ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про донорство кровi та її компонентiв

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 14 сiчня 1999 року N 395-XIV,
вiд 7 грудня 2000 року N 2120-III,
вiд 11 липня 2001 року N 2650-III,
вiд 20 грудня 2001 року N 2905-III,
вiд 26 грудня 2002 року N 380-IV,
вiд 16 листопада 2004 року N 2177-IV,
вiд 17 листопада 2005 року N 3108-IV,
вiд 9 лютого 2006 року N 3421-IV,
вiд 16 жовтня 2012 року N 5460-VI,
вiд 20 листопада 2012 року N 5492-VI,
вiд 2 березня 2015 року N 222-VIII

(У текстi Закону слова "Мiнiстерство охорони здоров'я України" в усiх вiдмiнках замiнено словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я" у вiдповiдному вiдмiнку, а слова "державної виконавчої влади" замiнено словами "виконавчої влади" згiдно iз Законом України вiд 16 жовтня 2012 року N 5460-VI)

     Розвиток донорства кровi та її компонентiв є важливою соцiально необхiдною справою держави.

     Цей Закон регулює вiдносини, пов'язанi з розвитком донорства кровi та її компонентiв, забезпеченням комплексу соцiальних, економiчних, правових i медичних заходiв щодо органiзацiї донорства в Українi та задоволенням потреб охорони здоров'я в донорськiй кровi, її компонентах i препаратах.

Р о з д i л I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Законодавство України про донорство кровi та її компонентiв

     Законодавство України про донорство кровi та її компонентiв складається з цього Закону та iнших актiв законодавства, що видаються вiдповiдно до нього, i визначає:

     основнi принципи органiзацiї донорства кровi та її компонентiв;

     права та обов'язки донорiв кровi та (або) її компонентiв (далi - донорiв), закладiв охорони здоров'я, пiдприємств, установ, органiзацiй у зазначенiй сферi;

     порядок затвердження та фiнансування державних цiльових та мiсцевих програм розвитку донорства кровi та її компонентiв;

(абзац четвертий статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 09.02.2006р. N 3421-IV)

     порядок дiяльностi установ, закладiв охорони здоров'я та пiдприємств, що здiйснюють взяття, переробку, зберiгання та застосування донорської кровi та її компонентiв, реалiзацiю їх та виготовлених з них препаратiв (далi - препаратiв);

     порядок органiзацiї та здiйснення контролю за якiстю кровi, її компонентiв, препаратiв, що виготовляються з них, та консервуючих розчинiв;

     порядок забезпечення споживачiв донорською кров'ю, її компонентами та препаратами;

     порядок обмiну донорською кров'ю, її компонентами, препаратами та вивезення їх за межi України.

     Стаття 2. Принципи донорства кровi та її компонентiв

     Донорство кровi та її компонентiв - добровiльний акт волевиявлення людини, що полягає у даваннi кровi або її компонентiв для подальшого безпосереднього використання їх для лiкування, виготовлення вiдповiдних лiкарських препаратiв або використання у наукових дослiдженнях.

     Донором може бути будь-який дiєздатний громадянин України вiком вiд 18 рокiв, який пройшов вiдповiдне медичне обстеження i в якого немає протипоказань, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я. Особи, хворi на iнфекцiйнi хвороби, що можуть передаватися через кров, або iнфiкованi збудниками таких хвороб, можуть залучатися до виконання донорської функцiї лише у разi подальшого використання отриманих вiд них кровi та (або) її компонентiв виключно для проведення наукових дослiджень, виготовлення дiагностикумiв та iнших продуктiв, що не призначаються для введення реципiєнтам.

     Взяття кровi та (або) її компонентiв у донора дозволяється лише за умови, що здоров'ю донора не буде заподiяно шкоди.

