ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМIНIСТРАЦIЯ УКРАЇНИ

НАКАЗ

вiд 9 лютого 2006 року	N 62

Про затвердження Регламенту адмiнiстрування податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв)

     На виконання пiдпункту 1.2 пункту 1 Плану заходiв Державної податкової адмiнiстрацiї України на 2005 рiк за прiоритетними напрямами роботи, затвердженого наказом Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 15.04.2005 N 138 "Про затвердження Плану заходiв Державної податкової адмiнiстрацiї України на 2005 рiк за прiоритетними напрямами роботи", наказую:

     1. Затвердити Регламент адмiнiстрування податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв), що додається.

     2. Департаменту iнформацiйної полiтики та масово-роз'яснювальної роботи (Андронова А. О.) у десятиденний термiн пiсля реєстрацiї наказу забезпечити його оприлюднення на web-сайтi Державної податкової адмiнiстрацiї України.

     3. Адмiнiстративно-господарському департаменту (Рахуба А. М.) у десятиденний термiн пiсля реєстрацiї наказу забезпечити його тиражування та надсилання державним податковим адмiнiстрацiям в Автономнiй Республiцi Крим, областях, мiстах Києвi та Севастополi.

     4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Голови Ревуна В. I.

Голова

О. I. Кiрєєв

 

Додаток до наказу ДПА України вiд 9 лютого 2006 р. N 62

РЕГЛАМЕНТ
АДМIНIСТРУВАННЯ ПОДАТКIВ, ЗБОРIВ (ОБОВ'ЯЗКОВИХ ПЛАТЕЖIВ)

РОЗДIЛ 1. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Регламент адмiнiстрування податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв) (далi - Регламент) є зведеним документом ключових положень нормативно-правової бази щодо адмiнiстрування податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв), прав, обов'язкiв та вiдповiдальностi як платникiв податкiв, так i посадових осiб органiв державної податкової служби. У разi потреби пiдтвердження специфiчних аспектiв або отримання будь-якої додаткової iнформацiї, необхiдно звертатися до нормативно-правових актiв, перелiк яких наведено на початку кожного роздiлу.

     Метою створення цього Регламенту є запровадження в органах державної податкової служби однакового пiдходу при адмiнiструваннi рiзних типiв податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв), а також надання платникам податкiв узагальненої iнформацiї про їх права, обов'язки та вiдповiдальнiсть пiд час виконання покладених на них обов'язкiв щодо сплати податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв).

     Регламент базується на чиннiй на сьогоднi нормативно-правовiй базi.

     Регламент побудований таким чином, щоб були очевидними як iдентичнiсть процесiв адмiнiстрування всiх податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв), так й iснуючi особливостi в адмiнiструваннi деяких iз них, а послiдовнiсть викладення його роздiлiв зумовлена послiдовнiстю виникнення вiдносин органiв державної податкової служби з платниками податкiв пiд час адмiнiстрування податкiв.

     Перше знайомство фiзичної особи з органом державної податкової служби вiдбувається пiд час отримання iдентифiкацiйного номера.

     При цьому, якщо фiзична особа має лише доходи, що оподатковуються у джерела виплати (доходи у виглядi заробiтної плати; дивiденди, що нараховуються на цiннi папери; вiдсотки, що нараховуються на депозитнi внески; роялтi; страховi виплати тощо), то у таких випадках стосунки мiж органами державної податкової служби та фiзичною особою не виникають, а податки утримуються та сплачуються роботодавцем та/або суб'єктом господарювання, що виплачує зазначенi доходи.

     Якщо фiзична особа має у власностi чи користуваннi земельнi дiлянки або орендує земельнi дiлянки державної чи комунальної власностi, вона має сплачувати суму земельного податку або орендної плати, нараховану органами державної податкової служби, розмiр якої вказується у податкових повiдомленнях, що надсилаються платнику податку.

     Якщо фiзична особа має доходи, що не оподатковуються у джерела виплати (надання нерухомостi в оренду громадянам, доходи у виглядi успадкованого майна, доходи у виглядi цiльової благодiйної допомоги тощо), та/або має право на податковий кредит, вона зобов'язана декларувати всi свої доходи, подаючи до органiв державної податкової служби раз на рiк податкову декларацiю, та сплачувати податок з доходiв фiзичних осiб.

     У разi якщо фiзична особа вирiшує стати пiдприємцем або засновником юридичної особи, вона має пройти процедуру державної реєстрацiї, пiсля чого у такої фiзичної особи - суб'єкта господарювання або створеної нею юридичної особи виникають такi обов'язки щодо оподаткування та взаємовiдносин з органами державної податкової служби:

     отримати документ, що пiдтверджує взяття на облiк в органi державної податкової служби;

     визначитися, на якiй системi оподаткування перебуватиме (на загальнiй чи спрощенiй);

     визначитися з перелiком податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв), що мають сплачуватися;

     повiдомити про вiдкриття або закриття рахункiв у фiнансових установах;

     здiйснити, у разi необхiдностi, реєстрацiйнi дiї, пов'язанi зi специфiкою адмiнiстрування деяких податкiв (реєстрацiя платника податку на додану вартiсть, реєстрацiя платника акцизного збору, реєстрацiя платника єдиного податку);

     здiйснити, у разi необхiдностi, реєстрацiйнi дiї, пов'язанi з правом займатися деякими видами господарської дiяльностi (отримання лiцензiї, торгового патенту; реєстрацiя реєстратора розрахункових операцiй, книги облiку розрахункових операцiй, розрахункової книжки та книги облiку доходiв i витрат);

     вести податковий облiк;

     самостiйно обчислювати податковi зобов'язання;

     правильно заповнювати та своєчасно подавати податковi декларацiї;

     своєчасно та в повному розмiрi без будь-яких додаткових вимог сплачувати до бюджету належнi суми податкiв;

     допускати посадових осiб органiв державної податкової служби до обстеження примiщень, що використовуються для одержання доходiв чи пов'язанi з утриманням об'єктiв оподаткування, а також для перевiрок з питань обчислення i сплати податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв).

     Для виконання перелiчених обов'язкiв платники податкiв мають такi права:

     подавати органам державної податкової служби документи, що пiдтверджують право на пiльги щодо оподаткування у порядку, встановленому законами України;

     отримувати безкоштовнi консультацiї вiд органiв державної податкової служби за всiма питаннями, що можуть виникнути у них пiд час виконання покладених на них обов'язкiв;

     одержувати та ознайомлюватися з актами перевiрок, проведених органами державної податкової служби;

     своєчасно отримувати вiдшкодування податку на додану вартiсть;

     оскаржувати рiшення та дiї органiв державної податкової служби в адмiнiстративному та судовому порядках.

     Органи державної податкової служби, у свою чергу, мають такi обов'язки перед платниками податкiв:

     брати на облiк платника податкiв на пiдставi вiдомостей, отриманих вiд державного реєстратора, або на пiдставi поданих за бажанням платника податкiв документiв, та видати (направити поштою) платнику податкiв документ, що пiдтверджує взяття на облiк в органi державної податкової служби;

     брати на облiк в органах державної податкової служби рахунки платникiв податкiв, вiдкритi у фiнансових установах на пiдставi повiдомлення, наданого платником податкiв та/або фiнансовою установою;

     надавати безкоштовнi консультацiї (усно, письмово, по телефону) та iнформувати через веб-сайт та засоби масової iнформацiї за всiма питаннями, що можуть виникнути у платникiв податкiв пiд час виконання покладених на них обов'язкiв щодо сплати податкiв;

     здiйснювати всi реєстрацiйнi процедури, пов'язанi зi специфiкою адмiнiстрування деяких податкiв (реєстрацiя платника податку на додану вартiсть, реєстрацiя платника акцизного збору, реєстрацiя платника єдиного податку);

     здiйснювати всi реєстрацiйнi процедури, пов'язанi з правом платника податкiв займатися деякими видами господарської дiяльностi (видача торгового патенту; реєстрацiя реєстратора розрахункових операцiй, книги облiку розрахункових операцiй, розрахункової книжки та книги облiку доходiв i витрат);

     приймати податковi декларацiї у паперовому та електронному виглядi;

     своєчасно здiйснювати вiдшкодування сум податку на додану вартiсть;

     розглядати скарги платникiв податкiв на рiшення та дiї органiв державної податкової служби та приймати рiшення за результатами їх розгляду;

     дотримуватися конфiденцiйностi щодо персонiфiкованої iнформацiї про платникiв податкiв;

     самостiйно визначати суму податкового зобов'язання платника податкiв, якщо згiдно з законами з питань оподаткування особою, вiдповiдальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є орган державної податкової служби.

     Органи державної податкової служби мають також права, якi вони можуть застосовувати, якщо платник податкiв не виконує свої обов'язки:

     застосовувати фiнансовi санкцiї (штрафи) за неправильно заповненi та/або несвоєчасно поданi або неподанi податковi декларацiї;

     у випадках, визначених законодавством, продовжувати термiни подання податкових декларацiй;

     нараховувати пеню та застосовувати штрафнi санкцiї за не сплаченi у строк податки, збори (обов'язковi платежi);

     здiйснювати невиїзнi та виїзнi перевiрки платникiв податкiв;

     донараховувати заниженi податковi зобов'язання;

     застосовувати штрафнi санкцiї за заниження податкiв;

     у випадках, визначених законодавством, розстрочувати (вiдстрочувати) сплату податкових зобов'язань;

     стягувати кошти з рахункiв боржникiв, вiдкритих у фiнансових установах (за рiшенням суду);

     вилучати готiвку з кас боржникiв та iнших мiсць її зберiгання (за рiшенням суду);

     здiйснювати адмiнiстративний арешт активiв, який полягає у заборонi вчиняти боржником будь-якi дiї щодо своїх активiв (за рiшенням суду);

     реалiзувати активи, що перебувають у податковiй заставi;

     iнiцiювати позови до господарських судiв про визнання боржникiв банкрутами;

     у випадках, визначених законодавством, списувати безнадiйний податковий борг.

     Положення, що регламентують виконання обов'язкiв та застосування прав як платниками податкiв, так i органами державної податкової служби, у цьому документi структуровано за процесами адмiнiстрування податкiв:

     реєстрацiя та облiк платникiв податкiв;

     обробка податкових декларацiй;

     облiк платежiв (податковi зобов'язання);

     обслуговування платникiв податкiв;

     податковий контроль;

     апеляцiї платникiв податкiв;

     погашення податкового боргу.

     Перевага такої структуризацiї полягає у можливостi слiдувати логiчнiй моделi, використовуючи спiльнi пiдходи до рiзних типiв податкiв та рiзних типiв платникiв податкiв.

РОЗДIЛ 2. РЕЄСТРАЦIЯ ТА ОБЛIК ПЛАТНИКIВ ПОДАТКIВ

     Перелiк нормативно-правових актiв:

     Закон України вiд 4 грудня 1990 року N 509-XII "Про державну податкову службу в Українi" (iз змiнами та доповненнями);

     Закон України вiд 25 червня 1991 року N 1251-XII "Про систему оподаткування" (iз змiнами та доповненнями);

     Декрет Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 26 грудня 1992 року N 18-92 "Про акцизний збiр" (iз змiнами та доповненнями);

     Закон України вiд 15 вересня 1995 року N 329/95-ВР "Про акцизний збiр на алкогольнi напої та тютюновi вироби" (iз змiнами та доповненнями);

     Закон України вiд 22 грудня 1994 року N 320/94-ВР "Про Державний реєстр фiзичних осiб - платникiв податкiв та iнших обов'язкових платежiв" (iз змiнами та доповненнями);

     Закон України вiд 19 грудня 1995 року N 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва i обiгу спирту етилового, коньячного i плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробiв" (iз змiнами та доповненнями);

     Закон України вiд 3 квiтня 1997 року N 168/97-ВР "Про податок на додану вартiсть" (iз змiнами та доповненнями);

     Закон України вiд 22 травня 1997 року N 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку пiдприємств";

     Закон України вiд 15 травня 2003 року N 755-IV "Про державну реєстрацiю юридичних осiб та фiзичних осiб - пiдприємцiв" (iз змiнами та доповненнями);

     Закон України вiд 22 травня 2003 року N 889-IV "Про податок з доходiв фiзичних осiб";

     постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 29 грудня 1995 року N 1074 "Про Правила в'їзду iноземцiв та осiб без громадянства в Україну, їх виїзду з України i транзитного проїзду через її територiю" (iз змiнами та доповненнями);

     постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 22 сiчня 1996 р. N 118 "Про створення Єдиного державного реєстру пiдприємств та органiзацiй України" (iз змiнами та доповненнями);

     постанова Правлiння Нацiонального банку України вiд 12 листопада 2003 року N 492 "Про затвердження Iнструкцiї про порядок вiдкриття, використання i закриття рахункiв у нацiональнiй та iноземних валютах" (iз змiнами та доповненнями);

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 11 липня 1997 року N 232 "Про затвердження Положення про Реєстр неприбуткових органiзацiй та установ", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 6 серпня 1997 року за N 291/2095;

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї вiд 12 серпня 1997 року N 293 "Про затвердження Положення про порядок реєстрацiї та облiку постiйних представництв нерезидентiв в Українi як платникiв податку на прибуток", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 21 серпня 1997 за N 331/2135 (iз змiнами та доповненнями);

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 27 сiчня 1998 року N 43 "Про затвердження Положення про картку фiзичної особи - платника податкiв", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 19 лютого 1998 року за N 124/2564 (iз змiнами та доповненнями);

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 19 лютого 1998 року N 80 "Про затвердження Iнструкцiї про порядок облiку платникiв податкiв", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 16 березня 1998 року за N 172/2612 (iз змiнами та доповненнями);

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї вiд 3 серпня 1998 року N 380 "Про затвердження Порядку присвоєння реєстрацiйних (облiкових) номерiв платникiв податкiв", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 1 вересня 1998 року за N 540/2980 (iз змiнами та доповненнями);

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї вiд 1 березня 2000 року N 79 "Про затвердження Положення про Реєстр платникiв податку на додану вартiсть", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 3 квiтня 2000 року за N 208/4429 (iз змiнами та доповненнями);

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї вiд 1 серпня 2001 року N 306 "Про затвердження Порядку подання податковим органам Повiдомлення про вiдкриття (закриття) рахункiв у фiнансових установах", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 31 жовтня 2001 року за N 923/6114 (iз змiнами та доповненнями);

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 1 липня 2002 р. N 301 "Про затвердження Порядку передачi банками iнформацiї про вiдкриття (закриття) власних кореспондентських рахункiв, закриття та змiну рахункiв клiєнтiв - платникiв податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) до органiв державної податкової служби електронними засобами та заповнення розрахункових документiв у разi сплати (стягнення) платежiв до бюджету або повернення платежiв з бюджету", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 6 вересня 2002 р. за N 735/7023 (iз змiнами та доповненнями);

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 16 сiчня 1998 року N 23 "Про внесення змiн до Положення про порядок реєстрацiї та облiку постiйних представництв нерезидентiв в Українi як платникiв податку на прибуток".

     2.1. Реєстрацiя фiзичних осiб - платникiв податкiв

     Якщо фiзична особа має об'єкти оподаткування, передбаченi чинним законодавством, i зобов'язана сплачувати податки, збори (обов'язковi платежi), то її перше знайомство з органом державної податкової служби вiдбувається пiд час реєстрацiї у Державному реєстрi фiзичних осiб - платникiв податкiв та iнших обов'язкових платежiв. При цьому вона отримує iдентифiкацiйний номер.

     Реєстрацiя фiзичних осiб - платникiв податкiв та iнших обов'язкових платежiв проводиться органами державної податкової служби за мiсцем постiйного проживання платникiв, а для осiб, якi не мають постiйного мiсця проживання в Українi, - за мiсцем отримання доходiв або за мiсцезнаходженням iншого об'єкта оподаткування.

     Для присвоєння iдентифiкацiйного номера фiзичнiй особi - платниковi податкiв необхiдно на пiдставi паспорта або документа, що мiстить необхiднi для реєстрацiї у Державному реєстрi реквiзити, а саме: прiзвище, iм'я, по батьковi, дату народження, мiсце народження та мiсце проживання, заповнити облiкову картку фiзичної особи - платника податкiв. Документом про присвоєння iдентифiкацiйного номера є Картка фiзичної особи - платника податкiв (далi - Картка), для отримання якої фiзична особа - платник податкiв повинна пред'явити свiй паспорт.

     Для отримання неповнолiтнiм громадянином iдентифiкацiйного номера необхiдно одному з його батькiв звернутися до державної податкової iнспекцiї, пред'явити при цьому свiдоцтво про народження дитини та особистий паспорт громадянина України з визначеним мiсцем проживання й вiдмiткою про реєстрацiю дитини.

     Видача Картки iноземним громадянам здiйснюється пiсля виконання вимог Правил в'їзду iноземцiв в Україну, їх виїзду з України i транзитного проїзду через її територiю, затверджених постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 29 грудня 1995 року N 1074 "Про Правила в'їзду iноземцiв та осiб без громадянства в Україну, їх виїзду з України i транзитного проїзду через її територiю", iз змiнами й доповненнями.

     Пiсля присвоєння iдентифiкацiйного номера фiзичнiй особi, в разi вiдсутностi Картки на спецiальному захищеному матерiалi, видається Картка на паперовому носiї.

     Iндивiдуальний iдентифiкацiйний номер зберiгається за фiзичною особою протягом усього її життя. У разi змiни прiзвища, iменi, по батьковi фiзична особа протягом мiсяця з дня виникнення таких змiн повинна звернутись до органу державної податкової служби за мiсцем проживання для повiдомлення про такi змiни i отримати нову Картку, в якiй iндивiдуальний iдентифiкацiйний номер залишається незмiнним.

     Якщо потiм фiзична особа має лише доходи, що оподатковуються у джерела виплати (доходи у виглядi заробiтної плати; дивiденди, що нараховуються на цiннi папери; вiдсотки, що нараховуються на депозитнi внески; роялтi; страховi виплати тощо), то у таких випадках стосунки мiж органами державної податкової служби та фiзичною особою не виникають, а податки утримуються та сплачуються роботодавцем та/або суб'єктом господарювання, що виплачує зазначенi доходи.

     2.2. Облiк платникiв податкiв

     У разi якщо фiзична особа прийняла рiшення стати пiдприємцем або заснувати юридичну особу, їй слiд звертатися до державного реєстратора у виконавчому комiтетi мiської ради мiста обласного значення або у районнiй, районнiй у мiстах Києвi та Севастополi державнiй адмiнiстрацiї за мiсцезнаходженням юридичної особи або за мiсцем проживання фiзичної особи - суб'єкта господарювання для проведення державної реєстрацiї.

     Облiк платникiв податкiв в органах державної податкової служби здiйснюється вiдповiдно до Iнструкцiї про порядок облiку платникiв податкiв, затвердженої наказом Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 19 лютого 1998 року N 80 та зареєстрованої в Мiнiстерствi юстицiї України 16 березня 1998 року за N 172/2612 (iз змiнами та доповненнями) (далi - Iнструкцiя), на пiдставi вiдомостей, що надходять вiд державного реєстратора або на пiдставi поданих за бажанням платникiв податкiв документiв. Платникам податкiв видаються (направляються поштою) документи, що пiдтверджують взяття їх на облiк в органах державної податкової служби.

     Облiк договорiв про спiльну дiяльнiсть без створення юридичної особи здiйснюється органами державної податкової служби за мiсцем перебування на облiку учасника договору, призначеного вiдповiдальним за утримання та внесення податкiв до бюджету пiд час виконання договору, на пiдставi поданих ним документiв вiдповiдно до Iнструкцiї.

     Постiйне представництво нерезидента до початку своєї господарської дiяльностi стає на облiк як платник податку на прибуток в органi державної податкової служби за своїм мiсцезнаходженням у порядку, визначеному Положенням про порядок реєстрацiї та облiку постiйних представництв нерезидентiв в Українi як платникiв податку на прибуток, затвердженим наказом Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 16 сiчня 1998 року N 23 та зареєстрованим у Мiнiстерствi юстицiї України 3 лютого 1998 року за N 63/2503 (iз змiнами та доповненнями).

     Органiзацiї та установи, якi перебувають на облiку в органi державної податкової служби та пiдпадають пiд визначення неприбуткових вiдповiдно до пiдпункту 7.11.1 статтi 7 Закону України "Про оподаткування прибутку пiдприємств", можуть бути внесенi до Реєстру неприбуткових органiзацiй та установ на пiдставi документiв, поданих (надiсланих) такою органiзацiєю або установою, до органу державної податкової служби за її мiсцезнаходженням, згiдно з Положенням про Реєстр неприбуткових органiзацiй та установ, затвердженим наказом Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 11 липня 1997 року N 232 та зареєстрованим в Мiнiстерствi юстицiї України 6 серпня 1997 року за N 291/2095.

     Фiнансовi установи вiдкривають рахунки платникам податкiв лише за умови пред'явлення ними документа, що пiдтверджує взяття їх на облiк в органi державної податкової служби, а видатковi операцiї за рахунком платника податкiв - суб'єкта господарювання починають здiйснюватися фiнансовою установою лише пiсля отримання нею документально пiдтвердженого повiдомлення органу державної податкової служби про взяття цього рахунку на облiк.

     Порядок подання органам державної податкової служби повiдомлення про вiдкриття (закриття) рахункiв в фiнансових установах та порядок передачi банками iнформацiї про вiдкриття (закриття) власних кореспондентських рахункiв, закриття та змiну рахункiв клiєнтiв - платникiв податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) до органiв державної податкової служби електронними засобами затвердженi наказами Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 1 липня 2002 року N 301, зареєстрованим в Мiнiстерствi юстицiї України 6 вересня 2002 року за N 735/7023, та вiд 1 серпня 2001 року N 306, зареєстрованим в Мiнiстерствi юстицiї України 31 жовтня 2001 року за N 923/6114.

     2.3. Реєстрацiя платника податку на додану вартiсть та її анулювання

     Особливiстю адмiнiстрування податку на додану вартiсть є процедура реєстрацiї платника податку на додану вартiсть та її анулювання.

     Особи, якi пiдпадають пiд визначення пункту 2.3 статтi 2 Закону України вiд 3 квiтня 1997 року N 168/97-ВР "Про податок на додану вартiсть", зобов'язанi зареєструватися як платники податку на додану вартiсть в органi державної податкової служби за їх мiсцезнаходженням (мiсцем проживання).

     Фiзичнi особи, якi не є суб'єктами господарювання та ввозять товари (предмети) на митну територiю України в обсягах, що пiдлягають оподаткуванню згiдно з митним законодавством, сплачують податок на додану вартiсть пiд час перетину такими товарами (предметами) митного кордону України без їх реєстрацiї як платники цього податку.

     Як платник податку на додану вартiсть може бути зареєстрована особа, вiдповiдальна за утримання та внесення податку до бюджету пiд час виконання договорiв про спiльну дiяльнiсть без створення юридичної особи, постiйне представництво нерезидента в Українi, особа, яка виступає iнвестором вiдповiдно до угоди про розподiл продукцiї.

     Порядок реєстрацiї платникiв податку на додану вартiсть регламентовано Положенням про Реєстр платникiв податку на додану вартiсть, затвердженим наказом Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 1 березня 2000 року N 79 та зареєстрованим в Мiнiстерствi юстицiї України 3 квiтня 2000 року за N 208/4429 (iз змiнами та доповненнями).

     Будь-якiй особi, яка реєструється як платник податку на додану вартiсть, присвоюється iндивiдуальний податковий номер та видається свiдоцтво про реєстрацiю, якi використовуються для справляння цього податку.

     Копiї свiдоцтва про реєстрацiю, засвiдченi органом державної податкової служби, мають бути розмiщенi в доступних для огляду мiсцях у примiщеннi платника податку та в усiх його вiдокремлених пiдроздiлах.

     Реєстрацiя платника податку на додану вартiсть дiє до дати її анулювання.

     За iнiцiативою органу державної податкової служби анулювання реєстрацiї вiдбувається у разi, якщо:

     платник податку бiльше двадцяти чотирьох календарних мiсяцiв, включаючи мiсяць реєстрацiї, має обсяги оподатковуваних операцiй меншi за 300 тис. грн.;

     платника податкiв оголошено банкрутом;

     платник податку подає заяву про припинення своєї дiяльностi за власним бажанням або за рiшенням суду;

     особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом iнших спрощених систем оподаткування, якi визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартiсть;

     платник податкiв обирає спецiальний режим оподаткування;

     особа, зареєстрована як платник податку, не надає органу державної податкової служби податкової декларацiї з цього податку протягом дванадцяти послiдовних податкових мiсяцiв або подає таку податкову декларацiю, яка свiдчить про вiдсутнiсть оподатковуваних поставок протягом такого перiоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрацiї суб'єктiв господарювання.

     Платник податку на додану вартiсть зобов'язаний повернути органу державної податкової служби реєстрацiйне свiдоцтво, якщо анулювання реєстрацiї здiйснюється за iнiцiативою:

     платника податку - разом iз наданням заяви про таке анулювання;

     органу державної податкової служби - протягом двадцяти календарних днiв вiд дня прийняття рiшення про анулювання (у цьому випадку затримка у поверненнi свiдоцтва прирiвнюється до затримки у наданнi податкової декларацiї з податку на додану вартiсть).

     Для iнформування платникiв податку Державна податкова адмiнiстрацiя України щомiсяця оприлюднює на web-сайтi Державної податкової адмiнiстрацiї України (www.sta.gov.ua) данi з Реєстру платникiв податку на додану вартiсть та iнформацiю про осiб, позбавлених реєстрацiї як платникiв податку на додану вартiсть за їх заявою або з iнiцiативи органiв державної податкової служби чи рiшенням суду.

     2.4. Реєстрацiя платника акцизного збору

     Суб'єкти господарювання, що виробляють спирт етиловий, коньячний i плодовий, спирт етиловий ректифiкований виноградний, спирт етиловий ректифiкований плодовий, алкогольнi напої та тютюновi вироби, пiдлягають обов'язковiй реєстрацiї в державнiй податковiй iнспекцiї за мiсцезнаходженням цих суб'єктiв як платники акцизного збору шляхом подання копiї лiцензiї у п'ятиденний строк пiсля її отримання. Ця процедура є особливiстю адмiнiстрування акцизного збору. Вона здiйснюється вже пiсля постановки на облiк в органi державної податкової служби суб'єкта господарювання.

РОЗДIЛ 3. ЗАСТОСУВАННЯ ПЛАТНИКАМИ ПОДАТКIВ СПРОЩЕНОЇ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ

     Перелiк нормативно-правових актiв:

     Закон України вiд 4 грудня 1990 року N 509-XII "Про державну податкову службу в Українi";

     Декрет Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 26 грудня 1992 року N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (роздiл IV);

     Декрет Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 17 березня 1993 року N 24-93 "Про податок на промисел";

     Закон України вiд 17 грудня 1998 року N 320-XIV "Про фiксований сiльськогосподарський податок";

     Закон України вiд 19 жовтня 2000 року N 2063-III "Про державну пiдтримку малого пiдприємництва";

     Закон України вiд 9 липня 2003 року N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування";

     Закон України вiд 25 березня 2005 року N 2505-IV "Про внесення змiн до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рiк" та деяких iнших законодавчих актiв України";

     Закон України вiд 3 червня 2005 року N 2642-IV "Про внесення змiн до деяких законiв України";

     Указ Президента України вiд 3 липня 1998 року N 727 "Про спрощену систему оподаткування, облiку та звiтностi суб'єктiв малого пiдприємництва";

     постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 23 квiтня 1999 року N 658 "Про затвердження Положення про порядок справляння та облiку фiксованого сiльськогосподарського податку";

     постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 16 березня 2000 року N 507 "Про роз'яснення Указу Президента України вiд 3 липня 1998 року N 727";

     наказ Головної державної податкової iнспекцiї України вiд 21 квiтня 1993 року N 12 "Про затвердження Iнструкцiї "Про оподаткування доходiв фiзичних осiб вiд зайняття пiдприємницькою дiяльнiстю", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 9 червня 1993 року за N 64;

     наказ Головної державної податкової iнспекцiї України вiд 22 серпня 1995 року N 73 "Про затвердження Порядку справляння податку на промисел з фiзичних осiб, якi здiйснюють продаж власних автотранспортних засобiв", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 5 вересня 1995 року за N 328/864;

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 25 березня 1998 року N 137 "Про затвердження форми патенту та Порядку його заповнення", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 25 березня 1998 року за N 196/2636;

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 13 жовтня 1998 року N 476 "Про затвердження Свiдоцтва про право сплати єдиного податку суб'єктом малого пiдприємництва - юридичною особою та Порядку його видачi", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 27 жовтня 1998 року за N 688/3128;

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 13 жовтня 1998 року N 477 "Про затвердження форми Книги облiку доходiв i витрат суб'єкта малого пiдприємництва - юридичної особи та Порядку її ведення", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 27 жовтня 1998 року за N 689/3129;

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 27 квiтня 1999 року N 230 "Про заходи щодо забезпечення виконання Закону України "Про фiксований сiльськогосподарський податок" (Порядок розрахунку фiксованого сiльськогосподарського податку та складання податкового розрахунку, зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 6 травня 1999 року за N 289/3582);

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 29 жовтня 1999 року N 599 "Про затвердження Свiдоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачi", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 2 листопада 1999 року за N 752/4045;

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 28 лютого 2003 року N 98 "Про затвердження форми Розрахунку сплати єдиного податку суб'єктом малого пiдприємництва - юридичною особою та Порядку його складання", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 19 березня 2003 року за N 221/7542;

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 29 вересня 2003 року N 451 "Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платникiв податку, i сум утриманого з них податку (ф. N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платникiв податку, i сум утриманого з них податку", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 22 жовтня 2003 року за N 960/8281.

