ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про охорону прав на сорти рослин

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 17 сiчня 2002 року N 2986-III
(Законом України вiд 17 сiчня 2002 року N 2986-III
цей Закон викладено у новiй редакцiї),
вiд 2 листопада 2006 року N 311-V,
вiд 7 жовтня 2010 року N 2592-VI,
(змiни, внесенi Законом України вiд 7 жовтня 2010 року N 2592-VI, втратили чиннiсть
у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 7 жовтня 2010 року N 2592-VI
згiдно iз Законом України вiд 23 лютого 2014 року N 763-VII),
вiд 16 жовтня 2012 року N 5462-VI,
вiд 8 грудня 2015 року N 864-VIII,
вiд 6 вересня 2018 року N 2530-VIII,
вiд 20 вересня 2019 року N 124-IX

(У текстi Закону слово "Установа" в усiх вiдмiнках замiнено словами "Уповноважений орган" у вiдповiдному вiдмiнку згiдно iз Законом України вiд 16 жовтня 2012 року N 5462-VI)

(У текстi Закону слова "Уповноважений орган" в усiх вiдмiнках замiнено словами "Компетентний орган" у вiдповiдному вiдмiнку згiдно iз Законом України вiд 8 грудня 2015 року N 864-VIII)

     Цей Закон регулює майновi i особистi немайновi вiдносини, що виникають у зв'язку з набуттям, здiйсненням та захистом прав iнтелектуальної власностi на сорти рослин.

(преамбула у редакцiї Закону України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

Роздiл I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Визначення термiнiв

     У цьому Законi наведенi нижче термiни вживаються у такому значеннi:

     автор сорту - фiзична особа, яка безпосередньо вивела чи винайшла i полiпшила сорт;

     батькiвськi компоненти - складовi гiбриду першого поколiння (лiнiя, гiбрид), що використовувалися для його створення;

     ботанiчний таксон - таксономiчна категорiя, встановлена для вiдособленої групи рослин, спорiднених мiж собою спiльнiстю ознак, властивостей;

     використання сорту - будь-яка дiя щодо сорту, зазначена в цьому Законi в перелiку дiй, що потребують дозволу володiльця патенту або, за його вiдсутностi, власника майнового права iнтелектуальної власностi на поширення сорту;

     власник майнового права iнтелектуальної власностi на поширення сорту - особа, якiй належить упродовж визначеного цим Законом строку i засвiдчене свiдоцтвом про державну реєстрацiю сорту майнове право iнтелектуальної власностi на поширення сорту рослин;

     держава-учасниця - держава, що приєдналася до Мiжнародної конвенцiї з охорони нових сортiв рослин, прийнятої 2 грудня 1961 року i переглянутої 10 листопада 1972 року, 23 жовтня 1978 року i 19 березня 1991 року;

     Державний реєстр сортiв рослин, придатних для поширення в Українi (далi - Реєстр сортiв рослин України) - офiцiйний перелiк сортiв рослин, придатних для поширення в Українi;

     експертний заклад - пiдприємство, установа або органiзацiя, уповноваженi Компетентним органом на виконання окремих повноважень у сферi охорони прав на сорти рослин вiдповiдно до цього Закону;

     об'єкт заявки - сорт рослин, щодо якого подано заявку;

     поширення сорту - комерцiйне розповсюдження посадкового матерiалу - матерiального носiя сорту, занесеного до Реєстру сортiв рослин України;

     селекцiонер - автор сорту, особа, яка має трудовi чи цивiльно-правовi вiдносини з автором сорту щодо виведення або винайдення та полiпшення сорту, правонаступник (спадкоємець) першої або другої iз зазначених вище осiб, залежно вiд конкретного випадку;

     сорт рослин - окрема група рослин (клон, лiнiя, гiбрид першого поколiння, популяцiя) в рамках нижчого iз вiдомих ботанiчних таксонiв (рiд, вид, рiзновиднiсть) незалежно вiд того, чи задовольняє вона умови виникнення правової охорони.

(стаття 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 02.11.2006р. N 311-V, вiд 16.10.2012р. N 5462-VI, у редакцiї Закону України вiд 08.12.2015р. N 864-VIII)

     Стаття 2. Законодавство України про охорону прав на сорти рослин

(назва статтi 2 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 08.12.2015р. N 864-VIII)

     Законодавство України про права на сорти рослин базується на Конституцiї України та складається iз Цивiльного кодексу України, цього Закону, мiжнародних договорiв у сферi охорони прав на сорти рослин, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, та iнших нормативно-правових актiв, прийнятих вiдповiдно до них.

(стаття 2 у редакцiї Закону України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     Стаття 3. Сфера застосування цього Закону

     Цей Закон застосовується щодо сортiв усiх родiв i видiв рослин.

     Норми цього Закону щодо визначення придатностi сорту до поширення в Українi, права на поширення в Українi не застосовуються до сортiв рослин, якi використовуються в декоративних цiлях.

статтю 3 доповнено частиною другою згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     Стаття 31. Суб'єкти права iнтелектуальної власностi на сорт рослин

     Суб'єктами права iнтелектуальної власностi на сорт рослин є:

     1) автор (автори) сорту рослин;

     2) iншi особи, якi набули майнових прав iнтелектуальної власностi на сорт рослин за договором чи законом.

(Закон доповнено статтею 31 згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     Стаття 4. Застосування норм мiжнародних договорiв

     Якщо у мiжнародному договорi, згода на обов'язковiсть якого в Українi надана Верховною Радою України, мiстяться iншi правила, нiж тi, що встановленi цим Законом та прийнятими вiдповiдно до нього нормативно-правовими актами, то застосовуються правила мiжнародного договору.

(стаття 4 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 08.12.2015р. N 864-VIII)

     Стаття 5. Права iноземних осiб та осiб без громадянства

     Iноземнi особи i особи без громадянства набувають, здiйснюють та користуються охороною прав на сорти рослин вiдповiдно до цього Закону нарiвнi з громадянами та юридичними особами України, крiм випадкiв, прямо передбачених цим Законом, iншими законодавчими актами України або мiжнародними договорами.

(стаття 5 у редакцiї Закону України вiд 02.11.2006р. N 311-V, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 08.12.2015р. N 864-VIII)

     Стаття 6. Повноваження Кабiнету Мiнiстрiв України у сферi охорони прав на сорти

     1. Кабiнет Мiнiстрiв України:

     спрямовує i координує роботу центральних органiв виконавчої влади щодо виконання цього Закону;

     видає нормативно-правовi акти з питань охорони прав на сорти рослин;

     органiзовує мiжнародне спiвробiтництво з питань охорони прав на сорти рослин;

     утворює консультативнi, дорадчi та iншi допомiжнi органи для забезпечення ефективностi реалiзацiї своїх повноважень у сферi охорони прав на сорти рослин iз забезпечення конституцiйних прав i свобод громадян України щодо регулювання їхнiх майнових i немайнових вiдносин, що виникають у зв'язку з набуттям, здiйсненням та захистом iнтелектуальної власностi на сорти рослин;

     визначає порядок ведення Реєстру заявок, Реєстру патентiв, Реєстру сортiв рослин України;

     здiйснює iншi повноваження, визначенi цим Законом.

(стаття 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 02.11.2006р. N 311-V, вiд 07.10.2010р. N 2592-VI, вiд 16.10.2012р. N 5462-VI, вiд 23.02.2014р. N 763-VII, у редакцiї Закону України вiд 08.12.2015р. N 864-VIII)

     Стаття 7. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi державного нагляду (контролю) у сферi охорони прав на сорти рослин (Контролюючого органу)

     1. Контролюючий орган органiзовує та здiйснює державний нагляд (контроль) у частинi охорони прав на сорти рослин за:

     дотриманням юридичними та фiзичними особами вимог законодавства з охорони прав на сорти рослин у сферi виробництва, використання, зберiгання, реалiзацiї та розмноження сортiв рослин;

     веденням первинного насiнництва власниками майнових прав iнтелектуальної власностi та пiдтримувачами сортiв рослин;

     проведенням експертизи заявки на сорт рослин;

     ввезенням в Україну садивного матерiалу (насiння) незареєстрованих в Українi сортiв рослин;

     дотриманням особистого немайнового права авторства на сорт, майнового права власника сорту, права попереднього користування i права при вiдновленнi прав на сорт, права на поширення сорту в Українi, прав автора сорту у разi вiдмови власника вiд майнового права на сорт, порядку вивезення з України посадкового матерiалу (насiння) сортiв рослин, що мiстять об'єкт iнтелектуальної власностi, угоди, укладеної мiж роботодавцем та автором сорту щодо виплати справедливої винагороди;

     здiйснює iншi повноваження, визначенi цим Законом.

(стаття 7 у редакцiї Законiв України вiд 16.10.2012р. N 5462-VI, вiд 08.12.2015р. N 864-VIII)

     Стаття 8. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони прав на сорти рослин (Компетентного органу)

     1. Компетентний орган:

     забезпечує розвиток наукового та матерiально-технiчного потенцiалу у сферi охорони прав на сорти рослин;

     узгоджує формування i виконання мiжнародних науково-технiчних програм i проектiв з охорони прав на сорти рослин за спiльними координацiйними договорами;

     сприяє розвитку iнновацiйної дiяльностi в галузi сортовивчення i охорони прав на сорти рослин;

     дає державне замовлення на проведення науково-технiчної експертизи у сферi охорони прав на сорти рослин;

     узагальнює практику застосування законодавства про охорону прав на сорти рослин, розробляє пропозицiї з його вдосконалення;

     забезпечує органiзацiю приймання заявок, проведення їх експертизи, приймає рiшення щодо них;

     забезпечує проведення державної реєстрацiї заявок, прав на сорти рослин, сортiв i пiдтримувачiв сортiв рослин;

     уповноважує пiдприємства, установи або органiзацiї на виконання окремих повноважень у сферi охорони прав на сорти рослин вiдповiдно до цього Закону;

     видає патенти на сорти рослин, свiдоцтва про авторство на сорти рослин, свiдоцтва про державну реєстрацiю сорту рослин;

     забезпечує ведення Реєстру заявок, Реєстру патентiв, Реєстру сортiв рослин України;

     органiзовує перевiрку збереженостi сортiв рослин;

     забезпечує опублiкування офiцiйних вiдомостей про виданi патенти на сорти рослин i свiдоцтва про авторство на сорти рослин, видає Каталог сортiв рослин, придатних для поширення в Українi;

     забезпечує опублiкування офiцiйних вiдомостей про видачу лiцензiї на використання сорту та передачу майнових прав iнтелектуальної власностi на сорт рослин;

     здiйснює мiжнародне спiвробiтництво у сферi правової охорони сортiв рослин i представляє iнтереси України з питань охорони прав на сорти рослин у мiжнародних органiзацiях вiдповiдно до законодавства;

     органiзовує iнформацiйну та видавничу дiяльнiсть у сферi охорони прав на сорти рослин;

     органiзовує науково-дослiднi роботи у сферi охорони прав на сорти;

     органiзовує роботу щодо пiдготовки i перепiдготовки кадрiв державної системи охорони прав на сорти рослин;

     органiзовує пiсляреєстрацiйне вивчення сортiв, розмноження нових i перспективних сортiв рослин;

     затверджує галузевi та мiжгалузевi програми науково-дослiдних та дослiдно-конструкторських робiт у сферi охорони прав на сорти рослин;

     абзац двадцять перший частини першої статтi 8 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 20.09.2019р. N 124-IX)

     органiзовує та бере участь у мiжнародних заходах наукового спрямування (форуми, симпозiуми, конференцiї тощо), координує участь наукових установ у дiяльностi iноземних та мiжнародних наукових товариств, асоцiацiй i союзiв на правах їх членiв у сферi iнтелектуальної власностi на сорти рослин;

     здiйснює iншi повноваження, визначенi цим Законом.

(стаття 8 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 02.11.2006р. N 311-V, вiд 16.10.2012р. N 5462-VI, у редакцiї Закону України вiд 08.12.2015р. N 864-VIII)

     Стаття 9. Уповноваження пiдприємств, установ, органiзацiй на виконання окремих повноважень у сферi охорони прав на сорти рослин

     1. Компетентний орган може уповноважувати пiдприємства, установи, органiзацiї на виконання повноважень у сферi прав на сорти рослин, закрiплених цим Законом за Компетентним органом, якщо пiдприємство, установа, органiзацiя вiдповiдають таким вимогам:

     є юридичною особою - резидентом України;

     може пiдтвердити вiдповiдний рiвень компетентностi;

     має належну кiлькiсть квалiфiкованого персоналу, який працює на постiйних умовах, достатню для проведення експертизи заявки на сорт;

     не є суб'єктом насiнництва та розсадництва;

     не використовує фiнансовi та матерiальнi ресурси заявника;

     має належне iнформацiйно-технiчне забезпечення для проведення експертизи заявки на сорт;

     має акредитованi лабораторiї (центри);

     має систему управлiння якiстю;

     не має комерцiйної або iншої заiнтересованостi щодо об'єктiв заявки;

     має належну матерiально-технiчну базу та iншi об'єкти iнфраструктури, необхiднi для виконання повноважень у сферi прав на сорти рослин, на виконання яких надається уповноваження.

