ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про рослинний свiт

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 19 березня 2009 року N 1158-VI,
вiд 16 червня 2011 року N 3530-VI,
вiд 16 жовтня 2012 року N 5456-VI,
вiд 4 липня 2013 року N 406-VII,
вiд 9 квiтня 2014 року N 1193-VII,
вiд 23 травня 2017 року N 2059-VIII,
вiд 6 вересня 2018 року N 2530-VIII,
вiд 14 сiчня 2020 року N 440-IX,
вiд 13 квiтня 2020 року N 554-IX

(У текстi Закону слова "центральний орган виконавчої влади у галузi охорони навколишнього природного середовища", "спецiально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузi охорони навколишнього природного середовища" в усiх вiдмiнках замiнено словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони навколишнього природного середовища" у вiдповiдному вiдмiнку згiдно iз Законом України вiд 16 жовтня 2012 року N 5456-VI)

Роздiл I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Законодавство України про рослинний свiт

     Вiдносини у сферi охорони, використання та вiдтворення рослинного свiту регулюються Конституцiєю України, законами України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про природно-заповiдний фонд України", Лiсовим кодексом України, цим Законом та iншими нормативно-правовими актами.

     Вiдносини у сферi охорони, використання та вiдтворення рослин i багаторiчних насаджень сiльськогосподарського призначення регулюються вiдповiдним законодавством України.

     Стаття 2. Завдання законодавства України про рослинний свiт

     Завданням законодавства України про рослинний свiт є регулювання суспiльних вiдносин у сферi охорони, використання та вiдтворення дикорослих та iнших несiльськогосподарського призначення судинних рослин, мохоподiбних, водоростей, лишайникiв, а також грибiв, їх угруповань i мiсцезростань.

     Стаття 3. Визначення основних термiнiв

     У цьому Законi наведенi нижче термiни вживаються в такому значеннi:

     рослинний свiт - сукупнiсть усiх видiв рослин, а також грибiв та утворених ними угруповань на певнiй територiї;

     дикорослi рослини - рослини, що природно зростають на певнiй територiї;

     природнi рослиннi угруповання - сукупнiсть видiв рослин, що зростають в межах певних дiлянок та перебувають у тiснiй взаємодiї як мiж собою, так i з умовами довкiлля;

     аклiматизацiя - пристосування (адаптацiя) виду до нових умов iснування у зв'язку зi штучним його переселенням;

     iнтродукцiя - штучне введення виду до складу рослинного свiту поза межами його природного ареалу;

     об'єкти рослинного свiту - дикорослi та iншi несiльськогосподарського призначення судиннi рослини, мохоподiбнi, водоростi, лишайники, а також гриби на всiх стадiях розвитку та утворенi ними природнi угруповання;

     природнi рослиннi ресурси - об'єкти рослинного свiту, що використовуються або можуть бути використанi населенням, для потреб виробництва та iнших потреб.

     Стаття 4. Природнi рослиннi ресурси загальнодержавного та мiсцевого значення

     Природнi рослиннi ресурси за своєю екологiчною, господарською, науковою, оздоровчою, рекреацiйною цiннiстю та iншими ознаками подiляються на природнi рослиннi ресурси загальнодержавного та мiсцевого значення.

     До природних рослинних ресурсiв загальнодержавного значення належать:

     а) об'єкти рослинного свiту у межах:

     внутрiшнiх морських вод i територiального моря, континентального шельфу та виключної (морської) економiчної зони України;

     поверхневих вод (озер, водосховищ, рiчок, каналiв), що розташованi i використовуються на територiї бiльш нiж однiєї областi, а також їх приток усiх порядкiв;

     природних та бiосферних заповiдникiв, нацiональних природних паркiв, а також заказникiв, пам'яток природи, ботанiчних садiв, дендрологiчних паркiв, зоологiчних паркiв, паркiв-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення;

     б) лiсовi ресурси державного значення;

     в) рiдкiснi i такi, що перебувають пiд загрозою зникнення, судиннi рослини, мохоподiбнi, водоростi, лишайники, а також гриби, види яких занесенi до Червоної книги України;

     г) рiдкiснi i такi, що перебувають пiд загрозою зникнення, та типовi природнi рослиннi угруповання, занесенi до Зеленої книги України.

     До природних рослинних ресурсiв загальнодержавного значення законодавством України можуть бути вiднесенi й iншi об'єкти рослинного свiту.

     До природних рослинних ресурсiв мiсцевого значення вiдносяться дикорослi та iншi несiльськогосподарського призначення судиннi рослини, мохоподiбнi, водоростi, лишайники, а також гриби, не вiднесенi до природних рослинних ресурсiв загальнодержавного значення.