     За особистим визначенням донора давання кровi та (або) її компонентiв може здiйснюватися безоплатно або з оплатою, порядок якої встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     За бажанням будь-якої дiєздатної особи в порядку, що встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України, за її рахунок може здiйснюватися заготiвля та зберiгання її власної кровi та (або) її компонентiв, а також кровi та (або) її компонентiв, отриманих вiд iнших донорiв, з метою використання їх у необхiдних випадках для подання медичної допомоги такiй особi, членам її сiм'ї або iншим особам.

     Стаття 3. Державнi цiльовi та мiсцевi програми розвитку донорства кровi та її компонентiв

(назва статтi 3 у редакцiї Закону України вiд 09.02.2006р. N 3421-IV)

     Державнi цiльовi програми розвитку донорства кровi та її компонентiв затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України вiдповiдно до його компетенцiї.

(частина перша статтi 3 у редакцiї Закону України вiд 09.02.2006р. N 3421-IV)

     Програми розвитку донорства кровi та її компонентiв у Автономнiй Республiцi Крим, областях, мiстах Києвi та Севастополi затверджуються Верховною Радою Автономної Республiки Крим, обласними, Київською та Севастопольською мiськими радами.

(частина друга статтi 3 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     Стаття 4. Фiнансування заходiв щодо розвитку, органiзацiї та пропаганди донорства кровi та її компонентiв

     Фiнансування заходiв щодо розвитку, органiзацiї та пропаганди донорства кровi та її компонентiв здiйснюється на основi державних цiльових програм розвитку донорства кровi та її компонентiв, вiдповiдних програм Автономної Республiки Крим, областей, мiст Києва та Севастополя за рахунок коштiв Державного бюджету України, мiсцевих бюджетiв, позабюджетних коштiв, а також за рахунок благодiйних внескiв.

(частина перша статтi 4 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 09.02.2006р. N 3421-IV, вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     Прибуток, отриманий вiд реалiзацiї заготовлених та перероблених донорської кровi та її компонентiв, а також вiд реалiзацiї виготовлених з них препаратiв, що спрямовується на фiнансування програм розвитку донорства кровi та її компонентiв, удосконалення технологiчної бази заготiвлi, переробки та зберiгання донорської кровi, її компонентiв та препаратiв, пропагування донорства серед населення, оподатковується за пiльговими ставками в порядку, передбаченому законодавством. Юридичнi та фiзичнi особи, якi здiйснюють благодiйну дiяльнiсть, спрямовану на пропагування та розвиток донорства кровi та її компонентiв, мають податковi та iншi пiльги вiдповiдно до законодавства.

     Стаття 5. Обов'язки органiв виконавчої влади та органiв мiсцевого самоврядування щодо розвитку, органiзацiї i пропаганди донорства кровi та її компонентiв

     Органи виконавчої влади, органи мiсцевого самоврядування в межах своїх повноважень забезпечують на пiдпорядкованих їм територiях виконання вiдповiдних програм розвитку донорства кровi та її компонентiв, фiнансування та матерiально-технiчне забезпечення державних установ та закладiв охорони здоров'я, якi здiйснюють заготiвлю, переробку, зберiгання донорської кровi та її компонентiв, а також надання донорам пiльг, встановлених законодавством України.

(стаття 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     Стаття 6. Обов'язки керiвникiв пiдприємств, установ, органiзацiй, командирiв (начальникiв) вiйськових частин щодо сприяння донорству кровi та її компонентiв

     Керiвники пiдприємств, установ, органiзацiй, командири (начальники) вiйськових частин зобов'язанi:

     сприяти установам та закладам охорони здоров'я в роботi по залученню громадян до лав донорiв;

     безперешкодно вiдпускати з мiсця роботи, служби або навчання за їх заявами осiб, якi є або виявили бажання стати донорами, у днi вiдповiдного медичного обстеження i здавання кровi та (або) її компонентiв, за винятком випадкiв, коли вiдсутнiсть донора на його робочому мiсцi або мiсцi служби у цi днi може призвести до загрози життю чи здоров'ю людей, до невиконання завдань, пов'язаних iз забезпеченням оборони, безпеки держави та громадського порядку, до суттєвої матерiальної шкоди або iнших тяжких наслiдкiв;

     надавати безоплатно необхiднi примiщення для взяття кровi та (або) її компонентiв;

     вирiшувати вiднесенi цим Законом до їх компетенцiї питання про надання донорам вiдповiдних пiльг та компенсацiй.

