ВИЩИЙ АРБIТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ

вiд 24.09.99 N 01-8/451

 

Арбiтражним судам України


Про деякi питання практики застосування у вирiшеннi спорiв окремих норм чинного законодавства

Iз змiнами, внесеними згiдно з Листами Вищого
арбiтражного суду
N 01-8/319 вiд 06.07.2000
N 01-8/296 вiд 05.03.2001
N 01-8/555 вiд 07.05.2001
Листами Вищого господарського суду
N 01-8/1042 вiд 02.10.2001
N 01-8/1305 вiд 29.11.2001
N 01-8/340 вiд 25.03.2002

     У порядку iнформацiї доводяться до вiдома вiдповiдi Вищого арбiтражного суду України на запити щодо застосування у вирiшеннi спорiв окремих норм чинного законодавства.

     1. Спори за участю державних податкових органiв.

     1.1. Чи пiдлягають розгляду арбiтражними судами заяви платникiв податкiв про визнання недiйсними повiдомлень податкових органiв про податкову заставу належного платнику майна i майнових прав?

     Актом у розумiннi статтi 12 Арбiтражного процесуального кодексу України (далi - АПК) є офiцiйний письмовий документ, який породжує правовi наслiдки, зокрема, певнi обов'язки i заборони.

     Вiдповiдно до частини другої статтi 2 Указу Президента України вiд 04.03.98 N 167/98 "Про заходи щодо пiдвищення вiдповiдальностi за розрахунки з бюджетами та державними цiльовими фондами", який набрав чинностi з 22.04.98, орган державної податкової служби у триденний строк вiд дня виникнення податкової застави повiдомляє у письмовiй формi вiдповiдного платника податкiв про податкову заставу належного йому майна i майнових прав. Форму такого повiдомлення затверджено постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 22.06.98 N 941 "Про затвердження Порядку звернення стягнення на рухоме майно, що перебуває у податковiй заставi, для погашення податкової заборгованостi платникiв податкiв (крiм фiзичних осiб - суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi) та реалiзацiї такого майна" (додаток N 1 до названого Порядку).

     Для платника податкiв згаданi правовi наслiдки встановленi, зокрема, статтями 4 та 5 цього ж Указу.

     Таким чином заяви платникiв податкiв про визнання недiйсними зазначених повiдомлень податкових органiв пiдлягають розгляду арбiтражними судами на загальних пiдставах.

     1.2. Який порядок оприлюднення перелiку офшорних зон, передбачених пунктом 18.3 статтi 18 Закону України "Про оподаткування прибутку пiдприємств"?

     Вiдповiдно до пункту 18.3 статтi 18 названого Закону перелiк офшорних зон оприлюднено розпорядженням Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 14.02.2002 N 53-р (див. газету "Урядовий кур'єр" вiд 23.02.2002).

(Вiдповiдь пiдпункту 1.2 пункту 1 в редакцiї Листа Вищого арбiтражного суду N 01-8/296 вiд 05.03.2001; iз змiнами, внесеними згiдно з Листом Вищого арбiтражного суду N 01-8/555 вiд 07.05.2001, Листом Вищого господарського суду N 01-8/340 вiд 25.03.2002)

     1.3. Чи застосовуються штрафнi санкцiї у разi невiдповiдностi розмiрiв сплачених авансових внескiв розмiрам внескiв, перерахованих за результатами звiтного кварталу?

     Вiдповiдно до пункту 16.7 статтi 16 Закону України "Про оподаткування прибутку пiдприємств" (в редакцiї вiд 30.12.97 розрахунки авансових платежiв здiйснюються платником податку самостiйно без подання податкової декларацiї. Повiдомлення про результати таких розрахункiв надсилається податковому органу в термiни, передбаченi для сплати авансових внескiв. Штрафнi санкцiї за вiдхилення розмiрiв сплачених авансових внескiв вiд розмiрiв внескiв, перерахованих за результатами звiтного кварталу, не застосовуються.

     1.4. Чи зобов'язанi фiзичнi особи - платники єдиного податку застосовувати реєстратори розрахункових операцiй пiд час розрахункiв iз споживачами?

