ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

Про Регламент Верховної Ради України

     Верховна Рада України постановляє:

     1. Прийняти Регламент Верховної Ради України, внесений народними депутатами України Мартинюком А.I., Матвєєвим В.Г., Сасом С.В., за основу i в цiлому (додається).

     2. Визнати такими, що втратили чиннiсть:

     Регламент Верховної Ради України, введений в дiю Постановою Верховної Ради України вiд 27 липня 1994 року (Вiдомостi Верховної Ради України, 1994 р., N 35, ст. 338; 1997 р., N 29, ст. 195; 1998 р., N 22, ст. 120, N 30-31, ст. 199, ст. 211, N 40-41, ст. 253; 2000 р., N 8, ст. 55, N 10, ст. 87, N 18, ст. 141, N 21, ст. 168; 2004 р., N 10, ст. 121, ст. 127, N 12, ст. 165, N 25, ст. 354, N 26, ст. 365, N 32, ст. 396);

     Постанову Верховної Ради України вiд 27 липня 1994 року "Про порядок введення в дiю Регламенту Верховної Ради України" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1994 р., N 35, ст. 339);

     Постанову Верховної Ради України вiд 1 лютого 1996 року "Про затвердження Положення про "День Уряду України" у Верховнiй Радi України" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1996 р., N 6, ст. 24; 1997 р., N 12, ст. 107);

     Постанову Верховної Ради України вiд 11 грудня 2003 року "Про затвердження положень про проведення парламентських слухань у Верховнiй Радi України та слухань у комiтетах Верховної Ради України" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2004 р., N 13, ст. 183; iз змiнами, внесеними Законом України вiд 22 грудня 2005 року N 3277-IV).

     3. Ця Постанова набирає чинностi з дня її опублiкування.

Голова Верховної Ради України

В.ЛИТВИН

м. Київ
16 березня 2006 року
N 3547-IV

 

Додаток до Постанови Верховної Ради України вiд 16 березня 2006 року N 3547-IV

РЕГЛАМЕНТ
ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Роздiл I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Правовi засади роботи Верховної Ради України

     1. Порядок роботи Верховної Ради України (далi - Верховна Рада), її органiв та посадових осiб, засади формування, органiзацiї дiяльностi та припинення дiяльностi депутатських фракцiй, коалiцiї депутатських фракцiй у Верховнiй Радi встановлюються Конституцiєю України, законами України "Про комiтети Верховної Ради України", "Про статус народного депутата України", про тимчасовi слiдчi комiсiї, спецiальну тимчасову слiдчу комiсiю i тимчасовi спецiальнi комiсiї Верховної Ради України та цим Регламентом.

     2. Регламент Верховної Ради України (далi - Регламент) встановлює порядок пiдготовки i проведення сесiй Верховної Ради, її засiдань, формування державних органiв, визначає законодавчу процедуру, процедуру розгляду iнших питань, вiднесених до її повноважень, та порядок здiйснення контрольних функцiй Верховної Ради.

     Стаття 2. Мiсце проведення та мова ведення засiдань Верховної Ради

     1. Верховна Рада проводить засiдання у будинку Верховної Ради (мiсто Київ, вул. Грушевського, 5).

     2. За рiшенням Верховної Ради, прийнятим бiльшiстю народних депутатiв України (далi - народнi депутати) вiд конституцiйного складу Верховної Ради, її засiдання можуть проводитися в iншому мiсцi. У випадках, передбачених частиною третьою статтi 83 Конституцiї України, Верховна Рада збирається для проведення позачергової сесiї у мiсцi, визначеному вiдповiдно до частини четвертої статтi 11 цього Регламенту.

     3. Засiдання Верховної Ради ведуться державною мовою.

     4. Промовець, який не володiє державною мовою, може виступати iншою мовою. Переклад його виступу державною мовою, у разi необхiдностi, забезпечує апарат Верховної Ради.

     Стаття 3. Вiдкритiсть i гласнiсть роботи Верховної Ради

     1. Засiдання Верховної Ради є вiдкритими i гласними, крiм випадкiв, установлених Конституцiєю України та цим Регламентом.

     2. Вiдкритiсть засiдань Верховної Ради забезпечується шляхом допуску на них в установленому порядку представникiв засобiв масової iнформацiї.

     3. Представники засобiв масової iнформацiї акредитуються на певний строк або на весь термiн роботи поточної сесiї Верховної Ради при її апаратi в порядку, визначеному вiдповiдним Положенням, яке затверджується Головою Верховної Ради України. Вiдмова в акредитацiї повинна бути вмотивована. Апарат Верховної Ради може надавати акредитованим представникам засобiв масової iнформацiї матерiали, якi надаються народним депутатам, за винятком тих, про нерозголошення чи ненадання яких у встановленому порядку прийнято вiдповiдне рiшення.

     4. У разi порушення представником засобiв масової iнформацiї закону або цього Регламенту вiн позбавляється акредитацiї у порядку, визначеному Положенням, зазначеним у частинi третiй цiєї статтi.

     5. Гласнiсть засiдань Верховної Ради забезпечується шляхом їх трансляцiї по телебаченню i радiо, публiкацiї стенографiчних бюлетенiв засiдань Верховної Ради, її рiшень у "Вiдомостях Верховної Ради України", газетi "Голос України" та iнших виданнях Верховної Ради, а також шляхом розмiщення iнформацiї на офiцiйному веб-сайтi Верховної Ради. Час, обсяг, форма трансляцiї, обсяг друку визначаються вiдповiдно до закону цим Регламентом, окремими постановами Верховної Ради.

     6. У повному обсязi у прямому ефiрi по радiо та телебаченню, запису у вечiрнi години по телебаченню транслюються:

     1) складення присяги народними депутатами;

     2) вiдкриття сесiї Верховної Ради;

     3) розгляд органiзацiйних питань першої сесiї Верховної Ради нового скликання;

     4) розгляд питання про обрання, вiдкликання Голови Верховної Ради України, Першого заступника i заступника Голови Верховної Ради України;

     5) розгляд питання про формування Кабiнету Мiнiстрiв України;

     6) складення присяги Українському народовi новообраним Президентом України на урочистому засiданнi Верховної Ради;

     7) заслуховування щорiчних та позачергових послань Президента України про внутрiшнє i зовнiшнє становище України;

     8) проведення "Дня Уряду України" у Верховнiй Радi;

     9) проведення парламентських слухань;

     10) засiдання з питання про вiдповiдальнiсть Кабiнету Мiнiстрiв України;

     11) розгляд iнших питань згiдно з рiшенням Верховної Ради.

     Стаття 4. Закритi пленарнi засiдання Верховної Ради

     1. Закритi пленарнi засiдання Верховної Ради для розгляду окремо визначених питань проводяться за рiшенням Верховної Ради, прийнятим пiсля скороченого обговорення бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради.

     2. На закритому пленарному засiданнi Верховної Ради мають право бути присутнiми: Президент України, Прем'єр-мiнiстр України, а також особи, присутнiсть яких визнана Верховною Радою необхiдною. Головуючий на закритому пленарному засiданнi повiдомляє народним депутатам про запрошених на це засiдання осiб.

     3. Особам, якi беруть участь у закритому пленарному засiданнi Верховної Ради, забороняється використовувати фото-, кiно-, вiдеотехнiку, засоби зв'язку, звукозапису та обробки iнформацiї.

     4. Наприкiнцi закритого пленарного засiдання Верховна Рада пiсля скороченого обговорення приймає рiшення щодо необхiдностi публiкацiї стенографiчного бюлетеня, результатiв голосування, прийнятого рiшення та iнших вiдомостей щодо цього засiдання.

     5. Стенографування, пiдготовка протоколу закритого пленарного засiдання Верховної Ради здiйснюються вiдповiдними структурними пiдроздiлами апарату Верховної Ради в режимi, що унеможливлює розголошення обговорюваних на засiданнi питань.

     Стаття 5. Розмiщення народних депутатiв i запрошених осiб у залi засiдань Верховної Ради

     1. Народнi депутати на першому пленарному засiданнi Верховної Ради нового скликання розмiщуються в залi засiдань Верховної Ради у порядку, рекомендованому Пiдготовчою депутатською групою. У подальшому порядок розмiщення народних депутатiв визначається комiтетом, до предмета вiдання якого належать питання регламенту, за пропозицiями депутатських фракцiй.

     2. Пiд час пленарного засiдання Верховної Ради в залi засiдань не можуть перебувати особи, якi не є народними депутатами, за винятком особи, яка супроводжує народного депутата - iнвалiда, та працiвникiв апарату Верховної Ради, що виконують функцiю з обслуговування пленарних засiдань Верховної Ради.

     3. Особи, запрошенi на пленарне засiдання Верховної Ради, розмiщуються на вiдведених для них в установленому порядку мiсцях.

     Стаття 6. Запрошення на пленарне засiдання Верховної Ради

     1. На пленарному засiданнi Верховної Ради без запрошення мають право бути присутнiми Президент України, Прем'єр-мiнiстр України.

     2. На пленарне засiдання Верховної Ради можуть бути запрошенi особи, присутнiсть яких необхiдна пiд час розгляду питань порядку денного, а також особи, запрошенi народними депутатами. Заяви для оформлення дозволу на присутнiсть осiб, запрошених народним депутатом, подаються ним до апарату Верховної Ради не пiзнiш як за день до пленарного засiдання Верховної Ради. У день пленарного засiдання дозвiл на присутнiсть осiб, запрошених народним депутатом, надається Головою Верховної Ради України або Першим заступником чи заступником Голови Верховної Ради України.

     3. За процедурним рiшенням Верховної Ради, прийнятим не менш як третиною голосiв народних депутатiв вiд її конституцiйного складу, Верховна Рада може офiцiйно запросити або вимагати присутностi на її пленарному засiданнi будь-якої посадової чи службової особи, крiм суддiв Конституцiйного Суду України, суддiв судiв загальної юрисдикцiї.

     4. Комiтет Верховної Ради, тимчасова спецiальна комiсiя чи тимчасова слiдча комiсiя Верховної Ради (далi - вiдповiдно комiтет, тимчасова спецiальна комiсiя, тимчасова слiдча комiсiя) мають право вносити пропозицiї про присутнiсть вiдповiдних осiб на пленарному засiданнi Верховної Ради пiд час розгляду питань, пiдготовка яких здiйснюється вiдповiдно цим комiтетом, тимчасовою спецiальною комiсiєю чи тимчасовою слiдчою комiсiєю.

     5. Головуючий на пленарному засiданнi Верховної Ради повiдомляє народним депутатам про офiцiйно запрошених осiб, присутнiх на пленарному засiданнi Верховної Ради.

     6. Народнi депутати попереднiх скликань мають право бути присутнiми на вiдкритих пленарних засiданнях Верховної Ради, вони розмiщуються на вiдведених для них в установленому порядку мiсцях.

     Стаття 7. Забезпечення дiяльностi Верховної Ради

     1. Органiзацiйне, правове, наукове, документальне, iнформацiйне, експертно-аналiтичне, матерiально-технiчне та фiнансове забезпечення дiяльностi Верховної Ради, її органiв, народних депутатiв, депутатських фракцiй, коалiцiї депутатських фракцiй у Верховнiй Радi здiйснює апарат Верховної Ради.

     2. Структура апарату Верховної Ради затверджується бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради за поданням комiтету, до предмета вiдання якого належать питання регламенту.

     3. Апарат Верховної Ради дiє на основi Положення про апарат Верховної Ради, яке затверджується постановою Верховної Ради.

     4. Кошторис витрат, пов'язаних iз дiяльнiстю Верховної Ради на наступний рiк, затверджується Верховною Радою до прийняття закону про Державний бюджет України на наступний рiк за висновками комiтетiв, до предметiв вiдання яких належать питання регламенту i бюджету.

     Стаття 8. Керiвник апарату Верховної Ради України

     1. Керiвник апарату Верховної Ради України призначається на посаду та звiльняється з посади Верховною Радою.

     2. Кандидатуру на посаду керiвника апарату Верховної Ради України визначає i пропонує Верховнiй Радi Голова Верховної Ради України.

     3. Керiвник апарату Верховної Ради України вiдповiдальний перед Верховною Радою i пiдзвiтний їй.

     4. Керiвник апарату Верховної Ради України може бути достроково звiльнений з посади Верховною Радою за його особистою заявою чи за вмотивованою пропозицiєю Голови Верховної Ради України або не менш як однiєї третини народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради.

     5. Постанова Верховної Ради про призначення на посаду чи звiльнення з посади керiвника апарату Верховної Ради України приймається вiдкритим поiменним голосуванням.

Роздiл II
ОРГАНIЗАЦIЯ РОБОТИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Глава 1
СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

     Стаття 9. Форми роботи Верховної Ради

     1. Верховна Рада проводить свою роботу сесiйно. Сесiї є черговi та позачерговi.

     2. Вiдкриття сесiї Верховної Ради оголошується головуючим на пленарному засiданнi на початку її першого пленарного засiдання, закриття - по завершеннi останнього пленарного засiдання.

     3. Кожна сесiя Верховної Ради починається i завершується виконанням у залi засiдань Верховної Ради Державного Гiмну України.

     4. Сесiї Верховної Ради складаються iз засiдань Верховної Ради, засiдань комiтетiв, тимчасових слiдчих комiсiй i тимчасових спецiальних комiсiй, що проводяться у перiод мiж пленарними засiданнями, роботи народних депутатiв у депутатських фракцiях та з виборцями. Комiтет, тимчасова спецiальна комiсiя чи тимчасова слiдча комiсiя можуть проводити свої засiдання одночасно з пленарними засiданнями Верховної Ради лише за процедурним рiшенням Верховної Ради.

     5. Засiдання Верховної Ради можуть бути пленарними, урочистими, а також можуть проводитися у формi парламентських слухань.

     Стаття 10. Черговi сесiї Верховної Ради

     1. Черговi сесiї Верховної Ради, крiм першої сесiї (частина перша статтi 15 цього Регламенту), починаються першого вiвторка лютого i першого вiвторка вересня кожного року, а завершуються вiдповiдно не пiзнiш як за 45 та 10 днiв до початку наступної сесiї. Верховна Рада може прийняти постанову про змiну строкiв завершення сесiї.

     2. Iнформацiя про дату i час початку чергової сесiї Верховної Ради, а також про мiсце i час реєстрацiї народних депутатiв апаратом Верховної Ради не пiзнiш як за три днi до початку роботи чергової сесiї Верховної Ради доводиться до вiдома кожного народного депутата та публiкується в газетi "Голос України".

     3. Верховна Рада процедурним рiшенням може доручити окремим комiтетам, тимчасовим спецiальним комiсiям чи тимчасовим слiдчим комiсiям продовжити їх роботу пiсля закiнчення чергової сесiї Верховної Ради.

     4. Продовжити роботу пiсля закiнчення чергової сесiї Верховної Ради комiтет, тимчасова спецiальна комiсiя чи тимчасова слiдча комiсiя можуть також за власною iнiцiативою, якщо за це проголосувало бiльше половини членiв вiдповiдного комiтету, тимчасової спецiальної комiсiї чи тимчасової слiдчої комiсiї вiд їх складу, затвердженого Верховною Радою. Про прийняте рiшення комiтет, тимчасова спецiальна комiсiя чи тимчасова слiдча комiсiя iнформують Голову Верховної Ради України, а у разi його вiдсутностi - Першого заступника чи заступника Голови Верховної Ради України, який виконує обов'язки Голови Верховної Ради України.

     Стаття 11. Позачерговi сесiї Верховної Ради

     1. Позачерговi сесiї Верховної Ради, iз зазначенням порядку денного, скликаються Головою Верховної Ради України вiдповiдно до частини другої статтi 83 Конституцiї України. Вмотивованi вимоги про скликання позачергової сесiї Верховної Ради, пiдписанi їх iнiцiаторами, разом iз проектами документiв, якi пропонуються до розгляду, надсилаються Головi Верховної Ради України. При цьому пiдписи iнiцiаторiв не вiдкликаються.

     2. Позачергова сесiя Верховної Ради скликається не пiзнiш як у семиденний строк пiсля дня надходження вимоги про її скликання, поданої вiдповiдно до частини другої статтi 83 Конституцiї України. Розпорядження Голови Верховної Ради України про скликання позачергової сесiї Верховної Ради публiкується у газетi "Голос України" не пiзнiш як за три днi до її вiдкриття iз зазначенням питань, якi пропонується розглянути на позачерговiй сесiї Верховної Ради.

     3. Документи, якi пропонується розглянути на позачерговiй сесiї Верховної Ради, надаються народним депутатам не пiзнiш як за три днi до вiдкриття позачергової сесiї Верховної Ради.

     4. У разi оголошення указу Президента України про введення воєнного чи надзвичайного стану в Українi або в окремих її мiсцевостях Верховна Рада збирається на позачергову сесiю не пiзнiш як у дводенний строк без скликання i працює до скасування воєнного чи надзвичайного стану. Голова Верховної Ради України, а у разi його вiдсутностi - Перший заступник чи заступник Голови Верховної Ради України, який виконує обов'язки Голови Верховної Ради України, визначає мiсце i час проведення засiдання Верховної Ради, про що термiново повiдомляється народним депутатам.

Глава 2
ПЕРША СЕСIЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ НОВОГО СКЛИКАННЯ

     Стаття 12. Iнформацiйне забезпечення новообраних народних депутатiв до першої сесiї Верховної Ради

     1. Апарат Верховної Ради не пiзнiш як через сiм днiв пiсля офiцiйного оприлюднення Центральною виборчою комiсiєю результатiв виборiв надсилає народним депутатам:

     1) Конституцiю України;

     2) текст офiцiйного оприлюднення Центральною виборчою комiсiєю результатiв виборiв народних депутатiв України;

     3) Регламент Верховної Ради України;

     4) Закон України "Про статус народного депутата України";

     5) Закон України "Про комiтети Верховної Ради України";

     6) закон про тимчасовi слiдчi комiсiї, спецiальну тимчасову слiдчу комiсiю i тимчасовi спецiальнi комiсiї Верховної Ради України;

     7) Положення про помiчника-консультанта народного депутата України;

     8) Положення про апарат Верховної Ради;

     9) список посадових осiб апарату Верховної Ради та їх службовi телефони;

     10) довiдковий матерiал про обраних народних депутатiв, який повинен мiстити такi данi: прiзвище, iм'я та по батьковi народного депутата, рiк народження, освiта, професiя, останнє мiсце роботи, посада, партiйнiсть i належнiсть до полiтичної партiї (виборчого блоку полiтичних партiй), поштова адреса та номери телефонiв, вказанi народним депутатом;

     11) постанову Верховної Ради про перелiк комiтетiв Верховної Ради попереднього скликання.

     Стаття 13. Формування та органiзацiя роботи Пiдготовчої депутатської групи

     1. Для пiдготовки пропозицiй щодо органiзацiї та проведення пленарних засiдань першої сесiї Верховної Ради нового скликання, пiдготовки проектiв вiдповiдних актiв Голова Верховної Ради України попереднього скликання, а в разi його вiдсутностi - Перший заступник чи заступник Голови Верховної Ради України органiзовує формування Пiдготовчої депутатської групи з числа новообраних народних депутатiв.

     2. Полiтичнi партiї (виборчi блоки полiтичних партiй), якi за результатами виборiв народних депутатiв взяли участь у розподiлi депутатських мандатiв, делегують до складу Пiдготовчої депутатської групи народних депутатiв за квотою один представник вiд 15 народних депутатiв, обраних за виборчими списками полiтичних партiй (виборчих блокiв полiтичних партiй). Якщо пiсля розподiлу квот залишаються народнi депутати, кiлькiсть яких становить вiсiм i бiльше народних депутатiв, у такому випадку також пропонується по одному представнику вiд цiєї полiтичної партiї (виборчого блоку полiтичних партiй). Письмова пропозицiя щодо кандидатури народного депутата - представника полiтичної партiї (виборчого блоку полiтичних партiй) за пiдписом керiвника вiдповiдної полiтичної партiї (керiвного органу виборчого блоку полiтичних партiй) подається Головi Верховної Ради України попереднього скликання, а в разi його вiдсутностi - Першому заступнику чи заступнику Голови Верховної Ради України.

     3. Перше засiдання Пiдготовчої депутатської групи скликає Голова Верховної Ради України попереднього скликання, а в разi його вiдсутностi - Перший заступник чи заступник Голови Верховної Ради України не пiзнiш як через 10 днiв пiсля офiцiйного оприлюднення Центральною виборчою комiсiєю результатiв виборiв, за умови обрання не менш як двох третин народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради. Якщо Голова Верховної Ради України попереднього скликання, а в разi його вiдсутностi - Перший заступник чи заступник Голови Верховної Ради України не скликає з будь-яких причин у зазначений термiн перше засiдання Пiдготовчої депутатської групи, народнi депутати, делегованi до її складу, збираються на її засiдання самостiйно наступного дня пiсля закiнчення десятиденного строку.

     4. Пiдготовча депутатська група обирає iз свого складу голову, заступника голови i секретаря групи та здiйснює роботу на засадах, установлених для тимчасових спецiальних комiсiй. Пiдготовча депутатська група припиняє свою дiяльнiсть пiсля створення комiтетiв.

     5. Пiдготовча депутатська група звiтує про проведену роботу першiй сесiї Верховної Ради нового скликання.

     Стаття 14. Порядок складення присяги народним депутатом України

     1. Перед вiдкриттям першої сесiї новообраної Верховної Ради на урочистому засiданнi Верховної Ради новообранi народнi депутати складають перед Верховною Радою присягу, текст якої визначено статтею 79 Конституцiї України.

     2. Голова Верховної Ради України попереднього скликання запрошує новообраних народних депутатiв до складення присяги i надає слово для її зачитування найстаршому за вiком народному депутату. Найстарший за вiком народний депутат пропонує всiм новообраним народним депутатам встати i пiсля цього зачитує текст присяги.

     3. Пiсля зачитування тексту присяги Голова Верховної Ради України попереднього скликання запрошує новообраних народних депутатiв скрiпити присягу своїми пiдписами пiд її текстом.

     4. На урочисте засiдання Верховної Ради з нагоди складення присяги новообраними народними депутатами апаратом Верховної Ради запрошуються народнi депутати попереднього скликання, Президент України, Прем'єр-мiнiстр України, Голова Центральної виборчої комiсiї, члени Кабiнету Мiнiстрiв України, Голова та суддi Конституцiйного Суду України, Голова Верховного Суду України, Генеральний прокурор України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова Рахункової палати, iншi офiцiйнi особи за рiшенням Пiдготовчої депутатської групи.

     5. У разi складення присяги народним депутатом окремо вiн зачитує текст присяги i скрiплює його пiдписом на пленарному засiданнi Верховної Ради.

     6. Пiдписанi народними депутатами тексти присяги зберiгаються в установленому порядку в архiвi Верховної Ради.

     Стаття 15. Вiдкриття першої сесiї новообраної Верховної Ради

     1. Верховна Рада нового скликання збирається на першу сесiю у залi засiдань Верховної Ради не пiзнiше нiж на тридцятий день пiсля офiцiйного оголошення про обрання не менш як двох третин народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради.

     2. Апарат Верховної Ради забезпечує реєстрацiю народних депутатiв, якi прибули на першу сесiю новообраної Верховної Ради.

     3. Перше засiдання першої сесiї новообраної Верховної Ради вiдкриває найстарший за вiком народний депутат. До обрання Верховною Радою Тимчасової президiї першої сесiї засiдання Верховної Ради веде голова Пiдготовчої депутатської групи.

     Стаття 16. Послiдовнiсть розгляду питань на першiй сесiї новообраної Верховної Ради

     1. До сформування персонального складу комiтетiв на пленарних засiданнях першої сесiї новообраної Верховної Ради питання розглядаються в такiй послiдовностi:

     1) формування Тимчасової президiї першої сесiї;

     2) оголошення Прем'єр-мiнiстром України чи особою, яка виконує обов'язки Прем'єр-мiнiстра України, про складення повноважень Кабiнету Мiнiстрiв України перед новообраною Верховною Радою;

     3) обрання Лiчильної комiсiї;

     4) вирiшення питання про висвiтлення роботи першої сесiї Верховної Ради;

     5) заслуховування позачергового послання Президента України про внутрiшнє i зовнiшнє становище України;

     6) доповiдь Голови Верховної Ради України попереднього скликання про стан законодавчої роботи;

     7) заслуховування доповiдi Пiдготовчої депутатської групи, запитання доповiдачу i вiдповiдi на них;

     8) про перелiк комiтетiв та предмети їх вiдання;

     9) про формування та реєстрацiю депутатських фракцiй;

     10) про коалiцiю депутатських фракцiй у Верховнiй Радi;

     11) обрання Голови Верховної Ради України;

     12) обрання Першого заступника та заступника Голови Верховної Ради України;

     13) обрання голiв комiтетiв, перших заступникiв, заступникiв голiв, секретарiв та членiв комiтетiв;

     14) про Погоджувальну раду депутатських фракцiй у Верховнiй Радi (далi - Погоджувальна рада).

     2. Зазначений у частинi першiй цiєї статтi перелiк питань не потребує обговорення i затвердження Верховною Радою. У разi необхiдностi Верховна Рада може прийняти рiшення про змiну послiдовностi розгляду питань зазначеного перелiку.

     3. Стосовно послання Президента України, доповiдi Пiдготовчої депутатської групи та доповiдi Голови Верховної Ради України попереднього скликання рiшення Верховною Радою не приймаються.

     4. Порядок денний першої сесiї Верховної Ради на подальший перiод (з урахуванням законодавчої дiяльностi Верховної Ради попереднього скликання) розглядається i затверджується вiдповiдно до вимог цього Регламенту.

     Стаття 17. Лiчильна комiсiя

     1. Лiчильна комiсiя обирається для органiзацiї голосувань Верховної Ради i визначення їх результатiв. Лiчильна комiсiя пiдраховує голоси пiд час голосування, за дорученням Верховної Ради в разi необхiдностi встановлює присутнiсть народних депутатiв на пленарному засiданнi, а також розглядає звернення народних депутатiв, пов'язанi з порушенням порядку голосування чи iншими перешкодами в голосуваннi, здiйснює контроль за використанням електронної системи пiдрахунку голосiв картками (далi - електронна система) (стаття 43 цього Регламенту).

     2. Лiчильна комiсiя обирається Верховною Радою з числа народних депутатiв з урахуванням принципу пропорцiйного представництва депутатських фракцiй шляхом вiдкритого поiменного голосування за списком без його обговорення.

     3. Лiчильна комiсiя обирає зi свого складу голову, заступника голови i секретаря. Засiдання Лiчильної комiсiї проводяться гласно i вiдкрито. У роботi Лiчильної комiсiї не можуть брати участi народнi депутати, кандидатури яких внесено для голосування.

     Стаття 18. Тимчасова президiя першої сесiї Верховної Ради

     1. Тимчасова президiя першої сесiї Верховної Ради складається з п'яти народних депутатiв. До її складу входять голова Пiдготовчої депутатської групи та по одному представнику вiд кожної iз чотирьох полiтичних партiй (виборчих блокiв полiтичних партiй), якi за результатами виборiв народних депутатiв до Верховної Ради отримали найбiльшу кiлькiсть депутатських мандатiв.

     2. Члени Тимчасової президiї першої сесiї Верховної Ради почергово виконують обов'язки головуючого на пленарному засiданнi до обрання Голови Верховної Ради України. Рiшення Верховної Ради, прийнятi в цей перiод, пiдписують усi члени Тимчасової президiї першої сесiї Верховної Ради.

     3. Пiсля обрання Голови Верховної Ради України вiн веде пленарне засiдання Верховної Ради, а Тимчасова президiя першої сесiї Верховної Ради припиняє свою дiяльнiсть.

Глава 3
ПIДГОТОВКА ТА ОРГАНIЗАЦIЯ РОЗГЛЯДУ ПИТАНЬ НА СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

     Стаття 19. Календарний план роботи сесiї Верховної Ради

     1. За звичайних обставин перший i третiй тижнi кожного календарного мiсяця впродовж сесiї вiдводяться для пленарних засiдань Верховної Ради, другий - для роботи в комiтетах, тимчасових спецiальних комiсiях i тимчасових слiдчих комiсiях, депутатських фракцiях, четвертий - для роботи народних депутатiв з виборцями.

     2. У разi необхiдностi, пiсля можливого скороченого обговорення, бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради приймається рiшення про одноразову (ad hoc) змiну мiсячного, тижневого або денного порядку роботи Верховної Ради.

     3. У вiвторок та четвер тижня, вiдведеного для пленарних засiдань, якщо не прийнято (ad hoc) iншого рiшення Верховної Ради, протягом дня проводяться два засiдання: ранкове - з 10 до 14 години з перервою з 12 години до 12 години 30 хвилин i вечiрнє - з 16 до 18 години. У середу та п'ятницю проводяться лише ранковi засiдання. Друга половина середи вiдводиться для роботи народних депутатiв у комiтетах, тимчасових спецiальних комiсiях та тимчасових слiдчих комiсiях, депутатських фракцiях. Понедiлок та друга половина п'ятницi вiдводяться для самостiйної роботи народних депутатiв, пов'язаної iз здiйсненням депутатських повноважень.

     4. Пленарне засiдання Верховної Ради може бути продовжено головуючим на пленарному засiданнi понад визначений у частинi третiй цiєї статтi час не бiльш як на 15 хвилин.

     5. Верховна Рада може прийняти рiшення щодо одноразової змiни тривалостi пленарного засiдання. Рiшення про продовження пленарного засiдання пiсля 18 години бiльш як на 15 хвилин приймається Верховною Радою на ранковому засiданнi того ж дня.

     6. У перiод проведення пленарних засiдань, як правило, щопонедiлка проводиться засiдання Погоджувальної ради.

     7. Проект календарного плану роботи сесiї Верховної Ради готується комiтетом, до предмета вiдання якого належать питання регламенту, за участю апарату Верховної Ради та з урахуванням пропозицiй депутатських фракцiй. Проект постанови Верховної Ради про затвердження календарного плану роботи сесiї Верховної Ради вносять на розгляд Верховної Ради народнi депутати - члени комiтету, до предмета вiдання якого належать питання регламенту.

     8. У невiдкладних випадках у перiод мiж пленарними засiданнями пiд час сесiї Верховної Ради на вмотивовану вимогу осiб, якi згiдно з Конституцiєю України мають право вимагати скликання позачергової сесiї Верховної Ради, а також за пропозицiєю Погоджувальної ради (пункт 4 частини чотирнадцятої статтi 68 цього Регламенту) Голова Верховної Ради України не пiзнiш як у триденний строк скликає додаткове пленарне засiдання Верховної Ради. До порядку денного такого засiдання включаються лише питання, розгляд яких визначено у пропозицiях про скликання такого засiдання.

     Стаття 20. Порядок денний сесiї Верховної Ради

     1. Порядок денний сесiї Верховної Ради затверджується Верховною Радою на кожну чергову сесiю.

     2. Порядок денний сесiї Верховної Ради включає два роздiли:

     перший - питання, повнiстю пiдготовленi для розгляду Верховною Радою i у встановленому порядку наданi народним депутатам;

     другий - питання, пiдготовку i доопрацювання яких Верховна Рада доручає здiйснити комiтетам, тимчасовим спецiальним комiсiям, а також законопроекти, визначенi Президентом України як невiдкладнi.

     3. Порядок денний сесiї Верховної Ради має мiстити iнформацiю про назви, реєстрацiйнi номери та дати реєстрацiї проектiв законiв, постанов та iнших актiв Верховної Ради, суб'єктiв права законодавчої iнiцiативи; вiдомостi щодо невiдкладностi розгляду; назву головного комiтету, тимчасової спецiальної комiсiї чи тимчасової слiдчої комiсiї, вiдповiдальних за пiдготовку питання до розгляду Верховною Радою.

     4. До порядку денного сесiї Верховної Ради включаються позачергово без голосування:

     1) закони, повернутi з пропозицiями Президента України на повторний розгляд;

     2) проект закону про Державний бюджет України на наступний рiк;

     3) законопроекти, якi готуються (пiдготовленi) за дорученням Верховної Ради до другого чи третього читання;

     4) питання про складення присяги, питання про призначення, обрання на посади, звiльнення з посад, надання згоди на призначення i звiльнення з посад, а також питання щодо здiйснення парламентського контролю, розгляд яких є виключним правом Верховної Ради у випадках, передбачених Конституцiєю України та законами України;

     5) щорiчнi та позачерговi послання Президента України про внутрiшнє i зовнiшнє становище України;

     6) проект Основних напрямiв бюджетної полiтики на наступний бюджетний перiод та звiт про стан виконання Державного бюджету України поточного року;

     7) проекти законiв про надання згоди на обов'язковiсть мiжнародних договорiв України та денонсацiю мiжнародних договорiв України;

     8) питання органiзацiї роботи Верховної Ради та її органiв;

     9) iншi питання, передбаченi в цьому Регламентi.