     Стаття 5. Основнi вимоги до охорони, використання та вiдтворення рослинного свiту

     Пiд час здiйснення дiяльностi, яка впливає на стан охорони, використання та вiдтворення рослинного свiту, необхiдно дотримуватися таких основних вимог:

     збереження природної просторової, видової, популяцiйної та ценотичної рiзноманiтностi об'єктiв рослинного свiту;

     збереження умов мiсцезростання дикорослих рослин i природних рослинних угруповань;

     науково обгрунтованого, невиснажливого використання природних рослинних ресурсiв;

     здiйснення заходiв щодо запобiгання негативному впливу господарської дiяльностi на рослинний свiт;

     охорони об'єктiв рослинного свiту вiд пожеж, захист вiд шкiдникiв i хвороб;

     здiйснення заходiв щодо вiдтворення об'єктiв рослинного свiту;

     регулювання поширення та чисельностi дикорослих рослин i використання їх запасiв з врахуванням iнтересiв охорони здоров'я населення.

     Вказанi вимоги враховуються пiд час розробки проектiв законодавчих актiв, загальнодержавних, мiждержавних, регiональних програм та здiйснення заходiв з охорони, використання та вiдтворення рослинного свiту.

     Стаття 6. Органи, що здiйснюють державне управлiння у сферi охорони, використання та вiдтворення рослинного свiту

     Державне управлiння у сферi охорони, використання та вiдтворення рослинного свiту здiйснюють Кабiнет Мiнiстрiв України, Рада мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiсцевi органи виконавчої влади та органи мiсцевого самоврядування, центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику iз здiйснення державного нагляду (контролю) у сферi охорони навколишнього природного середовища, рацiонального використання, вiдтворення i охорони природних ресурсiв, та iншi центральнi органи виконавчої влади вiдповiдно до їх компетенцiї.

(стаття 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5456-VI)

     Стаття 7. Участь громадян та їх об'єднань у здiйсненнi заходiв щодо охорони, використання та вiдтворення рослинного свiту

     Громадяни та їх об'єднання вiдповiдно до законодавства мають право брати участь у розглядi центральними органами виконавчої влади, Радою мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiсцевими органами виконавчої влади та органами мiсцевого самоврядування питань, пов'язаних з охороною, використанням та вiдтворенням рослинного свiту, сприяти цим органам у здiйсненнi заходiв щодо охорони, невиснажливого використання та вiдтворення об'єктiв рослинного свiту, а також iнiцiювати вiдповiднi заходи.

Роздiл II
ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РОСЛИННИХ РЕСУРСIВ

     Стаття 8. Форми використання природних рослинних ресурсiв

     Використання природних рослинних ресурсiв здiйснюється в порядку загального або спецiального використання.

     Стаття 9. Загальне використання природних рослинних ресурсiв

     У порядку загального використання природних рослинних ресурсiв громадяни можуть збирати лiкарську i технiчну сировину, квiти, ягоди, плоди, гриби та iншi харчовi продукти для задоволення власних потреб, а також використовувати цi ресурси в рекреацiйних, оздоровчих, культурно-освiтнiх та виховних цiлях.

     Загальне використання природних рослинних ресурсiв здiйснюється громадянами з додержанням правил, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони навколишнього природного середовища, без надання їм вiдповiдних дозволiв.

     Збирання у порядку загального використання дикорослих рослин, вiднесених до перелiку наркотиковмiсних рослин, їх плодiв, насiння, пiсляжнивних залишкiв, вiдходiв сировини тощо, забороняється.

     Торгiвля лiкарськими i декоративними видами рослин та їх частинами (коренi, стебла, плоди тощо), зiбраними в порядку загального використання природних рослинних ресурсiв, забороняється.

     Загальне використання природних рослинних ресурсiв у разi їх виснаження, рiзкого зменшення популяцiйної та ценотичної рiзноманiтностi тощо може бути обмежене Радою мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiсцевими органами виконавчої влади та органами мiсцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi охорони навколишнього природного середовища, iншими уповноваженими центральними органами виконавчої влади вiдповiдно до їх компетенцiї.

(частина п'ята статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5456-VI)

     Стаття 10. Спецiальне використання природних рослинних ресурсiв

     Спецiальне використання природних рослинних ресурсiв здiйснюється за дозволом юридичними або фiзичними особами для задоволення їх виробничих та наукових потреб, а також з метою отримання прибутку вiд реалiзацiї цих ресурсiв або продуктiв їх переробки.

     За умови додержання вимог законодавства можуть здiйснюватися такi види спецiального використання природних рослинних ресурсiв:

     збирання лiкарських рослин;

     заготiвля деревини пiд час рубок головного користування;

     заготiвля живицi;

     заготiвля кори, лубу, деревної зеленi, деревних сокiв тощо;

     збирання квiтiв, ягiд, плодiв, горiхiв, насiння, грибiв, лiсової пiдстилки, очерету тощо;

     заготiвля сiна;

     випасання худоби.

