Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 30 червня 1999 року N 783-XIV,
вiд 18 сiчня 2001 року N 2241-III,
вiд 11 липня 2001 року N 2618-III,
вiд 13 грудня 2001 року N 2893-III,
вiд 7 лютого 2002 року N 3057-III,
вiд 28 листопада 2002 року N 327-IV,
вiд 20 лютого 2003 року N 542-IV,
вiд 19 червня 2003 року N 980-IV,
вiд 10 липня 2003 року N 1095-IV,
вiд 18 листопада 2003 року N 1255-IV,
вiд 27 листопада 2003 року N 1344-IV,
вiд 3 лютого 2004 року N 1416-IV,
вiд 11 травня 2004 року N 1701-IV,
вiд 24 червня 2004 року N 1868-IV
(змiни, внесенi Законом України вiд 24.06.2004 р. N 1868-IV,
зупинено на 2005 рiк
у зв'язку iз зупиненням дiї пiдпункту 3 пункту 4
роздiлу IV Закону України
вiд 24.06.2004 р. N 1868-IV згiдно iз Законом України вiд
25.03.2005 р. N 2505-IV),
вiд 21 жовтня 2004 року N 2102-IV,
вiд 23 грудня 2004 року N 2285-IV,
вiд 25 березня 2005 року N 2505-IV,
вiд 2 червня 2005 року N 2631-IV,
вiд 23 червня 2005 року N 2711-IV,
вiд 23 червня 2005 року N 2716-IV,
вiд 6 вересня 2005 року N 2798-IV,
вiд 6 вересня 2005 року N 2801-IV,
вiд 8 вересня 2005 року N 2853-IV,
вiд 8 вересня 2005 року N 2875-IV,
вiд 22 вересня 2005 року N 2900-IV,
вiд 17 листопада 2005 року N 3108-IV,
вiд 15 грудня 2005 року N 3201-IV,
вiд 15 березня 2006 року N 3538-IV,
вiд 15 березня 2006 року N 3541-IV,
вiд 22 грудня 2006 року N 521-V,
вiд 20 лютого 2007 року N 668-V,
вiд 18 вересня 2008 року N 540-VI,
вiд 5 березня 2009 року N 1076-VI,
вiд 14 квiтня 2009 року N 1254-VI,
вiд 16 квiтня 2009 року N 1276-VI,
вiд 5 листопада 2009 року N 1701-VI,
вiд 21 сiчня 2010 року N 1837-VI,
вiд 7 липня 2010 року N 2453-VI,
вiд 9 вересня 2010 року N 2511-VI,
вiд 4 листопада 2010 року N 2677-VI
(Законом України вiд 4 листопада 2010 року N
2677-VI
цей Закон викладено у новiй редакцiї),
вiд 12 травня 2011 року N 3319-VI
(змiни, внесенi Законом України вiд 12 травня 2011
року N 3319-VI
дiють до 30 червня 2012 року, враховуючи змiни,
внесенi
Законом України вiд 22 грудня 2011 року N
4277-VI),
вiд 8 липня 2011 року N 3674-VI,
вiд 22 грудня 2011 року N 4212-VI
(враховуючи змiни, внесенi Законом України
вiд 2 жовтня 2012 року N 5405-VI),
вiд 12 сiчня 2012 року N 4318-VI,
вiд 12 квiтня 2012 року N 4650-VI,
вiд 13 квiтня 2012 року N 4652-VI,
вiд 4 липня 2012 року N 5037-VI,
вiд 5 липня 2012 року N 5076-VI,
вiд 6 липня 2012 року N 5178-VI,
вiд 6 вересня 2012 року N 5209-VI
(змiни, внесенi Законом України вiд 6 вересня 2012
року N 5209-VI,
дiють до 1 сiчня 2023 року),
вiд 18 вересня 2012 року N 5288-VI,
вiд 2 жовтня 2012 року N 5405-VI,
вiд 2 жовтня 2012 року N 5411-VI,
вiд 16 травня 2013 року N 245-VII,
вiд 4 липня 2013 року N 406-VII,
вiд 19 вересня 2013 року N 583-VII,
вiд 16 сiчня 2014 року N 721-VII
(змiни, внесенi Законом України вiд 16 сiчня 2014 року
N 721-VII, втратили чиннiсть
у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 16
сiчня 2014 року N 721-VII
згiдно iз Законом України вiд 28 сiчня 2014 року N 732-VII),
вiд 23 лютого 2014 року N 767-VII,
вiд 5 червня 2014 року N 1323-VII,
вiд 4 липня 2014 року N 1586-VII,
вiд 14 жовтня 2014 року N 1697-VII,
вiд 14 жовтня 2014 року N 1702-VII,
вiд 28 грудня 2014 року N 78-VIII,
вiд 12 лютого 2015 року N 191-VIII,
вiд 2 березня 2015 року N 218-VIII,
вiд 14 травня 2015 року N 423-VIII
(У текстi Закону слова "вiддiлу Державної виконавчої служби" у всiх вiдмiнках i числi замiнено словами "вiддiлу державної виконавчої служби" у вiдповiдному вiдмiнку i числi згiдно iз Законом України вiд 10 липня 2003 року N 1095-IV) |
(У текстi Закону слова "Департамент державної виконавчої служби Мiнiстерства юстицiї України", "вiддiли державної виконавчої служби Головного управлiння юстицiї Мiнiстерства юстицiї України в Автономнiй Республiцi Крим, обласних, Київського та Севастопольського мiських управлiнь юстицiї" та "районнi, мiськi (мiст обласного значення), районнi у мiстах вiддiли державної виконавчої служби" в усiх вiдмiнках i числах замiнено вiдповiдно словами "Департамент державної виконавчої служби", "державна виконавча служба Автономної Республiки Крим, областей та мiст Києва i Севастополя" та "державна виконавча служба у районах, мiстах (мiстах обласного значення), районах у мiстах" у вiдповiдному вiдмiнку i числi згiдно iз Законом України вiд 23 червня 2005 року N 2716-IV) |
(У текстi Закону слова "Департамент державної виконавчої служби", "державна виконавча служба Автономної Республiки Крим, областей та мiст Києва i Севастополя" i "державна виконавча служба у районах, мiстах (мiстах обласного значення), районах у мiстах" в усiх вiдмiнках i числах замiнено вiдповiдно словами "Департамент державної виконавчої служби Мiнiстерства юстицiї України", "вiддiли державної виконавчої служби Головного управлiння юстицiї Мiнiстерства юстицiї України в Автономнiй Республiцi Крим, обласних, Київського та Севастопольського мiських управлiнь юстицiї" та "районнi, мiськi (мiст обласного значення), районнi в мiстах вiддiли державної виконавчої служби вiдповiдних управлiнь юстицiї" у вiдповiдному вiдмiнку i числi згiдно iз Законом України вiд 22 грудня 2006 року N 521-V) |
Стаття 1. Виконавче провадження
Стаття 3. Виконання рiшень iншими органами
1. У випадках, передбачених законом, рiшення судiв та iнших органiв щодо стягнення коштiв виконуються органами доходiв i зборiв, банками та iншими фiнансовими установами. Рiшення зазначених органiв можуть виконуватися вiдповiдно до закону також iншими органами, установами, органiзацiями, посадовими особами та громадянами.
