ДЕРЖАВНА ФIСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

26.10.2016	N 23146/99-99-15-01-01-15

Про надання податкової консультацiї

Державна фiскальна служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далi - ПКУ), розглянула лист щодо деяких питань тимчасового ввезення транспортних засобiв на митну територiю України та у межах компетенцiї повiдомляє таке.

Щодо можливостi ввезення на митну територiю України вантажних автомобiлiв для використання їх у господарськiй дiяльностi (питання 1).

Статтею 71 Митного України (далi - МКУ) визначено, що декларант має право обрати митний режим, у який вiн бажає помiстити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначенi МКУ. Помiщення товарiв у митний режим здiйснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених МКУ.

Згiдно з частиною першою статтi 257 МКУ декларування здiйснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дiй) точних вiдомостей про товари, мету їх перемiщення через митний кордон України, а також вiдомостей, необхiдних для здiйснення їх митного контролю та митного оформлення.

Щодо обмеження по вiку (рiк випуску автотранспорту) для ввезення в Україну вантажних автомобiлiв (вантажопiдйомнiстю до 3,5 тонн) (питання 2).

На сьогоднi будь-яких обмежень щодо ввезення на митну територiю України транспортних засобiв (вантажопiдйомнiсть до 3,5 тонн) в залежностi вiд року випуску чинним законодавством не встановлено.

Разом з тим, вiдповiдно до положень статтi 2 Закону України "Про деякi питання ввезення на митну територiю України та реєстрацiї транспортних засобiв" з 01 сiчня 2016 року пропуск на митну територiю України з метою вiльного обiгу та першу реєстрацiю в Українi транспортних засобiв за кодами товарних позицiй 8701 20, 8702, 8703, 8704, 8705 згiдно з УКТ ЗЕД як вироблених в Українi, так i ввезених на митну територiю України, нових i таких, що були в користуваннi, за винятком транспортних засобiв, вироблених в Українi або ввезених на митну територiю України до 31 грудня 2015 року включно, здiйснюють за умови їх вiдповiдностi екологiчним нормам не нижче рiвня "ЄВРО-5".

Щодо облiку транспортних засобiв (iнвестицiя iноземної компанiї) при постановцi на облiк транспортних засобiв та сплати необхiдних податкiв (питання 3).

Згiдно з пiдпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статтi 134 ПКУ об'єктом оподаткування податком на прибуток пiдприємств є прибуток iз джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збiльшення або зменшення) фiнансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фiнансовiй звiтностi пiдприємства вiдповiдно до нацiональних положень (стандартiв) бухгалтерського облiку або мiжнародних стандартiв фiнансової звiтностi, на рiзницi, якi виникають вiдповiдно до положень роздiлу III "Податок на прибуток пiдприємств" ПКУ.

Зазначеним роздiлом не передбачено коригування фiнансового результату до оподаткування на рiзницi, що виникають за операцiями iз внесення майна до статутного капiталу пiдприємства, тобто такi операцiї вiдображаються згiдно з правилами бухгалтерського облiку.

Регулювання питань методологiї бухгалтерського облiку та фiнансової звiтностi здiйснюється Мiнiстерством фiнансiв України, яке затверджує нацiональнi положення (стандарти) бухгалтерського облiку, iншi нормативно-правовi акти щодо ведення бухгалтерського облiку та складання фiнансової звiтностi (пункт 2 статтi 6 Закону України вiд 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Українi").

Водночас статтею 138 ПКУ встановленi вимоги щодо коригування фiнансового результату на рiзницi, якi виникають при нарахуваннi амортизацiї необоротних активiв.

Так, пунктом 138.1 статтi 138 ПКУ визначено, що фiнансовий результат до оподаткування збiльшується на суму нарахованої амортизацiї основних засобiв або нематерiальних активiв вiдповiдно до нацiональних положень (стандартiв) бухгалтерського облiку або мiжнародних стандартiв фiнансової звiтностi та згiдно з пунктом 138.2 статтi 138 ПКУ зменшується на суму розрахованої амортизацiї основних засобiв або нематерiальних активiв вiдповiдно до пункту 138.3 статтi 138 ПКУ, яким встановлено порядок розрахунку амортизацiї основних засобiв або нематерiальних активiв для визначення об'єкта оподаткування.

Згiдно з п. 138.3 статтi 138 ПКУ розрахунок амортизацiї основних засобiв або нематерiальних активiв здiйснюється вiдповiдно до нацiональних положень (стандартiв) бухгалтерського облiку або мiжнародних стандартiв фiнансової звiтностi з урахуванням обмежень, встановлених пiдпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статтi 14 роздiлу I ПКУ та пiдпунктами 138.3.2 - 138.3.4 пункту 138.3 статтi 138 ПКУ.