     Законодавством України можуть передбачатися й iншi види спецiального використання природних рослинних ресурсiв.

     Спецiальне використання природних рослинних ресурсiв загальнодержавного значення здiйснюється за дозволом, що видається в порядку, який визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Спецiальне використання природних рослинних ресурсiв мiсцевого значення здiйснюється за дозволом, що видається в порядку, який визначається Верховною Радою Автономної Республiки Крим та органами мiсцевого самоврядування.

     Заготiвля деревини пiд час рубок головного користування, живицi на земельних дiлянках лiсового фонду здiйснюється в порядку, що встановлюється Лiсовим кодексом України. Iншi види спецiального використання рослинних ресурсiв на земельних дiлянках лiсового фонду здiйснюються в порядку, що встановлюється цим Законом, Лiсовим кодексом України та iншими нормативно-правовими актами.

     Реалiзацiя лiкарської та технiчної сировини дикорослих рослин юридичними або фiзичними особами, якi не мають дозволу на спецiальне використання природних рослинних ресурсiв, забороняється.

     Не потребують дозволу на спецiальне використання природних рослинних ресурсiв:

     власники земельних дiлянок, на яких знаходяться об'єкти рослинного свiту, крiм тих, що занесенi до Червоної книги України та Зеленої книги України;

     користувачi (в тому числi орендарi) земельних дiлянок, якi їм надано для цiльового призначення (ведення селянського (фермерського) господарства, особистого пiдсобного господарства, колективного садiвництва, городництва, сiнокосiння, випасання худоби), за винятком використання ними дикорослих судинних рослин, мохоподiбних, водоростей, лишайникiв, а також грибiв, види яких занесенi до Червоної книги України, та природних рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України.

     Форма дозволу на спецiальне використання природних рослинних ресурсiв встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Видача дозволiв на спецiальне використання природних рослинних ресурсiв здiйснюється у межах лiмiтiв їх використання.

     Стаття 11. Лiмiти спецiального використання природних рослинних ресурсiв

     Лiмiти спецiального використання природних рослинних ресурсiв загальнодержавного значення встановлюються на пiдставi науково обгрунтованих нормативiв центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони навколишнього природного середовища.

     Порядок встановлення лiмiтiв спецiального використання природних рослинних ресурсiв загальнодержавного значення затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Порядок встановлення лiмiтiв спецiального використання природних рослинних ресурсiв мiсцевого значення визначається Верховною Радою Автономної Республiки Крим та органами мiсцевого самоврядування за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони навколишнього природного середовища.

(частина третя статтi 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5456-VI)

     Стаття 12. Збiр за використання природних рослинних ресурсiв

     Загальне використання природних рослинних ресурсiв в Українi здiйснюється безоплатно.

     Спецiальне використання природних рослинних ресурсiв є платним.

     Розмiр збору за спецiальне використання природних рослинних ресурсiв визначається з урахуванням природних запасiв, поширення, цiнностi, можливостi вiдтворення, продуктивностi цих ресурсiв.

     Вiд збору за спецiальне використання природних рослинних ресурсiв звiльняються:

     науково-дослiднi установи, навчальнi та освiтнi заклади, що проводять науковi дослiдження об'єктiв рослинного свiту з метою їх охорони, невиснажливого використання та вiдтворення, за винятком використання ними дикорослих судинних рослин, мохоподiбних, водоростей, лишайникiв, а також грибiв, види яких занесенi до Червоної книги України, та природних рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України;

     власники земельних дiлянок;

     користувачi (в тому числi орендарi) земельних дiлянок, за винятком використання ними дикорослих судинних рослин, мохоподiбних, водоростей, лишайникiв, а також грибiв, види яких занесенi до Червоної книги України, та природних рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, для задоволення природними рослинними ресурсами власних потреб без права їх реалiзацiї.

     Порядок визначення збору та нормативи плати за спецiальне використання природних рослинних ресурсiв встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 13. Розподiл збору за спецiальне використання природних рослинних ресурсiв

     Збiр за спецiальне використання природних рослинних ресурсiв загальнодержавного значення зараховується до вiдповiдних бюджетiв згiдно з законодавством.

     Збiр за спецiальне використання природних рослинних ресурсiв мiсцевого значення зараховується в повному розмiрi до вiдповiдних мiсцевих бюджетiв.