(частина перша статтi 3 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 406-VII) |
2. Рiшення про стягнення коштiв з державних органiв, державного та мiсцевих бюджетiв або бюджетних установ виконуються органами, що здiйснюють казначейське обслуговування бюджетних коштiв.
(частина друга статтi 3 у редакцiї Закону України вiд 19.09.2013р. N 583-VII) |
Стаття 4. Iнформацiйне забезпечення виконавчого провадження
Стаття 5. Обов'язковiсть вимог державного виконавця
Стаття 6. Гарантiї прав фiзичних i юридичних осiб у виконавчому провадженнi
Глава 2. УЧАСНИКИ ВИКОНАВЧОГО ПРОВАДЖЕННЯ
Стаття 7. Учасники виконавчого провадження та особи, якi залучаються до проведення виконавчих дiй
Прокурор може вступити у виконавче провадження, вiдкрите не за його заявою, за умови, що вiн здiйснював представництво iнтересiв громадянина або держави в судi у вiдповiднiй справi. З метою вирiшення питання про наявнiсть пiдстав для вступу у виконавче провадження такий прокурор має право знайомитися з матерiалами такого виконавчого провадження, робити з них виписки, знiмати копiї.
(частину першу статтi 7 доповнено абзацом третiм згiдно iз Законом України вiд 14.10.2014р. N 1697-VII) |
Стаття 8. Сторони виконавчого провадження
1. Сторонами у виконавчому провадженнi є стягувач i боржник.
3. За виконавчим документом про стягнення в дохiд держави коштiв або про вчинення iнших дiй на користь чи в iнтересах держави вiд її iменi виступає орган, за позовом якого судом винесено вiдповiдне рiшення, або орган державної влади (крiм суду), який вiдповiдно до закону прийняв таке рiшення. За iншими виконавчими документами про стягнення в дохiд держави коштiв або про вчинення iнших дiй на користь чи в iнтересах держави вiд її iменi виступають органи доходiв i зборiв.
(частина третя статтi 8 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 406-VII) |
Стаття 9. Представництво сторiн у виконавчому провадженнi
1. Сторони можуть реалiзовувати свої права i обов'язки у виконавчому провадженнi самостiйно або через представникiв. Особиста участь фiзичної особи у виконавчому провадженнi не позбавляє її права мати представника, крiм випадку, коли боржник згiдно з рiшенням зобов'язаний вчинити певнi дiї особисто.
2. Неповнолiтнi та особи, визнанi судом недiєздатними, реалiзують свої права та виконують обов'язки, пов'язанi з виконавчим провадженням, вiдповiдно до вимог закону.
3. У разi якщо стороною виконавчого провадження є особа, визнана судом безвiсно вiдсутньою, державний виконавець своєю постановою залучає до участi у виконавчому провадженнi особу, яка є опiкуном її майна.
4. Участь юридичних осiб у виконавчому провадженнi здiйснюється їх керiвниками чи органами, посадовими особами, якi дiють у межах повноважень, наданих їм законом, або через представникiв юридичної особи.
5. Повноваження представника повиннi бути пiдтвердженi довiренiстю, виданою i оформленою вiдповiдно до вимог закону.
Повноваження адвоката як представника можуть також посвiдчуватися ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов'язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих дiй як представника сторони виконавчого провадження. Витяг засвiдчується пiдписом сторiн договору.
(частину п'яту статтi 9 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 05.07.2012р. N 5076-VI) |
Стаття 10. Особи, якi не можуть бути представниками у виконавчому провадженнi
1. Представниками у виконавчому провадженнi не можуть бути:
1) особи, якi не досягли 18-рiчного вiку, крiм випадкiв, передбачених законом;
2) особи, над якими встановлено опiку чи пiклування;
3) суддi, слiдчi, прокурори, працiвники пiдроздiлiв, якi здiйснюють оперативно-розшукову дiяльнiсть, державнi виконавцi, крiм випадкiв, коли вони дiють як законнi представники або уповноваженi особи вiдповiдного органу, що є стороною виконавчого провадження;
(пункт 3 частини першої статтi 10 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.05.2013р. N 245-VII) |
4) iншi особи, якi вiдповiдно до закону не можуть здiйснювати представництво.
Стаття 11. Обов'язки i права державних виконавцiв
розглядає заяви сторiн та iнших учасникiв виконавчого провадження i їхнi клопотання;
заявляє в установленому порядку про самовiдвiд за наявностi обставин, передбачених цим Законом;
роз'яснює сторонам їхнi права i обов'язки.
3. Державний виконавець у процесi здiйснення виконавчого провадження має право:
14) застосовувати пiд час провадження виконавчих дiй вiдеозапис, фото- i кiнозйомку;
20) здiйснювати iншi повноваження, передбаченi цим Законом та iншими законами.
Стаття 12. Права i обов'язки сторiн та iнших учасникiв виконавчого провадження
1. Сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матерiалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знiмати копiї, заявляти вiдводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рiшення, дiї або бездiяльнiсть державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додатковi матерiали, заявляти клопотання, брати участь у провадженнi виконавчих дiй, давати уснi та письмовi пояснення, висловлювати свої доводи та мiркування з усiх питань, що виникають у ходi виконавчого провадження, у тому числi пiд час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводiв та мiркувань iнших учасникiв виконавчого провадження та користуватися iншими правами, наданими законом.
(частина перша статтi 12 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.10.2014р. N 1697-VII) |
утримуватися вiд вчинення дiй, якi унеможливлюють чи ускладнюють виконання рiшення;
своєчасно з'являтися за викликом державного виконавця;
Стаття 14. Участь перекладача у виконавчому провадженнi
Стаття 15. Залучення понятих до провадження виконавчих дiй
1. Виконавчi дiї можуть провадитися за присутностi понятих.
Стаття 16. Вiдводи у виконавчому провадженнi
Глава 3. ЗАГАЛЬНI УМОВИ ТА ПОРЯДОК ЗДIЙСНЕННЯ ВИКОНАВЧОГО ПРОВАДЖЕННЯ
2) ухвали, постанови судiв у цивiльних, господарських, адмiнiстративних справах, кримiнальних провадженнях та справах про адмiнiстративнi правопорушення у випадках, передбачених законом;
(пункт 2 частини другої статтi 17 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.05.2013р. N 245-VII) |
4) виконавчi написи нотарiусiв;
10) рiшення (постанови) суб'єктiв державного фiнансового монiторингу (їх уповноважених посадових осiб), якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу;
(частину другу статтi 17 доповнено пунктом 10 згiдно iз Законом України вiд 14.10.2014р. N 1702-VII) |
11) рiшення Нацiонального банку України про застосування до банку, фiлiї iноземного банку заходу впливу у виглядi накладення штрафу.
