ВИЩИЙ АРБIТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ

РОЗ'ЯСНЕННЯ
м.Київ

вiд 06.11.2000	N 02-5/618

 

Арбiтражним судам України

Про внесення змiн до деяких роз'яснень президiї Вищого арбiтражного суду України

     У зв'язку iз змiнами, якi сталися у чинному законодавствi, та з метою однакового i правильного вирiшення спорiв президiя Вищого арбiтражного суду України вважає за необхiдне внести змiни до деяких своїх роз'яснень.

     1. У пунктi 11 роз'яснення президiї Вищого арбiтражного суду України вiд 19.03.93 N 01-6/482 "Про практику застосування ст.119 Арбiтражного процесуального кодексу України" слова i цифри "Iнструкцiї Мiнфiну України вiд 26.03.92 N 4 щодо порядку сплати державного мита" замiнити словами i цифрами "Iнструкцiї про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової iнспекцiї України вiд 22.04.93 N 15".

     2. У роз'ясненнi президiї Вищого арбiтражного суду України вiд 16.04.93 N 01-6/438 "Про деякi питання застосування позовної давностi при вирiшеннi господарських спорiв":

     2.1. В абзацi другому пункту 2 виключити слова i цифру "та пункту 3 Правил обмiну непродовольчих товарiв, куплених у роздрiбнiй торговiй мережi";

     2.2. Доповнити роз'яснення пунктом 14 такого змiсту:

     "14. Правовiдносини, якi виникають у зв'язку iз застосуванням державними органами щодо пiдприємств, установ, органiзацiй встановленої законодавством вiдповiдальностi за вчинення протиправних дiй, у тому числi за порушення встановлених правил здiйснення пiдприємницької дiяльностi, не є цивiльно-правовими. Тому вiдсутнi правовi пiдстави для застосування до вiдповiдних правовiдносин строкiв позовної давностi, передбачених Цивiльним кодексом України".

     3. У роз'ясненнi президiї Вищого арбiтражного суду України вiд 21.09.93 N 01-6/1025 "Про деякi питання пiдвiдомчостi i пiдсудностi справ зi спорiв за участю iноземних суб'єктiв господарської дiяльностi".

     3.1. Пункти 1 i 2 замiнити одним пунктом 1, виклавши його у такiй редакцiї:

     "1. Згiдно iз статтею 38 Закону України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" спори, що виникають мiж суб'єктами зовнiшньоекономiчної дiяльностi, iноземними суб'єктами господарської дiяльностi можуть розглядатися судовими або арбiтражними органами України, а також за згодою сторiн спору Мiжнародним комерцiйним арбiтражним судом та Морською арбiтражною комiсiєю при Торгово-промисловiй палатi України та iншими органами вирiшення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено мiжнародними договорами України.

     Виходячи з вимог статей 12-14 Арбiтражного процесуального кодексу України (далi - АПК) та статей 38, 39 Закону України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" спори, що виникають мiж суб'єктами зовнiшньоекономiчної дiяльностi, iноземними суб'єктами господарської дiяльностi, пiдлягають вирiшенню Вищим арбiтражним судом України, арбiтражними судами Автономної Республiки Крим, областей, мiст Києва та Севастополя у межах їх пiдсудностi".

     У зв'язку з цим пункти 3 i 4 вважати вiдповiдно пунктами 2 i 3;

     3.2. У другому реченнi абзацу першого пункту 2 виключити слово "України".

     В абзацi другому цього ж пункту слова "мiждержавними договорами чи угодами України" замiнити словами "чинним законодавством, у тому числi мiжнародними договорами, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України";

     3.3. Доповнити роз'яснення новим пунктом 4 такого змiсту:

     "4. Вiдповiдно до статтi 12 АПК пiдвiдомчий арбiтражному суду спiр може бути передано на вирiшення третейського суду (арбiтражу), крiм спорiв про визнання недiйсними актiв, а також спорiв, що виникають при укладеннi, змiнi, розiрваннi та виконаннi господарських договорiв, пов'язаних iз задоволенням державних потреб.

     Передбачене згаданою нормою право може бути реалiзовано як пiсля порушення провадження у справi з наслiдками, передбаченими пунктом 5 статтi 80 АПК, так i до звернення до арбiтражного суду з позовом, зокрема шляхом укладення арбiтражної угоди i включення її до договору (контракту) у формi арбiтражного застереження.

     Якщо вiдповiдну умову включено до цивiльно-правової угоди, то одностороння вiдмова вiд її виконання не припускається.

