кримiнального правопорушення i не може бути пiддана кримiнальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку i встановлено обвинувальним вироком суду.

3. Нiхто не може бути притягнений до кримiнальної вiдповiдальностi за те саме кримiнальне правопорушення бiльше одного разу.

Р о з д i л II
ЗАКОН ПРО КРИМIНАЛЬНУ ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ

Стаття 3. Законодавство України про кримiнальну вiдповiдальнiсть

1. Законодавство України про кримiнальну вiдповiдальнiсть становить Кримiнальний кодекс України, який ґрунтується на Конституцiї України та загальновизнаних принципах i нормах мiжнародного права.

2. Закони України про кримiнальну вiдповiдальнiсть, прийнятi пiсля набрання чинностi цим Кодексом, включаються до нього пiсля набрання ними чинностi.

3. Кримiнальна протиправнiсть дiяння, а також його каранiсть та iншi кримiнально-правовi наслiдки визначаються тiльки цим Кодексом.

4. Застосування закону про кримiнальну вiдповiдальнiсть за аналогiєю заборонено.

5. Закони України про кримiнальну вiдповiдальнiсть повиннi вiдповiдати положенням, що мiстяться в чинних мiжнародних договорах, згоду на обов'язковiсть яких надано Верховною Радою України.

6. Змiни до законодавства України про кримiнальну вiдповiдальнiсть можуть вноситися виключно законами про внесення змiн до цього Кодексу та/або до кримiнального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адмiнiстративнi правопорушення.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX, iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.05.2020р. N 619-IX)

Стаття 4. Чиннiсть закону про кримiнальну вiдповiдальнiсть у часi

1. Закон про кримiнальну вiдповiдальнiсть набирає чинностi через десять днiв з дня його офiцiйного оприлюднення, якщо iнше не передбачено самим законом, але не ранiше дня його опублiкування.

2. Кримiнальна протиправнiсть i каранiсть, а також iншi кримiнально-правовi наслiдки дiяння визначаються законом про кримiнальну вiдповiдальнiсть, що дiяв на час вчинення цього дiяння.

3. Часом вчинення кримiнального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримiнальну вiдповiдальнiсть дiї або бездiяльностi.

Стаття 5. Зворотна дiя закону про кримiнальну вiдповiдальнiсть у часi

1. Закон про кримiнальну вiдповiдальнiсть, що скасовує кримiнальну протиправнiсть дiяння, пом'якшує кримiнальну вiдповiдальнiсть або iншим чином полiпшує становище особи, має зворотну дiю у часi, тобто поширюється на осiб, якi вчинили вiдповiднi дiяння до набрання таким законом чинностi, у тому числi на осiб, якi вiдбувають покарання або вiдбули покарання, але мають судимiсть.

2. Закон про кримiнальну вiдповiдальнiсть, що встановлює кримiнальну протиправнiсть дiяння, посилює кримiнальну вiдповiдальнiсть або iншим чином погiршує становище особи, не має зворотної дiї в часi.

3. Закон про кримiнальну вiдповiдальнiсть, що частково пом'якшує кримiнальну вiдповiдальнiсть або iншим чином полiпшує становище особи, а частково посилює кримiнальну вiдповiдальнiсть або iншим чином погiршує становище особи, має зворотну дiю у часi лише в тiй частинi, що пом'якшує кримiнальну вiдповiдальнiсть або iншим чином полiпшує становище особи.

4. Якщо пiсля вчинення особою дiяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримiнальну вiдповiдальнiсть змiнювався кiлька разiв, зворотну дiю в часi має той закон, що скасовує кримiнальну протиправнiсть дiяння, пом'якшує кримiнальну вiдповiдальнiсть або iншим чином полiпшує становище особи.

Стаття 6. Чиннiсть закону про кримiнальну вiдповiдальнiсть щодо кримiнального правопорушення, вчиненого на територiї України

1. Особи, якi вчинили кримiнальнi правопорушення на територiї України, пiдлягають кримiнальнiй вiдповiдальностi за цим Кодексом.

2. Кримiнальне правопорушення визнається вчиненим на територiї України, якщо його було почато, продовжено, закiнчено або припинено на територiї України.

3. Кримiнальне правопорушення визнається вчиненим на територiї України, якщо його виконавець або хоча б один iз спiвучасникiв дiяв на територiї України.

4. Питання про кримiнальну вiдповiдальнiсть дипломатичних представникiв iноземних держав та iнших громадян, якi за законами України i мiжнародними договорами, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, не є пiдсуднi у кримiнальних справах судам України, в разi вчинення ними кримiнального правопорушення на територiї України вирiшується дипломатичним шляхом.

Стаття 7. Чиннiсть закону про кримiнальну вiдповiдальнiсть щодо кримiнальних правопорушень, вчинених громадянами України або особами без громадянства за межами України

1. Громадяни України та особи без громадянства, що постiйно проживають в Українi, якi вчинили кримiнальнi правопорушення за її межами, пiдлягають кримiнальнiй вiдповiдальностi за цим Кодексом, якщо iнше не передбачено мiжнародними договорами України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.

2. Якщо особи, зазначенi у частинi першiй цiєї статтi, за вчиненi кримiнальнi правопорушення зазнали кримiнального покарання за межами України, вони не можуть бути притягненi в Українi до кримiнальної вiдповiдальностi за цi кримiнальнi правопорушення.

Стаття 8. Чиннiсть закону про кримiнальну вiдповiдальнiсть щодо кримiнальних правопорушень, вчинених iноземцями або особами без громадянства за межами України

1. Iноземцi або особи без громадянства, що не проживають постiйно в Українi, якi вчинили кримiнальнi правопорушення за її межами, пiдлягають в Українi вiдповiдальностi за цим Кодексом у випадках, передбачених мiжнародними договорами або якщо вони вчинили передбаченi цим Кодексом тяжкi або особливо тяжкi злочини проти прав i свобод громадян України або iнтересiв України.

2. Iноземцi або особи без громадянства, що не проживають постiйно в Українi, також пiдлягають в Українi вiдповiдальностi згiдно з цим Кодексом, якщо вони за межами України вчинили у спiвучастi iз службовими особами, якi є громадянами України, будь-яке кримiнальне правопорушення, передбачене у статтях 368, 368³, 368⁴, 369 i 369² цього Кодексу, або якщо вони пропонували, обiцяли, надали неправомiрну вигоду таким службовим особам, або прийняли пропозицiю, обiцянку неправомiрної вигоди чи одержали вiд них таку вигоду.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 12.01.2006р. N 3316-IV, вiд 13.05.2014р. N 1261-VII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 9. Правовi наслiдки засудження особи за межами України

1. Вирок суду iноземної держави може бути врахований, якщо громадянин України, iноземець або особа без громадянства були засудженi за кримiнальне правопорушення, вчинене за межами України, та знову вчинили кримiнальне правопорушення на територiї України.

2. Вiдповiдно до частини першої цiєї статтi рецидив кримiнальних правопорушень, невiдбуте покарання або iншi правовi наслiдки вироку суду iноземної держави враховуються при квалiфiкацiї нового кримiнального правопорушення, призначеннi покарання, звiльненнi вiд кримiнальної вiдповiдальностi або покарання.

Стаття 10. Вирiшення питання про кримiнальну вiдповiдальнiсть осiб, якi пiдлягають кримiнальнiй вiдповiдальностi за законодавством iноземної держави i перебувають на територiї України, та виконання вирокiв, винесених iноземними судами чи мiжнародними судовими установами

1. Громадяни України, якi вчинили злочини поза межами України, не можуть бути виданi iноземнiй державi для притягнення до кримiнальної вiдповiдальностi та вiддання до суду.

2. Iноземцi та особи без громадянства, якi вчинили злочини поза межами України i перебувають на територiї України, можуть бути виданi iноземнiй державi для притягнення до кримiнальної вiдповiдальностi i вiддання до суду.

3. Україна може перейняти кримiнальне провадження, в якому судовими органами iноземної держави не ухвалено вирок, щодо громадян України та iноземцiв, якi вчинили злочини за межами України i перебувають на територiї України, але якi не можуть бути виданi iноземнiй державi або у видачi яких вiдмовлено, якщо дiяння, у зв'язку з яким запитується передача кримiнального провадження, згiдно з цим Кодексом визнається злочином.

4. Виконання в Українi вироку iноземного суду чи мiжнародної судової установи можливо, якщо дiяння, внаслiдок вчинення якого було ухвалено вирок, згiдно з цим Кодексом визнається кримiнальним правопорушенням або було б кримiнальним правопорушенням у разi його вчинення на територiї України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 16.05.2013р. N 245-VII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Р о з д i л III
КРИМIНАЛЬНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ, ЙОГО ВИДИ ТА СТАДIЇ

Стаття 11. Поняття кримiнального правопорушення

1. Кримiнальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспiльно небезпечне винне дiяння (дiя або бездiяльнiсть), вчинене суб'єктом кримiнального правопорушення.

2. Не є кримiнальним правопорушенням дiя або бездiяльнiсть, яка хоча формально i мiстить ознаки будь-якого дiяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначнiсть не становить суспiльної небезпеки, тобто не заподiяла i не могла заподiяти iстотної шкоди фiзичнiй чи юридичнiй особi, суспiльству або державi.

Стаття 12. Класифiкацiя кримiнальних правопорушень

1. Кримiнальнi правопорушення подiляються на кримiнальнi проступки i злочини.

2. Кримiнальним проступком є передбачене цим Кодексом дiяння (дiя чи бездiяльнiсть), за вчинення якого передбачене основне покарання у видi штрафу в розмiрi не бiльше трьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або iнше покарання, не пов'язане з позбавленням волi.

3. Злочини подiляються на нетяжкi, тяжкi та особливо тяжкi.

4. Нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом дiяння (дiя чи бездiяльнiсть), за вчинення якого передбачене основне покарання у видi штрафу в розмiрi не бiльше десяти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або позбавлення волi на строк не бiльше п'яти рокiв.

5. Тяжким злочином є передбачене цим Кодексом дiяння (дiя чи бездiяльнiсть), за вчинення якого передбачене основне покарання у видi штрафу в розмiрi не бiльше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або позбавлення волi на строк не бiльше десяти рокiв.

6. Особливо тяжким злочином є передбачене цим Кодексом дiяння (дiя чи бездiяльнiсть), за вчинення якого передбачене основне покарання у видi штрафу в розмiрi понад двадцять п'ять тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, позбавлення волi на строк понад десять рокiв або довiчного позбавлення волi.

7. Ступiнь тяжкостi злочину, за вчинення якого передбачене одночасно основне покарання у видi штрафу та позбавлення волi, визначається виходячи зi строку покарання у видi позбавлення волi, передбаченого за вiдповiдний злочин.

(У редакцiї законiв України вiд 15.11.2011р. N 4025-VI, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 13. Закiнчене та незакiнчене кримiнальне правопорушення

1. Закiнченим кримiнальним правопорушенням визнається дiяння, яке мiстить усi ознаки складу кримiнального правопорушення, передбаченого вiдповiдною статтею Особливої частини цього Кодексу.

2. Незакiнченим кримiнальним правопорушенням є готування до кримiнального правопорушення та замах на кримiнальне правопорушення.

Стаття 14. Готування до кримiнального правопорушення

1. Готуванням до кримiнального правопорушення є пiдшукування або пристосування засобiв чи знарядь, пiдшукування спiвучасникiв або змова на вчинення кримiнального правопорушення, усунення перешкод, а також iнше умисне створення умов для вчинення кримiнального правопорушення.

2. Готування до кримiнального проступку або злочину, за який статтею Особливої частини цього Кодексу передбачене покарання у видi позбавлення волi на строк до двох рокiв або iнше, бiльш м'яке покарання, не тягне за собою кримiнальної вiдповiдальностi.

Стаття 15. Замах на кримiнальне правопорушення

1. Замахом на кримiнальне правопорушення є вчинення особою з прямим умислом дiяння (дiї або бездiяльностi), безпосередньо спрямованого на вчинення кримiнального правопорушення, передбаченого вiдповiдною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому кримiнальне правопорушення не було доведено до кiнця з причин, що не залежали вiд її волi.

2. Замах на вчинення кримiнального правопорушення є закiнченим, якщо особа виконала усi дiї, якi вважала необхiдними для доведення кримiнального правопорушення до кiнця, але кримiнальне правопорушення не було закiнчено з причин, якi не залежали вiд її волi.

3. Замах на вчинення кримiнального правопорушення є незакiнченим, якщо особа з причин, що не залежали вiд її волi, не вчинила усiх дiй, якi вважала необхiдними для доведення кримiнального правопорушення до кiнця.

Стаття 16. Кримiнальна вiдповiдальнiсть за незакiнчене кримiнальне правопорушення

Кримiнальна вiдповiдальнiсть за готування до кримiнального правопорушення i замах на кримiнальне правопорушення настає за статтею 14 або 15 i за тiєю статтею Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає вiдповiдальнiсть за закiнчене кримiнальне правопорушення.

Стаття 17. Добровiльна вiдмова при незакiнченому кримiнальному правопорушеннi

1. Добровiльною вiдмовою є остаточне припинення особою за своєю волею готування до кримiнального правопорушення або замаху на кримiнальне правопорушення, якщо при цьому вона усвiдомлювала можливiсть доведення кримiнального правопорушення до кiнця.

2. Особа, яка добровiльно вiдмовилася вiд доведення кримiнального правопорушення до кiнця, пiдлягає кримiнальнiй вiдповiдальностi лише в тому разi, якщо фактично вчинене нею дiяння мiстить склад iншого кримiнального правопорушення.

Р о з д i л IV
ОСОБА, ЯКА ПIДЛЯГАЄ КРИМIНАЛЬНIЙ ВIДПОВIДАЛЬНОСТI (СУБ'ЄКТ КРИМIНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ)

Стаття 18. Суб'єкт кримiнального правопорушення

1. Суб'єктом кримiнального правопорушення є фiзична осудна особа, яка вчинила кримiнальне правопорушення у вiцi, з якого вiдповiдно до цього Кодексу може наставати кримiнальна вiдповiдальнiсть.

2. Спецiальним суб'єктом кримiнального правопорушення є фiзична осудна особа, яка вчинила у вiцi, з якого може наставати кримiнальна вiдповiдальнiсть, кримiнальне правопорушення, суб'єктом якого може бути лише певна особа.

3. Службовими особами є особи, якi постiйно, тимчасово чи за спецiальним повноваженням здiйснюють функцiї представникiв влади чи мiсцевого самоврядування, а також постiйно чи тимчасово обiймають в органах державної влади, органах мiсцевого самоврядування, на пiдприємствах, в установах чи органiзацiях посади, пов'язанi з виконанням органiзацiйно-розпорядчих чи адмiнiстративно-господарських функцiй, або виконують такi функцiї за спецiальним повноваженням, яким особа надiляється повноважним органом державної влади, органом мiсцевого самоврядування, центральним органом державного управлiння iз спецiальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою пiдприємства, установи, органiзацiї, судом або законом.

4. Службовими особами також визнаються посадовi особи iноземних держав (особи, якi обiймають посади в законодавчому, виконавчому або судовому органi iноземної держави, у тому числi присяжнi засiдателi, iншi особи, якi здiйснюють функцiї держави для iноземної держави, зокрема для державного органу або державного пiдприємства), iноземнi третейськi суддi, особи, уповноваженi вирiшувати цивiльнi, комерцiйнi або трудовi спори в iноземних державах у порядку, альтернативному судовому, посадовi особи мiжнародних органiзацiй (працiвники мiжнародної органiзацiї чи будь-якi iншi особи, уповноваженi такою органiзацiєю дiяти вiд її iменi), а також члени мiжнародних парламентських асамблей, учасником яких є Україна, та суддi i посадовi особи мiжнародних судiв.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 11.06.2009р. N 1508-VI, який вводиться в дiю з 1 квiтня 2010 року, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 23.12.2009р. N 1787-VI, iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 07.04.2011р. N 3207-VI, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 19. Осуднiсть

1. Осудною визнається особа, яка пiд час вчинення кримiнального правопорушення могла усвiдомлювати свої дiї (бездiяльнiсть) i керувати ними.

2. Не пiдлягає кримiнальнiй вiдповiдальностi особа, яка пiд час вчинення суспiльно небезпечного дiяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в станi неосудностi, тобто не могла усвiдомлювати свої дiї (бездiяльнiсть) або керувати ними внаслiдок хронiчного психiчного захворювання, тимчасового розладу психiчної дiяльностi, недоумства або iншого хворобливого стану психiки. До такої особи за рiшенням суду можуть бути застосованi примусовi заходи медичного характеру.

3. Не пiдлягає покаранню особа, яка вчинила кримiнальне правопорушення у станi осудностi, але до постановлення вироку захворiла на психiчну хворобу, що позбавляє її можливостi усвiдомлювати свої дiї (бездiяльнiсть) або керувати ними. До такої особи за рiшенням суду можуть застосовуватися примусовi заходи медичного характеру, а пiсля одужання така особа може пiдлягати покаранню.

Стаття 20. Обмежена осуднiсть

1. Пiдлягає кримiнальнiй вiдповiдальностi особа, визнана судом обмежено осудною, тобто така, яка пiд час вчинення кримiнального правопорушення, через наявний у неї психiчний розлад, не була здатна повною мiрою усвiдомлювати свої дiї (бездiяльнiсть) та (або) керувати ними.

2. Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначеннi покарання i може бути пiдставою для застосування примусових заходiв медичного характеру.

Стаття 21. Кримiнальна вiдповiдальнiсть за кримiнальнi правопорушення, вчиненi у станi алкогольного, наркотичного чи iншого сп'янiння або пiд впливом лiкарських препаратiв, що знижують увагу та швидкiсть реакцiї

Особа, яка вчинила кримiнальне правопорушення у станi алкогольного, наркотичного чи iншого сп'янiння або пiд впливом лiкарських препаратiв, що знижують увагу та швидкiсть реакцiї, пiдлягає кримiнальнiй вiдповiдальностi.

Стаття 22. Вiк, з якого може наставати кримiнальна вiдповiдальнiсть

1. Кримiнальнiй вiдповiдальностi пiдлягають особи, яким до вчинення кримiнального правопорушення виповнилося шiстнадцять рокiв.

2. Особи, що вчинили кримiнальнi правопорушення у вiцi вiд чотирнадцяти до шiстнадцяти рокiв, пiдлягають кримiнальнiй вiдповiдальностi лише за умисне вбивство (статтi 115 - 117), посягання на життя державного чи громадського дiяча, працiвника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку i державного кордону або вiйськовослужбовця, суддi, народного засiдателя чи присяжного у зв'язку з їх дiяльнiстю, пов'язаною iз здiйсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв'язку з дiяльнiстю, пов'язаною з наданням правової допомоги, представника iноземної держави (статтi 112, 348, 379, 400, 443), умисне тяжке тiлесне ушкодження (стаття 121, частина третя статей 345, 346, 350, 377, 398), жорстоке поводження з тваринами (стаття 299), умисне середньої тяжкостi тiлесне ушкодження (стаття 122, частина друга статей 345, 346, 350, 377, 398), диверсiю (стаття 113), бандитизм (стаття 257), терористичний акт (стаття 258), захоплення заручникiв (статтi 147 i 349), зґвалтування (стаття 152), сексуальне насильство (стаття 153), крадiжку (стаття 185, частина перша статей 262, 308), грабiж (статтi 186, 262, 308), розбiй (стаття 187, частина третя статей 262, 308), вимагання (статтi 189, 262, 308), умисне знищення або пошкодження майна (частина друга статей 194, 347, 352, 378, частини друга та третя статтi 399), пошкодження шляхiв сполучення i транспортних засобiв (стаття 277), угон або захоплення залiзничного рухомого складу, повiтряного, морського чи рiчкового судна (стаття 278), незаконне заволодiння транспортним засобом (частини друга, третя статтi 289), хулiганство (стаття 296).

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 06.12.2017р. N 2227-VIII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX, iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.07.2021р. N 1684-IX)

Р о з д i л V
ВИНА ТА ЇЇ ФОРМИ

Стаття 23. Вина

Виною є психiчне ставлення особи до вчинюваної дiї чи бездiяльностi, передбаченої цим Кодексом, та її наслiдкiв, виражене у формi умислу або необережностi.

Стаття 24. Умисел i його види

1. Умисел подiляється на прямий i непрямий.

2. Прямим є умисел, якщо особа усвiдомлювала суспiльно небезпечний характер свого дiяння (дiї або бездiяльностi), передбачала його суспiльно небезпечнi наслiдки i бажала їх настання.

3. Непрямим є умисел, якщо особа усвiдомлювала суспiльно небезпечний характер свого дiяння (дiї або бездiяльностi), передбачала його суспiльно небезпечнi наслiдки i хоча не бажала, але свiдомо припускала їх настання.

Стаття 25. Необережнiсть та її види

1. Необережнiсть подiляється на кримiнально протиправну самовпевненiсть та кримiнально протиправну недбалiсть.

2. Необережнiсть є кримiнально протиправною самовпевненiстю, якщо особа передбачала можливiсть настання суспiльно небезпечних наслiдкiв свого дiяння (дiї або бездiяльностi), але легковажно розраховувала на їх вiдвернення.

3. Необережнiсть є кримiнально протиправною недбалiстю, якщо особа не передбачала можливостi настання суспiльно небезпечних наслiдкiв свого дiяння (дiї або бездiяльностi), хоча повинна була i могла їх передбачити.

Р о з д i л VI
СПIВУЧАСТЬ У КРИМIНАЛЬНОМУ ПРАВОПОРУШЕННI

Стаття 26. Поняття спiвучастi

Спiвучастю у кримiнальному правопорушеннi є умисна спiльна участь декiлькох суб'єктiв кримiнального правопорушення у вчиненнi умисного кримiнального правопорушення.

Стаття 27. Види спiвучасникiв

1. Спiвучасниками кримiнального правопорушення, поряд iз виконавцем, є органiзатор, пiдбурювач та пособник.

2. Виконавцем (спiввиконавцем) є особа, яка у спiвучастi з iншими суб'єктами кримiнального правопорушення безпосередньо чи шляхом використання iнших осiб, що вiдповiдно до закону не пiдлягають кримiнальнiй вiдповiдальностi за скоєне, вчинила кримiнальне правопорушення, передбачене цим Кодексом.

3. Органiзатором є особа, яка органiзувала вчинення кримiнального правопорушення (кримiнальних правопорушень) або керувала його (їх) пiдготовкою чи вчиненням. Органiзатором також є особа, яка утворила органiзовану групу чи злочинну органiзацiю або керувала нею, або особа, яка забезпечувала фiнансування чи органiзовувала приховування кримiнально протиправної дiяльностi органiзованої групи або злочинної органiзацiї.

4. Пiдбурювачем є особа, яка умовлянням, пiдкупом, погрозою, примусом або iншим чином схилила iншого спiвучасника до вчинення кримiнального правопорушення.

5. Пособником є особа, яка порадами, вказiвками, наданням засобiв чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню кримiнального правопорушення iншими спiвучасниками, а також особа, яка заздалегiдь обiцяла переховати особу, яка вчинила кримiнальне правопорушення, знаряддя чи засоби вчинення кримiнального правопорушення, слiди кримiнального правопорушення чи предмети, здобутi кримiнально протиправним шляхом, придбати чи збути такi предмети або iншим чином сприяти приховуванню кримiнального правопорушення.

6. Не є спiвучастю не обiцяне заздалегiдь переховування особи, яка вчинила кримiнальне правопорушення, знарядь i засобiв учинення кримiнального правопорушення, слiдiв кримiнального правопорушення чи предметiв, здобутих кримiнально протиправним шляхом, або придбання чи збут таких предметiв. Особи, якi вчинили такi дiяння, пiдлягають кримiнальнiй вiдповiдальностi лише у випадках, передбачених статтями 198 та 396 цього Кодексу.

7. Не є спiвучастю обiцяне до закiнчення вчинення кримiнального правопорушення неповiдомлення про достовiрно вiдоме пiдготовлюване або вчинюване кримiнальне правопорушення. Такi особи пiдлягають кримiнальнiй вiдповiдальностi лише у випадках, коли вчинене ними дiяння мiстить ознаки iншого кримiнального правопорушення.

Стаття 28. Вчинення кримiнального правопорушення групою осiб, групою осiб за попередньою змовою, органiзованою групою або злочинною органiзацiєю

1. Кримiнальне правопорушення визнається таким, що вчинене групою осiб, якщо у ньому брали участь декiлька (два або бiльше) виконавцiв без попередньої змови мiж собою.

2. Кримiнальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осiб, якщо його спiльно вчинили декiлька осiб (двi або бiльше), якi заздалегiдь, тобто до початку кримiнального правопорушення, домовилися про спiльне його вчинення.

3. Кримiнальне правопорушення визнається вчиненим органiзованою групою, якщо в його готуваннi або вчиненнi брали участь декiлька осiб (три i бiльше), якi попередньо зорганiзувалися у стiйке об'єднання для вчинення цього та iншого (iнших) кримiнальних правопорушень, об'єднаних єдиним планом з розподiлом функцiй учасникiв групи, спрямованих на досягнення цього плану, вiдомого всiм учасникам групи.

4. Кримiнальне правопорушення визнається вчиненим злочинною органiзацiєю, якщо вiн скоєний стiйким iєрархiчним об'єднанням декiлькох осiб (п'ять i бiльше), члени якого або структурнi частини якого за попередньою змовою зорганiзувалися для спiльної дiяльностi з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинiв учасниками цiєї органiзацiї, або керiвництва чи координацiї кримiнально протиправної дiяльностi iнших осiб, або забезпечення функцiонування як самої злочинної органiзацiї, так i iнших кримiнально протиправних груп.

Стаття 29. Кримiнальна вiдповiдальнiсть спiвучасникiв

1. Виконавець (спiввиконавець) пiдлягає кримiнальнiй вiдповiдальностi за статтею Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає вчинене ним кримiнальне правопорушення.

2. Органiзатор, пiдбурювач та пособник пiдлягають кримiнальнiй вiдповiдальностi за вiдповiдною частиною статтi 27 i тiєю статтею (частиною статтi) Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає кримiнальне правопорушення, вчинене виконавцем.

3. Ознаки, що характеризують особу окремого спiвучасника кримiнального правопорушення, ставляться в вину лише цьому спiвучасниковi. Iншi обставини, що обтяжують вiдповiдальнiсть i передбаченi у статтях Особливої частини цього Кодексу як ознаки кримiнального правопорушення, що впливають на квалiфiкацiю дiй виконавця, ставляться в вину лише спiвучаснику, який усвiдомлював цi обставини.

4. У разi вчинення виконавцем незакiнченого кримiнального правопорушення iншi спiвучасники пiдлягають кримiнальнiй вiдповiдальностi за спiвучасть у незакiнченому кримiнальному правопорушеннi.

5. Спiвучасники не пiдлягають кримiнальнiй вiдповiдальностi за дiяння, вчинене виконавцем, якщо воно не охоплювалося їхнiм умислом.

Стаття 30. Кримiнальна вiдповiдальнiсть органiзаторiв та учасникiв органiзованої групи чи злочинної органiзацiї

1. Органiзатор органiзованої групи чи злочинної органiзацiї пiдлягає кримiнальнiй вiдповiдальностi за всi кримiнальнi правопорушення, вчиненi органiзованою групою чи злочинною органiзацiєю, якщо вони охоплювалися його умислом.

2. Iншi учасники органiзованої групи чи злочинної органiзацiї пiдлягають кримiнальнiй вiдповiдальностi за кримiнальнi правопорушення, у пiдготовцi або вчиненнi яких вони брали участь, незалежно вiд тiєї ролi, яку виконував у кримiнальному правопорушеннi кожен iз них.

Стаття 31. Добровiльна вiдмова спiвучасникiв

1. У разi добровiльної вiдмови вiд вчинення кримiнального правопорушення виконавець (спiввиконавець) не пiдлягає кримiнальнiй вiдповiдальностi за наявностi умов, передбачених статтею 17 цього Кодексу. У цьому випадку iншi спiвучасники пiдлягають кримiнальнiй вiдповiдальностi за готування до того кримiнального правопорушення або замах на те кримiнальне правопорушення, вiд вчинення якого добровiльно вiдмовився виконавець.

2. Не пiдлягають кримiнальнiй вiдповiдальностi при добровiльнiй вiдмовi органiзатор, пiдбурювач чи пособник, якщо вони вiдвернули вчинення кримiнального правопорушення або своєчасно повiдомили вiдповiднi органи державної влади про кримiнальне правопорушення, що готується або вчиняється. Добровiльною вiдмовою пособника є також ненадання ним засобiв чи знарядь вчинення кримiнального правопорушення або неусунення перешкод вчиненню кримiнального правопорушення.

3. У разi добровiльної вiдмови будь-кого iз спiвучасникiв виконавець пiдлягає кримiнальнiй вiдповiдальностi за готування до кримiнального правопорушення або за замах на кримiнальне правопорушення, залежно вiд того, на якiй iз цих стадiй його дiяння було припинено.

Р о з д i л VII
ПОВТОРНIСТЬ, СУКУПНIСТЬ ТА РЕЦИДИВ КРИМIНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ

Стаття 32. Повторнiсть кримiнальних правопорушень

1. Повторнiстю кримiнальних правопорушень визнається вчинення двох або бiльше кримiнальних правопорушень, передбачених тiєю самою статтею або частиною статтi Особливої частини цього Кодексу.

2. Повторнiсть, передбачена частиною першою цiєї статтi, вiдсутня при вчиненнi продовжуваного кримiнального правопорушення, яке складається з двох або бiльше тотожних дiянь, об'єднаних єдиним кримiнально протиправним намiром.

3. Вчинення двох або бiльше кримiнальних правопорушень, передбачених рiзними статтями цього Кодексу, визнається повторним лише у випадках, передбачених в Особливiй частинi цього Кодексу.

4. Повторнiсть вiдсутня, якщо за ранiше вчинене кримiнальне правопорушення особу було звiльнено вiд кримiнальної вiдповiдальностi на пiдставах, установлених законом, або якщо судимiсть за це кримiнальне правопорушення було погашено або знято, а також пiсля вiдбуття покарання за вчинення кримiнального проступку.

Стаття 33. Сукупнiсть кримiнальних правопорушень

1. Сукупнiстю кримiнальних правопорушень визнається вчинення особою двох або бiльше кримiнальних правопорушень, передбачених рiзними статтями або рiзними частинами однiєї статтi Особливої частини цього Кодексу, за жодне з яких її не було засуджено. При цьому не враховуються кримiнальнi правопорушення, за якi особу було звiльнено вiд кримiнальної вiдповiдальностi за пiдставами, встановленими законом.

2. При сукупностi кримiнальних правопорушень кожне з них пiдлягає квалiфiкацiї за вiдповiдною статтею або частиною статтi Особливої частини цього Кодексу.

Стаття 34. Рецидив кримiнальних правопорушень

Рецидивом кримiнальних правопорушень визнається вчинення нового умисного кримiнального правопорушення особою, яка має судимiсть за умисне кримiнальне правопорушення.

Стаття 35. Правовi наслiдки повторностi, сукупностi та рецидиву кримiнальних правопорушень

Повторнiсть, сукупнiсть та рецидив кримiнальних правопорушень враховуються при квалiфiкацiї кримiнальних правопорушень та призначеннi покарання, при вирiшеннi питання щодо можливостi звiльнення вiд кримiнальної вiдповiдальностi та покарання у випадках, передбачених цим Кодексом.

Р о з д i л VIII
ОБСТАВИНИ, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ КРИМIНАЛЬНУ ПРОТИПРАВНIСТЬ ДIЯННЯ

Стаття 36. Необхiдна оборона

1. Необхiдною обороною визнаються дiї, вчиненi з метою захисту охоронюваних законом прав та iнтересiв особи, яка захищається, або iншої особи, а також суспiльних iнтересiв та iнтересiв держави вiд суспiльно небезпечного посягання шляхом заподiяння тому, хто посягає, шкоди, необхiдної i достатньої в данiй обстановцi для негайного вiдвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхiдної оборони.

2. Кожна особа має право на необхiдну оборону незалежно вiд можливостi уникнути суспiльно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до iнших осiб чи органiв влади.

3. Перевищенням меж необхiдної оборони визнається умисне заподiяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не вiдповiдає небезпечностi посягання або обстановцi захисту. Перевищення меж необхiдної оборони тягне кримiнальну вiдповiдальнiсть лише у випадках, спецiально передбачених у статтях 118 та 124 цього Кодексу.

4. Особа не пiдлягає кримiнальнiй вiдповiдальностi, якщо через сильне душевне хвилювання, викликане суспiльно небезпечним посяганням, вона не могла оцiнити вiдповiднiсть заподiяної нею шкоди небезпечностi посягання чи обстановцi захисту.

5. Не є перевищенням меж необхiдної оборони i не має наслiдком кримiнальну вiдповiдальнiсть застосування зброї або будь-яких iнших засобiв чи предметiв для захисту вiд нападу озброєної особи або нападу групи осiб, а також для вiдвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи iнше примiщення, незалежно вiд тяжкостi шкоди, яку заподiяно тому, хто посягає.

Стаття 37. Уявна оборона

1. Уявною обороною визнаються дiї, пов'язанi iз заподiянням шкоди за таких обставин, коли реального суспiльно небезпечного посягання не було, i особа, неправильно оцiнюючи дiї потерпiлого, лише помилково припускала наявнiсть такого посягання.

2. Уявна оборона виключає кримiнальну вiдповiдальнiсть за заподiяну шкоду лише у випадках, коли обстановка, що склалася, давала особi достатнi пiдстави вважати, що мало мiсце реальне посягання, i вона не усвiдомлювала i не могла усвiдомлювати помилковостi свого припущення.

3. Якщо особа не усвiдомлювала i не могла усвiдомлювати помилковостi свого припущення, але при цьому перевищила межi захисту, що дозволяються в умовах вiдповiдного реального посягання, вона пiдлягає кримiнальнiй вiдповiдальностi як за перевищення меж необхiдної оборони.

4. Якщо в обстановцi, що склалася, особа не усвiдомлювала, але могла усвiдомлювати вiдсутнiсть реального суспiльно небезпечного посягання, вона пiдлягає кримiнальнiй вiдповiдальностi за заподiяння шкоди через необережнiсть.

Стаття 38. Затримання особи, що вчинила кримiнальне правопорушення

1. Не визнаються кримiнально протиправними дiї потерпiлого та iнших осiб безпосередньо пiсля вчинення посягання, спрямованi на затримання особи, яка вчинила кримiнальне правопорушення, i доставлення її вiдповiдним органам влади, якщо при цьому не було допущено перевищення заходiв, необхiдних для затримання такої особи.

2. Перевищенням заходiв, необхiдних для затримання особи, яка вчинила кримiнальне правопорушення, визнається умисне заподiяння особi, що вчинила кримiнальне правопорушення, тяжкої шкоди, яка явно не вiдповiдає небезпечностi посягання або обстановцi затримання особи, яка вчинила кримiнальне правопорушення. Перевищення заходiв, необхiдних для затримання особи, яка вчинила кримiнальне правопорушення, має наслiдком вiдповiдальнiсть лише у випадках, спецiально передбачених у статтях 118 та 124 цього Кодексу.

Стаття 39. Крайня необхiднiсть

1. Не є кримiнальним правопорушенням заподiяння шкоди правоохоронюваним iнтересам у станi крайньої необхiдностi, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особi чи охоронюваним законом правам цiєї людини або iнших осiб, а також суспiльним iнтересам чи iнтересам держави, якщо цю небезпеку в данiй обстановцi не можна було усунути iншими засобами i якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхiдностi.

2. Перевищенням меж крайньої необхiдностi є умисне заподiяння шкоди правоохоронюваним iнтересам, якщо така шкода є бiльш значною, нiж вiдвернена шкода.

3. Особа не пiдлягає кримiнальнiй вiдповiдальностi за перевищення меж крайньої необхiдностi, якщо внаслiдок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, що загрожувала, вона не могла оцiнити вiдповiднiсть заподiяної шкоди цiй небезпецi.

Стаття 40. Фiзичний або психiчний примус

1. Не є кримiнальним правопорушенням дiя або бездiяльнiсть особи, яка заподiяла шкоду правоохоронюваним iнтересам, вчинена пiд безпосереднiм впливом фiзичного примусу, внаслiдок якого особа не могла керувати своїми вчинками.

2. Питання про кримiнальну вiдповiдальнiсть особи за заподiяння шкоди правоохоронюваним iнтересам, якщо ця особа зазнала фiзичного примусу, внаслiдок якого вона зберiгала можливiсть керувати своїми дiями, а також психiчного примусу, вирiшується вiдповiдно до положень статтi 39 цього Кодексу.

Стаття 41. Виконання наказу або розпорядження

1. Дiя або бездiяльнiсть особи, що заподiяла шкоду правоохоронюваним iнтересам, визнається правомiрною, якщо вона була вчинена з метою виконання законного наказу або розпорядження.

2. Наказ або розпорядження є законними, якщо вони вiдданi вiдповiдною особою в належному порядку та в межах її повноважень i за змiстом не суперечать чинному законодавству та не пов'язанi з порушенням конституцiйних прав та свобод людини i громадянина.

3. Не пiдлягає кримiнальнiй вiдповiдальностi особа, яка вiдмовилася виконувати явно кримiнально протиправний наказ або розпорядження.

4. Особа, що виконала явно кримiнально протиправний наказ або розпорядження, за дiяння, вчиненi з метою виконання такого наказу або розпорядження, пiдлягає кримiнальнiй вiдповiдальностi на загальних пiдставах.

5. Якщо особа не усвiдомлювала i не могла усвiдомлювати кримiнально протиправного характеру наказу чи розпорядження, то за дiяння, вчинене з метою виконання такого наказу чи розпорядження, вiдповiдальностi пiдлягає тiльки особа, що вiддала кримiнально протиправний наказ чи розпорядження.

Стаття 42. Дiяння, пов'язане з ризиком

1. Не є кримiнальним правопорушенням дiяння (дiя або бездiяльнiсть), яке заподiяло шкоду правоохоронюваним iнтересам, якщо це дiяння було вчинене в умовах виправданого ризику для досягнення значної суспiльно корисної мети.

2. Ризик визнається виправданим, якщо мету, що була поставлена, не можна було досягти в данiй обстановцi дiєю (бездiяльнiстю), не поєднаною з ризиком, i особа, яка допустила ризик, обґрунтовано розраховувала, що вжитi нею заходи є достатнiми для вiдвернення шкоди правоохоронюваним iнтересам.

3. Ризик не визнається виправданим, якщо вiн завiдомо створював загрозу для життя iнших людей або загрозу екологiчної катастрофи чи iнших надзвичайних подiй.

Стаття 43. Виконання спецiального завдання з попередження чи розкриття кримiнально протиправної дiяльностi органiзованої групи чи злочинної органiзацiї

1. Не є кримiнальним правопорушенням вимушене заподiяння шкоди правоохоронюваним iнтересам особою, яка вiдповiдно до закону виконувала спецiальне завдання, беручи участь в органiзованiй групi чи злочиннiй органiзацiї з метою попередження чи розкриття їх кримiнально протиправної дiяльностi.

2. Особа, зазначена у частинi першiй цiєї статтi, пiдлягає кримiнальнiй вiдповiдальностi лише за вчинення у складi органiзованої групи чи злочинної органiзацiї особливо тяжкого злочину, вчиненого умисно i поєднаного з насильством над потерпiлим, або тяжкого злочину, вчиненого умисно i пов'язаного з спричиненням тяжкого тiлесного ушкодження потерпiлому або настанням iнших тяжких або особливо тяжких наслiдкiв.

3. Особа, яка вчинила злочин, що передбачений частиною другою цiєї статтi, не може бути засуджена до довiчного позбавлення волi, а покарання у видi позбавлення волi не може бути призначене їй на строк, бiльший, нiж половина максимального строку позбавлення волi, передбаченого законом за цей злочин.

Стаття 43¹. Виконання обов'язку щодо захисту Вiтчизни, незалежностi та територiальної цiлiсностi України

1. Не є кримiнальним правопорушенням дiяння (дiя або бездiяльнiсть), вчинене в умовах воєнного стану або в перiод збройного конфлiкту та спрямоване на вiдсiч та стримування збройної агресiї Росiйської Федерацiї або агресiї iншої країни, якщо це заподiяло шкоду життю або здоров'ю особи, яка здiйснює таку агресiю, або заподiяло шкоду правоохоронюваним iнтересам, за вiдсутностi ознак катування чи застосування засобiв ведення вiйни, заборонених мiжнародним правом, iнших порушень законiв та звичаїв вiйни, що передбаченi мiжнародними договорами, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.

2. Кожна особа має право на захист Вiтчизни, незалежностi та територiальної цiлiсностi України незалежно вiд можливостi уникнення зiткнення, заподiяння шкоди або звернення за допомогою до iнших осiб чи органiв державної влади, Збройних Сил України.

3. Особа не пiдлягає кримiнальнiй вiдповiдальностi за застосування зброї (озброєння), бойових припасiв або вибухових речовин проти осiб, якi здiйснюють збройну агресiю проти України, та за пошкодження чи знищення у зв'язку з цим майна.

4. Не вважається виконанням обов'язку щодо захисту Вiтчизни, незалежностi та територiальної цiлiсностi України дiяння (дiя або бездiяльнiсть), спрямоване на вiдсiч та стримування збройної агресiї Росiйської Федерацiї або агресiї iншої країни, яке явно не вiдповiдає небезпечностi агресiї або обстановцi вiдсiчi та стримування, не було необхiдним для досягнення значної суспiльно корисної мети у конкретнiй ситуацiї та створило загрозу для життя iнших людей або загрозу екологiчної катастрофи чи настання iнших надзвичайних подiй бiльшого масштабу.

(Доповнено статтею 43¹ згiдно iз Законом України вiд 15.03.2022р. N 2124-IX)

Р о з д i л IX
ЗВIЛЬНЕННЯ ВIД КРИМIНАЛЬНОЇ ВIДПОВIДАЛЬНОСТI

Стаття 44. Правовi пiдстави та порядок звiльнення вiд кримiнальної вiдповiдальностi

1. Особа, яка вчинила кримiнальне правопорушення, звiльняється вiд кримiнальної вiдповiдальностi у випадках, передбачених цим Кодексом.

2. Звiльнення вiд кримiнальної вiдповiдальностi у випадках, передбачених цим Кодексом, здiйснюються виключно судом. Порядок звiльнення вiд кримiнальної вiдповiдальностi встановлюється законом.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 02.06.2011р. N 3465-VI, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 45. Звiльнення вiд кримiнальної вiдповiдальностi у зв'язку з дiйовим каяттям

Особа, яка вперше вчинила кримiнальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крiм корупцiйних кримiнальних правопорушень або кримiнальних правопорушень, пов'язаних з корупцiєю, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатацiї транспорту особами, якi керували транспортними засобами у станi алкогольного, наркотичного чи iншого сп'янiння або перебували пiд впливом лiкарських препаратiв, що знижують увагу та швидкiсть реакцiї, звiльняється вiд кримiнальної вiдповiдальностi, якщо вона пiсля вчинення кримiнального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримiнального правопорушення i повнiстю вiдшкодувала завданi нею збитки або усунула заподiяну шкоду.

Примiтка. Корупцiйними кримiнальними правопорушеннями вiдповiдно до цього Кодексу вважаються кримiнальнi правопорушення, передбаченi статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримiнальнi правопорушення, передбаченi статтями 210, 354, 364, 364¹, 365², 366¹, 368, 368³ - 369, 369², 369³ цього Кодексу.
Кримiнальними правопорушеннями, пов'язаними з корупцiєю, вiдповiдно до цього Кодексу вважаються кримiнальнi правопорушення, передбаченi статтями 366², 366³ цього Кодексу.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.04.2008р. N 270-VI, вiд 14.10.2014р. N 1698-VII, вiд 12.02.2015р. N 198-VIII, вiд 02.10.2019р. N 140-IX, вiд 04.03.2020р. N 524-IX, у редакцiї Закону України вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX, вiд 17.06.2020р. N 720-IX, вiд 16.02.2021р. N 1231-IX, вiд 29.06.2021р. N 1576-IX)

Стаття 46. Звiльнення вiд кримiнальної вiдповiдальностi у зв'язку з примиренням винного з потерпiлим

Особа, яка вперше вчинила кримiнальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крiм корупцiйних кримiнальних правопорушень, кримiнальних правопорушень, пов'язаних з корупцiєю, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатацiї транспорту особами, якi керували транспортними засобами у станi алкогольного, наркотичного чи iншого сп'янiння або перебували пiд впливом лiкарських препаратiв, що знижують увагу та швидкiсть реакцiї, звiльняється вiд кримiнальної вiдповiдальностi, якщо вона примирилася з потерпiлим та вiдшкодувала завданi нею збитки або усунула заподiяну шкоду.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.04.2008р. N 270-VI, вiд 14.10.2014р. N 1698-VII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX, iз доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 16.02.2021р. N 1231-IX, вiд 29.06.2021р. N 1576-IX)

Стаття 47. Звiльнення вiд кримiнальної вiдповiдальностi у зв'язку з передачею особи на поруки

1. Особу, яка вперше вчинила кримiнальний проступок або нетяжкий злочин, крiм корупцiйних кримiнальних правопорушень, кримiнальних правопорушень, пов'язаних з корупцiєю, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатацiї транспорту особами, якi керували транспортними засобами у станi алкогольного, наркотичного чи iншого сп'янiння або перебували пiд впливом лiкарських препаратiв, що знижують увагу та швидкiсть реакцiї, та щиро покаялася, може бути звiльнено вiд кримiнальної вiдповiдальностi з передачею її на поруки колективу пiдприємства, установи чи органiзацiї за їхнiм клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачi її на поруки виправдає довiру колективу, не ухилятиметься вiд заходiв виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

2. У разi порушення умов передачi на поруки особа притягається до кримiнальної вiдповiдальностi за вчинене нею кримiнальне правопорушення.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.10.2014р. N 1698-VII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX, iз доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 16.02.2021р. N 1231-IX, вiд 29.06.2021р. N 1576-IX)

Стаття 48. Звiльнення вiд кримiнальної вiдповiдальностi у зв'язку iз змiною обстановки

Особу, яка вперше вчинила кримiнальний проступок або нетяжкий злочин, крiм корупцiйних кримiнальних правопорушень, кримiнальних правопорушень, пов'язаних з корупцiєю, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатацiї транспорту особами, якi керували транспортними засобами у станi алкогольного, наркотичного чи iншого сп'янiння або перебували пiд впливом лiкарських препаратiв, що знижують увагу та швидкiсть реакцiї, може бути звiльнено вiд кримiнальної вiдповiдальностi, якщо буде визнано, що на час кримiнального провадження внаслiдок змiни обстановки вчинене нею дiяння втратило суспiльну небезпечнiсть або ця особа перестала бути суспiльно небезпечною.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI, вiд 14.10.2014р. N 1698-VII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX, iз доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 16.02.2021р. N 1231-IX, вiд 29.06.2021р. N 1576-IX)

Стаття 49. Звiльнення вiд кримiнальної вiдповiдальностi у зв'язку iз закiнченням строкiв давностi

1. Особа звiльняється вiд кримiнальної вiдповiдальностi, якщо з дня вчинення нею кримiнального правопорушення i до дня набрання вироком законної сили минули такi строки:

1) два роки - у разi вчинення кримiнального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, нiж обмеження волi;

2) три роки - у разi вчинення кримiнального проступку, за який передбачено покарання у видi обмеження волi, чи у разi вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у видi позбавлення волi на строк не бiльше двох рокiв;

3) п'ять рокiв - у разi вчинення нетяжкого злочину, крiм випадку, передбаченого у пунктi 2 цiєї частини;

4) десять рокiв - у разi вчинення тяжкого злочину;

5) п'ятнадцять рокiв - у разi вчинення особливо тяжкого злочину.

2. Перебiг давностi зупиняється, якщо особа, що вчинила кримiнальне правопорушення, ухилилася вiд досудового розслiдування або суду. У цих випадках перебiг давностi вiдновлюється з дня з'явлення особи iз зiзнанням або її затримання. У цьому разi особа звiльняється вiд кримiнальної вiдповiдальностi, якщо з часу вчинення кримiнального правопорушення минуло п'ятнадцять рокiв, а з часу вчинення кримiнального проступку - п'ять рокiв.

3. Перебiг давностi переривається, якщо до закiнчення зазначених у частинах першiй та другiй цiєї статтi строкiв особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виглядi позбавлення волi на строк не бiльше двох рокiв.

4. Питання про застосування давностi до особи, що вчинила особливо тяжкий злочин, за який згiдно iз законом може бути призначено довiчне позбавлення волi, вирiшується судом. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давнiсть, довiчне позбавлення волi не може бути призначено i замiняється позбавленням волi на певний строк.

5. Давнiсть не застосовується у разi вчинення злочинiв проти основ нацiональної безпеки України, передбачених у статтях 109 - 114², катування, передбаченого частиною третьою статтi 127, проти миру та безпеки людства, передбачених у статтях 437 - 439 i частинi першiй статтi 442 цього Кодексу.

6. У разi вчинення кримiнального правопорушення, передбаченого статтями 151² - 156¹, 301¹ - 303 цього Кодексу, стосовно малолiтньої чи неповнолiтньої особи обчислення строкiв, визначених частинами першою i другою цiєї статтi, розпочинається з дня, коли така потерпiла особа досягла повнолiття або, у разi її смертi, мала б досягти повнолiття.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 16.05.2013р. N 245-VII, вiд 08.04.2014р. N 1183-VII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi законами України вiд 03.12.2019р. N 321-IX, вiд 17.06.2020р. N 720-IX, iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 18.02.2021р. N 1256-IX, вiд 24.03.2022р. N 2160-IX, вiд 01.12.2022р. N 2812-IX)

Р о з д i л X
ПОКАРАННЯ ТА ЙОГО ВИДИ

Стаття 50. Поняття покарання та його мета

1. Покарання є заходом примусу, що застосовується вiд iменi держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненнi кримiнального правопорушення, i полягає в передбаченому законом обмеженнi прав i свобод засудженого.

2. Покарання має на метi не тiльки кару, а й виправлення засуджених, а також запобiгання вчиненню нових кримiнальних правопорушень як засудженими, так i iншими особами.

3. Покарання не має на метi завдати фiзичних страждань або принизити людську гiднiсть.

Стаття 51. Види покарань

До осiб, визнаних винними у вчиненнi кримiнального правопорушення, судом можуть бути застосованi такi види покарань:

1) штраф;

2) позбавлення вiйськового, спецiального звання, рангу, чину або квалiфiкацiйного класу;

3) позбавлення права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю;

4) громадськi роботи;

5) виправнi роботи;

6) службовi обмеження для вiйськовослужбовцiв;

7) конфiскацiя майна;

8) арешт;

9) обмеження волi;

10) тримання в дисциплiнарному батальйонi вiйськовослужбовцiв;

11) позбавлення волi на певний строк;

12) довiчне позбавлення волi.

Стаття 52. Основнi та додатковi покарання

1. Основними покараннями є громадськi роботи, виправнi роботи, службовi обмеження для вiйськовослужбовцiв, арешт, обмеження волi, тримання в дисциплiнарному батальйонi вiйськовослужбовцiв, позбавлення волi на певний строк, довiчне позбавлення волi.

2. Додатковими покараннями є позбавлення вiйськового, спецiального звання, рангу, чину або квалiфiкацiйного класу та конфiскацiя майна.

3. Штраф та позбавлення права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю можуть застосовуватися як основнi, так i як додатковi покарання.

4. За одне кримiнальне правопорушення може бути призначено лише одне основне покарання, передбачене в санкцiї статтi (санкцiї частини статтi) Особливої частини цього Кодексу. До основного покарання може бути приєднане одне чи кiлька додаткових покарань у випадках та порядку, передбачених цим Кодексом.

5. Ухилення вiд покарання, призначеного вироком суду, має наслiдком вiдповiдальнiсть, передбачену статтями 389 та 390 цього Кодексу.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.04.2008р. N 270-VI, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 53. Штраф

1. Штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках i розмiрi, встановлених в Особливiй частинi цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цiєї статтi.

2. Розмiр штрафу визначається судом залежно вiд тяжкостi вчиненого кримiнального правопорушення та з урахуванням майнового стану винного в межах вiд тридцяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, якщо статтями Особливої частини цього Кодексу не передбачено вищого розмiру штрафу. За вчинення кримiнального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у видi штрафу понад три тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, розмiр штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмiр майнової шкоди, завданої кримiнальним правопорушенням, або отриманого внаслiдок вчинення кримiнального правопорушення доходу, незалежно вiд граничного розмiру штрафу, передбаченого санкцiєю статтi (санкцiєю частини статтi) Особливої частини цього Кодексу. Суд, встановивши, що таке кримiнальне правопорушення вчинено у спiвучастi i роль виконавця (спiввиконавця), пiдбурювача або пособника у його вчиненнi є незначною, може призначити таким особам покарання у видi штрафу в розмiрi, передбаченому санкцiєю статтi (санкцiєю частини статтi) Особливої частини цього Кодексу, без урахування розмiру майнової шкоди, завданої кримiнальним правопорушенням, або отриманого внаслiдок вчинення кримiнального правопорушення доходу.

3. Штраф як додаткове покарання може бути призначений лише тодi, коли його спецiально передбачено в санкцiї статтi (санкцiї частини статтi) Особливої частини цього Кодексу.

4. З урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф iз розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.

5. У разi несплати штрафу в розмiрi не бiльше трьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян та вiдсутностi пiдстав для розстрочки його виплати суд замiнює несплачену суму штрафу покаранням у видi громадських робiт iз розрахунку одна година громадських робiт за один установлений законодавством неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян або виправними роботами iз розрахунку один мiсяць виправних робiт за двадцять установлених законодавством неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, але на строк не бiльше двох рокiв.

У разi несплати штрафу в розмiрi понад три тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, призначеного як основне покарання, та вiдсутностi пiдстав для розстрочки його виплати суд замiнює несплачену суму штрафу покаранням у видi позбавлення волi iз розрахунку один день позбавлення волi за вiсiм неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян у таких межах:

1) вiд одного до п'яти рокiв позбавлення волi - у випадку призначення штрафу за вчинення нетяжкого злочину;

2) вiд п'яти до десяти рокiв позбавлення волi - у випадку призначення штрафу за вчинення тяжкого злочину;

3) вiд десяти до дванадцяти рокiв позбавлення волi - у випадку призначення штрафу за вчинення особливо тяжкого злочину.

Якщо пiд час розрахунку строку позбавлення волi цей строк становить бiльше встановлених цiєю частиною статтi меж, суд замiнює покарання у видi штрафу покаранням у видi позбавлення волi на максимальний строк, передбачений для злочину вiдповiдної тяжкостi цiєю частиною статтi.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.04.2008р. N 270-VI, вiд 15.11.2011р. N 4025-VI, вiд 13.04.2012р. N 4652-VI, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 54. Позбавлення вiйськового, спецiального звання, рангу, чину або квалiфiкацiйного класу

Засуджена за тяжкий чи особливо тяжкий злочин особа, яка має вiйськове, спецiальне звання, ранг, чин або квалiфiкацiйний клас, може бути позбавлена за вироком суду цього звання, рангу, чину або квалiфiкацiйного класу.

Стаття 55. Позбавлення права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю

1. Позбавлення права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю може бути призначене як основне покарання на строк вiд двох до п'яти рокiв або як додаткове покарання на строк вiд одного до трьох рокiв.

Позбавлення права обiймати певнi посади як додаткове покарання у справах, передбачених Законом України "Про очищення влади", призначається на строк п'ять рокiв.

Позбавлення права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю як додаткове покарання за вчинення кримiнального правопорушення проти виборчих прав i свобод громадянина, передбачених статтями 157 - 160 цього Кодексу, призначається на строк п'ять рокiв.

Позбавлення права керувати транспортними засобами як додаткове покарання призначається на строк до десяти рокiв.

Позбавлення права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю як основне або додаткове покарання за вчинення кримiнальних правопорушень проти основ нацiональної безпеки України, передбачених статтями 111¹, 111² цього Кодексу, призначається на строк вiд десяти до п'ятнадцяти рокiв.

2. Позбавлення права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю як додаткове покарання може бути призначене й у випадках, коли воно не передбачене в санкцiї статтi (санкцiї частини статтi) Особливої частини цього Кодексу за умови, що з урахуванням характеру кримiнального правопорушення, вчиненого за посадою або у зв'язку iз заняттям певною дiяльнiстю, особи засудженого та iнших обставин справи суд визнає за неможливе збереження за ним права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю.

3. При призначеннi позбавлення права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю як додаткового покарання до арешту, обмеження волi, тримання в дисциплiнарному батальйонi вiйськовослужбовцiв або позбавлення волi на певний строк - воно поширюється на увесь час вiдбування основного покарання i, крiм цього, на строк, встановлений вироком суду, що набрав законної сили. При цьому строк додаткового покарання обчислюється з моменту вiдбуття основного покарання, а при призначеннi покарання у видi позбавлення права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю як додаткове до iнших основних покарань, а також у разi застосування статтi 77 цього Кодексу - з моменту набрання законної сили вироком.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.04.2008р. N 270-VI, вiд 16.09.2014р. N 1682-VII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX, iз доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 16.07.2020р. N 805-IX, вiд 16.02.2021р. N 1231-IX, вiд 03.03.2022р. N 2108-IX, вiд 14.04.2022р. N 2198-IX)

Стаття 56. Громадськi роботи

1. Громадськi роботи полягають у виконаннi засудженим у вiльний вiд роботи чи навчання час безоплатних суспiльно корисних робiт, вид яких визначають органи мiсцевого самоврядування.

2. Громадськi роботи встановлюються на строк вiд шiстдесяти до двохсот сорока годин i вiдбуваються не бiльш як чотири години на день.

3. Громадськi роботи не призначаються особам, визнаним особами з iнвалiднiстю першої або другої групи, вагiтним жiнкам, особам, якi досягли пенсiйного вiку, а також вiйськовослужбовцям строкової служби.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.10.2018р. N 2581-VIII)

Стаття 57. Виправнi роботи

1. Покарання у видi виправних робiт встановлюється на строк вiд шести мiсяцiв до двох рокiв i вiдбувається за мiсцем роботи засудженого. Iз суми заробiтку засудженого до виправних робiт провадиться вiдрахування в доход держави у розмiрi, встановленому вироком суду, в межах вiд десяти до двадцяти вiдсоткiв.

2. Виправнi роботи не застосовуються до вагiтних жiнок та жiнок, якi перебувають у вiдпустцi по догляду за дитиною, до непрацездатних, до осiб, що не досягли шiстнадцяти рокiв, та тих, що досягли пенсiйного вiку, а також до вiйськовослужбовцiв, осiб рядового i начальницького складу Державної служби спецiального зв'язку та захисту iнформацiї України, працiвникiв правоохоронних органiв, нотарiусiв, приватних виконавцiв, суддiв, прокурорiв, адвокатiв, державних службовцiв, посадових осiб органiв мiсцевого самоврядування.

3. Особам, якi стали непрацездатними пiсля постановлення вироку суду, виправнi роботи суд може замiнити штрафом iз розрахунку трьох встановлених законодавством неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян за один мiсяць виправних робiт.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 19.03.2009р. N 1180-VI, вiд 02.06.2016р. N 1403-VIII)

Стаття 58. Службовi обмеження для вiйськовослужбовцiв

1. Покарання у видi службового обмеження застосовується до засуджених вiйськовослужбовцiв, крiм вiйськовослужбовцiв строкової служби, на строк вiд шести мiсяцiв до двох рокiв у випадках, передбачених цим Кодексом, а також у випадках, коли суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замiсть обмеження волi чи позбавлення волi на строк не бiльше двох рокiв призначити службове обмеження на той самий строк.

2. Iз суми грошового забезпечення засудженого до службового обмеження провадиться вiдрахування в доход держави у розмiрi, встановленому вироком суду, в межах вiд десяти до двадцяти вiдсоткiв. Пiд час вiдбування цього покарання засуджений не може бути пiдвищений за посадою, у вiйськовому званнi, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги рокiв для присвоєння чергового вiйськового звання.

Стаття 59. Конфiскацiя майна

1. Покарання у видi конфiскацiї майна полягає в примусовому безоплатному вилученнi у власнiсть держави всього або частини майна, яке є власнiстю засудженого. Якщо конфiскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфiскується, або перелiчити предмети, що конфiскуються.

2. Конфiскацiя майна встановлюється за тяжкi та особливо тяжкi корисливi злочини, а також за злочини проти основ нацiональної безпеки України та громадської безпеки незалежно вiд ступеня їх тяжкостi i може бути призначена лише у випадках, спецiально передбачених в Особливiй частинi цього Кодексу.

3. Перелiк майна, що не пiдлягає конфiскацiї, визначається законом України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.10.2014р. N 1689-VII)

Стаття 60. Арешт

1. Покарання у видi арешту полягає в триманнi засудженого в умовах iзоляцiї i встановлюється на строк вiд одного до шести мiсяцiв.

2. Вiйськовослужбовцi вiдбувають арешт на гауптвахтi.

3. Арешт не застосовується до осiб вiком до шiстнадцяти рокiв, вагiтних жiнок та до жiнок, якi мають дiтей вiком до семи рокiв.

Стаття 61. Обмеження волi

1. Покарання у видi обмеження волi полягає у триманнi особи в кримiнально-виконавчих установах вiдкритого типу без iзоляцiї вiд суспiльства в умовах здiйснення за нею нагляду з обов'язковим залученням засудженого до працi.

2. Обмеження волi встановлюється на строк вiд одного до п'яти рокiв.

3. Обмеження волi не застосовується до неповнолiтнiх, вагiтних жiнок i жiнок, що мають дiтей вiком до чотирнадцяти рокiв, до осiб, що досягли пенсiйного вiку, вiйськовослужбовцiв строкової служби та до осiб з iнвалiднiстю першої i другої групи.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.10.2018р. N 2581-VIII)

Стаття 62. Тримання в дисциплiнарному батальйонi вiйськовослужбовцiв

1. Покарання у видi тримання в дисциплiнарному батальйонi призначається вiйськовослужбовцям строкової служби, вiйськовослужбовцям, якi проходять вiйськову службу за контрактом, особам офiцерського складу, якi проходять кадрову вiйськову службу, особам офiцерського складу, якi проходять вiйськову службу за призовом, вiйськовослужбовцям, призваним на вiйськову службу пiд час мобiлiзацiї, на особливий перiод, вiйськовослужбовцям, призваним на вiйськову службу за призовом осiб iз числа резервiстiв в особливий перiод (крiм вiйськовослужбовцiв-жiнок) на строк вiд шести мiсяцiв до двох рокiв у випадках, передбачених цим Кодексом, а також якщо суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замiнити позбавлення волi на строк не бiльше двох рокiв триманням у дисциплiнарному батальйонi на той самий строк.

2. Тримання в дисциплiнарному батальйонi вiйськовослужбовцiв замiсть позбавлення волi не може застосовуватися до осiб, якi ранiше вiдбували покарання у видi позбавлення волi.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 05.02.2015р. N 158-VIII, вiд 30.03.2021р. N 1357-IX)

Стаття 63. Позбавлення волi на певний строк

1. Покарання у видi позбавлення волi полягає в iзоляцiї засудженого та помiщеннi його на певний строк до кримiнально-виконавчої установи закритого типу.

2. Позбавлення волi встановлюється на строк вiд одного до п'ятнадцяти рокiв, за винятком випадкiв, передбачених Загальною частиною цього Кодексу.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.04.2008р. N 270-VI, вiд 14.04.2009р. N 1254-VI)

Стаття 64. Довiчне позбавлення волi

1. Довiчне позбавлення волi встановлюється за вчинення особливо тяжких злочинiв i застосовується лише у випадках, спецiально передбачених цим Кодексом, якщо суд не вважає за можливе застосовувати позбавлення волi на певний строк.

2. Довiчне позбавлення волi не застосовується до осiб, що вчинили злочини у вiцi до 18 рокiв, i до осiб у вiцi понад 65 рокiв, а також до жiнок, що були в станi вагiтностi пiд час вчинення злочину або на момент постановлення вироку, а також у випадку, передбаченому частиною четвертою статтi 68 цього Кодексу.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.09.2016р. N 1492-VIII)

Р о з д i л XI
ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ

Стаття 65. Загальнi засади призначення покарання

1. Суд призначає покарання:

1) у межах, установлених у санкцiї статтi (санкцiї частини статтi) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає вiдповiдальнiсть за вчинене кримiнальне правопорушення за винятком випадкiв, передбачених частиною другою статтi 53 цього Кодексу;

2) вiдповiдно до положень Загальної частини цього Кодексу;

3) враховуючи ступiнь тяжкостi вчиненого кримiнального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

2. Особi, яка вчинила кримiнальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхiдне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримiнальних правопорушень. Бiльш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримiнальне правопорушення призначається лише у разi, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнiй для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримiнальних правопорушень.

3. Пiдстави для призначення бiльш м'якого покарання, нiж це передбачено вiдповiдною статтею Особливої частини цього Кодексу за вчинене кримiнальне правопорушення, визначаються статтею 69 цього Кодексу.

4. Бiльш суворе покарання, нiж передбачене вiдповiдними статтями Особливої частини цього Кодексу за вчинене кримiнальне правопорушення, може бути призначене за сукупнiстю кримiнальних правопорушень i за сукупнiстю вирокiв згiдно зi статтями 70 та 71 цього Кодексу.

5. У випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Стаття 66. Обставини, якi пом'якшують покарання

1. При призначеннi покарання обставинами, якi його пом'якшують, визнаються:

1) з'явлення iз зiзнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю кримiнального правопорушення;

2) добровiльне вiдшкодування завданого збитку або усунення заподiяної шкоди;

2¹) надання медичної або iншої допомоги потерпiлому безпосередньо пiсля вчинення кримiнального правопорушення;

3) вчинення кримiнального правопорушення неповнолiтнiм;

4) вчинення кримiнального правопорушення жiнкою в станi вагiтностi;

5) вчинення кримiнального правопорушення внаслiдок збiгу тяжких особистих, сiмейних чи iнших обставин;

6) вчинення кримiнального правопорушення пiд впливом погрози, примусу або через матерiальну, службову чи iншу залежнiсть;

7) вчинення кримiнального правопорушення пiд впливом сильного душевного хвилювання, викликаного жорстоким поводженням, або таким, що принижує честь i гiднiсть особи, а також за наявностi системного характеру такого поводження з боку потерпiлого;

8) вчинення кримiнального правопорушення з перевищенням меж крайньої необхiдностi;

9) виконання спецiального завдання з попередження чи розкриття злочинної дiяльностi органiзованої групи чи злочинної органiзацiї, поєднане з вчиненням кримiнального правопорушення у випадках, передбачених цим Кодексом.

2. При призначеннi покарання суд може визнати такими, що його пом'якшують, i iншi обставини, не зазначенi в частинi першiй цiєї статтi.

3. Якщо будь-яка з обставин, що пом'якшує покарання, передбачена в статтi Особливої частини цього Кодексу як ознака кримiнального правопорушення, що впливає на його квалiфiкацiю, суд не може ще раз враховувати її при призначеннi покарання як таку, що його пом'якшує.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.04.2008р. N 270-VI, вiд 06.12.2017р. N 2227-VIII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 67. Обставини, якi обтяжують покарання

1. При призначеннi покарання обставинами, якi його обтяжують, визнаються:

1) вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинiв;

2) вчинення кримiнального правопорушення групою осiб за попередньою змовою (частина друга або третя статтi 28);

3) вчинення кримiнального правопорушення на ґрунтi расової, нацiональної, релiгiйної ворожнечi чи розбрату або на ґрунтi статевої приналежностi;

4) вчинення кримiнального правопорушення у зв'язку з виконанням потерпiлим службового або громадського обов'язку;

5) тяжкi наслiдки, завданi злочином;

6) вчинення кримiнального правопорушення щодо особи похилого вiку, особи з iнвалiднiстю або особи, яка перебуває в безпорадному станi, або особи, яка страждає на психiчний розлад, зокрема на недоумство, має вади розумового розвитку, а також вчинення кримiнального правопорушення щодо малолiтньої дитини або у присутностi дитини;

6¹) вчинення кримiнального правопорушення щодо подружжя чи колишнього подружжя або iншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сiмейних або близьких вiдносинах;

7) вчинення кримiнального правопорушення щодо жiнки, яка завiдомо для винного перебувала у станi вагiтностi;

8) вчинення кримiнального правопорушення щодо особи, яка перебуває в матерiальнiй, службовiй чи iншiй залежностi вiд винного;

9) вчинення кримiнального правопорушення з використанням малолiтнього або особи, що страждає психiчним захворюванням чи недоумством;

10) вчинення злочину з особливою жорстокiстю;

11) вчинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного стану, iнших надзвичайних подiй;

12) вчинення злочину загальнонебезпечним способом;

13) вчинення кримiнального правопорушення особою, що перебуває у станi алкогольного сп'янiння або у станi, викликаному вживанням наркотичних або iнших одурманюючих засобiв.

2. Суд має право, залежно вiд характеру вчиненого кримiнального правопорушення, не визнати будь-яку iз зазначених у частинi першiй цiєї статтi обставин, за винятком обставин, зазначених у пунктах 2, 6, 6¹, 7, 9, 10, 12, такою, що обтяжує покарання, навiвши мотиви свого рiшення у вироку.

3. При призначеннi покарання суд не може визнати такими, що його обтяжують, обставини, не зазначенi в частинi першiй цiєї статтi.

4. Якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статтi Особливої частини цього Кодексу як ознака кримiнального правопорушення, що впливає на його квалiфiкацiю, суд не може ще раз враховувати її при призначеннi покарання як таку, що його обтяжує.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 06.12.2017р. N 2227-VIII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 68. Призначення покарання за незакiнчене кримiнальне правопорушення та за кримiнальне правопорушення, вчинене у спiвучастi

1. При призначеннi покарання за незакiнчене кримiнальне правопорушення суд, керуючись положеннями статей 65 - 67 цього Кодексу, враховує ступiнь тяжкостi вчиненого особою дiяння, ступiнь здiйснення кримiнально протиправного намiру та причини, внаслiдок яких кримiнальне правопорушення не було доведено до кiнця.

2. За вчинення готування до злочину строк або розмiр покарання не може перевищувати половини максимального строку або розмiру найбiльш суворого виду покарання, передбаченого санкцiєю статтi (санкцiєю частини статтi) Особливої частини цього Кодексу.

3. За вчинення замаху на кримiнальне правопорушення строк або розмiр покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розмiру найбiльш суворого виду покарання, передбаченого санкцiєю статтi (санкцiєю частини статтi) Особливої частини цього Кодексу.

4. Довiчне позбавлення волi за вчинення готування до злочину та вчинення замаху на злочин не застосовується, крiм випадкiв вчинення злочинiв проти основ нацiональної безпеки України, передбачених у статтях 109 - 114², проти миру, безпеки людства та мiжнародного правопорядку, передбачених у статтях 437 - 439, частинi першiй статтi 442 та статтi 443 цього Кодексу.