     2. Порядок пiдтвердження пiдприємствами, установами, органiзацiями вiдповiдного рiвня компетентностi, вимоги щодо кiлькостi квалiфiкованого персоналу, який працює на постiйнiй основi, вимоги до фiнансових та матерiальних ресурсiв, акредитованих лабораторiй та системи управлiння якiстю, перелiк документiв, необхiдних для отримання уповноваження, та порядок їх подачi затверджуються Компетентним органом.

     3. У разi прийняття рiшення про уповноваження пiдприємства, установи, органiзацiї Компетентний орган видає органiзацiйно-розпорядчий акт, в якому зазначаються:

     найменування юридичної особи, яку уповноважено на виконання окремих повноважень Компетентного органу;

     строк уповноваження;

     перелiк повноважень у сферi прав на сорти рослин, на виконання яких надається уповноваження;

     умови, за яких уповноваження може бути припинене або вiдкликане;

     порядок координацiї дiй мiж Компетентним органом та експертним закладом.

     4. Експертнi заклади регулярно або за вiдповiдним запитом Компетентного органу звiтують про результати своєї дiяльностi у сферi охорони прав на сорти рослин.

     5. Компетентний орган щорiчно проводить аудит дiяльностi експертних закладiв щодо виконання ними окремих повноважень у сферi охорони прав на сорти рослин. У разi виявлення за результатами аудиту порушень Компетентний орган встановлює строк для їх усунення. Якщо експертний заклад не вживає заходiв з усунення таких порушень протягом встановленого строку, Компетентний орган вiдкликає уповноваження експертного закладу.

     6. Компетентний орган оприлюднює на своєму офiцiйному веб-сайтi органiзацiйно-розпорядчий акт про уповноваження експертного закладу не пiзнiше наступного дня пiсля його прийняття, а також перелiк експертних закладiв, уповноважених на виконання окремих повноважень у сферi охорони прав на сорти рослин.

     7. Експертнi заклади не можуть бути уповноваженi Компетентним органом на виконання повноважень щодо:

     прийняття рiшень щодо заявок;

     видачi охоронних документiв, що засвiдчують права на сорт;

     абзац четвертий частини сьомої статтi 9 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 20.09.2019р. N 124-IX)

     надання державного замовлення на проведення науково-технiчної експертизи у сферi прав на сорти рослин;

     представництва iнтересiв України з питань охорони прав на сорти рослин у мiжнародних органiзацiях.

(стаття 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V, у редакцiї Законiв України вiд 16.10.2012р. N 5462-VI, вiд 08.12.2015р. N 864-VIII)

Роздiл II
УМОВИ НАБУТТЯ ПРАВ IНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТI НА СОРТ РОСЛИН

(назва роздiлу II у редакцiї Закону України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     Стаття 10. Права на сорти

     1. Згiдно з цим Законом можуть набуватися такi права на сорти:

     особистi немайновi права iнтелектуальної власностi на сорт рослин;

(абзац другий частини першої статтi 10 у редакцiї Закону України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     майновi права iнтелектуальної власностi на сорт рослин;

(абзац третiй частини першої статтi 10 у редакцiї Закону України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     майнове право iнтелектуальної власностi на поширення сорту рослин.

(частину першу статтi 10 доповнено новим абзацом четвертим згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V, у зв'язку з цим абзац четвертий вважати абзацом п'ятим)

     Цi права набуваються на сорт, який вiдповiдає критерiям, визначеним цим Законом, та якому присвоєна назва згiдно з ним.

     2. Про особистi немайновi права iнтелектуальної власностi на сорт рослин свiдчить свiдоцтво про авторство на сорт рослин.

(частина друга статтi 10 у редакцiї Закону України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     3. Про майновi права iнтелектуальної власностi на сорт рослин свiдчить патент на сорт рослин.

(абзац перший частини третьої статтi 10 у редакцiї Закону України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     Обсяг правової охорони сорту, на який видано патент, визначається сукупнiстю ознак, викладених в занесеному до Реєстру патентiв описi сорту.

     4. Про майнове право iнтелектуальної власностi на поширення сорту рослин свiдчить свiдоцтво про державну реєстрацiю сорту рослин.

(статтю 10 доповнено новою частиною четвертою згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V, у зв'язку з цим частину четверту вважати частиною п'ятою)

     5. Зазначенi права на сорт набуваються в порядку, встановленому цим Законом.

     Стаття 11. Критерiї придатностi сорту для набуття прав iнтелектуальної власностi на нього

(назва статтi 11 у редакцiї Закону України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     1. Рiзновидами сорту, на якi можуть набуватися права, є клон, лiнiя, гiбрид першого поколiння, популяцiя.

     2. Сорт вважається придатним для набуття права на нього як на об'єкт iнтелектуальної власностi, якщо за проявом ознак, породжених певним генотипом чи певною комбiнацiєю генотипiв, вiн є новим, вiдмiнним, однорiдним та стабiльним.

(частина друга статтi 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     3. Сорт вважається новим, якщо до дати, на яку заявка вважається поданою, заявник чи iнша особа за його дозволом не продавали чи будь-яким iншим способом не передавали матерiал сорту для комерцiйного використання:

(абзац перший частини третьої статтi 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 08.12.2015р. N 864-VIII)

     а) на територiї України - за рiк до цiєї дати;

     б) на територiї iншої держави - щодо деревних та чагарникових культур i винограду за шiсть рокiв i щодо рослин iнших видiв за чотири роки до цiєї дати.

     4. Новизна сорту не втрачається, якщо будь-який його матерiал збувався, у тому числi й до визначених пунктами "а" i "б" частини третьої цiєї статтi дат:

     iз зловживанням на шкоду заявнику;

     на виконання договору про передачу права на подання заявки;

     на виконання договору про розмноження вiдтворювального матерiалу сорту i його експертизу на придатнiсть сорту для поширення, за умови, що зiбраний внаслiдок цього матерiал передавався лише заявниковi i не використовувався для виробництва сорту;

(абзац четвертий частини четвертої статтi 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 02.11.2006р. N 311-V, вiд 08.12.2015р. N 864-VIII)

     на виконання визначених законодавством заходiв, зокрема щодо бiологiчної безпеки чи формування Реєстру сортiв рослин України;

(абзац п'ятий частини четвертої статтi 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 08.12.2015р. N 864-VIII)

     як побiчний або вiдхiдний продукт, отриманий пiд час створення чи полiпшення сорту, без посилань на сорт i лише для споживання.

     5. Сорти родiв i видiв, на якi право власностi вiдповiдно до пункту 1 роздiлу IX цього Закону було обмежено, можуть бути визнанi придатними для правової охорони без пред'явлення до сорту вимог частини третьої цiєї статтi. При цьому дата прiоритету встановлюється за датою надходження до Компетентного органу заявки на реєстрацiю сорту.

     Строк чинностi майнових прав iнтелектуальної власностi на сорт, встановлений статтею 39 цього Закону, скорочується на перiод з дати державної реєстрацiї сорту до дати державної реєстрацiї прав на сорт. Щодо таких сортiв не дiє тимчасова правова охорона, передбачена статтею 30 цього Закону.

(статтю 11 доповнено новою частиною п'ятою згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V, у зв'язку з цим частини п'яту - сьому вважати вiдповiдно частинами шостою - восьмою)

     6. Сорт вiдповiдає умовi вiдмiнностi, якщо за проявом його ознак вiн чiтко вiдрiзняється вiд будь-якого iншого сорту, загальновiдомого до дати, на яку заявка вважається поданою.

(абзац перший частини шостої статтi 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     Сорт, що протиставляється заявленому, вважається загальновiдомим, якщо:

     а) вiн поширений на певнiй територiї в будь-якiй державi;

     б) вiдомостi про прояви його ознак стали загальнодоступними у свiтi, зокрема шляхом їх опису в будь-якiй оприлюдненiй публiкацiї;

     в) вiн представлений зразком у загальнодоступнiй колекцiї;

     г) йому надана правова охорона i/або вiн внесений до офiцiйного реєстру сортiв в будь-якiй державi, при цьому вiн вважається загальновiдомим вiд дати подання заявки на надання права чи внесення до реєстру.

     7. Сорт вважається однорiдним, якщо з урахуванням особливостей його розмноження всi рослини цього сорту залишаються достатньо схожими (однорiдними) за своїми основними ознаками, зазначеними в описi сорту.

(частина сьома статтi 11 у редакцiї Закону України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     8. Сорт вважається стабiльним, якщо його основнi ознаки, вiдзначенi в описi сорту, залишаються незмiнними пiсля неодноразового розмноження чи, у разi особливого циклу розмноження, в кiнцi кожного такого циклу.

     9. Виникнення майнових прав iнтелектуальної власностi на сорт не залежить вiд додаткових умов, що вiдрiзняються вiд викладених у цiй статтi, якщо йому надана назва вiдповiдно до положення статтi 13 цього Закону та заявником витриманi всi вимоги, передбаченi цим Законом, включаючи сплату необхiдних зборiв.

статтю 11 доповнено частиною дев'ятою згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     Стаття 12. Умови державної реєстрацiї сорту

     Державна реєстрацiя сорту здiйснюється, якщо сорт вiдмiнний, однорiдний та стабiльний, йому присвоєна назва i вiн придатний для поширення в Українi.

(стаття 12 у редакцiї Закону України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     Стаття 13. Назва сорту

     1. Сортовi присвоюється назва, яка повинна його однозначно iдентифiкувати i вiдрiзнятися вiд будь-якої iншої назви iснуючого в Українi i державах-учасниках сорту того ж чи спорiдненого виду.

     2. Назва сорту включає його родове чи видове позначення i власну назву.

     3. Власна назва може бути представлена будь-яким словом, комбiнацiєю слiв, комбiнацiєю слiв i цифр або комбiнацiєю лiтер i цифр.

     4. Назва сорту не повинна:

     а) суперечити принципам гуманностi i моралi;

     б) складатися тiльки iз цифр, за винятком випадкiв, коли це вiдповiдає усталенiй практицi найменування сортiв, чи складатися виключно iз знакiв чи зазначень, якi вказують на вид, групу стиглостi, якiсть, призначення, цiннiсть, походження або технологiю вирощування;

     в) вводити в оману або давати хибне уявлення щодо характеристик, цiнностi, географiчного походження сорту, а також про автора сорту чи iншу заiнтересовану особу;

     г) бути тотожною чи настiльки подiбною, що її можна сплутати, щодо назви сорту, права на який набутi в Українi чи iншiй державi-учаснику.

     5. Сорт повинен пропонуватися в Українi та в iншiй державi-учасницi пiд однiєю i тiєю ж назвою за виключенням випадку, якщо така назва є неприйнятною на територiї України.

(частина п'ята статтi 13 у редакцiї Закону України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     6. Будь-якi права, пов'язанi з прийнятою назвою сорту, не повиннi перешкоджати її вiльному використанню у зв'язку з даним сортом, навiть пiсля закiнчення строку правової охорони цього сорту.

(статтю 13 доповнено частиною шостою згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     Стаття 14. Придатнiсть сорту для поширення в Українi

     Сорт вважається придатним для поширення в Українi, якщо вiн вiдмiнний, однорiдний та стабiльний, може бути використаний для задоволення потреб суспiльства i не заборонений для поширення з пiдстав загрози життю i здоров'ю людей, нанесення шкоди тваринному i рослинному свiту, збереженню довкiлля. Критерiї заборони поширення сортiв в Українi розробляються Компетентним органом i затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(стаття 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 02.11.2006р. N 311-V, вiд 16.10.2012р. N 5462-VI, вiд 08.12.2015р. N 864-VIII)

Роздiл III
ПОРЯДОК НАБУТТЯ ПРАВ IНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТI НА СОРТ РОСЛИН

(назва роздiлу III у редакцiї Закону України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     Стаття 15. Загальнi положення порядку набуття прав на сорт рослин

     1. Права на сорт набуваються в Українi шляхом подання до Компетентного органу заявки, експертизи заявки та державної реєстрацiї прав.

     2. Набуття прав на сорт в iноземних державах здiйснюється незалежно вiд набуття таких прав в Українi.

     3. Вiд iменi авторiв сортiв, заявникiв, володiльцiв патентiв та власникiв майнового права iнтелектуальної власностi на поширення сорту у вiдносинах, врегульованих цим Законом, можуть виступати їх представники, зокрема представники з питань iнтелектуальної власностi, зареєстрованi вiдповiдно до положення про них, затвердженого Кабiнетом Мiнiстрiв України. У такому разi вiдносини з представниками вважаються вiдносинами вiдповiдно з авторами, заявниками, володiльцями патентiв та власниками майнового права iнтелектуальної власностi на поширення сорту.

(стаття 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V, у редакцiї Закону України вiд 08.12.2015р. N 864-VIII)

     Стаття 16. Право автора сорту

     1. Право на подання заявки на сорт рослин належить автору сорту, якщо iнше не передбачено цим Законом або договором.

     2. Якщо сорт створили спiльно кiлька авторiв, вони мають право на подання спiльної заявки, якщо iнше не передбачено договором мiж ними. Вiдмова одного чи кiлькох авторiв вiд здiйснення права на подання заявки не припиняє такого права в решти спiвавторiв сорту.

