Про захист населення вiд iнфекцiйних хвороб
Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 5 червня 2003 року N 913-IV,
вiд 9 лютого 2006 року N 3421-IV,
вiд 13 березня 2007 року N 723-V,
вiд 14 квiтня 2009 року N 1254-VI,
вiд 13 березня 2012 року N 4496-VI,
вiд 16 жовтня 2012 року N 5460-VI,
вiд 6 вересня 2018 року N 2530-VIII,
вiд 30 березня 2020 року N 540-IX,
вiд 13 квiтня 2020 року N 555-IX,
вiд 7 травня 2020 року N 587-IX,
вiд 7 травня 2020 року N 588-IX,
вiд 2 червня 2021 року N 1513-IX,
вiд 17 листопада 2021 року N 1894-IX
(У текстi Закону слова "спецiально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони здоров'я" у всiх вiдмiнках замiнено словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я" у вiдповiдному вiдмiнку згiдно iз Законом України вiд 16 жовтня 2012 року N 5460-VI) |
У цьому Законi наведенi нижче термiни вживаються у такому значеннi:
iнфекцiйнi хвороби - розлади здоров'я людей, що викликаються живими збудниками (вiрусами, бактерiями, рикетсiями, найпростiшими, грибками, гельмiнтами, клiщами, iншими патогенними паразитами), продуктами їх життєдiяльностi (токсинами), патогенними бiлками (прiонами), передаються вiд заражених осiб здоровим i схильнi до масового поширення;
(абзац другий статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 05.06.2003 р. N 913-IV) |
самоiзоляцiя - перебування особи, стосовно якої є обґрунтованi пiдстави щодо ризику iнфiкування або поширення нею iнфекцiйної хвороби, у визначеному нею мiсцi (примiщеннi) з метою дотримання протиепiдемiчних заходiв на основi зобов'язання особи;
(абзац тринадцятий статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 13.04.2020р. N 555-IX) |
обсерватор - спецiалiзований заклад, призначений для перебування осiб, якi пiдлягають обсервацiї, їх обстеження та здiйснення медичного нагляду за ними;
(абзац чотирнадцятий статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 13.04.2020р. N 555-IX) |
календар профiлактичних щеплень (далi - календар щеплень) - нормативно-правовий акт центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я, яким встановлюються перелiк обов'язкових профiлактичних щеплень та оптимальнi строки їх проведення;
обсервацiя - перебування особи, стосовно якої є ризик поширення iнфекцiйної хвороби, в обсерваторi з метою її обстеження та здiйснення медичного нагляду за нею.
(статтю 1 доповнено абзацом двадцять дев'ятим згiдно iз Законом України вiд 13.04.2020р. N 555-IX) |
Стаття 2. Законодавство про захист населення вiд iнфекцiйних хвороб
Вiдносини у сферi захисту населення вiд iнфекцiйних хвороб регулюються Основами законодавства України про охорону здоров'я, законами України "Про забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення", "Про запобiгання захворюванню на синдром набутого iмунодефiциту (СНIД) та соцiальний захист населення", цим Законом, iншими нормативно-правовими актами.
Роздiл II
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДIЯЛЬНОСТI У СФЕРI ЗАХИСТУ
НАСЕЛЕННЯ ВIД IНФЕКЦIЙНИХ ХВОРОБ
Стаття 3. Повноваження Кабiнету Мiнiстрiв України у сферi захисту населення вiд iнфекцiйних хвороб
Кабiнет Мiнiстрiв України у сферi захисту населення вiд iнфекцiйних хвороб:
розробляє i здiйснює вiдповiднi державнi цiльовi програми;
забезпечує фiнансування та матерiально-технiчне постачання закладiв охорони здоров'я, органiв державної санiтарно-епiдемiологiчної служби, пiдприємств, установ та органiзацiй, залучених до проведення заходiв i робiт, пов'язаних з лiквiдацiєю епiдемiй, координує проведення цих заходiв i робiт;
координує та спрямовує роботу мiнiстерств, iнших органiв виконавчої влади;
укладає мiжурядовi договори;
розробляє та затверджує перелiк товарiв протиепiдемiчного призначення, що необхiднi для запобiгання поширенню епiдемiй, пандемiй, у тому числi поширенню коронавiрусної хвороби (COVID-2019);
розробляє та затверджує перелiк товарiв, що мають iстотну соцiальну значущiсть;
встановлює граничнi цiни для оптової та роздрiбної торгiвлi товарами протиепiдемiчного призначення, що необхiднi для запобiгання поширенню епiдемiй, пандемiй, у тому числi поширенню коронавiрусної хвороби (COVID-19), та/або товарами, що мають iстотну соцiальну значущiсть, з урахуванням постачальницько-збутової надбавки та граничної торговельної (роздрiбної) надбавки;
встановлює пiд час дiї карантину, встановленого Кабiнетом Мiнiстрiв України, заборону скуповування та перепродажу за цiнами, що перевищують встановленi граничнi цiни для оптової та роздрiбної торгiвлi, з урахуванням постачальницько-збутової надбавки та граничної торговельної (роздрiбної) надбавки товарiв протиепiдемiчного призначення, що необхiднi для запобiгання поширенню епiдемiй, пандемiй, та/або товарiв, що мають iстотну соцiальну значущiсть;
вирiшує iншi питання у межах повноважень, визначених законом.