     Згiдно з пунктом 6 статтi 9 Закону України "Про застосування реєстраторiв розрахункових операцiй у сферi торгiвлi, громадського харчування та послуг" реєстратори розрахункових операцiй та розрахунковi книжки не застосовуються при продажу товарiв (наданнi послуг) суб'єктами пiдприємницької дiяльностi - фiзичними особами, оподаткування доходiв яких здiйснюється вiдповiдно до законодавства з питань оподаткування суб'єктiв малого пiдприємництва (в тому числi шляхом отримання свiдоцтва про сплату єдиного податку), якщо такi суб'єкти не здiйснюють продаж пiдакцизних товарiв (крiм пива на розлив), за умови ведення такими особами книг облiку доходiв i витрат у порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну полiтику. Такий порядок врегульовано постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 26.09.2001 N 1269 "Про затвердження Порядку ведення книги облiку доходiв i витрат.

(Пiдпункт 1.4 пункту 1 в редакцiї Листа Вищого господарського суду N 01-8/1042 вiд 02.10.2001; iз змiнами, внесеними згiдно з Листом Вищого господарського суду N 01-8/1305 вiд 29.11.2001)

     2. Як визначається момент перетину митного кордону України?

     Момент перетину митного кордону визначається згiдно з вимогами абзацiв десятого-чотирнадцятого пункту 1.7 Iнструкцiї про порядок заповнення вантажної митної декларацiї, затвердженої наказом Державної митної служби України вiд 09.07.97 N 307.

     Необхiдно також мати на увазi, що чинним законодавством передбачено оформлення попереднiх вантажних митних декларацiй щодо окремих видiв товарiв. Порядок такого оформлення регламентовано постановами Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 23.01.97 N 52 "Про порядок внесення обов'язкових платежiв у разi iмпорту окремих видiв товарiв" (з наступними змiнами) та вiд 02.04.98 N 419 "Про заходи щодо посилення контролю за ввезенням в Україну окремих видiв товарiв, що iмпортуються суб'єктами пiдприємницької дiяльностi", а також наказом Державної митної служби України вiд 04.05.98 N 267 "Про затвердження Положення про порядок контролю за ввезенням на митну територiю України окремих видiв товарiв" (з наступними змiнами).

(Пункт 3 виключено на пiдставi Листа Вищого господарського суду N 01-8/1042 вiд 02.10.2001)

     3. Чи зобов'язане пiдприємство, вiдповiдальне за заподiяну шкоду, вiдшкодувати Пенсiйному фонду України суму пенсiї по iнвалiдностi, пiдвищену на пiдставi пункту "б" частини першої статтi 77 Закону України "Про пенсiйне забезпечення"?

     Вiдповiдно до частини третьої пункту 20 статтi 14 Закону України вiд 22.10.93 "Про статус ветеранiв вiйни, гарантiї їх соцiального захисту" (в редакцiї Закону вiд 23.11.95 та пункту "б" частини першої статтi 77 Закону України "Про пенсiйне забезпечення" пенсiї, що отримують учасники вiйни, пiдвищуються на 50 вiдсоткiв мiнiмальної пенсiї за вiком. Зазначенi акти законодавства не ставлять таке пiдвищення розмiру пенсiї у залежнiсть вiд виду державної пенсiї, яку отримує учасник вiйни, i це пiдвищення не можна вважати надбавкою до пенсiї по iнвалiдностi у розумiннi статтi 33 Закону України "Про пенсiйне забезпечення".

     Оскiльки сума пенсiї по iнвалiдностi встановлена органами соцiального забезпечення з урахуванням її пiдвищеного розмiру, то пiдприємство, вiдповiдальне за заподiяну шкоду, зобов'язане вiдповiдно до статтi 460 Цивiльного кодексу України вiдшкодувати цю суму Пенсiйному фонду України, який здiйснив її виплату.

(Пункт 4 виключено на пiдставi Листа Вищого господарського суду N 01-8/340 вiд 25.03.2002)

     4. Чи не суперечить чинному законодавству України укладання пiдприємствами договору поставки товарiв на умовах вiдстрочення кiнцевого розрахунку та пiд процент?