5. При призначеннi покарання спiвучасникам кримiнального правопорушення суд, керуючись положеннями статей 65 - 67 цього Кодексу, враховує характер та ступiнь участi кожного з них у вчиненнi кримiнального правопорушення.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.04.2008р. N 270-VI, вiд 07.09.2016р. N 1492-VIII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 24.03.2022р. N 2160-IX)

Стаття 69. Призначення бiльш м'якого покарання, нiж передбачено законом

1. За наявностi кiлькох обставин, що пом'якшують покарання та iстотно знижують ступiнь тяжкостi вчиненого кримiнального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рiшення, може, крiм випадкiв засудження за корупцiйне кримiнальне правопорушення, кримiнальне правопорушення, пов'язане з корупцiєю, кримiнальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовiй обстановцi, за катування, вчинене представником держави, у тому числi iноземної, призначити основне покарання, нижче вiд найнижчої межi, встановленої в санкцiї статтi (санкцiї частини статтi) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до iншого, бiльш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкцiї статтi (санкцiї частини статтi) Особливої частини цього Кодексу за цей кримiнальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче вiд найнижчої межi, встановленої для такого виду покарання в Загальнiй частинi цього Кодексу. За вчинення кримiнального правопорушення, за який передбачене основне покарання у видi штрафу в розмiрi понад три тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, суд з пiдстав, передбачених цiєю частиною, може призначити основне покарання у видi штрафу, розмiр якого не бiльше нiж на чверть нижчий вiд найнижчої межi, встановленої в санкцiї статтi (санкцiї частини статтi) Особливої частини цього Кодексу.

2. На пiдставах, передбачених у частинi першiй цiєї статтi, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкцiї статтi (санкцiї частини статтi) Особливої частини цього Кодексу як обов'язкове, за винятком випадкiв призначення покарання за вчинення кримiнального правопорушення, за який передбачене основне покарання у видi штрафу в розмiрi понад три тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз Законами України вiд 22.12.2006р. N 527-V, вiд 15.04.2008р. N 270-VI, вiд 15.11.2011р. N 4025-VI, вiд 14.10.2014р. N 1698-VII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX, iз доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 29.06.2021р. N 1576-IX, вiд 01.12.2022р. N 2812-IX, вiд 13.12.2022р. N 2839-IX)

Стаття 69¹. Призначення покарання за наявностi обставин, що пом'якшують покарання

1. За наявностi обставин, що пом'якшують покарання, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статтi 66 цього Кодексу, вiдсутностi обставин, що обтяжують покарання, а також при визнаннi обвинуваченим своєї вини, строк або розмiр покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розмiру найбiльш суворого виду покарання, передбаченого вiдповiдною санкцiєю статтi (санкцiєю частини статтi) Особливої частини цього Кодексу.

(Доповнено статтею 69¹ згiдно iз Законом України вiд 15.04.2008р. N 270-VI, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.05.2013р. N 245-VII)

Стаття 70. Призначення покарання за сукупнiстю кримiнальних правопорушень

1. При сукупностi кримiнальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне i додаткове) за кожне кримiнальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання бiльш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

2. При складаннi покарань остаточне покарання за сукупнiстю кримiнальних правопорушень визначається в межах, встановлених санкцiєю статтi (санкцiєю частини статтi) Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає бiльш суворе покарання. Якщо хоча б одне iз кримiнальних правопорушень є умисним тяжким або особливо тяжким злочином, суд може призначити остаточне покарання за сукупнiстю кримiнальних правопорушень у межах максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальнiй частинi цього Кодексу. Якщо хоча б за один iз вчинених кримiнальних правопорушень призначено довiчне позбавлення волi, то остаточне покарання за сукупнiстю кримiнальних правопорушень визначається шляхом поглинення будь-яких менш суворих покарань довiчним позбавленням волi.

3. До основного покарання, призначеного за сукупнiстю кримiнальних правопорушень, можуть бути приєднанi додатковi покарання, призначенi судом за кримiнальнi правопорушення, у вчиненнi яких особу було визнано винною.

4. За правилами, передбаченими в частинах першiй - третiй цiєї статтi, призначається покарання, якщо пiсля постановлення вироку в справi буде встановлено, що засуджений винен ще i в iншому кримiнальному правопорушеннi, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупнiстю кримiнальних правопорушень, зараховується покарання, вiдбуте повнiстю або частково за попереднiм вироком, за правилами, передбаченими в статтi 72 цього Кодексу.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.04.2008р. N 270-VI, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 71. Призначення покарання за сукупнiстю вирокiв

1. Якщо засуджений пiсля постановлення вироку, але до повного вiдбуття покарання вчинив нове кримiнальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повнiстю або частково приєднує невiдбуту частину покарання за попереднiм вироком.

2. При складаннi покарань за сукупнiстю вирокiв загальний строк покарання не може перевищувати максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальнiй частинi цього Кодексу. При складаннi покарань у видi позбавлення волi загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупнiстю вирокiв, не повинен перевищувати п'ятнадцяти рокiв, а у випадку, якщо хоча б одне iз кримiнальних правопорушень є особливо тяжким злочином, загальний строк позбавлення волi може бути бiльшим п'ятнадцяти рокiв, але не повинен перевищувати двадцяти п'яти рокiв. При складаннi покарань у видi довiчного позбавлення волi та будь-яких менш суворих покарань загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупнiстю вирокiв, визначається шляхом поглинення менш суворих покарань довiчним позбавленням волi.

3. Призначене хоча б за одним iз вирокiв додаткове покарання або невiдбута його частина за попереднiм вироком пiдлягає приєднанню до основного покарання, остаточно призначеного за сукупнiстю вирокiв.

4. Остаточне покарання за сукупнiстю вирокiв, крiм випадкiв, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання iншим, призначеним у максимальному розмiрi має бути бiльшим вiд покарання, призначеного за нове кримiнальне правопорушення, а також вiд невiдбутої частини покарання за попереднiм вироком.

5. Якщо засуджений пiсля постановлення вироку, але до повного вiдбуття покарання вчинив два або бiльше кримiнальних правопорушень, суд призначає покарання за цi новi кримiнальнi правопорушення за правилами, передбаченими у статтi 70 цього Кодексу, а потiм до остаточного покарання, призначеного за сукупнiстю кримiнальних правопорушень, повнiстю чи частково приєднує невiдбуту частину покарання за попереднiм вироком у межах, встановлених у частинi другiй цiєї статтi.

Стаття 72. Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення

1. При складаннi покарань за сукупнiстю кримiнальних правопорушень та сукупнiстю вирокiв менш суворий вид покарання переводиться в бiльш суворий вид виходячи з такого їх спiввiдношення:

1) одному дню позбавлення волi вiдповiдають:

а) один день тримання в дисциплiнарному батальйонi вiйськовослужбовцiв або арешту;

б) два днi обмеження волi;

в) три днi службового обмеження для вiйськовослужбовцiв або три днi виправних робiт;

г) вiсiм годин громадських робiт;

2) одному дню тримання в дисциплiнарному батальйонi вiйськовослужбовцiв або арешту вiдповiдають:

а) два днi обмеження волi;

б) три днi службового обмеження для вiйськовослужбовцiв або три днi виправних робiт;

3) одному дню обмеження волi вiдповiдають три днi службового обмеження для вiйськовослужбовцiв або три днi виправних робiт;

4) одному дню обмеження волi або арешту вiдповiдають вiсiм годин громадських робiт.

2. При призначеннi покарання за сукупнiстю кримiнальних правопорушень або вирокiв у видi виправних робiт або службових обмежень для вiйськовослужбовцiв складанню пiдлягають лише строки цих покарань. Розмiри вiдрахувань iз заробiтку засудженого складанню не пiдлягають i обчислюються за кожним вироком самостiйно.

3. Основнi покарання у видi штрафу та позбавлення права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю при призначеннi їх за сукупнiстю кримiнальних правопорушень i за сукупнiстю вирокiв складанню з iншими видами покарань не пiдлягають i виконуються самостiйно.

4. Додатковi покарання рiзних видiв у всiх випадках виконуються самостiйно.

5. Попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разi засудження до позбавлення волi день за день або за правилами, передбаченими у частинi першiй цiєї статтi. При призначеннi покарань, не зазначених у частинi першiй цiєї статтi, суд, враховуючи попереднє ув'язнення, може пом'якшити покарання або повнiстю звiльнити засудженого вiд його вiдбування.

6. Встановленi в частинi першiй цiєї статтi правила спiввiдношення видiв покарань можуть застосовуватись i в iнших випадках, передбачених Загальною частиною цього Кодексу.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.04.2008р. N 270-VI, вiд 26.11.2015р. N 838-VIII, вiд 18.05.2017р. N 2046-VIII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 73. Обчислення строкiв покарання

Строки покарання обчислюються вiдповiдно в роках, мiсяцях та годинах. При замiнi або складаннi покарань, а також у разi зарахування попереднього ув'язнення допускається обчислення строкiв покарання у днях.

Р о з д i л XII
ЗВIЛЬНЕННЯ ВIД ПОКАРАННЯ ТА ЙОГО ВIДБУВАННЯ

Стаття 74. Звiльнення вiд покарання та його вiдбування

1. Звiльнення засудженого вiд покарання або подальшого його вiдбування, замiна бiльш м'яким, а також пом'якшення призначеного покарання, крiм звiльнення вiд покарання або пом'якшення покарання на пiдставi закону України про амнiстiю чи акта про помилування, може застосовуватися тiльки судом у випадках, передбачених цим Кодексом.

2. Особа, засуджена за дiяння, каранiсть якого законом усунена, пiдлягає негайному звiльненню вiд призначеного судом покарання.

3. Призначена засудженому мiра покарання, що перевищує санкцiю нового закону, знижується до максимальної межi покарання, встановленої санкцiєю нового закону. У разi якщо така межа передбачає бiльш м'який вид покарання, вiдбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статтi 72 цього Кодексу.

4. Особа, яка вчинила кримiнальний проступок або нетяжкий злочин, крiм корупцiйних кримiнальних правопорушень, кримiнальних правопорушень, пов'язаних з корупцiєю, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатацiї транспорту особами, якi керували транспортними засобами у станi алкогольного, наркотичного чи iншого сп'янiння або перебували пiд впливом лiкарських препаратiв, що знижують увагу та швидкiсть реакцiї, може бути за вироком суду звiльнена вiд покарання, якщо буде визнано, що з урахуванням бездоганної поведiнки i сумлiнного ставлення до працi цю особу на час розгляду справи в судi не можна вважати суспiльно небезпечною.

5. Особа також може бути за вироком суду звiльнена вiд покарання на пiдставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.

Стаття 75. Звiльнення вiд вiдбування покарання з випробуванням

1. Якщо суд, крiм випадкiв засудження за корупцiйне кримiнальне правопорушення, кримiнальне правопорушення, пов'язане з корупцiєю, кримiнальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовiй обстановцi, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатацiї транспорту особами, якi керували транспортними засобами у станi алкогольного, наркотичного чи iншого сп'янiння або перебували пiд впливом лiкарських препаратiв, що знижують увагу та швидкiсть реакцiї, катування, передбачене частиною третьою статтi 127 цього Кодексу, при призначеннi покарання у видi виправних робiт, службового обмеження для вiйськовослужбовцiв, обмеження волi, а також позбавлення волi на строк не бiльше п'яти рокiв, враховуючи тяжкiсть кримiнального правопорушення, особу винного та iншi обставини справи, дiйде висновку про можливiсть виправлення засудженого без вiдбування покарання, вiн може прийняти рiшення про звiльнення вiд вiдбування покарання з випробуванням.

2. Суд приймає рiшення про звiльнення вiд вiдбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у видi виправних робiт, службового обмеження для вiйськовослужбовцiв, обмеження волi, позбавлення волi на строк не бiльше п'яти рокiв, а також узгоджено звiльнення вiд вiдбування покарання з випробуванням.

3. У випадках, передбачених частинами першою, другою цiєї статтi, суд ухвалює звiльнити засудженого вiд вiдбування призначеного покарання, якщо вiн протягом визначеного iспитового строку не вчинить нового кримiнального правопорушення i виконає покладенi на нього обов'язки. Тривалiсть iспитового строку та обов'язки, якi покладаються на особу, звiльнену вiд вiдбування покарання з випробуванням, визначаються судом.

4. Iспитовий строк встановлюється судом тривалiстю вiд одного року до трьох рокiв.

Стаття 76. Обов'язки, якi покладає суд на особу, звiльнену вiд вiдбування покарання з випробуванням

1. У разi звiльнення вiд вiдбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого такi обов'язки:

1) перiодично з'являтися для реєстрацiї до уповноваженого органу з питань пробацiї;

2) повiдомляти уповноважений орган з питань пробацiї про змiну мiсця проживання, роботи або навчання.

2. На осiб, засуджених за злочини, пов'язанi з домашнiм насильством, суд може покласти iншi обов'язки та заборони, передбаченi статтею 91¹ цього Кодексу.

3. На осiб, звiльнених вiд вiдбування покарання з випробуванням, суд може додатково покласти такi обов'язки:

1) попросити публiчно або в iншiй формi пробачення у потерпiлого;

2) не виїжджати за межi України без погодження з уповноваженим органом з питань пробацiї;

3) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробацiї звернутися до органiв державної служби зайнятостi для реєстрацiї як безробiтного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано вiдповiдну посаду (роботу);

4) виконувати заходи, передбаченi пробацiйною програмою;

5) пройти курс лiкування вiд розладiв психiки та поведiнки внаслiдок вживання психоактивних речовин або захворювання, що становить небезпеку для здоров'я iнших осiб;

6) дотримуватися встановлених судом вимог щодо вчинення певних дiй, обмеження спiлкування, пересування та проведення дозвiлля.

На особу, звiльнену вiд вiдбування покарання з випробуванням, суд покладає обов'язки, передбаченi частиною другою цiєї статтi, необхiднi i достатнi для її виправлення з урахуванням ступеня тяжкостi вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання.

4. Нагляд за особами, звiльненими вiд вiдбування покарання з випробуванням, здiйснюється уповноваженим органом з питань пробацiї за мiсцем проживання, роботи або навчання засудженого, а щодо засуджених вiйськовослужбовцiв - командирами вiйськових частин.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.04.2009р. N 1254-VI, у редакцiї Закону України вiд 07.09.2016р. N 1492-VIII, змiни, внесенi Законом України вiд 07.09.2016р. N 1492-VIII, в частинi положень щодо застосування пробацiйних програм набирають чинностi з 01.01.2018р., вiд 06.12.2017р. N 2227-VIII)

Стаття 77. Застосування додаткових покарань у разi звiльнення вiд вiдбування основного покарання з випробуванням

У разi звiльнення вiд вiдбування покарання з випробуванням можуть бути призначенi додатковi покарання у видi штрафу, позбавлення права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю та позбавлення вiйськового, спецiального звання, рангу, чину або квалiфiкацiйного класу.

Стаття 78. Правовi наслiдки звiльнення вiд вiдбування покарання з випробуванням

1. Пiсля закiнчення iспитового строку засуджений, який виконав покладенi на нього обов'язки та не вчинив нового кримiнального правопорушення, звiльняється судом вiд призначеного йому покарання.

2. Якщо засуджений не виконує покладенi на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адмiнiстративнi стягнення i свiдчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для вiдбування призначеного покарання.

3. У разi вчинення засудженим протягом iспитового строку нового кримiнального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.

Стаття 79. Звiльнення вiд вiдбування покарання з випробуванням вагiтних жiнок i жiнок, якi мають дiтей вiком до семи рокiв

1. У разi призначення покарання у видi обмеження волi або позбавлення волi вагiтним жiнкам або жiнкам, якi мають дiтей вiком до семи рокiв, крiм засуджених до позбавлення волi на строк бiльше п'яти рокiв за тяжкi i особливо тяжкi злочини, а також за корупцiйнi кримiнальнi правопорушення, кримiнальнi правопорушення, пов'язанi з корупцiєю, суд може звiльнити таких засуджених вiд вiдбування як основного, так i додаткового покарання з встановленням iспитового строку у межах строку, на який згiдно з законом жiнку може бути звiльнено вiд роботи у зв'язку з вагiтнiстю, пологами i до досягнення дитиною семирiчного вiку.

2. У разi звiльнення вiд вiдбування покарання з випробуванням вагiтних жiнок i жiнок, якi мають дiтей вiком до семи рокiв, суд покладає на засуджену обов'язки вiдповiдно до статтi 76 цього Кодексу.

3. Нагляд за засудженими здiйснюється уповноваженим органом з питань пробацiї.

4. Пiсля закiнчення iспитового строку суд, залежно вiд поведiнки засудженої, звiльняє її вiд покарання або направляє для вiдбування покарання, призначеного вироком.

5. У разi, коли звiльнена вiд вiдбування покарання з випробуванням жiнка вiдмовилася вiд дитини, передала її в дитячий будинок, зникла з мiсця проживання, ухиляється вiд виховання дитини, догляду за нею, не виконує покладених на неї судом обов'язкiв або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адмiнiстративнi стягнення i свiдчать про її небажання стати на шлях виправлення, суд за поданням контролюючого органу направляє засуджену для вiдбування покарання згiдно з вироком суду.

6. Якщо засуджена вчинила в перiод iспитового строку нове кримiнальне правопорушення, суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими у статтях 71 i 72 цього Кодексу.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 14.04.2009р. N 1254-VI, вiд 14.10.2014р. N 1698-VII, вiд 07.09.2016р. N 1492-VIII, змiни, внесенi Законом України вiд 07.09.2016р. N 1492-VIII, в частинi положень щодо застосування пробацiйних програм набирають чинностi з 01.01.2018р., вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX, iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 29.06.2021р. N 1576-IX)

Стаття 80. Звiльнення вiд вiдбування покарання у зв'язку iз закiнченням строкiв давностi виконання обвинувального вироку

1. Особа звiльняється вiд вiдбування покарання, якщо з дня набрання чинностi обвинувальним вироком його не було виконано в такi строки:

1) два роки - у разi засудження до покарання менш суворого, нiж обмеження волi;

2) три роки - у разi засудження до покарання у видi обмеження волi;

3) п'ять рокiв - у разi засудження до покарання у видi позбавлення волi за нетяжкий злочин, а також при засудженнi до позбавлення волi на строк не бiльше п'яти рокiв за тяжкий злочин;

4) десять рокiв - у разi засудження до покарання у видi позбавлення волi на строк понад п'ять рокiв за тяжкий злочин, а також при засудженнi до позбавлення волi на строк не бiльше десяти рокiв за особливо тяжкий злочин;

5) п'ятнадцять рокiв - у разi засудження до покарання у видi позбавлення волi на строк бiльше десяти рокiв за особливо тяжкий злочин.

2. Строки давностi щодо додаткових покарань визначаються основним покаранням, призначеним за вироком суду.

3. Перебiг давностi зупиняється, якщо засуджений ухиляється вiд вiдбування покарання. У цих випадках перебiг давностi вiдновлюється з дня з'явлення засудженого для вiдбування покарання або з дня його затримання. У цьому разi строки давностi, передбаченi пунктами 1 - 3 частини першої цiєї статтi, подвоюються.

4. Перебiг давностi переривається, якщо до закiнчення строкiв, зазначених у частинах першiй та третiй цiєї статтi, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давностi в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.

5. Питання про застосування давностi до особи, засудженої до довiчного позбавлення волi, вирiшується судом. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давнiсть, довiчне позбавлення волi замiняється позбавленням волi.

6. Давнiсть не застосовується у разi засудження за катування, передбачене частиною третьою статтi 127, злочини проти миру та безпеки людства, передбаченi статтями 437 - 439 i частиною першою статтi 442 цього Кодексу.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.12.2022р. N 2812-IX)

Стаття 81. Умовно-дострокове звiльнення вiд вiдбування покарання

1. До осiб, що вiдбувають покарання у видi виправних робiт, службових обмежень для вiйськовослужбовцiв, обмеження волi, тримання в дисциплiнарному батальйонi вiйськовослужбовцiв або позбавлення волi, може бути застосоване умовно-дострокове звiльнення вiд вiдбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звiльнено повнiстю або частково i вiд вiдбування додаткового покарання.

2. Умовно-дострокове звiльнення вiд вiдбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлiнною поведiнкою i ставленням до працi довiв своє виправлення.

3. Умовно-дострокове звiльнення вiд вiдбування покарання може бути застосоване пiсля фактичного вiдбуття засудженим:

1) не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримiнальний проступок або нетяжкий злочин, крiм корупцiйних кримiнальних правопорушень або кримiнальних правопорушень, пов'язаних з корупцiєю, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатацiї транспорту особами, якi керували транспортними засобами у станi алкогольного, наркотичного чи iншого сп'янiння або перебували пiд впливом лiкарських препаратiв, що знижують увагу та швидкiсть реакцiї, а також за необережний тяжкий злочин;

2) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупцiйний нетяжкий злочин або кримiнальне правопорушення, пов'язане з корупцiєю, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатацiї транспорту особами, якi керували транспортними засобами у станi алкогольного, наркотичного чи iншого сп'янiння або перебували пiд впливом лiкарських препаратiв, що знижують увагу та швидкiсть реакцiї, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разi, якщо особа ранiше вiдбувала покарання у видi позбавлення волi за умисне кримiнальне правопорушення i до погашення або зняття судимостi знову вчинила умисне кримiнальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волi;

3) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, у разi замiни покарання у видi довiчного позбавлення волi на покарання у видi позбавленням волi на певний строк, а також покарання, призначеного особi, яка ранiше звiльнялася умовно-достроково i знову вчинила умисне кримiнальне правопорушення протягом невiдбутої частини покарання.

4. У разi вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звiльнення вiд вiдбування покарання, протягом невiдбутої частини покарання нового кримiнального правопорушення суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими статтями 71 i 72 цього Кодексу.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами 14.10.2014р. N 1698-VII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX, iз доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 16.02.2021р. N 1231-IX, вiд 29.06.2021р. N 1576-IX, вiд 18.10.2022р. N 2690-IX)

Стаття 82. Замiна покарання або його невiдбутої частини бiльш м'яким

1. Невiдбута частина покарання у видi обмеження, позбавлення волi або покарання у видi довiчного позбавлення волi можуть бути замiненi судом бiльш м'яким покаранням, строк якого обчислюється з дня замiни невiдбутої частини покарання або покарання у видi довiчного позбавлення волi бiльш м'яким. У цих випадках бiльш м'яке покарання призначається в межах строкiв, установлених у Загальнiй частинi цього Кодексу для даного виду покарання, i не повинне перевищувати невiдбутого строку покарання, призначеного вироком.

2. У разi замiни невiдбутої частини основного покарання бiльш м'яким засудженого може бути звiльнено також i вiд додаткового покарання у видi позбавлення права займати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю.

3. Замiна невiдбутої частини покарання бiльш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.

4. Замiна невiдбутої частини покарання бiльш м'яким можлива пiсля фактичного вiдбуття засудженим:

1) не менше третини строку покарання, призначеного судом за кримiнальний проступок або нетяжкий злочин, крiм корупцiйних кримiнальних правопорушень або кримiнальних правопорушень, пов'язаних з корупцiєю, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатацiї транспорту особами, якi керували транспортними засобами у станi алкогольного, наркотичного чи iншого сп'янiння або перебували пiд впливом лiкарських препаратiв, що знижують увагу та швидкiсть реакцiї, а також за необережний тяжкий злочин;

2) не менше половини строку покарання, призначеного судом за корупцiйний нетяжкий злочин або кримiнальне правопорушення, пов'язане з корупцiєю, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатацiї транспорту особами, якi керували транспортними засобами у станi алкогольного, наркотичного чи iншого сп'янiння або перебували пiд впливом лiкарських препаратiв, що знижують увагу та швидкiсть реакцiї, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разi, якщо особа ранiше вiдбувала покарання у видi позбавлення волi за умисне кримiнальне правопорушення i до погашення або зняття судимостi знову вчинила умисне кримiнальне правопорушення, за яке вона була засуджена до позбавлення волi;

3) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особi, яка ранiше звiльнялася умовно-достроково i вчинила нове умисне кримiнальне правопорушення протягом невiдбутої частини покарання.

5. Покарання у видi довiчного позбавлення волi може бути замiнено на покарання у видi позбавлення волi строком вiд п'ятнадцяти до двадцяти рокiв, якщо засуджений вiдбув не менше п'ятнадцяти рокiв призначеного судом покарання.

6. До осiб, яким покарання замiнене бiльш м'яким, може бути застосоване умовно-дострокове звiльнення за правилами, передбаченими статтею 81 цього Кодексу.

7. Якщо особа, вiдбуваючи бiльш м'яке покарання, вчинить нове кримiнальне правопорушення, суд до покарання за знову вчинене кримiнальне правопорушення приєднує невiдбуту частину бiльш м'якого покарання за правилами, передбаченими у статтях 71 i 72 цього Кодексу.

Стаття 83. Звiльнення вiд вiдбування покарання вагiтних жiнок i жiнок, якi мають дiтей вiком до трьох рокiв

1. Засуджених до обмеження волi або до позбавлення волi жiнок, якi стали вагiтними або народили дiтей пiд час вiдбування покарання, крiм засуджених до позбавлення волi на строк бiльше п'яти рокiв за умиснi тяжкi та особливо тяжкi злочини, суд може звiльнити вiд вiдбування покарання в межах строку, на який згiдно з законом жiнку може бути звiльнено вiд роботи у зв'язку з вагiтнiстю, пологами i до досягнення дитиною трирiчного вiку.

2. Звiльнення вiд вiдбування покарання застосовується до засудженої, яка має сiм'ю або родичiв, що дали згоду на спiльне з нею проживання, або яка має можливiсть самостiйно забезпечити належнi умови для виховання дитини.

3. Нагляд за звiльненими вiд вiдбування покарання вагiтними жiнками i жiнками, якi мають дiтей вiком до трьох рокiв, здiйснюється уповноваженим органом з питань пробацiї за мiсцем проживання.

4. Пiсля досягнення дитиною трирiчного вiку або в разi її смертi суд залежно вiд поведiнки засудженої може звiльнити її вiд покарання або замiнити його бiльш м'яким покаранням чи направити засуджену для вiдбування покарання, призначеного за вироком. У цьому разi суд може повнiстю або частково зарахувати у строк вiдбування покарання час, протягом якого засуджена не вiдбувала покарання.

5. Якщо засуджена, яка була звiльнена вiд вiдбування покарання, вiдмовляється вiд дитини, передала її у дитячий будинок, зникла з мiсця проживання або ухиляється вiд виховання дитини, догляду за нею, або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адмiнiстративнi стягнення i свiдчать про небажання стати на шлях виправлення, суд може за поданням контролюючого органу направити засуджену для вiдбування покарання, призначеного за вироком.

6. Якщо в перiод звiльнення вiд вiдбування покарання засуджена вчинила нове кримiнальне правопорушення, суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими у статтях 71 i 72 цього Кодексу.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 14.04.2009р. N 1254-VI, вiд 07.09.2016р. N 1492-VIII, змiни, внесенi Законом України вiд 07.09.2016р. N 1492-VIII, в частинi положень щодо застосування пробацiйних програм набирають чинностi з 01.01.2018р., вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 84. Звiльнення вiд покарання за хворобою

1. Звiльняється вiд покарання особа, яка пiд час його вiдбування захворiла на психiчну хворобу, що позбавляє її можливостi усвiдомлювати свої дiї (бездiяльнiсть) або керувати ними. До такої особи можуть застосовуватися примусовi заходи медичного характеру вiдповiдно до статей 92 - 95 цього Кодексу.

2. Особа, яка пiсля вчинення кримiнального правопорушення або постановлення вироку захворiла на iншу тяжку хворобу, що перешкоджає вiдбуванню покарання, може бути звiльнена вiд покарання або вiд подальшого його вiдбування. При вирiшеннi цього питання суд враховує тяжкiсть вчиненого кримiнального правопорушення, характер захворювання, особу засудженого та iншi обставини справи.

3. Вiйськовослужбовцi, засудженi до службового обмеження, арешту або тримання в дисциплiнарному батальйонi, в разi визнання їх непридатними до вiйськової служби за станом здоров'я звiльняються вiд покарання.

4. У разi одужання осiб, зазначених у частинах першiй та другiй цiєї статтi, вони повиннi бути направленi для вiдбування покарання, якщо не закiнчилися строки давностi, передбаченi статтями 49 або 80 цього Кодексу, або вiдсутнi iншi пiдстави для звiльнення вiд покарання. При цьому час, протягом якого до осiб застосовувалися примусовi заходи медичного характеру, зараховується в строк покарання за правилами, передбаченими в частинi п'ятiй статтi 72 цього Кодексу, а один день позбавлення волi дорiвнює одному дню застосування примусових заходiв медичного характеру.

Стаття 84¹. Звiльнення вiд вiдбування покарання у зв'язку з прийняттям уповноваженим органом рiшення про передачу засудженого для обмiну як вiйськовополоненого

1. Засуджений, стосовно якого пiд час вiдбування покарання у видi виправних робiт, арешту, обмеження волi, тримання у дисциплiнарному батальйонi вiйськовослужбовцiв, позбавлення волi на певний строк, довiчного позбавлення волi уповноваженим органом прийнято рiшення про його передачу для обмiну як вiйськовополоненого та який надав письмову згоду на проведення такого обмiну, звiльняється судом вiд вiдбування призначеного покарання.

2. Якщо обмiн такого засудженого не вiдбувся, суд за клопотанням прокурора приймає рiшення про направлення засудженого, звiльненого вiд вiдбування покарання у зв'язку з його передачею для обмiну як вiйськовополоненого, для подальшого вiдбування призначеного ранiше покарання.

3. У разi вчинення особою, яку було звiльнено судом вiд вiдбування покарання у зв'язку з прийняттям уповноваженим органом рiшення про її передачу для обмiну як вiйськовополоненого та такий обмiн вiдбувся, протягом невiдбутої частини покарання нового кримiнального правопорушення суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими статтями 71 i 72 цього Кодексу.

(Доповнено статтею 84¹ згiдно iз Законом України вiд 28.07.2022р. N 2472-IX; iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.12.2022р. N 2810-IX)

Стаття 85. Звiльнення вiд покарання на пiдставi закону України про амнiстiю або акта про помилування

На пiдставi закону про амнiстiю або акта про помилування засуджений може бути повнiстю або частково звiльнений вiд основного i додаткового покарань.

(У редакцiї Закону України вiд 02.06.2011р. N 3465-VI)

Стаття 86. Амнiстiя

1. Амнiстiя оголошується законом України стосовно певної категорiї осiб.

2. Законом про амнiстiю особи, визнанi винними у вчиненнi кримiнального правопорушення обвинувальним вироком суду, або кримiнальнi справи стосовно яких розглянутi судами, але вироки стосовно цих осiб не набрали законної сили, можуть бути повнiстю або частково звiльненi вiд вiдбування покарання.

3. Виключено.

4. Особи, визнанi винними у вчиненнi державної зради, диверсiї, корупцiйних кримiнальних правопорушень, кримiнальних правопорушень, пов'язаних з корупцiєю, порушеннi правил безпеки дорожнього руху або експлуатацiї транспорту особами, якi керували транспортними засобами у станi алкогольного, наркотичного чи iншого сп'янiння або перебували пiд впливом лiкарських препаратiв, що знижують увагу та швидкiсть реакцiї, вироки стосовно яких не набрали законної сили, не можуть бути звiльненi вiд вiдбування покарання, а особи, вироки стосовно яких набрали законної сили, - не можуть бути повнiстю звiльненi законом про амнiстiю вiд вiдбування покарання. Зазначенi особи можуть бути звiльненi вiд вiдбування покарання пiсля фактичного вiдбуття ними строкiв, встановлених частиною третьою статтi 81 цього Кодексу.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 02.06.2011р. N 3465-VI, вiд 14.10.2014р. N 1698-VII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX, iз доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 16.02.2021р. N 1231-IX, вiд 29.06.2021р. N 1576-IXб вiд 03.03.2022р. N 2113-IX)

Стаття 87. Помилування

1. Помилування здiйснюється Президентом України стосовно iндивiдуально визначеної особи.

2. Актом про помилування може бути здiйснена замiна засудженому призначеного судом покарання у видi довiчного позбавлення волi на позбавлення волi на строк не менше двадцяти п'яти рокiв.

3. Особи, засудженi за вчинення корупцiйних кримiнальних правопорушень, кримiнальних правопорушень, пов'язаних з корупцiєю, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатацiї транспорту особами, якi керували транспортними засобами у станi алкогольного, наркотичного чи iншого сп'янiння або перебували пiд впливом лiкарських препаратiв, що знижують увагу та швидкiсть реакцiї, можуть бути звiльненi вiд вiдбування покарання в порядку помилування пiсля фактичного вiдбуття ними строкiв, встановлених частиною третьою статтi 81 цього Кодексу.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 14.10.2014р. N 1698-VII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX, iз доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 16.02.2021р. N 1231-IX, вiд 29.06.2021р. N 1576-IX)

Р о з д i л XIII
СУДИМIСТЬ

Стаття 88. Правовi наслiдки судимостi

1. Особа визнається такою, що має судимiсть, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком i до погашення або зняття судимостi.

2. Судимiсть має правове значення у разi вчинення нового кримiнального правопорушення, а також в iнших випадках, передбачених законами України.

3. Особи, засудженi за вироком суду без призначення покарання або iз звiльненням вiд покарання чи такi, що вiдбули покарання за дiяння, кримiнальна протиправнiсть i каранiсть якого усунута законом, визнаються такими, що не мають судимостi.

4. Особи, якi були реабiлiтованi, визнаються такими, що не мають судимостi.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.11.2011р. N 4025-VI, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 89. Строки погашення судимостi

Такими, що не мають судимостi, визнаються:

1) особи, засудженi вiдповiдно до статтi 75 цього Кодексу, якщо протягом iспитового строку вони не вчинять нового кримiнального правопорушення i якщо протягом зазначеного строку рiшення про звiльнення вiд вiдбування покарання з випробуванням не буде скасоване з iнших пiдстав, передбачених законом. Якщо строк додаткового покарання перевищує тривалiсть iспитового строку, особа визнається такою, що не має судимостi, пiсля вiдбуття цього додаткового покарання;

2) жiнки, засудженi вiдповiдно до статтi 79 цього Кодексу, якщо протягом iспитового строку вони не вчинять нового кримiнального правопорушення i якщо пiсля закiнчення цього строку не буде прийняте рiшення про направлення для вiдбування покарання, призначеного вироком суду. Якщо засуджена не була звiльнена вiд додаткового покарання i його строк перевищує тривалiсть iспитового строку, то жiнка визнається такою, що не має судимостi, пiсля вiдбуття цього додаткового покарання;

2¹) особи, засудженi за вчинення кримiнального проступку, пiсля вiдбуття покарання;

3) виключено;

4) особи, якi вiдбули покарання у видi службового обмеження для вiйськовослужбовцiв або тримання в дисциплiнарному батальйонi вiйськовослужбовцiв чи достроково звiльненi вiд цих покарань, а також вiйськовослужбовцi, якi вiдбули покарання на гауптвахтi замiсть арешту;

5) особи, засудженi за вчинення злочину до основного покарання у видi штрафу в розмiрi не бiльше трьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, позбавлення права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю, громадських робiт, виправних робiт або арешту, якщо вони протягом року з дня вiдбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового кримiнального правопорушення;

6) особи, засудженi за вчинення злочину до обмеження волi, якщо вони протягом двох рокiв з дня вiдбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового кримiнального правопорушення;

7) особи, засудженi до позбавлення волi або основного покарання у видi штрафу за нетяжкий злочин, якщо вони протягом трьох рокiв з дня вiдбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового кримiнального правопорушення;

8) особи, засудженi до позбавлення волi або основного покарання у видi штрафу за тяжкий злочин, якщо вони протягом шести рокiв з дня вiдбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового кримiнального правопорушення;

9) особи, засудженi до позбавлення волi або основного покарання у видi штрафу за особливо тяжкий злочин, якщо вони протягом восьми рокiв з дня вiдбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового кримiнального правопорушення.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.11.2011р. N 4025-VI, вiд 14.10.2014р. N 1698-VII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 90. Обчислення строкiв погашення судимостi

1. Строки погашення судимостi обчислюються з дня вiдбуття основного i додаткового покарання.

2. До строку погашення судимостi зараховується час, протягом якого вирок не було виконано, якщо при цьому давнiсть виконання вироку не переривалася. Якщо вирок не було виконано, судимiсть погашається по закiнченнi строкiв давностi виконання вироку.

3. Якщо особу було достроково звiльнено вiд вiдбування покарання, то строк погашення судимостi обчислюється з дня дострокового звiльнення її вiд вiдбування покарання (основного та додаткового).

4. Якщо невiдбуту частину покарання було замiнено бiльш м'яким покаранням, то строк погашення судимостi обчислюється з дня вiдбуття бiльш м'якого покарання (основного та додаткового).

5. Якщо особа, що вiдбула покарання, до закiнчення строку погашення судимостi знову вчинить кримiнальне правопорушення, перебiг строку погашення судимостi переривається i обчислюється заново. У цих випадках строки погашення судимостi обчислюються окремо за кожне кримiнальне правопорушення пiсля фактичного вiдбуття покарання (основного та додаткового) за останнє кримiнальне правопорушення.

Стаття 91. Зняття судимостi

1. Якщо особа пiсля вiдбуття покарання у видi обмеження волi або позбавлення волi зразковою поведiнкою i сумлiнним ставленням до працi довела своє виправлення, то суд може зняти з неї судимiсть до закiнчення строкiв, зазначених у статтi 89 цього Кодексу.

2. Зняття судимостi до закiнчення строкiв, зазначених у статтi 89 цього Кодексу, не допускається у випадках засудження за умиснi тяжкi та особливо тяжкi, а також корупцiйнi кримiнальнi правопорушення або кримiнальнi правопорушення, пов'язанi з корупцiєю.

3. Зняття судимостi допускається лише пiсля закiнчення не менш як половини строку погашення судимостi, зазначеного у статтi 89 цього Кодексу.

4. Порядок зняття судимостi встановлюється Кримiнальним процесуальним кодексом України.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI, вiд 14.10.2014р. N 1698-VII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX, iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 29.06.2021р. N 1576-IX)

Р о з д i л XIII¹
ОБМЕЖУВАЛЬНI ЗАХОДИ

Стаття 91¹. Обмежувальнi заходи, що застосовуються до осiб, якi вчинили домашнє насильство

1. В iнтересах потерпiлого вiд злочину, пов'язаного з домашнiм насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов'язаного з позбавленням волi, або звiльненням з пiдстав, передбачених цим Кодексом, вiд кримiнальної вiдповiдальностi чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декiлька обмежувальних заходiв, вiдповiдно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладенi такi обов'язки:

1) заборона перебувати в мiсцi спiльного проживання з особою, яка постраждала вiд домашнього насильства;

2) обмеження спiлкування з дитиною у разi, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутностi;

3) заборона наближатися на визначену вiдстань до мiсця, де особа, яка постраждала вiд домашнього насильства, може постiйно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку з роботою, навчанням, лiкуванням чи з iнших причин;

4) заборона листування, телефонних переговорiв з особою, яка постраждала вiд домашнього насильства, iнших контактiв через засоби зв'язку чи електронних комунiкацiй особисто або через третiх осiб;

5) направлення для проходження програми для кривдникiв або пробацiйної програми.

2. Заходи, передбаченi частиною першою цiєї статтi, застосовуються до особи, яка на момент вчинення домашнього насильства досягла 18-рiчного вiку.

3. Заходи, передбаченi частиною першою цiєї статтi, можуть застосовуватися на строк вiд одного до трьох мiсяцiв i за потреби можуть бути продовженi на визначений судом строк, але не бiльше як на 12 мiсяцiв.

4. Контроль за поведiнкою засуджених, до яких застосовано обмежувальнi заходи, здiйснює орган пробацiї за мiсцем проживання засудженого, а в разi вчинення злочину вiйськовослужбовцем - командир вiйськової частини.

(Доповнено роздiлом XIII¹ згiдно iз Законом України вiд 06.12.2017р. N 2227-VIII)

Р о з д i л XIV
IНШI ЗАХОДИ КРИМIНАЛЬНО-ПРАВОВОГО ХАРАКТЕРУ

(Назву роздiлу XIV у редакцiї Закону України вiд 18.04.2013р. N 222-VII)

Стаття 92. Поняття та мета примусових заходiв медичного характеру

Примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психiатричної допомоги, помiщення особи, яка вчинила суспiльно небезпечне дiяння, що пiдпадає пiд ознаки дiяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спецiальний лiкувальний заклад з метою її обов'язкового лiкування, а також запобiгання вчиненню нею суспiльно небезпечних дiянь.

Стаття 93. Особи, до яких застосовуються примусовi заходи медичного характеру

Примусовi заходи медичного характеру можуть бути застосованi судом до осiб:

1) якi вчинили у станi неосудностi суспiльно небезпечнi дiяння;

2) якi вчинили у станi обмеженої осудностi кримiнальнi правопорушення;

3) якi вчинили кримiнальне правопорушення у станi осудностi, але захворiли на психiчну хворобу до постановлення вироку або пiд час вiдбування покарання.

Стаття 94. Види примусових заходiв медичного характеру

1. Залежно вiд характеру та тяжкостi захворювання, тяжкостi вчиненого дiяння, з урахуванням ступеня небезпечностi психiчно хворого для себе або iнших осiб, суд може застосувати такi примусовi заходи медичного характеру:

1) надання амбулаторної психiатричної допомоги в примусовому порядку;

4) госпiталiзацiя до закладу з надання психiатричної допомоги iз суворим наглядом.

3) госпiталiзацiя до закладу з надання психiатричної допомоги з посиленим наглядом;

4) госпiталiзацiя до закладу з надання психiатричної допомоги iз суворим наглядом.

2. Надання амбулаторної психiатричної допомоги в примусовому порядку може бути застосоване судом стосовно особи, яка страждає на психiчнi розлади i вчинила суспiльно небезпечне дiяння, якщо особа за станом свого психiчного здоров'я не потребує госпiталiзацiї до закладу з надання психiатричної допомоги.

3. Госпiталiзацiя до закладу з надання психiатричної допомоги iз звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психiчно хворого, який за своїм психiчним станом i характером вчиненого суспiльно небезпечного дiяння потребує тримання у закладi з надання психiатричної допомоги i лiкування у примусовому порядку.

4. Госпiталiзацiя до закладу з надання психiатричної допомоги з посиленим наглядом може бути застосована судом щодо психiчно хворого, який вчинив суспiльно небезпечне дiяння, не пов'язане з посяганням на життя iнших осiб, i за своїм психiчним станом не становить загрози для суспiльства, але потребує тримання у закладi з надання психiатричної допомоги та лiкування в умовах посиленого нагляду.

5. Госпiталiзацiя до закладу з надання психiатричної допомоги iз суворим наглядом може бути застосована судом щодо психiчно хворого, який вчинив суспiльно небезпечне дiяння, пов'язане з посяганням на життя iнших осiб, а також щодо психiчно хворого, який за своїм психiчним станом i характером вчиненого суспiльно небезпечного дiяння становить особливу небезпеку для суспiльства i потребує тримання у закладi з надання психiатричної допомоги та лiкування в умовах суворого нагляду.

6. Якщо не буде визнано за необхiдне застосування до психiчно хворого примусових заходiв медичного характеру, а також у разi припинення застосування таких заходiв, суд може передати його на пiклування родичам або опiкунам з обов'язковим лiкарським наглядом.

Стаття 95. Продовження, змiна або припинення застосування примусових заходiв медичного характеру

1. Продовження, змiна або припинення застосування примусових заходiв медичного характеру здiйснюється судом за заявою представника закладу з надання психiатричної допомоги (лiкаря-психiатра), який надає особi психiатричну допомогу. До заяви додається висновок комiсiї лiкарiв-психiатрiв, що обґрунтовує необхiднiсть продовження, змiни або припинення застосування таких примусових заходiв.

Змiна або припинення застосування примусових заходiв медичного характеру може здiйснюватися судом також за заявою особи, до якої застосовуються примусовi заходи медичного характеру, її захисника або законного представника у разi, якщо така особа за станом свого здоров'я не може усвiдомлювати свої дiї (бездiяльнiсть) чи керувати ними, в тому числi не може усвiдомлено подати до суду вiдповiдну заяву. До заяви додається висновок комiсiї лiкарiв-психiатрiв закладу, в якому особi надається психiатрична допомога, або, у разi наявностi, висновок обраного нею незалежного лiкаря-психiатра.

2. Особи, до яких застосованi примусовi заходи медичного характеру, пiдлягають огляду комiсiєю лiкарiв-психiатрiв не рiдше одного разу на 6 мiсяцiв для вирiшення питання про наявнiсть пiдстав для звернення до суду iз заявою про припинення або про змiну застосування такого заходу. У разi вiдсутностi пiдстав для припинення або змiни застосування примусового заходу медичного характеру представник закладу з надання психiатричної допомоги (лiкар-психiатр), який надає особi таку психiатричну допомогу, направляє до суду заяву, до якої додається висновок комiсiї лiкарiв-психiатрiв, який мiстить обґрунтування про необхiднiсть продовження застосування примусового заходу медичного характеру. У разi необхiдностi продовження застосування примусового заходу медичного характеру понад 6 мiсяцiв представник закладу з надання психiатричної допомоги (лiкар-психiатр), який надає особi таку психiатричну допомогу, повинен направити до суду за мiсцем знаходження закладу з надання психiатричної допомоги заяву про продовження застосування примусового заходу. До заяви додається висновок комiсiї лiкарiв-психiатрiв, який мiстить обґрунтування про необхiднiсть продовження надання особi такої психiатричної допомоги. В подальшому продовження застосовування примусового заходу медичного характеру проводиться кожного разу на строк, який не може перевищувати 6 мiсяцiв.

Особи, до яких застосовуються примусовi заходи медичного характеру, мають право звертатися до суду iз заявою про змiну або припинення застосування примусових заходiв медичного характеру не частiше одного разу на 6 мiсяцiв та незалежно вiд того, чи розглядалося судом це питання в зазначений перiод.

Особа, до якої застосовуються примусовi заходи медичного характеру, має право звернутися до обраного нею незалежного лiкаря-психiатра з метою отримання висновку про стан свого психiчного здоров'я. У висновку незалежного лiкаря-психiатра мають бути зазначенi пiдстави для змiни або припинення застосування примусових заходiв медичного характеру. У разi вiдсутностi таких пiдстав у висновку обґрунтовується необхiднiсть продовження застосування примусових заходiв медичного характеру.

3. У разi припинення застосування примусових заходiв медичного характеру через змiнення психiчного стану особи на краще, суд може передати її на пiклування родичам або опiкунам з обов'язковим лiкарським наглядом.

4. У разi припинення застосування примусових заходiв медичного характеру через видужання особи, якi вчинили кримiнальнi правопорушення у станi осудностi, але захворiли на психiчну хворобу до постановлення вироку, пiдлягають покаранню на загальних засадах, а особи, якi захворiли на психiчну хворобу пiд час вiдбування покарання, можуть пiдлягати подальшому вiдбуванню покарання.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 14.11.2017р. N 2205-VIII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 96. Примусове лiкування

1. Примусове лiкування може бути застосоване судом, незалежно вiд призначеного покарання, до осiб, якi вчинили кримiнальнi правопорушення та мають хворобу, що становить небезпеку для здоров'я iнших осiб.

2. У разi призначення покарання у видi позбавлення волi або обмеження волi примусове лiкування здiйснюється за мiсцем вiдбування покарання. У разi призначення iнших видiв покарань примусове лiкування здiйснюється у спецiальних лiкувальних закладах.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.11.2017р. N 2205-VIII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 96¹. Спецiальна конфiскацiя

1. Спецiальна конфiскацiя полягає у примусовому безоплатному вилученнi за рiшенням суду у власнiсть держави грошей, цiнностей та iншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримiнального правопорушення або суспiльно небезпечного дiяння, що пiдпадає пiд ознаки дiяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за якi передбачено основне покарання у видi позбавлення волi або штрафу понад три тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, а так само передбаченого частиною першою статтi 150, статтею 154, частинами другою i третьою статтi 159¹, частиною першою статтi 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209¹, 210, частинами першою i другою статей 212, 212¹, частиною першою статей 222, 229, 239¹, 239², частиною другою статтi 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою i другою статтi 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363¹, 364¹, 365² цього Кодексу.

2. Спецiальна конфiскацiя застосовується на пiдставi:

1) обвинувального вироку суду;

2) ухвали суду про звiльнення особи вiд кримiнальної вiдповiдальностi;

3) ухвали суду про застосування примусових заходiв медичного характеру;

4) ухвали суду про застосування примусових заходiв виховного характеру.

3. У випадках, коли об'єктом спецiальної конфiскацiї є майно, вилучене з цивiльного обороту, вона може бути застосована на пiдставi:

1) ухвали суду про закриття кримiнального провадження з iнших пiдстав, анiж звiльнення особи вiд кримiнальної вiдповiдальностi;

2) ухвали суду, постановленої в порядку частини дев'ятої статтi 100 Кримiнального процесуального кодексу України, за клопотанням слiдчого чи прокурора, якщо кримiнальне провадження закривається ними.

(Доповнено статтею 96¹ згiдно iз Законом України вiд 18.04.2013р. N 222-VII, iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 13.05.2014р. N 1261-VII, вiд 08.10.2015р. N 731-VIII, вiд 03.11.2015р. N 743-VIII, вiд 10.11.2015р. N 770-VIII, вiд 18.02.2016р. N 1019-VIII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 96². Випадки застосування спецiальної конфiскацiї

1. Спецiальна конфiскацiя застосовується у разi, якщо грошi, цiнностi та iнше майно:

1) одержанi внаслiдок вчинення кримiнального правопорушення та/або є доходами вiд такого майна;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримiнального правопорушення, фiнансування та/або матерiального забезпечення кримiнального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) були предметом кримiнального правопорушення, крiм тих, що повертаються власнику (законному володiльцю), а у разi, коли його не встановлено, - переходять у власнiсть держави;

4) були пiдшуканi, виготовленi, пристосованi або використанi як засоби чи знаряддя вчинення кримiнального правопорушення, крiм тих, що повертаються власнику (законному володiльцю), який не знав i не мiг знати про їх незаконне використання.

2. У разi якщо грошi, цiнностi та iнше майно, зазначенi у частинi першiй цiєї статтi, були повнiстю або частково перетворенi в iнше майно, спецiальнiй конфiскацiї пiдлягає повнiстю або частково перетворене майно. Якщо конфiскацiя грошей, цiнностей та iншого майна, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, на момент прийняття судом рiшення про спецiальну конфiскацiю неможлива внаслiдок їх використання або неможливостi видiлення з набутого законним шляхом майна, або вiдчуження, або з iнших причин, суд виносить рiшення про конфiскацiю грошової суми, що вiдповiдає вартостi такого майна.

3. Спецiальна конфiскацiя застосовується також у разi, коли особа не пiдлягає кримiнальнiй вiдповiдальностi у зв'язку з недосягненням вiку, з якого може наставати кримiнальна вiдповiдальнiсть, або неосуднiстю, або звiльняється вiд кримiнальної вiдповiдальностi чи покарання з пiдстав, передбачених цим Кодексом, крiм звiльнення вiд кримiнальної вiдповiдальностi у зв'язку iз закiнченням строкiв давностi.

4. Грошi, цiнностi, в тому числi кошти, що знаходяться на банкiвських рахунках чи на зберiганнi у банках або iнших фiнансових установах, iнше майно, зазначенi в цiй статтi, пiдлягають спецiальнiй конфiскацiї у третьої особи, якщо вона набула таке майно вiд пiдозрюваного, обвинуваченого, особи, яка переслiдується за вчинення суспiльно небезпечного дiяння у вiцi, з якого не настає кримiнальна вiдповiдальнiсть, або в станi неосудностi, чи iншої особи безоплатно, за ринкову цiну або за цiну вищу чи нижчу ринкової вартостi, i знала або повинна була i могла знати, що таке майно вiдповiдає будь-якiй iз ознак, зазначених у пунктах 1 - 4 частини першої цiєї статтi.

Вищезазначенi вiдомостi щодо третьої особи повиннi бути встановленi в судовому порядку на пiдставi достатностi доказiв.

Спецiальна конфiскацiя не може бути застосована до майна, яке перебуває у власностi добросовiсного набувача.

5. Спецiальна конфiскацiя не застосовується до грошей, цiнностей та iншого майна, зазначених у цiй статтi, якi згiдно iз законом пiдлягають поверненню власнику (законному володiльцю) або призначенi для вiдшкодування шкоди, завданої кримiнальним правопорушенням.

6. Частину шосту виключено.

(Доповнено статтею 96² згiдно iз Законом України вiд 18.04.2013р. N 222-VII, iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 13.05.2014р. N 1261-VII, вiд 10.11.2015р. N 770-VIII, вiд 18.02.2016р. N 1019-VIII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX, вiд 06.12.2019р. N 361-IX)

Р о з д i л XIV¹
ЗАХОДИ КРИМIНАЛЬНО-ПРАВОВОГО ХАРАКТЕРУ ЩОДО ЮРИДИЧНИХ ОСIБ

(Доповнено роздiлом XIV¹ згiдно iз Законом України вiд 23.05.2013р. N 314-VII)

Стаття 96³. Пiдстави для застосування до юридичних осiб заходiв кримiнально-правового характеру

1. Пiдставами для застосування до юридичної особи заходiв кримiнально-правового характеру є:

1) вчинення її уповноваженою особою вiд iменi та в iнтересах юридичної особи будь-якого iз кримiнальних правопорушень, передбачених у статтях 209 i 306, частинах першiй i другiй статтi 368³, частинах першiй i другiй статтi 368⁴, статтях 369 i 369² цього Кодексу;

2) незабезпечення виконання покладених на її уповноважену особу законом або установчими документами юридичної особи обов'язкiв щодо вжиття заходiв iз запобiгання корупцiї, що призвело до вчинення будь-якого iз кримiнальних правопорушень, передбачених у статтях 209 i 306, частинах першiй i другiй статтi 368³, частинах першiй i другiй статтi 368⁴, статтях 369 i 369² цього Кодексу;

3) вчинення її уповноваженою особою вiд iменi юридичної особи будь-якого iз кримiнальних правопорушень, передбачених статтями 111¹, 258 - 258⁵ цього Кодексу;

4) вчинення її уповноваженою особою вiд iменi та в iнтересах юридичної особи будь-якого iз кримiнальних правопорушень, передбачених статтями 109, 110, 113, 114², 146, 147, частинами другою - четвертою статтi 159¹, статтями 160, 260, 262, 436, 437, 438, 442, 444, 447 цього Кодексу;

5) вчинення її уповноваженою особою вiд iменi та в iнтересах юридичної особи будь-якого iз злочинiв, передбачених статтями 255, 343, 345, 347, 348, 349, 376 - 379, 386 цього Кодексу;

6) вчинення її уповноваженою особою вiд iменi та в iнтересах юридичної особи стосовно малолiтньої чи неповнолiтньої особи будь-якого iз кримiнальних правопорушень, передбачених статтями 152 - 156¹, 301¹ - 303 цього Кодексу.

Примiтка. 1. Пiд уповноваженими особами юридичної особи слiд розумiти службових осiб юридичної особи, а також iнших осiб, якi вiдповiдно до закону, установчих документiв юридичної особи чи договору мають право дiяти вiд iменi юридичної особи.
2. Кримiнальнi правопорушення, передбаченi статтями 109, 110, 113, 114², 146, 147, 152 - 156¹, частинами другою - четвертою статтi 159¹, статтями 160, 209, 255, 260, 262, 301¹ - 303, 306, 343, 345, 347, 348, 349, частинами першою i другою статтi 368³, частинами першою i другою статтi 368⁴, статтями 369, 369², 376 - 379, 386, 436, 437, 438, 442, 444, 447 цього Кодексу, визнаються вчиненими в iнтересах юридичної особи, якщо вони призвели до отримання нею неправомiрної вигоди або створили умови для отримання такої вигоди, або були спрямованi на ухилення вiд передбаченої законом вiдповiдальностi.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 13.05.2014р. N 1261-VII, вiд 08.10.2015р. N 731-VIII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi законами України вiд 03.12.2019р. N 321-IX, вiд 06.12.2019р. N 361-IX, вiд 18.02.2021р. N 1256-IX, вiд 03.03.2022р. N 2108-IX, вiд 24.03.2022р. N 2160-IX)

Стаття 96⁴. Юридичнi особи, до яких застосовуються заходи кримiнально-правового характеру

1. Заходи кримiнально-правового характеру, у випадках, передбачених пунктами 1 i 2 частини першої статтi 96³ цього Кодексу, можуть бути застосованi судом до пiдприємства, установи чи органiзацiї, крiм державних органiв, органiв влади Автономної Республiки Крим, органiв мiсцевого самоврядування, органiзацiй, створених ними у встановленому порядку, що повнiстю утримуються за рахунок вiдповiдно державного чи мiсцевого бюджетiв, фондiв загальнообов'язкового державного соцiального страхування, Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб, а також мiжнародних органiзацiй.

2. Заходи кримiнально-правового характеру, у випадках, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статтi 96³ цього Кодексу, можуть бути застосованi судом до суб'єктiв приватного та публiчного права резидентiв та нерезидентiв України, включаючи пiдприємства, установи чи органiзацiї, державнi органи, органи влади Автономної Республiки Крим, органи мiсцевого самоврядування, органiзацiї, створенi ними у встановленому порядку, фонди, а також мiжнароднi органiзацiї, iншi юридичнi особи, що створенi у вiдповiдностi до вимог нацiонального чи мiжнародного права.

Якщо держава або суб'єкт державної власностi володiє часткою бiльше 25 вiдсоткiв в юридичнiй особi або юридична особа знаходиться пiд ефективним контролем держави чи суб'єкта державної власностi, то дана юридична особа несе цивiльну вiдповiдальнiсть у повному обсязi за неправомiрно отриману вигоду та шкоду, заподiяну кримiнальним правопорушенням, що вчинене державою, суб'єктами державної власностi або державного управлiння.

3. У разi реорганiзацiї юридичних осiб, зазначених у частинах першiй та другiй цiєї статтi, заходи кримiнально-правового характеру можуть бути застосованi до їх правонаступникiв, до яких перейшли майно, права та обов'язки, пов'язанi з вчиненням кримiнальних правопорушень, зазначених пунктами 1 - 6 частини першої статтi 96³ цього Кодексу.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 13.05.2014р. N 1261-VII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX, iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 06.12.2019р. N 361-IX, вiд 17.06.2020р. N 720-IX, вiд 18.02.2021р. N 1256-IX)

Стаття 96⁵. Пiдстави для звiльнення юридичної особи вiд застосування заходiв кримiнально-правового характеру

1. Юридична особа звiльняється вiд застосування до неї заходiв кримiнально-правового характеру, якщо з дня вчинення її уповноваженою особою будь-якого кримiнального правопорушення, зазначеного у статтi 96³ цього Кодексу, i до дня набрання вироком законної сили минули такi строки:

1) три роки - у разi вчинення кримiнального проступку;

2) п'ять рокiв - у разi вчинення нетяжкого злочину;

3) десять рокiв - у разi вчинення тяжкого злочину;

4) п'ятнадцять рокiв - у разi вчинення особливо тяжкого злочину.

2. Перебiг давностi застосування до юридичної особи заходiв кримiнально-правового характеру зупиняється, якщо її уповноважена особа, яка вчинила будь-яке кримiнальне правопорушення, зазначене у статтi 96³ цього Кодексу, переховується вiд органiв досудового слiдства та суду з метою ухилення вiд кримiнальної вiдповiдальностi та її мiсцезнаходження невiдоме. У таких випадках перебiг давностi вiдновлюється з дня встановлення мiсцезнаходження цiєї уповноваженої особи.

3. Перебiг давностi застосування до юридичної особи заходiв кримiнально-правового характеру переривається, якщо до закiнчення передбачених у частинах першiй та другiй цiєї статтi строкiв її уповноважена особа повторно вчинила будь-яке кримiнальне правопорушення, зазначене у статтi 96³ цього Кодексу.

4. Обчислення давностi в цьому разi починається з дня вчинення уповноваженою особою юридичної особи будь-якого кримiнального правопорушення, зазначеного у статтi 96³ цього Кодексу. При цьому строки давностi обчислюються окремо за кожне кримiнальне правопорушення.

Стаття 96⁶. Види заходiв кримiнально-правового характеру, що застосовуються до юридичних осiб

1. До юридичних осiб судом можуть бути застосованi такi заходи кримiнально-правового характеру:

1) штраф;

2) конфiскацiя майна;

3) лiквiдацiя.

2. До юридичних осiб штраф та лiквiдацiя можуть застосовуватися лише як основнi заходи кримiнально-правового характеру, а конфiскацiя майна - лише як додатковий. При застосуваннi заходiв кримiнально-правового характеру юридична особа зобов'язана вiдшкодувати нанесенi збитки та шкоду в повному обсязi, а також розмiр отриманої неправомiрної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою.

Стаття 96⁷. Штраф

1. Штраф - це грошова сума, що сплачується юридичною особою на пiдставi судового рiшення.

Суд застосовує штраф виходячи з двократного розмiру незаконно одержаної неправомiрної вигоди.

2. У разi коли неправомiрну вигоду не було одержано, або її розмiр неможливо обчислити, суд, залежно вiд ступеня тяжкостi кримiнального правопорушення, вчиненого уповноваженою особою юридичної особи, застосовує штраф у таких розмiрах:

за кримiнальний проступок - вiд п'яти до десяти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян;

за нетяжкий злочин - вiд десяти до двадцяти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян;

за тяжкий злочин - вiд двадцяти до сiмдесяти п'яти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян;

за особливо тяжкий злочин - вiд сiмдесяти п'яти до ста тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

3. З урахуванням майнового стану юридичної особи суд може застосувати штраф iз розстрочкою виплати певними частинами строком до трьох рокiв

Стаття 96⁸. Конфiскацiя майна

1. Конфiскацiя майна полягає у примусовому безоплатному вилученнi у власнiсть держави майна юридичної особи i застосовується судом у разi лiквiдацiї юридичної особи згiдно з цим Кодексом.

Стаття 96⁹. Лiквiдацiя

1. Лiквiдацiя юридичної особи застосовується судом у разi вчинення її уповноваженою особою будь-якого iз кримiнальних правопорушень, передбачених статтями 109, 110, 111¹, 113, 146, 147, 152 - 156¹, 160, 209, 255, 258 - 258⁵, 301¹ - 303, 260, 262, 306, 436, 436¹, 437, 438, 442, 444, 447 цього Кодексу.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 09.04.2015р. N 317-VIII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi законами України вiд 03.12.2019р. N 321-IX, вiд 06.12.2019р. N 361-IX, вiд 18.02.2021р. N 1256-IX, вiд 03.03.2022р. N 2108-IX)

Стаття 96¹⁰. Загальнi правила застосування до юридичних осiб заходiв кримiнально-правового характеру

1. При застосуваннi до юридичної особи заходiв кримiнально-правового характеру судом враховуються ступiнь тяжкостi вчиненого її уповноваженою особою кримiнального правопорушення, ступiнь здiйснення кримiнально протиправного намiру, розмiр завданої шкоди, характер та розмiр неправомiрної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою, вжитi юридичною особою заходи для запобiгання кримiнального правопорушення.

Стаття 96¹¹. Застосування до юридичних осiб заходiв кримiнально-правового характеру за сукупнiстю злочинiв

1. За сукупнiстю кримiнальних правопорушень в межах одного провадження суд, застосувавши до юридичної особи заходи кримiнально-правового характеру за кожне кримiнальне правопорушення окремо, визначає остаточний основний захiд шляхом поглинення менш суворого заходу бiльш суворим.

2. При застосуваннi до юридичної особи заходiв кримiнально-правового характеру за злочин за наявностi невиконаного заходу за попереднiм вироком (вироками) суду кожне з них виконується самостiйно, крiм випадкiв застосування судом лiквiдацiї юридичної особи згiдно з цим Кодексом.

Р о з д i л XV
ОСОБЛИВОСТI КРИМIНАЛЬНОЇ ВIДПОВIДАЛЬНОСТI ТА ПОКАРАННЯ НЕПОВНОЛIТНIХ

Стаття 97. Звiльнення вiд кримiнальної вiдповiдальностi iз застосуванням примусових заходiв виховного характеру

1. Неповнолiтнього, який вперше вчинив кримiнальний проступок або необережний нетяжкий злочин, може бути звiльнено вiд кримiнальної вiдповiдальностi, якщо його виправлення можливе без застосування покарання. У цих випадках суд застосовує до неповнолiтнього примусовi заходи виховного характеру, передбаченi частиною другою статтi 105 цього Кодексу.

2. Примусовi заходи виховного характеру, передбаченi частиною другою статтi 105 цього Кодексу, суд застосовує i до особи, яка до досягнення вiку, з якого може наставати кримiнальна вiдповiдальнiсть, вчинила суспiльно небезпечне дiяння, що пiдпадає пiд ознаки дiяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу.

3. У разi ухилення неповнолiтнього, що вчинив кримiнальне правопорушення, вiд застосування до нього примусових заходiв виховного характеру цi заходи скасовуються i вiн притягується до кримiнальної вiдповiдальностi.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами 15.04.2008р. N 270-VI, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 98. Види покарань

1. До неповнолiтнiх, визнаних винними у вчиненнi кримiнального правопорушення, судом можуть бути застосованi такi основнi види покарань:

1) штраф;

2) громадськi роботи;

3) виправнi роботи;

4) арешт;

5) позбавлення волi на певний строк.

2. До неповнолiтнiх можуть бути застосованi додатковi покарання у видi штрафу та позбавлення права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю.

Стаття 99. Штраф

1. Штраф застосовується лише до неповнолiтнiх, що мають самостiйний доход, власнi кошти або майно, на яке може бути звернене стягнення.

2. Розмiр штрафу, в тому числi за вчинення кримiнального правопорушення, за яке передбачено основне покарання лише у видi штрафу понад три тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, встановлюється судом залежно вiд тяжкостi вчиненого кримiнального правопорушення та з урахуванням майнового стану неповнолiтнього в межах до п'ятисот встановлених законодавством неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

3. До неповнолiтнього, що не має самостiйного доходу, власних коштiв або майна, на яке може бути звернене стягнення, засудженого за вчинення кримiнального правопорушення, за яке передбачено основне покарання лише у видi штрафу понад три тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, може бути застосовано покарання у видi громадських робiт або виправних робiт згiдно з положеннями статей 100, 103 цього Кодексу.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.11.2011р. N 4025-VI, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 100. Громадськi та виправнi роботи

1. Громадськi роботи можуть бути призначенi неповнолiтньому у вiцi вiд 16 до 18 рокiв на строк вiд тридцяти до ста двадцяти годин i полягають у виконаннi неповнолiтнiм робiт у вiльний вiд навчання чи основної роботи час. Тривалiсть виконання даного виду покарання не може перевищувати двох годин на день.

2. Виправнi роботи можуть бути призначенi неповнолiтньому в вiцi вiд 16 до 18 рокiв за мiсцем роботи на строк вiд двох мiсяцiв до одного року.

3. Iз заробiтку неповнолiтнього, засудженого до виправних робiт, здiйснюється вiдрахування в доход держави в розмiрi, встановленому вироком суду, в межах вiд п'яти до десяти вiдсоткiв.

Стаття 101. Арешт

Арешт полягає у триманнi неповнолiтнього, який на момент постановлення вироку досяг шiстнадцяти рокiв, в умовах iзоляцiї в спецiально пристосованих установах на строк вiд п'ятнадцяти до сорока п'яти дiб.

Стаття 102. Позбавлення волi на певний строк

1. Покарання у видi позбавлення волi особам, якi не досягли до вчинення злочину вiсiмнадцятирiчного вiку, може бути призначене на строк вiд шести мiсяцiв до десяти рокiв, крiм випадкiв, передбачених пунктом 5 частини третьої цiєї статтi. Неповнолiтнi, засудженi до покарання у видi позбавлення волi, вiдбувають його у спецiальних виховних установах.

2. Частину другу виключено.

3. Покарання у видi позбавлення волi призначається неповнолiтньому:

1) виключено;

2) за нетяжкий злочин - на строк не бiльше чотирьох рокiв;

3) за тяжкий злочин - на строк не бiльше семи рокiв;

4) за особливо тяжкий злочин - на строк не бiльше десяти рокiв;

5) за особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя людини, - на строк до п'ятнадцяти рокiв.

Стаття 103. Призначення покарання

1. При призначеннi покарання неповнолiтньому суд, крiм обставин, передбачених у статтях 65 - 67 цього Кодексу, враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рiвень розвитку та iншi особливостi особи неповнолiтнього.

2. При призначеннi покарання неповнолiтньому за сукупнiстю кримiнальних правопорушень або вирокiв остаточне покарання у видi позбавлення волi не може перевищувати п'ятнадцяти рокiв.

Стаття 104. Звiльнення вiд вiдбування покарання з випробуванням

1. Звiльнення вiд вiдбування покарання з випробуванням застосовується до неповнолiтнiх вiдповiдно до статей 75 - 78 цього Кодексу, з урахуванням положень, передбачених цiєю статтею.

2. Звiльнення вiд вiдбування покарання з випробуванням може бути застосоване до неповнолiтнього лише у разi його засудження до арешту або позбавлення волi.

3. Iспитовий строк установлюється тривалiстю вiд одного до двох рокiв.

4. У разi звiльнення неповнолiтнього вiд вiдбування покарання з випробуванням суд може покласти на окрему особу, за її згодою або на її прохання, обов'язок щодо нагляду за засудженим та проведення з ним виховної роботи.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.04.2008р. N 270-VI)

Стаття 105. Звiльнення вiд покарання iз застосуванням примусових заходiв виховного характеру

1. Неповнолiтнiй, який вчинив кримiнальний проступок або нетяжкий злочин, може бути звiльнений судом вiд покарання, якщо буде визнано, що внаслiдок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведiнки вiн на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання.

2. У цьому разi суд застосовує до неповнолiтнього такi примусовi заходи виховного характеру:

1) застереження;

2) обмеження дозвiлля i встановлення особливих вимог до поведiнки неповнолiтнього;

3) передача неповнолiтнього пiд нагляд батькiв чи осiб, якi їх замiняють, чи пiд нагляд педагогiчного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання;

4) покладення на неповнолiтнього, який досяг п'ятнадцятирiчного вiку i має майно, кошти або заробiток, обов'язку вiдшкодування заподiяних майнових збиткiв;

5) направлення неповнолiтнього до спецiальної навчально-виховної установи для дiтей i пiдлiткiв до його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох рокiв. Умови перебування в цих установах неповнолiтнiх та порядок їх залишення визначаються законом.

3. До неповнолiтнього може бути застосовано кiлька примусових заходiв виховного характеру, що передбаченi у частинi другiй цiєї статтi. Тривалiсть заходiв виховного характеру, передбачених у пунктах 2 та 3 частини другої цiєї статтi, встановлюється судом, який їх призначає.

4. Суд може також визнати за необхiдне призначити неповнолiтньому вихователя в порядку, передбаченому законом.

Стаття 106. Звiльнення вiд кримiнальної вiдповiдальностi та вiдбування покарання у зв'язку iз закiнченням строкiв давностi

1. Звiльнення вiд кримiнальної вiдповiдальностi та вiдбування покарання у зв'язку iз закiнченням строкiв давностi до осiб, якi вчинили кримiнальне правопорушення у вiцi до вiсiмнадцяти рокiв, застосовується вiдповiдно до статей 49 та 80 цього Кодексу з урахуванням положень, передбачених цiєю статтею.

2. Щодо осiб, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, встановлюються такi строки давностi:

1) два роки - у разi вчинення кримiнального проступку;

2) п'ять рокiв - у разi вчинення нетяжкого злочину;

3) сiм рокiв - у разi вчинення тяжкого злочину;

4) десять рокiв - у разi вчинення особливо тяжкого злочину.

