ВИЩИЙ АРБIТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
РОЗ'ЯСНЕННЯ
| вiд 18.04.2001 | N 02-5/467 |
|---|
| Арбiтражнi суди України |
Про внесення змiн i доповнень та визнання таким,
що втратило чиннiсть, деяких роз'яснень президiї
Вищого арбiтражного суду України
Iз змiнами, внесеними згiдно з
Роз'ясненням
Вищого господарського суду
N 04-5/609 вiд 31.05.2002
У зв'язку iз змiнами, якi сталися у чинному законодавствi, президiя Вищого арбiтражного суду України вважає за необхiдне:
I. Внести до деяких своїх роз'яснень такi змiни i доповнення.
1. У роз'ясненнi президiї Вищого арбiтражного суду України вiд 02.12.92 N 01-6/1444 "Про практику застосування статтi 90 Арбiтражного процесуального кодексу України":
1.1. У другому реченнi пункту 7 виключити слова та цифри "а також виходячи з вимог статтi 119 АПК, яка передбачає вiдповiдальнiсть за ухилення вiд виконання поряд з iншими також i окремої ухвали арбiтражного суду";
1.2. У додатку до роз'яснення слова i цифри "Вiдповiдно до ч.2 ст.24" замiнити словами i цифрами "Вiдповiдно до вимог пункту 7 статтi 4", а слово "Арбiтр" замiнити словом "Суддя".
2. В останньому реченнi пункту 6 роз'яснення президiї Вищого арбiтражного суду України вiд 02.04.94 N 02-5/225 "Про деякi питання практики вирiшення спорiв, пов'язаних з судовим захистом права державної власностi" слова "судовим виконавцем" замiнити словами "державним виконавцем".
3. У роз'ясненнi президiї Вищого арбiтражного суду України вiд 23.08.94 N 02-5/611 "Про деякi питання практики застосування заходiв до забезпечення позову":
3.1. У пунктi 2 слова "майнових iнтересiв юридичної особи" замiнити словами "майнових прав чи охоронюваних законом iнтересiв юридичної або фiзичної особи".
3.2. В абзацi першому пункту 5 слова "судовому виконавцю" замiнити словами "державному виконавцю";
3.3. Пiдпункт 6.3 пункту 6 викласти у такiй редакцiї:
"6.3. У провадженнi зi справ про банкрутство арешт може бути накладено на все належне боржниковi (закрiплене за ним) майно незалежно вiд подiлу його на основнi чи оборотнi засоби.
Арешт на майно громадянина-пiдприємця може бути накладено на загальних пiдставах за винятком майна, на яке згiдно з цивiльним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення";
3.4. Пункт 11 виключити.
4. У другому i четвертому реченнях пiдпункту 8.2 пункту 8 роз'яснення президiї Вищого арбiтражного суду України вiд 06.10.94 N 02-5/706 "Про деякi питання практики вирiшення спорiв, пов'язаних з укладанням та виконанням кредитних договорiв" слова "товари в оборотi або у переробцi" виключити.
5. У пунктi 16 роз'яснення президiї Вищого арбiтражного суду України вiд 12.05.95 N 02-5/451 "Про деякi питання практики вирiшення спорiв за участю податкових органiв" абзац другий виключити.
6. В останньому реченнi абзацу другого пункту 2 роз'яснення президiї Вищого арбiтражного суду України вiд 23.06.95 N 02-5/458 "Про деякi питання практики вирiшення спорiв, пов'язаних з застосуванням Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" виключити слова i цифри: "та застосувати до неї санкцiї, передбаченi статтею 119 АПК".
7. Доповнити пункт 2 роз'яснення президiї Вищого арбiтражного суду України вiд 08.02.96 N 02-5/62 "Про деякi питання пiдвiдомчостi i пiдсудностi справ арбiтражним судам" пiдпунктом 2.12 такого змiсту:
"2.12. Арбiтражним судам пiдвiдомчi на загальних пiдставах справи зi спорiв, що пов'язанi з визнанням права на майно, на яке накладено арешт, i про звiльнення майна з-пiд арешту, та з розглядом позовiв до юридичної особи, яка зобов'язана проводити стягнення коштiв з боржника у разi невиконання рiшення з вини цiєї юридичної особи (статтi 59 i 86 Закону України "Про виконавче провадження"), - за умови, коли сторонами в арбiтражному процесi є пiдприємства чи органiзацiї у розумiннi статтi 1 АПК.
