2) група 05 роздiлу I (тiльки товарна пiдкатегорiя 0504 00 00 00, товарна позицiя 0511, а саме кишки, сечовi мiхури та шлунки тварин, цiлi та шматками, крiм риб'ячих, свiжi, охолодженi, мороженi, солонi або у розсолi, сушенi або копченi; продукти тваринного походження, в iншому мiсцi не зазначенi; мертвi тварини групи 01 або 03, непридатнi для вживання);

3) групи 06 - 13 роздiлу II;

4) група 15 роздiлу III (тiльки товарнi позицiї 1501, 1502, 1504, 1507, 1509, 1512, 1517, товарна позицiя 1503 00, а саме жир свинячий (включаючи лярд) i жир свiйської птицi, крiм жиру товарної позицiї 0209 або 1503; жир великої рогатої худоби, овечий або козячий, крiм жиру товарної позицiї 1503; лярд-стеарин, лярд-ойль, олеостеарин, олеомаргарин (олео-ойль) i тваринне масло, неемульгованi, незмiшанi, не приготовленi iншим способом; жири i масла та їх фракцiї, з риби або морських ссавцiв, рафiнованi або нерафiнованi, але без змiни їх хiмiчного складу; олiя соєва та її фракцiї, рафiнованi або нерафiнованi, але без змiни їх хiмiчного складу: олiї соняшникова, сафлорова або бавовняна та їх фракцiї, рафiнованi або нерафiнованi, але без змiни їх хiмiчного складу; олiя оливкова та її фракцiї, рафiнованi або нерафiнованi, але без змiни їх хiмiчного складу; маргарин; харчовi сумiшi або продукти з тваринних i рослинних жирiв, масел та олiй або їх фракцiй, крiм харчових жирiв, масел чи олiй та їх фракцiй товарної позицiї 1516);

5) група 16 роздiлу IV;

6) група 17 роздiлу IV (крiм товарної позицiї 1704: кондитерськi вироби з цукру (включаючи бiлий шоколад) без вмiсту какао);

7) група 18 роздiлу IV (тiльки товарнi пiдкатегорiї 1801 00 00 00 - какао-боби, цiлi або розмеленi, сирi або смаженi, 1802 00 00 00 - шкаралупи, шкiрки (лушпайки) та iншi вiдходи какао);

8) група 20 роздiлу IV;

9) група 22 роздiлу IV (крiм вод мiнеральних природних товарної пiдпозицiї 2201 10, товарних позицiй 2204, 2205, 2207, 2208);

10) група 23 роздiлу IV;

11) група 24 роздiлу IV (тiльки товарна позицiя 2401: тютюнова сировина; тютюновi вiдходи);

12) група 45 роздiлу IX (тiльки товарна позицiя 4501: натуральний корок, необроблений або начорно оброблений; вiдходи корка; подрiбненi, гранульованi або меленi);

13) група 53 роздiлу XI (тiльки товарна позицiя 5301 та 5302: волокно лляне, оброблене чи необроблене, але непрядене; пачоси та вiдходи льону (включаючи прядильнi вiдходи та обтiпану сировину); волокно конопляне, необроблене або оброблене, але непрядене; пачоси та вiдходи конопель (включаючи прядильнi вiдходи та обтiпану сировину);

14) шоколад та iншi продукти на основi шоколаду; хлiб, готовi продукти iз зерна, зернових культур, борошна, зокрема торти, тiстечка, печиво, борошнянi кондитерськi вироби; напої на основi рослинних екстрактiв; вироби з макаронного тiста, сiль; камедi, смоли природнi; порошок гiрчицi та готова гiрчиця; сiно; ефiрнi олiї; корок; кошенiль; квiти i декоративна зелень; бавовна; вовна; рослиннi матерiали для виготовлення плетених виробiв; волокно лляне, обтiпане; шкури необробленi, шкiра вичинена; натуральне хутро; пiр'я.

2. Вiдносини мiж органами виконавчої влади, операторами ринку харчових продуктiв та споживачами харчових продуктiв щодо порядку забезпечення безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв, що виробляються, перебувають в обiгу, ввозяться (пересилаються) на митну територiю України та/або вивозяться (пересилаються) з неї, регулюються окремим законом.

Стаття 3. Законодавство про захист прав та застосування схем якостi для сiльськогосподарської продукцiї та харчових продуктiв

1. Законодавство про правовi та органiзацiйнi засади схем якостi для сiльськогосподарської продукцiї та харчових продуктiв, особливостi правової охорони географiчних зазначень в Українi для сiльськогосподарської продукцiї (сiльськогосподарських товарiв) та харчових продуктiв, правової охорони традицiйних гарантованих особливостей складається iз Закону України "Про правову охорону географiчних зазначень", цього Закону та iнших актiв законодавства, що видаються вiдповiдно до нього.

2. Якщо цим Законом встановлено iншi правила, нiж передбаченi Законом України "Про правову охорону географiчних зазначень", застосовуються положення цього Закону з урахуванням сфери його дiї.

3. Якщо мiжнародним договором України, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, встановлено iншi правила, нiж передбаченi цим Законом, застосовуються правила мiжнародного договору.

Стаття 4. Повноваження спецiально уповноваженого органу в сферi дiї цього Закону

1. Спецiально уповноважений орган вiдповiдно до цього Закону:

1) розробляє та приймає нормативно-правовi акти в межах повноважень, визначених цим Законом;

2) утворює експертну комiсiю та забезпечує її функцiонування;

3) забезпечує погодження специфiкацiї товару та внесення змiн до неї;

4) органiзовує приймання заявок на традицiйнi гарантованi особливостi, їх дослiдження, державну реєстрацiю, опублiкування вiдомостей про традицiйнi гарантованi особливостi;

5) забезпечує здiйснення контролю особливих якостей чи iнших характеристик товарiв, щодо яких використовуються географiчнi зазначення та традицiйнi гарантованi особливостi;

6) забезпечує внесення органiв iз сертифiкацiї до Реєстру органiв сертифiкацiї, а також ведення цього реєстру;

7) забезпечує визначення меж географiчних мiсць, з якими пов'язанi такi особливi якостi чи iншi характеристики, та виробникiв зазначених товарiв у межах вiдповiдних географiчних мiсць;

8) забезпечує формування та ведення перелiку користувачiв та Реєстру традицiйних гарантованих особливостей;

9) звертається до нацiонального органу України з акредитацiї щодо встановлених фактiв порушень органом сертифiкацiї з метою вжиття цим органом вiдповiдних заходiв, передбачених законодавством України у сферi акредитацiї;

10) взаємодiє iз Нацiональним органом iнтелектуальної власностi (далi - НОIВ) щодо здiйснення повноважень вiдповiдно до цього Закону;

11) затверджує вимоги до нацiонального символу та правила його використання;

12) здiйснює iншi повноваження, передбаченi цим Законом.

Стаття 5. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв, у сферi дiї цього Закону

1. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв:

1) здiйснює державний контроль за дотриманням операторами ринку законодавства у сферi дiї цього Закону, державний контроль за дiяльнiстю органiв сертифiкацiї у сферi дiї цього Закону;

2) звертається до спецiально уповноваженого органу з письмовим вмотивованим клопотанням щодо розгляду питання про виключення органу сертифiкацiї з Реєстру органiв сертифiкацiї або про виключення вiдомостей з перелiку користувачiв;

3) аналiзує та веде статистику дотримання операторами ринку законодавства у сферi дiї цього Закону;

4) розробляє заходи щодо пiдвищення ефективностi дотримання операторами ринку законодавства у сферi дiї цього Закону;

5) надає звiтнiсть у виглядi статистичної iнформацiї щодо дотримання операторами ринку законодавства у сферi дiї цього Закону на вимогу центрального органу виконавчої влади, що формує державну полiтику у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв у сферi дiї цього Закону;

6) здiйснює iншi повноваження, передбаченi цим Законом.

Роздiл II. ПIДГОТОВКА ДО РЕЄСТРАЦIЇ ТА РЕЄСТРАЦIЯ ГЕОГРАФIЧНИХ ЗАЗНАЧЕНЬ

Стаття 6. Географiчнi зазначення як схема якостi, види та критерiї визнання

1. Для географiчних зазначень та назв мiсць походження товару сiльськогосподарської продукцiї або харчових продуктiв схемами якостi є схеми, що включають визначенi Законом України "Про правову охорону географiчних зазначень" та цим Законом засади визнання, правової охорони i застосування географiчних зазначень та назв мiсця походження товару, що встановленi для забезпечення унiфiкованої охорони найменувань як об'єктiв права iнтелектуальної власностi та iнформування споживачiв про особливостi товару, що формують його додану вартiсть.

2. Для цiлей цього Закону як схему якостi для назви мiсця походження товару видiляють, надають правову охорону та використовують найменування, що iдентифiкує товар, який походить з певного географiчного мiсця, як частини країни, населеного пункту, мiсцевостi тощо, або, у виняткових випадках, країни.

Найменування, що iдентифiкує товар, визнається назвою мiсця походження товару, якщо товар, який походить з цього географiчного мiсця, має особливi якостi або властивостi, виключно або головним чином обумовленi конкретним географiчним середовищем з притаманними йому природними i людськими факторами, за умови що всi етапи його виробництва (виготовлення (видобування) та/або переробка та/або приготування) здiйснюються на визначенiй географiчнiй територiї, а також у випадках, встановлених абзацами третiм i четвертим цiєї частини.

Назва географiчного мiсця виробництва визнається назвою мiсця походження товару, якщо сировина для виробництва товару походить з цього географiчного мiсця або з iншого географiчного мiсця, за умови що iнше географiчне мiсце виробництва (видобування) сировини визначене, iснують спецiальнi умови виробництва (видобування) такої сировини, встановлено контроль за їх дотриманням або якщо назву мiсця походження вiдповiдного товару визнано в країнi походження до 1 травня 2004 року. Для цiлей цього пункту сировиною вважаються лише живi тварини, м'ясо та молоко.

Найменування товару тваринного походження визнається назвою мiсця походження, незважаючи на використання при його виробництвi кормiв для тварин з iншого географiчного мiсця, нiж географiчне мiсце виробництва товару, за умови незмiнностi особливих якостей або характеристик товару, виключно або головним чином обумовлених конкретним географiчним середовищем, i якщо кiлькiсть такої сировини не перевищує 50 вiдсоткiв у сухiй речовинi на рiк. Додатковi вимоги щодо сировини та кормiв для тварин затверджуються спецiально уповноваженим органом.

3. Для цiлей цього Закону як схему якостi для географiчного зазначення видiляють, надають правову охорону та використовують найменування, що iдентифiкує товар, який походить з певного географiчного мiсця (країни, регiону як частини країни, населеного пункту, мiсцевостi тощо) та має особливу якiсть, репутацiю чи iншi характеристики, обумовленi головним чином географiчним мiсцем його походження.

4. Найменування визнається географiчним зазначенням або назвою мiсця походження товару, якщо на нього не поширюються критерiї для невизнання найменування товару географiчним зазначенням.

5. Допускається визнання географiчним зазначенням найменування, повнiстю або частково омонiмiчного iз зареєстрованим в Українi географiчним зазначенням, за умови добросовiсного мiсцевого i традицiйного використання та якщо таке використання виключає можливiсть iншого тлумачення i введення в оману споживачiв щодо дiйсного походження товару. Омонiмiчнi географiчнi зазначення реєструються за наявностi пiд час використання вiдмiнностi мiж цим зазначенням та ранiше зареєстрованим географiчним зазначенням без надання переваги одному з виробникiв товару та за умови виключення можливостi введення в оману споживачiв. Не реєструється омонiмiчне зазначення, яке правильно вказує на географiчне мiсце виробництва товару, але створює у споживачiв помилкове уявлення про те, що товар вироблено в iншому географiчному мiсцi.

Стаття 7. Критерiї для невизнання найменування товару географiчним зазначенням

1. Найменування товару не може бути визнане географiчним зазначенням i визнається таким, що має пiдстави для вiдмови в наданнi правової охорони, якщо таке найменування:

1) не вiдповiдає умовам, визначеним статтею 6 цього Закону;

2) суперечить публiчному порядку, принципам гуманностi та моралi;

3) є назвою, що стала видовою;

4) правильно вказує на географiчне мiсце виготовлення товару, але створює у споживачiв помилкове уявлення про те, що товар виготовлено в iншому географiчному мiсцi; омонiмiчна назва, яка призводить до оманливого враження у споживача, що товар походить з iншої територiї, не повинна бути зареєстрована, навiть якщо назва точно вiдповiдає фактичнiй територiї, регiону чи мiсцю походження вiдповiдного товару;

5) включає або вiдтворює назву сорту рослин чи породи тварин, що може ввести в оману споживачiв щодо дiйсного походження товару. Цей пункт не застосовується у разi, якщо:

товар мiстить або походить вiд вiдповiдного сорту рослин або породи тварин;

споживачi не вводяться в оману;

використання назви сорту рослин або породи тварин є добросовiсним;

виробництво та продаж товару поширилися за межi його географiчного мiсця походження до дати подання заявки на реєстрацiю географiчного зазначення;

6) є тотожним або схожим настiльки, що його можна сплутати з торговельною маркою, права на яку визнанi в Українi, якщо, зважаючи на репутацiю, вiдомiсть i тривалiсть використання зазначеної торговельної марки, така правова охорона може ввести в оману споживачiв щодо справжностi товару.