3. Щодо осiб, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, встановлюються такi строки виконання обвинувального вироку:

1) два роки - у разi засудження до покарання, не пов'язаного з позбавленням волi, а також при засудженнi до покарання за кримiнальний проступок;

2) п'ять рокiв - у разi засудження до покарання у видi позбавлення волi за нетяжкий злочин, а також при засудженнi до покарання у видi позбавлення волi на строк не бiльше п'яти рокiв за тяжкий злочин;

3) сiм рокiв - у разi засудження до покарання у видi позбавлення волi на строк бiльше п'яти рокiв за тяжкий злочин;

4) десять рокiв - у разi засудження до покарання у видi позбавлення волi за особливо тяжкий злочин.

Стаття 107. Умовно-дострокове звiльнення вiд вiдбування покарання

1. До осiб, якi вiдбувають покарання у видi позбавлення волi за кримiнальне правопорушення, вчинене у вiцi до вiсiмнадцяти рокiв, може бути застосоване умовно-дострокове звiльнення вiд вiдбування покарання незалежно вiд тяжкостi вчиненого кримiнального правопорушення.

2. Умовно-дострокове звiльнення вiд вiдбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлiнною поведiнкою та ставленням до працi та навчання довiв своє виправлення.

3. Умовно-дострокове звiльнення вiд вiдбування покарання може бути застосоване до засуджених за кримiнальне правопорушення, вчинене у вiцi до вiсiмнадцяти рокiв, пiсля фактичного вiдбуття:

1) не менше третини призначеного строку покарання у видi позбавлення волi за нетяжкий злочин i за необережний тяжкий злочин;

2) не менше половини строку покарання у видi позбавлення волi, призначеного судом за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також, якщо особа ранiше вiдбувала покарання у видi позбавлення волi за умисне кримiнальне правопорушення i до погашення або зняття судимостi знову вчинила у вiцi до вiсiмнадцяти рокiв нове умисне кримiнальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волi;

3) не менше двох третин строку покарання у видi позбавлення волi, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також, якщо особа ранiше вiдбувала покарання у видi позбавлення волi i була умовно-достроково звiльнена вiд вiдбування покарання, але до закiнчення невiдбутої частини покарання та до досягнення вiсiмнадцятирiчного вiку знову вчинила умисне кримiнальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волi.

4. До неповнолiтнiх замiна невiдбутої частини покарання бiльш м'яким покаранням не застосовується.

5. У разi вчинення особою, щодо якої застосоване умовно-дострокове звiльнення вiд вiдбування покарання, протягом невiдбутої частини покарання нового кримiнального правопорушення суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими у статтях 71 i 72 цього Кодексу.

Стаття 108. Погашення та зняття судимостi

1. Погашення та зняття судимостi щодо осiб, якi вчинили кримiнальне правопорушення до досягнення ними вiсiмнадцятирiчного вiку, здiйснюється вiдповiдно до статей 88 - 91 цього Кодексу з урахуванням положень, передбачених цiєю статтею.

2. Такими, що не мають судимостi, визнаються неповнолiтнi:

1) засудженi до покарання, не пов'язаного з позбавленням волi, пiсля виконання цього покарання;

2) засудженi до позбавлення волi за нетяжкий злочин, якщо вони протягом одного року з дня вiдбуття покарання не вчинять нового кримiнального правопорушення;

3) засудженi до позбавлення волi за тяжкий злочин, якщо вони протягом трьох рокiв з дня вiдбуття покарання не вчинять нового кримiнального правопорушення;

4) засудженi до позбавлення волi за особливо тяжкий злочин, якщо вони протягом п'яти рокiв з дня вiдбуття покарання не вчинять нового кримiнального правопорушення.

3. Дострокове зняття судимостi допускається лише щодо особи, яка вiдбула покарання у видi позбавлення волi за тяжкий або особливо тяжкий злочин, вчинений у вiцi до вiсiмнадцяти рокiв, за пiдставами, передбаченими в частинi першiй статтi 91 цього Кодексу, пiсля закiнчення не менш як половини строку погашення судимостi, зазначеного в частинi другiй цiєї статтi.

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Р о з д i л I
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ОСНОВ НАЦIОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Стаття 109. Дiї, спрямованi на насильницьку змiну чи повалення конституцiйного ладу або на захоплення державної влади

1. Дiї, вчиненi з метою насильницької змiни чи повалення конституцiйного ладу або захоплення державної влади, а також змова про вчинення таких дiй, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до десяти рокiв з конфiскацiєю майна або без такої.

2. Публiчнi заклики до насильницької змiни чи повалення конституцiйного ладу або до захоплення державної влади, а також розповсюдження матерiалiв iз закликами до вчинення таких дiй, -

караються обмеженням волi на строк до трьох рокiв або позбавленням волi на той самий строк з конфiскацiєю майна або без такої.

3. Дiї, передбаченi частиною другою цiєї статтi, вчиненi особою, яка є представником влади, або повторно, або органiзованою групою, або з використанням засобiв масової iнформацiї, -

караються обмеженням волi на строк до п'яти рокiв або позбавленням волi на той самий строк з конфiскацiєю майна або без такої.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII, змiни, внесенi Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII, втратили чиннiсть у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII згiдно iз Законом України вiд 28.01.2014р. N 732-VII, вiд 23.02.2014р. N 767-VII, вiд 07.10.2014р. N 1689-VII)

Стаття 110. Посягання на територiальну цiлiснiсть i недоторканнiсть України

1. Умиснi дiї, вчиненi з метою змiни меж територiї або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцiєю України, а також публiчнi заклики чи розповсюдження матерiалiв iз закликами до вчинення таких дiй, -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до п'яти рокiв з конфiскацiєю майна або без такої.

2. Тi самi дiї, якщо вони вчиненi особою, яка є представником влади, або повторно, або за попередньою змовою групою осiб, або поєднанi з розпалюванням нацiональної чи релiгiйної ворожнечi, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до десяти рокiв з конфiскацiєю майна або без такої.

3. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, якi призвели до загибелi людей або iнших тяжких наслiдкiв, -

караються позбавленням волi на строк вiд десяти до п'ятнадцяти рокiв або довiчним позбавленням волi з конфiскацiєю майна або без такої.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 08.04.2014р. N 1183-VII, вiд 07.10.2014р. N 1689-VII)

Стаття 110¹. Втратила чиннiсть.

(Доповнено статтею 110¹ згiдно iз Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII; втратила чиннiсть у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII згiдно iз Законом України вiд 28.01.2014р. N 732-VII, виключена згiдно iз Законом України вiд 23.02.2014р. N 767-VII)

Стаття 110². Фiнансування дiй, вчинених з метою насильницької змiни чи повалення конституцiйного ладу або захоплення державної влади, змiни меж територiї або державного кордону України

1. Фiнансування дiй, вчинених з метою змiни меж територiї або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцiєю України, -

карається позбавленням волi на строк вiд трьох до п'яти рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк до двох рокiв та з конфiскацiєю майна.

2. Фiнансування дiй, вчинених з метою насильницької змiни чи повалення конституцiйного ладу або захоплення державної влади, -

карається позбавленням волi на строк вiд п'яти до семи рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк до двох рокiв та з конфiскацiєю майна.

3. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, вчиненi повторно або з корисливих мотивiв, або за попередньою змовою групою осiб, або у великому розмiрi, або якщо вони призвели до заподiяння значної майнової шкоди, -

караються позбавленням волi на строк вiд шести до восьми рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв та з конфiскацiєю майна.

4. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, вчиненi органiзованою групою чи в особливо великому розмiрi, або якщо вони призвели до iнших тяжких наслiдкiв, -

караються позбавленням волi на строк вiд восьми до десяти рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв та з конфiскацiєю майна.

5. Особа, крiм керiвника органiзованої групи, звiльняється вiд кримiнальної вiдповiдальностi за дiї, передбаченi цiєю статтею, якщо вона до повiдомлення їй про пiдозру у вчиненнi нею злочину добровiльно заявила про те, що сталося, органу, службова особа якого надiлена законом правом повiдомляти про пiдозру, про вiдповiдну незаконну дiяльнiсть або iншим чином сприяла її припиненню або запобiганню злочину, який вона фiнансувала або вчиненню якого сприяла, за умови, що в її дiях немає складу iншого злочину.

     Примiтка. 1. Фiнансуванням дiй, передбачених у цiй статтi, є дiї, вчиненi з метою їх фiнансового або матерiального забезпечення.
     2. Фiнансування дiй, вчинених з метою насильницької змiни чи повалення конституцiйного ладу або захоплення державної влади, змiни меж територiї або державного кордону України, визнається вчиненим у великому розмiрi, якщо розмiр фiнансового або матерiального забезпечення перевищує шiсть тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.
     3. Фiнансування дiй, вчинених з метою насильницької змiни чи повалення конституцiйного ладу або захоплення державної влади, змiни меж територiї або державного кордону України, визнається вчиненим в особливо великому розмiрi, якщо розмiр фiнансового або матерiального забезпечення перевищує вiсiмнадцять тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

(Доповнено статтею 110² згiдно iз Законом України вiд 19.06.2014р. N 1533-VII)

Стаття 111. Державна зрада

1. Державна зрада, тобто дiяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенiтетовi, територiальнiй цiлiсностi та недоторканностi, обороноздатностi, державнiй, економiчнiй чи iнформацiйнiй безпецi України: перехiд на бiк ворога в перiод збройного конфлiкту, шпигунство, надання iноземнiй державi, iноземнiй органiзацiї або їх представникам допомоги в проведеннi пiдривної дiяльностi проти України, -

карається позбавленням волi на строк вiд дванадцяти до п'ятнадцяти рокiв з конфiскацiєю майна або без такої.

2. Тi самi дiяння, вчиненi в умовах воєнного стану, -

караються позбавленням волi на строк п'ятнадцять рокiв або довiчним позбавленням волi, з конфiскацiєю майна.

3. Звiльняється вiд кримiнальної вiдповiдальностi громадянин України, якщо вiн на виконання злочинного завдання iноземної держави, iноземної органiзацiї або їх представникiв нiяких дiй не вчинив i добровiльно заявив органам державної влади про свiй зв'язок з ними та про отримане завдання.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 08.04.2014р. N 1183-VII, вiд 07.10.2014р. N 1689-VII, у редакцiї Закону України вiд 03.03.2022р. N 2113-IX)

Стаття 111¹. Колаборацiйна дiяльнiсть

1. Публiчне заперечення громадянином України здiйснення збройної агресiї проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупацiї частини територiї України або публiчнi заклики громадянином України до пiдтримки рiшень та/або дiй держави-агресора, збройних формувань та/або окупацiйної адмiнiстрацiї держави-агресора, до спiвпрацi з державою-агресором, збройними формуваннями та/або окупацiйною адмiнiстрацiєю держави-агресора, до невизнання поширення державного суверенiтету України на тимчасово окупованi територiї України -

караються позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк вiд десяти до п'ятнадцяти рокiв.

2. Добровiльне зайняття громадянином України посади, не пов'язаної з виконанням органiзацiйно-розпорядчих або адмiнiстративно-господарських функцiй, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованiй територiї, у тому числi в окупацiйнiй адмiнiстрацiї держави-агресора, -

карається позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк вiд десяти до п'ятнадцяти рокiв з конфiскацiєю майна або без такої.

3. Здiйснення громадянином України пропаганди у закладах освiти незалежно вiд типiв та форм власностi з метою сприяння здiйсненню збройної агресiї проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупацiї частини територiї України, уникненню вiдповiдальностi за здiйснення державою-агресором збройної агресiї проти України, а також дiї громадян України, спрямованi на впровадження стандартiв освiти держави-агресора у закладах освiти, -

караються виправними роботами на строк до двох рокiв або арештом на строк до шести мiсяцiв, або позбавленням волi на строк до трьох рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк вiд десяти до п'ятнадцяти рокiв.

4. Передача матерiальних ресурсiв незаконним збройним чи воєнiзованим формуванням, створеним на тимчасово окупованiй територiї, та/або збройним чи воєнiзованим формуванням держави-агресора, та/або провадження господарської дiяльностi у взаємодiї з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованiй територiї, у тому числi окупацiйною адмiнiстрацiєю держави-агресора, -

караються штрафом до десяти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або позбавленням волi на строк вiд трьох до п'яти рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк вiд десяти до п'ятнадцяти рокiв та з конфiскацiєю майна.

5. Добровiльне зайняття громадянином України посади, пов'язаної з виконанням органiзацiйно-розпорядчих або адмiнiстративно-господарських функцiй, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованiй територiї, у тому числi в окупацiйнiй адмiнiстрацiї держави-агресора, або добровiльне обрання до таких органiв, а також участь в органiзацiї та проведеннi незаконних виборiв та/або референдумiв на тимчасово окупованiй територiї або публiчнi заклики до проведення таких незаконних виборiв та/або референдумiв на тимчасово окупованiй територiї -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до десяти рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк вiд десяти до п'ятнадцяти рокiв та з конфiскацiєю майна або без такої.

6. Органiзацiя та проведення заходiв полiтичного характеру, здiйснення iнформацiйної дiяльностi у спiвпрацi з державою-агресором та/або його окупацiйною адмiнiстрацiєю, спрямованих на пiдтримку держави-агресора, її окупацiйної адмiнiстрацiї чи збройних формувань та/або на уникнення нею вiдповiдальностi за збройну агресiю проти України, за вiдсутностi ознак державної зради, активна участь у таких заходах -

караються позбавленням волi на строк вiд десяти до дванадцяти рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк вiд десяти до п'ятнадцяти рокiв та з конфiскацiєю майна або без такої.

7. Добровiльне зайняття громадянином України посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованiй територiї, а також добровiльна участь громадянина України в незаконних збройних чи воєнiзованих формуваннях, створених на тимчасово окупованiй територiї, та/або в збройних формуваннях держави-агресора чи надання таким формуванням допомоги у веденнi бойових дiй проти Збройних Сил України та iнших вiйськових формувань, утворених вiдповiдно до законiв України, добровольчих формувань, що були утворенi або самоорганiзовувалися для захисту незалежностi, суверенiтету та територiальної цiлiсностi України, -

караються позбавленням волi на строк вiд дванадцяти до п'ятнадцяти рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк вiд десяти до п'ятнадцяти рокiв та з конфiскацiєю майна або без такої.

8. Вчинення особами, зазначеними у частинах п'ятiй - сьомiй цiєї статтi, дiй або прийняття рiшень, що призвели до загибелi людей або настання iнших тяжких наслiдкiв, -

карається позбавленням волi на строк п'ятнадцять рокiв або довiчним позбавленням волi, з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк вiд десяти до п'ятнадцяти рокiв та з конфiскацiєю майна або без такої.

     Примiтка. 1. У частинi першiй цiєї статтi публiчним вважається поширення закликiв або висловлення заперечення до невизначеного кола осiб, зокрема у мережi Iнтернет або за допомогою засобiв масової iнформацiї.
     2. У частинi шостiй цiєї статтi пiд заходами полiтичного характеру розумiються з'їзди, збори, мiтинги, походи, демонстрацiї, конференцiї, круглi столи тощо.
     3. У частинi шостiй цiєї статтi пiд здiйсненням iнформацiйної дiяльностi розумiється створення, збирання, одержання, зберiгання, використання та поширення вiдповiдної iнформацiї.
     4. Тяжкими наслiдками у частинi восьмiй цiєї статтi вважається шкода, що в одну тисячу i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян.

(Доповнено статтею 111¹ згiдно iз Законом України вiд 03.03.2022р. N 2108-IX)

Стаття 111². Пособництво державi-агресору

1. Умиснi дiї, спрямованi на допомогу державi-агресору (пособництво), збройним формуванням та/або окупацiйнiй адмiнiстрацiї держави-агресора, вчиненi громадянином України, iноземцем чи особою без громадянства, за винятком громадян держави-агресора, з метою завдання шкоди Українi шляхом: реалiзацiї чи пiдтримки рiшень та/або дiй держави-агресора, збройних формувань та/або окупацiйної адмiнiстрацiї держави-агресора; добровiльного збору, пiдготовки та/або передачi матерiальних ресурсiв чи iнших активiв представникам держави-агресора, її збройним формуванням та/або окупацiйнiй адмiнiстрацiї держави-агресора -

(Доповнено статтею 111² згiдно iз Законом України вiд 14.04.2022р. N 2198-IX)

Стаття 112. Посягання на життя державного чи громадського дiяча

Посягання на життя Президента України, Голови Верховної Ради України, народного депутата України, Прем'єр-мiнiстра України, члена Кабiнету Мiнiстрiв України, Голови чи члена Вищої ради правосуддя, Голови чи члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, Голови чи суддi Конституцiйного Суду України або Верховного Суду, або вищих спецiалiзованих судiв, Генерального прокурора, Директора Нацiонального антикорупцiйного бюро України, Директора Бюро економiчної безпеки України, Директора Державного бюро розслiдувань, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Голови або iншого члена Рахункової палати, Голови Нацiонального банку України, керiвника полiтичної партiї, вчинене у зв'язку з їх державною чи громадською дiяльнiстю, -

карається позбавленням волi на строк вiд десяти до п'ятнадцяти рокiв або довiчним позбавленням волi з конфiскацiєю майна або без такої.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 07.10.2014р. N 1689-VII, вiд 14.10.2014р. N 1698-VII, вiд 02.07.2015р. N 576-VIII, вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII, вiд 17.11.2021р. N 1888-IX)

Стаття 113. Диверсiя

1. Вчинення з метою ослаблення держави вибухiв, пiдпалiв або iнших дiй, спрямованих на масове знищення людей, заподiяння тiлесних ушкоджень чи iншої шкоди їхньому здоров'ю, на зруйнування або пошкодження об'єктiв, якi мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, а також вчинення з тiєю самою метою дiй, спрямованих на радiоактивне забруднення, масове отруєння, поширення епiдемiй, епiзоотiй чи епiфiтотiй, -

карається позбавленням волi на строк вiд десяти до п'ятнадцяти рокiв з конфiскацiєю майна або без такої.

2. Тi самi дiяння, вчиненi в умовах воєнного стану або в перiод збройного конфлiкту, -

караються позбавленням волi на строк п'ятнадцять рокiв або довiчним позбавленням волi, з конфiскацiєю майна.

Стаття 114. Шпигунство

1. Передача або збирання з метою передачi iноземнiй державi, iноземнiй органiзацiї або їх представникам вiдомостей, що становлять державну таємницю, якщо цi дiї вчиненi iноземцем або особою без громадянства, -

караються позбавленням волi на строк вiд десяти до п'ятнадцяти рокiв з конфiскацiєю майна або без такої.

2. Звiльняється вiд кримiнальної вiдповiдальностi особа, яка припинила дiяльнiсть, передбачену частиною першою цiєї статтi, та добровiльно повiдомила органи державної влади про вчинене, якщо внаслiдок цього i вжитих заходiв було вiдвернено заподiяння шкоди iнтересам України.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 08.04.2014р. N 1183-VII, вiд 07.10.2014р. N 1689-VII)

Стаття 114¹. Перешкоджання законнiй дiяльностi Збройних Сил України та iнших вiйськових формувань

1. Перешкоджання законнiй дiяльностi Збройних Сил України та iнших вiйськових формувань в особливий перiод -

карається позбавленням волi на строк вiд п'яти до восьми рокiв.

2. Те саме дiяння, яке призвело до загибелi людей або iнших тяжких наслiдкiв, -

карається позбавленням волi на строк вiд восьми до п'ятнадцяти рокiв.

(Доповнено статтею 114¹ згiдно iз Законом України вiд 08.04.2014р. N 1183-VII)

Стаття 114². Несанкцiоноване поширення iнформацiї про направлення, перемiщення зброї, озброєння та бойових припасiв в Україну, рух, перемiщення або розмiщення Збройних Сил України чи iнших утворених вiдповiдно до законiв України вiйськових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану

1. Поширення iнформацiї про направлення, перемiщення зброї, озброєння та бойових припасiв в Україну, у тому числi про їх перемiщення територiєю України, якщо така iнформацiя не розмiщувалася (не поширювалася) у вiдкритому доступi Генеральним штабом Збройних Сил України, Мiнiстерством оборони України, Головним управлiнням розвiдки Мiнiстерства оборони України чи Службою безпеки України або в офiцiйних джерелах країн-партнерiв, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану, -

карається позбавленням волi на строк вiд трьох до п'яти рокiв.

2. Поширення iнформацiї про перемiщення, рух або розташування Збройних Сил України чи iнших утворених вiдповiдно до законiв України вiйськових формувань, за можливостi їх iдентифiкацiї на мiсцевостi, якщо така iнформацiя не розмiщувалася у вiдкритому доступi Генеральним штабом Збройних Сил України, Мiнiстерством оборони України або iншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану, -

карається позбавленням волi на строк вiд п'яти до восьми рокiв.

3. Дiї, передбаченi частиною першою або другою цiєї статтi, вчиненi за попередньою змовою групою осiб або з корисливих мотивiв, або з метою надання такої iнформацiї державi, що здiйснює збройну агресiю проти України, або її представникам, або iншим незаконним збройним формуванням, або якщо вони спричинили тяжкi наслiдки, за вiдсутностi ознак державної зради або шпигунства, -

караються позбавленням волi на строк вiд восьми до дванадцяти рокiв.

(Доповнено статтею 114² згiдно iз Законом України вiд 24.03.2022р. N 2160-IX; iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.04.2022р. N 2178-IX)

Р о з д i л II
КРИМIНАЛЬНI ПРАВОПОРУШЕННЯ ПРОТИ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ'Я ОСОБИ

(Назва роздiлу iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 115. Умисне вбивство

1. Вбивство, тобто умисне протиправне заподiяння смертi iншiй людинi, -

карається позбавленням волi на строк вiд семи до п'ятнадцяти рокiв.

2. Умисне вбивство:

1) двох або бiльше осiб;

2) малолiтньої дитини або жiнки, яка завiдомо для винного перебувала у станi вагiтностi;

3) заручника або викраденої людини;

4) вчинене з особливою жорстокiстю;

5) вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осiб;

6) з корисливих мотивiв;

7) з хулiганських мотивiв;

8) особи чи її близького родича у зв'язку з виконанням цiєю особою службового або громадського обов'язку;

9) з метою приховати iнше кримiнальне правопорушення або полегшити його вчинення;

10) поєднане iз зґвалтуванням або сексуальним насильством;

11) вчинене на замовлення;

12) вчинене за попередньою змовою групою осiб;

13) вчинене особою, яка ранiше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 116 - 118 цього Кодексу;

14) з мотивiв расової, нацiональної чи релiгiйної нетерпимостi, -

карається позбавленням волi на строк вiд десяти до п'ятнадцяти рокiв або довiчним позбавленням волi, з конфiскацiєю майна у випадку, передбаченому пунктом 6 частини другої цiєї статтi.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.04.2008р. N 270-VI, вiд 05.11.2009р. N 1707-VI, вiд 06.12.2017р. N 2227-VIII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 116. Умисне вбивство, вчинене в станi сильного душевного хвилювання

Умисне вбивство, вчинене в станi сильного душевного хвилювання, зумовленому жорстоким поводженням, або таким, що принижує честь i гiднiсть особи, а також за наявностi системного характеру такого поводження з боку потерпiлого, -

карається обмеженням волi на строк до п'яти рокiв або позбавленням волi на той самий строк.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.12.2017р. N 2227-VIII)

Стаття 117. Умисне вбивство матiр'ю своєї новонародженої дитини

Умисне вбивство матiр'ю своєї новонародженої дитини пiд час пологiв або вiдразу пiсля пологiв -

карається обмеженням волi на строк до п'яти рокiв або позбавленням волi на той самий строк.

Стаття 118. Умисне вбивство при перевищеннi меж необхiдної оборони або у разi перевищення заходiв, необхiдних для затримання особи, яка вчинила кримiнальне правопорушення

Умисне вбивство, вчинене при перевищеннi меж необхiдної оборони, а також у разi перевищення заходiв, необхiдних для затримання особи, яка вчинила кримiнальне правопорушення, -

карається виправними роботами на строк до двох рокiв або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, або позбавленням волi на строк до двох рокiв.

Стаття 119. Вбивство через необережнiсть

1. Вбивство, вчинене через необережнiсть, -

карається обмеженням волi на строк вiд трьох до п'яти рокiв або позбавленням волi на той самий строк.

2. Вбивство двох або бiльше осiб, вчинене через необережнiсть, -

карається позбавленням волi на строк вiд п'яти до восьми рокiв.

Стаття 120. Доведення до самогубства

1. Доведення особи до самогубства або до замаху на самогубство, що є наслiдком жорстокого з нею поводження, шантажу, систематичного приниження її людської гiдностi або систематичного протиправного примусу до дiй, що суперечать її волi, схиляння до самогубства, а також iнших дiй, що сприяють вчиненню самогубства, -

караються обмеженням волi на строк до трьох рокiв або позбавленням волi на той самий строк.

2. Те саме дiяння, вчинене щодо особи, яка перебувала в матерiальнiй або iншiй залежностi вiд винуватого, або щодо двох або бiльше осiб, -

карається обмеженням волi на строк до п'яти рокiв або позбавленням волi на той самий строк.

3. Дiяння, передбачене частинами першою або другою цiєї статтi, якщо воно було вчинене щодо неповнолiтнього, -

карається позбавленням волi на строк вiд семи до десяти рокiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 08.02.2018р. N 2292-VIII)

Стаття 121. Умисне тяжке тiлесне ушкодження

1. Умисне тяжке тiлесне ушкодження, тобто умисне тiлесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподiяння, чи таке, що спричинило втрату будь-якого органу або його функцiй, калiцтво статевих органiв, психiчну хворобу або iнший розлад здоров'я, поєднаний зi стiйкою втратою працездатностi не менш як на одну третину, або переривання вагiтностi чи непоправне знiвечення обличчя, -

карається позбавленням волi на строк вiд п'яти до восьми рокiв.

2. Умисне тяжке тiлесне ушкодження, вчинене способом, що має характер особливого мучення, або вчинене групою осiб, а також з метою залякування потерпiлого або iнших осiб, чи з мотивiв расової, нацiональної або релiгiйної нетерпимостi, або вчинене на замовлення, або таке, що спричинило смерть потерпiлого, -

карається позбавленням волi на строк вiд семи до десяти рокiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 05.11.2009р. N 1707-VI, вiд 06.12.2017р. N 2227-VIII)

Стаття 122. Умисне середньої тяжкостi тiлесне ушкодження

1. Умисне середньої тяжкостi тiлесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя i не потягло за собою наслiдкiв, передбачених у статтi 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я або значну стiйку втрату працездатностi менш як на одну третину, -

карається виправними роботами на строк до двох рокiв або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, або позбавленням волi на строк до трьох рокiв.

2. Тi самi дiї, вчиненi з метою залякування потерпiлого або його родичiв чи примусу до певних дiй або з мотивiв расової, нацiональної чи релiгiйної нетерпимостi, -

караються позбавленням волi вiд трьох до п'яти рокiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.11.2009р. N 1707-VI)

Стаття 123. Умисне тяжке тiлесне ушкодження, заподiяне у станi сильного душевного хвилювання

Умисне тяжке тiлесне ушкодження, вчинене в станi сильного душевного хвилювання, викликаного жорстоким поводженням, або таким, що принижує честь i гiднiсть особи, а також за наявностi системного характеру такого поводження з боку потерпiлого, -

карається громадськими роботами на строк вiд ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до двох рокiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, або позбавленням волi на строк до двох рокiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.12.2017р. N 2227-VIII)

Стаття 124. Умисне заподiяння тяжких тiлесних ушкоджень у разi перевищення меж необхiдної оборони або у разi перевищення заходiв, необхiдних для затримання особи, яка вчинила кримiнальне правопорушення

Умисне заподiяння тяжких тiлесних ушкоджень, вчинене у разi перевищення меж необхiдної оборони або у разi перевищення заходiв, необхiдних для затримання особи, яка вчинила кримiнальне правопорушення, -

карається громадськими роботами на строк вiд ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до двох рокiв, або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до двох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

Стаття 125. Умисне легке тiлесне ушкодження

1. Умисне легке тiлесне ушкодження -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.

2. Умисне легке тiлесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатностi, -

карається штрафом вiд п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або громадськими роботами на строк вiд ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до двох рокiв.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.04.2008р. N 270-VI)

Стаття 126. Побої i мордування

1. Умисне завдання удару, побоїв або вчинення iнших насильницьких дiй, якi завдали фiзичного болю i не спричинили тiлесних ушкоджень, -

2. Тi самi дiяння, що мають характер мордування, вчиненi групою осiб, або з метою залякування потерпiлого чи його близьких, або з мотивiв расової, нацiональної чи релiгiйної нетерпимостi, -

караються обмеженням волi на строк до п'яти рокiв або позбавленням волi на той самий строк.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.11.2009р. N 1707-VI)

Стаття 126¹. Домашнє насильство

Домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фiзичного, психологiчного або економiчного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або iншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сiмейних або близьких вiдносинах, що призводить до фiзичних або психологiчних страждань, розладiв здоров'я, втрати працездатностi, емоцiйної залежностi або погiршення якостi життя потерпiлої особи, -

карається громадськими роботами на строк вiд ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до п'яти рокiв, або позбавленням волi на строк до двох рокiв.

(Доповнено статтею 126¹ згiдно iз Законом України вiд 06.12.2017р. N 2227-VIII)

Стаття 127. Катування

1. Катування, тобто будь-яке умисне дiяння, спрямоване на заподiяння особi сильного фiзичного болю чи морального страждання, вчинене з метою примусити її чи iншу особу вчинити дiї, що суперечать їх волi, у тому числi отримати iнформацiю чи зiзнання, або з метою покарати її чи iншу особу за дiї, вчиненi нею або iншою особою чи у вчиненнi яких вона або iнша особа пiдозрюється, або з метою залякування її або iнших осiб, -

карається позбавленням волi на строк вiд трьох до шести рокiв.

2. Те саме дiяння, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осiб, або з метою дискримiнацiї, у тому числi з мотивiв расової, нацiональної чи релiгiйної нетерпимостi, -

карається позбавленням волi на строк вiд п'яти до десяти рокiв.

3. Дiяння, передбаченi частиною першою або другою цiєї статтi, вчиненi представником держави, у тому числi iноземної, -

караються позбавленням волi на строк вiд семи до дванадцяти рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

Примiтка 1. Пiд представниками держави у цiй статтi i статтi 146¹ цього Кодексу слiд розумiти службових осiб, а також осiб, якi виступають як офiцiйнi, чи дiють з їх пiдбурювання, чи з їх вiдома, чи за їх мовчазної згоди.
2. Пiд представниками iноземної держави у цiй статтi i статтi 146¹ цього Кодексу слiд розумiти осiб, якi дiють як державнi службовцi iноземної держави або проходять вiйськову службу у збройних силах, органах полiцiї, органах державної безпеки, розвiдувальних органах, або осiб, якi займають посади в зазначених або будь-яких iнших державних органах чи органах мiсцевого самоврядування iноземної держави, утворених вiдповiдно до її законодавства, або якi дiють за наказом таких осiб, а також представникiв iррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд i груп найманцiв, утворених, пiдпорядкованих, керованих та фiнансованих Росiйською Федерацiєю, а також представникiв окупацiйної адмiнiстрацiї Росiйської Федерацiї, до якої входять її державнi органи i структури, функцiонально вiдповiдальнi за управлiння тимчасово окупованими територiями України, та представникiв пiдконтрольних Росiйськiй Федерацiї самопроголошених органiв, якi узурпували виконання владних функцiй на тимчасово окупованих територiях України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 12.01.2005р. N 2322-IV, вiд 15.04.2008р. N 270-VI, вiд 05.11.2009р. N 1707-VI, у редакцiї Закону України вiд 01.12.2022р. N 2812-IX)

Стаття 128. Необережне тяжке або середньої тяжкостi тiлесне ушкодження

Необережне тяжке або середньої тяжкостi тiлесне ушкодження -

карається громадськими роботами на строк вiд ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до двох рокiв, або обмеженням волi на строк до двох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

Стаття 129. Погроза вбивством

1. Погроза вбивством, якщо були реальнi пiдстави побоюватися здiйснення цiєї погрози, -

карається арештом на строк до шести мiсяцiв або обмеженням волi на строк до двох рокiв.

2. Те саме дiяння, вчинене членом органiзованої групи або з мотивiв расової, нацiональної чи релiгiйної нетерпимостi, -

карається позбавленням волi на строк вiд трьох до п'яти рокiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.11.2009р. N 1707-VI)

Стаття 130. Зараження вiрусом iмунодефiциту людини чи iншої невилiковної iнфекцiйної хвороби

1. Свiдоме поставлення iншої особи в небезпеку зараження вiрусом iмунодефiциту людини чи iншої невилiковної iнфекцiйної хвороби, що є небезпечною для життя людини, -

карається арештом на строк до трьох мiсяцiв або обмеженням волi на строк до п'яти рокiв, або позбавленням волi на строк до трьох рокiв.

2. Зараження iншої особи вiрусом iмунодефiциту людини чи iншої невилiковної iнфекцiйної хвороби особою, яка знала про те, що вона є носiєм цього вiрусу, -

карається позбавленням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв.

3. Дiї, передбаченi частиною другою цiєї статтi, вчиненi щодо двох чи бiльше осiб або неповнолiтнього, -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до восьми рокiв.

4. Умисне зараження iншої особи вiрусом iмунодефiциту людини чи iншої невилiковної iнфекцiйної хвороби, що є небезпечною для життя людини, -

карається позбавленням волi на строк вiд п'яти до десяти рокiв.

Стаття 131. Неналежне виконання професiйних обов'язкiв, що спричинило зараження особи вiрусом iмунодефiциту людини чи iншої невилiковної iнфекцiйної хвороби

1. Неналежне виконання медичним, фармацевтичним або iншим працiвником своїх професiйних обов'язкiв внаслiдок недбалого чи несумлiнного ставлення до них, що спричинило зараження особи вiрусом iмунодефiциту людини чи iншої невилiковної iнфекцiйної хвороби, що є небезпечною для життя людини, -

карається обмеженням волi на строк до трьох рокiв або позбавленням волi на той самий строк з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

2. Те саме дiяння, якщо воно спричинило зараження двох чи бiльше осiб, -

карається позбавленням волi на строк вiд трьох до восьми рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

Стаття 132. Розголошення вiдомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вiрусом iмунодефiциту людини чи iншої невилiковної iнфекцiйної хвороби

Розголошення службовою особою лiкувального закладу, допомiжним працiвником, який самочинно здобув iнформацiю, або медичним працiвником вiдомостей про проведення медичного огляду особи на виявлення зараження вiрусом iмунодефiциту людини чи iншої невилiковної iнфекцiйної хвороби, що є небезпечною для життя людини, або захворювання на синдром набутого iмунодефiциту (СНIД) та його результатiв, що стали їм вiдомi у зв'язку з виконанням службових або професiйних обов'язкiв, -

карається штрафом вiд п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох рокiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв або без такого.

Стаття 133. Зараження венеричною хворобою

1. Зараження iншої особи венеричною хворобою особою, яка знала про наявнiсть у неї цiєї хвороби, -

карається виправними роботами на строк до двох рокiв, або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до двох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

2. Дiї, передбаченi частиною першою цiєї статтi, вчиненi особою, ранiше судимою за зараження iншої особи венеричною хворобою, а також зараження двох чи бiльше осiб або неповнолiтнього, -

караються обмеженням волi на строк до п'яти рокiв або позбавленням волi на строк до трьох рокiв.

3. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, якщо вони спричинили тяжкi наслiдки, -

караються позбавленням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв.

Стаття 134. Незаконне проведення аборту або стерилiзацiї

1. Проведення аборту особою, яка не має спецiальної медичної освiти, -

карається штрафом вiд п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або громадськими роботами на строк вiд ста до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох рокiв, або обмеженням волi на строк до двох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

2. Примушування до аборту без добровiльної згоди потерпiлої особи -

карається обмеженням волi на строк до п'яти рокiв або позбавленням волi на строк до трьох рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв або без такого.

3. Незаконне проведення аборту, що спричинило тривалий розлад здоров'я, безплiднiсть або смерть потерпiлої особи, -

карається обмеженням волi на строк до п'яти рокiв або позбавленням волi на той самий строк, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв або без такого.

4. Примушування до стерилiзацiї без добровiльної згоди потерпiлої особи -

карається обмеженням волi на строк до п'яти рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв або без такого.

5. Дiя, передбачена частиною четвертою цiєї статтi, якщо вона спричинила смерть потерпiлої особи чи iншi тяжкi наслiдки, -

Стаття 135. Залишення в небезпецi

1. Завiдоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя станi i позбавлена можливостi вжити заходiв до самозбереження через малолiтство, старiсть, хворобу або внаслiдок iншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов'язаний був пiклуватися про цю особу i мав змогу надати їй допомогу, а також у разi, коли вiн сам поставив потерпiлого в небезпечний для життя стан, -

карається обмеженням волi на строк до двох рокiв або позбавленням волi на той самий строк.

2. Тi самi дiї, вчиненi матiр'ю стосовно новонародженої дитини, якщо матiр не перебувала в обумовленому пологами станi, -

караються обмеженням волi на строк до трьох рокiв або позбавленням волi на той самий строк.

3. Дiяння, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, якщо вони спричинили смерть особи або iншi тяжкi наслiдки, -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до восьми рокiв.

Стаття 136. Ненадання допомоги особi, яка перебуває в небезпечному для життя станi

1. Ненадання допомоги особi, яка перебуває в небезпечному для життя станi, при можливостi надати таку допомогу або неповiдомлення про такий стан особи належним установам чи особам, якщо це спричинило тяжкi тiлеснi ушкодження, -

караються штрафом вiд однiєї тисячi до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або громадськими роботами на строк вiд ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести мiсяцiв.

2. Ненадання допомоги малолiтньому, який завiдомо перебуває в небезпечному для життя станi, при можливостi надати таку допомогу або неповiдомлення про такий стан дитини належним установам чи особам -

караються штрафом вiд п'ятисот до тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

3. Дiяння, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, якщо вони спричинили смерть потерпiлого, -

караються обмеженням волi на строк вiд трьох до п'яти рокiв або позбавленням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв.

Стаття 137. Неналежне виконання обов'язкiв щодо охорони життя та здоров'я дiтей

1. Невиконання або неналежне виконання професiйних чи службових обов'язкiв щодо охорони життя та здоров'я неповнолiтнiх внаслiдок недбалого або несумлiнного до них ставлення, якщо це спричинило iстотну шкоду здоров'ю потерпiлого, -

карається штрафом вiд однiєї тисячi до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв або без такого.

2. Тi самi дiяння, якщо вони спричинили смерть неповнолiтнього або iншi тяжкi наслiдки, -

караються обмеженням волi на строк вiд трьох до п'яти рокiв або позбавленням волi на той самий строк, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв або без такого.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 23.09.2010р. N 2556-VI, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 138. Незаконна лiкувальна дiяльнiсть

Заняття лiкувальною дiяльнiстю без спецiального дозволу, здiйснюване особою, яка не має належної медичної освiти, якщо це спричинило тяжкi наслiдки для хворого, -

карається виправними роботами на строк до двох рокiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, або позбавленням волi на строк до трьох рокiв.

Стаття 139. Ненадання допомоги хворому медичним працiвником

1. Ненадання без поважних причин допомоги хворому медичним працiвником, який зобов'язаний, згiдно з установленими правилами, надати таку допомогу, якщо йому завiдомо вiдомо, що це може мати тяжкi наслiдки для хворого, -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв, або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до двох рокiв.

2. Те саме дiяння, якщо воно спричинило смерть хворого або iншi тяжкi наслiдки, -

карається обмеженням волi на строк до чотирьох рокiв або позбавленням волi на строк до трьох рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв або без такого.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.04.2008р. N 270-VI)

Стаття 140. Неналежне виконання професiйних обов'язкiв медичним або фармацевтичним працiвником

1. Невиконання чи неналежне виконання медичним або фармацевтичним працiвником своїх професiйних обов'язкiв внаслiдок недбалого чи несумлiнного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкi наслiдки для хворого, -

карається позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до п'яти рокiв або виправними роботами на строк до двох рокiв, або обмеженням волi на строк до двох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

2. Те саме дiяння, якщо воно спричинило тяжкi наслiдки неповнолiтньому, -

Стаття 141. Порушення прав пацiєнта

Проведення клiнiчних випробувань лiкарських засобiв без письмової згоди пацiєнта або його законного представника, або стосовно неповнолiтнього чи недiєздатного, якщо цi дiї спричинили смерть пацiєнта або iншi тяжкi наслiдки, -

карається обмеженням волi на строк вiд трьох до п'яти рокiв або позбавленням волi на той самий строк.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.04.2008р. N 270-VI)

Стаття 142. Незаконне проведення дослiдiв над людиною

1. Незаконне проведення медико-бiологiчних, психологiчних або iнших дослiдiв над людиною, якщо це створювало небезпеку для її життя чи здоров'я, -

карається штрафом до двохсот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або обмеженням волi на строк до чотирьох рокiв, або позбавленням волi на строк до трьох рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

2. Дiї, передбаченi частиною першою цiєї статтi, вчиненi щодо неповнолiтнього, двох або бiльше осiб, шляхом примушування або обману, а так само якщо вони спричинили тривалий розлад здоров'я потерпiлого, -

караються обмеженням волi на строк до п'яти рокiв або позбавленням волi на той самий строк, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв або без такого.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 143. Порушення встановленого законом порядку трансплантацiї анатомiчних матерiалiв людини

1. Умисне порушення встановленого законом порядку застосування трансплантацiї анатомiчних матерiалiв людини, що спричинило iстотну шкоду здоров'ю потерпiлого -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв або без такого.

2. Вилучення у людини шляхом примушування або обману її анатомiчних матерiалiв з метою їх трансплантацiї -

карається позбавленням волi на строк до п'яти рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

3. Дiї, передбаченi частиною другою цiєї статтi, вчиненi щодо особи, яка перебувала в безпорадному станi або в матерiальнiй чи iншiй залежностi вiд винного, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до семи рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

4. Незаконна торгiвля анатомiчними матерiалами людини -

карається позбавленням волi на строк до п'яти рокiв.

5. Дiї, передбаченi частинами другою, третьою чи четвертою цiєї статтi, вчиненi за попередньою змовою групою осiб, або участь у транснацiональних органiзацiях, якi займаються такою дiяльнiстю, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до восьми рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади i займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 17.05.2018р. N 2427-VIII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX, вiд 20.12.2019р. N 418-IX)

Стаття 144. Насильницьке донорство

1. Насильницьке або шляхом обману вилучення кровi у людини з метою використання її як донора -

карається позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв або виправними роботами на строк до двох рокiв, або обмеженням волi на строк до двох рокiв, з штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян чи без такого.

2. Дiї, передбаченi частиною першою цiєї статтi, вчиненi щодо неповнолiтнього або особи, яка перебувала в безпорадному станi чи в матерiальнiй залежностi вiд винного, -

караються обмеженням волi на строк до п'яти рокiв або позбавленням волi на строк до трьох рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв або без такого.

3. Дiї, передбаченi частинами першою i другою цiєї статтi, вчиненi за попередньою змовою групою осiб або з метою продажу, -

караються позбавленням волi на строк до п'яти рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

Стаття 145. Незаконне розголошення лiкарської таємницi

Умисне розголошення лiкарської таємницi особою, якiй вона стала вiдома у зв'язку з виконанням професiйних чи службових обов'язкiв, якщо таке дiяння спричинило тяжкi наслiдки, -

карається штрафом вiд однiєї тисячi до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв, або виправними роботами на строк до двох рокiв.

Р о з д i л III
КРИМIНАЛЬНI ПРАВОПОРУШЕННЯ ПРОТИ ВОЛI, ЧЕСТI ТА ГIДНОСТI ОСОБИ

Стаття 146. Незаконне позбавлення волi або викрадення людини

1. Незаконне позбавлення волi або викрадення людини -

караються обмеженням волi на строк до трьох рокiв або позбавленням волi на той самий строк.

2. Тi самi дiяння, вчиненi щодо малолiтнього або з корисливих мотивiв, щодо двох чи бiльше осiб або за попередньою змовою групою осiб, або способом, небезпечним для життя чи здоров'я потерпiлого, або таке, що супроводжувалося заподiянням йому фiзичних страждань, або iз застосуванням зброї, або здiйснюване протягом тривалого часу, -

караються обмеженням волi на строк до п'яти рокiв або позбавленням волi на той самий строк.

3. Дiяння, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, вчиненi органiзованою групою, або такi, що спричинили тяжкi наслiдки, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до десяти рокiв.

Стаття 146¹. Насильницьке зникнення

1. Арешт, затримання, викрадення або позбавлення волi людини в будь-якiй iншiй формi, вчинене представником держави, в тому числi iноземної, з подальшою вiдмовою визнати факт такого арешту, затримання, викрадення або позбавлення волi людини в будь-якiй iншiй формi або приховуванням даних про долю такої людини чи мiсце перебування -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до п'яти рокiв.

2. Видання наказу або розпорядження про вчинення дiй, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, або невжиття керiвником, якому стало вiдомо про вчинення дiй, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, його пiдлеглими заходiв для їх припинення та неповiдомлення компетентних органiв про злочин -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до семи рокiв.

Примiтка. Виключена.

(Доповнено статтею 146¹ згiдно iз Законом України вiд 12.07.2018р. N 2505-VIII, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.12.2022р. N 2812-IX)

Стаття 147. Захоплення заручникiв

1. Захоплення або тримання особи як заручника з метою спонукання родичiв затриманого, державної або iншої установи, пiдприємства чи органiзацiї, фiзичної або службової особи до вчинення чи утримання вiд вчинення будь-якої дiї як умови звiльнення заручника -

карається позбавленням волi на строк вiд п'яти до восьми рокiв.

2. Тi самi дiї, якщо вони були вчиненi щодо неповнолiтнього або органiзованою групою, або були поєднанi з погрозою знищення людей, або такi, що спричинили тяжкi наслiдки, -

караються позбавленням волi на строк вiд семи до п'ятнадцяти рокiв.

Стаття 148. Пiдмiна дитини

Пiдмiна чужої дитини, вчинена з корисливих або iнших особистих мотивiв, -

карається обмеженням волi на строк до п'яти рокiв або позбавленням волi на той самий строк.

Стаття 149. Торгiвля людьми або iнша незаконна угода щодо передачi людини

1. Торгiвля людиною, а так само вербування, перемiщення, переховування, передача або одержання людини, вчиненi з метою експлуатацiї, з використанням примусу, викрадення, обману, шантажу, матерiальної чи iншої залежностi потерпiлого, його уразливого стану або пiдкупу третьої особи, яка контролює потерпiлого, для отримання згоди на його експлуатацiю, -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до восьми рокiв.

2. Дiї, передбаченi частиною першою цiєї статтi, вчиненi щодо неповнолiтнього або щодо кiлькох осiб, або повторно, або за попередньою змовою групою осiб, або службовою особою з використанням службового становища, або поєднанi з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпiлого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до дванадцяти рокiв з конфiскацiєю майна або без такої.

3. Дiї, передбаченi частиною першою або другою цiєї статтi, вчиненi щодо неповнолiтнього його батьками, усиновителями, опiкунами чи пiклувальниками, або вчиненi щодо малолiтнього, або органiзованою групою, або поєднанi з насильством, небезпечним для життя або здоров'я потерпiлого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства, або якщо вони спричинили тяжкi наслiдки, -

караються позбавленням волi на строк вiд восьми до п'ятнадцяти рокiв з конфiскацiєю майна або без такої.

     Примiтка. 1. Пiд експлуатацiєю людини в цiй статтi слiд розумiти всi форми сексуальної експлуатацiї, використання в порнобiзнесi, примусову працю або примусове надання послуг, рабство або звичаї, подiбнi до рабства, пiдневiльний стан, залучення в боргову кабалу, вилучення органiв, проведення дослiдiв над людиною без її згоди, усиновлення (удочерiння) з метою наживи, примусову вагiтнiсть або примусове переривання вагiтностi, примусове одруження, примусове втягнення у зайняття жебрацтвом, втягнення у злочинну дiяльнiсть, використання у збройних конфлiктах тощо.
     2. У статтях 149 та 303 цього Кодексу пiд уразливим станом особи слiд розумiти зумовлений фiзичними чи психiчними властивостями або зовнiшнiми обставинами стан особи, який позбавляє або обмежує її здатнiсть усвiдомлювати свої дiї (бездiяльнiсть) або керувати ними, приймати за своєю волею самостiйнi рiшення, чинити опiр насильницьким чи iншим незаконним дiям, збiг тяжких особистих, сiмейних або iнших обставин.
     3. Вiдповiдальнiсть за вербування, перемiщення, переховування, передачу або одержання малолiтнього чи неповнолiтнього за цiєю статтею настає незалежно вiд того, чи вчиненi такi дiї з використанням примусу, викрадення, обману, шантажу чи уразливого стану зазначених осiб або iз застосуванням чи погрозою застосування насильства, використання службового становища, або особою, вiд якої потерпiлий був у матерiальнiй чи iншiй залежностi, або пiдкупу третьої особи, яка контролює потерпiлого, для отримання її згоди на експлуатацiю людини.

(У редакцiї законiв України вiд 12.01.2006р. N 3316-IV, вiд 06.09.2018р. N 2539-VIII)

Стаття 150. Експлуатацiя дiтей

1. Експлуатацiя дитини, яка не досягла вiку, з якого законодавством дозволяється працевлаштування, шляхом використання її працi -

карається арештом на строк до шести мiсяцiв або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

2. Тi самi дiї, вчиненi щодо кiлькох дiтей або якщо вони спричинили iстотну шкоду для здоров'я, фiзичного розвитку або освiтнього рiвня дитини, або поєднанi з використанням дитячої працi в шкiдливому виробництвi, -

караються позбавленням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

3. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, вчиненi органiзованою групою, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до десяти рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.07.2011р. N 3571-VI)

Стаття 150¹. Використання малолiтньої дитини для заняття жебрацтвом

1. Використання батьками або особами, якi їх замiнюють, малолiтньої дитини для заняття жебрацтвом (систематичного випрошування грошей, речей, iнших матерiальних цiнностей у стороннiх осiб) -

карається обмеженням волi на строк до трьох рокiв або позбавленням волi на той самий строк.

2. Тi самi дiї, вчиненi щодо чужої малолiтньої дитини або пов'язанi iз застосуванням насильства чи погрозою його застосування, а так само вчиненi повторно або особою, яка ранiше скоїла одне iз кримiнальних правопорушень, передбачених статтями 150, 303, 304 цього Кодексу, або за попередньою змовою групою осiб, -

караються обмеженням волi на строк до п'яти рокiв або позбавленням волi на строк вiд трьох до восьми рокiв.

3. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, вчиненi органiзованою групою, а також якщо внаслiдок таких дiй дитинi спричиненi середньої тяжкостi чи тяжкi тiлеснi ушкодження, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до десяти рокiв.

(Доповнено статтею 150¹ згiдно iз Законом України вiд 15.01.2009р. N 894-VI, iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 05.07.2011р. N 3571-VI, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 151. Незаконне помiщення в заклад з надання психiатричної допомоги

1. Помiщення в заклад з надання психiатричної допомоги завiдомо психiчно здорової особи -

карається арештом на строк вiд трьох до шести мiсяцiв або обмеженням волi на строк до двох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

2. Те саме дiяння, що спричинило тяжкi наслiдки, -

карається позбавленням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

Стаття 151¹. Втратила чиннiсть.

(Доповнено статтею 151¹ згiдно iз Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII; втратила чиннiсть у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII згiдно iз Законом України вiд 28.01.2014р. N 732-VII, виключена згiдно iз Законом України вiд 23.02.2014р. N 767-VII)

Стаття 151². Примушування до шлюбу

1. Примушування особи до вступу в шлюб або до продовження примусово укладеного шлюбу, або до вступу у спiвжиття без укладання шлюбу, або до продовження такого спiвжиття, або спонукання з цiєю метою особи до перемiщення на територiю iншої держави, нiж та, в якiй вона проживає, -

караються арештом на строк до шести мiсяцiв або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

2. Тi самi дiї, вчиненi повторно або за попередньою змовою групою осiб, або щодо особи, яка не досягла шлюбного вiку згiдно iз законодавством, або щодо двох чи бiльше осiб, -

караються обмеженням волi на строк до п'яти рокiв або позбавленням волi на той самий строк.

(Доповнено статтею 151² згiдно iз Законом України вiд 06.12.2017р. N 2227-VIII)

Р о з д i л IV
КРИМIНАЛЬНI ПРАВОПОРУШЕННЯ ПРОТИ СТАТЕВОЇ СВОБОДИ ТА СТАТЕВОЇ НЕДОТОРКАНОСТI ОСОБИ

Стаття 152. Згвалтування

1. Вчинення дiй сексуального характеру, пов'язаних iз вагiнальним, анальним або оральним проникненням в тiло iншої особи з використанням генiталiй або будь-якого iншого предмета, без добровiльної згоди потерпiлої особи (зґвалтування) -

карається позбавленням волi на строк вiд трьох до п'яти рокiв.

2. Зґвалтування, вчинене повторно або особою, яка ранiше вчинила будь-яке iз кримiнальних правопорушень, передбачених статтями 153 - 155 цього Кодексу, або вчинення таких дiянь щодо подружжя чи колишнього подружжя або iншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сiмейних або близьких вiдносинах, або щодо особи у зв'язку з виконанням цiєю особою службового, професiйного чи громадського обов'язку, або щодо жiнки, яка завiдомо для винного перебувала у станi вагiтностi, -

карається позбавленням волi на строк вiд п'яти до десяти рокiв.

3. Зґвалтування, вчинене групою осiб, або зґвалтування неповнолiтньої особи -

карається позбавленням волi на строк вiд семи до дванадцяти рокiв.

4. Дiї, передбаченi частиною першою цiєї статтi, вчиненi щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти рокiв, незалежно вiд її добровiльної згоди, -

караються позбавленням волi на строк вiд десяти до п'ятнадцяти рокiв.

5. Дiї, передбаченi частинами першою, другою або третьою цiєї статтi, що спричинили тяжкi наслiдки, -

караються позбавленням волi на строк вiд десяти до п'ятнадцяти рокiв.

6. Дiї, передбаченi частиною четвертою цiєї статтi, вчиненi повторно або особою, яка ранiше вчинила будь-який iз злочинiв, передбачених частинами четвертою або п'ятою статтi 153, статтею 155 або частиною другою статтi 156 цього Кодексу, -

караються позбавленням волi на строк п'ятнадцять рокiв або довiчним позбавленням волi.

Примiтка: Згода вважається добровiльною, якщо вона є результатом вiльного волевиявлення особи, з урахуванням супутнiх обставин.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вi 01.06.2010р. N 2295-VI, вiд 06.12.2017р. N 2227-VIII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX, вiд 19.12.2019р. N 409-IX)

Стаття 153. Сексуальне насильство

1. Вчинення будь-яких насильницьких дiй сексуального характеру, не пов'язаних iз проникненням в тiло iншої особи, без добровiльної згоди потерпiлої особи (сексуальне насильство) -

карається позбавленням волi на строк до п'яти рокiв.

2. Сексуальне насильство, вчинене повторно або особою, яка ранiше вчинила будь-яке iз кримiнальних правопорушень, передбачених статтями 152, 154, 155 цього Кодексу, або вчинення таких дiянь щодо подружжя чи колишнього подружжя або iншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сiмейних або близьких вiдносинах, або щодо особи у зв'язку з виконанням цiєю особою службового, професiйного або громадського обов'язку, або щодо жiнки, яка завiдомо для винного перебувала у станi вагiтностi, -

карається позбавленням волi на строк вiд трьох до семи рокiв.

3. Сексуальне насильство, вчинене групою осiб, або сексуальне насильство щодо неповнолiтньої особи -

карається позбавленням волi на строк вiд п'яти до семи рокiв.

4. Дiї, передбаченi частиною першою цiєї статтi, вчиненi щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти рокiв, незалежно вiд її добровiльної згоди -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до десяти рокiв.

5. Дiї, передбаченi частинами першою, другою, третьою або четвертою цiєї статтi, що спричинили тяжкi наслiдки, -

караються позбавленням волi на строк вiд десяти до п'ятнадцяти рокiв.

6. Дiї, передбаченi частиною четвертою цiєї статтi, вчиненi повторно або особою, яка ранiше вчинила будь-який iз кримiнальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статтi 152, статтею 155 або частиною другою статтi 156 цього Кодексу, -

караються позбавленням волi на строк п'ятнадцять рокiв або довiчним позбавленням волi.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 21.12.2004р. N 2276-IV, вiд 01.06.2010р. N 2295-VI, 06.12.2017р. N 2227-VIII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX, iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 19.12.2019р. N 409-IX, вiд 17.06.2020р. N 720-IX)

Стаття 154. Примушування до вступу в статевий зв'язок

1. Примушування особи без її добровiльної згоди до здiйснення акту сексуального характеру з iншою особою, -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або арештом на строк до шести мiсяцiв.

2. Примушування особи без її добровiльної згоди до здiйснення акту сексуального характеру з особою, вiд якої потерпiла особа матерiально або службово залежна, -

карається штрафом до однiєї тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк до двох рокiв.

3. Дiї, передбаченi частиною першою або другою цiєї статтi, поєднанi з погрозою знищення, пошкодження або вилучення майна потерпiлої особи чи її близьких родичiв, або з погрозою розголошення вiдомостей, що ганьблять її чи близьких родичiв, -

караються обмеженням волi на строк до трьох рокiв або позбавленням волi на той самий строк.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.12.2017р. N 2227-VIII)

Стаття 155. Вчинення дiй сексуального характеру з особою, яка не досягла шiстнадцятирiчного вiку

1. Вчинення повнолiтньою особою дiй сексуального характеру, пов'язаних iз вагiнальним, анальним або оральним проникненням в тiло особи, яка не досягла шiстнадцятирiчного вiку, з використанням генiталiй, iншого органу чи частини тiла або будь-якого предмета, -

караються обмеженням волi на строк до п'яти рокiв або позбавленням волi на той самий строк.

2. Тi самi дiї, вчиненi близькими родичами або членами сiм'ї, особою, на яку покладено обов'язки щодо виховання потерпiлої особи або пiклування про неї, або якщо вони поєднанi з наданням грошової чи iншої винагороди потерпiлiй особi чи третiй особi або з обiцянкою такої винагороди, або якщо вони спричинили безплiднiсть чи iншi тяжкi наслiдки, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до восьми рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв або без такого.

Примiтка. У статтях 155, 156 цього Кодексу пiд близькими родичами або членами сiм'ї слiд розумiти осiб, визначених пунктом 1 частини першої статтi 3 Кримiнального процесуального кодексу України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 25.09.2008р. N 600-VI, у редакцiї законiв України вiд 14.03.2018р. N 2334-VIII, вiд 18.02.2021р. N 1256-IX)

Стаття 156. Розбещення неповнолiтнiх

1. Вчинення розпусних дiй щодо особи, яка не досягла шiстнадцятирiчного вiку, -

караються обмеженням волi на строк до п'яти рокiв або позбавленням волi на той самий строк.

2. Тi самi дiї, вчиненi щодо малолiтньої особи або вчиненi членами сiм'ї чи близькими родичами, особою, на яку покладено обов'язки щодо виховання потерпiлого або пiклування про нього, -

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 25.09.2008р. N 600-VI, вiд 14.03.2018р. N 2334-VIII)

Стаття 156¹. Домагання дитини для сексуальних цiлей

1. Пропозицiя зустрiчi, зроблена повнолiтньою особою, у тому числi з використанням iнформацiйно-телекомунiкацiйних систем або технологiй, особi, яка не досягла шiстнадцятирiчного вiку, з метою вчинення стосовно неї будь-яких дiй сексуального характеру або розпусних дiй, у разi якщо пiсля такої пропозицiї було вчинено хоча б одну дiю, спрямовану на те, щоб така зустрiч вiдбулася, -

карається обмеженням волi на строк до трьох рокiв або позбавленням волi на той самий строк, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

2. Пропозицiя зустрiчi, зроблена повнолiтньою особою, у тому числi з використанням iнформацiйно-телекомунiкацiйних систем або технологiй, неповнолiтнiй особi з метою втягнення її у виготовлення дитячої порнографiї, якщо пiсля такої пропозицiї було вчинено хоча б одну дiю, спрямовану на те, щоб така зустрiч вiдбулася, -

3. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, вчиненi повторно або за попередньою змовою групою осiб, або щодо малолiтньої особи, -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до шести рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

Примiтка. 1. Пiд зустрiччю в цiй статтi слiд розумiти, у тому числi, зустрiч, проведення якої передбачає використання iнформацiйно-телекомунiкацiйних систем або технологiй.

2. Пiд дитячою порнографiєю в цiй статтi та статтi 301¹ цього Кодексу слiд розумiти зображення у будь-який спосiб дитини чи особи, яка виглядає як дитина, у реальному чи змодельованому вiдверто сексуальному образi або задiяної у реальнiй чи змодельованiй вiдверто сексуальнiй поведiнцi, або будь-яке зображення статевих органiв дитини в сексуальних цiлях.

(Доповнено статтею 156¹ згiдно iз Законом України вiд 18.02.2021р. N 1256-IX)

Р о з д i л V
КРИМIНАЛЬНI ПРАВОПОРУШЕННЯ ПРОТИ ВИБОРЧИХ, ТРУДОВИХ ТА IНШИХ ОСОБИСТИХ ПРАВ I СВОБОД ЛЮДИНИ I ГРОМАДЯНИНА

Стаття 157. Перешкоджання здiйсненню виборчого права або права брати участь у референдумi, роботi виборчої комiсiї або комiсiї референдуму чи дiяльностi офiцiйного спостерiгача

1. Перешкоджання вiльному здiйсненню виборцем, учасником референдуму свого виборчого права або права брати участь у референдумi, перешкоджання дiяльностi iншого суб'єкта виборчого процесу, процесу референдуму, iнiцiативної групи референдуму, комiсiї з референдуму, члена виборчої комiсiї, члена iнiцiативної групи референдуму, члена комiсiї з референдуму або офiцiйного спостерiгача при виконаннi ними своїх повноважень чи здiйсненнi своїх прав, поєднанi з обманом або примушуванням, -

карається обмеженням волi на строк до трьох рокiв або позбавленням волi на той самий строк.

2. Те саме дiяння, поєднане iз застосуванням насильства, знищенням чи пошкодженням майна, погрозою застосування насильства або знищення чи пошкодження майна, -

карається обмеженням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв або позбавленням волi на той самий строк.

3. Дiяння, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, вчиненi за попередньою змовою групою осiб або членом виборчої комiсiї чи членом комiсiї референдуму, -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до семи рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк п'ять рокiв.

4. Незаконне втручання службової особи у дiяльнiсть виборчої комiсiї, комiсiї з референдуму або члена виборчої комiсiї, комiсiї з референдуму з використанням службового становища з метою впливу на їхнi дiї чи рiшення -

карається позбавленням волi на строк вiд п'яти до десяти рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк п'ять рокiв.

5. Ухилення члена виборчої комiсiї чи члена комiсiї з референдуму вiд виконання своїх обов'язкiв у роботi комiсiї без поважних причин, що призвело до неможливостi роботи виборчої комiсiї, комiсiї з референдуму в день голосування, проведення пiдрахунку голосiв на виборчiй дiльницi чи дiльницi з референдуму, встановлення пiдсумкiв голосування у вiдповiдному виборчому окрузi чи окрузi з референдуму, встановлення результатiв виборiв або референдуму, -

карається обмеженням волi на строк до трьох рокiв або позбавленням волi на той самий строк, з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк п'ять рокiв.

(У редакцiї Закону України вiд 23.02.2006р. N 3504-IV, iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.04.2008р. N 270-VI, вiд 21.08.2009р. N 1616-VI, вiд 14.10.2014р. N 1703-VII, у редакцiї Закону України вiд 16.07.2020р. N 805-IX)

Стаття 158. Надання неправдивих вiдомостей до органу ведення Державного реєстру виборцiв або iнше несанкцiоноване втручання в роботу Державного реєстру виборцiв

1. Умисне подання до органу ведення Державного реєстру виборцiв неправдивих вiдомостей про виборцiв, умисне внесення неправдивих вiдомостей до бази даних Державного реєстру виборцiв, несанкцiонованi дiї з iнформацiєю, що мiститься в базi даних Державного реєстру виборцiв, чи iнше несанкцiоноване втручання у роботу бази даних Державного реєстру виборцiв -

караються позбавленням волi на строк вiд двох до чотирьох рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк п'ять рокiв.

2. Дiї, передбаченi частиною першою цiєї статтi, вчиненi повторно чи за попередньою змовою групою осiб, членом виборчої комiсiї чи комiсiї з референдуму, службовою особою з використанням службового становища, уповноваженим представником кандидата на пост Президента України, представником партiї, представником суб'єкта процесу всеукраїнського референдуму у Центральнiй виборчiй комiсiї, уповноваженою особою полiтичної партiї, представником органiзацiї партiї у виборчiй комiсiї, уповноваженими особами суб'єкта процесу всеукраїнського референдуму, членом iнiцiативної групи референдуму, кандидатом, довiреною особою кандидата або у разi якщо такi дiї призвели до неможливостi встановлення результатiв голосування на виборчiй дiльницi чи дiльницi з референдуму, пiдсумкiв голосування у вiдповiдному виборчому окрузi чи окрузi з референдуму, чи до визнання голосування на виборчiй дiльницi або дiльницi з референдуму недiйсним, -

караються позбавленням волi на строк вiд семи до десяти рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк п'ять рокiв.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.05.2003р. N 744-IV, вiд 23.02.2006р. N 3504-IV, вiд 22.02.2007р. N 698-V, у редакцiї законiв України вiд 14.10.2014р. N 1703-VII, вiд 16.07.2020р. N 805-IX)

Стаття 158¹. Незаконне використання виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування на референдумi, голосування виборцем, учасником референдуму бiльше одного разу, викрадення, пошкодження, приховування або знищення виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування на референдумi

1. Надання або отримання виборчого бюлетеня чи бюлетеня для голосування на референдумi особою, яка не має права його надавати чи отримувати, або надання виборцю, учаснику референдуму заповненого виборчого бюлетеня чи бюлетеня для голосування на референдумi, або голосування виборцем, учасником референдуму бiльше одного разу, незаконне опускання виборчого бюлетеня чи бюлетеня для голосування на референдумi до виборчої скриньки -

караються штрафом вiд ста до трьохсот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, або позбавленням волi на строк до двох рокiв.

2. Викрадення, пошкодження, приховування або знищення виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування на референдумi -

караються штрафом вiд двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, або позбавленням волi на строк до двох рокiв.

3. Дiяння, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, вчиненi повторно або за попередньою змовою групою осiб, кандидатом, членом виборчої комiсiї чи членом комiсiї з референдуму, довiреною особою кандидата, уповноваженою особою полiтичної партiї, представником органiзацiї партiї у виборчiй комiсiї, уповноваженою особою суб'єкта процесу всеукраїнського референдуму, членом iнiцiативної групи референдуму, офiцiйним спостерiгачем, або якщо такi дiї призвели до неможливостi проведення пiдрахунку голосiв на виборчiй дiльницi чи дiльницi з референдуму чи до визнання голосування на виборчiй дiльницi або дiльницi референдуму недiйсним, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до семи рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк п'ять рокiв.

Примiтка. Суб'єктом кримiнального правопорушення, визначеного частиною другою цiєї статтi, не є виборцi, учасники референдуму, якi вчинили дiї, передбаченi цiєю частиною, щодо свого виборчого бюлетеня або бюлетеня для голосування на референдумi.

(Доповнено новою статтею 158¹ згiдно iз Законом України вiд 21.08.2009р. N 1616-VI, у зв'язку з цим статтю 158¹ вважати статтею 158², iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 13.03.2014р. N 879-VII, вiд 14.10.2014р. N 1703-VII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX, у редакцiї Закону України вiд 16.07.2020р. N 805-IX)

Стаття 158². Незаконне знищення або пошкодження виборчої документацiї або документацiї референдуму

1. Незаконне знищення або пошкодження виборчої документацiї або документацiї референдуму в архiвних установах або в Центральнiй виборчiй комiсiї пiсля проведення виборiв або референдуму -

караються обмеженням волi на строк вiд трьох до п'яти рокiв або позбавленням волi на строк вiд двох до чотирьох рокiв.

2. Тi самi дiяння, вчиненi за попередньою змовою групою осiб або членом виборчої комiсiї чи членом комiсiї з референдуму чи iншою службовою особою з використанням службового становища, -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до п'яти рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк п'ять рокiв.

Примiтка. У цiй статтi та статтi 158³ цього Кодексу пiд виборчою документацiєю слiд розумiти списки виборцiв, виборчi бюлетенi, усi постанови, протоколи, акти виборчих комiсiй, заяви та подання членiв виборчої комiсiї, суб'єктiв виборчого процесу, iншi документи, що приймаються (складаються) виборчими комiсiями та/або подаються до виборчих комiсiй пiд час виборчого процесу та пiдлягають зберiганню пiсля проведення виборiв у державних архiвних установах або в Центральнiй виборчiй комiсiї України.

У цiй статтi та статтi 158³ цього Кодексу пiд документацiєю референдуму слiд розумiти списки учасникiв референдуму, бюлетенi для голосування на референдумi, контрольнi талони бюлетенiв для голосування на референдумi, усi постанови, протоколи, акти, заяви та подання членiв комiсiй з референдуму, iншi документи, що приймаються (складаються) комiсiями з референдуму або подаються до комiсiй з референдуму пiд час проведення референдуму, та пiдлягають зберiганню пiсля проведення референдуму в архiвних установах або в Центральнiй виборчiй комiсiї.

(Доповнено статтею 158² згiдно iз Законом України вiд 01.12.2005р. N 3169-IV, iз змiнамиi доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.07.2020р. N 805-IX)

Стаття 158³. Фальсифiкацiя, пiдроблення, викрадення, пошкодження або знищення виборчої документацiї, документацiї референдуму, викрадення, пошкодження, приховування, знищення печатки виборчої комiсiї, комiсiї референдуму, виборчої скриньки, списку виборцiв чи учасникiв референдуму

1. Пiдписання головою, заступником голови, секретарем, iншим членом виборчої комiсiї, комiсiї референдуму протоколу про пiдрахунок голосiв виборцiв на виборчiй дiльницi або дiльницi з референдуму, протоколу про пiдсумки голосування в межах вiдповiдного виборчого округу, округу з референдуму чи про результати виборiв або референдуму до остаточного заповнення протоколу, а також пiдписання такого протоколу не на засiданнi виборчої комiсiї або комiсiї з референдуму -

карається позбавленням волi на строк вiд двох до шести рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк п'ять рокiв.