     3.1. Застосування спрощеної системи оподаткування, облiку та звiтностi фiзичними особами

     Пiсля постановки на облiк в органi державної податкової служби фiзична особа - суб'єкт господарювання має право обрати загальну чи спрощену систему оподаткування та визначити податки, якi вона має сплачувати. Як правило, фiзичнi особи - суб'єкти господарювання обирають спрощену систему оподаткування.

     Спрощену систему оподаткування, облiку та звiтностi мають право застосовувати фiзичнi особи, якi здiйснюють господарську дiяльнiсть без створення юридичної особи i у трудових вiдносинах з якими, включаючи членiв їх сiмей, протягом року перебуває не бiльше 10 осiб та обсяг виручки яких вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) за рiк не перевищує 500 тис. гривень.

     Суб'єкти господарювання - фiзичнi особи, якi обрали спрощену систему оподаткування, отримують свiдоцтво про сплату єдиного податку за встановленою формою.

     Суб'єкт малого пiдприємництва - фiзична особа, яка сплачує єдиний податок, не є платником таких видiв податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв):

     податку з доходiв фiзичних осiб;

     плати (податку) за землю;

     збору на обов'язкове соцiальне страхування;

     податку на промисел;

     збору за видачу дозволу на розмiщення об'єктiв торгiвлi та сфери послуг;

     внескiв до Державного фонду сприяння зайнятостi населення;

     плати за патенти згiдно iз Законом України "Про патентування деяких видiв пiдприємницької дiяльностi".

     Спрощена система оподаткування, яка застосовується для фiзичних осiб - суб'єктiв господарювання, має суттєвi переваги перед загальною:

     сплачується фiксована сума єдиного податку, що залежить вiд виду дiяльностi, яку здiйснюватиме пiдприємець (вiд 20 грн. до 200 грн. на мiсяць), та кiлькостi фiзичних осiб, якi перебуватимуть з ним у трудових вiдносинах, але не бiльше 10 (вiд 10 грн. до 100 грн. за одну особу залежно вiд виду дiяльностi);

     ведеться спрощений облiк доходiв;

     подаються лише двi форми звiтностi - звiт суб'єкта малого пiдприємництва - фiзичної особи - платника єдиного податку, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платникiв податку, i сум утриманого з них податку (ф. N 1ДФ) та декларацiя по податку на додану вартiсть (якщо вiн є платником податку на додану вартiсть).

     Фiзичнi особи - суб'єкти господарювання, якi застосовують загальну систему оподаткування, мають право перейти на спрощену систему оподаткування, облiку та звiтностi, якщо у трудових вiдносинах з ними, включаючи членiв їх сiмей, протягом року перебувало не бiльше 10 осiб та обсяг виручки яких вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) за рiк не перевищував 500 тис. гривень.

     Для застосування спрощеної системи оподаткування, облiку та звiтностi суб'єкт малого пiдприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за мiсцем облiку.

     Новостворенi та зареєстрованi в установленому порядку суб'єкти малого пiдприємництва можуть її подавати з дати взяття на облiк в органi державної податкової служби.

     При переходi iз загальної системи оподаткування на спрощену заява має бути подана не пiзнiше нiж за 15 днiв до початку наступного звiтного (податкового) перiоду (кварталу), з якого фiзична особа - суб'єкт господарювання обирає спосiб оподаткування доходiв за єдиним податком, за умови сплати всiх установлених податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв), термiн сплати яких настав на дату подання заяви.

     Платник єдиного податку, що має намiр здiйснювати господарську дiяльнiсть з використанням найманої працi, зобов'язаний звернутись до органу державної податкової служби для отримання довiдки про трудовi вiдносини фiзичної особи з платником єдиного податку на кожну особу, яка перебуває з ним у трудових вiдносинах, включаючи членiв його сiм'ї.

     Свiдоцтво на право сплати єдиного податку видається на зазначений в заявi термiн, але в межах календарного року. У 5-денний термiн пiсля закiнчення термiну дiї Свiдоцтва та у разi прийняття рiшення про перехiд на загальну систему оподаткування або припинення господарської дiяльностi фiзичною особою зазначене Свiдоцтво пiдлягає поверненню разом з усiма довiдками до органу державної податкової служби, який їх видав.

     У разi виникнення протягом календарного року необхiдностi внесення змiн до Свiдоцтва про сплату єдиного податку, зокрема щодо видiв здiйснюваної дiяльностi, суб'єкт малого пiдприємництва повинен подати письмову заяву до органу державної податкової служби за мiсцем державної реєстрацiї не пiзнiше нiж за 15 днiв до початку наступного звiтного (податкового) перiоду.

     Якщо протягом календарного року платник єдиного податку одержує доходи не вiд провадження господарської дiяльностi, зазначеної у Свiдоцтвi про сплату єдиного податку, такi доходи оподатковуються на загальних пiдставах згiдно iз Законом України вiд 22 травня 2003 року N 889-IV "Про податок з доходiв фiзичних осiб".

     Суб'єкт господарювання - фiзична особа веде Книгу облiку доходiв i витрат за встановленою формою.

     Протягом року для платника єдиного податку - фiзичної особи встановлюються звiтнi перiоди, що дорiвнюють кварталу.

     Згiдно з наказом Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 29 жовтня 1999 року N 599, зареєстрованим у Мiнiстерствi юстицiї України 2 листопада 1999 року за N 752/4045, "Про затвердження Свiдоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачi", протягом 5 днiв пiсля закiнчення звiтного перiоду (кварталу) платник єдиного податку подає звiт суб'єкта малого пiдприємництва - фiзичної особи.

     Вiдповiдно до статтi 14 Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 26 грудня 1992 року N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" фiзична особа - суб'єкт господарювання має право самостiйно обрати спрощений спосiб оподаткування доходiв за фiксованим розмiром податку шляхом придбання патенту за умови, якщо:

     кiлькiсть осiб, якi перебувають у трудових вiдносинах з таким громадянином - платником податку, включаючи членiв його сiм'ї, та беруть участь у господарськiй дiяльностi, не перевищує п'яти;

     валовий дохiд такого громадянина вiд самостiйного здiйснення господарської дiяльностi або з використанням найманої працi за останнi 12 календарних мiсяцiв, що передують мiсяцю придбання патенту, не перевищує семи тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян;

     громадянин здiйснює господарську дiяльнiсть з продажу товарiв i надання супутнiх такому продажу послуг на ринках та є платником ринкового збору згiдно з законодавством. Доходи такого громадянина, одержанi вiд здiйснення iнших видiв господарської дiяльностi, оподатковуються у загальному порядку.

     Не дозволяється застосування фiксованого податку при здiйсненнi торгiвлi лiкеро-горiлчаними та тютюновими виробами.

     Фiксований податок сплачується громадянином - платником податку до вiдповiдного мiсцевого бюджету за мiсцем його проживання до отримання патенту. Документ, що засвiдчує сплату фiксованого податку, є пiдставою для видачi органом державної податкової служби за мiсцем проживання громадянина патенту.

     Для одержання патенту на право сплати фiксованого податку громадянин подає до органу державної податкової служби заяву, складену в довiльнiй формi, яка повинна мiстити iнформацiю про мiсце здiйснення господарської дiяльностi; перелiк осiб, якi перебувають у трудових вiдносинах з платником податку, та їх iдентифiкацiйнi номери або членiв його сiм'ї, якi беруть участь у здiйсненнi господарської дiяльностi, їх iдентифiкацiйнi номери, а також iнформацiю про доходи платника фiксованого податку вiд здiйснення господарської дiяльностi за останнi 12 мiсяцiв або про неотримання таких доходiв.

     Орган державної податкової служби зобов'язаний видати патент протягом трьох робочих днiв з дня прийняття вiд платника податку належним чином оформленої заяви.

     Розмiри фiксованого податку встановлюються вiдповiдною мiсцевою радою залежно вiд територiального розташування мiсця торгiвлi i не можуть бути менше нiж 20 гривень та бiльше нiж 100 гривень за календарний мiсяць для громадян, якi здiйснюють господарську дiяльнiсть самостiйно.

     Для одержання патенту на здiйснення господарської дiяльностi на всiй територiї України фiксований податок встановлюється у розмiрi 100 гривень.

     У разi коли платник фiксованого податку здiйснює господарську дiяльнiсть з використанням найманої працi або за участю у господарськiй дiяльностi членiв його сiм'ї, розмiр фiксованого податку збiльшується для такого платника на 50 вiдсоткiв за кожну особу.

     Доходи громадянина, одержанi вiд здiйснення господарської дiяльностi, що оподатковуються фiксованим податком, не включаються до складу його сукупного оподатковуваного доходу за пiдсумками звiтного року, а сплачена сума фiксованого податку є остаточною i не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань такого платника податку або осiб, якi перебувають з ним у трудових вiдносинах, чи членiв його сiм'ї, якi беруть участь у господарськiй дiяльностi.

     У разi сплати фiксованого податку платник такого податку звiльняється вiд ведення обов'язкового облiку доходiв i витрат.

     Патент видається на строк вiд одного до дванадцяти календарних мiсяцiв за вибором платника фiксованого податку. У разi коли протягом строку дiї патенту вiдповiдною мiсцевою радою змiнюється розмiр фiксованого податку, перерахунок його не здiйснюється.

     Патент може бути скасований (з його вилученням) за рiшенням керiвника органу державної податкової служби до закiнчення строку його дiї в разi, якщо:

     за дорученням або вiд iменi платника фiксованого податку здiйснюється торгiвля особою, вiдомостi про яку не внесенi до патенту;

     платник фiксованого податку, особи, якi перебувають з ним у трудових вiдносинах, а також члени його сiм'ї, якi беруть участь у господарськiй дiяльностi, здiйснюють торгiвлю лiкеро-горiлчаними та тютюновими виробами.

Сплата громадянами податку на промисел

     Платниками податку на промисел можуть бути громадяни України, iноземнi громадяни та особи без громадянства (надалi - громадяни) як тi, що мають, так i тi, що не мають постiйного мiсця проживання в Українi, якщо вони не зареєстрованi як суб'єкти господарювання i здiйснюють несистематичний, не бiльше чотирьох разiв протягом календарного року, продаж вироблених, перероблених та куплених продукцiї, речей, товарiв.

     Об'єктом оподаткування податком на промисел є сумарна вартiсть товарiв за ринковими цiнами, що зазначається громадянином у декларацiї, поданiй до органу державної податкової служби за мiсцем його проживання, а громадянином, який не має постiйного мiсця проживання в Українi, - за мiсцем продажу товарiв.

     Форма декларацiї затверджена наказом Головної державної податкової iнспекцiї України вiд 21 квiтня 1993 року N 12 "Про затвердження Iнструкцiї "Про оподаткування доходiв фiзичних осiб вiд зайняття пiдприємницькою дiяльнiстю" (Додаток N 1).

     Не декларується та не оподатковується вартiсть продажу вирощених в особистому пiдсобному господарствi, на присадибнiй, дачнiй, садовiй i городнiй дiлянках продукцiї рослинництва, худоби, кролiв, нутрiй, птицi (як у живому виглядi, так i продукцiї їх забою в сирому виглядi та у виглядi первинної переробки), продукцiї власного бджiльництва, а також продаж автотранспортних засобiв, якi перебувають у приватнiй власностi громадян, якщо вони реалiзуються один раз протягом року.

     Ставка податку на промисел встановлюється в розмiрi 10 вiдсоткiв указаної в декларацiї вартостi товарiв, що пiдлягають продажу протягом трьох календарних днiв, але не менше розмiру однiєї мiнiмальної заробiтної плати. У разi збiльшення термiну продажу товарiв до семи календарних днiв ставка податку подвоюється.

     Податок на промисел сплачується до моменту придбання одноразового патенту на торгiвлю, вартiсть якого визначається на пiдставi вказаної платником сумарної вартостi товарiв i ставки податку. Сума податку за невикористаним патентом поверненню не пiдлягає.

     Мiнiмальний термiн дiї одноразового патенту - три, максимальний - сiм календарних днiв.

     Справляння податку на промисел з сум виручки фiзичних осiб вiд продажу власних автотранспортних засобiв з посвiдченням договорiв купiвлi-продажу в органах Державної автоiнспекцiї України проводиться при укладаннi другої, третьої, четвертої угод купiвлi-продажу, що не посвiдченi нотарiально, власних автотранспортних засобiв протягом календарного року.

     Порядок справляння податку на промисел з фiзичних осiб, якi здiйснюють продаж власних автотранспортних засобiв, затверджений наказом Головної державної податкової iнспекцiї України вiд 22 серпня 1995 року N 73 "Про затвердження Порядку справляння податку на промисел з фiзичних осiб, якi здiйснюють продаж власних автотранспортних засобiв".

     Податок на промисел зараховується до мiсцевих бюджетiв за мiсцем придбання одноразового патенту.

     3.2. Застосування спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку - юридичними особами

     Право на застосування спрощеної системи оподаткування мають юридичнi особи - суб'єкти господарювання будь-якої органiзацiйно-правової форми та форми власностi (крiм суб'єктiв, перелiчених у статтi 7 Указу Президента України вiд 3 липня 1998 року N 727 "Про спрощену систему оподаткування, облiку та звiтностi суб'єктiв малого пiдприємництва", з урахуванням особливостей, визначених у пунктi 4 роздiлу II "Прикiнцевi положення" Закону України вiд 25 березня 2005 року N 2505-IV "Про внесення змiн до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рiк" та деяких iнших законодавчих актiв України" у редакцiї Закону України вiд 3 червня 2005 року N 2642-IV "Про внесення змiн до деяких законiв України"), в яких середньооблiкова чисельнiсть працюючих за звiтний перiод (календарний рiк) не перевищує 50 осiб та обсяг рiчного валового доходу не перевищує 1 млн. гривень.

     Суб'єкти пiдприємницької дiяльностi - юридичнi особи, якi перейшли на спрощену систему оподаткування за єдиним податком, не мають права застосовувати iнший спосiб розрахункiв за вiдвантажену продукцiю, крiм готiвкового та безготiвкового розрахункiв коштами.

     Спрощена системи оподаткування для юридичних осiб має переваги перед загальною.

     Суб'єкт малого пiдприємництва - юридична особа, яка сплачує єдиний податок, не є платником таких видiв податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв):

     податку на додану вартiсть (крiм випадку, коли юридична особа обрала спосiб оподаткування доходiв за єдиним податком за ставкою 6 вiдсоткiв);

     податку на прибуток пiдприємств;

     плати (податку) за землю;

     збору на спецiальне використання природних ресурсiв;

     комунального податку;

     збору за видачу дозволу на розмiщення об'єктiв торгiвлi та сфери послуг;

     плати за патенти згiдно iз Законом України вiд 23 березня 1996 року N 98/96-ВР "Про патентування деяких видiв пiдприємницької дiяльностi".

     Суб'єкт господарювання - юридична особа, яка перейшла на спрощену систему оподаткування, облiку та звiтностi, самостiйно обирає одну з таких ставок єдиного податку:

     6 вiдсоткiв суми виручки вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) без урахування акцизного збору у разi сплати податку на додану вартiсть згiдно iз Законом України "Про податок на додану вартiсть";

     10 вiдсоткiв суми виручки вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг), за винятком акцизного збору, у разi включення податку на додану вартiсть до складу єдиного податку.

     Ведеться спрощений податковий облiк. Суб'єкти малого пiдприємництва - юридичнi особи, якi застосовують спрощену систему оподаткування, облiку та звiтностi, зобов'язанi вести Книгу облiку доходiв i витрат суб'єкта малого пiдприємництва - юридичної особи, в якiй у хронологiчнiй послiдовностi на пiдставi первинних документiв здiйснюються записи про операцiї, що вiдбулися у звiтному (податковому) перiодi, а також касову книгу.

     Подаються двi форми звiтностi - Розрахунок сплати єдиного податку суб'єктом малого пiдприємництва - юридичною особою, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платникiв податку, i сум утриманого з них податку (ф. N 1ДФ) та декларацiя по податку на додану вартiсть (у разi коли юридична особа обрала спосiб оподаткування доходiв за єдиним податком за ставкою 6 вiдсоткiв).

     По iнших податках та зборах (обов'язкових платежах), якi визначенi Законом України "Про систему оподаткування", платники єдиного податку - юридичнi особи ведуть податковий облiк та подають звiтнiсть згiдно з законодавством.

     Новостворенi суб'єкти малого пiдприємництва, якi зареєстрованi в установленому порядку, можуть подати заяву на право застосування спрощеної системи оподаткування, облiку та звiтностi з дати взяття їх на облiк в органi державної податкової служби.

     Юридичнi особи, що застосовують загальноприйняту систему оподаткування, мають право перейти на спрощену систему оподаткування. Для переходу на спрощену систему оподаткування, облiку та звiтностi суб'єкт малого пiдприємництва - юридична особа подає письмову заяву до органу державної податкової служби за мiсцем державної реєстрацiї не пiзнiше нiж за 15 днiв до початку наступного звiтного (податкового) перiоду (кварталу) за умови сплати всiх установлених податкiв та обов'язкових платежiв, термiн сплати яких настав на дату подання заяви, в якiй зазначає обрану ставку єдиного податку.

     Рiшення про перехiд на спрощену систему оподаткування, облiку та звiтностi незалежно вiд обраної ставки єдиного податку - 6 або 10 вiдсоткiв - може бути прийнято платником податку не бiльше одного разу на календарний рiк.

     Орган державної податкової служби зобов'язаний протягом десяти робочих днiв безоплатно видати Свiдоцтво про право сплати єдиного податку або надати письмову мотивовану вiдмову.

     Свiдоцтво видається суб'єкту малого пiдприємництва термiном на один рiк i є документом суворої звiтностi. Пiсля закiнчення термiну дiї Свiдоцтва на право сплати єдиного податку, у разi вiдмови вiд застосування спрощеної системи оподаткування, порушення вимог Порядку, а також лiквiдацiї суб'єкта малого пiдприємництва - юридичної особи у встановленому законодавством порядку Свiдоцтво пiдлягає поверненню до органу державної податкової служби, який його видав.

     За результатами господарської дiяльностi за звiтний (податковий) перiод (квартал) суб'єкти малого пiдприємництва - юридичнi особи до 20 числа мiсяця, що наступає за звiтним (податковим) перiодом, подають до органу державної податкової служби розрахунок про сплату єдиного податку i акцизного збору, розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платникiв податку, i сум утриманого з них податку (ф. N 1ДФ) та декларацiю по податку на додану вартiсть (якщо вiн є платником податку на додану вартiсть), розрахунок податку з власникiв транспортних засобiв.

     Суб'єкти пiдприємницької дiяльностi - юридичнi особи сплачують єдиний податок щомiсяця не пiзнiше 20 числа наступного мiсяця на окремий рахунок вiддiлень Державного казначейства України.

     3.3. Вiдмова платникiв єдиного податку вiд застосування спрощеної системи оподаткування

     У разi порушення вимог, установлених статтею 1 Указу Президента України вiд 3 липня 1998 року N 727 "Про спрощену систему оподаткування, облiку та звiтностi суб'єктiв малого пiдприємництва", зокрема, якщо обсяг виручки вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) за рiк перевищує 500 тис. грн. для фiзичних осiб - суб'єктiв господарювання та 1 млн. грн. для юридичних осiб - суб'єктiв господарювання, платники єдиного податку повиннi перейти на загальну систему оподаткування, облiку та звiтностi, починаючи з наступного звiтного перiоду (кварталу).

     Суб'єкт малого пiдприємництва - платник єдиного податку може самостiйно прийняти рiшення про вiдмову вiд застосування спрощеної системи оподаткування, облiку та звiтностi i повернутись до загальної системи оподаткування з початку наступного звiтного (податкового) перiоду (кварталу) у разi подання вiдповiдної заяви до органу державної податкової служби не пiзнiше нiж за 15 днiв до закiнчення попереднього звiтного (податкового) перiоду (кварталу).

     3.4. Застосування спрощеної системи оподаткування шляхом сплати фiксованого сiльськогосподарського податку

     Платниками фiксованого сiльськогосподарського податку можуть бути сiльськогосподарськi пiдприємства рiзних органiзацiйно-правових форм, передбачених законами України, селянськi та iншi господарства, якi займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сiльськогосподарської продукцiї, а також рибницькi, рибальськi та риболовецькi господарства, якi займаються розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрiшнiх водоймах (озерах, ставках та водосховищах), у яких сума, одержана вiд реалiзацiї сiльськогосподарської продукцiї власного виробництва та продуктiв її переробки за попереднiй звiтний (податковий) рiк, перевищує 75 вiдсоткiв загальної суми валового доходу.

     Якщо особа створюється шляхом злиття, приєднання, подiлу (видiлу), перетворення або видiлу згiдно з вiдповiдними нормами Цивiльного кодексу України, то норма щодо дотримання не менш як 75 вiдсоткiв загальної суми валового доходу вiд реалiзацiї (поставки) сiльськогосподарської продукцiї (супутнiх послуг) протягом останнього податкового перiоду поширюється на:

     усiх осiб солiдарно, якi зливаються або приєднуються;

     кожну окрему особу, створену шляхом подiлу або видiлу;

     особу, створену шляхом перетворення.

     Не можуть бути платниками фiксованого сiльськогосподарського податку суб'єкти господарювання, якi реалiзують iнвестицiйнi або iнновацiйнi проекти у спецiальних (вiльних) економiчних зонах, на територiях прiоритетного розвитку iз спецiальним режимом iнвестицiйної дiяльностi, в умовах технологiчних паркiв, реалiзують iнновацiйнi проекти вiдповiдно до Закону України "Про iнновацiйну дiяльнiсть" або зареєстрованi платниками єдиного податку для суб'єктiв малого пiдприємництва.

     У разi, коли у звiтному податковому перiодi валовий доход вiд операцiй з реалiзацiї сiльськогосподарської продукцiї власного виробництва та продуктiв її переробки становить менш як 75 вiдсоткiв загальної суми валового доходу, пiдприємство сплачує податки у наступному звiтному перiодi на загальних пiдставах.

     Змiна порядку сплати податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) протягом звiтного (податкового) року не допускається.

     Фiксований сiльськогосподарський податок сплачується в рахунок таких податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв):

     податку на прибуток пiдприємств;

     плати (податку) за землю;

     податку з власникiв транспортних засобiв та iнших самохiдних машин i механiзмiв;

     комунального податку;

     збору за геологорозвiдувальнi роботи, виконанi за рахунок державного бюджету;

     плати за придбання торгового патенту на здiйснення торговельної дiяльностi;

     збору за спецiальне водокористування.

     Iншi податки та збори (обов'язковi платежi), визначенi Законом України "Про систему оподаткування", сплачуються сiльськогосподарськими товаровиробниками в порядку i розмiрах, визначених законодавчими актами України.

     Об'єктом оподаткування для платникiв фiксованого сiльськогосподарського податку є площа сiльськогосподарських угiдь, переданих сiльськогосподарському товаровиробнику у власнiсть або наданих йому у користування, в тому числi на умовах оренди, а також земель водного фонду, якi використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрiшнiх водоймах (озерах, ставках та водосховищах).

     У випадку коли у звiтному перiодi вiдбувається змiна площ сiльськогосподарських угiдь, у зв'язку з набуттям права землевласника або землекористувача вiдповiдно землевласник чи землекористувач зобов'язаний здiйснити уточнення сум податкових платежiв на перiод до закiнчення податкового року i протягом мiсяця надати розрахунки до органiв державної податкової служби за мiсцем розташування земельної дiлянки та до органу державної податкової служби за мiсцем знаходження платника податку.

     Ставка фiксованого сiльськогосподарського податку з одного гектара сiльськогосподарських угiдь встановлюється у вiдсотках до їх грошової оцiнки, проведеної за станом на 1 липня 1995 року, вiдповiдно до Методики, затвердженої Кабiнетом Мiнiстрiв України, в таких розмiрах:

     для рiллi, сiножатей та пасовищ - 0,15;

     для багаторiчних насаджень - 0,09;

     для земель водного фонду, якi використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрiшнiх водоймах, - 0,45 вiдсотка грошової оцiнки одиницi площi рiллi по областях та Автономнiй Республiцi Крим.

     Для платникiв податку, якi здiйснюють дiяльнiсть у гiрських зонах та на полiських територiях, ставка фiксованого сiльськогосподарського податку з одного гектара сiльськогосподарських угiдь встановлюється у вiдсотках до їх грошової оцiнки, проведеної за станом на 1 липня 1995 року вiдповiдно до Методики, затвердженої Кабiнетом Мiнiстрiв України, в таких розмiрах:

     для рiллi, сiножатей та пасовищ - 0,09;

     для багаторiчних насаджень - 0,03.

     Платники податку визначають суму фiксованого сiльськогосподарського податку на поточний рiк у порядку i розмiрах, передбачених цим Законом, i подають розрахунок органу державної податкової служби за мiсцем знаходження платника податку до 1 лютого поточного року.

     Сплата податку проводиться щомiсячно протягом 30 календарних днiв, наступних за останнiм календарним днем базового звiтного (податкового) мiсяця, у розмiрi третини суми податку, визначеної на кожний квартал вiд рiчної суми податку, у таких розмiрах:

     I квартал - 10 вiдсоткiв;

     II квартал - 10 вiдсоткiв;

     III квартал - 50 вiдсоткiв;

     IV квартал - 30 вiдсоткiв.

     Порядок, який визначає єдинi правила обчислення фiксованого сiльськогосподарського податку i складання податкового розрахунку фiксованого сiльськогосподарського податку, затверджений наказом Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 27 квiтня 1999 року N 230 "Про заходи щодо забезпечення виконання Закону України "Про фiксований сiльськогосподарський податок".

     Платники податку, утворенi в результатi реорганiзацiї сiльськогосподарського пiдприємства, та новостворенi суб'єкти господарювання у рiк створення подають розрахунки фiксованого сiльськогосподарського податку за перiод вiд дня їх створення i до кiнця року у термiни, передбаченi законодавством для мiсячного базового податкового (звiтного) перiоду (протягом 20 календарних днiв, наступних за останнiм календарним днем мiсяця їх реорганiзацiї або створення), i облiковуються з дня, що настає за останнiм календарним днем мiсяця їх реорганiзацiї або створення.