     Стаття 21. Формування порядку денного сесiї Верховної Ради

     1. Пропозицiї щодо проекту порядку денного сесiї Верховної Ради узагальнюються апаратом Верховної Ради за поданнями комiтетiв, тимчасових слiдчих комiсiй та тимчасових спецiальних комiсiй про включення питань до того чи iншого роздiлу. Пiсля їх обговорення та схвалення Погоджувальною радою проект постанови про порядок денний сесiї Верховної Ради вноситься Головою Верховної Ради України на затвердження Верховною Радою.

     2. Питання затвердженого порядку денного сесiї Верховної Ради, якi залишилися не розглянутими на черговiй сесiї Верховної Ради, включаються до проекту порядку денного наступної чергової сесiї Верховної Ради того самого скликання, який затверджується в установленому цим Регламентом порядку.

     3. Проект порядку денного сесiї Верховної Ради надається народним депутатам пiд час їх реєстрацiї на початку чергової сесiї. Проект рiшення про внесення змiн до затвердженого порядку денного сесiї Верховної Ради надається народним депутатам не пiзнiш як за день до його розгляду.

     Стаття 22. Затвердження проекту порядку денного сесiї Верховної Ради

     1. Схвалений Погоджувальною радою проект порядку денного сесiї Верховної Ради разом з перелiком нерозглянутих i невiдкликаних законопроектiв на попереднiй сесiї Верховної Ради, а також тих законопроектiв, якi комiтети за висновками їх попереднього розгляду пропонують не включати до проекту порядку денного сесiї Верховної Ради, вноситься Головою Верховної Ради України на затвердження Верховною Радою. Пропозицiї щодо будь-якого питання проекту порядку денного сесiї Верховної Ради обговорюються за скороченою процедурою, якщо iнше не встановлено цим Регламентом.

     2. Пропозицiя до проекту порядку денного сесiї Верховної Ради, яка за результатами голосування Верховної Ради не отримала необхiдної кiлькостi голосiв народних депутатiв, зазначеної у частинi третiй цiєї статтi, вважається вiдхиленою.

     3. Проект постанови Верховної Ради про затвердження порядку денного сесiї Верховної Ради приймається в цiлому бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради.

     Стаття 23. Внесення змiн до порядку денного сесiї Верховної Ради

     1. До затвердженого порядку денного сесiї Верховної Ради можуть включатися додатковi питання шляхом внесення змiн до нього. Питання, включенi до порядку денного сесiї, можуть переноситися, змiнюватися чи виключатися з нього пiсля обговорення за скороченою процедурою. Пропозицiї про внесення змiн до затвердженого порядку денного сесiї Верховної Ради готуються i вносяться в такому самому порядку, як до проекту порядку денного сесiї Верховної Ради.

     2. Постанова про включення, виключення чи перенесення розгляду питань затвердженого в цiлому порядку денного сесiї Верховної Ради за наполяганням суб'єкта права законодавчої iнiцiативи приймається бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради.

     3. Рiшення про перенесення розгляду питань, включених до порядку денного сесiї Верховної Ради, може прийматися не бiльше одного разу щодо одного й того ж питання, за винятком питань про надання згоди на обов'язковiсть мiжнародних договорiв України або їх денонсацiю. Перенесене питання порядку денного сесiї Верховної Ради може бути розглянуто на позачерговiй сесiї Верховної Ради. Не пiдлягають перенесенню на наступну сесiю Верховної Ради питання, зазначенi в пунктах 7, 9, 12, 12¹, 23, 28, 30, 31 частини першої статтi 85 Конституцiї України.

     Стаття 24. Розклад пленарних засiдань сесiї Верховної Ради

     1. Проект розкладу пленарних засiдань сесiї Верховної Ради на кожний мiсяць сесiї готується апаратом Верховної Ради за поданнями комiтетiв, тимчасових спецiальних комiсiй та тимчасових слiдчих комiсiй з урахуванням пропозицiй депутатських фракцiй вiдповiдно до затвердженого порядку денного сесiї Верховної Ради i подається на розгляд Погоджувальної ради. Проект розкладу пленарних засiдань сесiї Верховної Ради має мiстити iнформацiю про день i час проведення та порядок денний пленарних засiдань, назви, реєстрацiйнi номери законопроектiв (у тому числi й альтернативних) iз зазначенням суб'єктiв права законодавчої iнiцiативи, дату їх надання народним депутатам.

     2. Схвалений Погоджувальною радою проект розкладу пленарних засiдань сесiї Верховної Ради в той же день направляється комiтетам, тимчасовим спецiальним комiсiям та тимчасовим слiдчим комiсiям, депутатським фракцiям. Наступного дня пiсля засiдання Погоджувальної ради до початку ранкового пленарного засiдання проект розкладу пленарних засiдань сесiї Верховної Ради надається народним депутатам.

     Стаття 25. Тижневий порядок денний пленарних засiдань Верховної Ради

     1. Порядок денний пленарних засiдань Верховної Ради на кожний день пленарного тижня готується апаратом Верховної Ради на пiдставi затвердженого розкладу пленарних засiдань сесiї Верховної Ради з урахуванням передбаченої в ньому черговостi та фактичного стану готовностi кожного питання до розгляду Верховною Радою.

     2. У порядку денному пленарних засiдань Верховної Ради мають зазначатися реєстрацiйнi номери та назви законопроектiв (у тому числi й альтернативних), суб'єкти права законодавчої iнiцiативи, дати надання законопроектiв народним депутатам; визначенi доповiдачi i спiвдоповiдачi; орiєнтовний час розгляду питань.

     3. У днi проведення пленарних засiдань щотижня на початку ранкового пленарного засiдання вiдводиться до 30 хвилин для стислих (до трьох хвилин): у вiвторок - оголошень, заяв, повiдомлень, пропозицiй (крiм тих, що вносяться у спецiально встановленому цим Регламентом порядку) вiд депутатських фракцiй; у середу - оголошень, заяв у повiдомлень, пропозицiй народних депутатiв; у п'ятницю - оголошень запитiв та прийняття рiшень про пiдтримку та направлення запитiв. У п'ятницю першого i третього тижня мiсяця з 13 до 14 години вiдводиться час для виступiв народних депутатiв "з рiзних питань". У п'ятницю третього тижня мiсяця з 10 години вiдводиться час для оголошення запитiв та прийняття рiшень про пiдтримку та направлення запитiв, а також обговорення вiдповiдей на запити народних депутатiв за участю керiвникiв та посадових осiб державних органiв (крiм органiв судової влади), органiв мiсцевого самоврядування, якi вiдповiдають на запити i запитання народних депутатiв.

     4. Питання порядку денного пленарного засiдання Верховної Ради розглядаються в тiй послiдовностi, у якiй їх включено до порядку денного пленарного засiдання Верховної Ради.

     5. Питання порядку денного пленарного засiдання Верховної Ради, що залишилися не розглянутими на пленарному засiданнi, розглядаються Верховною Радою першими на наступному пленарному засiданнi Верховної Ради.

     6. Апарат Верховної Ради забезпечує отримання народними депутатами порядку денного на наступний день пленарних засiдань (за винятком питань, передбачених частиною п'ятою цiєї статтi) до 18 години дня, що йому передує.

Глава 4
ОРГАНIЗАЦIЯ ТА ВЕДЕННЯ ПЛЕНАРНИХ ЗАСIДАНЬ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

     Стаття 26. Реєстрацiя учасникiв та ведення пленарних засiдань Верховної Ради

     1. Перед вiдкриттям кожного пленарного засiдання проводиться реєстрацiя народних депутатiв особисто на пiдставi пред'явлення посвiдчення народного депутата та пiдтвердження своєї присутностi власноручним пiдписом, а також за допомогою електронної системи.

     2. На початку ранкового та вечiрнього пленарних засiдань апарат Верховної Ради подає головуючому на пленарному засiданнi список народних депутатiв, вiдсутнiх на пленарному засiданнi Верховної Ради на пiдставi розпоряджень Голови Верховної Ради України, Першого заступника Голови Верховної Ради України (перебування у вiдрядженнi, вiдпустцi). Такий список одночасно висвiтлюється на монiторi головуючого на пленарному засiданнi.

     3. Пiдставою для вiдсутностi народного депутата на пленарних засiданнях Верховної Ради, якi проводяться вiдповiдно до календарного плану роботи сесiї Верховної Ради, є виконання народним депутатом у цей час доручень Верховної Ради та iншi поважнi причини: тимчасова непрацездатнiсть, вiдпустка у зв'язку з вагiтнiстю та пологами, вiдпустка у зв'язку з народженням дитини, вiдпустка для догляду за дитиною, вiдпустка у зв'язку з одруженням, вiдпустка у зв'язку iз смертю рiдних, документально пiдтвердженi транспортнi перешкоди. Поважними причинами вiдсутностi народного депутата на пленарному засiданнi Верховної Ради є й iншi обставини, коли згiдно з законодавством працiвнику надається вiдпустка.

     4. Данi письмової реєстрацiї є пiдставою для нарахування виплат народному депутату за час участi в пленарних засiданнях Верховної Ради. Спiрнi питання розглядаються комiтетом, до предмета вiдання якого належать питання регламенту.

     5. Пленарнi засiдання Верховної Ради вiдкриває, веде i закриває Голова Верховної Ради України, а в разi його вiдсутностi - Перший заступник чи заступник Голови Верховної Ради України, крiм випадкiв, передбачених цим Регламентом.

     Стаття 27. Обов'язки головуючого на пленарному засiданнi Верховної Ради

     1. Головуючий на пленарному засiданнi Верховної Ради:

     1) дотримується норм Конституцiї України та цього Регламенту i вживає заходiв щодо їх дотримання всiма присутнiми на пленарному засiданнi;

     2) повiдомляє про результати реєстрацiї народних депутатiв та про кiлькiсть народних депутатiв, вiдсутнiх на пленарному засiданнi з поважних причин;

     3) вiдкриває, веде та закриває пленарнi засiдання, оголошує перерви в пленарних засiданнях;

     4) попереджає присутнiх на закритому пленарному засiданнi про процедуру проведення закритого пленарного засiдання;

     5) оголошує повну назву, реєстрацiйний номер, редакцiю та iнiцiаторiв внесення проектiв законiв, постанов та iнших актiв Верховної Ради, що вносяться на обговорення;

     6) оголошує про запис через електронну систему на виступ з мiсця;

     7) оголошує списки осiб, якi записалися на виступ, та надає слово для виступу;

     8) надає слово для доповiдi (спiвдоповiдi), запитань, виступу, оголошує наступного промовця;

     9) створює рiвнi можливостi народним депутатам, депутатським фракцiям для участi в обговореннi питань вiдповiдно до положень цього Регламенту;

     10) утримується вiд коментарiв та оцiнок щодо промовцiв та їх виступiв, крiм випадкiв порушення норм депутатської етики (стаття 51 цього Регламенту);

     11) вживає заходiв для пiдтримання порядку на пленарному засiданнi;

     12) органiзовує розгляд питань вiдповiдно до норм цього Регламенту;

     13) оголошує результати голосування та про прийняте рiшення;

     14) оголошує офiцiйнi повiдомлення та запити народних депутатiв;

     15) оголошує перерву до 30 хвилин на вимогу не менш як двох депутатських фракцiй, за умови використання цього права депутатською фракцiєю впродовж одного пленарного засiдання;

     16) здiйснює iншi повноваження вiдповiдно до положень цього Регламенту.

     2. На час доповiдi, спiвдоповiдi, виступу в дебатах головуючого на пленарному засiданнi, розгляду внесеної ним пропозицiї не з процедурного питання та прийняття рiшення щодо неї, а також розгляду питання персонально щодо головуючого на пленарному засiданнi ведення пленарного засiдання доручається Першому заступнику чи заступнику Голови Верховної Ради України.

     Стаття 28. Права головуючого на пленарному засiданнi Верховної Ради

     1. Головуючий на пленарному засiданнi Верховної Ради має право:

     1) вносити пропозицiї з процедурних питань щодо ходу пленарного засiдання, якi ставляться на голосування першими;

     2) об'єднувати обговорення кiлькох пов'язаних мiж собою питань порядку денного пленарного засiдання Верховної Ради. Якщо з цього приводу виникають заперечення народних депутатiв, процедурне рiшення про це приймається Верховною Радою без обговорення;

     3) пiдсумовувати обговорення питань;

     4) ставити уточнюючi запитання промовцю на пленарному засiданнi щодо фактичних помилок, допущених у його виступi;

     5) зачитувати або доручати Першому заступнику чи заступнику Голови Верховної Ради України зачитувати письмовi пропозицiї та iншi документи щодо обговорюваного питання;

     6) оголошувати повiдомлення до початку розгляду питань порядку денного пленарного засiдання Верховної Ради, а в термiнових випадках - у ходi пленарного засiдання, але не перериваючи виступ промовця або процедуру голосування;

     7) продовжувати засiдання на 15 хвилин понад визначений час;

     8) давати розпорядження апарату Верховної Ради про надання народним депутатам пiд час пленарного засiдання додаткових матерiалiв з питань, включених до порядку денного пленарного засiдання Верховної Ради;

     9) вимикати без попередження мiкрофон, якщо промовець виступає без дозволу;

     10) проводити рейтингове (сигнальне) голосування для прогнозування результатiв голосування питання порядку денного пленарного засiдання Верховної Ради.

     Стаття 29. Вiдповiдальнiсть головуючого на пленарному засiданнi Верховної Ради

     1. У разi порушення головуючим на пленарному засiданнi вимог цього Регламенту народний депутат має право невiдкладно або пiсля закiнчення розгляду питання порядку денного пленарного засiдання Верховної Ради звернутися до головуючого на пленарному засiданнi iз зауваженням про допущенi ним порушення для негайного їх усунення.

     2. У разi грубого або систематичного порушення цього Регламенту головуючим на пленарному засiданнi, за письмовою пропозицiєю, внесеною на пленарному засiданнi не менш як двома депутатськими фракцiями, або не менш як однiєю третиною народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради шляхом зiбрання їх пiдписiв, або комiтету, до предмета вiдання якого належать питання регламенту, пiсля скороченого обговорення Верховна Рада може прийняти рiшення про вiдсторонення головуючого на пленарному засiданнi вiд ведення пленарних засiдань на строк до двох пленарних днiв бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради, про що робиться запис у протоколi пленарного засiдання Верховної Ради. На цей час за ним зберiгаються виплати, пов'язанi з виконанням депутатських повноважень та посадових обов'язкiв.

     3. Внесення на розгляд сесiї Верховної Ради пропозицiї про вiдсторонення головуючого на пленарному засiданнi вiд ведення пленарного засiдання передбачає усунення його вiд головування на весь час її розгляду.

     4. Обговорення та голосування пропозицiї про вiдсторонення головуючого на пленарному засiданнi вiд ведення пленарного засiдання проводиться вiдразу пiсля її внесення.

     5. У разi вiдсторонення головуючого на пленарному засiданнi вiд ведення пленарних засiдань три i бiльше разiв протягом однiєї чергової сесiї Верховної Ради, за висновком комiтету, до предмета вiдання якого належать питання регламенту, Верховна Рада може розглянути питання про вiдкликання його з посади вiдповiдно Голови Верховної Ради України, Першого заступника чи заступника Голови Верховної Ради України.

Глава 5
ОБГОВОРЕННЯ ПИТАНЬ НА ПЛЕНАРНИХ ЗАСIДАННЯХ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

     Стаття 30. Процедура повного обговорення питань на пленарному засiданнi Верховної Ради

     1. Процедура повного обговорення питань (далi - повне обговорення) на пленарному засiданнi включає:

     1) доповiдь народного депутата - iнiцiатора внесення пропозицiї або iншого суб'єкта права законодавчої iнiцiативи чи його представника, запитання доповiдачу i вiдповiдi на них;

     2) спiвдоповiдь визначеного головним комiтетом чи тимчасовою спецiальною комiсiєю спiвдоповiдача, запитання спiвдоповiдачу i вiдповiдi на них;

     3) виступи народних депутатiв - членiв головного комiтету чи тимчасової спецiальної комiсiї з оголошенням та обґрунтуванням окремої думки, якщо вона не була надана народним депутатам разом з висновком вiдповiдного комiтету чи тимчасової спецiальної комiсiї;

     4) виступи по одному представнику вiд кожного комiтету, тимчасової спецiальної комiсiї, до яких, крiм головного комiтету, направлявся проект закону чи iншого акта Верховної Ради, у разi якщо висновки цих комiтетiв чи тимчасових спецiальних комiсiй не були наданi народним депутатам;

     5) виступи представникiв депутатських фракцiй, народних депутатiв;

     6) оголошення головуючим на пленарному засiданнi про припинення обговорення та повiдомлення про кiлькiсть промовцiв, якi виступили i якi записалися на виступ;

     7) заключне слово доповiдача i спiвдоповiдача (спiвдоповiдачiв);

     8) уточнення та оголошення головуючим на пленарному засiданнi пропозицiй, якi надiйшли щодо обговорюваного питання i будуть ставитися на голосування.

     Стаття 31. Скорочена процедура обговорення питань на пленарному засiданнi Верховної Ради

     1. Розгляд питань за скороченою процедурою обговорення (далi - скорочена процедура) здiйснюється за рiшенням Верховної Ради.

     2. Скорочена процедура обговорення включає:

     1) виступ народного депутата - iнiцiатора внесення пропозицiї або iншого суб'єкта права законодавчої iнiцiативи чи його представника з обґрунтуванням пропозицiї;

     2) виступ голови комiтету або представника вiд головного комiтету у разi розгляду питання, яке готувалося цим комiтетом;

     3) виступи представникiв двох депутатських фракцiй на пiдтримку кожної пропозицiї i представникiв двох депутатських фракцiй не на пiдтримку пропозицiї;

     4) уточнення та оголошення головуючим на пленарному засiданнi пропозицiй, якi надiйшли i будуть ставитися на голосування;

     5) виступи з мотивiв голосування по одному представнику вiд депутатських фракцiй, представники яких не брали участi в обговореннi.

     3. Скорочена процедура обговорення крiм випадкiв, передбачених частиною першою цiєї статтi, застосовується також в iнших випадках, зазначених у цьому Регламентi.

Глава 6
ПОРЯДОК ВИСТУПIВ I НАДАННЯ СЛОВА НА ПЛЕНАРНИХ ЗАСIДАННЯХ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

     Стаття 32. Тривалiсть часу виступiв на пленарному засiданнi Верховної Ради

     1. На пленарному засiданнi Верховної Ради нiхто не може виступати без дозволу головуючого на пленарному засiданнi. Головуючий на пленарному засiданнi надає слово промовцям для доповiдi, спiвдоповiдi, виступiв, заключного слова, заяв, резолюцiї, пояснень, зауважень, запитань, повiдомлень та довiдок, внесення пропозицiй, поправок, оголошення депутатських запитiв, обґрунтування вiдповiдi на депутатський запит посадовою особою, до якої був звернений депутатський запит, обґрунтування пропозицiй чи поправок, вiдповiдi на запитання, реплiки, виголошення окремої думки.

     2. Для доповiдi надається не менше 10 хвилин, спiвдоповiдi - п'яти хвилин i заключного слова - трьох хвилин. Для виступу в обговореннi, для заяв, резолюцiй, повiдомлень, оголошення депутатських запитiв, обґрунтування вiдповiдi на депутатський запит посадовою особою, до якої був звернений депутатський запит, надається три хвилини; для повторних виступiв в обговореннi, для виступiв за процедурою скороченого обговорення, для виступiв щодо постатейного голосування проектiв законiв, iнших актiв Верховної Ради, виступiв щодо кандидатур на посади, внесення пропозицiй - двi хвилини; для виступiв з процедури та з мотивiв голосування, пояснень, обґрунтування пропозицiй чи поправок, зауважень, запитань та вiдповiдей на них, повiдомлень, реплiк, довiдок, оголошення окремої думки - одна хвилина. Тривалiсть часу для доповiдi й спiвдоповiдi пiд час розгляду проектiв кодексiв та законопроектiв, якi мiстять бiльш як 100 статей, пунктiв, а також законопроектiв про внесення змiн до Конституцiї України збiльшується у два рази, якщо Верховна Рада не прийме iншого рiшення.

     3. Загальна тривалiсть часу розгляду кожного питання порядку денного пленарного засiдання Верховної Ради пропонується головуючим на пленарному засiданнi перед початком обговорення цього питання, залежно вiд кiлькостi осiб, якi записалися на виступ. Якщо є заперечення народних депутатiв щодо пропозицiї головуючого на пленарному засiданнi, Верховна Рада приймає процедурне рiшення щодо тривалостi обговорення зазначеного питання.

     Стаття 33. Порядок запису на виступ на пленарному засiданнi Верховної Ради

     1. Запис на виступ з трибуни з будь-якого питання порядку денного пленарного засiдання Верховної Ради вiд кожної депутатської фракцiї здiйснюється за допомогою електронної системи в день розгляду вiдповiдного питання порядку денного пiсля оголошення головуючим на пленарному засiданнi про перехiд до розгляду цього питання. Черговiсть виступiв формується за допомогою електронної системи iз застосуванням генератора випадкових чисел з урахуванням належностi народних депутатiв до депутатських фракцiй.

     2. Запис на виступ з трибуни народних депутатiв особисто та "з рiзних питань" (частина третя статтi 25 цього Регламенту) здiйснюється пiсля оголошення головуючим на пленарному засiданнi про перехiд до розгляду вiдповiдного питання. Черговiсть виступiв формується за допомогою електронної системи iз застосуванням генератора випадкових чисел без урахування належностi народних депутатiв до депутатських фракцiй. Загального часу для особистих виступiв народних депутатiв вiдводиться до 15 хвилин, якщо Верховною Радою не прийнято iншого рiшення.

     3. Черговiсть виступiв з мiсця з будь-якого питання порядку денного пленарного засiдання Верховної Ради формується за допомогою електронної системи без урахування належностi народних депутатiв до депутатських фракцiй i визначається iз застосуванням генератора випадкових чисел.

     4. Списки народних депутатiв для виступу з мiсця та виступу з трибуни висвiтлюються на монiторах Голови Верховної Ради України, Першого заступника та заступника Голови Верховної Ради України, на монiторах пультiв народних депутатiв, а також на iнформацiйному табло електронної системи в залi засiдань.

     5. Без запису на виступ з мiсця може надаватися слово для обґрунтування пропозицiй або поправок, внесених у письмовiй формi, якщо на цьому наполягає народний депутат або представник iншого суб'єкта права законодавчої iнiцiативи.

     6. Для розгляду окремих питань порядку денного пленарного засiдання Верховна Рада своїм рiшенням про одноразове вiдхилення (ad hoc) може встановити iнший порядок надання слова, нiж передбачений цiєю статтею.

     Стаття 34. Гарантоване право на виступ на пленарному засiданнi

     1. Президент України, Прем'єр-мiнiстр України, Голова Нацiонального банку України, Голова Конституцiйного Суду України, Голова Верховного Суду України, Голова Рахункової палати, Генеральний прокурор України або уповноваженi ними особи, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини мають гарантоване право на виступ з обговорюваного питання, якщо воно стосується їх повноважень.

     2. Особi, офiцiйно запрошенiй на пленарне засiдання (частини друга, третя статтi 6 цього Регламенту), слово для виступу надається вiдповiдно до процедурного рiшення, прийнятого Верховною Радою без обговорення.

     3. Кожна депутатська фракцiя має гарантоване право на виступ одного представника з кожного питання порядку денного пленарного засiдання.

     4. Народному депутату, представникам iнших суб'єктiв права законодавчої iнiцiативи, якi внесли письмову пропозицiю чи поправку, на їхню вимогу надається слово для обґрунтування пропозицiї чи поправки.

     Стаття 35. Черговiсть надання слова на пленарному засiданнi

     1. Головуючий на пленарному засiданнi надає слово для виступу народним депутатам iз дотриманням черговостi, визначеної при записi на виступ.

     2. Народний депутат, записаний на виступ, у будь-який час може вiдмовитися вiд свого права на виступ. Вiн може передати своє право на виступ iншому народному депутату. Право на частину виступу не передається.

     3. Якщо народний депутат у момент надання йому слова для виступу вiдсутнiй у залi засiдань i не передав своє право на виступ iншому народному депутатовi, вважається, що вiн вiдмовився вiд виступу.

     4. За зверненням народних депутатiв, якi записалися на виступ, але не мали змоги виступити у зв'язку з припиненням обговорення, тексти їх виступiв повиннi бути включенi до стенографiчного бюлетеня пленарного засiдання за умови, що такi тексти виступiв народнi депутати подадуть до апарату Верховної Ради вiдразу пiсля закiнчення пленарного засiдання. Надрукований текст виступу за обсягом має бути таким, щоб при його зачитуваннi витрачалося часу не бiльше, нiж встановлено для виступу.

     Стаття 36. Вимоги до виступiв на пленарному засiданнi Верховної Ради

     1. Промовець повинен виступати тiльки з того питання, з якого йому надано слово, та дотримуватися тривалостi часу, наданого для виступу. За звичайних обставин виступ промовця не переривається.

     2. Виступ з мотивiв голосування має визначати позицiю щодо голосування "за", "проти", "утримався".

     3. Народний депутат може виступити на пленарному засiданнi з того самого питання чи пропозицiї, якi будуть ставитися на голосування, як правило, не бiльше двох разiв. Про вiдступ вiд встановленого правила Верховна Рада без обговорення приймає процедурне рiшення.

     4. Запитання доповiдачам i спiвдоповiдачам ставляться письмово або усно та формулюються коротко i чiтко. Народний депутат, який поставив запитання, може уточнити та доповнити його. Вiдповiдь на запитання повинна бути точною i лаконiчною. Народним депутатам, якi виступають в обговореннi, запитання не ставляться, за винятком уточнюючих запитань головуючого на пленарному засiданнi.

     5. Доповiдь, спiвдоповiдь, виступ при повному обговореннi питання, заява, звернення, повiдомлення, декларацiя, резолюцiя, iнформацiя на вимогу Верховної Ради, обґрунтування вiдповiдi на депутатський запит виголошуються з трибуни.

Глава 7
ОРГАНIЗАЦIЯ ГОЛОСУВАННЯ НА ПЛЕНАРНИХ ЗАСIДАННЯХ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

     Стаття 37. Види та способи голосування

     1. Рiшення Верховної Ради приймаються вiдкритим або таємним голосуванням у порядку, визначеному цим Регламентом (статтi 47 - 50).

     2. Вiдкрите голосування здiйснюється:

     1) за допомогою електронної системи з фiксацiєю результатiв голосування - поiменне, в тому числi з можливим роздрукуванням результатiв голосування кожного народного депутата. На вимогу народних депутатiв результати голосування можуть висвiтлюватися на iнформацiйному табло електронної системи в залi засiдань по депутатських фракцiях;

     2) шляхом пiдняття руки (у разi вiдсутностi технiчної можливостi голосування за допомогою електронної системи);

     3) шляхом подачi iменних бюлетенiв у порядку, встановленому Верховною Радою.

     3. Пiсля закiнчення кожного голосування за допомогою електронної системи його результати висвiтлюються на iнформацiйному табло електронної системи в залi засiдань та оголошуються головуючим на пленарному засiданнi.

     4. Таємне голосування здiйснюється народним депутатом особисто шляхом подачi бюлетенiв.

     5. Верховна Рада може прийняти процедурне рiшення щодо визначення виду i способу голосування з питання, що розглядається, якщо вид i спосiб голосування не встановленi законом i цим Регламентом.

     Стаття 38. Бюлетень, час i мiсце для таємного голосування

     1. Бюлетенi для таємного голосування в кiлькостi, що вiдповiдає фактичнiй чисельностi обраних народних депутатiв, виготовляються Лiчильною комiсiєю за встановленою Верховною Радою формою. Бюлетенi для кожного таємного голосування повиннi бути однаковими за матерiалом, кольором, розмiром, змiстом i не повиннi мати нiяких позначок. У бюлетенi для таємного голосування зазначається мета голосування та у вiдповiдному мiсцi ставляться штамп i пiдписи голови та секретаря Лiчильної комiсiї.

     2. До бюлетеня для таємного голосування при персональних обраннях, призначеннях, наданнi згоди на призначення включаються всi кандидатури на посади, якi були висунутi у порядку, встановленому цим Регламентом чи законом, i якi дали згоду балотуватися. Самовiдвiд кандидатiв приймається Верховною Радою без голосування. Кандидат може зняти свою кандидатуру (не балотуватися) i перед проведенням повторного голосування. Якщо розглядається питання про надання згоди на звiльнення з посади, вiдкликання, звiльнення з посади, припинення повноважень або висловлення недовiри, то до бюлетеня для таємного голосування включається вiдповiдна кандидатура, незалежно вiд її згоди на це.

     3. Час, мiсце (сектор) i порядок проведення голосування визначаються Лiчильною комiсiєю, про що вона повiдомляє народних депутатiв на пленарному засiданнi Верховної Ради перед початком голосування. Якщо з цих питань у народних депутатiв виникає заперечення, змiни до рiшення Лiчильної комiсiї приймаються пiсля скороченого обговорення бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради.

     4. Лiчильна комiсiя перед початком голосування перевiряє наявнiсть кабiн (примiщень) для голосування, опечатує скриньки для таємного голосування i забезпечує всi необхiднi умови для додержання таємностi голосування та вiльного, особистого волевиявлення народними депутатами.

     Стаття 39. Органiзацiя таємного голосування та встановлення його результатiв

     1. Кожному народному депутату Лiчильною комiсiєю видається один бюлетень для таємного голосування пiсля пред'явлення ним посвiдчення та проставлення особистого пiдпису в реєстрi про одержання бюлетеня. Бюлетенi видаються безпосередньо при входi в сектор для таємного голосування.

     2. Мiсце (сектор) для таємного голосування облаштовується таким чином, щоб при входi до сектору для голосування були розмiщенi столи для реєстрацiї народних депутатiв та одержання ними бюлетенiв для таємного голосування, а при виходi - кабiна та прозора скринька для таємного голосування. При цьому до сектору для голосування одночасно може ввiйти така кiлькiсть народних депутатiв, яка вiдповiдає кiлькостi наявних столiв для реєстрацiї. Наступний народний депутат може одержати бюлетень для таємного голосування i ввiйти до кабiни для таємного голосування тiльки пiсля того, як вона звiльниться. Народний депутат не має права двiчi входити до сектору для таємного голосування при проведеннi одного голосування.

     3. Голосування проводиться в кабiнi для таємного голосування шляхом проставлення в бюлетенi для таємного голосування позначки, що засвiдчує волевиявлення народного депутата, напроти прiзвища кандидата, за якого народний депутат голосує, або напроти iншого запропонованого в бюлетенi варiанта рiшення. Заповнений бюлетень для таємного голосування опускається в скриньку, що знаходиться бiля кабiни для таємного голосування. Голосування закiнчується в час, визначений Лiчильною комiсiєю.

     4. Недiйсними вважаються бюлетенi невстановленого зразка, бюлетенi, у яких пiдтримано двi i бiльше кандидатур на одну посаду, а також бюлетенi, з яких неможливо з'ясувати волевиявлення народного депутата. Прiзвища, додатково вписанi до бюлетенiв, при пiдрахунку голосiв не враховуються.

     5. Рiшення за результатами таємного голосування вважається прийнятим, якщо за нього подано бiльшiсть голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради та якщо в Конституцiї України не встановлено iншої кiлькостi голосiв народних депутатiв, необхiдної для прийняття такого рiшення.

     6. Таємне голосування вважається таким, що не вiдбулося, якщо бюлетенiв для таємного голосування народними депутатами одержано менше, нiж необхiдно для прийняття вiдповiдного рiшення. У такому разi проводиться переголосування, якщо iнше не встановлено законом або якщо бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради не прийнято iншого рiшення.