     Стаття 7. Участь громадськостi в органiзацiї та пропагандi донорства кровi та її компонентiв серед населення

     Товариство Червоного Хреста України, iншi об'єднання громадян, статутами яких передбачено сприяння охоронi здоров'я населення, можуть брати участь у виконаннi державних цiльових та мiсцевих програм розвитку донорства кровi та її компонентiв, їх фiнансуваннi, разом з органами та закладами охорони здоров'я здiйснювати роботу по залученню громадян до лав донорiв, пропагуванню серед населення безоплатного давання кровi та її компонентiв.

(стаття 7 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 09.02.2006р. N 3421-IV)

Р о з д i л II
ПРАВА, ОБОВ'ЯЗКИ ДОНОРА, ГАРАНТIЇ ТА ПIЛЬГИ, ЯКI НАДАЮТЬСЯ ЙОМУ

     Стаття 8. Захист державою прав донора

     Держава гарантує захист прав донора та охорону його здоров'я, а також надає йому пiльги.

     Посадовi особи установ та закладiв охорони здоров'я зобов'язанi поiнформувати донора про його права i обов'язки та порядок здiйснення донорської функцiї.

     Медичне обстеження донора перед здаванням кровi та її компонентiв i видача довiдок про стан його здоров'я здiйснюються безплатно.

     На випадок зараження донора iнфекцiйними хворобами або виникнення у нього iнших хвороб чи розладу здоров'я у зв'язку з виконанням донорської функцiї донор пiдлягає обов'язковому державному страхуванню. Порядок та умови такого страхування встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Донору в порядку, встановленому законодавством, вiдшкодовується шкода, заподiяна йому ушкодженням здоров'я у зв'язку з виконанням донорської функцiї, з урахуванням додаткових витрат на лiкування, посилене харчування та на iншi заходи, спрямованi на його соцiально-трудову та професiйну реабiлiтацiю.

     Iнвалiднiсть донора, що настала у зв'язку з виконанням ним донорської функцiї, прирiвнюється до iнвалiдностi внаслiдок трудового калiцтва чи професiйного захворювання.

     У разi смертi донора, що настала внаслiдок виконання донорської функцiї, членам сiм'ї померлого, якi перебували на його утриманнi, призначається пенсiя у зв'язку з втратою годувальника. Призначення такої пенсiї здiйснюється у порядку та на умовах, встановлених законодавством для призначення пенсiї сiм'ї годувальника, який помер внаслiдок трудового калiцтва чи професiйного захворювання.

     Стаття 9. Пiльги, що надаються донорам

     В день давання кровi та (або) її компонентiв, а також в день медичного обстеження працiвник, який є або виявив бажання стати донором, звiльняється вiд роботи на пiдприємствi, в установi, органiзацiї незалежно вiд форм власностi iз збереженням за ним середнього заробiтку. Донори з числа студентiв вищих навчальних закладiв та учнiв професiйних навчально-виховних закладiв у зазначенi днi звiльняються вiд занять.

     Пiсля кожного дня давання кровi та (або) її компонентiв, в тому числi у разi давання їх у вихiднi, святковi та неробочi днi, донору надається додатковий день вiдпочинку iз збереженням за ним середнього заробiтку. За бажанням працiвника цей день може бути приєднано до щорiчної вiдпустки або використано в iнший час протягом року пiсля дня давання кровi чи її компонентiв.

     У разi, коли за погодженням з керiвництвом пiдприємства, установи, органiзацiї, командуванням вiйськової частини в день давання кровi донор був залучений до роботи або несення служби, йому за бажанням надається iнший день вiдпочинку iз збереженням за ним середнього заробiтку.