     Виходячи з цього арбiтражний суд, до якого подано позов з питання, що є предметом арбiтражної угоди, повинен припинити провадження у справi, якщо є заперечення однiєї з сторiн щодо вирiшення спору в арбiтражному судi i ним не буде визнано, що арбiтражна угода є недiйсною, втратила чиннiсть або не може бути виконана.

     Пiдсуднiсть арбiтражним судам справ у спорах за участю нерезидентiв у таких випадках визначається за загальними правилами згiдно з роздiлом III АПК".

     4. У пiдпунктi 2.1 пункту 2 роз'яснення президiї Вищого арбiтражного суду України вiд 29.04.94 N 02-5/293 "Про деякi питання практики застосування майнової вiдповiдальностi за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань" виключити слова i цифру "1 вiдсоток вартостi неоплачених послуг за кожний день прострочки".

     5. В абзацi першому пункту 8 роз'яснення президiї Вищого арбiтражного суду України вiд 23.06.95 N 02-5/458 "Про деякi питання практики вирiшення спорiв, пов'язаних з застосуванням Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" виключити слова "(прокурорiв, що подали позов)".

     6. У роз'ясненнi президiї Вищого арбiтражного суду України вiд 08.02.96 N 02-5/62 "Про деякi питання пiдвiдомчостi i пiдсудностi справ арбiтражним судам":

     6.1. В абзацi другому пiдпункту 2.6 пункту 2 слова i цифри "згiдно зi статтями 348 та 349 Цивiльного процесуального кодексу України таке рiшення є виконавчим документом (пункт 17 статтi 348 ЦПК)" замiнити словами i цифрами "згiдно з пунктом 14 статтi 3 Закону України "Про виконавче провадження" таке рiшення пiдлягає виконанню Державною виконавчою службою";

     6.2. В абзацi першому пункту 6 слова i цифри "та статтi 45" замiнити словами i цифрою "та статтi 5".

     6.3. В абзацi першому пункту 14 виключити друге речення i доповнити цей пункт новим абзацом такого змiсту:

     "Якщо однiєю з сторiн у справi про право власностi на майно або про витребування майна з чужого незаконного володiння чи про усунення перешкод у користуваннi майном є органи згаданi у пунктi 1 частини першої статтi 14 АПК, такi справи пiдлягають розгляду Вищим арбiтражним судом України.

     7. У роз'ясненнi президiї Вищого арбiтражного суду України вiд 29.02.96 N 02-5/95 "Про деякi питання практики вирiшення спорiв, пов'язаних з вiдшкодуванням моральної шкоди":

     7.1. В абзацi другому пункту 4 слова i цифри "пiдприємству чи органiзацiї, зазначенiй у статтi 1 АПК" замiнити словами "юридичнiй особi";

     7.2. В абзацi першому пункту 10 слово "пiдпункту" замiнити словом "пункту".

     8. У роз'ясненнi президiї Вищого арбiтражного суду України вiд 29.02.96 N 02-5/109 "Про деякi питання, що виникають при застосуваннi Закону "Про свободу совiстi та релiгiйнi органiзацiї":

     8.1. Назву, вступну частину i пункт 1 пiсля слова "Закону" доповнити словом "України";

     8.2. У пунктах 3, 9, пiдпунктi 9.4 пункту 9, пунктi 11 виключити слово "України" пiсля абревiатури "АПК";

     8.3. У пунктi 10:

     8.3.1. Друге i третє речення першого абзацу викласти у такiй редакцiї: "Вiдповiдно до пункту 14 статтi 3 Закону України "Про виконавче провадження" згадане рiшення пiдлягає виконанню Державною виконавчою службою. Тому за таких обставин немає спору, а iснує можливiсть примусового виконання вiдповiдного рiшення за правилами, викладеними у названому Законi";

     8.3.2. У другому абзацi слова "Арбiтражного процесуального кодексу України" замiнити абревiатурою "АПК".