Отже, фiнансовий результат до оподаткування, сформований вiдповiдно до положень бухгалтерського облiку з урахуванням сум амортизацiї основних засобiв, отриманих вiд засновника-нерезидента, збiльшується на суму нарахованої амортизацiї таких основних засобiв вiдповiдно до нацiональних положень (стандартiв) бухгалтерського облiку або мiжнародних стандартiв фiнансової звiтностi та зменшується на суму розрахованої амортизацiї основних засобiв вiдповiдно до нацiональних положень (стандартiв) бухгалтерського облiку або мiжнародних стандартiв фiнансової звiтностi з урахуванням обмежень, встановлених положеннями статей 14 та 138 ПКУ.

Слiд зауважити, що вiдповiдно до вимог пiдпункту 138.3.2 пункту 138.3 статтi 138 ПКУ для цiлей оподаткування амортизацiя основних засобiв нараховується у разi їх використання у господарськiй дiяльностi платника податку.

Крiм того, згiдно з пiдпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статтi 134 ПКУ для платникiв податку, у яких рiчний дохiд вiд будь-якої дiяльностi (за вирахуванням непрямих податкiв), визначений за правилами бухгалтерського облiку, за останнiй рiчний звiтний (податковий) перiод не перевищує двадцяти мiльйонiв гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фiнансового результату до оподаткування на усi рiзницi (крiм вiд'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звiтних) рокiв), визначенi вiдповiдно до положень роздiлу III ПКУ, у разi прийняття платником рiшення про таке некоригування.

Щодо тимчасового ввезення транспортних засобiв на митну територiю України (питання 4, 5 та 6).

Тимчасове ввезення - це митний режим, вiдповiдно до якого iноземнi товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення ввозяться для конкретних цiлей на митну територiю України з умовним повним або частковим звiльненням вiд оподаткування митними платежами та без застосування заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi i пiдлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змiн, за винятком звичайного зносу в результатi їх використання, що визначено статтею 103 МКУ.

Строк тимчасового ввезення товарiв встановлюється органом доходiв i зборiв у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох рокiв з дати помiщення товарiв у митний режим тимчасового ввезення.

З урахуванням мети ввезення товарiв та iнших обставин попередньо встановлений строк тимчасового ввезення товарiв за письмовою заявою власника цих товарiв або уповноваженої ним особи може бути продовжений вiдповiдним органом доходiв i зборiв, що передбачено положеннями частин першої та третьої статтi 108 МКУ.

Згiдно з частиною шостою статтi 104 МКУ для помiщення товарiв у митний режим тимчасового ввезення особа, вiдповiдальна за дотримання митного режиму, повинна:

подати органу доходiв i зборiв, що здiйснює випуск товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення у режимi тимчасового ввезення, документи на такi товари, транспортнi засоби, що пiдтверджують мету їх тимчасового ввезення;

у випадках, передбачених законодавством, надати органу доходiв i зборiв зобов'язання про реекспорт товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, якi тимчасово ввозяться, у строки, встановленi органом доходiв i зборiв;

подати органу доходiв i зборiв дозвiл вiдповiдного компетентного органу на тимчасове ввезення товарiв, якщо отримання такого дозволу передбачено законодавством;

сплатити митнi платежi вiдповiдно до статтi 106 МКУ або забезпечити виконання зобов'язання iз сплати митних платежiв вiдповiдно до роздiлу X МКУ.

Вiдповiдно до законодавства України при ввезеннi товарiв (в т. ч. транспортних засобiв) на митну територiю України нараховуються та сплачуються ввiзне мито вiдповiдно до статтi 286 МКУ, ПДВ - згiдно з пунктом 185.1 статтi 185 ПКУ, з урахуванням положень статтi 191 ПКУ, та акцизний податок - вiдповiдно до пiдпункту 213.1.3 пункту 213.1 статтi 213 ПКУ за ставками, встановленими пiдпунктом 215.3.5 пункту 215.3 статтi 215 ПКУ, у разi належностi транспортних засобiв до пiдакцизних товарiв, що визначено пунктом 215.1 статтi 215 ПКУ, чинними на день подання митної декларацiї.

Щодо тимчасового ввезення транспортних засобiв з умовним повним звiльненням вiд оподаткування митними платежами.