2. Цим Законом правова охорона не надається географiчному зазначенню, пов'язаному з географiчним мiсцем в iноземнiй державi, якщо права на таке зазначення або iнше позначення, що за своїм змiстом вiдповiдає поняттю географiчного зазначення, не охороняються у вiдповiднiй iноземнiй державi.

Стаття 8. Взаємозв'язок з торговельними марками

1. Якщо зареєстроване географiчне зазначення мiститься у заявцi на видачу свiдоцтва України на торговельну марку або у свiдоцтвi на торговельну марку, це є пiдставою для вiдмови в наданнi правової охорони торговельнiй марцi або пiдставою для визнання вiдповiдного свiдоцтва на торговельну марку недiйсним у порядку, передбаченому законодавством, за умови що заявку на видачу свiдоцтва України на торговельну марку подано пiсля дня подання заявки на реєстрацiю географiчного зазначення або дня надання йому правової охорони в Українi, торговельна марка i географiчне зазначення заявленi для iдентичних або спорiднених товарiв або наявнi iншi фактори, що можуть ввести в оману споживачiв.

2. Реєстрацiя географiчного зазначення не може бути пiдставою для визнання недiйсним свiдоцтва на торговельну марку або для вiдмови в реєстрацiї торговельної марки, якщо власник свiдоцтва України на торговельну марку або заявник торговельної марки розпочав добросовiсне використання такої торговельної марки до дня подання на реєстрацiю заявки на географiчне зазначення, i фактичнi обставини такого використання виключають можливiсть введення споживача в оману щодо товару або його виробника. За таких обставин використання визначених цiєю частиною географiчних зазначень та торговельних марок допускається.

Стаття 9. Право на пiдготовку, складання специфiкацiї для подання заявки на географiчне зазначення

1. Право на пiдготовку, складення специфiкацiї для подання заявки на географiчне зазначення має об'єднання осiб, бiльшiсть з яких є виробниками або переробниками товару, зокрема, якщо половина або бiльше осiб з такого об'єднання в зазначеному географiчному мiсцi виробляють товар та/або видобувають та/або переробляють сировину для товару, особлива якiсть, репутацiя чи iншi характеристики якого обумовленi зазначеним географiчним мiсцем.

2. Як виняток одна фiзична або юридична особа має право згiдно з частиною першою статтi 9 цього Закону за умови додержання одночасно таких умов:

вона є єдиним виробником, який у цьому географiчному мiсцi виробляє товар та/або видобуває та/або переробляє сировину для товару i бажає подати заявку на реєстрацiю географiчного зазначення;

географiчна територiя, на якiй здiйснюється виробництво (видобування) та/або переробка та/або приготування товару, має характеристики, якi iстотно вiдрiзняються вiд прилеглих територiй, або характеристики товару вiдрiзняються вiд товарiв, вироблених на прилеглих територiях, та/або вiд характеристик подiбних товарiв на ринку.

3. Декiлька заявникiв з рiзних країн мають право реалiзовувати права, встановленi частиною першою цiєї статтi, спiльно щодо найменування, яке позначає транскордонне географiчне мiсце. Такi права реалiзуються шляхом подання вiдповiдних документiв iноземними заявниками до НОIВ безпосередньо або через органи вiдповiдної iноземної держави.

Стаття 10. Особливостi пiдготовки заявки на реєстрацiю географiчного зазначення

1. Пiдготовка заявки на реєстрацiю географiчного зазначення включає пiдготовку заяви про реєстрацiю географiчного зазначення, специфiкацiї або документа, що її замiнює (для iноземних заявникiв), єдиного документа, погодження специфiкацiї.

Стаття 11. Пiдготовка заяви про реєстрацiю географiчного зазначення

1. Заяву про реєстрацiю географiчного зазначення готує об'єднання осiб або особа, якi мають право вiдповiдно до статтi 9 цього Закону, за формою та вiдповiдно до правил, що затвердженi центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi.

2. Заява подається лише щодо одного найменування, яке заявляється на реєстрацiю. Допускається подання на реєстрацiю щодо кiлькох вiдмiнних товарiв, якщо такi товари є вiдмiнними при введеннi в цивiльний обiг або вважаються рiзними товарами для споживачiв, за умови що вiдповiднiсть критерiям надання правової охорони буде доведено щодо кожного товару окремо.

Стаття 12. Пiдготовка специфiкацiї товару

1. Специфiкацiю товару складає об'єднання осiб або особа, якi мають право вiдповiдно до статтi 9 цього Закону.

2. Специфiкацiя товару має мiстити такi вiдомостi:

1) найменування, що заявляється на реєстрацiю як назва мiсця походження товару або географiчне зазначення, за формою та мовою, що використовуються пiд час її застосування, або мовою, що iсторично використовувалася для маркування товару на вiдповiднiй географiчнiй територiї, iз наведенням транслiтерацiї найменування латиницею та зазначенням схеми якостi, згiдно з якою подається заявка;

2) назву та опис товару, в тому числi вiдомостi про сировину та основнi характеристики товару (фiзичнi, хiмiчнi, мiкробiологiчнi, органолептичнi тощо);

3) межi географiчного мiсця, в якому виробляється товар, i, якщо це доречно, про територiю виробництва сировини, якщо вона є бiльшою за територiю виробництва товару або iншою, нiж така територiя. Географiчна територiя має бути визначена якнайточнiше, iз максимально можливим посиланням на фiзичнi або адмiнiстративнi межi, iз посиланням на загальноприйняту систему координат або на iстотнi топографiчнi ознаки, характеристики навколишнього природного середовища (геологiчнi ознаки, ґрунти басейни рiчок, ґрунтовi води). У разi якщо заявляється найменування товару тваринного походження, зазначаються детальнi правила походження i застосування кормiв. Якщо передбачається застосування кормiв, одержаних поза межами географiчного мiсця, в якому виробляється товар, необхiдно навести детальний опис такого застосування iз зазначенням процентного вiдношення кормiв (в сухiй речовинi на рiчнiй основi) з обґрунтованим поясненням неможливостi застосування 100 вiдсоткiв кормiв з географiчного мiсця щодо незмiнностi якостi або особливих характеристик товару при застосуваннi такого рацiону;

4) опис способу виробництва товару, в тому числi специфiчних умов i незмiнного мiсцевого способу виробництва товару (за наявностi), та iнформацiю про пакування, якщо заявник прийме рiшення та обґрунтує, що пакування товару має здiйснюватися саме у визначеному географiчному мiсцi з метою збереження якостi, гарантування справжностi товару чи забезпечення контролю. Опис способу виробництва товару має бути наведений точно i детально для забезпечення можливостi вiдтворення будь-якою особою i виключно в межах способу, що застосовується на час складання специфiкацiї товару. Iсторичнi способи виробництва товару включаються до опису виключно у разi їх застосування на час складання специфiкацiї товару;

5) вiдомостi про взаємозв'язок особливої якостi або iнших характеристик товару з географiчним середовищем або взаємозв'язок особливої якостi, репутацiї або iнших характеристик товару з його географiчним мiсцем походження iз точною вказiвкою, на яких факторах (репутацiя, якiсть, iншi характеристики товару) базується такий взаємозв'язок, з описом лише таких факторiв i включенням, за необхiдностi, опису товару або способу його виробництва, що показують такий взаємозв'язок.

Щодо назви мiсця походження товару наводиться причинно-наслiдковий зв'язок мiж якiстю, характеристиками товару та географiчним середовищем, з притаманними йому природним i людським факторами, включаючи, за необхiдностi, елементи опису товару або способу виробництва, що обґрунтовують такий зв'язок.

Щодо географiчного зазначення наводиться причинно-наслiдковий зв'язок мiж географiчним походженням i якiстю, репутацiєю або iншими характеристиками товару;

6) особливi правила нарiзання, подрiбнення, пакування та маркування товару, що є об'єктом заявки, з обґрунтуванням будь-яких обмежень;

7) докази походження товару (опис вiдомостей щодо товару, сировини, кормiв для тварин та iнших товарiв, для яких вимагається походження з визначеного географiчного мiсця), якi має збирати, документально оформлювати i зберiгати оператор ринку, що дають змогу iдентифiкувати:

постачальника, кiлькiсть i походження всiх партiй сировини та/або одержаного товару;

одержувача, кiлькiсть i мiсце призначення товару, що постачається пiд заявленим найменуванням;

вiдповiднiсть кожної партiї сировини вiдповiднiй партiї товару, готового до реалiзацiї на ринку;

8) найменування та мiсцезнаходження спецiально уповноваженого органу або за наявностi органу сертифiкацiї, що перевiрятиме вiдповiднiсть товару специфiкацiї, iз зазначенням їх вiдповiдних повноважень щодо товару.

Стаття 13. Процедура погодження специфiкацiї товару

1. З метою погодження специфiкацiї товару об'єднання осiб або особа, що мають право на подання заявки, звертаються до спецiально уповноваженого органу з клопотанням про проведення процедури погодження, викладеним українською мовою у довiльнiй формi. До клопотання додається специфiкацiя товару, що вiдповiдає вимогам статтi 12 цього Закону, а також документальнi пiдтвердження наведених у специфiкацiї товару вiдомостей, якими визнаються, зокрема, але не виключно: карти, мапи, плани мiсцевостi, iсторична документацiя, у тому числi лiтературнi джерела, технiчнi умови, регламенти, iнша виробнича документацiя, результати фiзичних, хiмiчних чи iнших дослiджень, вiдомостi органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування, наукових установ, галузевих об'єднань, вiдомостi про участь у конкурсах i змаганнях, вiдомостi про обсяг реалiзацiї вiдповiдних товарiв, зразки маркування тощо.

Якщо подається для погодження змiнена специфiкацiя товару щодо географiчного зазначення, зареєстрованого або поданого на реєстрацiю, додатково подаються вiдомостi про вiдповiдну заявку або свiдоцтво, копiя попередньої погодженої специфiкацiї товару i рiшення спецiально уповноваженого органу про її погодження, документи, що обґрунтовують наявнiсть права на подання клопотання про внесення змiн до специфiкацiї. Подання неповного пакета документiв для погодження специфiкацiї товару (або внесення змiн) є пiдставою для повернення отриманих документiв без розгляду протягом 10 робочих днiв з дня їх одержання.

2. Для проведення процедури погодження специфiкацiї товару спецiально уповноваженим органом, а також для виконання iнших функцiй, передбачених цим Законом, утворюється експертна комiсiя, до складу якої входять представники спецiально уповноваженого органу, органiв мiсцевого самоврядування, наукових установ, об'єднань, виробникiв. Склад експертної комiсiї, положення про неї, вимоги до специфiкацiї товару та до процедури її погодження затверджуються спецiально уповноваженим органом.

3. Експертна комiсiя проводить дослiдження повноти та обґрунтованостi специфiкацiї товару, а також її вiдповiдностi умовам зазначеної в нiй схеми якостi в частинi:

1) вiдповiдностi об'єднання осiб або особи, яка звернулася за погодженням, критерiям, визначеним статтею 9 цього Закону;

2) належностi товару, щодо якого складено специфiкацiю товару, до сiльськогосподарської продукцiї або харчових продуктiв, на якi поширюється дiя цього Закону;

3) вiдповiдностi найменування, щодо якого складено специфiкацiю товару, критерiям, визначеним статтею 6 цього Закону;

4) наявностi особливих якостей та iнших властивостей товару, щодо якого складено специфiкацiю товару, повноти, достатностi та точностi їх визначення. Такими особливими якостями та iншими властивостями вважаються, зокрема, смак, колiр, запах або комбiнацiя таких показникiв;

5) можливостi вiдтворення будь-якою особою способiв, методiв та прийомiв, викладених у специфiкацiї товару, з метою виробництва товару, що вiдповiдає специфiкацiї;

6) правильностi визначення меж географiчного району, в яких виникли особливi якостi або iншi характеристики, зазначенi у специфiкацiї товару.

4. Дослiдження, за необхiдностi, включає фактичне дослiдження на мiсцi викладених у специфiкацiї товару вiдомостей, що розумiє пiд собою дослiдження географiчного мiсця, потужностей, на яких здiйснюється виробництво товару, щодо якого складено специфiкацiю.

Особа, яка звернулася за погодженням специфiкацiї товару, зобов'язана забезпечити можливiсть проведення такого дослiдження в порядку, встановленому у вимогах до специфiкацiї товару, та вiдповiдно до процедури її погодження, що затверджується спецiально уповноваженим органом.

У разi незабезпечення можливостi проведення дослiдження та недостатностi викладених у специфiкацiї товару вiдомостей для прийняття обґрунтованого рiшення експертна комiсiя має право залишити специфiкацiю товару без розгляду.

5. Якщо для погодження специфiкацiї товару необхiднi додатковi матерiали або пояснення, експертна комiсiя має право надiслати заявнику запит щодо їх надання у визначений строк, що становить не менше одного мiсяця з дня направлення запиту, а строк проведення дослiдження специфiкацiї продовжується на вiдповiдний перiод.

6. У ходi дослiдження специфiкацiї товару об'єднання осiб або особа, якi звернулися за погодженням, мають право подати клопотання про виправлення очевидних граматичних, арифметичних чи iнших помилок в нiй, про внесення до специфiкацiї товару незначних змiн або про її вiдкликання.