     Стаття 14. Мета використання природних рослинних ресурсiв

     Використання природних рослинних ресурсiв за умови додержання встановлених вимог може здiйснюватися з метою:

     природоохоронною;

     рекреацiйною;

     оздоровчою;

     культурно-освiтньою;

     виховною;

     науково-дослiдною;

     господарською:

     а) для забезпечення потреб населення та виробництва у технiчнiй, лiкарськiй, пряно-ароматичнiй, харчовiй сировинi з дикорослих рослин;

     б) для випасання худоби, для забезпечення iнших потреб тваринництва;

     в) для потреб бджiльництва;

     г) для потреб мисливського та рибного господарства.

     Природнi рослиннi ресурси можуть використовуватися з господарською метою i для iнших потреб, передбачених законодавством.

     Стаття 15. Використання природних рослинних ресурсiв з природоохоронною, рекреацiйною, оздоровчою, культурно-освiтньою та виховною метою

     Використання природних рослинних ресурсiв з природоохоронною, рекреацiйною, оздоровчою, культурно-освiтньою та виховною метою здiйснюється в порядку загального використання.

     Стаття 16. Використання природних рослинних ресурсiв з науково-дослiдною метою

     Для проведення науково-дослiдних робiт, пов'язаних з використанням природних рослинних ресурсiв, у встановленому земельним законодавством порядку можуть визначатися спецiальнi земельнi дiлянки, на яких зростають об'єкти рослинного свiту.

     Правила використання природних рослинних ресурсiв з науково-дослiдною метою затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони навколишнього природного середовища.

     У разi виявлення порушення законодавства про рослинний свiт та використання природних рослинних ресурсiв не з науково-дослiдною метою у встановленому законодавством порядку може бути прийняте рiшення про обмеження або заборону використання природних рослинних ресурсiв.

     Стаття 17. Використання природних рослинних ресурсiв для забезпечення потреб виробництва у технiчнiй, лiкарськiй, пряно-ароматичнiй, харчовiй сировинi з дикорослих рослин

     Промислове збирання технiчної, лiкарської, пряно-ароматичної, харчової сировини з дикорослих рослин провадиться з урахуванням принципiв невиснаження природних рослинних ресурсiв, збереження сприятливих умов для життя диких тварин та охорони довкiлля.

     Закупiвля лiкарської та технiчної сировини з дикорослих рослин у юридичних або фiзичних осiб здiйснюється за умови наявностi у них дозволiв на спецiальне використання природних рослинних ресурсiв.

     Збирання технiчної, лiкарської, пряно-ароматичної, харчової сировини з дикорослих рослин здiйснюється вiдповiдно до Правил, що затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони навколишнього природного середовища.

     Стаття 18. Використання природних рослинних ресурсiв для випасання худоби та забезпечення iнших потреб тваринництва

     Використання природних рослинних ресурсiв для випасання худоби та забезпечення iнших потреб тваринництва здiйснюється на земельних дiлянках, що визначаються в установленому земельним законодавством порядку.

     Використання природних рослинних ресурсiв для випасання худоби та забезпечення iнших потреб тваринництва забороняється, якщо це може призвести до деградацiї земель, зайнятих об'єктами рослинного свiту, або перешкоджає їх своєчасному природному вiдтворенню.

     Стаття 19. Використання природних рослинних ресурсiв для потреб бджiльництва

     Використання природних рослинних ресурсiв для потреб бджiльництва здiйснюється безоплатно i без отримання дозволу на спецiальне використання природних рослинних ресурсiв шляхом розмiщення пасiк на вiдповiдних земельних дiлянках за погодженням з власником, користувачем (в тому числi орендарем) такої дiлянки.

     Стаття 20. Використання природних рослинних ресурсiв для потреб мисливського i рибного господарства

     Використання природних рослинних ресурсiв для потреб мисливського i рибного господарства здiйснюється з врахуванням вимог цього Закону, а також земельного, водного законодавства та нормативно-правових актiв з питань ведення мисливського i рибного господарства.

     Юридичнi або фiзичнi особи, якi здiйснюють ведення мисливського i рибного господарства, зобов'язанi здiйснювати заходи щодо охорони природних рослинних угруповань на територiї закрiплених за ними мисливських угiдь та рибогосподарських водойм.

     Стаття 21. Особливостi використання природних рослинних ресурсiв, якi знаходяться на земельних дiлянках, що зазнали радiоактивного забруднення

     Використання природних рослинних ресурсiв, якi знаходяться на земельних дiлянках, що зазнали радiоактивного забруднення, здiйснюється в порядку, встановленому Законом України "Про правовий режим територiї, що зазнала радiоактивного забруднення внаслiдок Чорнобильської катастрофи", цим Законом та iншими нормативно-правовими актами.

     Стаття 22. Регулювання поширення i чисельностi окремих видiв дикорослих рослин

     З метою охорони здоров'я населення, запобiгання захворюванню тварин та заподiянню збиткiв рослинному свiту, господарюючим суб'єктам можуть здiйснюватися заходи, спрямованi на регулювання поширення i чисельностi окремих видiв дикорослих рослин (отруйних, наркотиковмiсних, карантинних тощо).