Вiдповiдно до частини першої статтi 105 МКУ у митний режим тимчасового ввезення з умовним повним звiльненням вiд оподаткування митними платежами помiщуються виключно товари, транспортнi засоби комерцiйного призначення, зазначенi у статтi 189 МКУ та в Додатках B.1 - B.9, C i D до Конвенцiї про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рiк) (далi - Конвенцiя), на умовах, визначених цими Додатками.

Положеннями статтi 2 Додатка C до Конвенцiї встановлено, що користуються правом на тимчасове ввезення транспортнi засоби комерцiйного використання, що згiдно статтi 1 цього Додатка означає, зокрема, наземнi транспортнi засоби. При цьому, пунктом "b" статтi 1 Додатка C до Конвенцiї визначено, що "комерцiйне використання" означає платне перевезення осiб або промислове чи комерцiйне платне або безоплатне перевезення вантажiв.

Статтею 5 Додатку C до Конвенцiї встановлено, що транспортнi засоби комерцiйного використання можуть помiщуватись в режим тимчасового ввезення з умовним повним звiльненням вiд оподаткування за умови дотримання наступних вимог:

вони повиннi бути зареєстрованими на територiї, яка не є територiєю тимчасового ввезення;

вони повиннi бути зареєстрованими на iм'я особи, яка зареєстрована або постiйно проживає за межами територiї тимчасового ввезення;

вони повиннi ввозитись та використовуватись особами, якi здiйснюють свою дiяльнiсть з такої територiї.

При цьому, митний орган має право вiдмовити у наданнi права на тимчасове ввезення транспортних засобiв комерцiйного використання, якi використовуються для внутрiшнiх перевезень на митнiй територiї тимчасового ввезення, що передбачено статтею 8 Додатка C до Конвенцiї.

Щодо тимчасового ввезення транспортних засобiв з умовним частковим звiльненням вiд оподаткування митними платежами.

Вiдповiдно до частини першої та другої статтi 106 МКУ у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звiльненням вiд оподаткування митними платежами вiдповiдно до положень Додатка E до Конвенцiї можуть помiщуватися товари (за винятком пiдакцизних), не зазначенi у статтях 105, 189 МКУ, а також у Додатках B.1 - B.9, C, D до Конвенцiї, або такi, що не вiдповiдають вимогам зазначених Додаткiв.

У разi тимчасового ввезення товарiв з умовним частковим звiльненням вiд оподаткування митними платежами за кожний повний або неповний календарний мiсяць заявленого строку перебування на митнiй територiї України сплачується 3 вiдс. суми митних платежiв, яка пiдлягала б сплатi у разi випуску цих товарiв у вiльний обiг на митнiй територiї України, розрахованої на дату помiщення їх у митний режим тимчасового ввезення.

Щодо наявностi пiльг при використаннi транспортних засобiв, ввезених в Україну, як гуманiтарна допомога, для надання послуг з перевезення дитячого харчування в дошкiльнi навчальнi заклади на територiї України (питання 7).

На сьогоднi при використаннi транспортних засобiв, ввезених в Україну, як гуманiтарна допомога, для надання послуг з перевезення дитячого харчування в дошкiльнi навчальнi заклади на територiї України чинним законодавством пiльг не передбачено.

При цьому вiдповiдно до положень статтi 1 Закону України вiд 22 жовтня 1999 року N 1192-XIV "Про гуманiтарну допомогу" (далi - Закон) гуманiтарна допомога - цiльова адресна безоплатна допомога в грошовiй або натуральнiй формi, у виглядi безповоротної фiнансової допомоги або добровiльних пожертвувань, або допомога у виглядi виконання робiт, надання послуг, що надається iноземними та вiтчизняними донорами iз гуманних мотивiв отримувачам гуманiтарної допомоги в Українi або за кордоном.

Вiдповiдно до положень статтi 6 Закону до гуманiтарної допомоги вiднесено транспортнi засоби призначенi для перевезення бiльше нiж вiсiм осiб, та автомобiлi, обладнанi для перевезення iнвалiдiв з ураженням опорно-рухового апарату, що передаються для використання установам соцiального захисту населення, державним закладам охорони здоров'я i навчальним закладам, громадським органiзацiям iнвалiдiв, ветеранiв вiйни та працi, Товариству Червоного Хреста України та його обласним органiзацiям, державним закладам системи реабiлiтацiї, фiзичної культури i спорту iнвалiдiв "Iнваспорт".

Звiльнення вiд оподаткування товарiв гуманiтарної допомоги здiйснюється у порядку, встановленому ПКУ та МКУ, що передбачено частиною одинадцятою статтi 6 Закону.

В. о. заступника Голови

М. В. Продан