У разi якщо за результатами розгляду клопотання про внесення змiн до непогодженої специфiкацiї товару буде встановлено, що змiни є значними, клопотання про погодження специфiкацiї товару повертається заявнику без розгляду, а заявник має право звернутися iз клопотанням про погодження специфiкацiї повторно.

7. Дослiдження специфiкацiї товару має бути розпочате не пiзнiше нiж через 10 робочих днiв з дня одержання спецiально уповноваженим органом клопотання про погодження специфiкацiї товару i має бути завершене протягом трьох мiсяцiв пiсля отримання клопотання про погодження специфiкацiї товару, з урахуванням можливостi продовження зазначеного строку вiдповiдно до частини п'ятої статтi 13 цього Закону.

Дослiдження специфiкацiї товару завершується складанням протоколу експертної комiсiї про погодження специфiкацiї або про вiдмову в її погодженнi.

На пiдставi протоколу експертної комiсiї про погодження специфiкацiї спецiально уповноваженим органом оформлюється лист-погодження специфiкацiї, невiд'ємним додатком до якого є примiрник специфiкацiї товару, на якому проставляється гриф погодження iз зазначенням дати та номера листа-погодження.

На пiдставi протоколу експертної комiсiї про вiдмову в погодженнi специфiкацiї товару спецiально уповноважений орган письмово повiдомляє заявника про вiдмову у погодженнi специфiкацiї з обов'язковим наведенням перелiку недолiкiв такої специфiкацiї, рекомендацiй щодо їх усунення та зазначенням причин для вiдмови у погодженнi специфiкацiї.

8. У разi вiдмови у погодженнi специфiкацiї товару особа має право звернутися за погодженням специфiкацiї товару повторно пiсля усунення недолiкiв, викладених у рiшеннi спецiально уповноваженого органу про вiдмову в погодженнi специфiкацiї товару. У разi повторного надходження специфiкацiї товару, в якiй не усунуто недолiки, клопотання про погодження такої специфiкацiї товару залишається без розгляду.

9. Погоджена специфiкацiя пiдлягає опублiкуванню в порядку та строки, визначенi Законом України "Про правову охорону географiчних зазначень".

Стаття 14. Змiни до погодженої специфiкацiї товару

1. До погодженої специфiкацiї товару допускається внесення незначних або значних змiн:

1) з iнiцiативи заявника географiчного зазначення - пiсля дати подання заявки на реєстрацiю географiчного зазначення, але не пiзнiше дати затвердження НОIВ рiшення про державну реєстрацiю географiчного зазначення, або пiсля внесення до Реєстру вiдомостей про реєстрацiю географiчного зазначення;

2) за iнiцiативою органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування або будь-яких iнших заiнтересованих осiб, або об'єднання осiб, якi вiдповiдають вимогам статтi 9 цього Закону, за умови подання документiв, що пiдтверджують наявнiсть права на подання заяви про внесення змiн, - пiсля внесення до Реєстру вiдомостей про реєстрацiю географiчного зазначення.

2. Змiни вважаються незначними, якщо вони:

1) не належать до iстотних характеристик товару (фiзичних, хiмiчних, органолептичних характеристик), за виключенням характеристик товару, необов'язковiсть яких обумовлена специфiкацiєю товару;

2) не змiнюють взаємозв'язок мiж якiстю або iншими характеристиками товару та географiчним середовищем;

3) не змiнюють географiчного зазначення або його частини;

4) не змiнюють межi географiчного мiсця, за виключенням змiни найменування географiчного мiсця в результатi перейменування;

5) не спричиняють посилення обмежень у цивiльному обiгу товару або сировини для нього.

Внесення незначних змiн не потребує застосування процедури повторного погодження специфiкацiї.

3. Значними є змiни, що не належать до змiн, визначених частиною другою цiєї статтi. Значнi змiни вносяться за умови обов'язкового застосування процедури погодження специфiкацiї товару, передбаченої статтею 13 цього Закону, крiм випадкiв внесення тимчасових змiн до специфiкацiї, у разi застосування державними органами обов'язкових санiтарних або фiтосанiтарних заходiв.

Тимчасовi змiни до специфiкацiї у разi застосування державними органами обов'язкових санiтарних або фiтосанiтарних заходiв вносяться в порядку, встановленому для незначних змiн, з обов'язковим поданням документальних пiдтверджень застосування державними органами обов'язкових санiтарних або фiтосанiтарних заходiв.

Не допускається внесення до специфiкацiї товару змiн, що призводять до змiни найменування, захищеного як географiчне зазначення. Допускаються змiни щодо способу виробництва товару з урахуванням науково-технiчного прогресу або перегляду меж географiчного мiсця, в якому виробляється товар, територiї виробництва сировини, якщо вона є бiльшою за територiю виробництва товару або iншою, нiж така територiя.

4. Заява про внесення змiн до погодженої специфiкацiї товару подається до НОIВ i має мiстити:

1) вiдомостi про географiчне зазначення, якого стосуються такi змiни;

2) погоджену специфiкацiю товару, в якiй враховано змiни, - у разi подання заяви про внесення значних змiн, або специфiкацiю, в якiй враховано змiни, разом iз копiєю первинної погодженої специфiкацiї товару - в разi подання заяви про внесення незначних змiн;

3) у разi подання заяви про внесення змiн до специфiкацiї товару iншою особою, нiж заявник географiчного зазначення або органи державної влади та органи мiсцевого самоврядування, - документи, що пiдтверджують право на подання заяви про внесення змiн, якими вважаються документи, якi пiдтверджують наявнiсть у особи, що звернулася iз заявою про внесення змiн, права на використання географiчного зазначення.

5. У разi подання заяви про внесення змiн до специфiкацiї товару пiсля внесення до Реєстру вiдомостей про реєстрацiю географiчного зазначення iншою особою, нiж заявник вiдповiдної заявки на географiчне зазначення, заявник, який подавав заявку на таке географiчне зазначення, обов'язково повiдомляється про надходження такої заяви i має право направити до НОIВ повiдомлення про своє ставлення до заяви про внесення змiн у письмовiй довiльнiй формi протягом одного мiсяця з моменту одержання такого повiдомлення. У разi незгоди заявника вiдповiдної заявки на географiчне зазначення iз внесенням змiн до специфiкацiї товару рiшення НОIВ є остаточним, iз додержанням встановленого частиною шостою цiєї статтi порядку прийняття такого рiшення.

6. Заява про внесення змiн до погодженої специфiкацiї товару розглядається НОIВ у порядку, визначеному Законом України "Про правову охорону географiчних зазначень" з урахуванням положень цього Закону. Остаточне рiшення про внесення змiн приймається на пiдставi рiшення спецiально уповноваженого органу про погодження змiненої специфiкацiї товару, якщо змiни зумовлюють необхiднiсть погодження змiненої специфiкацiї.

7. Змiнена погоджена специфiкацiя товару пiдлягає опублiкуванню в порядку, визначеному Законом України "Про правову охорону географiчних зазначень", протягом одного мiсяця пiсля прийняття НОIВ рiшення про внесення змiн до погодженої специфiкацiї товару.

Стаття 15. Пiдготовка документа, що замiнює специфiкацiю, iноземними особами та особами без громадянства

1. Iноземнi особи та особи без громадянства замiсть специфiкацiї товару разом iз заявкою подають документи, що пiдтверджують правову охорону заявленого географiчного зазначення у вiдповiднiй iноземнiй державi або набуття прав на таке зазначення на пiдставi добросовiсного використання, якщо це передбачено законодавством вiдповiдної iноземної держави. Такi документи мають вiдповiдати вимогам, передбаченим частиною другою статтi 12 цього Закону.

2. Передбаченi частиною першою цiєї статтi документи подаються iноземною мовою, за умови що їх переклад на українську мову буде подано до НОIВ не пiзнiше двох мiсяцiв з дня подання заявки.

3. У разi якщо наданi iноземними особами або особами без громадянства документи не вiдповiдають вимогам, передбаченим частиною другою статтi 12 цього Закону, для забезпечення можливостi здiйснення спецiально уповноваженим органом контролю особливих якостей чи iнших характеристик товару заявнику пропонують надати специфiкацiю товару, погоджену спецiально уповноваженим органом. Протягом двох мiсяцiв пiсля одержання такої пропозицiї заявник подає до НОIВ копiю поданого до спецiально уповноваженого органу клопотання, що є пiдставою для зупинення розгляду заявки на строк, передбачений цим Законом для процедури погодження специфiкацiї товару.

У разi ненадання такого клопотання або ненадання рiшення спецiально уповноваженого органу про погодження специфiкацiї товару вважається, що заявником не подано документ, що замiнює специфiкацiю товару.

Стаття 16. Пiдготовка єдиного документа

1. Єдиний документ - це документ, передбачений частиною четвертою статтi 10 Закону України "Про правову охорону географiчних зазначень", що складається в обсязi, як правило, не бiльше 2,5 тисячi слiв, мiстить основнi положення специфiкацiї товару та в якому зазначаються:

1) заявлене найменування iз зазначенням схеми якостi, за якою заявляється географiчне зазначення;

2) назва товару;

3) опис товару, достатнiй для його iдентифiкацiї, викладений iз застосуванням визначень, стандартiв, одиниць вимiру, що застосовуються для товарiв вiдповiдного виду, але без включення технiчних характеристик, притаманних усiм товарам вiдповiдного виду або обов'язкових для всiх товарiв такого виду згiдно з чинним законодавством. Для товарiв тваринного походження наводять опис кормiв, а для оброблених товарiв - сировини. Якщо заявляється назва мiсця походження товару, додають пiдтвердження, що корми та сировина походять з вiдповiдного географiчного мiсця, а в разi застосування кормiв або сировини, що походять з iншого географiчного мiсця, наводять детальний опис таких виключень з їх обґрунтуванням. Якщо заявляється географiчне зазначення, вказують характеристики або обмеження щодо походження сировини з обґрунтуванням таких обмежень вiдповiдно до статтi 6 цього Закону та обґрунтуванням взаємозв'язку товару з географiчним середовищем чи географiчним мiсцем походження товару;

4) специфiчнi етапи виробництва, що здiйснюються у визначеному географiчному мiсцi, з обґрунтуванням обмежень або виключень;

5) особливi правила нарiзання, подрiбнення, пакування та маркування товару, що є об'єктом заявки, з обґрунтуванням обмежень;

6) точне визначення географiчного мiсця, за можливостi - з наведенням мапи меж географiчного мiсця;

7) опис взаємозв'язку товару з географiчним середовищем або географiчним мiсцем походження товару iз зазначенням факторiв (репутацiя, якiсть, iншi характеристики товару), на яких базується такий взаємозв'язок, з описом виключно таких факторiв i включенням, за необхiдностi, опису товару або способу його виробництва, що показують такий взаємозв'язок. Щодо назви мiсця походження товару наводиться причинно-наслiдковий зв'язок мiж якiстю, характеристиками товару та географiчним середовищем, з притаманними йому природним i людським факторами, включаючи, за необхiдностi, елементи опису товару або способу виробництва, що обґрунтовують такий зв'язок. Щодо географiчного зазначення наводиться причинно-наслiдковий зв'язок мiж географiчним походженням i якiстю, репутацiєю або iншими характеристиками товару;

8) посилання на джерело, в якому публiкується специфiкацiя товару.

2. Форма єдиного документа i вимоги до його заповнення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi iнтелектуальної власностi.

Стаття 17. Завершення пiдготовки до реєстрацiї. Подання заявки

1. Пiсля завершення пiдготовки до реєстрацiї заявник подає до НОIВ заявку, що мiстить заяву про реєстрацiю географiчного зазначення, погоджену специфiкацiю та єдиний документ, у строк не бiльше трьох мiсяцiв з дня погодження специфiкацiї товару та в порядку, визначеному Законом України "Про правову охорону географiчних зазначень".

Стаття 18. Реєстрацiя в iноземних державах

1. Реєстрацiя географiчного зазначення, пов'язаного iз географiчним мiсцем у межах територiї України, в iноземних державах здiйснюється пiсля реєстрацiї географiчного зазначення в Українi.

2. Реєстрацiя географiчних зазначень у Європейському Союзi здiйснюється вiдповiдно до положень Угоди про асоцiацiю мiж Україною, з однiєї сторони, та Європейським Союзом, Європейським спiвтовариством з атомної енергiї i їхнiми державами-членами, з iншої сторони, або згiдно з вiдповiдним законодавством Європейського Союзу.

Роздiл III. ТРАДИЦIЙНI ГАРАНТОВАНI ОСОБЛИВОСТI

Стаття 19. Традицiйнi гарантованi особливостi як схема якостi

1. Традицiйна гарантована особливiсть як схема якостi застосовується з метою:

1) збереження традицiйних методiв виробництва та рецептур сiльськогосподарського товару або харчового продукту шляхом сприяння виробникам традицiйних продуктiв у їх обiгу на ринку та iнформуваннi споживачiв про особливостi їх традицiйних рецептур i властивостей, що формують додану вартiсть;

2) забезпечення належного захисту найменувань таких традицiйних продуктiв шляхом їх реєстрацiї як традицiйних гарантованих особливостей;

3) пiдтримки виробникiв традицiйних продуктiв у сприяннi їх продажу та iнформування споживачiв щодо характеристик та особливостей такого продукту.