     3. У разi перегляду умов договору стосовно складу авторiв сорту Компетентний орган за спiльним клопотанням осiб, зазначених у заявцi як авторiв, а також авторiв, не зазначених у заявцi, вносить змiни до вiдповiдних документiв у встановленому порядку за умови надходження клопотання до прийняття рiшення про державну реєстрацiю прав на сорт та сплати вiдповiдного збору.

     4. Автору сорту належать права авторства, якi є особистими немайновими правами i охороняються безстроково згiдно iз статтею 37 цього Закону.

(стаття 16 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V, у редакцiї Закону України вiд 08.12.2015р. N 864-VIII)

     Стаття 17. Право роботодавця (замовника)

     1. Якщо сорт створено автором сорту у зв'язку з виконанням трудового договору (контракту) чи договору про створення сорту за замовленням, то, в разi якщо трудовим договором (контрактом) чи договором про створення сорту за замовленням мiж роботодавцем (замовником) i автором сорту не передбачено iнше, право на подання заявки на сорт належить автору сорту та роботодавцю (замовнику) спiльно.

     Роботодавець (замовник) може передати право на подання заявки на сорт рослин на пiдставi закону або договору.

     2. Якщо сорт створено автором сорту у зв'язку з виконанням трудового договору (контракту) чи договору про створення сорту за замовленням, роботодавець (замовник) має право вимагати вiд автора сорту письмового повiдомлення про одержаний ним сорт з повним описом такого сорту, якщо трудовим договором (контрактом) чи договором про створення сорту за замовленням не передбачено iнше.

     3. Якщо трудовим договором або договором про створення за замовленням мiж роботодавцем i селекцiонером передбачено право на подання заявки тiльки роботодавцем, вiн повинен, якщо трудовим договором (контрактом) чи договором про створення сорту за замовленням не передбачено iнше, протягом 60 днiв з дня отримання повiдомлення автора сорту подати до Компетентного органу заявку на сорт чи передати право на подання заявки iншiй особi або прийняти рiшення про збереження вiдомостей про сорт як конфiденцiйної iнформацiї або комерцiйної таємницi. У цей самий строк роботодавець повинен укласти з автором сорту письмовий договiр щодо розмiру та умови виплати йому справедливої винагороди (роялтi) вiдповiдно до економiчної цiнностi сорту та iншої його вигоди, якщо трудовим договором (контрактом) чи договором про створення сорту за замовленням не передбачено iнше. Компетентний орган може встановлювати мiнiмальнi ставки зазначеної винагороди.

     4. Якщо роботодавець (правонаступник роботодавця) не виконає зазначених у частинi третiй цiєї статтi вимог у встановлений строк чи не використовуватиме сорт, зберiгаючи вiдомостi про нього як конфiденцiйну iнформацiю бiльше чотирьох рокiв з дня одержання повiдомлення автора сорту, то право на подання заявки i одержання патенту переходить до автора сорту, а за роботодавцем залишається переважне право на придбання невиключної лiцензiї на використання сорту, якщо трудовим договором (контрактом) чи договором про створення сорту за замовленням не передбачено iнше.

     5. Суперечки щодо умов одержання автором сорту вiд роботодавця (замовника) винагороди та її розмiру вирiшуються в судовому порядку.

(стаття 17 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V, у редакцiї Закону України вiд 08.12.2015р. N 864-VIII)

     Стаття 18. Право правонаступника (спадкоємця)

     1. Право на подання заявки на сорт рослин має вiдповiдно правонаступник (спадкоємець) автора або роботодавця (замовника).

(стаття 18 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V, у редакцiї Закону України вiд 08.12.2015р. N 864-VIII)

     Стаття 19. Право першого заявника

     Якщо сорт рослин створено двома чи бiльше авторами (групами авторiв) незалежно один вiд одного, то права на сорт належать заявнику, заявка якого має бiльш ранню дату подання або, якщо заявлено прiоритет, бiльш ранню дату прiоритету, за умови, що вказана заявка не вважається вiдкликаною, не вiдкликана або за якою не прийнято рiшення про вiдмову у видачi патенту.

(стаття 19 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     Стаття 191. Право будь-якої особи

     1. Будь-яка особа може подати заявку на набуття майнового права iнтелектуальної власностi на поширення сорту, вiднесеного до загальновiдомих, без набуття майнових прав iнтелектуальної власностi на такий сорт, засвiдчених патентом.

(Закон доповнено статтею 191 згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V, у редакцiї Закону України вiд 08.12.2015р. N 864-VIII)

     Стаття 20. Заявка на сорт

     1. Заявка на сорт подається до Компетентного органу особою, яка має на це право, згiдно iз статтями 16, 17 i 18 цього Закону.

     Якщо заявника можна iдентифiкувати як селекцiонера на пiдставi iнформацiйного обмiну мiж компетентними органами держав-учасниць або державами - членами Мiжнародного союзу з охорони нових сортiв рослин, договiр про передачу права на подання заявки не вимагається.

(частина перша статтi 20 у редакцiї Закону України вiд 08.12.2015р. N 864-VIII)

     2. Заявка повинна стосуватися тiльки одного сорту.

     3. Заявка складається українською мовою i повинна мiстити:

     заяву про визнання прав на сорт з позначенням видiв прав на сорт, якi має намiр отримати заявник;

(абзац другий частини третьої статтi 20 у редакцiї Закону України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     iм'я (назву) та адресу мiсця проживання (мiсцезнаходження) заявника;

     iм'я та адресу мiсця проживання автора (авторiв);

     зазначення ботанiчного таксона (українською та латинською мовами);

     запропоновану назву сорту;

     технiчну анкету сорту;

(абзац сьомий частини третьої статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     зазначення показникiв для визначення придатностi сорту для поширення в Українi (якщо в заявi позначено намiр набути майнове право iнтелектуальної власностi на поширення сорту рослин);

(абзац восьмий частини третьої статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     вiдомостi про походження сорту, якi мiстять методи та вихiднi форми, що використовуються для його створення;

(абзац дев'ятий частини третьої статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     вiдомостi про iншi заявки щодо цього сорту;

     вiдомостi про здiйснене комерцiйне використання;

     абзац дванадцятий частини третьої статтi 20 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 08.12.2015р. N 864-VIII)

     iншi визначенi центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони прав на сорти рослин, вiдомостi, необхiднi для набуття прав на сорт.

(абзац тринадцятий частини третьої статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5462-VI)

     4. Частину четверту статтi 20 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     4. У порядку, встановленому Компетентним органом, до заявки додаються зразки посадкового матерiалу об'єкта заявки в кiлькостi та якостi, необхiдних для проведення його квалiфiкацiйної експертизи та зберiгання.

     Зразки посадкового матерiалу батькiвських компонентiв об'єкта заявки не додаються. Компетентний орган може затребувати зразки посадкового матерiалу батькiвських компонентiв об'єкта заявки у випадках та порядку, встановлених Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     За зверненням заявника Компетентний орган враховує результати експертизи батькiвських компонентiв, проведеної компетентним органом будь-якої iншої держави-учасницi.

(до статтi 20 включено частину четверту згiдно iз Законом України вiд 08.12.2015р. N 864-VIII)

     5. Автор сорту має право вимагати, щоб його не згадували як автора в будь-якiй публiкацiї про заявку чи патент.

     Якщо трудовим договором (контрактом) або договором про створення за замовленням мiж автором i роботодавцем передбачено вiдмову автора (авторiв) вiд особистих немайнових прав iнтелектуальної власностi на сорт, а в заявi не зазначено намiру набути немайновi права iнтелектуальної власностi на сорт рослин, iм'я та адреса мiсця проживання автора (авторiв) у заявцi можуть не зазначатися.

(частину п'яту статтi 20 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V, у редакцiї Закону України вiд 08.12.2015р. N 864-VIII)

     6. Частину шосту статтi 20 виключено

(частина шоста статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5462-VI, виключена згiдно iз Законом України вiд 08.12.2015р. N 864-VIII)

     7. Iншi вимоги до документiв заявки визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони прав на сорти рослин.

(частина сьома статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5462-VI)

     8. За подання заявки сплачується збiр. Документ про сплату збору надається до Компетентного органу разом iз заявкою або протягом двох мiсяцiв вiд дати подання заявки.

(частина восьма статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 02.11.2006р. N 311-V, вiд 16.10.2012р. N 5462-VI)

     Стаття 21. Дата, на яку заявка вважається поданою

     1. Датою подання заявки вважається дата одержання Компетентним органом матерiалiв заявки, передбачених частиною третьою статтi 20 цього Закону, або частини матерiалiв, що мiстять принаймнi:

(абзац перший частини першої статтi 21 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 08.12.2015р. N 864-VIII)

     а) вiдомостi про заявника, викладенi українською мовою;

     б) зазначення ботанiчного таксона (латинське та українське позначення);

     в) запропоновану заявником назву або тимчасове позначення сорту;

     г) якщо заявляється прiоритет - назву держави-учасника, в якiй подано попередню заявку на цей сорт, та дату подання цiєї заявки;

     д) технiчну анкету сорту.

(пункт "д" частини першої статтi 21 у редакцiї Закону України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     2. Якщо Компетентний орган вважає, що на момент одержання матерiали заявки не вiдповiдають вимогам частини першої цiєї статтi, вона повiдомляє про це заявника.

     Для внесення змiн до матерiалiв надається двомiсячний строк вiд дати одержання заявником повiдомлення Компетентного органу. Якщо за цей час невiдповiднiсть буде усунуто, датою подання заявки вважатиметься дата одержання Компетентним органом виправлених матерiалiв. У противному разi заявка вважається неподаною, про що заявнику надсилається повiдомлення.

(абзац другий частини другої статтi 21 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     3. Рiшення про встановлення дати подання заявки Компетентний орган надсилає заявниковi пiсля надходження документа про сплату збору за подання заявки. У разi несплати або несвоєчасної сплати збору рiшення не надсилається, а заявка вважається вiдкликаною.

(частина третя статтi 21 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     Стаття 22. Право на прiоритет заявки

     1. Заявник має право заявити прiоритет за датою подання попередньої заявки на той же сорт до компетентного органу iншої держави-учасника за умови, що заявка подана до Компетентного органу не пiзнiше дванадцяти мiсяцiв вiд дати подання попередньої заявки до компетентного органу iншої держави-учасника i на дату подання заявки попередня заявка була чинною. Якщо останнiй день цього строку є вихiдним днем, то строк продовжується до першого наступного робочого дня.

     2. Заявник, який бажає заявити прiоритет, подає заяву про прiоритет, копiю попередньої заявки разом iз зазначенням дати подання цiєї заявки та її номера, завiрену органом, до якого вона була подана, та переклад її на українську мову. Цi документи повиннi надiйти до Компетентного органу до закiнчення тримiсячного строку вiд дати подання заявки.

(частина друга статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5462-VI)

     3. Строки, зазначенi в частинах першiй i другiй цiєї статтi, пропущенi через непередбаченi i незалежнi вiд заявника обставини, можуть бути продовженi на два мiсяцi за умови сплати вiдповiдного збору. У противному разi заявник втрачає право на прiоритет.

(частина третя статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     Стаття 23. Конфiденцiйнiсть заявки

     З дати надходження заявки до Компетентного органу та до дати публiкацiї вiдомостей про заявку згiдно з вимогами пункту "б" частини п'ятої статтi 26 цього Закону матерiали заявки вважаються конфiденцiйною iнформацiєю та зберiгаються Компетентним органом або експертним закладом в таємницi. Доступ третiх осiб до матерiалiв заявки в цей перiод забороняється, за винятком випадкiв, передбачених законодавством.

(абзац перший частини першої статтi 23 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 08.12.2015р. N 864-VIII)

     Результати експертизи сорту вважаються конфiденцiйною iнформацiєю i зберiгаються Компетентним органом або експертним закладом в таємницi. Доступ третiх осiб до результатiв експертизи в перiод її проведення забороняється, за винятком випадкiв, якщо такий доступ передбачений законодавством.

(абзац другий частини першої статтi 23 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 08.12.2015р. N 864-VIII)

     Особи, виннi у порушеннi вимог щодо конфiденцiйностi матерiалiв заявки, несуть вiдповiдальнiсть, передбачену законами України.

(стаття 23 у редакцiї Закону України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     Стаття 24. Вiдкликання заявки

     Заявник має право вiдкликати заявку в будь-який час до дати одержання ним рiшення про реєстрацiю сорту.

     Стаття 25. Експертиза заявки

     1. Експертиза заявки має статус державної науково-технiчної експертизи. Вона проводиться з метою встановлення вiдповiдностi заявки i сорту вимогам цього Закону та пiдготовки обгрунтованих експертних висновкiв i рiшень за заявкою.

     2. Експертиза заявки проводиться Компетентним органом або експертним закладом у порядку, встановленому цим Законом.

(частина друга статтi 25 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5462-VI, у редакцiї Закону України вiд 08.12.2015р. N 864-VIII)

     3. Експертиза заявки складається з формальної експертизи (експертизи за формальними ознаками) та квалiфiкацiйної (технiчної) експертизи.