     9. У роз'ясненнi президiї Вищого арбiтражного суду України вiд 12.09.96 N 02-5/334 "Про деякi питання практики вирiшення спорiв, пов'язаних iз створенням, реорганiзацiєю та лiквiдацiєю пiдприємств":

     9.1. У пунктi 14 назву Закону України викласти у такiй редакцiї: "Про оренду державного та комунального майна". У цьому ж пунктi виключити слова "державним" пiсля слова "управляти" (в обох абзацах пункту) i "державного" пiсля слова "майна";

     9.2. Друге речення абзацу другого пункту 20 викласти у такiй редакцiї:

     "У разi якщо за заявою про визнання недiйсними установчих документiв останнi визнанi недiйсними у певнiй частинi i це не тягне за собою недiйсностi установчих документiв в цiлому, то у арбiтражного суду немає правових пiдстав для зобов'язання власника (органу, уповноваженого створювати пiдприємство) здiйснювати його лiквiдацiю";

     9.3. Доповнити роз'яснення новим пунктом 23 такого змiсту:

     "23. Пiдприємство вважається створеним з дня його державної реєстрацiї. Лiквiдацiя пiдприємства вважається завершеною з моменту виключення його з державного реєстру України. Частина дев'ятнадцята статтi 8 Закону України "Про пiдприємництво" пов'язує втрату пiдприємством статусу юридичної особи iз виключенням його з Реєстру суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi.

     Отже саме лише визнання арбiтражним судом недiйсними установчих документiв пiдприємства та/або рiшення про створення пiдприємства, а також прийняття арбiтражним судом рiшення про скасування державної реєстрацiї суб'єкта пiдприємницької дiяльностi не є пiдставою для того, щоб вважати недiйсними угоди, укладенi таким пiдприємством з iншими пiдприємствами чи органiзацiями до моменту виключення його з державного реєстру".

     У зв'язку з цим пункт 23 вважати пунктом 24.

     10. У роз'ясненнi президiї Вищого арбiтражного суду України вiд 10.12.96 N 02-5/422 "Про судове рiшення":

     10.1. У преамбулi виключити слова "частини першої статтi 24 Закону України "Про арбiтражний суд";

     10.2. В абзацi другому пункту 8 цифру "23" замiнити цифрою "22";

     10.3. Пiдпункт 9.1 пункту 9 викласти у такiй редакцiї:

     "У рiшеннях за позовами про витребування майна чи про визнання права власностi на майно - найменування майна, мiсце його знаходження (у спорi про передачу майна), а у разi необхiдностi - строк виконання вiдповiдних дiй та/або про видачу наказу про примусове виконання рiшення";

     10.4. Доповнити пункт 9 новим пiдпунктом 9.8 такого змiсту:

     "9.8. У рiшеннi про вчинення певних дiй або про утримання вiд певних дiй - вiдповiдний припис, наприклад: "Такому-то звiльнити таке-то примiщення (iз зазначенням його найменування, мiсцезнаходження згiдно з поштовою адресою, площi)", "Такому-то утриматися вiд вчинення дiй, якi перешкоджають доступу такого-то у примiщення (iз зазначенням тих же даних про примiщення)", а у разi необхiдностi - строк виконання вiдповiдних дiй та/або про видачу наказу про примусове виконання рiшення".

     У зв'язку з цим пiдпункт 9.8 вважати пiдпунктом 9.9.

     11. У роз'ясненнi президiї Вищого арбiтражного суду України вiд 17.02.97 N 02-5/57 "Про виконання рiшень третейських судiв":

     11.1. Абзац перший пункту 2 викласти в такiй редакцiї:

     "Порядок виконання рiшень третейських судiв встановлено роздiлом V Цивiльного процесуального кодексу України та Законом України "Про виконавче провадження". Зокрема, згiдно з пунктом 10 статтi 3 Закону України "Про виконавче провадження" рiшення третейських судiв пiдлягають виконанню Державною виконавчою службою";

     11.2. У пунктi 3 слово "судовими" замiнити словом "державними", а слова i цифру "роздiлу V Цивiльного процесуального кодексу України" замiнити словами "Закону України "Про виконавче провадження".

     12. В абзацi третьому пiдпункту 2.2 пункту 2 роз'яснення президiї Вищого арбiтражного суду України вiд 06.08.97 N 02-5/276 "Про деякi питання практики застосування Закону України "Про пiдприємництво" (у редакцiї роз'яснення Вищого арбiтражного суду України вiд 03.06.98 N 02-5/202 слова "частина сiмнадцята" замiнити словами "частина дев'ятнадцята".

     13. У пiдпунктi 3.3 пункту 3 роз'яснення президiї Вищого арбiтражного суду України вiд 25.02.92 N 01-6/244 "Про деякi питання практики застосування Арбiтражного процесуального кодексу України" (у редакцiї роз'яснення президiї Вищого арбiтражного суду України вiд 18.09.97 N 02-5/289 виключити абзац п'ятий. У зв'язку з цим абзаци шостий i сьомий вважати вiдповiдно абзацами п'ятим i шостим.