Стаття 20. Критерiї для визнання найменування товару традицiйною гарантованою особливiстю

1. Правова охорона надається найменуванню сiльськогосподарської продукцiї (сiльськогосподарського товару) або харчового продукту як традицiйнiй гарантованiй особливостi, якщо на нього не поширюються критерiї невизнання правової охорони, незалежно вiд наявностi взаємозв'язку мiж таким найменуванням та певною географiчною територiєю, якщо його традицiйно використовують для позначення певного традицiйного продукту або воно вказує на традицiйний чи специфiчний характер сiльськогосподарського товару або харчового продукту або описує конкретний сiльськогосподарський товар або харчовий продукт, який є результатом способу виробництва чи переробки або має склад, що вiдповiдає традицiйнiй практицi виробництва такого продукту або описує сiльськогосподарський товар або харчовий продукт, вироблений iз сировини чи iнгредiєнтiв, що використовуються традицiйно.

2. Змiни у пакуваннi або способi маркування, що не змiнюють особливi характеристики сiльськогосподарського товару або харчового продукту, не впливають на його визначення як традицiйної гарантованої особливостi.

3. Допускається надання правової охорони найменуванню, що охороняється як традицiйна гарантована особливiсть в iншiй державi, за умови що у такому найменуваннi буде зазначено "Вироблено вiдповiдно до традицiй", назву країни або її регiон.

Стаття 21. Критерiї для невизнання найменування товару традицiйною гарантованою особливiстю

1. Найменування товару не визнається традицiйною гарантованою особливiстю i визнається таким, що має пiдстави для вiдмови в наданнi правової охорони, якщо воно:

1) не вiдповiдає умовам, визначеним статтею 20 цього Закону;

2) суперечить публiчному порядку, принципам гуманностi та моралi;

3) є назвою, що стала видовою або вiдображає лише обов'язковi вимоги до найменування сiльськогосподарського товару або харчового продукту або вимоги щодо сiльськогосподарського товару або харчового продукту, передбаченi чинним законодавством;

4) є тотожним або схожим настiльки, що його можна сплутати з торговельною маркою, права на яку визнанi в Українi, якщо, зважаючи на репутацiю, вiдомiсть i тривалiсть використання зазначеної торговельної марки, така правова охорона може ввести в оману споживачiв щодо справжностi товару, або з ранiше зареєстрованим або поданим на реєстрацiю географiчним зазначенням.

Стаття 22. Взаємозв'язок з торговельними марками

1. Якщо зареєстрована традицiйна гарантована особливiсть мiститься у заявцi на видачу свiдоцтва України на торговельну марку або у свiдоцтвi на торговельну марку, це визнається пiдставою для вiдмови в наданнi правової охорони торговельнiй марцi або пiдставою для визнання вiдповiдного свiдоцтва на торговельну марку недiйсним як таких, що є загальновживаними для вiдповiдних товарiв, за умови що заявку на видачу свiдоцтва України на торговельну марку подано пiсля дня подання заявки на реєстрацiю традицiйної гарантованої особливостi або дня надання йому правової охорони i якщо торговельна марка i традицiйна гарантована особливiсть заявленi для iдентичних або спорiднених товарiв.

2. Реєстрацiя традицiйної гарантованої особливостi не може бути пiдставою для визнання недiйсним свiдоцтва на торговельну марку або для вiдмови в реєстрацiї торговельної марки, якщо власник свiдоцтва України на торговельну марку або заявник торговельної марки розпочав добросовiсне використання такої торговельної марки до дня подання на реєстрацiю заявки на традицiйну гарантовану особливiсть i фактичнi обставини такого використання виключають можливiсть введення споживача в оману щодо товару або його виробника.

Стаття 23. Право на подання заявки

1. Право на подання заявки на реєстрацiю традицiйної гарантованої особливостi мають об'єднання осiб, якi виробляють сiльськогосподарський товар або харчовий продукт, найменування якого заявляється як традицiйна гарантована особливiсть, або, як виняток, одна фiзична або юридична особа, за умови що така особа є єдиним виробником, який бажає подати заявку на реєстрацiю традицiйної гарантованої особливостi.

2. Допускається подання заявки на реєстрацiю традицiйної гарантованої особливостi спiльно заявниками з декiлькох країн.

Стаття 24. Пiдготовка i подання заявки

1. Заявка на реєстрацiю традицiйної гарантованої особливостi подається до спецiально уповноваженого органу заявником, який має право на подання заявки вiдповiдно до статтi 23 цього Закону.

Заявка подається у паперовiй або електроннiй формi за вибором заявника.

2. Заявка складається українською мовою та має мiстити:

1) заяву про реєстрацiю, в якiй необхiдно вказати заявника, його мiсцезнаходження, найменування, запропоноване для реєстрацiї як традицiйна гарантована особливiсть, зазначення сiльськогосподарського товару або харчового продукту, щодо якого заявлено традицiйну гарантовану особливiсть, а також документи, якi пiдтверджують, що заявник або, якщо заявником є об'єднання осiб, принаймнi один з учасникiв такого об'єднання є виробником товару, щодо якого стосується заявка;

2) специфiкацiю товару, щодо якого заявляється традицiйна гарантована особливiсть.

3. Складання i подання заявки здiйснюються вiдповiдно до порядку, затвердженого спецiально уповноваженим органом.

4. Датою подання заявки є дата одержання спецiально уповноваженим органом заяви про реєстрацiю традицiйної гарантованої особливостi, за умови наявностi всiх вiдомостей та документiв, передбачених частиною другою цiєї статтi.

5. Заявка щодо традицiйної гарантованої особливостi в межах iноземної держави подається iноземними заявниками безпосередньо до спецiально уповноваженого органу або через органи вiдповiдної iноземної держави.

Стаття 25. Пiдготовка заяви про реєстрацiю традицiйної гарантованої особливостi

1. Заява про реєстрацiю традицiйної гарантованої особливостi подається за встановленою формою, що затверджується спецiально уповноваженим органом, i має мiстити заявлене як традицiйна гарантована особливiсть найменування, товар, для якого воно заявляється, заявника (заявникiв), його (їхню) адресу.

2. Заява стосується лише одного найменування, яке заявляється на реєстрацiю.

Стаття 26. Специфiкацiя товару для реєстрацiї традицiйної гарантованої особливостi

1. Для реєстрацiї традицiйної гарантованої особливостi заявник готує специфiкацiю товару, якiй має вiдповiдати сiльськогосподарський товар або харчовий продукт, що включає:

1) найменування, що заявляється на реєстрацiю реєстрацiї як традицiйна гарантована особливiсть, за формою та мовою, що використовуються пiд час її застосування, або мовою, що iсторично використовувалася для маркування товару на вiдповiднiй географiчнiй територiї, iз наведенням транслiтерацiї найменування латиницею;

2) зазначення сiльськогосподарського товару або харчового продукту, щодо якого заявлено традицiйну гарантовану особливiсть;

3) зазначення однiєї або кiлькох пiдстав для реєстрацiї, перелiчених частиною першою статтi 20 цього Закону, з вiдповiдним обґрунтуванням наявностi зазначеної пiдстави, для чого допускається використання iсторичних джерел, вiдомостi органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування, професiйних об'єднань, об'єднаних територiальних громад тощо;

4) опис сiльськогосподарського товару або харчового продукту, у тому числi його основних фiзичних, хiмiчних, мiкробiологiчних або органолептичних характеристик, що вказують на специфiчний характер вiдповiдного традицiйного продукту;

5) опис способу виробництва сiльськогосподарського товару або харчового продукту, щодо якого заявлено традицiйну гарантовану особливiсть, якого виробники повиннi дотримуватися, у тому числi виду та характеристик сировини чи iнгредiєнтiв, за виключенням суто технiчних характеристик, притаманних усiм продуктам аналогiчного виду або зумовлених обов'язковими вимогами законодавства, в обсязi, достатньому для вiдтворення сiльськогосподарського товару або харчового продукту будь-яким виробником; iсторичнi способи зазначаються лише у випадку, якщо вони фактично застосовуються;

6) опис ключових елементiв, якi визначають традицiйний характер сiльськогосподарського товару або харчового продукту, якими вважаються основнi незмiннi характеристики сiльськогосподарського товару або харчового продукту.

2. До специфiкацiї традицiйної гарантованої особливостi додаються документальнi пiдтвердження викладених у нiй вiдомостей про наявнiсть пiдстав для реєстрацiї традицiйної гарантованої особливостi, опису сiльськогосподарського товару або харчового продукту та способу його виробництва.

Стаття 27. Розгляд заявки, дослiдження специфiкацiї та реєстрацiя традицiйної гарантованої особливостi

1. Заявка на реєстрацiю традицiйної гарантованої особливостi розглядається спецiально уповноваженим органом вiдповiдно до правил, затверджених спецiально уповноваженим органом.

2. Експертна комiсiя здiйснює дослiдження матерiалiв заявки протягом двох мiсяцiв з дня встановлення подання заявки щодо:

1) вiдповiдностi поданих документiв вимогам, встановленим статтею 24 цього Закону;

2) вiдповiдностi сiльськогосподарського товару або харчового продукту, щодо якого складено специфiкацiю традицiйної гарантованої особливостi, вимогам до сiльськогосподарської продукцiї або харчових продуктiв, на якi поширюється дiя цього Закону;

3) вiдповiдностi заявленого найменування умовам, передбаченим статтею 20 цього Закону.

3. Дослiдження, за необхiдностi, проводиться iз виїздом на мiсце розташування потужностей, на яких здiйснюється виробництво вiдповiдного сiльськогосподарського товару або харчового продукту. Заявник зобов'язаний забезпечити можливiсть i доступ експертної комiсiї для проведення такого дослiдження. У разi незабезпечення можливостi i доступу для проведення дослiдження та недостатностi викладених у специфiкацiї традицiйної гарантованої особливостi вiдомостей для прийняття обґрунтованого рiшення експертна комiсiя складає висновок про невiдповiднiсть поданої заявки критерiям визнання.

4. Якщо для встановлення вiдповiдностi заявленого найменування умовам, передбаченим статтею 20 цього Закону, необхiднi додатковi матерiали та пояснення, експертна комiсiя має право надiслати заявнику запит щодо їх надання у визначений строк - не менше одного мiсяця та не бiльше двох мiсяцiв, а строк проведення дослiдження специфiкацiї традицiйної гарантованої особливостi продовжується на вiдповiдний строк.

5. У ходi дослiдження заявник має право подати заяву про виправлення очевидних технiчних помилок у матерiалах заявки, про внесення до специфiкацiї традицiйної гарантованої особливостi незначних змiн або про її вiдкликання.

6. Дослiдження специфiкацiї товару завершується складанням протоколу експертної комiсiї про погодження специфiкацiї або вiдмову в її погодженнi. На пiдставi протоколу експертної комiсiї про погодження специфiкацiї спецiально уповноваженим органом оформлюється лист-погодження специфiкацiї, невiд'ємним додатком до якого є примiрник специфiкацiї товару, на якому проставляється гриф погодження iз зазначенням дати та номера листа-погодження. На пiдставi протоколу експертної комiсiї про вiдмову в погодженнi специфiкацiї товару спецiально уповноважений орган письмово повiдомляє заявника про вiдмову у погодженнi специфiкацiї з обов'язковим наведенням перелiку недолiкiв специфiкацiї, рекомендацiй щодо їх усунення та зазначенням причин для вiдмови у погодженнi специфiкацiї.

7. У разi оформлення листа-погодження специфiкацiї спецiально уповноважений орган забезпечує опублiкування вiдомостей про заявку на своєму офiцiйному веб-сайтi iз зазначенням вiдомостей про традицiйну гарантовану особливiсть, заявника, погодженої специфiкацiї традицiйної гарантованої особливостi та строку для подання заперечень будь-якою зацiкавленою особою, що не може становити бiльше трьох мiсяцiв з дня опублiкування вiдомостей про заявку.

8. За подання заперечення сплачується збiр у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України. Вимоги до заперечення, порядок його подання та розгляду визначаються спецiально уповноваженим органом. Заперечення подається разом iз доказами надсилання його копiї заявнику.

9. Заявник вправi iнформувати спецiально уповноважений орган про своє ставлення до заперечення протягом двох мiсяцiв з дня одержання його копiї. Заявник має право спростувати заперечення i залишити заявку без змiн, внести до заявки змiни або вiдкликати її.

10. Заперечення задовольняється виключно в разi, якщо воно наводить обґрунтованi пiдстави невiдповiдностi заявленого найменування критерiям надання правової охорони, встановленим цим Законом, або доводить, що застосування такого найменування є правомiрним, загальновiдомим та економiчно значущим для аналогiчної сiльськогосподарської продукцiї або харчових продуктiв.

11. Заперечення розглядається експертною комiсiєю протягом двох мiсяцiв пiсля закiнчення строку для подання заперечень. У разi якщо експертна комiсiя дiйде висновку про наявнiсть пiдстав для задоволення заперечення, спецiально уповноважений орган вiдмовляє у реєстрацiї традицiйної гарантованої особливостi. У разi якщо експертна комiсiя дiйде висновку про вiдсутнiсть пiдстав для задоволення заперечення або якщо заперечення вiдсутнi, спецiально уповноважений орган приймає рiшення про реєстрацiю традицiйної гарантованої особливостi i вносить вiдомостi про неї до Реєстру традицiйних гарантованих особливостей.

12. До Реєстру традицiйних гарантованих особливостей вносяться такi вiдомостi про традицiйну гарантовану особливiсть:

найменування, зареєстроване як традицiйна гарантована особливiсть;

тип товару;

заявник;

посилання на публiкацiю специфiкацiї.