(частина третя статтi 25 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V, у редакцiї Закону України вiд 08.12.2015р. N 864-VIII)

     4. Заявник має право з власної iнiцiативи чи на пропозицiю Компетентного органу особисто або через свого представника брати участь у встановленому порядку в розглядi питань, що виникли пiд час проведення експертизи.

(частина четверта статтi 25 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     5. Заявник має право з власної iнiцiативи вносити до заявки виправлення i уточнення ознак, наведених у технiчнiй анкетi сорту. Цi виправлення i уточнення не враховуються, якщо вони надiйшли до Компетентного органу пiсля дати одержання заявником рiшення за заявкою.

(абзац перший частини п'ятої статтi 25 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     За подання заявником клопотання про внесення виправлень i уточнень до заявки пiсля внесення вiдомостей про неї до Реєстру заявок сплачується збiр.

     6. Компетентний орган або експертний заклад зобов'язанi письмово повiдомити заявника про результати розгляду кожного окремого клопотання, що надiйшло вiд заявника.

(статтю 25 доповнено частиною шостою згiдно iз Законом України вiд 08.12.2015р. N 864-VIII)

     Стаття 26. Формальна експертиза

     1. Формальна експертиза заявки проводиться з метою визначення вiдповiдностi формальних ознак заявки вимогам, що встановленi цим Законом i затвердженими Компетентним органом на його основi правилами складання та подання заявки.

(частина перша статтi 26 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 16.10.2012р. N 5462-VI, вiд 08.12.2015р. N 864-VIII)

     2. Пiд час проведення формальної експертизи:

     а) визначається дата подання, заявки вiдповiдно до положень статтi 21 цього Закону;

     б) перевiряється вiдповiднiсть складу документiв заявки вимогам, визначеним частиною третьою статтi 20 цього Закону;

     в) заявка порiвнюється з наданою заявником копiєю попередньої заявки, якщо така подавалася до компетентного органу держави-учасника, i встановлюється дата прiоритету вiдповiдно до положень статтi 22 цього Закону;

     г) встановлюється факт сплати збору за подання заявки.

     д) пункт "д" частини другої статтi 26 виключено

(частину другу статтi 26 доповнено пунктом "д" згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V, виключено згiдно iз Законом України вiд 08.12.2015р. N 864-VIII)

     3. У разi надходження матерiалiв, на пiдставi яких може бути встановлена дата подання заявки:

     а) протягом десяти календарних днiв заявнику надсилаються:

     повiдомлення про прийняття заявки до розгляду (iз зазначенням її номера та дати подання) та ввезення дослiдних зразкiв сортiв (iз зазначенням необхiдної кiлькостi) для цiлей експертизи заявки;

     повiдомлення щодо сум зборiв, якi має сплатити заявник, та реквiзити для сплати;

(пункт "а" частини третьої статтi 26 у редакцiї Закону України вiд 08.12.2015р. N 864-VIII)

     б) до Реєстру заявок вносяться вiдомостi, що мiстять:

     номер та дату подання заявки;

     дату прiоритету (якщо заявлено прiоритет);

     iм'я (назву) заявника;

     зазначення ботанiчного таксона (українською та латинською мовами);

     назву сорту.

(пункт "б" частини третьої статтi 26 у редакцiї Закону України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     4. У разi надходження матерiалiв, на пiдставi яких дата подання заявки не може бути встановлена, заявка вважається неподаною, про що протягом десяти календарних днiв заявнику надсилається експертний висновок iз зазначенням дати надходження матерiалiв. Перше повiдомлення про результати формальної експертизи повинно бути надiслано Компетентним органом заявниковi не пiзнiше трьох мiсяцiв з дати одержання ним матерiалiв заявки.

(частина четверта статтi 26 у редакцiї Закону України вiд 08.12.2015р. N 864-VIII)

     5. У разi вiдповiдностi формальних ознак заявки встановленим вимогам i одержання позитивних висновкiв за положеннями пунктiв "а", "б" i "г" частини другої цiєї статтi:

     а) заявнику протягом десяти календарних днiв надсилається експертний висновок про позитивнi результати формальної експертизи i про початок проведення квалiфiкацiйної експертизи;

(пункт "а" частини п'ятої статтi 26 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V, у редакцiї Закону України вiд 08.12.2015р. N 864-VIII)

     б) в офiцiйному виданнi публiкуються вiдомостi про заявку, що мiстять:

     номер та дату подання заявки;

     назву сорту;

     iм'я (назву) заявника або його представника;

(пункт "б" частини п'ятої статтi 26 у редакцiї Закону України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     в) компетентний орган кожної держави-учасника iнформується про запропоновану заявником назву сорту.

     6. Частину шосту статтi 26 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 08.12.2015р. N 864-VIII)

     7. Пiсля опублiкування вiдомостей про заявку будь-яка особа має право ознайомитися з матерiалами заявки в установленому порядку.

     8. У разi невiдповiдностi формальних ознак заявки встановленим вимогам заявнику надсилається вiдповiдний експертний висновок.

     Заявник зобов'язаний усунути зазначену невiдповiднiсть протягом двох мiсяцiв вiд дати одержання ним експертного висновку. Цей строк може бути продовжений на шiсть мiсяцiв за умови сплати вiдповiдного збору. В противному разi заявнику надсилається рiшення про вiдмову в державнiй реєстрацiї прав на сорт.

     Строк, пропущений з поважних причин, поновлюється за умови подання заявником клопотання протягом дванадцяти мiсяцiв вiд дати його закiнчення та сплати вiдповiдного збору.

     Стаття 27. Квалiфiкацiйна експертиза

     1. Квалiфiкацiйна експертиза передбачає проведення комплексу дослiджень, необхiдних для пiдготовки експертного висновку за заявкою та прийняття рiшення щодо державної реєстрацiї сорту i прав на нього.

     2. Квалiфiкацiйна експертиза розпочинається пiсля отримання заявником експертного висновку про позитивнi результати формальної експертизи за умови оплати послуг експертного закладу.

     Оплата послуг з проведення квалiфiкацiйної експертизи здiйснюється на договiрних умовах за кожен рiк експертизи протягом двох мiсяцiв з дня отримання звiту про результати експертизи попереднього року.

     Заявник має право звернутися до Компетентного органу або експертного закладу iз заявою про перенесення строку початку квалiфiкацiйної експертизи.

     3. Розмiр плати за послуги з проведення квалiфiкацiйної експертизи для сортiв, що не проходять у Компетентному органi або експертному закладi експертизу на придатнiсть сорту для поширення, є меншим вiд розмiру плати за аналогiчнi продукти для сортiв, що проходять таку експертизу.

     4. Пiд час проведення квалiфiкацiйної експертизи:

     а) проводиться експертиза запропонованої назви сорту в порядку, визначеному статтею 28 цього Закону;

     б) визначається новизна сорту вiдповiдно до частин третьої i четвертої статтi 11 цього Закону.

     Якщо в заявi зазначено намагання набути майновi права iнтелектуальної власностi на сорт рослин та майнове право iнтелектуальної власностi на поширення сорту рослин i встановлено, що новизна втрачена, заявниковi надсилається експертний висновок про неможливiсть набуття майнових прав iнтелектуальної власностi на сорт рослин з цiєї причини i продовження квалiфiкацiйної експертизи з метою набуття майнового права iнтелектуальної власностi на поширення сорту рослин;

     в) визначається вiдповiднiсть сорту критерiям вiдмiнностi, однорiдностi та стабiльностi вiдповiдно до частин п'ятої, шостої i сьомої статтi 11 цього Закону, а Компетентний орган визначає перелiки родiв i видiв, сорти яких проходять цю експертизу;

     г) вiдповiдно до положень статтi 29 цього Закону проводиться експертиза на придатнiсть сорту для поширення;

     ґ) розглядаються у порядку, визначеному статтею 30 цього Закону, можливi заперечення третiх осiб проти набуття прав на сорт.

     5. За результатами квалiфiкацiйної експертизи у порядку, визначеному статтею 31 цього Закону, формулюється обґрунтований експертний висновок за заявкою i Компетентний орган приймає рiшення про державну реєстрацiю сорту i видачу патенту або рiшення про вiдмову в реєстрацiї сорту i видачi патенту.

     6. Пiд час проведення квалiфiкацiйної експертизи Компетентний орган або експертний заклад зобов'язаний направляти заявнику щорiчний звiт про хiд квалiфiкацiйної експертизи з вiдповiдними роз'ясненнями.

     Пiд час проведення квалiфiкацiйної експертизи Компетентний орган або експертний заклад має право направити заявнику запит про надання додаткових матерiалiв, iнформацiї, документiв, зразкiв, необхiдних для встановлення новизни, вiдмiнностi, однорiдностi i стабiльностi сорту.

     Якщо протягом двох мiсяцiв з дня одержання заявником вiдповiдного запиту вiн не надає додаткових матерiалiв, iнформацiї, документiв, зразкiв, необхiдних для встановлення новизни, вiдмiнностi, однорiдностi i стабiльностi сорту, Компетентний орган або експертний заклад приймає рiшення про вiдкликання заявки та надсилає заявнику повiдомлення про вiдкликання заявки.

     Строк, пропущений з поважних причин, поновлюється за умови подання заявником клопотання протягом 12 мiсяцiв з дати його закiнчення та сплати вiдповiдного збору.

(стаття 27 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V, вiд 16.10.2012р. N 5462-VI, у редакцiї Закону України вiд 08.12.2015р. N 864-VIII)

     Стаття 28. Експертиза назви сорту

     1. Експертиза запропонованої назви сорту проводиться з метою визначення вiдповiдностi цiєї назви вимогам, встановленим статтею 13 цього Закону.

     2. Частину другу статтi 28 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     2. Пiд час експертизи заявки на сорт заявник має право зазначати в матерiалах заявки селекцiйний код як назву сорту.

(до статтi 28 включено частину другу згiдно iз Законом України вiд 08.12.2015р. N 864-VIII)

     3. У разi виявлення Компетентним органом невiдповiдностi запропонованої назви сорту встановленим вимогам заявнику надсилається експертний висновок з вимогою запропонувати iншу назву сорту.

     4. Будь-яка особа може подати до Компетентного органу вмотивоване заперечення щодо запропонованої назви сорту протягом трьох мiсяцiв вiд дати опублiкування її в офiцiйному виданнi. Компетентний орган будь-якої держави-учасника може подати свої зауваження з цього приводу.

     Компетентний орган надсилає заперечення та зауваження заявнику.

(абзац другий частини четвертої статтi 28 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     5. Заявник зобов'язаний повiдомити Компетентний орган про своє ставлення до зазначених експертного висновку, заперечення чи зауваження протягом трьох мiсяцiв вiд дати його одержання. Вiн може спростувати їх та залишити запропоновану назву сорту без змiн або запропонувати iншу назву сорту.

     Зазначений строк продовжується на шiсть мiсяцiв за умови сплати вiдповiдного збору. У противному разi заявка вважається вiдкликаною, про що заявнику надсилається повiдомлення.

     Строк, пропущений з поважних причин, поновлюється за умови подання заявником клопотання протягом дванадцяти мiсяцiв вiд дати його закiнчення та сплати вiдповiдного збору.

     6. Запропонована заявником iнша назва сорту публiкується в офiцiйному виданнi. Про неї iнформується компетентний орган кожної держави-учасника. Експертиза нової назви проводиться у тому ж порядку, що i запропонованої ранiше назви сорту.

     7. За результатами розгляду заперечення чи зауваження заявнику i (або) особi, яка подала заперечення, надсилається експертний висновок.

     8. Якщо проведеною експертизою не виявлено невiдповiдностi запропонованої назви сорту вимогам, встановленим статтею 13 цього Закону, заявнику надсилається експертний висновок про її ухвалення.

     9. За клопотанням заявника ухвалену Компетентним органом назву сорту може бути змiнено за умови надходження клопотання до прийняття рiшення про виникнення прав на сорт та сплати вiдповiдного збору.

(частина дев'ята статтi 28 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     10. Назва сорту затверджується рiшенням про виникнення прав на сорт та реєструється одночасно iз внесенням вiдомостей про сорт до вiдповiдних видань.

(абзац перший частини десятої статтi 28 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     Про зареєстровану назву сорту iнформується компетентний орган кожної держави-учасника.

     11. Пiсля затвердження назви сорту рiшенням про виникнення прав на сорт її змiна Компетентним органом можлива, якщо встановлено, що вона бiльше не вiдповiдає умовам, викладеним у статтi 13 цього Закону, або володiлець патенту чи будь-яка iнша особа вимагає заборонити використання iснуючої назви сорту.

     Компетентний орган надає володiльцю патенту можливiсть запропонувати нову назву сорту та дiє далi вiдповiдно до цiєї статтi.

     Про змiну назви сорту iнформується компетентний орган кожної держави-учасника.

(статтю 28 доповнено частиною одинадцятою згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     Стаття 29. Експертиза на придатнiсть на поширення сорту

     1. Компетентний орган визначає перелiк родiв i видiв, сорти яких проходять експертизу на придатнiсть сорту для поширення. Щодо сортiв родiв i видiв, якi не увiйшли до вищезазначеного перелiку, рiшення приймається на пiдставi iнформацiї, наданої заявником.