     Стаття 40. Повторне голосування

     1. Якщо при обраннi, призначеннi, наданнi згоди на призначення на посаду лише однiєї особи жоден iз кiлькох кандидатiв на посаду не одержить за результатами першого голосування необхiдної бiльшостi голосiв народних депутатiв, проводиться повторне голосування щодо двох кандидатур, якi одержали найбiльшу кiлькiсть голосiв народних депутатiв при першому голосуваннi.

     2. Якщо внаслiдок вибуття кандидатiв на посаду з балотування залишається один кандидат на посаду, повторне голосування проводиться щодо нього.

     3. Якщо за результатами таємного голосування рiшення про надання згоди на звiльнення з посади, вiдкликання, звiльнення з посади, припинення повноважень або висловлення недовiри не прийнято, пропозицiя вважається вiдхиленою i повторному розгляду або новому голосуванню щодо тiєї самої особи на цiй сесiї не пiдлягає, крiм випадкiв виникнення нових пiдстав або з'ясування обставин, якi не були вiдомi Верховнiй Радi при розглядi вiдповiдної кандидатури.

     4. Якщо за результатами таємного голосування кандидата не було вiдповiдно обрано, призначено, надано згоди на його призначення на посаду, проводиться повторний розгляд цього ж питання порядку денного з новим висуненням кандидатiв, якщо iнше не встановлено законом. Кiлькiсть повторних розглядiв таких питань не обмежується.

     Стаття 41. Таємне голосування списком

     1. Верховна Рада може прийняти процедурне рiшення пре таємне голосування щодо кандидатур на посади списком, якщо iнше не встановлено цим Регламентом чи законом. У разi обрання, призначення колегiального органу списком до бюлетеня для таємного голосування може включатися бiльше кандидатур, нiж потрiбно для обрання, призначення.

     2. Кандидатури на посади вносяться до бюлетеня в алфавiтному або iншому порядку, визначеному Верховною Радою.

     3. Голосування i пiдрахунок голосiв здiйснюються щодо кожної кандидатури окремо. Обраними, призначеними при голосуваннi списком вважаються кандидати, якi отримали найбiльшу кiлькiсть голосiв народних депутатiв, яка становить бiльшу половину голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради.

     4. Якщо внаслiдок голосування за списком не обрано, не призначено на посади необхiдної кiлькостi осiб, продовжується розгляд того ж питання порядку денного з новим висуненням кандидатiв на вакантнi посади.

     Стаття 42. Iнформування про результати таємного голосування

     1. Голова Лiчильної комiсiї або визначений нею доповiдач - член Лiчильної комiсiї доповiдає на пленарному засiданнi Верховної Ради про результати таємного голосування, виявленi порушення порядку голосування та вiдповiдає на запитання народних депутатiв.

     2. Результати таємного голосування Лiчильна комiсiя заносить до протоколу, який пiдписують усi присутнi її члени. Член Лiчильної комiсiї, який не погоджується з її протоколом, у письмовiй формi викладає свою окрему думку, яка додається до протоколу засiдання Лiчильної комiсiї i оголошується на пленарному засiданнi Верховної Ради.

     3. Якщо за результатами таємного голосування буде прийнято рiшення про обрання, призначення, надання згоди на призначення на посаду вiдповiдного кандидата, головуючий на пленарному засiданнi на пiдставi доповiдi Лiчильної комiсiї оголошує таке рiшення, яке оформляється постановою Верховної Ради.

     Стаття 43. Контроль за використанням електронної системи пiдрахунку голосiв

     1. Контроль за використанням електронної системи на пленарних засiданнях Верховної Ради здiйснює Лiчильна комiсiя, яка має право безперешкодного доступу до всiєї iнформацiї, необхiдної для здiйснення контролю, та право на залучення експертiв i фахiвцiв до роботи з перевiрки електронної системи.

     2. У разi необхiдностi розгляду питань, що виходять за межi повноважень Лiчильної комiсiї, за зверненням Лiчильної комiсiї, народного депутата, депутатської фракцiї чи за дорученням Верховної Ради, Голови Верховної Ради України, Першого заступника чи заступника Голови Верховної Ради України такi питання розглядаються в комiтетi, до предмета вiдання якого належать питання регламенту.

     Стаття 44. Час голосування при прийняттi рiшень Верховної Ради

     1. Голосування при прийняттi рiшень Верховної Ради з будь-якого питання проводиться на пленарному засiданнi безпосередньо пiсля його обговорення, крiм випадку, коли неможливо провести голосування.

     Стаття 45. Порядок голосування пропозицiй i поправок на пленарному засiданнi Верховної Ради

     1. Пропозицiї, у тому числi статтi, частини статтi, роздiли та пункти проекту акта Верховної Ради i поправки, що будуть ставитися на голосування, оголошуються головуючим на пленарному засiданнi, при цьому називається iнiцiатор їх внесення. Якщо їх текст був наданий народним депутатам i нiхто з них не наполягає на його зачитуваннi, головуючий на пленарному засiданнi може замiсть зачитування тексту називати номери пропозицiй, поправок до проекту акта Верховної Ради, якi ставляться на голосування, якщо такий порядок дає можливiсть народним депутатам однозначно зрозумiти, за що вони голосують. За будь-яких умов iз стенограми пленарного засiдання також повинно бути однозначно зрозумiло, який конкретно текст i з якого документа ставився на голосування.

     2. Пiсля оголошення головуючим на пленарному засiданнi пропозицiї, поправки на вимогу iнiцiатора їх внесення йому надається слово.

     3. Перед голосуванням кiлькох пропозицiй i поправок, якi виключають одна одну, головуючий на пленарному засiданнi послiдовно, в порядку внесення, оголошує їх i якщо до них немає зауважень, ставить на голосування.

     4. На голосування ставляться окремо всi пропозицiї i поправки, що надiйшли i не були вiдкликанi у порядку, визначеному цим Регламентом.

     5. Прийняття однiєї з попереднiх пропозицiй означає вiдхилення наступних, якi на голосування не ставляться.

     6. Якщо пропозицiя чи поправка, що має ставитися на голосування, мiстить кiлька положень, стосується кiлькох взаємопов'язаних положень або мiстить кiлька частин, кожна з яких має власне правове значення, то за процедурним рiшенням може проводитися голосування її частин iз наступним голосуванням у цiлому.

     7. У разi якщо всi поставленi на голосування частини пропозицiї чи поправки прийнятi, а в результатi голосування в цiлому пропозицiя чи поправка вiдхиляється, то пропозицiя чи поправка вважається вiдхиленою в цiлому.

     8. Пропозицiї чи поправки, якi не отримали необхiдної кiлькостi голосiв народних депутатiв на пiдтримку, вважаються вiдхиленими.

Глава 8
РIШЕННЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

     Стаття 46. Види рiшень Верховної Ради

     1. Рiшеннями Верховної Ради є акти Верховної Ради, а також процедурнi та iншi рiшення, якi заносяться до протоколу пленарних засiдань Верховної Ради.

     2. Акти Верховної Ради приймаються у формi закону, постанови, резолюцiї, декларацiї, звернення, заяви.

     Стаття 47. Прийняття рiшень Верховної Ради

     1. Вiдповiдно до частини другої статтi 84, статтi 91 Конституцiї України Верховна Рада приймає рiшення виключно на її пленарних засiданнях пiсля обговорення питань бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради, крiм випадкiв, передбачених Конституцiєю України та цим Регламентом.

     2. Рiшення Верховної Ради приймаються шляхом вiдкритого поiменного голосування, крiм випадкiв, передбачених цим Регламентом, коли проводяться таємне голосування шляхом подачi бюлетенiв та вiдкрите голосування шляхом подачi iменних бюлетенiв.

     3. Голосування здiйснюється народними депутатами особисто за допомогою електронної системи в залi засiдань Верховної Ради або у визначеному для таємного голосування мiсцi бiля залу для пленарних засiдань.

     4. Рiшення про персональнi обрання, призначення, надання згоди на призначення на посаду, надання згоди на звiльнення з посади та звiльнення з посади приймаються Верховною Радою шляхом вiдкритого поiменного голосування, крiм випадкiв, передбачених законом та цим Регламентом, коли рiшення приймаються таємним голосуванням шляхом подачi бюлетенiв.

     5. Рiшення Верховної Ради щодо проектiв законiв, постанов, iнших актiв Верховної Ради приймаються лише з питань, включених до порядку денного пленарних засiдань Верховної Ради до початку пленарного засiдання.

     Стаття 48. Скасування рiшень Верховної Ради

     1. Рiшення Верховної Ради можуть бути скасованi Верховною Радою до пiдписання вiдповiдного акта Верховної Ради Головою Верховної Ради України.

     2. Закони, постанови та iншi акти Верховної Ради, що набрали чинностi, скасуванню Верховною Радою не пiдлягають, вони можуть бути визнанi Верховною Радою такими, що втратили чиннiсть.

     3. У разi порушення встановленої цим Регламентом процедури при розглядi й голосуваннi проекту закону, постанови, iншого акта Верховної Ради народний депутат, iнший суб'єкт права законодавчої iнiцiативи чи його представник можуть звернутися до головуючого на пленарному засiданнi iз заявою про порушення цього Регламенту при розглядi й голосуваннi питання.

     4. Головуючий на пленарному засiданнi повинен невiдкладно вжити заходiв для усунення порушень цього Регламенту, а у разi порушення процедури голосування або виникнення перешкод, якi могли вплинути на результати голосування пiд час його проведення, провести за рiшенням Верховної Ради повторне голосування без обговорення.

     5. У разi якщо в результатi вжитих головуючим на пленарному засiданнi заходiв не забезпечено припинення порушення цього Регламенту та не усунуто наслiдкiв цього порушення при голосуваннi за закон, постанову чи iнший акт Верховної Ради у цiлому або якщо головуючий на пленарному засiданнi залишив заяву без розгляду, народний депутат, iнший суб'єкт права законодавчої iнiцiативи може у дводенний строк звернутися до Голови Верховної Ради України з вiдповiдною письмовою заявою.

     6. Одночасно народний депутат, iнший суб'єкт права законодавчої iнiцiативи вносить проект постанови Верховної Ради про скасування рiшення Верховної Ради про прийняття закону, постанови чи iншого акта Верховної Ради в цiлому.

     7. Голова Верховної Ради України або Перший заступник чи заступник Голови Верховної Ради України направляє проект постанови Верховної Ради, передбачений частиною шостою цiєї статтi, в день його внесення комiтету, до предмета вiдання якого належать питання регламенту, для попереднього розгляду i внесення пропозицiй.

     8. Комiтет, до предмета вiдання якого належать питання регламенту, в термiновому порядку, але не пiзнiш як за три днi вiд дня одержання проекту постанови Верховної Ради з урахуванням календарного плану роботи сесiї Верховної Ради, готує висновок щодо доцiльностi його прийняття чи вiдхилення.

     9. Пiсля розгляду вiдповiдного проекту постанови Верховної Ради в комiтетi, до предмета вiдання якого належать питання регламенту, Верховна Рада без голосування про включення до порядку денного розглядає його на пленарному засiданнi. Обговорення питання щодо такого проекту постанови Верховної Ради проводиться за скороченою процедурою.

     10. Рiшення про скасування результатiв голосування за закон, постанову чи iнший акт Верховної Ради в цiлому приймається бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради, якщо iнше не передбачено цим Регламентом.

     Стаття 49. Рiшення Верховної Ради з процедурних питань

     1. Верховна Рада може прийняти рiшення з процедурних питань (далi - процедурне рiшення), зазначених у цьому Регламентi (частина третя статтi 6, частина четверта статтi 9, частина третя статтi 10, пункт 2 частини першої статтi 28, частина четверта статтi 32, частина друга статтi 34, частина третя статтi 36, частина п'ята статтi 37, частина перша статтi 41, частина шоста статтi 45, частина третя статтi 69, частина четверта статтi 91, частина друга статтi 108, частини друга, третя статтi 114, частина четверта статтi 129, частина друга статтi 152, частини перша, четверта статтi 174, частини третя, шоста статтi 176, частина шоста статтi 200), без пiдготовки в комiтетах та включення до порядку денного. Такi рiшення приймаються вiдразу пiсля скороченого обговорення однiєю третиною голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради.

     2. Процедурне рiшення приймається вiдкритим поiменним голосуванням i заноситься до протоколу пленарного засiдання Верховної Ради.

     Стаття 50. Рiшення про одноразове вiдхилення (ad hoc) вiд процедур, передбачених цим Регламентом

     1. У разi необхiдностi Верховною Радою з додержанням обмежень, передбачених частинами другою та третьою цiєї статтi, може бути прийняте рiшення про одноразове вiдхилення (ad hoc) вiд процедур, передбачених цим Регламентом. Таке рiшення приймається без обговорення шляхом голосування, яке проводиться пiсля внесення вiдповiдної пропозицiї.

     2. Прийняття рiшення про одноразове вiдхилення (ad hoc) вiд процедур, передбачених цим Регламентом, не допускається, якщо така процедура, одноразове вiдхилення (ad hoc) вiд якої пропонується, зумовлена вимогами Конституцiї України або закону.

     3. З питань законодавчої процедури прийняття рiшення про одноразове вiдхилення (ad hoc) вiд процедур, передбачених цим Регламентом, допускається лише щодо перенесення розгляду законопроектiв, продовження чи скорочення строкiв внесення альтернативних законопроектiв, пропозицiй та поправок до законопроектiв, скорочення строкiв надання законопроектiв народним депутатам та строкiв розгляду законопроектiв у комiтетах (частина третя статтi 96, частина друга статтi 104, частина друга статтi 111 цього Регламенту).

Глава 9
ДОТРИМАННЯ ДИСЦИПЛIНИ ТА НОРМ ЕТИКИ НА ПЛЕНАРНИХ ЗАСIДАННЯХ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

     Стаття 51. Дотримання дисциплiни та норм етики народними депутатами на пленарному засiданнi

     1. Народним депутатам забороняється вносити до залу засiдань та використовувати пiд час проведення пленарного засiдання плакати, лозунги, гучномовцi, iншi предмети, якi не мають на метi забезпечення законодавчої дiяльностi.

     2. На пленарному засiданнi народний депутат не повинен перешкоджати викладенню або сприйняттю виступу (вигуками, оплесками, вставанням, розмовами по мобiльному телефону тощо), вживати образливi висловлювання та непристойнi слова, закликати до незаконних дiй.

     3. Якщо народний депутат вважає, що промовець або головуючий на пленарному засiданнi неправильно тлумачить його слова або дiї, вiн може в письмовiй формi звернутися до головуючого на пленарному засiданнi з проханням надати йому слово для пояснень чи зауважень. Головуючий на пленарному засiданнi надає народному депутату слово вiдразу або в кiнцi обговорення, але до голосування. В останньому випадку головуючий на пленарному засiданнi вiдразу повiдомляє народних депутатiв про надходження такого звернення вiд народного депутата i визначає час, коли йому буде надано слово.

     4. Якщо народний депутат виголошує образливi слова на адресу iншого народного депутата або депутатської фракцiї, головуючий на пленарному засiданнi попереджає цього народного депутата про неприпустимiсть таких висловлювань або припиняє його виступ. Народний депутат або представник депутатської фракцiї, на адресу яких були виголошенi образливi слова, може звернутися до головуючого на пленарному засiданнi з вимогою про надання слова для реплiки. Головуючий на пленарному засiданнi надає слово для реплiки народному депутату або представнику депутатської фракцiї вiдразу пiсля звернення або пiсля завершення обговорення питання.

     5. Якщо народний депутат, депутатська фракцiя, на адресу яких були виголошенi образливi слова, вважають, що конфлiкт не вичерпано i порозумiння мiж народними депутатами не досягнуто, то вони письмово звертаються до комiтету, до предмета вiдання якого належать питання регламенту, який розглядає це питання на своєму засiданнi. У таких випадках за висновком комiтету, до предмета вiдання якого належать питання регламенту, Верховна Рада без обговорення може прийняти рiшення про позбавлення народного депутата права брати участь у пленарних засiданнях (до п'яти пленарних засiдань). Це рiшення доводиться до вiдома виборцiв через газету "Голос України".

     6. Якщо пiд час пленарного засiдання народний депутат вчинив дiї, що мiстять ознаки злочину, обговорення питань зупиняється. Головуючий на пленарному засiданнi повiдомляє Верховну Раду про факт, що вiдбувся, i оголошує перерву в пленарному засiданнi або закриває його i звертається до комiтету, до предмета вiдання якого належать питання регламенту, з пропозицiєю розглянути це питання i внести пропозицiї щодо вжиття вiдповiдних заходiв. Якщо зазначенi дiї вчиненi до вiдкриття пленарного засiдання, пiд час його перерви чи пiсля закриття, головуючий на пленарному засiданнi повiдомляє Верховну Раду про них пiсля перерви або пiсля вiдкриття найближчого пленарного засiдання.

     7. Якщо пiд час розгляду питань порядку денного пленарного засiдання Верховної Ради виникає ситуацiя щодо рiзного розумiння народними депутатами застосування тiєї чи iншої норми цього Регламенту, що загрожує зривом пленарного засiдання, на письмове звернення двох депутатських фракцiй про порушення норм цього Регламенту головуючий на пленарному засiданнi оголошує перерву.

     Стаття 52. Дотримання дисциплiни та норм етики промовцями на пленарному засiданнi Верховної Ради

     1. На пленарному засiданнi Верховної Ради промовець не повинен вживати образливих висловлювань, непристойних слiв, закликати до незаконних дiй. У разi порушення промовцем такої вимоги головуючий на пленарному засiданнi попереджає його про неприпустимiсть таких висловлювань i закликiв або припиняє його виступ, а в разi повторного порушення - позбавляє права виступу на даному пленарному засiданнi.

     2. Якщо головуючий на пленарному засiданнi звертається до промовця, то останнiй повинен негайно зупинити свiй виступ. Якщо промовець не зробив цього, головуючий на пленарному засiданнi припиняє його виступ.

     3. Головуючий на пленарному засiданнi надає промовцю додатковий час для виступу такої тривалостi, на яку його виступ було перервано, за винятком випадкiв застосування до промовця заходiв впливу, встановлених цим Регламентом.

     4. Якщо промовець виступає без дозволу головуючого на пленарному засiданнi, мiкрофон може бути вимкнено без попередження.

     5. Якщо промовець перевищує час, вiдведений для виступу, або висловлюється не з обговорюваного питання чи виступає не з тих пiдстав, з яких йому надано слово, головуючий на пленарному засiданнi попереджає його про це, а в разi подальшого порушення вимог цього Регламенту - позбавляє його слова. Та частина виступу промовця, яка виголошена пiсля позбавлення його слова, не включається до стенограми пленарного засiдання Верховної Ради.

     Стаття 53. Дотримання дисциплiни особами, присутнiми на пленарних засiданнях Верховної Ради

     1. Особам, присутнiм на пленарному засiданнi Верховної Ради, забороняється вносити та використовувати пiд час проведення пленарного засiдання плакати, лозунги, гучномовцi, iншi предмети, що можуть створювати перешкоди у проведеннi засiдання. Такi особи повиннi дотримуватися дисциплiни, не порушувати порядок, утримуватися вiд публiчних проявiв свого ставлення до того, що вiдбувається на пленарному засiданнi.

     2. За пропозицiєю головуючого на пленарному засiданнi або за пропозицiєю народного депутата, пiдтриманою однiєю третиною голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради, особи, якi порушили вимоги частини першої цiєї статтi, зобов'язанi покинути пленарне засiдання.

Глава 10
ПРОТОКОЛ, СТЕНОГРАМА, СТЕНОГРАФIЧНИЙ БЮЛЕТЕНЬ ПЛЕНАРНИХ ЗАСIДАНЬ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

     Стаття 54. Протокол пленарного засiдання Верховної Ради

     1. Пленарне засiдання Верховної Ради протоколюється. Пiдготовку протоколу пленарного засiдання Верховної Ради забезпечує апарат Верховної Ради. Протокол пленарного засiдання Верховної Ради пiдписує головуючий на пленарному засiданнi. Кожна змiна головуючого на пленарному засiданнi фiксується у протоколi пленарного засiдання Верховної Ради.

     2. У протоколi пленарного засiдання Верховної Ради зазначаються порядковий номер скликання Верховної Ради, сесiї, протоколу, дата та мiсце проведення пленарного засiдання, кiлькiсть присутнiх народних депутатiв; прiзвище та iнiцiали головуючого на пленарному засiданнi, а також членiв Тимчасової президiї першої сесiї до обрання Голови Верховної Ради України; окремо кожне питання порядку денного iз зазначенням посади, прiзвища та iнiцiалiв доповiдача, спiвдоповiдача, прiзвищ, iнiцiалiв i номерiв посвiдчень народних депутатiв, якi взяли участь у обговореннi питання, та належнiсть їх до депутатських фракцiй; результати голосування проектiв законiв, постанов, iнших актiв Верховної Ради, доручень Верховної Ради, пропозицiй народних депутатiв i прийнятi рiшення, у тому числi процедурнi.

     Стаття 55. Стенограма, стенографiчний бюлетень пленарних засiдань Верховної Ради

     1. Пленарне засiдання Верховної Ради стенографується. Ведення стенограми, видання стенографiчного бюлетеня пленарного засiдання Верховної Ради здiйснює апарат Верховної Ради. Стенограма i стенографiчний бюлетень пленарного засiдання Верховної Ради мають повнiстю вiдображати хiд обговорень, результати голосування проектiв законiв, постанов, iнших актiв Верховної Ради i прийнятi рiшення, у тому числi процедурнi. Вони повиннi мiстити iнформацiю про номер, день, час, мiсце проведення та порядок денний пленарного засiдання, а також прiзвище головуючого на пленарному засiданнi.

     2. Стенограма вiдкритих пленарних засiдань Верховної Ради до її редагування розмiщується на офiцiйному веб-сайтi Верховної Ради не пiзнiше наступного дня пiсля пленарного засiдання, пiсля редакцiйного опрацювання оформляється в тижневий строк i пiдписується керiвником апарату Верховної Ради. Протягом цього часу народний депутат може подати свої зауваження щодо неточностей, допущених у стенограмi пленарного засiдання.

     3. До стенографiчного бюлетеня пленарного засiдання додатково включаються:

     1) данi про поiменну реєстрацiю присутнiх на пленарному засiданнi народних депутатiв;

     2) список народних депутатiв, вiдсутнiх на пленарному засiданнi з поважних причин;

     3) результати поiменного голосування;

     4) повнi результати голосування;

     5) висновки комiтетiв, тимчасових спецiальних комiсiй, тимчасових слiдчих комiсiй щодо питань, якщо вони надавалися народним депутатам;

     6) тексти не виголошених виступiв народних депутатiв;

     7) текст окремої думки народних депутатiв щодо прийнятих Верховною Радою законiв, постанов, iнших актiв Верховної Ради;

     8) списки членiв депутатських фракцiй пiсля їх реєстрацiї, а також пiсля внесення змiн до їх складу;

     9) оголошенi тексти запитiв народних депутатiв.

     4. Звуковий запис виступiв на пленарному засiданнi Верховної Ради зберiгається в установленому порядку протягом одного року.

     Стаття 56. Порядок надання протоколу, стенограми, стенографiчного бюлетеня пленарних засiдань Верховної Ради

     1. Протокол, стенограма, стенографiчний бюлетень пленарного засiдання Верховної Ради є офiцiйними документами, що пiдтверджують процес обговорення i прийняття рiшень Верховною Радою. Вони надаються народним депутатам для ознайомлення за їх письмовими зверненнями до керiвника апарату Верховної Ради.

     2. Народнi депутати забезпечуються електронними iнформацiйними бюлетенями Верховної Ради за їх особистими зверненнями до апарату Верховної Ради.

Роздiл III
ФОРМУВАННЯ ОРГАНIВ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ. ОБРАННЯ, ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ВIДКЛИКАННЯ ЇЇ ПОСАДОВИХ ОСIБ

Глава 11
ФОРМУВАННЯ ДЕПУТАТСЬКИХ ФРАКЦIЙ У ВЕРХОВНIЙ РАДI УКРАЇНИ

     Стаття 57. Формування депутатських фракцiй

     1. Депутатськi фракцiї формуються на першiй сесiї Верховної Ради нового скликання до розгляду питань про обрання Голови Верховної Ради України, створення органiв Верховної Ради. Якщо цього не вiдбулося, головуючий на пленарному засiданнi оголошує перерву для їх формування. Перед наступним пленарним засiданням апарат Верховної Ради надає народним депутатам iнформацiйнi матерiали, якi були поданi до апарату Верховної Ради за день до початку зазначеного пленарного засiдання, про сформованi вiдповiдно до вимог цього Регламенту депутатськi фракцiї.

     Стаття 58. Принципи формування депутатських фракцiй

     1. Депутатськi фракцiї формуються на партiйнiй основi народними депутатами, обраними за списком полiтичних партiй (виборчих блокiв полiтичних партiй), якi за результатами виборiв отримали депутатськi мандати.

     2. Полiтична партiя (виборчий блок полiтичних партiй) має право формувати у Верховнiй Радi лише одну депутатську фракцiю.

     3. Принципи функцiонування депутатської фракцiї повиннi бути демократичними i не суперечити вимогам Конституцiї України, Закону України "Про статус народного депутата України" та цього Регламенту.

     Стаття 59. Умови формування депутатських фракцiй

     1. Мiнiмальна кiлькiсть народних депутатiв для формування депутатської фракцiї повинна становити не менше мiнiмальної кiлькостi депутатських мандатiв, отриманих вiдповiдними полiтичними партiями (виборчими блоками полiтичних партiй) за результатами виборiв.

     2. Народний депутат може входити до складу лише депутатської фракцiї полiтичної партiї (виборчого блоку полiтичних партiй), за виборчим списком якої його обрано.

     3. У разi невходження народного депутата, обраного вiд полiтичної партiї (виборчого блоку полiтичних партiй), до складу депутатської фракцiї цiєї полiтичної партiї (виборчого блоку полiтичних партiй) або виходу народного депутата зi складу такої фракцiї його повноваження припиняються достроково на пiдставi закону за рiшенням вищого керiвного органу вiдповiдної полiтичної партiї (виборчого блоку полiтичних партiй) з дня прийняття такого рiшення.

     Стаття 60. Порядок реєстрацiї та припинення дiяльностi депутатських фракцiй

     1. Кожна депутатська фракцiя реєструється в апаратi Верховної Ради. Умовою реєстрацiї є надходження до апарату Верховної Ради пiдписаного особисто кожним народним депутатом, який увiйшов до складу депутатської фракцiї, письмового повiдомлення про сформування депутатської фракцiї. У письмовому повiдомленнi зазначаються назва депутатської фракцiї, її персональний склад та партiйна належнiсть членiв депутатської фракцiї, а також прiзвища голови депутатської фракцiї та заступникiв голови депутатської фракцiї з розрахунку не бiльше одного на 15 членiв депутатської фракцiї. Повна та скорочена назва депутатської фракцiї має збiгатися з назвою вiдповiдної полiтичної партiї (виборчого блоку полiтичних партiй).

     2. Пiсля вiдповiдного оформлення матерiалiв про утворення депутатської фракцiї головуючий на пленарному засiданнi iнформує народних депутатiв про реєстрацiю такої депутатської фракцiї, її кiлькiсний склад, голову депутатської фракцiї та заступникiв голови депутатської фракцiї. Iнформацiйнi матерiали про депутатську фракцiю пiсля її реєстрацiї надаються народним депутатам. У такому ж порядку повiдомляється про змiни в складi депутатських фракцiй.

     3. Про вступ, вихiд зi складу зареєстрованої депутатської фракцiї народний депутат повiдомляє письмово головуючого на пленарному засiданнi. Письмове повiдомлення народного депутата про входження до тiєї чи iншої депутатської фракцiї погоджується з головою цiєї депутатської фракцiї. Повiдомлення про виключення зi складу депутатської фракцiї робить головуючий на пленарному засiданнi за поданням голови депутатської фракцiї.

     4. Депутатська фракцiя, склад якої стає меншим вiд необхiдної мiнiмальної кiлькостi народних депутатiв, визначеної частиною першою статтi 59 цього Регламенту, через 15 днiв пiсля дня настання такого факту оголошується Головою Верховної Ради України розпущеною.

Глава 12
КОАЛIЦIЯ ДЕПУТАТСЬКИХ ФРАКЦIЙ У ВЕРХОВНIЙ РАДI УКРАЇНИ

     Стаття 61. Порядок утворення коалiцiї депутатських фракцiй у Верховнiй Радi

     1. Коалiцiя депутатських фракцiй у Верховнiй Радi (далi - коалiцiя) - це добровiльне об'єднання депутатських фракцiй, яке формується у Верховнiй Радi за результатами виборiв i на основi узгодження полiтичних позицiй. До складу коалiцiї входить бiльшiсть народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради.

     2. Коалiцiя формується депутатськими фракцiями, утвореними в порядку, встановленому цим Регламентом, протягом одного мiсяця з дня вiдкриття першого засiдання новообраної Верховної Ради або протягом одного мiсяця з дня припинення дiяльностi попередньої коалiцiї.

     3. Коалiцiя формується пiсля проведення депутатськими фракцiями консультацiй. За результатами проведених консультацiй за особистими пiдписами голiв вiдповiдних депутатських фракцiй, або за рiшенням депутатської фракцiї одним iз заступникiв голови депутатської фракцiї, укладається Угода про коалiцiю депутатських фракцiй у Верховнiй Радi (далi - коалiцiйна угода).

     4. В коалiцiйнiй угодi фiксуються узгодженi полiтичнi позицiї, що стали основою формування цiєї коалiцiї, зокрема стосовно засад внутрiшньої i зовнiшньої полiтики, визначається полiтична спрямованiсть i принципи дiяльностi коалiцiї, а також порядок вирiшення внутрiшньоорганiзацiйних питань дiяльностi коалiцiї та порядок припинення її дiяльностi. До коалiцiйної угоди додаються списки членiв депутатських фракцiй, що сформували коалiцiю, з особистими пiдписами народних депутатiв. Списки членiв депутатських фракцiй є невiд'ємною складовою коалiцiйної угоди.

     5. Коалiцiя вважається сформованою з моменту офiцiйного оголошення про це головуючим на пленарному засiданнi на пiдставi поданих до апарату Верховної Ради документiв, передбачених частинами третьою та четвертою цiєї статтi.

     6. Текст коалiцiйної угоди, персональний склад коалiцiї публiкуються в газетi "Голос України" не пiзнiш як через чотири днi пiсля офiцiйного оголошення про сформування коалiцiї.

     7. У разi припинення дiяльностi коалiцiї нова коалiцiя формується в порядку, встановленому цим Регламентом.

     Стаття 62. Обчислення строкiв, пов'язаних з формуванням коалiцiї

     1. Встановлений у частинi сьомiй статтi 83 Конституцiї України та частинi другiй статтi 61 цього Регламенту мiсячний строк формування коалiцiї обчислюється у календарних днях. Цей строк починається з дня вiдкриття першого пленарного засiдання новообраної Верховної Ради або з iншого дня чергової чи позачергової сесiї Верховної Ради, з якого вiдповiдно до цього Регламенту дiяльнiсть коалiцiї визнається припиненою, i закiнчується о 24-й годинi тридцятого календарного дня.

     Стаття 63. Органiзацiя дiяльностi коалiцiї

     1. Коалiцiя приймає рiшення на своїх загальних зборах бiльшiстю голосiв народних депутатiв, якi входять до складу коалiцiї.

     2. З метою узгодження позицiй депутатських фракцiй, що входять до складу коалiцiї, утворюється Рада коалiцiї.

     3. Iнформацiйне та технiчне забезпечення роботи коалiцiї здiйснюється секретарiатом коалiцiї, який створюється на перiод її дiяльностi у порядку, встановленому для створення секретарiатiв депутатських фракцiй.

     4. Iншi питання порядку органiзацiї роботи коалiцiї визначаються коалiцiйною угодою.

     Стаття 64. Участь коалiцiї у формуваннi Кабiнету Мiнiстрiв України

     1. Коалiцiя вносить вiдповiдно до Конституцiї України пропозицiї стосовно кандидатури Прем'єр-мiнiстра України та кандидатур на посади iнших членiв Кабiнету Мiнiстрiв України.

     2. Питання про внесення пропозицiй стосовно кандидатур Прем'єр-мiнiстра України, iнших членiв Кабiнету Мiнiстрiв України розглядається на загальних зборах коалiцiї.