РОЗДIЛ 4. ПАТЕНТУВАННЯ ДЕЯКИХ ВИДIВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДIЯЛЬНОСТI, А ТАКОЖ ПОРЯДОК ЗДIЙСНЕННЯ РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦIЙ У СФЕРI ТОРГIВЛI, ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ ТА ПОСЛУГ

     Перелiк нормативно-правових актiв:

     Закон України вiд 4 грудня 1990 року N 509-XII "Про державну податкову службу в Українi" (iз змiнами та доповненнями);

     Закон України вiд 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку пiдприємств" (iз змiнами та доповненнями);

     Закон України вiд 6 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторiв розрахункових операцiй у сферi торгiвлi, громадського харчування та послуг" (iз змiнами та доповненнями);

     Закон України вiд 23 березня 1996 року N 98/96-ВР "Про патентування деяких видiв пiдприємницької дiяльностi" (iз змiнами та доповненнями);

     Закон України вiд 22 травня 2003 року N 889-IV "Про податок з доходiв фiзичних осiб" (iз змiнами та доповненнями);

     постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 23 серпня 2000 року N 1336 "Про забезпечення реалiзацiї статтi 10 Закону України "Про застосування реєстраторiв розрахункових операцiй у сферi торгiвлi, громадського харчування та послуг" (iз змiнами та доповненнями);

     постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 29 серпня 2002 року "Про затвердження Положення про Державний реєстр реєстраторiв розрахункових операцiй";

     постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 12 травня 2004 року N 601 "Про затвердження Порядку технiчного обслуговування та ремонту реєстраторiв розрахункових операцiй";

     постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 13 липня 1998 року N 1077 "Про затвердження Положення про виготовлення, зберiгання i реалiзацiю торгових патентiв" (iз змiнами та доповненнями);

     постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 27 квiтня 1998 року N 576 "Про затвердження перелiку послуг, що належать до побутових i пiдлягають патентуванню";

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 13 березня 1998 року N 107 "Про затвердження форм бланкiв торгових патентiв та змiн до Порядку заповнення бланкiв торгових патентiв", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 24 березня 1998 року за N 195/2635 (iз змiнами i доповненнями);

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 1 грудня 2000 року N 614 "Про затвердження нормативно-правових актiв до Закону України "Про застосування реєстраторiв розрахункових операцiй у сферi торгiвлi, громадського харчування та послуг", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 5 лютого 2001 року за N 105/5296 (iз змiнами та доповненнями);

     наказ Державного комiтету зв'язку України вiд 7 грудня 1998 року N 167 "Про затвердження бланкiв квитанцiйних книжок форм N 1, N 5, N 47, N П-2, вимог щодо виготовлення та Iнструкцiї про порядок облiку та застосування квитанцiйних книжок у фiлiалах пiдприємства поштового зв'язку та їхнiх структурних пiдроздiлах", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 17 травня 1999 року за N 314/3607.

     4.1. Патентування деяких видiв господарської дiяльностi

     Суб'єкти господарювання (юридичнi особи та суб'єкти господарювання, що не мають статусу юридичної особи, резиденти i нерезиденти, а також їх вiдокремленi пiдроздiли (фiлiї, вiддiлення, представництва тощо)), предметом дiяльностi яких є торговельна дiяльнiсть за готiвковi кошти, а також з використанням iнших форм розрахункiв та кредитних карток на територiї України, дiяльнiсть з обмiну готiвкових валютних цiнностей (включаючи операцiї з готiвковими платiжними засобами, вираженими в iноземнiй валютi, та кредитними картками), а також дiяльнiсть з надання послуг у сферi грального бiзнесу та побутових послуг, зобов'язанi придбавати торговий патент.

     Пiдставою для придбання торгового патенту є заявка суб'єкта господарювання, яка подається до органу державної податкової служби. Зазначена заявка повинна мiстити такi реквiзити:

     найменування суб'єкта господарювання;

     витяг з установчих документiв щодо юридичної адреси суб'єкта господарювання, а у випадках придбання патенту для структурного (вiдокремленого) пiдроздiлу - довiдка органу, який погодив мiсцезнаходження структурного (вiдокремленого) пiдроздiлу, iз зазначенням цього мiсця;

     вид господарської дiяльностi, здiйснення якої потребує придбання торгового патенту;

     найменування документа про повну або часткову сплату вартостi торгового патенту.

     Торговий патент видається за плату суб'єктам господарювання органами державної податкової служби за мiсцезнаходженням цих суб'єктiв або мiсцезнаходженням їх структурних (вiдокремлених) пiдроздiлiв, суб'єктам господарювання, що провадять торговельну дiяльнiсть або надають побутовi послуги (крiм пересувної торговельної мережi), - за мiсцезнаходженням пункту продажу товарiв або пункту з надання побутових послуг, а суб'єктам господарювання, що здiйснюють торгiвлю через пересувну торговельну мережу, - за мiсцем реєстрацiї цих суб'єктiв.

     Вартiсть торгового патенту на здiйснення торговельної дiяльностi встановлюється органами мiсцевого самоврядування залежно вiд мiсцезнаходження пункту продажу товарiв та асортиментного перелiку товарiв в межах граничних рiвнiв, визначених Законом України "Про патентування деяких видiв пiдприємницької дiяльностi".

     У разi придбання торгового патенту не з початку мiсяця (кварталу) розмiр плати за торговий патент за перший звiтний мiсяць (квартал) визначається пропорцiйно кiлькостi календарних днiв мiсяця (кварталу) починаючи з дня придбання торгового патенту.

     У разi придбання торгового патенту пiсля 15 числа звiтного мiсяця (15 числа останнього мiсяця звiтного кварталу) суб'єкт господарювання одночасно сплачує вартiсть торгового патенту за наступний звiтний мiсяць (квартал).

     Термiн дiї торгового патенту на здiйснення торговельної дiяльностi становить 12 календарних мiсяцiв.

     Термiн дiї короткотермiнового торгового патенту на здiйснення торговельної дiяльностi становить вiд 1 до 15 днiв.

     Оплата вартостi торгового патенту на здiйснення торговельної дiяльностi провадиться щомiсячно до 15 числа мiсяця, який передує звiтному, а оплата вартостi короткотермiнового торгового патенту здiйснюється не пiзнiше нiж за один день до початку здiйснення торговельної дiяльностi.

     Пiд час придбання торгового патенту на здiйснення торговельної дiяльностi суб'єкт господарювання вносить одноразову плату в розмiрi вартостi торгового патенту за один мiсяць. На суму, сплачену пiд час придбання торгового патенту, зменшується розмiр плати за торговий патент, яка пiдлягає внесенню в останнiй мiсяць його дiї.

     Вартiсть торгового патенту на здiйснення дiяльностi з надання побутових послуг встановлюється органами мiсцевого самоврядування залежно вiд мiсцезнаходження об'єкта з надання побутових послуг та виду побутових послуг в межах граничних рiвнiв, визначених Законом України "Про патентування деяких видiв пiдприємницької дiяльностi".

     Оплата вартостi торгового патенту на здiйснення дiяльностi з надання побутових послуг провадиться щомiсячно до 15 числа мiсяця, який передує звiтному.

     Вартiсть торгового патенту на здiйснення операцiй з торгiвлi валютними цiнностями встановлюється у фiксованому розмiрi, встановленому Законом України "Про патентування деяких видiв пiдприємницької дiяльностi".

     Термiн дiї торгового патенту на здiйснення операцiй з торгiвлi валютними цiнностями становить 36 календарних мiсяцiв.

     Оплата вартостi торгового патенту на здiйснення операцiй з торгiвлi валютними цiнностями здiйснюється щоквартально до 15 числа мiсяця, який передує звiтному кварталу.

     Пiд час придбання торгового патенту на здiйснення операцiй з торгiвлi валютними цiнностями суб'єкт господарювання вносить одноразову плату у розмiрi вартостi торгового патенту за один мiсяць. На цю суму зменшується розмiр плати за торговий патент, яка пiдлягає внесенню в останнiй квартал його дiї.

     Щомiсячне (щоквартальне) внесення плати за торговий патент вiдображається органом державної податкової служби за мiсцем його придбання в особовому рахунку платника.

     Датою внесення чергового платежу за торговий патент є дата перерахування зазначених коштiв до бюджету.

     На суму сплаченої вартостi торгового патенту за вiдповiдний звiтний перiод зменшується сума авансових внескiв податку на прибуток або податку на доходи фiзичних осiб - суб'єктiв господарювання.

     Суб'єкт господарювання може зробити попередню оплату вартостi торгового патенту на здiйснення торговельної дiяльностi за весь термiн його дiї. Суб'єкт господарювання має право придбати торговi патенти на здiйснення торговельної дiяльностi на наступнi за поточним роки, але не бiльше нiж на три роки, сплативши повну вартiсть цих патентiв пiд час їх одержання. При цьому суб'єкт господарювання звiльняється вiд обов'язкiв довнесення вартостi торгового патенту у разi, якщо прийнятими пiсля сплати повної вартостi торгових патентiв на наступнi роки нормативно-правовими актами буде збiльшена вартiсть торгового патенту.

     Торговий патент видається суб'єкту господарювання пiд розписку у триденний термiн з дня подачi заявки. Датою придбання торгового патенту є зазначена в ньому дата.

     Якщо змiнено юридичну адресу суб'єкта господарювання або мiсцезнаходження його структурного (вiдокремленого) пiдроздiлу, пункту продажу товарiв, пункту надання побутових послуг, обмiнного пункту, грального мiсця протягом термiну дiї торгового патенту, власник торгового патенту зобов'язаний повiдомити про це письмово у триденний термiн вiдповiдний орган державної податкової служби. Ця iнформацiя є пiдставою для внесення вiдповiдних змiн до торгового патенту.

     Провадження торговельної дiяльностi, дiяльностi у сферi торгiвлi iноземною валютою, дiяльностi з надання послуг у сферi грального бiзнесу та побутових послуг за адресою (мiсцезнаходженням), не зазначеною у торговому патентi, оцiнюється як заняття дiяльнiстю без патенту.

     У разi проведення ярмаркiв, виставок-продажiв та iнших короткотермiнових заходiв, пов'язаних з демонстрацiєю та продажем товарiв, суб'єкт господарювання придбаває короткотермiновий торговий патент за мiсцем провадження зазначеної дiяльностi.

     У разi провадження господарської дiяльностi в одному пунктi продажу товарiв, в одному окремому примiщеннi, будiвлi або в їх частинах двох чи бiльше видiв дiяльностi, що пiдлягають патентуванню (роздрiбна торгiвля, громадське харчування i надання побутових послуг), суб'єктом господарювання придбавається два торгових патенти - на торговельну дiяльнiсть i на дiяльнiсть з надання побутових послуг.

     У разi провадження господарської дiяльностi в одному пунктi продажу товарiв двох або трьох видiв торгiвельної дiяльностi (роздрiбна та оптова торгiвля, громадське харчування) придбавається один торговий патент за максимальною вартiстю, встановленою вiдповiдним органом мiсцевого самоврядування з урахуванням мiсцезнаходження даного пункту та асортиментного перелiку товарiв.

     Якщо суб'єкт господарювання в одному окремому примiщеннi, будiвлi або в їх частинах надає два i бiльше видiв побутових послуг, якi пiдлягають патентуванню, придбавається один торговий патент за максимальною вартiстю, встановленою вiдповiдним органом мiсцевого самоврядування з урахуванням мiсцезнаходження даного пункту i виду побутових послуг.

     У разi коли суб'єкт господарювання має структурнi (вiдокремленi) пiдроздiли, торговий патент придбавається окремо для кожного структурного (вiдокремленого) пiдроздiлу (торгової точки).

     Суб'єкти господарювання або їх структурнi (вiдокремленi) пiдроздiли, якi здiйснюють торговельну дiяльнiсть виключно з використанням видiв товарiв вiтчизняного виробництва, визначених Законом України вiд 23 березня 1996 року N 98/96-ВР "Про патентування деяких видiв пiдприємницької дiяльностi" (iз змiнами та доповненнями), провадять таку дiяльнiсть без придбання торгового патенту або з придбанням пiльгового торгового патенту.

     Торговий патент має бути вiдкритим i доступним для огляду та розмiщеним:

     на фронтальнiй вiтринi магазину, а у разi її вiдсутностi - бiля касового апарата;

     на фронтальнiй вiтринi малої архiтектурної форми;

     на табличцi - для автомагазинiв, розвозок та iнших видiв пересувної торговельної мережi, а також для лоткiв, прилавкiв та iнших видiв торгових точок, вiдкритих у вiдведених для торговельної дiяльностi;

     у пунктах обмiну iноземної валюти;

     у примiщеннях для надання послуг у сферi грального бiзнесу та надання побутових послуг.

     Торговий патент є чинним на територiї органу, який здiйснив реєстрацiю суб'єкта господарювання чи з яким погоджено мiсцезнаходження його структурного (вiдокремленого) пiдроздiлу за мiсцем видачi торгового патенту цьому суб'єкту. Передача торгового патенту iншому суб'єкту господарювання або iншому структурному (вiдокремленому) пiдроздiлу суб'єкта господарювання не дозволяється.

     Торговий патент, виданий для здiйснення торговельної дiяльностi з використанням пересувної торговельної мережi (автомагазини, розвозки тощо), дiйсний на територiї України.

     Суб'єкти господарювання, що здiйснюють торговельну дiяльнiсть, операцiї з торгiвлi готiвковими валютними цiнностями, операцiї з надання послуг у сферi грального бiзнесу та побутових послуг, у разi порушення вимог чинного законодавства несуть вiдповiдальнiсть в частинi сплати штрафних санкцiй, визначених Законом України вiд 23 березня 1996 року N 98/96-ВР "Про патентування деяких видiв пiдприємницької дiяльностi" (iз змiнами та доповненнями). Посадовi особи та громадяни - суб'єкти господарювання у разi порушення вимог цього Закону притягаються до адмiнiстративної вiдповiдальностi згiдно iз законодавством.

     У разi втрати торгового патенту орган державної податкової служби видає безоплатно його дублiкат на пiдставi письмової заяви суб'єкта господарювання та довiдки органу МВС України.

     Суб'єкт господарювання, який припинив дiяльнiсть, що пiдлягає патентуванню, до 15 числа мiсяця, що передує звiтному, письмово повiдомляє про припинення такої дiяльностi вiдповiдний орган державної податкової служби. При цьому торговий патент пiдлягає поверненню до органу державної податкової служби, що видав його, а суб'єкту господарювання повертається надмiрно сплачена сума вартостi торгового патенту.

     4.2. Застосування платниками податкiв реєстраторiв розрахункових операцiй (РРО)

     Фiзичнi особи - пiдприємцi та юридичнi особи (їх фiлiї, вiддiлення, iншi вiдокремленi пiдроздiли) (далi - суб'єкти господарювання), якi здiйснюють операцiї з розрахункiв в готiвковiй та/або в безготiвковiй формi (iз застосуванням платiжних карток, платiжних чекiв, жетонiв тощо) при продажу товарiв (наданнi послуг) у сферi торгiвлi, громадського харчування та послуг, а також уповноваженi банки та суб'єкти господарювання, якi виконують операцiї купiвлi-продажу iноземної валюти, зобов'язанi застосовувати реєстратори розрахункових операцiй.

     На територiї України дозволяється реалiзовувати та застосовувати лише тi реєстратори розрахункових операцiй вiтчизняного та iноземного виробництва, якi включенi до Державного реєстру реєстраторiв розрахункових операцiй та конструкцiя i програмне забезпечення яких вiдповiдає конструкторсько-технологiчнiй та програмнiй документацiї виробника.

     Кабiнетом Мiнiстрiв України затвердженi Положення про Державний реєстр реєстраторiв розрахункових операцiй, а також Положення про порядок технiчного обслуговування та ремонту реєстраторiв розрахункових операцiй.

     4.2.1. Порядок проведення розрахункiв

     Суб'єкти господарювання, якi здiйснюють розрахунковi операцiї в готiвковiй та/або в безготiвковiй формi (iз застосуванням платiжних карток, платiжних чекiв, жетонiв тощо) при продажу товарiв (наданнi послуг) у сферi торгiвлi, громадського харчування та послуг, зокрема, зобов'язанi:

     проводити розрахунковi операцiї на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстрованi, опломбованi у встановленому порядку та переведенi у фiскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцiй з роздрукуванням вiдповiдних розрахункових документiв, що пiдтверджують виконання розрахункових операцiй, або у випадках, передбачених Законом України вiд 06.07.95 N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторiв розрахункових операцiй у сферi торгiвлi, громадського харчування та послуг" (iз змiнами та доповненнями), iз застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

     видавати особi, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або вiдмовляється вiд неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операцiї;

     застосовувати реєстратори розрахункових операцiй, що включенi до Державного реєстру реєстраторiв розрахункових операцiй, з додержанням встановленого порядку їх застосування;

     забезпечувати цiлiснiсть пломб реєстратора розрахункових операцiй та незмiннiсть його конструкцiї та програмного забезпечення;

     у разi незастосування реєстраторiв розрахункових операцiй у випадках, визначених чинним законодавством, проводити розрахунки з використанням книги облiку розрахункових операцiй та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення;

     забезпечувати зберiгання використаних книг облiку розрахункових операцiй та розрахункових книжок протягом трьох рокiв пiсля їх закiнчення;

     подавати до органiв державної податкової служби звiтнiсть, пов'язану iз застосуванням реєстратора розрахункових операцiй та розрахункових книжок, не пiзнiше 15 числа наступного за звiтним мiсяця;

     вводити в експлуатацiю, проводити технiчне обслуговування, ремонтувати реєстратори розрахункових операцiй через центри сервiсного обслуговування у встановленому порядку;

     надавати покупцю товарiв (послуг) за його вимогою чек, накладну або iнший письмовий документ, що засвiдчує передання права власностi на них вiд продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України вiд 12 травня 1991 року N 1023-XII "Про захист прав споживачiв".

     Уповноваженi банки, що здiйснюють операцiї з купiвлi-продажу iноземної валюти, а також суб'єкти господарювання, якi здiйснюють цi операцiї на пiдставi агентських угод з уповноваженими банками, зобов'язанi:

     проводити операцiї з купiвлi-продажу iноземної валюти, змiнювати курс валюти вiдповiдно до порядку, встановленого Нацiональним банком України;

     проводити операцiї з купiвлi-продажу iноземної валюти через зареєстрованi, опломбованi у встановленому порядку та переведенi у фiскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцiй з роздрукуванням у двох примiрниках розрахункових документiв, що пiдтверджують виконання цих операцiй;

     зберiгати протягом робочої змiни другий примiрник розрахункового документа, що пiдтверджує здiйснення операцiї;

     застосовувати у встановленому порядку лише тi реєстратори розрахункових операцiй, що включенi до Державного реєстру реєстраторiв розрахункових операцiй;

     видавати особi, яка купує або продає iноземну валюту, перший примiрник розрахункового документа на повну суму операцiї;

     здiйснювати операцiї з купiвлi-продажу iноземної валюти тiльки за рахунок коштiв банку;

     забезпечувати вiдповiднiсть готiвкових коштiв та iноземної валюти на мiсцi проведення операцiй з купiвлi-продажу iноземної валюти даним фiскального звiту;

     проводити технiчне обслуговування i ремонт реєстраторiв розрахункових операцiй у встановленому порядку;

     забезпечувати цiлiснiсть пломб реєстраторiв розрахункових операцiй, а також незмiннiсть програмно-технiчних засобiв, що реалiзують фiскальнi функцiї.

     4.2.2. Реєстрацiя реєстраторiв розрахункових операцiй та взяття на облiк

     Перед реєстрацiєю реєстраторiв розрахункових операцiй центром сервiсного обслуговування (далi - ЦСО) здiйснюється їх опломбування.

     Пiсля перевiрки вiдповiдностi конструкцiї та програмного забезпечення реєстратора до документацiї виробника опломбування може здiйснюватися уповноваженим представником органу державної податкової служби.

     При опломбуваннi реєстраторiв розрахункових операцiй складається довiдка у двох примiрниках про опломбування реєстратора розрахункових операцiй, один з яких надається суб'єкту господарювання, а другий зберiгається у ЦСО (в органi державної податкової служби), що здiйснив опломбування.

     Копiю кожної довiдки про опломбування реєстратора розрахункових операцiй, виданої ЦСО, суб'єкт господарювання повинен подати до органу державної податкової служби за мiсцем облiку реєстратора розрахункових операцiй не пiзнiше настання найближчого термiну подання звiтностi, пов'язаної iз застосуванням реєстраторiв розрахункових операцiй або використанням розрахункових книжок.

     Реєстрацiя реєстраторiв розрахункових операцiй здiйснюється в органах державної податкової служби:

     для юридичних осiб - суб'єктiв господарювання - за їх мiсцезнаходженням;

     для фiзичних осiб - суб'єктiв господарювання - за мiсцем їх проживання.

     У разi використання реєстратора розрахункових операцiй на територiї iншої адмiнiстративно-територiальної одиницi його необхiдно до початку використання взяти на облiк в органi державної податкової служби за мiсцем використання, крiм реєстраторiв розрахункових операцiй, що застосовуються на об'єктах виїзної торгiвлi (надання послуг), та резервних реєстраторiв розрахункових операцiй.

     Реєстрацiя реєстраторiв розрахункових операцiй проводиться безоплатно у строк не пiзнiше двох робочих днiв з моменту подання, а взяття на облiк - у день подання суб'єктом господарювання усiх необхiдних для цього документiв.

     Пiдприємства, що мають мережу вiдокремлених фiлiй (представництв), якi взятi на податковий облiк у мiсцевих органах державної податкової служби та вiдповiдно до чинного законодавства самостiйно сплачують податок на прибуток, можуть реєструвати реєстратори розрахункових операцiй за мiсцезнаходженням цих фiлiй.

     Реєстрацiя реєстраторiв розрахункових операцiй здiйснюється на пiдставi письмової заяви суб'єкта господарювання довiльної форми, в якiй зазначенi сфера застосування та реквiзити реєстраторiв розрахункових операцiй (модифiкацiя, заводський номер, версiя програмного забезпечення, виробник або постачальник, дата виготовлення), а також надання ним таких документiв та їх копiй, завiрених пiдписом керiвника i печаткою суб'єкта господарювання - юридичної особи або особистим пiдписом суб'єкта господарювання - фiзичної особи:

     свiдоцтва про державну реєстрацiю суб'єкта господарювання (якщо суб'єкт господарювання має зареєстрованi в даному органi державної податкової служби реєстратори розрахункових операцiй чи книги облiку розрахункових операцiй, то копiю свiдоцтва надавати не треба);

     документа, що пiдтверджує факт купiвлi або безоплатного отримання реєстраторiв розрахункових операцiй у власнiсть, iншого документа, що пiдтверджує право власностi або користування реєстраторами розрахункових операцiй;

     паспорта (формуляра) на реєстратора розрахункових операцiй;

     дозволу мiсцевого органу виконавчої влади на розмiщення господарської одиницi (договору оренди, iншого документа на право власностi або користування господарською одиницею); для реєстрацiї резервного реєстратора розрахункових операцiй слiд надати такi документи на кожну господарську одиницю, де буде використовуватися реєстратор розрахункових операцiй;

     для суб'єкта господарювання, що надають послуги з перевезень пасажирiв i багажу - лiцензiї на право здiйснення зазначеного виду дiяльностi;

     у разi реєстрацiї реєстратора розрахункових операцiй, що був ранiше зареєстрований iншим суб'єктом господарювання, - довiдки про скасування реєстрацiї.

     Оригiнали документiв повертаються суб'єкту господарювання, копiї залишаються в органi державної податкової служби.

     Пiсля отримання зазначених документiв платниковi податкiв виписується довiдка про резервування фiскального номера реєстратора розрахункових операцiй або надсилається вiдмова в його реєстрацiї (перереєстрацiї).

     Посадова особа органу державної податкової служби виписує реєстрацiйне посвiдчення у двох примiрниках; один примiрник посвiдчення надається суб'єкту господарювання, а другий - залишається в органi державної податкової служби.

     Скасування реєстрацiї реєстраторiв розрахункових операцiй здiйснюється на пiдставi подання суб'єктом господарювання заяви довiльної форми до органу державної податкової служби, де зареєстровано цей реєстратор розрахункових операцiй. При цьому у суб'єкта господарювання вилучаються реєстрацiйне посвiдчення, довiдка про опломбування та надається довiдка про скасування реєстрацiї реєстратора розрахункових операцiй за встановленою формою.

     4.2.3. Реєстрацiя книги облiку розрахункових операцiй (книги ОРО)

     На кожний реєстратор розрахункових операцiй або, якщо згiдно з чинним законодавством розрахунки можуть проводитися без застосування реєстраторiв розрахункових операцiй, - на окрему господарську одиницю, депо пiдприємства електротранспорту, а при наданнi послуг пасажирським автомобiльним транспортом - на кожного кондуктора або, за рiшенням суб'єкта господарювання, на кожний транспортний засiб реєструється книга облiку розрахункових операцiй (книга ОРО).

     Книга ОРО - це прошнурована i належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби книга, що мiстить щоденнi звiти, якi складаються на пiдставi вiдповiдних розрахункових документiв щодо руху готiвкових коштiв, товарiв (послуг).

     Платник податкiв зобов'язаний зберiгати використанi книги ОРО та розрахунковi книжки протягом трьох рокiв пiсля їх закiнчення.

     Реєстрацiя книг ОРО здiйснюється в органi державної податкової служби за мiсцезнаходженням (мiсцем проживання) суб'єкта господарювання, а якщо суб'єкт господарювання обслуговується в iнспекцiї по роботi з великими платниками податкiв - за мiсцем облiку в органi державної податкової служби.

     У разi використання книги ОРО на територiї iншої адмiнiстративно-територiальної одиницi її необхiдно до початку використання взяти на облiк в органi державної податкової служби за мiсцем провадження господарської дiяльностi, крiм книг ОРО, зареєстрованих на реєстратори розрахункових операцiй, якi використовуються на об'єктi виїзної торгiвлi або на транспортному засобi.

     Пiдприємства, що мають мережу вiдокремлених фiлiй (представництв), якi взятi на облiк у мiсцевих органах державної податкової служби та вiдповiдно до чинного законодавства самостiйно сплачують податок на прибуток, можуть реєструвати книги ОРО за мiсцезнаходженням цих фiлiй.

     Реєстрацiя та взяття на облiк книги ОРО здiйснюються безоплатно, не пiзнiше двох робочих днiв з моменту подання, а взяття на облiк - у день подання суб'єктом господарювання наступних документiв:

     свiдоцтва про державну реєстрацiю суб'єкта господарювання (якщо суб'єкт господарювання має зареєстрованi в даному органi державної податкової служби книги ОРО на iншi господарськi одиницi чи реєстратори розрахункових операцiй, то копiя свiдоцтва не потрiбна);

     реєстрацiйного посвiдчення на реєстратори розрахункових операцiй;

     дозволу мiсцевого органу виконавчої влади на розмiщення господарської одиницi (договору оренди, iншого документа на право власностi або користування господарською одиницею);

     для суб'єктiв господарювання, якi надають послуги з перевезень пасажирiв i багажу, - лiцензiї на право здiйснення зазначеного виду дiяльностi.

     Оригiнали документiв повертаються суб'єктам господарювання, копiї залишаються в органi державної податкової служби.

     Реєстрацiя першої книги ОРО на господарську одиницю здiйснюється на пiдставi письмової заяви суб'єкта господарювання довiльної форми, де зазначається сфера дiяльностi, а також надання ним вищезазначених документiв та їх копiй, завiрених пiдписом керiвника i печаткою суб'єкта господарювання - юридичної особи або особистим пiдписом суб'єкта господарювання - фiзичної особи.

     Посадова особа органу державної податкової служби виписує довiдку про реєстрацiю книги облiку розрахункових операцiй, що надається суб'єкту господарювання.

     Взяття книги ОРО на облiк в органах державної податкової служби за мiсцем провадження господарської дiяльностi здiйснюється при поданнi суб'єкту господарської дiяльностi довiдки про реєстрацiю книги облiку розрахункових операцiй. Посадова особа органу державної податкової служби проставляє вiдмiтку в довiдцi про реєстрацiю книги облiку розрахункових операцiй.

     Перереєстрацiя книги ОРО, яка зареєстрована на окрему господарську одиницю, з метою використання її в iншiй господарськiй одиницi вiдбувається за умови подання суб'єкту господарської дiяльностi до вiдповiдного органу державної податкової служби письмової заяви довiльної форми, де зазначається сфера дiяльностi, та довiдки про реєстрацiю книги облiку розрахункових операцiй з вiдмiткою про зняття книги ОРО з облiку, усiх зазначених в довiдцi незакiнчених книг ОРО та розрахункових книжок, а також вiдповiдних документiв на господарську одиницю.

     Посадова особа органу державної податкової служби вилучає довiдку про реєстрацiю книги облiку розрахункових операцiй та виписує нову довiдку з таким самим номером, як у попередньої, у якiй записуються данi про всi перереєстрованi книги ОРО та розрахунковi книжки.