(стаття 3 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 09.02.2006р. N 3421-IV, вiд 16.10.2012р. N 5460-VI, у редакцiї Закону України вiд 30.03.2020р. N 540-IX) |
реалiзують державну полiтику в галузi охорони здоров'я та щодо забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення, органiзовують розроблення i виконання регiональних i мiсцевих програм з питань захисту населення вiд iнфекцiйних хвороб, а також беруть участь у розробленнi та виконаннi державних цiльових програм;
(абзац другий статтi 4 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 09.02.2006 р. N 3421-IV) |
здiйснюють контроль за додержанням юридичними i фiзичними особами санiтарно-гiгiєнiчних, санiтарно-протиепiдемiчних та ветеринарних правил i норм, правил торгiвлi та побутового обслуговування населення;
(абзац четвертий статтi 4 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI) |
органiзовують проведення аналiзу епiдемiчної ситуацiї в регiонi та контролю за її станом;
вирiшують iншi питання у межах повноважень, визначених законом.
Органи мiсцевого самоврядування у сферi захисту населення вiд iнфекцiйних хвороб:
вирiшують iншi питання у межах повноважень, визначених законом.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я, щодо захисту населення вiд iнфекцiйних хвороб:
затверджує санiтарно-протиепiдемiчнi правила i норми, методи обстеження та лiкування хворих, дiагностики та профiлактики iнфекцiйних хвороб, iншi нормативно-правовi акти;
встановлює методи випробувань дезiнфекцiйних засобiв, контролю за їх вiдповiднiстю вимогам стандартiв, iнших нормативних документiв, регламентує застосування таких методiв;
вносить на розгляд Кабiнету Мiнiстрiв України пропозицiї, спрямованi на профiлактику та зниження рiвня iнфекцiйних хвороб, на полiпшення епiдемiчної ситуацiї в Українi;
встановлює допустимi рiвнi забруднення мiкроорганiзмами та iншими бiологiчними чинниками харчових продуктiв i продовольчої сировини, води, ґрунту, iнших об'єктiв середовища життєдiяльностi людини;
вирiшує iншi питання у межах повноважень, визначених законом.
Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi охорони здоров'я, щодо захисту населення вiд iнфекцiйних хвороб:
здiйснює вiдповiдно до законодавства державну реєстрацiю медичних iмунобiологiчних препаратiв;
бере участь у формуваннi державних замовлень на виробництво лiкарських засобiв, медичних iмунобiологiчних препаратiв та дезiнфекцiйних засобiв, необхiдних для здiйснення профiлактичних i протиепiдемiчних заходiв, а також на пiдготовку фахiвцiв iз профiлактики та лiкування iнфекцiйних хвороб;
забезпечує створення, зберiгання та своєчасне оновлення необхiдного запасу лiкарських засобiв, медичних iмунобiологiчних препаратiв, дезiнфекцiйних засобiв тощо на випадок епiдемiй;
вирiшує iншi питання у межах повноважень, визначених законом.
Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення, щодо захисту населення вiд iнфекцiйних хвороб:
розробляє санiтарнi норми, методи профiлактики iнфекцiйних хвороб, iншi нормативно-правовi акти;
здiйснює нагляд за додержанням пiдприємствами, установами, органiзацiями незалежно вiд форми власностi та громадянами законодавства у сферi захисту населення вiд iнфекцiйних хвороб, контролює виконання вимог санiтарно-протиепiдемiчних правил i норм;
здiйснює епiдемiологiчний нагляд за побiчною дiєю iмунобiологiчних препаратiв та їх епiдемiологiчною ефективнiстю;
веде державний облiк iнфекцiйних хвороб;
координує проведення закладами охорони здоров'я, органами державної санiтарно-епiдемiологiчної служби, науково-дослiдними установами, що належать до сфери його управлiння, заходiв, спрямованих на санiтарну охорону територiї України;
аналiзує i прогнозує епiдемiчну ситуацiю в Українi та в окремих регiонах, розробляє та подає в установленому порядку обґрунтованi пропозицiї, спрямованi на профiлактику та зниження рiвня iнфекцiйних хвороб, на полiпшення епiдемiчної ситуацiї;
органiзовує проведення наукових дослiджень, спрямованих на зниження рiвня iнфекцiйних хвороб, полiпшення епiдемiчної ситуацiї, пiдвищення ефективностi протиепiдемiчних заходiв;
забезпечує створення, зберiгання та своєчасне оновлення необхiдного запасу дезiнфекцiйних засобiв на випадок епiдемiй;
здiйснює мiжвiдомчу координацiю та забезпечує взаємодiю з iншими центральними та мiсцевими органами виконавчої влади у сферi захисту населення вiд iнфекцiйних хвороб;
погоджує проекти рiшень, якими встановлюється порядок проведення профiлактичних i протиепiдемiчних заходiв;
погоджує порядок проведення профiлактичних i протиепiдемiчних заходiв у межах пiдпорядкованих центральним органам виконавчої влади, що реалiзують державну полiтику у сферах оборони i вiйськового будiвництва, охорони громадського порядку, захисту державного кордону, виконання кримiнальних покарань, Службi безпеки України, територiй, об'єктiв, частин i пiдроздiлiв;
органiзовує та координує роботи з проведення гiгiєнiчного навчання населення з питань запобiгання виникненню та поширенню iнфекцiйних хвороб, а також забезпечує медичнi служби мiнiстерств, iнших центральних i мiсцевих органiв виконавчої влади, органи державної санiтарно-епiдемiологiчної служби перiодичною iнформацiєю про епiдемiчну ситуацiю в Українi та у свiтi, щорiчно iнформує їх про прийнятi санiтарно-протиепiдемiчнi правила та iншi нормативно-правовi акти у сферi захисту населення вiд iнфекцiйних хвороб;
вирiшує iншi питання у межах повноважень, визначених законом.