     3. Рiшення коалiцiї з пропозицiями стосовно кандидатури Прем'єр-мiнiстра України не пiзнiше наступного робочого дня пiсля прийняття такого рiшення передається Головi Верховної Ради України для невiдкладного направлення його Президентовi України, а щодо членiв Кабiнету Мiнiстрiв України - Прем'єр-мiнiстровi України в день його призначення.

     Стаття 65. Змiни у складi коалiцiї

     1. Депутатська фракцiя, яка не є учасником коалiцiї, може за своїм бажанням та за згодою коалiцiї увiйти до її складу, приєднавшись до коалiцiйної угоди.

     2. Депутатська фракцiя має право в будь-який час вийти зi складу коалiцiї, попередивши про це письмовою заявою керiвникiв iнших депутатських фракцiй, якi входять до коалiцiї, не менше нiж за десять днiв до дати виходу. Протягом зазначеного строку така депутатська фракцiя в будь-який час має право в письмовiй формi вiдкликати свою заяву. Якщо депутатська фракцiя не вiдкликала своєї заяви, головуючий на першому пiсля закiнчення десятиденного строку пленарному засiданнi оголошує про вихiд депутатської фракцiї з коалiцiї.

     3. Депутатська фракцiя за рiшенням загальних зборiв коалiцiї може бути виключена з її складу.

     4. Не пiзнiш як через чотири днi пiсля приєднання депутатської фракцiї до коалiцiї або виходу чи виключення депутатської фракцiї з коалiцiї в газетi "Голос України" про це робиться повiдомлення i публiкується персональний склад такої депутатської фракцiї.

     5. Пiсля виходу чи виключення депутатської фракцiї з коалiцiї Верховна Рада в установленому законом порядку може прийняти рiшення про звiльнення з посад членiв Кабiнету Мiнiстрiв України, кандидатури яких були запропонованi депутатською фракцiєю, що вийшла чи була виключена з коалiцiї.

     Стаття 66. Припинення дiяльностi коалiцiї

     1. Дiяльнiсть коалiцiї припиняється у разi:

     1) припинення повноважень Верховної Ради вiдповiдного скликання;

     2) зменшення чисельного складу коалiцiї до кiлькостi народних депутатiв, меншої нiж визначено Конституцiєю України;

     3) прийняття коалiцiєю рiшення про припинення своєї дiяльностi.

     2. Дiяльнiсть коалiцiї вважається припиненою у випадках, передбачених пунктами 2 i 3 частини першої цiєї статтi, з моменту офiцiйного оголошення про це головуючим на пленарному засiданнi. Повiдомлення про припинення дiяльностi коалiцiї публiкується в газетi "Голос України" не пiзнiше нiж через чотири днi пiсля офiцiйного оголошення про припинення її дiяльностi.

     Стаття 67. Депутатська фракцiя з правами коалiцiї

     1. У разi якщо за результатами виборiв у новообранiй Верховнiй Радi утворена депутатська фракцiя, до складу якої входить бiльшiсть народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради, коалiцiя може не утворюватися. Така депутатська фракцiя має передбаченi Конституцiєю України права коалiцiї.

Глава 13
ПОГОДЖУВАЛЬНА РАДА ДЕПУТАТСЬКИХ ФРАКЦIЙ У ВЕРХОВНIЙ РАДI УКРАЇНИ

     Стаття 68. Погоджувальна рада депутатських фракцiй

     1. Погоджувальна рада створюється як консультативно-дорадчий орган для попередньої пiдготовки i розгляду органiзацiйних питань роботи Верховної Ради.

     2. До складу Погоджувальної ради входять Голова Верховної Ради України, Перший заступник i заступник Голови Верховної Ради України, голови депутатських фракцiй з правом ухвального голосу та голови комiтетiв з правом дорадчого голосу. У разi вiдсутностi голови депутатської фракцiї чи голови комiтету за їх дорученням у засiданнi Погоджувальної ради бере участь вiдповiдно заступник голови депутатської фракцiї, перший заступник (заступник) голови комiтету з правом вiдповiдно ухвального чи дорадчого голосу.

     3. Головує на засiданнях Погоджувальної ради Голова Верховної Ради України, а в разi його вiдсутностi - Перший заступник чи заступник Голови Верховної Ради України.

     4. Народнi депутати мають право бути присутнiми на засiданнях Погоджувальної ради, брати участь у обговореннi питань, що розглядаються, вносити пропозицiї щодо проектiв порядку денного сесiї, розкладу пленарних засiдань та тижневого порядку денного пленарних засiдань (статтi 20, 24, 25 цього Регламенту).

     5. У засiданнях Погоджувальної ради мають право брати участь:

     а) суб'єкти права законодавчої iнiцiативи чи їх представники;

     б) голова тимчасової спецiальної комiсiї, тимчасової слiдчої комiсiї з правом дорадчого голосу, якщо на засiданнi Погоджувальної ради розглядаються питання, вiднесенi до повноважень такої комiсiї;

     в) вiдповiдальнi працiвники апарату Верховної Ради, якi здiйснюють органiзацiйно-технiчне забезпечення проведення Погоджувальної ради та пленарних засiдань Верховної Ради.

     6. Погоджувальна рада проводить свою роботу у формi засiдань, як правило, в понедiлок тижня пленарних засiдань. Засiдання Погоджувальної ради є правомочним за умови присутностi на ньому не менше половини її складу з правом ухвального голосу.

     7. Засiдання Погоджувальної ради скликаються Головою Верховної Ради України, а в разi його вiдсутностi - Першим заступником чи заступником Голови Верховної Ради України або за iнiцiативою представникiв двох чи бiльше депутатських фракцiй у разi необхiдностi.

     8. Робота Погоджувальної ради здiйснюється гласно, її засiдання є вiдкритими, за винятком випадкiв прийняття рiшення про проведення закритого засiдання.

     9. На кожному засiданнi Погоджувальної ради ведеться протокол та стенограма засiдання. Протокол засiдання Погоджувальної ради пiдписує головуючий на засiданнi.

     10. Пропозицiї Погоджувальної ради ухвалюються такою кiлькiстю голосiв членiв Погоджувальної ради з правом ухвального голосу, яка у сумарному пiдрахунку голосiв членiв вiдповiдних депутатських фракцiй є достатньою для прийняття позитивного рiшення при голосуваннi питання у залi засiдань.

     11. Ухваленi пропозицiї щодо порядку денного пленарних засiдань направляються депутатським фракцiям, органам та особам, яких вони стосуються, не пiзнiше 18-ї години дня засiдання Погоджувальної ради.

     12. Пропозицiї для розгляду на черговому засiданнi Погоджувальної ради подаються комiтетами, тимчасовими спецiальними комiсiями, тимчасовими слiдчими комiсiями до апарату Верховної Ради не пiзнiш як за чотири днi до проведення чергового засiдання.

     13. Члени Погоджувальної ради, а також iншi особи, якi запрошуються на її черговi засiдання, не пiзнiш як за три днi iнформуються про питання, якi плануються до розгляду на черговому засiданнi, та отримують необхiднi матерiали.

     14. Погоджувальна рада:

     1) узгоджує проект плану законопроектної роботи та рекомендує його Верховнiй Радi для затвердження;

     2) розглядає та ухвалює пропозицiї щодо проектiв календарного плану роботи сесiї, порядку денного сесiї, розкладу пленарних засiдань та тижневого порядку денного пленарних засiдань;

     3) погоджує кандидатiв на посади голови комiтету, першого заступника, заступника голови та секретаря комiтету;

     4) вносить Головi Верховної Ради України пропозицiю щодо скликання позачергового пленарного засiдання Верховної Ради та дати його проведення на вимогу трьох депутатських фракцiй чи п'яти комiтетiв;

     5) розглядає питання про вжиття заходiв щодо забезпечення присутностi народних депутатiв на пленарних засiданнях;

     6) вносить пропозицiї щодо проведення парламентських слухань;

     7) розглядає iншi пропозицiї з органiзацiї роботи Верховної Ради вiдповiдно до цього Регламенту.

Глава 14
ГОЛОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ, ПЕРШИЙ ЗАСТУПНИК ТА ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

     Стаття 69. Внесення кандидатур на посаду Голови Верховної Ради України

     1. Голова Верховної Ради України обирається Верховною Радою на строк її повноважень з числа народних депутатiв.

     2. Кандидатури на посаду Голови Верховної Ради України пропонуються на пленарному засiданнi Верховної Ради депутатськими фракцiями, народними депутатами. Народний депутат може запропонувати для обрання свою кандидатуру. Пiсля завершення внесення пропозицiй щодо кандидатур на посаду Голови Верховної Ради України Верховна Рада приймає рiшення про перехiд до обговорення цих кандидатур i може робити перерву в пленарному засiданнi на визначений нею строк для попереднього обговорення запропонованих кандидатур у депутатських фракцiях.

     3. До початку обговорення запропонованих кандидатур у депутатських фракцiях апарат Верховної Ради надає народним депутатам вiдомостi про кожну з них. Такi вiдомостi повиннi мiстити данi про освiту, фах, належнiсть до полiтичної партiї, витяг iз трудової книжки про трудову дiяльнiсть; автобiографiю з висвiтленням найбiльш iстотних результатiв трудової дiяльностi; декларацiю про доходи, зобов'язання фiнансового характеру, про свiй майновий стан та членiв своєї сiм'ї за попереднiй рiк за формою, встановленою для державних службовцiв першої категорiї; вiдомостi про входження до складу керiвного органу чи наглядової ради пiдприємства або органiзацiї, що має на метi одержання прибутку. Вiдомостi мають бути власноручно пiдписанi кандидатом на посаду. Верховна Рада може прийняти процедурне рiшення про включення до вiдомостей й iнших даних про кандидатiв на посаду та їх дiяльнiсть. Перелiк вiдомостей повинен бути однаковим для всiх кандидатiв на посаду. Питання про обрання Голови Верховної Ради України не потребує пiдготовки в комiтетах.

     Стаття 70. Обрання Голови Верховної Ради України

     1. Кандидати на посаду Голови Верховної Ради України виступають на пленарному засiданнi в порядку внесення їх кандидатур з доповiдями щодо програм своєї майбутньої дiяльностi - до 20 хвилин.

     2. Пiсля заслуховування доповiдей кандидатiв на посаду Голови Верховної Ради України проводиться обговорення цих кандидатур. Загальний час для обговорення кандидатур визначається Верховною Радою, але має становити не менше однiєї години.

     3. У виступах народних депутатiв усi кандидатури на посаду Голови Верховної Ради України обговорюються одночасно. Народнi депутати мають право ставити запитання кандидатам на посаду Голови Верховної Ради України, висловлювати думку щодо їх програм, полiтичних, дiлових та особистих якостей, агiтувати за або проти кожного з них. Головуючий на пленарному засiданнi з дотриманням черговостi запису на виступ (стаття 33 цього Регламенту) надає рiвнi можливостi промовцям для виступу на пiдтримку того чи iншого кандидата на посаду Голови Верховної Ради України.

     4. Кожний кандидат на посаду Голови Верховної Ради України в будь-який час може заявити про самовiдвiд. Для цього головуючий на пленарному засiданнi надає йому слово позачергово.

     5. Рiшення щодо кандидатур на посаду Голови Верховної Ради України приймається таємним голосуванням шляхом подачi бюлетенiв.

     6. Обраним Головою Верховної Ради України вважається кандидат на посаду, який отримав бiльшiсть голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради.

     7. Про обрання Голови Верховної Ради України оформляється вiдповiдна постанова Верховної Ради, яку пiдписує обраний Голова Верховної Ради України.

     8. Голова Верховної Ради України може бути обраний у списку одночасно iз Першим заступником i заступником Голови Верховної Ради України.

     9. Повноваження Голови Верховної Ради України починаються вiдразу пiсля його обрання.

     Стаття 71. Вiдкликання Верховною Радою Голови Верховної Ради України з посади

     1. Голова Верховної Ради України може бути в будь-який час вiдкликаний з посади Верховною Радою на його прохання, крiм випадку виконання ним обов'язкiв Президента України вiдповiдно до статтi 112 Конституцiї України, а також може бути вiдкликаний у зв'язку з незадовiльною його роботою на цiй посадi, в тому числi у разi вiдсторонення вiд ведення пленарних засiдань три i бiльше разiв протягом однiєї чергової сесiї Верховної Ради, або через iншi обставини, що унеможливлюють виконання ним своїх обов'язкiв. Дострокове припинення депутатських повноважень Головою Верховної Ради України має наслiдком припинення його повноважень як Голови Верховної Ради України.

     2. Пропозицiї про вiдкликання Верховною Радою Голови Верховної Ради України з посади (крiм за його особистою письмовою заявою) можуть вноситися:

     1) народними депутатами на пiдставi висновку комiтету, до предмета вiдання якого належать питання регламенту, у разi вiдсторонення Голови Верховної Ради України вiд ведення пленарних засiдань три i бiльше разiв протягом однiєї чергової сесiї;

     2) не менш як однiєю третиною народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради за їх пiдписами (пiдписнi листи подаються в оригiналi, на них зазначаються прiзвище, iм'я, по батьковi народного депутата, номер його посвiдчення та проставляється особистий пiдпис, який не вiдкликається).

     3. При розглядi питання про вiдкликання з посади Верховною Радою Голови Верховної Ради України (крiм вiдкликання за його особистою письмовою заявою), про надання згоди на притягнення його до вiдповiдальностi, про дострокове припинення ним депутатських повноважень пленарне засiдання веде Перший заступник (заступник) Голови Верховної Ради України або обраний Верховною Радою за процедурою (ad hoc) головуючий на пленарному засiданнi з числа народних депутатiв, який не пiдписав пропозицiю про вiдкликання Голови Верховної Ради України. Питання про обрання (ad hoc) головуючого на пленарному засiданнi не включається до порядку денного пленарного засiдання, а вирiшується Верховною Радою без попередньої пiдготовки в комiтетах пiсля обговорення за скороченою процедурою.

     4. Рiшення про включення до порядку денного сесiї Верховної Ради питання про вiдкликання з посади Голови Верховної Ради України приймається на пленарному засiданнi, наступному за днем внесення такої пропозицiї. Одночасно Верховна Рада дає протокольне доручення Рахунковiй палатi провести фiнансову перевiрку виконання кошторису Верховної Ради в поточному роцi.

     5. Голова Верховної Ради України готує письмовий звiт про свою роботу та про виконання кошторису Верховної Ради в поточному роцi. Цей звiт та висновок Рахункової палати надаються народним депутатам не пiзнiш як за два днi до розгляду питання на пленарному засiданнi.

     6. Питання про вiдкликання Голови Верховної Ради України з посади не потребує пiдготовки в комiтетах.

     7. У разi необхiдностi для збору чи перевiрки iнформацiї, що стосується питання вiдкликання з посади Голови Верховної Ради України, Верховна Рада створює тимчасову слiдчу комiсiю без голосування про включення цього питання до порядку денного сесiї.

     Стаття 72. Розгляд питання про вiдкликання Голови Верховної Ради України з посади

     1. Розгляд питання про вiдкликання Голови Верховної Ради України з посади за рiшенням бiльшостi народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради включається до порядку денного сесiї Верховної Ради у визначений нею день, але не пiзнiш як на десятий день пiсля включення цього питання до порядку денного сесiї.

     2. Загальний час щодо обговорення питання про вiдкликання Голови Верховної Ради України з посади визначається Верховною Радою.

     3. Верховна Рада заслуховує доповiдь представника народних депутатiв, якi iнiцiювали вiдкликання Голови Верховної Ради України з посади, i вiдповiдi доповiдача на запитання; спiвдоповiдь представника тимчасової слiдчої комiсiї (у разi її створення) i вiдповiдi спiвдоповiдача на запитання; звiт Голови Верховної Ради України про його дiяльнiсть на цiй посадi - до 30 хвилин (а у разi припинення повноважень за особистою заявою звiт не обов'язковий) та його вiдповiдi на запитання. Народнi депутати мають право ставити запитання i брати участь у обговореннi питання. Головуючий на пленарному засiданнi з урахуванням черговостi запису на виступ надає рiвнi можливостi для промовцiв, якi виступають як за, так i проти особи, яка є Головою Верховної Ради України.

     4. Рiшення Верховної Ради про вiдкликання Голови Верховної Ради України з посади приймається таємним голосуванням шляхом подачi бюлетенiв i оформляється постановою Верховної Ради.

     5. У разi якщо особиста заява Голови Верховної Ради України про його вiдкликання з посади не задовольняється Верховною Радою, вiн має право припинити виконання посадових обов'язкiв Голови Верховної Ради України через 15 днiв пiсля дня розгляду цього питання Верховною Радою. Пiсля цього йому виплачується заробiтна плата народного депутата i здiйснюються виплати, пов'язанi з виконанням депутатських повноважень вiдповiдно до закону.

     Стаття 73. Повноваження Голови Верховної Ради України

     1. Голова Верховної Ради України на виконання повноважень, визначених Конституцiєю України:

     1) веде засiдання Верховної Ради з дотриманням вимог Регламенту;

     2) органiзовує роботу Верховної Ради, координує дiяльнiсть її органiв;

     3) пiдписує акти, прийнятi Верховною Радою, чим засвiдчує вiдповiднiсть їх змiсту прийнятим рiшенням;

     4) забезпечує оприлюднення актiв Верховної Ради, якi не потребують наступного пiдписання Президентом України;

     5) здiйснює повноваження, передбаченi статтями 94, 112 Конституцiї України;

     6) представляє Верховну Раду у зносинах з iншими органами державної влади України та органами влади iнших держав i мiжнародними органiзацiями;

     7) вживає заходiв для забезпечення безпеки i охорони Верховної Ради вiдповiдно до закону;

     8) вживає заходiв щодо охорони та захисту народних депутатiв;

     9) веде засiдання Погоджувальної ради;

     10) забезпечує дотримання календарного плану роботи сесiї та порядку денного пленарних засiдань;

     11) вживає заходiв щодо забезпечення присутностi народних депутатiв на пленарних засiданнях;

     12) органiзовує розробку планiв законопроектної роботи Верховної Ради;

     13) органiзовує пiдготовку питань до розгляду на пленарних засiданнях;

     14) здiйснює контроль за своєчасним направленням i розглядом депутатських запитiв;

     15) видає розпорядження з питань органiзацiї роботи Верховної Ради, в тому числi про порядок пiдготовки документiв та дiловодство у Верховнiй Радi, а також про вiдрядження народних депутатiв, посадових осiб Верховної Ради i пiдписує вiдповiднi документи;

     16) розподiляє посадовi обов'язки мiж Першим заступником i заступником Голови Верховної Ради України, контролює їх виконання ними, координує дiяльнiсть комiтетiв, тимчасових спецiальних комiсiй, тимчасових слiдчих комiсiй;

     17) визначає головний комiтет з пiдготовки проектiв актiв, внесених на розгляд Верховної Ради;

     18) має право скликати i проводити засiдання комiтетiв, тимчасових спецiальних комiсiй для розгляду визначених ним або Верховною Радою питань, якщо вiдповiдний комiтет або тимчасова спецiальна комiсiя несвоєчасно чи неналежно виконують свої функцiї, й повiдомляє про це на найближчому пленарному засiданнi;

     19) порушує перед вiдповiдними органами, посадовими особами питання про вiдповiдальнiсть осiб за невиконання ними вимог, встановлених цим Регламентом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про комiтети Верховної Ради України", про тимчасовi слiдчi комiсiї, спецiальну тимчасову слiдчу комiсiю i тимчасовi спецiальнi комiсiї Верховної Ради України;

     20) органiзовує роботу апарату Верховної Ради та здiйснює контроль за його дiяльнiстю;

     21) у разi необхiдностi скасовує розпорядження Першого заступника чи заступника Голови Верховної Ради України та керiвника апарату Верховної Ради України;

     22) пропонує Верховнiй Радi кандидатуру для призначення на посаду керiвника апарату Верховної Ради України;

     23) забезпечує розробку проекту кошторису витрат на здiйснення повноважень Верховної Ради на наступний рiк;

     24) не пiзнiш як через два мiсяцi пiсля закiнчення бюджетного року забезпечує подання на розгляд Верховної Ради звiту про надходження коштiв до кошторису за минулий рiк, їх використання та вiдповiднiсть затвердженому кошторису витрат на здiйснення повноважень Верховної Ради;

     25) звертається до суду з позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата в разi невиконання ним вимоги щодо несумiсностi депутатського мандата з iншими видами дiяльностi;

     26) виконує доручення Верховної Ради;

     27) здiйснює iншi повноваження, визначенi Конституцiєю України, законами України та цим Регламентом.

     2. Розпорядження Голови Верховної Ради України можуть бути змiненi, скасованi рiшенням Верховної Ради, прийнятим бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради.

     Стаття 74. Обрання та вiдкликання з посад Першого заступника i заступника Голови Верховної Ради України

     1. Верховна Рада обирає на строк її повноважень Першого заступника i заступника Голови Верховної Ради України з числа народних депутатiв, кандидатури яких вносяться в порядку, передбаченому для внесення кандидатури на посаду Голови Верховної Ради України (стаття 69 цього Регламенту).

     2. Запропонованi кандидатури на посаду Першого заступника i заступника Голови Верховної Ради України попередньо обговорюються в депутатських фракцiях, а потiм на пленарному засiданнi. Попередня пiдготовка та обговорення кандидатур на посаду здiйснюються в порядку, передбаченому для обговорення кандидатури на посаду Голови Верховної Ради України по кожнiй кандидатурi окремо або разом.

     3. Обрання Першого заступника i заступника Голови Верховної Ради України проводиться в порядку, передбаченому для обрання Голови Верховної Ради України (стаття 70 цього Регламенту), їх обрання оформляється вiдповiдними постановами.

     4. Перший заступник i заступник Голови Верховної Ради України можуть бути обранi одночасно за єдиним списком чи одночасно з Головою Верховної Ради України.

     5. Перший заступник i заступник Голови Верховної Ради України можуть бути в будь-який час вiдкликанi з посад за рiшенням Верховної Ради в порядку, передбаченому для вiдкликання Верховною Радою з посади Голови Верховної Ради України (статтi 71, 72 цього Регламенту).

     6. Переобрання Голови Верховної Ради України не є пiдставою для обов'язкового перегляду питання про перебування на посадах Першого заступника та заступника Голови Верховної Ради України.

     Стаття 75. Повноваження Першого заступника i заступника Голови Верховної Ради України

     1. Перший заступник i заступник Голови Верховної Ради України:

     1) виконують окремi повноваження Голови Верховної Ради України за розподiлом обов'язкiв, якi визначає Голова Верховної Ради України;

     2) визначають за дорученням Голови Верховної Ради України головний комiтет з опрацювання внесених до Верховної Ради проектiв актiв вiдповiдно до предметiв вiдання комiтетiв;

     3) вживають заходiв для органiзацiї скоординованої спiльної роботи комiтетiв, тимчасових спецiальних комiсiй i тимчасових слiдчих комiсiй;

     4) виконують iншi повноваження, передбаченi цим Регламентом, а також виконують доручення Верховної Ради, Голови Верховної Ради України.

     2. Перший заступник Голови Верховної Ради України виконує обов'язки Голови Верховної Ради України в разi його вiдсутностi або неможливостi виконання ним своїх обов'язкiв. Перший заступник Голови Верховної Ради України за розподiлом обов'язкiв веде органiзацiйну та iншу роботу з питань взаємодiї Верховної Ради з органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування, з питань пiдготовки i розгляду законопроекту про Державний бюджет України на вiдповiдний рiк та звiту про його виконання, органiзовує розробку проекту кошторису Верховної Ради, а також з питань здiйснення Верховною Радою та її органами законопроектної дiяльностi, законодавчої процедури та контрольних функцiй.

     3. Заступник Голови Верховної Ради України виконує обов'язки Голови Верховної Ради України в разi його вiдсутностi або неможливостi виконання ним своїх обов'язкiв, за вiдсутностi або неможливостi їх виконання Першим заступником Голови Верховної Ради України.

     Заступник Голови Верховної Ради України за розподiлом обов'язкiв веде органiзацiйну та iншу роботу з питань взаємодiї Верховної Ради з органами судової влади та iнформацiйного забезпечення дiяльностi Верховної Ради.

Глава 15
СТВОРЕННЯ КОМIТЕТIВ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

     Стаття 76. Створення комiтетiв Верховної Ради

     1. Створення комiтетiв здiйснюється з урахуванням вимог Закону України "Про комiтети Верховної Ради України" та цього Регламенту.

     2. Перелiк комiтетiв затверджується у разi необхiдностi на першiй сесiї Верховної Ради нового скликання бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд її конституцiйного складу.

     3. Верховна Рада створює комiтети у складi голiв, перших заступникiв, заступникiв голiв, секретарiв та членiв комiтетiв. Голови комiтетiв, першi заступники, заступники голiв комiтетiв, секретарi, персональний склад членiв комiтетiв обираються Верховною Радою бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд її конституцiйного складу. Народний депутат може бути членом лише одного комiтету.

     4. Квоти розподiлу посад голiв комiтетiв, перших заступникiв, заступникiв голiв, секретарiв та членiв комiтетiв визначаються пропорцiйно вiд кiлькiсного складу депутатських фракцiй до фактичної чисельностi народних депутатiв у порядку, встановленому Верховною Радою.

     5. Облiк квот пропорцiйного представництва депутатських фракцiй у комiтетах здiйснює комiтет, до предмета вiдання якого належать питання регламенту.

     Стаття 77. Обрання голiв комiтетiв, перших заступникiв, заступникiв голiв та секретарiв комiтетiв Верховної Ради України

     1. Список кандидатур на посади голiв, перших заступникiв, заступникiв голiв та секретарiв комiтетiв, по однiй кандидатурi на кожну посаду, за поданням депутатських фракцiй схвалюється Погоджувальною радою.

     2. Питання про обрання голiв комiтетiв, перших заступникiв, заступникiв голiв та секретарiв комiтетiв не потребує пiдготовки в комiтетах.

     3. Список для обрання голiв комiтетiв, перших заступникiв, заступникiв голiв та секретарiв комiтетiв повинен мiстити назви всiх комiтетiв; прiзвища, iмена та по батьковi вiдповiдних кандидатiв на посаду; назви депутатських фракцiй, якi запропонували вiдповiдних кандидатiв на посаду згiдно з розрахунковою квотою.

     4. Голови комiтетiв, першi заступники, заступники голiв та секретарi комiтетiв обираються за списком у цiлому без обговорення на пленарному засiданнi вiдкритим поiменним голосуванням.

     5. Голова комiтету, перший заступник голови та секретар комiтету не можуть бути членами однiєї депутатської фракцiї.

     6. Голова комiтету, перший заступник, заступник голови та секретар комiтету не можуть бути одночасно головами депутатських фракцiй.

     Стаття 78. Вiдкликання голови комiтету, першого заступника, заступника голови та секретаря комiтету Верховної Ради

     1. Голова комiтету, перший заступник, заступник голови та секретар комiтету можуть бути в будь-який час за рiшенням Верховної Ради вiдкликанi зi своїх посад з пiдстав та в порядку, визначених Законом України "Про комiтети Верховної Ради України" та цим Регламентом.

     2. Рiшення щодо включення до порядку денного пленарних засiдань Верховної Ради пропозицiї про вiдкликання голови комiтету чи вiдповiдно першого заступника, заступника голови та секретаря комiтету зi своїх посад приймається на наступному пленарному засiданнi Верховної Ради пiсля дня внесення такої пропозицiї. Одночасно приймається рiшення про день розгляду зазначеного питання.

     3. Для обговорення питання про вiдкликання голови комiтету чи вiдповiдно першого заступника, заступника голови, секретаря комiтету зi своїх посад вiдводиться до 30 хвилин, в тому числi для виступу голови комiтету, першого заступника, заступника голови, секретаря комiтету - до 10 хвилин.

     4. Обговорення питання включає iнформацiю iнiцiаторiв внесення пропозицiї, виступ голови комiтету, першого заступника, заступника голови та секретаря комiтету, щодо яких порушено питання про вiдкликання з посади, запитання та вiдповiдi.

     5. Вiдсутнiсть без поважних причин голови комiтету чи вiдповiдно першого заступника, заступника голови, секретаря комiтету на пленарному засiданнi при розглядi питання про його вiдкликання з посади не є перешкодою для розгляду цього питання.

     6. Рiшення про вiдкликання голови комiтету чи вiдповiдно першого заступника, заступника голови, секретаря комiтету з посади приймається вiдкритим поiменним голосуванням бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради з оформленням вiдповiдної постанови iз зазначенням пiдстави вiдкликання.

     7. У разi вiдкликання голови комiтету чи вiдповiдно першого заступника, заступника голови, секретаря комiтету з посади право висунення кандидатури на цю посаду належить депутатськiй фракцiї, за квотою якої вiн був обраний на цю посаду.

     Стаття 79. Формування персонального складу комiтетiв Верховної Ради

     1. Члени комiтетiв обираються за списками кандидатiв у члени всiх вiдкритим поiменним голосуванням без обговорення шляхом прийняття постанови Верховної Ради. Список персонального складу комiтетiв повинен мiстити назви всiх комiтетiв, назви депутатських фракцiй, прiзвища, iмена та по батьковi кандидатiв у члени комiтету в алфавiтному порядку в межах кожної депутатської фракцiї, вiд якої їх висунуто.

     2. Персональний склад усiх комiтетiв нового скликання визначається одночасно шляхом прийняття вiдповiдної постанови Верховної Ради.

     3. Народний депутат, який виявив бажання перейти до iншого комiтету, може звернутися iз вiдповiдною заявою, погодженою з головою депутатської фракцiї, до Голови Верховної Ради України, який направляє її для розгляду в комiтет, до предмета вiдання якого належать питання регламенту, для розгляду заяви по сутi i внесення пропозицiї на розгляд Верховної Ради.

     4. При вирiшеннi питань про змiну персонального складу комiтетiв приймається постанова про внесення змiн до постанови Верховної Ради про обрання членiв комiтетiв.

Глава 16
УТВОРЕННЯ ТИМЧАСОВИХ СПЕЦIАЛЬНИХ КОМIСIЙ ТА ТИМЧАСОВИХ СЛIДЧИХ КОМIСIЙ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

     Стаття 80. Порядок утворення тимчасової спецiальної комiсiї

     1. Верховна Рада може прийняти рiшення про утворення тимчасової спецiальної комiсiї на правах головного комiтету для пiдготовки i попереднього розгляду, доопрацювання проектiв законiв та iнших актiв Верховної Ради.

     2. Тимчасова спецiальна комiсiя утворюється з числа народних депутатiв, якi дали на це згоду. Кiлькiсний склад тимчасової спецiальної комiсiї формується з урахуванням принципу пропорцiйного представництва депутатських фракцiй.

     3. Пропозицiї щодо кiлькiсного та персонального складу тимчасової спецiальної комiсiї подаються депутатськими фракцiями. У складi тимчасової спецiальної комiсiї може бути представлено не менш як по одному народному депутату вiд кожної депутатської фракцiї. Якщо депутатська фракцiя не запропонувала представникiв для роботи в тимчасовiй спецiальнiй комiсiї, то комiсiя створюється без участi представникiв цiєї депутатської фракцiї.

     4. Про утворення тимчасової спецiальної комiсiї Верховна Рада приймає постанову, в якiй визначає:

     1) назву тимчасової спецiальної комiсiї;

     2) мету, завдання i коло питань, для пiдготовки i попереднього розгляду яких утворюється тимчасова спецiальна комiсiя;

     3) кiлькiсний i персональний склад тимчасової спецiальної комiсiї, голову тимчасової спецiальної комiсiї та заступника голови;

     4) термiн дiяльностi тимчасової спецiальної комiсiї (на заздалегiдь визначений час або на час виконання вiдповiдної роботи);

     5) термiн звiту тимчасової спецiальної комiсiї про виконану роботу, який не перевищує шести мiсяцiв з дня її утворення;

     6) заходи щодо кадрового, матерiально-технiчного, iнформацiйного, органiзацiйного забезпечення роботи тимчасової спецiальної комiсiї.

     5. На посаду голови тимчасової спецiальної комiсiї не може бути обраний голова комiтету. Народний депутат за погодженням з вiдповiдною депутатською фракцiєю може бути одночасно членом одного комiтету i тимчасової спецiальної комiсiї.