Що ж до скарг, якi подаються на пiдставi статтi 85 названого Закону, то арбiтражнi суди повиннi вiдмовляти у прийняттi їх до розгляду, а у разi помилкового порушення провадження зi справи - припиняти його на пiдставi пункту 1 статтi 80 АПК".
8. У роз'ясненнi президiї Вищого арбiтражного суду України вiд 29.02.96 N 02-5/109 "Про деякi питання, що виникають при застосуваннi Закону України "Про свободу совiстi та релiгiйнi органiзацiї":
8.1. В абзацi першому пункту 1 слова "у Державному комiтетi України у справах релiгiй" замiнити словами "у державному органi України у справах релiгiй";
8.2. В абзацi другому пункту 4 виключити друге i третє речення.
9. У роз'ясненнi президiї Вищого арбiтражного суду України вiд 12.09.96 N 02-5/333 "Про деякi питання практики застосування статтi 121 Арбiтражного процесуального кодексу України":
9.1. Абзаци перший i другий пункту 1 викласти у такiй редакцiї:
"Арбiтражний суд на пiдставi статтi 121 АПК має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною iнiцiативою у виняткових випадках залежно вiд обставин справи вiдстрочити, розстрочити виконання рiшення, ухвали, постанови (далi - рiшення), змiнити спосiб та порядок їх виконання.
Оскiльки згадана стаття не обмежує вiдповiдне право арбiтражного суду певним строком, воно може бути реалiзоване у будь-який час вiд набрання рiшенням законної сили (стаття 115 АПК) до його фактичного повного виконання";
9.2. У першому реченнi пункту 2 слова "пов'язанi з неможливiстю виконання сторонами рiшення" замiнити словами "що ускладнюють виконання рiшення або роблять його неможливим";
9.3. У другому реченнi пункту 3 слово "тобто" замiнити словом "зокрема";
9.4. У пунктi 4 слова i цифри "засвiдченої судовим виконавцем (стаття 390 Цивiльного процесуального кодексу України)" замiнити словами i цифрами "засвiдченої державним виконавцем (стаття 40 Закону України "Про виконавче провадження")";
9.5. У пунктi 5 слова i цифру "судовий виконавець за правилами, встановленими роздiлом 5 Цивiльного процесуального кодексу України" замiнити словами "державний виконавець у порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".
10. У роз'ясненнi президiї Вищого арбiтражного суду України вiд 12.09.1996 N 02-5/334 "Про деякi питання практики вирiшення спорiв, пов'язаних iз створенням, реорганiзацiєю та лiквiдацiєю пiдприємств":
10.1. В абзацi першому пункту 3 слова i цифру "частина друга статтi 8 Закону України "Про пiдприємництво" виключити;
10.2. У пунктi 4:
10.2.1. В абзацi другому слова "за мiсцем знаходження даного суб'єкту, якщо iнше не передбачено законодавчими актами України" замiнити словами "за мiсцезнаходженням або мiсцем проживання даного суб'єкта, якщо iнше не передбачено законом";
10.2.2. В абзацi четвертому слова i цифри "вiд 29.04.94 N 276 зi змiнами i доповненнями, внесеними постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 25.01.96 N 125" замiнити словами i цифрами "вiд 25.05.98 N 740 з подальшими змiнами i доповненнями";
10.2.3. В абзацi п'ятому слово i цифру "статтi 4" замiнити словом i цифрою "пунктi 3";
10.2.4. В абзацi шостому слово "тринадцятої" замiнити словами "двадцять другої";
10.2.5. В абзацi восьмому слово "восьмої" замiнити словом "дванадцятої", цифри "15" замiнити цифрами "20", слово "органiзацiйної" замiнити словом "органiзацiйно-правової";
10.3. У пунктi 5:
10.3.1. В абзацi третьому слова "Мiнiстерством зовнiшньоекономiчних зв'язкiв i торгiвлi" замiнити словами "Мiнiстерством економiки";
10.3.2. В абзацi четвертому слово "МЗЕЗторгу" замiнити словом "Мiнекономiки";
10.4. У пунктi 7 цифру "4" замiнити цифрою "7";
10.5. У пунктi 8:
10.5.1. В абзацi першому слова "посвiдчення про реєстрацiю" замiнити словами "свiдоцтво про державну реєстрацiю", слово "четвертої" замiнити словом "шостої";