     Цi заходи не повиннi завдавати шкоди iншим об'єктам рослинного та тваринного свiту.

     Перелiк дикорослих видiв рослин, поширення i чисельнiсть яких пiдлягають регулюванню, а також порядок здiйснення вiдповiдних заходiв щодо регулювання їх поширення i чисельностi визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони навколишнього природного середовища, за погодженням iз вiдповiдними центральними органами виконавчої влади.

Роздiл III
ВIДТВОРЕННЯ ПРИРОДНИХ РОСЛИННИХ РЕСУРСIВ

     Стаття 23. Вiдтворення природних рослинних ресурсiв

     Вiдтворення природних рослинних ресурсiв здiйснюється власниками та користувачами (в тому числi орендарями) земельних дiлянок, на яких знаходяться об'єкти рослинного свiту.

     Вiдтворення природних рослинних ресурсiв забезпечується:

     сприянням природному вiдновленню рослинного покриву;

     штучним поновленням природних рослинних ресурсiв;

     запобiганням небажаним змiнам природних рослинних угруповань та негативному впливу на них господарської дiяльностi;

     зупиненням (тимчасово) господарської дiяльностi з метою створення умов для вiдновлення деградованих природних рослинних угруповань.

     Обсяги робiт з вiдтворення природних рослинних ресурсiв i способи їх проведення визначаються проектами, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi охорони навколишнього природного середовища.

(частина третя статтi 23 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5456-VI)

     Стаття 24. Способи вiдтворення природних рослинних ресурсiв

     Роботи, пов'язанi з вiдтворенням природних рослинних ресурсiв, здiйснюються способами, що забезпечують їх вiдтворення в найкоротшi термiни та не суперечать чинному законодавству i не завдають шкоди здоров'ю людини та довкiллю.

     Правила вiдтворення природних рослинних ресурсiв затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони навколишнього природного середовища.

Роздiл IV
ОХОРОНА РОСЛИННОГО СВIТУ

     Стаття 25. Охорона рослинного свiту

     Охорона рослинного свiту передбачає здiйснення комплексу заходiв, спрямованих на збереження просторової, видової, популяцiйної та ценотичної рiзноманiтностi i цiлiсностi об'єктiв рослинного свiту, охорону умов їх мiсцезростання, збереження вiд знищення, пошкодження, захист вiд шкiдникiв i хвороб, а також невиснажливе використання.

     Охорона рослинного свiту здiйснюється центральними та мiсцевими органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування, власниками та користувачами (в тому числi орендарями) земельних дiлянок, на яких знаходяться об'єкти рослинного свiту, а також користувачами природних рослинних ресурсiв.

     Стаття 26. Забезпечення охорони рослинного свiту

     Охорона рослинного свiту забезпечується:

     1) встановленням правил i норм охорони, використання та вiдтворення об'єктiв рослинного свiту;

     2) забороною та обмеженням використання природних рослинних ресурсiв у разi необхiдностi;

     3) здiйсненням оцiнки впливу на довкiлля та iнших заходiв з метою запобiгання загибелi об'єктiв рослинного свiту в результатi господарської дiяльностi;

(пункт 3 частини першої статтi 26 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.05.2017р. N 2059-VIII, який вводиться в дiю з 18.12.2017р.)

     4) захистом земель, зайнятих об'єктами рослинного свiту, вiд ерозiї, селей, пiдтоплення, затоплення, заболочення, засолення, висушення, ущiльнення, засмiчення, забруднення промисловими i побутовими вiдходами i стоками, хiмiчними й радiоактивними речовинами та вiд iншого несприятливого впливу;

     5) створенням та оголошенням територiй та об'єктiв природно-заповiдного фонду;

     6) органiзацiєю наукових дослiджень, спрямованих на забезпечення здiйснення заходiв щодо охорони та вiдтворення об'єктiв рослинного свiту;

     7) розвитком системи iнформування про об'єкти рослинного свiту та вихованням у громадян дбайливого ставлення до них;

     8) створенням системи державного облiку та здiйсненням державного контролю за охороною, використанням та вiдтворенням рослинного свiту;

     9) занесенням рiдкiсних i таких, що перебувають пiд загрозою зникнення, видiв рослин до Червоної книги України, та рiдкiсних i таких, що перебувають пiд загрозою зникнення, та типових природних рослинних угруповань - до Зеленої книги України;

     10) встановленням юридичної вiдповiдальностi за порушення порядку охорони та використання природних рослинних ресурсiв;

     11) здiйсненням iнших заходiв i встановленням законодавством iнших вимог щодо охорони рослинного свiту.