     2. Експертиза на придатнiсть сорту для поширення проводиться Компетентним органом або експертним закладом за умови попередньої сплати вiдповiдного збору.

     3. Визначення придатностi сорту для поширення виконується вiдповiдно до статтi 14 цього Закону.

     4. Ввезення в Україну зразкiв сорту, призначених для проведення експертизи, здiйснюється на пiдставi пiдтвердження Компетентного органу про те, що зразки сорту ввозяться в Україну для проведення експертизи заявки (повiдомлення Компетентного органу про прийняття заявки до розгляду та ввезення дослiдних зразкiв сортiв для цiлей експертизи заявки).

     Компетентний орган вносить виданi пiдтвердження (повiдомлення про прийняття заявки до розгляду та ввезення дослiдних зразкiв сортiв для цiлей експертизи заявки) до єдиного державного iнформацiйного веб-порталу "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" у формi електронного документа, засвiдченого електронним цифровим пiдписом, в день видачi таких пiдтверджень.

     Перевiрка наявностi пiдтвердження Компетентного органу, зазначеного в частинi другiй цiєї статтi, здiйснюється державним фiтосанiтарним iнспектором пiд час проведення фiтосанiтарного контролю дослiдних зразкiв сортiв, що ввозяться в Україну для проведення експертизи заявки, у тому числi за допомогою єдиного державного iнформацiйного веб-порталу "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi", в порядку, що затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(частина четверта статтi 29 у редакцiї Закону України вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII)

     5. Компетентний орган або експертний заклад зобов'язаний щорiчно повiдомляти заявника про результати експертизи сорту, а також надавати йому коментарi до результатiв експертизи.

     6. Якщо Компетентний орган або експертний заклад вважає результати експертизи недостатнiми для складення експертного висновку за заявкою, вiн має право за погодженням iз заявником продовжити строк експертизи, але не бiльше нiж на один календарний рiк.

     7. Якщо експертиза сорту проводиться експертним закладом, її результати повиннi передаватися виключно Компетентному органу та заявнику. Будь-яке iнше використання результатiв експертизи можливе лише з дозволу заявника.

(стаття 29 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 02.11.2006р. N 311-V, вiд 16.10.2012р. N 5462-VI, у редакцiї Закону України вiд 08.12.2015р. N 864-VIII)

     Стаття 30. Заперечення третiх осiб щодо реєстрацiї сорту

     1. Будь-яка особа може подати Компетентному органу вмотивоване заперечення щодо виникнення прав на сорт на пiдставi невiдповiдностi його вимогам, встановленим цим Законом, протягом трьох мiсяцiв вiд дати опублiкування вiдомостей про заявку в офiцiйному виданнi.

(абзац перший частини першої статтi 30 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     Компетентний орган надсилає копiю заперечення заявнику.

     2. Заявник зобов'язаний повiдомити Компетентний орган про своє ставлення до заперечення протягом трьох мiсяцiв вiд дати його одержання. Вiн може спростувати заперечення та залишити заявку без змiн, внести до неї змiни або вiдкликати її.

     Зазначений строк продовжується на шiсть мiсяцiв за умови сплати вiдповiдного збору. У противному разi заявка вважається вiдкликаною, про що заявнику надсилається повiдомлення.

     Строк, пропущений з поважних причин, поновлюється за умови подання заявником клопотання протягом дванадцяти мiсяцiв з його спливу та сплати вiдповiдного збору.

     3. Вiдповiдь заявника про залишення заявки без змiн або внесення до неї змiн доводиться до вiдома подавця заперечення. Останньому надається мiсячний строк для повiдомлення Компетентного органу про те, залишає вiн заперечення чи знiмає його.

     4. У разi надходження повiдомлення про залишення заперечення останнє розглядається Компетентним органом. Вiн має право затребувати вiд подавця заперечення або заявника необхiднi для цього матерiали, iнформацiю, документи, зразки тощо.

(частина четверта статтi 30 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 02.11.2006р. N 311-V, вiд 16.10.2012р. N 5462-VI)

     5. Про результати розгляду заперечення повiдомляється його подавець i заявник.

     Стаття 31. Рiшення за заявкою

     1. У разi вiдповiдностi за результатами квалiфiкацiйної експертизи заявленого сорту вимогам цього Закону Компетентним органом приймається рiшення про виникнення прав на сорт. Якщо заявлений сорт не вiдповiдає вимогам цього Закону, приймається рiшення про вiдмову у виникненнi прав на сорт.

     Про прийняте рiшення повiдомляється заявник.

     2. Майновi права iнтелектуальної власностi на сорт набирають чинностi з дати сплати державного мита за їх виникнення.

     3. Майнове право iнтелектуальної власностi на поширення сорту набирає чинностi з дати сплати збору за його виникнення.

     4. Державне мито за виникнення майнових прав iнтелектуальної власностi на сорт i збiр за виникнення майнового права iнтелектуальної власностi на поширення сорту сплачуються протягом трьох мiсяцiв вiд дати надходження до заявника повiдомлення. У противному разi прийняте рiшення скасовується, про що заявниковi надсилається повiдомлення.

     У разi несплати державного мита рiшення скасовується в частинi виникнення майнових прав iнтелектуальної власностi на сорт.

     У разi несплати збору рiшення скасовується в частинi виникнення майнового права iнтелектуальної власностi на поширення сорту.

(стаття 31 у редакцiї Закону України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     Стаття 32. Тимчасова правова охорона

     1. Внесенi до Реєстру заявок вiдомостi про сорт дають заявнику право на тимчасову правову охорону вiд дати подання заявки.

(частина перша статтi 32 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     2. Тимчасова правова охорона полягає в тому, що заявник має право на одержання компенсацiї за завданi йому пiсля публiкацiї вiдомостей про заявку збитки вiд особи, яку заявник повiдомив про те, що вiдомостi про заявку внесено до Реєстру заявок. Зазначена компенсацiя може бути одержана заявником тiльки пiсля одержання ним патенту.

(частина друга статтi 32 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     3. Частину третю статтi 32 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     4. Чиннiсть тимчасової правової охорони припиняється з наступного дня пiсля дати державної реєстрацiї прав на сорт або з дати внесення до Реєстру заявок вiдомостей про вiдкликання заявки чи прийняття рiшення про вiдмову в державнiй реєстрацiї прав на сорт.

(частина четверта статтi 32 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V

     Стаття 33. Державна реєстрацiя прав на сорт

(назва статтi 33 у редакцiї Закону України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     1. Державна реєстрацiя майнових прав iнтелектуальної власностi на сорт рослин здiйснюється на пiдставi рiшення про державну реєстрацiю прав на сорт. Пiсля сплати державного мита та за наявностi документа про його сплату вiдомостi, встановленi цим Законом i Положенням про Реєстр патентiв, вносяться до Реєстру патентiв.

     Державна реєстрацiя майнового права iнтелектуальної власностi на поширення сорту рослин здiйснюється на пiдставi рiшення про державну реєстрацiю прав на сорт. Пiсля сплати вiдповiдного збору та за наявностi документа про його сплату вiдомостi, встановленi цим Законом i Положенням про Реєстр сортiв рослин України, вносяться до Реєстру сортiв рослин України.

(абзац другий частини першої статтi 33 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 08.12.2015р. N 864-VIII)
(частина перша статтi 33 у редакцiї Закону України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     2. Реєстр сортiв рослин України мiстить сукупнiсть офiцiйних вiдомостей щодо державної реєстрацiї майнового права iнтелектуальної власностi на поширення сорту рослин, якi постiйно зберiгаються на електронному та паперовому носiях. Такими вiдомостями, зокрема, є:

(абзац перший частини другої статтi 33 у редакцiї Закону України вiд 02.11.2006р. N 311-V, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 08.12.2015р. N 864-VIII)

     а) зазначення ботанiчного таксона (латинською та українською мовами);

     б) назва сорту;

     в) iм'я автора (авторiв);

     г) номер та дата подання заявки;

     д) пункт "д" частини другої статтi 33 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     е) опис сорту;

     є) зазначення характеристик придатностi сорту для поширення в Українi;

     ж) географiчнi i зоновi рекомендацiї використання сорту.

     3. Реєстр патентiв мiстить сукупнiсть офiцiйних вiдомостей щодо державної реєстрацiї майнових прав iнтелектуальної власностi на сорт рослин, якi постiйно зберiгаються на електронному та паперовому носiях. Такими вiдомостями, зокрема, є:

(абзац перший частини третьої статтi 33 у редакцiї Закону України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     а) номер та дата реєстрацiї прав на сорт;

     б) зазначення ботанiчного таксона (латинською та українською мовами);

     в) назва сорту;

     г) номер та дата подання заявки;

     д) дата прiоритету;

     е) опис сорту;

     є) дата публiкацiї вiдомостей про реєстрацiю прав на сорт;

     ж) iм'я автора (авторiв); iм'я (назва) особи, яка є володiльцем патенту сорту i зберiгає сорт;

(пункт "ж" частини третьої статтi 33 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     з) вiдомостi про надання лiцензiй на використання сорту;

     и) вiдомостi про передачу прав на сорт.

     4. Внесенi до реєстрiв вiдомостi вiдкритi для загального ознайомлення.

     5. Внесенi до реєстрiв вiдомостi можуть бути змiненi. Змiни за iнiцiативою особи, якiй належать права, вносяться до реєстру за умови сплати вiдповiдного збору.

     6. Частину шосту статтi 33 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     Стаття 34. Публiкування внесених до реєстрiв вiдомостей

     Внесенi до Реєстру сортiв рослин України та Реєстру патентiв вiдомостi та опис сорту публiкуються в перiодичному офiцiйному виданнi Компетентного органу.

(стаття 34 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 02.11.2006р. N 311-V, вiд 08.12.2015р. N 864-VIII)

     Стаття 35. Видача документiв про права на сорт

     1. Компетентним органом в десятиденний строк вiд дати державної реєстрацiї прав на сорт авторовi (авторам) видається свiдоцтво про авторство на сорт рослин, а заявниковi - патент на сорт рослин i свiдоцтво про державну реєстрацiю сорту рослин.

(частина перша статтi 35 у редакцiї Закону України вiд 02.11.2006р. N 311-V, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 08.12.2015р. N 864-VIII)

     2. Частину другу статтi 35 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     3. Якщо авторiв сорту є бiльше, нiж один, то свiдоцтво про авторство на сорт видається кожному автору.

     4. Якщо права на сорт набувають кiлька осiб, то патент на сорт рослин та свiдоцтво про державну реєстрацiю сорту рослин видаються особi, яка зазначена в заявцi першою, якщо договором мiж заявниками не передбачено iнше. Iншим заявникам за їх клопотанням та при сплатi вiдповiдного збору можуть бути виданi завiренi копiї.

(частина четверта статтi 35 у редакцiї Закону України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     5. Патент, свiдоцтво про державну реєстрацiю, свiдоцтво про авторство на сорти родiв i видiв, не включених до перелiку родiв i видiв, сорти яких проходять експертизу на вiдповiднiсть сорту критерiям вiдмiнностi, однорiдностi та стабiльностi, а також експертизу на придатнiсть сорту для поширення, видаються пiд вiдповiдальнiсть заявникiв за вiдповiднiсть сорту критерiям, визначеним цим Законом.

(частина п'ята статтi 35 у редакцiї Закону України вiд 02.11.2006р. N 311-V, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5462-VI, у редакцiї Закону України вiд 08.12.2015р. N 864-VIII)

     Стаття 36. Оскарження рiшення стосовно заявки

     Заявник має право оскаржити будь-яке рiшення, дiї чи бездiяльнiсть Компетентного органу або експертного закладу щодо заявки до суду.

(текст статтi 36 у редакцiї Закону України вiд 08.12.2015р. N 864-VIII)

Роздiл IV
ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ, ПОВ'ЯЗАНI З СОРТОМ РОСЛИН

     Стаття 37. Особисте немайнове право авторства на сорт

     1. Особа, яка створила сорт, визнається автором сорту. Вона набуває особистi немайновi права iнтелектуальної власностi на сорт рослин вiд дати державної реєстрацiї прав на сорт.

(частина перша статтi 37 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     2. Не визнаються авторами сорту фiзичнi особи, якi не внесли особистого творчого внеску у створення сорту, а тiльки надали автору (авторам) технiчну, органiзацiйну чи матерiальну допомогу при створеннi сорту i/або оформленнi заявки.

     3. Особистi немайновi права iнтелектуальної власностi на сорт рослин не вiдчужуються, не передаються i дiють безстроково.

(частина третя статтi 37 у редакцiї Закону України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     4. Автор сорту має право за своєю вимогою одержати свiдоцтво про авторство на сорт рослин.

     5. Автор сорту має право пропонувати назву створеного ним сорту i включати до назви своє iм'я.

     6. Автори сорту, який є результатом їх спiльної творчої працi, мають однаковi права за цим Законом, якщо iнше не передбачено письмовим договором мiж ними.

     7. Особа, визнана автором сорту, має право:

     а) перешкоджати iншим особам привласнювати та спотворювати його авторство;

     б) вимагати не розголошувати його iм'я як автора сорту i не зазначати його у публiкацiях;

     в) вимагати зазначення свого iменi пiд час використання сорту, якщо це практично можливо.

