ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України щодо вдосконалення правової охорони географiчних зазначень

     Верховна Рада України постановляє:

     I. Внести змiни до таких законодавчих актiв України:

     1. У статтi 160 Господарського кодексу України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2003 р., NN 18 - 22, ст. 144):

     1) частину другу викласти в такiй редакцiї:

     "2. Умови використання географiчного зазначення у сферi господарювання визначаються законом";

     2) частину третю виключити.

     2. Частину першу статтi 502 Цивiльного кодексу України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2003 р., NN 40 - 44, ст. 356) викласти в такiй редакцiї:

     "1. Суб'єктами права iнтелектуальної власностi на географiчне зазначення є виробники товарiв, об'єднання виробникiв, iншi особи, визначенi законом".

     3. У Законi України "Про охорону прав на зазначення походження товарiв" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1999 р., N 32, ст. 267 iз наступними змiнами):

     1) назву та преамбулу викласти в такiй редакцiї:

"Про правову охорону географiчних зазначень

     Цей Закон визначає засади правової охорони географiчних зазначень в Українi та регулює вiдносини, що виникають у зв'язку з їх реєстрацiєю, використанням та захистом.

     Особливостi пiдготовки до реєстрацiї, використання та захисту географiчних зазначень щодо сiльськогосподарської продукцiї (сiльськогосподарських товарiв), харчових продуктiв, вин, ароматизованих винних продуктiв, спиртних напоїв, а також контролю щодо таких географiчних зазначень визначаються iншими законами";

     2) статтi 1 i 2 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 1. Визначення термiнiв

     1. У цьому Законi наведенi нижче термiни вживаються в такому значеннi:

     1) Апеляцiйна палата - колегiальний орган Установи для розгляду заперечень проти рiшень Установи щодо набуття прав на об'єкти iнтелектуальної власностi та iнших питань, вiднесених до її компетенцiї цим Законом;

     2) Бюлетень - офiцiйний електронний бюлетень Установи;

     3) географiчне зазначення - найменування мiсця, що iдентифiкує товар, який походить з певного географiчного мiсця та має особливу якiсть, репутацiю чи iншi характеристики, зумовленi головним чином цим географiчним мiсцем походження, i хоча б один з етапiв виробництва якого (виготовлення (видобування) та/або переробка, та/або приготування) здiйснюється на визначенiй географiчнiй територiї;

     4) географiчне мiсце - будь-який географiчний об'єкт з офiцiйно визначеними межами, зокрема: країна, регiон як частина країни, населений пункт, мiсцевiсть тощо;

     5) державна система правової охорони iнтелектуальної власностi - Установа i сукупнiсть експертних, наукових, освiтнiх, iнформацiйних та iнших вiдповiдної спецiалiзацiї державних закладiв, що належать до сфери управлiння Установи;

     6) заклад експертизи - уповноважений Установою державний заклад (пiдприємство, органiзацiя) для розгляду i проведення експертизи заявок;

     7) заявка - сукупнiсть документiв, необхiдних для реєстрацiї географiчного зазначення;

     8) заявник - особа або об'єднання осiб, якi подали заявку;

     9) назва мiсця походження товару - вид географiчного зазначення, який означає найменування, що iдентифiкує товар, який походить з певного географiчного мiсця та який має особливi якостi або властивостi, виключно або головним чином зумовленi конкретним географiчним середовищем з притаманними йому природними i людськими факторами, i всi етапи виробництва якого (виготовлення (видобування) та/або переробка, та/або приготування) здiйснюються на визначенiй географiчнiй територiї;

     10) назва, що стала видовою, - назва товару, яка хоч i є назвою географiчного мiсця, в якому спочатку товар цього виду вироблявся та/або перероблявся, але перетворилася в Українi на загальновживану назву певного виду товару безвiдносно до конкретного мiсця його походження, включаючи похiднi вiд такої назви;

     11) особа - фiзична або юридична особа;

     12) реєстрацiя - державна реєстрацiя географiчного зазначення;

     13) Реєстр - Державний реєстр України географiчних зазначень, який ведеться в електроннiй формi;

     14) специфiкацiя товару - сукупнiсть вiдомостей про товар, щодо якого використовується географiчне зазначення;

     15) спецiально уповноважений орган - визначений Кабiнетом Мiнiстрiв України центральний орган виконавчої влади, надiлений повноваженнями щодо погодження специфiкацiї товару i змiн до неї та щодо контролю особливих якостей чи iнших характеристик товарiв, щодо яких використовуються географiчнi зазначення, а також щодо визначення меж географiчних мiсць, з якими пов'язанi цi особливi якостi чи iншi характеристики, та виробникiв зазначених товарiв у межах цих географiчних мiсць;

     16) Установа - центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi.

     Стаття 2. Законодавство України про правову охорону географiчних зазначень

     Законодавство України про правову охорону географiчних зазначень складається iз цього Закону, законiв України "Про захист вiд недобросовiсної конкуренцiї", "Про охорону прав на торговельнi марки", "Про захист прав споживачiв", "Про рекламу", законiв, що регулюють пiдготовку до реєстрацiї, використання та захист географiчних зазначень щодо сiльськогосподарської продукцiї (сiльськогосподарських товарiв), харчових продуктiв, вин, ароматизованих винних продуктiв, спиртних напоїв, а також контроль щодо таких географiчних зазначень, та iнших нормативно-правових актiв";

     3) у статтi 3:

     у назвi слова "охорони прав на" замiнити словами "правової охорони";

     у частинi першiй:

     в абзацi першому слова "охорони прав на" замiнити словами "правової охорони";

     абзац третiй викласти в такiй редакцiї:

     "здiйснює державну реєстрацiю географiчних зазначень";

     4) статтi 5 - 7 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 5. Права та обов'язки iноземних та iнших осiб

     1. Iноземнi особи та особи без громадянства мають рiвнi з особами України права та обов'язки, передбаченi цим Законом, вiдповiдно до мiжнародних договорiв України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.

     2. Iноземнi та iншi особи, що мають мiсце постiйного проживання чи постiйне мiсцезнаходження поза межами України, у вiдносинах з Установою реалiзовують свої права шляхом безпосереднього звернення до Установи або через представникiв у справах iнтелектуальної власностi (патентних повiрених), зареєстрованих згiдно з положенням, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi iнтелектуальної власностi.