2. Пiдробка або незаконне виготовлення виборчої документацiї, документацiї референдуму, використання або зберiгання незаконно виготовленої чи пiдробленої виборчої документацiї, документацiї референдуму, а так само включення до виборчої документацiї чи документацiї референдуму завiдомо недостовiрних вiдомостей -

3. Викрадення, пошкодження, приховування, знищення печатки виборчої комiсiї, комiсiї з референдуму, виборчої скриньки з бюлетенями, списку виборцiв чи учасникiв референдуму або протоколу про пiдрахунок голосiв виборцiв чи учасникiв референдуму, про пiдсумки голосування в межах вiдповiдного виборчого округу на виборах чи референдумi, про результати виборiв або референдуму -

4. Дiї, передбаченi частинами першою, другою або третьою цiєї статтi, вчиненi повторно чи за попередньою змовою групою осiб, або службовою особою з використанням службового становища, або якщо такi дiї призвели до неможливостi проведення пiдрахунку голосiв на виборчiй дiльницi чи дiльницi з референдуму, встановлення пiдсумкiв голосування у вiдповiдному виборчому окрузi чи окрузi з референдуму, встановлення результатiв виборiв або референдуму чи до визнання голосування на виборчiй дiльницi або дiльницi референдуму недiйсним, -

5. Особа звiльняється вiд кримiнальної вiдповiдальностi за злочин, передбачений частиною першою цiєї статтi, якщо вона добровiльно до притягнення до кримiнальної вiдповiдальностi повiдомила про вчинення злочину та сприяла його розкриттю.

(Доповнено статтею 158³ згiдно iз Законом України вiд 16.07.2020р. N 805-IX)

Стаття 159. Порушення таємницi голосування

1. Умисне порушення таємницi голосування пiд час проведення виборiв або референдуму, що виразилося в розголошеннi змiсту волевиявлення виборця або учасника референдуму, -

карається штрафом вiд трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, або позбавленням волi на строк до двох рокiв.

2. Те саме дiяння, вчинене членом виборчої комiсiї або членом комiсiї з референдуму, кандидатом, уповноваженою особою полiтичної партiї, представником органiзацiї партiї у виборчiй комiсiї, уповноваженою особою суб'єкта процесу всеукраїнського референдуму, довiреною особою кандидата, членом iнiцiативної групи референдуму, офiцiйним спостерiгачем чи службовою особою з використанням свого службового становища, -

карається обмеженням волi на строк до трьох рокiв або позбавленням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк п'ять рокiв.

(У редакцiї законiв України вiд 23.02.2006р. N 3504-IV, вiд 16.07.2020р. N 805-IX)

Стаття 159¹. Порушення порядку фiнансування полiтичної партiї, передвиборної агiтацiї чи агiтацiї референдуму

1. Подання завiдомо недостовiрних вiдомостей у звiтi полiтичної партiї про майно, доходи, витрати i зобов'язання фiнансового характеру або у фiнансовому звiтi про надходження та використання коштiв виборчого фонду полiтичної партiї, мiсцевої органiзацiї полiтичної партiї, кандидата -

караються штрафом вiд ста до трьохсот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або обмеженням волi на той самий строк, з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк п'ять рокiв.

2. Умисне здiйснення внеску на пiдтримку полiтичної партiї особою, яка не має на те права, або вiд iменi юридичної особи, яка не має на те права, умисне здiйснення внеску на користь полiтичної партiї фiзичною особою або вiд iменi юридичної особи у великому розмiрi, умисне надання фiнансової (матерiальної) пiдтримки для здiйснення передвиборної агiтацiї чи агiтацiї референдуму фiзичною особою або вiд iменi юридичної особи у великому розмiрi чи особою, яка не має на те права, або вiд iменi юридичної особи, яка не має на те права, а так само умисне отримання внеску на користь полiтичної партiї вiд особи, яка не має права здiйснювати такий внесок, або у великому розмiрi, умисне отримання у великому розмiрi фiнансової (матерiальної) пiдтримки у здiйсненнi передвиборної агiтацiї чи агiтацiї референдуму, умисне отримання такої фiнансової (матерiальної) пiдтримки вiд особи, яка не має права надавати таку фiнансову (матерiальну) пiдтримку, -

3. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, вчиненi повторно, -

караються штрафом вiд трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або обмеженням волi на той самий строк, з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк п'ять рокiв.

4. Дiї, передбаченi частиною другою цiєї статтi, вчиненi за попередньою змовою групою осiб, органiзованою групою або поєднанi з вимаганням внеску чи фiнансової (матерiальної) пiдтримки у здiйсненнi передвиборної агiтацiї чи агiтацiї референдуму, -

караються обмеженням волi на строк п'ять рокiв або позбавленням волi на той самий строк, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк п'ять рокiв.

Примiтка. Великим розмiром у цiй статтi визнається розмiр суми грошових коштiв, вартiсть майна, пiльг, послуг, позик, переваг, нематерiальних активiв, будь-яких iнших вигод нематерiального чи негрошового характеру, що перевищує встановлений законом максимальний розмiр внеску на пiдтримку полiтичної партiї чи максимальний розмiр фiнансової (матерiальної) пiдтримки на здiйснення передвиборної агiтацiї або агiтацiї з референдуму.

(Доповнено статтею 159¹ згiдно iз Законом України вiд 23.02.2006р. N 3504-IV, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.10.2014р. N 1703-VII, вiд 08.10.2015р. N 731-VIII, вiд 18.02.2016р. N 1019-VIII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.07.2020р. N 805-IX)

Стаття 160. Пiдкуп виборця, учасника референдуму, члена виборчої комiсiї або комiсiї з референдуму

1. Прийняття пропозицiї, обiцянки або одержання виборцем, учасником референдуму, членом виборчої комiсiї або комiсiї з референдуму, офiцiйним спостерiгачем для себе чи третьої особи неправомiрної вигоди за вчинення або невчинення будь-яких дiй, пов'язаних з безпосередньою реалiзацiєю ним своїх виборчих прав, прав на участь у референдумi, -

караються штрафом вiд трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

2. Пропозицiя, обiцянка або надання виборцю чи учаснику референдуму, кандидату, члену виборчої комiсiї або комiсiї з референдуму неправомiрної вигоди за вчинення або невчинення будь-яких дiй, пов'язаних з безпосередньою реалiзацiєю ним свого виборчого права, права на участь у референдумi, -

караються обмеженням волi на строк до трьох рокiв або позбавленням волi на строк вiд двох до шести рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк п'ять рокiв.

3. Надання виборцям, учасникам референдуму, юридичним особам неправомiрної вигоди, що супроводжується передвиборною агiтацiєю або агiтацiєю з референдуму, згадуванням iменi кандидата, назви полiтичної партiї, яка висунула кандидата на вiдповiдних виборах, або використанням зображення кандидата, символiки полiтичної партiї, яка висунула кандидата на вiдповiдних виборах, -

караються обмеженням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв або позбавленням волi вiд двох до шести рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк п'ять рокiв.

4. Дiї, передбаченi частиною другою або третьою цiєї статтi, вчиненi повторно або за попередньою змовою групою осiб або членом виборчої комiсiї або комiсiї референдуму, членом iнiцiативної групи референдуму, кандидатом або його довiреною особою, iншою особою на прохання кандидата або за дорученням кандидата або полiтичної партiї, яка його висунула, уповноваженою особою полiтичної партiї, представником органiзацiї полiтичної партiї у виборчiй комiсiї, уповноваженою особою суб'єкта процесу всеукраїнського референдуму, а також офiцiйним спостерiгачем, -

5. Особа, крiм органiзатора та пiдбурювача кримiнального правопорушення, звiльняється вiд вiдповiдальностi за кримiнальне правопорушення, передбачене цiєю статтею, якщо вона добровiльно до притягнення до кримiнальної вiдповiдальностi повiдомила про вчинення злочину та сприяла його розкриттю.

Примiтка. У цiй статтi пiд неправомiрною вигодою слiд розумiти продукти харчування, спиртнi напої та тютюновi вироби, незалежно вiд їх вартостi, а також грошовi кошти, товари (крiм матерiалiв агiтацiї, визначених законом), послуги, роботи, пiльги, переваги, подарунковi сертифiкати, цiннi папери, кредити, лотерейнi бiлети, iншi матерiальнi та нематерiальнi активи, вартiсть яких перевищує 0,06 неоподатковуваного мiнiмуму доходiв громадян, якi на безоплатних або на iнших пiльгових умовах пропонуються, обiцяються, надаються кандидатам, виборцям, учасникам референдуму або членам виборчої комiсiї, комiсiї з референдуму чи одержуються зазначеними особами.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 14.10.2014р. N 1703-VII, вiд 20.12.2016р. N 1791-VIII, у редакцiї Закону України вiд 16.07.2020р. N 805-IX)

Стаття 161. Порушення рiвноправностi громадян залежно вiд їх расової, нацiональної належностi, релiгiйних переконань, iнвалiдностi та за iншими ознаками

1. Умиснi дiї, спрямованi на розпалювання нацiональної, регiональної, расової чи релiгiйної ворожнечi та ненавистi, на приниження нацiональної честi та гiдностi, або образа почуттiв громадян у зв'язку з їхнiми релiгiйними переконаннями, а також пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привiлеїв громадян за ознаками раси, кольору шкiри, полiтичних, релiгiйних та iнших переконань, статi, iнвалiдностi, етнiчного та соцiального походження, майнового стану, мiсця проживання, за мовними або iншими ознаками -

караються штрафом вiд двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк до п'яти рокiв, або позбавленням волi на строк до трьох рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв або без такого.

2. Тi самi дiї, поєднанi з насильством, обманом чи погрозами, а також вчиненi службовою особою, -

караються штрафом вiд п'ятисот до тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або позбавленням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв або без такого.

3. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, якi були вчиненi органiзованою групою осiб або спричинили тяжкi наслiдки, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до восьми рокiв.

Примiтка. У цiй статтi пiд регiональною належнiстю слiд розумiти належнiсть особи за народженням чи проживанням до регiону - частини територiї України або територiї компактного розселення українцiв за межами територiї України, - що вiдрiзняється вiд iнших територiй за низкою iсторичних, географiчних, мовних та iнших ознак.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 05.11.2009р. N 1707-VI, вiд 18.06.2014р. N 1519-VII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX, iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.03.2022р. N 2110-IX)

Стаття 162. Порушення недоторканностi житла

1. Незаконне проникнення до житла чи до iншого володiння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи iншi дiї, що порушують недоторканнiсть житла громадян, -

караються штрафом вiд п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв.

2. Тi самi дiї, вчиненi службовою особою або iз застосуванням насильства чи з погрозою його застосування, -

караються позбавленням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII, змiни, внесенi Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII, втратили чиннiсть у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII згiдно iз Законом України вiд 28.01.2014р. N 732-VII, вiд 23.02.2014р. N 767-VII)

Стаття 163. Порушення таємницi листування, телефонних розмов, телеграфної чи iншої кореспонденцiї, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер

1. Порушення таємницi листування, телефонних розмов, телеграфної чи iншої кореспонденцiї, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер, -

караються штрафом вiд п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або обмеженням волi до трьох рокiв.

2. Тi самi дiї, вчиненi повторно або щодо державних чи громадських дiячiв, журналiста, або вчиненi службовою особою, або з використанням спецiальних засобiв, призначених для негласного зняття iнформацiї, -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до семи рокiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.02.2016р. N 993-VIII)

Стаття 164. Ухилення вiд сплати алiментiв на утримання дiтей

1. Злiсне ухилення вiд сплати встановлених рiшенням суду коштiв на утримання дiтей (алiментiв), а також злiсне ухилення батькiв вiд утримання неповнолiтнiх або непрацездатних дiтей, що перебувають на їх утриманнi, -

карається громадськими роботами на строк вiд вiсiмдесяти до ста двадцяти годин або арештом на строк до трьох мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до двох рокiв.

2. Те саме дiяння, вчинене особою, ранiше судимою за кримiнальне правопорушення, передбачене цiєю статтею, -

карається громадськими роботами на строк вiд ста двадцяти до двохсот сорока годин або арештом на строк вiд трьох до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк вiд двох до трьох рокiв.

Примiтка. У статтях 164 i 165 цього Кодексу пiд злiсним ухиленням вiд сплати коштiв на утримання дiтей (алiментiв) або на утримання непрацездатних батькiв слiд розумiти будь-якi дiяння боржника, спрямованi на невиконання рiшення суду (приховування доходiв, змiну мiсця проживання чи мiсця роботи без повiдомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо), якi призвели до виникнення заборгованостi iз сплати таких коштiв у розмiрi, що сукупно складають суму виплат за три мiсяцi вiдповiдних платежiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 03.03.2005р. N 2456-IV, вiд 15.04.2008р. N 270-VI, вiд 04.11.2010р. N 2677-VI, вiд 02.06.2016р. N 1404-VIII, змiни, внесенi Законом України вiд 02.06.2016р. N 1404-VIII, в частинi положень, що стосуються дiяльностi приватних виконавцiв, вводяться в дiю з 05.01.2017р., вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 165. Ухилення вiд сплати коштiв на утримання непрацездатних батькiв

1. Злiсне ухилення вiд сплати встановлених рiшенням суду коштiв на утримання непрацездатних батькiв -

карається штрафом вiд ста до двохсот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або громадськими роботами на строк вiд вiсiмдесяти до ста двадцяти годин або виправними роботами на строк до одного року, або обмеженням волi на строк до двох рокiв.

2. Те саме дiяння, вчинене особою, ранiше судимою за кримiнальне правопорушення, передбачене цiєю статтею, -

карається громадськими роботами на строк вiд ста двадцяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до двох рокiв, або обмеженням волi на строк вiд двох до трьох рокiв.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 03.03.2005р. N 2456-IV, вiд 15.04.2008р. N 270-VI, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 166. Злiсне невиконання обов'язкiв по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опiка чи пiклування

Злiсне невиконання батьками, опiкунами чи пiклувальниками встановлених законом обов'язкiв по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опiка чи пiклування, що спричинило тяжкi наслiдки, -

карається обмеженням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв або позбавленням волi на той самий строк.

Стаття 167. Зловживання опiкунськими правами

Використання опiки чи пiклування з корисливою метою на шкоду пiдопiчному (зайняття житлової площi, використання майна тощо) -

Стаття 168. Розголошення таємницi усиновлення (удочерiння)

1. Розголошення таємницi усиновлення (удочерiння) всупереч волi усиновителя (удочерителя) -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох рокiв.

2. Те саме дiяння, вчинене службовою особою або працiвником медичного закладу, яким вiдомостi про усиновлення (удочерiння) стали вiдомi по службi чи по роботi, або якщо воно спричинило тяжкi наслiдки, -

Стаття 169. Незаконнi дiї щодо усиновлення (удочерiння)

1. Незаконна посередницька дiяльнiсть або iншi незаконнi дiї щодо усиновлення (удочерiння) дитини, передачi її пiд опiку (пiклування) чи на виховання в сiм'ю громадян -

караються обмеженням волi на строк до трьох рокiв або позбавленням волi на той самий строк;

2. Тi самi дiї, вчиненi щодо кiлькох дiтей, повторно, за попередньою змовою групою осiб, з використанням службового становища або якщо вони спричинили тяжкi наслiдки, -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до п'яти рокiв.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.04.2008р. N 270-VI, вiд 04.06.2009р. N 1452-VI)

Стаття 170. Перешкоджання законнiй дiяльностi професiйних спiлок, полiтичних партiй, громадських органiзацiй

Умисне перешкоджання законнiй дiяльностi професiйних спiлок, полiтичних партiй, громадських органiзацiй або їх органiв -

карається виправними роботами на строк до двох рокiв або позбавленням волi на строк до трьох рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

Стаття 171. Перешкоджання законнiй професiйнiй дiяльностi журналiстiв

1. Незаконне вилучення зiбраних, опрацьованих, пiдготовлених журналiстом матерiалiв i технiчних засобiв, якими вiн користується у зв'язку iз своєю професiйною дiяльнiстю, незаконна вiдмова у доступi журналiста до iнформацiї, незаконна заборона висвiтлення окремих тем, показу окремих осiб, критики суб'єкта владних повноважень, а так само будь-яке iнше умисне перешкоджання здiйсненню журналiстом законної професiйної дiяльностi -

караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв.

2. Вплив у будь-якiй формi на журналiста з метою перешкоджання виконанню ним професiйних обов'язкiв або переслiдування журналiста у зв'язку з його законною професiйною дiяльнiстю -

караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до чотирьох рокiв.

3. Дiї, передбаченi частиною другою цiєї статтi, якщо вони були вчиненi службовою особою з використанням свого службового становища або за попередньою змовою групою осiб, -

караються штрафом вiд двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк до п'яти рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв або без такого.

(У редакцiї Закону України вiд 04.02.2016р. N 993-VIII)

Стаття 172. Грубе порушення законодавства про працю

1. Незаконне звiльнення працiвника з роботи з особистих мотивiв чи у зв'язку з повiдомленням ним як викривачем про вчинення iншою особою корупцiйного або пов'язаного з корупцiєю правопорушення, iнших порушень Закону України "Про запобiгання корупцiї", а також iнше грубе порушення законодавства про працю -

караються штрафом вiд двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв, або виправними роботами на строк до двох рокiв.

2. Тi самi дiї, якщо вони вчиненi повторно, або щодо неповнолiтнього, вагiтної жiнки, одинокого батька, матерi або особи, яка їх замiнює i виховує дитину вiком до 14 рокiв або дитину з iнвалiднiстю, -

караються штрафом вiд трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до п'яти рокiв, або виправними роботами на строк до двох рокiв, або арештом на строк до шести мiсяцiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 28.12.2014р. N 77-VIII, вiд 02.10.2018р. N 2581-VIII, вiд 02.10.2019р. N 140-IX, вiд 17.10.2019р. N 198-IX)

Стаття 173. Грубе порушення угоди про працю

1. Грубе порушення угоди про працю службовою особою пiдприємства, установи, органiзацiї незалежно вiд форми власностi, а також окремим громадянином або уповноваженою ними особою шляхом обману чи зловживання довiрою або примусом до виконання роботи, не обумовленої угодою, -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до п'яти рокiв, або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до двох рокiв.

2. Тi самi дiї, вчиненi стосовно громадянина, з яким укладена угода щодо його роботи за межами України, -

караються штрафом вiд п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк до трьох рокiв.

Стаття 174. Примушування до участi у страйку або перешкоджання участi у страйку

Примушування до участi у страйку або перешкоджання участi у страйку шляхом насильства чи погрози застосування насильства або шляхом iнших незаконних дiй -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або громадськими роботами на строк вiд ста двадцяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.04.2008р. N 270-VI)

Стаття 175. Невиплата заробiтної плати, стипендiї, пенсiї чи iнших установлених законом виплат

1. Безпiдставна невиплата заробiтної плати, стипендiї, пенсiї чи iншої установленої законом виплати громадянам бiльш як за один мiсяць, вчинена умисно керiвником пiдприємства, установи або органiзацiї незалежно вiд форми власностi чи громадянином - суб'єктом пiдприємницької дiяльностi, -

карається штрафом вiд п'ятисот до тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

2. Те саме дiяння, якщо воно було вчинене внаслiдок нецiльового використання коштiв, призначених для виплати заробiтної плати, стипендiї, пенсiї та iнших встановлених законом виплат, -

карається штрафом вiд тисячi до пiвтори тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, або позбавленням волi на строк до п'яти рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

3. Особа звiльняється вiд кримiнальної вiдповiдальностi, якщо до притягнення до кримiнальної вiдповiдальностi нею здiйснено виплату заробiтної плати, стипендiї, пенсiї чи iншої встановленої законом виплати громадянам.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 19.02.2009р. N 1027-VI, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 176. Порушення авторського права i сумiжних прав

1. Незаконне вiдтворення, використання та розповсюдження творiв науки, лiтератури i мистецтва, комп'ютерних програм i баз даних, iнших творiв, а так само незаконне вiдтворення, використання та розповсюдження виконань, фонограм, вiдеограм i програм мовлення, їх незаконне тиражування та розповсюдження на аудiо- та вiдеокасетах, дискетах, iнших носiях iнформацiї, камкординг, кардшейрiнг або iнше умисне порушення авторського права i сумiжних прав, а також фiнансування таких дiй, якщо це завдало матерiальної шкоди у значному розмiрi, -

караються штрафом вiд трьохсот до однiєї тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

2. Тi самi дiї, якщо вони вчиненi повторно, або за попередньою змовою групою осiб, або завдали матерiальної шкоди у великому розмiрi, -

караються штрафом вiд тисячi до двох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або позбавленням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв.

3. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, вчиненi службовою особою з використанням службового становища або органiзованою групою, або якщо вони завдали матерiальної шкоди в особливо великому розмiрi, -

караються штрафом вiд двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або позбавленням волi на строк вiд трьох до шести рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв або без такого.

Примiтка. У статтях 176 та 177 цього Кодексу матерiальна шкода вважається завданою в значному розмiрi, якщо її розмiр у двадцять i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян, у великому розмiрi - якщо її розмiр у двiстi i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян, а завданою в особливо великому розмiрi - якщо її розмiр у тисячу i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 22.05.2003р. N 850-IV, вiд 09.02.2006р. N 3423-IV, вiд 31.05.2007р. N 1111-V, вiд 18.02.2016р. N 1019-VIII, вiд 23.03.2017р. N 1977-VIII, вiд 01.12.2022р. N 2803-IX)

Стаття 177. Порушення прав на винахiд, корисну модель, промисловий зразок, топографiю iнтегральної мiкросхеми, сорт рослин, рацiоналiзаторську пропозицiю

1. Незаконне використання винаходу, корисної моделi, промислового зразка, топографiї iнтегральної мiкросхеми, сорту рослин, рацiоналiзаторської пропозицiї, привласнення авторства на них, або iнше умисне порушення права на цi об'єкти, якщо це завдало матерiальної шкоди у значному розмiрi, -

караються штрафом вiд двохсот до тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

Стаття 178. Пошкодження релiгiйних споруд чи культових будинкiв

Пошкодження чи зруйнування релiгiйної споруди або культового будинку -

карається штрафом вiд однiєї тисячi до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або громадськими роботами на строк вiд шiстдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

Стаття 179. Незаконне утримування, осквернення або знищення релiгiйних святинь

Незаконне утримування, осквернення або знищення релiгiйних святинь -

караються штрафом вiд однiєї тисячi до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або громадськими роботами на строк вiд шiстдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

Стаття 180. Перешкоджання здiйсненню релiгiйного обряду

1. Незаконне перешкоджання здiйсненню релiгiйного обряду, що зiрвало або поставило пiд загрозу зриву релiгiйний обряд, -

карається штрафом вiд однiєї тисячi до трьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або громадськими роботами на строк вiд ста двадцяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до двох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

2. Примушування священнослужителя шляхом фiзичного або психiчного насильства до проведення релiгiйного обряду -

карається штрафом до п'яти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

Стаття 181. Посягання на здоров'я людей пiд приводом проповiдування релiгiйних вiровчень чи виконання релiгiйних обрядiв

1. Органiзацiя або керiвництво групою, дiяльнiсть якої здiйснюється пiд приводом проповiдування релiгiйних вiровчень чи виконання релiгiйних обрядiв i поєднана iз заподiянням шкоди здоров'ю людей або статевою розпустою, -

караються обмеженням волi на строк до трьох рокiв або позбавленням волi на той самий строк.

2. Тi самi дiї, поєднанi iз втягуванням в дiяльнiсть групи неповнолiтнiх, -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до п'яти рокiв.

Стаття 182. Порушення недоторканностi приватного життя

1. Незаконне збирання, зберiгання, використання, знищення, поширення конфiденцiйної iнформацiї про особу або незаконна змiна такої iнформацiї, крiм випадкiв, передбачених iншими статтями цього Кодексу, -

караються штрафом вiд п'ятисот до однiєї тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв.

2. Тi самi дiї, вчиненi повторно, або якщо вони заподiяли iстотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та iнтересам особи, -

караються арештом на строк вiд трьох до шести мiсяцiв або обмеженням волi на строк вiд трьох до п'яти рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

Примiтка. Iстотною шкодою у цiй статтi, якщо вона полягає у заподiяннi матерiальних збиткiв, вважається така шкода, яка в сто i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян.
Публiчне, у тому числi через засоби масової iнформацiї, журналiстiв, громадськi об'єднання, професiйнi спiлки, повiдомлення особою iнформацiї про вчинення кримiнального або iншого правопорушення, здiйснене з дотриманням вимог закону, не є дiями, передбаченими цiєю статтею, i не тягне за собою кримiнальну вiдповiдальнiсть.

(у редакцiї Закону України вiд 02.06.2011р. N 3454-VI, враховуючи змiни, внесенi згiдно iз Законом України вiд 13.01.2012р. N 4343-VI, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17.10.2019р. N 198-IX)

Стаття 183. Порушення права на отримання освiти

1. Незаконна вiдмова у прийняттi до навчального закладу будь-якої форми власностi -

карається штрафом до однiєї тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

2. Незаконна вимога оплати за навчання у державних чи комунальних навчальних закладах -

карається штрафом до однiєї тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.04.2008р. N 270-VI)

Стаття 184. Порушення права на безоплатну медичну допомогу

1. Незаконна вимога оплати за надання медичної допомоги в державних чи комунальних закладах охорони здоров'я -

карається штрафом до ста неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або арештом на строк до шести мiсяцiв.

2. Незаконне скорочення мережi державних i комунальних закладiв охорони здоров'я -

карається штрафом до однiєї тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв.

Р о з д i л VI
КРИМIНАЛЬНI ПРАВОПОРУШЕННЯ ПРОТИ ВЛАСНОСТI

Стаття 185. Крадiжка

1. Таємне викрадення чужого майна (крадiжка) -

карається штрафом вiд однiєї тисячi до трьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або громадськими роботами на строк вiд вiсiмдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох рокiв, або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до п'яти рокiв.

2. Крадiжка, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осiб, -

карається арештом на строк вiд трьох до шести мiсяцiв або обмеженням волi на строк до п'яти рокiв або позбавленням волi на той самий строк.

3. Крадiжка, поєднана з проникненням у житло, iнше примiщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпiлому, -

карається позбавленням волi на строк вiд трьох до шести рокiв.

4. Крадiжка, вчинена у великих розмiрах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, -

карається позбавленням волi на строк вiд п'яти до восьми рокiв.

5. Крадiжка, вчинена в особливо великих розмiрах або органiзованою групою, -

карається позбавленням волi на строк вiд семи до дванадцяти рокiв з конфiскацiєю майна.

     Примiтка. 1. У статтях 185, 186 та 189 - 191 повторним визнається кримiнальне правопорушення, вчинене особою, яка ранiше вчинила будь-яке iз кримiнальних правопорушень, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 цього Кодексу.
     2. У статтях 185, 186, 189 та 190 цього Кодексу значна шкода визнається iз врахуванням матерiального становища потерпiлого та якщо йому спричиненi збитки на суму вiд ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.
     3. У статтях 185 - 191, 194 цього Кодексу у великих розмiрах визнається кримiнальне правопорушення, що вчинене однiєю особою чи групою осiб на суму, яка в двiстi п'ятдесят i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян на момент вчинення кримiнального правопорушення.
     4. У статтях 185 - 187 та 189 - 191, 194 цього Кодексу в особливо великих розмiрах визнається кримiнальне правопорушення, що вчинене однiєю особою чи групою осiб на суму, яка в шiстсот i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян на момент вчинення кримiнального правопорушення.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.04.2008р. N 270-VI, вiд 04.06.2009р. N 1449-VI, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX, iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.03.2022р. N 2117-IX)

Стаття 186. Грабiж

1. Вiдкрите викрадення чужого майна (грабiж) -

карається штрафом вiд двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або громадськими роботами на строк вiд ста двадцяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох рокiв, або арештом на строк до шести мiсяцiв, або позбавленням волi на строк до чотирьох рокiв.

2. Грабiж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпiлого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинений повторно, або за попередньою змовою групою осiб, -

карається позбавленням волi на строк вiд чотирьох до шести рокiв.

3. Грабiж, поєднаний з проникненням у житло, iнше примiщення чи сховище або що завдав значної шкоди потерпiлому, -

карається позбавленням волi на строк вiд чотирьох до восьми рокiв.

4. Грабiж, вчинений у великих розмiрах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, -

карається позбавленням волi на строк вiд семи до десяти рокiв.

5. Грабiж, вчинений в особливо великих розмiрах або органiзованою групою, -

карається позбавленням волi на строк вiд восьми до тринадцяти рокiв iз конфiскацiєю майна.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.04.2008р. N 270-VI, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX, iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.03.2022р. N 2117-IX)

Стаття 187. Розбiй

1. Напад з метою заволодiння чужим майном, поєднаний iз насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (розбiй), -

карається позбавленням волi на строк вiд трьох до семи рокiв.

2. Розбiй, вчинений за попередньою змовою групою осiб, або особою, яка ранiше вчинила розбiй або бандитизм, -

карається позбавленням волi на строк вiд семи до десяти рокiв iз конфiскацiєю майна.

3. Розбiй, поєднаний з проникненням у житло, iнше примiщення чи сховище, -

карається позбавленням волi на строк вiд семи до дванадцяти рокiв iз конфiскацiєю майна.

4. Розбiй, спрямований на заволодiння майном у великих чи особливо великих розмiрах або вчинений органiзованою групою чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, або поєднаний iз заподiянням тяжких тiлесних ушкоджень, -

карається позбавленням волi на строк вiд восьми до п'ятнадцяти рокiв iз конфiскацiєю майна.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.03.2022р. N 2117-IX)

Стаття 188. Виключена.

(згiдно iз Законом України вiд 15.04.2008р. N 270-VI)

Стаття 188¹. Викрадення води, електричної або теплової енергiї шляхом її самовiльного використання

1. Викрадення гарячої або питної води, електричної або теплової енергiї шляхом її самовiльного використання без приладiв облiку, результати вимiрювання яких використовуються для здiйснення комерцiйних розрахункiв (якщо використання приладiв облiку обов'язкове), або внаслiдок умисного пошкодження приладiв облiку чи у будь-який iнший спосiб, якщо такими дiями завдано значної шкоди, -

карається штрафом вiд ста до двохсот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв.

2. Тi самi дiї, вчиненi повторно або за попередньою змовою групою осiб, або якщо вони завдали шкоду у великих розмiрах, -

караються позбавленням волi на строк до трьох рокiв.

Примiтка. Шкода, передбачена цiєю статтею, визнається значною, якщо вона в сто i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян, а у великих розмiрах - якщо вона в двiстi п'ятдесят i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян.

(Доповнено статтею 188¹ згiдно iз Законом України вiд 31.05.2005р. N 2598-IV, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.06.2017р. N 2119-VIII)

Стаття 189. Вимагання

1. Вимога передачi чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дiй майнового характеру з погрозою насильства над потерпiлим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних iнтересiв цих осiб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому вiданнi чи пiд охороною, або розголошення вiдомостей, якi потерпiлий чи його близькi родичi бажають зберегти в таємницi (вимагання), -

караються обмеженням волi на строк до п'яти рокiв або позбавленням волi на той самий строк.

2. Вимагання, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осiб, або службовою особою з використанням свого службового становища, або з погрозою вбивства чи заподiяння тяжких тiлесних ушкоджень, або з пошкодженням чи знищенням майна, або таке, що завдало значної шкоди потерпiлому, -

карається позбавленням волi на строк вiд трьох до семи рокiв.

3. Вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, або таке, що завдало майнової шкоди у великих розмiрах, -

карається позбавленням волi на строк вiд п'яти до десяти рокiв iз конфiскацiєю майна.

4. Вимагання, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмiрах, або вчинене органiзованою групою чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, або поєднане iз заподiянням тяжкого тiлесного ушкодження, -

карається позбавленням волi на строк вiд семи до дванадцяти рокiв з конфiскацiєю майна.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.03.2022р. N 2117-IX)

Стаття 190. Шахрайство

1. Заволодiння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довiрою (шахрайство) -

карається штрафом вiд двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або громадськими роботами на строк вiд двохсот до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох рокiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв.

2. Шахрайство, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осiб, або таке, що завдало значної шкоди потерпiлому, -

карається штрафом вiд трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк вiд одного до двох рокiв, або обмеженням волi на строк до п'яти рокiв, або позбавленням волi на строк до трьох рокiв.

3. Шахрайство, вчинене у великих розмiрах, або шляхом незаконних операцiй з використанням електронно-обчислювальної технiки, -

карається позбавленням волi на строк вiд трьох до восьми рокiв.

4. Шахрайство, вчинене в особливо великих розмiрах або органiзованою групою, -

карається позбавленням волi на строк вiд п'яти до дванадцяти рокiв з конфiскацiєю майна.

Стаття 191. Привласнення, розтрата майна або заволодiння ним шляхом зловживання службовим становищем

1. Привласнення чи розтрата чужого майна, яке було ввiрене особi чи перебувало в її вiданнi, -

карається штрафом вiд двох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або обмеженням волi на строк до чотирьох рокiв, або позбавленням волi на строк до чотирьох рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв або без такого.

2. Привласнення, розтрата або заволодiння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем -

3. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, вчиненi повторно або за попередньою змовою групою осiб, -

караються обмеженням волi на строк вiд трьох до п'яти рокiв або позбавленням волi на строк вiд трьох до восьми рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

4. Дiї, передбаченi частинами першою, другою або третьою цiєї статтi, якщо вони вчиненi у великих розмiрах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до восьми рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

5. Дiї, передбаченi частинами першою, другою, третьою або четвертою цiєї статтi, якщо вони вчиненi в особливо великих розмiрах або органiзованою групою, -

караються позбавленням волi на строк вiд семи до дванадцяти рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв та з конфiскацiєю майна.

Стаття 192. Заподiяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довiрою

1. Заподiяння значної майнової шкоди шляхом обману або зловживання довiрою за вiдсутностi ознак шахрайства -

караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох рокiв, або арештом на строк до шести мiсяцiв.

2. Тi самi дiяння, вчиненi за попередньою змовою групою осiб, або такi, що заподiяли майнову шкоду у великих розмiрах, -

Примiтка. Вiдповiдно до цiєї статтi майнова шкода визнається значною, якщо вона у п'ятдесят i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян, а у великих розмiрах - така, що у сто i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.04.2008р. N 270-VI)

Стаття 193. Незаконне привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї

1. Незаконне привласнення особою знайденого чи такого, що випадково опинилося у неї, чужого майна або скарбу, якi мають особливу iсторичну, наукову, художню чи культурну цiннiсть, -

карається штрафом вiд ста до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох рокiв, або арештом на строк до шести мiсяцiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.04.2008р. N 270-VI, вiд 09.09.2010р. N 2518-VI)

Стаття 194. Умисне знищення або пошкодження майна

1. Умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподiяло шкоду у великих розмiрах, -

карається штрафом вiд однiєї тисячi до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або громадськими роботами на строк вiд ста двадцяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох рокiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

2. Те саме дiяння, вчинене шляхом пiдпалу, вибуху чи iншим загальнонебезпечним способом, або заподiяло майнову шкоду в особливо великих розмiрах, або спричинило загибель людей чи iншi тяжкi наслiдки, -

карається позбавленням волi на строк вiд трьох до десяти рокiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.04.2008р. N 270-VI, вiд 16.01.2014р. N 721-VII, змiни, внесенi Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII, втратили чиннiсть у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII згiдно iз Законом України вiд 28.01.2014р. N 732-VII, вiд 23.02.2014р. N 767-VII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 194¹. Умисне пошкодження об'єктiв електроенергетики

1. Умисне пошкодження або руйнування об'єктiв електроенергетики, якщо цi дiї призвели або могли призвести до порушення нормальної роботи цих об'єктiв, або спричинило небезпеку для життя людей, -

2. Тi самi дiї, вчиненi повторно або за попередньою змовою групою осiб, або загальнонебезпечним способом, -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до десяти рокiв.

3. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, якщо вони спричинили загибель людей або iншi тяжкi наслiдки, -

караються позбавленням волi на строк вiд восьми до п'ятнадцяти рокiв.

(Доповнено статтею 194¹ згiдно iз Законом України вiд 31.05.2005р. N 2598-IV, iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.04.2008р. N 270-VI, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 195. Погроза знищення майна

Погроза знищення чужого майна шляхом пiдпалу, вибуху або iншим загальнонебезпечним способом, якщо були реальнi пiдстави побоюватися здiйснення цiєї погрози, -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або громадськими роботами на строк вiд шiстдесяти до ста двадцяти годин, або виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк до шести мiсяцiв.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.04.2008р. N 270-VI)

Стаття 196. Необережне знищення або пошкодження майна

Необережне знищення або пошкодження чужого майна, що спричинило тяжкi тiлеснi ушкодження або загибель людей, -

карається виправними роботами на строк до двох рокiв або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.04.2008р. N 270-VI)

Стаття 197. Порушення обов'язкiв щодо охорони майна

Невиконання або неналежне виконання особою, якiй доручено зберiгання чи охорона чужого майна, своїх обов'язкiв, якщо це спричинило тяжкi наслiдки для власника майна, -

Стаття 197¹. Самовiльне зайняття земельної дiлянки та самовiльне будiвництво

1. Самовiльне зайняття земельної дiлянки, яким завдано значної шкоди її законному володiльцю або власнику, -

карається штрафом вiд двохсот до трьохсот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або арештом на строк до шести мiсяцiв.

2. Самовiльне зайняття земельної дiлянки, вчинене особою, ранiше судимою за кримiнальне правопорушення, передбачене цiєю статтею, або групою осiб, або щодо земельних дiлянок особливо цiнних земель, земель в охоронних зонах, зонах санiтарної охорони, санiтарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель, -

карається обмеженням волi на строк вiд двох до чотирьох рокiв або позбавленням волi на строк до двох рокiв.

3. Самовiльне будiвництво будiвель або споруд на самовiльно зайнятiй земельнiй дiлянцi, зазначенiй у частинi першiй цiєї статтi, -

карається штрафом вiд однiєї тисячi до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв.

4. Самовiльне будiвництво будiвель або споруд на самовiльно зайнятiй земельнiй дiлянцi, зазначенiй у частинi другiй цiєї статтi, або вчинене особою, ранiше судимою за таке саме кримiнальне правопорушення або кримiнальне правопорушення, передбачене частиною третьою цiєї статтi, -

карається позбавленням волi на строк вiд одного до трьох рокiв.

Примiтка. Вiдповiдно до цiєї статтi шкода, передбачена частиною першою цiєї статтi, визнається значною, якщо вона у сто i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян.

(Доповнено статтею 197¹ згiдно iз Законом України вiд 11.01.2007р. N 578-V, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 198. Придбання, отримання, зберiгання чи збут майна, одержаного кримiнально протиправним шляхом

Заздалегiдь не обiцяне придбання або отримання, зберiгання чи збут майна, завiдомо одержаного кримiнально протиправним шляхом за вiдсутностi ознак легалiзацiї (вiдмивання) майна, одержаного кримiнально протиправним шляхом, -

карається арештом на строк до шести мiсяцiв або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 16.01.2003р. N 430-IV, вiд 06.12.2019р. N 361-IX, вiд 17.06.2020р. N 720-IX)

Р о з д i л VII
КРИМIНАЛЬНI ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРI ГОСПОДАРСЬКОЇ ДIЯЛЬНОСТI

Стаття 199. Виготовлення, зберiгання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарiв, збуту або збут пiдроблених грошей, державних цiнних паперiв, бiлетiв державної лотереї, марок акцизного збору чи голографiчних захисних елементiв

1. Виготовлення, зберiгання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарiв, збуту, а також збут незаконно виготовлених, одержаних чи пiдроблених марок акцизного податку, голографiчних захисних елементiв, пiдробленої нацiональної валюти України у видi банкнот чи металевої монети, iноземної валюти, державних цiнних паперiв, що iснують у паперовiй формi, чи бiлетiв державної лотереї -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до семи рокiв.

2. Тi самi дiї, вчиненi повторно або за попередньою змовою групою осiб чи у великому розмiрi, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до десяти рокiв з конфiскацiєю майна.

3. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, вчиненi органiзованою групою чи в особливо великому розмiрi, -

караються позбавленням волi на строк вiд восьми до дванадцяти рокiв з конфiскацiєю майна.

Примiтка. Дiї, передбаченi цiєю статтею, вважаються вчиненими у великому розмiрi, якщо сума пiдробки у двiстi i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян; в особливо великому розмiрi - якщо сума пiдробки у чотириста i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 18.09.2012р. N 5283-VI, вiд 28.12.2014р. N 71-VIII, вiд 19.06.2020р. N 738-IX)

Стаття 200. Незаконнi дiї з документами на переказ, платiжними картками та iншими засобами доступу до банкiвських рахункiв, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення

1. Пiдробка документiв на переказ, платiжних карток чи iнших засобiв доступу до банкiвських рахункiв, електронних грошей, а так само придбання, зберiгання, перевезення, пересилання з метою збуту пiдроблених документiв на переказ, платiжних карток або їх використання чи збут, а також неправомiрний випуск або використання електронних грошей -

карається штрафом вiд трьох до п'яти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

2. Тi самi дiї, вчиненi повторно або за попередньою змовою групою осiб, -

караються штрафом вiд п'яти до десяти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

Примiтка. Пiд документами на переказ слiд розумiти документ в паперовому або електронному видi, що використовується банками чи їх клiєнтами для передачi доручень або iнформацiї на переказ грошових коштiв мiж суб'єктами переказу грошових коштiв (розрахунковi документи, документи на переказ готiвкових коштiв, а також тi, що використовуються при проведеннi мiжбанкiвського переказу та платiжного повiдомлення, iншi).

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.04.2008р. N 270-VI, вiд 15.11.2011р. N 4025-VI, вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

Стаття 201. Контрабанда

1. Контрабанда, тобто перемiщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням вiд митного контролю культурних цiнностей, отруйних, сильнодiючих, вибухових речовин, радiоактивних матерiалiв, зброї або боєприпасiв (крiм гладкоствольної мисливської зброї або бойових припасiв до неї), частин вогнепальної нарiзної зброї, а також спецiальних технiчних засобiв негласного отримання iнформацiї, -

карається позбавленням волi на строк вiд трьох до семи рокiв.

2. Та сама дiя, вчинена за попередньою змовою групою осiб або особою, ранiше судимою за злочин, передбачений цiєю статтею, або службовою особою з використанням службового становища, -

карається позбавленням волi на строк вiд п'яти до дванадцяти рокiв з конфiскацiєю майна.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 24.05.2007р. N 1071-V, вiд 15.06.2010р. N 2338-VI; вiд 15.11.2011р. N 4025-VI, вiд 10.11.2015р. N 770-VIII, вiд 18.05.2017р. N 2052-VIII)

Стаття 201¹. Перемiщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням вiд митного контролю лiсоматерiалiв або пиломатерiалiв цiнних та рiдкiсних порiд дерев, лiсоматерiалiв необроблених, а також iнших лiсоматерiалiв, заборонених до вивозу за межi митної територiї України

1. Перемiщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням вiд митного контролю лiсоматерiалiв або пиломатерiалiв цiнних та рiдкiсних порiд дерев, лiсоматерiалiв необроблених, а також iнших лiсоматерiалiв, заборонених до вивозу за межi митної територiї України, -

карається позбавленням волi на строк вiд трьох до п'яти рокiв.

2. Та сама дiя, вчинена особою, яка ранiше вчинила один iз злочинiв, передбачених статтями 201, 201¹, 246 цього Кодексу, або за попередньою змовою групою осiб, або службовою особою з використанням влади чи службового становища, або у великому розмiрi, -

карається позбавленням волi на строк вiд п'яти до десяти рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв та з конфiскацiєю майна.

караються позбавленням волi на строк вiд десяти до дванадцяти рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв та з конфiскацiєю майна.

Примiтка. 1. Пiд цiнними та рiдкiсними породами дерев у цiй статтi слiд розумiти роди дерев, передбаченi статтею 1 Закону України "Про особливостi державного регулювання дiяльностi суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi, пов'язаної з реалiзацiєю та експортом лiсоматерiалiв".

2. Пiд перемiщенням у великому розмiрi у цiй статтi слiд розумiти перемiщення лiсоматерiалiв або пиломатерiалiв цiнних та рiдкiсних порiд дерев, а також лiсоматерiалiв необроблених, вартiсть яких у вiсiмнадцять i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян, пiд перемiщенням в особливо великому розмiрi - вартiсть яких у тридцять шiсть i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян.

(Доповнено статтею 201¹ згiдно iз Законом України вiд 06.09.2018р. N 2531-VIII, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 25.04.2019р. N 2708-VIII)

Стаття 201². Незаконне використання з метою отримання прибутку гуманiтарної допомоги, благодiйних пожертв або безоплатної допомоги

1. Продаж товарiв (предметiв) гуманiтарної допомоги або використання благодiйних пожертв, безоплатної допомоги або укладання iнших правочинiв щодо розпорядження таким майном, з метою отримання прибутку, вчиненi у значному розмiрi, -

караються штрафом вiд двох до трьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або обмеженням волi на строк до чотирьох рокiв.

2. Тi самi дiї, вчиненi повторно або за попередньою змовою групою осiб, або службовою особою з використанням службового становища, або у великому розмiрi, -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до п'яти рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв та з конфiскацiєю майна.

3. Дiї, передбаченi частиною першою або другою цiєї статтi, вчиненi органiзованою групою або в особливо великому розмiрi, або пiд час надзвичайного або воєнного стану, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до семи рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв та з конфiскацiєю майна.

Примiтка.1. Пiд гуманiтарною допомогою, благодiйними пожертвами та безоплатною допомогою слiд розумiти поняття, визначенi Законом України "Про гуманiтарну допомогу" та Законом України "Про благодiйну дiяльнiсть та благодiйнi органiзацiї".
2. Дiї, передбаченi цiєю статтею, вважаються вчиненими у значному розмiрi, якщо загальна вартiсть такої гуманiтарної допомоги, благодiйних пожертв або безоплатної допомоги у триста п'ятдесят i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян; у великому розмiрi - якщо загальна вартiсть товарiв, безоплатної допомоги або грошової допомоги у тисячу i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян; у особливо великому розмiрi - якщо загальна вартiсть товарiв, безоплатної допомоги або грошової допомоги у три тисячi i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян.

(Доповнено статтею 201² згiдно iз Законом України вiд 24.03.2022р. N 2155-IX)

Стаття 202. Виключена.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 25.12.2008р. N 801-VI, виключена згiдно iз Законом України вiд 15.11.2011р. N 4025-VI)

Стаття 203. Виключена.

(згiдно iз Законом України вiд 15.11.2011р. N 4025-VI)

Стаття 203¹. Незаконний обiг дискiв для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виробництва

1. Незаконне виробництво, експорт, iмпорт, зберiгання, реалiзацiя та перемiщення дискiв для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виробництва, якщо цi дiї вчиненi у значних розмiрах,

- караються штрафом вiд трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

2. Тi самi дiї, якщо вони вчиненi повторно або за попередньою змовою групою осiб, або вчиненi у великих розмiрах,

- караються штрафом вiд п'яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

Примiтка. Пiд значним розмiром слiд розумiти вартiсть дискiв для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання чи сировини для їх виробництва, що у двадцять разiв i бiльше перевищує рiвень неоподатковуваного мiнiмуму доходiв громадян; пiд великим розмiром слiд розумiти вартiсть дискiв для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання чи сировини для їх виробництва, що у сто разiв i бiльше перевищує рiвень неоподатковуваного мiнiмуму доходiв громадян.

(Доповнено статтею 203¹ згiдно iз Законом України вiд 17.01.2002 р. Законом N 2953-III, iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 06.07.2005р. N 2734-IV, вiд 15.11.2011р. N 4025-VI, вiд 18.02.2016р. N 1019-VIII)

Стаття 203². Незаконна дiяльнiсть з органiзацiї або проведення азартних iгор, лотерей

1. Органiзацiя або проведення азартних iгор без лiцензiї на провадження вiдповiдного виду дiяльностi з органiзацiї та проведення азартних iгор, що видається вiдповiдно до закону або випуск чи проведення лотерей особою, яка не має статусу оператора лотерей, або органiзацiя чи функцiонування закладiв з метою надання доступу до азартних iгор чи лотерей, якi проводяться в мережi Iнтернет, -

караються штрафом вiд десяти тисяч до сорока тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю строком на один рiк.

2. Дiї, передбаченi частиною першою цiєї статтi, вчиненi особою, ранiше судимою за незаконну дiяльнiсть з органiзацiї або проведення азартних iгор чи лотерей або за попередньою змовою групою осiб, -

караються штрафом вiд сорока тисяч до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю строком на три роки.

(Доповнено статтею 203² згiдно iз Законом України вiд 22.12.2010р. N 2852-VI; iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.11.2011р. N 4025-VI, вiд 18.02.2016р. N 1019-VIII, у редакцiї Закону України вiд 14.07.2020р. N 768-IX)

Стаття 204. Незаконне виготовлення, зберiгання, збут або транспортування з метою збуту пiдакцизних товарiв

1. Незаконне придбання з метою збуту або зберiгання з цiєю метою, а також збут чи транспортування з метою збуту незаконно виготовлених спирту етилового, спиртових дистилятiв, алкогольних напоїв, пива, тютюнових виробiв, тютюну, промислових замiнникiв тютюну, пального або iнших пiдакцизних товарiв -

караються штрафом вiд п'яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян з конфiскацiєю та знищенням незаконно виготовлених товарiв.

(змiни до абзацу другого частини першої статтi 204, передбаченi пiдпунктом 127 пункту 2 роздiлу I Закону України вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, внесенi не будуть у зв'язку з викладенням цiєї статтi з 01.01.2019р. у новiй редакцiї Законом України вiд 23.11.2018р. N 2628-VIII)

2. Незаконне виготовлення спирту етилового, спиртових дистилятiв, алкогольних напоїв, пива, тютюнових виробiв, тютюну, промислових замiнникiв тютюну, пального або iнших пiдакцизних товарiв або вчинене особою, яка ранiше була засуджена за цiєю статтею, -

карається позбавленням волi на строк вiд трьох до п'яти рокiв з конфiскацiєю та знищенням незаконно вироблених або придбаних товарiв, знарядь виробництва, сировини для їх виготовлення.

3. Незаконне виготовлення товарiв, зазначених у частинах першiй або другiй цiєї статтi, що становлять загрозу для життя i здоров'я людей, а так само збут таких товарiв, що призвело до отруєння чи спричинило смерть особи, -

караються позбавленням волi на строк вiд восьми до десяти рокiв з конфiскацiєю майна, з вилученням та знищенням незаконно виробленої або придбаної продукцiї, обладнання для її виготовлення.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.11.2011р. N 4025-VI, вiд 18.02.2016р. N 1019-VIII, у редакцiї Закону України вiд 23.11.2018р. N 2628-VIII)

Стаття 205. Виключена.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.11.2011р. N 4025-VI, виключена згiдно iз Законом України вiд 18.09.2019р. N 101-IX)

Стаття 205¹. Пiдроблення документiв, якi подаються для проведення державної реєстрацiї юридичної особи та фiзичних осiб - пiдприємцiв

1. Внесення в документи, якi вiдповiдно до закону подаються для проведення державної реєстрацiї юридичної особи або фiзичної особи - пiдприємця, завiдомо неправдивих вiдомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрацiї документiв, якi мiстять завiдомо неправдивi вiдомостi, -

караються штрафом вiд п'яти тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або арештом на строк вiд трьох до шести мiсяцiв, або позбавленням волi на строк до трьох рокiв.

2. Тi самi дiї, вчиненi повторно або за попередньою змовою групою осiб, або службовою особою з використанням свого службового становища, -

караються штрафом вiд восьми тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або позбавленням волi на строк вiд трьох до п'яти рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв або без такого.

(Доповнено статтею 205¹ згiдно iз Законом України вiд 10.10.2013р. N 642-VII, iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 26.11.2015р. N 835-VIII, вiд 06.12.2019р. N 361-IX)

Стаття 206. Протидiя законнiй господарськiй дiяльностi

1. Протидiя законнiй господарськiй дiяльностi, тобто протиправна вимога припинити займатися господарською дiяльнiстю чи обмежити її, укласти угоду або не виконувати укладену угоду, виконання (невиконання) якої може заподiяти матерiальної шкоди або обмежити законнi права чи iнтереси того, хто займається господарською дiяльнiстю, поєднана з погрозою насильства над потерпiлим або близькими йому особами, пошкодження чи знищення їхнього майна або захоплення цiлiсного майнового комплексу, його частини, будiвель, споруд, земельної дiлянки, об'єктiв будiвництва, iнших об'єктiв та незаконне припинення або обмеження дiяльностi на цих об'єктах та обмеження доступу до них за вiдсутностi ознак вимагання, -

караються штрафом вiд десяти тисяч до п'ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв або без такого.

2. Тi самi дiї, вчиненi повторно, або за попередньою змовою групою осiб, або з погрозою вбивства чи заподiяння тяжких тiлесних ушкоджень, або поєднанi з насильством, що не є небезпечним для життя i здоров'я, або з пошкодженням чи знищенням майна, -

караються штрафом вiд п'ятнадцяти тисяч до двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк вiд трьох до п'яти рокiв, або позбавленням волi на строк вiд трьох до шести рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк вiд двох до чотирьох рокiв або без такого.

3. Протидiя законнiй господарськiй дiяльностi, вчинена органiзованою групою, або службовою особою з використанням службового становища, або поєднана з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я, або така, що заподiяла велику шкоду чи спричинила iншi тяжкi наслiдки, -

карається позбавленням волi на строк вiд шести до десяти рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк вiд трьох до п'яти рокiв або без такого та з конфiскацiєю майна.

Примiтка. Матерiальна шкода вважається великою, якщо вона у п'ятсот i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.11.2011р. N 4025-VI, вiд 06.10.2016р. N 1666-VIII, у редакцiї Закону України вiд 19.12.2019р. N 402-IX)

Стаття 206². Протиправне заволодiння майном пiдприємства, установи, органiзацiї

1. Протиправне заволодiння майном пiдприємства, установи, органiзацiї у тому числi частками, акцiями, паями їх засновникiв, учасникiв, акцiонерiв, членiв, шляхом вчинення правочинiв з використанням пiдроблених або викрадених документiв, печаток, штампiв пiдприємства, установи, органiзацiї, -

карається виправними роботами на строк до двох рокiв або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до двох рокiв.

2. Тi самi дiї, вчиненi повторно або за попередньою змовою групою осiб, або з погрозою вбивства чи заподiяння тяжких тiлесних ушкоджень, або поєднанi з насильством, що не є небезпечним для життя i здоров'я, або з пошкодженням чи знищенням майна, -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до п'яти рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до двох рокiв.

3. Тi самi дiї, вчиненi службовою особою з використанням службового становища або якщо вони заподiяли велику шкоду чи спричинили iншi тяжкi наслiдки, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до десяти рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв та з конфiскацiєю майна.

(Доповнено статтею 206² згiдно iз Законом України вiд 10.10.2013р. N 642-VII)

Стаття 207. Виключена.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.04.2008р. N 270-VI, згiдно iз Законом України вiд 15.11.2011р. N 4025-VI)

Стаття 208. Виключена.

(згiдно iз Законом України вiд 15.11.2011р. N 4025-VI)

Стаття 209. Легалiзацiя (вiдмивання) майна, одержаного злочинним шляхом

1. Набуття, володiння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичнi обставини свiдчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числi здiйснення фiнансової операцiї, вчинення правочину з таким майном, або перемiщення, змiна форми (перетворення) такого майна, або вчинення дiй, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна або володiння ним, права на таке майно, джерела його походження, мiсцезнаходження, якщо цi дiяння вчиненi особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повнiстю чи частково одержано злочинним шляхом, -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до шести рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк до двох рокiв та з конфiскацiєю майна.

2. Дiї, передбаченi частиною першою цiєї статтi, вчиненi повторно або за попередньою змовою групою осiб, або у великому розмiрi, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до восьми рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв та з конфiскацiєю майна.

3. Дiї, передбаченi частиною першою або другою цiєї статтi, вчиненi органiзованою групою або в особливо великому розмiрi, -

караються позбавленням волi на строк вiд восьми до дванадцяти рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв та з конфiскацiєю майна.

Примiтка. 1. Легалiзацiя (вiдмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, визнається вчиненою у великому розмiрi, якщо предметом злочину було майно на суму, що перевищує шiсть тисяч неоподатковуваних мiнiмуми доходiв громадян.
2. Легалiзацiя (вiдмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, визнається вчиненою в особливо великому розмiрi, якщо предметом злочину було майно на суму, що перевищує вiсiмнадцять тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 16.01.2003р. N 430-IV, вiд 18.05.2010р. N 2258-VI, вiд 15.11.2011р. N 4025-VI, вiд 14.10.2014р. N 1702-VII, вiд 10.11.2015р. N 770-VIII, у редакцiї Закону України вiд 06.12.2019р. N 361-IX)

Стаття 209¹. Умисне порушення вимог законодавства про запобiгання та протидiю легалiзацiї (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, фiнансуванню тероризму та фiнансуванню розповсюдження зброї масового знищення

1. Умисне неподання, несвоєчасне подання або подання недостовiрної iнформацiї про фiнансовi операцiї, що вiдповiдно до закону пiдлягають фiнансовому монiторингу, центральному органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi запобiгання та протидiї легалiзацiї (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, фiнансуванню тероризму та фiнансуванню розповсюдження зброї масового знищення, якщо такi дiяння заподiяли iстотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам чи iнтересам окремих громадян, державним чи громадським iнтересам або iнтересам окремих юридичних осiб, -

караються штрафом вiд однiєї тисячi до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

2. Розголошення у будь-якому виглядi таємницi фiнансового монiторингу або факту обмiну iнформацiєю про фiнансову операцiю та її учасникiв мiж суб'єктами первинного фiнансового монiторингу, суб'єктами державного фiнансового монiторингу, iншими державними органами, а також факту надання (одержання) запиту, рiшення чи доручення центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi запобiгання та протидiї легалiзацiї (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, фiнансуванню тероризму та фiнансуванню розповсюдження зброї масового знищення, або надання (одержання) вiдповiдi на такий запит, рiшення чи доручення особою, якiй ця iнформацiя стала вiдома у зв'язку з її професiйною або службовою дiяльнiстю, якщо такi дiї заподiяли iстотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам чи iнтересам окремих громадян, державним чи громадським iнтересам або iнтересам окремих юридичних осiб, -

карається штрафом вiд трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

(Доповнено статтею 209¹ згiдно iз Законом України вiд 16.01.2003р. N 430-IV, iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 18.05.2010р. N 2258-VI, вiд 15.11.2011р. N 4025-VI, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX, вiд 06.12.2019р. N 361-IX)

Стаття 210. Нецiльове використання бюджетних коштiв, здiйснення видаткiв бюджету чи надання кредитiв з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням

1. Нецiльове використання бюджетних коштiв службовою особою, а так само здiйснення видаткiв бюджету чи надання кредитiв з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч Бюджетному кодексу України чи закону про Державний бюджет України на вiдповiдний рiк, якщо предметом таких дiй були бюджетнi кошти у великих розмiрах, -

караються штрафом вiд однiєї тисячi до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв або без такого.

2. Тi самi дiяння, предметом яких були бюджетнi кошти в особливо великих розмiрах або вчиненi повторно, або за попередньою змовою групою осiб, -

караються обмеженням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв або позбавленням волi на строк вiд двох до шести рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

     Примiтка. 1. До бюджетних коштiв належать кошти, що включаються до державного бюджету i мiсцевих бюджетiв незалежно вiд джерела їх формування.
     2. Великим розмiром бюджетних коштiв вiдповiдно до статей 210, 211 цього Кодексу вважається сума, що в тисячу i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян.
     3. Особливо великим розмiром бюджетних коштiв вiдповiдно до статей 210, 211 цього Кодексу вважається сума, що в три тисячi i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.04.2008р. N 270-VI, вiд 08.07.2010р. N 2457-VI, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 211. Видання нормативно-правових актiв, що зменшують надходження бюджету або збiльшують витрати бюджету всупереч закону

1. Видання службовою особою нормативно-правових актiв, що зменшують надходження бюджету або збiльшують витрати бюджету всупереч закону, якщо предметом таких дiй були бюджетнi кошти у великих розмiрах, -

карається штрафом вiд однiєї тисячi до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або обмеженням волi на строк до п'яти рокiв, або позбавленням волi на строк до чотирьох рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

2. Тi самi дiї, предметом яких були бюджетнi кошти в особливо великих розмiрах або вчиненi повторно, -

караються позбавленням волi на строк вiд двох до шести рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

Стаття 212. Ухилення вiд сплати податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв)

1. Умисне ухилення вiд сплати податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою пiдприємства, установи, органiзацiї, незалежно вiд форми власностi або особою, що займається пiдприємницькою дiяльнiстю без створення юридичної особи чи будь-якою iншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо цi дiяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетiв чи державних цiльових фондiв коштiв у значних розмiрах, -

карається штрафом вiд п'яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв або без такого.

2. Тi самi дiяння, вчиненi за попередньою змовою групою осiб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетiв чи державних цiльових фондiв коштiв у великих розмiрах, -

карається штрафом вiд десяти тисяч до п'ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

3. Дiяння, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, вчиненi особою, ранiше судимою за ухилення вiд сплати податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв), або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетiв чи державних цiльових фондiв коштiв в особливо великих розмiрах, -

караються штрафом вiд п'ятнадцяти тисяч до двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв з конфiскацiєю майна.

4. Особа, яка вчинила дiяння, передбаченi частинами першою, другою цiєї статтi, або дiяння, передбаченi частиною третьою (якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетiв чи державних цiльових фондiв коштiв в особливо великих розмiрах) цiєї статтi, звiльняється вiд кримiнальної вiдповiдальностi, якщо до притягнення її до кримiнальної вiдповiдальностi сплачено податки, збори (обов'язковi платежi), а також вiдшкодовано шкоду, завдану державi їх несвоєчасною сплатою (фiнансовi санкцiї, пеня).

5. Дiяння, передбаченi частинами першою - третьою цiєї статтi, не вважаються умисним ухиленням вiд сплати податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв), якщо платник податкiв досяг податкового компромiсу вiдповiдно до пiдроздiлу 9² роздiлу XX "Перехiднi положення" Податкового кодексу України.

6. Дiяння, передбаченi частинами першою - третьою цiєї статтi, не вважаються умисним ухиленням вiд сплати податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв), що входять у систему оподаткування, якщо такi дiяння пов'язанi з придбанням (формуванням джерел придбання), створенням, одержанням, використанням об'єктiв, щодо яких особою було подано одноразову (спецiальну) добровiльну декларацiю та сплачено узгоджену суму збору вiдповiдно до пiдроздiлу 9⁴ "Особливостi застосування одноразового (спецiального) добровiльного декларування активiв фiзичних осiб" роздiлу XX Податкового кодексу України в межах складу та вартостi об'єктiв декларування, зазначеної в одноразовiй (спецiальнiй) добровiльнiй декларацiї як база для нарахування збору з одноразового (спецiального) добровiльного декларування, якщо такi дiяння вчиненi до 1 сiчня 2021 року та пов'язанi з придбанням (формуванням джерел придбання), створенням, одержанням, використанням об'єктiв одноразового (спецiального) добровiльного декларування або розпорядженням ними.

Примiтка. Пiд значним розмiром коштiв слiд розумiти суми податкiв, зборiв i iнших обов'язкових платежiв, якi в три тисячi i бiльше разiв перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян, пiд великим розмiром коштiв слiд розумiти суми податкiв, зборiв i iнших обов'язкових платежiв, якi в п'ять тисяч i бiльше разiв перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян, пiд особливо великим розмiром коштiв слiд розумiти суми податкiв, зборiв, iнших обов'язкових платежiв, якi в сiм тисяч i бiльше разiв перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.04.2008р. N 270-VI, вiд 02.12.2010р. N 2756-VI, вiд 15.11.2011р. N 4025-VI, вiд 25.12.2014р. N 63-VIII, вiд 18.09.2019р. N 101-IX, вiд 15.06.2021р. N 1542-IX, вiд 17.11.2021р. N 1888-IX)

Стаття 212¹. Ухилення вiд сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування та страхових внескiв на загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування

1. Умисне ухилення вiд сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування чи страхових внескiв на загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування, вчинене службовою особою пiдприємства, установи, органiзацiї незалежно вiд форми власностi або особою, яка здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть без створення юридичної особи, чи будь-якою iншою особою, яка зобов'язана його сплачувати, якщо таке дiяння призвело до фактичного ненадходження до фондiв загальнообов'язкового державного соцiального страхування коштiв у значних розмiрах, -

2. Тi самi дiяння, вчиненi за попередньою змовою групою осiб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до фондiв загальнообов'язкового державного соцiального страхування коштiв у великих розмiрах, -

караються штрафом вiд трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

3. Дiяння, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, вчиненi особою, ранiше судимою за ухилення вiд сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування чи страхових внескiв на загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до фондiв загальнообов'язкового державного соцiального страхування коштiв в особливо великих розмiрах, -

4. Особа, яка вчинила дiяння, передбаченi частинами першою, другою або третьою цiєї статтi, звiльняється вiд кримiнальної вiдповiдальностi, якщо до притягнення її до кримiнальної вiдповiдальностi сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування чи страховi внески на загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування, а також вiдшкодовано шкоду, завдану фондам загальнообов'язкового державного соцiального страхування їх несвоєчасною сплатою (штрафнi санкцiї, пеня).

5. Дiяння, передбаченi частинами першою - третьою цiєї статтi, не вважаються умисним ухиленням вiд сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування чи страхових внескiв на загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування, якщо такi дiяння пов'язанi з придбанням (формуванням джерел придбання), створенням, одержанням, використанням об'єктiв, щодо яких особою було подано одноразову (спецiальну) добровiльну декларацiю та сплачено узгоджену суму податкових зобов'язань вiдповiдно до пiдроздiлу 9⁴ "Особливостi застосування одноразового (спецiального) добровiльного декларування активiв фiзичних осiб" роздiлу XX Податкового кодексу України в межах складу та вартостi об'єктiв декларування, зазначеної в одноразовiй (спецiальнiй) добровiльнiй декларацiї як база для нарахування збору з одноразового (спецiального) добровiльного декларування, якщо такi дiяння вчиненi до 1 сiчня 2021 року та пов'язанi з придбанням (формуванням джерел придбання), створенням, одержанням, використанням об'єктiв одноразового (спецiального) добровiльного декларування або розпорядженням ними.

Примiтка. Пiд значним розмiром коштiв слiд розумiти суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування чи страхових внескiв на загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування, якi в тисячу i бiльше разiв перевищують установлений законом неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян, пiд великим розмiром коштiв слiд розумiти суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування чи страхових внескiв на загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування, якi в три тисячi i бiльше разiв перевищують установлений законом неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян, пiд особливо великим розмiром коштiв слiд розумiти суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування чи страхових внескiв на загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування, якi в п'ять тисяч i бiльше разiв перевищують установлений законом неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян.

(Доповнено статтею 212¹ згiдно iз Законом України вiд 17.11.2005р. N 3108-IV, iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 08.07.2010р. N 2464-VI, вiд 15.11.2011р. N 4025-VI, вiд 28.12.2014р. N 77-VIII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX, iз доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.06.2021р. N 1542-IX, вiд 17.11.2021р. N 1888-IX)

Стаття 213. Порушення порядку здiйснення заготiвлi металобрухту та операцiй з металобрухтом

1. Здiйснення заготiвлi металобрухту, переробки брухту кольорових i чорних металiв фiзичними особами без дотримання вимог законодавства щодо державної реєстрацiї як суб'єкта господарювання, органiзацiя незаконних пунктiв прийому, схову та збуту металобрухту - караються штрафом вiд тисячi п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або обмеженням волi на строк до одного року.

2. Дiї, передбаченi частиною першою цiєї статтi, якщо вони вчиненi особою, ранiше судимою за кримiнальне правопорушення, передбачене цiєю статтею, -

караються штрафом вiд трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або позбавленням волi на строк до трьох рокiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.11.2011р. N 4025-VI, вiд 12.02.2015р. N 191-VIII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 776-IX)

Стаття 214. Виключена.

(згiдно iз Законом України вiд 15.11.2011р. N 4025-VI)

Стаття 215. Виключена.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.04.2008р. N 270-VI, виключена згiдно iз Законом України вiд 15.11.2011р. N 4025-VI)

Стаття 216. Виключена.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 10.07.2003р. N 1098-IV, вiд 15.11.2011р. N 4025-VI, вiд 18.09.2012р. N 5283-VI, вiд 18.02.2016р. N 1019-VIII, виключена згiдно iз Законом України вiд 15.12.2021р. N 1965-IX)

Стаття 217. Виключена.

(згiдно iз Законом України вiд 15.11.2011р. N 4025-VI)

Стаття 218. Виключена.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.04.2008р. N 270-VI, вiд 25.12.2008р. N 801-VI, виключена згiдно iз Законом України вiд 15.11.2011р. N 4025-VI)

Стаття 218¹. Доведення банку до неплатоспроможностi

1. Доведення банку до неплатоспроможностi, тобто умисне, з корисливих мотивiв, iншої особистої заiнтересованостi або в iнтересах третiх осiб вчинення пов'язаною з банком особою будь-яких дiй, що призвели до вiднесення банку до категорiї неплатоспроможних, якщо це завдало великої матерiальної шкоди державi або кредитору, -

карається обмеженням волi на строк вiд одного до п'яти рокiв або позбавленням волi на той самий строк, з накладенням штрафу вiд п'яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян та позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

Примiтка. 1. У цiй статтi матерiальна шкода вважається великою, якщо вона у десять тисяч i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян.
2. Термiн "пов'язана з банком особа" вживається у значеннi, визначеному Законом України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть".

(Доповнено статтею 218¹ згiдно iз Законом України вiд 02.03.2015р. N 218-VIII)

Стаття 219. Доведення до банкрутства

Доведення до банкрутства, тобто умисне, з корисливих мотивiв, iншої особистої заiнтересованостi або в iнтересах третiх осiб вчинення громадянином - засновником (учасником) або службовою особою суб'єкта господарської дiяльностi дiй, що призвели до стiйкої фiнансової неспроможностi суб'єкта господарської дiяльностi, якщо це завдало великої матерiальної шкоди державi чи кредитору, -

карається штрафом вiд двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

Примiтка. У статтях 219, 222 цього Кодексу матерiальна шкода вважається великою, якщо вона у п'ятсот i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.04.2008р. N 270-VI, вiд 15.11.2011р. N 4025-VI, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 220. Виключена.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.04.2008р. N 270-VI, виключена згiдно iз Законом України вiд 15.11.2011р. N 4025-VI)

Стаття 220¹. Порушення порядку ведення бази даних про вкладникiв або порядку формування звiтностi

1. Внесення керiвником або iншою службовою особою банку до бази даних про вкладникiв завiдомо неправдивих вiдомостей -

карається штрафом вiд однiєї тисячi до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

2. Та сама дiя, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осiб, -

карається штрафом вiд чотирьох тисяч до шести тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

3. Внесення керiвником або iншою службовою особою банку у звiтнiсть, яка подається до Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб, завiдомо неправдивих вiдомостей -

карається штрафом вiд однiєї тисячi до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

4. Умисне пошкодження або знищення керiвником або iншою службовою особою банку бази даних про вкладникiв або вчинення дiй, що унеможливлюють iдентифiкацiю вкладника за iнформацiєю, наявною у базi даних про вкладникiв, або вчинення дiй, наслiдком яких є незаконне збiльшення суми витрат Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб, пов'язаних з виведенням банку з ринку, або унеможливлюють початок здiйснення виплат коштiв вкладникам неплатоспроможного банку вiдповiдно до Закону України "Про систему гарантування вкладiв фiзичних осiб", -

караються позбавленням волi на строк до чотирьох рокiв з обмеженням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до десяти рокiв.