     Цей перелiк особистих немайнових прав автора не є вичерпним.

     8. У разi перегляду складу авторiв за спiльним клопотанням осiб, зазначених у заявцi як автори, а також осiб, не зазначених у заявцi як автори, вносяться змiни до вiдповiдних документiв у встановленому порядку за умови надходження клопотання до прийняття рiшення про державну реєстрацiю прав на сорт.

(частина восьма статтi 37 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     Стаття 38. Право на поширення сорту в Українi

     1. Право на поширення сорту в Українi виникає з дня прийняття рiшення про державну реєстрацiю майнового права iнтелектуальної власностi на поширення сорту. Щодо сортiв родiв i видiв, не вiднесених до перелiку родiв i видiв, сорти яких проходять експертизу на придатнiсть сорту для поширення, що затверджується Компетентним органом, рiшення про державну реєстрацiю прав на сорт є одночасно рiшенням про державну реєстрацiю сорту.

     Власник майнового права iнтелектуальної власностi на поширення сорту має право передати своє право на поширення сорту на пiдставi договору будь-якiй особi.

     2. Сорти, не внесенi до Реєстру сортiв рослин України, забороняється поширювати в Українi, якщо iнше не встановлено законом.

(стаття 38 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V, у редакцiї Закону України вiд 08.12.2015р. N 864-VIII)

     Стаття 39. Майновi права iнтелектуальної власностi на сорт рослин

(назва статтi 39 у редакцiї Закону України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     1. Майновими правами iнтелектуальної власностi на сорт рослин є право володiльця патенту на використання сорту та виключне право на дозвiл чи заборону використання сорту iншими особами.

(частина перша статтi 39 у редакцiї Закону України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     2. Виключне право на дозвiл чи заборону використання сорту полягає в тому, що нiхто без дозволу володiльця патенту не може здiйснювати щодо посадкового матерiалу сорту такi дiї:

(абзац перший частини другої статтi 39 у редакцiї Закону України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     а) виробництво або вiдтворення (з метою розмноження);

     б) доведення до кондицiї з метою розмноження;

     в) пропонування до продажу;

     г) продаж або iнший комерцiйний обiг;

     д) вивезення за межi митної територiї України;

     е) ввезення на митну територiю України;

     є) зберiгання для будь-якої iз цiлей, зазначених у пунктах "а" - "е" цiєї частини.

     Володiлець патенту може зумовити дозвiл певними умовами та обмеженнями.

(частину другу статтi 39 доповнено абзацом згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     З урахуванням положень статтi 44 цього Закону дiї, зазначенi в пунктах "а" - "є" цiєї статтi вiдносно зiбраного матерiалу сорту, отриманого в результатi використання без дозволу посадкового матерiалу сорту, потребують дозволу володiльця патенту, якщо в останнього не було можливостi скористатися своїм правом щодо посадкового матерiалу сорту.

(частину другу статтi 39 доповнено абзацом згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     З урахуванням положень статтi 44 цього Закону дiї, зазначенi в пунктах "а" - "є" цiєї статтi щодо продукту, виготовленого безпосередньо iз зiбраного матерiалу сорту, отриманого в результатi використання без дозволу зiбраного матерiалу сорту, потребують дозволу володiльця патенту, якщо в останнього не було можливостi скористатися своїм правом щодо зiбраного матерiалу сорту.

(частину другу статтi 39 доповнено абзацом згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     3. Положення частини другої цiєї статтi застосовуються i щодо сорту:

     а) який є похiдним в основному вiд сорту володiльця патенту (суттєво успадковує ознаки сорту власника), за у мови, що сорт володiльця патенту не є похiдним в основному вiд iншого сорту;

(абзац другий частини третьої статтi 39 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     б) який нечiтко вiдрiзняється вiд сорту володiльця патенту;

(абзац третiй частини третьої статтi 39 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     в) виробництво якого потребує багаторазового використання сорту володiльця патенту.

(абзац четвертий частини третьої статтi 39 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     4. Похiдним в основному вiд iншого сорту (вихiдного сорту) вважається сорт, який хоч явно i вiдрiзняється вiд вихiдного сорту, але:

     а) зберiгає прояв основних ознак, породжених генотипом чи певною комбiнацiєю генотипiв вихiдного сорту;

     б) вiдповiдає генотипу чи комбiнацiї генотипiв вихiдного сорту, за винятком вiдмiнностей, зумовлених походженням;

(пункт "б" частини четвертої статтi 39 у редакцiї Закону України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     в) похiднi в основному сорти можуть бути отриманi шляхом вiдбору природно iндукованого мутанта чи сомаклонового варiанта або шляхом вiдбору рослин вихiдного сорту, зворотним схрещуванням або методом генної iнженерiї.

(частину четверту статтi 39 доповнено пунктом "в" згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     5. Майновi права володiльця патенту можуть бути предметом застави i використовуватись у спiльнiй дiяльностi, зокрема, бути внеском до статутного фонду чи майна юридичної особи, та бути предметом iншого комерцiйного обiгу, що не заборонений законом.

(частина п'ята статтi 39 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     6. Свої майновi права володiлець патенту реалiзує на власний розсуд, але при цьому не повиннi порушуватися майновi права володiльцiв патентiв на iншi сорти.

(частина шоста статтi 39 у редакцiї Закону України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     7. Права iнтелектуальної власностi на сорт рослин, якi належать кiльком особам спiльно, здiйснюються за договором мiж ними. У разi вiдсутностi такого договору права iнтелектуальної власностi на сорт рослин, якi належать кiльком особам, здiйснюються ними спiльно.

(частина сьома статтi 39 у редакцiї Закону України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     Стаття 391. Майнове право iнтелектуальної власностi на поширення сорту рослин

     1. Майновим правом iнтелектуальної власностi на поширення сорту рослин є право його володiльця на поширення сорту i на дозвiл чи заборону поширення сорту iншими особами.

     2. Право на дозвiл чи заборону поширення сорту полягає в тому, що без дозволу власника майнового права iнтелектуальної власностi на поширення сорту рослин не можуть здiйснюватися щодо посадкового матерiалу сорту такi дiї:

     а) пропонування до продажу;

     б) продаж або iнший комерцiйний обiг;

     в) зберiгання для будь-якої iз цiлей, зазначених у пунктах "а" i "б" цiєї частини.

(Закон доповнено статтею 391 згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     Стаття 40. Передача (вiдчуження) майнових прав на сорт i передача права на використання сорту

(назва статтi 40 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     1. Володiлець патенту має право передати свої майновi права на сорт на пiдставi договору будь-якiй особi, яка стає його правонаступником.

(частина перша статтi 40 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     2. Володiлець патенту має право заповiсти свої майновi права на сорт у спадщину.

(частина друга статтi 40 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     3. Володiлець патенту може видати будь-якiй особi дозвiл (лiцензiю) на використання сорту на пiдставi лiцензiйного договору. За лiцензiйним договором власник сорту (лiцензiар) передає право на використання сорту iншiй особi (лiцензiату), яка бере на себе зобов'язання вносити лiцензiару обумовленi договором платежi i здiйснювати iншi дiї, передбаченi лiцензiйним договором.

(абзац перший частини третьої статтi 40 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     Абзац другий частини третьої статтi 40 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     Абзац третiй частини третьої статтi 40 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     4. Упродовж строку чинностi майнових прав iнтелектуальної власностi на сорт рослин володiлець патенту має право в установленому порядку подати до Компетентного органу для офiцiйної публiкацiї заяву про готовнiсть надати дозвiл будь-якiй особi на використання сорту (вiдкриту лiцензiю). У цьому разi збiр за пiдтримання чинностi виключного права володiльця патенту зменшується на 50 вiдсоткiв починаючи з року, наступного за роком опублiкування такої заяви.

(абзац перший частини четвертої статтi 40 у редакцiї Закону України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     Якщо жодна особа не заявила володiльцю патенту про свої намiри щодо використання сорту i не виявила бажання укласти лiцензiйний договiр, вiн може подати письмове клопотання про вiдкликання своєї заяви. У такому разi збiр за пiдтримання чинностi виключного права володiльця патенту вноситься у повному розмiрi, починаючи з року, наступного за роком опублiкування такого клопотання.

(абзац другий частини четвертої статтi 40 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     5. Лiцензiйний договiр та договiр про передачу майнових прав iнтелектуальної власностi на сорт рослин вважаються дiйсними, якщо вони укладенi у письмовiй формi i пiдписанi сторонами.

(частина п'ята статтi 40 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     6. Видача лiцензiї на використання сорту та передача майнових прав iнтелектуальної власностi на сорт рослин вважаються дiйсними для третiх осiб з дати публiкацiї вiдомостей про це в офiцiйному виданнi, яка здiйснюється на пiдставi занесення вiдповiдних вiдомостей до Реєстру патентiв.

(абзац перший частини шостої статтi 40 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     За внесення зазначених вiдомостей до Реєстру патентiв та змiн до них за iнiцiативою сторiн договору сплачуються збори.

     7. Майновi права iнтелектуальної власностi на сорт рослин, що належать юридичнiй особi, яка лiквiдується, можуть бути переданi (вiдчужене) iншiй юридичнiй особi у встановленому законом порядку.

(частина сьома статтi 40 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     Стаття 41. Строк чинностi майнових прав iнтелектуальної власностi на сорт рослин

(назва статтi 41 у редакцiї Закону України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     1. Чиннiсть майнових прав iнтелектуальної власностi на сорт рослин обмежується строком, установленим цим Законом, та пiдтримується за умови сплати збору за її пiдтримання.

(частина перша статтi 41 у редакцiї Закону України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     2. Строк чинностi майнових прав iнтелектуальної власностi на сорт рослин починається з наступного дня пiсля дати державної реєстрацiї права та закiнчується в останнiй день:

(абзац перший частини другої статтi 41 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     а) тридцять п'ятого календарного року, що вiдлiковується з 1 сiчня року, наступного за роком державної реєстрацiї цих прав, для сортiв деревних та чагарникових культур i винограду;

(пункт "а" частини другої статтi 41 у редакцiї Закону України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     б) тридцятого календарного року, що вiдлiковується з 1 сiчня року, наступного за роком державної реєстрацiї цих прав, для всiх iнших сортiв.

(пункт "б" частини другої статтi 41 у редакцiї Закону України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     3. Пiсля завершення строку чинностi майнових прав iнтелектуальної власностi на сорт рослин, а також його дострокового припинення чи вiдмови вiд них, вiдповiдно до положень статей 50 i 51 цього Закону, цей сорт стає суспiльним надбанням i його може вiльно використовувати будь-яка особа, з урахуванням положень частин другої i третьої статтi 38 цього Закону.

(частина третя статтi 41 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     Стаття 42. Збiр за пiдтримання чинностi майнових прав iнтелектуальної власностi на сорт рослин та пiдтримання чинностi майнового права iнтелектуальної власностi на поширення сорту рослин

(назва статтi 42 у редакцiї Закону України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     1. Збiр за пiдтримання чинностi майнових прав iнтелектуальної власностi на сорт рослин або чинностi майнового права iнтелектуальної власностi на поширення сорту рослин сплачується за кожний рiк починаючи з календарного року, наступного за роком державної реєстрацiї прав. Збiр за наступний рiк сплачується протягом чотирьох останнiх мiсяцiв поточного календарного року. Збiр за пiдтримання чинностi майнових прав iнтелектуальної власностi на сорт рослин або чинностi майнового права iнтелектуальної власностi на поширення сорту рослин у першому календарному роцi, наступному за роком державної реєстрацiї, може бути сплачено також протягом перших чотирьох мiсяцiв цього року.

(частина перша статтi 42 у редакцiї Закону України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     2. Чиннiсть прав припиняється з першого дня року, за який збiр не сплачено.

(частина друга статтi 42 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     3. Збiр за пiдтримання чинностi майнових прав iнтелектуальної власностi на сорт рослин може бути сплачено протягом дванадцяти мiсяцiв пiсля закiнчення встановленого строку. У цьому випадку розмiр збору збiльшується на п'ятдесят вiдсоткiв. При сплатi збору чиннiсть прав вiдновлюється з наступного дня пiсля внесення вiдомостей про це до Реєстру патентiв.

(частина третя статтi 42 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     При сплатi збору чиннiсть права на поширення сорту вiдновлюється з наступного дня пiсля внесення вiдомостей про це до Реєстру сортiв з урахуванням положень статтi 501.

(частину третю статтi 42 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     4. Якщо встановлений збiр не сплачено протягом зазначених дванадцяти мiсяцiв, в офiцiйному виданнi публiкується iнформацiя про припинення чинностi майнових прав iнтелектуальної власностi на сорт рослин або майнового права iнтелектуальної власностi на поширення сорту рослин.

(частина четверта статтi 42 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     Стаття 43. Примусова лiцензiя на використання сорту

     1. Примусова лiцензiя на використання сорту дає право особi, яка її отримує, використовувати сорт без дозволу володiльця патенту. Видавати примусовi лiцензiї на використання сортiв можуть Кабiнет Мiнiстрiв України i суд.

(частина перша статтi 43 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     2. Примусова лiцензiя може бути тiльки невиключною, з визначенням обсягу використання сорту, строку дiї дозволу, розмiру та порядку виплати винагороди володiльцю патенту.