     Стаття 6. Надання правової охорони географiчним зазначенням

     1. Цим Законом правова охорона географiчним зазначенням надається на пiдставi їх реєстрацiї у встановленому цим Законом порядку або вiдповiдно до мiжнародних договорiв України.

     Правова охорона географiчного зазначення дiє безстроково, за винятком випадкiв дострокового припинення дiї реєстрацiї географiчного зазначення, передбачених статтею 21 цього Закону.

     2. Обсяг правової охорони географiчного зазначення визначається характеристиками товару i межами географiчного мiсця його походження, зазначеними у Реєстрi.

     Стаття 7. Умови надання правової охорони

     1. Правова охорона надається географiчному зазначенню, якщо заявлене найменування вiдповiдає вимогам абзацу четвертого статтi 1 цього Закону i на нього не поширюються встановленi цим Законом пiдстави для вiдмови в наданнi правової охорони.

     2. Правова охорона надається географiчному зазначенню як назвi мiсця походження товару, якщо заявлене найменування вiдповiдає вимогам абзацу десятого статтi 1 цього Закону i на нього не поширюються встановленi цим Законом пiдстави для вiдмови в наданнi правової охорони.

     Незалежно вiд умов, передбачених абзацом десятим статтi 1 цього Закону, назва географiчного мiсця вважається назвою мiсця походження товару в разi, коли сировина для виробництва товару походить з iншого географiчного мiсця, нiж географiчне мiсце виробництва товару, якщо географiчне мiсце виробництва (видобування) сировини визначене, iснують спецiальнi умови виробництва такої сировини та встановлено контроль за їх дотриманням.

     Для цiлей цiєї частини сировиною можуть вважатися лише живi тварини, м'ясо та молоко.

     3. Правова охорона надається географiчному зазначенню, яке повнiстю або частково омонiмiчне iз зареєстрованим в Українi географiчним зазначенням, за умови добросовiсного мiсцевого i традицiйного використання та якщо таке використання виключає можливiсть сплутування та введення в оману споживачiв щодо дiйсного походження товару.

     Омонiмiчне географiчне зазначення може бути зареєстроване за наявностi пiд час використання вiдмiнностi мiж цим зазначенням та ранiше зареєстрованим географiчним зазначенням без надання переваги одному iз виробникiв товару та за умови уникнення можливостi введення споживача в оману.

     Не реєструється омонiмiчне зазначення, яке правильно вказує на географiчне мiсце виробництва товару, але створює у споживачiв помилкове уявлення про те, що товар вироблено в iншому географiчному мiсцi";

     5) у частинi першiй статтi 8:

     пункт "б" виключити;

     пункт "в" викласти в такiй редакцiї:

     "в) є назвою, що стала видовою";

     пункт "г" виключити;

     пункт "д" викласти в такiй редакцiї:

     "д) включає або вiдтворює назву сорту рослин чи породи тварин, що може ввести в оману споживачiв щодо дiйсного походження товару. Цей пункт не застосовується у разi, якщо:

     товар мiстить або походить вiд вiдповiдного сорту рослин або породи тварин;

     споживачi не вводяться в оману;

     використання назви сорту рослин або породи тварин є добросовiсним;

     виробництво та продаж товару поширилися за межi його географiчного мiсця походження до дати подання заявки на реєстрацiю географiчного зазначення";

     у пунктi "е" слова "iз знаком для товарiв i послуг, права на який", "цього знака" та "iдентичностi" замiнити вiдповiдно словами "з торговельною маркою, права на яку", "цiєї торговельної марки" та "справжностi";

     6) статтю 9 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 9. Право на реєстрацiю географiчного зазначення

     1. Право на державну реєстрацiю географiчного зазначення має об'єднання осiб, якi в зазначеному географiчному мiсцi виробляють товар та/або видобувають, та/або переробляють сировину для товару, особлива якiсть, репутацiя чи iншi характеристики якого зумовленi цим географiчним мiсцем.

     При цьому об'єднання осiб означає будь-яку сукупнiсть осiб незалежно вiд її органiзацiйно-правової форми або складу.

     Одна фiзична або юридична особа має право на реєстрацiю географiчного зазначення у разi, якщо:

     вона є єдиним виробником, який у цьому географiчному мiсцi виробляє товар та/або видобуває, та/або переробляє сировину для товару та бажає подати заявку на реєстрацiю географiчного зазначення;

     географiчна територiя, на якiй здiйснюється виробництво (видобування) та/або переробка, та/або приготування товару, має характеристики, якi iстотно вiдрiзняються вiд прилеглих територiй, або характеристики товару вiдрiзняються вiд товарiв, вироблених на прилеглих територiях";

     7) доповнити статтею 91 такого змiсту:

     "Стаття 91. Специфiкацiя товару

     1. Для реєстрацiї географiчного зазначення товар, для якого заявляється це зазначення, повинен вiдповiдати специфiкацiї товару, погодженiй спецiально уповноваженим органом.

     2. Специфiкацiя товару повинна мiстити такi вiдомостi:

     а) найменування, яке заявляється на реєстрацiю як назва мiсця походження товару або географiчне зазначення, у формi та мовою, що використовуються пiд час продажу товару, або мовою, яка iсторично використовувалася для маркування товару на вiдповiднiй географiчнiй територiї;

     б) назву та опис товару, в тому числi, якщо це доречно, вiдомостi про сировину та основнi характеристики товару (фiзичнi, хiмiчнi, мiкробiологiчнi або органолептичнi характеристики товару тощо);

     в) межi географiчного мiсця, де виробляється товар, i, якщо це доречно, територiю виробництва сировини, якщо вона є бiльшою за територiю виробництва товару або iншою, нiж така територiя;

     г) опис способiв виробництва товару, в тому числi специфiчних умов i незмiнних мiсцевих способiв виробництва товару в разi їх iснування, а також iнформацiю про пакування, якщо заявник вирiшить та обґрунтує, що пакування товару має здiйснюватися саме у визначеному географiчному мiсцi з метою збереження якостi чи гарантування справжностi товару, чи забезпечення контролю;

     ґ) вiдомостi про взаємозв'язок особливої якостi або iнших характеристик товару з географiчним середовищем, зазначеним в абзацi десятому статтi 1 цього Закону, або про взаємозв'язок особливої якостi, репутацiї або iнших характеристик товару з його географiчним мiсцем походження, зазначеним в абзацi четвертому статтi 1 цього Закону;

     д) особливi правила маркування товару (за наявностi).