     Орган державної податкової служби повiдомляє суб'єкт господарської дiяльностi про прийняте рiшення щодо вiдмови у реєстрацiї книги ОРО не пiзнiше двох робочих днiв вiд моменту подання ним документiв для реєстрацiї книги ОРО.

     Скасування реєстрацiї книги ОРО здiйснюється за рiшенням керiвника органу державної податкової служби, де ця книга ОРО зареєстрована. При цьому посадова особа органу державної податкової служби робить вiдмiтку про скасування реєстрацiї на титульнiй сторiнцi книги ОРО; у довiдцi про реєстрацiю книги облiку розрахункових операцiй викреслює вiдповiдний рядок у таблицi "Книги облiку розрахункових операцiй", а також робить вiдмiтку та викреслює вiдповiдний запис у Книзi облiкових форм. Вiдмiтки, викреслювання, виправлення завiряються пiдписом зазначеної посадової особи.

     4.2.4. Проведення розрахункових операцiй без застосування реєстраторiв розрахункових операцiй з використанням розрахункових книжок та книг облiку розрахункових операцiй

     Згiдно з чинним законодавством встановлено ряд вимог до суб'єктiв господарювання щодо проведення дiяльностi у сферi торгiвлi, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахунковi операцiї без застосування реєстраторiв розрахункових операцiй з використанням розрахункових книжок та книг облiку розрахункових операцiй.

     Постановою Кабiнету Мiнiстрiв вiд 23 серпня 2000 року N 1336 "Про забезпечення реалiзацiї статтi 10 Закону України "Про застосування реєстраторiв розрахункових операцiй у сферi торгiвлi, громадського харчування та послуг" (зi змiнами та доповненнями) установлено граничний розмiр рiчного обсягу розрахункових операцiй з продажу товарiв (надання послуг), у разi перевищення якого застосування реєстраторiв розрахункових операцiй є обов'язковим.

     Зокрема, граничний розмiр рiчного обсягу розрахункових операцiй у сумi 75 тис. грн. на один структурний (вiдокремлений) пiдроздiл (пункт продажу товарiв (надання послуг), встановлено для розрахункових операцiй з:

     роздрiбної торгiвлi та громадського харчування на територiї села, що здiйснюється пiдприємствами споживчої кооперацiї, а також сiльськогосподарськими товаровиробниками, якi використовують продукцiю власного виробництва;

     роздрiбної торгiвлi медичними i фармацевтичними товарами та надання медичних i ветеринарних послуг на територiї села.

     Граничний розмiр рiчного обсягу розрахункових операцiй у сумi 200 тис. грн. на один структурний (вiдокремлений) пiдроздiл (пункт продажу товарiв (надання послуг) встановлено для розрахункових операцiй з:

     роздрiбної торгiвлi через засоби пересувної торговельної мережi (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бiдони, низькотемпературнi лотки-прилавки, вiзки, розноски, лотки, столики), що розташованi за межами стацiонарних примiщень;

     роздрiбної торгiвлi на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх територiї магазинiв, кiоскiв, палаток, павiльйонiв, примiщень контейнерного типу;

     продажу страв та безалкогольних напоїв у буфетах вищих навчальних закладiв, у їдальнях i буфетах пiдприємств УТОС та УТОГ;

     роздрiбної торгiвлi, громадського харчування та побутового обслуговування на територiї закритих вiйськових гарнiзонiв i мiстечок, а також вiйськових частин, розташованих у межах сiл;

     надання послуг бiблiотеками;

     продажу предметiв релiгiйно-обрядової атрибутики та надання обрядових послуг релiгiйними органiзацiями;

     надання на вокзалах та у портах послуг носильниками з доставлення багажу пасажирiв;

     роздрiбної торгiвлi насiнням у кiосках на територiї сiл та селищ мiського типу;

     провадження дiяльностi у сферi торгiвлi, громадського харчування та послуг суб'єктами господарювання на територiї сiл i селищ мiського типу, яким згiдно iз Законом України "Про статус гiрських населених пунктiв в Українi" надано статус гiрських;

     надання медичних послуг виїзними бригадами та медичне обслуговування вдома у замовника;

     приймання вiд населення та реалiзацiя через бджiльницькi торговельно-заготiвельнi пункти продуктiв бджiльництва, обладнання та iнвентарю для пасiчникiв.

     Граничний розмiр рiчного обсягу розрахункових операцiй не встановлюється на один структурний (вiдокремлений) пiдроздiл (пункт продажу товарiв (надання послуг)) для розрахункових операцiй з:

     роздрiбної торгiвлi продовольчими товарами та пивом у пляшках i бляшанках за умови вiдсутностi продажу iнших пiдакцизних товарiв, що здiйснюється:

     1. суб'єктами господарювання - фiзичними особами, оподаткування доходiв яких вiд такої дiяльностi здiйснюється за фiксованим розмiром податку шляхом придбання патенту вiдповiдно до законодавства з питань обкладення прибутковим податком з громадян;

     2. суб'єктами господарювання - фiзичними особами, оподаткування доходiв яких здiйснюється вiдповiдно до законодавства з питань оподаткування суб'єктiв малого пiдприємництва (в тому числi шляхом отримання свiдоцтва про сплату єдиного податку);

     продажу товарiв (за перелiком, затвердженим Держкомзв'язку i погодженим iз Мiнекономiки та Державною податковою адмiнiстрацiєю) i надання послуг поштовими вiддiленнями та пунктами зв'язку в селах;

     продажу газет, журналiв, конвертiв, листiвок, знакiв оплати поштових послуг, iншої друкованої продукцiї на пiдприємствах поштового зв'язку, якщо питома вага такої продукцiї становить понад 50 вiдсоткiв загального товарообороту за вiдсутностi продажу алкогольних напоїв та пiдакцизних непродовольчих товарiв;

     продажу квиткiв у кiосках та салонах транспортних засобiв для проїзду в мiському, примiському та мiжмiському електротранспортi, мiжмiському автотранспортi, на морських i рiчкових суднах, а також продаж у кiосках телефонних карток, що застосовуються у таксофонних мережах;

     надання побутових послуг:

     на територiї села;

     вдома у замовника з ремонту та встановлення побутових машин i приладiв, радiоелектронної апаратури, телеантен, ремонту i складання меблiв, прибирання квартир, догляду за дiтьми, хворими та людьми похилого вiку, фотографування, дрiбного ремонту квартир за перелiком робiт, що встановлюється Мiнекономiки та Державною податковою адмiнiстрацiєю, приготування їжi, прання бiлизни, хiмiчного чищення меблiв, килимiв та iнших килимових виробiв (за умови проведення розрахункiв на мiсцi надання послуг);

     з ремонту взуття, швейних та трикотажних виробiв, виробiв текстильної та шкiряної галантереї, радiоелектронної апаратури, побутових машин i приладiв, металевих виробiв та хiмiчного чищення структурними пiдроздiлами пiдприємств i суб'єктами господарювання з 1 або 2 працюючими;

     продажу товарiв з розносок i ручних вiзкiв, надання послуг у салонах на залiзничному, морському, рiчковому та повiтряному транспортi за перелiком, затвердженим Мiнтрансом i погодженим з Мiнекономiки та Державною податковою адмiнiстрацiєю, а на повiтряних суднах, задiяних у мiжнародних повiтряних сполученнях, також продаж алкогольних напоїв i тютюнових виробiв;

     реалiзацiї бiлетiв державних лотерей, крiм продажу цих бiлетiв через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимi реального часу Державним казначейством України;

     приймання вiд населення вторинної сировини (крiм металобрухту);

     страхування майнових та особистих ризикiв фiзичних осiб, яке проводиться страховими агентами за межами примiщення страховика, крiм обов'язкового страхування цивiльної вiдповiдальностi власникiв транспортних засобiв за додатковими договорами ("Зелена Картка");

     надання ритуальних послуг за умови проведення розрахункiв вдома у замовника;

     органiзацiї прийому та обслуговування туристiв в Українi, розрахунки за якi проводяться у безготiвковiй формi (iз застосуванням платiжних карток, платiжних чекiв), а також надання туристичних та екскурсiйних послуг за умови проведення розрахункiв за межами стацiонарних примiщень суб'єктiв туристичної та екскурсiйної дiяльностi;

     надання послуг:

     1. з видачi дозволiв на вилов риби i полювання;

     2. з газопостачання, водопостачання, водовiдведення i теплопостачання в селах за умови проведення розрахункiв вдома у споживача;

     продажу булочних, кондитерських i порцiйних кулiнарних виробiв, морозива, безалкогольних напоїв, сувенiрiв, iграшок i надувних кульок з розносок та ручних вiзкiв у театрально-видовищних та спортивних закладах;

     У разi незастосування реєстраторiв розрахункових операцiй у зазначених випадках розрахунки проводяться з використанням книги облiку розрахункових операцiй та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення.

     4.2.4.1. Порядок реєстрацiї розрахункової книжки

     Реєстрацiя розрахункових книжок здiйснюється безоплатно в органi державної податкової служби, де суб'єкт господарювання зареєстрував вiдповiдну книгу ОРО, не пiзнiше двох робочих днiв з моменту подання суб'єктом господарювання необхiдних документiв.

     Реєстрацiя розрахункової книжки здiйснюється на пiдставi подання суб'єктом господарювання письмової заяви довiльної форми та довiдки про реєстрацiю книги облiку розрахункових операцiй. При реєстрацiї розрахунковiй книжцi надається номер, який складається з фiскального номера книги ОРО, з якою буде використовуватись розрахункова книжка, та проставленого через дрiб порядкового номера розрахункової книжки, зареєстрованої на дану книгу ОРО. До порядкового номера розрахункової книжки, що складається зi спрощених розрахункових квитанцiй, додається лiтера "с".

     Перед реєстрацiєю розрахункової книжки, яка складається зi спрощених розрахункових квитанцiй, суб'єкт господарювання повинен забезпечити:

     вiдсутнiсть у розрахунковiй книжцi квитанцiй iз серiями та номерами, що повторюються;

     вiдповiдне заповнення реєстрацiйної сторiнки, яка може розмiщатися на останньому аркушi разом з квитанцiями;

     заповнення у всiх спрощених розрахункових квитанцiях реквiзиту "Iдентифiкацiйний код за ЄДРПОУ (номер за ДРФО)".

     На кожну розрахункову книжку, що подається на реєстрацiю, необхiдно встановити засiб контролю таким чином, щоб унеможливити розкрiплення книжки без порушення цiлiсностi засобу контролю.

     До реєстрацiї приймаються зброшурованi розрахунковi книжки, якi складаються з блокiв послiдовно пронумерованих розрахункових квитанцiй або спрощених розрахункових квитанцiй встановленої форми, виготовлених вiдповiдно до Положення про форму та змiст розрахункових документiв, затвердженого наказом Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 1 грудня 2000 року N 614 (iз змiнами та доповненнями), та реєстрацiйної сторiнки, при цьому серiї та номери квитанцiй одного виду, зареєстрованих окремим суб'єктом господарювання, не повиннi повторюватися у межах розрядностi серiй та номерiв.

     Розрахункова книжка повинна бути скрiплена виготiвником з використанням машинного способу, який унеможливлює вилучення корiнцiв розрахункових квитанцiй без порушення засобiв крiплення.

     Посадова особа органу державної податкової служби здiйснює запис у вiдповiдному роздiлi Книги облiкових форм, додатковi записи в обох примiрниках довiдки про реєстрацiю книги облiку розрахункових операцiй та заповнює вiдповiднi рядки реєстрацiйної сторiнки розрахункової книжки: номер книжки, дата реєстрацiї, назва органу державної податкової служби, данi про посадову особу органу державної податкової служби, яка здiйснила реєстрацiю, серiя та номер першого бланка, кiлькiсть бланкiв, номер установленого засобу контролю - пiсля чого розрахункова книжка вважається зареєстрованою. Кiлькiсть розрахункових книжок, що реєструються одночасно, не обмежується.

     Скасування реєстрацiї розрахункової книжки здiйснюється за такою самою процедурою, що й скасування реєстрацiї книги ОРО.

     4.2.5. Випадки незастосування реєстраторiв розрахункових операцiй та розрахункових книжок

     Дiючим законодавством передбаченi випадки, коли реєстратори розрахункових операцiй та розрахунковi книжки не застосовуються, зокрема, при:

     здiйсненнi торгiвлi продукцiєю власного виробництва та наданнi послуг пiдприємствами, установами i органiзацiями усiх форм власностi, крiм пiдприємств торгiвлi та громадського харчування, у разi проведення розрахункiв у касах цих пiдприємств, установ i органiзацiй з оформленням прибуткових i видаткових касових ордерiв та видачею вiдповiдних квитанцiй, пiдписаних i завiрених печаткою у встановленому порядку;

     виконаннi усiх банкiвських операцiй (крiм операцiй з купiвлi-продажу iноземної валюти);

     виконаннi операцiй з купiвлi-продажу iноземної валюти у разi, якщо цi операцiї виконуються у касах уповноважених банкiв з оформленням розрахункових документiв вiдповiдно до нормативних актiв Нацiонального банку України;

     продажу проїзних i перевiзних документiв iз застосуванням бланкiв суворого облiку на залiзничному (крiм примiського) та авiацiйному транспортi з оформленням розрахункових i звiтних документiв та на автомобiльному транспортi з видачею талонiв, квитанцiй, квиткiв з нанесеними друкарським способом серiєю, номером, номiнальною вартiстю, а також при продажу бiлетiв державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимi реального часу Державним казначейством України, та квиткiв на вiдвiдування культурно-спортивних i видовищних закладiв;

     продажу товарiв (наданнi послуг) суб'єктами господарювання - фiзичними особами, оподаткування доходiв яких вiд такої дiяльностi здiйснюється за фiксованим розмiром податку шляхом придбання патенту вiдповiдно до законодавства з питань оподаткування податком з доходiв фiзичних осiб, якщо такi суб'єкти не здiйснюють продаж пiдакцизних товарiв (крiм пива на розлив);

     продажу товарiв (наданнi послуг) суб'єктами господарювання - фiзичними особами, оподаткування доходiв яких здiйснюється вiдповiдно до законодавства з питань оподаткування суб'єктiв малого пiдприємництва (в тому числi шляхом отримання свiдоцтва про сплату єдиного податку), якщо такi суб'єкти не здiйснюють продаж пiдакцизних товарiв (крiм пива на розлив), за умови ведення такими особами книг облiку доходiв i витрат;

     продажу товарiв (наданнi послуг) суб'єктами господарювання, якi придбали спецiальний торговий патент, якщо такi суб'єкти не здiйснюють продаж пiдакцизних товарiв (крiм пива на розлив);

     продажу товарiв (крiм пiдакцизних) (наданнi послуг) особами, якi отримали пiльговий торговий патент для продажу товарiв (надання послуг), за умови ведення такими особами книг облiку доходiв i витрат, у разi коли такi особи не є платниками податку на додану вартiсть;

     здiйсненнi фiзичними особами торгiвлi продуктовими або промисловими товарами за готiвковi кошти на ринках, якщо такi фiзичнi особи сплачують ринковий збiр вiдповiдно до законодавства;

     продажу у кiосках, з лоткiв та розносок газет, журналiв та iнших видань, листiвок, конвертiв, знакiв поштової оплати, якщо питома вага такої продукцiї становить понад 50 вiдсоткiв загального товарообiгу за вiдсутностi продажу алкогольних напоїв та пiдакцизних непродовольчих товарiв, а також при продажу жетонiв та проїзних квиткiв у касах метрополiтену;

     продажу води, молока, квасу, олiї та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бiдонiв; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях i буфетах загальноосвiтнiх навчальних закладiв i професiйно-технiчних навчальних закладiв пiд час навчального процесу;

     умовi, що в мiсцi отримання товарiв (надання послуг) операцiї з розрахункiв у готiвковiй формi не здiйснюються (оптова торгiвля тощо);

     продажу товарiв у системах електронної торгiвлi (комерцiї).

     4.2.6. Подання звiтностi, пов'язаної iз застосуванням реєстраторiв розрахункових операцiй або використанням розрахункових книжок

     Звiтнiсть подається до органу державної податкової служби за мiсцем реєстрацiї реєстраторiв розрахункових операцiй чи розрахункових книжок не пiзнiше 15 числа наступного за звiтним мiсяця.

     При поданнi звiтностi подавати одночасно книги облiку розрахункових операцiй чи розрахункових книжок не потрiбно. Державнi територiально-галузевi об'єднання (пiдприємства) залiзничного транспорту та їх лiнiйнi пiдроздiли подають звiтнiсть до органу державної податкової служби за мiсцезнаходженням юридичної особи.

     Звiтнiсть, пов'язана iз застосуванням реєстраторiв розрахункових операцiй або використанням розрахункових книжок, подається суб'єктами господарювання щодо всiх зареєстрованих реєстраторiв розрахункових операцiй, незалежно вiд застосування чи незастосування їх у звiтному мiсяцi, та щодо всiх книг облiку розрахункових операцiй, зареєстрованих на господарську одиницю (депо, кондуктора, об'єкт виїзної торгiвлi), якi ведуться разом iз розрахунковими книжками у випадках, визначених законом (крiм виходу реєстраторiв розрахункових операцiй з ладу або вiдключення електроенергiї).

     Звiтнiсть, пов'язана iз застосуванням реєстраторiв розрахункових операцiй, подається у складi "Звiту про використання реєстраторiв розрахункових операцiй та книг облiку розрахункових операцiй (розрахункових книжок)" за встановленою формою, а при поданнi звiту за останнiй мiсяць календарного року - з поданням додатково перiодичних звiтiв за минулий календарний рiк, надрукованих на кожному реєстраторi розрахункових операцiй.

     Звiтнiсть, пов'язана з використанням розрахункових книжок, подається у складi Звiту та Довiдки про використанi розрахунковi книжки.

     Якщо у суб'єкта господарювання є зареєстрованi реєстратори розрахункових операцiй та книги облiку розрахункових операцiй, зареєстрованi на господарську одиницю (депо, кондуктора, об'єкт виїзної торгiвлi), то данi про суми розрахункiв за реєстраторами розрахункових операцiй та за книгами облiку розрахункових операцiй можна вiдобразити в одному Звiтi.

РОЗДIЛ 5. ОБРОБКА ПОДАТКОВИХ ДЕКЛАРАЦIЙ

     Перелiк нормативно-правових актiв:

     Закон України вiд 4 грудня 1990 року N 509-XII "Про державну податкову службу в Українi" (iз змiнами та доповненнями);

     Декрет Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 26 грудня 1992 року N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (роздiл IV) (iз змiнами та доповненнями);

     Декрет Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 26 грудня 1992 року N 18-92 "Про акцизний збiр" (iз змiнами i доповненнями);

     Декрет Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 17 березня 1993 року N 24-93 "Про податок на промисел" (iз змiнами та доповненнями);

     Закон України вiд 15 вересня 1995 року N 329/95-ВР "Про акцизний збiр на алкогольнi напої та тютюновi вироби" (iз змiнами i доповненнями);

     Закон України вiд 3 квiтня 1997 року N 168/97-ВР "Про податок на додану вартiсть" (iз змiнами та доповненнями);

     Закон України вiд 21 грудня 2000 року N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платникiв податкiв перед бюджетами та державними цiльовими фондами" (iз змiнами та доповненнями);

     Закон України вiд 22 травня 2003 року N 889-IV "Про податок з доходiв фiзичних осiб" (iз змiнами та доповненнями);

     постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 22 березня 2001 року N 256 "Про затвердження Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ i газовий конденсат" (iз змiнами i доповненнями);

     постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 11 червня 2005 року N 442 "Про затвердження Порядку внесення до спецiального фонду державного бюджету збору у виглядi цiльової надбавки до тарифу на природний газ";

     наказ Головної державної податкової iнспекцiї України вiд 21 квiтня 1993 року N 12 "Про затвердження Iнструкцiї "Про оподаткування доходiв фiзичних осiб вiд зайняття пiдприємницькою дiяльнiстю", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 9 червня 1993 року за N 64 (iз змiнами та доповненнями);

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 11 липня 1997 року N 233 "Про затвердження форми Звiту про використання коштiв неприбуткових органiзацiй i установ та Порядку її заповнення", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 6 серпня 1997 року за N 290/2094 (iз змiнами i доповненнями);

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 31 липня 1997 року N 274 "Про затвердження Порядку складання розрахунку податку на прибуток нерезидента, що проводить дiяльнiсть на територiї України через постiйне представництво", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 28 серпня 1997 року за N 352/2156 (iз змiнами та доповненнями);

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 30 травня 1997 року N 166 "Про затвердження форми податкової декларацiї та Порядку її заповнення i подання", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України вiд 9 липня 1997 року за N 250/2054 (iз змiнами i доповненнями);

     наказ Мiнiстерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Мiнiстерства працi та соцiальної полiтики України, Державної податкової адмiнiстрацiї України, Державного комiтету України по геологiї i використанню надр вiд 30 грудня 1997 року N 207/472/51/157 "Про затвердження Iнструкцiї про порядок обчислення i справляння платежiв за користування надрами для видобування корисних копалин", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 16 сiчня 1998 року за N 20/2460 (iз змiнами i доповненнями);

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 16 сiчня 1998 року N 28 "Про затвердження Порядку надання звiтiв про утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентiв", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 30 сiчня 1998 року за N 56/2496 (iз змiнами i доповненнями);

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 27 квiтня 1999 року N 230 "Про заходи щодо забезпечення виконання Закону України "Про фiксований сiльськогосподарський податок", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 6 травня 1999 року за N 289/3582 (iз змiнами i доповненнями);

     наказ Комiтету України з питань геологiї та використання надр, Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 23 червня 1999 року N 105/309 "Про затвердження Iнструкцiї про порядок справляння збору за геологорозвiдувальнi роботи, виконанi за рахунок державного бюджету", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 16 липня 1999 року за N 474/3767 (iз змiнами i доповненнями);

     наказ Мiнiстерства фiнансiв України, Державної податкової адмiнiстрацiї України, Мiнiстерства економiки України, Мiнiстерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України вiд 1 жовтня 1999 року N 231/539/118/219 "Про затвердження Iнструкцiї про порядок обчислення i справляння збору за спецiальне використання водних ресурсiв та збору за користування водами для потреб гiдроенергетики i водного транспорту", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 19 жовтня 1999 року за N 711/4004 (iз змiнами i доповненнями);

     наказ Державного комiтету лiсового господарства України, Мiнiстерства фiнансiв України, Мiнiстерства економiки України, Мiнiстерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 15 жовтня 1999 року N 91/241/129/236/565 "Про затвердження Iнструкцiї про механiзм справляння збору за спецiальне використання лiсових ресурсiв та користування земельними дiлянками лiсового фонду", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 15 листопада 1999 року за N 785/4078 (iз змiнами i доповненнями);

     наказ Державного комiтету рибного господарства України, Мiнiстерства економiки України, Мiнiстерства фiнансiв України, Мiнiстерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України та Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 24 грудня 1999 року N 167/156/299/300/650 "Про затвердження Iнструкцiї про порядок обчислення та внесення платежiв за спецiальне використання рибних та iнших водних живих ресурсiв", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 14 сiчня 2000 року за N 17/4238;

     наказ Мiнiстерства екологiї та природних ресурсiв України, Державної податкової адмiнiстрацiї України, Мiнiстерства фiнансiв України, Мiнiстерства працi та соцiальної полiтики України вiд 8 лютого 2001 року N 37/45/73/44 "Про затвердження Iнструкцiї про порядок обчислення i справляння плати за користування надрами в цiлях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 22 лютого 2001 року за N 160/5351 (iз змiнами i доповненнями);

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 19 березня 2001 року N 111 "Про затвердження Положення про порядок нарахування, термiни сплати i подання розрахунку акцизного збору та змiн до наказiв Державної податкової адмiнiстрацiї України", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 2 квiтня 2001 року за N 295/5486 (iз змiнами i доповненнями);

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 17 вересня 2001 року N 373 "Про затвердження форм Розрахунку суми податку з власникiв транспортних засобiв та iнших самохiдних машин i механiзмiв, Довiдки до уточненого Розрахунку та Порядку їх заповнення i подання до органу державної податкової служби", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 5 жовтня 2001 року за N 862/6053 (iз змiнами i доповненнями);

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 26 жовтня 2001 року N 434 "Про затвердження форм Зведеного розрахунку суми земельного податку, Довiдки до уточненого Розрахунку та Порядку їх подання до органу державної податкової служби", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 19 листопада 2001 року за N 963/6154 (iз змiнами i доповненнями);

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 28 березня 2002 року N 133 "Про затвердження форми звiту про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садiвництва i хмелярства та Порядку його заповнення i подання, а також форми довiдки про суми зазначеного збору", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 16 квiтня 2002 року за N 369/6657;

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 24 сiчня 2003 року N 24 "Про затвердження форми податкової декларацiї про збiр за користування радiочастотним ресурсом України", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 5 лютого 2003 року за N 91/7412 (iз змiнами i доповненнями);

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 10 лютого 2003 року N 68 "Про затвердження форми розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолiдованого податку на прибуток пiдприємства та Порядку його складання, а також форми повiдомлення платника податку про прийняття рiшення щодо сплати консолiдованого податку на прибуток пiдприємства", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 5 березня 2003 року за N 182/7503 (iз змiнами i доповненнями);

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 29 березня 2003 року N 143 "Про затвердження форми декларацiї з податку на прибуток пiдприємства та Порядку її складання", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 8 квiтня 2003 року за N 271/7592;

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 31 березня 2003 року N 146 "Про затвердження форми декларацiї з податку на доходи (прибуток) страховика та Порядку її складання", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 10 квiтня 2003 року за N 280/7601 (iз змiнами та доповненнями);

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 31 березня 2003 року N 148 "Про затвердження форми декларацiї з податку на прибуток банку та Порядку її складання", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 10 квiтня 2003 року за N 281/7602 (iз змiнами та доповненнями);

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 25 червня 2003 року N 311 "Про затвердження форм розрахункiв рентної плати за транспортування нафти магiстральними нафтопроводами та транзитне транспортування трубопроводами амiаку, природного газу територiєю України", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 4 липня 2003 року за N 549/7870;

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 22 вересня 2003 року N 442 "Про затвердження Iнструкцiї про податковий кредит", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 1 жовтня 2003 року за N 879/8200;

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 29 вересня 2003 року N 451 "Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платникiв податку, i сум утриманого з них податку (ф. N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платникiв податку, i сум утриманого з них податку", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 22 жовтня 2003 року за N 960/8281 (iз змiнами i доповненнями);

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 28 лютого 2003 року N 98 "Про затвердження форми Розрахунку сплати єдиного податку суб'єктом малого пiдприємництва - юридичною особою та Порядку його складання", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 19 березня 2003 року за N 221/7542 (iз змiнами i доповненнями);

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України, Державної митної служби України вiд 21 листопада 2003 року N 551/786 "Про затвердження форми Декларацiї про встановленi виробником або iмпортером максимальнi роздрiбнi цiни на пiдакцизнi товари, Порядку її складання та внесення Доповнень до Порядку здiйснення митними органами контролю за сплатою платниками податкiв податку на додану вартiсть та акцизного збору, якi справляються при ввезеннi (пересиланнi) товарiв та iнших предметiв на митну територiю України", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 2 грудня 2003 року за N 1108/8429;

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 4 грудня 2003 року N 586 "Про затвердження форми податкового розрахунку резидента, що виплачує дивiденди платникам податку з доходiв фiзичних осiб", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 19 сiчня 2004 року за N 70/8669;

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 24 грудня 2003 року N 620 "Про затвердження форми податкового розрахунку збору за проведення гастрольних заходiв", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 9 сiчня 2004 року за N 8/8607;

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 24 грудня 2003 року N 621 "Про затвердження форми податкового розрахунку збору за виграш на бiгах на iподромi", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 9 сiчня 2004 року за N 9/8608;

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 24 грудня 2003 року N 622 "Про затвердження форми податкового розрахунку збору за право використання мiсцевої символiки", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 8 сiчня 2004 року за N 2/8601;

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 24 грудня 2003 року N 623 "Про затвердження форми податкового розрахунку збору з осiб, якi беруть участь у грi на тоталiзаторi та iподромi", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 9 сiчня 2004 року за N 10/8609;

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 24 грудня 2003 року N 624 "Про затвердження форми податкового розрахунку податку з реклами", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 8 сiчня 2004 року за N 3/8602;

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 24 грудня 2003 року N 625 "Про затвердження форми податкового розрахунку комунального податку", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 8 сiчня 2004 року за N 4/8603;

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 24 грудня 2003 року N 626 "Про затвердження форми податкового розрахунку збору за участь у бiгах на iподромi", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 9 сiчня 2004 року за N 11/8610;

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 24 грудня 2003 року N 627 "Про затвердження форми податкового розрахунку ринкового збору", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 9 сiчня 2004 року за N 12/8611;

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 24 грудня 2003 року N 628 "Про затвердження форми податкового розрахунку курортного збору", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 9 сiчня 2004 року за N 14/8613;

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 24 грудня 2003 року N 629 "Про затвердження форми податкового розрахунку збору за припаркування автотранспорту", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 9 сiчня 2004 року за N 13/8612;

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 24 грудня 2003 року N 630 "Про затвердження форми податкового розрахунку збору з власникiв собак", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 9 сiчня 2004 року за N 15/8614;

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 10 лютого 2004 року N 84 "Про затвердження форм розрахунку збору у виглядi цiльової надбавки до дiючого тарифу на електричну i теплову енергiю", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 24 лютого 2004 року за N 245/8844;

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 30 вересня 2004 року N 571 "Про затвердження форми Звiту про результати спiльної дiяльностi на територiї України без створення юридичної особи, Порядку його складання та Порядку ведення податкового облiку результатiв спiльної дiяльностi", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 29 жовтня 2004 року за N 1388/9987;

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 17 березня 2005 року N 111 "Про затвердження форми податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища та Iнструкцiї щодо складання податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 1 квiтня 2005 року за N 357/10637;

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 15 червня 2005 року N 213 "Про внесення змiн до податкової звiтностi з податку на додану вартiсть", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 30 червня 2005 року за N 702/10982.