10.5.2. Абзац другий виключити;
10.6. Абзац третiй пункту 13 викласти у такiй редакцiї:
"У передачi в оренду майна державних пiдприємств та органiзацiй, пiдприємств, заснованих на майнi, що належить Автономнiй Республiцi Крим або перебуває у комунальнiй власностi, їх структурних пiдроздiлiв може бути вiдмовлено лише з пiдстав, передбачених законом, зокрема, пунктом 4 статтi 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна";
10.7. В абзацi першому пункту 14 виключити слово "державного" перед словом "пiдприємства";
10.8. В абзацi п'ятому пункту 16 слова "здiйснення без спецiального дозволу (лiцензiї) пiдприємницької дiяльностi, щодо якої чинним законодавством встановлено обмеження" замiнити словами "здiйснення без лiцензiї таких видiв господарської дiяльностi, що пiдлягають лiцензуванню вiдповiдно до чинного законодавства";
10.9. В абзацi шостому пiдпункту 18.1 пункту 18 слова "Про пiдприємство" замiнити словами "Про пiдприємства в Українi";
10.10. В абзацi другому пункту 19 слова i цифри "Положення про порядок розгляду заяв на одержання згоди органiв Антимонопольного комiтету України на створення, реорганiзацiю (злиття, приєднання), придбання активiв (цiлiсних майнових комплексiв) або часток (акцiй, паїв), лiквiдацiю господарюючих суб'єктiв (про контроль за економiчною концентрацiєю), затвердженого розпорядженням Антимонопольного комiтету України вiд 09.12.94 N 15-р" замiнити словами i цифрами "Положення про контроль за економiчною концентрацiєю, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комiтету України вiд 25.05.98 N 134-р (у редакцiї розпорядження Антимонопольного комiтету України вiд 18.02.2000 N 31-р)";
10.11. Пункт 21 виключити.
У зв'язку з цим пункти 22, 23 i 24 вважати вiдповiдно пунктами 21,22 i 23.
11. У роз'ясненнi президiї Вищого арбiтражного суду України вiд 10.12.96 N 02-5/422 "Про судове рiшення":
11.1. Доповнити пункт 9 пiдпунктом 9.10 такого змiсту:
"9.10. У рiшеннях зi спорiв, пов'язаних iз стягненням грошових сум - адреси стягувача i боржника, найменування та номери їх рахункiв у банках. У зв'язку з цим арбiтражним судам слiд враховувати таке.
9.10.1. Вiдповiдними адресами у рiшеннi арбiтражного суду повиннi зазначатись поштовi адреси сторiн, якi мiстяться у поданiй до арбiтражного суду позовнiй заявi.
9.10.2. За вiдсутностi у позовнiй заявi найменувань i номерiв рахункiв стягувача i боржника у банках необхiднi вiдомостi арбiтражному суду слiд витребувати у позивача i вiдповiдача згiдно з пунктом 4 статтi 65 АПК. Якщо позивачем не поданi витребуванi вiдомостi, арбiтражний суд залишає позов без розгляду на пiдставi пункту 5 статтi 81 АПК.
Залежно вiд конкретних матерiалiв i обставин справи такими рахунками можуть бути банкiвськi рахунки в нацiональнiй або iноземнiй валютi, а також реєстрацiйнi рахунки.
9.10.3. Якщо в матерiалах справи, порушеної до набрання чинностi Законом України "Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України у зв'язку з прийняттям Законiв України "Про державну виконавчу службу" та "Про виконавче провадження", вiдсутнi вiдомостi про рахунки стягувача i боржника, арбiтражний суд повинен ухвалою додатково витребувати вiд сторiн необхiднi вiдомостi, i у разi їх неподання позивачем - залишити позов без розгляду (пункт 5 частини першої статтi 81 АПК)";
11.2. У пунктi 18 слова "судовий виконавець" замiнити словами "державний виконавець", а слова "лiквiдацiйна комiсiя" виключити.
12. В абзацi першому пункту 2 роз'яснення президiї Вищого арбiтражного суду України вiд 17.02.97 N 02-5/57 "Про виконання рiшень третейських судiв" слова i цифру "роздiлом V Цивiльного процесуального кодексу України та" виключити.