(частина друга статтi 43 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     3. Кабiнет Мiнiстрiв України може видати на строк до чотирьох рокiв примусову лiцензiю визначенiй ним особi з мотивiв надзвичайної суспiльної необхiдностi та за умови воєнного чи надзвичайного стану з виплатою вiдповiдної компенсацiї володiльцю патенту. При цьому Кабiнет Мiнiстрiв України може вимагати вiд володiльця патенту надати на прийнятних фiнансових умовах у розпорядження лiцензiата матерiал для розмноження сорту в обсягах, достатнiх для належного здiйснення прав, наданих примусовою лiцензiєю.

(абзац перший частини третьої статтi 43 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     Видача Кабiнетом Мiнiстрiв України примусової лiцензiї може бути оскаржена до суду.

     4. Якщо пiсля трьох рокiв вiд дати державної реєстрацiї чи вiд дати, коли використання сорту було припинено, сорт в Українi не використовується або використовується у незначних обсягах i будь-яка особа звертається до володiльця патенту з пропозицiєю укладання лiцензiйного договору, а володiлець патенту без поважних причин вiдмовляє, ця особа може звернутися до суду з позовною заявою про видачу їй примусової лiцензiї на використання сорту.

(абзац перший частини четвертої статтi 43 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     Якщо власник сорту не доведе, що факт невикористання сорту чи вiдмова у видачi ним лiцензiї зумовленi поважними причинами, а особа-позивач доведе, що вона у фiнансовому i в усiх iнших вiдношеннях у змозi компетентно та ефективно здiйснювати права, наданi лiцензiєю, примусову лiцензiю може бути надано за рiшенням суду на строк до чотирьох рокiв.

     5. Лiцензiат сплачує за видачу йому примусової лiцензiї державне мито.

     Стаття 44. Дiї, якi не визнаються порушенням майнових прав iнтелектуальної власностi на сорт рослин

(назва статтi 44 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     Використання сорту без згоди (дозволу) володiльця патенту не визнаються порушеннями майнових прав iнтелектуальної власностi на сорт рослин у випадках, на якi поширюються:

(абзац перший статтi 44 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     а) вичерпання виключного права володiльця патенту;

(пункт "а" статтi 44 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     б) право попереднього користування i право при вiдновленнi прав на сорт;

     в) обмеження дiї виключного права володiльця патенту.

(пункт "в" статтi 44 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     Стаття 45. Вичерпання майнових прав iнтелектуальної власностi на сорт рослин

     1. Майновi права iнтелектуальної власностi на сорт рослин не поширюються на дiї щодо будь-якого матерiалу його сорту або сорту, на який поширюються положення частини третьої статтi 39 цього Закону, i одержаного безпосередньо з них продукту в разi їх збуту на територiї України володiльцем патенту чи за його згодою, якщо такi дiї:

     а) не спрямованi на наступне розмноження зазначеного сорту;

     б) не пов'язанi з експортом посадкового матерiалу сорту до країни, в якiй не охороняються майновi права iнтелектуальної власностi на сорти роду чи виду рослин, до якого належить зазначений сорт, крiм експорту зiбраного матерiалу, призначеного виключно для споживання.

(стаття 45 у редакцiї Закону України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     Стаття 46. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     Стаття 47. Обмеження майнових прав iнтелектуальної власностi на сорт рослин

(назва статтi 47 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     1. Майновi права iнтелектуальної власностi на сорт рослин не поширюються на дiї будь-якої особи з посадковим матерiалом сорту, що охороняється, передбаченi положеннями частини другої статтi 39 цього Закону, якщо вони здiйсненi:

(абзац перший частини першої статтi 47 у редакцiї Закону України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     а) як приватнi та з некомерцiйними цiлями;

     б) в експериментальних цiлях;

     в) з метою створення iнших сортiв на основi сорту, що охороняється, крiм випадкiв, передбачених положеннями частин третьої та четвертої статтi 39 цього Закону.

(пункт "в" частини першої статтi 47 у редакцiї Закону України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     2. Будь-яка особа має право розмножувати у своєму господарствi, що не вважається порушенням майнових прав володiльця патенту та власника майнового права iнтелектуальної власностi на поширення сорту, для власних потреб зiбраний матерiал, одержаний нею у своєму господарствi шляхом вирощування сорту, що охороняється, чи сорту, на який поширюється дiя частини третьої статтi 39 цього Закону, за умови належностi сорту до одного з таких ботанiчних родiв i видiв:

     Боби (Vicia faba L. var. minor; var. major Harz);

     Горох посiвний (Pisum sativum L.);

     Горошок посiвний (вика) (Vicia sativa L.);

     Жито посiвне (Secale cereale L.);

     Картопля (Solanum tuberosum L.);

     Конюшина олександрiйська (Trifolium alexandrinum L.);

     Конюшина перевернута (персидська) (Trifolium resupinatum L.);

     Люпин жовтий (Lupinus luteus L.);

     Люцерна посiвна (Medicago sativa L.);

     Льон низький (олiйний) (Linum humile Mill.), включаючи льон звичайний (довгунець) (Linum usitatissimum L.);

     Нут звичайний (Cicer arietinum L.);

     Овес посiвний (Avena sativa L.);

     Очеретянка канарська (Phalaris canariensis L.);

     Пажитниця багатоквiткова (райграс) (Lolium multiflorum Lam.);

     Пшениця м'яка (Triticum aestivum L. emend. Fiori et Paol.);

     Пшениця спельта (Triticum spelta L.);

     Пшениця тверда (Triticum turgidum L. subsp. durum (Desf.) Husn.);

     Рiпак (Brassica napus L. oleifera);

     Редька (Raphanus sativus L.);

     Рис посiвний (Oriza sativa L.);

     Тритикале (Triticosecale);

     Ячмiнь звичайний (Hordeum vulgare L.).

(частина друга статтi 47 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V, у редакцiї Закону України вiд 08.12.2015р. N 864-VIII)

     3. Умови дотримання законних iнтересiв володiльця патенту щодо зазначених у частинi другiй цiєї статтi ботанiчних родiв i видiв визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України за такими принципами:

(абзац перший частини третьої статтi 47 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     а) розмiри земельної дiлянки не обмежуються;

     б) зiбраний матерiал може доводитись до посiвних кондицiй з метою розмноження власником господарства або через надання послуг;

     в) власник малого господарства не сплачує винагороду володiльцю патенту (пiд власником малого господарства тут слiд розумiти власника господарства, що вирощує зiбраний матерiал на площi, яка не перевищує площу, необхiдну для виробництва 92 тонн зернових);

(пункт "в" частини третьої статтi 47 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     г) iншi власники господарств, що використовують сорт, зобов'язанi сплачувати володiльцю патенту за взаємним договором винагороду, яка повинна бути нижчою вiд тiєї, що сплачується згiдно з лiцензiйною угодою за розмноження того ж сорту в тому ж регiонi.

(пункт "г" частини третьої статтi 47 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     4. Контроль за виконанням цiєї статтi та виданих вiдповiдно до неї правил здiйснює лише володiлець патенту, а власники зазначених у цiй частинi статтi господарств та особи, що надають їм послуги, зобов'язанi надавати володiльцю патенту на його запит вiдповiдну iнформацiю щодо використання сорту. Така iнформацiя може надаватися також офiцiйними особами, якщо вона отримана пiд час виконання ними своїх обов'язкiв.

(частина четверта статтi 47 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     Стаття 48. Обов'язки володiльця патенту та власника майнового права iнтелектуальної власностi на поширення сорту

     1. Володiлець патенту та власник майнового права iнтелектуальної власностi на поширення сорту повиннi добросовiсно користуватися своїми майновими правами.

     2. Володiлець патенту протягом усього термiну чинностi патенту або за вiдсутностi володiльця патенту - власник майнового права iнтелектуальної власностi на поширення сорту забезпечує збереженiсть сорту чи його вихiдних компонентiв.

     3. На запит Компетентного органу або експертного закладу володiлець патенту або за вiдсутностi володiльця патенту - власник майнового права iнтелектуальної власностi на поширення сорту зобов'язаний надати iнформацiю, документи, матерiал, зразки сорту, що охороняється (у тому числi батькiвськi компоненти сорту), з метою:

     а) перевiрки збереженостi сорту;

     б) визначення та оновлення офiцiйного зразка сорту;

     в) проведення порiвняльної експертизи мiж сортами;

     г) визначення вiдповiдностi сорту морфологiчним ознакам, визначеним при його реєстрацiї.

     4. Компетентний орган може зобов'язати володiльця патенту зберiгати офiцiйний зразок об'єкта заявки.

(статтi 48 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 02.11.2006р. N 311-V, вiд 16.10.2012р. N 5462-VI, у редакцiї Закону України вiд 08.12.2015р. N 864-VIII)

     Стаття 49. Обов'язки щодо використання назви сорту

     1. Будь-яка особа, яка використовує посадковий матерiал сорту, повинна застосовувати назву цього сорту навiть пiсля закiнчення строку дiї правової охорони на нього.

     2. При використаннi сорту дозволяється поєднувати його назву зi знаками для товарiв i послуг та зазначенням походження товарiв. У цьому разi назва сорту повинна бути легко пiзнаною.

(стаття 49 у редакцiї Закону України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

Роздiл V
ПРИПИНЕННЯ ЧИННОСТI МАЙНОВИХ ПРАВ IНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТI НА СОРТ РОСЛИН ТА ВИЗНАННЯ ЇХ НЕЧИННИМИ

(назва роздiлу V у редакцiї Закону України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     Стаття 50. Дострокове припинення чинностi майнових прав на сорт

(назва статтi 50 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     1. Чиннiсть майнових прав iнтелектуальної власностi на сорт рослин i патенту, що засвiдчує це право, припиняється достроково у разi вiдмови володiльця патенту вiд нього у порядку, визначеному статтею 51 цього Закону.

(частина перша статтi 50 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     2. Чиннiсть майнових прав iнтелектуальної власностi на сорт рослин припиняється достроково у разi несплати збору за пiдтримання його чинностi, вiдповiдно до положень статтi 42 цього Закону.

(частина друга статтi 50 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     3. Чиннiсть майнових прав iнтелектуальної власностi на сорт рослин може бути припинена достроково Компетентним органом:

(абзац перший частини третьої статтi 50 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     а) за заявою будь-якої особи про втрату однорiдностi чи стабiльностi сорту внаслiдок незабезпечення його збереженостi власником сорту i пiдтвердження в установленому порядку факту цiєї втрати;

     б) у разi ненадання володiльцем патенту вчасно на вимогу Компетентного органу iнформацiї, документiв, матерiалiв, зразкiв сорту, необхiдних для перевiрки однорiдностi чи стабiльностi сорту;

(пункт "б" частини третьої статтi 50 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     в) у разi ненадання вчасно на вимогу Компетентного органу пропозицiї щодо нової назви сорту.

(пункт "в" частини третьої статтi 50 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5462-VI)

     4. Чиннiсть майнових прав iнтелектуальної власностi на сорт рослин припиняється з пiдстав, зазначених у частинi третiй цiєї статтi, наступного дня пiсля внесення вiдомостей про це до Реєстру патентiв.

(частина четверта статтi 50 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     5. У разi усунення пiдстав, зазначених у частинi третiй цiєї статтi, з яких припинена чиннiсть майнових прав iнтелектуальної власностi на сорт рослин, вона вiдновлюється наступного дня пiсля внесення вiдомостей про це до Реєстру патентiв.

(частина п'ята статтi 50 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     6. Дострокове припинення чинностi майнових прав iнтелектуальної власностi на сорт рослин вiдповiдно до положень частини третьої цiєї статтi може бути оскаржене до суду.

(частина шоста статтi 50 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     Стаття 501. Припинення чинностi майнового права iнтелектуальної власностi на поширення сорту рослин

     1. Чиннiсть майнового права iнтелектуальної власностi на поширення сорту рослин i свiдоцтва про державну реєстрацiю сорту, що його засвiдчує, припиняється в разi вiдмови власника майнового права iнтелектуальної власностi на поширення сорту рослин вiд пiдтримування сорту в Реєстрi сортiв рослин України.

(частина перша статтi 501 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 08.12.2015р. N 864-VIII)

     2. Чиннiсть майнового права iнтелектуальної власностi на поширення сорту рослин припиняється в разi несплати збору за пiдтримування чинностi права в Реєстрi сортiв рослин України вiдповiдно до положень статтi 42 цього Закону.

(частина друга статтi 501 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 08.12.2015р. N 864-VIII)

     3. Чиннiсть майнового права iнтелектуальної власностi на поширення сорту рослин може бути припинена Компетентним органом:

     а) у разi вiдсутностi первинного насiнництва сорту;

(пункт "а" частини третьої статтi 501 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5462-VI)

     б) у разi втрати сортом однорiдностi чи стабiльностi внаслiдок незабезпечення його збереженостi володiльцем патенту чи пiдтримувачем сорту i пiдтвердження в результатi перевiрки збереженостi сорту факту цiєї втрати;

     в) у разi порушення власником майнового права iнтелектуальної власностi на поширення сорту рослин умов пiдтримування господарського обiгу сорту вiдповiдно до положень статтi 38 цього Закону.