     Стаття 27. Збереження умов мiсцезростання об'єктiв рослинного свiту

     Пiдприємства, установи, органiзацiї та громадяни, дiяльнiсть яких пов'язана з розмiщенням, проектуванням, реконструкцiєю, забудовою населених пунктiв, пiдприємств, споруд та iнших об'єктiв, а також введенням їх в експлуатацiю, повиннi передбачати i здiйснювати заходи щодо збереження умов мiсцезростання об'єктiв рослинного свiту.

     Будiвництво, введення в експлуатацiю пiдприємств, споруд та iнших об'єктiв i застосування технологiй, що викликають порушення стану та умов мiсцезростання об'єктiв рослинного свiту, засмiчення, а також забруднення хiмiчними та iншими токсичними речовинами територiй, зайнятих ними, забороняється.

     Випалювання сухої рослинностi або її залишкiв здiйснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони навколишнього природного середовища.

(частина третя статтi 27 у редакцiї Законiв України вiд 16.10.2012р. N 5456-VI, вiд 09.04.2014р. N 1193-VII)

     З територiй, вiдведених пiд забудову населених пунктiв, пiдприємств, споруд та iнших об'єктiв, будiвництво дорiг, трубопроводiв, лiнiй електропередачi i зв'язку, а також з тих земель, що пiдлягають затопленню, рiдкiснi рослини i такi, що перебувають пiд загрозою зникнення, повиннi бути пересадженi на дiлянки з однотипними умовами мiсцезростання. Пересаджувати такi рослини зобов'язанi юридичнi або фiзичнi особи, якi здiйснюють цю забудову.

     Стаття 28. Врахування вимог щодо охорони рослинного свiту пiд час проведення експертизи та здiйснення оцiнки впливу на довкiлля

(назва статтi 28 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.05.2017р. N 2059-VIII, який вводиться в дiю з 18.12.2017р.)

     Пiд час проведення експертизи проектiв схем розвитку i розмiщення продуктивних сил, генеральних планiв розвитку населених пунктiв, схем районного планування та iншої документацiї, а також пiд час здiйснення оцiнки впливу на довкiлля, проектiв будiвництва i реконструкцiї (розширення, технiчного переоснащення) пiдприємств, споруд та iнших об'єктiв, впровадження нової технiки, технологiї обов'язково повинен враховуватися їх вплив на стан рослинного свiту та умови його мiсцезростання.

(стаття 28 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.05.2017р. N 2059-VIII, який вводиться в дiю з 18.12.2017р.)

     Стаття 29. Врахування вимог щодо охорони об'єктiв рослинного свiту пiд час розробки i встановлення екологiчних нормативiв

     Пiд час розробки i встановлення екологiчних нормативiв повиннi враховуватися вимоги щодо охорони об'єктiв рослинного свiту, передбаченi цим Законом.

     Стаття 30. Охорона рiдкiсних i таких, що перебувають пiд загрозою зникнення, видiв рослин

     Рiдкiснi i такi, що перебувають пiд загрозою зникнення, види рослин, що зростають в природних умовах на територiї України, в межах її територiальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економiчної зони, пiдлягають особливiй охоронi i заносяться до Червоної книги України.

     Види рослин, якi не занесенi до Червоної книги України, але є рiдкiсними або такими, що перебувають пiд загрозою зникнення на територiї Автономної Республiки Крим, областей, мiст Києва i Севастополя, можуть заноситися до Перелiку видiв рослин, що пiдлягають особливiй охоронi на цих територiях. Перелiк та Положення про нього затверджуються Верховною Радою Автономної Республiки Крим, вiдповiдними обласними, Київською та Севастопольською мiськими радами.

     Стаття 31. Охорона рiдкiсних i таких, що перебувають пiд загрозою зникнення, та типових природних рослинних угруповань

     Рiдкiснi i такi, що перебувають пiд загрозою зникнення, та типовi природнi рослиннi угруповання пiдлягають охоронi на всiй територiї України i заносяться до Зеленої книги України.

     Порядок ведення Зеленої книги України визначається Положенням про неї, яке затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 32. Ввезення в Україну i вивезення за її межi об'єктiв рослинного свiту

     Ввезення в Україну i вивезення за її межi об'єктiв рослинного свiту здiйснюються за правилами, встановленими законодавством України, у тому числi мiжнародними договорами України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.

(стаття 32 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.03.2009р. N 1158-VI, частина перша статтi 32 у редакцiї Закону України вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII)

     Документи (дозволи або сертифiкати), що видаються уповноваженими органами України вiдповiдно до Конвенцiї про мiжнародну торгiвлю видами дикої фауни i флори, що перебувають пiд загрозою зникнення, вносяться такими органами до єдиного державного iнформацiйного веб-порталу "Єдине вiкно для мiжнародної торгiвлi" вiдповiдно до Митного кодексу України у формi електронних документiв, засвiдчених електронним цифровим пiдписом, в день видачi таких документiв.