     5.1. Податкова декларацiя

     Податкова декларацiя, розрахунок (далi - податкова декларацiя) - документ, що подається платником податкiв до органу державної податкової служби у строки, встановленi законодавством, на пiдставi якого здiйснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу), що пiдлягає сплатi до бюджетiв та державних цiльових фондiв у встановленi законодавством термiни.

     Форми податкових декларацiй встановлюються Державною податковою адмiнiстрацiєю України за узгодженням з Комiтетом Верховної Ради України, що вiдповiдає за проведення податкової полiтики.

     Платник податкiв має право подати податковий звiт за iншою формою, якщо вiн вважає, що форма податкової декларацiї, визначена Державною податковою адмiнiстрацiєю України, збiльшує або зменшує його податковi зобов'язання всупереч нормам закону про справляння певного податку, збору (обов'язкового платежу). Такий звiт за iншою формою подається разом iз поясненням мотивiв його складання.

     Платник податкiв самостiйно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковiй декларацiї, крiм випадкiв, коли згiдно з законами з питань оподаткування особою, вiдповiдальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є орган державної податкової служби. А саме: якщо фiзична особа має у власностi чи користуваннi земельнi дiлянки або орендує земельнi дiлянки державної чи комунальної власностi, вона має сплачувати суму земельного податку або орендної плати, нараховану органами державної податкової служби, розмiр якої вказується у податкових повiдомленнях, що надсилаються платнику податку.

     5.2. Подання податкових декларацiй до органiв державної податкової служби

     Суб'єкти господарювання - фiзичнi особи та юридичнi особи зобов'язанi:

     визначитися з перелiком податкiв, що мають сплачуватися;

     самостiйно обчислювати податковi зобов'язання;

     правильно заповнювати та своєчасно подавати податковi декларацiї.

     Податкова декларацiя подається платником податкiв до органу державної податкової служби за мiсцем облiку такого платника податкiв, який приймає її без попередньої перевiрки зазначених у нiй показникiв.

     Платник податкiв має право подати податкову декларацiю органу державної податкової служби:

     через канцелярiю;

     поштою з повiдомленням про вручення (не пiзнiше нiж за десять днiв до закiнчення граничного строку подання податкової декларацiї);

     в електроннiй формi, за умови реєстрацiї електронного пiдпису пiдзвiтних осiб у порядку, визначеному законодавством.

     5.3. Визначення строкiв подання податкових декларацiй

     Податковi декларацiї подаються за базовий податковий (звiтний) перiод, що дорiвнює:

     а) календарному мiсяцю (у тому числi при сплатi мiсячних авансових внескiв) - протягом 20 календарних днiв, наступних за останнiм календарним днем звiтного (податкового) мiсяця;

     б) календарному кварталу або календарному пiврiччю (у тому числi при сплатi квартальних або пiврiчних авансових внескiв) - протягом 40 календарних днiв, наступних за останнiм календарним днем звiтного (податкового) кварталу (пiврiччя);

     в) календарному року, крiм випадкiв, передбачених пiдпунктом "г", - протягом 60 календарних днiв за останнiм календарним днем звiтного (податкового) року;

     г) календарному року для платникiв податку на доходи фiзичних осiб - до 1 квiтня року, наступного за звiтним.

     Звiтний податковий перiод (податковий рiк) - промiжок часу, який розпочинається з першого календарного дня першого мiсяця такого перiоду (року) та закiнчується останнiм календарним днем останнього мiсяця такого перiоду (року).

     Якщо фiзична особа вперше отримує оподатковуванi доходи всерединi податкового перiоду, то перший податковий перiод розпочинається з дня отримання таких доходiв.

     Якщо платник податку (фiзична особа) помирає, визнається судом померлим чи безвiсно вiдсутнiм або втрачає статус резидента (за вiдсутностi податкових зобов'язань як нерезидента згiдно з Законом України вiд 22 травня 2003 року N 889-IV (iз змiнами та доповненнями), останнiм податковим перiодом вважається перiод, який закiнчується днем, на який вiдповiдно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рiшення чи втрата ним статусу резидента.

     При анулюваннi реєстрацiї платника податку на додану вартiсть останнiм податковим перiодом вважається перiод, який розпочинається вiд дня, наступного за останнiм днем попереднього податкового перiоду, та закiнчується днем такого анулювання.

     Якщо податкова декларацiя за квартал, пiврiччя, три квартали або рiк розраховується наростаючим пiдсумком на пiдставi показникiв базових податкових перiодiв, з яких складаються такi квартал, пiврiччя, три квартали або рiк (без урахування авансових внескiв) згiдно з вiдповiдним законом з питань оподаткування, така декларацiя подається у строки, визначенi законодавством для такого базового податкового перiоду.

     Платник податку звiльняється вiд обов'язку подавати податкову декларацiю за звiтний (податковий) перiод протягом поточного року у разi, якщо його податковi зобов'язання були вiдображенi у рiчнiй податковiй декларацiї на поточний рiк вiдповiдно до закону з питань окремого податку, збору (обов'язкового платежу), за винятком декларацiй з податку на додану вартiсть.

     Якщо останнiй день строку подання податкової декларацiї припадає на вихiдний або святковий день, то останнiм днем строку подання вважається наступний за вихiдним або святковим операцiйний (банкiвський) день.

     Якщо згiдно iз законом з питань окремого податку, збору (обов'язкового платежу) податковий перiод не встановлено, то податкова декларацiя подається та податкове зобов'язання сплачується у строки, передбаченi цим пунктом для мiсячного базового податкового перiоду, крiм випадкiв, коли подання декларацiї не передбачено таким законом.

     Платник податкiв має право не пiзнiше нiж за десять днiв до закiнчення визначеного граничного строку подання податкової декларацiї надiслати її на адресу органу державної податкової служби за мiсцем облiку поштою з повiдомленням про вручення.

     Платник податкiв протягом п'яти робочих днiв з дня отримання повiдомлення про втрату або зiпсуття поштового вiдправлення зобов'язаний надiслати поштою або надати особисто (за його вибором) органу державної податкової служби за мiсцем облiку другий примiрник податкової декларацiї.

     Якщо фiзична особа має доходи, що не оподатковуються у джерела виплати (доходи вiд надання нерухомостi в оренду громадянам, доходи у виглядi успадкованого майна, доходи у виглядi цiльової благодiйної допомоги тощо), та/або має право на податковий кредит, вона має декларувати всi свої доходи, подаючи до органiв державної податкової служби 1 раз на рiк податкову декларацiю, та сплатити податок з доходiв фiзичних осiб.

     Така фiзична особа до 1 березня року, наступного за звiтним, має право звернутися iз запитом до органу державної податкової служби за мiсцем проживання з проханням заповнити рiчну податкову декларацiю, а останнiй зобов'язаний надати безоплатнi послуги iз такого заповнення. Вiдмова посадової (службової) надати зазначенi послуги звiльняє платника податку вiд будь-якої вiдповiдальностi за неповне або невiрне заповнення декларацiї.

     Неподання податкової декларацiї у визначений термiн тягне за собою застосування штрафної санкцiї у розмiрi вiд 3 до 8, а за повторне таке порушення - вiд 5 до 8 неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

     5.4. Внесення змiн до податкових декларацiй

     Платник податкiв, який до початку його перевiрки органом державної податкової служби самостiйно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових перiодiв, зобов'язаний:

     або надiслати уточнюючий розрахунок i сплатити до подання такого уточнюючого розрахунку суму такої недоплати та штраф у розмiрi п'яти вiдсоткiв такої суми;

     або вiдобразити суму такої недоплати у податковiй декларацiї з цього податку, що подається за наступний податковий перiод, протягом якого помилки були самостiйно виявленi, збiльшену на суму штрафу у розмiрi п'яти вiдсоткiв вiд такої суми, з вiдповiдним збiльшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

     Форма уточнюючих розрахункiв визначається Державною податковою адмiнiстрацiєю України.

     5.5. Введення даних з податкових декларацiй

     З метою забезпечення облiку нарахованих i сплачених сум платежiв до бюджету органами державної податкової служби податковi зобов'язання, штрафнi санкцiї, пеня, самостiйно визначенi платником у податковiй декларацiї, уносяться до електронної бази даних.

     Данi з податкових декларацiй, поданих у паперовому виглядi, вводяться вручну, а з податкових декларацiй, поданих на магнiтних носiях та електронною поштою, - автоматично переписуються. Пiсля введення даних здiйснюється автоматичний арифметичний контроль, який дозволяє виявити помилки введення. Пiсля виправлення помилок введення органи державної податкової служби вiдсортовують податковi декларацiї, в яких виявлено арифметичнi помилки, що допущенi платником, донараховують заниженi податковi зобов'язання та застосовують фiнансовi санкцiї у розмiрi десяти вiдсоткiв суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше десяти неоподаткованих мiнiмумiв доходiв громадян за весь строк недоплати, про що повiдомляють платника податкiв податковим повiдомленням.

     В отриманих податкових декларацiях з податку на додану вартiсть перевiряється правильнiсть формування сум податкового кредиту та заявленого до вiдшкодування податку на додану вартiсть.

     5.6. Iншi декларацiї

     Суб'єкти господарювання, якi займаються зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю, щоквартально здiйснюють декларування валютних цiнностей, доходiв та майна, що їм належать i знаходяться за межами України.

     Форма декларацiї про валютнi цiнностi, доходи та майно, що належать резиденту України i знаходяться за її межами, затверджена наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 25 грудня 1995 року N 207 та зареєстрована в Мiнiстерствi юстицiї України 11 сiчня 1996 року за N 18/1043.

     Ця декларацiя не є податковою декларацiєю, оскiльки не мiстить в собi нарахувань податкових зобов'язань, а мiстить вiдомостi про наявнiсть валютних цiнностей, якi належать резидентам України i знаходяться за її межами.

РОЗДIЛ 6. ПОДАТКОВI ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

     Перелiк нормативно-правових актiв:

     Закон України вiд 21 грудня 2000 року N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платникiв податкiв перед бюджетами та державними цiльовими фондами" (iз змiнами та доповненнями);

     Закон України вiд 22 травня 2003 року N 889-IV "Про податок з доходiв фiзичних осiб" (iз змiнами та доповненнями);

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України, Мiнiстерства фiнансiв України та Державного казначейства України вiд 03.02.2005 N 58/78/22 "Про затвердження Порядку взаємодiї органiв державної податкової служби України, фiнансових органiв та органiв Державного казначейства України в процесi повернення помилково та/або надмiру сплачених податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв) платникам податкiв", зареєстрований у Мiнiстерствi юстицiї України 18.02.2005 за N 247/10527.

     6.1. Поняття податкового зобов'язання

     Податкове зобов'язання - зобов'язання платника податкiв сплатити до бюджету або державного цiльового фонду вiдповiдну суму коштiв у порядку та у строки, визначенi Законом України вiд 21 грудня 2000 року N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платникiв податкiв перед бюджетами та державними цiльовими фондами" (iз змiнами та доповненнями) та iншими законами України.

     Усi платники податкiв зобов'язанi без будь-яких додаткових вимог сплачувати належнi суми податкiв.

     Податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцiй за їх наявностi), самостiйно узгоджене платником податкiв або узгоджене в адмiнiстративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання, є податковим боргом.

     6.2. Порядок визначення податкових зобов'язань

     Податковi зобов'язання визначаються:

     самостiйно платником податкiв;

     органом державної податкової служби.

     6.2.1. Податковi зобов'язання, визначенi самостiйно платником податкiв

     Платник податкiв самостiйно обчислює податковi зобов'язання за кожним з податкiв, якi вiн зобов'язаний сплачувати, крiм випадкiв, коли вiдповiдно до законодавства вiдповiдальним за обчислення податкового зобов'язання є орган державної податкової служби.

     Податковi зобов'язання, обчисленi самостiйно, платник податкiв вiдображає в податковiй декларацiї. Вони вважаються узгодженими з дати подання декларацiї.

     Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податкiв в адмiнiстративному або судовому порядку.

     6.2.2. Податковi зобов'язання, визначенi органом державної податкової служби

     Орган державної податкової служби обчислює суму податкового зобов'язання платника податкiв у випадках, коли:

     а) платник податкiв порушує податкове законодавство:

     не подає у встановленi строки податкову декларацiю;

     занижує або завищує суму податкового зобов'язання у податковiй декларацiї (за даними документальних перевiрок результатiв дiяльностi платника податкiв);

     припускається арифметичних або методологiчних помилок у податковiй декларацiї, якi призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання (за даними камеральної перевiрки);

     б) вiдповiдно до законодавства вiдповiдальним за обчислення податкового зобов'язання є орган державної податкової служби.

     Орган державної податкової служби має право самостiйно визначити суму податкових зобов'язань платника податкiв не пiзнiше закiнчення 1095 дня, наступного за останнiм днем граничного строку подання податкової декларацiї, а у разi коли така податкова декларацiя була надана пiзнiше - за днем її фактичного подання.

     Якщо протягом зазначеного строку орган державної податкової служби не визначає суму податкових зобов'язань, платник податкiв вважається вiльним вiд такого податкового зобов'язання, а спiр стосовно такої податкової декларацiї не пiдлягає розгляду в адмiнiстративному або судовому порядку.

     Вiдлiк строку давностi зупиняється на будь-який перiод, протягом якого платник податку перебуває поза межами України, якщо такий перiод є безперервним та дорiвнює чи є бiльшим за 180 днiв.

     Орган державної податкової служби має право самостiйно визначити суму податкових зобов'язань платника податкiв без дотримання визначеного строку давностi у разi, коли:

     а) податкову декларацiю за перiод, у який виникло податкове зобов'язання, не було подано;

     б) судом встановлено скоєння злочину посадовими особами платника податкiв або фiзичною особою - платником податкiв щодо умисного ухилення вiд сплати зазначеного податкового зобов'язання.

     Податкове зобов'язання, обчислене органом державної податкової служби, вважається узгодженим у день отримання платником податкiв податкового повiдомлення, крiм випадкiв, коли платник податкiв оскаржує податкове зобов'язання в адмiнiстративному або судовому порядку.

     Вiд дня подання скарги (заяви) до органу державної податкової служби до дня закiнчення процедури адмiнiстративного оскарження сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

     Процедура адмiнiстративного оскарження закiнчується:

     останнiм днем строку, передбаченого законодавством України для подання заяви про перегляд рiшення органу державної податкової служби, у разi коли така заява не була подана у зазначений строк;

     днем отримання платником податкiв рiшення органу державної податкової служби про повне задоволення скарги;

     днем отримання платником податкiв рiшення органу державної податкової служби, що не пiдлягає подальшому адмiнiстративному оскарженню.

     День закiнчення процедури адмiнiстративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податкiв.

     При зверненнi платника податкiв до суду з позовом щодо визнання недiйсним рiшення органу державної податкової служби податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по сутi та прийняття вiдповiдного рiшення.

     6.3. Строки погашення податкового зобов'язання

     Податкове зобов'язання, визначене самостiйно, платник податкiв зобов'язаний сплатити протягом десяти календарних днiв, наступних за останнiм днем граничного строку, передбаченого для подання декларацiї за вiдповiдним податком.

     Податкове зобов'язання за уточненим розрахунком платник податкiв зобов'язаний сплатити до подання уточненого розрахунку.

     Податкове зобов'язання, визначене органом державної податкової служби у випадках порушення платником податкiв податкового законодавства, платник зобов'язаний сплатити протягом десяти календарних днiв вiд дня отримання податкового повiдомлення, крiм випадкiв, коли протягом такого строку платник податкiв розпочинає процедуру апеляцiйного узгодження.

     Податкове зобов'язання, визначене органом державної податкової служби з причин, не пов'язаних iз порушенням податкового законодавства, платник податкiв зобов'язаний сплатити у строки, визначенi у законi з вiдповiдного податку, а за їх вiдсутностi - протягом тридцяти календарних днiв вiд дня отримання податкового повiдомлення про таке нарахування, крiм випадкiв, коли протягом такого строку платник податкiв розпочинає процедуру апеляцiйного узгодження.

     У випадках апеляцiйного узгодження суми податкового зобов'язання платник податкiв зобов'язаний погасити її, а також пеню та штрафнi санкцiї за їх наявностi, протягом десяти календарних днiв, наступних за днем такого узгодження.

     Якщо останнiй день сплати податкового зобов'язання припадає на вихiдний або святковий день, то останнiм днем сплати вважається наступний за вихiдним або святковим робочий день.

     Пiсля закiнчення встановлених строкiв погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня iз розрахунку 120 вiдсоткiв рiчних облiкової ставки Нацiонального банку, дiючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно вiд того, яка з величин таких ставок є бiльшою, за кожний день прострочення у його сплатi.

     У разi коли платник податкiв не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строкiв, такий платник зобов'язаний сплатити штраф у таких розмiрах:

     при затримцi до 30 календарних днiв - у розмiрi 10 вiдсоткiв погашеної суми податкового боргу;

     при затримцi вiд 31 до 90 календарних днiв - у розмiрi 20 вiдсоткiв погашеної суми податкового боргу;

     при затримцi бiльше 90 календарних днiв - у розмiрi 50 вiдсоткiв погашеної суми податкового боргу.

     6.4. Джерела погашення податкових зобов'язань

     Джерелами самостiйної сплати податкових зобов'язань є будь-якi власнi кошти платника податкiв.

     За податками, якi справляються з об'єктiв нерухомої власностi, джерелом їх самостiйної оплати можуть бути активи як власника таких об'єктiв нерухомої власностi, так i будь-якої iншої особи, на яку покладено обов'язок сплати, яка здiйснюється виключно у грошовiй формi.

     Джерелом самостiйної сплати податкового боргу також є проведення взаєморозрахункiв непогашених зустрiчних грошових зобов'язань вiдповiдного бюджету перед таким платником податкiв, що виникли згiдно з нормами податкового або бюджетного законодавства чи цивiльно-правових угод, строк погашення яких настав до моменту виникнення податкових зобов'язань платника податкiв. Така оплата (погашення) здiйснюється на пiдставi заяви платника податкiв за спiльним рiшенням органу державної податкової служби та органу Державного казначейства України.

     Джерелами погашення податкового боргу за рiшенням органу державної податкової служби є:

     будь-якi активи боржника (його фiлiй, вiддiлень, iнших вiдокремлених пiдроздiлiв) з урахуванням обмежень, визначених законодавством України;

     активи боржника, попередньо переданi ним у тимчасове користування чи розпорядження iншим особам вiдповiдно до норм цивiльно-правових договорiв, або сума заборгованостi iнших осiб перед боржником, право на вимогу якої переводиться на орган державної податкової служби, включаючи право на отримання основної суми депозиту або кредиту, а також доходу за ним;

     кошти, незалежно вiд джерел їх походження та без застосування обмежень, визначених законодавством, у сумi, яка не перевищує суми власного капiталу боржникiв - банкiв, небанкiвських фiнансових установ, у тому числi страхових органiзацiй (без урахування страхових та прирiвняних до них обов'язкових резервiв, сформованих вiдповiдно до закону).

     Податковий борг погашається перед погашенням податкових зобов'язань, якi не є податковим боргом, у порядку календарної черговостi його виникнення, а в разi одночасного його виникнення за рiзними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рiвних пропорцiях.

     Забороняється будь-яка уступка податкового зобов'язання платника податкiв третiм особам.

     6.5. Повернення помилково та/або надмiру сплачених податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв) платникам податкiв

     Помилково та/або надмiру сплаченi суми платежiв зараховуються в рахунок погашення податкових зобов'язань з тих податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв), на розрахунковий рахунок яких проведено таку помилкову та/або надмiрну сплату.

     Повернення помилково та/або надмiру сплачених податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв) здiйснюється виключно на пiдставi заяви платника податкiв, яка може бути подана не пiзнiше 1095 дня, наступного за днем виникнення такої переплати. Повернення коштiв за заявою платника податкiв здiйснюється з державного бюджету протягом 10 робочих днiв, а з мiсцевих бюджетiв - протягом 13 робочих днiв, за винятком надмiру утриманої (сплаченої) суми податку з доходiв фiзичних осiб, повернення якої здiйснюється протягом 60 календарних днiв вiд дня отримання органом державної податкової служби податкової декларацiї.

     Заява на повернення надмiру сплачених податкiв подається платником податкiв до органу державної податкової служби за мiсцем перебування на облiку у довiльнiй формi.

     При цьому у заявi має бути визначено напрями зарахування коштiв, що повертаються як помилково та/або надмiру сплаченi:

     на поточний (вкладний) рахунок платника податку в установi банку;

     на погашення податкового зобов'язання (податкового боргу) з iнших податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв), надходження яких контролюється органами державної податкової служби;

     шляхом оформлення чека на одержання готiвки в разi вiдсутностi у платника податкiв рахунку в банку.

     Пiсля отримання зазначеної заяви орган державної податкової служби перевiряє за даними особових рахункiв платника податкiв наявнiсть зазначеної у заявi помилково та/або надмiру сплаченої суми, готує висновок про повернення коштiв, який передає до органу Державного казначейства України. Висновок на повернення коштiв з мiсцевого бюджету попередньо погоджується з вiдповiдним районним (мiським) фiнансовим органом.

     Повернення сум надмiру сплачених податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв), у тому числi внаслiдок застосування права на податковий кредит, та штрафiв вiдповiдно до закону здiйснюється органами Державного казначейства України безготiвково на банкiвськi рахунки платникiв податкiв, вiдкритi в установах банкiв, та готiвкою фiзичним особам, що не мають рахункiв в установах банкiв:

     з вiдповiдних рахункiв, вiдкритих органами Державного казначейства України в установах банкiв, уповноважених згiдно з укладеними договорами здiйснювати виплату готiвки на пiдставi чека, виписаного на iм'я фiзичної особи;

     з рахункiв установ банкiв, уповноважених згiдно з укладеними договорами здiйснювати виплату готiвки за реєстром одержувачiв коштiв, пiдготовленим органом державної податкової служби України;

     поштовим переказом на адресу, визначену у заявi платника або у рiчнiй декларацiї про майновий стан i доходи (податковiй декларацiї), через пiдприємства поштового зв'язку за реєстром одержувачiв коштiв, пiдготовленим органом державної податкової служби.

     За неповне або несвоєчасне повернення суми надмiру сплаченого податку з доходiв фiзичних осiб, у тому числi внаслiдок застосування права на податковий кредит, на користь платника податку сплачуються штрафи у розмiрах, передбачених Законом України вiд 22 травня 2003 року N 889-IV "Про податок з доходiв фiзичних осiб" (iз змiнами та доповненнями). Нарахування таких штрафiв самостiйно здiйснюється органом Державного казначейства України.

     Днем отримання платником податкiв суми надмiру сплаченого податку вважається день зарахування коштiв на його рахунок, вiдкритий в установi банку, або на рахунок пiдприємства поштового зв'язку. Якщо останнiй день термiну виплати зазначеної суми надмiру сплаченого платежу припадає на вихiдний, святковий або iнший неробочий день, то днем закiнчення термiну такої виплати є перший робочий день, що настає за ним.

     Орган Державного казначейства України протягом п'яти робочих днiв повiдомляє орган державної податкової служби України про перерахування сум помилково та/або надмiру сплачених податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв) на банкiвськi рахунки платникiв податкiв та до пiдприємств поштового зв'язку, уповноважених здiйснювати готiвковi розрахунки з платниками податкiв, пiсля чого орган державної податкової служби у термiн не пiзнiше п'яти робочих днiв повiдомляє платникiв податкiв про можливiсть отримання належних коштiв.

РОЗДIЛ 7. ОБСЛУГОВУВАННЯ ПЛАТНИКIВ ПОДАТКIВ

     Перелiк нормативно-правових актiв:

     Закон України вiд 4 грудня 1990 року N 509-XII "Про державну податкову службу в Українi" (iз змiнами та доповненнями);

     Закон України вiд 25 червня 1991 року N 1251-XII "Про систему оподаткування" (iз змiнами та доповненнями);

     Закон України вiд 21 грудня 2000 року N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платникiв податкiв перед бюджетами та державними цiльовими фондами" (iз змiнами та доповненнями);

     Закон України вiд 2 жовтня 1996 року N 393/96-ВР "Про звернення громадян" (iз змiнами та доповненнями);

     Закон України вiд 11 вересня 2003 року N 1160-IV "Про засади державної регуляторної полiтики у сферi господарської дiяльностi" (iз змiнами та доповненнями);

     Указ Президента України вiд 19 березня 1997 року N 241/97 "Про заходи щодо забезпечення конституцiйних прав громадян на звернення";

     Указ Президента України вiд 13 серпня 2002 року N 700/2002 "Про додатковi заходи щодо забезпечення реалiзацiї громадянами конституцiйного права на звернення";

     Указ Президента України вiд 14 квiтня 2004 року N 434 "Про невiдкладнi заходи з удосконалення органiзацiї прийому громадян органами державної влади, органами мiсцевого самоврядування та посадовими i службовими особами цих органiв" (iз змiнами та доповненнями);

     постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 4 сiчня 2002 року N 3 "Про Порядок оприлюднення у мережi Iнтернет iнформацiї про дiяльнiсть органiв виконавчої влади" (iз змiнами та доповненнями);

     постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 29 серпня 2002 року N 1302 "Про заходи щодо подальшого забезпечення вiдкритостi у дiяльностi органiв виконавчої влади";

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 12 квiтня 2003 року N 176 "Про затвердження Порядку надання роз'яснень окремих положень податкового законодавства", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 23 квiтня 2003 року за N 326/7647;

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 27 лютого 2004 року N 112 "Щодо затвердження Положення про порядок розгляду звернень громадян в органах державної податкової служби України", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 25 березня 2004 року за N 366/8965.

     7.1. Послуги, що надаються платникам податкiв

     Надання послуг платникам податкiв здiйснюється шляхом:

     надання консультацiй платникам податкiв через iнформацiйно-довiдкову службу;

     надання консультацiй при вiдвiдуваннi платниками податкiв органiв державної податкової служби;

     надання вiдповiдей на письмовi запити платникiв податкiв;

     органiзацiї та проведення навчання платникiв податкiв з питань застосування чинного податкового законодавства;

     органiзацiї та проведення засiдань "круглого столу" з питань обговорення чинного податкового законодавства;

     органiзацiї та проведення сеансiв телефонного зв'язку "гаряча лiнiя";

     оприлюднення у мережi Iнтернет iнформацiї про дiяльнiсть органiв державної податкової служби та порядок застосування чинного податкового законодавства;

     органiзацiї особистого прийому громадян керiвниками та спецiалiстами органiв державної податкової служби.