     У разi давання кровi та (або) її компонентiв у перiод щорiчної вiдпустки ця вiдпустка продовжується на вiдповiдну кiлькiсть днiв з урахуванням надання працiвнику додаткового дня вiдпочинку за кожний день давання кровi.

     Виплата середнього заробiтку, зазначеного у частинах першiй, другiй та третiй цiєї статтi, здiйснюється за рахунок коштiв власника пiдприємства, установи, органiзацiї, де працює донор, або уповноваженого ним органу. Зазначенi кошти вiдносяться до таких, що спрямованi на благодiйну дiяльнiсть.

     Пiдставою для надання зазначених пiльг є вiдповiднi довiдки, виданi донору за мiсцем медичного обстеження чи давання кровi та (або) її компонентiв. Форми цих довiдок та порядок їх видачi затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я.

     В день давання кровi та (або) її компонентiв донор забезпечується безкоштовним снiданком та обiдом за рахунок коштiв закладу охорони здоров'я, що здiйснює взяття у донора кровi та (або) її компонентiв. У разi неможливостi забезпечення таким харчуванням вiдповiдний заклад охорони здоров'я має вiдшкодувати донору готiвкову вартiсть вiдповiдних наборiв харчування.

     Норми харчування донорiв та рекомендацiї щодо складання вiдповiдних наборiв продуктiв затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я. Вартiсть наборiв продуктiв для харчування донорiв встановлюється Радою мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласними, Київською та Севастопольською мiськими державними адмiнiстрацiями, органами виконавчої влади областей, мiст Києва та Севастополя.

(частина восьма статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     Стаття 10. Додатковi пiльги, що надаються донорам у зв'язку з систематичним безоплатним здаванням кровi та її компонентiв

     Донорам, якi протягом року безоплатно здали кров та (або) її компоненти у сумарнiй кiлькостi, що дорiвнює двом разовим максимально допустимим дозам, допомога по тимчасовiй непрацездатностi у зв'язку з захворюванням виплачується у розмiрi 100 вiдсоткiв середньої заробiтної плати донора незалежно вiд стажу роботи. Така пiльга цим донорам надається протягом року пiсля здачi кровi та (або) її компонентiв у зазначенiй кiлькостi.

     Учням професiйних навчально-виховних, студентам вищих навчальних закладiв, якi протягом року безоплатно здали кров та (або) її компоненти у сумарнiй кiлькостi, що дорiвнює двом разовим максимально допустимим дозам, надається право на одержання грошової допомоги у розмiрi 25 вiдсоткiв встановленої у навчальному закладi стипендiї протягом шести мiсяцiв пiсля здачi кровi та (або) її компонентiв у зазначенiй кiлькостi. Виплата такої грошової допомоги здiйснюється за мiсцем навчання донора. Кошти для надання цiєї грошової допомоги передбачаються вiдповiдними мiсцевими програмами розвитку донорства кровi та її компонентiв.

     Протягом року пiсля здачi кровi та (або) її компонентiв у кiлькостi, зазначенiй у частинах першiй та другiй цiєї статтi, донори мають право першочергового придбання путiвок для санаторно-курортного лiкування за мiсцем роботи або навчання та першочергового лiкування в закладах охорони здоров'я, що перебувають у державнiй власностi.

     Крiм пiльг, передбачених цiєю статтею, мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади, Радою мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласними, Київською та Севастопольською мiськими державними адмiнiстрацiями, мiсцевими радами, власниками пiдприємств, установ, органiзацiй або уповноваженими ними органами для таких донорiв можуть бути встановленi й iншi додатковi пiльги.

(частина четверта статтi 10 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     Стаття 11. Пiльги, що надаються донорам - вiйськовослужбовцям та курсантам вiйськових навчальних закладiв

     Донори кровi та її компонентiв з числа офiцерiв, прапорщикiв, мiчманiв та iнших вiйськовослужбовцiв мають право на пiльги, передбаченi статтями 9 та 10 цього Закону.