13. У роз'ясненнi президiї Вищого арбiтражного суду України вiд 06.08.1997 N 02-5/276 "Про деякi питання практики застосування Закону України "Про пiдприємництво" (у редакцiї роз'яснення президiї Вищого арбiтражного суду України вiд 03.06.98 N 02-5/202):
13.1. У пунктi 1:
13.1.1. Абзац перший викласти у такiй редакцiї:
"1. Вiдповiдно до статей 1 i 2 Закону суб'єктами пiдприємництва, тобто безпосередньої, самостiйної, систематичної, на власний ризик дiяльностi по виробництву продукцiї, виконанню робiт, наданню послуг з метою отримання прибутку, можуть бути як юридичнi особи усiх форм власностi, так i фiзичнi особи за винятками, передбаченими статтею 2 Закону. Пiдприємницька дiяльнiсть здiйснюється фiзичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти пiдприємницької дiяльностi у порядку, встановленому законодавством";
13.1.2. Доповнити пункт пiдпунктом 1.4 у такiй редакцiї:
"1.4. Виходячи зi змiсту частини другої статтi 1 Закону, його норми не пiдлягають застосуванню щодо юридичних та фiзичних осiб - засновникiв суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi та власникiв корпоративних прав, якщо вони самi не займаються пiдприємництвом (за винятком випадкiв, передбачених законодавством)";
13.2. Абзац перший i другий пункту 2 замiнити одним абзацом, виклавши його у такiй редакцiї:
"2. Чинне законодавство не обмежує суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi у виборi виду такої дiяльностi за винятками, передбаченими статтями 3 i 4 Закону, статтями 2 i 9 Закону України "Про лiцензування певних видiв господарської дiяльностi".
У зв'язку з цим абзац третiй вважати абзацом другим;
13.3. Пiдпункт 2.1 пункту 2 викласти у такiй редакцiї:
"2.1. Лiцензуванню пiдлягають усi види пiдприємницької дiяльностi, зазначенi у статтях 2 i 9 Закону України "Про лiцензування певних видiв господарської дiяльностi".
Порядок видачi, переоформлення, анулювання лiцензiй визначено Законом України "Про лiцензування певних видiв господарської дiяльностi". Статтею 4 названого Закону право видачi лiцензiї надано органам виконавчої влади, визначеним Кабiнетом Мiнiстрiв України, спецiально уповноваженим виконавчим органам рад. Перелiк органiв лiцензування затверджено постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 14.11.2000 N 1698 "Про затвердження перелiку органiв лiцензування".
Якщо суб'єкту пiдприємницької дiяльностi вiдмовлено у видачi лiцензiї з пiдстав, не передбачених Законом України "Про лiцензування певних видiв господарської дiяльностi", або вiн не згодний з вiдмовою, чи не одержав вiдповiдi у встановлений цим Законом строк, вiн має право звернутися до арбiтражного суду iз заявою про визнання недiйсним рiшення вiдповiдного органу та/або про спонукання видати лiцензiю. В останньому випадку арбiтражному суду слiд у рiшеннi встановлювати строк для видачi лiцензiї.
Лiцензування деяких видiв пiдприємницької дiяльностi, зазначених у частинi другiй статтi 2 Закону України "Про лiцензування певних видiв господарської дiяльностi", здiйснюється у порядку, встановленому законами, якi регулюють вiдповiднi види дiяльностi";
13.4. Абзаци третiй-четвертий пiдпункту 2.2 пункту 2 замiнити одним абзацом, виклавши його у такiй редакцiї:
"Орган лiцензування має право анулювати лiцензiю з пiдстав, передбачених частиною першою статтi 21 Закону України "Про лiцензування певних видiв господарської дiяльностi". Вiдповiдне рiшення може бути оскаржено лiцензiатом до експертно-апеляцiйної ради (стаття 7, частина п'ята статтi 21 названого Закону) або в судовому порядку. В останньому випадку попереднє звернення позивача до експертно-апеляцiйної ради не є обов'язковим";
13.5. Абзаци перший-третiй пункту 6 замiнити двома абзацами, виклавши їх у такiй редакцiї:
"Поряд з одержанням патенту на право займатись органiзацiєю грального бiзнесу цей же вид дiяльностi вiдповiдно до пункту 29 статтi 9 Закону України "Про лiцензування певних видiв господарської дiяльностi" повинен лiцензуватись, тобто суб'єкти господарської дiяльностi, до яких зокрема вiдносяться пiдприємцi, що здiйснюють таку дiяльнiсть, зобов'язанi одержати на неї лiцензiю.
Якщо торговий патент вiдповiдно до частини першої статтi 2 Закону України "Про патентування деяких видiв пiдприємницької дiяльностi" (в редакцiї Закону України вiд 10.02.98) є державним свiдоцтвом, яке посвiдчує право суб'єкта пiдприємницької дiяльностi на особливий порядок оподаткування i видається податковим органом за мiсцезнаходженням суб'єкта пiдприємницької дiяльностi, то лiцензiя є документом державного зразка, який засвiдчує право лiцензiата на провадження зазначеного в ньому виду господарської дiяльностi i видається Радою мiнiстрiв Автономної Республiки Крим та вiдповiдними обласними, Київською та Севастопольською мiськими держадмiнiстрацiями (пункт 31 Перелiку органiв лiцензування, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 14.11.2000 N 1698)".