     4. Чиннiсть майнового права iнтелектуальної власностi на поширення сорту рослин припиняється з пiдстав, зазначених у частинi третiй цiєї статтi, пiсля внесення вiдомостей про це до Реєстру сортiв рослин України.

(частина четверта статтi 501 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 08.12.2015р. N 864-VIII)

     5. Пiсля припинення чинностi майнового права iнтелектуальної власностi на поширення сорту рослин дозволяється поширення сорту до 30 червня третього року, що вiдлiковується вiд дати припинення.

     6. У разi усунення пiдстав, зазначених у частинi третiй цiєї статтi, з яких припинено майнове право iнтелектуальної власностi на поширення сорту рослин, воно вiдновлюється за умови пiдтвердження сортом придатностi для поширення в Українi, вiдповiдно до вимог статтi 14 цього Закону, з проведенням однорiчного циклу квалiфiкацiйної експертизи за клопотанням власника майнового права iнтелектуальної власностi на поширення сорту рослин або будь-якої особи, що має можливостi для пiдтримування господарського обороту сорту (пiдтримувача сорту).

     Чиннiсть майнового права iнтелектуальної власностi на поширення сорту рослин i свiдоцтва про державну реєстрацiю сорту, що його засвiдчує, вiдновлюється пiсля внесення вiдомостей про це до Реєстру сортiв рослин України.

(абзац другий частини шостої статтi 501 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 08.12.2015р. N 864-VIII)
(Закон доповнено статтею 501 згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     Стаття 51. Вiдмова вiд майнових прав iнтелектуальної власностi на сорт рослин

(назва статтi 51 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     1. Володiлець патенту має право вiдмовитися вiд майнових прав iнтелектуальної власностi на сорт рослин i патенту, що засвiдчує цi права, шляхом подання письмового повiдомлення до Компетентного органу.

(частина перша статтi 51 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     2. Вiдмова вiд майнових прав iнтелектуальної власностi на сорт рослин i патенту з боку одного iз володiльцiв патенту не призводить до припинення дiї прав i патенту - вони залишаються власнiстю iнших спiввласникiв сорту.

(частина друга статтi 51 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     3. Вiдмова вiд прав i патенту набирає чинностi вiд дати отримання Компетентним органом письмового повiдомлення, на пiдставi чого вносяться змiни до Реєстру патентiв i здiйснюється публiкацiя в офiцiйному виданнi Компетентного органу.

(частина третя статтi 51 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     4. Володiлець патенту, який має намiр вiдмовитися вiд майнових прав iнтелектуальної власностi на сорт рослин i патенту i водночас не є автором сорту (селекцiонером), зобов'язаний повiдомити автора про цей намiр. У цьому випадку автор сорту має переважне право на одержання майнових прав iнтелектуальної власностi на сорт рослин i патенту впродовж трьох мiсяцiв вiд дати отримання ним повiдомлення.

(частина четверта статтi 51 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     5. Якщо є чинним будь-який лiцензiйний договiр iз володiльцем патенту, вiдмова вiд майнових прав iнтелектуальної власностi на сорт рослин i патенту можлива тiльки за умови згоди лiцензiата, якщо iнше не передбачено договором.

(частина п'ята статтi 51 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     Стаття 52. Визнання права на сорт недiйсним

     1. Майновi права iнтелектуальної власностi на сорт рослин можуть бути визнанi недiйсними повнiстю або частково в судовому порядку в разi, якщо:

(абзац перший частини першої статтi 52 у редакцiї Закону України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     а) сорт не був вiдмiнним на дату, на яку заявка вважається поданою;

(пункт "а" частини першої статтi 52 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     б) сорт не був новим на дату, на яку заявка вважається поданою;

     в) за умови набуття майнових прав iнтелектуальної власностi на сорт рослин головним чином на пiдставi iнформацiї та документiв, наданих заявником, сорт не був однорiдним чи стабiльним на дату, на яку заявка вважається поданою;

(пункт "в" частини першої статтi 52 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     г) майновi права iнтелектуальної власностi на сорт рослин надано особi, яка не має на це права, за умови, що воно не передається особi, яка має на це право.

(пункт "г" частини першої статтi 52 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     2. Разом з визнанням майнових прав iнтелектуальної власностi на сорт рослин недiйсними визнаються недiйсними в тому ж обсязi державна реєстрацiя цього права та патент, що його засвiдчує.

(частина друга статтi 52 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     Якщо майновi права iнтелектуальної власностi на сорт рослин визнанi недiйсними, вони вважаються такими, що з самого початку не мали наслiдкiв, визначених цим Законом.

(частину другу статтi 52 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

Роздiл VI
ЗАХИСТ ПРАВ НА СОРТ

     Стаття 53. Порушення прав на сорт

     1. Привласнення авторства є порушенням особистих немайнових прав iнтелектуальної власностi на сорт рослин.

(частина перша статтi 53 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     2. Вчинення без дозволу особи, яка має майновi права iнтелектуальної власностi на сорт рослин, будь-яких дiй по вiдношенню до цього сорту, що потребують дозволу згiдно з положеннями статтi 39 цього Закону, вважаються порушенням майнових прав iнтелектуальної власностi на сорт рослин.

(частина друга статтi 53 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     3. Порушення прав на сорт тягнуть за собою вiдповiдальнiсть згiдно iз законами України.

(частина третя статтi 53 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5462-VI)

     4. Особа, права якої на сорт порушенi, може вимагати:

     а) припинення дiй, що порушують або створюють загрозу порушення його права вiдносно становища, що iснувало до порушення права;

     б) стягнення завданих збиткiв, включаючи не одержанi доходи;

     в) вiдшкодування моральної шкоди;

     г) вжиття iнших передбачених законодавством заходiв, пов'язаних iз захистом прав на сорти.

     Вимагати поновлення порушених прав володiльця патенту може також особа, яка має право на використання сорту за лiцензiйним договором, якщо iнше не передбачено цим договором.

(абзац другий пункту "г" частини четвертої статтi 53 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     5. Особа, яка порушила права на сорт, зобов'язана на вимогу особи, якiй належать цi права, припинити порушення права i вiдшкодувати завданi збитки.

     Стаття 54. Спори, що розв'язуються у судовому порядку

     1. Особа, права якої на сорт порушенi, може звернутися до суду за захистом цих прав.

(частина перша статтi 54 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     2. Спори з будь-яких питань щодо вiдносин, врегульованих цим Законом, можуть розв'язуватися судами.

     3. Суди вiдповiдно до їх компетенцiї розглядають спори про:

     а) виникнення прав на сорт i їх державну реєстрацiю;

(пункт "а" частини третьої статтi 54 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     б) сорти, створенi у зв'язку з виконанням службових обов'язкiв або за дорученням роботодавця;

     в) авторство на сорт;

     г) винагороду авторам;

     д) укладання та виконання лiцензiйних договорiв;

     е) визначення володiльця патенту;

(пункт "е" частини третьої статтi 54 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     є) визнання прав на сорт недiйсними;

     ж) дострокове припинення прав;

     з) порушення особистих немайнових i майнових прав на сорт;

     и) визнання сорту придатним для використання в Українi тощо.

     Стаття 55. Вiдповiдальнiсть за порушення прав на сорти

     1. Суд має право ухвалити рiшення про:

     а) вiдшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподiяної порушенням прав на сорт, з визначенням розмiру вiдшкодування;

     б) вiдшкодування збиткiв, завданих порушенням майнових прав iнтелектуальної власностi на сорт рослин;

(пункт "б" частини першої статтi 55 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     в) стягнення iз порушника отриманого внаслiдок порушення прав на сорт доходу, включаючи втрачену володiльцем патенту вигоду;

(пункт "в" частини першої статтi 55 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     г) стягнення компенсацiї, що визначається судом у розмiрi вiд 10 до 50000 мiнiмальних заробiтних плат, з урахуванням того, чи було вчинене порушення без умислу чи навмисно, замiсть вiдшкодування збиткiв або стягнення доходу;

     д) припинення дiї, яка створює загрозу порушення прав на сорт.

(пункт "д" частини першої статтi 55 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.11.2006р. N 311-V)

     2. Суд може постановити рiшення про накладення на порушника штрафу у розмiрi 10 вiдсоткiв суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафiв передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.

     3. Суд може постановити рiшення про:

     а) вилучення з комерцiйного обiгу чи конфiскацiю незаконно одержаного вiдповiдачем будь-якого матерiалу сорту та продукту, отриманого безпосередньо з нього (матерiал та продукт сорту, добросовiсно набутi iншими особами, конфiскацiї не пiдлягають);

     б) вилучення чи конфiскацiю матерiалiв i/або обладнання, якi були значною мiрою використанi для незаконного виробництва матерiалу сорту.

Роздiл VII
ЗАКЛЮЧНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 56. Державне мито та збори

     1. Розмiр та порядок сплати державного мита, передбаченого цим Законом, установлюються законодавством. Кошти, одержанi вiд сплати державного мита, зараховуються до Державного бюджету України i спрямовуються на заходи з реалiзацiї державної полiтики у сферi охорони прав на сорти рослин, зокрема на сплату членського внеску України до бюджету Мiжнародного союзу з охорони нових сортiв рослин.

     2. Розмiр передбачених цим Законом зборiв та порядок їх сплати визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     3. Збори сплачуються до державного бюджету та використовуються на покриття витрат за дiї, пов'язанi з охороною прав на сорти рослин.

(iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 02.11.2006р. N 311-V, вiд 16.10.2012р. N 5462-VI, у редакцiї Закону України вiд 08.12.2015р. N 864-VIII)

     Стаття 57. Державне стимулювання створення та використання нових сортiв

     1. Держава стимулює створення нових сортiв рослин, встановлює авторам сортiв (селекцiонерам) пiльговi умови оподаткування та кредитування, надає їм iншi пiльги вiдповiдно до чинного законодавства.

     2. Авторам високоефективних широко поширених в Українi сортiв може присвоюватися почесне звання "Заслужений селекцiонер України".

Роздiл VIII
ПЕРЕХIДНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 58. Правовий статус патентiв, виданих до введення у дiю цього Закону

     Чиннi патенти України на сорти рослин, виданi вiдповiдно до законодавства, що дiяло до введення в дiю цього Закону, прирiвнюються за правовим статусом до патентiв, виданих згiдно з цим Законом.

     Стаття 59. Чиннiсть виданих до набрання чинностi цим Законом авторських свiдоцтв

     Авторськi свiдоцтва СРСР на сорти рослин, а також виданi до набрання чинностi цим Законом на пiдставi постанови N 935 Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 22 листопада 1993 року авторськi свiдоцтва України на сорти рослин є чинними. Зазначенi авторськi свiдоцтва можуть бути безоплатно обмiненi на свiдоцтва про авторство на сорт, визначенi цим Законом.

     Стаття 60. Особливостi незавершеної до набрання чинностi цим Законом експертизи заявки про видачу патенту на сорт рослин

     Експертиза заявки про видачу патенту на сорт рослин, що не завершена до набрання чинностi цим Законом, проводиться у подальшому в порядку, встановленому цим Законом. У цьому разi визначається вiдповiднiсть сорту умовам патентоспроможностi, встановленим законом, що був чинним на дату подання заявки.

Роздiл IX
ПРИКIНЦЕВI ПОЛОЖЕННЯ

     1. Цей Закон набирає чинностi з 1 липня 2002 року.

     2. Протягом п'яти рокiв з дня набрання чинностi цим Законом роди i види сортiв рослин, на якi поширюється право власника сорту, можуть бути обмеженi Кабiнетом Мiнiстрiв України вiдповiдно до Мiжнародної конвенцiї з охорони нових сортiв рослин, учасницею якої є Україна.

     3. Кабiнету Мiнiстрiв України у тримiсячний термiн з дня набрання чинностi цим Законом:

     пiдготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозицiї щодо приведення законiв України у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     забезпечити перегляд i скасування органами виконавчої влади прийнятих ними нормативно-правових актiв, що суперечать цьому Закону;

     забезпечити прийняття нормативно-правових актiв, необхiдних для реалiзацiї цього Закону.

     4. До приведення законодавства України у вiдповiднiсть iз цим Законом закони та iншi нормативно-правовi акти застосовуються в частинi, що не суперечить цьому Закону.

     5. Внести до пiдпункту "у" пункту 6 статтi 3 Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 21 сiчня 1993 року N 7-93 "Про державне мито" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1993 р., N 13, ст. 113; iз змiнами, внесеними Законом України вiд 15 листопада 2001 року N 2785-III) такi змiни:

     в абзацi першому слова "i за дiї, пов'язанi з пiдтриманням чинностi патентiв на сорти рослин" виключити;

     абзаци чотирнадцятий - тридцять третiй замiнити двома абзацами такого змiсту:

"за реєстрацiю права на сорт - 1,0 неоподатковуваного мiнiмуму доходiв громадян;
за видачу примусової лiцензiї на право використання сорту - 3,0 неоподатковуваного мiнiмуму доходiв громадян".
 
Президент України
Л.КРАВЧУК

м. Київ
21 квiтня 1993 року
N 3116-XII

Copyright © 2021 НТФ «Інтес»
Всі права захищені.