(стаття 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.04.2009р. N 1254-VI, у редакцiї Закону України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI) |
Стаття 7. Лiкування хворих на iнфекцiйнi хвороби
Лiкуванням хворих на iнфекцiйнi хвороби можуть займатися особи, якi мають, медичну освiту та вiдповiдають квалiфiкацiйним вимогам, установленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я, у тому числi особи, якi в установленому порядку займаються приватною медичною практикою.
Профiлактичнi щеплення проти iнфекцiйних хвороб, включених до календаря щеплень, та профiлактичнi щеплення за епiдемiчними показаннями проводяться для громадян безоплатно за рахунок коштiв мiсцевих бюджетiв та iнших джерел, не заборонених законодавством. Поставки медичних iмунобiологiчних препаратiв для проведення профiлактичних щеплень, включених до календаря щеплень, у тому числi для профiлактики сказу, здiйснюються за рахунок коштiв Державного бюджету України, а для проведення щеплень за епiдемiчними показаннями - за рахунок коштiв мiсцевих бюджетiв, а також iнших джерел, не заборонених законодавством. Порядок забезпечення закладiв охорони здоров'я медичними iмунобiологiчними препаратами встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я.
(частина друга статтi 8 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 13.03.2007р. N 723-V) |
Роздiл III
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВIДНОСИН У СФЕРI ЗАХИСТУ
НАСЕЛЕННЯ ВIД IНФЕКЦIЙНИХ ХВОРОБ
Стаття 10. Основнi принципи профiлактики iнфекцiйних хвороб
Основними принципами профiлактики iнфекцiйних хвороб є:
соцiальний захист осiб, якi хворiють на iнфекцiйнi хвороби чи є бактерiоносiями;
Стаття 11. Органiзацiя та проведення профiлактичних i протиепiдемiчних заходiв
Органiзацiя та проведення профiлактичних i протиепiдемiчних заходiв, зокрема щодо санiтарної охорони територiї України, обмежувальних заходiв стосовно хворих на iнфекцiйнi хвороби та бактерiоносiїв, виробничого контролю, у тому числi лабораторних дослiджень i випробувань при виробництвi, зберiганнi, транспортуваннi та реалiзацiї харчових продуктiв i продовольчої сировини та iншої продукцiї, при виконаннi робiт i наданнi послуг, а також органiзацiя та проведення медичних оглядiв i обстежень, профiлактичних щеплень, гiгiєнiчного виховання та навчання громадян, iнших заходiв, передбачених санiтарно-гiгiєнiчними та санiтарно-протиепiдемiчними правилами i нормами, у межах встановлених законом повноважень покладаються на органи виконавчої влади, органи мiсцевого самоврядування, органи державної санiтарно-епiдемiологiчної служби, заклади охорони здоров'я, пiдприємства, установи та органiзацiї незалежно вiд форм власностi, а також на громадян.
(частина перша статтi 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI) |
Органiзацiю та проведення профiлактичних i протиепiдемiчних заходiв у межах територiй, об'єктiв, частин i пiдроздiлiв, пiдпорядкованих центральним органам виконавчої влади, що реалiзують державну полiтику у сферах оборони i вiйськового будiвництва, охорони громадського порядку, виконання кримiнальних покарань, захисту державного кордону, Службi безпеки України, забезпечують зазначенi органи, пiдпорядкованi їм установи державної санiтарно-епiдемiологiчної служби, медичнi служби, а також керiвники зазначених об'єктiв, частин, пiдроздiлiв.
(частина друга статтi 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 14.04.2009р. N 1254-VI, вiд 16.10.2012р. N 5460-VI) |
Проведення профiлактичних щеплень забезпечують центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi охорони здоров'я, мiсцевi органи виконавчої влади, органи мiсцевого самоврядування та органи державної санiтарно-епiдемiологiчної служби.
(частина третя статтi 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI) |
Стаття 12. Профiлактичнi щеплення
Працiвники окремих професiй, виробництв та органiзацiй, дiяльнiсть яких може призвести до: зараження цих працiвникiв та (або) поширення ними iнфекцiйних хвороб, пiдлягають обов'язковим профiлактичним щепленням також проти iнших вiдповiдних iнфекцiйних хвороб. У разi вiдмови або ухилення вiд обов'язкових профiлактичних щеплень у порядку, встановленому законом, цi працiвники вiдсторонюються вiд виконання зазначених видiв робiт. Перелiк професiй, виробництв та органiзацiй, працiвники яких пiдлягають обов'язковим профiлактичним щепленням проти iнших вiдповiдних iнфекцiйних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я.
(частина друга статтi 12 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI) |
Рiшення про проведення обов'язкових профiлактичних щеплень за епiдемiчними показаннями на вiдповiдних територiях та об'єктах приймають головний державний санiтарний лiкар України, головний державний санiтарний лiкар Автономної Республiки Крим, головнi державнi санiтарнi лiкарi областей, мiст Києва та Севастополя, головнi державнi санiтарнi лiкарi центральних органiв виконавчої влади, що реалiзують державну полiтику у сферах оборони i вiйськового будiвництва, охорони громадського порядку, виконання кримiнальних покарань, захисту державного кордону, Служби безпеки України.