(частину другу статтi 17 доповнено пунктом 11 згiдно iз Законом України вiд 02.03.2015р. N 218-VIII) |
Стаття 18. Вимоги до виконавчого документа
1. У виконавчому документi зазначаються:
2) дата прийняття i номер рiшення, згiдно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осiб) або iм'я (прiзвище, власне iм'я та по батьковi) (для фiзичних осiб) стягувача i боржника, їх мiсцезнаходження (для юридичних осiб) або мiсце проживання чи перебування (для фiзичних осiб), iдентифiкацiйний код суб'єкта господарської дiяльностi стягувача та боржника (для юридичних осiб), iндивiдуальний iдентифiкацiйний номер стягувача та боржника (для фiзичних осiб - платникiв податкiв) або номер i серiя паспорта стягувача та боржника для фiзичних осiб - громадян України, якi через свої релiгiйнi або iншi переконання вiдмовилися вiд прийняття iдентифiкацiйного номера, офiцiйно повiдомили про це вiдповiднi органи державної влади та мають вiдмiтку в паспортi громадянина України, а також iншi данi, якщо вони вiдомi суду чи iншому органу, що видав виконавчий документ, якi iдентифiкують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його мiсце роботи (для фiзичних осiб), мiсцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;
(пункт 3 частини першої статтi 18 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2012р. N 5037-VI, вiд 16.01.2014р. N 721-VII, змiни, внесенi Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII, втратили чиннiсть у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII згiдно iз Законом України вiд 28.01.2014р. N 732-VII, вiд 23.02.2014р. N 767-VII) |
4) резолютивна частина рiшення;
5) дата набрання законної (юридичної) сили рiшенням;
6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Абзац частини першої статтi 18 виключено
(частину першу статтi 18 доповнено абзацом згiдно iз Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII, абзац частини першої статтi 18 втратив чиннiсть у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII згiдно iз Законом України вiд 28.01.2014р. N 732-VII, виключено згiдно iз Законом України вiд 23.02.2014р. N 767-VII) |
4. Законом можуть бути встановленi також iншi додатковi вимоги до виконавчих документiв.
Стаття 19. Пiдстави для вiдкриття виконавчого провадження
1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рiшення;
2) за заявою прокурора у випадках представництва iнтересiв громадянина або держави в судi;
4) в iнших передбачених законом випадках.
4. Пiд час пред'явлення виконавчого документа або його дублiката до виконання разом з ним подаються:
Стаття 20. Мiсце виконання рiшення
3. Державний виконавець вправi провадити виконавчi дiї щодо виявлення та звернення стягнення на кошти, якi перебувають на рахунках та вкладах боржника у банках чи iнших фiнансових установах, на рахунки в цiнних паперах у депозитарних установах на територiї, на яку поширюється юрисдикцiя України.
(частина третя статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.07.2012р. N 5178-VI) |
Стаття 21. Пiдвiдомчiсть виконавчих проваджень вiддiлам примусового виконання рiшень
1) боржниками є Апарат Верховної Ради України, Адмiнiстрацiя Президента України, вищi чи центральнi органи виконавчої влади, Конституцiйний Суд України, Верховний Суд України, вищi спецiалiзованi суди, апеляцiйнi суди, Генеральна прокуратура України, регiональнi прокуратури, Вища рада юстицiї, Нацiональний банк України, Рахункова палата, Управлiння справами Верховної Ради Автономної Республiки Крим, Рада мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласнi, Київська i Севастопольська мiськi ради або обласнi, Київська i Севастопольська мiськi державнi адмiнiстрацiї та їх структурнi пiдроздiли, iншi органи державної влади та їх посадовi особи;
(пункт 1 частини першої статтi 21 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 18.09.2012р. N 5288-VI, вiд 14.10.2014р. N 1697-VII) |
1) боржниками є територiальнi пiдроздiли центральних органiв виконавчої влади, мiсцевi суди, мiськi, районнi або селищнi ради чи районнi державнi адмiнiстрацiї та їх структурнi пiдроздiли, мiсцевi прокуратури, iншi територiальнi пiдроздiли органiв державної влади та їх посадовi особи;
(пункт 1 частини другої статтi 21 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 18.09.2012р. N 5288-VI, вiд 14.10.2014р. N 1697-VII) |
Стаття 22. Строки пред'явлення виконавчих документiв до виконання
1. Виконавчi документи можуть бути пред'явленi до виконання в такi строки:
2) iншi виконавчi документи - протягом року, якщо iнше не передбачено законом.
2. Строки, зазначенi у частинi першiй цiєї статтi, встановлюються для:
4. Строки пред'явлення виконавчих документiв до виконання встановлюються для кожного платежу окремо.
Стаття 23. Переривання строку давностi пред'явлення виконавчого документа до виконання
1. Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються:
1) пред'явленням виконавчого документа до виконання;
2) частковим виконанням рiшення боржником;
3) наданням судом, який видав виконавчий документ, вiдстрочки або розстрочки виконання рiшення.
Стаття 24. Поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання
3. Для iнших виконавчих документiв пропущений строк поновленню не пiдлягає.
Стаття 25. Прийняття виконавчого документа до виконання
У постановi державний виконавець вказує про необхiднiсть боржнику самостiйно виконати рiшення у строк до семи днiв з моменту винесення постанови (у разi виконання рiшення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днiв) та зазначає, що у разi ненадання боржником документального пiдтвердження виконання рiшення буде розпочате примусове виконання цього рiшення iз стягненням з боржника виконавчого збору i витрат, пов'язаних з органiзацiєю та проведенням виконавчих дiй, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про вiдкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься вiдповiдна постанова.
(абзац другий частини другої статтi 25 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 16.01.2014р. N 721-VII, змiни, внесенi Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII, втратили чиннiсть у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 16.01.2014р. N 721-VII згiдно iз Законом України вiд 28.01.2014р. N 732-VII, вiд 23.02.2014р. N 767-VII) |
Стаття 26. Вiдмова у вiдкриттi виконавчого провадження
1. Державний виконавець вiдмовляє у вiдкриттi виконавчого провадження у разi:
1) пропуску встановленого строку пред'явлення документiв до виконання;
5) якщо не закiнчилася вiдстрочка виконання рiшення, надана судом, яким постановлено рiшення;
6) невiдповiдностi виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону;
61) офiцiйного оприлюднення повiдомлення про визнання боржника банкрутом i вiдкриття лiквiдацiйної процедури;
(частину першу статтi 26 доповнено пунктом 61 згiдно iз Законом України вiд 22.12.2011р. N 4212-VI, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 02.10.2012р. N 5405-VI) |
8) наявностi iнших передбачених законом обставин, що виключають здiйснення виконавчого провадження.
5. У разi вiдмови у вiдкриттi виконавчого провадження на пiдставi пункту 61 частини першої цiєї статтi державний виконавець у постановi зазначає найменування господарського суду, у провадженнi якого перебуває справа про банкрутство боржника, номер справи про банкрутство, а також роз'яснює стягувачу його право звернутися до цього суду з вiдповiдною заявою для задоволення своїх вимог пiд час лiквiдацiйної процедури спiльно з iншими кредиторами.