(статтю 32 доповнено частиною другою згiдно iз Законом України вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII)

     Митнi органи здiйснюють митнi формальностi, необхiднi для випуску у вiдповiдний митний режим об'єктiв рослинного свiту, що є об'єктами регулювання зазначеної Конвенцiї, на пiдставi документiв (дозволiв або сертифiкатiв), отриманих вiд уповноважених органiв України з використанням механiзму "єдиного вiкна" вiдповiдно до Митного кодексу України.

(статтю 32 доповнено частиною третьою згiдно iз Законом України вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII, частина третя статтi 32 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

Роздiл V
IНТРОДУКЦIЯ, АКЛIМАТИЗАЦIЯ, СЕЛЕКЦIЯ РОСЛИН ТА БОТАНIЧНI КОЛЕКЦIЇ

     Стаття 33. Iнтродукцiя та аклiматизацiя рослин

     Частину першу статтi 33 виключено

(частина перша статтi 33 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5456-VI, виключено згiдно iз Законом України вiд 09.04.2014р. N 1193-VII)

     Частину другу статтi 33 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 09.04.2014р. N 1193-VII)

     Вимоги щодо проведення переселення окремих видiв рослин у мiсцевостi, де вони ранiше не росли (iнтродукцiї) та аклiматизацiї дикорослих рослин визначаються Положенням про iнтродукцiю та аклiматизацiю рослин, яке розробляється i затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони навколишнього природного середовища, за погодженням iз Нацiональною академiєю наук України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi карантину та захисту рослин.

(частина третя статтi 33 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 16.10.2012р. N 5456-VI, вiд 09.04.2014р. N 1193-VII)

     Стаття 34. Селекцiя рослин

     Питання селекцiї дикорослих рослин регулюються спецiальним законодавством.

(стаття 34 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 16.10.2012р. N 5456-VI, вiд 09.04.2014р. N 1193-VII)

     Стаття 35. Ботанiчнi колекцiї

     Ботанiчнi колекцiї (колекцiї ботанiчних садiв, дендрарiїв, дендропаркiв, оранжерей, а також гербарiї, банки насiння та iншi види ботанiчних колекцiй), що мають наукову, культурно-освiтню, навчально-виховну та iншу державну цiннiсть, пiдлягають державному облiку.

     Правила створення, поповнення, зберiгання, державного облiку, а також використання, торгiвлi, ввезення, пересилання i вивезення за межi України ботанiчних колекцiй та їх об'єктiв затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони навколишнього природного середовища, за погодженням iз центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної полiтики у сферах карантину та захисту рослин, центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, та iншими заiнтересованими центральними органами виконавчої влади, а також Нацiональною академiєю наук України.

(частина друга статтi 35 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 16.10.2012р. N 5456-VI, вiд 04.07.2013р. N 406-VII, вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

Роздiл VI
КОНТРОЛЬ У ГАЛУЗI ОХОРОНИ, ВИКОРИСТАННЯ ТА ВIДТВОРЕННЯ РОСЛИННОГО СВIТУ

     Стаття 36. Державний контроль у галузi охорони, використання та вiдтворення рослинного свiту

     Державний контроль у галузi охорони, використання та вiдтворення рослинного свiту здiйснюється Кабiнетом Мiнiстрiв України, центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику iз здiйснення державного нагляду (контролю) у сферi охорони навколишнього природного середовища, рацiонального використання, вiдтворення i охорони природних ресурсiв, мiсцевими державними адмiнiстрацiями, iншими уповноваженими на це органами виконавчої влади вiдповiдно до законодавства України.

(стаття 36 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 16.06.2011р. N 3530-VI, вiд 16.10.2012р. N 5456-VI)

     Стаття 37. Громадський контроль у галузi охорони, використання та вiдтворення рослинного свiту

     Громадський контроль у галузi охорони, використання та вiдтворення рослинного свiту здiйснюється громадськими iнспекторами з охорони довкiлля.

(частина перша статтi 37 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5456-VI)

     Повноваження громадських iнспекторiв, що здiйснюють контроль за охороною, використанням та вiдтворенням рослинного свiту, визначаються згiдно з Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Роздiл VII
ДЕРЖАВНИЙ ОБЛIК, КАДАСТР I МОНIТОРИНГ РОСЛИННОГО СВIТУ

     Стаття 38. Державний облiк i кадастр рослинного свiту

     Державний облiк i кадастр рослинного свiту ведуться з метою облiку кiлькiсних, якiсних та iнших характеристик природних рослинних ресурсiв, обсягу, характеру та режиму їх використання, а також для здiйснення систематичного контролю за якiсними i кiлькiсними змiнами в рослинному свiтi i для забезпечення органiв виконавчої влади та органiв мiсцевого самоврядування, а також власникiв та користувачiв (в тому числi орендарiв) земельних дiлянок, на яких знаходяться об'єкти рослинного свiту, вiдомостями про стан рослинного свiту.