(Доповнено статтею 220¹ згiдно iз Законом України вiд 16.07.2015р. N 629-VIII, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 220². Фальсифiкацiя фiнансових документiв та звiтностi фiнансової органiзацiї, приховування неплатоспроможностi фiнансової установи або пiдстав для вiдкликання (анулювання) лiцензiї фiнансової установи

1. Внесення змiн до документiв або реєстрiв бухгалтерського облiку або внесення у звiтнiсть фiнансової установи завiдомо неповних або недостовiрних вiдомостей про угоди, зобов'язання, майно установи, у тому числi яке перебуває в довiрчому управлiннi, чи про фiнансовий стан установи, чи пiдтвердження такої iнформацiї, надання такої iнформацiї Нацiональному банку України, опублiкування чи розкриття такої iнформацiї в порядку, визначеному законодавством України, якщо цi дiї вчиненi з метою приховування ознак банкрутства чи стiйкої фiнансової неспроможностi або пiдстав для обов'язкового вiдкликання (анулювання) у фiнансової установи лiцензiї або визнання її неплатоспроможною, -

караються штрафом вiд однiєї тисячi до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк до чотирьох рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до десяти рокiв.

(Доповнено статтею 220² згiдно iз Законом України вiд 16.07.2015р. N 629-VIII, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 221. Виключена.

Стаття 222. Шахрайство з фiнансовими ресурсами

1. Надання завiдомо неправдивої iнформацiї органам державної влади, органам влади Автономної Республiки Крим чи органам мiсцевого самоврядування, банкам або iншим кредиторам з метою одержання субсидiй, субвенцiй, дотацiй, кредитiв чи пiльг щодо податкiв у разi вiдсутностi ознак кримiнального правопорушення проти власностi -

карається штрафом вiд однiєї тисячi до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

2. Тi самi дiї, якщо вони вчиненi повторно або завдали великої матерiальної шкоди, -

караються штрафом вiд трьох тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.04.2008р. N 270-VI, вiд 22.09.2011р. N 3795-VI, вiд 15.11.2011р. N 4025-VI, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 222¹. Манiпулювання на фондовому ринку

1. Умиснi дiї фiзичної особи, що мають ознаки манiпулювання на органiзованих ринках, визначенi законом, що призвели до отримання такою особою або третiми особами прибутку у значних розмiрах, або уникнення такими особами збиткiв у значних розмiрах, або якщо це заподiяло значну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та iнтересам окремих громадян або державним чи громадським iнтересам, або iнтересам юридичних осiб, -

Тi самi дiї, вчиненi повторно або за попередньою змовою групою осiб, або якщо вони спричинили тяжкi наслiдки, -

караються штрафом вiд п'яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

     Примiтка. 1. Значним розмiром у цiй статтi вважається розмiр, який у п'ятсот i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян.
     2. Значною шкодою у цiй статтi вважається шкода, яка у п'ятсот i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян.
     3. Тяжкими наслiдками у цiй статтi вважається шкода, яка у тисячу i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян.

(Доповнено статтею 222¹ згiдно iз Законом України вiд 21.04.2011р. N 3267-VI; iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.11.2011р. N 4025-VI, вiд 19.06.2020р. N 738-IX)

Стаття 222². Манiпулювання на енергетичному ринку

1. Умиснi дiї осiб на енергетичному ринку (ринок електричної енергiї та ринок природного газу), що мають ознаки манiпулювання на оптових енергетичних ринках, визначенi законодавством у сферi енергетики, що призвели до отримання такою особою або третiми особами прибутку у значних розмiрах, або уникнення такими особами збиткiв у значних розмiрах, або якщо це заподiяло значну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та iнтересам окремих громадян або державним чи громадським iнтересам, або iнтересам юридичних осiб, -

караються штрафом вiд двадцяти тисяч до шiстдесяти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

2. Тi самi дiї, вчиненi повторно або за попередньою змовою групою осiб, або якщо вони спричинили тяжкi наслiдки, -

караються штрафом вiд шiстдесяти тисяч до вiсiмдесяти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

     Примiтка. 1. Значним розмiром у статтях 222² та 232² вважається розмiр, що у тридцять тисяч i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян.
     2. Значною шкодою у статтях 222² та 232² вважається шкода, що у тридцять тисяч i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян.
     3. Тяжкими наслiдками у статтях 222² та 232² вважається шкода, що у сто вiсiмдесят тисяч i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян.
     4. Суб'єктом злочину, зазначеного у статтях 222² та 232², є фiзична особа, яка вчинила дiї, передбаченi цими статтями, або у разi вчинення таких дiй юридичною особою - фiзична особа, яка самостiйно або як член колегiального органу юридичної особи уповноважена на виконання функцiй з представництва юридичної особи та/або прийняття рiшень вiд iменi юридичної особи та/або здiйснення контролю за дiяльнiстю юридичної особи.

(Доповнено статтею 222² згiдно iз Законом України вiд 19.06.2020р. N 738-IX)

Стаття 223. Виключена.

(У редакцiї Закону України вiд 25.12.2008р. N 801-VI, виключена згiдно iз Законом України вiд 15.11.2011р. N 4025-VI)

Стаття 223¹. Пiдроблення документiв, якi подаються для реєстрацiї випуску цiнних паперiв

1. Внесення уповноваженою особою в документи, якi подаються для реєстрацiї випуску цiнних паперiв, завiдомо неправдивих вiдомостей, якщо це заподiяло значну матерiальну шкоду iнвесторовi в фiнансовi iнструменти, який набув права власностi на цiннi папери, -

Примiтка. Шкода, передбачена цiєю статтею, вважається значною, якщо вона в двадцять i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян.

(Доповнено статтею 223¹ згiдно iз Законом України вiд 25.12.2008р. N 801-VI, iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.11.2011р. N 4025-VI, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX, iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.06.2020р. N 738-IX)

Стаття 223². Виключена.

(Доповнено статтею 223² згiдно iз Законом України вiд 25.12.2008р. N 801-VI, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.11.2011р. N 4025-VI, виключена згiдно iз Законом України вiд 19.06.2020р. N 738-IX)

Стаття 224. Виготовлення, збут та використання пiдроблених недержавних цiнних паперiв

1. Виготовлення з метою збуту, збут чи використання iншим чином пiдроблених недержавних цiнних паперiв -

караються штрафом вiд однiєї тисячi до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

2. Дiї, передбаченi частиною першою цiєї статтi, якщо вони вчиненi повторно або якщо вони завдали великої матерiальної шкоди, -

караються штрафом вiд трьох тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

3. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, якщо вони вчиненi органiзованою групою або якщо вони завдали особливо великої матерiальної шкоди, -

караються штрафом вiд десяти тисяч до п'ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

Примiтка. 1. Повторним у статтi 224 визнається злочин, вчинений особою, яка ранiше вчинила злочин, передбачений цiєю статтею або статтею 199 цього Кодексу.
2. Вiдповiдно до цiєї статтi матерiальна шкода вважається великою, якщо вона у триста i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян, а особливо великою - така, що у тисячу i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.11.2011р. N 4025-VI, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX, iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.06.2020р. N 738-IX)

Стаття 225. Виключена.

(згiдно iз Законом України вiд 15.11.2011р. N 4025-VI)

Стаття 226. Виключена.

(згiдно iз Законом України вiд 15.11.2011р. N 4025-VI)

Стаття 227. Умисне введення в обiг на ринку України (випуск на ринок України) небезпечної продукцiї

Умисне введення в обiг (випуск на ринок України) небезпечної продукцiї, тобто такої продукцiї, що не вiдповiдає вимогам щодо безпечностi продукцiї, встановленим нормативно-правовими актами, якщо такi дiї вчиненi у великих розмiрах, -

караються штрафом вiд трьох тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

Примiтка. Пiд введенням в обiг (випуском на ринок України) небезпечної продукцiї, вчиненим у великих розмiрах, слiд вважати введення в обiг продукцiї, загальна вартiсть якої перевищує п'ятсот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 02.12.2010р. N 2735-VI, вiд 15.11.2011р. N 4025-VI, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 228. Виключена.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 03.04.2003р. N 669-IV, вiд 15.04.2008р. N 270-VI, виключена згiдно iз Законом України вiд 15.11.2011р. N 4025-VI)

Стаття 229. Незаконне використання знака для товарiв i послуг, фiрмового найменування, квалiфiкованого зазначення походження товару

1. Незаконне використання знака для товарiв i послуг, фiрмового найменування, квалiфiкованого зазначення походження товару, або iнше умисне порушення права на цi об'єкти, якщо це завдало матерiальної шкоди у значному розмiрi, -

караються штрафом вiд однiєї тисячi до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

караються штрафом вiд трьох тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

Примiтка. Матерiальна шкода вважається завданою в значному розмiрi, якщо її розмiр у двадцять i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян, у великому розмiрi - якщо її розмiр у двiстi i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян, а завданою в особливо великому розмiрi - якщо її розмiр у тисячу i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 22.05.2003р. N 850-IV, вiд 09.02.2006р. N 3423-IV, вiд 31.05.2007р. N 1111-V, вiд 15.11.2011р. N 4025-VI, вiд 18.02.2016р. N 1019-VIII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 230. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 03.04.2003р. N 669-IV)

Стаття 231. Незаконне збирання з метою використання або використання вiдомостей, що становлять комерцiйну або банкiвську таємницю

Умиснi дiї, спрямованi на отримання вiдомостей, що становлять комерцiйну або банкiвську таємницю, з метою розголошення чи iншого використання цих вiдомостей, а також незаконне використання таких вiдомостей, якщо це спричинило iстотну шкоду суб'єкту господарської дiяльностi, -

караються штрафом вiд трьох тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

Примiтка. Публiчне, у тому числi через засоби масової iнформацiї, журналiстiв, громадськi об'єднання, професiйнi спiлки, повiдомлення особою iнформацiї про вчинення кримiнального або iншого правопорушення, здiйснене з дотриманням вимог закону, не є дiями, передбаченими цiєю статтею, i не тягне за собою кримiнальну вiдповiдальнiсть.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 16.12.2004р. N 2252-IV, вiд 15.11.2011р. N 4025-VI, вiд 17.10.2019р. N 198-IX)

Стаття 232. Розголошення комерцiйної, банкiвської таємницi або професiйної таємницi на ринках капiталу та органiзованих товарних ринках

Умисне розголошення комерцiйної, банкiвської таємницi або професiйної таємницi на ринках капiталу та органiзованих товарних ринках без згоди її власника особою, якiй ця таємниця вiдома у зв'язку з професiйною або службовою дiяльнiстю, якщо воно вчинене з корисливих чи iнших особистих мотивiв i завдало iстотної шкоди суб'єкту господарської дiяльностi, -

карається штрафом вiд однiєї тисячi до трьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 16.12.2004р. N 2252-IV, вiд 15.11.2011р. N 4025-VI, вiд 19.06.2020р. N 738-IX)

Стаття 232¹. Незаконне використання iнсайдерської iнформацiї

1. Порушення заборони використання iнсайдерської iнформацiї, якщо це призвело до отримання особою, яка вчинила зазначенi дiї, чи третiми особами необґрунтованого прибутку в значному розмiрi, або уникнення особою, яка вчинила зазначенi дiї, чи третiми особами значних збиткiв, або якщо це заподiяло значну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та iнтересам окремих громадян або державним чи громадським iнтересам, або iнтересам юридичних осiб, -

2. Вчинення з використанням iнсайдерської iнформацiї на власну користь або на користь iнших осiб правочинiв, спрямованих на придбання або вiдчуження (замiну сторiн) фiнансових iнструментiв, яких стосується iнсайдерська iнформацiя, якщо це призвело до отримання особою, яка вчинила зазначенi дiї, чи третiми особами необґрунтованого прибутку в значному розмiрi, або уникнення учасником ринкiв капiталу чи третiми особами значних збиткiв, або якщо це заподiяло значну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та iнтересам окремих громадян або державним чи громадським iнтересам, або iнтересам юридичних осiб, -

караються штрафом вiд трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв або без такого.

3. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, вчиненi повторно або за попередньою змовою групою осiб, або якщо такi дiї спричинили тяжкi наслiдки, -

карається штрафом вiд п'яти тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв або без такого.

4. Дiї, передбаченi частинами першою - третьою цiєї статтi, якщо вони вчиненi органiзованою групою, -

караються штрафом вiд восьми тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

     Примiтка: 1. Значним розмiром (значним збитком, значною шкодою) у цiй статтi вважається розмiр (збиток, шкода), який в п'ятсот i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян.
     2. Тяжкими наслiдками у цiй статтi, якщо вони полягають у заподiяннi матерiальних збиткiв, вважаються такi, якi у тисячу i бiльше разiв перевищують неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян.
     3. Пiд особами, якi вчинили дiї, передбаченi цiєю статтею, розумiються: посадовi особи емiтента, у тому числi тi, якi були посадовими особами емiтента на момент ознайомлення з iнсайдерською iнформацiєю; особи, якi мають доступ до iнсайдерської iнформацiї у зв'язку з виконанням ними трудових (службових) обов'язкiв або договiрних зобов'язань незалежно вiд вiдносин з емiтентом, у тому числi спiвробiтники професiйних учасникiв ринкiв капiталу; державнi службовцi, яким вiдома iнсайдерська iнформацiя внаслiдок виконання ними посадових (службових) обов'язкiв; особи, якi ознайомилися з iнсайдерською iнформацiєю неправомiрним шляхом; аудитори, нотарiуси, експерти, оцiнювачi, арбiтражнi керуючi або iншi особи, якi виконують наданi законом публiчнi повноваження.

(Доповнено статтею 232¹ згiдно iз Законом України вiд 23.02.2006р. N 3480-IV, iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 25.12.2008р. N 801-VI, вiд 22.04.2011р. N 3306-VI, вiд 15.11.2011р. N 4025-VI, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.06.2020р. N 738-IX)

Стаття 232². Приховування iнформацiї про дiяльнiсть емiтента

1. Ненадання службовою особою емiтента iнвестору в цiннi папери (у тому числi акцiонеру) на його письмовий запит iнформацiї про дiяльнiсть емiтента в межах, передбачених законом, або надання йому недостовiрної iнформацiї, якщо це заподiяло iнвестору в цiннi папери (у тому числi акцiонеру) матерiальну шкоду в значному розмiрi, -

2. Тi самi дiяння, вчиненi повторно, -

караються штрафом вiд трьох тисяч до шести тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

Примiтка. У цiй статтi матерiальна шкода вважається заподiяною у значному розмiрi, якщо її розмiр у п'ятсот i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян.

(Доповнено статтею 232² згiдно iз Ззаконом України вiд 25.12.2008р. N 801-VI, iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.11.2011р. N 4025-VI, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 232³. Незаконне використання iнсайдерської iнформацiї щодо оптових енергетичних продуктiв

1. Умисне незаконне розкриття, передача або надання доступу до iнсайдерської iнформацiї, а також надання рекомендацiй iншим особам щодо купiвлi або продажу оптових енергетичних продуктiв, перелiк яких визначений чинним законодавством у сферi енергетики, на основi iнсайдерської iнформацiї, якою дана особа володiє, якщо це призвело до отримання особою, яка вчинила зазначенi дiї, чи третiми особами необґрунтованого прибутку в значному розмiрi, або уникнення учасником оптового енергетичного ринку чи третiми особами значних збиткiв, або якщо це заподiяло значну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та iнтересам окремих громадян або державним чи громадським iнтересам, або iнтересам юридичних осiб, -

2. Вчинення на власну користь або на користь iнших осiб, прямо або опосередковано правочинiв з використанням iнсайдерської iнформацiї, спрямованих на купiвлю або продаж оптових енергетичних продуктiв, перелiк яких визначений чинним законодавством у сферi енергетики, якщо це призвело до отримання особою, яка вчинила зазначенi дiї, чи третiми особами необґрунтованого прибутку в значному розмiрi, або уникнення учасником оптового енергетичного ринку чи третiми особами значних збиткiв, або якщо це заподiяло значну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та iнтересам окремих громадян або державним чи громадським iнтересам, або iнтересам юридичних осiб, -

караються штрафом вiд п'ятдесяти п'яти тисяч до шiстдесяти п'яти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв або без такого.

3. Дiї, передбаченi частиною першою або другою цiєї статтi, вчиненi повторно або за попередньою змовою групою осiб, або якщо такi дiї спричинили тяжкi наслiдки, -

караються штрафом вiд шiстдесяти п'яти тисяч до сiмдесяти п'яти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв або без такого.

4. Дiї, передбаченi частинами першою - третьою цiєї статтi, якщо вони вчиненi органiзованою групою, -

караються штрафом вiд шiстдесяти тисяч до сiмдесяти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

(Доповнено статтею 232³ згiдно iз Законом України вiд 19.06.2020р. N 738-IX)

Стаття 233. Незаконна приватизацiя державного, комунального майна

1. Приватизацiя державного, комунального майна шляхом заниження його вартостi через визначення її у спосiб, не передбачений законом, або використання пiдроблених приватизацiйних документiв, а також сама приватизацiя майна, яке не пiдлягає приватизацiї згiдно з законом, або приватизацiя неправомочною особою -

караються штрафом вiд п'яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

2. Дiяння, передбачене частиною першою цiєї статтi, якщо воно призвело до незаконної приватизацiї майна державної чи комунальної власностi в великих розмiрах або вчинене групою осiб за попередньою змовою, -

карається штрафом вiд двадцяти п'яти тисяч до тридцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян з конфiскацiєю майна або без такої.

Примiтка. Великим розмiром, передбаченим у цiй статтi, визнається незаконна приватизацiя майна на суму, що у тисячу i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.11.2011р. N 4025-VI)

Стаття 234. Виключена.

(згiдно iз Законом України вiд 15.11.2011р. N 4025-VI)

Стаття 235. Виключена.

(згiдно iз Законом України вiд 15.11.2011р. N 4025-VI)

Р о з д i л VII-А
Втратив чиннiсть.

(Доповнено роздiлом VII-А згiдно iз Законом України вiд 11.06.2009р. N 1508-VI, який втратив чиннiсть згiдно iз Законом України вiд 21.12.2010р. N 2808-VI)

Р о з д i л VIII
КРИМIНАЛЬНI ПРАВОПОРУШЕННЯ ПРОТИ ДОВКIЛЛЯ

Стаття 236. Порушення правил екологiчної безпеки

Порушення порядку здiйснення оцiнки впливу на довкiлля, правил екологiчної безпеки пiд час проектування, розмiщення, будiвництва, реконструкцiї, введення в експлуатацiю, експлуатацiї та лiквiдацiї пiдприємств, споруд, пересувних засобiв та iнших об'єктiв, якщо це спричинило загибель людей, екологiчне забруднення значних територiй або iншi тяжкi наслiдки, -

карається позбавленням волi на строк вiд п'яти до десяти рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.05.2017р. N 2059-VIII)

Стаття 237. Невжиття заходiв щодо лiквiдацiї наслiдкiв екологiчного забруднення

Ухилення вiд проведення або неналежне проведення на територiї, що зазнала забруднення небезпечними речовинами або випромiнюванням, дезактивацiйних чи iнших вiдновлювальних заходiв щодо лiквiдацiї або усунення наслiдкiв екологiчного забруднення особою, на яку покладено такий обов'язок, якщо це спричинило загибель людей або iншi тяжкi наслiдки, -

Стаття 238. Приховування або перекручення вiдомостей про екологiчний стан або захворюванiсть населення

1. Приховування або умисне перекручення службовою особою вiдомостей про екологiчний, в тому числi радiацiйний, стан, який пов'язаний iз забрудненням земель, водних ресурсiв, атмосферного повiтря, харчових продуктiв i продовольчої сировини i такий, що негативно впливає на здоров'я людей, рослинний та тваринний свiт, а також про стан захворюваностi населення в районах з пiдвищеною екологiчною небезпекою -

караються штрафом вiд однiєї тисячi до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

2. Тi самi дiяння, вчиненi повторно або в мiсцевостi, оголошенiй зоною надзвичайної екологiчної ситуацiї, або такi, що спричинили загибель людей чи iншi тяжкi наслiдки, -

караються обмеженням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв або позбавленням волi на той самий строк, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв або без такого.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 239. Забруднення або псування земель

1. Забруднення або псування земель речовинами, вiдходами чи iншими матерiалами, шкiдливими для життя, здоров'я людей або довкiлля, внаслiдок порушення спецiальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкiлля, -

караються штрафом вiд однiєї до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

2. Тi самi дiяння, що спричинили загибель людей, їх масове захворювання або iншi тяжкi наслiдки, -

Стаття 239¹. Незаконне заволодiння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель

1. Незаконне заволодiння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи для довкiлля, -

карається штрафом вiд однiєї тисячi до трьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

2. Та сама дiя, якщо вона вчинена повторно, або за попередньою змовою групою осiб, або заподiяла матерiальну шкоду у великому розмiрi, -

карається обмеженням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв або позбавленням волi на той самий строк, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

3. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, якщо вони вчиненi шляхом пiдпалу, вибуху чи iншим загальнонебезпечним способом або спричинили загибель людей, масову загибель об'єктiв тваринного чи рослинного свiту або iншi тяжкi наслiдки, -

Примiтка. У цiй статтi матерiальна шкода вважається заподiяною у великому розмiрi, якщо її розмiр у сто або бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян.

(Доповнено статтею 239¹ згiдно iз Законом України вiд 05.11.2009р. N 1708-VI, iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 18.02.2016р. N 1019-VIII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 239². Незаконне заволодiння землями водного фонду в особливо великих розмiрах

1. Незаконне заволодiння поверхневим (ґрунтовим) шаром земель водного фонду в особливо великих розмiрах -

2. Та сама дiя, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осiб, -

3. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, якщо вони спричинили тяжкi наслiдки, -

Примiтка. Особливо великим розмiром у цiй статтi слiд розумiти обсяг поверхневого (ґрунтового) шару земель, який становить бiльше, нiж десять кубiчних метрiв.

(Доповнено статтею 239² згiдно iз Законом України вiд 05.11.2009р. N 1708-VI, iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 18.02.2016р. N 1019-VIII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 240. Порушення правил охорони або використання надр, незаконне видобування корисних копалин

1. Порушення встановлених правил охорони надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкiлля, а також незаконне видобування корисних копалин мiсцевого значення у значному розмiрi -

караються штрафом вiд п'ятисот до восьмисот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк до двох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

2. Порушення встановлених правил використання надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкiлля, а також незаконне видобування корисних копалин мiсцевого значення у великому розмiрi або незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення -

караються штрафом вiд трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

3. Дiяння, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, вчиненi на територiях чи об'єктах природно-заповiдного фонду або вчиненi за попередньою змовою групою осiб, або вчиненi особою, ранiше судимою за злочин, передбачений цiєю статтею, чи службовою особою з використанням службового становища, -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до шести рокiв.

4. Дiяння, передбаченi частинами першою, другою або третьою цiєї статтi, якщо вони вчиненi органiзованою групою або шляхом пiдпалу, вибуху чи iншим загальнонебезпечним способом, або спричинили загибель людей, їх масове захворювання або iншi тяжкi наслiдки, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до восьми рокiв.

Примiтка. Незаконне видобування корисних копалин мiсцевого значення вважається вчиненим у значному розмiрi, якщо їх вартiсть у тридцять i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян. Незаконне видобування корисних копалин мiсцевого значення вважається вчиненим у великому розмiрi, якщо їх вартiсть у сто i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 11.01.2005р. N 2308-IV, вiд 18.10.2005р. N 2984-IV, вiд 05.11.2009р. N 1708-VI, вiд 18.02.2016р. N 1019-VIII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX, у редакцiї Закону України вiд 15.07.2021р. N 1685-IX)

Стаття 240¹. Незаконне видобування, збут, придбання, передача, пересилання, перевезення, переробка бурштину

1. Незаконне видобування бурштину, а так само збут, придбання, зберiгання, передача, пересилання, перевезення, переробка бурштину, законнiсть походження якого не пiдтверджується вiдповiдними документами, -

караються штрафом вiд трьох тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк вiд двох до трьох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

2. Тi самi дiї, якщо вони вчиненi повторно або у значних розмiрах, або на територiях чи об'єктах природно-заповiдного фонду, -

караються позбавленням волi на строк вiд чотирьох до семи рокiв з конфiскацiєю майна.

3. Дiї, передбаченi частиною першою цiєї статтi, вчиненi службовою особою шляхом використання свого службового становища, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до восьми рокiв з конфiскацiєю майна.

Примiтка. Пiд значним розмiром у цiй статтi слiд розумiти вартiсть бурштину, що у сто i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян

(Доповнено статтею 240¹ згiдно iз Законом України вiд 19.12.2019р. N 402-IX)

Стаття 241. Забруднення атмосферного повiтря

1. Забруднення або iнша змiна природних властивостей атмосферного повiтря шкiдливими для життя, здоров'я людей або для довкiлля речовинами, вiдходами або iншими матерiалами промислового чи iншого виробництва внаслiдок порушення спецiальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи для довкiлля, -

караються штрафом вiд однiєї тисячi восьмисот до трьох тисяч шестисот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на той самий строк або без такого.

2. Тi самi дiяння, якщо вони спричинили загибель людей або iншi тяжкi наслiдки, -

караються обмеженням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв або позбавленням волi на той самий строк, iз позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв або без такого.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 13.04.2020р. N 556-IX)

Стаття 242. Порушення правил охорони вод

1. Порушення правил охорони вод (водних об'єктiв), якщо це спричинило забруднення поверхневих чи пiдземних вод i водоносних горизонтiв, джерел питних, лiкувальних вод або змiну їхнiх природних властивостей, або виснаження водних джерел i створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи для довкiлля, -

карається штрафом вiд однiєї тисячi до п'яти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до п'яти рокiв, або обмеженням волi на той самий строк.

2. Тi самi дiяння, якщо вони спричинили загибель або захворювання людей, масову загибель об'єктiв тваринного i рослинного свiту або iншi тяжкi наслiдки, -

караються обмеженням волi на строк до п'яти рокiв або позбавленням волi на той самий строк.

Стаття 243. Забруднення моря

1. Забруднення моря в межах внутрiшнiх морських чи територiальних вод України або в межах вод виключної (морської) економiчної зони України матерiалами чи речовинами, шкiдливими для життя чи здоров'я людей, або вiдходами внаслiдок порушення спецiальних правил, якщо це створило небезпеку для життя чи здоров'я людей або живих ресурсiв моря чи могло перешкодити законним видам використання моря, а також незаконне скидання чи поховання в межах внутрiшнiх морських чи територiальних вод України або у вiдкритому морi зазначених матерiалiв, речовин i вiдходiв -

караються штрафом вiд трьохсот до восьмисот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв або без такого.

караються позбавленням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв або без такого.

3. Неповiдомлення спецiально вiдповiдальними за те особами морських та повiтряних суден або iнших засобiв i споруд, що знаходяться в морi, адмiнiстрацiї найближчого порту України, iншому уповноваженому органу або особi, а у разi скидання з метою поховання - i органiзацiї, яка видає дозволи на скидання, iнформацiї про пiдготовлюване або здiйснене внаслiдок крайньої потреби скидання чи невiдворотнi втрати ними в межах внутрiшнiх морських i територiальних вод України або у вiдкритому морi шкiдливих речовин чи сумiшей, що мiстять такi речовини понад встановленi норми, iнших вiдходiв, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей або живих ресурсiв моря чи могло завдати шкоди зонам лiкування i вiдпочинку або перешкодити iншим законним видам використання моря, -

Стаття 244. Порушення законодавства про континентальний шельф України

1. Порушення законодавства про континентальний шельф України, що заподiяло iстотну шкоду, а також невжиття особою, що вiдповiдає за експлуатацiю технологiчних установок або iнших джерел небезпеки в зонi безпеки, заходiв для захисту живих органiзмiв моря вiд дiї шкiдливих вiдходiв або небезпечних випромiнювань та енергiї, якщо це створило небезпеку їх загибелi або загрожувало життю чи здоров'ю людей, -

караються штрафом вiд однiєї тисячi до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, або позбавленням волi на строк до двох рокiв.

2. Дослiдження, розвiдування, розробка природних багатств та iншi роботи на континентальному шельфi України, якi провадяться iноземцями, якщо це не передбачено договором мiж Україною i заiнтересованою iноземною державою, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України або спецiальним дозволом, виданим у встановленому законом порядку, -

караються штрафом вiд двох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або арештом на строк до шести мiсяцiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 18.02.2016р. N 1019-VIII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 245. Знищення або пошкодження об'єктiв рослинного свiту

1. Знищення або пошкодження лiсових масивiв, зелених насаджень навколо населених пунктiв, вздовж залiзниць, а також стернi, сухих дикоростучих трав, рослинностi або її залишкiв на землях сiльськогосподарського призначення вогнем чи iншим загальнонебезпечним способом -

караються штрафом вiд п'яти тисяч чотирьохсот до дев'яти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

2. Тi самi дiї, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або iншi тяжкi наслiдки, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до десяти рокiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 05.11.2009р. N 1708-VI, вiд 13.04.2020р. N 556-IX)

Стаття 246. Незаконна порубка або незаконне перевезення, зберiгання, збут лiсу

1. Незаконна порубка дерев або чагарникiв у лiсах, захисних та iнших лiсових насадженнях, перевезення, зберiгання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарникiв, що заподiяли iстотну шкоду, -

караються штрафом вiд тисячi до тисячi п'ятисот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

2. Тi самi дiї, вчиненi повторно або за попередньою змовою групою осiб, -

караються обмеженням волi на строк вiд трьох до п'яти рокiв або позбавленням волi на той самий строк.

3. Дiї, передбаченi частиною першою цiєї статтi, вчиненi у заповiдниках або на територiях чи об'єктах природно-заповiдного фонду, або в iнших особливо охоронюваних лiсах, -

караються штрафом вiд тисячi п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк вiд трьох до п'яти рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

4. Дiї, передбаченi частинами першою, другою чи третьою цiєї статтi, якщо вони спричинили тяжкi наслiдки, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до семи рокiв.

Примiтка. 1. У цiй статтi iстотною шкодою вважається така шкода, яка у двадцять i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян, або iнша iстотна шкода, завдана навколишньому природному середовищу в частинi забезпечення ефективної охорони, належного захисту, рацiонального використання та вiдтворення лiсiв.

2. У цiй статтi тяжкими наслiдками вважаються такi наслiдки, якi у шiстдесят i бiльше разiв перевищують неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 18.02.2016р. N 1019-VIII, у редакцiї законiв України вiд 23.05.2017р. N 2063-VIII, вiд 06.09.2018р. N 2531-VIII, вiд 25.04.2019р. N 2708-VIII)

Стаття 247. Порушення законодавства про захист рослин

Порушення правил, установлених для боротьби зi шкiдниками i хворобами рослин, та iнших вимог законодавства про захист рослин, що спричинило тяжкi наслiдки, -

карається штрафом до ста неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або громадськими роботами на строк вiд ста двадцяти до двохсот годин, або обмеженням волi на строк до двох рокiв.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.04.2008р. N 270-VI)

Стаття 248. Незаконне полювання

1. Порушення правил полювання, якщо воно заподiяло iстотну шкоду, а також незаконне полювання в заповiдниках або на iнших територiях та об'єктах природно-заповiдного фонду, або полювання на звiрiв, птахiв чи iншi види тваринного свiту, що занесенi до Червоної книги України, -

караються штрафом вiд однiєї тисячi до трьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або громадськими роботами на строк вiд ста шiстдесяти до двохсот сорока годин, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв.

2. Тi самi дiї, якщо вони вчиненi службовою особою з використанням службового становища, або за попередньою змовою групою осiб, або способом масового знищення звiрiв, птахiв чи iнших видiв тваринного свiту, або з використанням транспортних засобiв, або особою, ранiше судимою за кримiнальне правопорушення, передбачене цiєю статтею, -

караються штрафом вiд двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк до п'яти рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

Примiтка. Iстотною шкодою у цiй статтi, якщо вона полягає у заподiяннi матерiальних збиткiв, вважається така шкода, яка у двiстi п'ятдесят i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.04.2008р. N 270-VI, вiд 21.01.2010р. N 1827-VI, вiд 18.02.2016р. N 1019-VIII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 249. Незаконне зайняття рибним, звiриним або iншим водним добувним промислом

1. Незаконне зайняття рибним, звiриним або iншим водним добувним промислом, якщо воно заподiяло iстотну шкоду, -

карається штрафом вiд однiєї тисячi до трьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк до трьох рокiв.

2. Тi самi дiяння, якщо вони вчиненi iз застосуванням вибухових, отруйних речовин, електроструму або iншим способом масового знищення риби, звiрiв чи iнших видiв тваринного свiту або особою, ранiше судимою за кримiнальне правопорушення, передбачене цiєю статтею, -

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 21.01.2010р. N 1827-VI, вiд 18.02.2016р. N 1019-VIII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 250. Проведення вибухових робiт з порушенням правил охорони рибних запасiв

Проведення вибухових робiт з порушенням правил охорони рибних запасiв або диких водних тварин -

карається штрафом вiд однiєї тисячi до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв, або позбавленням волi на строк до трьох рокiв.

Стаття 251. Порушення ветеринарних правил

Порушення ветеринарних правил, яке спричинило поширення епiзоотiї або iншi тяжкi наслiдки, -

карається штрафом вiд однiєї тисячi до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до п'яти рокiв, або обмеженням волi на строк до трьох, рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

Стаття 252. Умисне знищення або пошкодження територiй, взятих пiд охорону держави, та об'єктiв природно-заповiдного фонду

1. Умисне знищення або пошкодження територiй, взятих пiд охорону держави, та об'єктiв природно-заповiдного фонду -

2. Тi самi дiї, вчиненi шляхом пiдпалу або iншим загальнонебезпечним способом, якщо це спричинило загибель людей або iншi тяжкi наслiдки, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до дванадцяти рокiв.

Стаття 253. Проектування чи експлуатацiя споруд без систем захисту довкiлля

1. Розробка i здача проектiв, iншої аналогiчної документацiї замовнику службовою чи спецiально уповноваженою особою без обов'язкових iнженерних систем захисту довкiлля або введення (прийом) в експлуатацiю споруд без такого захисту, якщо вони створили небезпеку тяжких технологiчних аварiй або екологiчних катастроф, загибелi або масового захворювання населення або iнших тяжких наслiдкiв, -

карається штрафом вiд однiєї тисячi до трьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

2. Тi самi дiї, якщо вони спричинили наслiдки, передбаченi частиною першою цiєї статтi, -

караються обмеженням волi на строк вiд трьох до п'яти рокiв або позбавленням волi на строк до п'яти рокiв.

Стаття 254. Безгосподарське використання земель

1. Безгосподарське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючостi, виведення земель з сiльськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту, -

карається штрафом вiд однiєї тисячi до трьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк до двох рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв або без такого.

2. Умисне ухилення вiд обов'язкової рекультивацiї земель, порушених внаслiдок дослiдно-промислової розробки родовищ бурштину чи видобування бурштину на пiдставi спецiального дозволу на користування надрами, що заподiяло iстотну шкоду, -

карається штрафом вiд семи тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

3. Дiї, передбаченi частиною другою цiєї статтi, вчиненi повторно або за попередньою змовою групою осiб, -

4. Дiї, передбаченi частиною другою або третьою цiєї статтi, якщо вони спричинили тяжкi наслiдки, -

Примiтка. У цiй статтi iстотною шкодою вважається така шкода, яка у двiстi п'ятдесят i бiльше разiв перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян.
У цiй статтi тяжкими наслiдками вважаються такi наслiдки, якi у тисячу i бiльше разiв перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.04.2008р. N 270-VI, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX, у редакцiї Закону України вiд 19.12.2019р. N 402-IX)

Р о з д i л IX
КРИМIНАЛЬНI ПРАВОПОРУШЕННЯ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОЇ БЕЗПЕКИ

Стаття 255. Створення, керiвництво злочинною спiльнотою або злочинною органiзацiєю, а також участь у нiй

1. Створення злочинної органiзацiї, керiвництво такою органiзацiєю або її структурними частинами -

караються позбавленням волi на строк вiд семи до дванадцяти рокiв з конфiскацiєю майна.

2. Участь у злочиннiй органiзацiї -

карається позбавленням волi на строк вiд п'яти до дванадцяти рокiв з конфiскацiєю майна.

3. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, вчиненi службовою особою з використанням службового становища, -

караються позбавленням волi на строк вiд восьми до тринадцяти рокiв з конфiскацiєю майна.

4. Створення злочинної спiльноти, тобто об'єднання двох чи бiльше злочинних органiзацiй, керiвництво такою спiльнотою -

караються позбавленням волi на строк вiд десяти до п'ятнадцяти рокiв з конфiскацiєю майна.

5. Дiї, передбаченi частинами першою, другою або четвертою цiєї статтi, вчиненi особою, яка здiйснює злочинний вплив або є особою, яка перебуває у статусi суб'єкта пiдвищеного злочинного впливу, у тому числi у статусi "вора в законi", -

караються позбавленням волi на строк вiд дванадцяти до п'ятнадцяти рокiв з конфiскацiєю майна.

6. Звiльняється вiд кримiнальної вiдповiдальностi особа, крiм органiзатора або керiвника злочинної органiзацiї, за вчинення злочину, передбаченого частиною другою або третьою цiєї статтi, якщо вона до повiдомлення їй про пiдозру у вчиненнi цього злочину добровiльно повiдомила про створення злочинної органiзацiї або участь у нiй та активно сприяла її розкриттю.

Примiтка. 1. Пiд злочинним впливом у цiй статтi та статтях 255¹, 255³ цього Кодексу слiд розумiти будь-якi дiї особи, яка завдяки авторитету, iншим особистим якостям чи можливостям сприяє, спонукає, координує або здiйснює iнший вплив на злочинну дiяльнiсть, органiзовує або безпосередньо здiйснює розподiл коштiв, майна чи iнших активiв (доходiв вiд них), спрямованих на забезпечення такої дiяльностi.

2. Пiд особою, яка перебуває у статусi суб'єкта пiдвищеного злочинного впливу, у тому числi у статусi "вора в законi", у цiй статтi та статтях 255¹, 255³ цього Кодексу слiд розумiти особу, яка завдяки авторитету, iншим особистим якостям чи можливостям здiйснює злочинний вплив i координує злочинну дiяльнiсть iнших осiб, якi здiйснюють злочинний вплив.

(У редакцiї Закону України вiд 04.06.2020р. N 671-IX)

Стаття 255¹. Встановлення або поширення злочинного впливу

1. Умисне встановлення або поширення в суспiльствi злочинного впливу за вiдсутностi ознак, зазначених у частинi п'ятiй статтi 255 цього Кодексу, -

караються позбавленням волi на строк вiд семи до десяти рокiв з конфiскацiєю майна.

2. Тi самi дiї, вчиненi повторно або в iзоляторах тимчасового тримання, слiдчих iзоляторах чи установах виконання покарань, -

караються позбавленням волi на строк вiд дев'яти до п'ятнадцяти рокiв з конфiскацiєю майна або без такої.

3. Дiї, передбаченi частиною першою або другою цiєї статтi, вчиненi особою, яка перебуває у статусi суб'єкта пiдвищеного злочинного впливу, у тому числi у статусi "вора в законi", -

караються позбавленням волi на строк вiд дванадцяти до п'ятнадцяти рокiв з конфiскацiєю майна.

(Доповнено статтею 255¹ згiдно iз Законом України вiд 04.06.2020р. N 671-IX)

Стаття 255². Органiзацiя, сприяння у проведеннi або участь у злочинному зiбраннi (сходцi)

1. Органiзацiя або сприяння у проведеннi злочинного зiбрання (сходки) представникiв злочинних органiзацiй або органiзованих груп, або осiб, якi здiйснюють злочинний вплив, для планування вчинення одного або бiльше злочинiв, матерiального забезпечення чи координацiї злочинної дiяльностi, у тому числi розподiлу доходiв, одержаних злочинним шляхом, або сфер злочинного впливу, а також участь у такому зiбраннi (сходцi), у тому числi з використанням засобiв зв'язку, -

караються позбавленням волi на строк вiд семи до дванадцяти рокiв з конфiскацiєю майна.

2. Звiльняється вiд кримiнальної вiдповiдальностi особа, крiм органiзатора злочинного зiбрання (сходки), за вчинення злочину, передбаченого частиною першою цiєї статтi, якщо вона до повiдомлення їй про пiдозру у вчиненнi цього злочину добровiльно повiдомила про цей злочин, а також активно сприяла його розкриттю.

(Доповнено статтею 255² згiдно iз Законом України вiд 04.06.2020р. N 671-IX)

Стаття 255³. Звернення за застосуванням злочинного впливу

1. Звернення до особи, яка завiдомо для винного може здiйснювати злочинний вплив, зокрема до особи, яка перебуває у статусi суб'єкта пiдвищеного злочинного впливу, у тому числi у статусi "вора в законi", з метою застосування нею такого впливу -

карається позбавленням волi на строк вiд трьох до семи рокiв з конфiскацiєю майна або без такої.

(Доповнено статтею 255³ згiдно iз Законом України вiд 04.06.2020р. N 671-IX)

Стаття 256. Сприяння учасникам злочинних органiзацiй та укриття їх злочинної дiяльностi

1. Заздалегiдь не обiцяне сприяння учасникам злочинних органiзацiй та укриття їх злочинної дiяльностi шляхом надання примiщень, сховищ, транспортних засобiв, iнформацiї, документiв, технiчних пристроїв, грошей, цiнних паперiв, а також заздалегiдь не обiцяне здiйснення iнших дiй по створенню умов, якi сприяють їх злочиннiй дiяльностi, -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до п'яти рокiв.

2. Тi самi дiї, вчиненi повторно або службовою особою з використанням службового становища, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до десяти рокiв iз позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.06.2020р. N 671-IX)

Стаття 257. Бандитизм

Органiзацiя озброєної банди з метою нападу на пiдприємства, установи, органiзацiї чи на окремих осiб, а також участь у такiй бандi або у вчинюваному нею нападi -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до п'ятнадцяти рокiв з конфiскацiєю майна.

Стаття 258. Терористичний акт

1. Терористичний акт, тобто застосування зброї, вчинення вибуху, пiдпалу чи iнших дiй, якi створювали небезпеку для життя чи здоров'я людини або заподiяння значної майнової шкоди чи настання iнших тяжких наслiдкiв, якщо такi дiї були вчиненi з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокацiї воєнного конфлiкту, мiжнародного ускладнення, або з метою впливу на прийняття рiшень чи вчинення або невчинення дiй органами державної влади чи органами мiсцевого самоврядування, службовими особами цих органiв, об'єднаннями громадян, юридичними особами, мiжнародними органiзацiями, або привернення уваги громадськостi до певних полiтичних, релiгiйних чи iнших поглядiв винного (терориста), а також погроза вчинення зазначених дiй з тiєю самою метою -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до десяти рокiв з конфiскацiєю майна або без такої.

2. Тi самi дiї, вчиненi повторно або за попередньою змовою групою осiб, або якщо вони призвели до заподiяння значної майнової шкоди чи iнших тяжких наслiдкiв, -

караються позбавленням волi на строк вiд семи до дванадцяти рокiв з конфiскацiєю майна або без такої.

3. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, що призвели до загибелi людини, -

4. Частину четверту виключено.

5. Частину п'яту виключено.

6. Особа звiльняється вiд кримiнальної вiдповiдальностi за дiяння, передбачене частиною першою цiєї статтi в частинi погрози вчинення терористичного акту, якщо вона до повiдомлення їй про пiдозру у вчиненнi нею злочину добровiльно повiдомила правоохоронний орган про цей злочин, сприяла його припиненню або розкриттю, у разi якщо внаслiдок цього i вжитих заходiв було вiдвернено небезпеку для життя чи здоров'я людини або заподiяння значної майнової шкоди чи настання iнших тяжких наслiдкiв, якщо в її дiях немає складу iншого злочину.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 21.09.2006р. N 170-V, вiд 07.10.2014р. N 1689-VII, вiд 06.12.2019р. N 361-IX)

Стаття 258¹. Втягнення у вчинення терористичного акту

1. Втягнення особи у вчинення терористичного акту або примушування до вчинення терористичного акту з використанням обману, шантажу, уразливого стану особи, або iз застосуванням чи погрозою застосування насильства -

карається позбавленням волi на строк вiд трьох до п'яти рокiв з конфiскацiєю майна або без такої.

2. Дiї, передбаченi частиною першою цiєї статтi, вчиненi щодо кiлькох осiб або повторно, або за попередньою змовою групою осiб, або службовою особою з використанням службового становища, -

караються позбавленням волi на строк вiд чотирьох до семи рокiв з конфiскацiєю майна або без такої.

(Доповнено статтею 258¹ згiдно iз Законом України вiд 21.09.2006р. N 170-V, iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.10.2014р. N 1689-VII)

Стаття 258². Публiчнi заклики до вчинення терористичного акту

1. Публiчнi заклики до вчинення терористичного акту, а також розповсюдження, виготовлення чи зберiгання з метою розповсюдження матерiалiв з такими закликами -

караються виправними роботами на строк до двох рокiв або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк з конфiскацiєю майна або без такої.

2. Тi самi дiї, вчиненi з використанням засобiв масової iнформацiї, -

караються обмеженням волi на строк до чотирьох рокiв або позбавленням волi на строк до п'яти рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв та з конфiскацiєю майна або без такої.

(Доповнено статтею 258² згiдно iз Законом України вiд 21.09.2006р. N 170-V, iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.10.2014р. N 1689-VII)

Стаття 258³. Створення терористичної групи чи терористичної органiзацiї

1. Створення терористичної групи чи терористичної органiзацiї, керiвництво такою групою чи органiзацiєю або участь у нiй, а так само органiзацiйне чи iнше сприяння створенню або дiяльностi терористичної групи чи терористичної органiзацiї -

караються позбавленням волi на строк вiд восьми до п'ятнадцяти рокiв з конфiскацiєю майна або без такої.

2. Звiльняється вiд кримiнальної вiдповiдальностi за дiяння, передбачене частиною першою цiєї статтi, особа, крiм органiзатора i керiвника терористичної групи чи терористичної органiзацiї, яка добровiльно повiдомила правоохоронний орган про вiдповiдну терористичну дiяльнiсть, сприяла її припиненню або розкриттю злочинiв, вчинених у зв'язку iз створенням або дiяльнiстю такої групи чи органiзацiї, якщо в її дiях немає складу iншого злочину.

(Доповнено статтею 258³ згiдно iз Законом України вiд 21.09.2006р. N 170-V, iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 18.05.2010р. N 2258-VI, вiд 07.10.2014р. N 1689-VII)

Стаття 258⁴. Сприяння вчиненню терористичного акту

1. Вербування, озброєння, навчання особи з метою вчинення терористичного акту, а так само використання особи з цiєю метою -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до восьми рокiв з конфiскацiєю майна або без такої.

2. Тi самi дiї, вчиненi щодо кiлькох осiб або повторно, або за попередньою змовою групою осiб, або службовою особою з використанням свого службового становища, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до десяти рокiв з конфiскацiєю майна або без такої.

(Доповнено статтею 258⁴ згiдно iз Законом України вiд 21.09.2006р. N 170-V, iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 18.05.2010р. N 2258-VI, вiд 07.10.2014р. N 1689-VII)

Стаття 258⁵. Фiнансування тероризму

1. Надання чи збiр будь-яких активiв прямо чи опосередковано з метою їх використання або усвiдомленням можливостi того, що їх буде використано повнiстю або частково для будь-яких цiлей окремим терористом чи терористичною групою (органiзацiєю), або для органiзацiї, пiдготовки або вчинення терористичного акту, втягнення у вчинення терористичного акту, публiчних закликiв до вчинення терористичного акту, створення терористичної групи (органiзацiї), сприяння вчиненню терористичного акту, провадження будь-якої iншої терористичної дiяльностi, а також спроби вчинення таких дiй, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до восьми рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк до двох рокiв та з конфiскацiєю майна.

2. Тi самi дiї, вчиненi повторно або з корисливих мотивiв, або за попередньою змовою групою осiб, або у великому розмiрi, або якщо вони призвели до заподiяння значної майнової шкоди, -

3. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, вчиненi органiзованою групою чи в особливо великому розмiрi, або якщо вони призвели до iнших тяжких наслiдкiв, -

4. Особа, крiм органiзатора або керiвника терористичної групи (органiзацiї), звiльняється вiд кримiнальної вiдповiдальностi за дiї, передбаченi цiєю статтею, якщо вона добровiльно до притягнення до кримiнальної вiдповiдальностi повiдомила про вiдповiдну терористичну дiяльнiсть або iншим чином сприяла її припиненню або запобiганню злочину, який вона фiнансувала або вчиненню якого сприяла, за умови, що в її дiях немає складу iншого злочину.

Примiтка. 1. Фiнансування тероризму визнається вчиненим у великому розмiрi, якщо розмiр фiнансового або матерiального забезпечення перевищує шiсть тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.
2. Фiнансування тероризму визнається вчиненим в особливо великому розмiрi, якщо розмiр фiнансового або матерiального забезпечення перевищує вiсiмнадцять тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

(Доповнено статтею 258⁵ згiдно iз Законом України вiд 18.05.2010р. N 2258-VI, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.12.2019р. N 361-IX)

Стаття 259. Завiдомо неправдиве повiдомлення про загрозу безпецi громадян, знищення чи пошкодження об'єктiв власностi

1. Завiдомо неправдиве повiдомлення про пiдготовку вибуху, пiдпалу або iнших дiй, якi загрожують загибеллю людей чи iншими тяжкими наслiдками, -

карається позбавленням волi на строк вiд двох до шести рокiв.

2. Те саме дiяння, якщо об'єктами завiдомо неправдивого повiдомлення стали критично важливi об'єкти iнфраструктури або будiвлi чи споруди, що забезпечують дiяльнiсть органiв державної влади, або заклади охорони здоров'я, або заклади освiти або якщо воно спричинило тяжкi наслiдки чи вчинене повторно, -

карається позбавленням волi на строк вiд чотирьох до восьми рокiв.

Примiтка. Термiн "критично важливi об'єкти iнфраструктури" вживається у значеннi, визначеному в Законi України "Про основнi засади забезпечення кiбербезпеки України".

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 07.03.2002р. N 3075-III, вiд 07.06.2012р. N 4955-VI, вiд 02.03.2021р. N 1292-IX)

Стаття 260. Створення не передбачених законом воєнiзованих або збройних формувань

1. Створення не передбачених законами України воєнiзованих формувань або участь у їх дiяльностi -

карається позбавленням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв з конфiскацiєю майна або без такої.

2. Створення не передбачених законом збройних формувань або участь у їх дiяльностi -

карається позбавленням волi на строк вiд трьох до восьми рокiв з конфiскацiєю майна або без такої.

3. Керiвництво зазначеними в частинах першiй або другiй цiєї статтi формуваннями, їх фiнансування, постачання їм зброї, боєприпасiв, вибухових речовин чи вiйськової технiки -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до десяти рокiв з конфiскацiєю майна або без такої.

4. Участь у складi передбачених частинами першою або другою цiєї статтi формувань у нападi на пiдприємства, установи, органiзацiї чи на громадян -

карається позбавленням волi на строк вiд семи до дванадцяти рокiв з конфiскацiєю майна або без такої.

5. Дiяння, передбачене частиною четвертою цiєї статтi, що призвело до загибелi людей чи iнших тяжких наслiдкiв, -

карається позбавленням волi на строк вiд десяти до п'ятнадцяти рокiв з конфiскацiєю майна або без такої.

6. Звiльняється вiд кримiнальної вiдповiдальностi за цiєю статтею особа, яка перебувала в складi зазначених у цiй статтi формувань, за дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, якщо вона добровiльно вийшла з такого формування i повiдомила про його iснування органи державної влади чи органи мiсцевого самоврядування.

Примiтка. 1. Пiд воєнiзованими слiд розумiти формування, якi мають органiзацiйну структуру вiйськового типу, а саме: єдиноначальнiсть, пiдпорядкованiсть та дисциплiну, i в яких проводиться вiйськова або стройова чи фiзична пiдготовка.
2. Пiд збройними формуваннями слiд розумiти воєнiзованi групи, якi незаконно мають на озброєннi придатну для використання вогнепальну, вибухову чи iншу зброю.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.10.2014р. N 1689-VII)

Стаття 261. Напад на об'єкти, на яких є предмети, що становлять пiдвищену небезпеку для оточення

Напад на об'єкти, на яких виготовляються, зберiгаються, використовуються або якими транспортуються радiоактивнi, хiмiчнi, бiологiчнi чи вибухонебезпечнi матерiали, речовини, предмети, з метою захоплення, пошкодження або знищення цих об'єктiв -

карається позбавленням волi на строк вiд п'яти до дванадцяти рокiв з конфiскацiєю майна або без такої.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.10.2014р. N 1689-VII)

Стаття 262. Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасiв, вибухових речовин чи радiоактивних матерiалiв або заволодiння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем

1. Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї (крiм гладкоствольної мисливської), бойових припасiв, вибухових речовин, вибухових пристроїв чи радiоактивних матерiалiв або заволодiння ними шляхом шахрайства -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до семи рокiв.

2. Тi самi дiї, вчиненi повторно або за попередньою змовою групою осiб, а також заволодiння предметами, що перелiченi в частинi першiй цiєї статтi, шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до десяти рокiв.

3. Дiї, передбаченi частинами першою чи другою цiєї статтi, якщо вони вчиненi органiзованою групою, розбiй з метою викрадення вогнепальної зброї (крiм гладкоствольної мисливської), бойових припасiв, вибухових речовин або радiоактивних матерiалiв, а також вимагання цих предметiв, поєднане з насильством, небезпечним для життя i здоров'я, -

караються позбавленням волi на строк вiд десяти до п'ятнадцяти рокiв з конфiскацiєю майна.

Стаття 263. Незаконне поводження зi зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами

1. Носiння, зберiгання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крiм гладкоствольної мисливської), бойових припасiв, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до семи рокiв.

2. Носiння, виготовлення, ремонт або збут кинджалiв, фiнських ножiв, кастетiв чи iншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу -

караються штрафом вiд однiєї тисячi до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або громадськими роботами на строк вiд ста двадцяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк вiд трьох до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв, або позбавленням волi на строк до трьох рокiв.

3. Не пiдлягає кримiнальнiй вiдповiдальностi за вчинення дiй, передбачених частиною першою або другою цiєї статтi, особа, яка добровiльно здала органам влади зброю, бойовi припаси, вибуховi речовини або вибуховi пристрої.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.04.2008р. N 270-VI, вiд 05.07.2012р. N 5064-VI, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 24.03.2022р. N 2150-IX)

Стаття 263¹. Незаконне виготовлення, переробка чи ремонт вогнепальної зброї або фальсифiкацiя, незаконне видалення чи змiна її маркування, або незаконне виготовлення бойових припасiв, вибухових речовин чи вибухових пристроїв

1. Незаконне виготовлення, переробка чи ремонт вогнепальної зброї або фальсифiкацiя, незаконне видалення чи змiна її маркування, або незаконне виготовлення бойових припасiв, вибухових речовин чи вибухових пристроїв -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до семи рокiв.

2. Тi самi дiї, вчиненi повторно або за попередньою змовою групою осiб, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до десяти рокiв.

3. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, вчиненi органiзованою групою, -

караються позбавленням волi на строк вiд восьми до дванадцяти рокiв.

(Доповнено статтею 263¹ iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.07.2012р. N 5064-VI, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.05.2013р. N 228-VII)

Стаття 264. Недбале зберiгання вогнепальної зброї або бойових припасiв

Недбале зберiгання вогнепальної зброї або бойових припасiв, якщо це спричинило загибель людей або iншi тяжкi наслiдки, -

карається обмеженням волi на строк до трьох рокiв або позбавленням волi на той самий строк.

Стаття 265. Незаконне поводження з радiоактивними матерiалами

1. Придбання, носiння, зберiгання, використання, передача, видозмiнення, знищення, розпилення або руйнування радiоактивних матерiалiв (джерел iонiзуючого випромiнювання, радiоактивних речовин або ядерних матерiалiв, що перебувають у будь-якому фiзичному станi в установцi або виробi чи в iншому виглядi) без передбаченого законом дозволу -

караються позбавленням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв.

2. Тi самi дiї, вчиненi з метою спричинення загибелi людей, шкоди здоров'ю людей, майнової шкоди у великому розмiрi або значного забруднення довкiлля, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до восьми рокiв.

3. Дiї, передбаченi частиною першою або другою цiєї статтi, вчиненi повторно або за попередньою змовою групою осiб, або якщо вони спричинили загибель людей, майнову шкоду у великому розмiрi, значне забруднення довкiлля чи iншi тяжкi наслiдки, -

караються позбавленням волi на строк вiд восьми до п'ятнадцяти рокiв.

4. Особа, яка вчинила злочин, передбачений частиною першою цiєї статтi, звiльняється вiд кримiнальної вiдповiдальностi, якщо вона добровiльно здала органам влади радiоактивнi матерiали (джерела iонiзуючого випромiнювання, радiоактивнi речовини або ядернi матерiали, що перебувають у будь-якому фiзичному станi в установцi або виробi чи в iншому виглядi).

Примiтка. У статтях 265, 265¹ цього Кодексу майнова шкода вважається заподiяною у великому розмiрi, якщо прямi збитки становлять суму, яка в триста i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 24.05.2007р. N 1071-V, вiд 04.10.2016р. N 1638-VIII)

Стаття 265¹. Незаконне виготовлення ядерного вибухового пристрою чи пристрою, що розсiює радiоактивний матерiал або випромiнює радiацiю

1. Незаконне виготовлення будь-якого ядерного вибухового пристрою чи пристрою, що розсiює радiоактивний матерiал або випромiнює радiацiю i може через свої властивостi спричинити загибель людей, шкоду здоров'ю людей, майнову шкоду у великому розмiрi або значне забруднення довкiлля, -

карається штрафом вiд трьохсот до семисот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

2. Та сама дiя, вчинена з метою спричинення загибелi людей, шкоди здоров'ю людей, майнової шкоди у великому розмiрi або значного забруднення довкiлля, -

карається позбавленням волi на строк вiд п'яти до восьми рокiв.

караються позбавленням волi на строк вiд восьми до п'ятнадцяти рокiв.

(Доповнено статтею 265¹ згiдно iз Законом України вiд 24.05.2007р. N 1071-V)

Стаття 266. Погроза вчинити викрадання або використати радiоактивнi матерiали

1. Погроза вчинити викрадання радiоактивних матерiалiв з метою примусити фiзичну або юридичну особу, мiжнародну органiзацiю або державу вчинити будь-яку дiю або утриматися вiд неї, якщо були пiдстави побоюватися здiйснення цiєї погрози, -

карається позбавленням волi на строк до трьох рокiв.

2. Погроза використати радiоактивнi матерiали з метою спричинення загибелi людей або iнших тяжких наслiдкiв, якщо були пiдстави побоюватися здiйснення цiєї погрози, -

карається позбавленням волi на строк до п'яти рокiв.

Стаття 267. Порушення правил поводження з вибуховими, легкозаймистими та їдкими речовинами або радiоактивними матерiалами

1. Порушення правил зберiгання, використання, облiку, перевезення вибухових речовин чи радiоактивних матерiалiв або iнших правил поводження з ними, а також незаконне пересилання цих речовин чи матерiалiв поштою або вантажем, якщо це порушення створило небезпеку загибелi людей або настання iнших тяжких наслiдкiв, -

караються штрафом вiд однiєї тисячi до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, або позбавленням волi на строк до трьох рокiв.

2. Тi самi дiяння, а також незаконне пересилання поштою або багажем легкозаймистих або їдких речовин, якщо вони спричинили загибель людей або iншi тяжкi наслiдки, -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до дванадцяти рокiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 24.05.2012р. N 4837-VI, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 267¹. Порушення вимог режиму радiацiйної безпеки

1. Перемiщення будь-яким способом за межi зони вiдчуження чи зони безумовного (обов'язкового) вiдселення без надання передбаченого законом дозволу або проведення дозиметричного контролю продуктiв харчування рослинного i тваринного походження, промислової або iншої продукцiї, тварин, риби, рослин або будь-яких iнших об'єктiв -

карається штрафом вiд п'ятдесяти до вiсiмдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк вiд одного до трьох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

2. Придбання з метою використання або збуту об'єктiв, визначених у частинi першiй цiєї статтi, якщо факт їх походження iз зони вiдчуження чи зони безумовного (обов'язкового) вiдселення заздалегiдь вiдомий виннiй особi, -

карається штрафом вiд сiмдесяти до вiсiмдесяти п'яти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк вiд двох до чотирьох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

3. Дiї, передбаченi частиною першою цiєї статтi, вчиненi з метою збуту, або збут об'єктiв, визначених у частинi першiй цiєї статтi, -

караються штрафом вiд сiмдесяти п'яти до ста неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

4. Дiї, передбаченi частинами першою, другою або третьою цiєї статтi, вчиненi службовою особою або повторно, а також якщо вони спричинили загибель людей або iншi тяжкi наслiдки, -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до семи рокiв.

(Доповнено статтею 267¹ згiдно iз Законом України вiд 19.04.2007р. N 966-V)

Стаття 268. Незаконне ввезення на територiю України вiдходiв i вторинної сировини

1. Ввезення на територiю України чи транзит через її територiю вiдходiв або вторинної сировини без належного дозволу -

караються штрафом до ста неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк до трьох рокiв.

2. Ввезення на територiю України чи транзит через її територiю речовин або матерiалiв, що належать до категорiї небезпечних вiдходiв, якi забороняються до ввезення, -

караються штрафом вiд п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або позбавленням волi на строк до трьох рокiв.

Стаття 269. Незаконне перевезення на повiтряному суднi вибухових або легкозаймистих речовин

1. Незаконне перевезення на повiтряному суднi вибухових або легкозаймистих речовин -

карається штрафом вiд однiєї тисячi до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або обмеженням волi до двох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

2. Тi самi дiї, що спричинили загибель людей чи iншi тяжкi наслiдки, -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до десяти рокiв.

Стаття 270. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної або техногенної безпеки

1. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної або техногенної безпеки, якщо воно спричинило виникнення пожежi або аварiї, якою заподiяно шкоду здоров'ю людей або майнову шкоду у великому розмiрi, -

карається штрафом вiд однiєї тисячi до чотирьох тисяч двадцяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

2. Те саме дiяння, якщо воно спричинило загибель людей, майнову шкоду в особливо великому розмiрi або iншi тяжкi наслiдки, -

карається позбавленням волi на строк вiд трьох до восьми рокiв.

Примiтка. Майнова шкода вважається заподiяною у великих розмiрах, якщо прямi збитки становлять суму, яка в триста i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян, а в особливо великих розмiрах - якщо прямi збитки становлять суму, яка в тисячу i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX, iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 30.03.2021р. N 1366-IX)

Стаття 270¹. Умисне знищення або пошкодження об'єктiв житлово-комунального господарства

1. Умисне знищення або пошкодження об'єктiв житлово-комунального господарства, якщо це призвело або могло призвести до неможливостi експлуатацiї, порушення нормального функцiонування таких об'єктiв, що спричинило небезпеку для життя чи здоров'я людей або майнову шкоду у великому розмiрi, -

карається штрафом вiд ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

2. Тi самi дiї, вчиненi повторно або загальнонебезпечним способом, -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до восьми рокiв.

3. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, якщо вони спричинили майнову шкоду в особливо великому розмiрi або загибель людини чи iншi тяжкi наслiдки, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до дванадцяти рокiв.

Примiтка. 1. Пiд об'єктами житлово-комунального господарства в цiй статтi слiд розумiти житловий фонд, об'єкти благоустрою, теплопостачання, водопостачання та водовiдведення, а також їх мережi чи складовi (кришки люкiв, решiтки на них тощо).
2. Майнова шкода вважається заподiяною у великих розмiрах, якщо прямi збитки становлять суму, що в триста i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян, а в особливо великих розмiрах - якщо прямi збитки становлять суму, що в тисячу i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян.

(Доповнено статтею 270¹ згiдно iз Законом України вiд 13.01.2011р. N 2924-VI)

Р о з д i л X
КРИМIНАЛЬНI ПРАВОПОРУШЕННЯ ПРОТИ БЕЗПЕКИ ВИРОБНИЦТВА

Стаття 271. Порушення вимог законодавства про охорону працi

1. Порушення вимог законодавчих та iнших нормативно-правових актiв про охорону працi службовою особою пiдприємства, установи, органiзацiї або громадянином - суб'єктом пiдприємницької дiяльностi, якщо це порушення заподiяло шкоду здоров'ю потерпiлого, -

карається штрафом вiд однiєї тисячi до трьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або обмеженням волi на той самий строк.

2. Те саме дiяння, якщо воно спричинило загибель людей або iншi тяжкi наслiдки, -

карається виправними роботами на строк до двох рокiв або обмеженням волi на строк до п'яти рокiв, або позбавленням волi на строк до семи рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до двох рокiв або без такого.

Стаття 272. Порушення правил безпеки пiд час виконання робiт з пiдвищеною небезпекою

1. Порушення правил безпеки пiд час виконання робiт з пiдвищеною небезпекою на виробництвi або будь-якому пiдприємствi особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо це порушення створило загрозу загибелi людей чи настання iнших тяжких наслiдкiв або заподiяло шкоду здоров'ю потерпiлого, -

карається штрафом вiд однiєї тисячi до трьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв або без такого.

2. Те саме дiяння, якщо воно спричинило загибель людей або iншi тяжкi наслiдки, -

карається обмеженням волi на строк до п'яти рокiв або позбавленням волi на строк до восьми рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

Стаття 273. Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних пiдприємствах або у вибухонебезпечних цехах

1. Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних пiдприємствах або у вибухонебезпечних цехах особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо воно створило загрозу загибелi людей чи настання iнших тяжких наслiдкiв або заподiяло шкоду здоров'ю потерпiлого, -

карається виправними роботами на строк до двох рокiв або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, або позбавленням волi на строк до трьох рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв або без такого.

2. Те саме дiяння, якщо воно спричинило загибель людей або iншi тяжкi наслiдки, -

карається обмеженням волi на строк до п'яти рокiв або позбавленням волi на строк вiд двох до десяти рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

Стаття 274. Порушення правил ядерної або радiацiйної безпеки

1. Порушення на виробництвi правил ядерної або радiацiйної безпеки особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо воно створило загрозу загибелi людей чи настання iнших тяжких наслiдкiв або заподiяло шкоду здоров'ю потерпiлого, -

карається обмеженням волi на строк до чотирьох рокiв або позбавленням волi на той самий строк, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

2. Те саме дiяння, якщо воно спричинило загибель людей або iншi тяжкi наслiдки, -

карається позбавленням волi на строк вiд трьох до дванадцяти рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

Стаття 275. Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукцiї або безпечної експлуатацiї будiвель i споруд

1. Порушення пiд час розроблення, конструювання, виготовлення чи зберiгання промислової продукцiї правил, що стосуються безпечного її використання, а також порушення пiд час проектування чи будiвництва правил, що стосуються безпечної експлуатацiї будiвель i споруд, особою, яка зобов'язана дотримувати таких правил, якщо це створило загрозу загибелi людей чи настання iнших тяжких наслiдкiв або заподiяло шкоду здоров'ю потерпiлого, -

караються штрафом вiд однiєї тисячi до трьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до двох рокiв або без такого.

2. Те саме дiяння, якщо воно спричинило загибель людей або iншi тяжкi наслiдки, -

карається виправними роботами на строк до двох рокiв або обмеженням волi на строк до п'яти рокiв, або позбавленням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

Р о з д i л XI
КРИМIНАЛЬНI ПРАВОПОРУШЕННЯ ПРОТИ БЕЗПЕКИ РУХУ ТА ЕКСПЛУАТАЦIЇ ТРАНСПОРТУ

Стаття 276. Порушення правил безпеки руху або експлуатацiї залiзничного, водного чи повiтряного транспорту

1. Порушення працiвником залiзничного, водного або повiтряного транспорту правил безпеки руху або експлуатацiї транспорту, а також недоброякiсний ремонт транспортних засобiв, колiй, засобiв сигналiзацiї та зв'язку, якщо це створило небезпеку для життя людей або настання iнших тяжких наслiдкiв, -

караються виправними роботами на строк до двох рокiв або обмеженням волi на строк до трьох рокiв.

2. Тi самi дiяння, якщо вони спричинили потерпiлому середньої тяжкостi чи тяжкi тiлеснi ушкодження або заподiяли велику матерiальну шкоду, -

караються позбавленням волi на строк вiд двох до семи рокiв.

3. Дiяння, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, якщо вони спричинили загибель людей, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до десяти рокiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.04.2008р. N 270-VI)

Стаття 276¹. Здiйснення професiйної дiяльностi членом екiпажу або обслуговування повiтряного руху диспетчером управлiння повiтряним рухом (диспетчером служби руху) у станi алкогольного сп'янiння або пiд впливом наркотичних чи психотропних речовин

Здiйснення професiйної дiяльностi членом екiпажу або обслуговування повiтряного руху диспетчером управлiння повiтряним рухом (диспетчером служби руху) у станi алкогольного сп'янiння або пiд впливом наркотичних чи психотропних речовин -

карається виправними роботами на строк до двох рокiв або позбавленням волi на строк до трьох рокiв.

(Доповнено статтею 276¹ згiдно з Повiтряним кодексом України вiд 19.05.2011р. N 3393-VI)

Стаття 277. Пошкодження шляхiв сполучення i транспортних засобiв

1. Умисне руйнування або пошкодження шляхiв сполучення, споруд на них, рухомого складу або суден, засобiв зв'язку чи сигналiзацiї, а також iншi дiї, спрямованi на приведення зазначених предметiв у непридатний для експлуатацiї стан, якщо це спричинило чи могло спричинити аварiю поїзда, судна або порушило нормальну роботу транспорту, або створило небезпеку для життя людей чи настання iнших тяжких наслiдкiв, -

караються штрафом вiд п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або обмеженням волi на той самий строк, або позбавленням волi на строк до трьох рокiв.

2. Тi самi дiяння, якщо вони спричинили потерпiлому середньої тяжкостi чи тяжкi тiлеснi ушкодження або завдали великої матерiальної шкоди, -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до восьми рокiв.

3. Дiяння, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, якщо вони спричинили загибель людей, -

караються позбавленням волi на строк вiд семи до п'ятнадцяти рокiв.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.04.2008р. N 270-VI, вiд 02.12.2010р. N 2742-VI)

Стаття 278. Угон або захоплення залiзничного рухомого складу, повiтряного, морського чи рiчкового судна

1. Угон або захоплення залiзничного рухомого складу, повiтряного, морського чи рiчкового судна -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до шести рокiв.

2. Тi самi дiї, вчиненi за попередньою змовою групою осiб або поєднанi з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпiлого, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до восьми рокiв.

3. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, вчиненi органiзованою групою або поєднанi з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпiлого, або такi, що спричинили загибель людей чи iншi тяжкi наслiдки, -

караються позбавленням волi на строк вiд восьми до п'ятнадцяти рокiв.

Стаття 279. Блокування транспортних комунiкацiй, а також захоплення транспортного пiдприємства

1. Блокування транспортних комунiкацiй шляхом влаштування перешкод, вiдключення енергопостачання чи iншим способом, яке порушило нормальну роботу транспорту або створювало небезпеку для життя людей, або настання iнших тяжких наслiдкiв, -

карається штрафом вiд п'ятдесяти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв.

2. Захоплення вокзалу, аеродрому, порту, станцiї або iншого транспортного пiдприємства, установи або органiзацiї -

карається позбавленням волi на строк вiд п'яти до восьми рокiв.