(статтю 26 доповнено частиною п'ятою згiдно iз Законом України вiд 22.12.2011р. N 4212-VI, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 02.10.2012р. N 5405-VI) |
Стаття 27. Початок примусового виконання рiшень
1. У разi невиконання боржником рiшення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статтi 25 цього Закону для самостiйного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збiр у розмiрi 10 вiдсоткiв суми, що пiдлягає стягненню чи поверненню, або вартостi майна боржника, що пiдлягає передачi стягувачу за виконавчим документом. У разi невиконання боржником у той самий строк рiшення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певнi дiї або утриматися вiд їх вчинення, виконавчий збiр стягується в розмiрi шiстдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян з боржника - фiзичної особи i в розмiрi ста двадцяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмiрах виконавчий збiр стягується з боржника також у разi повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разi виконання рiшення про звернення стягнення на предмет iпотеки та виконання боржником рiшення пiсля закiнчення строку для самостiйного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштiв безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Виконавчий збiр стягується незалежно вiд вчинення державним виконавцем заходiв примусового виконання, передбачених цим Законом.
2. Виконавчий збiр не стягується за виконавчими документами про конфiскацiю майна, стягнення перiодичних платежiв, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з органiзацiєю та проведенням виконавчих дiй, штрафiв, накладених вiдповiдно до вимог цього Закону, за виконавчими документами, якi пiдлягають негайному виконанню, а також у разi перерахування коштiв стягувачу у випадку, передбаченому частиною другою статтi 27 цього Закону, та у разi виконання рiшень у порядку, встановленому Законом України "Про гарантiї держави щодо виконання судових рiшень".
3. Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься пiд час першого надходження виконавчого документа державному виконавцю. Пiд час наступних пред'явлень до виконання виконавчого документа державному виконавцевi виконавчий збiр стягується в частинi, що не була стягнута пiд час попереднього виконання.
4. Розмiр фактично стягнутого з боржника виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документi.
5. У разi закiнчення виконавчого провадження у зв'язку iз скасуванням рiшення, що пiдлягало виконанню на основi виконавчого документа, виконавчий збiр не стягується, а стягнутий виконавчий збiр повертається боржниковi.
6. У разi завершення виконавчого провадження з пiдстав, передбачених пунктом 1 частини першої статтi 47, пунктами 2 i 8 частини першої статтi 49 цього Закону, якщо виконавчий збiр не стягнуто, державний виконавець не пiзнiше наступного робочого дня пiсля завершення (закiнчення) такого виконавчого провадження вiдкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.
7. У разi виконання рiшення, за яким закiнчився строк для його самостiйного виконання, але судом встановлено вiдстрочку чи розстрочку виконання рiшення, виконавчий збiр стягується в порядку, встановленому цим Законом, шляхом видiлення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме виконавче провадження.
8. Постанова про стягнення виконавчого збору надсилається боржнику не пiзнiше наступного робочого дня пiсля її винесення i може бути оскаржена до суду в десятиденний строк.
(стаття 28 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2013р. N 583-VII, у редакцiї Закону України вiд 12.02.2015р. N 191-VIII) |
Стаття 29. Час провадження виконавчих дiй
Стаття 30. Строк здiйснення виконавчого провадження
закiнчення виконавчого провадження - згiдно iз статтею 49 цього Законну;
повернення виконавчого документа стягувачу - згiдно iз статтею 47 цього Закону;
3. Негайному виконанню пiдлягають рiшення:
Стаття 31. Надсилання документiв виконавчого провадження
Стаття 32. Заходи примусового виконання рiшень
1. Заходами примусового виконання рiшень є:
2) звернення стягнення на заробiтну плату (заробiток), доходи, пенсiю, стипендiю боржника;
3) вилучення в боржника i передача стягувачу певних предметiв, зазначених у рiшеннi;
4) iншi заходи, передбаченi рiшенням.
Стаття 34. Роз'яснення рiшень, виконавчих документiв, якi пiдлягають примусовому виконанню
Стаття 35. Вiдкладення провадження виконавчих дiй
4. Рiшення про розстрочку виконується в частинi та у строки, встановленi цим рiшенням.
Стаття 37. Обставини, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження
1. Виконавче провадження пiдлягає обов'язковому зупиненню у разi:
2) визнання стягувача або боржника недiєздатним;
4) зупинення судом стягнення на пiдставi виконавчого документа;
6) зупинення виконання вiдповiдного рiшення або виконавчого провадження судом чи посадовою особою, яким законом надано таке право;
(пункт 6 частини першої статтi 37 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.10.2014р. N 1697-VII) |
7) зупинення судом реалiзацiї арештованого майна;
8) порушення господарським судом провадження у справi про банкрутство боржника, якщо вiдповiдно до закону на вимогу стягувача поширюється дiя мораторiю, запровадженого господарським судом, крiм випадкiв перебування виконавчого провадження на стадiї розподiлу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числi одержаних вiд реалiзацiї майна боржника) та виконання рiшень у немайнових спорах;
(пункт 8 частини першої статтi 37 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.12.2011р. N 4212-VI, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 02.10.2012р. N 5405-VI) |
9) запровадження тимчасової адмiнiстрацiї банку-боржника;
(пункт 9 частини першої статтi 37 у редакцiї Закону України вiд 02.10.2012р. N 5411-VI, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2014р. N 1586-VII, у редакцiї Закону України вiд 28.12.2014р. N 78-VIII) |
11) пункт 11 частини першої статтi 37 виключено
(згiдно iз Законом України вiд 14.10.2014р. N 1697-VII) |
13) надання судом, який видав виконавчий документ, вiдстрочки виконання рiшення;
15) внесення пiдприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру пiдприємств паливно-енергетичного комплексу, якi беруть участь у процедурi погашення заборгованостi вiдповiдно до Закону України "Про заходи, спрямованi на забезпечення сталого функцiонування пiдприємств паливно-енергетичного комплексу".
16) затвердження плану санацiї боржника до порушення провадження у справi про банкрутство;
(частину першу статтi 37 доповнено пунктом 16 згiдно iз Законом України вiд 22.12.2011р. N 4212-VI, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 02.10.2012р. N 5405-VI) |
17) прийняття рiшення про приватизацiю вугледобувних пiдприємств вiдповiдно до Закону України "Про особливостi приватизацiї вугледобувних пiдприємств" протягом трьох рокiв з моменту завершення приватизацiї;
(частину першу статтi 37 доповнено пунктом 17 згiдно iз Законом України вiд 12.04.2012р. N 4650-VI) |
18) надiслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi казначейського обслуговування бюджетних коштiв, у випадку, передбаченому частиною третьою статтi 4 Закону України "Про гарантiї держави щодо виконання судових рiшень".