     3. Особливi вимоги щодо специфiкацiй для сiльськогосподарської продукцiї (сiльськогосподарських товарiв), харчових продуктiв, вин, ароматизованих винних продуктiв, спиртних напоїв можуть визначатися iншими законами. Вимоги до специфiкацiй та до процедури їх погодження затверджуються спецiально уповноваженими органами";

     8) у статтi 10:

     частину першу викласти в такiй редакцiї:

     "1. Заявка подається до Установи особою чи об'єднанням осiб, якi мають право на реєстрацiю географiчного зазначення згiдно iз статтею 9 цього Закону.

     Заявка може подаватися у паперовiй або електроннiй формi. Спосiб подання заявки обирає заявник.

     За заявками, поданими в електроннiй формi, здiйснюється електронне дiловодство вiдповiдно до законодавства у сферi електронних документiв та електронного документообiгу, цього Закону та правил, встановлених на їх основi центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi iнтелектуальної власностi. Заявки в електроннiй формi подаються за умови iдентифiкацiї заявника (представника у справах iнтелектуальної власностi чи iншої довiреної особи заявника) з використанням квалiфiкованого цифрового пiдпису";

     у частинi третiй слова "(патентного повiреного)" виключити;

     частину четверту викласти в такiй редакцiї:

     "4. Заявка складається українською мовою та повинна мiстити:

     а) заяву про реєстрацiю географiчного зазначення (назви мiсця походження товару), в якiй необхiдно вказати заявника (заявникiв), його адресу та спецiально уповноваженi органи, якi перевiряють вiдповiднiсть товару специфiкацiї товару;

     б) специфiкацiю товару, зазначену в статтi 91 цього Закону;

     в) документ, в якому викладенi:

     основнi положення специфiкацiї товару: заявлене найменування, опис товару, в тому числi, якщо це доречно, особливi правила пакування та маркування товару, а також стислий опис меж географiчного мiсця, де виробляється та/або переробляється товар;

     опис взаємозв'язку товару з географiчним середовищем чи географiчним мiсцем походження товару, визначеними вiдповiдно абзацами четвертим та десятим статтi 1 цього Закону, в тому числi особливi положення опису товару або способiв його виробництва, що пiдтверджують такий взаємозв'язок";

     частину п'яту виключити;

     частину шосту викласти в такiй редакцiї:

     "6. Iноземнi особи та особи без громадянства разом iз заявкою замiсть зазначеної у пунктi "б" частини четвертої цiєї статтi специфiкацiї товару подають документи, якi пiдтверджують правову охорону заявленого географiчного зазначення у вiдповiднiй iноземнiй державi або набуття прав на таке зазначення на пiдставi добросовiсного використання, якщо це передбачено законодавством вiдповiдної iноземної держави. Такi документи мають вiдповiдати вимогам до вiдомостей специфiкацiї, передбаченим частиною другою статтi 91 цього Закону.

     Передбаченi цiєю частиною документи можуть бути поданi iноземною мовою, а переклад їх українською мовою повинен надiйти до Установи не пiзнiше двох мiсяцiв вiд дати подання заявки";

     частини сьому i восьму замiнити трьома новими частинами такого змiсту:

     "7. Складення i подання заявки здiйснюється вiдповiдно до правил, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi iнтелектуальної власностi.

     8. За подання заявки сплачується збiр. Зазначений збiр сплачується до спливу двох мiсяцiв вiд дати подання заявки. Цей строк продовжується, але не бiльше нiж на шiсть мiсяцiв, якщо до його спливу буде подано вiдповiдне клопотання та сплачено збiр за його подання.

     9. Датою подання заявки є дата одержання Установою заяви про реєстрацiю географiчного зазначення за умови наявностi усiх вiдомостей та документiв, передбачених частинами четвертою та шостою цiєї статтi";

     9) статтю 11 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 11. Експертиза заявки

     1. Експертиза заявки має статус науково-технiчної експертизи i проводиться закладом експертизи вiдповiдно до цього Закону та правил, встановлених на його основi центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi iнтелектуальної власностi.

     Заклад експертизи здiйснює iнформацiйну дiяльнiсть, необхiдну для проведення експертизи заявок, i є центром мiжнародного обмiну виданнями вiдповiдно до Конвенцiї про мiжнародний обмiн виданнями, прийнятої 3 грудня 1958 року Генеральною конференцiєю Органiзацiї Об'єднаних Нацiй з питань освiти, науки i культури.

     2. Кiнцевi результати експертизи заявки, що не вважається вiдкликаною або не вiдкликана, вiдображаються в обґрунтованому висновку експертизи за заявкою, що набирає чинностi пiсля затвердження його Установою. На пiдставi такого висновку Установа приймає рiшення про реєстрацiю географiчного зазначення або про вiдмову в реєстрацiї географiчного зазначення. Рiшення Установи надсилається заявнику.

     Заявник має право протягом мiсяця з дати одержання ним рiшення Установи затребувати копiї матерiалiв, що протиставленi заявцi. Такi копiї надсилаються заявнику протягом мiсяця з дня надходження запиту.

     3. Заявник має право особисто або через свого представника брати участь у встановленому порядку в розглядi питань, що виникають пiд час проведення експертизи.

     4. Заявник має право вносити до заявки виправлення помилок та змiни свого найменування i своєї адреси, адреси для листування, iменi та адреси свого представника, а також змiни, пов'язанi з уточненням опису товару або меж географiчного мiсця походження товару.

     Змiни, пов'язанi з уточненням опису товару або меж географiчного мiсця походження товару, не повиннi належати до iстотних характеристик товару або змiнювати межi географiчного мiсця.

     Виправлення та змiни враховуються, якщо вони одержанi закладом експертизи не пiзнiше одержання ним документа про сплату державного мита за державну реєстрацiю географiчного зазначення.

     За подання заяви про виправлення помилки або про внесення будь-якої iз зазначених змiн сплачується збiр, за умови що помилка не є очевидною чи технiчною, а змiна виникла через залежнi вiд подавця заяви обставини.

     5. Заклад експертизи може вимагати вiд заявника надання додаткових матерiалiв у разi, якщо без них проведення експертизи неможливе або якщо виникли обґрунтованi сумнiви щодо достовiрностi будь-яких вiдомостей чи елементiв, якi мiстяться в матерiалах заявки.