     6. Секретар тимчасової спецiальної комiсiї обирається на першому засiданнi тимчасової спецiальної комiсiї з числа її членiв.

     7. Голова тимчасової спецiальної комiсiї, заступник голови та секретар комiсiї не можуть бути членами однiєї депутатської фракцiї.

     8. Строк повноважень тимчасової спецiальної комiсiї не може перевищувати одного року з дня її утворення.

     Стаття 81. Термiн дiяльностi тимчасової спецiальної комiсiї Верховної Ради

     1. Тимчасова спецiальна комiсiя утворюється на визначений Верховною Радою термiн. У визначений термiн, але не пiзнiш як через шiсть мiсяцiв з дня її утворення, тимчасова спецiальна комiсiя подає до Верховної Ради письмовий звiт про виконану роботу, а також пiдготовленi народними депутатами - членами цiєї комiсiї вiдповiднi проекти актiв Верховної Ради та iншi матерiали, якi надаються народним депутатам. Пiсля обговорення результатiв роботи тимчасової спецiальної комiсiї у вiдповiдних комiтетах та на пленарному засiданнi Верховна Рада приймає рiшення щодо завершення роботи такої комiсiї або доручає їй продовжити роботу i визначає для цього термiн її дiяльностi.

     2. Повноваження тимчасової спецiальної комiсiї вважаються припиненими в разi:

     1) прийняття Верховною Радою закону, постанови або iншого акта, для пiдготовки якого створювалася ця тимчасова спецiальна комiсiя;

     2) припинення повноважень Верховної Ради, якою утворено цю тимчасову спецiальну комiсiю.

     Стаття 82. Створення тимчасових слiдчих комiсiй Верховної Ради

     1. Верховна Рада вiдповiдно до частини третьої статтi 89 Конституцiї України може утворювати тимчасовi слiдчi комiсiї. Питання про утворення тимчасової слiдчої комiсiї включається до порядку денного пленарних засiдань Верховної Ради без голосування.

     2. Порядок утворення, вимоги до персонального складу тимчасової слiдчої комiсiї визначаються в порядку, передбаченому для утворення тимчасової спецiальної комiсiї (частинами другою - п'ятою та сьомою, восьмою статтi 80 цього Регламенту), крiм особливостей, встановлених цiєю статтею.

     3. До складу тимчасової слiдчої комiсiї не може входити народний депутат, який:

     1) є родичем або свояком посадової, службової особи, яка працює в державному органi, органi мiсцевого самоврядування, на пiдприємствi, в установi, органiзацiї, чи особи, яка входить до керiвного органу об'єднання громадян, щодо яких згiдно iз завданням повинно проводитися розслiдування тимчасовою слiдчою комiсiєю, або посадової, службової особи, щодо якої повинно проводитися зазначене розслiдування;

     2) має самостiйнi або через членiв сiм'ї майновi цивiльно-правовi iнтереси в державному органi, органi мiсцевого самоврядування, на пiдприємствi, в установi, органiзацiї, об'єднаннi громадян, щодо яких згiдно iз завданням повинно проводитися розслiдування тимчасовою слiдчою комiсiєю;

     3) був або є учасником судового процесу, в якому учасником були або є державний орган, орган мiсцевого самоврядування, пiдприємство, установа, органiзацiя, їх посадовi, службовi особи, а також об'єднання громадян, окремi громадяни, щодо яких згiдно iз завданням повинно проводитися розслiдування тимчасовою слiдчою комiсiєю;

     4) до набуття повноважень народного депутата брав участь у ревiзiї, аудиторськiй чи iншiй перевiрцi, результати якої стали пiдставою для створення тимчасової слiдчої комiсiї.

     4. Народний депутат, кандидатура якого запропонована депутатською фракцiєю до складу тимчасової слiдчої комiсiї, зобов'язаний повiдомити Верховну Раду про неможливiсть брати участь у роботi тимчасової слiдчої комiсiї за наявностi пiдстав, зазначених у частинi третiй цiєї статтi.

     5. Секретар тимчасової слiдчої комiсiї обирається на першому засiданнi тимчасової слiдчої комiсiї iз числа її членiв шляхом таємного або вiдкритого голосування бiльшiстю народних депутатiв вiд складу тимчасової слiдчої комiсiї, затвердженого Верховною Радою.

     6. Секретар тимчасової слiдчої комiсiї бiльшiстю народних депутатiв вiд її складу може бути переобраний на засiданнi тимчасової слiдчої комiсiї, а голова та заступник голови тимчасової слiдчої комiсiї - на пленарному засiданнi Верховної Ради бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд її конституцiйного складу.

     7. Народний депутат за погодженням iз вiдповiдною депутатською фракцiєю може бути обраний членом лише однiєї тимчасової слiдчої комiсiї.

     8. У разi ненадання тимчасовою слiдчою комiсiєю звiту Верховнiй Радi у визначений Верховною Радою термiн повноваження такої комiсiї вважаються припиненими з наступного дня пiсля дня закiнчення термiну подання тимчасовою слiдчою комiсiєю звiту, про що оголошується Головою Верховної Ради України на пленарному засiданнi Верховної Ради.

     Стаття 83. Висновки роботи тимчасової слiдчої комiсiї Верховної Ради

     1. Результати розслiдування тимчасова слiдча комiсiя викладає в письмовому звiтi, який повинен мiстити висновки i пропозицiї про:

     1) факти й обставини, якi стали пiдставами для проведення розслiдування;

     2) вiдомостi чи обставини, встановленi тимчасовою слiдчою комiсiєю, i докази, якими це пiдтверджується;

     3) вiдомостi чи обставини, що не пiдтвердилися;

     4) факти й обставини, якi не були перевiренi, i причини цього.

     2. У пропозицiях тимчасової слiдчої комiсiї зазначається, яким чином мають бути використанi висновки тимчасової слiдчої комiсiї в разi прийняття Верховною Радою рiшення щодо них. Пропозицiї тимчасової слiдчої комiсiї викладаються у проектi постанови чи iншого акта Верховної Ради i вносяться на розгляд Верховної Ради народними депутатами - членами тимчасової слiдчої комiсiї.

     3. За результатами розгляду висновкiв i пропозицiй тимчасової слiдчої комiсiї Верховна Рада може прийняти такi рiшення:

     1) взяти до вiдома висновки i пропозицiї тимчасової слiдчої комiсiї;

     2) припинити повноваження тимчасової слiдчої комiсiї;

     3) продовжити роботу тимчасової слiдчої комiсiї на визначений Верховною Радою строк, але не бiльше одного року з дня її утворення.

     4. При розглядi висновкiв i пропозицiй тимчасової слiдчої комiсiї Верховна Рада в разi необхiдностi вирiшує питання щодо:

     1) направлення матерiалiв тимчасової слiдчої комiсiї до Генеральної прокуратури України для їх вивчення та вiдповiдного реагування;

     2) направлення висновкiв тимчасової слiдчої комiсiї Президенту України, Прем'єр-мiнiстру України;

     3) направлення висновкiв тимчасової слiдчої комiсiї для реагування вiдповiдному державному органу, органу мiсцевого самоврядування чи посадовiй особi згiдно iз законом;

     4) публiкацiї висновкiв тимчасової слiдчої комiсiї в газетi "Голос України".

     5. Висновки i пропозицiї тимчасової слiдчої комiсiї не є вирiшальними для слiдства i суду.

     6. Повноваження тимчасової слiдчої комiсiї припиняються:

     1) одночасно з прийняттям Верховною Радою остаточного рiшення щодо результатiв роботи цiєї комiсiї;

     2) у разi ненадання тимчасовою слiдчою комiсiєю звiту Верховнiй Радi у визначений Верховною Радою термiн (частина восьма статтi 82 цього Регламенту);

     3) у разi припинення повноважень Верховної Ради вiдповiдного скликання, якою утворено тимчасову слiдчу комiсiю.

     7. Верховна Рада заслуховує звiт про дiяльнiсть тимчасової слiдчої комiсiї в будь-який час не пiзнiше встановленого термiну для її дiяльностi або на вимогу тимчасової слiдчої комiсiї ранiше цього термiну, але не бiльше двох разiв за весь термiн її дiяльностi.

Роздiл IV
ЗАКОНОДАВЧА ПРОЦЕДУРА

Глава 17
ВНЕСЕННЯ ТА ВIДКЛИКАННЯ ЗАКОНОПРОЕКТIВ

     Стаття 84. Право законодавчої iнiцiативи

     1. Право законодавчої iнiцiативи у Верховнiй Радi належить Президенту України, народним депутатам та Кабiнету Мiнiстрiв України.

     2. Кабiнет Мiнiстрiв України має виключне право на внесення проекту закону про Державний бюджет України.

     3. Проект закону про надання згоди на обов'язковiсть мiжнародних договорiв України вносить Президент України або Кабiнет Мiнiстрiв України.

     4. Право законодавчої iнiцiативи здiйснюється шляхом внесення до Верховної Ради:

     1) проектiв законiв, постанов;

     2) проектiв актiв Верховної Ради;

     3) пропозицiй до законопроектiв;

     4) поправок до законопроектiв.

     5. Основнi термiни, використанi в цьому роздiлi та Регламентi, мають таке значення:

     1) законопроект - проекти законiв, постанов Верховної Ради, якi мiстять положення нормативного характеру;

     2) проекти актiв - проекти постанов, резолюцiй, декларацiй, звернень, заяв, що випливають з установчих, органiзацiйних, контрольних та iнших функцiй Верховної Ради;

     3) пропозицiї - внесення змiн до тексту законопроекту (статей, їх частин, пунктiв, речень), змiни порядку розмiщення, об'єднання роздiлiв, глав, статей, їх частин i пунктiв, а також видiлення тих чи iнших положень в окремi роздiли, глави, статтi;

     4) поправка - внесення виправлень, уточнень, усунення помилок, суперечностей у текстi законопроекту.

     6. Пропозицiї вносяться письмово до законопроекту, який готується до другого читання, в такiй редакцiї, щоб щодо них можна було вiдповiсти "так" або "нi".

     7. Пропозицiя щодо структурних частин законопроекту має мiстити послiдовно викладенi назви роздiлiв, глав, а в разi необхiдностi - статей, частин чи пунктiв законопроекту.

     8. Поправка може бути внесена письмово до законопроекту, який готується до другого i третього читань, а також усно пiд час розгляду законопроекту в другому читаннi на пленарному засiданнi Верховної Ради.

     Стаття 85. Оформлення законопроектiв

     1. Законопроект має бути оформлений вiдповiдно до вимог закону, цього Регламенту та iнших прийнятих вiдповiдно до них нормативно-правових актiв.

     2. Законопроект подається до Верховної Ради за пiдписом особи, яка має право законодавчої iнiцiативи або представляє орган, надiлений таким правом.

     3. Якщо законопроект iнiцiйовано кiлькома народними депутатами, iнiцiатором його внесення вважається народний депутат, прiзвище (пiдпис) якого на ньому зазначено першим. У разi якщо зазначений народний депутат вiдкликає свiй пiдпис, iнiцiатором вважається той, чиє прiзвище є наступним.

     4. Iнiцiатор внесення чи представник суб'єкта права законодавчої iнiцiативи має право на доповiдь законопроекту на пленарному засiданнi Верховної Ради та на засiданнi головного комiтету чи тимчасової спецiальної комiсiї з цього питання.

     5. Законопроект, щодо якого Верховною Радою приймалося рiшення стосовно вимог до його основних положень, принципiв чи критерiїв, повинен вiдповiдати цим вимогам.

     6. Законопроект, у якому пропонується внести змiни до закону (законiв), не може поєднуватися зi змiнами до Конституцiї України. Законопроект може передбачати внесення змiн лише до тексту первинного законодавчого акта (закону, кодексу, основ законодавства тощо), а не до закону про внесення змiн до цього законодавчого акта.

     7. Кожен законопроект повинен мiстити положення щодо порядку набрання ним чинностi.

     8. Якщо для реалiзацiї положень поданого законопроекту пiсля його прийняття необхiднi змiни до iнших законiв, такi змiни мають викладатися в роздiлi "Перехiднi положення" цього законопроекту або у одночасно внесеному його iнiцiатором окремому законопроектi. До законопроекту додається перелiк законiв та iнших нормативних актiв, прийняття або перегляд яких необхiдно здiйснити для реалiзацiї положень законопроекту в разi його прийняття.

     Стаття 86. Супровiднi документи до законопроекту

     1. Законопроект вноситься на реєстрацiю разом з проектом постанови, яку пропонується Верховнiй Радi прийняти за результатами його розгляду, списком авторiв законопроекту, пропозицiєю щодо кандидатури доповiдача на пленарному засiданнi та пояснювальною запискою, яка має мiстити:

     1) обґрунтування необхiдностi прийняття законопроекту, цiлей, завдань i основних його положень та мiсця в системi законодавства;

     2) обґрунтування очiкуваних соцiально-економiчних, правових та iнших наслiдкiв застосування закону пiсля його прийняття;

     3) iншi вiдомостi, необхiднi для розгляду законопроекту.

     2. Зазначенi в частинi першiй цiєї статтi документи подаються письмово разом з їх електронним файлом.

     3. У разi внесення законопроекту, реалiзацiя якого впливає на видаткову та/або доходну частину державного чи мiсцевих бюджетiв, до нього додаються фiнансово-економiчне обґрунтування (розрахунок розмiру витрат) та пропозицiя щодо покриття цих витрат.

     4. Якщо реалiзацiя законопроекту не впливає на видаткову та/або доходну частину державного чи мiсцевих бюджетiв, про це зазначається в пояснювальнiй записцi.

     5. У разi внесення законопроекту, остаточне прийняття рiшення щодо якого можливе лише за результатами референдуму, ця обставина повинна бути зазначена у пояснювальнiй записцi.

     6. До законопроекту про внесення змiн до законiв додається порiвняльна таблиця, яка мiстить редакцiю вiдповiдних положень (статей, частин, пунктiв, абзацiв тощо) чинного закону та нову його редакцiю з урахуванням запропонованих змiн.

     7. Якщо законопроект вноситься за погодженням з вiдповiдними органами виконавчої чи судової влади, до нього додається таке погодження.

     Стаття 87. Реєстрацiя законопроектiв

     1. Законопроект, внесений до Верховної Ради, реєструється в апаратi Верховної Ради. Законопроект, внесений з дотриманням вимог статей 85, 86 цього Регламенту, реєструється в апаратi Верховної Ради в день його внесення.

     2. У прийняттi на реєстрацiю законопроекту може бути вiдмовлено у разi, якщо вiн поданий з порушенням вимог статей 85, 86 цього Регламенту, а також якщо законопроект є альтернативним i вноситься з порушенням строкiв, визначених цим Регламентом.

     3. Пропозицiї, поправки, висновки до законопроектiв подаються до апарату Верховної Ради або безпосередньо до комiтету чи до тимчасової спецiальної комiсiї, якi визначенi головними з вiдповiдних законопроектiв.

     4. Усi зареєстрованi законопроекти та супровiднi документи вводяться апаратом Верховної Ради до бази даних законопроектiв електронної комп'ютерної мережi веб-сайту Верховної Ради.

     Стаття 88. Попереднiй розгляд законопроектiв у комiтетах

     1. Кожен законопроект пiсля його реєстрацiї не пiзнiш як у п'ятиденний строк направляється Головою Верховної Ради України або вiдповiдно до розподiлу обов'язкiв Першим заступником, заступником Голови Верховної Ради України в комiтет, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, для проведення експертизи щодо його впливу на доходну та/або видаткову частину бюджетiв та виконання закону про Державний бюджет України в поточному бюджетному перiодi, та в комiтет, який визначається головним з пiдготовки i попереднього розгляду законопроекту.

     2. У разi якщо для пiдготовки i попереднього розгляду, доопрацювання законопроектiв Верховна Рада приймає рiшення про утворення тимчасової спецiальної комiсiї (стаття 80 цього Регламенту), така комiсiя здiйснює функцiї головного комiтету з цих питань у порядку, визначеному цим Регламентом.

     3. Головний комiтет не пiзнiш як у тридцятиденний строк попередньо розглядає законопроект i ухвалює висновок щодо доцiльностi включення його до порядку денного сесiї Верховної Ради. До висновку головного комiтету додається висновок комiтету, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, який має бути поданий до головного комiтету не пiзнiш як у чотирнадцятиденний строк з дня отримання законопроекту для надання висновку.

     4. До попереднього розгляду законопроекту головний комiтет на своєму засiданнi може запропонувати Кабiнету Мiнiстрiв України, мiнiстерствам, iншим державним органам, об'єднанням громадян висловити свою думку щодо доцiльностi його прийняття.

     5. Для попереднього розгляду законопроекту на засiдання головного комiтету запрошується iнiцiатор внесення законопроекту чи представник суб'єкта права законодавчої iнiцiативи, а в разi необхiдностi - представники Кабiнету Мiнiстрiв України, мiнiстерств, iнших державних органiв, об'єднань громадян, а також експерти, фахiвцi та iншi особи.

     6. Iншi комiтети за зверненням головного комiтету або з власної iнiцiативи розглядають законопроект i направляють свої висновки до головного комiтету.

     Стаття 89. Повернення законопроекту суб'єкту права законодавчої iнiцiативи

     1. Голова Верховної Ради України або вiдповiдно до розподiлу обов'язкiв Перший заступник, заступник Голови Верховної Ради України за наявностi передбачених цiєю статтею пiдстав за пропозицiєю головного комiтету чи тимчасової спецiальної комiсiї або Погоджувальної ради може повернути внесений законопроект суб'єкту права законодавчої iнiцiативи без його розгляду на пленарному засiданнi Верховної Ради.

     2. Пiдставами для повернення законопроекту без його розгляду на пленарному засiданнi є:

     1) висновок комiтету, до предмета вiдання якого належать питання конституцiйного права, про те, що законопроект суперечить положенням Конституцiї України, крiм випадкiв, коли вiн стосується внесення змiн до Конституцiї України;

     2) невiдповiднiсть оформлення законопроекту вимогам закону, цього Регламенту та прийнятих вiдповiдно до них нормативно-правових актiв;

     3) вiдсутнiсть фiнансово-економiчного обґрунтування законопроекту, якщо головний комiтет чи вiдповiдна тимчасова спецiальна комiсiя не вважають за можливе розглядати його без такого обґрунтування;

     4) наявнiсть прийнятого в першому читаннi законопроекту, щодо якого внесений проект є альтернативним;

     5) вiдхилення на поточнiй сесiї Верховної Ради законопроекту, положення якого дослiвно або по сутi повторюють поданий законопроект.

     3. Повернення законопроекту суб'єкту права законодавчої iнiцiативи здiйснюється в п'ятнадцятиденний строк пiсля отримання висновку головного комiтету чи вiдповiдної тимчасової спецiальної комiсiї з повiдомленням про причину повернення.

     4. Поверненi законопроекти можуть бути повторно внесенi на розгляд Верховної Ради за умови усунення недолiкiв, що стали пiдставою для їх повернення.

     Стаття 90. Зняття законопроектiв з розгляду

     1. Законопроекти, не прийнятi Верховною Радою попереднього скликання в першому читаннi за основу, вважаються знятими з розгляду i не розглядаються Верховною Радою нового скликання.

     2. Верховна Рада своїм рiшенням може зняти законопроект з розгляду, якщо внаслiдок прийняття iнших законодавчих актiв чи з iнших причин законопроект втратив свою актуальнiсть.

     3. У разi прийняття Верховною Радою за основу одного з альтернативних законопроектiв iншi альтернативнi законопроекти знiмаються з розгляду без прийняття про це окремого рiшення.

     4. Знятими з розгляду вважаються також вiдкликанi та вiдхиленi законопроекти.

     Стаття 91. Включення законопроектiв до порядку денного сесiї Верховної Ради

     1. На пленарному засiданнi Верховної Ради, за винятком випадку, передбаченого частиною четвертою цiєї статтi, розглядаються лише законопроекти, включенi до порядку денного сесiї Верховної Ради.

     2. Питання про включення законопроекту до порядку денного сесiї розглядається Верховною Радою протягом 30 днiв пiсля ухвалення висновку головного комiтету чи тимчасової спецiальної комiсiї.

     3. Якщо головний комiтет у визначений цим Регламентом строк (частина третя статтi 88 цього Регламенту) не ухвалить висновку щодо включення вiдповiдного законопроекту до порядку денного сесiї, Верховна Рада в п'ятнадцятиденний строк пiсля письмового звернення з цього приводу суб'єкта права законодавчої iнiцiативи розглядає питання щодо законопроекту на пленарному засiданнi та приймає рiшення про включення його до порядку денного сесiї Верховної Ради або про надання головному комiтету додаткового часу для пiдготовки висновку щодо нього.

     4. За процедурним рiшенням Верховної Ради для невiдкладного розгляду може бути включено до порядку денного пленарного засiдання (без додаткового включення до порядку денного сесiї) законопроект, якщо вiн був пiдготовлений для термiнового розгляду на виконання вiдповiдного доручення Верховної Ради.

     Стаття 92. Справа законопроекту

     1. Щодо кожного законопроекту, включеного до порядку денного сесiї Верховної Ради, апарат Верховної Ради та головний комiтет ведуть справу законопроекту. Справа законопроекту мiстить документи, внесенi в порядку законодавчої iнiцiативи, документи, пiдготовленi в процесi розробки, розгляду, доопрацювання, прийняття вiдповiдного законопроекту Верховною Радою, а також документи, якi пiдготовленi органами Верховної Ради, державними органами, установами i органiзацiями за зверненням Верховної Ради.

     2. До справи законопроекту в хронологiчному порядку їх внесення, подання, направлення, розгляду або прийняття включаються:

     1) законопроект, у тому числi альтернативний (альтернативнi), у разi його (їх) внесення в установленому порядку, пояснювальнi записки до нього (них) та iншi супровiднi документи;

     2) проекти альтернативних рiшень, що надходили, i рiшення Верховної Ради щодо розробки, доопрацювання, прийняття вiдповiдного законопроекту;

     3) усi промiжнi редакцiї, у тому числi й альтернативнi, вiдповiдного законопроекту, якi вносилися на попереднiй розгляд, редакцiї на перше, друге, третє чи повторнi перше i друге читання, а також пояснювальнi записки до них та iншi супровiднi документи;

     4) пропозицiї i поправки до законопроекту, внесенi в установленому порядку;

     5) висновки щодо законопроекту та данi експертиз, iнформацiйних чи наукових дослiджень, виконаних щодо законопроекту за дорученням Верховної Ради;

     6) висновки комiтетiв щодо законопроекту;

     7) протоколи або витяги з протоколiв засiдань головного комiтету щодо законопроекту та стенограми вiдповiдних засiдань у разi їх ведення;

     8) протоколи i стенографiчнi бюлетенi пленарних засiдань Верховної Ради, якi мiстять iнформацiю про розгляд вiдповiдного законопроекту;

     9) данi про результати поiменного голосування щодо законопроекту;

     10) пропозицiї Президента України щодо законопроекту;

     11) документи про результати i наслiдки референдуму щодо цього законопроекту;

     12) листи, якими супроводжувалися документи до законопроекту (закону);

     13) текст закону в остаточнiй редакцiї;

     14) законопроекти та iншi документи, пов'язанi з розробкою i розглядом Верховною Радою актiв про змiну чи скасування цього закону.

     3. До справи законопроекту включаються першi примiрники друкованого тексту, оригiнали документiв з печатками та власноручними пiдписами; у разi вiдсутностi оригiналiв документiв до справи законопроекту включаються посвiдченi в установленому порядку їх копiї.

     Стаття 93. Надання законопроектiв народним депутатам

     1. Усi внесенi до Верховної Ради законопроекти пiсля їх реєстрацiї не пiзнiш як у п'ятиденний строк надаються народним депутатам. Пiсля попереднього розгляду законопроекту у головному комiтетi народним депутатам надаються висновки головного комiтету, висновки iнших комiтетiв та iншi зазначенi в цьому Регламентi документи.

     2. Законопроекти, пiдготовленi для розгляду Верховною Радою в другому та третьому читаннях, надаються народним депутатам у виглядi порiвняльних таблиць, а до законопроектiв про внесення змiн до законiв порiвняльнi таблицi надаються для розгляду Верховною Радою i в першому читаннi.

     Стаття 94. Вiдомостi, якi необхiдно зазначати в законопроектi та супровiдних документах, що надаються народним депутатам

     1. Законопроект, який надається народним депутатам, крiм його назви, на титульному та наступних аркушах повинен мiстити iнформацiю про:

     1) назву органу, до якого вiн вноситься, - "Верховна Рада України";

     2) iнiцiаторiв внесення - суб'єктiв права законодавчої iнiцiативи та їх пiдписи або пiдпис особи, яка представляє Кабiнет Мiнiстрiв України;

     3) дату реєстрацiї та реєстрацiйний номер законопроекту;

     4) перелiк додаткiв до законопроекту iз зазначенням кiлькостi аркушiв кожного.

     2. До законопроекту додаються супровiднi документи, в яких наводяться такi вiдомостi:

     1) дата i перелiк стадiй опрацювання та розгляду, якi пройшов поданий законопроект, текст рiшення Верховної Ради щодо нього;

     2) перелiк комiтетiв, яким доручено роботу з пiдготовки цього документа, iз зазначенням головного комiтету, а також тих, якi подали в письмовiй формi свої висновки щодо цього проекту;

     3) висновки експертиз щодо законопроекту;

     4) прiзвище i посада визначеного доповiдача (спiвдоповiдача);

     5) автори, якi розробляли законопроект (для законопроектiв, якi вносяться на перше читання) або його структурнi частини, та перелiк державних органiв, з якими погоджено його остаточну редакцiю.

     3. За рiшенням головного комiтету можуть надаватися iншi документи iнформацiйного характеру щодо законопроекту.

     Стаття 95. Альтернативнi законопроекти

     1. Альтернативними вважаються законопроекти, якi мiстять положення, що регулюють однакове коло питань та повторюють за суттю положення щодо регулювання одних i тих же суспiльних вiдносин.

     2. Альтернативний законопроект може бути внесений не пiзнiш як у чотирнадцятиденний строк пiсля дня надання народним депутатам першого законопроекту з вiдповiдного питання.

     3. Альтернативнi законопроекти до повторного першого читання можуть бути внесенi в десятиденний строк з дня направлення на повторне перше читання законопроекту, щодо якого вiн є альтернативним.

     4. Пiсля прийняття законопроекту в першому читаннi внесення альтернативних законопроектiв щодо нього не допускається.

     Стаття 96. Особливостi розгляду законопроектiв, визначених як невiдкладнi

     1. Невiдкладними є законопроекти, що визначенi Президентом України або рiшенням Верховної Ради як такi.

     2. Верховна Рада може прийняти рiшення про визначення законопроекту невiдкладним пiсля включення його до порядку денного сесiї Верховної Ради або в ходi його наступного розгляду.

     3. Верховна Рада може прийняти рiшення щодо законопроектiв, визначених як невiдкладнi, про одноразове вiдхилення (ad hoc) вiд процедури розгляду, передбаченої цим Регламентом, i скоротити строки внесення альтернативних законопроектiв, внесення пропозицiй i поправок, а також строки надання законопроекту народним депутатам до його розгляду в тому чи iншому читаннi. Не допускається скорочення зазначених строкiв бiльш як наполовину.

     4. Законопроект, визначений як невiдкладний, пiсля завершення його попереднього розгляду чи доопрацювання включається до порядку денного найближчого пленарного засiдання Верховної Ради i розглядається позачергово.

     Стаття 97. Розгляд законопроектiв Верховною Радою

     1. Законопроекти розглядаються Верховною Радою, як правило, за процедурою трьох читань з урахуванням особливостей, встановлених у цiй статтi.

     2. Розгляд i прийняття законопроекту за процедурою трьох читань включає:

     1) перше читання - обговорення основних принципiв, положень, критерiїв, структури законопроекту та прийняття його за основу;

     2) друге читання - постатейне обговорення i прийняття законопроекту у другому читаннi;

     3) третє читання - прийняття законопроекту, який потребує доопрацювання та узгодження, в цiлому.

     3. Рiшення про проведення повторних перших, других читань законопроектiв Верховна Рада може приймати не бiльше двох разiв.

     4. За рiшенням Верховної Ради допускається остаточне прийняття законопроекту (крiм проектiв кодексiв i законопроектiв, якi мiстять понад 100 статей, пунктiв) вiдразу пiсля першого чи другого читання, якщо законопроект визнано таким, що не потребує доопрацювання, та якщо не надiйшло зауважень щодо його змiсту вiд народних депутатiв, iнших суб'єктiв права законодавчої iнiцiативи, юридичного чи експертного пiдроздiлiв апарату Верховної Ради.

     5. Пiд час другого i третього читань розглядаються порiвняльнi таблицi законопроектiв, а щодо законопроектiв про внесення змiн до законiв порiвняльнi таблицi розглядаються i в першому читаннi.

     Стаття 98. Експертиза законопроектiв

     1. За дорученням Голови Верховної Ради України або вiдповiдно до розподiлу обов'язкiв - Першого заступника, заступника Голови Верховної Ради України або за рiшенням головного комiтету законопроект направляється на наукову, юридичну чи iншу експертизу, проведення iнформацiйного чи наукового дослiдження; при цьому предмет i мета експертизи, пошуку, дослiдження повиннi бути чiтко визначенi.

     2. Зареєстрований та включений до порядку денного сесiї законопроект при пiдготовцi до першого читання в обов'язковому порядку направляється для проведення наукової експертизи, а при пiдготовцi до всiх наступних читань - для проведення юридичної експертизи та редакцiйного опрацювання у вiдповiднi структурнi пiдроздiли апарату Верховної Ради. Остаточна юридична експертиза i редакцiйне опрацювання здiйснюються пiсля прийняття акта Верховної Ради в цiлому.

     3. Окремi законопроекти можуть направлятися для одержання експертних висновкiв до Кабiнету Мiнiстрiв України, вiдповiдних мiнiстерств, iнших державних органiв, установ i органiзацiй, а також окремих фахiвцiв.

     4. Експертнi висновки повиннi бути поданi до Верховної Ради не пiзнiше 14 днiв з дня надходження такого звернення вiд посадових осiб та органiв Верховної Ради. Якщо в установленi строки висновки не одержано, вважається, що зауваження вiдсутнi.

     5. Висновки, пiдготовленi за результатами експертизи, направляються головному комiтету для врахування при розглядi законопроекту та прийняття рiшення стосовно подальшої роботи над ним.

     Стаття 99. Вiдкликання законопроектiв

     1. Законопроект може бути вiдкликаний суб'єктом права законодавчої iнiцiативи, який його внiс, до включення такого законопроекту до порядку денного сесiї Верховної Ради.

     2. Законопроект, включений до порядку денного сесiї Верховної Ради до його прийняття Верховною Радою в першому читаннi за основу, може бути вiдкликаний за рiшенням Верховної Ради i знятий з розгляду.

     3. Порушення питання про вiдкликання законопроекту здiйснюється шляхом подання письмової заяви iнiцiатором внесення - суб'єктом права законодавчої iнiцiативи на iм'я Голови Верховної Ради України.

     4. Вiдкликаний законопроект знiмається з розгляду i виключається з бази даних законопроектiв електронної комп'ютерної мережi веб-сайту Верховної Ради.

     Стаття 100. Визнання законопроектiв вiдкликаними

     1. Законопроекти, внесенi та не прийнятi до закiнчення строку повноважень Верховної Ради вiдповiдного скликання в першому читаннi, вважаються вiдкликаними.

     2. Законопроект вважається вiдкликаним, якщо до його прийняття в першому читаннi народний депутат - iнiцiатор його внесення достроково припинив депутатськi повноваження.

     3. Законопроект, внесений Президентом України або Кабiнетом Мiнiстрiв України, вважається вiдкликаним, якщо до його прийняття в першому читаннi за основу повноваження Президента України або Кабiнету Мiнiстрiв України були припиненi. Такий законопроект знiмається з розгляду i виключається з бази даних законопроектiв електронної комп'ютерної мережi веб-сайту Верховної Ради.

     Стаття 101. Розгляд законопроектiв, прийнятих Верховною Радою попереднього скликання в першому i наступних читаннях

     1. Голова Верховної Ради України попереднього скликання подає новообранiй Верховнiй Радi перелiк законопроектiв, законiв, повернутих з пропозицiями Президента України, розгляд яких не було завершено прийняттям остаточного рiшення щодо них Верховною Радою попереднього скликання. До перелiку додаються звiт про виконану роботу щодо пiдготовки та розгляду цих питань, а також справи незавершених законопроектiв.