Порядок ведення Реєстру традицiйних гарантованих особливостей затверджується спецiально уповноваженим органом.

13. Пiсля внесення до Реєстру традицiйних гарантованих особливостей вiдомостей про реєстрацiю традицiйної гарантованої особливостi допускається внесення до них незначних або значних змiн за iнiцiативою будь-якої заiнтересованої особи, а також за iнiцiативою органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування.

14. Незначнi змiни вносяться до Реєстру традицiйних гарантованих особливостей на пiдставi поданої до спецiально уповноваженого органу письмової заяви про внесення змiн, якщо такi змiни:

1) не належать до iстотних характеристик товару, таких як фiзичнi, хiмiчнi, органолептичнi характеристики, за виключенням характеристик товару, необов'язковiсть яких обумовлена специфiкацiєю традицiйної гарантованої особливостi;

2) не передбачають iстотних змiн способу виробництва;

3) не стосуються заявленого найменування або будь-якої його частини.

15. Значними вважаються змiни, що не належать до змiн, зазначених у частинi чотирнадцятiй цiєї статтi, i вносяться до Реєстру традицiйних гарантованих особливостей, за умови обов'язкового проведення дослiдження, передбаченого у частинi третiй статтi 27 цього Закону, крiм випадкiв, коли змiни стосуються тимчасових змiн до специфiкацiї традицiйної гарантованої особливостi, якi виникають внаслiдок застосування державними органами обов'язкових санiтарних або фiтосанiтарних заходiв. Не можуть бути внесенi змiни щодо заявленого найменування або будь-якої його частини.

16. Заява про внесення значних змiн до Реєстру традицiйних гарантованих особливостей подається до спецiально уповноваженого органу в письмовому виглядi i має мiстити:

1) вiдомостi про традицiйну гарантовану особливiсть, якої стосуються такi змiни;

2) специфiкацiю, в якiй враховано змiни.

17. У разi подання заяви про внесення змiн до специфiкацiї товару iншою особою, нiж заявник традицiйної гарантованої особливостi, додається документальне пiдтвердження подання заяви заiнтересованою особою, якою вважається будь-який виробник вiдповiдного сiльськогосподарського товару або харчового продукту, щодо якого зареєстровано традицiйну гарантовану особливiсть.

18. У разi подання заяви про внесення значних змiн до Реєстру традицiйних гарантованих особливостей iншою особою, нiж заявник традицiйної гарантованої особливостi, заявник вiдповiдної традицiйної гарантованої особливостi обов'язково повiдомляється про надходження вiдповiдної заяви i має право висловити своє ставлення до заяви про внесення змiн протягом одного мiсяця з моменту одержання такого повiдомлення. Остаточне рiшення про внесення змiн приймається на пiдставi висновку експертної комiсiї.

19. Вiдомостi про внесення змiн до Реєстру традицiйних гарантованих особливостей пiдлягають опублiкуванню на офiцiйному веб-сайтi спецiально уповноваженого органу.

Роздiл IV. ОСОБЛИВI ПОКАЗНИКИ ЯКОСТI

Стаття 28. Особливi показники якостi як схема якостi

1. Особливим показником якостi визнається характеристика однiєї чи кiлькох категорiй товарiв або особливостi сiльськогосподарського виробництва чи переробки, яку застосовують у певних мiсцевостях, крiм:

1) характеристик та/або якостей товару, та/або критерiїв щодо його складу, встановлених в обов'язкових вимогах до вiдповiдного товару;

2) термiнiв, призначених для забезпечення належної поiнформованостi споживачiв (користувачiв) про характеристики та/або якостi товару, та/або критерiї щодо його складу.

2. Особливi показники якостi застосовуються будь-яким оператором ринку щодо сiльськогосподарської продукцiї, харчових продуктiв та iнших товарiв, визначених статтею 2 цього Закону, за умови вiдповiдностi умовам використання, визначеним статтями 28 - 31 цього Закону.

3. Особливi показники якостi застосовуються з метою сприяння поширенню операторами ринку в межах внутрiшнього ринку iнформацiї про характеристики та особливостi сiльськогосподарської продукцiї, якi формують додану вартiсть товару порiвняно з товарами подiбного типу.

4. Для цiлей цього Закону особливим показником якостi визнається показник "гiрський продукт".

5. Iншi особливi показники якостi встановлюються рiшенням спецiально уповноваженого органу iз дотриманням передбачених цим Законом умов.

Стаття 29. Загальнi умови застосування особливого показника якостi "гiрський продукт"

1. Продукт вважається гiрським за умови вiдповiдностi таким критерiям:

1) сировина для виробництва продукту або корми для годування сiльськогосподарських тварин (у разi якщо продукт належить до продуктiв тваринництва) походять переважно з гiрських населених пунктiв або з територiй територiальних громад, до яких входять такi населенi пункти (далi - гiрськi райони);

2) продукт вироблений (перероблений) у гiрських районах.

2. До гiрських продуктiв належать також продукти, що включають iнгредiєнти, виробленi (вирощенi, переробленi) не в гiрських районах, за умови що кiлькiсть таких iнгредiєнтiв становить не бiльше 50 вiдсоткiв загальної маси всiх iнгредiєнтiв, що входять до складу продукту. До таких iнгредiєнтiв належать трави, спецiї, цукор або такi iнгредiєнти, що не є сiльськогосподарською продукцiєю.

3. Продукти бджiльництва є гiрським продуктом, якщо бджоли збирають нектар та пилок виключно в гiрських районах. Якщо при вигодовуваннi бджiл використовується цукор, такий цукор не обов'язково має походити виключно з гiрських районiв.

4. Продукцiя рослинництва, вирощена в гiрських районах, є гiрським продуктом.

Стаття 30. Умови застосування особливого показника якостi "гiрський продукт" щодо продукцiї тваринництва

1. Особливий показник якостi "гiрський продукт" застосовується щодо продуктiв тваринництва, вироблених та перероблених у гiрських районах, або щодо продуктiв тваринництва вiд тварин, якi протягом принаймнi двох третин життя вирощувалися в таких гiрських районах, якщо продукти перероблялися в таких районах, або щодо продуктiв тваринництва, одержаних вiд тварин на вiдгiннiй формi випасання, якi принаймнi чверть життя утримувалися на вiдгiнних пасовищах у гiрських районах.

2. Корми для свiйських тварин вважаються такими, що походять з гiрських районiв, якщо спiввiдношення рiчного рацiону тварин, що не може бути одержаний у гiрських районах, не перевищує 50 вiдсоткiв у сухiй речовинi або 40 вiдсоткiв для жуйних тварин. Для свиней спiввiдношення кормiв, що не можуть бути одержанi в гiрських районах, не перевищує 75 вiдсоткiв у сухiй речовинi рiчного рацiону тварин. Обмеження щодо кормiв застосовуються до тварин на вiдгiнному випасаннi пiд час перебування у гiрських районах, але не застосовуються до тварин на вiдгiнному випасаннi при вигодовуваннi поза межами гiрських районiв.

Стаття 31. Здiйснення етапу переробки поза гiрськими районами

1. Допускається здiйснення етапу переробки поза межами гiрських районiв, але в межах не бiльше 30 кiлометрiв вiд меж гiрського району, якщо такий етап переробки являє собою:

1) забiй тварин, розбирання та обвалювання м'яса;

2) вижимання оливкової олiї або iншої олiї рослинного походження, технологiя переробки якої є аналогiчною;

3) переробку молока i молочних продуктiв, що здiйснюється на виробничих потужностях, що iснували на день набрання чинностi цим Законом.

2. Винятки з правил, передбачених частиною першою цiєї статтi, затверджує спецiально уповноважений орган.

Стаття 32. Набуття права на застосування особливого показника якостi

1. До початку застосування особливого показника якостi оператор ринку, який має намiр розпочати його використання, подає до спецiально уповноваженого органу заяву про початок такого застосування. Заява складається в електроннiй або паперовiй формi державною мовою i має мiстити вичерпну iнформацiю про особливий показник якостi, який планується до використання, вiдповiдного товару, обґрунтування вiдповiдностi товару критерiям застосування особливого показника якостi. Вимоги до складання та подання заяви затверджуються спецiально уповноваженим органом.

2. Експертна комiсiя спецiально уповноваженого органу розглядає заяву про початок застосування особливого показника якостi i письмово повiдомляє заявника про результати її розгляду протягом 30 календарних днiв з дня надходження. У разi наявностi обґрунтованих заперечень щодо можливостi застосування особливого показника якостi спецiально уповноважений орган повiдомляє про це заявнику, який має право подати вiдповiдну заяву повторно. Якщо заява мiстить достатньо iнформацiї для висновку про наявнiсть пiдстав для застосування особливого показника якостi, спецiально уповноважений орган наступного дня пiсля складення такого висновку вносить вiдомостi про заяву та прийняте за нею рiшення до перелiку користувачiв.

3. Пiсля внесення вiдомостей до перелiку користувачiв заявник має право використовувати в маркуваннi свого товару зазначення такого особливого показника якостi, зокрема "гiрський продукт", необов'язково разом iз використанням нацiонального символу.

Стаття 33. Припинення права на застосування особливого показника якостi

1. Право оператора ринку на застосування особливого показника якостi припиняється в разi, якщо за результатами здiйснення заходiв державного контролю центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферах безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв, прав споживачiв i рекламу в цiй сферi, було виявлено невiдповiднiсть товару умовам застосування особливого показника якостi.

2. Орган, що виявив невiдповiднiсть товару умовам застосування особливого показника якостi, повiдомляє про це спецiально уповноважений орган, який протягом 10 робочих днiв з дня одержання повiдомлення вносить вiдповiднi вiдомостi до перелiку користувачiв, про що повiдомляє оператора ринку.

3. Оператор має право на поновлення права на застосування особливого показника якостi шляхом подання до спецiально уповноваженого органу заяви про початок такого використання, що мiстить вiдомостi, передбаченi частиною першою цiєї статтi, а також вiдомостi щодо усунення невiдповiдностi товару критерiям застосування особливого показника якостi, що стали пiдставою для припинення права на його застосування.

Стаття 34. Включення вiдомостей про застосування особливого показника якостi до перелiку користувачiв

1. Включення вiдомостей про застосування особливого показника якостi до перелiку користувачiв здiйснюється у порядку, затвердженому спецiально уповноваженим органом.

Роздiл V. ВИКОРИСТАННЯ ЗАРЕЄСТРОВАНИХ ГЕОГРАФIЧНИХ ЗАЗНАЧЕНЬ ТА ТРАДИЦIЙНИХ ГАРАНТОВАНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ

Стаття 35. Умови початку використання зареєстрованих географiчних зазначень та традицiйних гарантованих особливостей

1. Допускається використання зареєстрованих географiчних зазначень та традицiйних гарантованих особливостей як схем якостi будь-яким оператором ринку, за умови забезпечення вiдповiдностi товару його специфiкацiї, опублiкованiй згiдно iз статтями 13 та 27 цього Закону вiдповiдно, за умови обов'язкової сертифiкацiї - перевiрки товару на вiдповiднiсть специфiкацiї та внесення вiдомостей про користувача до перелiку користувачiв. Витрати на проведення обов'язкової перевiрки вiдповiдностi несе вiдповiдний оператор ринку.

2. Будь-якi дискримiнацiйнi обмеження щодо використання зареєстрованих географiчних зазначень та традицiйних гарантованих особливостей не допускаються.

3. У процесi використання схем якостi кожен користувач зобов'язаний:

1) запровадити ефективнi заходи самоконтролю;

2) забезпечити документообiг та збереження документальних пiдтверджень щодо процесу виробництва, зазначених у специфiкацiї товару.

4. Положення цiєї статтi не застосовуються до географiчних зазначень або традицiйних гарантованих особливостей iноземних держав, що використовуються згiдно з правилами, зазначеними у специфiкацiях таких географiчних зазначень або традицiйних гарантованих особливостей, у документах, що замiнюють специфiкацiю, або у вiдповiдних мiжнародних договорах, згiдно з якими вiдповiдним географiчним зазначенням або традицiйним гарантованим особливостям надано правову охорону в Українi.

Стаття 36. Ведення перелiку користувачiв

1. Кожен оператор ринку, який є виробником товару або вважається таким i бажає розпочати використання схеми якостi щодо сiльськогосподарської продукцiї та харчових продуктiв, географiчне зазначення, назва мiсця походження чи традицiйна гарантована особливiсть щодо яких внесена до Реєстру або Реєстру традицiйних гарантованих особливостей, пiдлягає внесенню до перелiку користувачiв.

2. Заява про початок використання схеми якостi подається оператором ринку до спецiально уповноваженого органу разом iз сертифiкатом вiдповiдностi, що посвiдчує вiдповiднiсть товару специфiкацiї, опублiкованiй в установленому порядку, в редакцiї, чиннiй на день видачi сертифiката. Порядок оформлення, подання та розгляду заяви затверджується спецiально уповноваженим органом. Без подання такого сертифiката вносяться до перелiку користувачiв вiдомостi про кожного користувача схеми якостi, який виступив заявником у вiдповiднiй заявцi на географiчне зазначення або традицiйну гарантовану особливiсть або входить до складу об'єднання осiб, яке виступило заявником.

3. Вiдомостi про початок використання схеми якостi вносяться до перелiку користувачiв протягом 10 робочих днiв пiсля подання належним чином оформлених документiв, передбачених частиною другою цiєї статтi.