     Додатковi матерiали мають бути поданi заявником протягом двох мiсяцiв з дати одержання ним повiдомлення чи висновку закладу експертизи або копiй матерiалiв, що протиставленi заявцi. Якщо заявник не подасть додатковi матерiали у встановлений строк, заявка вважається вiдкликаною, про що йому надсилається повiдомлення.

     Строк подання додаткових матерiалiв подовжується, але не бiльш як на шiсть мiсяцiв, якщо до його спливу подано вiдповiдне клопотання та сплачено збiр за його подання.

     Якщо, незважаючи на вжиття заявником належних заходiв, строк подання додаткових матерiалiв пропущено, права заявника щодо заявки вiдновлюються у разi, якщо протягом шести мiсяцiв пiсля спливу зазначеного строку буде подано вiдповiдне клопотання разом з додатковими матерiалами та сплачено збiр за його подання.

     6. Будь-яка особа протягом трьох мiсяцiв з дати публiкацiї в Бюлетенi вiдомостей про заявку та специфiкацiї товару, визначеної у статтi 91 цього Закону, або вiдомостей iз документа, визначеного частиною шостою статтi 10 цього Закону, може подати до закладу експертизи мотивоване заперечення щодо невiдповiдностi заявленого географiчного зазначення умовам надання правової охорони, визначеним статтями 7 i 8 цього Закону, або щодо невiдповiдностi вимогам статтi 9 цього Закону.

     За подання заперечення сплачується збiр.

     Вимоги до заперечення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi iнтелектуальної власностi. Заперечення подається разом з його копiєю.

     Заклад експертизи надсилає копiю заперечення заявнику.

     Заявник вправi iнформувати заклад експертизи про своє ставлення до заперечення протягом двох мiсяцiв з дати його одержання. Вiн може спростувати заперечення i залишити заявку без змiн, внести до заявки змiни або вiдкликати її.

     Протягом двох мiсяцiв з дати отримання заперечення заклад експертизи запрошує особу, яка подала заперечення, та заявника для вiдповiдних консультацiй розумної тривалостi, але не бiльше трьох мiсяцiв.

     Особа, яка подала заперечення, та заявник починають такi консультацiї невiдкладно. Вони надають одне одному релевантну iнформацiю для оцiнки вiдповiдностi заявки на реєстрацiю умовам, визначеним статтями 7, 8, 10 цього Закону, або вiдповiдностi специфiкацiї товару вимогам статтi 91 цього Закону. Якщо згоди не досягнуто, вiдповiдна iнформацiя подається також до закладу експертизи.

     У будь-який момент протягом тримiсячного строку для консультацiй заклад експертизи може за запитом заявника подовжити консультацiї додатково на строк до трьох мiсяцiв.

     7. Пiд час проведення експертизи:

     а) встановлюється дата подання заявки на пiдставi частини дев'ятої статтi 10 цього Закону;

     б) заявка перевiряється на вiдповiднiсть формальним вимогам статей 9 i 10 цього Закону та правилам, встановленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi iнтелектуальної власностi;

     в) перевiряється сплачений збiр за подання заявки на вiдповiднiсть встановленим вимогам;

     г) перевiряється вiдповiднiсть заявленого найменування умовам надання правової охорони, визначеним статтями 7 i 8 цього Закону.

     8. За наявностi усiх вiдомостей i документiв заявки, передбачених частинами четвертою - шостою статтi 10 цього Закону, та сплати збору за подання заявки заявнику надсилається повiдомлення про встановлену дату подання заявки.

     9. У разi вiдсутностi будь-яких матерiалiв iз заявки, передбачених частинами четвертою - шостою статтi 10 цього Закону, заявнику негайно надсилається повiдомлення про це.

     Якщо затребуванi матерiали будуть поданi заявником протягом двох мiсяцiв з дати одержання ним повiдомлення закладу експертизи, датою подання заявки вважається дата одержання закладом експертизи останнього iз затребуваних матерiалiв. В iншому разi заявка вважається неподаною, про що заявнику надсилається повiдомлення.

     10. У разi порушення вимог частини восьмої статтi 10 цього Закону заявка вважається вiдкликаною, про що заявнику надсилається повiдомлення.

     11. У разi вiдповiдностi заявки вимогам статтi 10 цього Закону та правилам, встановленим на його основi центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi iнтелектуальної власностi, та вiдповiдностi сплаченого збору за подання заявки встановленим вимогам заявнику надсилається повiдомлення про це та здiйснюється публiкацiя в Бюлетенi вiдомостей про заявку та специфiкацiї товару, визначеної статтею 91 цього Закону, або вiдповiдних вiдомостей iз документа, визначеного частиною шостою статтi 10 цього Закону.

     Пiсля публiкацiї вiдомостей про заявку та специфiкацiї товару, визначеної статтею 91 цього Закону, або вiдповiдних вiдомостей iз документа, визначеного частиною шостою статтi 10 цього Закону, будь-яка особа має право ознайомитися з матерiалами заявки в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi iнтелектуальної власностi. За ознайомлення з матерiалами заявки сплачується збiр.

     12. У разi невiдповiдностi заявки вимогам статтi 10 цього Закону та правилам, встановленим на його основi центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi iнтелектуальної власностi, чи сплаченого збору за подання заявки встановленим вимогам заявнику надсилається повiдомлення з пропозицiями щодо усунення недолiкiв.

     Усунення зазначених у повiдомленнi недолiкiв проводиться у строк та в порядку, встановленi частиною п'ятою цiєї статтi для додаткових матерiалiв.

     13. Заперечення, поданi вiдповiдно до частини шостої цiєї статтi, розглядаються пiд час перевiрки вiдповiдностi заявленого географiчного зазначення умовам надання правової охорони, визначеним статтями 7 i 8 цього Закону.

     Подане заперечення розглядається в межах мотивiв, викладених у ньому, та з урахуванням вiдповiдi заявника, якщо вона надана у встановлений строк.