(частина четверта статтi 12 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 14.04.2009р. N 1254-VI, вiд 16.10.2012р. N 5460-VI) |
Вiдомостi про профiлактичнi щеплення, поствакцинальнi ускладнення та про вiдмову вiд обов'язкових профiлактичних щеплень пiдлягають статистичному облiку i вносяться до вiдповiдних медичних документiв. Медичнi протипоказання, порядок проведення профiлактичних щеплень та реєстрацiї поствакцинальних ускладнень встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я.
Стаття 13. Вимоги до медичних iмунобiологiчних препаратiв, контроль за їх якiстю та застосуванням
Медичнi iмунобiологiчнi препарати можуть вiдпускатися громадянам за рецептами лiкарiв у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я.
Державний контроль за якiстю, ефективнiстю, безпечнiстю та правильнiстю застосування вiтчизняних та зарубiжних медичних iмунобiологiчних препаратiв здiйснюється центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi контролю якостi та безпеки лiкарських засобiв, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я.
(частина третя статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI) |
Зберiгання, транспортування, а також знешкодження непридатних для використання медичних iмунобiологiчних препаратiв здiйснюється з додержанням санiтарно-гiгiєнiчних i санiтарно-протиепiдемiчних правил i норм. Контроль за дотриманням встановлених порядку та умов зберiгання, транспортування, а також знешкодження медичних iмунобiологiчних препаратiв здiйснюється центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi контролю якостi та безпеки лiкарських засобiв.
(частина четверта статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI) |
Про кожний випадок поствакцинального ускладнення заклади та установи охорони, здоров'я незалежно вiд форм власностi зобов'язанi термiново повiдомити центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi контролю якостi та безпеки лiкарських засобiв.
(частина п'ята статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI) |
Стаття 14. Створення нових та генетично змiнених мiкроорганiзмiв i бiологiчно активних речовин
Пiдприємства, установи, органiзацiї незалежно вiд форм власностi, їх структурнi пiдроздiли (лабораторiї), в яких проводяться дослiдження, пов'язанi зi створенням нових та генетично змiнених мiкроорганiзмiв i бiологiчно активних речовин, пiдлягають обов'язковiй реєстрацiї в центральному органi виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi охорони здоров'я, з метою здiйснення державного контролю за проведенням таких дослiджень.
(стаття 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI) |
Стаття 15. Запобiгання iнфекцiйним захворюванням у дитячих закладах
Порядок проведення медичних оглядiв дiтей i форма довiдки для прийому їх до дитячих закладiв установлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я.
Працiвники дитячих закладiв зобов'язанi:
систематично проводити гiгiєнiчне навчання та виховання дiтей.
затверджують комплекснi програми i плани профiлактики та боротьби з цими iнфекцiями;
Органи виконавчої влади та органи мiсцевого самоврядування, органи державної санiтарно-епiдемiологiчної служби та заклади охорони здоров'я зобов'язанi перiодично повiдомляти через засоби масової iнформацiї про епiдемiчну ситуацiю та здiйснюванi протиепiдемiчнi заходи.
(частина друга статтi 17 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI) |
За вiдмову у наданнi iнформацiї, умисне перекручення або приховування об'єктивних даних про захворювання населення на iнфекцiйнi хвороби посадовi особи органiв та закладiв, зазначених у частинi другiй цiєї статтi, несуть вiдповiдальнiсть згiдно iз законом.
(частина третя статтi 17 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI) |
Громадяни та їх об'єднання мають право брати участь в обговореннi питань щодо розмiщення та будiвництва об'єктiв, що можуть негативно впливати на епiдемiчну ситуацiю, проектiв державних цiльових, регiональних i мiсцевих програм з питань захисту населення вiд iнфекцiйних хвороб i вносити пропозицiї з цих питань до вiдповiдних органiв виконавчої влади та органiв мiсцевого самоврядування, установ i органiзацiй.
(частина четверта статтi 17 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 09.02.2006 р. N 3421-IV) |
Стаття 19. Права осiб, якi хворiють на iнфекцiйнi хвороби чи є бактерiоносiями
Особи, якi хворiють на iнфекцiйнi хвороби чи є бактерiоносiями, мають право на:
Стаття 20. Обов'язки осiб, якi хворiють на iнфекцiйнi хвороби чи є бактерiоносiями
Особи, якi хворiють на iнфекцiйнi хвороби чи є бактерiоносiями, зобов'язанi:
вживати рекомендованих медичними працiвниками заходiв для запобiгання поширенню iнфекцiйних хвороб;
проходити у встановленi строки необхiднi медичнi огляди та обстеження.
Стаття 21. Обов'язковi профiлактичнi медичнi огляди
за мiсцем роботи, навчання, вiдпочинку тощо;
Данi про результати обов'язкових профiлактичних медичних оглядiв працiвникiв, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, заносяться до їх особистих медичних книжок та iнших медичних документiв i пiдлягають облiку у вiдповiдних органах державної санiтарно-епiдемiологiчної служби.