(частину першу статтi 37 доповнено пунктом 18 згiдно iз Законом України вiд 19.09.2013р. N 583-VII) |
3. Виконавче провадження з пiдстави, передбаченої пунктом 15 частини першої цiєї статтi, не зупиняється за рiшеннями про виплату заробiтної плати, вiдшкодування матерiальної (майнової) шкоди, завданої калiцтвом, iншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення алiментiв та в разi стягнення заборгованостi перед Нацiональною акцiонерною компанiєю "Нафтогаз України" та/або її дочiрнiм пiдприємством, що здiйснювало постачання природного газу на пiдставi лiцензiї.
(частина третя статтi 37 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.05.2015р. N 423-VIII) |
Стаття 38. Право державного виконавця зупинити виконавче провадження
1. Виконавче провадження може бути зупинено:
Стаття 39. Порядок i строки зупинення виконавчого провадження
1. Державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з пiдстав, передбачених статтями 37 i 38 цього Закону, яка затверджується начальником або заступником начальника вiддiлу, якому пiдпорядкований державний виконавець. Постанову про зупинення виконавчого провадження з пiдстав, передбачених пунктами 1 - 17 частини першої статтi 37 цього Закону, державний виконавець виносить не пiзнiше наступного робочого дня, коли йому стало вiдомо про такi обставини, а з пiдстави, передбаченої пунктом 18 частини першої статтi 37 цього Закону, - у день надiслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi казначейського обслуговування бюджетних коштiв. Копiя постанови надсилається сторонам у триденний строк.
(частина перша статтi 39 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2013р. N 583-VII) |
2. Виконавче провадження зупиняється у випадках, передбачених:
пунктом 5 частини першої статтi 37 цього Закону, пункту 1 частини першої статтi 38 цього Закону, - до розгляду питання по сутi;
(абзац четвертий частини другої статтi 39 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.10.2014р. N 1697-VII) |
пунктом 15 статтi 37 цього Закону, - до закiнчення строку дiї процедури погашення заборгованостi пiдприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України "Про заходи, спрямованi на забезпечення сталого функцiонування пiдприємств паливно-енергетичного комплексу";
пунктом 17 статтi 37 цього Закону, - на строк три роки з моменту завершення приватизацiї вугледобувних пiдприємств вiдповiдно до Закону України "Про особливостi приватизацiї вугледобувних пiдприємств";
(частину другу статтi 39 доповнено абзацом шостим згiдно iз Законом України вiд 12.04.2012р. N 4650-VI) |
пунктом 18 частини першої статтi 37 цього Закону, - до надходження повiдомлення вiд центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi казначейського обслуговування бюджетних коштiв, про перерахування коштiв на вiдповiдний рахунок органу державної виконавчої служби або стягувачу.
(частину другу статтi 39 доповнено абзацом сьомим згiдно iз Законом України вiд 19.09.2013р. N 583-VII) |
Стаття 41. Кошти виконавчого провадження
1. Кошти виконавчого провадження складаються з:
1) коштiв виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 28 цього Закону;
2) авансового внеску стягувача на органiзацiю та проведення виконавчих дiй;
3) стягнутих з боржника витрат, пов'язаних з органiзацiєю та проведенням виконавчих дiй;
4) iнших надходжень, що не суперечать законодавству.
2. Витрати органiв державної виконавчої служби, пов'язанi з органiзацiєю та проведенням виконавчих дiй щодо забезпечення примусового виконання рiшень, є витратами виконавчого провадження.
3. Витрати виконавчого провадження здiйснюються за рахунок коштiв Державного бюджету України та коштiв виконавчого провадження, якi використовуються у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.
4. До витрат, пов'язаних з органiзацiєю та проведенням виконавчих дiй, належать кошти, за рахунок яких здiйснено оплату:
1) перевезення, зберiгання i реалiзацiї майна боржника;
2) послуг експертiв, суб'єктiв оцiночної дiяльностi - суб'єктiв господарювання та iнших осiб, залучених у встановленому законом порядку до провадження виконавчих дiй;
3) поштового переказу стягувачу стягнених алiментних сум;
4) проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини;
5) розмiщення оголошення в засобах масової iнформацiї;
6) виготовлення та пересилання документiв виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень;
7) iнших витрат, необхiдних для забезпечення належної органiзацiї виконання рiшень органами державної виконавчої служби.
5. Постанова про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з органiзацiєю та проведенням виконавчих дiй, виноситься на стадiї розподiлу стягнутих з боржника грошових сум згiдно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закiнчення виконавчого провадження у разi необхiдностi їх примусового стягнення згiдно з вимогами цього Закону. Зазначена постанова надсилається боржнику не пiзнiше наступного робочого дня пiсля її винесення i може бути оскаржена ним у порядку, встановленому цим Законом.
(стаття 41 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 12.01.2012р. N 4318-VI, у редакцiї Закону України вiд 12.02.2015р. N 191-VIII) |
Стаття 42. Авансування витрат на органiзацiю та проведення виконавчих дiй
Стаття 43. Розподiл стягнутих з боржника грошових сум
3. Сума, що залишилася пiсля сплати штрафiв, повертається боржнику.
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо стягнення алiментiв, вiдшкодування збиткiв та шкоди, завданих внаслiдок кримiнального або адмiнiстративного правопорушення, калiцтва або iншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника;
(пункт 2 частини першої статтi 44 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.05.2013р. N 245-VII) |
3) у третю чергу задовольняються вимоги працiвникiв, пов'язанi з трудовими правовiдносинами та зобов'язання за єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування;
(пункт 3 частини першої статтi 44 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 406-VII) |
6) у шосту чергу задовольняються всi iншi вимоги.
Стаття 45. Порядок виплати стягнутих грошових сум
4. Грошовi суми, стягнутi державним виконавцем до Державного бюджету України або мiсцевих бюджетiв, перераховуються в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фiнансової полiтики.
(частина четверта статтi 45 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2013р. N 583-VII) |
7. У разi якщо стягнутi з боржника грошовi суми не витребуванi стягувачем протягом одного року з дня їх зарахування на вiдповiдний рахунок органу державної виконавчої служби, цi суми зараховуються до Державного бюджету України в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фiнансової полiтики.
(частина сьома статтi 45 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2013р. N 583-VII) |
Стаття 46. Винагорода державному виконавцю
1. За сумлiнне виконання державним виконавцем своїх обов'язкiв пiд час проведення виконавчих дiй вiн має право на винагороду, яка виплачується за рахунок виконавчого збору.
2. Порядок виплати, розмiр винагороди та критерiї оцiнки роботи державного виконавця встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України.