караються позбавленням волi на строк вiд восьми до п'ятнадцяти рокiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.12.2010р. N 2742-VI, вiд 16.01.2014р. N 721-VII, змiни, внесенi Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII, втратили чиннiсть у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII згiдно iз Законом України вiд 28.01.2014р. N 732-VII, вiд 23.02.2014р. N 767-VII, вiд 08.04.2014р. N 1183-VII)

Стаття 280. Примушування працiвника транспорту до невиконання своїх службових обов'язкiв

1. Примушування працiвника залiзничного, повiтряного, водного, автомобiльного, мiського електричного чи магiстрального трубопровiдного транспорту до невиконання своїх службових обов'язкiв шляхом погрози вбивством, заподiянням тяжких тiлесних ушкоджень або знищенням майна цього працiвника чи близьких йому осiб, -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв.

2. Тi самi дiї, вчиненi повторно або за попередньою змовою групою осiб, -

караються обмеженням волi на строк до п'яти рокiв або позбавленням волi на той самий строк.

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до дванадцяти рокiв.

Стаття 281. Порушення правил повiтряних польотiв

1. Порушення правил безпеки польотiв повiтряних суден особами, якi не є працiвниками повiтряного транспорту, якщо це створило небезпеку для життя людей або настання iнших тяжких наслiдкiв, -

карається штрафом вiд однiєї тисячi до трьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв.

2. Тi самi дiяння, якщо вони спричинили потерпiлому середньої тяжкостi тiлеснi ушкодження або завдали великої матерiальної шкоди, -

караються позбавленням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв.

3. Дiяння, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, якщо вони спричинили загибель людей або iншi тяжкi наслiдки, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до дванадцяти рокiв.

Стаття 282. Порушення правил використання повiтряного простору

1. Порушення правил пуску ракет, проведення всiх видiв стрiльби, вибухових робiт або вчинення iнших дiй у повiтряному просторi, якщо це створило загрозу безпецi повiтряних польотiв, -

караються позбавленням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв.

3. Дiяння, передбаченi частиною першою або другою цiєї статтi, якщо вони спричинили загибель людей, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до дванадцяти рокiв.

Стаття 283. Самовiльне без нагальної потреби зупинення поїзда

1. Самовiльне без нагальної потреби зупинення поїзда стоп-краном чи шляхом роз'єднання повiтряної гальмової магiстралi або iншим способом, якщо це створило загрозу загибелi людей чи настання iнших тяжких наслiдкiв або заподiяло шкоду здоров'ю потерпiлого, -

карається штрафом вiд однiєї тисячi до двох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв.

2. Тi самi дiї, якщо вони спричинили загибель людей або iншi тяжкi наслiдки, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до десяти рокiв.

Стаття 284. Ненадання допомоги судну та особам, що зазнали лиха

Ненадання допомоги капiтаном судна в разi зiткнення з iншим судном екiпажу та пасажирам останнього, а також зустрiнутим у морi або на iншому водному шляху особам, якi зазнали лиха, якщо вiн мав можливiсть надати таку допомогу без серйозної небезпеки для свого судна, його екiпажу i пасажирiв, -

карається штрафом до ста неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до двох рокiв.

Стаття 285. Неповiдомлення капiтаном назви свого судна при зiткненнi суден

Неповiдомлення капiтаном судна iншому судну, що зiткнулося з ним на морi, назви i порту приписки свого судна, а також мiсця свого вiдправлення та призначення, незважаючи на наявнiсть можливостi подати цi вiдомостi, -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або арештом на строк до шести мiсяцiв.

Стаття 286. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатацiї транспорту особами, якi керують транспортними засобами

1. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатацiї транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпiлому середньої тяжкостi тiлесне ушкодження, -

карається штрафом вiд трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох рокiв.

2. Тi самi дiяння, якщо вони спричинили смерть потерпiлого або заподiяли тяжке тiлесне ушкодження, -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до восьми рокiв з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох рокiв або без такого.

3. Дiяння, передбаченi частиною першою цiєї статтi, якщо вони спричинили загибель кiлькох осiб, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до десяти рокiв з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох рокiв.

Примiтка. Пiд транспортними засобами в цiй статтi та статтях 287, 289 i 290 слiд розумiти всi види автомобiлiв, трактори та iншi самохiднi машини, трамваї i тролейбуси, а також мотоцикли та iншi механiчнi транспортнi засоби.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.04.2008р. N 270-VI, вiд 24.09.2008р. N 586-VI, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi законами України вiд 03.12.2019р. N 321-IX, вiд 17.06.2020р. N 720-IX)

Стаття 286¹. Виключена

(Доповнено статтею 286¹ згiдно iз Законом України вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi законами України вiд 03.12.2019р. N 321-IX, виключено, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 17.06.2020р. N 720-IX)

Стаття 286¹. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатацiї транспорту особами, якi керують транспортними засобами в станi сп'янiння

1. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатацiї транспорту особою, яка керує транспортним засобом у станi алкогольного, наркотичного чи iншого сп'янiння або пiд впливом лiкарських препаратiв, що знижують увагу та швидкiсть реакцiї, що спричинило потерпiлому середньої тяжкостi тiлесне ушкодження, -

караються позбавленням волi на строк до трьох рокiв з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк вiд трьох до п'яти рокiв.

2. Тi самi дiяння, вчиненi в станi алкогольного, наркотичного чи iншого сп'янiння або пiд впливом лiкарських препаратiв, що знижують увагу та швидкiсть реакцiї, якщо вони заподiяли потерпiлому тяжке тiлесне ушкодження, -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до восьми рокiв з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк вiд п'яти до восьми рокiв.

3. Дiяння, передбаченi частиною першою цiєї статтi, вчиненi в станi алкогольного, наркотичного чи iншого сп'янiння або пiд впливом лiкарських препаратiв, що знижують увагу та швидкiсть реакцiї, якщо вони спричинили смерть потерпiлого, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до десяти рокiв з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк вiд п'яти до десяти рокiв.

4. Дiяння, передбаченi частиною першою цiєї статтi, вчиненi в станi алкогольного, наркотичного чи iншого сп'янiння або пiд впливом лiкарських препаратiв, що знижують увагу та швидкiсть реакцiї, якщо вони спричинили загибель кiлькох осiб, -

караються позбавленням волi на строк вiд семи до дванадцяти рокiв з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк вiд семи до десяти рокiв.

(Доповнено статтею 286¹ згiдно iз Законом України вiд 16.02.2021р. N 1231-IX)

Стаття 287. Випуск в експлуатацiю технiчно несправних транспортних засобiв або iнше порушення їх експлуатацiї

Випуск в експлуатацiю завiдомо технiчно несправних транспортних засобiв, допуск до керування транспортним засобом особи, яка перебуває в станi алкогольного, наркотичного чи iншого сп'янiння або пiд впливом лiкарських препаратiв, що знижують її увагу та швидкiсть реакцiї, або не має права на керування транспортним засобом, чи iнше грубе порушення правил експлуатацiї транспорту, що убезпечують дорожнiй рух, вчинене особою, вiдповiдальною за технiчний стан або експлуатацiю транспортних засобiв, якщо це спричинило потерпiлому середньої тяжкостi тiлесне ушкодження, тяжке тiлесне ушкодження або його смерть, -

караються штрафом вiд однiєї тисячi до трьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або обмеженням волi на строк до п'яти рокiв, або позбавленням волi на строк до п'яти рокiв, з позбавленням права обiймати посади, пов'язанi з вiдповiдальнiстю за технiчний стан або експлуатацiю транспортних засобiв, на строк до трьох рокiв або без такого.

Стаття 288. Порушення нормативно-правових актiв, норм i правил, що стосуються убезпечення дорожнього руху

Порушення нормативно-правових актiв, норм i правил, що стосуються убезпечення дорожнього руху, вчинене особою, вiдповiдальною за будiвництво, реконструкцiю, ремонт чи утримання автомобiльних дорiг, вулиць, залiзничних переїздiв, iнших дорожнiх споруд, або особою, яка виконує такi роботи, якщо це порушення спричинило потерпiлому середньої тяжкостi тiлесне ушкодження, тяжке тiлесне ушкодження або смерть, -

карається штрафом вiд двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або обмеженням волi на строк до п'яти рокiв, або позбавленням волi на строк до п'яти рокiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 24.09.2008р. N 586-VI, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 20.09.2019р. N 124-IX)

Стаття 289. Незаконне заволодiння транспортним засобом

1. Незаконне заволодiння транспортним засобом -

карається обмеженням волi на строк вiд трьох до п'яти рокiв або позбавленням волi на той самий строк.

2. Тi самi дiї, вчиненi повторно або за попередньою змовою групою осiб, або поєднанi з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпiлого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчиненi з проникненням у примiщення чи iнше сховище, або з використанням електронних пристроїв для втручання в роботу технiчних засобiв охорони, або якщо предметом незаконного заволодiння є транспортний засiб, вартiсть якого становить вiд ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до восьми рокiв з конфiскацiєю майна або без такої.

3. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, вчиненi органiзованою групою або поєднанi з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпiлого, або з погрозою застосування такого насильства, або якщо предметом незаконного заволодiння є транспортний засiб, вартiсть якого у двiстi п'ятдесят i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян, -

караються позбавленням волi на строк вiд восьми до дванадцяти рокiв з конфiскацiєю майна або без такої.

4. Звiльняється вiд кримiнальної вiдповiдальностi судом особа, яка вперше вчинила дiї, передбаченi частиною першою цiєї статтi, та добровiльно заявила про це правоохоронним органам, повернула транспортний засiб власнику i повнiстю вiдшкодувала завданi збитки.

     Примiтка. 1. Пiд незаконним заволодiнням транспортним засобом у цiй статтi слiд розумiти вчинене умисно, з будь-якою метою протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника чи користувача всупереч їх волi.
     2. Вiдповiдно до частини другої цiєї статтi пiд повторнiстю слiд розумiти вчинення таких дiй особою, яка ранiше вчинила незаконне заволодiння транспортним засобом або кримiнальне правопорушення, передбачене статтями 185, 186, 187, 189 - 191, 262, 290, 410 цього Кодексу.
     3. Виключено.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 22.09.2005р. N 2903-IV, вiд 15.04.2008р. N 270-VI, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX, iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.09.2020р. N 875-IX)

Стаття 290. Знищення, пiдробка або замiна номерiв вузлiв та агрегатiв транспортного засобу

Знищення, пiдробка або замiна iдентифiкацiйного номера, номерiв двигуна, шасi або кузова, або замiна без дозволу вiдповiдних органiв номерної панелi з iдентифiкацiйним номером транспортного засобу -

караються штрафом вiд ста п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 24.09.2008р. N 586-VI)

Стаття 291. Порушення чинних на транспортi правил

Порушення чинних на транспортi правил, що убезпечують рух, а також нормативно-правових актiв, норм i правил виготовлення, переобладнання, ремонту транспортних засобiв, якщо це спричинило загибель людей або iншi тяжкi наслiдки, -

карається штрафом вiд двох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або обмеженням волi на строк до п'яти рокiв, або позбавленням волi на строк до п'яти рокiв.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 24.09.2008р. N 586-VI, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 20.09.2019р. N 124-IX)

Стаття 292. Пошкодження об'єктiв магiстральних або промислових нафто-, газо-, конденсатопроводiв та нафтопродуктопроводiв

1. Пошкодження чи руйнування магiстральних або промислових нафто-, газо-, конденсатопроводiв чи нафтопродуктопроводiв, вiдводiв вiд них, технологiчно пов'язаних з ними об'єктiв, споруд, засобiв облiку, автоматики, телемеханiки, зв'язку, сигналiзацiї, а також незаконне втручання в роботу технологiчного обладнання, якщо цi дiї призвели до порушення нормальної роботи зазначених трубопроводiв або створили небезпеку для життя людей, -

караються штрафом вiд однiєї тисячi до п'яти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або обмеженням волi на строк до п'яти рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

2. Тi самi дiї, вчиненi повторно або за попередньою змовою групою осiб, а також загальнонебезпечним способом, -

караються обмеженням волi на строк до п'яти рокiв або позбавленням волi на строк вiд трьох до восьми рокiв.

3. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, якщо вони спричинили загибель людей, iншi нещаснi випадки з людьми або призвели до аварiї, пожежi, значного забруднення довкiлля чи iнших тяжких наслiдкiв, або вчиненi органiзованою групою, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до дванадцяти рокiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 24.05.2012р. N 4838-VI, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Р о з д i л XII
КРИМIНАЛЬНI ПРАВОПОРУШЕННЯ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ ТА МОРАЛЬНОСТI

Стаття 293. Групове порушення громадського порядку

Органiзацiя групових дiй, що призвели до грубого порушення громадського порядку або суттєвого порушення роботи транспорту, пiдприємства, установи чи органiзацiї, а також активна участь у таких дiях -

караються штрафом вiд однiєї тисячi до трьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або арештом на строк до шести мiсяцiв.

Стаття 294. Масовi заворушення

1. Органiзацiя масових заворушень, що супроводжувалися насильством над особою, погромами, пiдпалами, знищенням майна, захопленням будiвель або споруд, насильницьким виселенням громадян, опором представникам влади iз застосуванням зброї або iнших предметiв, якi використовувалися як зброя, а також активна участь у масових заворушеннях -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до восьми рокiв.

2. Тi самi дiї, якщо вони призвели до загибелi людей або до iнших тяжких наслiдкiв, -

караються позбавленням волi на строк вiд восьми до п'ятнадцяти рокiв.

Стаття 295. Заклики до вчинення дiй, що загрожують громадському порядку

Публiчнi заклики до погромiв, пiдпалiв, знищення майна, захоплення будiвель чи споруд, насильницького виселення громадян, що загрожують громадському порядку, а також розповсюдження, виготовлення чи зберiгання з метою розповсюдження матерiалiв такого змiсту -

Стаття 296. Хулiганство

1. Хулiганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивiв явної неповаги до суспiльства, що супроводжується особливою зухвалiстю чи винятковим цинiзмом, -

карається штрафом вiд однiєї тисячi до двох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до п'яти рокiв.

2. Тi самi дiї, вчиненi групою осiб, -

караються обмеженням волi на строк до п'яти рокiв або позбавленням волi на строк до чотирьох рокiв.

3. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, якщо вони були вчиненi особою, ранiше судимою за хулiганство, чи пов'язанi з опором представниковi влади або представниковi громадськостi, який виконує обов'язки з охорони громадського порядку, чи iншим громадянам, якi припиняли хулiганськi дiї, -

караються позбавленням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв.

4. Дiї, передбаченi частинами першою, другою або третьою цiєї статтi, якщо вони вчиненi iз застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи iншого предмета, спецiально пристосованого або заздалегiдь заготовленого для нанесення тiлесних ушкоджень, -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до семи рокiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 07.03.2002р. N 3075-III, вiд 16.01.2014р. N 721-VII, змiни, внесенi Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII, втратили чиннiсть у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII згiдно iз Законом України вiд 28.01.2014р. N 732-VII, вiд 23.02.2014р. N 767-VII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 297. Наруга над могилою, iншим мiсцем поховання або над тiлом померлого

1. Наруга над могилою, iншим мiсцем поховання, над тiлом (останками, прахом) померлого або над урною з прахом померлого, а також незаконне заволодiння тiлом (останками, прахом) померлого, урною з прахом померлого, предметами, що знаходяться на (в) могилi, в iншому мiсцi поховання, на тiлi (останках, праховi) померлого, -

караються штрафом вiд однiєї тисячi до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

2. Осквернення або руйнування братської могили чи могили Невiдомого солдата, пам'ятника, спорудженого в пам'ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої свiтової вiйни - радянських воїнiв-визволителiв, учасникiв партизанського руху, пiдпiльникiв, жертв нацистських переслiдувань, воїнiв-iнтернацiоналiстiв та миротворцiв, а також осiб, якi захищали незалежнiсть, суверенiтет та територiальну цiлiснiсть України i брали безпосередню участь в антитерористичнiй операцiї, у здiйсненнi заходiв iз забезпечення нацiональної безпеки i оборони, вiдсiчi i стримування збройної агресiї Росiйської Федерацiї або iншої держави, визнаної Верховною Радою України агресором, учасникiв Революцiї Гiдностi, борцiв за незалежнiсть України у XX столiттi, -

караються обмеженням волi на строк вiд трьох до п'яти рокiв або позбавленням волi на той самий строк.

3. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, вчиненi повторно або за попередньою змовою групою осiб, або з корисливих чи хулiганських мотивiв, або щодо пам'ятника, спорудженого в пам'ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої свiтової вiйни, жертв нацистських переслiдувань, а також воїнiв-iнтернацiоналiстiв та миротворцiв, або поєднанi iз застосуванням насильства чи погрозою його застосування, -

караються обмеженням волi на строк вiд чотирьох до п'яти рокiв або позбавленням волi вiд чотирьох до семи рокiв.

4. Дiї, передбаченi частинами першою, другою або третьою цiєї статтi, якщо вони спричинили тяжкi наслiдки, -

караються позбавленням волi на строк вiд семи до дванадцяти рокiв.

(У редакцiї законiв України вiд 19.03.2009р. N 1166-VI, вiд 16.01.2014р. N 728-VII; дiю попередньої редакцiї статтi 297 вiдновлено у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 16.01.2014р. N 728-VII згiдно iз Законом України вiд 28.01.2014р. N 732-VII; iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 28.01.2014р. N 734-VII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX, вiд 06.06.2019р. N 2747-VIII)

Стаття 298. Незаконне проведення пошукових робiт на об'єктi археологiчної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об'єктiв культурної спадщини

1. Незаконне проведення археологiчних розвiдок, розкопок, iнших земляних чи пiдводних робiт на об'єктi археологiчної спадщини -

караються штрафом вiд однiєї тисячi до трьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк до двох рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв або без такого.

2. Умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження об'єктiв культурної спадщини чи їх частин -

караються штрафом вiд двох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв або без такого.

3. Дiї, передбаченi частиною другою цiєї статтi, вчиненi щодо пам'яток нацiонального значення, -

караються позбавленням волi на строк до п'яти рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв або без такого.

4. Дiї, передбаченi частинами другою або третьою цiєї статтi, вчиненi з метою пошуку рухомих предметiв, що походять iз об'єктiв археологiчної спадщини, -

5. Дiї, передбаченi частинами другою або третьою цiєї статтi, вчиненi службовою особою з використанням службового становища, -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до восьми рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв або без такого.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 18.03.2004р. N 1626-IV, вiд 15.04.2008р. N 270-VI, вiд 09.09.2010р. N 2518-VI, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 298¹. Знищення, пошкодження або приховування документiв чи унiкальних документiв Нацiонального архiвного фонду

1. Умисне знищення, пошкодження або приховування документiв Нацiонального архiвного фонду -

карається штрафом вiд п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або арештом на строк до шести мiсяцiв.

2. Тi самi дiї, вчиненi щодо унiкальних документiв Нацiонального архiвного фонду, -

караються позбавленням волi на строк до трьох рокiв.

3. Дiяння, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, вчиненi службовою особою з використанням службового становища, -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до п'яти рокiв.

(Доповнено статтею 298¹ згiдно iз Законом України вiд 22.12.2006р. N 534-V)

Стаття 299. Жорстоке поводження з тваринами

1. Жорстоке поводження з тваринами, що належать до хребетних, у тому числi з безпритульними тваринами, порушення правил транспортування тварин, якщо такi дiї призвели до тiлесних ушкоджень, калiцтва чи загибелi тварини, нацьковування тварин одна на одну, вчинене з хулiганських чи корисливих мотивiв, а також пропаганда, публiчнi заклики до вчинення дiй, що мають ознаки жорстокого поводження з тваринами, поширення матерiалiв iз закликами до вчинення таких дiй -

караються обмеженням волi на строк вiд одного до трьох рокiв або позбавленням волi на строк вiд двох до трьох рокiв з конфiскацiєю тварини.

2. Тi самi дiї, вчиненi у присутностi малолiтнього чи неповнолiтнього, -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до п'яти рокiв з конфiскацiєю тварини.

3. Дiї, передбаченi частиною першою або другою цiєї статтi, вчиненi з особливою жорстокiстю або щодо двох i бiльше тварин, або повторно, або групою осiб, або вчиненi активним способом, або насильницькi дiї щодо тварини, спрямованi на задоволення статевої пристрастi, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до восьми рокiв з конфiскацiєю тварини.

4. Дiї, передбаченi частинами першою, другою або третьою цiєї статтi, вчиненi з метою створення зображень, творiв, кiно-, вiдео-, аудiопродукцiї, або збут чи поширення зображень, творiв, кiно-, вiдео-, аудiопродукцiї, що пропагують жорстоке поводження з тваринами, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до восьми рокiв з конфiскацiєю тварини.

(У змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 22.06.2017р. N 2120-VIII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX, у редакцiї Закону України вiд 15.07.2021р. N 1684-IX)

Стаття 300. Ввезення, виготовлення або розповсюдження творiв, що пропагують культ насильства i жорстокостi, расову, нацiональну чи релiгiйну нетерпимiсть та дискримiнацiю

1. Ввезення в Україну творiв, що пропагують культ насильства i жорстокостi, расову, нацiональну чи релiгiйну нетерпимiсть та дискримiнацiю, з метою збуту чи розповсюдження або їх виготовлення, зберiгання, перевезення чи iнше перемiщення з тiєю самою метою або їх збут чи розповсюдження, а також примушування до участi в їх створеннi -

2. Тi самi дiї щодо кiно- та вiдеопродукцiї, що пропагують культ насильства i жорстокостi, расову, нацiональну чи релiгiйну нетерпимiсть та дискримiнацiю, а також збут неповнолiтнiм чи розповсюдження серед них творiв, що пропагують культ насильства i жорстокостi, расову, нацiональну чи релiгiйну нетерпимiсть та дискримiнацiю, -

караються штрафом вiд двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк до п'яти рокiв.

3. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, якщо вони вчиненi повторно чи за попередньою змовою групою осiб, а також примушування неповнолiтнiх до участi у створеннi творiв, що пропагують культ насильства i жорстокостi, расову, нацiональну чи релiгiйну нетерпимiсть та дискримiнацiю, -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до п'яти рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 05.11.2009р. N 1707-VI, вiд 18.02.2016р. N 1019-VIII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 301. Ввезення, виготовлення, збут i розповсюдження порнографiчних предметiв

1. Ввезення в Україну творiв, зображень або iнших предметiв порнографiчного характеру з метою збуту чи розповсюдження або їх виготовлення, зберiгання, перевезення чи iнше перемiщення з тiєю самою метою, або їх збут чи розповсюдження, а також примушування до участi в їх створеннi -

2. Тi самi дiї, вчиненi щодо кiно- та вiдеопродукцiї, комп'ютерних програм порнографiчного характеру, а також збут неповнолiтнiм чи розповсюдження серед них творiв, зображень або iнших предметiв порнографiчного характеру, -

караються штрафом вiд двох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк до п'яти рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

3. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, вчиненi повторно або за попередньою змовою групою осiб, або з отриманням доходу у великому розмiрi, -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до семи рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

4. Частину четверту виключено.

5. Частину п'яту виключено.

Примiтка. Для цiлей статей 301 та 301¹ цього Кодексу отримання доходу у великому розмiрi має мiсце, коли його сума у двiстi i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 11.06.2009р. N 1520-VI, вiд 20.01.2010р. N 1819-VI, вiд 10.11.2015р. N 770-VIII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 18.02.2021р. N 1256-IX)

Стаття 301¹. Одержання доступу до дитячої порнографiї, її придбання, зберiгання, ввезення, перевезення чи iнше перемiщення, виготовлення, збут i розповсюдження

1. Умисне одержання доступу до дитячої порнографiї з використанням iнформацiйно-телекомунiкацiйних систем чи технологiй або умисне її придбання, або умисне зберiгання, ввезення в Україну, перевезення чи iнше перемiщення дитячої порнографiї без мети збуту чи розповсюдження -

караються арештом на строк вiд трьох до шести мiсяцiв або обмеженням волi на строк до п'яти рокiв, або позбавленням волi на строк вiд двох до шести рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

2. Ввезення в Україну дитячої порнографiї з метою збуту чи розповсюдження або її зберiгання, перевезення чи iнше перемiщення з тiєю самою метою -

караються позбавленням волi на строк вiд семи до десяти рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

3. Виготовлення, розповсюдження, збут дитячої порнографiї або примушування неповнолiтньої особи до участi у створеннi дитячої порнографiї -

караються позбавленням волi на строк вiд восьми до дванадцяти рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

4. Дiї, передбаченi частинами другою або третьою цiєї статтi, вчиненi повторно або за попередньою змовою групою осiб, або з отриманням доходу у великому розмiрi, або примушування малолiтньої особи до участi у створеннi дитячої порнографiї -

караються позбавленням волi на строк вiд дев'яти до п'ятнадцяти рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

5. Не пiдлягає кримiнальнiй вiдповiдальностi неповнолiтня особа за виготовлення, зберiгання, перевезення чи iнше перемiщення дитячої порнографiї, якщо такi дiї вчиненi без мети збуту чи розповсюдження.

6. Не пiдлягає кримiнальнiй вiдповiдальностi за дiяння, передбаченi частиною першою цiєї статтi, особа, яка вчинила їх з метою виконання покладених на неї повноважень на пiдставах i в порядку, передбачених законодавством.

Примiтка. У цiй статтi одержання доступу до дитячої порнографiї з використанням iнформацiйно-телекомунiкацiйних систем або технологiй слiд вважати умисним, якщо доведено, що особа усвiдомлювала, що у такий спосiб вона отримає доступ до дитячої порнографiї (наприклад, доведено, що особа отримала такий доступ повторно або шляхом внесення плати тощо).

(Доповнено статтею 301¹ згiдно iз Законом України вiд 18.02.2021р. N 1256-IX)

Стаття 301². Проведення видовищного заходу сексуального характеру за участю неповнолiтньої особи

1. Проведення видовищного заходу сексуального характеру, у тому числi з використанням iнформацiйно-телекомунiкацiйних систем або технологiй, у якому задiяно неповнолiтню особу, -

карається позбавленням волi на строк вiд п'яти до семи рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

2. Вiдвiдування видовищного заходу сексуального характеру з метою його перегляду, у тому числi з використанням iнформацiйно-телекомунiкацiйних систем або технологiй, у якому завiдомо для вiдвiдувача задiяно малолiтню чи неповнолiтню особу, -

карається позбавленням волi на строк вiд трьох до шести рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

3. Втягнення неповнолiтньої особи до участi у видовищному заходi сексуального характеру, що проходить, у тому числi з використанням iнформацiйно-телекомунiкацiйних систем або технологiй, або примушування неповнолiтньої особи до участi у такому заходi з використанням обману, шантажу, уразливого стану особи або iз застосуванням чи погрозою застосування насильства -

4. Дiї, передбаченi частиною третьою цiєї статтi, вчиненi стосовно малолiтньої особи, -

караються позбавленням волi на строк вiд восьми до п'ятнадцяти рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

Примiтка. Пiд видовищним заходом сексуального характеру у цiй статтi слiд розумiти публiчний показ у будь-якiй формi продукцiї сексуального характеру або сценiчнi дiї, метою яких є втiлення сексуальних дiй.

(Доповнено статтею 301² згiдно iз Законом України вiд 18.02.2021р. N 1256-IX)

Стаття 302. Створення або утримання мiсць розпусти i звiдництво

1. Створення або утримання мiсць розпусти, а також звiдництво для розпусти -

караються штрафом вiд однiєї тисячi до двох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк до двох рокiв.

2. Тi самi дiї, вчиненi з метою наживи або особою, ранiше судимою за це кримiнальне правопорушення, або вчиненi органiзованою групою, -

караються обмеженням волi на строк до п'яти рокiв або позбавленням волi на той самий строк.

3. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, вчиненi iз залученням неповнолiтнього, -

караються позбавленням волi на строк вiд двох до семи рокiв.

4. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, вчиненi iз залученням малолiтньої особи, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до десяти рокiв.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 14.03.2018р. N 2334-VIII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 303. Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцiєю

1. Втягнення особи в заняття проституцiєю або примушування її до зайняття проституцiєю з використанням обману, шантажу чи уразливого стану цiєї особи, або iз застосуванням чи погрозою застосування насильства, або сутенерство -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до п'яти рокiв.

караються позбавленням волi на строк вiд чотирьох до семи рокiв.

3. Дiї, передбаченi частиною першою або другою цiєї статтi, вчиненi щодо неповнолiтнього або органiзованою групою, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до десяти рокiв з конфiскацiєю майна або без такої.

4. Дiї, передбаченi частинами першою, другою або третьою цiєї статтi, вчиненi щодо малолiтнього, або якщо вони спричинили тяжкi наслiдки, -

караються позбавленням волi на строк вiд восьми до п'ятнадцяти рокiв з конфiскацiєю майна або без такої.

Примiтка. 1. Пiд сутенерством у цiй статтi слiд розумiти дiї особи по забезпеченню заняття проституцiєю iншою особою.
2. Вiдповiдальнiсть за втягнення малолiтнього чи неповнолiтнього в заняття проституцiєю чи примушування їх до заняття проституцiєю за цiєю статтею має наставати незалежно вiд того, чи вчиненi такi дiї з використанням обману, шантажу, уразливого стану зазначених осiб або iз застосуванням чи погрозою застосування насильства, використанням службового становища, або особою, вiд якої потерпiлий був у матерiальнiй чи iншiй залежностi.

(У редакцiї Закону України вiд 12.01.2006р. N 3316-IV)

Стаття 304. Втягнення неповнолiтнiх у протиправну дiяльнiсть

1. Втягнення неповнолiтнiх у протиправну дiяльнiсть, у пияцтво, у заняття жебрацтвом, азартними iграми -

карається позбавленням волi на строк вiд трьох до семи рокiв.

2. Тi самi дiї, вчиненi щодо малолiтньої особи або батьком, матiр'ю, вiтчимом, мачухою, опiкуном чи пiклувальником, або особою, на яку покладено обов'язки щодо виховання потерпiлого чи пiклування про нього, -

караються позбавленням волi на строк вiд чотирьох до десяти рокiв.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 01.10.2008р. N 616-VI, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Р о з д i л XIII
КРИМIНАЛЬНI ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРI ОБIГУ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБIВ, ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН, ЇХ АНАЛОГIВ АБО ПРЕКУРСОРIВ ТА IНШI КРИМIНАЛЬНI ПРАВОПОРУШЕННЯ ПРОТИ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ

Стаття 305. Контрабанда наркотичних засобiв, психотропних речовин, їх аналогiв чи прекурсорiв або фальсифiкованих лiкарських засобiв

1. Контрабанда наркотичних засобiв, психотропних речовин, їх аналогiв чи прекурсорiв або фальсифiкованих лiкарських засобiв, тобто їх перемiщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням вiд митного контролю, -

карається позбавленням волi на строк вiд п'яти до восьми рокiв.

2. Тi самi дiї, вчиненi повторно або за попередньою змовою групою осiб, а також якщо предметом цих дiй були особливо небезпечнi наркотичнi засоби чи психотропнi речовини або наркотичнi засоби, психотропнi речовини, їх аналоги чи прекурсори або фальсифiкованi лiкарськi засоби у великих розмiрах, -

караються позбавленням волi на строк вiд восьми до десяти рокiв з конфiскацiєю майна.

3. Контрабанда наркотичних засобiв, психотропних речовин, їх аналогiв чи прекурсорiв або фальсифiкованих лiкарських засобiв, вчинена органiзованою групою, а також якщо предметом контрабанди були наркотичнi засоби, психотропнi речовини, їх аналоги чи прекурсори або фальсифiкованi лiкарськi засоби в особливо великих розмiрах, -

карається позбавленням волi на строк вiд десяти до дванадцяти рокiв з конфiскацiєю майна.

Примiтка. Поняття великий та особливо великий розмiр наркотичних засобiв, психотропних речовин, їх аналогiв або прекурсорiв, а також отруйних чи сильнодiючих речовин або отруйних чи сильнодiючих лiкарських засобiв, або фальсифiкованих лiкарських засобiв, що застосовується в цьому роздiлi, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я, спiльно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi обiгу наркотичних засобiв, психотропних речовин, їх аналогiв i прекурсорiв, протидiї їх незаконному обiгу.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 05.04.2007р. N 875-V, вiд 08.09.2011р. N 3718-VI, вiд 05.07.2012р. N 5065-VI, вiд 16.10.2012р. N 5460-VI, вiд 10.11.2015р. N 770-VIII)

Стаття 306. Використання коштiв, здобутих вiд незаконного обiгу наркотичних засобiв, психотропних речовин, їх аналогiв, прекурсорiв, отруйних чи сильнодiючих речовин або отруйних чи сильнодiючих лiкарських засобiв

1. Використання коштiв, здобутих вiд незаконного обiгу наркотичних засобiв, психотропних речовин, їх аналогiв, прекурсорiв, отруйних чи сильнодiючих речовин або отруйних чи сильнодiючих лiкарських засобiв з метою продовження незаконного обiгу наркотичних засобiв, психотропних речовин, їх аналогiв, прекурсорiв, отруйних чи сильнодiючих речовин або отруйних чи сильнодiючих лiкарських засобiв -

карається позбавленням волi на строк вiд семи до дванадцяти рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв та з конфiскацiєю майна.

2. Дiї, передбаченi частиною першою цiєї статтi, вчиненi повторно або за попередньою змовою групою осiб, або у великих розмiрах, -

караються позбавленням волi на строк вiд восьми до п'ятнадцяти рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв та з конфiскацiєю майна.

Примiтка. Пiд великим розмiром слiд розумiти кошти, сума яких становить двiстi та бiльше неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 16.01.2003р. N 430-IV, вiд 06.02.2003р. N 485-IV, вiд 06.10.2011р. N 3826-VI, вiд 04.11.2011р. N 4016-VI, вiд 10.11.2015р. N 770-VIII, у редакцiї Закону України вiд 06.12.2019р. N 361-IX)

Стаття 307. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберiгання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобiв, психотропних речовин або їх аналогiв

1. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберiгання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобiв, психотропних речовин або їх аналогiв -

караються позбавленням волi на строк вiд чотирьох до восьми рокiв.

2. Тi самi дiї, вчиненi повторно або за попередньою змовою групою осiб, або особою, яка ранiше вчинила одне iз кримiнальних правопорушень, передбачених статтями 308 - 310, 312, 314, 315, 317 цього Кодексу, або iз залученням неповнолiтнього, а також збут наркотичних засобiв, психотропних речовин або їх аналогiв у мiсцях, що призначенi для проведення навчальних, спортивних i культурних заходiв, та в iнших мiсцях масового перебування громадян, або збут чи передача цих речовин у мiсця позбавлення волi, або якщо предметом таких дiй були наркотичнi засоби, психотропнi речовини або їх аналоги у великих розмiрах чи особливо небезпечнi наркотичнi засоби або психотропнi речовини, -

караються позбавленням волi на строк вiд шести до десяти рокiв з конфiскацiєю майна.

3. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, вчиненi органiзованою групою, а також якщо предметом таких дiй були наркотичнi засоби, психотропнi речовини або їх аналоги в особливо великих розмiрах, або вчиненi iз залученням малолiтнього або щодо малолiтнього, -

караються позбавленням волi на строк вiд дев'яти до дванадцяти рокiв з конфiскацiєю майна.

4. Особа, яка добровiльно здала наркотичнi засоби, психотропнi речовини або їх аналоги i вказала джерело їх придбання або сприяла розкриттю кримiнальних правопорушень, пов'язаних з їх незаконним обiгом, звiльняється вiд кримiнальної вiдповiдальностi за незаконне їх виробництво, виготовлення, придбання, зберiгання, перевезення, пересилання (частина перша цiєї статтi, частина перша статтi 309 цього Кодексу).

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 06.10.2011р. N 3826-VI, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 308. Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобiв, психотропних речовин або їх аналогiв чи заволодiння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем

1. Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобiв, психотропних речовин або їх аналогiв чи заволодiння ними шляхом шахрайства -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до шести рокiв.

2. Тi самi дiї, вчиненi повторно або за попередньою змовою групою осiб, або iз застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпiлого, або з погрозою застосування такого насильства, або особою, яка ранiше вчинила одне iз кримiнальних правопорушень, передбачених статтями 306, 307, 310, 311, 312, 314, 317 цього Кодексу, або у великих розмiрах, а також заволодiння наркотичними засобами, психотропними речовинами або їх аналогами шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до десяти рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв та з конфiскацiєю майна.

3. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, якщо вони вчиненi в особливо великих розмiрах, або органiзованою групою, розбiй з метою викрадення наркотичних засобiв, психотропних речовин або їх аналогiв, а також вимагання цих засобiв чи речовин, поєднане з насильством, небезпечним для життя i здоров'я, -

караються позбавленням волi на строк вiд семи до дванадцяти рокiв з конфiскацiєю майна.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.10.2011р. N 3826-VI, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 309. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберiгання, перевезення чи пересилання наркотичних засобiв, психотропних речовин або їх аналогiв без мети збуту

1. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберiгання, перевезення чи пересилання наркотичних засобiв, психотропних речовин або їх аналогiв без мети збуту -

караються штрафом вiд однiєї тисячi до трьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до п'яти рокiв.

2. Тi самi дiї, вчиненi за попередньою змовою групою осiб чи протягом року пiсля засудження за цiєю статтею або якщо предметом таких дiй були наркотичнi засоби, психотропнi речовини або їх аналоги у великих розмiрах, -

караються штрафом вiд двох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або позбавленням волi на строк до трьох рокiв.

3. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, вчиненi iз залученням неповнолiтнього, а також якщо предметом таких дiй були наркотичнi засоби, психотропнi речовини або їх аналоги в особливо великих розмiрах, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до восьми рокiв.

4. Особа, яка добровiльно звернулася до лiкувального закладу i розпочала лiкування вiд наркоманiї, звiльняється вiд кримiнальної вiдповiдальностi за дiї, передбаченi частиною першою цiєї статтi.

Стаття 310. Посiв або вирощування снотворного маку чи конопель

1. Незаконний посiв або незаконне вирощування снотворного маку в кiлькостi вiд ста до п'ятисот рослин чи конопель у кiлькостi вiд десяти до п'ятдесяти рослин -

караються штрафом вiд ста до п'ятисот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв.

2. Незаконний посiв або незаконне вирощування снотворного маку чи конопель особою, яка була засуджена за цiєю статтею чи яка ранiше вчинила одне iз кримiнальних правопорушень, передбачених статтями 307, 309, 311, 317 цього Кодексу, або вчиненi за попередньою змовою групою осiб з метою збуту, а також незаконний посiв або незаконне вирощування снотворного маку в кiлькостi п'ятисот i бiльше рослин чи конопель у кiлькостi п'ятдесят i бiльше рослин -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до семи рокiв.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.04.2008р. N 270-VI, вiд 19.03.2009р. N 1165-VI, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 311. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберiгання, перевезення чи пересилання прекурсорiв

1. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберiгання, перевезення чи пересилання прекурсорiв з метою їх використання для виробництва або виготовлення наркотичних засобiв чи психотропних речовин -

караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк до трьох рокiв.

2. Тi самi дiї, вчиненi повторно або за попередньою змовою групою осiб, або у великих розмiрах, або з метою збуту, а також незаконний збут прекурсорiв -

караються позбавленням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв.

3. Дiї, передбаченi частиною першою, вчиненi органiзованою групою або в особливо великих розмiрах, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до восьми рокiв з конфiскацiєю майна.

4. Особа, яка добровiльно здала прекурсори, що призначалися для виробництва або виготовлення наркотичних засобiв чи психотропних речовин, i вказала джерело їх придбання або сприяла розкриттю кримiнальних правопорушень, пов'язаних iз незаконним обiгом прекурсорiв, наркотичних засобiв, психотропних речовин або їх аналогiв, звiльняється вiд кримiнальної вiдповiдальностi за незаконнi їх виробництво, виготовлення, придбання, зберiгання, перевезення, пересилання (частина перша цiєї статтi).

Стаття 312. Викрадення, привласнення, вимагання прекурсорiв або заволодiння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем

1. Викрадення, привласнення, вимагання прекурсорiв або заволодiння ними шляхом шахрайства з метою подальшого збуту, а також їх збут для виробництва або виготовлення наркотичних засобiв, психотропних речовин або їх аналогiв -

караються штрафом до сiмдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

2. Тi самi дiї, вчиненi повторно або за попередньою змовою групою осiб, або iз застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя або здоров'я, чи з погрозою застосування такого насильства, або у великих розмiрах, а також заволодiння прекурсорами шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем, -

3. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, вчиненi органiзованою групою або в особливо великих розмiрах, розбiй з метою викрадення прекурсорiв, а також їх вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя i здоров'я, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до дванадцяти рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв та з конфiскацiєю майна.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.04.2008р. N 270-VI)

Стаття 313. Викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобiв, психотропних речовин або їх аналогiв, чи заволодiння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та iншi незаконнi дiї з таким обладнанням

1. Викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобiв, психотропних речовин або їх аналогiв, чи заволодiння ним шляхом шахрайства, а також незаконне виготовлення, придбання, зберiгання, передача чи продаж iншим особам такого обладнання -

караються штрафом вiд однiєї тисячi до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або арештом на строк вiд трьох до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв.

2. Тi самi дiї, вчиненi повторно або за попередньою змовою групою осiб або особою, яка ранiше вчинила один iз злочинiв, передбачених статтями 306, 312, 314, 315, 317, 318 цього Кодексу, а також заволодiння обладнанням, призначеним для виготовлення наркотичних засобiв, психотропних речовин або їх аналогiв, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем -

караються позбавленням волi на строк вiд двох до шести рокiв.

3. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, якщо вони вчиненi органiзованою групою або з метою виготовлення особливо небезпечних наркотичних засобiв, психотропних речовин або їх аналогiв, розбiй з метою викрадення обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобiв, психотропних речовин або їх аналогiв, а також його вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя i здоров'я, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до дванадцяти рокiв з конфiскацiєю майна.

Стаття 314. Незаконне введення в органiзм наркотичних засобiв, психотропних речовин або їх аналогiв

1. Незаконне введення будь-яким способом наркотичних засобiв, психотропних речовин або їх аналогiв в органiзм iншої особи проти її волi -

карається позбавленням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв.

2. Тi самi дiї, якщо вони призвели до наркотичної залежностi потерпiлого або вчиненi повторно або особою, яка ранiше вчинила одне iз кримiнальних правопорушень, передбачених статтями 306 - 312 та 314 - 318 цього Кодексу, або вчиненi щодо двох чи бiльше осiб, або якщо вони заподiяли середньої тяжкостi чи тяжке тiлесне ушкодження потерпiлому, -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до десяти рокiв.

3. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, вчиненi щодо неповнолiтнього або особи, яка перебуває в безпорадному станi, чи вагiтної жiнки, або якщо вони були пов'язанi з введенням в органiзм iншої особи особливо небезпечних наркотичних засобiв, психотропних речовин або їх аналогiв, а також якщо внаслiдок таких дiй настала смерть потерпiлого, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до дванадцяти рокiв.

Стаття 315. Схиляння до вживання наркотичних засобiв, психотропних речовин або їх аналогiв

1. Схиляння певної особи до вживання наркотичних засобiв, психотропних речовин або їх аналогiв -

карається обмеженням волi на строк до п'яти рокiв або позбавленням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв.

2. Та сама дiя, вчинена повторно або щодо двох чи бiльше осiб, або щодо неповнолiтнього, а також особою, яка ранiше вчинила одне iз кримiнальних правопорушень, передбачених статтями 307, 308, 310, 314, 317 цього Кодексу, -

карається позбавленням волi на строк вiд п'яти до дванадцяти рокiв.

Стаття 316. Незаконне публiчне вживання наркотичних засобiв

1. Публiчне або вчинене групою осiб незаконне вживання наркотичних засобiв у мiсцях, що призначенi для проведення навчальних, спортивних i культурних заходiв, та в iнших мiсцях масового перебування громадян -

карається обмеженням волi на строк до чотирьох рокiв або позбавленням волi на строк до трьох рокiв.

2. Тi самi дiї, вчиненi повторно або особою, яка ранiше вчинила одне iз кримiнальних правопорушень, передбачених статтями 307, 310, 314, 315, 317, 318 цього Кодексу, -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до п'яти рокiв.

Стаття 317. Органiзацiя або утримання мiсць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобiв, психотропних речовин або їх аналогiв

1. Органiзацiя або утримання мiсць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобiв, психотропних речовин або їх аналогiв, а також надання примiщення з цiєю метою -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до п'яти рокiв.

2. Тi самi дiї, вчиненi повторно або з корисливих мотивiв, або групою осiб, або iз залученням неповнолiтнього, -

караються позбавленням волi на строк вiд чотирьох до восьми рокiв з конфiскацiєю майна.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.04.2008р. N 270-VI)

Стаття 318. Незаконне виготовлення, пiдроблення, використання чи збут пiдроблених документiв на отримання наркотичних засобiв, психотропних речовин або прекурсорiв

1. Незаконне виготовлення, пiдроблення, використання або збут пiдроблених чи незаконно одержаних документiв, якi дають право на отримання наркотичних засобiв чи психотропних речовин або прекурсорiв, призначених для вироблення або виготовлення цих засобiв чи речовин, -

караються штрафом вiд однiєї тисячi до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк до трьох рокiв.

2. Тi самi дiї, вчиненi повторно або за попередньою змовою групою осiб, або особою, яка ранiше вчинила одне iз кримiнальних правопорушень, передбачених статтями 306 - 317 цього Кодексу, -

караються позбавленням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв.

Стаття 319. Незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобiв або психотропних речовин

1. Незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобiв або психотропних речовин з корисливих мотивiв чи в iнших особистих iнтересах -

карається штрафом до сiмдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або громадськими роботами на строк вiд ста шiстдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк вiд трьох до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

2. Та сама дiя, вчинена повторно, -

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.04.2008р. N 270-VI, вiд 06.10.2011р. N 3826-VI)

Стаття 320. Порушення встановлених правил обiгу наркотичних засобiв, психотропних речовин, їх аналогiв або прекурсорiв

1. Порушення встановлених правил посiву або вирощування снотворного маку чи конопель, а також порушення правил виробництва, виготовлення, зберiгання, облiку, вiдпуску, розподiлу, торгiвлi, перевезення, пересилання чи використання наркотичних засобiв, психотропних речовин, їх аналогiв або прекурсорiв, призначених для виробництва чи виготовлення цих засобiв чи речовин, -

караються штрафом до сiмдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до чотирьох рокiв, або позбавленням волi на строк до трьох рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

2. Тi самi дiї, вчиненi повторно, або якщо вони спричинили нестачу наркотичних засобiв, психотропних речовин, їх аналогiв чи прекурсорiв у великих розмiрах, або призвели до викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобiв, психотропних речовин, їх аналогiв чи прекурсорiв або заволодiння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовою особою своїм службовим становищем, -

караються штрафом вiд сiмдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або арештом на строк вiд трьох до шести мiсяцiв, або позбавленням волi на строк вiд трьох до п'яти рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.10.2011р. N 3826-VI)

Стаття 321. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберiгання з метою збуту або збут отруйних чи сильнодiючих речовин або отруйних чи сильнодiючих лiкарських засобiв

1. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберiгання з метою збуту, збут отруйних або сильнодiючих речовин, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами, або отруйних чи сильнодiючих лiкарських засобiв, а також здiйснення таких дiй щодо обладнання, призначеного для виробництва чи виготовлення отруйних або сильнодiючих речовин, або отруйних чи сильнодiючих лiкарських засобiв, вчиненi без спецiального на те дозволу, -

караються штрафом вiд однiєї тисячi до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або арештом на строк вiд трьох до шести мiсяцiв, або позбавленням волi на строк до трьох рокiв.

2. Порушення встановлених правил виробництва, виготовлення, придбання, зберiгання, вiдпуску, облiку, перевезення, пересилання отруйних чи сильнодiючих речовин, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами, або отруйних чи сильнодiючих лiкарських засобiв -

3. Дiї, передбаченi частиною першою або другою цiєї статтi, вчиненi повторно, за попередньою змовою групою осiб, або якщо предметом таких дiй були отруйнi чи сильнодiючi речовини, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами, або отруйнi чи сильнодiючi лiкарськi засоби у великих розмiрах -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до п'яти рокiв.

4. Дiї, передбаченi частиною першою або другою цiєї статтi, вчиненi органiзованою групою, або якщо предметом таких дiй були отруйнi чи сильнодiючi речовини, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами, або отруйнi чи сильнодiючi лiкарськi засоби в особливо великих розмiрах -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до десяти рокiв.

5. Особа, яка добровiльно здала отруйнi чи сильнодiючi речовини, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами, або отруйнi чи сильнодiючi лiкарськi засоби та вказала джерело їх придбання або сприяла розкриттю злочинiв, пов'язаних з їх незаконним обiгом, звiльняється вiд кримiнальної вiдповiдальностi за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберiгання отруйних чи сильнодiючих речовин, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами, або отруйних чи сильнодiючих лiкарських засобiв, а також за вчинення таких дiй без спецiального на те дозволу (частина перша цiєї статтi) щодо обладнання, призначеного для виробництва чи виготовлення отруйних чи сильнодiючих речовин, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами, або отруйних чи сильнодiючих лiкарських засобiв.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 05.04.2007р. N 875-V, вiд 06.10.2011р. N 3826-VI, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 321¹. Фальсифiкацiя лiкарських засобiв або обiг фальсифiкованих лiкарських засобiв

1. Виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберiгання з метою збуту або збут завiдомо фальсифiкованих лiкарських засобiв -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до восьми рокiв.

2. Тi самi дiї, вчиненi повторно або за попередньою змовою групою осiб або службовою особою шляхом зловживання службовим становищем, медичним або фармацевтичним працiвником, або за допомогою iнформацiйних систем, у тому числi Iнтернету, або у великих розмiрах, або якщо вони спричинили тривалий розлад здоров'я особи, а так само виробництво фальсифiкованих лiкарських засобiв -

караються позбавленням волi на строк вiд восьми до десяти рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв та з конфiскацiєю майна.

3. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, якщо вони спричинили смерть особи або iншi тяжкi наслiдки, або вчиненi в особливо великих розмiрах, -

караються позбавленням волi на строк вiд десяти до п'ятнадцяти рокiв або довiчним позбавленням волi, з конфiскацiєю майна.

4. Особа, яка добровiльно здала фальсифiкованi лiкарськi засоби та вказала джерело їх придбання або сприяла розкриттю злочинiв, пов'язаних з їх обiгом, звiльняється вiд кримiнальної вiдповiдальностi за придбання, перевезення, пересилання чи зберiгання з метою збуту, збут завiдомо фальсифiкованих лiкарських засобiв, їх ввезення на територiю України, вивезення з територiї України, транзит через її територiю (частина перша цiєї статтi, якщо такi дiї не створили загрози для життя чи здоров'я людей).

(Доповнено статтею 321¹ згiдно iз Законом України вiд 08.09.2011р. N 3718-VI, iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 05.07.2012р. N 5065-VI, вiд 18.02.2016р. N 1019-VIII, вiд 12.11.2019р. N 284-IX)

Стаття 321². Порушення встановленого порядку доклiнiчного вивчення, клiнiчних випробувань i державної реєстрацiї лiкарських засобiв

1. Умисне порушення встановленого порядку доклiнiчного вивчення, клiнiчних випробувань лiкарських засобiв, фальсифiкацiя їх результатiв, а також порушення встановленого порядку державної реєстрацiї лiкарських засобiв -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до п'яти рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк вiд одного до трьох рокiв.

2. Тi самi дiї, вчиненi повторно або за попередньою змовою групою осiб, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до восьми рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк вiд двох до трьох рокiв.

3. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, якщо вони спричинили смерть потерпiлого або iншi тяжкi наслiдки, -

караються позбавленням волi на строк вiд восьми до десяти рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк вiд двох до трьох рокiв.

(Доповнено статтею 321² згiдно iз Законом України вiд 05.07.2012р. N 5065-VI)

Стаття 322. Незаконна органiзацiя або утримання мiсць для вживання одурманюючих засобiв

Незаконна органiзацiя або утримання мiсць для вживання з метою одурманювання лiкарських та iнших засобiв, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами, а також надання примiщень з такою метою -

караються штрафом вiд сiмдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.04.2008р. N 270-VI, вiд 06.10.2011р. N 3826-VI)

Стаття 323. Спонукання неповнолiтнiх до застосування допiнгу

1. Спонукання неповнолiтнiх до застосування допiнгу -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

2. Та сама дiя, вчинена батьком, матiр'ю, вiтчимом, мачухою, опiкуном чи пiклувальником або особою, на яку покладено обов'язки щодо виховання потерпiлого чи пiклування про нього, його тренером, або повторно, або особою, яка ранiше вчинила один iз злочинiв, передбачених статтями 314, 315, 317, 324 цього Кодексу, -

карається обмеженням волi на строк до двох рокiв або позбавленням волi на той самий строк.

3. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, вчиненi щодо двох чи бiльше осiб, або якщо вони заподiяли шкоду здоров'ю потерпiлого, -

караються обмеженням волi на строк до трьох рокiв або позбавленням волi на той самий строк.

4. Дiї, передбаченi частинами першою, другою або третьою цiєї статтi, якщо вони заподiяли iстотну шкоду здоров'ю потерпiлого або iншi тяжкi наслiдки, -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до восьми рокiв.

Примiтка. Допiнг - це засоби i методи, якi входять до перелiку заборонених Антидопiнговим кодексом Олiмпiйського руху.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.10.2008р. N 616-VI)

Стаття 324. Схиляння неповнолiтнiх до вживання одурманюючих засобiв

Схиляння неповнолiтнiх до вживання одурманюючих засобiв, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами, -

карається обмеженням волi на строк до трьох рокiв або позбавленням волi на той самий строк.

Стаття 325. Порушення санiтарних правил i норм щодо запобiгання iнфекцiйним захворюванням та масовим отруєнням

1. Порушення правил та норм, встановлених з метою запобiгання епiдемiчним та iншим iнфекцiйним хворобам, а також масовим неiнфекцiйним захворюванням (отруєнням) i боротьби з ними, якщо такi дiї спричинили або завiдомо могли спричинити поширення цих захворювань, -

карається штрафом вiд тисячi до трьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

2. Тi самi дiяння, якщо вони спричинили загибель людей чи iншi тяжкi наслiдки, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до восьми рокiв.

(У редакцiї законiв України вiд 17.03.2009р. N 1125-VI, вiд 17.03.2020р. N 530-IX, змiни, внесенi пунктом 3 роздiлу I Закону України вiд 17.03.2020р. N 530-IX, дiють до 17.06.2020р., враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 30.03.2020р. N 540-IX)

(змiни до абзацу другого частини першої статтi 325, передбаченi пiдпунктом 197 пункту 2 роздiлу I Закону України вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, внесенi не будуть у зв'язку з викладенням цiєї статтi з 17.03.2020р. у новiй редакцiї Законом України вiд 17.03.2020р. N 530-IX)

Стаття 326. Порушення правил поводження з мiкробiологiчними або iншими бiологiчними агентами чи токсинами

1. Порушення правил зберiгання, використання, облiку, перевезення мiкробiологiчних або iнших бiологiчних агентiв чи токсинiв, iнших правил поводження з ними, якщо воно створило загрозу загибелi людей чи настання iнших тяжких наслiдкiв або заподiяло шкоду здоров'ю потерпiлого, -

караються штрафом вiд двох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

2. Те саме дiяння, якщо воно спричинило загибель людей чи iншi тяжкi наслiдки, -

Стаття 327. Заготiвля, перероблення або збут радiоактивно забруднених продуктiв харчування чи iншої продукцiї

1. Заготiвля, перероблення з метою збуту або збут продуктiв харчування чи iншої продукцiї, радiоактивно забруднених понад допустимi рiвнi, якщо вони створили загрозу загибелi людей чи настання iнших тяжких наслiдкiв або заподiяли шкоду здоров'ю потерпiлого, -

караються штрафом вiд двох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв.

2. Заготiвля, перероблення з метою збуту або збут продуктiв харчування чи iншої продукцiї, радiоактивно забруднених понад допустимi рiвнi, якщо вони спричинили загибель людей чи iншi тяжкi наслiдки, -

караються позбавленням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв.

Р о з д i л XIV
КРИМIНАЛЬНI ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРI ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОЇ ТАЄМНИЦI, НЕДОТОРКАННОСТI ДЕРЖАВНИХ КОРДОНIВ, ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИЗОВУ ТА МОБIЛIЗАЦIЇ

Стаття 328. Розголошення державної таємницi

1. Розголошення вiдомостей, що становлять державну таємницю, особою, якiй цi вiдомостi були довiренi або стали вiдомi у зв'язку з виконанням службових обов'язкiв, за вiдсутностi ознак державної зради або шпигунства -

карається позбавленням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв або без такого.

2. Те саме дiяння, якщо воно спричинило тяжкi наслiдки, -

карається позбавленням волi на строк вiд п'яти до восьми рокiв.

Стаття 329. Втрата документiв, що мiстять державну таємницю

1. Втрата документiв або iнших матерiальних носiїв секретної iнформацiї, що мiстять державну таємницю, а також предметiв, вiдомостi про якi становлять державну таємницю, особою, якiй вони були довiренi, якщо втрата стала результатом порушення встановленого законом порядку поводження iз зазначеними документами та iншими матерiальними носiями секретної iнформацiї або предметами, -

карається позбавленням волi на строк до трьох рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв або без такого.

2. Те саме дiяння, якщо воно спричинило тяжкi наслiдки, -

карається позбавленням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв.

Стаття 330. Передача або збирання вiдомостей, що становлять службову iнформацiю, зiбрану у процесi оперативно-розшукової, контррозвiдувальної дiяльностi, у сферi оборони країни

1. Передача або збирання з метою передачi iноземним пiдприємствам, установам, органiзацiям або їх представникам вiдомостей, що становлять службову iнформацiю, зiбрану у процесi оперативно-розшукової, контррозвiдувальної дiяльностi, у сферi оборони країни, особою, якiй цi вiдомостi були довiренi або стали вiдомi у зв'язку з виконанням службових обов'язкiв, за вiдсутностi ознак державної зради або шпигунства, -

караються обмеженням волi на строк до трьох рокiв або позбавленням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв або без такого.

2. Тi самi дiї, вчиненi з корисливих мотивiв, або такi, що спричинили тяжкi наслiдки для iнтересiв держави, або вчиненi повторно, або за попередньою змовою групою осiб, -

караються позбавленням волi на строк вiд чотирьох до восьми рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 13.01.2011р. N 2939-VI, вiд 27.03.2014р. N 1170-VII)

Стаття 331. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 18.05.2004р. N 1723-IV)

Стаття 332. Незаконне переправлення осiб через державний кордон України

1. Незаконне переправлення осiб через державний кордон України, органiзацiя незаконного переправлення осiб через державний кордон України, керiвництво такими дiями або сприяння їх вчиненню порадами, вказiвками, наданням засобiв або усуненням перешкод -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до п'яти рокiв.

2. Тi самi дiї, вчиненi способом, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яку незаконно переправляли через державний кордон України, чи вчиненi щодо кiлькох осiб, або повторно, або за попередньою змовою групою осiб, або службовою особою з використанням службового становища, -

3. Дiї, передбаченi частиною першою або другою цiєї статтi, вчиненi органiзованою групою або вчиненi з корисливих мотивiв, -

караються позбавленням волi на строк вiд семи до дев'яти рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв з конфiскацiєю майна.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 05.04.2011р. N 3186-VI, вiд 18.02.2016р. N 1019-VIII)

Стаття 332¹. Порушення порядку в'їзду на тимчасово окуповану територiю України та виїзду з неї

1. Порушення порядку в'їзду на тимчасово окуповану територiю України та виїзду з неї з метою заподiяння шкоди iнтересам держави -

караються обмеженням волi на строк до трьох рокiв або позбавленням волi на той самий строк.

2. Тi самi дiї, вчиненi повторно або за попередньою змовою групою осiб, або службовою особою з використанням службового становища, -

3. Дiї, передбаченi частиною першою або другою цiєї статтi, вчиненi органiзованою групою, -

(Доповнено статтею 332¹ згiдно iз Законом України вiд 15.04.2014р. N 1207-VII, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 18.02.2016р. N 1019-VIII)

Стаття 332². Незаконне перетинання державного кордону України

1. Перетинання державного кордону України з метою заподiяння шкоди iнтересам держави або особою, якiй заборонено в'їзд на територiю України, або представниками пiдроздiлiв збройних сил чи iнших силових вiдомств держави-агресора у будь-який спосiб поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без вiдповiдних документiв, або за документами, що мiстять недостовiрнi вiдомостi, -

карається позбавленням волi на строк до трьох рокiв.

2. Тi самi дiї, вчиненi повторно або групою осiб, -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до п'яти рокiв.

3. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, поєднанi з насильством або iз застосуванням зброї, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до восьми рокiв.

(Доповнено статтею 332² згiдно iз Законом України вiд 18.10.2018р. N 2599-VIII)

Стаття 333. Порушення порядку здiйснення мiжнародних передач товарiв, що пiдлягають державному експортному контролю

1. Порушення встановленого порядку здiйснення мiжнародних передач товарiв, що пiдлягають державному експортному контролю, -

карається штрафом вiд двох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв або без такого.

2. Те саме дiяння, вчинене повторно або органiзованою групою, -

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 03.04.2003р. N 668-IV, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 334. Порушення правил мiжнародних польотiв

Влiт в Україну або вилiт з України без вiдповiдного дозволу, а також недодержання зазначених у дозволi маршрутiв, мiсць посадки, повiтряних трас, коридорiв або ешелонiв -

караються штрафом вiд двохсот до тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк до п'яти рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 18.02.2016р. N 1019-VIII)

Стаття 335. Ухилення вiд призову на строкову вiйськову службу, вiйськову службу за призовом осiб офiцерського складу

Ухилення вiд призову на строкову вiйськову службу, вiйськову службу за призовом осiб офiцерського складу -

карається обмеженням волi на строк до трьох рокiв.

(У редакцiї Закону України вiд 15.01.2015р. N 116-VIII)

Стаття 336. Ухилення вiд призову на вiйськову службу пiд час мобiлiзацiї, на особливий перiод, на вiйськову службу за призовом осiб iз числа резервiстiв в особливий перiод

Ухилення вiд призову на вiйськову службу пiд час мобiлiзацiї, на особливий перiод, на вiйськову службу за призовом осiб iз числа резервiстiв в особливий перiод -

карається позбавленням волi на строк вiд трьох до п'яти рокiв.

(У редакцiї Закону України вiд 30.03.2021р. N 1357-IX)

Стаття 336¹. Ухилення вiд проходження служби цивiльного захисту в особливий перiод чи у разi проведення цiльової мобiлiзацiї

Ухилення вiд проходження служби цивiльного захисту в особливий перiод (крiм вiдбудовного перiоду) чи у разi проведення цiльової мобiлiзацiї -

карається позбавленням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв.

(Доповнено статтею 336¹ згiдно iз Законом України вiд 12.02.2015р. N 186-VIII)

Стаття 337. Ухилення вiд вiйськового облiку або навчальних (спецiальних) зборiв

1. Ухилення призовника, вiйськовозобов'язаного, резервiста вiд вiйськового облiку пiсля попередження, зробленого вiдповiдним керiвником територiального центру комплектування та соцiальної пiдтримки, керiвниками вiдповiдних органiв Служби безпеки України, вiдповiдних пiдроздiлiв Служби зовнiшньої розвiдки України, -

карається штрафом вiд трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до одного року.

2. Ухилення вiйськовозобов'язаного, резервiста вiд навчальних (спецiальних) зборiв -

карається штрафом вiд п'ятисот до семисот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв.

(У редакцiї Закону України вiд 30.03.2021р. N 1357-IX)

Р о з д i л XV
КРИМIНАЛЬНI ПРАВОПОРУШЕННЯ ПРОТИ АВТОРИТЕТУ ОРГАНIВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОРГАНIВ МIСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ОБ'ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН ТА КРИМIНАЛЬНI ПРАВОПОРУШЕННЯ ПРОТИ ЖУРНАЛIСТIВ

(Назва роздiлу iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 14.05.2015р. N 421-VIII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 338. Наруга над державними символами

1. Публiчна наруга над Державним Прапором України, Державним Гербом України або Державним Гiмном України -

карається штрафом вiд однiєї тисячi до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або арештом на строк до шести мiсяцiв, або позбавленням волi на строк до трьох рокiв.

2. Публiчна наруга над офiцiйно встановленим або пiднятим прапором чи гербом iноземної держави -

карається штрафом вiд однiєї тисячi до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або арештом на строк до шести мiсяцiв, або позбавленням волi на строк до двох рокiв.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.06.2009р. N 1441-VI, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 339. Незаконне пiдняття Державного Прапора України на рiчковому або морському суднi

Пiдняття Державного Прапора України на рiчковому або морському суднi без права на цей Прапор -

Стаття 340. Незаконне перешкоджання органiзацiї або проведенню зборiв, мiтингiв, походiв i демонстрацiй

Незаконне перешкоджання органiзацiї або проведенню зборiв, мiтингiв, вуличних походiв i демонстрацiй, якщо це дiяння було вчинене службовою особою або iз застосуванням фiзичного насильства, -

карається виправними роботами на строк до двох рокiв або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до п'яти рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

Стаття 341. Захоплення державних або громадських будiвель чи споруд

Захоплення будiвель чи споруд, що забезпечують дiяльнiсть органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування, об'єднань громадян, з метою незаконного користування ними або перешкоджання нормальнiй роботi пiдприємств, установ, органiзацiй -

2. Частину другу виключено.

Стаття 342. Опiр представниковi влади, працiвниковi правоохоронного органу, державному виконавцю, члену громадського формування з охорони громадського порядку i державного кордону або вiйськовослужбовцевi, уповноваженiй особi Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб

1. Опiр представниковi влади, крiм державного виконавця, приватного виконавця, пiд час виконання ним службових обов'язкiв -

2. Опiр працiвниковi правоохоронного органу пiд час виконання ним службових обов'язкiв, державному виконавцю чи приватному виконавцю пiд час примусового виконання рiшень, члену громадського формування з охорони громадського порядку i державного кордону або вiйськовослужбовцевi пiд час виконання цими особами покладених на них обов'язкiв щодо охорони громадського порядку або уповноваженiй особi Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб -

карається штрафом вiд однiєї тисячi до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або арештом на строк вiд трьох до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до чотирьох рокiв, або позбавленням волi на строк до двох рокiв.

3. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, поєднанi з примушенням цих осiб шляхом насильства або погрози застосування такого насильства до виконання явно незаконних дiй, -

караються обмеженням волi на строк до п'яти рокiв або позбавленням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.11.2010р. N 2677-VI, вiд 23.02.2012р. N 4452-VI, вiд 16.01.2014р. N 721-VII, змiни, внесенi Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII, втратили чиннiсть у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII згiдно iз Законом України вiд 28.01.2014р. N 732-VII, вiд 23.02.2014р. N 767-VII, вiд 02.06.2016р. N 1403-VIII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 343. Втручання в дiяльнiсть працiвника правоохоронного органу, судового експерта, працiвника державної виконавчої служби, приватного виконавця

1. Вплив у будь-якiй формi на працiвника правоохоронного органу, судового експерта, працiвника органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, а також близького родича державного виконавця або приватного виконавця з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язкiв, здiйсненню судово-експертної дiяльностi або добитися прийняття незаконного рiшення -

карається штрафом до ста неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк до трьох мiсяцiв.

2. Тi самi дiї, якщо вони перешкодили запобiганню кримiнальному правопорушенню чи затриманню особи, яка його вчинила, або вчиненi службовою особою з використанням свого службового становища, -

караються позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до п'яти рокiв або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до чотирьох рокiв.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.11.2010р. N 2677-VI, вiд 16.01.2014р. N 721-VII, змiни, внесенi Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII, втратили чиннiсть у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII згiдно iз Законом України вiд 28.01.2014р. N 732-VII, вiд 23.02.2014р. N 767-VII, вiд 02.06.2016р. N 1403-VIII, вiд 07.06.2018р. N 2447-VIII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 344. Втручання у дiяльнiсть державного дiяча

1. Незаконний вплив у будь-якiй формi на Президента України, Голову Верховної Ради України, народного депутата України, Прем'єр-мiнiстра України, члена Кабiнету Мiнiстрiв України, Голову Конституцiйного Суду України, суддю Конституцiйного Суду України, Голову чи члена Вищої ради правосуддя, Голову чи члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або його представника, Директора Нацiонального антикорупцiйного бюро України, Директора Державного бюро розслiдувань, Директора Бюро економiчної безпеки України, Генерального прокурора, Голову Рахункової палати або iншого члена Рахункової палати, Голову або члена Центральної виборчої комiсiї, Голову Нацiонального банку України, члена Нацiональної ради України з питань телебачення i радiомовлення, Голову Антимонопольного комiтету України, Голову Фонду державного майна України, Голову Державного комiтету телебачення i радiомовлення України, члена Нацiональної комiсiї, що здiйснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, з метою перешкодити виконанню ними службових обов'язкiв або добитися прийняття незаконних рiшень -

карається штрафом вiд двохсот до трьохсот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або арештом на строк вiд трьох до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до двох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

2. Тi самi дiї, якщо вони вчиненi особою з використанням свого службового становища, -

караються штрафом вiд трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв або без такого.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.04.2008р. N 270-VI, вiд 14.10.2014р. N 1698-VII, вiд 02.07.2015р. N 576-VIII, вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII, вiд 13.07.2017р. N 2136-VIII, вiд 17.11.2021р. N 1888-IX)

Стаття 345. Погроза або насильство щодо працiвника правоохоронного органу

1. Погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо працiвника правоохоронного органу, а також щодо його близьких родичiв у зв'язку з виконанням цим працiвником службових обов'язкiв -

карається виправними роботами на строк до двох рокiв або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

2. Умисне заподiяння працiвниковi правоохоронного органу чи його близьким родичам побоїв, легких або середньої тяжкостi тiлесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працiвником службових обов'язкiв -

карається обмеженням волi на строк до п'яти рокiв або позбавленням волi на той самий строк.

3. Умисне заподiяння працiвниковi правоохоронного органу або його близьким родичам тяжкого тiлесного ушкодження у зв'язку з виконанням цим працiвником службових обов'язкiв -

карається позбавленням волi на строк вiд п'яти до дванадцяти рокiв.

4. Дiї, передбаченi частинами першою, другою або третьою цiєї статтi, вчиненi органiзованою групою, -

караються позбавленням волi на строк вiд семи до чотирнадцяти рокiв.

Стаття 345¹. Погроза або насильство щодо журналiста

1. Погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо журналiста, його близьких родичiв чи членiв сiм'ї у зв'язку iз здiйсненням цим журналiстом законної професiйної дiяльностi -

карається виправними роботами на строк до двох рокiв або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, або позбавленням волi на строк до трьох рокiв.

2. Умисне заподiяння журналiсту, його близьким родичам чи членам сiм'ї побоїв, легких або середньої тяжкостi тiлесних ушкоджень у зв'язку iз здiйсненням цим журналiстом законної професiйної дiяльностi -

карається обмеженням волi на строк до п'яти рокiв або позбавленням волi на той самий строк.

3. Умисне заподiяння журналiсту, його близьким родичам чи членам сiм'ї тяжкого тiлесного ушкодження у зв'язку iз здiйсненням цим журналiстом законної професiйної дiяльностi -

карається позбавленням волi на строк вiд п'яти до дванадцяти рокiв.

4. Дiї, передбаченi частинами першою, другою або третьою цiєї статтi, вчиненi органiзованою групою, -

караються позбавленням волi на строк вiд семи до чотирнадцяти рокiв.