     Заперечення проти заявки задовольняється лише у разi, якщо воно:

     доводить невiдповiднiсть заявленого географiчного зазначення умовам надання правової охорони, визначеним статтями 7 i 8 цього Закону, або не вiдповiдає умовам, передбаченим статтею 9 цього Закону;

     доводить, що реєстрацiя заявленого географiчного зазначення завдасть шкоди зареєстрованому частково або повнiстю омонiмiчному географiчному зазначенню чи торговельнiй марцi або iснуванню товарiв, що добросовiсно вводяться в цивiльний оборот не менш як протягом п'яти рокiв до дати публiкацiї зазначеної у статтi 91 цього Закону специфiкацiї товару;

     мiстить докази того, що заявлене географiчне зазначення є назвою, що стала видовою.

     Результати розгляду заперечення вiдображаються у висновку експертизи за заявкою. Копiя рiшення Установи, прийнятого на пiдставi такого висновку, надсилається подавцю заперечення.

     14. У разi вiдсутностi заперечень або визнання їх необґрунтованими та вiдповiдностi заявленого географiчного зазначення умовам, визначеним статтями 7 i 8 цього Закону, i дотримання умов статтi 9 цього Закону на пiдставi висновку експертизи Установа приймає рiшення про реєстрацiю географiчного зазначення.

     15. Якщо за результатами експертизи, проведеної з урахуванням заперечення (за наявностi), встановлено, що заявлене географiчне зазначення не вiдповiдає умовам надання правової охорони, визначеним статтями 7 або 8 цього Закону, або заявка подана особою, яка не має права на реєстрацiю географiчного зазначення згiдно iз статтею 9 цього Закону, заклад експертизи надсилає заявнику про це обґрунтований попереднiй висновок з пропозицiєю надати мотивовану вiдповiдь щодо пiдстав вiдмови у наданнi правової охорони заявленому географiчному зазначенню.

     Вiдповiдь заявника надається у строк та в порядку, встановленi частиною п'ятою цiєї статтi для додаткових матерiалiв, та береться до уваги пiд час пiдготовки висновку експертизи за заявкою";

     10) у статтi 12 слово "дня" замiнити словом "дати";

     11) у статтi 13:

     у частинi першiй:

     абзац перший пiсля слiв "рiшення Установи" доповнити словами i цифрами "чи копiй матерiалiв, затребуваних вiдповiдно до частини другої статтi 11 цього Закону";

     доповнити абзацом другим такого змiсту:

     "Подавець заперечення, який вiдповiдно до частини тринадцятої статтi 11 цього Закону одержав копiю рiшення Установи, може оскаржити вiдповiдне рiшення Установи до Апеляцiйної палати протягом двох мiсяцiв з дати одержання його копiї";

     частину другу виключити;

     частину третю викласти в такiй редакцiї:

     "3. Право заявника оскаржити рiшення Установи до Апеляцiйної палати втрачається у разi сплати ним державного мита за реєстрацiю географiчного зазначення";

     у частинi четвертiй:

     у першому реченнi слова "центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi iнтелектуальної власностi" замiнити словом "Установою";

     у третьому реченнi слово "заявнику" замiнити словами "особi, яка його подала";

     у частинi п'ятiй:

     в абзацi першому слова "документа про сплату" замiнити словом "сплати";

     доповнити абзацом другим такого змiсту:

     "Якщо заперечення проти рiшення Установи за заявкою подано особою, яка подавала заперечення вiдповiдно до частини шостої статтi 11 цього Закону, заявнику негайно надсилається повiдомлення про одержання такого заперечення та його копiя. Заявник має право подати до Апеляцiйної палати обґрунтовану вiдповiдь на заперечення протягом двох мiсяцiв з дати одержання його копiї та брати участь у його розглядi";

     у першому реченнi частини шостої слова "документа про сплату" та "викладених заявником у запереченнi та пiд час його розгляду" замiнити вiдповiдно словами "сплати" та "викладених у запереченнi та пiд час його розгляду, а також з урахуванням вiдповiдi заявника, якщо вона надiйшла у встановлений строк";

     у частинi сьомiй:

     пiсля абзацу першого доповнити новим абзацом такого змiсту:

     "У разi оскарження рiшення Установи особою, яка подавала заперечення вiдповiдно до частини шостої статтi 11 цього Закону, такiй особi надсилається копiя рiшення Апеляцiйної палати".

     У зв'язку з цим абзац другий вважати абзацом третiм;

     абзац третiй викласти в такiй редакцiї:

     "У разi задоволення заперечення з причин порушення порядку проведення експертизи збiр за подання заперечення пiдлягає поверненню, а заявка повертається до закладу експертизи для проведення повторної експертизи";

     частину восьму виключити;

     у частинi дев'ятiй слова "Заявник може" замiнити словами "Особи, якi подали заперечення вiдповiдно до цiєї статтi, можуть";

     доповнити частиною десятою такого змiсту:

     "10. Рiшення Апеляцiйної палати набирають чинностi з дати затвердження наказом Установи та пiдлягають оприлюдненню в повному обсязi на офiцiйному вебсайтi Установи";

     12) статтi 14 i 15 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 14. Реєстрацiя географiчного зазначення

     1. На пiдставi рiшення про реєстрацiю географiчного зазначення та за наявностi документа про сплату державного мита за реєстрацiю i сплати збору за публiкацiю про реєстрацiю Установа здiйснює державну реєстрацiю географiчного зазначення, для чого вносить до Реєстру вiдомостi, визначенi центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi iнтелектуальної власностi. Порядок ведення Реєстру i склад вiдомостей, що мiстяться в Реєстрi, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi iнтелектуальної власностi.

     Зазначенi мито та збiр сплачуються пiсля надходження до заявника рiшення про реєстрацiю географiчного зазначення.

     Якщо протягом трьох мiсяцiв з дати надходження до заявника рiшення про реєстрацiю географiчного зазначення документ про сплату державного мита за реєстрацiю i збiр за публiкацiю про реєстрацiю в розмiрi та у порядку, визначених законодавством, до закладу експертизи не надiйшли, державна реєстрацiя географiчного зазначення не проводиться, а заявка вважається вiдкликаною.

     Строк надходження документа про сплату державного мита за реєстрацiю та сплати збору за публiкацiю про реєстрацiю подовжується, але не бiльш як на шiсть мiсяцiв, якщо до його спливу подано вiдповiдне клопотання та сплачено збiр за його подання.