У зв'язку з цим абзац четвертий вважати абзацом третiм;
13.6. У другому реченнi абзацу першого пункту 7 слова "нi патент на право здiйснювати той чи iнший вид дiяльностi" замiнити словами "нi торговий патент". У третьому реченнi цього ж абзацу слова "патенту i лiцензiї" замiнити словами "лiцензiї або торгового патенту".
14. У роз'ясненнi президiї Вищого арбiтражного суду України вiд 18.09.97 N 02-5/289 "Про деякi питання практики застосування Арбiтражного процесуального кодексу України":
14.1. Пiдпункт 4.4 пункту 4 викласти у такiй редакцiї:
"4.4. У вирiшеннi питання про зупинення виконавчого провадження у разi подання заяви про перевiрку рiшення, ухвали, постанови в порядку нагляду або принесення протесту прокурором чи його заступником слiд виходити з такого.
Якщо вiдповiдну заяву або протест подано стосовно рiшення, ухвали, постанови, пов'язаної з перерахуванням чи списанням грошових сум, а також з примусовим вилученням майна (частина п'ята статтi 100 АПК), виконавче провадження зупиняється в обов'язковому порядку i на весь строк здiйснення перевiрки судового акта. Ухвалення арбiтражним судом у такому разi якогось процесуального документа не вимагається, а про прийняття заяви про перевiрку рiшення, ухвали, постанови в порядку нагляду до розгляду арбiтражний суд на вимогу заявника у письмовiй формi повiдомляє його для вирiшення питання про зупинення виконавчого провадження у порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".
Що ж до зупинення виконавчого провадження на час перевiрки iнших рiшень, ухвал, постанов арбiтражного суду, крiм зазначених у частинi п'ятiй статтi 100 АПК, то воно, за змiстом частини шостої цiєї статтi, є правом арбiтражного суду, i може реалiзовуватися ним за наявностi вiдповiдного письмового клопотання сторони у справi, прокурора чи його заступника або за своєю iнiцiативою. За таких обставин про зупинення виконавчого провадження має бути винесено ухвалу згiдно з вимогами статтi 86 АПК".
14.2. Пiдпункт 6.12 пункту 6 виключити.
У зв'язку з цим пiдпункт 6.13 вважати пiдпунктом 6.12.
15. У роз'ясненнi президiї Вищого арбiтражного суду України вiд 18.11.97 N 02-5/444 "Про деякi питання практики застосування Закону України "Про банкрутство":
15.1. В абзацi другому пiдпункту 5.2 пункту 5 слова i цифри "Положення про мiжбанкiвськi розрахунки в Українi, затвердженого постановою правлiння Нацiонального банку України вiд 21.03.96 N 65" замiнити словами i цифрами "Iнструкцiї про мiжбанкiвськi розрахунки в Українi, затвердженої постановою правлiння Нацiонального банку України вiд 27.12.99 N 621";
15.2. В абзацi четвертому пiдпункту 5.2 пункту 5:
15.2.1. Слова i цифри "акт про його повернення, затверджений суддею (ст.371 ЦПК України)" замiнити словами i цифрами "постанова про його повернення, затверджена начальником вiдповiдного вiддiлу Державної виконавчої служби (стаття 40 Закону України "Про виконавче провадження");
15.2.2. Слова i цифри "стаття 356 ЦПК України" замiнити словами i цифрами "стаття 18 Закону України "Про виконавче провадження";
15.3. У пiдпунктi 7.1 пункту 7 слова i цифри "перелiк, яких викладений у статтях 348 i 349 Цивiльного процесуального кодексу Української РСР (далi - ЦПК)" замiнити словами i цифрою "виданi на виконання рiшень, якi зазначенi у статтi 3 Закону України "Про виконавче провадження";
15.4. У пунктi 8:
15.4.1. В абзацi десятому слова i цифри "судовий виконавець згiдно зi статтею 371 ЦПК" замiнити словами i цифрами "державний виконавець згiдно зi статтею 40 Закону України "Про виконавче провадження";
15.4.2. В абзацi одинадцятому слова i цифри "акт про його повернення, складений судовим виконавцем, i затверджений суддею (стаття 371 ЦПК України)" замiнити словами i цифрами "постанова про його повернення, затверджена начальником вiдповiдного вiддiлу Державної виконавчої служби (стаття 40 Закону України "Про виконавче провадження")".