     7.2. Надання вiдповiдей платникам податкiв, якi звернулися до iнформацiйно-довiдкової служби "007"

     Однiєю iз складових частин роботи серед платникiв податкiв є дiяльнiсть телефонної iнформацiйно-довiдкової служби органiв державної податкової служби, яка безкоштовно надає:

     довiдки з питань органiзацiї роботи органiв державної податкової служби;

     консультацiї з питань обчислення та сплати податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв).

     Користувач оплачує лише вартiсть послуг зв'язку телефонної компанiї.

     7.3. Надання вiдповiдей на письмовi запити платникiв податкiв

     З метою надання вiдповiдей на письмовi запити платникiв податкiв надаються податковi роз'яснення та узагальнюючi податковi роз'яснення.

     Узагальнюючi податковi роз'яснення надаються Державною податковою адмiнiстрацiєю України i затверджуються її наказами. Через них оприлюднюється офiцiйне розумiння органами державної податкової служби окремих положень законодавства з метою обґрунтування їх рiшень у разi проведення апеляцiйних процедур.

     Податковi роз'яснення - вiдповiдi органiв державної податкової служби всiх рiвнiв з питань оподаткування, наданi безоплатно на запити зацiкавлених осiб у строки, встановленi законом для надання вiдповiдей на звернення громадян до органiв державної влади.

     Узагальнюючi податковi роз'яснення мають прiоритет над податковими роз'ясненнями.

     Податковi роз'яснення, наданi Державною податковою адмiнiстрацiєю України, мають прiоритет над податковими роз'ясненням, наданими державними податковими адмiнiстрацiями в Автономнiй Республiцi Крим, областях, мiстах Києвi та Севастополi, державними податковими iнспекцiями.

     Податковi роз'яснення, наданi державними податковими адмiнiстрацiями в Автономнiй Республiцi Крим, областях, мiстах Києвi та Севастополi, мають прiоритет над податковими роз'ясненнями, наданими пiдпорядкованими державними податковими iнспекцiями.

     Пiдставами для надання податкового роз'яснення є:

     необхiднiсть обґрунтування рiшення органу державної податкової служби вiдповiдного рiвня пiд час проведення апеляцiйних процедур;

     запровадження нового виду податку, збору (обов'язкового платежу) або внесення змiни до правил оподаткування;

     випадки, коли норма закону чи iншого нормативно-правового акта, виданого на пiдставi закону, або норми рiзних законiв чи рiзних нормативно-правових актiв припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язкiв платникiв податкiв або органiв державної податкової служби, унаслiдок чого може бути прийняте рiшення як на користь платника податкiв, так i на користь органу державної податкової служби;

     необхiднiсть змiни виданого ранiше податкового роз'яснення у зв'язку з виданням податкового роз'яснення, що має прiоритет.

     Податкове роз'яснення видається у тому разi, якщо не iснує податкового роз'яснення з порушеного платником податкiв питання, що має прiоритет. В iншому разi у вiдповiдi, що направляється органом державної податкової служби платнику податкiв, робиться посилання на податкове роз'яснення, що має прiоритет.

     Пiдставами для надання узагальнюючих податкових роз'яснень є рiшення (резолюцiя) керiвника Державної податкової адмiнiстрацiї України про необхiднiсть надання узагальнюючого податкового роз'яснення за результатами:

     розгляду запитiв, що надiйшли до Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд платникiв податкiв;

     розгляду запитiв, що надiйшли до Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд державних податкових адмiнiстрацiй в Автономнiй Республiцi Крим, областях, мiстах Києвi та Севастополi;

     проведення аналiзу законодавчих та iнших нормативно-правових актiв з питань оподаткування;

     запровадження нового виду податку, збору (обов'язкового платежу) або внесення змiн до правил оподаткування.

     Узагальнюючi податковi роз'яснення i податковi роз'яснення застосовуються протягом термiну дiї вiдповiдної норми податкового законодавства.

     7.4. Надання консультацiй при вiдвiдуваннi платниками податкiв органiв державної податкової служби

     При зверненнi платникiв податкiв безпосередньо до органу державної податкової служби за усним роз'ясненням податкового законодавства прийом провадиться у спецiально обладнаних для цього примiщеннях.

     Уснi консультацiї надаються також через консультацiйнi пункти. Вони розташовуються, як правило, в безпосереднiй близькостi вiд мiсць постiйної роботи платникiв податкiв: на ринках, пiдприємствах, у примiщеннях органiв мiсцевої влади, у великих населених пунктах, де немає органiв державної податкової служби.

     7.5. Органiзацiя та проведення навчання платникiв податкiв з питань застосування чинного податкового законодавства

     Заходи щодо органiзацiї та проведення навчання платникiв податкiв з питань застосування чинного податкового законодавства включають:

     розробку методичних рекомендацiй з органiзацiї процесу навчання платникiв податкiв;

     розробку та органiзацiю видання пам'яток для новостворених суб'єктiв господарювання щодо їх прав та порядку роботи з органами державної податкової служби;

     щоквартальне визначення тематики загальнодержавних семiнарiв та прiоритетних напрямкiв роботи з платниками податкiв;

     розробку та тиражування роздаткових матерiалiв для семiнарiв по найбiльш актуальних питаннях, а також законодавчо-нормативних матерiалiв по конкретнiй тематицi семiнару;

     безпосередню органiзацiю та проведення семiнарiв з платниками податкiв;

     створення та пiдтримування в актуальному станi iнформацiйних стендiв в органах державної податкової служби та їх вiддiленнях.

     Головною формою навчання платникiв податкiв є проведення провiдними фахiвцями органiв державної податкової служби за попередньо визначеною темою семiнарiв не рiдше одного разу на квартал.

     7.6. Органiзацiя та проведення засiдань "круглого столу" з питань обговорення чинного податкового законодавства

     Iнiцiаторами проведення "круглих столiв", як правило, виступають редакцiї засобiв масової iнформацiї та громадськi органiзацiї. Участь у таких зустрiчах керiвникiв та фахiвцiв органiв державної податкової служби дає змогу донести до громадськостi точку зору державної податкової служби на ту чи iншу проблему. За необхiдностi, за результатами засiдання "круглого столу" може бути зроблена заява для представникiв засобiв масової iнформацiї, якi були присутнi на цьому заходi.

     Засiдання "круглого столу" проводяться не рiдше одного разу на квартал, за необхiдностi - щомiсячно.

     7.7. Оприлюднення у мережi Iнтернет iнформацiї про дiяльнiсть органiв державної податкової служби та порядку застосування чинного податкового законодавства

     Для забезпечення права громадян на отримання iнформацiї про дiяльнiсть органiв державної податкової служби та стосовно застосування норм чинного податкового законодавства у мережi Iнтернет функцiонує веб-сайт Державної податкової адмiнiстрацiї України (http://www.sta.gov.ua/) (є українська, росiйська та англiйська версiї) та 27 веб-сайтiв державних податкових адмiнiстрацiй в Автономнiй Республiцi Крим, областях, мiстах Києвi та Севастополi.

     Для зручностi отримання зазначеної iнформацiї користувачами мережi Iнтернет кожний веб-сайт мiстить вiдповiднi тематичнi рубрики.

     На веб-сайтах розмiщено чиннi законодавчi та нормативно-правовi акти з питань оподаткування, iнформацiя стосовно публiчних заходiв, що проводяться керiвництвом органiв державної податкової служби; забезпечується зворотний зв'язок з громадянами через вiдповiдну рубрику, в якiй мiстяться вiдповiдi на запитання користувачiв.

     З метою реалiзацiї громадянами прав на участь у регуляторнiй полiтицi та для забезпечення вiдкритостi та прозоростi Державна податкова адмiнiстрацiя України вiдповiдно до положень Закону України вiд 11 вересня 2003 року N 1160-IV "Про засади державної регуляторної полiтики у сферi господарської дiяльностi" розмiщує на веб-сайтах проекти регуляторних актiв.

     7.8. Органiзацiя розгляду звернень громадян

     Кожен громадянин має право звернутися до органу державної податкової служби iз зауваженнями, пропозицiями, що стосуються його статутної дiяльностi, заявою або клопотанням щодо реалiзацiї своїх соцiально-економiчних, полiтичних та особистих прав i законних iнтересiв та скаргою про їх порушення.

     Звернення може бути викладено у письмовiй (надiслано поштою або передано до органу державної податкової служби) або уснiй формi (викладено громадянином i записано посадовою особою). Звернення може бути подано як окремою особою (iндивiдуальне), так i групою (колективне).

     Звернення розглядаються i вирiшуються у мiсячний термiн вiд дня їх надходження, а тi, якi не потребують додаткового вивчення, - невiдкладно, але не пiзнiше п'ятнадцяти днiв вiд дня їх отримання.

     Якщо у мiсячний термiн вирiшити порушенi у зверненнi питання неможливо, керiвник органу державної податкової служби або його заступники встановлюють необхiдний термiн для його розгляду, про що повiдомляється особа, яка подала звернення. При цьому загальний термiн вирiшення питань, порушених у зверненнi, не може перевищувати сорока п'яти днiв.

     7.9. Органiзацiя особистого прийому громадян

     Керiвники органiв державної податкової служби та начальники структурних пiдроздiлiв проводять особистий прийом громадян.

     Прийом проводиться регулярно у встановленi днi та години. Графiки особистого прийому доводяться до вiдома громадян через засоби масової iнформацiї та розмiщуються на стендах при входi до органу державної податкової служби.

     Порядок прийому громадян в органах державної податкової служби визначається їх керiвниками.

     Усi звернення на особистому прийомi реєструються.

     Якщо вирiшити порушенi в усному зверненнi питання безпосередньо неможливо, воно розглядається у тому ж порядку, що й письмове звернення.

РОЗДIЛ 8. ПОДАТКОВИЙ КОНТРОЛЬ

     Перелiк нормативно-правових актiв:

     Закон України вiд 4 грудня 1990 року N 509-XII "Про державну податкову службу в Українi" (iз змiнами та доповненнями);

     Декрет Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання i валютного контролю";

     Закон України вiд 23 вересня 1994 року N 185/94-ВР "Про порядок здiйснення розрахункiв в iноземнiй валютi";

     Закон України вiд 6 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторiв розрахункових операцiй у сферi торгiвлi, громадського харчування та послуг" (iз змiнами та доповненнями);

     Закон України вiд 15 вересня 1995 року N 327 "Про операцiї з давальницькою сировиною у зовнiшньоекономiчних вiдносинах" в редакцiї Закону України вiд 4 жовтня 2001 року N 2761-III;

     Закон України вiд 3 квiтня 1997 року N 168/97-ВР "Про податок на додану вартiсть" (iз змiнами та доповненнями);

     Закон України вiд 23 грудня 1998 року N 351-XIV "Про регулювання товарообмiнних (бартерних) операцiй у галузi зовнiшньоекономiчної дiяльностi";

     Закон України вiд 21 грудня 2000 року N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платникiв податкiв перед бюджетами та державними цiльовими фондами" (iз змiнами та доповненнями);

     Указ Президента України вiд 16 березня 1995 року N 227/95 "Про заходи щодо нормалiзацiї платiжної дисциплiни в народному господарствi України" (iз змiнами та доповненнями);

     Указ Президента України вiд 12 червня 1995 року N 436/95 "Про застосування штрафних санкцiй за порушення норм з регулювання обiгу готiвки" (iз змiнами та доповненнями);

     Указ Президента України вiд 23 липня 1998 року N 817/98 "Про деякi заходи з дерегулювання пiдприємницької дiяльностi" (iз змiнами та доповненнями);

     Указ Президента України вiд 27 червня 1999 року N 734/99 "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитiв, позик в iноземнiй валютi вiд нерезидентiв та застосування штрафних санкцiй за порушення валютного законодавства";

     постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 23 серпня 2000 року N 1336 "Про забезпечення реалiзацiї статтi 10 Закону України "Про застосування реєстраторiв розрахункових операцiй у сферi торгiвлi, громадського харчування та послуг" (iз змiнами та доповненнями);

     постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 7 лютого 2001 року N 121 "Про термiни переведення суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi на облiк розрахункових операцiй у готiвковiй та безготiвковiй формi iз застосуванням реєстраторiв розрахункових операцiй" (iз змiнами та доповненнями);

     постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 18 лютого 2002 року N 199 "Про затвердження вимог щодо реалiзацiї фiскальних функцiй реєстраторами розрахункових операцiй для рiзних сфер застосування";

     постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 29 серпня 2002 року N 1315 "Про затвердження Положення про Державний реєстр реєстраторiв розрахункових операцiй";

     постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 21 липня 2005 року N 619 "Про затвердження Порядку координацiї проведення планових виїзних перевiрок органами виконавчої влади, уповноваженими здiйснювати контроль за нарахуванням i сплатою податкiв та зборiв (обов'язкових платежiв)";

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 4 жовтня 1999 року N 542 "Про затвердження Порядку застосування штрафних санкцiй за порушення валютного законодавства", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 19 жовтня 1999 року за N 712/4005 (iз змiнами i доповненнями);

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 1 грудня 2000 року N 614 "Про затвердження нормативно-правових актiв до Закону України "Про застосування реєстраторiв розрахункових операцiй у сферi торгiвлi, громадського харчування та послуг", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 5 лютого 2001 року за N 105/5296 (iз змiнами i доповненнями);

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 17 березня 2001 року N 110 "Про затвердження Iнструкцiї про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фiнансових) санкцiй органами державної податкової служби", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 23 березня 2001 року за N 268/5459 (iз змiнами та доповненнями);

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 21 червня 2001 року N 253 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повiдомлень платникам податкiв та рiшень про застосування штрафних (фiнансових санкцiй)", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 6 липня 2001 року за N 567/5758 (iз змiнами та доповненнями);

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 25 лютого 2002 року N 83 "Про затвердження Порядку видачi, облiку, вiдстрочення та оплати (погашення) векселя (письмового зобов'язання), що видається суб'єктом пiдприємницької дiяльностi при здiйсненнi операцiї з давальницькою сировиною у зовнiшньоекономiчних вiдносинах", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 13 березня 2002 року за N 248/6536 (iз змiнами i доповненнями);

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 31 березня 2003 року N 148 "Про затвердження форми декларацiї з податку на прибуток банку та Порядку її складання", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 10 квiтня 2003 року за N 281/7602 (iз змiнами i доповненнями);

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 11 червня 2003 року N 290 "Про затвердження Iнструкцiї про порядок нарахування та погашення пенi за платежами, що контролюються органами державної податкової служби", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 27 червня 2003 року за N 522/7843 (iз змiнами та доповненнями);

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 26 серпня 2003 року N 404 "Про затвердження Порядку повiдомлення органiв державної податкової служби суб'єктами зовнiшньоекономiчної дiяльностi про здiйснення товарообмiнних операцiй на виконання частини 4 статтi 3 Закону України "Про регулювання товарообмiнних (бартерних) операцiй у галузi зовнiшньоекономiчної дiяльностi", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 9 вересня 2003 року за N 778/8099;

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 20 жовтня 2003 року N 494 "Про затвердження Порядку облiку доходiв фiзичних осiб у гральних закладах та персонiфiкацiї таких осiб", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 6 листопада 2003 року за N 1016/8337;

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 2 грудня 2003 року N 583 "Про затвердження форми повiдомлення", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 15 грудня 2003 року за N 1157/8478;

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 12 лютого 2004 року N 87 "Про затвердження Порядку реєстрацiї, опломбування та застосування реєстраторiв розрахункових операцiй з купiвлi-продажу iноземної валюти", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 20 лютого 2004 року за N 234/8833;

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 11 червня 2004 року N 326 "Про затвердження Порядку оформлення результатiв документальних перевiрок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами пiдприємницької дiяльностi - фiзичними особами", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 30 червня 2004 року за N 803/9402;

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 15 жовтня 2004 року N 599 "Про затвердження Методичних рекомендацiй та нової редакцiї зразкiв форм актiв перевiрок";

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 27 жовтня 2004 року N 616 "Про затвердження форми Акта про результати камеральної перевiрки податкових декларацiй (розрахункiв) по окремих загальнодержавних i мiсцевих податках i зборах";

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 10 листопада 2004 року N 636 "Про затвердження форми Посвiдчення на право проведення контрольних перевiрок ринкiв органами державної податкової служби, форми Акта контрольної перевiрки ринку та форми Акта контрольної перевiрки платника ринкового збору";

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 26 травня 2005 року N 187 "Про затвердження змiн до наказу ДПА України вiд 24 квiтня 2003 року N 196/ДСК "Щодо здiйснення змiн ефективного контролю за правомiрнiстю вiдшкодування з бюджету сум податку на додану вартiсть юридичним особам";

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 10 серпня 2005 року N 327 "Про затвердження Порядку оформлення результатiв невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевiрок з питань дотримання податкового, валютного та iншого законодавства", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 25 серпня 2005 року за N 925/11205;

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 18 серпня 2005 року N 350 "Методичнi рекомендацiї щодо взаємодiї мiж пiдроздiлами органiв державної податкової служби України при органiзацiї i проведеннi перевiрок достовiрностi нарахування бюджетного вiдшкодування податку на додану вартiсть";

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 11 жовтня 2005 року N 441 "Про затвердження Методичних рекомендацiй щодо порядку складання плану-графiка перевiрок суб'єктiв господарювання та взаємодiї мiж структурними пiдроздiлами при їх проведеннi".

     8.1. Типи перевiрок

     Органи державної податкової служби в межах компетенцiї та у порядку, встановленому законодавством України, мають право здiйснювати такi перевiрки:

     документальнi невиїзнi;

     плановi виїзнi;

     позаплановi виїзнi.

     8.2. Пiдстави для проведення перевiрок

     Документальнi невиїзнi перевiрки проводяться у разi виявлення органом державної податкової служби арифметичної або методологiчної помилки у поданих платниками податкiв податкових декларацiях, звiтах та iнших документах, пов'язаних з нарахуванням i сплатою податкiв та зборiв (обов'язкових платежiв), а також у випадках заявленого до вiдшкодування податку на додану вартiсть. Для проведення невиїзної документальної перевiрки платники податкiв або їх представники можуть запрошуватися до органу державної податкової служби. Письмовi повiдомлення про такi запрошення направляються не пiзнiше нiж за десять робочих днiв до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються пiдстави запрошення, дата i час, на якi запрошується платник податкiв (посадова особа платника податкiв). Невиїзна документальна перевiрка проводиться в примiщеннi органу державної податкової служби, в якому платник податкiв стоїть на облiку.

     Забороняється проведення планових виїзних перевiрок за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крiм зобов'язань за бюджетними позиками й кредитами, що гарантованi бюджетними коштами.

     Право на проведення планової виїзної перевiрки платника податкiв надається лише у тому випадку, коли йому не пiзнiше нiж за десять днiв до дня проведення зазначеної перевiрки надiслано письмове повiдомлення iз зазначенням дати початку та закiнчення її проведення.

     Позапланова виїзна перевiрка проводиться за наявностi хоча б однiєї з таких обставин:

     1) за наслiдками перевiрок iнших платникiв податкiв виявлено факти, якi свiдчать про порушення платником податкiв законiв України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податкiв не надасть пояснення та їх документальнi пiдтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днiв з дня отримання запиту;

     2) платником податкiв не подано в установлений строк податкову декларацiю або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;

     3) виявлено недостовiрнiсть даних, що мiстяться у податковiй декларацiї, поданiй платником податкiв, якщо платник податкiв не надасть пояснення та їх документальнi пiдтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днiв з дня отримання запиту;

     4) платник податкiв подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби пiд час проведення планової чи позапланової виїзної перевiрки, в якiй вимагає повного або часткового скасування результатiв вiдповiдної перевiрки;

     5) у разi виникнення потреби у перевiрцi вiдомостей, отриманих вiд особи, яка мала правовi вiдносини з платником податкiв, якщо платник податкiв не надасть пояснення та їх документальнi пiдтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днiв з дня отримання запиту;

     6) проводиться реорганiзацiя (лiквiдацiя) пiдприємства;

     7) стосовно платника податкiв (посадової особи платника податкiв) у порядку, встановленому законом, податковою мiлiцiєю заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведеннi позапланової виїзної перевiрки фiнансово-господарської дiяльностi такого платника податкiв;

     8) у разi коли орган державної податкової служби вищого рiвня в порядку контролю за достовiрнiстю висновкiв органу державної податкової служби нижчого рiвня здiйснив перевiрку документiв обов'язкової звiтностi платника податкiв або висновкiв акта перевiрки, складеного органом державної податкової служби нижчого рiвня, та виявив їх невiдповiднiсть вимогам законiв, що призвело до ненадходження до бюджетiв сум податкiв та зборiв (обов'язкових платежiв). Позапланова виїзна перевiрка в цьому випадку може iнiцiюватися органом державної податкової служби вищого рiвня лише у тому разi, коли стосовно посадових або службових осiб органу державної податкової служби нижчого рiвня, якi проводили планову або позапланову виїзну перевiрку зазначеного платника податкiв, розпочато службове розслiдування або порушено кримiнальну справу;

     9) платником подано декларацiю з вiд'ємним значенням з податку на додану вартiсть, яке становить бiльше 100 тис. гривень.

     Позаплановою виїзною перевiркою (документальною) з питань достовiрностi нарахування бюджетного вiдшкодування податку на додану вартiсть вважається перевiрка платника податку на додану вартiсть, яка проводиться на пiдставi пiдпункту 7.7.5 пункту 7.7 статтi 7 Закону України вiд 3 квiтня 1997 року N 168/97-ВР "Про податок на додану вартiсть" та поєднує в собi комплекс заходiв, направлених на визначення достовiрностi нарахування такого бюджетного вiдшкодування податку на додану вартiсть.

     Позаплановими перевiрками вважаються також перевiрки в межах повноважень органiв державної податкової служби, визначених Законами України "Про застосування реєстраторiв розрахункових операцiй у сферi торгiвлi, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва i обiгу спирту етилового, коньячного i плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробiв".

     Обмеження у термiнах та пiдставах проведення перевiрок платникiв податкiв не поширюються на перевiрки, що проводяться на особисте прохання суб'єкта господарювання, або перевiрки, що проводяться пiсля порушення кримiнальної справи проти платника податкiв (посадових осiб платника податкiв), що перевiряється, вiдповiдно до кримiнально-процесуального законодавства, а також на перевiрки суб'єктiв господарювання, якi мають заборгованiсть iз заробiтної плати працiвникам.

     8.3. Перiодичнiсть i термiни проведення перевiрок

     Невиїзнi документальнi перевiрки проводяться пiсля подання до органiв державної податкової служби податкових декларацiй, звiтiв та iнших документiв, пов'язаних з нарахуванням i сплатою податкiв та зборiв (обов'язкових платежiв).

     Планова виїзна перевiрка проводиться за сукупними показниками фiнансово-господарської дiяльностi платника податкiв за письмовим рiшенням керiвника вiдповiдного органу державної податкової служби не частiше одного разу на календарний рiк.

     Позапланова перевiрка, в межах повноважень органiв державної податкової служби, визначених Законами України "Про застосування реєстраторiв розрахункових операцiй у сферi торгiвлi, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва i обiгу спирту етилового, коньячного i плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробiв", проводиться за рiшенням керiвника податкового органу, яке оформляється наказом, а в iнших випадках - за рiшенням суду та рiшенням керiвника органу державної податкової служби.

     Тривалiсть планової виїзної перевiрки не повинна перевищувати 20 робочих днiв, а щодо суб'єктiв малого пiдприємництва - 10 робочих днiв.

     Тривалiсть позапланової виїзної перевiрки не повинна перевищувати 10 робочих днiв, а щодо суб'єктiв малого пiдприємництва - 5 робочих днiв.

     Подовження термiнiв проведення планової виїзної перевiрки можливе на термiн не бiльш як 10 робочих днiв, а стосовно суб'єктiв малого пiдприємництва - 5 робочих днiв.

     Подовження термiнiв проведення позапланової виїзної перевiрки можливе на термiн не бiльш як 5 робочих днiв, а стосовно суб'єктiв малого пiдприємництва - 2 робочих днi.

     8.4. Порядок надання документiв для перевiрки

     Посадовi особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевiрки за наявностi пiдстав для їх проведення, визначених законами України, та за умови надання платнику податкiв пiд розписку:

     1) направлення на перевiрку, в якому зазначаються дата його видачi, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), пiдстави, дата початку та дата закiнчення перевiрки, посади, звання та прiзвища посадових осiб органу державної податкової служби, якi проводитимуть перевiрку. Направлення на перевiрку є дiйсним за умови наявностi пiдпису керiвника органу державної податкової служби, скрiпленого печаткою органу державної податкової служби;

     2) копiї наказу керiвника органу державної податкової служби про проведення позапланової виїзної перевiрки, в якому зазначаються пiдстави проведення позапланової виїзної перевiрки, дата її початку та дата закiнчення.

     Ненадання цих документiв платнику податкiв або їх надання з порушенням вимог є пiдставою для недопущення посадових осiб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевiрки.

     Керiвники пiдприємств, установ i органiзацiй, що перевiряються в ходi планових та позапланових виїзних перевiрок, на вимогу органiв державної податкової служби зобов'язанi провести iнвентаризацiю основних фондiв, товарно-матерiальних цiнностей та коштiв. У разi вiдмови у проведеннi таких iнвентаризацiй або при проведеннi адмiнiстративного арешту активiв органи державної податкової служби мають право звернутися до суду щодо спонукання до проведення таких iнвентаризацiй, а до ухвалення вiдповiдного рiшення судом - у присутностi понятих та представникiв пiдприємств, установ i органiзацiй, щодо яких проводиться перевiрка, опечатувати каси, касовi примiщення, склади та архiви на термiн не бiльше 24 годин з моменту такого опечатування, зазначеного в протоколi.

     У разi вiдмови платника податкiв у допуску до перевiрки, посадовими особами органiв державної податкової служби складається акт вiдмови вiд допуску до перевiрки за встановленою формою.

     8.5. Оформлення результатiв перевiрок

     Будь-яка перевiрка оформляється актом (довiдкою) вiдповiдно до порядку та форми оформлення результатiв документальних перевiрок щодо дотримання вимог чинного законодавства суб'єктами господарювання, затверджених Державною податковою адмiнiстрацiєю України.

     До пiдписання акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевiрок враховуються пояснення та зауваження, наданi платником податкiв (посадовими особами платника податкiв) в ходi перевiрки.

     При виникненнi спiрних питань та зауважень щодо встановлених порушень пiд час здiйснення перевiрки такi питання та заперечення виносяться на розгляд постiйних комiсiй при обласних державних податкових адмiнiстрацiях (державних податкових iнспекцiях, спецiалiзованих державних податкових iнспекцiях по роботi з великими платниками податкiв).

     Акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевiрок складається у двох примiрниках та пiдписується протягом 5-ти робочих днiв вiд дня закiнчення установленого для проведення перевiрки термiну (для суб'єктiв малого пiдприємництва - протягом 3-х робочих днiв, а для суб'єктiв господарювання, якi мають фiлiї та перебувають на консолiдованiй сплатi, - протягом 10-ти робочих днiв). Термiн складання акта перевiрки не зараховується до термiну проведення перевiрки з урахуванням його продовження.

     Пiдписання акта виїзної планової чи позапланової перевiрок посадовими особами суб'єкта господарювання та посадовими особами органу державної податкової служби, якi проводили перевiрку, здiйснюється за мiсцезнаходженням платника податкiв, а у разi здiйснення невиїзних документальних перевiрок, - у примiщеннi органу державної податкової служби, куди посадовi особи суб'єкта господарювання письмово запрошуються для пiдписання акта.

     У разi незгоди платника податкiв (посадових осiб платника податкiв) iз висновками перевiрки чи фактами та даними, викладеними в актi перевiрки, суб'єкт господарювання має право протягом трьох робочих днiв вiд дня отримання примiрника акта перевiрки подати до органу державної податкової служби заперечення до акта перевiрки.

     При цьому у разi незгоди iз висновками акта перевiрки суб'єкт господарювання в актi перевiрки при його пiдписаннi (чи вiдмовi вiд пiдпису) робить вiдповiдну вiдмiтку.