(Частина перша статтi 11 в редакцiї Закону N 2650-III вiд 11.07.2001)

     Вiйськовослужбовцi строкової служби та курсанти вiйськових навчальних закладiв, якi є або виявили бажання стати донорами, в день давання кровi та (або) її компонентiв, а також в день медичного обстеження увiльняються вiд несення нарядiв, вахт та iнших форм служби.

     У разi давання донорами - вiйськовослужбовцями строкової служби або курсантами вiйськових навчальних закладiв кровi та (або) її компонентiв у перiод вiдпустки, у вихiдний чи святковий день їм за бажанням надається iнший день вiдпочинку, який може бути приєднано до вiдпустки або використано в iнший час протягом року пiсля здачi кровi та (або) її компонентiв.

     Пiсля кожного дня давання кровi та (або) її компонентiв донорам - вiйськовослужбовцям строкової служби та курсантам вiйськових навчальних закладiв надається додатковий день вiдпочинку. За бажанням донора та за погодженням з командуванням вiйськової частини цей день може бути приєднано до вiдпустки або використано в iнший час протягом року пiсля дня давання кровi чи її компонентiв.

     Вiйськовослужбовцям строкової служби та курсантам вiйськових навчальних закладiв, якi протягом року безоплатно здали кров та (або) її компоненти в кiлькостi двох разових максимально допустимих доз, надається право на одержання грошової надбавки у розмiрi 25 вiдсоткiв до призначеного їм грошового забезпечення протягом шести мiсяцiв пiсля здачi кровi та (або) її компонентiв у зазначенiй кiлькостi. Виплата такої грошової надбавки проводиться за мiсцем проходження служби або навчання цих донорiв вiдповiдно до законодавства.

(частина п'ята статтi 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 09.02.2006р. N 3421-IV)

     Стаття 12. Посвiдчення донора. Умови набуття статусу Почесного донора України. Нагородження донорiв державними нагородами

     Форма посвiдчення донора та порядок його вручення затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Донори, якi безоплатно здали кров в кiлькостi 40 разових максимально допустимих доз або плазму кровi в кiлькостi 60 разових максимально допустимих доз, незалежно вiд часу їх здачi, набувають статусу Почесного донора України. Таким особам видається вiдповiдне посвiдчення i вручається нагрудний знак "Почесний донор України" в порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України. Зразки нагрудного знака "Почесний донор України" i посвiдчення до нього затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Донори, якi безоплатно здали кров та (або) її компоненти в кiлькостi 100 i бiльше разових максимально допустимих доз, можуть бути нагородженi державними нагородами України.

(Стаття 12 в редакцiї Закону N 395-XIV вiд 14.01.99)

     Стаття 13. Пiльги для осiб, якi мають статус Почесного донора України

     Почеснi донори України мають право на:

     безплатне позачергове зубопротезування (за винятком зубопротезування з використанням дорогоцiнних металiв) у закладах охорони здоров'я, заснованих на загальнодержавнiй та комунальнiй власностi;

     пiльгове придбання лiкiв (iз знижкою 50 вiдсоткiв їх вартостi) за рецептами, виданими закладами охорони здоров'я, заснованими на загальнодержавнiй та комунальнiй власностi;

     безплатне забезпечення донорською кров'ю та її препаратами, необхiдними для їх особистого лiкування, за рецептами, виданими закладами охорони здоров'я, заснованими на загальнодержавнiй та комунальнiй власностi;

     першочергове придбання за мiсцем роботи або навчання путiвок для санаторно-курортного лiкування та першочергове лiкування у закладах охорони здоров'я, заснованих на загальнодержавнiй та комунальнiй власностi;

     позачергове забезпечення у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України, протезами та iншими протезно-ортопедичними виробами;

     використання чергової щорiчної оплачуваної вiдпустки у зручний для них час;

     отримання надбавки до пенсiї у розмiрi 10 вiдсоткiв вiд затвердженого прожиткового мiнiмуму на одну особу в розрахунку на мiсяць;

(абзац восьмий частини першої статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17.11.2005р. N 3108-IV, у редакцiї Закону України вiд 16.11.2004р. N 2177-IV)

     отримання пiльгових позик для будiвництва iндивiдуального житла вiдповiдно до законодавства.