     Право господарюючого суб'єкта кредитувати iнших за рахунок власного майна випливає з його повноважень власника, якi встановленi Законом України "Про власнiсть", зокрема, статтями 2, 4, 30, 37-39 та пунктом 5 статтi 24 Закону України "Про пiдприємства в Українi", вiдповiдно до якого пiдприємство може поставляти продукцiю, виконувати роботи, надавати послуги в кредит iз сплатою покупцями (споживачами) процентiв за користування цим кредитом. З порiвняльного аналiзу поняття, предмету i значення договорiв поставки i кредиту, у тому числi товарного, випливає, що у даному випадку кредитнi зобов'язання є похiдними договору поставки, i не видiляються у самостiйний вид договiрних правовiдносин. Статтею 1 Закону України "Про оподаткування прибутку пiдприємств" визначено, зокрема, такi види кредиту: фiнансовий та товарний. Отже укладання господарюючими суб'єктами договору поставки товарiв на умовах вiдстрочення кiнцевого розрахунку та пiд процент не суперечить чинному законодавству України.

     Процент, який сплачує покупець (замовник) поставщиковi, - це плата за наданий товарний кредит. Сторони за договором на пiдставi Закону України "Про вiдповiдальнiсть за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" з метою забезпечення зобов'язання вправi також передбачити неустойку (пеню), яку покупець має сплатити поставщиковi у разi невиконання зобов'язання розрахуватися у визначений договором строк.

     5. Чи може арбiтражний суд вiдхилити умови санацiї, якщо згоду та перевiд боргу боржника дано лише одним кредитором, вимоги якого становлять не менше двох третин загальної суми визнаних претензiй?

     Згiдно з пунктом 3 статтi 3 Закону України "Про банкрутство" рiшення зборiв кредиторiв вважається прийнятим не за кiлькiстю поданих за нього голосiв, а залежно вiд суми майнових вимог кредиторiв до боржника. Тому якщо згоду на перевiд боргу останнього дано кредитором, вимоги якого не меншi двох третин загальної суми претензiй, у арбiтражного суду вiдсутнi правовi пiдстави для вiдхилення умов санацiї.

     6. Чи повинен арбiтражний суд в ухвалi про лiквiдацiю юридичної особи-банкрута зобов'язувати лiквiдацiйну комiсiю подавати реєструючому державному органу лiквiдацiйний баланс?

     Згiдно з частиною вiсiмнадцятою статтi 8 Закону України "Про пiдприємництво" та пунктами 33, 34 Положення про державну реєстрацiю суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 25.05.98 N 740 орган державної реєстрацiї скасовує державну реєстрацiю, зокрема, на пiдставi рiшення арбiтражного суду у разi визнання суб'єкта пiдприємницької дiяльностi банкрутом. Скасування державної реєстрацiї суб'єкта пiдприємницької дiяльностi здiйснюється шляхом виключення його з Реєстру суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi пiсля здiйснення лiквiдацiйною комiсiєю вiдповiдних заходiв.

(Абзац вiдповiдi пункту iз змiнами, внесеними згiдно з Листом Вищого арбiтражного суду N 01-8/319 вiд 06.07.2000)

     Оскiльки лiквiдацiйний баланс у згаданих випадках затверджується арбiтражним судом, в ухвалi про лiквiдацiю юридичної особи-банкрута слiд зобов'язувати лiквiдацiйну комiсiю подати органу, що здiйснює державну реєстрацiю, затверджений арбiтражним судом лiквiдацiйний баланс, а вiдповiдний орган - скасувати державну реєстрацiю юридичної особи. Примiрник такої ухвали має бути надiсланий як реєструючому органу, так i мiсцевому органу статистики для виключення суб'єкта пiдприємницької дiяльностi з Єдиного державного реєстру пiдприємств та органiзацiй України.

(Абзац вiдповiдi пункту iз змiнами, внесеними згiдно з Листом Вищого арбiтражного суду N 01-8/319 вiд 06.07.2000)

 

Заступник Голови Вищого арбiтражного суду України А.Осетинський
Copyright © 2024 НТФ «Интес»
Все права сохранены.