     2. Прийнятi Верховною Радою попереднього скликання в першому чи наступних читаннях законопроекти, але не прийнятi в цiлому, готуються i розглядаються Верховною Радою нового скликання за процедурою пiдготовки до другого читання, встановленою цим Регламентом.

     Стаття 102. Визнання законопроектiв вiдхиленими

     1. Законопроект вважається вiдхиленим, якщо запропонованi рiшення на його пiдтримку не отримали необхiдної кiлькостi голосiв народних депутатiв. Таке вiдхилення законопроекту заноситься до протоколу пленарного засiдання Верховної Ради.

     2. Вiдхилений Верховною Радою законопроект або законопроект, що повторює його за суттю, не може бути внесений на поточнiй та наступнiй за нею позачерговiй сесiях Верховної Ради вiдповiдного скликання. Вiдхилений законопроект знiмається з розгляду i виключається з бази даних законопроектiв електронної комп'ютерної мережi веб-сайту Верховної Ради.

Глава 18
РОЗГЛЯД ЗАКОНОПРОЕКТIВ У ПЕРШОМУ ЧИТАННI

     Стаття 103. Розгляд законопроектiв головним комiтетом

     1. Пiсля включення законопроекту до порядку денного сесiї Верховної Ради пiдготовка його до першого читання здiйснюється головним комiтетом.

     2. Розгляд законопроекту при пiдготовцi його до першого читання здiйснюється в порядку, передбаченому для попереднього розгляду законопроектiв (стаття 88 цього Регламенту) з урахуванням особливостей, визначених цiєю главою.

     Стаття 104. Строки подання пропозицiй до законопроектiв

     1. До повторного першого читання законопроекту пропозицiї до законопроекту вносяться в десятиденний строк пiсля дня попереднього першого читання цього законопроекту.

     2. Верховна Рада своїм рiшенням про одноразове вiдхилення (ad hoc) вiд процедури, визначеної цим Регламентом, може перенести розгляд законопроекту, продовжити встановленi в цiй статтi строки або скоротити їх не бiльш як наполовину. Скорочення строку не допускається при розглядi проекту кодексу чи iншого законопроекту, кiлькiсть статей, пунктiв якого понад 100.

     3. До повторного першого читання законопроекту вносяться пропозицiї лише щодо його основних положень, принципiв, критерiїв.

     Стаття 105. Особливостi розгляду альтернативних законопроектiв

     1. Альтернативнi законопроекти розглядаються, як правило, в порядку черговостi їх внесення.

     2. При розглядi альтернативних законопроектiв головний комiтет може рекомендувати Верховнiй Радi взяти за основу один iз них або пiдготувати iнший законопроект, який вноситься на розгляд Верховної Ради народними депутатами - членами цього комiтету.

     3. При пiдготовцi законопроекту до першого читання головний комiтет може викласти в ньому альтернативнi варiанти спiрних положень.

     4. Верховна Рада розглядає альтернативнi законопроекти на пленарному засiданнi одночасно з основним законопроектом.

     Стаття 106. Висновок головного комiтету щодо законопроектiв

     1. За наслiдками пiдготовки законопроекту до розгляду в першому читаннi головний комiтет ухвалює висновок, який має мiстити:

     1) пропозицiю про прийняття Верховною Радою щодо вiдповiдного законопроекту (кожного з альтернативних законопроектiв у разi їх внесення) одного з рiшень, передбачених статтею 109 цього Регламенту, та обґрунтування такої пропозицiї;

     2) пропозицiю щодо перенесення розгляду законопроекту (у разi необхiдностi).

     2. У разi розгляду альтернативних законопроектiв головний комiтет може внести пропозицiю про попереднє визначення Верховною Радою основних положень, принципiв, критерiїв та його структурних частин, на яких має ґрунтуватися вiдповiдний законопроект.

     3. У разi якщо законопроект потребує фiнансово-економiчного обґрунтування, до висновку головного комiтету обов'язково додається висновок комiтету, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, щодо повноти та достовiрностi такого обґрунтування. Головний комiтет може також долучити одержанi висновки Кабiнету Мiнiстрiв України та iнших комiтетiв з цього питання.

     4. Якщо у висновках комiтетiв, яким Верховною Радою було доручено попереднiй розгляд законопроекту, є розбiжностi, головний комiтет вживає заходiв щодо їх врегулювання. Питання, з приводу яких комiтетами не досягнуто згоди, вносяться на розгляд Верховної Ради.

     Стаття 107. Строки надання народним депутатам висновкiв до законопроектiв, пiдготовлених до першого читання

     1. Висновок, пiдготовлений головним комiтетом до першого читання законопроекту, висновки вiдповiдних комiтетiв та iншi супровiднi документи до нього надаються народним депутатам не пiзнiш як за сiм днiв до дня розгляду цього законопроекту на пленарному засiданнi Верховної Ради.

     Стаття 108. Порядок розгляду законопроектiв у першому читаннi

     1. Розгляд законопроекту в першому читаннi, як правило, проводиться за процедурою повного обговорення законопроектiв (стаття 30 цього Регламенту).

     2. При розглядi законопроекту в першому читаннi Верховна Рада може прийняти процедурне рiшення про обговорення проекту за скороченою процедурою.

     3. Обговорення за скороченою процедурою не допускається при розглядi проектiв кодексiв та iнших законопроектiв, у яких кiлькiсть статей, пунктiв понад 100.

     4. Пiсля завершення обговорення законопроекту в першому читаннi проводиться голосування щодо прийняття одного з рiшень, передбачених статтею 109 цього Регламенту.

     Стаття 109. Рiшення за наслiдками розгляду законопроекту в першому читаннi

     1. За наслiдками розгляду законопроекту в першому читаннi Верховна Рада може прийняти рiшення про:

     1) прийняття законопроекту за основу з дорученням головному комiтету пiдготувати його до другого читання;

     2) вiдхилення законопроекту;

     3) повернення законопроекту суб'єкту права законодавчої iнiцiативи на доопрацювання або направлення його до головного комiтету для пiдготовки на повторне перше читання, визначивши при цьому основнi положення, принципи, критерiї, яким повинен вiдповiдати доопрацьований законопроект чи його структурнi частини;

     4) опублiкування законопроекту у визначеному Верховною Радою друкованому засобi масової iнформацiї для всенародного обговорення, доопрацювання його головним комiтетом з урахуванням наслiдкiв обговорення i подання на повторне перше читання.

     2. Верховна Рада пiсля прийняття законопроекту за основу може прийняти рiшення про прийняття законопроекту в цiлому, за умови дотримання вимог цього Регламенту (частина четверта статтi 97).

     3. Законопроект вважається вiдхиленим, якщо жодне з рiшень, зазначених у пунктах 1, 3, 4 частини першої цiєї статтi, не пiдтримано необхiдною кiлькiстю голосiв народних депутатiв. Здiйснення таким чином вiдхилення законопроекту заноситься до протоколу пленарного засiдання як рiшення Верховної Ради i має наслiдки, передбаченi цим Регламентом (частина друга статтi 102).

     Стаття 110. Особливостi процедури повторного першого читання законопроекту

     1. Законопроект на повторне перше читання подається у визначений Верховною Радою строк, але не пiзнiше 30 днiв пiсля дня його попереднього розгляду, у новiй редакцiї, пiдготовленiй головним комiтетом та/або суб'єктом права законодавчої iнiцiативи, з висновками головного та iнших комiтетiв i розглядається в порядку, передбаченому цим Регламентом (статтi 107, 108).

     2. Строки подання на повторне перше читання законопроекту, щодо якого прийнято рiшення про всенародне обговорення, визначаються окремою постановою Верховної Ради.

     3. Головний комiтет та/або суб'єкт права законодавчої iнiцiативи, якi вiдповiдно до рiшення Верховної Ради пiдготували законопроект на повторне перше читання, мають право на доповiдь.

Глава 19
РОЗГЛЯД ЗАКОНОПРОЕКТIВ У ДРУГОМУ ЧИТАННI

     Стаття 111. Строки подання пропозицiй i поправок до законопроекту, який готується до другого читання

     1. Пропозицiї та поправки для пiдготовки законопроекту до другого читання вносяться в чотирнадцятиденний строк пiсля дня прийняття законопроекту в першому читаннi за основу. До повторного другого читання законопроекту пропозицiї та поправки вносяться в десятиденний строк пiсля дня попереднього другого читання.

     2. Верховна Рада своїм рiшенням про одноразове вiдхилення (ad hoc) вiд закрiплених у цьому Регламентi положень може продовжити встановленi в цiй статтi строки або скоротити їх не бiльш як наполовину. Скорочення не допускається при розглядi проекту кодексу чи iншого законопроекту, кiлькiсть статей, пунктiв якого понад 100.

     Стаття 112. Строки надання народним депутатам законопроектiв, пiдготовлених до другого читання

     1. Законопроект, пiдготовлений до другого чи повторного другого читання, висновок головного комiтету та iншi супровiднi документи до нього надаються народним депутатам не пiзнiш як за десять днiв до дня розгляду цього законопроекту на пленарному засiданнi Верховної Ради.

     2. Законопроект, пiдготовлений до другого чи повторного другого читання, має бути завiзований головою головного комiтету, керiвником секретарiату цього комiтету, керiвниками юридичного i редакцiйного пiдроздiлiв апарату Верховної Ради. Якщо законопроект завiзований з зауваженнями, вони додаються до супровiдних документiв, якi надаються народним депутатам разом iз законопроектом.

     Стаття 113. Змiст порiвняльної таблицi законопроекту, пiдготовленого до другого читання

     1. Законопроект, пiдготовлений до другого читання, подається у виглядi порiвняльної таблицi, яка має мiстити:

     1) текст законопроекту, прийнятого за основу;

     2) усi внесенi та не вiдкликанi пропозицiї (можливо, iз стислим обґрунтуванням), поправки, що мають суцiльну нумерацiю i розмiщуються на рiвнi з вiдповiдними статтями законопроекту, iз зазначенням iнiцiаторiв їх внесення - суб'єктiв права законодавчої iнiцiативи;

     3) висновок головного комiтету щодо внесених пропозицiй, поправок;

     4) остаточну редакцiю статей законопроекту, що пропонується головним комiтетом для прийняття у другому читаннi.

     2. Якщо з тих чи iнших причин не всi пропозицiї, поправки включенi до порiвняльної таблицi, головним комiтетом готується i подається додаткова порiвняльна таблиця.

     3. Якщо головний комiтет не прийняв рiшення щодо тiєї чи iншої пропозицiї чи поправки до законопроекту, то остаточна редакцiя тексту законопроекту в цiй частинi залишається комiтетом в редакцiї першого читання.

     Стаття 114. Розгляд законопроектiв у другому читаннi

     1. Пiд час розгляду законопроекту в другому читаннi Верховна Рада проводить його постатейне обговорення та голосування. У разi необхiдностi можуть обговорюватися i ставитися на голосування окремi частини, пункти, пiдпункти, речення або статтi.

     2. Верховна Рада може прийняти процедурне рiшення про розгляд законопроекту роздiлами, частинами з проведенням щодо них самостiйного обговорення i голосування. Таке процедурне рiшення може прийматися пiсля обговорення за скороченою процедурою.

     3. До початку чи у ходi обговорення законопроекту в другому читаннi може бути внесена пропозицiя про обговорення i голосування спочатку тих структурних частин законопроекту, якi мiстять основнi, вирiшальнi або зумовлюючi положення щодо його iнших вiдповiдних структурних частин. Така пропозицiя обговорюється за скороченою процедурою, пiсля чого приймається процедурне рiшення. У разi внесення Погоджувальною радою пропозицiй щодо послiдовностi розгляду структурних частин законопроекту така пропозицiя ставиться на голосування без обговорення до початку розгляду законопроекту.

     Стаття 115. Порядок обговорення законопроектiв при розглядi у другому читаннi

     1. Пiд час розгляду законопроекту у другому читаннi проводиться обговорення кожної статтi в порядку її нумерацiї в запропонованiй головним комiтетом редакцiї, якщо не прийнято рiшення про розгляд законопроекту в iншому порядку вiдповiдно до статтi 114 цього Регламенту.

     2. За наполяганням iнiцiатора внесення - суб'єкта права законодавчої iнiцiативи може бути проведено обговорення вiдхилених головним комiтетом пропозицiй, поправок, що стосуються цих статей.

     3. За наполяганням народних депутатiв може бути проведено обговорення врахованої головним комiтетом пропозицiї, поправки з наступним голосуванням щодо її прийняття, вилучення в цiлому чи її частини. У такому ж порядку може бути порушено питання про розгляд пропозицiї, поправки до вiдповiдного тексту статтi законопроекту, прийнятого в першому читаннi, але вiдсутньої у запропонованiй головним комiтетом редакцiї.

     4. У разi внесення до порiвняльної таблицi законопроекту кiлькох альтернативних пропозицiй, поправок, щодо яких головний комiтет не прийняв рiшення, Верховна Рада розглядає кожну з них.

     5. Право на роз'яснення пропозицiй i поправок мають iнiцiатори їх внесення - суб'єкти права законодавчої iнiцiативи. Якщо до однiєї статтi або її частини є декiлька пропозицiй, якi виключають одна одну, їх обговорення проводиться одночасно з послiдовним, у порядку черговостi їх внесення, наданням слова iнiцiаторам їх внесення.

     6. Додаткова порiвняльна таблиця до законопроекту розглядається одночасно з основною порiвняльною таблицею.

     7. Якщо своєчасно внесену пропозицiю, поправку не було надано народним депутатам, це не перешкоджає її обговоренню i голосуванню на цьому ж пленарному засiданнi Верховної Ради. Змiст пропозицiї чи поправки оголошується головуючим на пленарному засiданнi або iнiцiатором її внесення - суб'єктом права законодавчої iнiцiативи.

     Стаття 116. Особливостi голосування при розглядi законопроектiв у другому читаннi

     1. Верховна Рада проводить голосування по кожнiй пропозицiї, поправцi, вiдхиленiй головним комiтетом, якщо на цьому наполягає iнiцiатор внесення - суб'єкт права законодавчої iнiцiативи.

     2. Пiсля завершення розгляду пропозицiй, поправок, що надiйшли до вiдповiдної статтi законопроекту, Верховна Рада проводить голосування щодо статтi в цiлому.

     3. У разi якщо не надiйшло пропозицiй i поправок до статей або немає зауважень до запропонованого головним комiтетом тексту законопроекту i народнi депутати, пропозицiї чи поправки яких вiдхиленi головним комiтетом, не наполягають на їх голосуваннi, головуючий на пленарному засiданнi може об'єднати голосування в цiлому щодо декiлькох таких послiдовно розмiщених статей. Їх текст пiдлягає оголошенню, якщо на цьому наполягає хоча б один народний депутат.

     4. У разi якщо жоден iз внесених на друге читання варiантiв статтi голосуванням не пiдтримано, стаття вважається вiдхиленою.

     5. Пiсля завершення постатейного розгляду законопроекту Верховна Рада проводить голосування щодо прийняття законопроекту в другому читаннi. Якщо до законопроекту немає зауважень народних депутатiв, головуючий на пленарному засiданнi може поставити його на голосування в цiлому як акт Верховної Ради.

     6. Голосування законопроекту в цiлому не проводиться, якщо внаслiдок неприйняття Верховною Радою тих чи iнших статей законопроекту або iстотної змiни запропонованої головним комiтетом редакцiї окремих структурних частин законопроекту, в текстi виникають суперечностi чи прогалини, якi виключають можливiсть застосування норм законопроекту пiсля його остаточного прийняття та набрання ним чинностi.

     7. Якщо законопроект не подiляється на статтi, пункти, то на голосування ставляться окремо назва законопроекту, його текст та законопроект у цiлому.

     Стаття 117. Усунення суперечностей та внесення редакцiйних уточнень до законопроекту

     1. До проведення голосування щодо прийняття законопроекту у другому читаннi та в цiлому Верховна Рада може доручити головному комiтету чи утворенiй Верховною Радою редакцiйнiй групi внести редакцiйнi уточнення з урахуванням поправок, внесених безпосередньо на пленарному засiданнi Верховної Ради пiд час розгляду законопроекту.

     2. У випадку, зазначеному в частинi першiй цiєї статтi, голосування щодо законопроекту у другому читаннi вiдкладається на строк, визначений Верховною Радою, i наступний його розгляд розпочинається з голосування без прийняття рiшення про включення до порядку денного пленарного засiдання Верховної Ради i без обговорення.

     3. Законопроект, пiдготовлений згiдно з частиною першою цiєї статтi, надається народним депутатам перед початком пленарного засiдання або безпосередньо перед голосуванням законопроекту в другому читаннi.

     Стаття 118. Рiшення за результатами розгляду законопроекту в другому читаннi

     1. За результатами розгляду законопроекту в другому читаннi Верховна Рада приймає рiшення про:

     1) прийняття законопроекту в другому читаннi та доручення головному комiтету пiдготувати його до третього читання;

     2) прийняття законопроекту в другому читаннi та в цiлому;

     3) прийняття законопроекту в другому читаннi за винятком окремих роздiлiв, глав, статей, частин статей та направлення їх головному комiтету на доопрацювання з наступним поданням законопроекту на повторне друге читання;

     4) повернення законопроекту головному комiтету на доопрацювання з наступним поданням на повторне друге читання.

     2. У разi прийняття рiшення, передбаченого пунктом 3 частини першої цiєї статтi, Верховна Рада визначає частини, роздiли, глави, статтi, частини статей, що пiдлягають доопрацюванню.

     3. Законопроект вважається вiдхиленим, якщо жодне iз запропонованих у частинi першiй цiєї статтi рiшень не отримає на пiдтримку необхiдної кiлькостi голосiв народних депутатiв.

     4. Якщо запропонований головним комiтетом текст законопроекту прийнято без внесення змiн до нього, якщо до нього немає зауважень вiдповiдних структурних пiдроздiлiв апарату Верховної Ради, Верховна Рада може прийняти рiшення про прийняття законопроекту в другому читаннi та в цiлому.

     Стаття 119. Розгляд законопроектiв у повторному другому читаннi

     1. На повторне друге читання законопроект подається головним комiтетом у виглядi порiвняльної таблицi.

     2. На повторне друге читання головний комiтет подає лише пропозицiї, поправки, внесенi пiсля другого читання, до статей чи їх частин, що не були прийнятi у другому читаннi. При цьому включаються всi пропозицiї, поправки, у тому числi й тi, що були внесенi до цих статей чи їх частин на попереднє друге читання.

     3. Якщо на повторне друге читання поверненi лише окремi структурнi частини законопроекту, порiвняльна таблиця готується лише щодо цих структурних частин.

     4. Повторне друге читання законопроекту здiйснюється за процедурою другого читання (статтi 114 - 118 цього Регламенту).

Глава 20
РОЗГЛЯД ЗАКОНОПРОЕКТIВ У ТРЕТЬОМУ ЧИТАННI

     Стаття 120. Внесення поправок перед розглядом законопроекту у третьому читаннi

     1. До законопроекту, який готується до третього читання, поправки вносяться у п'ятиденний строк пiсля дня попереднього читання.

     2. До третього читання законопроекту, який готується головним комiтетом, вносяться лише поправки щодо внесення виправлень, уточнень, усунення помилок, суперечностей у текстi законопроекту, а також поправки, внесенi з метою узгодження мiж собою структурних частин прийнятого у другому читаннi законопроекту без змiни його змiсту. Будь-якi iншi поправки вiдхиляються головним комiтетом без розгляду їх по сутi.

     Стаття 121. Строки надання народним депутатам законопроектiв, пiдготовлених до третього читання

     1. Законопроект, пiдготовлений до третього читання разом iз висновком головного комiтету та iншими супровiдними документами щодо нього, надається народним депутатам не пiзнiш як за п'ять днiв до дня його розгляду.

     2. Законопроект, пiдготовлений до третього читання, має бути завiзований головою головного комiтету, керiвником секретарiату цього комiтету та керiвниками юридичного i редакцiйного пiдроздiлiв апарату Верховної Ради. Якщо законопроект завiзований iз зауваженнями, вони додаються до супровiдних документiв, якi надаються народним депутатам разом iз законопроектом.

     Стаття 122. Супровiднi документи, що подаються до законопроектiв, пiдготовлених до третього читання

     1. Для розгляду законопроекту в третьому читаннi головним комiтетом подається порiвняльна таблиця, яка мiстить остаточну редакцiю законопроекту i складається вiдповiдно до вимог цього Регламенту (стаття 113).

     2. Одночасно iз законопроектом, пiдготовленим до третього читання, головним комiтетом подаються:

     1) перелiк законiв, до яких у зв'язку з прийняттям цього закону необхiдно внести змiни (за їх наявностi);

     2) одержаний головним комiтетом, у разi необхiдностi, вiд Кабiнету Мiнiстрiв України план органiзацiйних, кадрових, матерiально-технiчних, фiнансових, iнформацiйних заходiв для введення в дiю закону пiсля прийняття законопроекту;

     3) проекти актiв Кабiнету Мiнiстрiв України, iнших центральних органiв виконавчої влади, прийняття яких передбачено в законопроектi, що розглядається, або є необхiдним для введення вiдповiдного закону в дiю, якщо Верховною Радою приймалося рiшення про необхiднiсть розробки таких проектiв актiв.

     Стаття 123. Розгляд законопроектiв у третьому читаннi

     1. У третьому читаннi розглядаються i приймаються рiшення щодо поправок (внесення виправлень, уточнень, усунення помилок, суперечностей в текстi законопроекту), поданих пiсля прийняття законопроекту в другому читаннi.

     2. Розгляд законопроекту у третьому читаннi включає:

     1) голосування щодо статей законопроекту, текст яких зазнав змiн пiсля їх прийняття у другому читаннi;

     2) голосування щодо проекту постанови, внесеного народними депутатами - членами головного комiтету, про схвалення пiдготовленого Кабiнетом Мiнiстрiв України плану органiзацiйних, кадрових, матерiально-технiчних, фiнансових, iнформацiйних заходiв щодо введення в дiю закону пiсля прийняття законопроекту;

     3) голосування законопроекту в цiлому.

     3. Пiсля прийняття закону в цiлому внесення до його тексту будь-яких змiн (за винятком виправлення граматичних чи технiчних помилок) допускається лише за пропозицiєю Голови Верховної Ради України в порядку, визначеному цим Регламентом (стаття 126).

     Стаття 124. Рiшення за результатами розгляду законопроектiв у третьому читаннi

     1. За результатами розгляду законопроекту у третьому читаннi Верховна Рада може прийняти рiшення про:

     1) прийняття закону в цiлому i направлення його на пiдпис Президенту України;

     2) перенесення голосування щодо законопроекту в цiлому у зв'язку iз прийняттям рiшення про перенесення розгляду законопроекту або до подання Кабiнетом Мiнiстрiв України проектiв актiв, прийняття яких передбачено в законопроектi, що розглядається;

     3) схвалення тексту законопроекту в цiлому i винесення його на всеукраїнський референдум;

     4) вiдхилення законопроекту.

     2. У разi прийняття рiшення, зазначеного в пунктi 3 частини першої цiєї статтi, винесення законопроекту на всеукраїнський референдум та визначення його результатiв здiйснюються вiдповiдно до положень Конституцiї України та законiв, що регулюють питання проведення всеукраїнського референдуму.

     3. У разi якщо Верховною Радою не прийнято жодного з передбачених пунктами 1 - 3 частини першої цiєї статтi рiшень, законопроект вважається вiдхиленим.

Глава 21
ПIДГОТОВКА ПРИЙНЯТИХ ЗАКОНIВ ДО НАПРАВЛЕННЯ НА ПIДПИС ПРЕЗИДЕНТУ УКРАЇНИ

     Стаття 125. Пiдготовка тексту прийнятого закону для пiдпису Головою Верховної Ради України

     1. Текст закону, прийнятий Верховною Радою, не пiзнiш як у десятиденний строк оформляється головним комiтетом, вiзується головою комiтету та керiвником секретарiату цього комiтету чи особами, якi виконують їх обов'язки, керiвником юридичного пiдроздiлу та керiвником пiдроздiлу, на який в установленому порядку покладено функцiю з оформлення на пiдпис Головi Верховної Ради України прийнятих Верховною Радою актiв, i подається на пiдпис Головi Верховної Ради України. Якщо текст закону завiзований iз зауваженнями, вони разом iз текстом закону подаються Головi Верховної Ради України.

     2. Голова Верховної Ради України пiдписує поданий на пiдпис закон не ранiше двох i не пiзнiше п'яти днiв з дня його подання, крiм випадкiв, передбачених цим Регламентом.

     3. У разi виявлення порушень законодавчої процедури, передбаченої цим Регламентом, наслiдком чого може бути скасування результатiв голосування, а також у разi подання на пiдпис Головi Верховної Ради України тексту закону, не iдентичного тексту законопроекту, прийнятого Верховною Радою, народний депутат у дводенний строк може письмово звернутися до Голови Верховної Ради України з обґрунтованою пропозицiєю про внесення уточнень до прийнятого закону. У цьому разi Голова Верховної Ради України не пiдписує закон без розгляду зазначених пропозицiй Верховною Радою у порядку, передбаченому цим Регламентом (стаття 48).

     4. Пiдписаний закон Голова Верховної Ради України невiдкладно направляє Президентовi України.

     Стаття 126. Порядок усунення неузгодженостей та неточностей прийнятого закону

     1. У разi виявлення у поданому на пiдпис текстi закону редакцiйних неточностей або явних неузгодженостей мiж його положеннями Голова Верховної Ради України може внести на розгляд Верховної Ради пропозицiї щодо усунення таких неточностей чи неузгодженостей.

     2. Питання щодо усунення неузгодженостей чи редакцiйних неточностей у прийнятому законi розглядається Верховною Радою без попереднього включення його до порядку денного пленарного засiдання Верховної Ради у день внесення його Головою Верховної Ради України за умови попереднього отримання народними депутатами документiв, необхiдних для розгляду питання та прийняття рiшення.

     3. До розгляду питання, зазначеного у частинi другiй цiєї статтi, народним депутатам надаються письмовi пропозицiї за пiдписом Голови Верховної Ради України, в яких вiдображається суть неузгодженостей чи редакцiйних неточностей прийнятого закону та формулюються уточнення, якi мають бути внесенi до тексту закону для усунення цих неточностей чи неузгодженостей.

     4. Пiд час розгляду пропозицiй щодо усунення неузгодженостей чи неточностей головуючий на пленарному засiданнi доповiдає суть питання. Загальне обговорення питання не проводиться.

     5. Обговорення та голосування кожної iз внесених Головою Верховної Ради України пропозицiй вiдбувається в порядку голосування пропозицiй i поправок (стаття 45 цього Регламенту).

     6. Пропозицiї, внесенi Головою Верховної Ради України, не пiдтриманi бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради, вважаються вiдхиленими.

     7. Пiсля завершення розгляду пропозицiй Голови Верховної Ради України нове голосування щодо прийняття закону в цiлому не проводиться.

     8. У разi прийняття Верховною Радою хоча б однiєї з пропозицiй, внесеної Головою Верховної Ради України, головний комiтет за участю юридичного та редакцiйного пiдроздiлiв апарату Верховної Ради протягом трьох днiв готує i подає на пiдпис уточнений текст закону.

     9. У разi вiдхилення Верховною Радою всiх пропозицiй Голови Верховної Ради України вiн зобов'язаний у той же день пiдписати ранiше поданий йому для пiдпису текст закону.

Глава 22
ПОВТОРНИЙ РОЗГЛЯД ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ УКРАЇНИ ЗАКОНIВ, ПОВЕРНЕНИХ ПРЕЗИДЕНТОМ УКРАЇНИ

     Стаття 127. Процедурнi наслiдки застосування Президентом України права вето

     1. У разi якщо Президент України застосував право вето щодо прийнятого Верховною Радою закону i у визначений частиною другою статтi 94 Конституцiї України строк повернув закон до Верховної Ради зi своїми вмотивованими i сформульованими пропозицiями, наслiдком цього є скасування результатiв голосування за закон у цiлому i вiдкриття процедури його повторного розгляду у Верховнiй Радi.

     2. Закон, повернений Президентом України до Верховної Ради для повторного розгляду, пiсля його пiдготовки у головному комiтетi розглядається позачергово на пленарному засiданнi Верховної Ради, не пiзнiш як через 30 днiв пiсля його повернення з пропозицiями Президента України, якщо Верховною Радою не прийнято iншого рiшення.

     Стаття 128. Пiдготовка до розгляду пропозицiй Президента України на пленарному засiданнi Верховної Ради

     1. Пропозицiї Президента України до поверненого ним закону розглядаються у головному комiтетi, який здiйснював пiдготовку його остаточної редакцiї.

     2. Iншi комiтети з власної iнiцiативи або за зверненням головного комiтету можуть розглянути пропозицiї Президента України на своїх засiданнях та не пiзнiш як у десятиденний строк з дня надходження такого звернення надiслати свої висновки до головного комiтету.

     3. Пiд час розгляду пропозицiй Президента України до поверненого ним закону головний комiтет вивчає обґрунтованiсть кожної окремої пропозицiї та ухвалює висновок щодо доцiльностi її прийняття чи вiдхилення.

     4. Закон з пропозицiями Президента України подається головним комiтетом у виглядi порiвняльної таблицi, яка мiстить:

     1) текст статей прийнятого закону, до яких Президент України пропонує внести змiни;

     2) текст змiн, запропонованих Президентом України;

     3) рiшення головного комiтету щодо кожної запропонованої пропозицiї i його коротке обґрунтування;

     4) остаточний текст вiдповiдних статей, частин або пунктiв статей, який рекомендується головним комiтетом для прийняття Верховною Радою.

     5. Якщо пропозицiї Президента України зводяться до вимоги вiдхилити прийнятий закон, порiвняльна таблиця не подається.

     6. Пропозицiї Президента України можуть бути направленi Головою Верховної Ради України, а в разi його вiдсутностi - Першим заступником або заступником Голови Верховної Ради України для надання висновку у вiдповiднi структурнi пiдроздiли апарату Верховної Ради. Висновки, пiдготовленi за результатами такої експертизи, направляються Головi Верховної Ради України, головному комiтету та надаються народним депутатам.

     7. Пропозицiї Президента України разом з висновком головного комiтету, порiвняльною таблицею та iншими супровiдними документами надаються народним депутатам не пiзнiш як за три днi до розгляду питання на пленарному засiданнi Верховної Ради.

     Стаття 129. Порядок розгляду на пленарному засiданнi Верховної Ради пропозицiй, якi надiйшли до поверненого Президентом України закону

     1. Пропозицiї Президента України до поверненого ним закону розглядаються в порядку голосування пропозицiй i поправок (стаття 45 цього Регламенту) з урахуванням особливостей, встановлених цiєю главою.

     2. Розгляд пропозицiй Президента України починається з доповiдi цих пропозицiй посадовою особою, визначеною Президентом України. Вiдсутнiсть цiєї посадової особи не перешкоджає розгляду питання. Пiсля доповiдi заслуховується спiвдоповiдь головного комiтету. Доповiдач та спiвдоповiдач вiдповiдають на запитання народних депутатiв.

     3. Пiсля закiнчення доповiдi та спiвдоповiдi головуючий на пленарному засiданнi ставить на голосування пропозицiї, запропонованi Президентом України, у тому порядку, в якому вони викладенi Президентом України, або в iншому визначеному Верховною Радою порядку.

     4. Обговорення окремих пропозицiй Президента України до поверненого ним закону проводиться лише за процедурним рiшенням Верховної Ради.

     Стаття 130. Голосування пропозицiй Президента України до поверненого ним закону

     1. У разi якщо Президент України пропонує вiдхилити прийнятий закон, голосування проводиться щодо вiдхилення закону в цiлому. Якщо пропозицiя про вiдхилення закону в цiлому пiдтримана бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради, закон вважається вiдхиленим.

     2. У разi якщо пропозицiя Президента України про вiдхилення закону в цiлому не пiдтримана Верховною Радою, голосування проводиться щодо повторного прийняття закону в цiлому (долання вето), i вiн вважається прийнятим у цiлому, якщо на його пiдтримку отримано не менш як двi третини голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради, пiсля чого закон направляється на пiдпис Президенту України.