(абзац дев'ятий частини першої статтi 13 у редакцiї Закону України вiд 09.02.2006р. N 3421-IV)

     Крiм пiльг, передбачених цiєю статтею, мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади, Радою мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласними, Київською та Севастопольською мiськими державними адмiнiстрацiями, мiсцевими радами, власниками пiдприємств, установ, органiзацiй або уповноваженими ними органами для таких донорiв можуть бути встановленi й iншi додатковi пiльги.

(частина друга статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     Стаття 14. Обов'язки донора

     Особа, яка виявила бажання здати кров та (або) її компоненти, зобов'язана не пiзнiше нiж за три днi до дня медичного обстеження, що проводиться перед даванням кровi та (або) її компонентiв, повiдомити письмовою заявою адмiнiстрацiю за мiсцем роботи чи навчання або командування вiйськової частини, де вона проходить службу, про свiй намiр пройти таке обстеження i здати кров та (або) її компоненти. У такiй заявi зазначена особа має визначити додатковий день вiдпочинку, передбачений частинами другою та третьою статтi 9 або частинами третьою та четвертою статтi 11 цього Закону. Зазначена заява не подається у випадках, коли особа, яка виявила бажання здати кров або її компоненти, перебуває у вiдпустцi, вiдрядженнi, або у разi, коли її кров термiново необхiдна для надання невiдкладної медичної допомоги хворому, та у випадках, передбачених частиною першою статтi 19 цього Закону.

     Дана особа пiд час медичного обстеження, що проводиться перед даванням кровi та (або) її компонентiв, зобов'язана повiдомити вiдповiдну посадову особу установи чи закладу охорони здоров'я вiдомi їй данi про перенесенi та наявнi в неї захворювання, а також про вживання нею наркотичних речовин та властивi їй iншi форми ризикованої поведiнки, що можуть сприяти зараженню донора iнфекцiйними хворобами, якi передаються через кров, i за наявностi яких виконання донорської функцiї може бути обмежено. Зазначена iнформацiя засвiдчується особистими пiдписами особи, яка виявила бажання здати кров або її компоненти, та посадової особи установи чи закладу охорони здоров'я i становить лiкарську таємницю.

     Перелiк захворювань та форм ризикованої поведiнки, зазначених у частинi другiй цiєї статтi, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я.

Р о з д i л III
ОРГАНIЗАЦIЯ ДОНОРСТВА КРОВI ТА ЇЇ КОМПОНЕНТIВ

     Стаття 15. Установи, заклади та iншi суб'єкти, що здiйснюють взяття, переробку, зберiгання, реалiзацiю донорської кровi, її компонентiв та препаратiв

     Взяття, переробку i зберiгання донорської кровi та її компонентiв, реалiзацiю їх та виготовлених з них препаратiв здiйснюють спецiалiзованi установи i заклади переливання кровi та вiдповiднi пiдроздiли закладiв охорони здоров'я, що належать до сфери управлiння центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я, iнших державних органiв та органу виконавчої влади Автономної Республiки Крим у сферi охорони здоров'я, обласних, Київської, Севастопольської мiських державних адмiнiстрацiй.

(частина перша статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     Переробку i зберiгання донорської кровi та її компонентiв, реалiзацiю виготовлених з них препаратiв можуть також здiйснювати суб'єкти пiдприємницької дiяльностi.

     Взяття, переробка, зберiгання донорської кровi та її компонентiв, реалiзацiя їх та виготовлених з них препаратiв закладами охорони здоров'я та їх пiдроздiлами, зазначеними у частинi першiй цiєї статтi, а також переробка i зберiгання донорської кровi та її компонентiв, реалiзацiя виготовлених з них препаратiв суб'єктами, зазначеними у частинi другiй цiєї статтi, дозволяється лише за наявностi вiдповiдної лiцензiї, виданої центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi охорони здоров'я.