4. Користувачi, внесенi до перелiку користувачiв без подання сертифiката вiдповiдностi, зобов'язанi протягом 30 календарних днiв пiсля внесення вiдомостей про них до перелiку користувачiв подати до спецiально уповноваженого органу:

1) власну заяву, складену в довiльнiй формi, про те, що сертифiкат вiдповiдностi специфiкацiї буде наданий протягом встановленого строку, але не бiльше шести мiсяцiв з дня подання заяви;

2) договiр про здiйснення перевiрки вiдповiдностi, укладений з органом сертифiкацiї.

У разi неподання протягом встановленого строку сертифiката вiдповiдностi здiйснюється виключення користувача з перелiку користувачiв, пiсля чого користувач має право подати заяву про початок використання схеми якостi на загальних пiдставах разом iз сертифiкатом вiдповiдностi специфiкацiї.

5. Користувач зобов'язаний подавати кожен новий одержаний сертифiкат вiдповiдностi до спецiально уповноваженого органу протягом 10 робочих днiв з дня його одержання.

6. Спецiально уповноважений орган виключає з перелiку користувачiв вiдомостi про користувача у разi, якщо:

1) користувач не надав чинного сертифiката вiдповiдностi пiсля закiнчення строку дiї попереднього сертифiката;

2) орган сертифiкацiї повiдомив, що користувач бiльше не вiдповiдає вимогам специфiкацiї;

3) користувач, внесений до перелiку користувачiв у порядку, передбаченому частиною четвертою цiєї статтi, вчасно не надав сертифiкат вiдповiдностi або iншi документи, передбаченi частиною четвертою цiєї статтi.

Данi перелiку користувачiв регулярно оновлюються та оприлюднюються спецiально уповноваженим органом на його офiцiйному веб-сайтi. Порядок ведення перелiку користувачiв затверджується спецiально уповноваженим органом.

7. Допускається внесення до перелiку користувачiв вiдомостей про користувачiв географiчних зазначень, якi охороняються в Українi на пiдставi мiжнародних договорiв України, в порядку, встановленому спецiально уповноваженим органом.

8. Спецiально уповноважений орган надсилає данi перелiку користувачiв до центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферах безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв, споживачiв, вiдповiдно до затвердженого ним порядку iнформацiйної взаємодiї.

9. Кожен оператор ринку, внесений до перелiку користувачiв, пiдлягає державному контролю згiдно з роздiлом VIII цього Закону.

Стаття 37. Нацiональний символ

1. Особи, якi мають право на використання зареєстрованого географiчного зазначення або традицiйної гарантованої особливостi, мають право наносити поруч iз зареєстрованими найменуваннями попереджувальне маркування про те, що таке найменування зареєстровано в Українi, у виглядi передбаченого Законом України "Про правову охорону географiчних зазначень" маркування та/або нацiонального символу.

2. Для попереджувального маркування застосовується нацiональний символ, вимоги до якого та правила його використання затверджуються спецiально уповноваженим органом.

3. Допускається також наведення разом iз попереджувальним маркуванням зображення географiчного мiсця, визначеного специфiкацiєю товару, а також графiчних зазначень щодо держави та/або регiону, в якому розташоване географiчне мiсце походження.

4. Допускається використання нацiональних символiв у рекламi або засобах масової iнформацiї з метою популяризацiї схем якостi або зареєстрованих вiдповiдно до них найменувань.

5. Допускається застосування нацiональних символiв лише на сiльськогосподарських продуктах та харчових продуктах, найменування яких зареєстрованi та/або захищенi в Українi та якi виробляються згiдно з правилами вiдповiдної схеми якостi.

6. Допускається застосування символiв Європейського Союзу, абревiатур та зазначень лише на сiльськогосподарських продуктах та харчових продуктах, найменування яких зареєстрованi та/або захищенi в Європейському Союзi та якi виробляються згiдно з правилами вiдповiдної схеми якостi.

Стаття 38. Перехiдний перiод

1. Для подолання тимчасових труднощiв у забезпеченнi вiдповiдностi товару специфiкацiї спецiально уповноважений орган має право надати виробникам перехiдний перiод строком до п'яти рокiв, що дiє з дати реєстрацiї географiчного зазначення в Українi, за умови виконання таких умов:

1) оператори ринку, що є виробниками товару iз зареєстрованим географiчним зазначенням, реалiзовували такий товар на ринку вiдповiдно до законодавства з використанням вiдповiдних найменувань, на постiйнiй та регулярнiй основi протягом не менше п'яти рокiв до дня подання вiдповiдної заявки на реєстрацiю;

2) оператори ринку, що є виробниками товару iз зареєстрованим географiчним зазначенням, здiйснили запит щодо застосування перехiдного перiоду протягом шести мiсяцiв з моменту реєстрацiї географiчного зазначення.

2. Вiдомостi про надання перехiдного перiоду вносяться до перелiку користувачiв спецiально уповноваженим органом протягом 10 робочих днiв з дня прийняття спецiально уповноваженим органом вiдповiдного рiшення.

3. До закiнчення перехiдного перiоду перевiрка вiдповiдностi товару специфiкацiї не вимагається i не проводиться.

4. До закiнчення перехiдного перiоду заявники географiчних зазначень, зареєстрованих до набрання чинностi цим Законом, мають привести вiдомостi про географiчне зазначення у вiдповiднiсть iз вимогами до специфiкацiї, встановленими цим Законом. Внесення вiдомостей до Реєстру та опублiкування вiдомостей про специфiкацiю здiйснюються безоплатно на пiдставi заяви, поданої заявником до НОIВ.

Стаття 39. Визнання реєстрацiї географiчного зазначення або традицiйної гарантованої особливостi недiйсною

1. Реєстрацiя географiчного зазначення або традицiйної гарантованої особливостi визнається недiйсною у разi невiдповiдностi критерiям надання правової охорони, передбаченим статтями 6, 20 цього Закону.

2. Визнана недiйсною реєстрацiя географiчного зазначення або традицiйної гарантованої особливостi вважається такою, що не набрала чинностi, з дня їх реєстрацiї.

3. При визнаннi реєстрацiї географiчного зазначення недiйсною НОIВ повiдомляє про це у своєму бюлетенi, а спецiально уповноважений орган вносить вiдповiднi змiни до перелiку користувачiв.

4. При визнаннi реєстрацiї традицiйної гарантованої особливостi недiйсною спецiально уповноважений орган вносить вiдповiднi вiдомостi до Реєстру традицiйних гарантованих особливостей та до перелiку користувачiв.

Стаття 40. Припинення строку дiї реєстрацiї географiчного зазначення або традицiйної гарантованої особливостi

1. Строк дiї реєстрацiї географiчного зазначення або традицiйної гарантованої особливостi припиняється судом:

1) якщо спецiально уповноваженим органом встановлено, що внаслiдок змiни або втрати особливих природних та/або людського факторiв, характерних для визначеної географiчної територiї, стало неможливим виробляти товари, що вiдповiдають специфiкацiї товару;

2) якщо географiчне зазначення або традицiйна гарантована особливiсть не використовується протягом семи рокiв з дня публiкацiї вiдомостей про реєстрацiю географiчного зазначення або з iншої дати припинення використання пiсля такої публiкацiї. Таке припинення здiйснюється за заявою будь-якої заiнтересованої особи;

3) на пiдставi мiжнародного договору України.

2. Строк дiї реєстрацiї географiчного зазначення, пов'язаного з географiчним мiсцем в iноземнiй державi, припиняється також у зв'язку з припиненням правової охорони такого зазначення в країнi походження або на пiдставi мiжнародного договору України.

Роздiл VI. ЗАХИСТ ПРАВ ТА РОЛЬ ОБ'ЄДНАНЬ

Стаття 41. Захист найменувань, зареєстрованих як географiчнi зазначення або традицiйнi гарантованi особливостi

1. Права, що випливають iз реєстрацiї географiчного зазначення або традицiйної гарантованої особливостi, дiють з дня їх реєстрацiї.

2. Реєстрацiя надає особам, якi вiдповiдають вимогам до заявника, визначеним статтями 9, 23 цього Закону, право:

1) використовувати зареєстроване найменування вiдповiдно до схеми якостi;

2) вживати заходiв щодо заборони використання зареєстрованого найменування особами, якi не мають вiдповiдного права;

3) здiйснювати дiяльнiсть iз забезпечення вiдповiдностi товару, для якого зареєстроване найменування, специфiкацiї товару, опублiкованiй у встановленому цим Законом порядку;

4) поширювати iнформацiю та провадити iншу дiяльнiсть, спрямовану на iнформування споживачiв про особливi якостi товару, для якого зареєстровано найменування.

3. Використанням зареєстрованого найменування визнається:

1) нанесення його на товар, етикетку або упаковку товару;

2) використання в рекламi, на вивiсках;

3) вiдтворення його на бланках, рахунках та iнших документах, що супроводжують товар;

4) використання в мережi Iнтернет, у тому числi в доменних iменах.

4. Здiйснюється захист зареєстрованого найменування, якщо iнше не передбачено цим Законом, вiд таких дiй:

1) будь-яке пряме чи опосередковане комерцiйне використання зареєстрованого найменування для товару, що не охоплюється реєстрацiєю найменування та є подiбним до товару, для якого зареєстровано найменування, або якщо таке використання призводить до зловживання репутацiєю найменування, у тому числi якщо зазначений товар використовується як складова iншого товару;

2) будь-яке неправомiрне використання, iмiтацiя або iнший спосiб втiлення зареєстрованого географiчного зазначення, навiть якщо зазначається справжнє мiсце походження товару, або якщо зареєстроване зазначення перекладається, викладається у транскрипцiї або транслiтерацiї чи супроводжується словами "стиль", "тип", "спосiб", "який вироблений у", "iмiтацiя", "смак", "подiбний" тощо, у тому числi якщо зазначений товар використовується як складова iншого товару;

3) будь-яке неправомiрне застосування, iмiтацiя або iнший спосiб втiлення зареєстрованої традицiйної гарантованої особливостi або будь-якi iншi дiї, що можуть ввести в оману споживача;

4) будь-яке iнше хибне або таке, що може ввести споживачiв в оману щодо джерела походження, сутностi або iстотних якостей товару, використання зареєстрованого найменування на внутрiшнiй або зовнiшнiй упаковцi, рекламних матерiалах або документах, що стосуються вiдповiдного товару, а також упакування товару в тару, яка потенцiйно викликатиме хибне уявлення щодо його походження;

5) будь-яке iнше використання, яке може ввести споживачiв в оману щодо дiйсного походження товару.

5. З урахуванням iнтересiв заiнтересованих операторiв ринку та з метою запобiгання введенню споживачiв в оману щодо сутностi товару, географiчного мiсця походження товару або його меж зареєстрованi омонiмiчнi географiчнi зазначення використовуються вiдповiдно до спiльно визначених заiнтересованими операторами ринку практичних умов використання, вiдповiдно до яких такi географiчнi зазначення вiдрiзняються одне вiд одного.

6. Заходи щодо правового захисту схеми якостi вживаються органами державної влади у межах їх компетенцiї, а також особами, якi мають право використовувати зареєстроване географiчне зазначення або традицiйну гарантовану особливiсть.

7. Методичнi рекомендацiї щодо ефективних заходiв самоконтролю та документообiгу розробляються об'єднаннями осiб, що виступили заявником вiдповiдних зареєстрованих географiчних зазначень та традицiйних гарантованих особливостей.

8. Об'єднання осiб, що виступили заявниками вiдповiдних зареєстрованих географiчних зазначень та традицiйних гарантованих особливостей, мають право запроваджувати внутрiшнi заходи монiторингу на засадах об'єктивностi, неупередженостi та документальної фiксацiї. Результати такого монiторингу приймаються до уваги органами сертифiкацiї пiд час здiйснення заходiв контролю вiдповiдно до роздiлу VIII цього Закону.

9. Об'єднання осiб, що виступили заявником вiдповiдних зареєстрованих географiчних зазначень та традицiйних гарантованих особливостей, мають право:

1) сприяти забезпеченню якостi та репутацiї сiльськогосподарської продукцiї та харчових продуктiв на ринку шляхом здiйснення контролю за використанням зареєстрованих найменувань особами, якi не мають на це права;

2) вживати заходiв для забезпечення належного правового захисту зареєстрованих географiчних зазначень та традицiйних гарантованих особливостей;

3) здiйснювати рекламнi та iнформацiйнi заходи для споживачiв щодо характеристик товарiв, що забезпечують додану вартiсть;

4) розробляти заходи, пов'язанi iз забезпеченням вiдповiдностi товару його специфiкацiї (заходи самоконтролю та внутрiшнього контролю);

5) вживати заходiв для пiдвищення ефективностi схеми якостi, здiйснювати економiчний аналiз та надавати консультацiї користувачам схем якостi або особам, якi бажають приєднатися до схем якостi;

6) вживати заходiв для пiдвищення вартостi товарiв та вдаватися до iнших крокiв для запобiгання будь-якому ризику, який є потенцiйною загрозою для репутацiї таких товарiв.

Роздiл VII. ВИКЛЮЧЕННЯ ДЛЯ ПЕВНИХ ВИПАДКIВ ПОПЕРЕДНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ

Стаття 42. Назви, що стали видовими

1. Цей Закон не обмежує використання назв, що стали видовими в Українi, якщо така назва, що стала видовою, є частиною зареєстрованого згiдно iз схемою якостi найменування з урахуванням чинного законодавства.