     3. Якщо пропозицiя Президента України не пiдтримана бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради, вона вважається вiдхиленою. Текст статтi, до якої вносилася пропозицiя Президента України, залишається у попереднiй редакцiї.

     4. Пiсля завершення голосування пропозицiй Президента України проводиться голосування щодо прийняття закону в цiлому.

     5. У разi прийняття всiх пропозицiй Президента України закон вважається прийнятим у цiлому, якщо за нього проголосувала бiльшiсть народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради.

     6. Якщо Верховна Рада пiд час повторного розгляду частково прийняла пропозицiї Президента України i проголосувала за закон не менш як двома третинами голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради, вiн вважається знову прийнятим з подоланням вето.

     7. Якщо Верховна Рада пiд час повторного розгляду повнiстю вiдхиляє пропозицiї Президента України, вона має прийняти цей закон у цiлому не менш як двома третинами голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради.

     8. За рiшенням Верховної Ради не прийнятий пiсля повторного розгляду закон може бути направлений на доопрацювання до головного комiтету, який не пiзнiш як у тридцятиденний строк пiсля дня розгляду Верховною Радою цього закону зобов'язаний повторно внести його на розгляд Верховної Ради. Якщо рiшення Верховної Ради про направлення закону на доопрацювання до головного комiтету не прийнято, вiн вважається вiдхиленим.

     9. Якщо пiсля доопрацювання в головному комiтетi на пленарному засiданнi Верховної Ради при наступному повторному розглядi закон не отримав необхiдної кiлькостi голосiв народних депутатiв на пiдтримку, вiн вважається вiдхиленим.

     Стаття 131. Направлення закону, прийнятого пiсля повторного розгляду, на пiдпис Президенту України

     1. Прийнятий пiсля повторного розгляду закон iз пропозицiями Президента України оформляється головним комiтетом (стаття 125 цього Регламенту) i подається на пiдпис Головi Верховної Ради України, який пiдписує та невiдкладно направляє його Президентовi України.

     Стаття 132. Офiцiйне оприлюднення Головою Верховної Ради України повторно прийнятого закону.

     1. У разi якщо Президент України не пiдписав закон, прийнятий Верховною Радою пiд час повторного розгляду не менш як двома третинами голосiв народних депутатiв вiд її конституцiйного складу, Голова Верховної Ради України невiдкладно офiцiйно оприлюднює такий закон i опублiковує за своїм пiдписом.

Глава 23
ПРИЙНЯТТЯ ПОСТАНОВ ТА IНШИХ АКТIВ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

     Стаття 133. Порядок прийняття постанов та iнших актiв Верховної Ради

     1. Постанови та iншi акти (резолюцiї, декларацiї, звернення, заяви) Верховної Ради, визначенi статтею 46 цього Регламенту, Верховна Рада приймає бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд її конституцiйного складу, крiм випадкiв, визначених Конституцiєю України.

     2. Постанови Верховної Ради приймаються з конкретних питань з метою здiйснення її установчої, органiзацiйної, контрольної та iнших функцiй.

     3. Постанови та iншi акти Верховної Ради приймаються з дотриманням процедури, передбаченої для розгляду законопроектiв у першому читаннi з прийняттям їх у цiлому, якщо Верховною Радою не прийнято iншого рiшення.

     4. Постанови та iншi акти, прийнятi Верховною Радою, пiдписує та оприлюднює Голова Верховної Ради України.

     5. Постанови, прийнятi Верховною Радою, набирають чинностi з дня їх офiцiйного оприлюднення, якщо ними не передбачено iнше.

Глава 24
ОПУБЛIКУВАННЯ, ЗБЕРIГАННЯ ЗАКОНIВ, ПОСТАНОВ ТА IНШИХ АКТIВ, ПРИЙНЯТИХ ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ УКРАЇНИ

     Стаття 134. Опублiкування, зберiгання законiв, постанов та iнших актiв Верховної Ради

     1. Пiдписанi Президентом України закони та закони, якi офiцiйно оприлюдненi Головою Верховної Ради України, публiкуються в газетi "Голос України" та у "Вiдомостях Верховної Ради України". Публiкацiя законiв у цих друкованих засобах масової iнформацiї вважається офiцiйною.

     2. Пiдписанi Головою Верховної Ради України постанови та iншi акти Верховної Ради не пiзнiше наступного дня пiсля їх пiдписання передаються апаратом Верховної Ради для опублiкування в газетi "Голос України" та у "Вiдомостях Верховної Ради України".

     3. У разi виявлення невiдповiдностi опублiкованого закону, постанови чи iншого акта Верховної Ради його оригiналу, не пiзнiш як через десять днiв з дня виявлення невiдповiдностi публiкується в газетi "Голос України" та в черговому номерi "Вiдомостей Верховної Ради України" уточнений текст закону, постанови чи iншого акта Верховної Ради.

     4. Пiдписаний Президентом України закон, а також пiдписанi Головою Верховної Ради України постанови та iншi акти Верховної Ради є оригiналами i зберiгаються в апаратi Верховної Ради в установленому порядку. Всi iншi примiрники закону, постанови та iнших актiв Верховної Ради є копiями.

     Стаття 135. Справа закону

     1. Пiсля набрання чинностi законом апарат Верховної Ради разом з вiдповiдним головним комiтетом веде справу закону, яка мiстить:

     1) прийнятий текст закону;

     2) прийнятий Верховною Радою план органiзацiйних, кадрових, матерiально-технiчних, фiнансових, iнформацiйних заходiв для реалiзацiї положень прийнятого закону, а також повiдомлення, що надiйшли до Верховної Ради, про хiд виконання цього плану Кабiнетом Мiнiстрiв України;

     3) перелiк i тексти прийнятих Президентом України, Кабiнетом Мiнiстрiв України, мiнiстерствами, iншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актiв на виконання положень цього закону;

     4) повiдомлення Верховного Суду України, вищих спецiалiзованих судiв України, Мiнiстерства юстицiї України, Генеральної прокуратури України, iнших органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування, їх посадових осiб про дотримання положень закону, а також у разi надходження їх пропозицiй щодо пiдвищення ефективностi дiї цього закону;

     5) документи, вiдповiднi остаточнi редакцiї тексту закону, пов'язанi iз змiною, втратою чинностi закону;

     6) рiшення та висновки Конституцiйного Суду України щодо закону, роз'яснення Верховного Суду України щодо положень закону, якщо такi є.

Роздiл V
РОЗГЛЯД ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ УКРАЇНИ ПИТАНЬ ЗА СПЕЦIАЛЬНИМИ ПРОЦЕДУРАМИ

Глава 25
РОЗГЛЯД ЗАКОНОПРОЕКТIВ ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМIН ДО КОНСТИТУЦIЇ УКРАЇНИ

     Стаття 136. Законодавство про порядок внесення Верховною Радою змiн до Конституцiї України

     1. Порядок дiяльностi Верховної Ради щодо внесення змiн до Конституцiї України визначається Конституцiєю України, цiєю главою Регламенту та iншими його нормами, що не суперечать положенням цiєї глави.

     Стаття 137. Суб'єкти права подання до Верховної Ради законопроектiв про внесення змiн до Конституцiї України, пропозицiй, поправок до них та пропозицiй щодо їх розгляду

     1. Суб'єктами права подання до Верховної Ради законопроектiв про внесення змiн до Конституцiї України є Президент України, народнi депутати у кiлькостi, зазначенiй у статтi 154 та частинi першiй статтi 156 Конституцiї України.

     2. Суб'єктами права подання до Верховної Ради пропозицiй, поправок до законопроектiв про внесення змiн до Конституцiї України є Президент України, а також народнi депутати у кiлькостi, яка передбачена статтею 154, частиною першою статтi 156 Конституцiї України для подання до Верховної Ради вiдповiдних законопроектiв.

     3. Пiд час пiдготовки i розгляду у Верховнiй Радi законопроектiв про внесення змiн до Конституцiї України, пропозицiй, поправок до них або питань, пов'язаних з ними, пропозицiї щодо порядку i результатiв їх розгляду подаються народними депутатами у загальному порядку, встановленому Законом України "Про статус народного депутата України" та цим Регламентом.

     4. Суб'єкти права подання до Верховної Ради законопроектiв про внесення змiн до Конституцiї України, пропозицiй, поправок до них, пропозицiй щодо порядку i результатiв їх розгляду зазначають у письмовiй формi, хто в разi необхiдностi представлятиме їхнi правовi позицiї пiд час пiдготовки i розгляду у Верховнiй Радi та її органах поданих ними документiв (до трьох осiб). Особами, уповноваженими представляти у Верховнiй Радi та її органах законопроекти про внесення змiн до Конституцiї України, пропозицiї та поправки до них, поданi народними депутатами, можуть бути лише народнi депутати з числа тих, хто пiдписав подання про внесення до Верховної Ради вiдповiдних законопроектiв про внесення змiн до Конституцiї України, пропозицiй, поправок до них i повноваження яких не припиненi; замiна таких представникiв здiйснюється шляхом подання звернення з дотриманням вимог щодо кiлькостi пiдписiв народних депутатiв (стаття 139 цього Регламенту).

     Стаття 138. Порядок подання до Верховної Ради законопроектiв про внесення змiн до Конституцiї України, пропозицiй та поправок до них

     1. Подання до Верховної Ради законопроектiв про внесення змiн до Конституцiї України, пропозицiй та поправок до них здiйснюється iз застосуванням вiдповiдно статей 154, 156, 157, 158 Конституцiї України, а також положень частин першої, четвертої статтi 85, статей 86, 87, 89 цього Регламенту та з урахуванням вимог цiєї глави Регламенту.

     2. Суб'єкт права подання (iнiцiатор подання) до Верховної Ради законопроектiв про внесення змiн до Конституцiї України, пропозицiй та поправок до них подає їх до Верховної Ради iз письмовим поданням за своїм пiдписом (пiдписами), при цьому пiдпис народного депутата не вiдкликається.

     3. Законопроект про внесення змiн до Конституцiї України повинен мiстити положення про термiн набрання ним чинностi як закону.

     4. Законопроект про внесення змiн до роздiлу I "Загальнi засади", роздiлу III "Вибори. Референдум" i роздiлу XIII "Внесення змiн до Конституцiї України" не повинен мiстити положень про внесення змiн до iнших роздiлiв Конституцiї України, за винятком лише редакцiйно уточнюючих змiн, якi викликанi вiдповiдними змiнами норм роздiлiв I, III, XIII Конституцiї України. Затвердження всеукраїнським референдумом таких редакцiйно уточнюючих змiн до iнших роздiлiв Конституцiї України не виключає прийняття в майбутньому Верховною Радою змiн до тих же положень вiдповiдно до статтi 155, частини другої статтi 158 Конституцiї України.

     5. Законопроект про внесення змiн до Конституцiї України, окремо поданий до Верховної Ради вiдповiдно до статтi 154 Конституцiї України, не повинен мiстити положень, якi у зв'язку iз системною єднiстю норм Конституцiї України зумовлюють необхiднiсть внесення змiн до роздiлiв Конституцiї України, зазначених у статтi 156 Конституцiї України.

     6. У разi виникнення необхiдностi одночасного комплексного внесення змiн як до роздiлiв Конституцiї України, зазначених у статтi 155, так i до роздiлiв, зазначених у частинi першiй статтi 156 Конституцiї України, iнiцiатор подання таких змiн до Конституцiї України подає до Верховної Ради одночасно два окремих законопроекти (пов'язанi законопроекти). Такi законопроекти повиннi мiстити також положення, якi передбачають поєднане та узгоджене в часi набрання ними чинностi, та згiдно з якими в разi неприйняття Верховною Радою чи незатвердження всеукраїнським референдумом одного iз них, iнший, пов'язаний з ним, не набирає чинностi.

     7. Подання до Верховної Ради законопроекту про внесення змiн до роздiлiв I, III, XIII Конституцiї України супроводжується одночасним поданням i законопроекту, яким передбачається видiлення коштiв з Державного бюджету України на проведення всеукраїнського референдуму щодо змiн Конституцiї України.

     8. Пояснювальна записка до законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України, крiм загальних положень, передбачених у цьому Регламентi (частина перша статтi 86), повинна висвiтлювати також питання, зазначенi в пунктах 2 - 10, 14 частини другої статтi 140 цього Регламенту.

     9. Альтернативнi законопроекти подаються до Верховної Ради лише протягом 14 днiв пiсля надання народним депутатам законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України. У разi пiдписання народним депутатом письмового подання про внесення двох i бiльше альтернативних законопроектiв про внесення змiн до Конституцiї України, його пiдпис у поданнях щодо внесення другого i наступних за часом альтернативних законопроектiв не пiдлягає врахуванню.

     Стаття 139. Вiдкликання законопроектiв про внесення змiн до Конституцiї України, пропозицiй, поправок до них

     1. Законопроект про внесення змiн до Конституцiї України вважається вiдкликаним за письмовим зверненням iнiцiатора його подання до Верховної Ради, якщо зазначений законопроект ще не включено до порядку денного сесiї Верховної Ради. Про вiдкликання законопроекту оголошується на найближчому пленарному засiданнi Верховної Ради.

     2. Законопроект про внесення змiн до Конституцiї України, який включено до порядку денного сесiї Верховної Ради, але постанова про звернення Верховної Ради щодо нього ще не направлена Верховною Радою до Конституцiйного Суду України, може бути вiдкликаний лише за згодою Верховної Ради. Така згода надається шляхом прийняття рiшення про виключення вiдповiдного законопроекту з порядку денного сесiї Верховної Ради.

     3. Звернення про вiдкликання законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України, поданого до Верховної Ради народними депутатами, повинно бути пiдписано бiльшiстю народних депутатiв, якi подавали законопроект, але не менш як третиною вiд конституцiйного складу Верховної Ради щодо законопроекту, зазначеного в статтях 154, 155 Конституцiї України, а щодо законопроекту, зазначеного в статтi 156 Конституцiї України, - не менш як двома третинами вiд конституцiйного складу Верховної Ради.

     4. Пропозицiя, поправка до законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України може бути вiдкликана за письмовим зверненням iнiцiатора її подання до Верховної Ради до моменту голосування Верховної Ради щодо її прийняття. До звернення народних депутатiв про вiдкликання поданої ними пропозицiї, поправки застосовуються положення частини третьої цiєї статтi.

     5. За письмовим зверненням iнiцiатора подання до Верховної Ради законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України або за письмовою вмотивованою пропозицiєю народного депутата Верховна Рада може вiдкликати iз Конституцiйного Суду України своє звернення про надання висновку Конституцiйним Судом України щодо вiдповiдностi законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України вимогам статей 157 i 158 Конституцiї України у будь-який час до дня його першого розгляду на пленарному засiданнi Конституцiйного Суду України (частина перша статтi 44 Закону України "Про Конституцiйний Суд України"). Постанову про вiдкликання свого звернення Верховна Рада приймає бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд її конституцiйного складу без окремого включення питання про її розгляд до порядку денного сесiї Верховної Ради. Щодо конкретного законопроекту це питання у Верховнiй Радi може порушуватися лише один раз.

     6. У разi отримання Верховною Радою ухвали Конституцiйного Суду України про вiдмову у вiдкриттi або про припинення конституцiйного провадження у зв'язку з вiдкликанням Верховною Радою свого звернення до Конституцiйного Суду України, вiдповiдний законопроект про внесення змiн до Конституцiї України вважається знятим з розгляду (без додаткового голосування щодо цього питання), про що головуючий на найближчому пленарному засiданнi Верховної Ради робить повiдомлення.

     Стаття 140. Пiдготовка до розгляду питання про включення законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України до порядку денного сесiї Верховної Ради та про порядок продовження роботи над ним

     1. Пiдготовка до розгляду питання про включення законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України до порядку денного сесiї Верховної Ради та про порядок продовження роботи над ним здiйснюється вiдповiдно до положень цiєї статтi, частин першої, другої, четвертої, п'ятої статтi 88, статтi 91, частини першої статтi 93, частин першої, третьої, четвертої, п'ятої статтi 98, частини четвертої статтi 105, частин другої, третьої, четвертої статтi 106 цього Регламенту з дотриманням вимог, передбачених частиною другою статтi 112 цього Регламенту.

     2. Головний комiтет та iншi комiтети, яким була доручена пiдготовка до розгляду питання про включення законопроекту до порядку денного сесiї та про порядок продовження роботи над ним, вiдповiдно до предметiв їх вiдання готують висновки:

     1) про те, належним чи неналежним суб'єктом права подання законопроектiв про внесення змiн до Конституцiї України подано до Верховної Ради законопроект;

     2) щодо того, чи прийняття поданого вiдповiдно до статтi 154 Конституцiї України законопроекту не потребує викликаного системною єднiстю норм Конституцiї України одночасного внесення змiн до роздiлiв Конституцiї України, зазначених у статтi 156 Конституцiї України;

     3) щодо вiдповiдностi поданого законопроекту вимогам частини другої статтi 156 Конституцiї України;

     4) про те, чи прийняття запропонованих у законопроектi змiн до Конституцiї України не призведе до порушення мiжнародних зобов'язань України;

     5) щодо полiтичної, соцiальної, економiчної доцiльностi (чи необхiдностi) прийняття такого законопроекту взагалi;

     6) про наявнiсть чи вiдсутнiсть у законопроектi таких положень (або подiбних до них), якi в ранiше наданих висновках та прийнятих рiшеннях Конституцiйного Суду України визнавалися такими, що скасовують чи обмежують права та свободи людини i громадянина або спрямованi на лiквiдацiю незалежностi чи на порушення територiальної цiлiсностi України;

     7) стосовно того, чи iснують сумнiви (зокрема у комiтету, науковцiв, експертiв) щодо вiдповiдностi законопроекту вимогам статей 157 i 158 Конституцiї України;

     8) про наявнiсть ранiше наданого висновку Конституцiйного Суду України щодо вiдповiдностi законопроекту вимогам статей 157 i 158 Конституцiї України, якщо законопроект повторно подано до Верховної Ради в незмiннiй редакцiї його положень;

     9) стосовно правових наслiдкiв для суб'єктiв правовiдносин, якi можуть настати у зв'язку з внесенням до чинної Конституцiї України запропонованих у законопроектi змiн;

     10) щодо повноти, чiткостi, несуперечливостi та системностi регулювання положеннями запропонованого законопроекту вiдповiдних суспiльних вiдносин на конституцiйному рiвнi, та чи потребуватиме поданий законопроект прийняття до нього пропозицiй i поправок, у тому числi редакцiйно уточнюючого характеру;

     11) щодо доцiльностi (чи необхiдностi) направлення законопроекту пiсля включення його до порядку денного сесiї на наукову, юридичну чи iншу експертизу, проведення наукового пошуку чи дослiдження у строк до прийняття Верховною Радою постанови про звернення (стаття 143 цього Регламенту) до Конституцiйного Суду України;

     12) щодо доцiльностi опублiкування законопроекту для всенародного обговорення у строк до прийняття Верховною Радою постанови про звернення до Конституцiйного Суду України щодо цього законопроекту;

     13) про доцiльнi строки проведення всеукраїнського референдуму щодо змiн Конституцiї України, якщо законопроект поданий вiдповiдно до частини першої статтi 156 Конституцiї України;

     14) з питань, зазначених у частинi третiй статтi 86, частинi третiй статтi 106 цього Регламенту, а також щодо законопроекту, зазначеного в частинi сьомiй статтi 138 цього Регламенту, яким передбачається видiлення коштiв з Державного бюджету України на проведення всеукраїнського референдуму;

     15) щодо пропозицiй про порядок розгляду поданого законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України, якщо такi пропозицiї є.

     3. У разi наявностi своєчасно поданих альтернативних законопроектiв висновки, зазначенi в частинi другiй цiєї статтi, готуються щодо кожного з них.

     4. Пов'язанi законопроекти про внесення змiн до Конституцiї України, зазначенi в частинi шостiй статтi 138 цього Регламенту, готуються до включення їх до порядку денного сесiї Верховної Ради одним питанням.

     5. За результатами пiдготовки до розгляду питання про включення законопроекту до порядку денного сесiї Верховної Ради та про порядок продовження роботи над ним головний комiтет подає Верховнiй Радi висновки, зокрема:

     1) щодо включення чи невключення до порядку денного сесiї Верховної Ради вiдповiдного законопроекту;

     2) який з альтернативних законопроектiв про внесення змiн до Конституцiї України включити до порядку денного сесiї Верховної Ради чи не включати жодного (якщо альтернативнi законопроекти є);

     3) щодо строку прийняття Верховною Радою постанови про звернення до Конституцiйного Суду України стосовно законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України;

     4) щодо доцiльностi створення тимчасової спецiальної комiсiї для продовження роботи над законопроектом пiсля його включення до порядку денного сесiї Верховної Ради.

     6. До поданих висновкiв головний комiтет готує необхiднi проекти актiв для прийняття Верховною Радою рiшень щодо них. Зазначенi проекти актiв вiзуються i подаються до Верховної Ради головним комiтетом. Якщо головний комiтет не подає до своїх висновкiв проекти актiв, то Голова Верховної Ради України на пленарному засiданнi вносить їх вiд свого iменi.

     7. Висновки комiтетiв, доданi до них проекти рiшень Верховної Ради та iншi необхiднi матерiали надаються народним депутатам не пiзнiш як за 10 днiв до дня розгляду Верховною Радою питання про включення законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України до порядку денного сесiї Верховної Ради та про порядок продовження роботи над ним.

     Стаття 141. Розгляд Верховною Радою питання про включення законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України до порядку денного сесiї Верховної Ради та про порядок продовження роботи над ним

     1. Обговорення питання про включення законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України до порядку денного сесiї Верховної Ради та про порядок продовження роботи над ним проводиться вiдповiдно до статтi 30 цього Регламенту. Скорочена процедура обговорення в такому випадку не може бути застосована.

     2. Якщо законопроект про внесення змiн до Конституцiї України поданий до Верховної Ради народними депутатами, то Президентовi України або уповноваженiй ним особi надається слово для виступу (стiльки часу, скiльки й доповiдачу) пiсля виступiв осiб, зазначених у пунктi 4 частини першої статтi 30 цього Регламенту. Запитання Президентовi України або уповноваженiй ним особi не ставляться.

     3. На пленарному засiданнi Верховної Ради обговорюються, зокрема, питання, зазначенi в частинах другiй - шостiй статтi 140 цього Регламенту.

     4. Верховна Рада включає до порядку денного сесiї Верховної Ради законопроект про внесення змiн до Конституцiї України для того, щоб направити його iз зверненням Верховної Ради до Конституцiйного Суду України для отримання висновку, передбаченого статтею 159 Конституцiї України, попередньо схвалити законопроект i прийняти (стаття 155 Конституцiї України) чи прийняти i направити його Президентовi України для винесення на всеукраїнський референдум (частина перша статтi 156 Конституцiї України) у незмiннiй редакцiї. Рiшення про включення законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України до порядку денного сесiї Верховної Ради приймається бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради.

     5. За результатами обговорення питання про включення законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України до порядку денного сесiї Верховної Ради та про порядок продовження роботи над ним Верховна Рада може прийняти рiшення про:

     1) включення законопроекту (одного з альтернативних), обох пов'язаних законопроектiв (частина шоста статтi 138 цього Регламенту) до порядку денного сесiї Верховної Ради;

     2) включення законопроекту (одного з альтернативних), обох пов'язаних законопроектiв до порядку денного сесiї Верховної Ради та одночасне звернення до Конституцiйного Суду України про надання Конституцiйним Судом України висновку щодо вiдповiдностi законопроекту (обох пов'язаних законопроектiв) вимогам статей 157 i 158 Конституцiї України;

     3) вiдкладення прийняття рiшення щодо включення законопроекту (альтернативних законопроектiв), обох пов'язаних законопроектiв до порядку денного сесiї Верховної Ради.

     6. У разi якщо жодне iз запропонованих рiшень у пунктах 1, 2, 3 частини п'ятої цiєї статтi не пiдтримано Верховної Радою, законопроект вважається таким, що знятий з розгляду Верховною Радою.

     7. Приймаючи рiшення про включення законопроекту (одного з альтернативних), обох пов'язаних законопроектiв до порядку денного сесiї Верховної Ради (пункт 1 частини п'ятої цiєї статтi), Верховна Рада вирiшує, зокрема, питання про:

     1) пiдготовку питання про прийняття Верховною Радою постанови про звернення Верховної Ради до Конституцiйного Суду України щодо законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України;

     2) опублiкування законопроекту для всенародного обговорення у строк до прийняття Верховною Радою постанови про звернення до Конституцiйного Суду України щодо законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України;

     3) направлення законопроекту на наукову, юридичну чи iншу експертизу, проведення наукового пошуку чи дослiдження у строк до прийняття Верховною Радою постанови про звернення до Конституцiйного Суду України щодо законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України;

     4) вiдкладення прийняття Верховною Радою постанови про звернення до Конституцiйного Суду України щодо законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України до настання певних обставин чи здiйснення певних дiй.

     8. У разi якщо рiшення про опублiкування законопроекту для всенародного обговорення (пункт 2 частини сьомої цiєї статтi) не прийнято, законопроект пiдлягає опублiкуванню в офiцiйних друкованих виданнях для вiдома громадян i може бути опублiкований в iнших друкованих виданнях. При цьому повиннi бути вказанi всi розробники законопроекту (чи його структурних частин), а також iнiцiатор його подання до Верховної Ради.

     9. У разi включення законопроекту до порядку денного сесiї Верховна Рада може прийняти рiшення про створення тимчасової спецiальної комiсiї як головної для продовження роботи над законопроектом про внесення змiн до Конституцiї України.

     Стаття 142. Пiдготовка законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України до попереднього схвалення або прийняття його Верховною Радою

     1. Пiдготовка законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України до попереднього схвалення його Верховною Радою (стаття 155 Конституцiї України) або прийняття (частина перша статтi 156 Конституцiї України) здiйснюється лише пiсля включення вiдповiдного законопроекту до порядку денного сесiї Верховної Ради.

     2. У разi прийняття Верховною Радою рiшення про опублiкування законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України для всенародного обговорення в офiцiйному друкованому виданнi повиннi бути вказанi всi розробники законопроекту (чи його структурних частин), а також iнiцiатор його подання до Верховної Ради. Пропозицiї i зауваження, що надiйшли в ходi всенародного обговорення законопроекту, узагальнюються i попередньо розглядаються комiтетами Верховної Ради, яким доручено опрацювання законопроекту. Узагальненi матерiали комiтети надсилають головному комiтету, який їх остаточно опрацьовує i доповiдає про них Верховнiй Радi (пiд час обговорення на пленарному засiданнi Верховної Ради питання про прийняття постанови про звернення Верховної Ради до Конституцiйного Суду України).

     3. Пiсля реалiзацiї заходiв, передбачених у частинi другiй цiєї статтi, пунктах 3, 4 частини сьомої, частинi дев'ятiй статтi 141 цього Регламенту, головний комiтет та iншi комiтети, яким була доручена подальша робота над законопроектом про внесення змiн до Конституцiї України, готують вiдповiднi висновки для розгляду Верховною Радою питання про прийняття постанови про звернення Верховної Ради до Конституцiйного Суду України, зазначеної у статтi 143 цього Регламенту. Одночасно готується на перше читання й законопроект, яким передбачається видiлення коштiв з Державного бюджету України для проведення всеукраїнського референдуму, якщо законопроект про внесення змiн до Конституцiї України поданий вiдповiдно до частини першої статтi 156 Конституцiї України. Такi документи надаються народним депутатам не пiзнiш як за 10 днiв до дня їх розгляду Верховною Радою.

     4. Обговорення на пленарному засiданнi Верховної Ради питання про прийняття постанови про звернення Верховної Ради до Конституцiйного Суду України здiйснюється у спосiб, зазначений у частинах першiй - третiй статтi 141 цього Регламенту. Одночасно обговорюється проект постанови про звернення Верховної Ради до Конституцiйного Суду України та в першому читаннi законопроект, яким передбачається видiлення коштiв з Державного бюджету України на проведення всеукраїнського референдуму, якщо законопроект про внесення змiн до Конституцiї України поданий вiдповiдно до частини першої статтi 156 Конституцiї України.

     5. Пов'язанi законопроекти, якi передбачають комплексне внесення змiн до рiзних роздiлiв Конституцiї України, обговорюються на пленарному засiданнi Верховної Ради одночасно, i рiшення про їх одночасне направлення за одним зверненням Верховної Ради до Конституцiйного Суду України для надання Конституцiйним Судом України вiдповiдного висновку оформляється однiєю постановою Верховної Ради.

     6. У разi якщо постанову про звернення Верховної Ради до Конституцiйного Суду України не прийнято i законопроект не виключено шляхом голосування з порядку денного сесiї, Верховна Рада вирiшує питання про змiст i строки подальшої роботи над законопроектом. Якщо Верховна Рада не прийняла постанову про звернення Верховної Ради до Конституцiйного Суду України i не визначила змiст та строки подальшої роботи над законопроектом, вiн вважається таким, що знятий з розгляду.

     7. Законопроект про внесення змiн до Конституцiї України пiдлягає направленню до Конституцiйного Суду України для отримання висновку, передбаченого статтею 159 Конституцiї України, i у разi якщо вiн iз дотриманням строкiв, зазначених у частинi другiй статтi 156, частинi першiй статтi 158 Конституцiї України, повторно поданий у незмiннiй редакцiї до Верховної Ради України i щодо нього є ранiше наданий позитивний висновок Конституцiйного Суду України про вiдповiднiсть законопроекту вимогам статей 157 i 158 Конституцiї України.

     8. Пiсля прийняття постанови про звернення Верховної Ради до Конституцiйного Суду України стосовно законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України, поданого вiдповiдно до частини першої статтi 156 Конституцiї України, проводиться голосування щодо прийняття в першому читаннi законопроекту, яким передбачається видiлення коштiв з Державного бюджету України на проведення всеукраїнського референдуму щодо змiн Конституцiї України.

     9. Отриманий Верховною Радою висновок Конституцiйного Суду України щодо вiдповiдностi законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України вимогам статей 157 i 158 Конституцiї України невiдкладно надається народним депутатам, направляється Президентовi України, i про його отримання головуючий на найближчому пленарному засiданнi Верховної Ради робить повiдомлення.

     10. Висновок Конституцiйного Суду України щодо законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України є обов'язковим для розгляду Верховною Радою.

     11. Якщо у висновку Конституцiйного Суду України законопроект визнаний в цiлому таким, що вiдповiдає вимогам статей 157 i 158 Конституцiї України, i щодо його положень Конституцiйний Суд України не висловив застережень, то розгляд питання про попереднє схвалення законопроекту (стаття 155 Конституцiї України) чи, вiдповiдно, прийняття законопроекту (частина перша статтi 156 Конституцiї України) включається до порядку денного пленарного засiдання Верховної Ради не ранiше нiж через сiм днiв пiсля надання народним депутатам вiдповiдного висновку головного комiтету або в iнший визначений Верховною Радою строк. Головний комiтет та iншi комiтети, яким була доручена подальша робота над законопроектом, готують висновки щодо законопроекту.

     Стаття 143. Звернення Верховної Ради до Конституцiйного Суду України про надання висновку Конституцiйним Судом України щодо вiдповiдностi законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України вимогам статей 157 i 158 Конституцiї України

     1. Звернення Верховної Ради до Конституцiйного Суду України про надання висновку Конституцiйним Судом України щодо вiдповiдностi законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України вимогам статей 157 i 158 Конституцiї України приймається у формi постанови Верховної Ради. Постанова про звернення Верховної Ради до Конституцiйного Суду України повинна мiстити положення про:

     1) звернення Верховної Ради до Конституцiйного Суду України про надання Конституцiйним Судом України висновку щодо вiдповiдностi включеного до порядку денного сесiї Верховної Ради конкретно означеного законопроекту (або обох пов'язаних законопроектiв) про внесення змiн до Конституцiї України (iз вказiвкою реєстрацiйних реквiзитiв та iнiцiатора подання законопроекту до Верховної Ради) вимогам статей 157 i 158 Конституцiї України;

     2) направлення цiєї постанови до Конституцiйного Суду України (законопроект додається);

     3) дату набрання чинностi цiєю постановою.

     2. До звернення Верховної Ради до Конституцiйного Суду України надається текст зареєстрованого законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України.