Примiтка. Пiд професiйною дiяльнiстю журналiста у цiй статтi та статтях 171, 347¹, 348¹ цього Кодексу слiд розумiти систематичну дiяльнiсть особи, пов'язану iз збиранням, одержанням, створенням, поширенням, зберiганням або iншим використанням iнформацiї з метою її поширення на невизначене коло осiб через друкованi засоби масової iнформацiї, телерадiоорганiзацiї, iнформацiйнi агентства, мережу Iнтернет. Статус журналiста або його належнiсть до засобу масової iнформацiї пiдтверджується редакцiйним або службовим посвiдченням чи iншим документом, виданим засобом масової iнформацiї, його редакцiєю або професiйною чи творчою спiлкою журналiстiв.

(Доповнено статтею 345¹ згiдно iз Законом України вiд 14.05.2015р. N 421-VIII)

Стаття 346. Погроза або насильство щодо державного чи громадського дiяча

1. Погроза вбивством, заподiянням шкоди здоров'ю, знищенням або пошкодженням майна, а також викраденням або позбавленням волi щодо Президента України, Голови Верховної Ради України, народного депутата України, Прем'єр-мiнiстра України, члена Кабiнету Мiнiстрiв України, Голови чи члена Вищої ради правосуддя, Голови чи члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, Голови чи суддi Конституцiйного Суду України або Верховного Суду чи вищих спецiалiзованих судiв, Генерального прокурора, Директора Нацiонального антикорупцiйного бюро України, Директора Бюро економiчної безпеки України, Директора Державного бюро розслiдувань, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Голови або iншого члена Рахункової палати, Голови Нацiонального банку України, керiвника полiтичної партiї України, а також щодо їх близьких родичiв, вчинена у зв'язку з їх державною чи громадською дiяльнiстю, -

карається обмеженням волi на строк до п'яти рокiв або позбавленням волi на той самий строк.

2. Умисне заподiяння особам, зазначеним в частинi першiй цiєї статтi, середньої тяжкостi тiлесних ушкоджень чи легких тiлесних ушкоджень, нанесення побоїв чи вчинення iнших насильницьких дiй у зв'язку з їх державною або громадською дiяльнiстю -

караються позбавленням волi на строк вiд чотирьох до семи рокiв.

3. Умисне заподiяння особам, зазначеним в частинi першiй цiєї статтi, тяжких тiлесних ушкоджень у зв'язку з їх державною або громадською дiяльнiстю -

карається позбавленням волi на строк вiд семи до дванадцяти рокiв.

Стаття 347. Умисне знищення або пошкодження майна працiвника правоохоронного органу, працiвника органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця

1. Умисне знищення або пошкодження майна, що належить працiвниковi правоохоронного органу, працiвниковi органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю (у тому числi пiсля звiльнення з посади) чи їхнiм близьким родичам, у зв'язку з виконанням службових обов'язкiв працiвником правоохоронного органу або примусовим виконанням рiшень державним виконавцем чи приватним виконавцем (у тому числi у минулому) -

караються штрафом вiд однiєї тисячi до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до п'яти рокiв.

2. Тi самi дiї, вчиненi шляхом пiдпалу, вибуху або iншим загальнонебезпечним способом, або такi, що спричинили загибель людей чи iншi тяжкi наслiдки, -

караються позбавленням волi на строк вiд шести до п'ятнадцяти рокiв.

Стаття 347¹. Умисне знищення або пошкодження майна журналiста

1. Умисне знищення або пошкодження майна, що належить журналiсту, його близьким родичам чи членам сiм'ї, у зв'язку iз здiйсненням цим журналiстом законної професiйної дiяльностi -

караються позбавленням волi на строк вiд шести до п'ятнадцяти рокiв.

(Доповнено статтею 347¹ згiдно iз Законом України вiд 14.05.2015р. N 421-VIII, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 348. Посягання на життя працiвника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку i державного кордону або вiйськовослужбовця

Вбивство або замах на вбивство працiвника правоохоронного органу чи його близьких родичiв у зв'язку з виконанням цим працiвником службових обов'язкiв, а також члена громадського формування з охорони громадського порядку i державного кордону або вiйськовослужбовця у зв'язку з їх дiяльнiстю щодо охорони громадського порядку -

караються позбавленням волi на строк вiд дев'яти до п'ятнадцяти рокiв або довiчним позбавленням волi.

Стаття 348¹. Посягання на життя журналiста

Вбивство або замах на вбивство журналiста, його близьких родичiв чи членiв сiм'ї у зв'язку iз здiйсненням цим журналiстом законної професiйної дiяльностi -

караються позбавленням волi на строк вiд дев'яти до п'ятнадцяти рокiв або довiчним позбавленням волi.

(Доповнено статтею 348¹ згiдно iз Законом України вiд 14.05.2015р. N 421-VIII)

Стаття 349. Захоплення представника влади або працiвника правоохоронного органу як заручника

Захоплення або тримання як заручника представника влади, працiвника правоохоронного органу чи їх близьких родичiв з метою спонукання державної чи iншої установи, пiдприємства, органiзацiї або службової особи вчинити або утриматися вiд вчинення будь-якої дiї як умови звiльнення заручника -

караються позбавленням волi на строк вiд восьми до п'ятнадцяти рокiв.

Стаття 349¹. Захоплення журналiста як заручника

Захоплення або тримання як заручника журналiста, його близьких родичiв чи членiв сiм'ї з метою спонукання цього журналiста вчинити або утриматися вiд вчинення будь-якої дiї як умови звiльнення заручника -

караються позбавленням волi на строк вiд восьми до п'ятнадцяти рокiв.

(Доповнено статтею 349¹ згiдно iз Законом України вiд 14.05.2015р. N 421-VIII)

Стаття 350. Погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок

1. Погроза вбивством, заподiянням тяжких тiлесних ушкоджень або знищенням чи пошкодженням майна загальнонебезпечним способом щодо службової особи чи її близьких або щодо громадянина, який виконує громадський обов'язок, застосована з метою припинення дiяльностi службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок, або змiни її характеру в iнтересах того, хто погрожує, -

карається арештом на строк до шести мiсяцiв або обмеженням волi на строк до трьох рокiв.

2. Умисне нанесення побоїв або заподiяння легкого чи середньої тяжкостi тiлесного ушкодження службовiй особi або громадяниновi, який виконує громадський обов'язок, у зв'язку з їхньою службовою чи громадською дiяльнiстю, а також вчинення таких дiй щодо їх близьких -

караються обмеженням волi на строк вiд трьох до п'яти рокiв або позбавленням волi на той самий строк.

3. Умисне заподiяння тяжкого тiлесного ушкодження службовiй особi або громадяниновi, який виконує громадський обов'язок, у зв'язку з їхньою службовою чи громадською дiяльнiстю, а також вчинення такої дiї щодо їх близьких -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до дванадцяти рокiв.

Стаття 351. Перешкоджання дiяльностi народного депутата України та депутата мiсцевої ради

1. Невиконання службовою особою законних вимог народного депутата України, депутата мiсцевої ради, створення штучних перешкод у їх роботi, надання їм завiдомо неправдивої iнформацiї -

караються штрафом вiд однiєї тисячi до двох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв.

(враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 05.06.2020р. N 685-IX, змiни до абзацу другому частини першої статтi 351, передбаченi пiдпунктом 207 пункту 2 роздiлу I Закону України вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII з 01.07.2020р., внесенi не будуть)

2. Невиконання службовою особою законних вимог комiтетiв Верховної Ради України, тимчасових слiдчих комiсiй Верховної Ради України чи спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї Верховної Ради України, створення штучних перешкод у їх роботi, надання недостовiрної iнформацiї -

караються штрафом вiд двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк до п'яти рокiв, або позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

	(враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 05.06.2020р. N 685-IX, змiни до абзацу другому частини другої статтi 351, передбаченi пiдпунктом 207 пункту 2 роздiлу I Закону України вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII з 01.07.2020р., внесенi не будуть)
	(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 10.09.2019р. N 39-IX, вiд 05.06.2020р. N 685-IX)

Стаття 351¹. Перешкоджання дiяльностi Рахункової палати, члена Рахункової палати

1. Невиконання службовою особою законних вимог Рахункової палати, члена Рахункової палати, створення штучних перешкод у їх роботi, надання їм завiдомо неправдивої iнформацiї -

караються штрафом вiд ста до однiєї тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв.

(Доповнено статтею 351¹ згiдно iз Законом України вiд 02.07.2015р. N 576-VIII)

Стаття 351². Перешкоджання дiяльностi Вищої ради правосуддя, Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України

1. Невиконання законних вимог Вищої ради правосуддя, її органу чи члена Вищої ради правосуддя, Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України чи члена Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, створення штучних перешкод у їх роботi -

(Доповнено статтею 351² згiдно iз Законом України вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII)

Стаття 352. Умисне знищення або пошкодження майна службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок

1. Умисне знищення або пошкодження майна, що належить службовiй особi чи громадяниновi, який виконує громадський обов'язок, у зв'язку з їхньою службовою чи громадською дiяльнiстю, а також вчинення таких дiй щодо їх близьких родичiв -

караються штрафом вiд п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або арештом на строк до шести мiсяцiв, або позбавленням волi на строк до чотирьох рокiв.

2. Дiї, передбаченi частиною першою цiєї статтi, вчиненi шляхом пiдпалу, вибуху або iншим загальнонебезпечним способом, або такi, що спричинили загибель людей чи iншi тяжкi наслiдки, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до дванадцяти рокiв.

Стаття 353. Самовiльне присвоєння владних повноважень або звання службової особи

1. Самовiльне присвоєння владних повноважень або звання службової особи, поєднане iз вчиненням будь-яких суспiльно небезпечних дiянь, -

карається штрафом до ста неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв.

2. Те саме дiяння, пов'язане з використанням форменого одягу чи службового посвiдчення працiвника правоохоронного органу, -

карається обмеженням волi на строк до чотирьох рокiв або позбавленням волi на строк до трьох рокiв.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 11.06.2009р. N 1508-VI, який втратив чиннiсть згiдно iз Законом України вiд 21.12.2010р. N 2808-VI; у редакцiї Закону України вiд 07.04.2011р. N 3207-VI)

Стаття 354. Пiдкуп працiвника пiдприємства, установи чи органiзацiї

1. Пропозицiя чи обiцянка працiвниковi пiдприємства, установи чи органiзацiї, який не є службовою особою, або особi, яка працює на користь пiдприємства, установи чи органiзацiї, надати йому (їй) або третiй особi неправомiрну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення працiвником будь-яких дiй з використанням становища, яке вiн займає, або особою, яка працює на користь пiдприємства, установи чи органiзацiї, в iнтересах того, хто пропонує, обiцяє чи надає таку вигоду, або в iнтересах третьої особи -

караються штрафом вiд ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або громадськими роботами на строк до ста годин, або виправними роботами на строк до одного року, або обмеженням волi на строк до двох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

2. Тi самi дiї, вчиненi повторно або за попередньою змовою групою осiб, -

караються штрафом вiд двохсот п'ятдесяти до п'ятисот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або громадськими роботами на строк вiд ста до двохсот годин, або виправними роботами на строк до двох рокiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

3. Прийняття пропозицiї, обiцянки або одержання працiвником пiдприємства, установи чи органiзацiї, який не є службовою особою, або особою, яка працює на користь пiдприємства, установи чи органiзацiї, неправомiрної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення будь-яких дiй з використанням становища, яке займає працiвник на пiдприємствi, в установi чи органiзацiї, або у зв'язку з дiяльнiстю особи на користь пiдприємства, установи чи органiзацiї, в iнтересах того, хто пропонує, обiцяє чи надає таку вигоду, або в iнтересах третьої особи -

караються штрафом вiд двохсот п'ятдесяти до п'ятисот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або громадськими роботами на строк вiд ста до двохсот годин, або обмеженням волi на строк до двох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

4. Дiї, передбаченi частиною третьою цiєї статтi, вчиненi повторно або за попередньою змовою групою осiб чи поєднанi з вимаганням неправомiрної вигоди, -

караються штрафом вiд п'ятисот до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або громадськими роботами на строк вiд ста шiстдесяти до двохсот сорока годин, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

5. Особа, яка запропонувала, пообiцяла або надала неправомiрну вигоду, звiльняється вiд кримiнальної вiдповiдальностi за злочини, передбаченi статтями 354, 368³, 368⁴, 369, 369² цього Кодексу, якщо пiсля пропозицiї, обiцянки чи надання неправомiрної вигоди вона - до отримання з iнших джерел iнформацiї про цей злочин органом, службова особа якого згiдно iз законом надiлена правом повiдомляти про пiдозру, - добровiльно заявила про те, що сталося, такому органу та активно сприяла розкриттю злочину, вчиненого особою, яка одержала неправомiрну вигоду або прийняла її пропозицiю чи обiцянку. Зазначене звiльнення не застосовується у разi, якщо пропозицiя, обiцянка чи надання неправомiрної вигоди були вчиненi по вiдношенню до осiб, визначених у частинi четвертiй статтi 18 цього Кодексу.

     Примiтка. 1. Пiд особою, яка працює на користь пiдприємства, установи, органiзацiї, слiд розумiти особу, яка виконує роботу або надає послугу вiдповiдно до договору з таким пiдприємством, установою, органiзацiєю.
     2. У цiй статтi пiд неправомiрною вигодою слiд розумiти грошовi кошти чи iнше майно, переваги, пiльги, послуги, нематерiальнi активи, будь-якi iншi вигоди нематерiального чи негрошового характеру, якi пропонують, обiцяють, надають чи одержують без законних на те пiдстав.
     3. Пiд пропозицiєю у статтях 354, 368, 368³ - 370 слiд розумiти висловлення працiвнику пiдприємства, установи чи органiзацiї, особi, яка надає публiчнi послуги, або службовiй особi намiру про надання неправомiрної вигоди, а пiд обiцянкою - висловлення такого намiру з повiдомленням про час, мiсце, спосiб надання неправомiрної вигоди.
     4. Повторним у статтях 354, 368, 368³, 368⁴ i 369 цього Кодексу визнається злочин, вчинений особою, яка ранiше вчинила будь-який iз злочинiв, передбачених зазначеними статтями.
     5. У статтях 354, 368, 368³ i 368⁴ цього Кодексу пiд вимаганням неправомiрної вигоди слiд розумiти вимогу щодо надання неправомiрної вигоди з погрозою вчинення дiй або бездiяльностi з використанням свого становища, наданих повноважень, влади, службового становища стосовно особи, яка надає неправомiрну вигоду, або умисне створення умов, за яких особа вимушена надати неправомiрну вигоду з метою запобiгання шкiдливим наслiдкам щодо своїх прав i законних iнтересiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 18.04.2013р. N 221-VII, вiд 13.05.2014р. N 1261-VII, вiд 12.02.2015р. N 198-VIII, вiд 10.11.2015р. N 770-VIII)

Стаття 355. Примушування до виконання чи невиконання цивiльно-правових зобов'язань

1. Примушування до виконання чи невиконання цивiльно-правових зобов'язань, тобто вимога виконати чи не виконати договiр, угоду чи iнше цивiльно-правове зобов'язання з погрозою насильства над потерпiлим або його близькими родичами, пошкодження чи знищення їх майна за вiдсутностi ознак вимагання, -

карається виправними роботами на строк до двох рокiв або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до двох рокiв.

2. Примушування до виконання чи невиконання цивiльно-правових зобов'язань, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осiб, або iз погрозою вбивства чи заподiяння тяжких тiлесних ушкоджень, або поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя i здоров'я, або з пошкодженням чи знищенням майна, -

карається позбавленням волi на строк вiд трьох до п'яти рокiв.

3. Примушування до виконання чи невиконання цивiльно-правових зобов'язань, вчинене органiзованою групою або поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я, або таке, що завдало великої шкоди чи спричинило iншi тяжкi наслiдки, -

карається позбавленням волi на строк вiд чотирьох до восьми рокiв.

Стаття 356. Самоправство

Самоправство, тобто самовiльне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дiй, правомiрнiсть яких оспорюється окремим громадянином або пiдприємством, установою чи органiзацiєю, якщо такими дiями була заподiяна значна шкода iнтересам громадянина, державним чи громадським iнтересам або iнтересам власника, -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або арештом на строк до трьох мiсяцiв.

Стаття 357. Викрадення, привласнення, вимагання документiв, штампiв, печаток, заволодiння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження

1. Викрадення, привласнення, вимагання офiцiйних документiв, штампiв чи печаток або заволодiння ними шляхом шахрайства чи зловживання особи своїм службовим становищем, а так само їх умисне знищення, пошкодження чи приховування, а також здiйснення таких самих дiй вiдносно приватних документiв, що знаходяться на пiдприємствах, в установах чи органiзацiях незалежно вiд форми власностi, вчинене з корисливих мотивiв або в iнших особистих iнтересах, -

2. Тi самi дiї, якщо вони спричинили порушення роботи пiдприємства, установи чи органiзацiї або вчиненi щодо особливо важливих документiв, штампiв, печаток, -

караються штрафом до сiмдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

3. Незаконне заволодiння будь-яким способом паспортом або iншим важливим особистим документом -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або арештом на строк до трьох мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв.

Стаття 358. Пiдроблення документiв, печаток, штампiв та бланкiв, збут чи використання пiдроблених документiв, печаток, штампiв

1. Пiдроблення посвiдчення або iншого офiцiйного документа, який видається чи посвiдчується пiдприємством, установою, органiзацiєю, громадянином-пiдприємцем, нотарiусом, державним реєстратором, суб'єктом державної реєстрацiї прав, особою, яка уповноважена на виконання функцiй держави щодо реєстрацiї юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем, аудитором чи iншою особою, яка має право видавати чи посвiдчувати такi документи, i який надає права або звiльняє вiд обов'язкiв, з метою використання його пiдроблювачем чи iншою особою або збут такого документа, а також виготовлення пiдроблених печаток, штампiв чи бланкiв пiдприємств, установ чи органiзацiй незалежно вiд форми власностi, iнших офiцiйних печаток, штампiв чи бланкiв з тiєю самою метою або їх збут -

караються штрафом до однiєї тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до двох рокiв.

2. Складання чи видача працiвником юридичної особи незалежно вiд форми власностi, який не є службовою особою, складання чи видача приватним пiдприємцем, аудитором, експертом, оцiнювачем, адвокатом, нотарiусом, державним реєстратором, суб'єктом державної реєстрацiї прав, особою, яка уповноважена на виконання функцiй держави щодо реєстрацiї юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем або iншою особою, яка здiйснює професiйну дiяльнiсть, пов'язану з наданням публiчних чи адмiнiстративних послуг, завiдомо пiдроблених офiцiйних документiв, якi посвiдчують певнi факти, що мають юридичне значення або надають певнi права чи звiльняють вiд обов'язкiв, пiдроблення з метою використання або збуту посвiдчень, iнших офiцiйних документiв, що складенi у визначенiй законом формi та мiстять передбаченi законом реквiзити, виготовлення пiдроблених офiцiйних печаток, штампiв чи бланкiв з метою їх збуту або їх збут чи збут завiдомо пiдроблених офiцiйних документiв, у тому числi особистих документiв особи, -

караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або арештом на строк вiд трьох до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв.

караються обмеженням волi на строк до п'яти рокiв або позбавленням волi на той самий строк.

4. Використання завiдомо пiдробленого документа -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до двох рокiв.

Примiтка. Пiд офiцiйним документом у цiй статтi та статтях 357 i 366 цього Кодексу слiд розумiти документи, що мiстять зафiксовану на будь-яких матерiальних носiях iнформацiю, яка пiдтверджує чи посвiдчує певнi подiї, явища або факти, якi спричинили чи здатнi спричинити наслiдки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчiй дiяльностi, що складаються, видаються чи посвiдчуються повноважними (компетентними) особами органiв державної влади, мiсцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осiб незалежно вiд форми власностi та органiзацiйно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числi самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професiйною чи службовою дiяльнiстю складати, видавати чи посвiдчувати певнi види документiв, що складенi з дотриманням визначених законом форм та мiстять передбаченi законом реквiзити.

(У редакцiї Закону України вiд 11.06.2009р. N 1508-VI, який втратив чиннiсть згiдно iз Законом України вiд 21.12.2010р. N 2808-VI, 07.04.2011р. N 3207-VI, вiд 06.10.2016р. N 1666-VIII)

Стаття 359. Незаконнi придбання, збут або використання спецiальних технiчних засобiв отримання iнформацiї

1. Незаконне придбання або збут спецiальних технiчних засобiв негласного отримання iнформацiї, а також незаконне їх використання -

караються штрафом вiд двохсот до тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк до чотирьох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

2. Тi самi дiї, вчиненi повторно або за попередньою змовою групою осiб, -

караються позбавленням волi на строк вiд чотирьох до семи рокiв.

3. Дiї, передбаченi частиною першою або другою цiєї статтi, вчиненi органiзованою групою або якщо вони заподiяли iстотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам чи iнтересам окремих громадян, державним чи громадським iнтересам або iнтересам окремих юридичних осiб, -

караються позбавленням волi на строк вiд семи до десяти рокiв.

(У редакцiї Закону України вiд 15.06.2010р. N 2338-VI)

Стаття 360. Умисне пошкодження або руйнування телекомунiкацiйної мережi

1. Умисне пошкодження або руйнування телекомунiкацiйної мережi чи технiчних засобiв телекомунiкацiї, чи споруд електрозв'язку, що входять до складу телекомунiкацiйної мережi, якщо такi дiї спричинили припинення надання телекомунiкацiйних послуг, -

караються штрафом вiд однiєї тисячi до трьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або громадськими роботами на строк до ста двадцяти годин, або обмеженням волi на строк вiд одного до трьох рокiв.

2. Тi самi дiї, вчиненi повторно або за попередньою змовою групою осiб, або загальнонебезпечним способом, -

караються штрафом вiд трьох тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або позбавленням волi на строк вiд трьох до п'яти рокiв.

3. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, якщо вони заподiяли майнову шкоду у великому розмiрi або спричинили тяжкi наслiдки, -

караються штрафом вiд п'ятнадцяти тисяч до двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або позбавленням волi на строк вiд шести до восьми рокiв.

Примiтка.1. У цiй статтi майнова шкода визнається заподiяною у великому розмiрi, якщо її розмiр у тисячу i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян.
2. Тяжкими наслiдками у цiй статтi вважаються дiї, що спричинили припинення надання телекомунiкацiйних послуг на критично важливi об'єкти iнфраструктури.

(У редакцiї Закону України вiд 13.05.2020р. N 600-IX)

Р о з д i л XVI
КРИМIНАЛЬНI ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРI ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННО-ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ МАШИН (КОМП'ЮТЕРIВ), СИСТЕМ ТА КОМП'ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ I МЕРЕЖ ЕЛЕКТРОЗВ'ЯЗКУ

(Роздiл iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 05.06.2003р. N 908-IV, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 361. Несанкцiоноване втручання в роботу iнформацiйних (автоматизованих), електронних комунiкацiйних, iнформацiйно-комунiкацiйних систем, електронних комунiкацiйних мереж

1. Несанкцiоноване втручання в роботу iнформацiйних (автоматизованих), електронних комунiкацiйних, iнформацiйно-комунiкацiйних систем, електронних комунiкацiйних мереж -

2. Тi самi дiї, вчиненi повторно або за попередньою змовою групою осiб, -

караються штрафом вiд трьох тисяч до семи тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

3. Дiї, передбаченi частиною першою або другою цiєї статтi, якщо вони призвели до витоку, втрати, пiдробки, блокування iнформацiї, спотворення процесу обробки iнформацiї або до порушення встановленого порядку її маршрутизацiї, -

караються штрафом вiд семи тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або позбавленням волi на строк вiд трьох до восьми рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв або без такого.

4. Дiї, передбаченi частиною першою або другою цiєї статтi, якщо вони заподiяли значну шкоду чи створили небезпеку тяжких технологiчних аварiй або екологiчних катастроф, загибелi або масового захворювання населення чи iнших тяжких наслiдкiв, -

караються позбавленням волi на строк вiд восьми до дванадцяти рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв або без такого.

5. Дiї, передбаченi частиною третьою або четвертою цiєї статтi, вчиненi пiд час дiї воєнного стану, -

караються позбавленням волi на строк вiд десяти до п'ятнадцяти рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

6. Дiї, передбаченi частинами першою - четвертою цiєї статтi, не вважаються несанкцiонованим втручанням в роботу iнформацiйних (автоматизованих), електронних комунiкацiйних, iнформацiйно-комунiкацiйних систем, електронних комунiкацiйних мереж, якщо вони були вчиненi вiдповiдно до порядку пошуку та виявлення потенцiйних вразливостей таких систем чи мереж.

Примiтка. Значною шкодою у статтях 361 - 363¹ вважається така шкода, яка в триста i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 05.06.2003р. N 908-IV, вiд 23.12.2004р. N 2289-IV, вiд 10.11.2015р. N 770-VIII, у редакцiї Закону України вiд 24.03.2022р. N 2149-IX)

Стаття 361¹. Створення з метою протиправного використання, розповсюдження або збуту шкiдливих програмних чи технiчних засобiв, а також їх розповсюдження або збут

1. Створення з метою протиправного використання, розповсюдження або збуту, а також розповсюдження або збут шкiдливих програмних чи технiчних засобiв, призначених для несанкцiонованого втручання в роботу iнформацiйних (автоматизованих), електронних комунiкацiйних, iнформацiйно-комунiкацiйних систем, електронних комунiкацiйних мереж, -

караються штрафом вiд двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або позбавленням волi на строк до трьох рокiв.

2. Тi самi дiї, вчиненi повторно або за попередньою змовою групою осiб, або якщо вони заподiяли значну шкоду, -

караються позбавленням волi на строк до п'яти рокiв.

(Доповнено статтею 361¹ згiдно iз Законом України вiд 23.12.2004р. N 2289-IV, iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 10.11.2015р. N 770-VIII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX, iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 24.03.2022р. N 2149-IX)

Стаття 361². Несанкцiонованi збут або розповсюдження iнформацiї з обмеженим доступом, яка зберiгається в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або на носiях такої iнформацiї

1. Несанкцiонованi збут або розповсюдження iнформацiї з обмеженим доступом, яка зберiгається в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або на носiях такої iнформацiї, створеної та захищеної вiдповiдно до чинного законодавства, -

караються штрафом вiд двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або позбавленням волi на строк до двох рокiв.

2. Тi самi дiї, вчиненi повторно або за попередньою змовою групою осiб, або якщо вони заподiяли значну шкоду, -

караються позбавленням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв.

(Доповнено статтею 361² згiдно iз Законом України вiд 23.12.2004р. N 2289-IV, iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 10.11.2015р. N 770-VIII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 361³. Втратила чиннiсть.

(Доповнено статтею 361³ згiдно iз Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII; втратила чиннiсть у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII згiдно iз Законом України вiд 28.01.2014р. N 732-VII, виключена згiдно iз Законом України вiд 23.02.2014р. N 767-VII)

Стаття 361⁴. Втратила чиннiсть.

(Доповнено статтею 361⁴ згiдно iз Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII; втратила чиннiсть у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII згiдно iз Законом України вiд 28.01.2014р. N 732-VII, виключена згiдно iз Законом України вiд 23.02.2014р. N 767-VII)

Стаття 362. Несанкцiонованi дiї з iнформацiєю, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або зберiгається на носiях такої iнформацiї, вчиненi особою, яка має право доступу до неї

1. Несанкцiонованi змiна, знищення або блокування iнформацiї, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах чи комп'ютерних мережах або зберiгається на носiях такої iнформацiї, вчиненi особою, яка має право доступу до неї, -

караються штрафом вiд двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв.

2. Несанкцiонованi перехоплення або копiювання iнформацiї, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або зберiгається на носiях такої iнформацiї, якщо це призвело до її витоку, вчиненi особою, яка має право доступу до такої iнформацiї, -

караються позбавленням волi на строк до трьох рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на той самий строк.

3. Дiї, передбаченi частиною першою або другою цiєї статтi, вчиненi повторно або за попередньою змовою групою осiб, або якщо вони заподiяли значну шкоду, -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до шести рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 23.12.2004р. N 2289-IV, вiд 10.11.2015р. N 770-VIII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 362¹. Втратила чиннiсть.

(Доповнено статтею 362¹ згiдно iз Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII; втратила чиннiсть у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII згiдно iз Законом України вiд 28.01.2014р. N 732-VII, виключена згiдно iз Законом України вiд 23.02.2014р. N 767-VII)

Стаття 363. Порушення правил експлуатацiї електронно-обчислювальних машин (комп'ютерiв), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку або порядку чи правил захисту iнформацiї, яка в них оброблюється

Порушення правил експлуатацiї електронно-обчислювальних машин (комп'ютерiв), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку або порядку чи правил захисту iнформацiї, яка в них оброблюється, якщо це заподiяло значну шкоду, вчиненi особою, яка вiдповiдає за їх експлуатацiю, -

караються штрафом вiд двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк до трьох рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на той самий строк.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 23.12.2004р. N 2289-IV, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 363¹. Перешкоджання роботi електронно-обчислювальних машин (комп'ютерiв), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку шляхом масового розповсюдження повiдомлень електрозв'язку

1. Умисне масове розповсюдження повiдомлень електрозв'язку, здiйснене без попередньої згоди адресатiв, що призвело до порушення або припинення роботи електронно-обчислювальних машин (комп'ютерiв), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку, -

карається штрафом вiд двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк до трьох рокiв.

2. Тi самi дiї, вчиненi повторно або за попередньою змовою групою осiб, якщо вони заподiяли значну шкоду, -

караються обмеженням волi на строк до п'яти рокiв або позбавленням волi на той самий строк, з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

(Доповнено статтею 363¹ згiдно iз Законом України вiд 23.12.2004р. N 2289-IV, iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 10.11.2015р. N 770-VIII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Р о з д i л XVII
КРИМIНАЛЬНI ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРI СЛУЖБОВОЇ ДIЯЛЬНОСТI ТА ПРОФЕСIЙНОЇ ДIЯЛЬНОСТI, ПОВ'ЯЗАНОЇ З НАДАННЯМ ПУБЛIЧНИХ ПОСЛУГ

(Назва роздiлу iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 07.04.2011р. N 3207-VI, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем

1. Зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомiрної вигоди для самої себе чи iншої фiзичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч iнтересам служби, якщо воно завдало iстотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та iнтересам окремих громадян або державним чи громадським iнтересам, або iнтересам юридичних осiб, -

карається арештом на строк до шести мiсяцiв або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв, iз штрафом вiд двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

2. Те саме дiяння, якщо воно спричинило тяжкi наслiдки, -

карається позбавленням волi на строк вiд трьох до шести рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв, зi штрафом вiд п'ятисот до однiєї тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

3. Частину третю виключено.

     Примiтка. 1. Службовими особами у статтях 364, 368, 368⁵, 369 цього Кодексу є особи, якi постiйно, тимчасово чи за спецiальним повноваженням здiйснюють функцiї представникiв влади чи мiсцевого самоврядування, а також обiймають постiйно чи тимчасово в органах державної влади, органах мiсцевого самоврядування, на державних чи комунальних пiдприємствах, в установах чи органiзацiях посади, пов'язанi з виконанням органiзацiйно-розпорядчих чи адмiнiстративно-господарських функцiй, або виконують такi функцiї за спецiальним повноваженням, яким особа надiляється повноважним органом державної влади, органом мiсцевого самоврядування, центральним органом державного управлiння iз спецiальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою пiдприємства, установи, органiзацiї, судом або законом.
     Для цiлей статей 364, 368, 368⁵, 369 цього Кодексу до державних та комунальних пiдприємств прирiвнюються юридичнi особи, у статутному фондi яких вiдповiдно державна чи комунальна частка перевищує 50 вiдсоткiв або становить величину, що забезпечує державi чи територiальнiй громадi право вирiшального впливу на господарську дiяльнiсть такого пiдприємства.
     2. Службовими особами також визнаються посадовi особи iноземних держав (особи, якi обiймають посади в законодавчому, виконавчому або судовому органi iноземної держави, у тому числi присяжнi засiдателi, iншi особи, якi здiйснюють функцiї держави для iноземної держави, зокрема для державного органу або державного пiдприємства), а також iноземнi третейськi суддi, особи, уповноваженi вирiшувати цивiльнi, комерцiйнi або трудовi спори в iноземних державах у порядку, альтернативному судовому, посадовi особи мiжнародних органiзацiй (працiвники мiжнародної органiзацiї чи будь-якi iншi особи, уповноваженi такою органiзацiєю дiяти вiд її iменi), члени мiжнародних парламентських асамблей, учасником яких є Україна, та суддi i посадовi особи мiжнародних судiв.
     3. Iстотною шкодою у статтях 364, 364¹, 365, 365², 367 вважається така шкода, яка в сто i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян.
     4. Тяжкими наслiдками у статтях 364 - 367 вважаються такi наслiдки, якi у двiстi п'ятдесят i бiльше разiв перевищують неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.04.2008р. N 270-VI, вiд 11.06.2009р. N 1508-VI, який втратив чиннiсть згiдно iз Законом України вiд 21.12.2010р. N 2808-VI; у редакцiї Закону України вiд 07.04.2011р. N 3207-VI, Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 18.04.2013р. N 222-VII, вiд 21.02.2014р. N 746-VII, вiд 13.05.2014р. N 1261-VII, вiд 10.11.2015р. N 770-VIII, вiд 31.10.2019р. N 263-IX)

Стаття 364¹. Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно вiд органiзацiйно-правової форми

1. Зловживання повноваженнями, тобто умисне, з метою одержання неправомiрної вигоди для себе чи iнших осiб використання всупереч iнтересам юридичної особи приватного права незалежно вiд органiзацiйно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, якщо це завдало iстотної шкоди охоронюваним законом правам або iнтересам окремих громадян, або державним чи громадським iнтересам, або iнтересам юридичних осiб, -

карається штрафом вiд однiєї тисячi до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або арештом на строк до трьох мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до двох рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до двох рокiв.

2. Те саме дiяння, якщо воно спричинило тяжкi наслiдки, -

карається штрафом вiд чотирьох тисяч до шести тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або арештом на строк до шести мiсяцiв, або позбавленням волi на строк вiд трьох до шести рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

Примiтка. У статтях 364, 364¹, 365², 368, 368³, 368⁴, 369, 369² та 370 цього Кодексу пiд неправомiрною вигодою слiд розумiти грошовi кошти або iнше майно, переваги, пiльги, послуги, нематерiальнi активи, будь-якi iншi вигоди нематерiального чи негрошового характеру, якi пропонують, обiцяють, надають або одержують без законних на те пiдстав.

(Доповнено статтею 364¹ згiдно iз Законом України вiд 07.04.2011р. N 3207-VI; iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.11.2011р. N 4025-VI, вiд 18.04.2013р. N 221-VII, вiд 21.02.2014р. N 746-VII, вiд 13.05.2014р. N 1261-VII, вiд 12.02.2015р. N 198-VIII, вiд 10.11.2015р. N 770-VIII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 364². Здiйснення народним депутатом України на пленарному засiданнi Верховної Ради України голосування замiсть iншого народного депутата України

Умисне здiйснення народним депутатом України на пленарному засiданнi Верховної Ради України голосування замiсть iншого народного депутата України (неособисте голосування) -

карається штрафом вiд трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

(Доповнено статтею 364² згiдно iз Законом України вiд 19.12.2019р. N 404-IX)

Стаття 365. Перевищення влади або службових повноважень працiвником правоохоронного органу

1. Перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення працiвником правоохоронного органу дiй, якi явно виходять за межi наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали iстотної шкоди охоронюваним законом правам, iнтересам окремих громадян, державним чи громадським iнтересам, iнтересам юридичних осiб, -

карається обмеженням волi на строк до п'яти рокiв або позбавленням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

2. Дiї, передбаченi частиною першою цiєї статтi, якщо вони супроводжувалися насильством або погрозою застосування насильства, застосуванням зброї чи спецiальних засобiв або болiсними i такими, що ображають особисту гiднiсть потерпiлого, дiями, за вiдсутностi ознак катування, -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до восьми рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

3. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, якщо вони спричинили тяжкi наслiдки, -

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.04.2008р. N 270-VI, вiд 11.06.2009р. N 1508-VI, який втратив чиннiсть згiдно iз Законом України вiд 21.12.2010р. N 2808-VI; у редакцiї Закону України вiд 07.04.2011р. N 3207-VI, вiд 21.02.2014р. N 746-VII)

Стаття 365¹. Виключена.

(Доповнено статтею 365¹ згiдно iз Законом України вiд 07.04.2011р. N 3207-VI; iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.11.2011р. N 4025-VI, виключена згiдно iз Законом України вiд 21.02.2014р. N 746-VII)

Стаття 365². Зловживання повноваженнями особами, якi надають публiчнi послуги

1. Зловживання своїми повноваженнями аудитором, нотарiусом, оцiнювачем, уповноваженою особою або службовою особою Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб, iншою особою, яка не є державним службовцем, посадовою особою мiсцевого самоврядування, але здiйснює професiйну дiяльнiсть, пов'язану з наданням публiчних послуг, у тому числi послуг експерта, арбiтражного керуючого, приватного виконавця, незалежного посередника, члена трудового арбiтражу, третейського суддi (пiд час виконання цих функцiй), або державним реєстратором, суб'єктом державної реєстрацiї прав, державним виконавцем, приватним виконавцем з метою отримання неправомiрної вигоди, якщо це завдало iстотної шкоди охоронюваним законом правам або iнтересам окремих громадян, державним чи громадським iнтересам або iнтересам юридичних осiб, -

карається штрафом вiд двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до десяти рокiв.

2. Те саме дiяння, вчинене стосовно неповнолiтньої чи недiєздатної особи, особи похилого вiку або повторно, -

карається обмеженням волi на строк до п'яти рокiв або позбавленням волi на строк вiд трьох до п'яти рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

3. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, якщо вони спричинили тяжкi наслiдки, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до восьми рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв, з конфiскацiєю майна або без такої.

(Доповнено статтею 365² згiдно iз Законом України вiд 07.04.2011р. N 3207-VI; iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.11.2011р. N 4025-VI, вiд 13.05.2014р. N 1261-VII, вiд 16.07.2015р. N 629-VIII, вiд 10.11.2015р. N 770-VIII, вiд 02.06.2016р. N 1403-VIII, вiд 06.10.2016р. N 1666-VIII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 365³. Бездiяльнiсть працiвника правоохоронного органу щодо незаконної дiяльностi з органiзацiї або проведення азартних iгор, лотерей

1. Бездiяльнiсть працiвника правоохоронного органу щодо незаконної дiяльностi з органiзацiї або проведення азартних iгор, лотерей, тобто умисне з корисливих мотивiв чи в iнших особистих iнтересах або в iнтересах третiх осiб невжиття передбачених законодавством заходiв за заявою (повiдомленням) про вчинення незаконної дiяльностi з органiзацiї або проведення азартних iгор, лотерей або приховування виявленої ним незаконної дiяльностi з органiзацiї або проведення азартних iгор, лотерей -

карається позбавленням волi на строк вiд шести до восьми рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

(Доповнено статтею 365³ згiдно iз Законом України вiд 14.07.2020р. N 768-IX)

Стаття 366. Службове пiдроблення

1. Складання, видача службовою особою завiдомо неправдивих офiцiйних документiв, внесення до офiцiйних документiв завiдомо неправдивих вiдомостей, iнше пiдроблення офiцiйних документiв -

караються штрафом вiд двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

2. Тi самi дiяння, якщо вони спричинили тяжкi наслiдки, -

караються позбавленням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв, зi штрафом вiд двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 11.06.2009р. N 1508-VI, який втратив чиннiсть згiдно iз Законом України вiд 21.12.2010р. N 2808-VI, у вiд 07.04.2011р. N 3207-VI, вiд 18.04.2013р. N 222-VII, вiд 13.05.2014р. N 1261-VII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 366¹. Виключена.

(Доповнено статтею 366¹ згiдно iз Законом України вiд 14.10.2014р. N 1700-VII, який вводиться в дiю з 26.04.2015р., iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз Законами України вiд 15.03.2016р. N 1022-VIII, вiд 06.12.2016р. N 1774-VIII, виключена згiдно iз Законом України вiд 04.12.2020р. N 1074-IX)

Стаття 366². Декларування недостовiрної iнформацiї

1. Умисне внесення суб'єктом декларування завiдомо недостовiрних вiдомостей до декларацiї особи, уповноваженої на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування, передбаченої Законом України "Про запобiгання корупцiї", якщо такi вiдомостi вiдрiзняються вiд достовiрних на суму вiд 500 до 2000 прожиткових мiнiмумiв для працездатних осiб, -

карається штрафом вiд трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або громадськими роботами на строк вiд ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або обмеженням волi на строк до двох рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

2. Умисне внесення суб'єктом декларування завiдомо недостовiрних вiдомостей до декларацiї особи, уповноваженої на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування, передбаченої Законом України "Про запобiгання корупцiї", якщо такi вiдомостi вiдрiзняються вiд достовiрних на суму понад 2000 прожиткових мiнiмумiв для працездатних осiб, -

карається штрафом вiд чотирьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або громадськими роботами на строк вiд ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або обмеженням волi на строк до двох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

Примiтка. Суб'єктами декларування у цiй статтi та статтi 366³ цього Кодексу є особи, якi вiдповiдно до частин першої та другої статтi 45 Закону України "Про запобiгання корупцiї" зобов'язанi подавати декларацiю особи, уповноваженої на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування.

(Доповнено статтею 366² згiдно iз Законом України вiд 04.12.2020р. N 1074-IX, iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 29.06.2021р. N 1576-IX)

Стаття 366³. Неподання суб'єктом декларування декларацiї особи, уповноваженої на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування

Умисне неподання суб'єктом декларування декларацiї особи, уповноваженої на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування, передбаченої Законом України "Про запобiгання корупцiї", -

карається штрафом вiд двох тисяч п'ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або громадськими роботами на строк вiд ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або обмеженням волi на строк до двох рокiв, або позбавленням волi строком на один рiк, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

(Доповнено статтею 366³ згiдно iз Законом України вiд 04.12.2020р. N 1074-IX, iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 29.06.2021р. N 1576-IX)

Стаття 367. Службова недбалiсть

1. Службова недбалiсть, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язкiв через несумлiнне ставлення до них, що завдало iстотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та iнтересам окремих громадян, державним чи громадським iнтересам або iнтересам окремих юридичних осiб, -

карається штрафом вiд двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

2. Те саме дiяння, якщо воно спричинило тяжкi наслiдки, -

карається позбавленням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв та зi штрафом вiд двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або без такого.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 11.06.2009р. N 1508-VI, який втратив чиннiсть згiдно iз Законом України вiд 21.12.2010р. N 2808-VI; iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 07.04.2011р. N 3207-VI, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 368. Прийняття пропозицiї, обiцянки або одержання неправомiрної вигоди службовою особою

1. Прийняття пропозицiї, обiцянки або одержання службовою особою неправомiрної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в iнтересах того, хто пропонує, обiцяє чи надає неправомiрну вигоду, чи в iнтересах третьої особи будь-якої дiї з використанням наданої їй влади чи службового становища -

карається штрафом вiд однiєї тисячi до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або арештом на строк вiд трьох до шести мiсяцiв, або позбавленням волi на строк вiд двох до чотирьох рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

2. Дiяння, передбачене частиною першою цiєї статтi, предметом якого була неправомiрна вигода у значному розмiрi, -

3. Дiяння, передбачене частиною першою або другою цiєї статтi, предметом якого була неправомiрна вигода у великому розмiрi або вчинене службовою особою, яка займає вiдповiдальне становище, або за попередньою змовою групою осiб, або повторно, або поєднане з вимаганням неправомiрної вигоди, -

карається позбавленням волi на строк вiд п'яти до десяти рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв, з конфiскацiєю майна.

4. Дiяння, передбачене частинами першою, другою або третьою цiєї статтi, предметом якого була неправомiрна вигода в особливо великому розмiрi, або вчинене службовою особою, яка займає особливо вiдповiдальне становище, -

карається позбавленням волi на строк вiд восьми до дванадцяти рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв, з конфiскацiєю майна.

     Примiтка. 1. Неправомiрною вигодою в значному розмiрi вважається вигода, що в сто i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян, у великому розмiрi - така, що у двiстi i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян, в особливо великому розмiрi - така, що у п'ятсот i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян.
     2. Службовими особами, якi займають вiдповiдальне становище, у статтях 368, 368², 369 та 382 цього Кодексу є особи, зазначенi у пунктi 1 примiтки до статтi 364 цього Кодексу, посади яких згiдно iз статтею 6 Закону України "Про державну службу" належать до категорiї "Б", суддi, прокурори, слiдчi i дiзнавачi, а також iншi, крiм зазначених у пунктi 3 примiтки до цiєї статтi, керiвники i заступники керiвникiв органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування, їх структурних пiдроздiлiв та одиниць.
     3. Службовими особами, якi займають особливо вiдповiдальне становище, у статтях 368, 368⁵, 369 та 382 цього Кодексу є:
     1) Президент України, Прем'єр-мiнiстр України, члени Кабiнету Мiнiстрiв України, першi заступники та заступники мiнiстрiв, члени Нацiональної ради України з питань телебачення i радiомовлення, Нацiональної комiсiї, що здiйснює державне регулювання у сферi ринкiв фiнансових послуг, Нацiональної комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку, Антимонопольного комiтету України, Голова Державного комiтету телебачення i радiомовлення України, Голова Фонду державного майна України, його перший заступник та заступники, члени Центральної виборчої комiсiї, народнi депутати України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Директор Нацiонального антикорупцiйного бюро України, Генеральний прокурор, його перший заступник та заступники, Голова Конституцiйного Суду України, його заступники та суддi Конституцiйного Суду України, Голова Верховного Суду України, його перший заступник, заступники та суддi Верховного Суду України, голови вищих спецiалiзованих судiв, їх заступники та суддi вищих спецiалiзованих судiв, Голова Нацiонального банку України, його перший заступник та заступники, Секретар Ради нацiональної безпеки i оборони України, його перший заступник та заступники, Постiйний Представник Президента України в Автономнiй Республiцi Крим, його перший заступник та заступники, радники та помiчники Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-мiнiстра України;
     2) особи, посади яких згiдно iз статтею 6 Закону України "Про державну службу" належать до категорiї "А";
     3) особи, посади яких згiдно iз статтею 14 Закону України "Про службу в органах мiсцевого самоврядування" вiднесенi до першої та другої категорiй посад в органах мiсцевого самоврядування.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 11.06.2009р. N 1508-VI, який втратив чиннiсть згiдно iз Законом України вiд 21.12.2010р. N 2808-VI, вiд 07.04.2011р. N 3207-VI, вiд 18.04.2013р. N 221-VII, вiд 18.04.2013р. N 222-VII, вiд 13.05.2014р. N 1261-VII, вiд 14.10.2014р. N 1698-VII, вiд 10.11.2015р. N 770-VIII, вiд 10.12.2015р. N 889-VIII, вiд 31.10.2019р. N 263-IX, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX, iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 31.10.2019р. N 263-IX, вiд 17.06.2020р. N 720-IX, вiд 17.11.2021р. N 1888-IX)

Стаття 368¹. Втратила чиннiсть.

(Доповнено статтею 368¹ згiдно iз Законом України вiд 11.06.2009р. N 1508-VI, який втратив чиннiсть згiдно iз Законом України вiд 21.12.2010р. N 2808-VI)

Стаття 368². Незаконне збагачення

1. Набуття особою, уповноваженою на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування, у власнiсть активiв у значному розмiрi, законнiсть пiдстав набуття яких не пiдтверджено доказами, а так само передача нею таких активiв будь-якiй iншiй особi -

караються позбавленням волi на строк до двох рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв, з конфiскацiєю майна.

2. Тi самi дiяння, вчиненi службовою особою, яка займає вiдповiдальне становище, -

караються позбавленням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв, з конфiскацiєю майна.

3. Дiяння, передбаченi частиною першою цiєї статтi, вчиненi службовою особою, яка займає особливо вiдповiдальне становище, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до десяти рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв, з конфiскацiєю майна.

     Примiтка. 1. Особами, уповноваженими на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування, є особи, зазначенi у пунктi 1 частини першої статтi 3 Закону України "Про запобiгання корупцiї".
     2. Пiд активами у значному розмiрi у цiй статтi розумiються грошовi кошти або iнше майно, а також доходи вiд них, якщо їх розмiр (вартiсть) перевищує одну тисячу неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.
     3. Пiд передачею активiв у цiй статтi розумiється укладення будь-яких правочинiв, на пiдставi яких виникає право власностi або право користування на активи, а також надання iншiй особi грошових коштiв чи iншого майна для укладення таких правочинiв.

(Доповнено статтею 368² згiдно iз Законом України вiд 07.04.2011р. N 3207-VI, iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 18.04.2013р. N 221-VII, вiд 18.04.2013р. N 222-VII, вiд 14.10.2014р. N 1698-VII, вiд 12.02.2015р. N 198-VIII, вiд 10.11.2015р. N 770-VIII)

Стаття 368³. Пiдкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно вiд органiзацiйно-правової форми

1. Пропозицiя чи обiцянка службовiй особi юридичної особи приватного права незалежно вiд органiзацiйно-правової форми надати їй або третiй особi неправомiрну вигоду, а так само надання такої вигоди або прохання її надати за вчинення зазначеною службовою особою дiй чи її бездiяльнiсть з використанням наданих їй повноважень в iнтересах того, хто пропонує, обiцяє чи надає таку вигоду, або в iнтересах третьої особи -

караються штрафом вiд однiєї тисячi до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або громадськими роботами на строк вiд ста до двохсот годин, або обмеженням волi на строк до двох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

2. Тi самi дiї, вчиненi повторно або за попередньою змовою групою осiб чи органiзованою групою, -

караються штрафом вiд двох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк до чотирьох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

3. Прийняття пропозицiї, обiцянки або одержання службовою особою юридичної особи приватного права незалежно вiд органiзацiйно-правової форми неправомiрної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення дiй або бездiяльнiсть з використанням наданих їй повноважень в iнтересах того, хто пропонує, обiцяє чи надає таку вигоду, або в iнтересах третьої особи -

караються штрафом вiд двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до двох рокiв.

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до семи рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв, з конфiскацiєю майна.

5. Виключено.

Примiтка. Виключено.

(Доповнено статтею 368³ згiдно iз Законом України вiд 07.04.2011р. N 3207-VI; iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.11.2011р. N 4025-VI, вiд 18.04.2013р. N 221-VII, у редакцiї Закону України вiд 13.05.2014р. N 1261-VII, вiд 12.02.2015р. N 198-VIII, вiд 10.11.2015р. N 770-VIII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 368⁴. Пiдкуп особи, яка надає публiчнi послуги

1. Пропозицiя чи обiцянка аудитору, нотарiусу, оцiнювачу, iншiй особi, яка не є державним службовцем, посадовою особою мiсцевого самоврядування, але провадить професiйну дiяльнiсть, пов'язану з наданням публiчних послуг, у тому числi послуг експерта, арбiтражного керуючого, приватного виконавця, незалежного посередника, члена трудового арбiтражу, третейського суддi (пiд час виконання цих функцiй), надати йому/їй або третiй особi неправомiрну вигоду, а так само надання такої вигоди або прохання її надати за вчинення особою, яка надає публiчнi послуги, дiй або її бездiяльнiсть з використанням наданих їй повноважень в iнтересах того, хто пропонує, обiцяє чи надає таку вигоду, або в iнтересах третьої особи -

2. Тi самi дiї, вчиненi повторно або за попередньою змовою групою осiб чи органiзованою групою, -

3. Прийняття пропозицiї, обiцянки або одержання аудитором, нотарiусом, приватним виконавцем, експертом, оцiнювачем, третейським суддею або iншою особою, яка провадить професiйну дiяльнiсть, пов'язану з наданням публiчних послуг, а також незалежним посередником чи арбiтром пiд час розгляду колективних трудових спорiв неправомiрної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення дiй або бездiяльнiсть з використанням наданих їй повноважень в iнтересах того, хто пропонує, обiцяє чи надає таку вигоду, або в iнтересах третьої особи -

караються штрафом вiд двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк вiд одного до двох рокiв, або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв, або позбавленням волi на той самий строк, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

караються позбавленням волi на строк вiд чотирьох до восьми рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв, з конфiскацiєю майна.

5. Виключено.

(Доповнено статтею 368⁴ згiдно iз Законом України вiд 07.04.2011р. N 3207-VI; iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.11.2011р. N 4025-VI, вiд 18.04.2013р. N 221-VII, вiд 13.05.2014р. N 1261-VII, вiд 12.02.2015р. N 198-VIII, вiд 10.11.2015р. N 770-VIII, вiд 02.06.2016р. N 1403-VIII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 368⁵. Незаконне збагачення

1. Набуття особою, уповноваженою на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування, активiв, вартiсть яких бiльше нiж на шiсть тисяч п'ятсот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян перевищує її законнi доходи, -

     Примiтка. 1. Особами, уповноваженими на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування, є особи, зазначенi у пунктi 1 частини першої статтi 3 Закону України "Про запобiгання корупцiї".
     2. Пiд набуттям активiв слiд розумiти набуття їх особою, уповноваженою на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування, у власнiсть, а також набуття активiв у власнiсть iншою фiзичною або юридичною особою, якщо доведено, що таке набуття було здiйснено за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування, або що особа, уповноважена на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активiв дiї, тотожнi за змiстом здiйсненню права розпорядження ними.
     3. Пiд активами слiд розумiти грошовi кошти (у тому числi готiвковi кошти, кошти, що перебувають на банкiвських рахунках чи на зберiганнi у банках або iнших фiнансових установах), iнше майно, майновi права, нематерiальнi активи, у тому числi криптовалюти, обсяг зменшення фiнансових зобов'язань, а також роботи чи послуги, наданi особi, уповноваженiй на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування.
     4. Пiд законними доходами особи слiд розумiти доходи, правомiрно отриманi особою iз законних джерел, зокрема визначених пунктами 7 i 8 частини першої статтi 46 Закону України "Про запобiгання корупцiї".
     5. При визначеннi рiзницi мiж вартiстю набутих активiв та законними доходами не враховуються активи, якi є предметом провадження у справах про визнання активiв необґрунтованими та їх стягнення в дохiд держави, а також активи, стягнутi в дохiд держави в рамках такого провадження.

(Доповнено статтею 368⁵ згiдно iз Законом України вiд 31.10.2019р. N 263-IX)

Стаття 369. Пропозицiя, обiцянка або надання неправомiрної вигоди службовiй особi

1. Пропозицiя чи обiцянка службовiй особi надати їй або третiй особi неправомiрну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в iнтересах того, хто пропонує, обiцяє чи надає таку вигоду, чи в iнтересах третьої особи будь-якої дiї з використанням наданої їй влади чи службового становища -

караються штрафом вiд однiєї тисячi до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк вiд двох до чотирьох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

2. Дiяння, передбаченi частиною першою цiєї статтi, вчиненi повторно, -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до шести рокiв iз штрафом вiд п'ятисот до однiєї тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, з конфiскацiєю майна або без такої.

3. Дiяння, передбаченi частиною першою або другою цiєї статтi, якщо неправомiрна вигода надавалася службовiй особi, яка займає вiдповiдальне становище, або вчиненi за попередньою змовою групою осiб, -

караються позбавленням волi на строк вiд чотирьох до восьми рокiв з конфiскацiєю майна або без такої.

4. Дiяння, передбаченi частиною першою, другою або третьою цiєї статтi, якщо неправомiрна вигода надавалася службовiй особi, яка займає особливо вiдповiдальне становище, або вчиненi органiзованою групою осiб чи її учасником, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до десяти рокiв з конфiскацiєю майна або без такої.

5. Виключено.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 11.06.2009р. N 1508-VI, який втратив чиннiсть згiдно iз Законом України вiд 21.12.2010р. N 2808-VI; вiд 07.04.2011р. N 3207-VI, вiд 13.04.2012р. N 4652-VI, вiд 18.04.2013р. N 221-VII, вiд 18.04.2013р. N 222-VII, вiд 13.05.2014р. N 1261-VII, вiд 12.02.2015р. N 198-VIII, вiд 10.11.2015р. N 770-VIII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 369¹. Втратила чиннiсть.

(Доповнено статтею 369¹ згiдно iз Законом України вiд 11.06.2009р. N 1508-VI, який втратив чиннiсть згiдно iз Законом України вiд 21.12.2010р. N 2808-VI)

Стаття 369². Зловживання впливом

1. Пропозицiя, обiцянка або надання неправомiрної вигоди особi, яка пропонує чи обiцяє (погоджується) за таку вигоду або за надання такої вигоди третiй особi вплинути на прийняття рiшення особою, уповноваженою на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування, -

караються штрафом вiд однiєї тисячi до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв, або позбавленням волi на строк до двох рокiв.

2. Прийняття пропозицiї, обiцянки або одержання неправомiрної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рiшення особою, уповноваженою на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування, або пропозицiя чи обiцянка здiйснити вплив за надання такої вигоди -

караються штрафом вiд двох тисяч до п'яти тисяч п'ятисот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або позбавленням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв.

3. Прийняття пропозицiї, обiцянки або одержання неправомiрної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рiшення особою, уповноваженою на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування, поєднане з вимаганням такої вигоди, -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до восьми рокiв з конфiскацiєю майна.

Примiтка. Особами, уповноваженими на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування, є особи, визначенi у пунктi 1, пiдпунктi "а" пункту 2 частини першої статтi 3 Закону України "Про запобiгання корупцiї", а також службовi особи, визначенi у частинi четвертiй статтi 18 цього Кодексу.

(Доповнено статтею 369² згiдно iз Законом України вiд 07.04.2011р. N 3207-VI, iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 18.04.2013р. N 221-VII, вiд 18.04.2013р. N 222-VII, вiд 13.05.2014р. N 1261-VII, вiд 10.11.2015р. N 770-VIII, вiд 04.03.2020р. N 524-IX, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 369³. Протиправний вплив на результати офiцiйних спортивних змагань

1. Вплив на результати офiцiйних спортивних змагань шляхом пiдкупу, примушування або пiдбурювання чи вступу у змову щодо результатiв офiцiйного спортивного змагання з метою одержання неправомiрної вигоди для себе чи третьої особи або одержання внаслiдок таких дiянь неправомiрної вигоди для себе чи третьої особи -

караються штрафом вiд двохсот до однiєї тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк вiд одного до трьох рокiв, або позбавленням волi на строк до трьох рокiв.

2. Дiї, передбаченi частиною першою цiєї статтi, вчиненi щодо офiцiйних спортивних змагань неповнолiтнiх або повторно, -

караються обмеженням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв або позбавленням волi на той самий строк.

3. Порушення заборони розмiщення ставок на спорт, пов'язаних з манiпулюванням офiцiйним спортивним змаганням з одержанням в результатi цього неправомiрної вигоди для себе або iнших осiб у розмiрi, що перевищує двадцять прожиткових мiнiмумiв для працездатних осiб, -

карається штрафом вiд двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

Примiтка. Суб'єктом правопорушень у цiй статтi є особи, зазначенi в частинi другiй статтi 17 Закону України "Про запобiгання впливу корупцiйних правопорушень на результати офiцiйних спортивних змагань".

(Доповнено статтею 369³ згiдно iз Законом України вiд 03.11.2015р. N 743-VIII, iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 18.02.2016р. N 1019-VIII, вiд 20.12.2016р. N 1791-VIII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 370. Провокацiя пiдкупу

1. Провокацiя пiдкупу, тобто дiї службової особи з пiдбурення особи на пропонування, обiцянку чи надання неправомiрної вигоди або прийняття пропозицiї, обiцянки чи одержання такої вигоди, щоб потiм викрити того, хто пропонував, обiцяв, надав неправомiрну вигоду або прийняв пропозицiю, обiцянку чи одержав таку вигоду, -

карається обмеженням волi на строк до п'яти рокiв або позбавленням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв, та зi штрафом вiд двохсот п'ятдесяти до п'ятисот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

2. Те саме дiяння, вчинене службовою особою правоохоронних органiв, -

карається позбавленням волi на строк вiд трьох до семи рокiв та зi штрафом вiд п'ятисот до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 11.06.2009р. N 1508-VI, який втратив чиннiсть згiдно iз Законом України вiд 21.12.2010р. N 2808-VI; вiд 07.04.2011р. N 3207-VI, вiд 18.04.2013р. N 221-VII, вiд 12.02.2015р. N 198-VIII)

Р о з д i л XVIII
КРИМIНАЛЬНI ПРАВОПОРУШЕННЯ ПРОТИ ПРАВОСУДДЯ

Стаття 371. Завiдомо незаконнi затримання, привiд, арешт або тримання пiд вартою

1. Завiдомо незаконне затримання або незаконний привiд -

караються позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до п'яти рокiв або обмеженням волi на строк до трьох рокiв.

2. Завiдомо незаконнi домашнiй арешт або тримання пiд вартою -

карається обмеженням волi на строк вiд трьох до п'яти рокiв або позбавленням волi на той самий строк.

3. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, якщо вони спричинили тяжкi наслiдки або були вчиненi з корисливих мотивiв чи в iнших особистих iнтересах, -

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.04.2008р. N 270-VI, вiд 16.05.2013р. N 245-VII)

Стаття 372. Притягнення завiдомо невинного до кримiнальної вiдповiдальностi

1. Притягнення завiдомо невинного до кримiнальної вiдповiдальностi слiдчим, прокурором чи iншою уповноваженою на те законом особою -

карається обмеженням волi на строк до п'яти рокiв або позбавленням волi на той самий строк.

2. Те саме дiяння, поєднане з обвинуваченням у вчиненнi тяжкого або особливо тяжкого злочину, а також поєднане зi штучним створенням доказiв обвинувачення або iншою фальсифiкацiєю, -

карається позбавленням волi на строк вiд п'яти до десяти рокiв.

Стаття 373. Примушування давати показання

1. Примушування давати показання при допитi шляхом незаконних дiй з боку прокурора, слiдчого, дiзнавача або працiвника пiдроздiлу, який здiйснює оперативно-розшукову дiяльнiсть, -

карається обмеженням волi на строк до трьох рокiв або позбавленням волi на той самий строк.

2. Тi самi дiї, поєднанi iз застосуванням насильства або iз знущанням над особою, за вiдсутностi ознак катування, -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до восьми рокiв.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 15.04.2008р. N 270-VI, вiд 16.05.2013р. N 245-VII, вiд 17.06.2020р. N 720-IX)

Стаття 374. Порушення права на захист

1. Недопущення чи ненадання своєчасно захисника, а також iнше грубе порушення права пiдозрюваного, обвинуваченого на захист, вчинене слiдчим, дiзнавачем, прокурором або суддею, -

карається штрафом вiд однiєї тисячi до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або арештом на строк до шести мiсяцiв, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв або без такого.

2. Тi самi дiї, якi призвели до засудження невинної у вчиненнi кримiнального правопорушення особи, або вчиненi за попередньою змовою групою осiб, або такi, що спричинили iншi тяжкi наслiдки, -

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI, вiд 16.05.2013р. N 245-VII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17.06.2020р. N 720-IX)

Стаття 375. Постановлення суддею (суддями) завiдомо неправосудного вироку, рiшення, ухвали або постанови

1. Постановлення суддею (суддями) завiдомо неправосудного вироку, рiшення, ухвали або постанови -

карається обмеженням волi на строк до п'яти рокiв або позбавленням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв.

2. Тi самi дiї, що спричинили тяжкi наслiдки або вчиненi з корисливих мотивiв в iнших особистих iнтересах чи з метою перешкоджання законнiй професiйнiй дiяльностi журналiста, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до восьми рокiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.05.2015р. N 421-VIII)

Стаття 376. Втручання в дiяльнiсть судових органiв

1. Втручання в будь-якiй формi в дiяльнiсть суддi з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язкiв або добитися винесення неправосудного рiшення -

2. Тi самi дiї, якщо вони перешкодили запобiганню злочину чи затриманню особи, яка його вчинила, або вчиненi особою з використанням свого службового становища, -

караються позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до п'яти рокiв або арештом на строк до шести мiсяцiв, або позбавленням волi на строк до трьох рокiв.

Стаття 376¹. Незаконне втручання в роботу автоматизованих систем в органах та установах системи правосуддя

1. Умисне внесення неправдивих вiдомостей чи несвоєчасне внесення вiдомостей до Єдиної судової iнформацiйно-телекомунiкацiйної системи, iншої автоматизованої системи, що функцiонує в судi, Вищiй радi правосуддя, Вищiй квалiфiкацiйнiй комiсiї суддiв, Державнiй судовiй адмiнiстрацiї України, їх органах, несанкцiонованi дiї з iнформацiєю, що мiститься в таких системах, чи iнше втручання в роботу таких систем, вчинене службовою особою, яка має право доступу до цiєї системи, або iншою особою шляхом несанкцiонованого доступу до таких систем, -

караються штрафом вiд шестисот до тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв, або позбавленням волi на строк до трьох рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк вiд одного до трьох рокiв.

2. Дiї, передбаченi частиною першою цiєї статтi, вчиненi за попередньою змовою групою осiб, -

караються обмеженням волi на строк вiд трьох до п'яти рокiв або позбавленням волi на строк вiд трьох до шести рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк вiд двох до трьох рокiв.

(Доповнено статтею 376¹ згiдно iз Законом України вiд 05.06.2009р. N 1475-VI, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII)

Стаття 377. Погроза або насильство щодо суддi, народного засiдателя чи присяжного

1. Погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо суддi, народного засiдателя чи присяжного, а також щодо їх близьких родичiв у зв'язку з їх дiяльнiстю, пов'язаною iз здiйсненням правосуддя, -

2. Умисне заподiяння суддi, народному засiдателю чи присяжному або їх близьким родичам побоїв, легких або середньої тяжкостi тiлесних ушкоджень у зв'язку з їх дiяльнiстю, пов'язаною iз здiйсненням правосуддя, -

карається обмеженням волi на строк до п'яти рокiв або позбавленням волi на строк до шести рокiв.

3. Умисне заподiяння суддi, народному засiдателю чи присяжному або їх близьким родичам тяжкого тiлесного ушкодження у зв'язку з їх дiяльнiстю, пов'язаною iз здiйсненням правосуддя, -

карається позбавленням волi на строк вiд п'яти до дванадцяти рокiв.

Стаття 378. Умисне знищення або пошкодження майна суддi, народного засiдателя чи присяжного

1. Умисне знищення або пошкодження майна, що належить суддi, народному засiдателю чи присяжному або їх близьким родичам у зв'язку з їх дiяльнiстю, пов'язаною iз здiйсненням правосуддя, -

караються арештом на строк до шести мiсяцiв або позбавленням волi на строк до п'яти рокiв.

караються позбавленням волi на строк вiд шести до п'ятнадцяти рокiв.

Стаття 379. Посягання на життя суддi, народного засiдателя чи присяжного у зв'язку з їх дiяльнiстю, пов'язаною iз здiйсненням правосуддя

Вбивство або замах на вбивство суддi, народного засiдателя чи присяжного або їх близьких родичiв у зв'язку з їх дiяльнiстю, пов'язаною iз здiйсненням правосуддя, -

караються позбавленням волi на строк вiд восьми до п'ятнадцяти рокiв або довiчним позбавленням волi.

Стаття 380. Невжиття заходiв безпеки щодо осiб, взятих пiд захист

Неприйняття рiшення, несвоєчасне прийняття або прийняття недостатньо обґрунтованих рiшень, а також невжиття, несвоєчасне вжиття достатнiх заходiв для безпеки працiвникiв суду, правоохоронних органiв або осiб, якi беруть участь у кримiнальному судочинствi, членiв їхнiх сiмей та їхнiх близьких родичiв службовою особою органу, на який покладено функцiї забезпечення безпеки зазначених осiб, якщо цi дiї спричинили тяжкi наслiдки, -

караються позбавленням волi на строк до п'яти рокiв.

Стаття 381. Розголошення вiдомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої пiд захист

1. Розголошення вiдомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої пiд захист, службовою особою, якою прийнято рiшення про цi заходи, особою, яка їх здiйснює, або службовою особою, якiй цi рiшення стали вiдомi у зв'язку з її службовим становищем, а так само особою, взятою пiд захист, якщо цi дiї спричинили шкоду здоров'ю особи, взятої пiд захист, -

карається штрафом вiд ста до трьохсот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв.

2. Тi самi дiї, якщо вони спричинили смерть особи, взятої пiд захист, або iншi тяжкi наслiдки, -

караються арештом на строк до шести мiсяцiв або обмеженням волi на строк до п'яти рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

Стаття 381¹. Виключена.

(Доповнено статтею 381¹ згiдно iз Законом України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI, виключено згiдно iз Законом України вiд 14.10.2014р. N 1697-VII)

Стаття 382. Невиконання судового рiшення

1. Умисне невиконання вироку, рiшення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню -

карається штрафом вiд п'ятисот до однiєї тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або позбавленням волi на строк до трьох рокiв.

2. Тi самi дiї, вчиненi службовою особою, -

караються штрафом вiд семисот п'ятдесяти до однiєї тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або позбавленням волi на строк до п'яти рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

3. Дiї, передбаченi частиною першою або другою цiєї статтi, вчиненi службовою особою, яка займає вiдповiдальне чи особливо вiдповiдальне становище, або особою, ранiше судимою за злочин, передбачений цiєю статтею, або якщо вони заподiяли iстотну шкоду охоронюваним законом правам i свободам громадян, державним чи громадським iнтересам або iнтересам юридичних осiб, -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до восьми рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

4. Умисне невиконання службовою особою рiшення Європейського суду з прав людини, рiшення Конституцiйного Суду України та умисне недодержання нею висновку Конституцiйного Суду України -

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 07.07.2010р. N 2453-VI, вiд 16.01.2014р. N 721-VII, змiни, внесенi Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII, втратили чиннiсть у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII згiдно iз Законом України вiд 28.01.2014р. N 732-VII, вiд 23.02.2014р. N 767-VII, вiд 13.07.2017р. N 2136-VIII)

Стаття 383. Завiдомо неправдиве повiдомлення про вчинення кримiнального правопорушення

1. Завiдомо неправдиве повiдомлення суду, прокурору, слiдчому, дiзнавачу або органу досудового розслiдування про вчинення кримiнального правопорушення -

карається виправними роботами на строк до двох рокiв або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, або позбавленням волi на строк до двох рокiв.

2. Тi самi дiї, поєднанi з обвинуваченням особи в тяжкому чи особливо тяжкому злочинi або iз штучним створенням доказiв обвинувачення, а також вчиненi з корисливих мотивiв, -

караються обмеженням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв або позбавленням волi на той самий строк.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17.06.2020р. N 720-IX)

Стаття 384. Введення в оману суду або iншого уповноваженого органу

1. Завiдомо неправдиве показання свiдка, потерпiлого, завiдомо неправдивий висновок експерта, спецiалiста, складенi для надання або наданi органу, що здiйснює досудове розслiдування, виконавче провадження, суду, Вищiй радi правосуддя, тимчасовiй слiдчiй чи спецiальнiй тимчасовiй слiдчiй комiсiї Верховної Ради України, подання завiдомо недостовiрних або пiдроблених доказiв, завiдомо неправдивий звiт оцiнювача про оцiнку майна, а також завiдомо неправильний переклад, зроблений перекладачем у таких самих випадках, -

караються виправними роботами на строк до двох рокiв або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до двох рокiв.