Стаття 43. Сорти рослин i породи тварин

1. Не може бути обмежене розмiщення на ринку товарiв, маркування яких мiстить найменування, що захищене вiдповiдно до передбачених цим Законом схем якостi, але включає назву сорту рослин або породи тварин, за умови дотримання таких умов:

1) вiдповiдний товар мiстить або є похiдним вiд зазначеного сорту рослин або породи тварин;

2) не вiдбувається введення в оману споживачiв;

3) використання назви сорту рослин чи породи тварин вiдповiдає чесним звичаям у пiдприємницькiй практицi i не має ознак недобросовiсної конкуренцiї;

4) не здiйснюється неправомiрне використання репутацiї схеми якостi при використаннi назви сорту рослин або породи тварин;

5) виробництво та реалiзацiя товарiв на ринку здiйснювалися за межами географiчного середовища, з яким пов'язанi особливi якостi товару, щодо якого зареєстровано географiчне зазначення, до дня такої реєстрацiї.

Стаття 44. Спiввiдношення iз законодавством у сферi iнтелектуальної власностi

1. Передбаченi цим Законом норми щодо застосування схем якостi застосовуються без шкоди для законодавства у сферi iнтелектуальної власностi, зокрема щодо географiчних зазначень та торговельних марок.

Роздiл VIII. ЗАХОДИ КОНТРОЛЮ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ СХЕМ ЯКОСТI. ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ

Стаття 45. Забезпечення контролю щодо використання схем якостi

1. Спецiально уповноважений орган забезпечує:

1) здiйснення контролю щодо застосування схем якостi, зокрема в частинi наявностi особливих якостей та iнших характеристик товару, вiдомостi про якi внесено до Реєстру або Реєстру традицiйних гарантованих особливостей;

2) ефективну координацiю мiж органами сертифiкацiї, центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферах безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв, та спецiально уповноваженим органом.

2. Контроль спецiально уповноваженого органу щодо географiчних зазначень та традицiйних гарантованих особливостей включає:

1) монiторинг процесу сертифiкацiї;

2) контроль, зокрема, вiдстежування використання географiчних зазначень, зареєстрованих вiдповiдно до роздiлу II цього Закону, та традицiйних гарантованих особливостей, зареєстрованих вiдповiдно до роздiлу III цього Закону на товарах, введених у цивiльний оборот.

3. Щодо особливих показникiв якостi контроль здiйснюється виключно шляхом контролю за правомiрнiстю застосування особливої схеми якостi, маркування, нацiонального символу, що свiдчать про її застосування, та вжиття заходiв вiдповiдальностi за порушення законодавства.

4. Контроль здiйснюється за принципами:

1) дотримання умов мiжнародних договорiв України;

2) рiвностi прав i законних iнтересiв усiх операторiв ринку;

3) гарантування прав та законних iнтересiв кожного оператора ринку;

4) об'єктивностi та неупередженостi здiйснення державного нагляду (контролю);

5) законностi;

6) вiдкритостi, прозоростi, плановостi та системностi державного нагляду (контролю);

7) неприпустимостi дублювання заходiв державного контролю мiж центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферах безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв, прав споживачiв, його територiальними органами, державними установами, пiдприємствами та органiзацiями, пiдпорядкованими центральному органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферах безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв, прав споживачiв, органами виконавчої влади та уповноваженими особами;

8) презумпцiї правомiрностi дiяльностi оператора ринку, у разi якщо норма закону чи iншого нормативно-правового акта, виданого на пiдставi закону, або якщо норми iнших законiв чи нормативно-правових актiв, або норми одного нормативно-правового акта допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язкiв оператора ринку та/або повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферах безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв, iнших осiб, якi здiйснюють державний контроль;

9) орiєнтованостi державного контролю на запобiгання порушенням законодавства;

10) перевiрки ризикiв та доцiльностi.

Стаття 46. Сертифiкацiя товару

1. Перевiрка товару на вiдповiднiсть специфiкацiї здiйснюється шляхом:

1) первiсної перевiрки вiдповiдностi товару специфiкацiї товару, що здiйснюється до приєднання оператора ринку-виробника товару до схеми якостi;

2) перiодичної перевiрки вiдповiдностi товару специфiкацiї товару.

2. Первiсна перевiрка вiдповiдностi товару специфiкацiї товару, що здiйснюється до приєднання оператора ринку - виробника товару до схеми якостi, проводиться пiсля обрання таким оператором ринку органу сертифiкацiї та укладення з ним договору про проведення сертифiкацiї.

Протягом двох мiсяцiв з дня укладення договору орган сертифiкацiї iз додержанням вимог до типового контрольного плану, що затверджуються спецiально уповноваженим органом, розробляє контрольний план сертифiкацiї, який обов'язково мiстить порядок здiйснення первiсної та перiодичних перевiрок, i надсилає його для затвердження до спецiального уповноваженого органу. Експертна комiсiя спецiально уповноваженого органу затверджує контрольний план сертифiкацiї протягом двох мiсяцiв з дня його надходження в порядку, визначеному положенням про експертну комiсiю спецiально уповноваженого органу, а орган сертифiкацiї зобов'язаний розпочати первiсну перевiрку вiдповiдностi протягом тридцяти календарних днiв з моменту затвердження контрольного плану спецiально уповноваженим органом.

3. Первiсна i перiодична перевiрки вiдповiдностi товару специфiкацiї товару проводяться з обов'язковою виїзною перевiркою органом сертифiкацiї з метою встановлення вiдповiдностi процесу виробництва вимогам цього Закону та специфiкацiї товару на пiдставi контрольного плану, який передбачає перiодичнiсть, тривалiсть, обсяг перевiрок, методи та способи, що застосовуються в процесi сертифiкацiї.

4. Пiд час здiйснення перiодичної перевiрки орган сертифiкацiї має право:

1) вносити до контрольного плану змiни, що передбачають змiну перiодичностi, тривалостi, обсягiв контролю та самоконтролю;

2) зобов'язати оператора ринку приводити маркування товару у вiдповiднiсть iз специфiкацiєю товару, опублiкованою у встановленому цим Законом порядку;

3) у разi виявлення невiдповiдностi товару специфiкацiї iнiцiювати проведення наступної перiодичної перевiрки достроково.

5. У процесi сертифiкацiї за результатами перевiрки та визначення вiдповiдностi всiх етапiв виробництва вимогам специфiкацiї товару органом сертифiкацiї ухвалюється вмотивоване рiшення про видачу або про вiдмову у видачi сертифiката.

6. У разi виявлення органом сертифiкацiї невiдповiдностi товару специфiкацiї, що придатна для усунення оператором ринку, орган сертифiкацiї встановлює строк, протягом якого оператор ринку зобов'язаний вжити всiх можливих заходiв для усунення такої невiдповiдностi та повiдомити про усунення невiдповiдностi орган сертифiкацiї.

7. Пiдставами для вiдмови у видачi сертифiката є:

1) встановлення за результатами перевiрки невiдповiдностi будь-якого етапу виробництва вимогам специфiкацiї товару, що не може бути усунута;

2) виявлення недостовiрностi вiдомостей, поданих на пiдтвердження вiдповiдностi товару вимогам специфiкацiї.

Вiдмова у видачi сертифiката з пiдстав, не передбачених цiєю статтею, забороняється.

8. Сертифiкат видається оператору ринку-виробнику товару, якщо встановлено вiдповiднiсть товару вимогам специфiкацiї. Суб'єктами видачi сертифiкатiв, що засвiдчують вiдповiднiсть товару специфiкацiї, є органи сертифiкацiї.

Оплата послуг з проведення сертифiкацiї здiйснюється вiдповiдними операторами ринку на договiрних засадах.

Строк дiї сертифiката становить 24 мiсяцi з дати його видачi.

У сертифiкатi в обов'язковому порядку зазначаються:

1) прiзвище, iм'я та по батьковi (за наявностi) фiзичної особи - пiдприємця / найменування юридичної особи;

2) код згiдно з Єдиним державним реєстром юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та громадських формувань (для юридичних осiб) або реєстрацiйний номер облiкової картки платника податкiв (для фiзичних осiб), або серiя та номер паспорта (для фiзичних осiб, якi через свої релiгiйнi переконання вiдмовляються вiд прийняття реєстрацiйного номера облiкової картки платника податкiв та офiцiйно повiдомили про це вiдповiдний контролюючий орган i мають вiдмiтку у паспортi);

3) вид схеми якостi та захищене найменування, реквiзити опублiкованої специфiкацiї товару та джерело, в якому вона опублiкована;

4) дата видачi сертифiката, дата закiнчення строку його дiї;

5) iнформацiя про орган сертифiкацiї, що видав сертифiкат.

Порядок видачi сертифiката та його форма затверджуються спецiально уповноваженим органом.

9. Орган сертифiкацiї має право зупинити дiю або скасувати сертифiкат.

Пiдставами для прийняття рiшення про зупинення дiї сертифiката є:

1) виявленi органом сертифiкацiї порушення оператором ринку - виробником товару вимог специфiкацiї товару;

2) непроходження оператором ринку - виробником товару перiодичної перевiрки вiдповiдностi товару специфiкацiї;

3) незабезпечення оператором ринку - виробником товару вiльного доступу до його потужностей, а також ненадання на вимогу органiв сертифiкацiї документiв, необхiдних для перевiрки, у тому числi фiнансових документiв, визначених порядком сертифiкацiї, що затверджується спецiально уповноваженим органом.

У разi усунення оператором ринку - виробником товару порушень, що призвели до зупинення дiї сертифiката, орган сертифiкацiї приймає рiшення про поновлення дiї сертифiката.

10. Пiдставами для прийняття рiшення про скасування сертифiката є:

1) неукладення оператором ринку - виробником товару договору про проведення сертифiкацiї з органом сертифiкацiї протягом 30 календарних днiв з дня розiрвання договору про проведення сертифiкацiї мiж органом сертифiкацiї та оператором, з яким було укладено договiр на проведення сертифiкацiї;

2) неукладення оператором ринку - виробником товару договору про проведення сертифiкацiї з органом сертифiкацiї протягом 30 календарних днiв з дня виключення органу сертифiкацiї, з яким було укладено договiр про проведення сертифiкацiї, з Реєстру органiв сертифiкацiї;

3) неусунення порушень, що призвели до зупинення дiї сертифiката протягом строку, встановленого органом сертифiкацiї або центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферах безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв, прав споживачiв, який не може становити менше 30 днiв;

4) звернення оператора ринку - виробника товару iз заявою про скасування виданого йому сертифiката;

5) непроходження перiодичної перевiрки оператором ринку - виробником товару.

11. Рiшення органу сертифiкацiї оскаржується у порядку апеляцiї до центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферах безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв. Порядок розгляду апеляцiй на рiшення органiв сертифiкацiї затверджується спецiально уповноваженим органом.

Стаття 47. Вимоги до органу сертифiкацiї та його функцiї

1. Спецiально уповноважений орган вносить до Реєстру органiв сертифiкацiї iнформацiю про пiдприємство, установу, органiзацiю чи їх пiдроздiл, який:

1) має акредитацiю вiдповiдно до Закону України "Про акредитацiю органiв з оцiнки вiдповiдностi";

2) є юридичною особою, зареєстрованою згiдно iз законодавством України;

3) не є оператором ринку;

4) має пiдтвердження вiдповiдного рiвня компетентностi персоналу у сферi сертифiкацiї (досвiд роботи та спецiальнi знання в галузi сiльського господарства або харчової промисловостi);

5) має принаймнi одного iнспектора, який працює в цьому органi сертифiкацiї на постiйнiй основi. На посаду iнспектора приймається особа, яка має рiвень освiти не нижче першого (бакалавр), досвiд роботи у сферi сiльського господарства, харчової або переробної промисловостi не менше п'яти рокiв.

2. Пiдприємство, установа, органiзацiя чи їх пiдроздiл, що претендує на внесення iнформацiї про нього до Реєстру органiв сертифiкацiї, подає до спецiально уповноваженого органу заявку на внесення за формою, визначеною спецiально уповноваженим органом.

До заявки додаються:

копiя атестата про акредитацiю;

витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та громадських формувань стосовно особи, яка подає заяву;

копiя статуту пiдприємства, установи, органiзацiї чи їх пiдроздiлу;

перелiк спiвробiтникiв та документи, що пiдтверджують рiвень компетентностi персоналу у сферi сертифiкацiї.

Виключними пiдставами для вiдмови у внесеннi iнформацiї до Реєстру органiв сертифiкацiї є:

невiдповiднiсть пiдприємства, установи, органiзацiї чи їх пiдроздiлу вимогам, визначеним цiєю статтею;

виявлення у поданих документах недостовiрних вiдомостей.

Рiшення про внесення чи про вiдмову у внесеннi iнформацiї до Реєстру органiв сертифiкацiї приймається спецiально уповноваженим органом протягом 10 календарних днiв з дня отримання документiв, передбачених цiєю статтею.

3. Орган сертифiкацiї зобов'язаний щорiчно до 31 сiчня року, наступного за звiтним, подавати до спецiально уповноваженого органу перелiк спiвробiтникiв, iнформацiю про пiдтвердження рiвня їх компетентностi у сферi сертифiкацiї та щорiчний звiт про виконанi протягом року роботи iз сертифiкацiї.