     Якщо, незважаючи на вжиття заявником належних заходiв, строк надходження документа про сплату державного мита за реєстрацiю та сплати збору за публiкацiю про реєстрацiю пропущено, права заявника щодо заявки вiдновлюються, якщо протягом шести мiсяцiв пiсля спливу цього строку буде подано вiдповiдне клопотання разом з документом про сплату державного мита за реєстрацiю та сплачено збiр за публiкацiю про реєстрацiю, а також сплачено збiр за подання клопотання.

     Якщо рiшення про реєстрацiю географiчного зазначення прийнято за заявкою, щодо якої було подано заперечення вiдповiдно до частини шостої статтi 11 цього Закону, перебiг строку надходження документа про сплату державного мита за реєстрацiю та збору за публiкацiю про реєстрацiю зупиняється до спливу встановленого абзацом другим частини першої статтi 13 цього Закону строку для оскарження такого рiшення подавцем заперечення.

     2. Пiсля внесення до Реєстру вiдомостей про реєстрацiю географiчного зазначення будь-яка особа має право ознайомитися з ними у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi iнтелектуальної власностi, та одержати вiдповiдно до свого клопотання виписку з Реєстру щодо вiдомостей про географiчне зазначення, за умови сплати збору за подання такого клопотання.

     3. Помилки у внесених до Реєстру вiдомостях виправляються за iнiцiативою осiб, зазначених у Реєстрi, або Установи.

     До Реєстру за iнiцiативою особи, зазначеної у Реєстрi, можуть бути внесенi змiни iменi (найменування) та адреси, адреси для листування, iменi та адреси представника.

     4. Пiсля внесення до Реєстру вiдомостей про реєстрацiю географiчного зазначення заiнтересованi особи або об'єднання осiб, якi вiдповiдають вимогам статтi 9 цього Закону, можуть вносити змiни до специфiкацiї товару пiсля погодження змiненої специфiкацiї спецiально уповноваженим органом.

     Такi змiни можуть стосуватися способiв виробництва товару з урахуванням науково-технiчного прогресу або перегляду меж географiчного мiсця, зазначеного в пунктi "в" частини другої статтi 91 цього Закону.

     У заявi про внесення змiн до специфiкацiї товару зазначаються вiдповiднi змiни та обґрунтування необхiдностi їх внесення.

     Якщо змiни до специфiкацiї товару потребують внесення однiєї або кiлькох змiн до вiдомостей Реєстру, заява про внесення змiн розглядається у порядку, встановленому частинами одинадцятою i тринадцятою - п'ятнадцятою статтi 11 цього Закону.

     Якщо змiни до специфiкацiї товару незначнi та не потребують внесення вiдповiдних змiн до вiдомостей Реєстру, такi змiни вносяться Установою без застосування порядку, встановленого частинами одинадцятою i тринадцятою - п'ятнадцятою статтi 11 цього Закону. У разi пiдтвердження таких змiн спецiально уповноваженим органом або якщо географiчне зазначення знаходиться на територiї iноземної держави подається офiцiйна довiдка про внесення вiдповiдних змiн у цiй державi.

     Змiни вважаються незначними, якщо вони:

     не належать до iстотних характеристик товару;

     не змiнюють взаємозв'язок мiж якiстю або iншими характеристиками товару та географiчним середовищем;

     не змiнюють географiчного зазначення чи його частини;

     не змiнюють межi географiчного мiсця;

     не спричиняють посилення обмежень у торгiвлi товаром або його сировиною.

     Якщо змiни стосуються тимчасових змiн до специфiкацiї товару, якi виникають внаслiдок застосування державними органами обов'язкових санiтарних або фiтосанiтарних заходiв, такi змiни вносяться Установою без застосування порядку, встановленого частинами одинадцятою i тринадцятою - п'ятнадцятою статтi 11 цього Закону.

     За подання заяви про виправлення помилки або про внесення будь-якої iз зазначених змiн сплачується збiр, за умови що помилка не є очевидною чи технiчною, а змiна виникла через залежнi вiд подавця заяви обставини.

     Вiдомостi про змiни, внесенi до Реєстру та/або специфiкацiї товару, публiкуються в Бюлетенi.

     5. Будь-яка фiзична чи юридична особа, яка вiдповiдає умовам, передбаченим статтею 9 цього Закону, та бажає, щоб вiдомостi про неї як особу, яка має право використовувати зареєстроване географiчне зазначення та iншi права, встановленi статтею 17 цього Закону, були додатково внесенi до Реєстру, може подати до Установи вiдповiдну заяву разом з документом спецiально уповноваженого органу, який пiдтверджує, що ця особа виробляє товар у географiчному мiсцi, зазначеному в Реєстрi, а характеристики товару вiдповiдають специфiкацiї товару або документу, передбаченому частиною шостою статтi 10 цього Закону.

     За подання заяви про внесення до Реєстру вiдомостей про особу, яка має право використовувати зареєстроване географiчне зазначення, сплачується збiр.

     Заява розглядається у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi iнтелектуальної власностi.

     У разi дотримання умов, передбачених статтею 9 цього Закону, заява про внесення до Реєстру вiдомостей про особу, яка має право використовувати зареєстроване географiчне зазначення, задовольняється та до Реєстру вносяться вiдповiднi вiдомостi, про що здiйснюється публiкацiя в Бюлетенi. В iншому разi подавцю заяви вiдмовляється в задоволеннi заяви.

     До Реєстру можуть бути внесенi вiдомостi про географiчнi зазначення, якi охороняються в Українi на пiдставi мiжнародних договорiв України.

     Стаття 15. Публiкацiя про державну реєстрацiю

     1. Одночасно з державною реєстрацiєю географiчного зазначення здiйснюється публiкацiя в Бюлетенi вiдомостей про державну реєстрацiю географiчного зазначення з посиланням на публiкацiю специфiкацiї товару або вiдомостей з документа, передбаченого частиною шостою статтi 10 цього Закону, здiйснену вiдповiдно до частини одинадцятої статтi 11 цього Закону";

     13) статтю 16 пiсля слова "його" доповнити словом "державної";

     14) статтю 17 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 17. Права, що випливають iз реєстрацiї географiчного зазначення

     1. Права, що випливають iз реєстрацiї географiчного зазначення, дiють з дати реєстрацiї географiчного зазначення.