(частина п'ята статтi 21 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI) |
Стаття 22. Заходи щодо осiб, хворих на iнфекцiйнi хвороби, контактних осiб та бактерiоносiїв
Порядок госпiталiзацiї, лiкування та медичного нагляду за хворими на iнфекцiйнi хвороби, контактними особами та бактерiоносiями, умови їх перебування у вiдповiдних закладах охорони здоров'я та наукових установах установлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я.
Стаття 23. Вiдсторонення вiд роботи осiб, якi є бактерiоносiями
Перелiк видiв робiт, для виконання яких особи, якi є бактерiоносiями, можуть бути визнанi тимчасово або постiйно не придатними, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я.
Стаття 24. Надання медичної допомоги хворим на соцiально небезпечнi iнфекцiйнi хвороби
Стаття 25. Оздоровлення та соцiальний захист хворих на туберкульоз i членiв їх сiмей
Стаття 26. Лiкування та правовий захист хворих на iнфекцiйнi хвороби, що передаються статевим шляхом
Стаття 27. Лiкування та реабiлiтацiя хворих на проказу
Вимоги щодо розмiщення та утримання лепрозорiїв, особливостi протиепiдемiчного, лiкувального та реабiлiтацiйного режиму у цих закладах установлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я.
Роздiл V
САНIТАРНА ОХОРОНА ТЕРИТОРIЇ УКРАЇНИ, КАРАНТИН,
ОБМЕЖУВАЛЬНI ПРОТИЕПIДЕМIЧНI ЗАХОДИ
Стаття 28. Санiтарна охорона територiї України
Санiтарна охорона територiї України забезпечується проведенням профiлактичних i протиепiдемiчних заходiв та санiтарно-епiдемiологiчним наглядом на всiй територiї України. Правила санiтарної охорони територiї України затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.
(частина перша статтi 28 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII) |
Санiтарно-епiдемiологiчний нагляд здiйснюють санiтарно-карантиннi пiдроздiли вiдповiдних органiв державної санiтарно-епiдемiологiчної служби.
(частина друга статтi 28 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI, вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII) |
Частину четверту статтi 28 виключено
(частина четверта статтi 28 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 13.03.2012р. N 4496-VI, виключено згiдно iз Законом України вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII) |
Частину п'яту статтi 28 виключено
(згiдно iз Законом України вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII) |
Ввезення на територiю України товарiв не допускається у разi, якщо їх ввезення:
заборонено законодавством у зв'язку з небезпекою для життя i здоров'я людей;
може спричинити масовi iнфекцiйнi захворювання або отруєння людей.
(частина шоста статтi 28 у редакцiї Закону України вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII) |
Дипломатичнi представництва, консульськi установи, торговельнi представництва України за кордоном у разi виникнення в країнах їх перебування особливо небезпечних iнфекцiйних хвороб термiново повiдомляють про це центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi охорони здоров'я. З урахуванням епiдемiчної ситуацiї Кабiнет Мiнiстрiв України може встановити тимчасовi обмеження та особливi умови щодо транспортного сполучення з цими країнами, в'їзду в Україну iноземцiв та осiб без громадянства з цих країн, а також ввезення в Україну харчових продуктiв, продовольчої сировини, тварин, iнших вантажiв, товарiв i предметiв, що можуть бути факторами передачi iнфекцiї, а також виїзд громадян України до цих країн.
(частина сьома статтi 28 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI) |
Карантин встановлюється та вiдмiняється Кабiнетом Мiнiстрiв України.
(частина перша статтi 29 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI) |
Питання про встановлення карантину порушує перед Кабiнетом Мiнiстрiв України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я, за поданням головного державного санiтарного лiкаря України.
(статтю 29 доповнено новою частиною другою згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI, у зв'язку з цим частини другу - п'яту вважати вiдповiдно частинами третьою - шостою) |
У рiшеннi про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межi територiї карантину, затверджуються необхiднi профiлактичнi, протиепiдемiчнi та iншi заходи, їх виконавцi та термiни проведення, встановлюються тимчасовi обмеження прав фiзичних i юридичних осiб та додатковi обов'язки, що покладаються на них, пiдстави та порядок обов'язкової самоiзоляцiї, перебування особи в обсерваторi (обсервацiї), госпiталiзацiї до тимчасових закладiв охорони здоров'я (спецiалiзованих шпиталiв). Карантин встановлюється на перiод, необхiдний для лiквiдацiї епiдемiї чи спалаху особливо небезпечної iнфекцiйної хвороби. На цей перiод можуть змiнюватися режими роботи пiдприємств, установ, органiзацiй, вноситися iншi необхiднi змiни щодо умов їх виробничої та iншої дiяльностi.
(частина четверта статтi 29 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 13.04.2020р. N 555-IX) |
установлювати особливий режим в'їзду, виїзду на територiї карантину та окремих адмiнiстративно-територiальних одиниць громадян i транспортних засобiв, а у разi необхiдностi проводити санiтарний огляд речей, багажу, транспортних засобiв та вантажiв;
(абзац четвертий статтi 30 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 13.04.2020р. N 555-IX) |
створювати на в'їздах, виїздах на територiї карантину та окремих адмiнiстративно-територiальних одиниць, що знаходяться на територiї карантину, контрольно-пропускнi пункти, залучати в установленому порядку для роботи в цих пунктах вiйськовослужбовцiв, працiвникiв, матерiально-технiчнi та транспортнi засоби пiдприємств, установ, органiзацiй незалежно вiд форм власностi, частин та пiдроздiлiв центральних органiв виконавчої влади, що реалiзують державну полiтику у сферах оборони i вiйськового будiвництва, охорони громадського порядку.