4. Орган сертифiкацiї:

1) проводить роботи iз сертифiкацiї товару вiдповiдно до законодавства у сферi географiчних зазначень та традицiйних гарантованих особливостей;

2) розробляє i подає для затвердження до спецiально уповноваженого органу плани контролю з проведення сертифiкацiї для кожного зареєстрованого географiчного зазначення або традицiйної гарантованої особливостi, щодо якого (якої) ним укладено договiр про сертифiкацiю, а також вносить до нього змiни;

3) здiйснює заходи iз забезпечення простежуваностi документацiї операторiв ринку;

4) веде облiк вiдомостей про виданi, зупиненi, скасованi сертифiкати;

5) протягом п'яти календарних днiв з дня видачi сертифiката або прийняття вiдповiдного рiшення про зупинення чи скасування сертифiкатiв письмово повiдомляє про це спецiально уповноважений орган та центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферах безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв;

6) подає звiт про виконанi роботи iз сертифiкацiї на запит спецiально уповноваженого органу або центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферах безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв;

7) у разi виявлення iстотної невiдповiдностi товару вимогам специфiкацiї негайно iнформує спецiально уповноважений орган та центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферах безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв, про те, що оператор ринку не забезпечує вiдповiднiсть товару вимогам специфiкацiї;

8) виконує iншi функцiї, передбаченi цим Законом.

5. Орган сертифiкацiї виключається з Реєстру органiв сертифiкацiї на пiдставi рiшення спецiально уповноваженого органу у разi:

1) звернення органу сертифiкацiї iз заявою про виключення його з Реєстру органiв сертифiкацiї за власним бажанням;

2) повторного порушення протягом одного року порядку сертифiкацiї, що призвело до неправомiрної видачi або неправомiрної вiдмови у видачi сертифiката;

3) тимчасового припинення дiї або скасування атестата про акредитацiю;

4) невiдповiдностi органу сертифiкацiї вимогам, встановленим цим Законом.

6. У разi виключення органу сертифiкацiї з Реєстру органiв сертифiкацiї такий орган зобов'язаний негайно повiдомити про це операторiв, з якими вiн уклав договори про проведення сертифiкацiї. Сертифiкати, виданi таким органом сертифiкацiї, не втрачають чиннiсть до закiнчення строку, зазначеного в сертифiкатi, а за оператором зберiгається попереднiй статус виробництва, але не бiльше нiж на строк дiї сертифiката, якщо iнше не встановлено законодавством.

7. Органи сертифiкацiї пiдлягають щорiчному монiторингу спецiально уповноваженим органом в порядку, встановленому спецiально уповноваженим органом. Протягом щорiчного монiторингу органи сертифiкацiї зобов'язанi надавати доступ до своєї документацiї, матерiально-технiчної бази та iнших об'єктiв iнфраструктури, що застосовуються в процесi виконання робiт iз сертифiкацiї.

Стаття 48. Державний контроль за дотриманням операторами ринку законодавства про географiчнi зазначення, традицiйнi гарантованi особливостi, особливi показники якостi та за дiяльнiстю органiв сертифiкацiї

1. Державний контроль у сферi дiї цього Закону за дотриманням операторами ринку вимог законодавства про географiчнi зазначення, традицiйнi гарантованi особливостi, особливi показники якостi здiйснюється вiдповiдно до Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчовi продукти, корми, побiчнi продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин".

Державний контроль за дотриманням операторами ринку вимог законодавства про географiчнi зазначення, традицiйнi гарантованi особливостi, особливi показники якостi здiйснюється шляхом проведення планових та позапланових заходiв:

перевiрки дiяльностi операторiв ринку з урахуванням ризик-орiєнтованого пiдходу, що здiйснюється з перiодичнiстю, достатньою для досягнення цiлей цього Закону;

перевiрки товару на вiдповiднiсть специфiкацiї товару, щодо якого зареєстроване географiчне зазначення або традицiйна гарантована особливiсть, а також на вiдповiднiсть умовам використання зареєстрованих найменувань на товарах, введених у цивiльний обiг, визначеним цим Законом.

Плановi заходи державного контролю здiйснюються вiдповiдно до щорiчного плану державного контролю.

2. Для цiлей державного контролю в межах цього Закону здiйснюються лабораторнi дослiдження (випробування) показникiв якостi, фiзичних, хiмiчних, органолептичних характеристик товару, що проводяться уповноваженими лабораторiями.

3. Державний контроль за дiяльнiстю органiв сертифiкацiї здiйснюється вiдповiдно до Закону України "Про основнi засади державного нагляду (контролю) у сферi господарської дiяльностi".

Стаття 49. Повноваження посадових осiб, якi здiйснюють державний контроль (нагляд)

1. Посадовi особи, якi здiйснюють державний контроль (нагляд) у сферi дiї цього Закону, з метою виконання покладених на них завдань у межах їхнiх повноважень мають право:

1) безперешкодно вiдвiдувати об'єкти перевiрки, одержувати необхiдну для здiйснення державного контролю (нагляду) iнформацiю, документацiю, зразки сировини, iнших матерiалiв та готової продукцiї для проведення лабораторних дослiджень;

2) видавати приписи щодо усунення порушень вимог законодавства у сферi схем якостi;

3) видавати розпорядчi акти (постанови, рiшення) про вiдкликання та/або вилучення товарiв, що не вiдповiдають вимогам законодавства у сферi схем якостi та специфiкацiї товару, якщо товари маркованi нацiональним символом, наведеним будь-якою мовою.

Роздiл IX. ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНУ

Стаття 50. Порушення прав, що випливають iз реєстрацiї географiчного зазначення або традицiйної гарантованої особливостi

1. Будь-яке посягання на права, що випливають iз реєстрацiї географiчного зазначення або традицiйної гарантованої особливостi, тягне за собою вiдповiдальнiсть згiдно iз законом. На вимогу будь-якої особи, яка має право використовувати географiчне зазначення або традицiйну гарантовану особливiсть, або органу державної влади таке порушення повинно бути припинене, а порушник вiдшкодовує заподiяну шкоду в судовому порядку.

За вибором позивача, який звернувся за захистом свого порушеного права або охоронюваного законом iнтересу, допускається замiна вiдшкодування шкоди виплатою компенсацiї в розмiрi вiд 10 до 500 мiнiмальних заробiтних плат, що визначається судом залежно вiд характеру порушення.

2. Суд також вправi постановити рiшення про накладення на порушника штрафу в розмiрi 10 вiдсоткiв суми, присудженої на користь позивача. Кошти вiд сплати штрафу зараховуються у встановленому порядку до Державного бюджету України.

3. Особа, яка має право використовувати географiчне зазначення або традицiйну гарантовану особливiсть, або орган державної влади має право вимагати вилучення з обiгу i знищення за рахунок порушника товарiв, упаковок, етикеток, на яких розмiщене найменування, що охороняється згiдно iз схемою якостi i/або що мiстять нацiональний символ або попереджувальне маркування, передбачене Законом України "Про правову охорону географiчних зазначень", без належних правових пiдстав.

Стаття 51. Вiдповiдальнiсть за порушення законодавства у сферi схем якостi

1. Оператори ринку, якi реалiзують товар, маркований з використанням географiчного зазначення або традицiйної гарантованої особливостi або введений у цивiльний обiг з використанням географiчного зазначення або традицiйної гарантованої особливостi, несуть вiдповiдальнiсть за такi правопорушення:

1) введення в обiг або реалiзацiя товарiв, щодо яких не одержано сертифiкат, що засвiдчує вiдповiднiсть товару вимогам специфiкацiї, - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осiб у розмiрi восьми мiнiмальних заробiтних плат, а на фiзичних осiб - пiдприємцiв - у розмiрi п'яти мiнiмальних заробiтних плат;

2) застосування нацiонального символу або попереджувального маркування, передбаченого Законом України "Про правову охорону географiчних зазначень", щодо незареєстрованого географiчного зазначення, традицiйної гарантованої особливостi або застосування символу, схожого до ступеня змiшування iз нацiональним символом, щодо незареєстрованого географiчного зазначення, традицiйної гарантованої особливостi, або застосування особливого показника якостi без набуття права на таке застосування в передбаченому цим Законом порядку - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осiб у розмiрi п'яти мiнiмальних заробiтних плат, а на фiзичних осiб - пiдприємцiв - у розмiрi трьох мiнiмальних заробiтних плат;

3) ненадання, несвоєчасне надання або надання недостовiрної iнформацiї про товари, що вводяться в обiг iз застосуванням схеми якостi - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осiб у розмiрi п'яти мiнiмальних заробiтних плат, на фiзичних осiб - пiдприємцiв - у розмiрi трьох мiнiмальних заробiтних плат;

4) вiдмова в допуску посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферах безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв, або його територiального органу до здiйснення державного контролю з пiдстав, не передбачених законом, або iнше перешкоджання її законнiй дiяльностi - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осiб у розмiрi десяти мiнiмальних заробiтних плат, на фiзичних осiб - пiдприємцiв - у розмiрi семи мiнiмальних заробiтних плат;

5) невиконання, несвоєчасне виконання законних вимог (приписiв) посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферах безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв, його територiального органу щодо усунення порушень цього Закону - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осiб у розмiрi восьми мiнiмальних заробiтних плат, на фiзичних осiб - пiдприємцiв - у розмiрi п'яти мiнiмальних заробiтних плат.

2. Органи сертифiкацiї несуть вiдповiдальнiсть за такi правопорушення:

1) невиконання, несвоєчасне виконання законних вимог (приписiв, розпорядчих актiв) щодо усунення порушень вимог законодавства у сферi схем якостi - тягне за собою накладення штрафу в розмiрi восьми мiнiмальних заробiтних плат;

2) ненадання, несвоєчасне надання або надання недостовiрної iнформацiї, передбаченої цим Законом, або звiту про виданi органами сертифiкати - тягне за собою накладення штрафу у розмiрi п'яти мiнiмальних заробiтних плат;

3) порушення вимог цього Закону щодо сертифiкацiї товару вимогам специфiкацiї, що призвело до неправомiрної видачi сертифiката, - тягне за собою накладення штрафу в розмiрi шiстнадцяти мiнiмальних заробiтних плат;

4) повторне порушення вимог цього Закону щодо сертифiкацiї товару вимогам специфiкацiї, що призвело до неправомiрної видачi сертифiката, - тягне за собою накладення штрафу в розмiрi двадцяти чотирьох мiнiмальних заробiтних плат.

Роздiл X. ПРИКIНЦЕВI ТА ПЕРЕХIДНI ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинностi з дня, наступного за днем його опублiкування.

2. Внести змiни до таких законiв України:

1) частину тринадцяту статтi 11 Закону України "Про правову охорону географiчних зазначень" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1999 р., N 32, ст. 267 iз наступними змiнами) доповнити абзацом восьмим такого змiсту:

"У разi якщо заперечення стосується назви, що позначає транскордонне географiчне мiсце, а заявку подано кiлькома заявниками разом, процедура заперечення проводиться в країнi походження кожного заявника, а заявники зобов'язанi забезпечити подання разом iз заявкою документiв, якi стосуються заперечення та результатiв його розгляду в кожнiй країнi";

2) частину четверту статтi 2 Закону України "Про технiчнi регламенти та оцiнку вiдповiдностi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2015 р., N 14, ст. 96 iз наступними змiнами) пiсля абзацу четвертого доповнити новим абзацом такого змiсту:

"сертифiкацiю товарiв iз зареєстрованими географiчними зазначеннями або традицiйними гарантованими особливостями".

У зв'язку з цим абзаци п'ятий - восьмий вважати вiдповiдно абзацами шостим - дев'ятим;

3) пункт 2 роздiлу VI "Прикiнцевi та перехiднi положення" Закону України "Про iнформацiю для споживачiв щодо харчових продуктiв" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2019 р., N 7, ст. 41) доповнити абзацом другим такого змiсту:

"Як виключення з положень абзацу першого цього пункту тимчасово установити, що на перiод дiї правового режиму воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Українi" вiд 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Українi", та протягом шести мiсяцiв пiсля його припинення чи скасування харчовi продукти, якi вiдповiдають вимогам законодавства щодо надання споживачам iнформацiї про харчовi продукти, що дiяло до введення в дiю цього Закону, але не вiдповiдають вимогам цього Закону, можуть вироблятися та/або вводитися в обiг. Такi харчовi продукти можуть перебувати в обiгу до настання кiнцевої дати споживання або закiнчення строку придатностi".

3. До приведення законодавства у вiдповiднiсть iз цим Законом закони та iншi нормативно-правовi акти застосовуються у частинi, що не суперечить цьому Закону.

4. Кабiнету Мiнiстрiв України протягом шести мiсяцiв з дня набрання чинностi цим Законом:

подати до Верховної Ради України пропозицiї щодо внесення змiн до законiв України, що випливають iз цього Закону;

забезпечити розроблення нормативно-правових актiв, передбачених цим Законом, та привести у вiдповiднiсть iз цим Законом свої нормативно-правовi акти;

забезпечити перегляд i приведення мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актiв у вiдповiднiсть iз цим Законом.

5. Кабiнету Мiнiстрiв України у 2023 роцi поiнформувати Верховну Раду України про стан виконання цього Закону.

Президент України

В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ

м. Київ
6 вересня 2022 року
N 2572-IX