(стаття 46 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 12.01.2012р. N 4318-VI, у редакцiї Закону України вiд 12.02.2015р. N 191-VIII) |
Стаття 47. Повернення виконавчого документа стягувачу
1) є письмова заява стягувача;
3) стягувач вiдмовився залишити за собою майно боржника, не реалiзоване пiд час виконання рiшення;
Стаття 49. Закiнчення виконавчого провадження
1. Виконавче провадження пiдлягає закiнченню у разi:
1) визнання судом вiдмови стягувача вiд примусового виконання рiшення суду;
2) визнання судом мирової угоди мiж стягувачем i боржником у процесi виконання;
31) прийняття Нацiональним банком України рiшення про вiдкликання банкiвської лiцензiї та лiквiдацiю банку-боржника;
(частину першу статтi 49 доповнено пунктом 31 згiдно iз Законом України вiд 28.12.2014р. N 78-VIII) |
6) закiнчення строку, передбаченого законом для вiдповiдного виду стягнення;
7) визнання боржника банкрутом;
(пункт 7 частини першої статтi 49 у редакцiї Закону України вiд 02.10.2012р. N 5405-VI) |
8) фактичного виконання в повному обсязi рiшення згiдно з виконавчим документом;
10) направлення виконавчого документа за належнiстю до iншого вiддiлу державної виконавчої служби;
12) якщо рiшення фактично виконано пiд час виконання рiшення Європейського суду з прав людини;
14) списання згiдно iз Законом України "Про деякi питання заборгованостi за спожитий природний газ та електричну енергiю" заборгованостi, встановленої рiшенням суду, яке пiдлягало виконанню на пiдставi виконавчого документа.
(частину першу статтi 49 доповнено пунктом 14 згiдно iз Законом України вiд 12.05.2011р. N 3319-VI, який дiє до 30.06.2012р, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 22.12.2011р. N 4277-VI) |
4. Постанова про закiнчення виконавчого провадження у разi офiцiйного оприлюднення повiдомлення про визнання боржника банкрутом i вiдкриття лiквiдацiйної процедури виноситься державним виконавцем не пiзнiше наступного дня, коли йому стало вiдомо про такi обставини. При цьому виконавчий документ надсилається до господарського суду, який прийняв постанову про визнання боржника банкрутом i вiдкриття лiквiдацiйної процедури.
(статтю 49 доповнено частиною четвертою згiдно iз Законом України вiд 22.12.2011р. N 4212-VI, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 02.10.2012р. N 5405-VI) |
5. Постанова про закiнчення виконавчого провадження у разi прийняття Нацiональним банком України рiшення про вiдкликання банкiвської лiцензiї та лiквiдацiю банку-боржника виноситься державним виконавцем не пiзнiше наступного дня, коли йому стало вiдомо про такi обставини. При цьому виконавчий документ надсилається до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб.
(статтю 49 доповнено частиною п'ятою згiдно iз Законом України вiд 28.12.2014р. N 78-VIII) |
Стаття 50. Наслiдки завершення виконавчого провадження
1. У разi закiнчення виконавчого провадження (крiм направлення виконавчого документа за належнiстю iншому органу державної виконавчої служби, офiцiйного оприлюднення повiдомлення про визнання боржника банкрутом i вiдкриття лiквiдацiйної процедури, закiнчення виконавчого провадження за рiшенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобiжних заходiв, а також крiм випадкiв нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з органiзацiєю та проведенням виконавчих дiй), повернення виконавчого документа до суду або iншого органу (посадовiй особi), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знiмається, скасовуються iншi вжитi державним виконавцем заходи примусового виконання рiшення, а також провадяться iншi дiї, необхiднi у зв'язку iз завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крiм випадкiв, передбачених цим Законом.
(частина перша статтi 50 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.12.2011р. N 4212-VI, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 02.10.2012р. N 5405-VI) |
4. У разi закiнчення виконавчого провадження внаслiдок офiцiйного оприлюднення повiдомлення про визнання боржника банкрутом i вiдкриття лiквiдацiйної процедури виконавчi документи можуть бути повторно пред'явленi до виконання у визначенi статтею 22 цього Закону строки, якщо у зв'язку iз припиненням провадження у справi про банкрутство вимоги, пiдтвердженi такими документами, не були задоволенi повнiстю або частково та не вважаються погашеними (списаними, прощеними) вiдповiдно до Закону України "Про вiдновлення платоспроможностi боржника або визнання його банкрутом.
(статтю 50 доповнено частиною четвертою згiдно iз Законом України вiд 22.12.2011р. N 4212-VI, враховуючи змiни, внесенi Законом України вiд 02.10.2012р. N 5405-VI) |
Стаття 51. Вiдновлення виконавчого провадження
Глава 4. ЗАГАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ЗВЕРНЕННЯ СТЯГНЕННЯ НА МАЙНО БОРЖНИКА
Стаття 52. Порядок звернення стягнення на кошти та iнше майно боржника
1. Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арештi, вилученнi та примусовiй реалiзацiї.
2. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та iноземнiй валютi, iншi цiнностi, у тому числi кошти на рахунках i вкладах боржника у банках та iнших фiнансових установах, на рахунки в цiнних паперах у депозитарних установах.
(частина друга статтi 52 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.07.2012р. N 5178-VI) |
Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти, що перебувають на поточних рахунках iз спецiальним режимом використання, вiдкритих на виконання статей 191 та 261 Закону України "Про теплопостачання", статтi 151 Закону України "Про електроенергетику", та на спецiальному рахунку експлуатуючої органiзацiї (оператора) вiдповiдно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних iз забезпеченням ядерної безпеки".
(частину другу статтi 52 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 14.05.2015р. N 423-VIII) |
3. Готiвковi кошти, виявленi у боржника, вилучаються.
4. На кошти та iншi цiнностi боржника, що перебувають на рахунках, вкладах та на зберiганнi у банках чи iнших фiнансових установах, накладається арешт не пiзнiше наступного робочого дня з моменту їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, якi будуть вiдкритi пiсля винесення постанови про накладення арешту.
(частина четверта статтi 52 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.05.2015р. N 423-VIII) |
5. У разi вiдсутностi у боржника коштiв та iнших цiнностей, достатнiх для задоволення вимог стягувача, стягнення невiдкладно звертається також на належне боржнику iнше майно, за винятком майна, на яке згiдно iз законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати тi види майна чи предмети, на якi необхiдно в першу чергу звернути стягнення. Черговiсть стягнення на кошти та iнше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.
(частина п'ята статтi 52 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.05.2015р. N 423-VIII) |
8. Державний виконавець проводить перевiрку майнового стану боржника не пiзнiше наступного робочого дня пiсля закiнчення строку для самостiйного виконання. У подальшому така перевiрка проводиться державним виконавцем кожнi два тижнi - щодо виявлення рахункiв боржника, кожнi три мiсяцi - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання iнформацiї про доходи боржника.
(статтю 52 доповнено частиною восьмою згiдно iз Законом України вiд 14.05.2015р. N 423-VIII) |
Стаття 54. Звернення стягнення на заставлене майно
виникнення права застави пiсля винесення судом рiшення про стягнення з боржника коштiв;
якщо вартiсть предмета застави перевищує розмiр заборгованостi боржника заставодержателю.
5. Реалiзацiя заставленого майна здiйснюється в порядку, встановленому цим Законом.
8. Примусове звернення стягнення на предмет iпотеки здiйснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про iпотеку".