     14. Пункт 6 роз'яснення президiї Вищого арбiтражного суду України вiд 04.03.98 N 02-5/78 "Про деякi питання практики застосування роздiлу VI Арбiтражного процесуального кодексу України" доповнити новим пiдпунктом 6.7 такого змiсту:

     "6.7. Якщо позивачу у встановленому порядку надано вiдстрочку сплати державного мита, питання щодо стягнення (вiдшкодування) мита пiсля закiнчення термiну такої вiдстрочки повинно вирiшуватись на загальних пiдставах, визначених статтею 49 АПК".

     15. У роз'ясненнi президiї Вищого арбiтражного суду України вiд 12.03.99 N 02-5/111 "Про деякi питання практики вирiшення спорiв, пов'язаних з визнанням угод недiйсними":

     15.1. Пiдпункт 3.2 пункту 3 доповнити новими абзацами третiм i четвертим такого змiсту:

     "Визнання угоди недiйсною як з моменту її укладення, так i лише на майбутнє тягне, залежно вiд пiдстав такого визнання, майновi наслiдки, передбаченi статтями 48-58 Цивiльного кодексу.

     Якщо угода визнається недiйсною лише на майбутнє арбiтражним судам слiд виходити з того, що у вiдповiдних випадках порушенi (оспорюванi) права i охоронюванi законом iнтереси сторони за угодою, якi виникли до визнання її недiйсною, пiдлягають судовому захистовi на загальних пiдставах".

     У зв'язку з цим абзац третiй вважати абзацом п'ятим.

     15.2. Доповнити пункт 9 пiдпунктом 9.4 такого змiсту:

     "9.4. Вiдповiдно до статтi 41 Закону України "Про господарськi товариства" до компетенцiї загальних зборiв акцiонерного товариства вiднесено затвердження договорiв (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статутi товариства.

     Цiєю нормою передбачено не укладення договорiв, а їх затвердження. Тому якщо арбiтражним судом буде з'ясовано, що установчими документами акцiонерного товариства право органу цього товариства на укладення договору не обмежено, тобто такий орган пiдписав договiр без порушення наданих йому повноважень, то сам лише факт незатвердження договору пiсля його пiдписання не може бути пiдставою для визнання договору недiйсним";

     15.3. Доповнити роз'яснення новим пунктом 19 такого змiсту:

     "19. Пiдприємство вважається створеним з дня його державної реєстрацiї (стаття 6 Закону України "Про пiдприємства в Українi"). Лiквiдацiя пiдприємства вважається завершеною з моменту виключення його з державного реєстру України (стаття 34 цього ж Закону). За змiстом частини дев'ятнадцятої статтi 8 Закону України "Про пiдприємництво" пiдприємство втрачає статус юридичної особи iз виключенням його з Реєстру суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi.

     Отже саме лише визнання арбiтражним судом недiйсними установчих документiв пiдприємства та/або рiшення про створення пiдприємства, а також прийняття арбiтражним судом рiшення про скасування державної реєстрацiї суб'єкта пiдприємницької дiяльностi не є пiдставою для того, щоб вважати недiйсними угоди, укладенi таким пiдприємством з iншими пiдприємствами чи органiзацiями до моменту виключення його з державного реєстру".

     У зв'язку з цим пункти 19 i 20 вважати вiдповiдно пунктами 20 i 21.

     16. У роз'ясненнi президiї Вищого арбiтражного суду України вiд 26.01.2000 N 02-5/35 "Про деякi питання практики вирiшення спорiв, пов'язаних з визнанням недiйсними актiв державних чи iнших органiв":

     16.1. Пункт 2 доповнити абзацом такого змiсту:

     "Арбiтражним судам слiд мати на увазi, що Кодекс України про адмiнiстративнi правопорушення визначає суб'єктом вiдповiдальностi за вчинення адмiнiстративного правопорушення лише фiзичну особу (у тому числi службову), а не юридичну особу (пiдприємство, установу, органiзацiю). Тому вiдсутнi правовi пiдстави для застосування статтi 38 названого Кодексу до правовiдносин, якi виникають у зв'язку з притягнення державними органами пiдприємств, установ i органiзацiй до встановленої законодавством вiдповiдальностi за вчинення протиправних дiй, у тому числi за порушення встановлених правил здiйснення пiдприємницької дiяльностi";

     16.2. У пунктi 3 слова "нормативних актiв" замiнити словами "нормативно-правових актiв".

Голова Вищого арбiтражного суду України

Д.Притика