     Органи державної податкової служби розглядають заперечення протягом трьох робочих днiв вiд дня їх надходження та про результати розгляду письмово повiдомляють суб'єкта господарювання.

     Пiсля реєстрацiї акта перевiрки у встановленому порядку (у той же день) один його примiрник (з вiдповiдними додатками) передається суб'єкту господарювання або уповноваженiй особi суб'єкта господарювання, про що на останнiй сторiнцi обох примiрникiв акта робиться вiдповiдна вiдмiтка за пiдписом особи, яка одержала акт, iз зазначенням посади, прiзвища та iнiцiалiв, а також дати одержання акта.

     У разi вiдмови платника податкiв (посадових осiб платника податкiв), що перевiрений, вiд пiдписання акта перевiрки, службовими особами органу державної податкової служби складається акт довiльної форми, що засвiдчує факт такої вiдмови.

     Не пiзнiше наступного дня акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевiрок реєструється в єдиному журналi реєстрацiї актiв та в той же день один його примiрник (з вiдповiдними додатками) передається суб'єкту господарювання або уповноваженiй особi суб'єкта господарювання, про що на останнiй сторiнцi обох примiрникiв акта робиться вiдповiдна вiдмiтка за пiдписом особи, яка одержала акт, iз зазначенням посади, прiзвища та iнiцiалiв, а також дати одержання акта.

     При вiдмовi посадових осiб суб'єкта господарювання вiд отримання одного примiрника акта перевiрки з вiдповiдними додатками робиться вiдповiдний запис на останнiй сторiнцi обох примiрникiв, складається акт вiдмови вiд отримання та один примiрник акта перевiрки з вiдповiдними додатками направляється платнику податкiв поштою з повiдомленням про вручення.

     При цьому до примiрника акта, який зберiгається в органi державної податкової служби, додаються документи, що пiдтверджують факт поштового вiдправлення та вручення акта адресату.

     У разi неявки посадових осiб суб'єкта господарювання до органу державної податкової служби для ознайомлення та пiдписання акта невиїзної документальної перевiрки у визначенi термiни, складається акт щодо неявки посадових осiб суб'єкта господарювання до органу державної податкової служби.

     Не пiзнiше наступного дня акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевiрок реєструється в єдиному журналi реєстрацiї актiв перевiрок та один його примiрник (з вiдповiдними додатками) надсилається суб'єкту господарювання рекомендованим листом з повiдомленням про вручення, про що на останнiй сторiнцi обох примiрникiв акта робиться вiдповiдна вiдмiтка.

     Податкове повiдомлення-рiшення (рiшення про застосування штрафних (фiнансових) санкцiй) приймається керiвником органу державної податкової служби (його заступником) протягом десяти робочих днiв вiд дня реєстрацiї акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевiрок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на пiдставi вiдмiтки на поштовому повiдомленнi), а за наявностi заперечень суб'єкта господарювання до акта перевiрки - протягом трьох робочих днiв, наступних за днем розгляду заперечень i надання (надсилання) письмової вiдповiдi суб'єкту господарювання.

     Податкове повiдомлення-рiшення (рiшення про застосування штрафних (фiнансових) санкцiй) вручається суб'єкту господарювання у порядку та строки, визначенi чинним законодавством.

     Один примiрник акта пiсля реєстрацiї та прийняття за ним вiдповiдного рiшення передається до структурного пiдроздiлу, у якому зберiгається справа платника.

РОЗДIЛ 9. АПЕЛЯЦIЇ ПЛАТНИКIВ ПОДАТКIВ

     Перелiк нормативно-правових актiв:

     Конституцiя України;

     Кодекс України про адмiнiстративнi правопорушення;

     Закон України вiд 4 грудня 1990 року N 509-XII "Про державну податкову службу в Українi" (iз змiнами та доповненнями);

     Закон України вiд 2 жовтня 1996 року N 393/96-ВР "Про звернення громадян" (iз змiнами та доповненнями);

     Закон України вiд 21 грудня 2000 року N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платникiв податкiв перед бюджетами та державними цiльовими фондами" (iз змiнами та доповненнями);

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 2 березня 2001 року N 82 "Про затвердження Положення про порядок подання та розгляду скарг платникiв податкiв органами державної податкової служби", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 15 березня 2001 року за N 238/5429 (iз змiнами та доповненнями);

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 26 квiтня 2001 року N 182 "Про затвердження Порядку застосування податкового компромiсу органами державної податкової служби в межах адмiнiстративної апеляцiйної процедури", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 22 травня 2001 року за N 437/5628.

     9.1. Порядок подання скарги (заяви)

     Органи державної податкової служби розглядають скарги платникiв податкiв стосовно податкових повiдомлень про суми податкових зобов'язань з податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв), якi справляються до бюджетiв та державних цiльових фондiв, крiм акцизного збору та податку на додану вартiсть (з урахуванням випадкiв, коли законом обов'язок їх стягнення або контролю покладається на органи державної податкової служби), ввiзного та вивiзного мита та iнших податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв), якi вiдповiдно до законiв справляються при ввезеннi (пересиланнi) товарiв i предметiв на митну територiю України або вивезеннi (пересиланнi) товарiв i предметiв з митної територiї України, збору на обов'язкове державне пенсiйне страхування, внескiв на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування.

     Не може бути оскаржене платником податкiв в адмiнiстративному або судовому порядку податкове зобов'язання, самостiйно визначене платником податкiв у податковiй декларацiї (розрахунку).

     З урахуванням строкiв давностi платник податкiв має право оскаржити в судi рiшення органу державної податкової служби про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент пiсля отримання вiдповiдного податкового повiдомлення. У цьому випадку зазначене рiшення органу державної податкової служби не пiдлягає адмiнiстративному оскарженню. Платник податкiв зобов'язаний письмово повiдомляти орган державної податкової служби про кожний випадок судового оскарження його рiшень.

     Вiдмова в прийняттi скарги (заяви) платника податкiв забороняється. Реєстрацiя скарги (заяви) повинна вiдбуватися в день її подання або надходження до органу державної податкової служби.

     9.2. Вимоги до скарги (заяви)

     У скарзi (заявi) має бути зазначено:

     прiзвище, iм'я, по батьковi, мiсце проживання фiзичної особи - платника податку, а для юридичної особи - платника податку - її назва, мiсцезнаходження, а також адресу, на яку необхiдно надiслати рiшення (вiдповiдь) за скаргою (заявою);

     найменування органу державної податкової служби, яким видано податкове повiдомлення, рiшення або постанова по справi про адмiнiстративне правопорушення, що оскаржується, дата i номер; назва податку, збору (обов'язкового платежу) або штрафної (фiнансової) санкцiї та сума;

     суть порушеного питання, прохання чи вимоги й обґрунтування незгоди платника податкiв iз сумою податкового зобов'язання, визначеною органом державної податкової служби в податковому повiдомленнi, або незгоди з iншим рiшенням органу державної податкової служби;

     про подання чи неподання позовної заяви до суду про визнання недiйсним податкового повiдомлення або рiшення органу державної податкової служби, а також про повiдомлення чи неповiдомлення вiдповiдного органу державної податкової служби про подання повторної скарги (заяви) органу державної податкової служби вищого рiвня;

     пiдпис фiзичної особи - платника податку, а для юридичної особи - платника податку - пiдпис керiвника або особи, яка виконує обов'язки керiвника юридичної особи - платника податку. Якщо скарга (заява) в iнтересах фiзичної особи - платника податку або юридичної особи - платника податку подається її представником, то до скарги (заяви) долучається копiя довiреностi, оформленої вiдповiдно до вимог законодавства, i пiдпис представника юридичної особи - платника податку на скарзi (заявi) повинен бути скрiплений печаткою юридичної особи - платника податку;

     перелiк документiв i розрахункiв, що додаються до скарги (заяви), у разi надсилання скарги (заяви) поштою додається опис укладеного та повiдомлення про вручення.

     Скарга (заява) повинна бути викладена в письмовiй формi та надiслана до органу державної податкової служби поштою з повiдомленням про вручення або передана фiзичною чи юридичною особою - платником податку через представника.

     Скарга (заява), оформлена без дотримання цих вимог, не дає можливостi розглянути скаргу (заяву) по сутi, повертається особi, яка її подала, з вiдповiдними роз'ясненнями не пiзнiше п'яти днiв вiд дня отримання такої скарги (заяви).

     Якщо питання, порушенi у скарзi (заявi), одержанiй органом державної податкової служби, не входять до його повноважень, то така скарга (заява) у термiн не бiльше п'яти днiв пересилається за належнiстю вiдповiдному органу чи посадовiй особi, про що повiдомляється особi, яка подала скаргу (заяву). Скарга (заява), подана з порушенням порядку, установленого Положенням про порядок подання та розгляду скарг платникiв податкiв органами державної податкової служби, не пiдлягає розгляду по сутi i повертається особi, яка подала скаргу (заяву), з роз'ясненням порядку i строкiв оскарження податкових повiдомлень, рiшень або постанов по справi про адмiнiстративне правопорушення.

     Не розглядаються повторнi звернення одним i тим же органом державної податкової служби вiд однiєї i тiєї ж особи з одного i того ж питання, якщо перше вирiшено по сутi.

     9.3. Строки подання скарги (заяви)

     Датою подання скарги (заяви) є день фактичного подання скарги (заяви) до вiдповiдного органу державної податкової служби, а в разi надсилання скарги (заяви) поштою - дата вiдправлення скарги (заяви), зазначена вiддiленням поштового зв'язку в повiдомленнi про вручення поштового вiдправлення та на конвертi.

     У разi вiдсутностi повiдомлення про вручення й опису вкладення поштового вiдправлення та вiдбитка календарного штемпеля вiддiлення поштового зв'язку на поштовому вiдправленнi (конвертi, бандеролi), що унеможливлює з'ясування фактичної дати отримання вiддiленням поштового зв'язку скарги (заяви), - датою подання скарги (заяви) вважається дата фактичного надходження скарги (заяви) до органу державної податкової служби.

     9.4. Подання первинної скарги (заяви)

     У разi коли платник податкiв вважає, що орган державної податкової служби невiрно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке iнше рiшення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межi його компетенцiї, встановленої законом, такий платник податкiв має право звернутися до органу державної податкової служби, податкове повiдомлення або рiшення якого оскаржується, зi скаргою (заявою) про перегляд цього рiшення, яка подається у письмовiй формi та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, якi платник податкiв вважає за потрiбне надати.

     Обов'язок доведення того, що нарахування суми податкового зобов'язання, здiйснене органом державної податкової служби вiдповiдно до законодавства, є помилковим, покладається на платника податкiв, за винятком випадкiв нарахування податкового зобов'язання за непрямими методами.

     Скарга (заява) повинна бути подана до органу державної податкової служби протягом десяти календарних днiв, наступних за днем отримання платником податкiв податкового повiдомлення або iншого рiшення органу державної податкової служби.

     Якщо вiдповiдно до закону орган державної податкової служби самостiйно визначає податкове зобов'язання платника податкiв з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податкiв має право на адмiнiстративне оскарження рiшень органу державної податкової служби протягом тридцяти календарних днiв вiд дня отримання податкового повiдомлення або вiдповiдi органу державної податкової служби на скаргу (заяву), замiсть десятиденного строку, визначеного законом.

     Зазначений тридцятиденний термiн для оскарження поширюється:

     1) на суми податкового зобов'язання iз земельного податку, нарахованого громадянам - власникам земельних дiлянок та землекористувачам;

     2) на суми податкового зобов'язання з податку з доходiв фiзичних осiб, нарахованого фiзичним особам - суб'єктам господарювання, громадянам, iноземним громадянам та особам без громадянства на пiдставi подання ними декларацiй про очiкуванi або про фактично одержанi доходи;

     3) на рiшення про:

     розподiл суми податкових зобов'язань або податкового боргу мiж платниками податкiв, що виникають унаслiдок реорганiзацiї;

     установлення солiдарної вiдповiдальностi за сплату податкових зобов'язань платника податку, що реорганiзовується;

     поширення права податкової застави на всi активи платника податкiв, який створюється шляхом об'єднання iнших платникiв податкiв.

     Оскарження сум податкових зобов'язань з податку з доходiв фiзичних осiб, визначених органом державної податкової служби за результатами виявлених перевiрками недостовiрних даних, заявлених суб'єктом господарювання у декларацiях про одержанi доходи та проведенi витрати (перевiркою виявленi порушення податкового законодавства), здiйснюється протягом десяти календарних днiв, наступних за днем отримання податкового повiдомлення або вiдповiдi (рiшення) органу державної податкової служби на скаргу (заяву).

     Податковi вимоги i рiшення про: заборону здiйснення операцiй iз заставленими активами платника податкiв; погашення податкових зобов'язань, забезпечених податковою заставою, до проведення реорганiзацiї; продаж активiв, що перебувають у податковiй заставi; самостiйне визначення органами державної податкової служби складу активiв, що пiдлягають продажу (акт опису); арешт активiв; дострокове розiрвання договорiв про розстрочення, вiдстрочення податкових зобов'язань за iнiцiативи органу державної податкової служби можуть бути оскарженi протягом десяти календарних днiв, наступних за днем отримання такого рiшення, або вiдповiдi (рiшення) органу державної податкової служби на скаргу (заяву).

     Суми штрафних (фiнансових) санкцiй за порушення податкового законодавства та законодавства у сферi зовнiшньоекономiчної дiяльностi, застосування яких законодавством вiднесено до компетенцiї органiв державної податкової служби, можуть бути оскарженi протягом десяти календарних днiв, наступних за днем отримання податкового повiдомлення або вiдповiдi (рiшення) органу державної податкової служби на скаргу (заяву).

     9.5. Подання повторної скарги (заяви)

     У разi коли орган державної податкової служби надсилає платнику податкiв рiшення про повне або часткове незадоволення його скарги (заяви), такий платник податкiв має право звернутися протягом десяти календарних днiв, наступних за днем отримання вiдповiдi, з повторною скаргою до органу державної податкової служби вищого рiвня, а при повторному повному або частковому незадоволеннi скарги - до органу державної податкової служби вищого рiвня iз дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для вiдповiдi на нього.

     У цьому випадку до скарги (заяви) додаються такi документи: податкове повiдомлення про визначення суми податкового зобов'язання; акт перевiрки та iншi документи (розрахунки), на пiдставi яких визначено податкове зобов'язання; первинна скарга платника податкiв та документи, що пiдтверджують докази незгоди платника податкiв з визначеною сумою податкового зобов'язання та штрафних (фiнансових) санкцiй або неправомiрнiсть прийнятого органом державної податкової служби рiшення.

     У разi оскарження постанови по справi про адмiнiстративне правопорушення необхiдно подати ксерокопiї акта перевiрки, протоколу про адмiнiстративне правопорушення та постанови по справi про адмiнiстративне правопорушення, рiшення, прийнятого за розглядом скарги на таку постанову.

     До скарги також слiд подати належної якостi ксерокопiї рiшення, прийнятого за розглядом первинної скарги, а у вiдповiдних випадках - повторної скарги (заяви) платника податкiв, та iншi наявнi у платника податкiв документи, що засвiдчують обставини справи.

     Платник податку також повинен повiдомити про подання чи неподання позовної заяви до суду про визнання недiйсним податкового повiдомлення або iншого рiшення органу державної податкової служби, оскарження до суду постанови по справi про адмiнiстративне правопорушення, наявнiсть постанови про порушення кримiнальної справи.

     Якщо платник податкiв до скарги (заяви) не додав ксерокопiй зазначених документiв, орган державної податкової служби вищого рiвня, що уповноважений розглядати скаргу (заяву), витребує ксерокопiї документiв вiд органу державної податкової служби, рiшення якого оскаржується, у тому числi документи, що були наданi платником податкiв з первинною скаргою, про пiдтвердження доказiв незгоди з визначеною сумою податкового зобов'язання та штрафних (фiнансових) санкцiй або неправомiрностi iншого рiшення, прийнятого органом державної податкової служби.

     Якщо в повторнiй скарзi (заявi) порушуються питання або додаються документи, що не були предметом оскарження та розгляду за первинною скаргою, то такi питання й документи не пiдлягають розгляду по сутi, а заявник iнформується про необхiднiсть розгляду цих питань органом державної податкової служби, рiшення якого оскаржується.

     Скарга (заява), подана платником податкiв iз дотриманням порядку i строкiв, зупиняє виконання платником податкiв податкових зобов'язань, визначених у податковому повiдомленнi, на строк вiд дня подання такої скарги (заяви) до органу державної податкової служби до дня закiнчення процедури адмiнiстративного оскарження. Протягом зазначеного строку податковi вимоги з податку, що оскаржуються, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

     Скарга (заява), подана платником податкiв з порушенням порядку i строкiв, не пiдлягає розгляду органами державної податкової служби.

     Граничнi строки для подання заяв про перегляд рiшень органiв державної податкової служби пiдлягають продовженню керiвником органу державної податкової служби (його заступником) за письмовим запитом платника податкiв, якщо такий платник податкiв протягом зазначених строкiв:

     1) перебував за межами України;

     2) перебував у плаваннi на морських суднах за кордоном України у складi команди (екiпажу) таких суден;

     3) перебував у мiсцях позбавлення волi за вироком суду;

     4) мав обмежену свободу пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на територiї iнших держав або через iншi обставини непереборної сили, пiдтвердженi документально;

     5) був визнаний за рiшенням суду безвiсно вiдсутнiм або перебував у розшуку у випадках, передбачених законодавством.

     9.6. Розгляд скарги (заяви) та прийняття рiшення

     Керiвник органу державної податкової служби (або його заступник) зобов'язаний прийняти вмотивоване рiшення та надiслати його протягом двадцяти календарних днiв вiд дня отримання скарги платника податкiв або протягом строку, продовженого за рiшенням керiвника органу державної податкової служби (або його заступника), на його адресу поштою з повiдомленням про вручення або надати йому пiд розписку.

     Керiвник органу державної податкової служби (або його заступник) у встановленому порядку може прийняти рiшення про продовження строкiв розгляду скарги (заяви) платника податкiв понад вищезазначенi строки, але не бiльше шiстдесяти календарних днiв, та письмово повiдомити про це платника податкiв до закiнчення двадцятиденного строку.

     У разi коли норма закону чи iншого нормативно-правового акта, виданого на пiдставi закону, або коли норми рiзних законiв чи рiзних нормативно-правових актiв припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язкiв платникiв податкiв або органiв державної податкової служби, внаслiдок чого є можливiсть прийняти рiшення на користь як платника податкiв, так i органу державної податкової служби, рiшення приймається на користь платника податкiв.

     У разi скасування ранiше прийнятого рiшення органу державної податкової служби про нарахування суми податкового зобов'язання (пенi i штрафних санкцiй) або податкового боргу вважаються вiдкликаними податковi повiдомлення або податковi вимоги з дня прийняття рiшення про скасування суми податкового зобов'язання або податкового боргу.

     У разi скасування в певнiй частинi ранiше прийнятого рiшення органу державної податкової служби про нарахування суми податкового зобов'язання (пенi та штрафних санкцiй) або податкового боргу, попередньо надiслане податкове повiдомлення або податкова вимога вважаються вiдкликаними вiд дня отримання платником податкiв нового податкового повiдомлення або вiдповiдної податкової вимоги, що мiстять нову суму податкового зобов'язання (податкового боргу).

     Зменшена сума податкового зобов'язання (податкового боргу) повинна бути сплачена платником податкiв або може бути оскаржена у загальновстановленому порядку.

     Рiшення, прийняте за розглядом скарги, може бути менш сприятливе для платника податкiв, нiж рiшення, яке оскаржувалося. У разi збiльшення органом державної податкової служби суми податкового зобов'язання (пенi та штрафних санкцiй) або податкового боргу, ранiше надiслане податкове повiдомлення або податковi вимоги не вiдкликаються, а на суму такого збiльшення органом державної податкової служби надсилається окреме податкове повiдомлення. Збiльшена сума податкового зобов'язання повинна бути сплачена або може бути оскаржена платником податкiв у порядку, встановленому для сплати або оскарження нового податкового зобов'язання.

     З дня отримання платником податкiв рiшення про скасування ранiше прийнятого рiшення органу державної податкової служби про нарахування суми податкового зобов'язання або його частини (пенi та штрафних санкцiй) активи такого платника податкiв звiльняються з податкової застави.

     Скасування рiшення органу державної податкової служби про адмiнiстративний арешт зупиняє такий арешт активiв платника податкiв.

     Рiшення Державної податкової адмiнiстрацiї України, прийняте за розглядом скарги (заяви) платника податкiв, не пiдлягає подальшому адмiнiстративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.

     9.7. Податковий компромiс

     Працiвник органу державної податкової служби, який уповноважений розглядати скаргу (заяву) платника податкiв у межах адмiнiстративної апеляцiйної процедури, має право в установленому Державною податковою адмiнiстрацiєю України порядку пропонувати такому платнику податкiв компромiсне вирiшення спору, яке полягає у задоволеннi частини скарги платника податкiв пiд зобов'язання останнього погодитись з рештою податкових зобов'язань, нарахованих органом державної податкової служби.

     Пiдставою для прийняття рiшення щодо податкового компромiсу є наявнiсть в органi державної податкової служби таких наявних фактiв та доказiв по сутi скарги платника податкiв, якi дають пiдстави вважати, що запропонований податковий компромiс приведе до бiльш швидкого та/або бiльш повного погашення податкового зобов'язання порiвняно з результатами, якi можуть бути отриманi внаслiдок передання такого спору на вирiшення суду.

     9.8. Порядок оформлення та вручення рiшення

     За розглядом скарги (заяви) платника податкiв або посадової особи платника податкiв чи громадянина органом державної податкової служби приймається рiшення.

     Оригiнал рiшення пiсля зазначення реєстрацiйного номера вихiдної кореспонденцiї у встановленому порядку надсилається (вручається) платнику податкiв.

     Якщо вмотивоване рiшення за скаргою (заявою) платника податкiв не надсилається платнику податкiв протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рiшенням керiвника органу державної податкової служби або його заступника, така скарга (заява) вважається повнiстю задоволеною на користь платника податкiв з дня, наступного за останнiм днем зазначених строкiв. Скарга (заява) вважається також повнiстю задоволеною на користь платника податкiв, якщо рiшення керiвника органу державної податкової служби або його заступника про продовження строкiв її розгляду не було надiслано платнику податкiв до закiнчення двадцятиденного строку.

     Процедура адмiнiстративного оскарження закiнчується:

     останнiм днем строку, передбаченого для подання скарги (заяви) про перегляд рiшення органу державної податкової служби у разi, коли така скарга (заява) не була подана у зазначений строк;

     днем отримання платником податкiв рiшення органу державної податкової служби про повне задоволення скарги, викладеної у заявi;

     днем отримання платником податкiв рiшення органу державної податкової служби, що не пiдлягає подальшому адмiнiстративному оскарженню.

     День закiнчення процедури адмiнiстративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податкiв.

     У випадках апеляцiйного узгодження суми податкового зобов'язання платник податкiв зобов'язаний самостiйно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафнi санкцiї, за їх наявностi, протягом десяти календарних днiв, наступних за днем такого узгодження.

     9.9. Особливостi оскарження рiшення про застосування штрафних (фiнансових) санкцiй органу державної податкової служби, крiм штрафних (фiнансових) санкцiй за порушення законодавства про оподаткування та законодавства у сферi зовнiшньоекономiчної дiяльностi

     Рiшення про застосування штрафних (фiнансових) санкцiй органу державної податкової служби, крiм штрафних (фiнансових) санкцiй за порушення законодавства про оподаткування та законодавства у сферi зовнiшньоекономiчної дiяльностi, зокрема за порушення законодавства з питань застосування реєстраторiв розрахункових операцiй, норм з регулювання обiгу готiвки i державного регулювання виробництва i обiгу спирту етилового, коньячного i плодового, алкогольних та тютюнових виробiв, може бути оскаржене в органi державної податкової служби вищого рiвня протягом одного року з дня його прийняття, але не пiзнiше одного мiсяця з дня надсилання (вручення) рiшення про застосування штрафних (фiнансових) санкцiй платнику податкiв, якщо iнший порядок та строки оскарження не зазначено в законодавчому актi, яким передбачено штрафнi (фiнансовi) санкцiї та їх застосування органами державної податкової служби.

     Скарга подається (надсилається поштою з повiдомленням про вручення):

     1) на рiшення державної податкової iнспекцiї в районi, мiжрайонної, мiської (мiст з районними державними податковими iнспекцiями), об'єднаної або спецiалiзованої державної податкової iнспекцiї - до державної податкової адмiнiстрацiї в Автономнiй Республiцi Крим, областях, мiстах Києвi та Севастополi;

     2) на рiшення державної податкової iнспекцiї в районi мiста з районним подiлом, крiм мiст Києва та Севастополя, - до державної податкової iнспекцiї у мiстi;

     3) на рiшення регiональних управлiнь Департаменту з питань адмiнiстрування акцизного збору i контролю за виробництвом та обiгом пiдакцизних товарiв Державної податкової адмiнiстрацiї України - до Департаменту з питань адмiнiстрування акцизного збору i контролю за виробництвом та обiгом пiдакцизних товарiв Державної податкової адмiнiстрацiї України;

     4) на рiшення державної податкової адмiнiстрацiї в Автономнiй Республiцi Крим, областях, мiстах Києвi та Севастополi, Департаменту з питань адмiнiстрування акцизного збору i контролю за виробництвом та обiгом пiдакцизних товарiв Державної податкової адмiнiстрацiї України - до Державної податкової адмiнiстрацiї України.

     Скарга повинна бути складена вiдповiдно до вимог, викладених у пунктi 9.2 роздiлу 9 цього Регламенту.

     До документiв, якi необхiдно додати до скарги, належать ксерокопiї:

     1) акта перевiрки, за наслiдками якої прийнято рiшення;

     2) рiшення про застосування штрафних (фiнансових) санкцiй;

     3) зауважень та пояснень, якщо вони були поданi платником податкiв пiд час перевiрки i розгляду матерiалiв перевiрки, iнших документiв, що засвiдчують обставини справи.

     Розгляд скарг на рiшення про застосування штрафних (фiнансових) санкцiй i прийняття рiшень вiдбувається у тридцятиденний строк з дня надходження скарги до органiв державної податкової служби. Прийняте рiшення за наслiдками розгляду скарги вручається або надсилається платнику податкiв, який її подав, i державнiй податковiй iнспекцiї (адмiнiстрацiї), регiональному управлiнню Департаменту з питань адмiнiстрування акцизного збору i контролю за виробництвом та обiгом пiдакцизних товарiв Державної податкової адмiнiстрацiї України, рiшення якого оскаржувалося.

     Якщо у тридцятиденний строк вирiшити порушенi в скарзi питання неможливо, керiвник (або його заступник) органу державної податкової служби, Департаменту з питань адмiнiстрування акцизного збору i контролю за виробництвом та обiгом пiдакцизних товарiв Державної податкової адмiнiстрацiї України встановлює необхiдний строк для розгляду скарги, про що повiдомляється (надсилається рiшення) платнику податкiв, який подав скаргу. При цьому загальний строк розгляду скарги не може перевищувати сорока п'яти днiв.

     Рiшення за розглядом скарги складається i вручається (надсилається) особi, яка подала скаргу, вiдповiдно до порядку, викладеного у пунктi 9.8 роздiлу 9 цього Регламенту.

     У разi незгоди особи з рiшенням органу державної податкової служби, прийнятим за наслiдками розгляду поданої скарги, указане рiшення може бути оскаржене в органi державної податкової служби вищого рiвня, а рiшення Департаменту з питань адмiнiстрування акцизного збору i контролю за виробництвом та обiгом пiдакцизних товарiв Державної податкової адмiнiстрацiї України - у Державнiй податковiй адмiнiстрацiї України протягом одного року з дня його прийняття, але не пiзнiше одного мiсяця з дня вручення рiшення платнику податкiв або його представнику.

     Скарги, поданi з порушенням зазначеного строку, не розглядаються органами державної податкової служби, Департаментом з питань адмiнiстрування акцизного збору i контролю за виробництвом та обiгом пiдакцизних товарiв Державної податкової адмiнiстрацiї України.

     Порушений з поважної причини строк подання скарги може бути поновлений на пiдставi заяви платника податкiв керiвником (або його заступником) органу державної податкової служби, Департаменту з питань адмiнiстрування акцизного збору i контролю за виробництвом та обiгом пiдакцизних товарiв Державної податкової адмiнiстрацiї України, правомочним розглядати скаргу.