(частина третя статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI, у редакцiї Закону України вiд 02.03.2015р. N 222-VIII)

     Стаття 16. Порядок взяття кровi та її компонентiв у донора

     Взяття кровi та її компонентiв у донора проводиться лише пiсля його медичного обстеження. Порядок взяття кровi та її компонентiв у донорiв та порядок медичного обстеження донорiв встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я.

     Величина разової максимально допустимої дози кровi та її компонентiв, що можуть бути взятi у донора, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я.

     Стаття 17. Порядок реалiзацiї донорської кровi, її компонентiв та виготовлених з них препаратiв

     Порядок реалiзацiї донорської кровi, її компонентiв та виготовлених з них препаратiв спецiалiзованими установами та закладами переливання кровi, вiдповiдними пiдроздiлами закладiв охорони здоров'я, зазначеними у частинi першiй статтi 15 цього Закону, а також порядок реалiзацiї препаратiв, виготовлених з донорської кровi та її компонентiв суб'єктами пiдприємницької дiяльностi, зазначеними у частинi другiй статтi 15 цього Закону, встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 18. Забезпечення безпеки та якостi донорської кровi, її компонентiв та виготовлюваних з них препаратiв. Ведення реєстрiв донорiв кровi та її компонентiв

     З метою запобiгання поширенню iнфекцiйних хвороб через застосування кровi, її компонентiв та препаратiв у медичних цiлях, виникненню пов'язаних з цим iнших негативних наслiдкiв для здоров'я реципiєнтiв установи, заклади та суб'єкти пiдприємницької дiяльностi, зазначенi у статтi 15 цього Закону, а також установи, заклади охорони здоров'я та медичнi працiвники, якi забезпечують введення кровi, її компонентiв та препаратiв реципiєнтам, зобов'язанi забезпечити контроль за дотриманням вiдповiдних показникiв безпеки та якостi цих продуктiв. Перелiк таких показникiв та порядок здiйснення зазначеного контролю встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я.

     Кров, її компоненти i препарати та вiдповiднi консервуючi розчини пiдлягають обов'язковому контролю центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi протидiї ВIЛ-iнфекцiї/СНIДу та iнших соцiально небезпечних захворювань, в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я.

(частина друга статтi 18 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     Донорська кров, її компоненти, виготовленi з них препарати та застосовуванi при їх обробцi i виготовленнi консервуючi розчини не можуть використовуватися або передаватися для реалiзацiї до того часу, доки вони не пройдуть зазначеного у частинах першiй та другiй цiєї статтi контролю та вiдповiдного маркування.

     Спецiалiзованi установи та заклади переливання кровi, вiдповiднi пiдроздiли закладiв охорони здоров'я, зазначенi у частинi першiй статтi 15 цього Закону, повиннi забезпечити ведення реєстрiв донорiв, що мають мiстити данi паспорта громадянина України кожного донора, данi про наявнi або перенесенi ним захворювання (в тому числi й тi, що можуть передаватися через кров, її компоненти та препарати реципiєнтам), дати та об'єми давання донором кровi та (або) її компонентiв, сфери можливого їх застосування тощо. Порядок ведення цих реєстрiв, обмiну даними мiж ними та порядок виключення донорiв iз зазначених реєстрiв встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я.

(частина четверта статтi 18 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 20.11.2012р. N 5492-VI)

     Ведення Нацiонального реєстру донорiв кровi та її компонентiв забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi протидiї ВIЛ-iнфекцiї/СНIДу та iнших соцiально небезпечних захворювань.

(частина п'ята статтi 18 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     Стаття 19. Органiзацiя донорства кровi та її компонентiв у надзвичайних ситуацiях

     У разi стихiйного лиха, аварiй та катастроф, епiдемiй, епiзоотiй та iнших надзвичайних ситуацiй на всiй територiї України або в окремих її мiсцевостях органiзацiя донорства кровi та її компонентiв здiйснюється у встановленому цим Законом порядку пiд керiвництвом центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi охорони здоров'я, вiдповiдного органу виконавчої влади Автономної Республiки Крим у сферi охорони здоров'я, обласних, Київської та Севастопольської мiських державних адмiнiстрацiй.