Стаття 55. Звернення стягнення на майно боржника, що перебуває в iнших осiб
Стаття 56. Майно, на яке не може бути звернуто стягнення
Стаття 57. Арешт i вилучення майна боржника
1. Арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рiшення.
2. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:
винесення постанови про арешт коштiв, що перебувають у касi боржника або надходять до неї;
винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його вiдчуження;
проведення опису майна боржника i накладення на нього арешту.
Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його вiдчуження виноситься державним виконавцем не пiзнiше наступного робочого дня пiсля закiнчення строку для самостiйного виконання рiшення (якщо така постанова не виносилася пiд час вiдкриття виконавчого провадження) та не пiзнiше наступного робочого дня iз дня виявлення майна.
(частину другу статтi 57 доповнено абзацом шостим згiдно iз Законом України вiд 14.05.2015р. N 423-VIII) |
Проведення опису майна боржника здiйснюється не пiзнiше нiж протягом мiсяця з моменту отримання iнформацiї про мiсцезнаходження майна.
(частину другу статтi 57 доповнено абзацом сьомим згiдно iз Законом України вiд 14.05.2015р. N 423-VIII) |
4. Копiї постанови державного виконавця про арешт коштiв чи майна боржника надсилаються не пiзнiше наступного робочого дня пiсля її винесення боржнику та банкам чи iншим фiнансовим установам або органам, зазначеним у частинi другiй цiєї статтi та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштiв чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
(частина четверта статтi 57 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.10.2012р. N 5405-VI) |
8. Виявленi пiд час опису цiннi папери, ювелiрнi та iншi побутовi вироби iз золота, срiбла, платини i металiв платинової групи, дорогоцiнного камiння i перлiв, а також лом i окремi частини таких виробiв, на якi накладено арешт, пiдлягають обов'язковому вилученню i не пiзнiше наступного робочого дня передаються на зберiгання установам Нацiонального банку України, якi зобов'язанi прийняти їх на безоплатнiй основi. Арешт на цiннi папери накладається в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.
(частина восьма статтi 57 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.07.2012р. N 5178-VI) |
9. Пiд час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього державний виконавець також використовує вiдомостi щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського облiку. Пiд час прийняття державним виконавцем постанови про арешт майна боржника арешт поширюється на усi поточнi рахунки боржника, у тому числi тi, що будуть вiдкритi боржником пiсля винесення державним виконавцем постанови про арешт майна.
(статтю 57 доповнено частиною дев'ятою згiдно iз Законом України вiд 02.10.2012р. N 5405-VI) |
Стаття 58. Визначення вартостi, оцiнка майна боржника
1. Визначення вартостi майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цiнами, що дiють на день визначення вартостi майна. Для оцiнки за регульованими цiнами, оцiнки нерухомого майна, транспортних засобiв, повiтряних, морських та рiчкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оцiночної дiяльностi - суб'єкта господарювання, який провадить свою дiяльнiсть вiдповiдно до Закону України "Про оцiнку майна, майнових прав та професiйну оцiночну дiяльнiсть в Українi".
Стаття 59. Зберiгання майна, на яке накладено арешт
Стаття 60. Зняття арешту з майна
Державний виконавець зобов'язаний зняти арешт з рахунку боржника не пiзнiше наступного робочого дня з дня надходження вiд банку документiв, якi пiдтверджують, що на кошти, якi знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згiдно iз цим Законом.
(частину другу статтi 60 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 14.05.2015р. N 423-VIII) |
Стаття 61. Передача стягувачу предметiв, зазначених у виконавчому документi
Стаття 62. Реалiзацiя майна, на яке звернено стягнення
3. Майно передається на реалiзацiю за цiною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.
4. Порядок реалiзацiї майна, зазначеного в частинi восьмiй статтi 57 цього Закону, крiм цiнних паперiв, визначається Мiнiстерством фiнансiв України за погодженням з Нацiональним банком України. Порядок реалiзацiї цiнних паперiв визначається Нацiональною комiсiєю з цiнних паперiв та фондового ринку за погодженням з Мiнiстерством юстицiї України, а iншого майна - Мiнiстерством юстицiї України.
(частина четверта статтi 62 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.06.2014р. N 1323-VII) |
12. Витрати, пов'язанi з органiзацiєю та проведенням прилюдних торгiв, аукцiонiв або реалiзацiї майна боржника на комiсiйних умовах, не повиннi перевищувати п'яти вiдсоткiв вартостi реалiзацiї майна.
(статтю 62 доповнено частиною дванадцятою згiдно iз Законом України вiд 02.10.2012р. N 5405-VI) |
Стаття 64. Виконання рiшення про конфiскацiю майна
1. Майно, що пiдлягає конфiскацiї, вилучається.
2. Реалiзацiя конфiскованого майна здiйснюється в порядку, встановленому цим Законом.
Глава 5. ОСОБЛИВОСТI ЗВЕРНЕННЯ СТЯГНЕННЯ НА МАЙНО БОРЖНИКА - ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ
Стаття 65. Звернення стягнення на кошти боржника - юридичної особи
3. Державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або iнших фiнансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Iнформацiю про наявнi у боржника рахунки i вклади державний виконавець отримує в органах доходiв i зборiв, iнших органах державної влади, пiдприємствах, установах та органiзацiях, якi зобов'язанi надати йому iнформацiю у триденний строк, а також за повiдомленнями стягувача.
(частина третя статтi 65 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 406-VII) |
5. Не пiдлягають стягненню в порядку, встановленому цим Законом, кошти:
що перебувають на спецiальному рахунку експлуатуючої органiзацiї (оператора) вiдповiдно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних iз забезпеченням ядерної безпеки";
що знаходяться на поточних рахунках iз спецiальним режимом використання, вiдкритих на виконання статей 191 та 261 Закону України "Про теплопостачання" та статтi 151 Закону України "Про електроенергетику".
(частина п'ята статтi 65 у редакцiї Закону України вiд 06.09.2012р. N 5209-VI, змiни, внесенi Законом України вiд 06.09.2012р. N 5209-VI, дiють до 01.01.2023р., у редакцiї Закону України вiд 14.05.2015р. N 423-VIII) |
8. У разi виконання судового рiшення про виплату працiвниковi середнього заробiтку за час вимушеного прогулу або рiзницi в заробiтку за час виконання нижчеоплачуваної роботи боржник є податковим агентом, який виконує судове рiшення, з вiдрахуванням податку на доходи фiзичних осiб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування iз сум, що належать до виплати стягувачу.
(статтю 65 доповнено частиною восьмою згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 406-VII) |
Стаття 66. Звернення стягнення на iнше майно боржника - юридичної особи
2. У разi якщо на зазначене майно накладається арешт, воно реалiзується в такiй черговостi:
4. У разi звернення стягнення на майно боржника - юридичної особи витрати, пов'язанi з органiзацiєю та проведенням прилюдних торгiв, не повиннi перевищувати п'яти вiдсоткiв вартостi реалiзацiї майна.