(абзац сьомий статтi 30 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI, вiд 13.04.2020р. N 555-IX) |
Стаття 31. Обсерватори, тимчасовi заклади охорони здоров'я (спецiалiзованi шпиталi)
У разi встановлення карантину на час його дiї та вiдповiдно до потреби органи виконавчої влади, органи мiсцевого самоврядування утворюють на територiї карантину тимчасовi заклади охорони здоров'я (спецiалiзованi шпиталi), обсерватори. Тимчасовi заклади охорони здоров'я (спецiалiзованi шпиталi) утворюються за рiшенням органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування з метою додаткового забезпечення надання медичної допомоги населенню з можливiстю використання примiщень i майна iнших закладiв i установ.
Обов'язковiй госпiталiзацiї у спецiалiзованi лiкарнi пiдлягають хворi на особливо небезпечнi та небезпечнi iнфекцiйнi хвороби, а також особи з симптомами таких хвороб.
Порядок облаштування та функцiонування обсерваторiв, тимчасових закладiв охорони здоров'я (спецiалiзованих шпиталiв) встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я.
Обсервацiї та самоiзоляцiї пiдлягають особи, якi пiдпадають пiд критерiї, визначенi в рiшеннi про встановлення карантину.
Особи, якi виявили бажання залишити територiю карантину до його вiдмiни, повиннi отримати довiдку про можливiсть виїзду iз зони карантину протягом iнкубацiйного перiоду хвороби, яка видається за результатами медичного обстеження в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я.
На перiод перебування в самоiзоляцiї, обсервацiї, в тимчасових закладах охорони здоров'я (спецiалiзованих шпиталях) особi видається листок непрацездатностi, який оплачується в розмiрах i в порядку, встановлених законодавством для осiб, визнаних тимчасово непрацездатними внаслiдок захворювання.
(стаття 31 у редакцiї Закону України вiд 13.04.2020р. N 555-IX) |
Стаття 32. Обмежувальнi протиепiдемiчнi заходи
Роздiл VI
ДЕЗIНФЕКЦIЙНI ЗАХОДИ
Стаття 33. Види i порядок проведення дезiнфекцiйних заходiв
Дезiнфекцiйнi заходи подiляються на такi види:
Профiлактичнi дезiнфекцiйнi заходи проводяться органами державної санiтарно-епiдемiологiчної служби, а також суб'єктами пiдприємницької дiяльностi на пiдставi вiдповiдних договорiв з пiдприємствами, установами, органiзацiями незалежно вiд форм власностi та громадянами;
(абзац третiй статтi 33 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI) |
заключнi дезiнфекцiйнi заходи - заходи, що проводяться в осередку iнфекцiйної хвороби пiсля видалення з нього джерела iнфекцiї. Заключнi дезiнфекцiйнi заходи проводяться органами державної санiтарно-епiдемiологiчної служби.
(абзац шостий статтi 33 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI) |
Порядок проведення профiлактичних, поточних i заключних дезiнфекцiйних заходiв встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я, з урахуванням особливостей збудникiв iнфекцiйних хвороб, факторiв передачi iнфекцiї тощо.
Стаття 34. Дезiнфекцiйнi засоби
Роздiл VII
ОБЛIК ТА РЕЄСТРАЦIЯ IНФЕКЦIЙНИХ ХВОРОБ.
ЕПIДЕМIОЛОГIЧНЕ ОБСТЕЖЕННЯ
Стаття 35. Облiк та реєстрацiя iнфекцiйних хвороб
Облiк iнфекцiйних хвороб базується на системi обов'язкової реєстрацiї кожного їх випадку незалежно вiд мiсця i обставин виявлення та оперативного (екстреного) повiдомлення про нього закладiв охорони здоров'я визначених, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я для здiйснення протиепiдемiчних заходiв.
(частина перша статтi 35 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI, вiд 13.04.2020р. N 555-IX) |
Заклади та установи охорони здоров'я незалежно вiд форм власностi, суб'єкти пiдприємницької дiяльностi, що займаються медичною практикою, ведуть реєстрацiю та облiк iнфекцiйних хвороб i подають вiдповiднi статистичнi звiти. Перелiк iнфекцiйних хвороб, що пiдлягають реєстрацiї, порядок ведення їх облiку та звiтностi встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я.
(частина друга статтi 35 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI) |
У рiшеннi про встановлення карантину можуть визначатися особливий порядок облiку, реєстрацiї та обмiну iнформацiєю про випадки захворювання на перiод карантину. Особи, виннi в неправомiрному розголошеннi такої iнформацiї, притягаються до вiдповiдальностi в порядку, встановленому законом.
(статтю 35 доповнено частиною третьою згiдно iз Законом України вiд 13.04.2020р. N 555-IX) |
З метою здiйснення епiдемiологiчного пошуку випадкiв зараження коронавiрусною хворобою (COVID-19), а також ефективного виявлення осiб, якi мали контакт iз особами, хворими на коронавiрусну хворобу (COVID-19), та застосування обмежувальних протиепiдемiчних заходiв центральний орган виконавчої влади, що здiйснює формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я, забезпечує органiзацiю проведення посиленого тестування на амбулаторному та стацiонарному рiвнях залежно вiд медичних показань вiдповiдно до галузевих стандартiв медичної допомоги.