     На подання та розгляд скарг на рiшення про застосування штрафних (фiнансових) санкцiй, зазначенi у цьому пунктi, не поширюється дiя пунктiв 4 - 8, пiдпункту 4 абзацу першого та абзацiв четвертого - одинадцятого пункту 9 i пунктiв 11 та 12 Положення про порядок подання та розгляду скарг платникiв податкiв органами державної податкової служби.

РОЗДIЛ 10. ПОГАШЕННЯ ПОДАТКОВОГО БОРГУ

     Перелiк нормативно-правових актiв:

     Конституцiя України;

     Митний кодекс України;

     Закон України вiд 4 грудня 1990 року N 509-XII "Про державну податкову службу в Українi" (iз змiнами i доповненнями);

     Закон України вiд 25 червня 1991 року N 1251-XII "Про систему оподаткування" (iз змiнами i доповненнями);

     Закон України вiд 14 травня 1992 року N 2343-XII "Про вiдновлення платоспроможностi боржника або визнання його банкрутом" (iз змiнами i доповненнями);

     Закон України вiд 21 квiтня 1999 року N 606-XIV "Про виконавче провадження" (iз змiнами i доповненнями);

     Закон України вiд 21 грудня 2000 року N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платникiв податкiв перед бюджетами та державними цiльовими фондами" (iз змiнами i доповненнями) (далi - Закон 2181);

     Закон України вiд 18 листопада 2003 року N 1255-IV "Про забезпечення вимог кредиторiв та реєстрацiя обтяжень" (iз змiнами i доповненнями);

     Рiшення Конституцiйного Суду України вiд 24 березня 2005 року N 2-рп/2005 у справi N 1-9/2005;

     постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 24 жовтня 2001 року N 1387 "Про затвердження Порядку надiслання органам державної податкової служби подання про здiйснення заходiв з погашення податкового боргу платника податкiв та iнформацiї про скасування або змiну суми нарахованого податкового зобов'язання за рiшенням суду (господарського суду) вiд iнших контролюючих органiв";

     постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 29 листопада 2001 року N 1608 "Про затвердження перелiку документiв, якi є пiдставою для звiльнення активiв платника податкiв з-пiд податкової застави та її виключення з державних реєстрiв застав рухомого чи нерухомого майна" (iз змiнами i доповненнями);

     постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 15 квiтня 2002 року N 538 "Про затвердження Порядку стягнення коштiв та продажу iнших активiв платника податкiв, якi перебувають у податковiй заставi";

     постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 25 липня 2002 року N 1056 "Про затвердження Порядку списання непогашених податкових зобов'язань або податкового боргу пiсля лiквiдацiї платника податкiв" (iз змiнами i доповненнями);

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 21 листопада 2000 року N 600 "Про затвердження Порядку проведення органами державної податкової служби прощення (списання) i розстрочення (вiдстрочення) податкової заборгованостi платникiв податкiв при укладеннi мирової угоди у справi про банкрутство", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 6 грудня 2000 року за N 893/5114 (iз змiнами i доповненнями);

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 1 березня 2001 року N 81 "Про затвердження Положення про списання та розстрочення податкового боргу платникiв податкiв у зв'язку з вiдмiною картотеки", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 27 березня 2001 року за N 281/5472;

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 14 березня 2001 року N 103 "Про затвердження Порядку списання безнадiйного податкового боргу платникiв податкiв", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 10 сiчня 2002 року за N 16/6304 (iз змiнами i доповненнями);

     наказ Фонду державного майна України вiд 5 травня 2001 року N 787 "Про Положення про порядок вiднесення майна до такого, що включається до складу цiлiсних майнових комплексiв державних пiдприємств, якi не пiдлягають приватизацiї", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 30 травня 2001 року за N 463/5654;

     наказ Мiнiстерства економiки України вiд 7 червня 2001 року N 123 "Про затвердження Порядку продажу активiв у рахунок погашення податкового боргу боржника в процедурах банкрутства", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 22 червня 2001 року за N 536/5727;

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 21 червня 2001 року N 253 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повiдомлень платникам податкiв та рiшень про застосування штрафних (фiнансових санкцiй)", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 6 липня 2001 року за N 567/5758 (iз змiнами та доповненнями);

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 3 липня 2001 року N 266 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податкiв", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 16 липня 2001 року за N 595/5786 (iз змiнами i доповненнями);

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 2 серпня 2001 року N 312 "Про затвердження Положення про призначення, звiльнення та компетенцiю податкового керуючого", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 22 серпня 2001 року за N 736/5927 (iз змiнами i доповненнями);

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 18 вересня 2001 року N 378 "Про затвердження Порядку розстрочення та вiдстрочення податкових зобов'язань платникiв податкiв", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 29 жовтня 2001 року за N 912/6103;

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 25 вересня 2001 року N 386 "Про затвердження Порядку застосування адмiнiстративного арешту активiв платникiв податкiв", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 5 жовтня 2001 року за N 865/6056;

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 15 березня 2002 року N 111 "Про затвердження податкового роз'яснення положень Порядку проведення органами державної податкової служби прощення (списання) i розстрочення (вiдстрочення) податкового боргу платникiв податкiв на пiдставi укладеної мирової угоди у справi про банкрутство";

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 26 червня 2002 року N 294 "Про затвердження Порядку проведення цiльових аукцiонiв з продажу активiв платника податкiв, якi перебувають у податковiй заставi", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 27 червня 2002 року за N 545/6833;

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 19 вересня 2003 року N 439 "Про затвердження Порядку використання додаткових джерел погашення податкового боргу за рiшенням органу стягнення", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 13 жовтня 2003 року за N 926/8247;

     наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 24 березня 2005 року N 120 "Про затвердження Положення про умови i порядок проведення конкурсiв з визначення уповноважених бiрж з продажу активiв, що перебувають у податковiй заставi", зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 24 травня 2005 року за N 564/10844.

     10.1. Органи, уповноваженi стягувати податковий борг

     Уповноваженими органами, на якi покладено обов'язок здiйснювати заходи з погашення податкового боргу, є органи державної податкової служби, а також державнi виконавцi.

     Органи державної податкової служби займаються стягненням податкового боргу не тiльки з податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв), якi вони адмiнiструють, але й тих, що адмiнiструють iншi контролюючi органи. Пiдставою для такого стягнення є подання контролюючого органу про здiйснення заходiв з погашення податкового боргу, а також розрахунок його суми. Пiдставою для припинення такого стягнення є iнформацiя контролюючого органу про скасування або змiну суми податкового боргу.

     10.2. Заходи з погашення податкового боргу

     Платники податкiв, якi мають податковий борг, переходять до розряду боржникiв. Боржники мають можливiсть погасити податковий борг у добровiльному порядку як за рахунок самостiйної сплати коштiв, так i за рахунок добровiльного видiлення своїх активiв для реалiзацiї.

     Для погашення податкового боргу органи державної податкової служби здiйснюють заходи упереджувального характеру:

     реєструють податкову заставу на активи боржника;

     направляють боржнику податковi вимоги, в яких вимагають самостiйного погашення ним вiдповiдної суми податкового боргу та iнформують його про заходи, що застосовуватимуться до нього в разi непогашення податкового боргу;

     проводять спiвбесiди з боржником (по телефону, особисто) стосовно пошуку шляхiв погашення податкового боргу;

     приймають рiшення щодо надання розстрочення чи вiдстрочення податкових зобов'язань;

     приймають рiшення щодо застосування податкового компромiсу.

     Якщо упереджувальних заходiв виявляється недостатньо для погашення податкового боргу, органи державної податкової служби застосовують такi заходи:

     стягують кошти з рахункiв боржника, вiдкритих у фiнансових установах;

     вилучають готiвку з каси боржника та iнших мiсць її зберiгання;

     здiйснюють адмiнiстративний арешт активiв, який полягає у заборонi вчиняти боржником будь-якi дiї щодо своїх активiв;

     реалiзують активи, що перебувають у податковiй заставi;

     iнiцiюють позов до господарського суду про визнання боржника банкрутом;

     у випадках, визначених законодавством, списують безнадiйний податковий борг.

     10.3. Порядок направлення податкових вимог

     Податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до боржника погасити суму податкового боргу. Боржник отримує одну/двi податковi вимоги.

     Податковi вимоги надсилаються:

     а) перша податкова вимога - не ранiше першого робочого дня пiсля закiнчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання;

     б) друга податкова вимога - не ранiше тридцятого календарного дня вiд дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разi непогашення платником податкiв суми податкового боргу у встановленi строки.

     Друга податкова вимога не надсилається, якщо податковий борг сплачено боржником пiсля отримання першої податкової вимоги.

     У разi коли у платника податкiв, якому було надiслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має мiстити суму консолiдованого боргу.

     Консолiдований борг - це борг, визначений у першiй податковiй вимозi, збiльшений на суму податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги, та зменшений на суму фактично погашеного податкового боргу за цей перiод.

     Податковi вимоги вважаються вiдкликаними у випадках:

     погашення чи скасування податкового боргу;

     розстрочення (вiдстрочення) податкового боргу;

     досягнення податкового компромiсу;

     визнання податкового боргу безнадiйним.

     При цьому окремого документа про вiдкликання податкових вимог орган державної податкової служби боржнику не направляє.

     10.4. Розстрочення (вiдстрочення) сплати податкових зобов'язань платника податкiв

     Для надання можливостi платнику податкiв у разi виникнення у нього обставин непереборної сили продовжити свою дiяльнiсть, уникнути банкрутства, надалi своєчасно виконувати свої податковi зобов'язання, недопустити подальшого накопичення податкових боргiв йому надається розстрочення (вiдстрочення) сплати платежiв до бюджетiв.

     Розстрочення (вiдстрочення) надається на суму податкових зобов'язань пiд проценти, розмiр яких дорiвнює розмiру пенi.

     Суми пенi та штрафних санкцiй за несвоєчасну сплату платником розстрочених (вiдстрочених) податкових зобов'язань не нараховуються.

     Розстрочення (вiдстрочення) сплати не може надаватися:

     платникам податкiв щодо податкових зобов'язань iз ввiзного мита, акцизних зборiв i податку на додану вартiсть при ввезеннi товарiв (робiт, послуг) на митну територiю України, внескiв до Пенсiйного фонду України чи iнших внескiв у межах державного або обов'язкового соцiального страхування, якщо iнше не встановлено законами з цих податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв) або Законом N 2181;

     пiдприємствам, установам, органiзацiям та фiзичним особам - суб'єктам господарювання щодо сплати податку з доходiв фiзичних осiб, оскiльки його платниками є громадяни України, iноземнi громадяни та особи без громадянства, а на них покладаються лише обов'язки щодо нарахування, утримання та сплати до бюджету цього податку вiд iменi та за рахунок платника податку.

     Розстрочення (вiдстрочення) сплати податкових зобов'язань може надаватися лише на нарахованi суми пенi за прострочення встановлених термiнiв сплати (перерахування) податку на доходи з фiзичних осiб, в тому числi не утриманого у джерела виплати або утриманого не повнiстю.

     Розстрочення та вiдстрочення сплати податкових зобов'язань можуть надаватися по кожному окремому випадку:

     Державною податковою адмiнiстрацiєю України - без обмежень суми;

     державними податковими адмiнiстрацiями в Автономнiй Республiцi Крим, областях, мiстах Києвi та Севастополi - до 3 млн. грн.;

     державними податковими iнспекцiями в мiстах з районним подiлом (крiм мiст Києва i Севастополя), в районах, мiстах без районного подiлу, районах у мiстах, мiжрайонними та об'єднаними державними податковими iнспекцiями - до 30 тис. грн.

     Рiшення про розстрочення або вiдстрочення сплати податкових зобов'язань в межах одного бюджетного року приймається:

     стосовно загальнодержавних податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв) - керiвником органу державної податкової служби та має бути затверджене керiвником (заступником керiвника) органу державної податкової служби вищого рiвня;

     стосовно мiсцевих податкiв i зборiв - керiвником (заступником керiвника) органу державної податкової служби та затверджується з фiнансовим органом мiсцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такi мiсцевi податки чи збори.

     Для отримання розстрочення (вiдстрочення) сплати податкових зобов'язань платник податкiв звертається до органу державної податкової служби, де вiн стоїть на облiку або де облiковується його податкове зобов'язання, з письмовою заявою та надає достатнi докази щодо iснування загрози виникнення податкового боргу й економiчного обґрунтування, яке свiдчить про можливiсть погашення податкових зобов'язань у режимi розстрочення (вiдстрочення).

     Пiсля прийняття рiшення цей орган державної податкової служби укладає з платником податкiв договiр про розстрочення (вiдстрочення) сплати ним податкового зобов'язання.

     Договiр про розстрочення (вiдстрочення) може бути достроково розiрвано:

     з iнiцiативи платника податкiв - при достроковому погашеннi суми податкового зобов'язання, щодо якого була досягнута домовленiсть про розстрочення (вiдстрочення);

     з iнiцiативи податкового органу у разi, якщо:

     з'ясовано, що iнформацiя, надана платником податкiв при укладаннi договору про розстрочення (вiдстрочення), виявилася недостовiрною, неповною або перекрученою;

     платник податкiв не сплачує поточних платежiв до бюджету пiсля укладення договору про розстрочення (вiдстрочення);

     платник податкiв своєчасно не сплачує чергової частки розстроченої (вiдстроченої) суми та нарахованi на неї проценти.

     10.5. Податкова застава

     Податкова застава - це спосiб забезпечення погашення податкового боргу. Право податкової застави виникає згiдно з законом i не потребує письмового оформлення.

     Починаючи з 24 березня 2005 року, податкова застава може поширюватися на активи боржника, розмiр яких дорiвнює не менше нiж двократному розмiру суми його податкового боргу, включаючи розстроченi (вiдстроченi) суми податкового боргу.

     Вартiсть активiв, на якi розповсюджується право податкової застави, визначається виходячи iз їх балансової вартостi за даними бухгалтерського облiку боржника.

     У разi збiльшення суми податкового боргу право податкової застави поширюється на додатковi активи боржника у сумi не менше нiж двократного розмiру його податкового боргу.

     Якщо сума податкового боргу зменшується, то виключення активiв боржника з податкової застави на суму такого зменшення можливе за його зверненням та за умови, що в податковiй заставi залишаться активи, балансова вартiсть яких вдвiчi перевищує суму податкового боргу.

     До Державного реєстру обтяжень рухомого майна вноситься конкретний перелiк активiв боржника, на якi розповсюджується право податкової застави. Для цього активи, якi є предметом податкової застави, описуються в актi в момент вручення першої податкової вимоги або в будь-який iнший момент, коли можливо здiйснити такий опис. Опис заставних активiв здiйснюється таким чином, щоб в подальшому такi активи можливо було iдентифiкувати. Тобто, крiм найменування заставних активiв, указується їх детальна характеристика: вага, метраж, розмiр, вид, колiр, товарний знак, проба, виробнича марка, дата випуску, ступiнь зносу тощо.

     До акта опису включаються лiквiднi активи, якi можливо використати як джерело погашення податкового боргу (реальнi для продажу на публiчних торгах).

     Боржник самостiйно визначає перелiк активiв, на якi може бути розповсюджено право податкової застави. Якщо вiн самостiйно не визначає такi активи або визначенi ним активи не можуть бути використанi як джерело погашення податкового боргу (не є лiквiдними та реальними для продажу), податковий керуючий зобов'язаний самостiйно визначити у присутностi боржника (його посадових осiб) склад активiв, на якi може бути розповсюджено право податкової застави.

     Вiдмова боржника вiд пiдпису акта опису активiв, на якi розповсюджується право податкової застави, не звiльняє його вiд виникнення права податкової застави на описанi активи. У такому випадку опис здiйснюється у присутностi не менш нiж двох понятих.

     Замiна предмета застави може здiйснюватися тiльки за згодою органу державної податкової служби.

     Реєстрацiя податкової застави не пов'язується з моментом виникнення права податкової застави та не впливає на чиннiсть податкової застави.

     Вiдповiдальнiсть за здiйснення операцiй iз активами стосується лише тих активiв, на якi поширюється право податкової застави.

     Боржник, активи якого перебувають у податковiй заставi, зобов'язаний письмово повiдомити наступних кредиторiв про таку податкову заставу та про характер i розмiр забезпечених цiєю заставою зобов'язань, а також вiдшкодувати збитки кредиторiв, що можуть виникнути у разi неподання зазначеного повiдомлення.

     Боржник, активи якого перебувають у податковiй заставi, здiйснює вiльне розпорядження ними, за винятком операцiй, що пiдлягають письмовому узгодженню з органом державної податкової служби.

     Якщо боржник, активи якого перебувають у податковiй заставi, вiдчужив такi активи без попередньої згоди з органом державної податкової служби, якщо отримання такої згоди є обов'язковим, вiн додатково сплачує штраф у розмiрi суми такого вiдчуження, визначеної за звичайними цiнами.

     10.6. Пiдстави для примусового стягнення активiв та визначення бюджетного фонду

     Активи боржникiв можуть бути примусово стягненi в рахунок погашення податкового боргу виключно за рiшенням суду. Якщо боржника визнано банкрутом, черговiсть задоволення претензiй кредиторiв визначається законодавством про банкрутство.

     Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотарiусiв не дозволяється.

     У будь-яких випадках, коли боржник згiдно iз законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податки, збори (обов'язковi платежi), якими оподатковуються iншi особи, у тому числi податки з доходiв фiзичних осiб, дивiденди, репатрiацiю, додану вартiсть, акцизнi збори, а також будь-якi iншi податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв) вважається бюджетним фондом, який належить державi або територiальнiй громадi, та створюється вiд їх iменi.

     На кошти бюджетного фонду не може бути накладено стягнення з причин, вiдмiнних вiд стягнення податкiв, що його утворюють.

     10.7. Звернення стягнення на активи боржника

     Стягнення коштiв та продаж активiв боржника провадяться не ранiше тридцятого календарного дня з моменту надання йому другої податкової вимоги.

     Стягнення безготiвкових коштiв здiйснюється шляхом надiслання банку (банкам), обслуговуючому боржника, платiжної вимоги на суму податкового боргу або його частини.

     Стягнення готiвкових коштiв здiйснюється у порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Якщо платник податкiв у будь-який момент до укладення договору купiвлi-продажу його активiв повнiстю погашає суму податкового боргу, орган державної податкової служби приймає рiшення щодо звiльнення його активiв з-пiд податкової застави та скасовує рiшення про проведення їх продажу.

     З моменту прийняття ухвали судом (господарським судом) про порушення провадження у справi про банкрутство боржника погашення його податкового боргу, зазначеного у заявi, яка подається до суду (господарського суду), визначається згiдно з нормами Закону України "Про вiдновлення платоспроможностi боржника або визнання його банкрутом".

     10.8. Особливостi погашення податкових зобов'язань або податкового боргу в разi лiквiдацiї або реорганiзацiї боржника

     Якщо внаслiдок лiквiдацiї боржника - юридичної особи або скасування реєстрацiї боржника - фiзичної особи - суб'єкта господарювання частина податкового боргу залишається непогашеною у зв'язку з недостатнiстю активiв, податковий борг погашається за рахунок активiв засновникiв або учасникiв за умови, що вони несуть повну або додаткову вiдповiдальнiсть.

     У разi лiквiдацiї фiлiї, вiддiлення чи iншого вiдокремленого пiдроздiлу юридичної особи податковий борг погашається за рахунок юридичної особи, незалежно вiд того, чи є вона платником податку, збору (обов'язкового платежу), стосовно якого виник податковий борг таких фiлiй, вiддiлення, iншого вiдокремленого пiдроздiлу.

     В iнших випадках податковий борг, що залишився непогашеним пiсля лiквiдацiї боржника, вважається безнадiйним податковим боргом i пiдлягає списанню.

     Особою, вiдповiдальною за погашення податкового боргу, є стосовно:

     боржника, який лiквiдується, - лiквiдацiйна комiсiя або iнший орган, що проводить лiквiдацiю згiдно iз чинним законодавством;

     фiлiй, вiддiлень, iнших вiдокремлених пiдроздiлiв боржникiв, якi лiквiдуються, - такий боржник;

     фiзичної особи - суб'єкта господарювання - така фiзична особа;

     кооперативiв, кредитних спiлок, товариств спiввласникiв житла або iнших колективних господарств - їх члени (пайовики) солiдарно;

     iнвестицiйних фондiв - iнвестицiйна компанiя, яка здiйснює управлiння таким iнвестицiйним фондом.

     Порядок погашення податкового боргу померлої або безвiсти вiдсутньої фiзичної особи визначається законодавством з питань оподаткування доходiв фiзичних осiб.

     У разi коли боржник, що реорганiзовується, має суми надмiру сплачених або невiдшкодованих податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв), такi суми пiдлягають залiку в рахунок його непогашених податкових зобов'язань або податкового боргу за iншими податками, зборами (обов'язковими платежами). Зазначена сума розподiляється мiж бюджетами та державними цiльовими фондами пропорцiйно загальним сумам податкового боргу такого платника податкiв.

     У разi коли сума надмiру сплачених або невiдшкодованих податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв) платника податкiв перевищує суму податкових зобов'язань або податкового боргу з iнших податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв), сума перевищення направляється в розпорядження правонаступникiв такого платника податкiв пропорцiйно до їх частки в активах, що розподiляються, згiдно з розподiльчим балансом або передаточним актом.

     Якщо власник боржника або уповноважений ним орган приймає рiшення про реорганiзацiю, податковий борг пiдлягає врегулюванню у такому порядку:

     за умови, що реорганiзацiя здiйснюється шляхом змiни назви, органiзацiйно-правового статусу або мiсця облiку боржника, такий боржник пiсля реорганiзацiї набуває усiх прав i обов'язкiв щодо погашення податкового боргу, який виник до його реорганiзацiї;

     за умови, що реорганiзацiя здiйснюється шляхом об'єднання двох або бiльшої кiлькостi платникiв податкiв в одного платника податкiв з лiквiдацiєю платникiв податкiв, що об'єдналися, такий об'єднаний платник податкiв набуває усiх прав i обов'язкiв щодо погашення податкового боргу всiх платникiв податкiв, якi об'єдналися;

     за умови, що реорганiзацiя здiйснюється шляхом розподiлу боржника на двi або бiльше особи з його лiквiдацiєю, усi платники податкiв, якi виникнуть пiсля такої реорганiзацiї, набувають усiх прав i обов'язкiв щодо погашення податкового боргу, який виник до такої реорганiзацiї. При цьому податковий борг розподiляється мiж новоствореними платниками податкiв пропорцiйно часткам балансової вартостi активiв, отриманих ними у процесi реорганiзацiї згiдно з розподiльчим балансом. У разi коли одна чи бiльше новостворених осiб не є платниками податкiв, щодо яких виник податковий борг боржника, який був реорганiзований, зазначений податковий борг повнiстю розподiляється мiж особами, що є платниками таких податкiв, пропорцiйно часткам отриманих ними активiв, без урахування активiв, наданих особам, що не є платниками податкiв.

     Боржник, активи якого знаходяться в податковiй заставi, або той, хто скористався правом реструктуризацiї податкового боргу, зобов'язаний завчасно повiдомити орган державної податкової служби, де вiн стоїть на облiку, про прийняття рiшення щодо проведення будь-якої реорганiзацiї та надати план реорганiзацiї. Реорганiзацiя не змiнює строки сплати податкового боргу.

     10.9. Адмiнiстративний арешт активiв

     Адмiнiстративний арешт активiв боржника (далi - арешт активiв) є виключним способом забезпечення можливостi погашення його податкового боргу.

     Адмiнiстративний арешт поширюється на активи боржникiв - юридичних осiб, їх фiлiї, вiддiлення, iншi вiдокремленi пiдроздiли, що не мають статусу юридичної особи, а також на активи боржникiв - фiзичних осiб, що мають статус суб'єктiв господарювання чи не мають такого статусу, на яких згiдно iз законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки i збори (обов'язковi платежi), пеню та штрафнi санкцiї.

     Процедура адмiнiстративного арешту не поширюється на порядок затримання або вилучення товарiв чи предметiв вiдповiдно до Митного кодексу України, не пов'язаного iз порушенням податкового законодавства.

     Арешт активiв може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з обставин, визначених законом.

     Арешт активiв як зупинення операцiй на банкiвському рахунку боржника здiйснюється за заявою органу державної податкової служби виключно на пiдставi рiшення суду в порядку, передбаченому законодавством.

     Керiвник (заступник керiвника) органу державної податкової служби може прийняти рiшення про застосування арешту активiв боржника.

     Рiшення про застосування адмiнiстративного арешту активiв надсилається рекомендованим листом або вручається особисто пiд розписку.

     Арешт може бути накладено на активи строком до 96 годин вiд години пiдписання вiдповiдного рiшення керiвником або його заступником органу державної податкової служби. Зазначений строк не може бути продовжений в адмiнiстративному порядку, у тому числi за рiшенням iнших державних органiв, за винятком випадкiв, коли власника заарештованих активiв не встановлено (не виявлено), - у цьому випадку такi активи перебувають пiд адмiнiстративним арештом протягом строку, визначеним законодавством для визнання їх безхазяйними, або у разi коли такi активи є такими, що швидко псуються, - протягом граничного строку, визначеного законодавством, пiсля якого вони пiдлягають продажу за процедурою, встановленою законом.

     Керiвник (заступник керiвника) органу державної податкової служби має право звернутися до суду з поданням про продовження строку арешту активiв боржника за наявностi достатнiх пiдстав вважати, що звiльнення активiв з-пiд адмiнiстративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, а суд повинен прийняти вiдповiдне рiшення протягом 48 годин вiд моменту отримання зазначеного звернення. Зазначенi строки не включають години, що припадають на вихiднi та святковi днi.

     Функцiї виконавця рiшення про арешт активiв (крiм арешту як зупинення операцiй на банкiвському рахунку) боржника покладаються на податкового керуючого або iншого працiвника органу державної податкової служби, призначеного його керiвником або його заступником.

     Виконавець надсилає рiшення про арешт активiв, органiзовує опис активiв боржника та здiйснює iншi заходи, передбаченi законодавством.

     10.10. Списання безнадiйного податкового боргу

     Пiдлягає списанню безнадiйний податковий борг, у тому числi пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафнi санкцiї.

     Визначення та списання безнадiйного податкового боргу органами державної податкової служби здiйснюється щодо тих податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв), контроль за своєчаснiстю, достовiрнiстю, повнотою нарахування яких покладено на вiдповiднi контролюючi органи згiдно з законодавством.

     Пiд термiном "безнадiйний податковий борг" слiд розумiти:

     а) податковий борг платника податкiв, визнаного у встановленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволенi у зв'язку з недостатнiстю активiв банкрута;

     б) податковий борг фiзичної особи, яка:

     визнана у судовому порядку безвiсно вiдсутньою або померлою, у разi недостатностi майна, на яке може бути направлено стягнення згiдно iз законодавством;

     померла, у разi недостатностi майна, на яке може бути направлено стягнення згiдно iз законодавством;

     понад 720 днiв перебуває у розшуку;

     в) податковий борг юридичних та фiзичних осiб, стосовно якого минув строк позовної давностi, встановлений Законом N 2181;

     г) податковий борг юридичних або фiзичних осiб, що виник внаслiдок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);

     д) податковий борг юридичних осiб, визнаних фiктивними вiдповiдно до закону;

     е) пеня, штрафнi та фiнансовi санкцiї, нарахованi вiдповiдно до законодавства України на суми податкових зобов'язань, що входять до складу податкового боргу, встановленого у процесi його пiдтвердження згiдно iз Законом України "Про заходи, спрямованi на забезпечення сталого функцiонування пiдприємств паливно-енергетичного комплексу".

     Також пiдлягає списанню пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафнi санкцiї.

     Визначення сум безнадiйного податкового боргу, що пiдлягає списанню органами державної податкової служби, здiйснюється:

     за даними карток особових рахункiв платникiв податкiв, що ведуться в органах державної податкової служби в установленому порядку станом на день прийняття рiшення про списання безнадiйного податкового боргу;

     за даними довiдки вiдповiдного контролюючого органу про наявнiсть безнадiйного податкового боргу.