     Державний облiк i кадастр рослинного свiту мiстять систему вiдомостей i документiв про розподiл об'єктiв рослинного свiту мiж власниками i користувачами (в тому числi орендарями) земельних дiлянок, кiлькiснi та якiснi характеристики народногосподарської i наукової цiнностi рослинних ресурсiв, подiл природних рослинних угруповань на категорiї, економiчну оцiнку технiчних, кормових, лiкарських, харчових та iнших властивостей природних рослинних ресурсiв, iншi данi про рослиннi природнi ресурси, необхiднi для забезпечення їх невиснажливого використання, вiдтворення й ефективної охорони.

     Державний кадастр рослинного свiту включає геопросторовi данi, метаданi та сервiси, оприлюднення, iнша дiяльнiсть з якими та доступ до яких здiйснюються у мережi Iнтернет згiдно iз Законом України "Про нацiональну iнфраструктуру геопросторових даних".

(статтю 38 доповнено новою частиною третьою згiдно iз Законом України вiд 13.04.2020р. N 554-IX, у зв'язку з цим частину третю вважати частиною четвертою)

     Порядок ведення державного облiку i кадастру рослинного свiту визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 39. Монiторинг рослинного свiту

     Монiторинг рослинного свiту є складовою частиною монiторингу навколишнього природного середовища i здiйснюється в порядку, що визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Роздiл VIII
ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО РОСЛИННИЙ СВIТ

     Стаття 40. Вiдповiдальнiсть за порушення законодавства про рослинний свiт

     Порушення законодавства про рослинний свiт тягне за собою дисциплiнарну, адмiнiстративну, цивiльно-правову або кримiнальну вiдповiдальнiсть згiдно з законами України.

     Вiдповiдальнiсть за порушення законодавства про рослинний свiт несуть особи, виннi у:

     самовiльному спецiальному використаннi природних рослинних ресурсiв;

     порушеннi правил загального використання природних рослинних ресурсiв;

     протиправному знищеннi або пошкодженнi об'єктiв рослинного свiту;

     порушеннi вимог охорони умов мiсцезростання об'єктiв рослинного свiту;

     порушеннi вимог щодо охорони, використання та вiдтворення рослинного свiту пiд час проектування, розмiщення, будiвництва, реконструкцiї, введення в дiю, експлуатацiї споруд та об'єктiв, застосування технологiй, якi негативно впливають на стан об'єктiв рослинного свiту;

     перевищеннi лiмiтiв використання природних рослинних ресурсiв;

     самовiльному проведеннi iнтродукцiї та аклiматизацiї дикорослих видiв рослин;

     реалiзацiї лiкарської та технiчної сировини дикорослих рослин, зiбраної без дозволу на спецiальне використання природних рослинних ресурсiв;

     закупiвлi лiкарської та технiчної сировини дикорослих рослин у юридичних або фiзичних осiб, якi не мають дозволу на їх спецiальне використання;

     порушеннi правил вивезення за межi України i ввезення на її територiю об'єктiв рослинного свiту;

     невнесеннi збору за використання природних рослинних ресурсiв у встановленi строки.

     Законами України може бути встановлено вiдповiдальнiсть i за iншi види порушень у сферi охорони, використання та вiдтворення рослинного свiту.

Роздiл IX
МIЖНАРОДНI ДОГОВОРИ

     Стаття 41. Мiжнароднi договори

     Якщо мiжнародним договором України, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, встановлено iншi норми, нiж тi, що передбаченi законодавством про рослинний свiт, то застосовуються норми мiжнародного договору.

Роздiл X
ПРИКIНЦЕВI ПОЛОЖЕННЯ

     1. Цей Закон набирає чинностi з дня його опублiкування.

     2. Кабiнету Мiнiстрiв України протягом року:

     подати на розгляд Верховної Ради України пропозицiї про приведення законiв України у вiдповiднiсть iз Законом України "Про рослинний свiт";

     вiдповiдно до компетенцiї забезпечити прийняття нормативно-правових актiв, передбачених цим Законом;

     привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть з цим Законом;

     забезпечити перегляд i скасування мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актiв, що суперечать цьому Закону.

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ
9 квiтня 1999 року
N 591-XIV

Copyright © 2024 НТФ «Интес»
Все права сохранены.