(статтю 66 доповнено частиною четвертою згiдно iз Законом України вiд 02.10.2012р. N 5405-VI) |
Глава 6. ЗВЕРНЕННЯ СТЯГНЕННЯ НА ЗАРОБIТНУ ПЛАТУ, ПЕНСIЮ, СТИПЕНДIЮ ТА IНШI ДОХОДИ БОРЖНИКА
Стаття 68. Умови звернення стягнення на заробiтну плату, пенсiю, стипендiю та iншi доходи боржника
Стаття 69. Вiдрахування iз заробiтної плати, пенсiї, стипендiї та iнших доходiв боржника
Стаття 70. Розмiр вiдрахувань iз заробiтної плати, пенсiї, стипендiї та iнших доходiв боржника
1. Розмiр вiдрахувань iз заробiтної плати та iнших доходiв боржника вираховується iз суми, що залишається пiсля утримання податкiв, зборiв та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування.
(частина перша статтi 70 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.07.2013р. N 406-VII) |
2. Обмеження розмiру вiдрахувань iз заробiтної плати встановлюється законодавством про працю.
за всiма iншими видами стягнень, якщо iнше не передбачено законом, - двадцять вiдсоткiв.
6. Звернення стягнення на пенсiю здiйснюється вiдповiдно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування".
Стаття 71. Звернення стягнення на заробiтну плату боржника, який вiдбуває покарання
Стаття 73. Кошти, на якi не може бути звернено стягнення
1. Стягнення не може бути звернено на такi виплати:
1) вихiдну допомогу, що виплачується в разi звiльнення працiвника;
5) матерiальну допомогу особам, якi втратили право на допомогу по безробiттю;
6) допомогу у зв'язку з вагiтнiстю та пологами;
7) одноразову допомогу у зв'язку з народженням дитини;
8) допомогу по догляду за дитиною;
2. Стягнення не здiйснюється також iз сум:
1) неоподатковуваного розмiру матерiальної допомоги;
2) грошової компенсацiї за видане обмундирування i натуральне постачання;
Стаття 74. Порядок стягнення алiментiв
1. Порядок стягнення алiментiв визначається законом.
у разi якщо виконавчий документ уперше надiйшов для виконання;
за заявою сторiн виконавчого провадження;
в iнших передбачених законом випадках.
Стаття 76. Виконання рiшення про поновлення на роботi
Стаття 77. Виконання рiшення про вiдiбрання дитини
Стаття 78. Виконання рiшення про виселення боржника
2. У разi невиконання боржником рiшення самостiйно державний виконавець виконує його примусово.
Стаття 79. Виконання рiшення про вселення стягувача
2. У разi невиконання боржником рiшення державний виконавець виконує його примусово.
Стаття 80. Виконання рiшень щодо iноземцiв, осiб без громадянства та iноземних юридичних осiб
2. У разi невиконання зазначеними в частинi першiй цiєї статтi особами рiшень державний виконавець звертається до компетентних органiв з поданням про заборону в'їзду в Україну чи видворення за межi України таких осiб вiдповiдно до Закону України "Про правовий статус iноземцiв та осiб без громадянства".
Стаття 81. Виконання рiшень iноземних судiв i арбiтражiв
Глава 9. ЗАХИСТ ПРАВ СТЯГУВАЧА, БОРЖНИКА ТА IНШИХ ОСIБ У ВИКОНАВЧОМУ ПРОВАДЖЕННI
Стаття 82. Оскарження рiшень, дiй або бездiяльностi посадових осiб державної виконавчої служби
7. Скарга у виконавчому провадженнi подається у письмовiй формi та має мiстити:
1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого бона подається;
4) змiст оскаржуваних рiшень, дiй чи бездiяльностi та норму закону, яку порушено;
5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
6) пiдпис скаржника або його представника iз зазначенням дня подання скарги.
8. Скарга, подана у виконавчому провадженнi начальнику вiддiлу, якому безпосередньо пiдпорядкований державний виконавець, розглядається у десятиденний строк з дня її надходження. За результатами розгляду скарги начальник вiддiлу виносить постанову про її задоволення чи вiдмову, яка в десятиденний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду. Скарга, подана без додержання вимог, викладених у частинi шостiй цiєї статтi, розглядається начальником вiддiлу в порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян".
Стаття 83. Контроль за законнiстю виконавчого провадження
Стаття 84. Посадовi особи, якi мають право здiйснювати перевiрку законностi виконавчого провадження
1. Здiйснювати перевiрку законностi виконавчого провадження мають право:
Стаття 85. Витребування виконавчого провадження
Стаття 86. Перевiрка законностi виконавчого провадження
Стаття 861. Нагляд за додержанням законiв при виконаннi судових рiшень у кримiнальних справах
1. Нагляд за додержанням законiв при виконаннi судових рiшень у кримiнальних справах здiйснюється прокурором.
(Закон доповнено статтею 861 згiдно iз Законом України вiд 14.10.2014р. N 1697-VII) |
Стаття 87. Захист прав сторiн у виконавчому провадженнi
1. Стягувач має право звернутися з позовом до юридичної особи, зазначеної у статтi 3 цього Закону, яка зобов'язана здiйснити стягнення коштiв з боржника, у разi невиконання рiшення з вини такої юридичної особи.
(частина перша статтi 87 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 08.07.2011р. N 3674-VI) |
Стаття 88. Порядок видачi документiв виконавчого провадження
3. Державний виконавець зобов'язаний надати доступ до документiв виконавчого провадження на виконання ухвали слiдчого суддi, суду про тимчасовий доступ до речей i документiв у порядку, передбаченому Кримiнальним процесуальним кодексом України. У разi якщо в ухвалi слiдчого суддi, суду мiститься розпорядження про надання можливостi вилучення документiв, державний виконавець зобов'язаний додати до документiв виконавчого провадження копiю документа, засвiдчену в порядку, встановленому частиною першою цiєї статтi, пiсля чого видати оригiнал документа. Копiя ухвали слiдчого суддi, суду про тимчасовий доступ до речей i документiв, опис документiв, якi були вилученi на її виконання, додаються до документiв виконавчого провадження.
(частина третя статтi 88 у редакцiї Закону України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI) |
Глава 10. ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ У ВИКОНАВЧОМУ ПРОВАДЖЕННI
2. За наявностi ознак кримiнального правопорушення в дiях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рiшення чи iншим чином порушує вимоги закону про виконавче провадження, державний виконавець складає акт про порушення i звертається до правоохоронних органiв з поданням (повiдомленням) про притягнення особи до кримiнальної вiдповiдальностi вiдповiдно до закону.
(частина друга статтi 90 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.05.2013р. N 245-VII) | |
Президент України |
Л. КУЧМА |
м. Київ
21 квiтня 1999 року
N 606-XIV
Додаток до Закону України вiд 21 квiтня 1999 року N 606-XIV |
ПЕРЕЛIК
видiв майна громадян, на яке не може бути звернено
стягнення за виконавчими документами
3) бiлизна - по двi змiни на кожну особу;
7. Iнструменти, необхiднi для особистих професiйних занять (швейнi, музичнi тощо).