     2. Реєстрацiя географiчного зазначення надає право особам, зазначеним у статтi 9 цього Закону:

     а) використовувати географiчне зазначення;

     б) вживати заходiв щодо заборони використання географiчного зазначення особами, якi не мають на це право;

     в) провадити дiяльнiсть iз забезпечення вiдповiдностi товару, для якого зареєстровано географiчне зазначення, специфiкацiї товару, погодженiй спецiально уповноваженим органом, або документу, визначеному частиною шостою статтi 10 цього Закону;

     г) поширювати iнформацiю та провадити iншу дiяльнiсть, спрямовану на повiдомлення споживачам про особливi якостi товару, для якого зареєстровано географiчне зазначення;

     ґ) iншi права, визначенi законодавством про правову охорону географiчних зазначень.

     3. Використанням зареєстрованого географiчного зазначення визнається:

     а) нанесення його на товар або на етикетку;

     б) нанесення його на упаковку товару, застосування в рекламi;

     в) запис на бланках, рахунках та iнших документах, що супроводжують товар.

     4. Зареєстроване географiчне зазначення захищається вiд таких дiй, якщо iнше не передбачено цим Законом:

     а) будь-яке пряме чи опосередковане комерцiйне використання зареєстрованого географiчного зазначення для товару, який не охоплюється реєстрацiєю географiчного зазначення i є подiбним до товару, для якого зареєстровано географiчне зазначення, або якщо таке використання призводить до зловживання репутацiєю географiчного зазначення, у тому числi якщо такий товар використовується як складова iншого товару;

     б) будь-яке неправомiрне використання або iмiтацiя, або iнше втiлення зареєстрованого географiчного зазначення, навiть якщо зазначається справжнє мiсце походження товару або якщо зареєстроване зазначення перекладається, викладається у транскрипцiї або транслiтерацiї чи супроводжується словами "стиль", "тип", "спосiб", "який вироблений у", "iмiтацiя", "смак", "подiбний" тощо, у тому числi якщо такий товар використовується як складова iншого товару;

     в) будь-яке iнше хибне або таке, що може ввести в оману щодо джерела походження, сутностi або iстотних якостей товару, використання географiчного зазначення на внутрiшньому або зовнiшньому упакуваннi, рекламних матерiалах або документах, що стосуються вiдповiдного товару, а також упакування товару в тару, яка може викликати хибне уявлення щодо його походження;

     г) будь-яке iнше використання, яке може ввести в оману споживача щодо дiйсного походження товару.

     З урахуванням iнтересiв зацiкавлених виробникiв i з метою запобiгання введенню в оману споживачiв щодо сутностi товару, географiчного мiсця походження товару або його меж зареєстрованi омонiмiчнi географiчнi зазначення використовуються вiдповiдно до спiльно визначених зацiкавленими виробниками практичних умов використання, вiдповiдно до яких такi географiчнi зазначення вiдрiзняються одне вiд одного.

     Якщо зареєстроване географiчне зазначення мiститься у заявцi на видачу свiдоцтва України на торговельну марку (знак для товарiв i послуг) або у вiдповiдному свiдоцтвi, це є пiдставою для вiдмови в наданнi правової охорони торговельнiй марцi (знаку для товарiв i послуг) або пiдставою для визнання вiдповiдного свiдоцтва недiйсним у порядку, передбаченому законодавством.

     Заходи щодо захисту зареєстрованого географiчного зазначення вживаються органами державної влади у межах їхньої компетенцiї, а також особами, якi мають право використовувати зареєстроване географiчне зазначення.

     5. Особи, якi мають право використовувати зареєстроване географiчне зазначення, не мають права забороняти iншим особам:

     а) використовувати географiчне зазначення для товару, введеного iз таким зазначенням у вiльний оборот особою, яка має право використовувати зареєстроване географiчне зазначення;

     б) добросовiсне використання ними своїх iмен чи адрес;

     в) добросовiсне використання назви сорту рослин чи породи тварин;

     г) використовувати незареєстроване омонiмiчне географiчне зазначення:

     протягом п'яти рокiв з дати, наступної за датою реєстрацiї географiчного зазначення, якщо було подано заперечення вiдповiдно до частини шостої статтi 11 цього Закону, в якому зазначено про проблему, яка виникає у зв'язку з iдентичнiстю географiчних зазначень, та якщо така реєстрацiя може спричинити ризик iснування товару, який безперервно i добросовiсно вводився в цивiльний оборот не менш як протягом п'яти рокiв до дати публiкацiї специфiкацiї товару, здiйсненої вiдповiдно до частини одинадцятої статтi 11 цього Закону;

     протягом п'ятнадцяти рокiв з дати, наступної за датою реєстрацiї географiчного зазначення, якщо було подано заперечення вiдповiдно до частини шостої статтi 11 цього Закону, в якому зазначено про проблему, що виникає у зв'язку з iдентичнiстю географiчних зазначень, та якщо омонiмiчне найменування використовувалося безперервно i добросовiсно не менш як протягом двадцяти п'яти рокiв до дати подання заявки на реєстрацiю вiдповiдного географiчного зазначення, а також iснують докази того, що цiллю такого використання не було отримання прибутку за рахунок репутацiї зареєстрованого географiчного зазначення i що споживач не був або не мiг бути введеним в оману щодо дiйсного походження товару.

     Використання незареєстрованого географiчного зазначення дозволяється виключно у разi, якщо назва країни походження чiтко i помiтно зазначена на етикетцi;

     ґ) використовувати торговельну марку, яка була добросовiсно зареєстрована чи заявлена на реєстрацiю в Українi на iм'я iншої особи для таких самих або спорiднених з ними товарiв i послуг до дати подання заявки на реєстрацiю цього географiчного зазначення, навiть якщо таке використання пiдпадає пiд один iз випадкiв, передбачених пунктами "а" - "г" частини четвертої цiєї статтi.

     6. Особи, якi мають право використовувати зареєстроване географiчне зазначення, мають право наносити поряд iз географiчним зазначенням попереджувальне маркування для iнформацiї про те, що це зазначення зареєстровано в Українi.

     Для попереджувального маркування назви мiсця походження товару застосовується обведена овалом абревiатура "НМП". Замiсть цього маркування або разом iз ним може наноситися текст: "Зареєстрована в Українi назва мiсця походження товару".

     Для попереджувального маркування географiчного зазначення застосовується обведена овалом абревiатура "ГЗ". Замiсть цього маркування або разом iз ним може наноситися текст: "Зареєстроване в Українi географiчне зазначення".