Тестування вiдповiдно до частини першої цiєї статтi є обов'язковим для:
осiб, якi звертаються за медичною допомогою з ознаками коронавiрусної хвороби (COVID-19);
осiб, якi мали встановлений контакт iз особою, хворою на коронавiрусну хворобу (COVID-19).
Регулярне тестування вiдповiдно до частини першої цiєї статтi є обов'язковим для:
медичних та iнших працiвникiв, якi працюють у закладах охорони здоров'я, що надають медичну допомогу хворим на коронавiрусну хворобу (COVID-19), а також осiб, якi здiйснюють заходи, пов'язанi з недопущенням поширення коронавiрусної хвороби (COVID-19), зокрема працiвникiв Нацiональної полiцiї та Нацiональної гвардiї, - незалежно вiд того, чи мали вони встановлений контакт iз особою, хворою на коронавiрусну хворобу (COVID-19).
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я, забезпечує проведення тестування на амбулаторному рiвнi для осiб, якi не потребують госпiталiзацiї вiдповiдно до галузевих стандартiв медичної допомоги. Для проведення тестування на амбулаторному рiвнi може забезпечуватися розгортання пунктiв тестування (вiдбору зразкiв матерiалiв) для подальшого транспортування вiдiбраних зразкiв у визначений заклад охорони здоров'я за адмiнiстративно-територiальною приналежнiстю. Тестування на амбулаторному рiвнi здiйснюється вiдповiдно до алгоритму, розробленого та затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я, який оновлюється та переглядається в порядку, визначеному законом. До проведення тестування на амбулаторному рiвнi можуть залучатися лiкарi-iнтерни, а також лiкарi-спецiалiсти без вимог щодо атестацiї на присвоєння чи пiдтвердження квалiфiкацiйної категорiї з урахуванням обмежень щодо їх залучення, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я.
(Закон доповнено статтею 351 згiдно iз Законом України вiд 07.05.2020р. N 587-IX, який дiє протягом термiну дiї карантину та обмежувальних заходiв, запроваджених Кабiнетом Мiнiстрiв України в порядку, встановленому законом, та протягом двох мiсяцiв з моменту їх вiдмiни) |
Порядок проведення епiдемiологiчного обстеження (розслiдування) епiдемiй та спалахiв iнфекцiйних хвороб встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони здоров'я.
Стаття 37. Робота в осередках iнфекцiйних хвороб
Посадовi особи закладiв охорони здоров'я незалежно вiд форм власностi та медичнi працiвники у разi виявлення хворого на iнфекцiйну хворобу зобов'язанi вжити заходiв для його тимчасової iзоляцiї, надати невiдкладну медичну допомогу, за необхiдностi органiзувати проведення поточних дезiнфекцiйних заходiв, термiново повiдомити вiдповiдний орган державної санiтарно-епiдемiологiчної служби та органiзувати госпiталiзацiю хворого до вiдповiдного закладу охорони здоров'я.
(частина перша статтi 38 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI) |
Держава забезпечує страховi виплати в таких розмiрах медичним працiвникам закладiв охорони здоров'я:
(абзац перший частини другої статтi 39 у редакцiї Закону України вiд 17.11.2021р. N 1894-IX) |
1) у разi встановлення групи iнвалiдностi внаслiдок захворювання на коронавiрусну хворобу (COVID-19) протягом одного року з дня захворювання, за умови, що таке захворювання пов'язане з виконанням професiйних обов'язкiв в умовах пiдвищеного ризику зараження, - залежно вiд встановленої працiвнику групи iнвалiдностi та ступеня втрати професiйної працездатностi, але не менше 300-кратного розмiру прожиткового мiнiмуму, встановленого законом для працездатних осiб на 1 сiчня календарного року, в якому встановлено групу iнвалiдностi;
(пункт 1 частини другої статтi 39 у редакцiї Закону України вiд 02.06.2021р. N 1513-IX) |
2) у разi смертi працiвника - у 750-кратному розмiрi прожиткового мiнiмуму, встановленого законом для працездатних осiб на 1 сiчня календарного року.
(статтю 39 доповнено частиною другою згiдно iз Законом України вiд 07.05.2020р. N 588-IX) |
Розмiр та порядок здiйснення страхових виплат, передбачених пунктом 1 частини другої цiєї статтi, визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.
(статтю 39 доповнено частиною третьою згiдно iз Законом України вiд 07.05.2020р. N 588-IX) |
У разi настання обставин, передбачених пунктом 1 частини другої цiєї статтi, страхова виплата призначається i виплачується працiвниковi протягом одного мiсяця з дня виникнення права на страхову виплату.
(статтю 39 доповнено частиною четвертою згiдно iз Законом України вiд 07.05.2020р. N 588-IX) |
У разi настання обставин, передбачених пунктом 2 частини другої цiєї статтi, страхова виплата призначається i виплачується разово та в рiвних частинах членам сiм'ї, батькам та утриманцям померлого працiвника протягом одного мiсяця з дня виникнення права на страхову виплату. Члени сiм'ї та батьки померлого працiвника визначаються вiдповiдно до Сiмейного кодексу України.