2. Тi самi дiї, поєднанi з обвинуваченням у тяжкому чи особливо тяжкому злочинi, або зi штучним створенням доказiв обвинувачення чи захисту, а також вчиненi з корисливих мотивiв, -

караються виправними роботами на строк до двох рокiв або обмеженням волi на строк до п'яти рокiв, або позбавленням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв.

	(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 03.03.2005р. N 2456-IV, вiд 15.01.2009р. N 890-VI)
	(змiни, внесенi Законом України вiд 15.01.2009р. N 890-VI, визнано такими, що не вiдповiдають Конституцiї України (є неконституцiйними) згiдно з Рiшенням Конституцiйного Суду України вiд 10.09.2009р. N 20-рп/2009)
	(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 04.11.2010р. N 2677-VI, вiд 16.05.2013р. N 245-VII, вiд 13.07.2017р. N 2136-VIII, вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII, вiд 17.06.2020р. N 720-IX)

Стаття 385. Вiдмова свiдка вiд давання показань або вiдмова експерта чи перекладача вiд виконання покладених на них обов'язкiв

1. Вiдмова свiдка вiд давання показань або вiдмова експерта чи перекладача без поважних причин вiд виконання покладених на них обов'язкiв у судi, Вищiй радi правосуддя, Конституцiйному Судi України або пiд час провадження досудового розслiдування, здiйснення виконавчого провадження, розслiдування тимчасовою слiдчою комiсiєю чи спецiальною тимчасовою слiдчою комiсiєю Верховної Ради України -

караються штрафом вiд п'ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або арештом на строк до шести мiсяцiв.

2. Не пiдлягає кримiнальнiй вiдповiдальностi особа за вiдмову давати показання пiд час провадження досудового розслiдування або в судi щодо себе, а також членiв її сiм'ї чи близьких родичiв, коло яких визначається законом.

	(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 03.03.2005р. N 2456-IV, вiд 15.01.2009р. N 890-VI)
	(змiни, внесенi Законом України вiд 15.01.2009р. N 890-VI, визнано такими, що не вiдповiдають Конституцiї України (є неконституцiйними) згiдно з Рiшенням Конституцiйного Суду України вiд 10.09.2009р. N 20-рп/2009)
	(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI, вiд 13.07.2017р. N 2136-VIII, вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII, вiд 10.09.2019р. N 39-IX)

Стаття 386. Перешкоджання з'явленню свiдка, потерпiлого, експерта, примушування їх до вiдмови вiд давання показань чи висновку

Перешкоджання з'явленню свiдка, потерпiлого, експерта, спецiалiста до суду, органiв досудового розслiдування, тимчасових слiдчих та спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї Верховної Ради України, примушування їх до вiдмови вiд давання показань чи висновку, а також до давання завiдомо неправдивих показань чи висновку шляхом погрози вбивством, насильством, знищенням майна цих осiб чи їх близьких родичiв або розголошення вiдомостей, що їх ганьблять, або пiдкуп свiдка, потерпiлого чи експерта, спецiалiста з тiєю самою метою, а також погроза вчинити зазначенi дiї з помсти за ранiше данi показання чи висновок -

караються штрафом вiд п'ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або арештом на строк до шести мiсяцiв.

	(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.01.2009р. N 890-VI)
	(змiни, внесенi Законом України вiд 15.01.2009р. N 890-VI, визнано такими, що не вiдповiдають Конституцiї України (є неконституцiйними) згiдно з Рiшенням Конституцiйного Суду України вiд 10.09.2009р. N 20-рп/2009)
	(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI, вiд 16.05.2013р. N 245-VII, вiд 17.06.2020р. N 720-IX)

Стаття 387. Розголошення даних оперативно-розшукової дiяльностi, досудового розслiдування

1. Розголошення без письмового дозволу прокурора, слiдчого або особи, яка провадила оперативно-розшукову дiяльнiсть, даних оперативно-розшукової дiяльностi або досудового розслiдування особою, попередженою в установленому законом порядку про обов'язок не розголошувати такi данi, -

карається штрафом вiд п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв.

2. Розголошення даних оперативно-розшукової дiяльностi, досудового розслiдування, вчинене суддею, прокурором, слiдчим, дiзнавачем, працiвником оперативно-розшукового органу незалежно вiд того, чи приймала ця особа безпосередню участь в оперативно-розшуковiй дiяльностi, досудовому розслiдуваннi, -

карається штрафом вiд ста до трьохсот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

3. Дiя, передбачена частиною другою цiєї статтi, якщо розголошенi данi ганьблять людину, принижують її честь i гiднiсть, -

карається обмеженням волi на строк вiд трьох до п'яти рокiв з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI, вiд 16.11.2017р. N 2213-VIII, вiд 17.06.2020р. N 720-IX)

Стаття 388. Незаконнi дiї щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи пiдлягає конфiскацiї

1. Розтрата, вiдчуження, приховування, пiдмiна, пошкодження, знищення майна або iншi незаконнi дiї з майном, на яке накладено арешт, iз заставленим майном або майном, яке описано, чи порушення обмеження (обтяження) права користуватися таким майном, здiйснене особою, якiй це майно ввiрено, а також здiйснення представником банку або iншої фiнансової установи банкiвських операцiй з коштами, на якi накладено арешт, -

караються штрафом вiд однiєї тисячi до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або обмеженням волi на той самий строк, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв або без такого.

2. Дiї, передбаченi частиною першою цiєї статтi, вчиненi щодо майна, яке пiдлягає конфiскацiї за рiшенням суду, що набрало законної сили, -

караються штрафом вiд чотирьох тисяч до шести тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв або без такого.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 03.03.2005р. N 2456-IV, вiд 22.09.2011р. N 3795-VI, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 389. Ухилення вiд покарання, не пов'язаного з позбавленням волi

1. Ухилення засудженого вiд сплати штрафу або вiд вiдбування покарання у видi позбавлення права обiймати певнi посади чи займатись певною дiяльнiстю, -

карається виправними роботами на строк до двох рокiв або обмеженням волi на той самий строк.

2. Ухилення засудженого вiд вiдбування покарання у видi громадських чи виправних робiт, -

карається арештом на строк до шести мiсяцiв або обмеженням волi на строк до трьох рокiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 02.06.2016р. N 1404-VIII, вiд 07.09.2016р. N 1492-VIII)

Стаття 389¹. Умисне невиконання угоди про примирення або про визнання винуватостi

1. Умисне невиконання засудженим угоди про примирення або про визнання винуватостi -

карається арештом на строк до шести мiсяцiв або обмеженням волi на строк до трьох рокiв.

(Доповнено статтею 389¹ згiдно iз Законом України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI)

Стаття 389². Злiсне ухилення особи вiд вiдбування адмiнiстративного стягнення у видi суспiльно корисних робiт

Злiсне ухилення особи вiд вiдбування адмiнiстративного стягнення у видi суспiльно корисних робiт -

карається позбавленням волi на строк до двох рокiв.

Примiтка. Пiд злiсним ухиленням особи вiд вiдбування адмiнiстративного стягнення у видi суспiльно корисних робiт для цiлей цiєї статтi слiд розумiти продовження ухилення вiд вiдбування суспiльно корисних робiт особою, яку притягнуто до адмiнiстративної вiдповiдальностi на пiдставi статтi 183² Кодексу України про адмiнiстративнi правопорушення, тобто неприбуття до мiсця виконання суспiльно корисних робiт (пiдприємства, установи, органiзацiї) протягом двох днiв з дати, визначеної у направленнi уповноваженою посадовою особою уповноваженого органу з питань пробацiї без поважних причин, невихiд на суспiльно кориснi роботи або вiдмова вiд виконання роботи, вид якої визначений пiдприємством, установою, органiзацiєю, бiльше двох разiв протягом мiсяця без поважних причин, а також поява на робочому мiсцi у станi алкогольного, наркотичного або токсичного сп'янiння.

Поважними причинами є хвороба та iншi документально пiдтвердженi обставини, що фактично позбавляють можливостi порушника прибути для вiдпрацювання суспiльно корисних робiт.

(Доповнено статтею 389² згiдно iз Законом України вiд 03.07.2018р. N 2475-VIII)

Стаття 390. Ухилення вiд вiдбування покарання у видi обмеження волi та у видi позбавлення волi

1. Самовiльне залишення мiсця обмеження волi або злiсне ухилення вiд робiт, або систематичне порушення громадського порядку чи встановлених правил проживання, вчиненi особою, яка вiдбуває покарання у видi обмеження волi, -

караються позбавленням волi на строк до трьох рокiв.

2. Неповернення до мiсця вiдбування покарання особи, яка вiдбуває покарання у видi обмеження волi та якiй було дозволено короткочасний виїзд, пiсля закiнчення строку виїзду -

карається обмеженням волi на строк до двох рокiв або позбавленням волi на той самий строк.

3. Неповернення до мiсця вiдбування покарання особи, яка вiдбуває покарання у видi позбавлення волi та якiй було дозволено короткочасний виїзд, пiсля закiнчення строку виїзду -

карається позбавленням волi на строк до трьох рокiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.09.2016р. N 1492-VIII)

Стаття 390¹. Невиконання обмежувальних заходiв, обмежувальних приписiв або непроходження програми для кривдникiв

Умисне невиконання обмежувальних заходiв, передбачених статтею 91¹ цього Кодексу, або умисне невиконання обмежувальних приписiв, або умисне ухилення вiд проходження програми для кривдникiв особою, щодо якої такi заходи застосованi судом, -

караються арештом на строк до шести мiсяцiв або обмеженням волi на строк до двох рокiв.

(Доповнено статтею 390¹ згiдно iз Законом України вiд 06.12.2017р. N 2227-VIII)

Стаття 391. Злiсна непокора вимогам адмiнiстрацiї установи виконання покарань

Злiсна непокора законним вимогам адмiнiстрацiї установи виконання покарань або iнша протидiя адмiнiстрацiї у законному здiйсненнi її функцiй особою, яка вiдбуває покарання у видi обмеження волi або у видi позбавлення волi, якщо ця особа за порушення вимог режиму вiдбування покарання була пiддана протягом року стягненню у видi переведення до примiщення камерного типу (одиночної камери) або переводилась на бiльш суворий режим вiдбування покарання, -

карається позбавленням волi на строк до трьох рокiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.04.2009р. N 1254-VI)

Стаття 392. Дiї, що дезорганiзують роботу установ виконання покарань

Тероризування у установах виконання покарань засуджених або напад на адмiнiстрацiю, а також органiзацiя з цiєю метою органiзованої групи або активна участь у такiй групi, вчиненi особами, якi вiдбувають покарання у видi позбавлення волi чи у видi обмеження волi, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до десяти рокiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.04.2009р. N 1254-VI)

Стаття 393. Втеча з мiсця позбавлення волi або з-пiд варти

1. Втеча з мiсця позбавлення волi або з-пiд варти, вчинена особою, яка вiдбуває покарання у видi позбавлення волi або арешту чи перебуває в попередньому ув'язненнi, -

карається позбавленням волi на строк вiд трьох до п'яти рокiв.

2. Тi самi дiї, якщо вони вчиненi повторно або за попередньою змовою групою осiб, або способом, небезпечним для життя чи здоров'я iнших осiб, або поєднанi iз заволодiнням зброєю чи з її використанням, або iз застосуванням насильства чи погрозою його застосування, або шляхом пiдкопу, а також з пошкодженням iнженерно-технiчних засобiв охорони, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до восьми рокiв.

Стаття 394. Втеча iз спецiалiзованого лiкувального закладу

Втеча iз спецiалiзованого лiкувального закладу, а також по дорозi до нього -

карається арештом на строк до шести мiсяцiв або позбавленням волi на строк до двох рокiв.

Стаття 395. Порушення правил адмiнiстративного нагляду

Самовiльне залишення особою мiсця проживання з метою ухилення вiд адмiнiстративного нагляду, а також неприбуття без поважних причин у визначений строк до обраного мiсця проживання особи, щодо якої встановлено адмiнiстративний нагляд у разi звiльнення з мiсць позбавлення волi, -

караються арештом на строк до шести мiсяцiв.

Стаття 396. Приховування злочину

1. Заздалегiдь не обiцяне приховування тяжкого чи особливо тяжкого злочину -

карається арештом на строк до трьох мiсяцiв або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

2. Не пiдлягають кримiнальнiй вiдповiдальностi за заздалегiдь не обiцяне приховування злочину члени сiм'ї чи близькi родичi особи, яка вчинила злочин, коло яких визначається законом.

Стаття 397. Втручання в дiяльнiсть захисника чи представника особи

1. Вчинення в будь-якiй формi перешкод до здiйснення правомiрної дiяльностi захисника чи представника особи по наданню правової допомоги або порушення встановлених законом гарантiй їх дiяльностi та професiйної таємницi -

карається штрафом вiд ста до двохсот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв.

2. Тi самi дiї, вчиненi службовою особою з використанням свого службового становища, -

караються штрафом вiд трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв.

Стаття 398. Погроза або насильство щодо захисника чи представника особи

1. Погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо захисника чи представника особи, а також щодо їх близьких родичiв у зв'язку з дiяльнiстю, пов'язаною з наданням правової допомоги, -

2. Умисне заподiяння захиснику чи представнику особи або їх близьким родичам легких або середньої тяжкостi тiлесних ушкоджень у зв'язку з дiяльнiстю, пов'язаною з наданням правової допомоги, -

карається обмеженням волi на строк вiд трьох до п'яти рокiв або позбавленням волi на той самий строк.

3. Умисне заподiяння тим самим особам у зв'язку з дiяльнiстю, пов'язаною з наданням правової допомоги, тяжкого тiлесного ушкодження -

карається позбавленням волi на строк вiд семи до дванадцяти рокiв.

Стаття 399. Умисне знищення або пошкодження майна захисника чи представника особи

1. Умисне знищення або пошкодження майна, що належить захиснику чи представнику особи або їх близьким родичам, у зв'язку з дiяльнiстю, пов'язаною з наданням правової допомоги, -

караються штрафом вiд п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або арештом на строк до шести мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

2. Тi самi дiї, вчиненi шляхом пiдпалу, вибуху або iншим загальнонебезпечним способом, або якщо вони заподiяли шкоду в особливо великих розмiрах, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до восьми рокiв.

3. Дiї, передбаченi частиною першою або другою цiєї статтi, що спричинили загибель людей, завдання їм тяжких тiлесних ушкоджень чи настання iнших тяжких наслiдкiв, -

караються позбавленням волi на строк вiд восьми до п'ятнадцяти рокiв.

Стаття 400. Посягання на життя захисника чи представника особи у зв'язку з дiяльнiстю, пов'язаною з наданням правової допомоги

Вбивство або замах на вбивство захисника чи представника особи або їх близьких родичiв у зв'язку з дiяльнiстю, пов'язаною з наданням правової допомоги, -

караються позбавленням волi на строк вiд восьми до п'ятнадцяти рокiв або довiчним позбавленням волi.

Стаття 400¹. Представництво в судi без повноважень

1. Завiдомо неправдиве повiдомлення суду про повноваження представляти iншу особу в судi, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера вiдомостей щодо обмежень повноважень, встановлених договором про надання правничої допомоги, -

карається штрафом до трьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або арештом на строк до трьох мiсяцiв.

2. Дiї, передбаченi частиною першою цiєї статтi, вчиненi повторно або за попередньою змовою групою осiб, -

караються штрафом до десяти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк до трьох рокiв.

(Доповнено статтею 400¹ згiдно iз Законом України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII)

Р о з д i л XIX
КРИМIНАЛЬНI ПРАВОПОРУШЕННЯ ПРОТИ ВСТАНОВЛЕНОГО ПОРЯДКУ НЕСЕННЯ ВIЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ (ВIЙСЬКОВI КРИМIНАЛЬНI ПРАВОПОРУШЕННЯ)

Стаття 401. Поняття вiйськового кримiнального правопорушення

1. Вiйськовими кримiнальними правопорушеннями визнаються передбаченi цим роздiлом кримiнальнi правопорушення проти встановленого законодавством порядку несення або проходження вiйськової служби, вчиненi вiйськовослужбовцями, а також вiйськовозобов'язаними та резервiстами пiд час проходження зборiв.

2. За вiдповiдними статтями цього роздiлу несуть вiдповiдальнiсть вiйськовослужбовцi Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Нацiональної гвардiї України та iнших вiйськових формувань, утворених вiдповiдно до законiв України, Державної спецiальної служби транспорту, Державної служби спецiального зв'язку та захисту iнформацiї України, а також iншi особи, визначенi законом.

Полiцейськi полiцiї особливого призначення Нацiональної полiцiї України, якi пiд час дiї воєнного стану залученi до безпосередньої участi у бойових дiях, несуть вiдповiдальнiсть за статтями 402, 403, 414 - 416, 422, 427, 429, 430, 432 - 435 цього роздiлу.

3. Особи, не зазначенi у цiй статтi, за спiвучасть у вiйськових кримiнальних правопорушеннях пiдлягають вiдповiдальностi за вiдповiдними статтями цього роздiлу.

4. Особа, яка вчинила кримiнальне правопорушення, передбачене статтями цього роздiлу, крiм полiцейських полiцiї особливого призначення Нацiональної полiцiї України, може бути звiльнена вiд кримiнальної вiдповiдальностi згiдно iз статтею 44 цього Кодексу iз застосуванням до неї заходiв, передбачених Дисциплiнарним статутом Збройних Сил України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз законами України вiд 03.04.2003р. N 662-IV, вiд 02.06.2009р. N 1414-VI, вiд 13.03.2014р. N 877-VII, вiд 09.04.2014р. N 1194-VII, вiд 16.03.2017р. N 1952-VIII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX, iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.03.2023р. N 3000-IX)

Стаття 402. Непокора

1. Непокора, тобто вiдкрита вiдмова виконати наказ начальника, а також iнше умисне невиконання наказу -

карається службовим обмеженням на строк до двох рокiв або триманням у дисциплiнарному батальйонi на строк до двох рокiв, або позбавленням волi на строк до трьох рокiв.

2. Те саме дiяння, якщо воно вчинено групою осiб або спричинило тяжкi наслiдки, -

карається позбавленням волi на строк вiд трьох до семи рокiв.

3. Непокора, вчинена в умовах особливого перiоду, крiм воєнного стану, -

карається позбавленням волi на строк вiд п'яти до семи рокiв.

4. Непокора, вчинена в умовах воєнного стану чи в бойовiй обстановцi, -

карається позбавленням волi на строк вiд п'яти до десяти рокiв.

Примiтка. Пiд бойовою обстановкою в роздiлi XIX цього Кодексу слiд розумiти обстановку наступального, оборонного чи iншого загальновiйськового, танкового, протиповiтряного, повiтряного, морського тощо бою, тобто безпосереднього застосування вiйськової зброї i технiки стосовно вiйськового супротивника або вiйськовим супротивником. Обстановка бою, в якому бере участь вiйськове з'єднання, частина (корабель) або пiдроздiл, розпочинається i закiнчується з наказу про вступ у бiй (припинення бою) або з фактичного початку (завершення) бою.

(У редакцiї Закону України вiд 12.02.2015р. N 194-VIII)

Стаття 403. Невиконання наказу

1. Невиконання наказу начальника, вчинене за вiдсутностi ознак, зазначених у частинi першiй статтi 402 цього Кодексу, якщо воно спричинило тяжкi наслiдки, -

карається службовим обмеженням на строк до двох рокiв або триманням у дисциплiнарному батальйонi на строк до одного року, або позбавленням волi на строк до двох рокiв.

2. Те саме дiяння, вчинене в умовах особливого перiоду, крiм воєнного стану, -

карається позбавленням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв.

3. Дiяння, передбачене частиною першою цiєї статтi, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовiй обстановцi, -

карається позбавленням волi на строк вiд п'яти до восьми рокiв.

(Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз законами України вiд 12.02.2015р. N 194-VIII, вiд 13.12.2022р. N 2839-IX)

Стаття 404. Опiр начальниковi або примушування його до порушення службових обов'язкiв

1. Опiр начальниковi, а також iншiй особi, яка виконує покладенi на неї обов'язки з вiйськової служби, або примушування їх до порушення цих обов'язкiв -

караються службовим обмеженням на строк до двох рокiв або триманням у дисциплiнарному батальйонi на строк до двох рокiв, або позбавленням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв.

2. Тi самi дiї, вчиненi групою осiб або iз застосуванням зброї, або такi, що спричинили тяжкi наслiдки, -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до восьми рокiв.

3. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, якщо вони були вчиненi в умовах особливого перiоду, крiм воєнного стану, -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до десяти рокiв.

4. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, якщо вони були вчиненi в умовах воєнного стану чи в бойовiй обстановцi, -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до дванадцяти рокiв.

5. Дiї, передбаченi частинами другою, третьою або четвертою цiєї статтi, якщо вони були пов'язанi з умисним вбивством начальника або iншої особи, яка виконує обов'язки з вiйськової служби, -

караються позбавленням волi на строк вiд десяти до п'ятнадцяти рокiв або довiчним позбавленням волi.

(У редакцiї Закону України вiд 12.02.2015р. N 194-VIII)

Стаття 405. Погроза або насильство щодо начальника

1. Погроза вбивством або заподiянням тiлесних ушкоджень чи побоїв начальниковi, або знищенням чи пошкодженням його майна у зв'язку з виконанням ним обов'язкiв з вiйськової служби -

карається триманням у дисциплiнарному батальйонi на строк до двох рокiв або позбавленням волi на той самий строк.

2. Заподiяння тiлесних ушкоджень, побоїв або вчинення iнших насильницьких дiй щодо начальника у зв'язку з виконанням ним обов'язкiв з вiйськової служби -

карається позбавленням волi на строк вiд двох до семи рокiв.

3. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, вчиненi в умовах особливого перiоду, крiм воєнного стану, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до восьми рокiв.

4. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, вчиненi групою осiб, або iз застосуванням зброї, або в умовах воєнного стану чи в бойовiй обстановцi, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до десяти рокiв.

(У редакцiї Закону України вiд 12.02.2015р. N 194-VIII)

Стаття 406. Порушення статутних правил взаємовiдносин мiж вiйськовослужбовцями за вiдсутностi вiдносин пiдлеглостi

1. Порушення статутних правил взаємовiдносин мiж вiйськовослужбовцями за вiдсутностi мiж ними вiдносин пiдлеглостi, що виявилося в завданнi побоїв чи вчиненнi iншого насильства, -

карається арештом на строк до шести мiсяцiв або триманням у дисциплiнарному батальйонi на строк до одного року, або позбавленням волi на строк до трьох рокiв.

2. Те саме дiяння, якщо воно вчинене щодо кiлькох осiб або заподiяло легкi чи середньої тяжкостi тiлеснi ушкодження, а також таке, що має характер знущання або глумлення над вiйськовослужбовцем, -

карається триманням у дисциплiнарному батальйонi на строк до двох рокiв або позбавленням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв.

3. Дiяння, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, вчиненi групою осiб або iз застосуванням зброї, або такi, що спричинили тяжкi наслiдки, -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до десяти рокiв.

Стаття 407. Самовiльне залишення вiйськової частини або мiсця служби

1. Самовiльне залишення вiйськової частини або мiсця служби вiйськовослужбовцем строкової служби, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на службу у разi звiльнення з частини, призначення або переведення, нез'явлення з вiдрядження, вiдпустки або з лiкувального закладу тривалiстю понад три доби, але не бiльше мiсяця, -

караються триманням у дисциплiнарному батальйонi на строк до двох рокiв або позбавленням волi на строк до трьох рокiв.

2. Самовiльне залишення вiйськової частини або мiсця служби вiйськовослужбовцем (крiм строкової служби), а також нез'явлення його вчасно на службу без поважних причин тривалiстю понад десять дiб, але не бiльше мiсяця, або хоч i менше десяти дiб, але бiльше трьох дiб, вчиненi повторно протягом року, -

караються штрафом вiд однiєї тисячi до чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або службовим обмеженням на строк до двох рокiв, або позбавленням волi на строк до трьох рокiв.

3. Самовiльне залишення вiйськової частини або мiсця служби, а також нез'явлення вчасно на службу без поважних причин тривалiстю понад один мiсяць, вчинене особами, зазначеними в частинах першiй або другiй цiєї статтi, -

караються позбавленням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв.

4. Самовiльне залишення вiйськової частини або мiсця служби, а також нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчиненi в умовах особливого перiоду, крiм воєнного стану, вчинене особами, зазначеними в частинах першiй або другiй цiєї статтi, -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до семи рокiв.

5. Самовiльне залишення вiйськової частини або мiсця служби, а також нез'явлення вчасно на службу без поважних причин вiйськовослужбовцем, вчиненi в умовах воєнного стану або в бойовiй обстановцi, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до десяти рокiв.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.02.2015р. N 158-VIII, вiд 12.02.2015р. N 194-VIII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 13.12.2022р. N 2839-IX)

Стаття 408. Дезертирство

1. Дезертирство, тобто самовiльне залишення вiйськової частини або мiсця служби з метою ухилитися вiд вiйськової служби, а також нез'явлення з тiєю самою метою на службу у разi призначення, переведення, з вiдрядження, вiдпустки або з лiкувального закладу -

караються позбавленням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв.

2. Дезертирство iз зброєю або за попередньою змовою групою осiб -

карається позбавленням волi на строк вiд п'яти до десяти рокiв.

3. Дiяння, передбачене частинами першою або другою цiєї статтi, вчинене в умовах особливого перiоду, крiм воєнного стану, -

карається позбавленням волi на строк вiд п'яти до десяти рокiв.

4. Дiяння, передбачене частинами першою або другою цiєї статтi, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовiй обстановцi, -

карається позбавленням волi на строк вiд п'яти до дванадцяти рокiв.

(У редакцiї Закону України вiд 12.02.2015р. N 194-VIII)

Стаття 409. Ухилення вiд вiйськової служби шляхом самокалiчення або iншим способом

1. Ухилення вiйськовослужбовця вiд несення обов'язкiв вiйськової служби шляхом самокалiчення або шляхом симуляцiї хвороби, пiдроблення документiв чи iншого обману -

2. Вiдмова вiд несення обов'язкiв вiйськової служби -

карається позбавленням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв.

3. Дiяння, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, вчиненi в умовах особливого перiоду, крiм воєнного стану, -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до семи рокiв.

4. Дiяння, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, вчиненi в умовах воєнного стану або в бойовiй обстановцi, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до десяти рокiв.

(У редакцiї Закону України вiд 12.02.2015р. N 194-VIII)

Стаття 410. Викрадення, привласнення, вимагання вiйськовослужбовцем зброї, бойових припасiв, вибухових або iнших бойових речовин, засобiв пересування, вiйськової та спецiальної технiки чи iншого вiйськового майна, а також заволодiння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем

1. Викрадення, привласнення, вимагання вiйськовослужбовцем зброї, бойових припасiв, вибухових або iнших бойових речовин, засобiв пересування, вiйськової та спецiальної технiки чи iншого вiйськового майна або заволодiння ними шляхом шахрайства -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до восьми рокiв.

2. Тi самi дiї, вчиненi вiйськовою службовою особою iз зловживанням службовим становищем, або повторно, або за попередньою змовою групою осiб, або такi, що заподiяли iстотну шкоду, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до десяти рокiв.

3. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, якщо вони вчиненi в умовах особливого перiоду, крiм воєнного стану, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до дванадцяти рокiв.

4. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, якщо вони вчиненi в умовах воєнного стану або в бойовiй обстановцi, розбiй з метою заволодiння зброєю, бойовими припасами, вибуховими чи iншими бойовими речовинами, засобами пересування, вiйськовою та спецiальною технiкою, а також вимагання цих предметiв, поєднане з насильством, небезпечним для життя i здоров'я потерпiлого, -

караються позбавленням волi на строк вiд десяти до п'ятнадцяти рокiв.

(У редакцiї Закону України вiд 12.02.2015р. N 194-VIII)

Стаття 411. Умисне знищення або пошкодження вiйськового майна

1. Умисне знищення або пошкодження зброї, бойових припасiв, засобiв пересування, вiйськової та спецiальної технiки чи iншого вiйськового майна -

караються службовим обмеженням на строк до двох рокiв або триманням у дисциплiнарному батальйонi на той самий строк, або позбавленням волi на строк до трьох рокiв.

2. Тi самi дiї, вчиненi шляхом пiдпалу або iншим загальнонебезпечним способом, або якщо вони спричинили загибель людей чи iншi тяжкi наслiдки, -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до восьми рокiв.

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до восьми рокiв.

4. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, вчиненi в умовах воєнного стану або в бойовiй обстановцi, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до десяти рокiв.

(У редакцiї Закону України вiд 12.02.2015р. N 194-VIII)

Стаття 412. Необережне знищення або пошкодження вiйськового майна

1. Необережне знищення або пошкодження зброї, бойових припасiв, засобiв пересування, вiйськової i спецiальної технiки чи iншого вiйськового майна, що заподiяло шкоду у великих розмiрах, -

караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або службовим обмеженням на строк до двох рокiв, або триманням у дисциплiнарному батальйонi на строк до одного року.

2. Тi самi дiяння, якщо вони спричинили загибель людей або iншi тяжкi наслiдки, -

Стаття 413. Втрата вiйськового майна

1. Втрата або зiпсування ввiрених для службового користування зброї, бойових припасiв, засобiв пересування, предметiв технiчного постачання або iншого вiйськового майна внаслiдок порушення правил їх зберiгання -

караються арештом на строк до шести мiсяцiв або триманням у дисциплiнарному батальйонi на строк до двох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.

2. Тi самi дiяння, вчиненi в умовах особливого перiоду, крiм воєнного стану, -

караються позбавленням волi на строк до трьох рокiв.

3. Дiяння, передбаченi частиною першою цiєї статтi, вчиненi в умовах воєнного стану або в бойовiй обстановцi, -

караються позбавленням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.04.2008р. N 270-VI, у редакцiї Закону України вiд 12.02.2015р. N 194-VIII)

Стаття 414. Порушення правил поводження зi зброєю, а також iз речовинами i предметами, що становлять пiдвищену небезпеку для оточення

1. Порушення правил поводження зi зброєю, а також iз боєприпасами, вибуховими, iншими речовинами i предметами, що становлять пiдвищену небезпеку для оточення, а так само з радiоактивними матерiалами, якщо це заподiяло потерпiлому тiлеснi ушкодження або створило небезпеку для довкiлля, -

карається службовим обмеженням на строк до двох рокiв або триманням у дисциплiнарному батальйонi на той самий строк, або позбавленням волi на строк до трьох рокiв.

2. Те саме дiяння, що заподiяло тiлеснi ушкодження кiльком особам або смерть потерпiлого, -

карається позбавленням волi на строк вiд двох до десяти рокiв.

3. Дiяння, передбачене частиною першою цiєї статтi, що спричинило загибель кiлькох осiб чи iншi тяжкi наслiдки, -

карається позбавленням волi на строк вiд трьох до дванадцяти рокiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 24.05.2007р. N 1071-V)

Стаття 415. Порушення правил водiння або експлуатацiї машин

1. Порушення правил водiння або експлуатацiї бойової, спецiальної чи транспортної машини, що спричинило потерпiлому середньої тяжкостi чи тяжкi тiлеснi ушкодження або загибель потерпiлого, -

карається позбавленням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв.

2. Дiяння, передбачене частиною першою цiєї статтi, що спричинило загибель кiлькох осiб, -

карається позбавленням волi на строк вiд п'яти до десяти рокiв.

Стаття 416. Порушення правил польотiв або пiдготовки до них

Порушення правил польотiв або пiдготовки до них, а також порушення правил експлуатацiї лiтальних апаратiв, що спричинило катастрофу або iншi тяжкi наслiдки, -

карається позбавленням волi на строк вiд п'яти до п'ятнадцяти рокiв.

Стаття 417. Порушення правил кораблеводiння

Порушення правил кораблеводiння, що спричинило загибель людей, загибель корабля або iншi тяжкi наслiдки, -

карається позбавленням волi на строк вiд п'яти до п'ятнадцяти рокiв.

Стаття 418. Порушення статутних правил вартової служби чи патрулювання

1. Порушення статутних правил вартової (вахтової) служби чи патрулювання, що спричинило тяжкi наслiдки, для запобiгання яким призначено дану варту (вахту) чи патрулювання, -

карається обмеженням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв або позбавленням волi на той самий строк.

2. Дiяння, передбачене частиною першою цiєї статтi, вчинене в умовах особливого перiоду, крiм воєнного стану, -

карається позбавленням волi на строк вiд трьох до семи рокiв.

3. Дiяння, передбачене частиною першою цiєї статтi, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовiй обстановцi, -

карається позбавленням волi на строк вiд трьох до восьми рокiв.

(У редакцiї Закону України вiд 12.02.2015р. N 194-VIII)

Стаття 419. Порушення правил несення прикордонної служби

1. Порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, якщо це спричинило тяжкi наслiдки, -

карається позбавленням волi на строк вiд трьох до восьми рокiв.

2. Те саме дiяння, вчинене в умовах особливого перiоду, крiм воєнного стану, -

карається позбавленням волi на строк вiд п'яти до десяти рокiв.

3. Дiяння, передбачене частиною першою цiєї статтi, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовiй обстановцi, -

карається позбавленням волi на строк вiд семи до десяти рокiв.

(У редакцiї законiв України вiд 15.04.2008р. N 270-VI, вiд 12.02.2015р. N 194-VIII)

Стаття 420. Порушення правил несення бойового чергування

1. Порушення правил несення бойового чергування (бойової служби), встановлених для своєчасного виявлення i вiдбиття раптового нападу на Україну або для захисту та безпеки України, якщо це спричинило тяжкi наслiдки, -

карається позбавленням волi на строк вiд трьох до восьми рокiв.

2. Те саме дiяння, вчинене в умовах особливого перiоду, крiм воєнного стану, -

карається позбавленням волi на строк вiд п'яти до восьми рокiв.

3. Дiяння, передбачене частиною першою цiєї статтi, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовiй обстановцi, -

карається позбавленням волi на строк вiд п'яти до десяти рокiв.

(У редакцiї законiв України вiд 15.04.2008р. N 270-VI, вiд 12.02.2015р. N 194-VIII)

Стаття 421. Порушення статутних правил внутрiшньої служби

1. Порушення особою, яка входить у добовий наряд частини (крiм варти i вахти), статутних правил внутрiшньої служби, якщо воно спричинило тяжкi наслiдки, запобiгання яким входило в обов'язки даної особи, -

карається триманням у дисциплiнарному батальйонi на строк до двох рокiв або позбавленням волi на строк до трьох рокiв.

2. Те саме дiяння, вчинене в умовах особливого перiоду, крiм воєнного стану, -

карається позбавленням волi на строк вiд трьох до п'яти рокiв.

3. Дiяння, передбачене частиною першою цiєї статтi, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовiй обстановцi, -

карається позбавленням волi на строк до п'яти рокiв.

(У редакцiї Закону України вiд 12.02.2015р. N 194-VIII)

Стаття 422. Розголошення вiдомостей вiйськового характеру, що становлять державну таємницю, або втрата документiв чи матерiалiв, що мiстять такi вiдомостi

1. Розголошення вiдомостей вiйськового характеру, що становлять державну таємницю, за вiдсутностi ознак державної зради -

карається позбавленням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв.

2. Втрата документiв або матерiалiв, що мiстять вiдомостi вiйськового характеру, якi становлять державну таємницю, предметiв, вiдомостi про якi становлять державну таємницю, особою, якiй вони були довiренi, якщо втрата стала результатом порушення встановлених правил поводження iз зазначеними документами, матерiалами або предметами, -

карається позбавленням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв.

3. Дiяння, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, якщо вони спричинили тяжкi наслiдки, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до десяти рокiв.

Стаття 423. Виключена.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.04.2008р. N 270-VI, виключена згiдно iз Законом України вiд 21.02.2014р. N 746-VII)

Стаття 424. Виключена.

(згiдно iз Законом України вiд 21.02.2014р. N 746-VII)

Стаття 425. Недбале ставлення до вiйськової служби

1. Недбале ставлення вiйськової службової особи до служби, якщо це заподiяло iстотну шкоду, -

карається штрафом вiд двохсот вiсiмдесяти п'яти до трьохсот двадцяти п'яти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або службовим обмеженням на строк до двох рокiв, або позбавленням волi на строк до трьох рокiв.

2. Те саме дiяння, якщо воно спричинило тяжкi наслiдки, -

карається позбавленням волi на строк вiд трьох до семи рокiв.

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до семи рокiв.

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до восьми рокiв.

Примiтка. 1. Пiд вiйськовими службовими особами розумiються вiйськовi начальники, а також iншi вiйськовослужбовцi, якi обiймають постiйно чи тимчасово посади, пов'язанi з виконанням органiзацiйно-розпорядчих або адмiнiстративно-господарських обов'язкiв, або виконують такi обов'язки за спецiальним дорученням повноважного командування.
2. У статтях 425 та 426 цього Кодексу iстотною шкодою, якщо вона полягає у заподiяннi матерiальних збиткiв, вважається шкода, яка в двiстi п'ятдесят i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян, а тяжкими наслiдками за тiєї самої умови вважається шкода, яка в п'ятсот i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян.

(Iз доповненнями, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.02.2014р. N 746-VII, у редакцiї законiв України вiд 12.02.2015р. N 194-VIII, вiд 16.03.2017р. N 1952-VIII)

Стаття 426. Бездiяльнiсть вiйськової влади

1. Умисне неприпинення кримiнального правопорушення, що вчиняється пiдлеглим, або ненаправлення вiйськовою службовою особою до органу досудового розслiдування повiдомлення про пiдлеглого, який вчинив кримiнальне правопорушення, а також iнше умисне невиконання вiйськовою службовою особою дiй, якi вона за своїми службовими обов'язками повинна була виконати, якщо це заподiяло iстотну шкоду, -

2. Тi самi дiяння, якщо вони спричинили тяжкi наслiдки, -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до семи рокiв.

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до семи рокiв.

караються позбавленням волi на строк вiд семи до десяти рокiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI, вiд 12.02.2015р. N 194-VIII, вiд 16.03.2017р. N 1952-VIII, вiд 22.11.2018р. N 2617-VIII, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 03.12.2019р. N 321-IX)

Стаття 426¹. Перевищення вiйськовою службовою особою влади чи службових повноважень

1. Перевищення вiйськовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто умисне вчинення дiй, якi явно виходять за межi наданих цiй особi прав чи повноважень, крiм передбачених частиною другою цiєї статтi, якщо цi дiї заподiяли iстотну шкоду, -

карається обмеженням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв або позбавленням волi на той самий строк.

2. Застосування нестатутних заходiв впливу щодо пiдлеглого або перевищення дисциплiнарної влади, якщо цi дiї заподiяли iстотну шкоду, а також застосування насильства щодо пiдлеглого -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до семи рокiв.

3. Дiяння, передбаченi частиною другою цiєї статтi, вчиненi iз застосуванням зброї, а також дiяння, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, якщо вони спричинили тяжкi наслiдки, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до дев'яти рокiв.

4. Дiяння, передбаченi частинами першою, другою або третьою цiєї статтi, вчиненi в умовах особливого перiоду, крiм воєнного стану, -

караються позбавленням волi на строк вiд семи до десяти рокiв.

5. Дiяння, передбаченi частинами першою, другою або третьою цiєї статтi, вчиненi в умовах воєнного стану або в бойовiй обстановцi, -

караються позбавленням волi на строк вiд восьми до дванадцяти рокiв.

(Доповнено статтею 426¹ згiдно iз Законом України вiд 07.04.2015р. N 290-VIII)

Стаття 427. Здача або залишення вороговi засобiв ведення вiйни

Здача вороговi начальником ввiрених йому вiйськових сил, а також не зумовлене бойовою обстановкою залишення вороговi укрiплень, бойової та спецiальної технiки чи iнших засобiв ведення вiйни, якщо зазначенi дiї вчиненi не з метою сприяння вороговi, -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до десяти рокiв.

Стаття 428. Залишення гинучого вiйськового корабля

1. Залишення гинучого вiйськового корабля командиром, який не виконав до кiнця своїх службових обов'язкiв, а також особою iз складу команди корабля без належного на те розпорядження командира -

карається позбавленням волi на строк вiд трьох до восьми рокiв.

2. Те саме дiяння, вчинене в умовах особливого перiоду, крiм воєнного стану, -

карається позбавленням волi на строк вiд п'яти до восьми рокiв.

3. Дiяння, передбачене частиною першою цiєї статтi, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовiй обстановцi, -

карається позбавленням волi на строк вiд семи до десяти рокiв.

(У редакцiї Закону України вiд 12.02.2015р. N 194-VIII)

Стаття 429. Самовiльне залишення поля бою або вiдмова дiяти зброєю

Самовiльне залишення поля бою пiд час бою або вiдмова пiд час бою дiяти зброєю -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до десяти рокiв.

Стаття 430. Добровiльна здача в полон

Добровiльна здача в полон через боягузтво або легкодухiсть -

карається позбавленням волi на строк вiд семи до десяти рокiв.

Стаття 431. Злочиннi дiї вiйськовослужбовця, який перебуває в полонi

1. Добровiльна участь вiйськовослужбовця, який перебуває в полонi, у роботах, що мають вiйськове значення, або в iнших заходах, якi завiдомо можуть заподiяти шкоду Українi або союзним з нею державам, за вiдсутностi ознак державної зради -

карається позбавленням волi на строк вiд трьох до семи рокiв.

2. Насильство над iншими вiйськовополоненими або жорстоке поводження з ними з боку вiйськовополоненого, який перебуває на становищi старшого, -

карається позбавленням волi на строк вiд п'яти до восьми рокiв.

3. Вчинення вiйськовослужбовцем, який перебуває в полонi, дiй, спрямованих на шкоду iншим вiйськовополоненим, з корисливих мотивiв або з метою забезпечення поблажливого до себе ставлення з боку ворога -

карається позбавленням волi на строк до трьох рокiв.

Стаття 432. Мародерство

Викрадення на полi бою речей, що знаходяться при вбитих чи поранених (мародерство), -

карається позбавленням волi на строк вiд п'яти до десяти рокiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.03.2022р. N 2117-IX)

Стаття 433. Насильство над населенням у районi воєнних дiй

1. Насильство, протизаконне знищення майна, а також протизаконне вiдiбрання майна пiд приводом воєнної необхiдностi, вчинюванi щодо населення в районi воєнних дiй, -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до восьми рокiв.

2. Розбiй, вчинюваний щодо населення в районi воєнних дiй, -

карається позбавленням волi на строк вiд семи до десяти рокiв.

Стаття 434. Погане поводження з вiйськовополоненими

Погане поводження з вiйськовополоненими, яке мало мiсце неодноразово, або пов'язане з особливою жорстокiстю, або спрямоване проти хворих i поранених, а також недбале виконання обов'язкiв щодо хворих i поранених особами, на яких покладено їх лiкування i пiклування про них, за вiдсутностi ознак бiльш тяжкого злочину -

караються позбавленням волi на строк до трьох рокiв.

Стаття 435. Незаконне використання символiки Червоного Хреста, Червоного Пiвмiсяця, Червоного Кристала та зловживання ними

1. Носiння в районi воєнних дiй символiки Червоного Хреста, Червоного Пiвмiсяця, Червоного Кристала особами, якi не мають на те права, а також зловживання в умовах особливого перiоду, крiм воєнного стану, прапорами чи знаками Червоного Хреста, Червоного Пiвмiсяця, Червоного Кристала або пофарбуванням, присвоєним санiтарно-транспортним засобам, -

караються обмеженням волi на строк до двох рокiв.

2. Носiння в районi воєнних дiй символiки Червоного Хреста, Червоного Пiвмiсяця, Червоного Кристала особами, якi не мають на те права, а також зловживання в умовах воєнного стану прапорами чи знаками Червоного Хреста, Червоного Пiвмiсяця, Червоного Кристала або пофарбуванням, присвоєним санiтарно-транспортним засобам, -

караються позбавленням волi на строк до двох рокiв.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.10.2009р. N 1675-VI, у редакцiї Закону України вiд 12.02.2015р. N 194-VIII)

Стаття 435¹. Образа честi i гiдностi вiйськовослужбовця, погроза вiйськовослужбовцю

1. Образа честi i гiдностi, погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна вiйськовослужбовцю, який здiйснює заходи iз забезпечення нацiональної безпеки i оборони, вiдсiчi i стримування збройної агресiї Росiйської Федерацiї, його близьким родичам чи членам сiм'ї -

карається обмеженням волi на строк вiд трьох до п'яти рокiв або позбавленням волi на той самий строк.

2. Виготовлення та поширення матерiалiв, якi мiстять образу честi i гiдностi, погрозу вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна вiйськовослужбовцю, який здiйснює заходи iз забезпечення нацiональної безпеки i оборони, вiдсiчi i стримування збройної агресiї Росiйської Федерацiї, його близьким родичам чи членам сiм'ї, -

карається обмеженням волi на строк вiд трьох до п'яти рокiв або позбавленням волi на той самий строк.

(Доповнено статтею 435¹ згiдно iз Законом України вiд 03.03.2022р. N 2110-IX)

Р о з д i л XX
КРИМIНАЛЬНI ПРАВОПОРУШЕННЯ ПРОТИ МИРУ, БЕЗПЕКИ ЛЮДСТВА ТА МIЖНАРОДНОГО ПРАВОПОРЯДКУ

Стаття 436. Пропаганда вiйни

Публiчнi заклики до агресивної вiйни або до розв'язування воєнного конфлiкту, а також виготовлення матерiалiв iз закликами до вчинення таких дiй з метою їх розповсюдження або розповсюдження таких матерiалiв -

караються виправними роботами на строк до двох рокiв або арештом на строк до шести мiсяцiв, або позбавленням волi на строк до трьох рокiв.

Стаття 436¹. Виготовлення, поширення комунiстичної, нацистської символiки та пропаганда комунiстичного та нацiонал-соцiалiстичного (нацистського) тоталiтарних режимiв

1. Виготовлення, поширення, а також публiчне використання символiки комунiстичного, нацiонал-соцiалiстичного (нацистського) тоталiтарних режимiв, у тому числi у виглядi сувенiрної продукцiї, публiчне виконання гiмнiв СРСР, УРСР (УСРР), iнших союзних та автономних радянських республiк або їх фрагментiв на всiй територiї України, крiм випадкiв, передбачених частинами другою i третьою статтi 4 Закону України "Про засудження комунiстичного та нацiонал-соцiалiстичного (нацистського) тоталiтарних режимiв в Українi та заборону пропаганди їх символiки", -

карається обмеженням волi на строк до п'яти рокiв або позбавленням волi на той самий строк, з конфiскацiєю майна або без такої.

2. Тi самi дiї, вчиненi особою, яка є представником влади, або вчиненi повторно, або органiзованою групою, або з використанням засобiв масової iнформацiї, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до десяти рокiв з конфiскацiєю майна або без такої.

(Доповнено статтею 436¹ згiдно iз Законом України вiд 16.01.2014р. N 729-VII; втратила чиннiсть у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 16.01.2014р. N 729-VII згiдно iз Законом України вiд 28.01.2014р. N 732-VII; доповнено статтею 436¹ згiдно iз Законом України вiд 28.01.2014р. N 735-VII, у редакцiї Закону України вiд 09.04.2015р. N 317-VIII)

Стаття 436². Виправдовування, визнання правомiрною, заперечення збройної агресiї Росiйської Федерацiї проти України, глорифiкацiя її учасникiв

1. Виправдовування, визнання правомiрною, заперечення збройної агресiї Росiйської Федерацiї проти України, розпочатої у 2014 роцi, у тому числi шляхом представлення збройної агресiї Росiйської Федерацiї проти України як внутрiшнього громадянського конфлiкту, виправдовування, визнання правомiрною, заперечення тимчасової окупацiї частини територiї України, а також глорифiкацiя осiб, якi здiйснювали збройну агресiю Росiйської Федерацiї проти України, розпочату у 2014 роцi, представникiв збройних формувань Росiйської Федерацiї, iррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманцiв, створених, пiдпорядкованих, керованих та фiнансованих Росiйською Федерацiєю, а також представникiв окупацiйної адмiнiстрацiї Росiйської Федерацiї, яку складають її державнi органи i структури, функцiонально вiдповiдальнi за управлiння тимчасово окупованими територiями України, та представникiв пiдконтрольних Росiйськiй Федерацiї самопроголошених органiв, якi узурпували виконання владних функцiй на тимчасово окупованих територiях України, -

2. Виготовлення, поширення матерiалiв, у яких мiститься виправдовування, визнання правомiрною, заперечення збройної агресiї Росiйської Федерацiї проти України, розпочатої у 2014 роцi, у тому числi шляхом представлення збройної агресiї Росiйської Федерацiї проти України як внутрiшнього громадянського конфлiкту, виправдовування, визнання правомiрною, заперечення тимчасової окупацiї частини територiї України, а також глорифiкацiя осiб, якi здiйснювали збройну агресiю Росiйської Федерацiї проти України, розпочату у 2014 роцi, представникiв збройних формувань Росiйської Федерацiї, iррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманцiв, створених, пiдпорядкованих, керованих та фiнансованих Росiйською Федерацiєю, а також представникiв окупацiйної адмiнiстрацiї Росiйської Федерацiї, яку складають її державнi органи i структури, функцiонально вiдповiдальнi за управлiння тимчасово окупованими територiями України, та представникiв пiдконтрольних Росiйськiй Федерацiї самопроголошених органiв, якi узурпували виконання владних функцiй на тимчасово окупованих територiях України, -

караються обмеженням волi на строк до п'яти рокiв або позбавленням волi на той самий строк, з конфiскацiєю майна або без такої.

3. Дiї, передбаченi частиною першою або другою цiєї статтi, вчиненi службовою особою, або вчиненi повторно, або органiзованою групою, або з використанням засобiв масової iнформацiї, -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до восьми рокiв з конфiскацiєю майна або без такої.

(Доповнено статтею 436² згiдно iз Законом України вiд 03.03.2022р. N 2110-IX)

Стаття 437. Планування, пiдготовка, розв'язування та ведення агресивної вiйни

1. Планування, пiдготовка або розв'язування агресивної вiйни чи воєнного конфлiкту, а також участь у змовi, що спрямована на вчинення таких дiй, -

караються позбавленням волi на строк вiд семи до дванадцяти рокiв.

2. Ведення агресивної вiйни або агресивних воєнних дiй -

карається позбавленням волi на строк вiд десяти до п'ятнадцяти рокiв.

Стаття 438. Порушення законiв та звичаїв вiйни

1. Жорстоке поводження з вiйськовополоненими або цивiльним населенням, вигнання цивiльного населення для примусових робiт, розграбування нацiональних цiнностей на окупованiй територiї, застосування засобiв ведення вiйни, заборонених мiжнародним правом, iншi порушення законiв та звичаїв вiйни, що передбаченi мiжнародними договорами, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, а також вiддання наказу про вчинення таких дiй -

караються позбавленням волi на строк вiд восьми до дванадцяти рокiв.

2. Тi самi дiяння, якщо вони поєднанi з умисним вбивством, -

караються позбавленням волi на строк вiд десяти до п'ятнадцяти рокiв або довiчним позбавленням волi.

Стаття 439. Застосування зброї масового знищення

1. Застосування зброї масового знищення, забороненої мiжнародними договорами, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, -

карається позбавленням волi на строк вiд восьми до дванадцяти рокiв.

2. Те саме дiяння, якщо воно спричинило загибель людей або iншi тяжкi наслiдки, -

карається позбавленням волi на строк вiд восьми до п'ятнадцяти рокiв або довiчним позбавленням волi.

Стаття 440. Розроблення, виробництво, придбання, зберiгання, збут, транспортування зброї масового знищення

Розроблення, виробництво, придбання, зберiгання, збут, транспортування зброї масового знищення, забороненої мiжнародними договорами, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до десяти рокiв.

Стаття 441. Екоцид

Масове знищення рослинного або тваринного свiту, отруєння атмосфери або водних ресурсiв, а також вчинення iнших дiй, що можуть спричинити екологiчну катастрофу, -

караються позбавленням волi на строк вiд восьми до п'ятнадцяти рокiв.

Стаття 442. Геноцид

1. Геноцид, тобто дiяння, умисно вчинене з метою повного або часткового знищення будь-якої нацiональної, етнiчної, расової чи релiгiйної групи шляхом позбавлення життя членiв такої групи чи заподiяння їм тяжких тiлесних ушкоджень, створення для групи життєвих умов, розрахованих на повне чи часткове її фiзичне знищення, скорочення дiтонародження чи запобiгання йому в такiй групi або шляхом насильницької передачi дiтей з однiєї групи в iншу, -

карається позбавленням волi на строк вiд десяти до п'ятнадцяти рокiв або довiчним позбавленням волi.

2. Публiчнi заклики до геноциду, а також виготовлення матерiалiв iз закликами до геноциду з метою їх розповсюдження або розповсюдження таких матерiалiв -

караються арештом на строк до шести мiсяцiв або позбавленням волi на строк до п'яти рокiв.

Стаття 443. Посягання на життя представника iноземної держави

Вбивство або замах на вбивство представника iноземної держави або iншої особи, яка має мiжнародний захист, з метою впливу на характер їхньої дiяльностi або на дiяльнiсть держав чи органiзацiй, якi вони представляють, або з метою провокацiї вiйни чи мiжнародних ускладнень -

карається позбавленням волi на строк вiд восьми до п'ятнадцяти рокiв або довiчним позбавленням волi.

Стаття 444. Злочини проти осiб та установ, що мають мiжнародний захист

1. Напад на службовi або житловi примiщення осiб, якi мають мiжнародний захист, а також викрадення або позбавлення волi цих осiб з метою впливу на характер їхньої дiяльностi або на дiяльнiсть держав чи органiзацiй, що вони представляють, або з метою провокацiї вiйни чи мiжнародних ускладнень -

караються позбавленням волi на строк вiд трьох до восьми рокiв.

2. Погроза вчинення дiй, передбачених частиною першою цiєї статтi, -

карається виправними роботами на строк до двох рокiв або арештом на строк до трьох мiсяцiв, або обмеженням волi на строк до трьох рокiв, або позбавленням волi на строк до двох рокiв.

Стаття 445. Незаконне використання символiки Червоного Хреста, Червоного Пiвмiсяця, Червоного Кристала

Незаконне використання символiки Червоного Хреста, Червоного Пiвмiсяця, Червоного Кристала, крiм випадкiв, передбачених цим Кодексом, -

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.10.2009р. N 1675-VI)

Стаття 446. Пiратство

1. Пiратство, тобто використання з метою одержання матерiальної винагороди або iншої особистої вигоди озброєного чи неозброєного судна для захоплення iншого морського чи рiчкового судна, застосування насильства, пограбування або iнших ворожих дiй щодо екiпажу чи пасажирiв такого судна, -

карається позбавленням волi на строк вiд п'яти до дванадцяти рокiв iз конфiскацiєю майна.

2. Тi самi дiяння, якщо вони вчиненi повторно або спричинили загибель людей чи iншi тяжкi наслiдки, -

караються позбавленням волi на строк вiд восьми до п'ятнадцяти рокiв з конфiскацiєю майна.

Стаття 447. Найманство

1. Вербування, фiнансування, матерiальне забезпечення, навчання найманцiв з метою використання у збройних конфлiктах, воєнних або насильницьких дiях, спрямованих на насильницьку змiну чи повалення конституцiйного ладу, захоплення державної влади, перешкоджання дiяльностi органiв державної влади чи порушення територiальної цiлiсностi, а також використання найманцiв у збройних конфлiктах, воєнних або насильницьких дiях -

караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до десяти рокiв.

2. Тi самi дiяння, вчиненi службовою особою з використанням службового становища, -

караються позбавленням волi на строк вiд семи до дванадцяти рокiв з конфiскацiєю майна або без такої.

3. Дiї, передбаченi частинами першою або другою цiєї статтi, що призвели до загибелi людини, -

4. Участь найманця у збройному конфлiктi, воєнних або насильницьких дiях -

карається позбавленням волi на строк вiд п'яти до десяти рокiв.

5. Найманець звiльняється вiд кримiнальної вiдповiдальностi за дiї, передбаченi частиною четвертою цiєї статтi, якщо вiн до притягнення до кримiнальної вiдповiдальностi добровiльно припинив участь у збройному конфлiктi, воєнних або насильницьких дiях та повiдомив про свою участь у конфлiктi, воєнних або насильницьких дiях або iншим чином сприяв припиненню або розкриттю злочинiв, передбачених частинами першою - третьою цiєї статтi, якщо в його дiях немає складу iншого злочину.

     Примiтка. Пiд найманцем у цiй статтi слiд розумiти особу, яка:
     1) спецiально завербована в Українi чи за її межами для того, щоб брати на територiї України чи територiї iнших держав участь у збройному конфлiктi, воєнних або насильницьких дiях, спрямованих на насильницьку змiну чи повалення конституцiйного ладу, захоплення державної влади, перешкоджання дiяльностi органiв державної влади чи порушення територiальної цiлiсностi;
     2) бере участь у воєнних або насильницьких дiях з метою одержання будь-якої особистої вигоди;
     3) не є нi громадянином (пiдданим) сторони, що перебуває у конфлiктi, нi особою, яка постiйно на законних пiдставах проживає на територiї, яка контролюється стороною, що перебуває у конфлiктi;
     4) не входить до особового складу збройних сил держави, на територiї якої здiйснюються такi дiї;
     5) не послана державою, яка не є стороною, що перебуває у конфлiктi, для виконання офiцiйних обов'язкiв як особи, яка входить до складу її збройних сил.

(У редакцiї Закону України вiд 06.10.2015р. N 716-VIII)

ПРИКIНЦЕВI ТА ПЕРЕХIДНI ПОЛОЖЕННЯ

Р о з д i л I

1. Цей Кодекс набирає чинностi з 1 вересня 2001 року.

2. З набранням чинностi цим Кодексом втрачають чиннiсть:

Кримiнальний кодекс Української РСР вiд 28 грудня 1960 року (Вiдомостi Верховної Ради УРСР, 1961 р., N 2, ст. 14) iз змiнами, внесеними до нього, крiм Перелiку майна, що не пiдлягає конфiскацiї за судовим вироком (Додаток до цього Кодексу);

Закон Української РСР "Про затвердження Кримiнального кодексу Української РСР" (Вiдомостi Верховної Ради УРСР, 1961 р., N 2, ст. 14);

статтi 1, 2 та 5 Указу Президiї Верховної Ради Української РСР вiд 20 квiтня 1990 року "Про вiдповiдальнiсть за дiї, спрямованi проти громадського порядку i безпеки громадян" (Вiдомостi Верховної Ради УРСР, 1990 р., N 18, ст. 278);

Указ Президiї Верховної Ради Української РСР вiд 26 грудня 1990 року "Про вiдповiдальнiсть за порушення порядку користування картками споживача на право придбання товарiв та iншими офiцiйними документами" (Вiдомостi Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 3, ст. 13);

стаття 3 Указу Президiї Верховної Ради Української РСР вiд 28 сiчня 1991 року "Про вiдповiдальнiсть за порушення вимог режиму радiацiйної безпеки, заготiвлю, переробку i збут радiоактивно забруднених продуктiв харчування" (Вiдомостi Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 11, ст. 106);

Указ Президiї Верховної Ради України вiд 21 сiчня 1992 року "Про вiдповiдальнiсть за виготовлення з метою збуту та збут пiдроблених купонiв багаторазового використання" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1992 р., N 18, ст. 246).

3. Кабiнету Мiнiстрiв України у тримiсячний термiн з дня опублiкування цього Кодексу пiдготувати та подати на розгляд Верховної Ради України перелiк законодавчих актiв, якi мають бути визнанi такими, що втратили чиннiсть у зв'язку з набранням чинностi цим Кодексом.

Р о з д i л II

1. Звiльнити вiд покарання (основного i додаткового) вiдповiдно до частини другої статтi 74 цього Кодексу осiб, засуджених за Кримiнальним кодексом України 1960 року за дiяння, вiдповiдальнiсть за якi не передбачена цим Кодексом:

а) осiб, засуджених на пiдставi частини третьої статтi 5 Кримiнального кодексу України 1960 року;

б) осiб, засуджених за готування до злочину за частиною першою статтi 17 та вiдповiдними статтями Особливої частини Кримiнального кодексу України 1960 року, якщо цi злочини належать до злочинiв невеликої тяжкостi;

в) осiб, засуджених за статтями 108¹, 110, 134¹, 125, 126, 147², 147³, 149, 154, 155², 155³, 155⁵, 155⁶, 159, 169, 176³, 183², 183⁴, 187, 187⁷, 187⁸, 189, 189¹, 193¹, 199, 202, 206 (частина перша), 208¹, 208², 229⁸, 237 Кримiнального кодексу України 1960 року;

г) осiб, засуджених за частиною першою статтi 133, статтями 147 (частина перша), 148³, 161 (частина перша), 187⁴, 187⁸, 192 (частина третя), 196¹ (частина перша), 199 (частини перша i друга), 207¹, 227² (частина перша), умовою застосування яких за Кримiнальним кодексом України 1960 року було попереднє накладення на цих осiб адмiнiстративного стягнення;

ґ) осiб, засуджених за злочини, вчиненi у вiцi вiд 14 до 16 рокiв, передбаченi статтями 78¹, 97, 98, 106 (частина перша) Кримiнального кодексу України 1960 року;

д) осiб, засуджених за статтею 186 Кримiнального кодексу України 1960 року (за винятком засуджених за заздалегiдь не обiцяне приховування тяжких i особливо тяжких злочинiв), а також осiб, зазначених у частинi другiй статтi 396 цього Кодексу, засуджених за заздалегiдь не обiцяне приховування за статтею 186 Кримiнального кодексу України 1960 року;

е) осiб, засуджених на пiдставi Указу Президiї Верховної Ради Української РСР вiд 26 грудня 1990 року "Про вiдповiдальнiсть за порушення порядку користування картками споживача на право придбання товарiв та iншими офiцiйними документами" i Указу Президiї Верховної Ради України вiд 21 сiчня 1992 року "Про вiдповiдальнiсть за виготовлення з метою збуту та збут пiдроблених купонiв багаторазового використання".

2. Звiльнити вiд покарання:

а) осiб, засуджених вперше до покарання у видi позбавлення волi за злочини невеликої тяжкостi, вчиненi у вiцi до 18 рокiв, вiдповiдно до вимог частини другої статтi 12 та частини другої статтi 102 цього Кодексу;

б) вiйськовослужбовцiв, засуджених до покарання у видi направлення в дисциплiнарний батальйон на строк до шести мiсяцiв;

в) осiб, засуджених на пiдставi частини першої статтi 29 Кримiнального кодексу України 1960 року, якi вiдбувають це покарання не за мiсцем роботи, а в iнших мiсцях, але в районi проживання засудженого, а також осiб, засуджених до виправних робiт без позбавлення волi на строк до шести мiсяцiв.

3. Закрити всi кримiнальнi справи щодо осiб, якi вчинили злочини, передбаченi Кримiнальним кодексом України 1960 року, що перелiченi в пунктi 1 цього роздiлу.

4. Особи, якi вiдбувають покарання, призначене за сукупнiстю вирокiв, у разi звiльнення їх вiд вiдбування покарання за окремi злочини на пiдставi пункту 1 цього роздiлу продовжують вiдбувати покарання, призначене вироком суду за iншi злочини, що входять у сукупнiсть, якщо це покарання ними ще не вiдбуте. Призначене покарання пiдлягає зменшенню також у випадках, передбачених пунктом 5 цього роздiлу.

5. Знизити вiдповiдно до частини третьої статтi 74 цього Кодексу мiри покарання, призначенi за Кримiнальним кодексом України 1960 року, якщо вони перевищують санкцiї вiдповiдних статей цього Кодексу до максимальних меж покарання, встановлених цим Кодексом. Зменшити вiдповiдно до частини першої статтi 55 цього Кодексу до трьох рокiв строк покарання у видi позбавлення права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю, призначеного як додаткове покарання. Зменшити вiдповiдно до частин другої та третьої статтi 100 цього Кодексу до одного року строк виправних робiт, призначених неповнолiтнiм, а також розмiр вiдрахування з їх заробiтку до 10 вiдсоткiв.

6. Осiб, якi вiдбувають покарання за вироком суду у видi позбавлення волi на строк до п'яти рокiв в колонiях-поселеннях, вважати такими, якi вiдбувають покарання у видi обмеження волi, передбачене статтею 61 цього Кодексу.

7. Особи, позбавленi батькiвських прав вiдповiдно до статтi 38 Кримiнального кодексу України 1960 року, можуть бути поновленi в цих правах лише в порядку, передбаченому Кодексом про шлюб та сiм'ю України. Особи, засудженi до покарання у видi громадської догани (стаття 33 Кримiнального кодексу України 1960 року), якщо у них до набрання чинностi цим Кодексом не була погашена судимiсть, вважаються такими, що не мають судимостi.

8. Не приводити у виконання вироки судiв в частинi конфiскацiї майна i стягнення штрафу, якщо до набрання чинностi цим Кодексом конфiсковане майно не було вилучене i реалiзоване, а штраф не був стягнутий у разi, якщо за даний злочин цим Кодексом конфiскацiя майна i накладення штрафу не передбаченi.

9. З дня набрання чинностi цим Кодексом не є особливо небезпечними рецидивiстами особи, визнанi такими вiдповiдно до статтi 26 Кримiнального кодексу України 1960 року. Якщо цi особи продовжують вiдбувати призначене їм покарання, то вироки судiв щодо них пiдлягають змiнi в частинi визнання їх особливо небезпечними рецидивiстами. У разi потреби змiнюється квалiфiкацiя вчинених ними злочинiв, а також зменшується покарання вiдповiдно до частини третьої статтi 74 цього Кодексу. Якщо особи, зазначенi в першому реченнi цього пункту, вiдбули призначене їм покарання, але мають незняту судимiсть, то погашення судимостi у цих осiб здiйснюється за правилами, передбаченими статтями 89 i 90 цього Кодексу.

10. Переглянути всi справи про злочини осiб, якi вчинили розкрадання державного або колективного майна у великих чи особливо великих розмiрах, передбачене частиною четвертою статтi 81, частиною четвертою статтi 82, частиною четвертою статтi 84, частиною другою статтi 86, статтею 86¹ Кримiнального кодексу України 1960 року, для вирiшення питань про змiну квалiфiкацiї дiй цих осiб на вiдповiднi частини i статтi цього Кодексу (статтi 185, 186, 187, 190, 191).

Мiри покарання особам, якi засудженi за розкрадання у великих чи особливо великих розмiрах за статтями 81, 82, 83, 84, 86, 86¹ Кримiнального кодексу України 1960 року i не вiдбули покарання, привести у вiдповiднiсть iз покараннями, встановленими санкцiями статей 185, 186, 187, 190, 191 цього Кодексу у разi, якщо призначене судом покарання за вiдповiдний злочин є бiльш суворим, нiж передбачене цим Кодексом.

11. Правила, встановленi Кримiнальним кодексом України 1960 року щодо давностi, умовно-дострокового звiльнення вiд вiдбування покарання, замiни невiдбутої частини покарання бiльш м'яким, погашення i зняття судимостi, поширюються на осiб, якi вчинили злочини до набрання чинностi цим Кодексом, за винятком випадкiв, якщо цим Кодексом пом'якшується кримiнальна вiдповiдальнiсть зазначених осiб.

12. У разi призначення бiльш м'якого покарання, нiж передбачено законом за злочин, вчинений до набрання чинностi цим Кодексом, суду слiд керуватися вимогами статтi 44 Кримiнального кодексу України 1960 року.

13. У разi призначення покарання за сукупнiстю злочинiв, вчинених до набрання чинностi цим Кодексом, застосовується стаття 42 Кримiнального кодексу України 1960 року. Якщо хоча б один iз злочинiв, що входять у сукупнiсть, вчинений пiсля набрання чинностi цим Кодексом, то застосовується стаття 70 або частина друга статтi 103 цього Кодексу.

Якщо особа, яка вiдбуває покарання, вчинить пiсля набрання чинностi цим Кодексом новий злочин, то при призначеннi їй покарання за сукупнiстю вирокiв застосовується стаття 71 або частина друга статтi 103 цього Кодексу.

14. При вирiшеннi питання про звiльнення вiд вiдбування покарання з випробуванням осiб, якi вчинили злочини пiсля набрання чинностi цим Кодексом, суд застосовує статтi 75-77 цього Кодексу.

Скоротити вiдповiдно до частини третьої статтi 104 цього Кодексу умовно засудженим неповнолiтнiм iспитовий строк до двох рокiв, якщо визначений судом iспитовий строк вище цiєї межi.

15. До осiб, засуджених до покарання у видi позбавлення волi iз застосуванням вiдстрочки виконання вироку вiдповiдно до статтi 46¹ Кримiнального кодексу України 1960 року, застосовується стаття 78 цього Кодексу.

16. У разi звiльнення вiд кримiнальної вiдповiдальностi та покарання осiб, якi вчинили злочин до набрання чинностi цим Кодексом, внаслiдок змiни обстановки i втрати суспiльної небезпечностi дiянням або особою, яка його вчинила, слiд керуватися частиною першою або частиною другою статтi 50 Кримiнального кодексу України 1960 року.

17. Вчинення особою злочину до набрання чинностi цим Кодексом, а також наявнiсть у такої особи не погашеної i не знятої у встановленому законом порядку судимостi враховується при квалiфiкацiї вчиненого нею нового злочину, а також в iнших випадках, передбачених цим Кодексом.

18. При вирiшеннi питання про вiднесення злочинiв, передбачених Кримiнальним кодексом України 1960 року, якi були вчиненi до набрання чинностi цим Кодексом, до злочинiв невеликої тяжкостi, середньої тяжкостi, тяжких або особливо тяжких слiд керуватися статтею 12 цього Кодексу, якщо це пом'якшує кримiнальну вiдповiдальнiсть осiб, якi вчинили злочини до набрання чинностi цим Кодексом. В iнших випадках необхiдно застосовувати вiдповiднi положення Кримiнального кодексу України 1960 року.

19. Перегляд справ щодо осiб, якi були засудженi на пiдставi Кримiнального кодексу України 1960 року, а також закриття справ щодо осiб, якi вчинили злочини до набрання чинностi цим Кодексом i справи стосовно яких перебувають у провадженнi судiв, органiв досудового слiдства чи дiзнання, здiйснюються судом.

20. Органи, якi виконують вироки судiв, зобов'язанi надавати судам необхiднi матерiали щодо осiб, якi вiдбувають покарання.

21. Питання, передбаченi в пунктах 3, 4, 6, 7, 9, 10, 15 цього роздiлу, розглядаються судом за поданням адмiнiстрацiї мiсця виконання покарання або прокурора у вiдкритому судовому засiданнi з участю прокурора i представника адмiнiстрацiї мiсця виконання покарання у випадках, якщо справа розглядається за її поданням.

Ухвалу (постанову) суду з цих питань може бути оскаржено засудженим чи його захисником або внесено на неї вiдповiдне подання прокурора в порядку, передбаченому Кримiнально-процесуальним кодексом України.

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 11.07.2003р. N 1130-IV)

22. Цивiльнi особи не несуть кримiнальної вiдповiдальностi за застосування вогнепальної зброї проти осiб, якi здiйснюють збройну агресiю проти України, якщо така зброя застосована вiдповiдно до вимог Закону України "Про забезпечення участi цивiльних осiб у захистi України.

	(Доповнено пунктом 22 згiдно iз Законом України вiд 03.03.2022р. N 2114-IX)
Президент України	Л.КУЧМА

м. Київ
5 квiтня 2001 року
N 2341-III