(частина перша статтi 19 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     Фiнансування всiх заходiв щодо органiзацiї донорства кровi та її компонентiв у випадках, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, здiйснюється за рахунок резервних фондiв Кабiнету Мiнiстрiв України, Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим та мiсцевих органiв виконавчої влади.

(частина друга статтi 19 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

Р о з д i л IV
ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ДОНОРСТВО КРОВI ТА ЇЇ КОМПОНЕНТIВ

     Стаття 20. Вiдповiдальнiсть за порушення прав донорiв, порядку взяття, переробки, зберiгання, реалiзацiї та застосування донорської кровi, її компонентiв та препаратiв

     Особи, виннi у порушеннi встановлених цим Законом прав донорiв, порядку взяття, переробки, зберiгання, реалiзацiї та застосування донорської кровi, її компонентiв та препаратiв, порядку контролю за безпекою та якiстю донорської кровi, її компонентiв, препаратiв та вiдповiдних консервуючих розчинiв, порядку обмiну донорською кров'ю, її компонентами i препаратами та вивезення їх за межi України, порядку медичного обстеження донора перед даванням кровi та (або) її компонентiв, несуть встановлену законодавством дисциплiнарну, адмiнiстративну, цивiльно-правову чи кримiнальну вiдповiдальнiсть.

     Стаття 21. Вiдповiдальнiсть донора

     У разi навмисного приховування iнформацiї або подання неправдивих вiдомостей про стан свого здоров'я особою, яка виявила бажання стати донором, якщо її дiї спричинили або могли спричинити шкоду здоров'ю реципiєнтiв, яким перелито взятi вiд донора кров, її компоненти чи виготовленi з них препарати, така особа притягається до адмiнiстративної, цивiльно-правової або кримiнальної вiдповiдальностi, встановленої законодавством.

Р о з д i л V
ЗАКЛЮЧНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 22. Порядок обмiну донорською кров'ю, її компонентами, препаратами та вивезення їх за межi України

     Передачу донорської кровi, її компонентiв та препаратiв за кордон може бути здiйснено як гуманiтарну допомогу у випадках надзвичайних ситуацiй за рiшенням Кабiнету Мiнiстрiв України.

     Донорська кров та її компоненти можуть бути вивезенi за межi України для одержання з них препаратiв, якi в Українi не виготовляються чи виготовляються в недостатнiй кiлькостi, за умови необхiдностi цих препаратiв для потреб системи охорони здоров'я держави i обов'язкового повернення їх в Україну або в обмiн на новi технологiї виробництва препаратiв з донорської кровi в порядку, що встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України вiдповiдно до мiжнародних норм щодо експорту та iмпорту кровi.

     Компоненти та препарати донорської кровi дозволяється реалiзовувати за межами України лише за умови повного забезпечення ними потреб охорони здоров'я населення України та наявностi спецiального дозволу Кабiнету Мiнiстрiв України. Обсяги обов'язкового забезпечення потреб охорони здоров'я населення донорською кров'ю, її компонентами i препаратами, в тому числi з урахуванням необхiдностi створення їх вiдповiдних резервiв на випадок ситуацiй, зазначених у частинi першiй статтi 19 цього Закону, щорiчно визначаються i затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України на пiдставi даних, що подаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я, Мiнiстерством оборони України, iншими державними органами, до сфери управлiння яких належать заклади охорони здоров'я.

(частина третя статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)

     Стаття 23. Дiя мiжнародних договорiв

     Якщо мiжнародним договором, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, встановлено iншi правила, нiж тi, що визначенi цим Законом, то застосовуються правила мiжнародного договору.

(стаття 23 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI)
 
Президент України
Л.КУЧМА

м. Київ
23 червня 1995 року
N 239/95-ВР

Copyright © 2021 НТФ «Інтес»
Всі права захищені.