     7. Особи, якi мають право використовувати зареєстроване географiчне зазначення, не можуть:

     а) видавати лiцензiю на використання географiчного зазначення;

     б) забороняти (перешкоджати) спецiально уповноваженим органам здiйснювати контроль за наявнiстю в товарi особливих якостей та iнших характеристик, на пiдставi яких зареєстровано географiчне зазначення;

     в) забороняти iншим особам, визначеним статтею 9 цього Закону, здiйснювати права, встановленi цiєю статтею.

     8. Спецiально уповноваженi органи мають право здiйснювати контроль за наявнiстю в товарi особливих якостей та iнших характеристик, вiдомостi про якi внесено до Реєстру.

     Такий контроль включає:

     перевiрку товару на вiдповiднiсть специфiкацiї товару, передбаченiй статтею 91 цього Закону, або документу, передбаченому частиною шостою статтi 10 цього Закону;

     вiдстежування використання зареєстрованих географiчних зазначень на товарах, введених у цивiльний оборот, з метою недопущення випадкiв, передбачених частиною четвертою статтi 17 цього Закону.

     Законодавством про правову охорону географiчних зазначень можуть бути передбаченi iншi заходи контролю";

     15) статтю 18 виключити;

     16) у статтi 20:

     у назвi слово "недiйсними" замiнити словом "недiйсною";

     у частинi першiй:

     в абзацi першому слова i цифру "у разi його невiдповiдностi умовам надання правової охорони, передбаченим статтею 7" замiнити словами i цифрами "якщо вона здiйснена з порушенням умов, визначених статтями 7 - 9";

     абзац другий викласти в такiй редакцiї:

     "Визнана недiйсною реєстрацiя географiчного зазначення вважається такою, що не набрала чинностi, з дати його реєстрацiї";

     частину другу викласти в такiй редакцiї:

     "2. При визнаннi реєстрацiї географiчного зазначення недiйсною Установа повiдомляє про це у Бюлетенi";

     17) у статтi 21:

     частину першу викласти в такiй редакцiї:

     "1. Дiя реєстрацiї географiчного зазначення може бути припинена судом у разi, якщо:

     а) спецiально уповноваженим органом встановлено, що внаслiдок змiни або втрати особливих природних та/або людського факторiв, характерних для визначеної абзацами четвертим i десятим статтi 1 цього Закону географiчної територiї, стало неможливим виробляти товари, якi вiдповiдають специфiкацiї товару або документу, передбаченому частиною шостою статтi 10 цього Закону;

     б) географiчне зазначення не використовується протягом семи рокiв з дати публiкацiї вiдомостей про реєстрацiю географiчного зазначення або з iншої дати пiсля такої публiкацiї. Таке припинення здiйснюється за заявою будь-якої заiнтересованої особи";

     частину другу доповнити словами "або на пiдставi мiжнародного договору України";

     частину третю виключити;

     18) статтю 22 виключити;

     19) у назвi роздiлу VI слова "на використання зазначення походження товару" замiнити словами "що випливають з реєстрацiї географiчного зазначення";

     20) статтю 23 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 23. Порушення прав, що випливають з реєстрацiї географiчного зазначення

     1. Будь-яке посягання на права, що випливають з реєстрацiї географiчного зазначення, передбаченi статтею 17 цього Закону, тягне за собою вiдповiдальнiсть згiдно iз законом.

     2. На вимогу будь-якої особи, яка має право використовувати географiчне зазначення, або органу державної влади таке порушення повинно бути припинене, а порушник зобов'язаний вiдшкодувати заподiяну шкоду";

     21) в абзацi п'ятому частини другої статтi 25 слова "власника свiдоцтва про реєстрацiю права на використання квалiфiкованого зазначення походження товару" замiнити словами "що випливають з реєстрацiї географiчного зазначення";

     22) у статтi 26:

     у частинi першiй слова "видачу свiдоцтв" замiнити словами "реєстрацiю географiчного зазначення";

     частину другу викласти в такiй редакцiї:

     "Кошти, одержанi вiд сплати державного мита за реєстрацiю географiчного зазначення, зараховуються до бюджетiв у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України";

     23) у текстi Закону слова "квалiфiковане зазначення походження товару", "зазначення походження товару", "зазначення походження товарiв та/або права на їх використання", "квалiфiковане зазначення походження та/або право на використання вже зареєстрованого квалiфiкованого зазначення походження товару", "квалiфiковане зазначення походження та/або право на його використання", "квалiфiковане зазначення походження товару та/або право на використання квалiфiкованого зазначення походження товару", "квалiфiковане зазначення походження товару та/або право на використання зареєстрованого квалiфiкованого зазначення походження товару", "квалiфiковане зазначення походження товару та/або право на використання цього зазначення", "квалiфiковане зазначення походження товару та право на його використання" в усiх вiдмiнках i числах замiнити словами "географiчне зазначення" у вiдповiдному вiдмiнку i числi.

     4. Абзац одинадцятий пiдпункту "у" пункту 6 статтi 3 Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 21 сiчня 1993 року N 7-93 "Про державне мито" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1993 р., N 13, ст. 113 iз наступними змiнами) викласти в такiй редакцiї:

     "за реєстрацiю географiчного зазначення".

     II. Прикiнцевi та перехiднi положення

     1. Цей Закон набирає чинностi з 1 сiчня 2020 року, крiм пункту 5 цього роздiлу, який набирає чинностi з дня опублiкування цього Закону.

     2. До приведення нормативно-правових актiв, прийнятих до набрання чинностi цим Законом, у вiдповiднiсть iз цим Законом вони дiють у частинi, що не суперечить цьому Закону.

     3. Експертиза заявок на реєстрацiю квалiфiкованого зазначення походження товару та/або права на використання зареєстрованого квалiфiкованого зазначення походження товару, одержаних Установою до набрання чинностi цим Законом, що не завершена на момент набрання чинностi цим Законом, проводиться у порядку, встановленому цим Законом.

     4. Свiдоцтва, виданi за заявками, одержаними Установою до набрання чинностi цим Законом, є чинними.

     5. Кабiнету Мiнiстрiв України у тримiсячний строк з дня набрання чинностi цим Законом:

     привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     забезпечити приведення мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актiв у вiдповiднiсть iз цим Законом.

Президент України В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ

м. Київ
20 вересня 2019 року
N 123-IX

Copyright © 2021 НТФ «Інтес»
Всі права захищені.