(статтю 39 доповнено частиною четвертою згiдно iз Законом України вiд 07.05.2020р. N 588-IX) |
У разi настання обставин, передбачених пунктом 2 частини другої цiєї статтi, пiд час дiї карантину або обмежувальних заходiв, пов'язаних iз поширенням коронавiрусної хвороби (COVID-19), медичний працiвник, смерть якого настала внаслiдок iнфiкування коронавiрусною хворобою (COVID-19), прирiвнюється за своїм статусом до вiйськовослужбовця, який проходив вiйськову службу, смерть якого настала внаслiдок поранення, контузiї, калiцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язкiв вiйськової служби. Члени сiм'ї такого працiвника, його батьки та утриманцi користуються усiма правами та гарантiями, передбаченими законодавством України для членiв сiм'ї, батькiв та утриманцiв вiйськовослужбовцiв, якi проходили вiйськову службу та смерть яких настала внаслiдок поранення, контузiї, калiцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язкiв вiйськової служби з урахуванням положень цього Закону.
(статтю 39 доповнено частиною шостою згiдно iз Законом України вiд 07.05.2020р. N 588-IX) |
У разi залучення до боротьби з коронавiрусною хворобою (COVID-19) державними i комунальними закладами охорони здоров'я студентiв-медикiв старших курсiв (5 i 6 курс) та iнтернiв, допущених до роботи вiдповiдно до вимог статтi 24 Кодексу законiв про працю України, на таких студентiв-медикiв та iнтернiв поширюється в повному обсязi дiя частин другої - шостої цiєї статтi.
(статтю 39 доповнено частиною сьомою згiдно iз Законом України вiд 07.05.2020р. N 588-IX) |
Для цiлей цiєї статтi медичними працiвниками (працiвниками) закладiв охорони здоров'я є: медичнi працiвники закладiв охорони здоров'я всiх форм власностi, найманi медичнi працiвники фiзичних осiб - пiдприємцiв, якi одержали лiцензiю на провадження господарської дiяльностi з медичної практики, а також фiзичнi особи - пiдприємцi, якi одержали лiцензiю на провадження господарської дiяльностi з медичної практики i безпосередньо надають медичну допомогу.
(статтю 39 доповнено частиною восьмою згiдно iз Законом України вiд 17.11.2021р. N 1894-IX) |
За перiод роботи по лiквiдацiї епiдемiй i спалахiв iнфекцiйних хвороб, а також в осередках особливо небезпечних i небезпечних iнфекцiйних хвороб посадовi оклади медичним та iншим працiвникам встановлюються в порядку i розмiрах, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi трудових вiдносин та соцiального захисту населення.
(частина друга статтi 40 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5460-VI) |
Стаття 41. Вiдповiдальнiсть за порушення законодавства про захист населення вiд iнфекцiйних хвороб
Роздiл IX
МIЖНАРОДНЕ СПIВРОБIТНИЦТВО
Стаття 42. Мiжнародне спiвробiтництво України у сферi захисту населення вiд iнфекцiйних хвороб
Стаття 43. Мiжнароднi договори
21. Тимчасово, на час дiї карантину, запровадженого у зв'язку з поширенням коронавiрусної хвороби (COVID-19), та/або запровадження надзвичайного стану у зв'язку iз запобiганням виникненню i поширенню коронавiрусної хвороби (COVID-19) та з метою забезпечення виробництва дезiнфекцiйних засобiв, дозволити:
виробництво дезiнфекцiйних засобiв (код згiдно з УКТ ЗЕД 3808 94 90 00) без їх державної реєстрацiї у встановленому законодавством порядку, за умови вiдсутностi у такому дезiнфекцiйному засобi дiючих речовин, небезпечних для здоров'я людини;
застосування дезiнфекцiйних засобiв (код згiдно з УКТ ЗЕД 3808 94 90 00), не зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, за умови вiдсутностi у такому дезiнфекцiйному засобi дiючих речовин, небезпечних для здоров'я людини.
(роздiл X доповнено пунктом 21 згiдно iз Законом України вiд 30.03.2020р. N 540-IX) |
22. Тимчасово, на перiод здiйснення заходiв щодо запобiгання виникненню i поширенню коронавiрусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабiнетом Мiнiстрiв України, громадяни України, якi повертаються до України з країн, де виявлено особливо небезпечнi iнфекцiйнi хвороби, зобов'язанi виконувати обмежувальнi протиепiдемiчнi заходи, встановленi уповноваженими органами, у тому числi щодо перебування в iзоляцiї на визначений цими органами термiн.
(роздiл X доповнено пунктом 22 згiдно iз Законом України вiд 30.03.2020р. N 540-IX) |
23. Тимчасово, на перiод здiйснення заходiв щодо запобiгання виникненню i поширенню коронавiрусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабiнетом Мiнiстрiв України, з урахуванням епiдемiчної ситуацiї, можуть бути запровадженi обмежувальнi протиепiдемiчнi заходи щодо фiзичних осiб.
За порушення встановлених обмежувальних протиепiдемiчних заходiв особи несуть вiдповiдальнiсть згiдно iз законом.
(роздiл X доповнено пунктом 23 згiдно iз Законом України вiд 30.03.2020р. N 540-IX) |
3. Кабiнету Мiнiстрiв України протягом шести мiсяцiв пiсля набрання чинностi цим Законом:
привести у вiдповiднiсть з цим Законом свої нормативно-правовi акти;
Президент України | Л.КУЧМА |
м. Київ
6 квiтня 2000 року
N 1645-III
Copyright © 2024 НТФ «Интес» Все права сохранены. |