16. Абзац другий пункту 5 роз'яснення президiї Вищого арбiтражного суду України вiд 11.11.1998 N 02-5/424 "Про деякi питання практики призначення судової експертизи" виключити.
17. В абзацi четвертому пункту 10 роз'яснення президiї Вищого арбiтражного суду України вiд 12.03.1999 N 02-5/111 "Про деякi питання практики вирiшення спорiв, пов'язаних з визнанням угод недiйсними" слова "у суб'єкта пiдприємницької дiяльностi спецiального дозволу (лiцензiї) на здiйснення певної пiдприємницької дiяльностi" замiнити словами "у суб'єкта господарювання лiцензiї на провадження певного виду господарської дiяльностi".
18. У роз'ясненнi президiї Вищого арбiтражного суду України вiд 24.12.99 N 02-5/602 "Про деякi питання практики вирiшення спорiв, пов'язаних iз застосуванням Закону України "Про заставу":
18.1. Абзац третiй пункту 3 викласти у такiй редакцiї:
"Зокрема, порядок погодження органами приватизацiї умов договорiв застави майна деяких пiдприємств, у тому числi державних, щодо яких прийнято рiшення про приватизацiю майна, визначено наказом Фонду державного майна України вiд 06.02.2001 N 163 "Про погодження органами приватизацiї умов договорiв застави майна";
18.2. Абзац третiй пiдпункту 8.9 пункту 8 пiсля слiв "заставленого майна" доповнити словами "спецiалiзованими органiзацiями";
18.3. Абзац четвертий пiдпункту 8.9 пункту 8 виключити.
У зв'язку з цим абзац п'ятий вважати абзацом четвертим;
18.4. Пункт 15 викласти у такiй редакцiї:
"15. Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платникiв податкiв перед бюджетами та державними цiльовими фондами" запроваджено податкову заставу як спосiб забезпечення не погашеного у строк податкового зобов'язання.
Податкову заставу слiд вiдрiзняти вiд застави, яка вiдповiдно до статтi 181 Цивiльного кодексу i статтi 1 Закону є одним iз способiв забезпечення виконання цивiльно-правових зобов'язань.
Кожний з цих Законiв має свiй власний предмет регулювання. Водночас необхiдно враховувати, що внесення запису до Державного реєстру застав рухомого майна про наявнiсть податкових вимог до платникiв податкiв, якi порушують вимоги податкового законодавства, здiйснюється держателем Державного реєстру за заявою державних податкових органiв України у такому ж порядку як i реєстрацiя застави рухомого майна - способу забезпечення зобов'язання (стаття 151 Закону).
Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платникiв податкiв перед бюджетами та державними цiльовими фондами" мiстить заборону надавати майно, що перебуває у податковiй заставi, у наступну заставу (пiдпункт 8.6.3 пункту 8.6 статтi 8 названого Закону). "Наступною заставою" у даному разi є та, яка виникає у зв'язку з укладенням договору застави, тобто з правовiдносин, що регулюються Законом. Порушення вiдповiдного припису є пiдставою для визнання договору застави недiйсним згiдно iз статтею 48 Цивiльного кодексу".
19. В абзацi п'ятому пiдпункту 6.2 пункту 6 роз'яснення президiї Вищого арбiтражного суду України вiд 26.01.2000 N 02-5/35 "Про деякi питання практики вирiшення спорiв, пов'язаних з визнанням недiйсними актiв державних чи iнших органiв" слова i цифри "пунктом 2 статтi 349 Цивiльного процесуального кодексу України такий напис є виконавчим документом" замiнити словами i цифрами "пунктом 7 статтi 3 Закону України "Про виконавче провадження" такий напис пiдлягає виконанню Державною виконавчою службою".
| (Пункт 19 iз змiнами, внесеними згiдно з Роз'ясненням Вищого господарського суду N 04-5/609 вiд 31.05.2002) |
II. Визнати таким, що втратило чиннiсть, роз'яснення президiї Вищого арбiтражного суду України вiд 19.03.93 N 01-6/482 "Про практику застосування ст.119 Арбiтражного процесуального кодексу України".
| Голова Вищого арбiтражного суду України | Д.Притика |
 | Copyright © 2024 НТФ «Интес» Все права сохранены. |