     3. Одночасно iз зверненням Верховної Ради до Конституцiйного Суду України направляються:

     1) копiя зареєстрованого звернення до Верховної Ради iнiцiатора подання до Верховної Ради законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України (пiдписи народних депутатiв посвiдчуються);

     2) пояснювальна записка, подана разом iз законопроектом iнiцiатором подання до Верховної Ради законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України;

     3) текст постанови Верховної Ради про включення законопроекту до порядку денного сесiї Верховної Ради, якщо вона прийнята окремо вiд постанови про звернення Верховної Ради до Конституцiйного Суду України;

     4) висновки комiтетiв, документи та iншi матерiали, якi надавалися народним депутатам у зв'язку з розглядом Верховною Радою питань про включення законопроекту до порядку денного сесiї; прийняття постанови про звернення Верховної Ради до Конституцiйного Суду України; прийняття пропозицiй, поправок до законопроекту перед повторним направленням його iз зверненням Верховної Ради до Конституцiйного Суду України (частина третя статтi 146 цього Регламенту);

     5) стенограми пленарних засiдань, на яких розглядалися питання, зазначенi в пунктi 4 цiєї частини.

     4. Щодо пов'язаних законопроектiв, зазначених у частинi шостiй статтi 138 цього Регламенту, Верховна Рада приймає одну постанову про звернення до Конституцiйного Суду України.

     5. Звернення Верховної Ради разом з матерiалами, зазначеними у частинi третiй цiєї статтi, невiдкладно направляються Головою Верховної Ради України до Конституцiйного Суду України, про що головуючий на найближчому пленарному засiданнi Верховної Ради робить повiдомлення.

     Стаття 144. Попереднє схвалення, прийняття Верховною Радою законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України, який за висновком Конституцiйного Суду України вiдповiдає вимогам статей 157, 158 Конституцiї України

     1. Попереднє схвалення, прийняття законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України здiйснюється з урахуванням вимог статтi 155, частини першої статтi 156, частини другої статтi 158, статтi 159 Конституцiї України, частини десятої статтi 142 цього Регламенту.

     2. Питання про попереднє схвалення законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України (стаття 155 Конституцiї України) не може розглядатися Верховною Радою на останнiй сесiї строку її повноважень. Питання про попереднє схвалення та подальший розгляд такого законопроекту включається до порядку денного першої сесiї новообраної Верховної Ради без голосування.

     3. Новообрана Верховна Рада не може розглядати питання про прийняття законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України, який вiдповiдно до статтi 155 Конституцiї України був попередньо схвалений Верховною Радою попереднього скликання, але голосування щодо прийняття якого як закону не проводилося. У такому випадку законопроект про внесення змiн до Конституцiї України вважається не прийнятим Верховною Радою попереднього скликання i до нього застосовуються вимоги частини першої статтi 158 Конституцiї України.

     4. Якщо у разi припинення повноважень Верховної Ради нею не розглянуто питання про прийняття вiдповiдно до частини першої статтi 156 Конституцiї України законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України, щодо якого є не розглянутий Верховною Радою висновок Конституцiйного Суду України, питання про розгляд зазначеного законопроекту включається до порядку денного першої сесiї новообраної Верховної Ради без голосування.

     5. Верховна Рада може розглянути питання i прийняти рiшення про попереднє схвалення законопроекту вiдповiдно до статтi 155 Конституцiї України чи прийняття законопроекту вiдповiдно до частини першої статтi 156 Конституцiї України за умови, що такий законопроект за висновком Конституцiйного Суду України вiдповiдає вимогам статей 157, 158 Конституцiї України i щодо його положень Конституцiйний Суд України не висловив застережень.

     6. Верховна Рада може прийняти законопроект, передбачений статтею 155 Конституцiї України, за умови, що законопроект за висновком Конституцiйного Суду України визнаний таким, що вiдповiдає вимогам статей 157, 158 Конституцiї України, та Конституцiйний Суд України не висловив щодо нього застережень, i цей законопроект вiдповiдно до статтi 155 Конституцiї України був попередньо схвалений Верховною Радою цього ж скликання на попереднiй черговiй чи позачерговiй сесiї Верховної Ради.

     7. Обговорення на пленарному засiданнi Верховної Ради питань про попереднє схвалення (стаття 155 Конституцiї України) чи прийняття (стаття 155, частина перша статтi 156 Конституцiї України) законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України проводиться в порядку, передбаченому статтею 30 цього Регламенту з наданням слова Президенту України або уповноваженiй ним особi у разi присутностi їх на пленарному засiданнi. Не допускається внесення i обговорення пропозицiй, поправок до законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України, а також постановка питань про вiдкладення розгляду законопроекту, за винятком тих питань, якi спрямованi на узгоджене в часi прийняття законопроектiв, зазначених у частинi десятiй цiєї статтi.

     8. Пiсля обговорення законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України на голосування ставиться, вiдповiдно, питання про його попереднє схвалення (стаття 155 Конституцiї України) чи прийняття в цiлому (стаття 155, частина перша статтi 156 Конституцiї України). Голосування проводиться поiменно шляхом подачi iменних бюлетенiв з особистими пiдписами народних депутатiв. Законопроект, який не отримав (згiдно iз статтею 155 чи, вiдповiдно, частиною першою статтi 156 Конституцiї України) необхiдної кiлькостi голосiв народних депутатiв на пiдтримку, вважається вiдповiдно не схваленим попередньо чи неприйнятим.

     9. У разi якщо законопроект про внесення змiн до Конституцiї України не схвалено попередньо, як це передбачено статтею 155 Конституцiї України, Верховна Рада може бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд її конституцiйного складу вирiшити питання про змiст i строки подальшої роботи над ним. Якщо Верховна Рада не прийняла рiшення про змiст i строки подальшої роботи над не схваленим попередньо законопроектом, вiн вважається не прийнятим. Не прийнятий Верховною Радою законопроект про внесення змiн до Конституцiї України вважається знятим з розгляду. На такий законопроект поширюються, вiдповiдно, положення частини першої статтi 158, частини другої статтi 156 Конституцiї України.

     10. Попереднє схвалення i прийняття пов'язаних законопроектiв про внесення змiн до Конституцiї України, зазначених у частинi шостiй статтi 138 цього Регламенту, здiйснюється у такий спосiб, щоб обидва прийнятi вiдповiдно до статтi 155 та частини першої статтi 156 Конституцiї України законопроекти разом з прийнятим законом, яким передбачається видiлення коштiв з Державного бюджету України на проведення всеукраїнського референдуму щодо змiн до Конституцiї України, були одночасно направленi Президентовi України, вiдповiдно, для пiдписання та призначення всеукраїнського референдуму щодо змiн до Конституцiї України. Прийняття обох пов'язаних законопроектiв здiйснюється одним голосуванням.

     11. Прийнятий Верховною Радою вiдповiдно до статтi 155 Конституцiї України закон про внесення змiн до Конституцiї України iз зазначенням дати попереднього схвалення Верховною Радою, дати його прийняття та iнших реквiзитiв пiдписується Головою Верховної Ради України i вiдповiдно до статтi 94 Конституцiї України невiдкладно направляється Президентовi України для пiдписання та офiцiйного оприлюднення.

     12. Пiсля прийняття Верховною Радою законопроекту, поданого вiдповiдно до частини першої статтi 156 Конституцiї України, проводиться голосування щодо прийняття постатейно та в цiлому ранiше прийнятого у першому читаннi законопроекту (частина восьма статтi 142 цього Регламенту), яким передбачається видiлення коштiв iз Державного бюджету України на проведення всеукраїнського референдуму щодо змiн до Конституцiї України.

     13. Прийнятий Верховною Радою вiдповiдно до частини першої статтi 156 Конституцiї України законопроект про внесення змiн до Конституцiї України iз зазначенням дати його прийняття та iнших реквiзитiв пiдписується Головою Верховної Ради України та разом iз прийнятим Верховною Радою i пiдписаним Головою Верховної Ради України законом, зазначеним у частинi дванадцятiй цiєї статтi, невiдкладно направляється Президентовi України для призначення всеукраїнського референдуму щодо змiн до Конституцiї України, а також, вiдповiдно, пiдписання i оприлюднення закону, яким передбачається видiлення коштiв з Державного бюджету України на проведення всеукраїнського референдуму щодо змiн до Конституцiї України.

     Стаття 145. Внесення та розгляд в головному комiтетi пропозицiй та поправок до законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України

     1. Якщо у висновку Конституцiйного Суду України законопроект про внесення змiн до Конституцiї України в цiлому або його окремi положення визнано такими, що не вiдповiдають вимогам статей 157 i 158 Конституцiї України, а також у разi якщо у висновку Конституцiйного Суду України є застереження до положень такого законопроекту, Верховна Рада вирiшує питання про подальшу роботу над законопроектом i визначає:

     1) строк подання вiдповiдними суб'єктами, зазначеними в частинi другiй статтi 137 цього Регламенту, пропозицiй, поправок до законопроекту;

     2) строк опрацювання пропозицiй, поправок до законопроекту головним та iншими визначеними комiтетами;

     3) строк надання вiдповiдних документiв народним депутатам;

     4) дату розгляду питання про розгляд пропозицiй, поправок до законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України.

     2. Пiдготовка законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України для прийняття до нього пропозицiй, поправок здiйснюється в порядку пiдготовки законопроектiв до другого читання, передбаченому роздiлом IV цього Регламенту. При цьому в порiвняльнiй таблицi законопроекту розмiщується текст визначеного Верховною Радою законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України, щодо якого Конституцiйним Судом України надано вiдповiдний висновок (пункт 1 частини першої статтi 113 цього Регламенту), а щодо iнiцiатора внесеної народними депутатами пропозицiї, поправки вказується чисельнiсть народних депутатiв, що її подали, та зазначаються прiзвища народних депутатiв, уповноважених представляти пропозицiї, поправки (не бiльше трьох осiб).

     3. Головний комiтет та iншi комiтети, яким була доручена пiдготовка питання про розгляд пропозицiй, поправок до законопроекту, готують щодо кожної пропозицiї, поправки та остаточної редакцiї законопроекту, запропонованої головним комiтетом вiдповiдно до пункту 4 частини першої статтi 113 цього Регламенту, висновки з питань, зазначених у пунктах 1 - 7, 9 - 12, 14 частини другої статтi 140 цього Регламенту з урахуванням висновку Конституцiйного Суду України щодо законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України. Зазначенi висновки комiтетiв разом з пiдготовленою порiвняльною таблицею законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України та iншими необхiдними документами надаються народним депутатам у строки, визначенi Верховною Радою.

     Стаття 146. Розгляд Верховною Радою пропозицiй, поправок до законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України

     1. На пленарному засiданнi Верховної Ради обговорення кожної пропозицiї, поправки до законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України здiйснюється у повному обсязi i проводиться в порядку, передбаченому в частинi третiй статтi 114, статтi 115 цього Регламенту.

     2. Рiшення про включення пропозицiї, поправки до законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України приймається Верховною Радою тiєю ж кiлькiстю голосiв народних депутатiв, якою згiдно iз статтею 155 Конституцiї України здiйснюється попереднє схвалення вiдповiдного законопроекту чи його прийняття згiдно iз частиною першою статтi 156 Конституцiї України.

     3. Пiсля закiнчення голосування щодо прийняття пропозицiй, поправок до законопроекту Верховна Рада переходить до розгляду питання про прийняття постанови про звернення Верховної Ради до Конституцiйного Суду України про надання Конституцiйним Судом України висновку щодо вiдповiдностi змiненої редакцiї законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України вимогам статей 157 i 158 Конституцiї України. Розгляд цього питання здiйснюється у порядку, передбаченому частинами першою - третьою статтi 141, частинами п'ятою, шостою статтi 142 цього Регламенту. Положення частини шостої статтi 142 цього Регламенту застосовується i в тому випадку, коли Верховна Рада не прийняла жодної пропозицiї, поправки до законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України.

     4. Якщо за результатами розгляду Верховною Радою пропозицiй, поправок до законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України законопроект знятий з розгляду, то до нього застосовуються, вiдповiдно, положення частини першої статтi 158, частини другої статтi 156 Конституцiї України.

Глава 26
ЗАТВЕРДЖЕННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ I КОНТРОЛЬ ЗА ЙОГО ВИКОНАННЯМ

     Стаття 147. Схвалення Основних напрямiв бюджетної полiтики на наступний бюджетний перiод

     1. Проект Основних напрямiв бюджетної полiтики на наступний бюджетний перiод розробляє Кабiнет Мiнiстрiв України з урахуванням основних прогнозних макропоказникiв економiчного i соцiального розвитку України на наступний бюджетний перiод iз зазначенням показникiв обсягу валового внутрiшнього продукту, iндексiв споживчих цiн, прогнозованого офiцiйного обмiнного курсу гривнi у середньому за рiк та на кiнець року, прогнозованого рiвня безробiття i подає до Верховної Ради не пiзнiше нiж за чотири робочих днi до початку розгляду питання Верховною Радою.

     2. Народнi депутати, комiтети розробляють свої пропозицiї щодо Основних напрямiв бюджетної полiтики на наступний бюджетний перiод i надсилають їх до комiтету, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, не пiзнiше нiж за три днi до розгляду питання щодо Основних напрямiв бюджетної полiтики на наступний бюджетний перiод Верховною Радою.

     3. Комiтет, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, узагальнює пропозицiї, що надiйшли, i готує проект постанови Верховної Ради про схвалення або взяття до вiдома Основних напрямiв бюджетної полiтики на наступний бюджетний перiод.

     4. Верховна Рада приймає постанову про схвалення або взяття до вiдома Основних напрямiв бюджетної полiтики на наступний бюджетний перiод не пiзнiше 1 червня року, що передує плановому, або першого наступного за цiєю датою дня пленарних засiдань Верховної Ради.

     5. Одночасно iз схваленням Основних напрямiв бюджетної полiтики на наступний бюджетний перiод Верховна Рада затверджує кошторис видаткiв на здiйснення повноважень Верховної Ради на наступний рiк.

     Стаття 148. Пiдготовка до розгляду проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк

     1. Проект закону про Державний бюджет України на наступний рiк розглядається з урахуванням положень Бюджетного кодексу України та цього Регламенту.

     2. Кабiнет Мiнiстрiв України щороку подає до Верховної Ради проект закону про Державний бюджет України на наступний рiк не пiзнiше 15 вересня поточного року. Разом з проектом закону подається доповiдь про хiд виконання Державного бюджету України поточного року.

     3. Проект закону про Державний бюджет України на наступний рiк має бути розроблений з дотриманням вимог Бюджетного кодексу України i Основних напрямiв бюджетної полiтики на наступний бюджетний перiод.

     4. Проект закону про Державний бюджет України на наступний рiк не може мiстити положень про зупинення дiї чи внесення змiн до законiв.

     5. Поданий Кабiнетом Мiнiстрiв України проект закону про Державний бюджет України на наступний рiк надається народним депутатам для ознайомлення не пiзнiш як за чотири днi до його представлення у Верховнiй Радi.

     Стаття 149. Представлення проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк Верховнiй Радi

     1. Проект закону про Державний бюджет України на наступний рiк Верховнiй Радi представляє на її пленарному засiданнi Мiнiстр фiнансiв України не пiзнiше нiж через п'ять днiв з дня подання його Кабiнетом Мiнiстрiв України до Верховної Ради.

     2. Вiд комiтету, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, з доповiддю щодо вiдповiдностi проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк Основним напрямам бюджетної полiтики на наступний бюджетний перiод та вимогам Бюджетного кодексу України виступає голова комiтету.

     3. Представлення проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк проводиться за процедурою повного обговорення (стаття 30 цього Регламенту).

     4. За результатами обговорення проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк Верховна Рада може прийняти рiшення про схвалення i прийняття його до розгляду або рiшення про його вiдхилення у разi:

     1) внесення проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк без подання всiх документiв, передбачених Бюджетним кодексом України;

     2) невiдповiдностi проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк Основним напрямам бюджетної полiтики на наступний бюджетний перiод;

     3) невiдповiдностi проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк вимогам складання проекту Державного бюджету України, встановленим Бюджетним кодексом України.

     5. У разi вiдхилення Верховною Радою проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк Кабiнет Мiнiстрiв України зобов'язаний у семиденний строк з дня набрання чинностi рiшенням про його вiдхилення подати до Верховної Ради проект закону про Державний бюджет України на наступний рiк для його повторного представлення з урахуванням пропозицiй Верховної Ради або обґрунтуванням їх вiдхилення.

     Стаття 150. Процедура розгляду проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк

     1. Проект закону про Державний бюджет України на наступний рiк розглядається за процедурою трьох читань з урахуванням особливостей, передбачених цiєю главою.

     2. У разi порушення Кабiнетом Мiнiстрiв України строкiв подання до Верховної Ради проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк, а також порушення строкiв подання його на друге читання строки розгляду Верховною Радою проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк обчислюються з дня його фактичного подання Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     3. У разi вiдставки Кабiнету Мiнiстрiв України до подання до Верховної Ради проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк або пiсля вiдхилення Верховною Радою поданого проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк вiдлiк строкiв розгляду Верховною Радою проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк припиняється i вiдновлюється пiсля подання до Верховної Ради проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк новосформованим Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 151. Пiдготовка проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк до першого читання

     1. Пiсля прийняття Верховною Радою до розгляду проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк народнi депутати, комiтети не пiзнiше 1 жовтня (6 жовтня, якщо проект закону був прийнятий до розгляду пiсля повторного подання Кабiнетом Мiнiстрiв України) року, що передує плановому, формують свої пропозицiї до проекту закону i направляють їх до комiтету, до предмета вiдання якого належать питання бюджету. Пропозицiї, направленi до комiтету, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, пiсля 1 жовтня (6 жовтня, якщо проект закону був прийнятий до розгляду пiсля повторного подання Кабiнетом Мiнiстрiв України) року, що передує плановому, до розгляду не приймаються. 

     2. Пропозицiї народних депутатiв, комiтетiв не пiзнiше 15 жовтня (20 жовтня, якщо проект закону був прийнятий до розгляду пiсля повторного подання Кабiнетом Мiнiстрiв України) розглядаються комiтетом, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, спiльно з уповноваженими представниками Кабiнету Мiнiстрiв України та за участi iнiцiаторiв внесення пропозицiй. Причини вiдхилення пропозицiй комiтетом, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, обґрунтовуються у висновках комiтету.

     3. За результатами розгляду проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк комiтет, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, готує висновки i пропозицiї, порiвняльну таблицю з дотриманням вимог, передбачених статтею 113 цього Регламенту, та проект вiдповiдної постанови Верховної Ради.

     4. Порiвняльна таблиця, проект постанови Верховної Ради, висновки i пропозицiї комiтету та супровiднi документи надаються народним депутатам не пiзнiш як за п'ять днiв до розгляду Верховною Радою проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк у першому читаннi.

     Стаття 152. Розгляд проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк у першому читаннi

     1. Верховна Рада розглядає проект закону про Державний бюджет України на наступний рiк у першому читаннi не пiзнiше 20 жовтня (25 жовтня, якщо проект закону був прийнятий до розгляду пiсля повторного подання Кабiнетом Мiнiстрiв України) року, що передує плановому.

     2. У разi якщо бюджетний перiод не спiвпадає з календарним роком, строки розгляду встановлюються за процедурним рiшенням Верховної Ради.

     3. Розгляд у першому читаннi проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк починається з доповiдi голови комiтету, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, щодо висновкiв i пропозицiй до законопроекту та результатiв його розгляду.

     4. Розгляд проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк у першому читаннi проводиться за процедурою повного обговорення з урахуванням особливостей, передбачених у цiй статтi.

     5. Пiд час обговорення слово для виступу надається представникам комiтетiв за письмовими заявами, депутатських фракцiй, народним депутатам, представникам Кабiнету Мiнiстрiв України та Рахункової палати.

     6. Пiсля завершення розгляду законопроекту в першому читаннi ставляться на голосування в цiлому висновки та пропозицiї до проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк, пiдготовленi комiтетом, до предмета вiдання якого належать питання бюджету.

     7. Висновки та пропозицiї до проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк вважаються прийнятими, а проект закону вважається прийнятим у першому читаннi, якщо на їх пiдтримку проголосувала бiльшiсть народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради. Схваленi Верховною Радою висновки та пропозицiї комiтету, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, набувають статусу Бюджетних висновкiв Верховної Ради.

     8. Якщо Верховною Радою не прийнято позитивного рiшення на пiдтримку висновкiв i пропозицiй до проекту закону про Державний бюджет України у цiлому, проводиться постатейне голосування пропозицiй.

     9. Пiд час постатейного голосування пропозицiй першими ставляться на голосування тi пропозицiї, якi комiтет, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, пропонує вiдхилити i на розглядi та голосуваннi яких наполягають iнiцiатори їх внесення.

     10. У разi якщо народнi депутати - iнiцiатори внесення пропозицiй, якi комiтетом, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, пропонується вiдхилити, не наполягають на їх розглядi, голосування щодо них не проводиться.

     11. Голосування пропозицiй, якi комiтет, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, пропонує вiдхилити, i на розглядi яких наполягають iнiцiатори їх внесення, проводиться щодо кожної пропозицiї окремо.

     12. Пiсля розгляду пропозицiй, передбачених частиною дев'ятою цiєї статтi, проводиться постатейне голосування пропозицiй, якi комiтет, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, пропонує врахувати. Якщо у народних депутатiв немає зауважень, пропозицiї, якi комiтет, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, пропонує врахувати, ставляться на голосування разом у цiлому.

     13. У разi якщо пiд час постатейного голосування пропозицiй показники бюджету, якi мiстить пiдготовлений до першого читання проект закону про Державний бюджет України на наступний рiк, залишаються збалансованими, Верховна Рада може прийняти рiшення про прийняття його за основу в першому читаннi.

     14. У разi якщо пiд час постатейного голосування пропозицiй показники бюджету стають розбалансованими, Верховна Рада направляє проект закону про Державний бюджет України на наступний рiк до комiтету, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, для пiдготовки на повторне перше читання.

     Стаття 153. Пiдготовка та розгляд проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк у другому читаннi

     1. Пiсля прийняття проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк за основу в першому читаннi Кабiнет Мiнiстрiв України у чотирнадцятиденний строк, але не пiзнiше 3 листопада (8 листопада, якщо проект закону був прийнятий до розгляду пiсля повторного подання Кабiнетом Мiнiстрiв України) року, що передує плановому, подає до комiтету, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, проект закону про Державний бюджет України на наступний рiк, доопрацьований вiдповiдно до Бюджетних висновкiв Верховної Ради, i порiвняльну таблицю щодо врахування Бюджетних висновкiв Верховної Ради з дотриманням вимог, передбачених статтею 113 цього Регламенту.

     2. Комiтет, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, протягом трьох днiв пiсля дня внесення проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк, пiдготовленого Кабiнетом Мiнiстрiв України до другого читання, готує висновок щодо пропозицiй та поправок, запропонованих до другого читання Кабiнетом Мiнiстрiв України, з вiдповiдним обґрунтуванням щодо них.

     3. Розгляд у другому читаннi проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк завершується не пiзнiше 20 листопада року, що передує плановому.

     4. Розгляд у другому читаннi проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк починається з доповiдi Мiнiстра фiнансiв України щодо доопрацьованого з урахуванням Бюджетних висновкiв Верховної Ради проекту закону.

     5. Голова комiтету, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, доповiдає висновки комiтету щодо врахування Бюджетних висновкiв Верховної Ради Кабiнетом Мiнiстрiв України при пiдготовцi проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк до другого читання.

     6. Пiсля доповiдей Мiнiстра фiнансiв України та голови комiтету, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, слово для виступу в порядку, визначеному цим Регламентом, надається представникам депутатських фракцiй.

     7. Пiсля закiнчення виступiв представникiв депутатських фракцiй Верховна Рада переходить до постатейного голосування поданого на друге читання Кабiнетом Мiнiстрiв України проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк.

     8. За результатами постатейного голосування проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк Верховною Радою може бути прийнято рiшення про прийняття його в другому читаннi або направлення до Кабiнету Мiнiстрiв України для пiдготовки на повторне друге читання.

     9. Пiд час розгляду в другому читаннi проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк Верховна Рада затверджує загальний обсяг дефiциту (профiциту), доходiв i видаткiв Державного бюджету України, розмiр мiнiмальної заробiтної плати та рiвень забезпечення прожиткового мiнiмуму на наступний бюджетний перiод, обсяг мiжбюджетних трансфертiв та iншi положення, необхiднi для формування мiсцевих бюджетiв.

     10. Не прийнятi пiд час голосування в другому читаннi статтi проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк переносяться на розгляд у третьому читаннi.

     Стаття 154. Пiдготовка до розгляду та розгляд проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк у третьому читаннi

     1. Пiсля прийняття проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк у другому читаннi комiтет, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, не пiзнiше 25 листопада року, що передує плановому, готує його до третього читання з урахуванням пропозицiй, пiдтриманих Верховною Радою у другому читаннi.

     2. Комiтет, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, готує висновки i пропозицiї щодо розбiжностей у визначеннi доходiв, видаткiв, а також дефiциту Державного бюджету України, якi виникли в результатi внесення змiн до проекту закону у другому читаннi i готує порiвняльну таблицю. Пiсля прийняття проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк у другому читаннi внесення до нього нових пропозицiй та поправок не допускається, їх розгляд не проводиться.

     3. Третє читання проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк починається з доповiдi голови комiтету, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, та спiвдоповiдi Мiнiстра фiнансiв України щодо:

     1) висновкiв стосовно тих статей законопроекту, якi були змiненi пiсля врахування при пiдготовцi до третього читання не прийнятих у другому читаннi статей проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк i врахування яких призвело до необхiдностi внесення змiн до iнших статей проекту закону, прийнятих у другому читаннi;

     2) пропозицiї комiтету, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, стосовно уточнення статей проекту закону, до яких пропонується внести змiни з метою збалансування доходiв i видаткiв для досягнення затвердженого дефiциту Державного бюджету України на наступний рiк.

     4. Пiсля доповiдi та спiвдоповiдi проводиться голосування пропозицiй комiтету, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, щодо статей проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк, якi не були прийнятi в другому читаннi, та прийняття проекту закону в цiлому.

     5. У разi якщо рiшення про прийняття проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк iз запропонованими пропозицiями комiтету, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, в цiлому не прийнято, проводиться голосування щодо кожної пропозицiї, запропонованої комiтетом, до предмета вiдання якого належать питання бюджету.

     6. У разi неприйняття проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк у цiлому цей проект закону за рiшенням Верховної Ради направляється на повторне третє читання з визначенням строкiв його наступного розгляду на пленарному засiданнi Верховної Ради. Якщо таке рiшення не прийнято, проект закону про Державний бюджет України на наступний рiк вважається вiдхиленим. У такому випадку, а також у разi неприйняття зазначеного законопроекту у повторному третьому читаннi Верховна Рада приймає рiшення (з установленням строкiв) щодо пiдготовки Кабiнетом Мiнiстрiв України нового проекту закону про Державний бюджет України на наступний рiк.

     Стаття 155. Порядок внесення змiн до закону про Державний бюджет України

     1. Протягом бюджетного року до закону про Державний бюджет України можуть бути внесенi змiни за поданням суб'єктiв права законодавчої iнiцiативи з додержанням вимог Бюджетного кодексу України та цього Регламенту.

     2. Внесення змiн до закону про Державний бюджет України, якi безпосередньо передбачають внесення змiн до iнших законодавчих актiв України, не допускається. У такому разi спочатку вносяться змiни до вiдповiдного закону i лише пiсля того розглядаються пропозицiї про змiни до закону про Державний бюджет України вiдповiдно до положень Бюджетного кодексу України та цього Регламенту.

     3. Проект закону про внесення змiн до закону про Державний бюджет України розглядається комiтетом, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, який готує проект вiдповiдного висновку. Пропозицiї про внесення змiн до проекту закону про Державний бюджет України розглядаються в порядку, визначеному роздiлом IV цього Регламенту.

     4. Будь-який закон, що впливає на зменшення доходiв та/або збiльшення видаткiв бюджетiв поточного року, не може бути прийнятий у цiлому Верховною Радою, якщо одночасно з його прийняттям не будуть внесенi вiдповiднi змiни до закону про Державний бюджет України на вiдповiдний рiк.

     Стаття 156. Контроль за виконанням Державного бюджету України

     1. Контроль за виконанням Державного бюджету України здiйснює Верховна Рада як безпосередньо, так i через Рахункову палату.

     2. Державне казначейство України щомiсяця, не пiзнiше 15 числа мiсяця, наступного за звiтним, подає Верховнiй Радi мiсячний звiт про виконання Державного бюджету України.

     3. Мiсячний звiт про зведенi показники виконання Державного бюджету України подається Державним казначейством України Верховнiй Радi не пiзнiше 25 числа мiсяця, наступного за звiтним.

     4. Квартальний звiт про виконання Державного бюджету України подається Державним казначейством України до Верховної Ради не пiзнiше нiж через 35 днiв пiсля закiнчення звiтного кварталу.

     5. Рiчний звiт про виконання закону про Державний бюджет України подається Кабiнетом Мiнiстрiв України не пiзнiше 1 травня року, наступного за звiтним.

     6. Комiтет, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, спiльно з Рахунковою палатою розглядають поданий Кабiнетом Мiнiстрiв України рiчний звiт про виконання закону про Державний бюджет України та готують висновки щодо надходження коштiв до Державного бюджету України та їх використання протягом 15 днiв з дня подання звiту до Верховної Ради.

     Стаття 157. Затвердження рiчного звiту про виконання закону про Державний бюджет України

     1. На пленарному засiданнi Верховної Ради рiчний звiт про виконання закону про Державний бюджет України за попереднiй рiк розглядається не пiзнiш як у двотижневий строк з дня отримання висновкiв Рахункової палати щодо надходження та використання коштiв Державного бюджету України за попереднiй рiк.

     2. Пiд час розгляду рiчного звiту про виконання закону про Державний бюджет України за попереднiй рiк заслуховуються доповiдь Мiнiстра фiнансiв України, спiвдоповiдi Голови Рахункової палати та голови комiтету, до предмета вiдання якого належать питання бюджету, проводиться повне обговорення i приймається постанова щодо звiту про виконання закону про Державний бюджет України.

Глава 27
ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ УКРАЇНИ УРОЧИСТОГО ЗАСIДАННЯ З ПРИВОДУ СКЛАДЕННЯ ПРИСЯГИ УКРАЇНСЬКОМУ НАРОДОВI НОВООБРАНИМ ПРЕЗИДЕНТОМ УКРАЇНИ

     Стаття 158. Правовi пiдстави складення присяги Українському народовi новообраним Президентом України

     1. Присягу Українському народовi складає особа, яка в порядку, встановленому Конституцiєю України та Законом України "Про вибори Президента України", обрана Президентом України.

     2. Складення новообраним Президентом України присяги Українському народовi вiдповiдно до статтi 104 Конституцiї України є обов'язковою умовою його вступу на пост Президента України.

     Стаття 159. Мiсце складення присяги новообраним Президентом України

     1. Урочисте засiдання Верховної Ради з приводу складення присяги новообраним Президентом України проводиться у залi засiдань Верховної Ради, якщо Верховною Радою не прийнято iншого рiшення, на пiдставi офiцiйно оголошених Центральною виборчою комiсiєю результатiв виборiв Президента України.

     Стаття 160. Дата i час проведення урочистого засiдання Верховної Ради

     1. Урочисте засiдання Верховної Ради, на якому новообраний Президент України складає присягу Українському народовi, проводиться не пiзнiше нiж через тридцять днiв пiсля офiцiйного оголошення результатiв чергових виборiв Президента України i не пiзнiше нiж через п'ять днiв пiсля офiцiйного оголошення результатiв позачергових виборiв Президента України.

     2. Дата i час проведення урочистого засiдання Верховної Ради за погодженням з новообраним Президентом України визначаються рiшенням Верховної Ради. У разi неприйняття такого рiшення дата i час проведення урочистого засiдання визначаються Головою Верховної Ради України.

     Стаття 161. Порядок складення присяги новообраним Президентом України

     1. Урочисте засiдання Верховної Ради з приводу складення новообраним Президентом України присяги Українському народовi вiдкриває Голова Верховної Ради України, а в разi його вiдсутностi - Перший заступник чи заступник Голови Верховної Ради України.

     2. Для участi в урочистому засiданнi Верховної Ради з приводу складення присяги новообраним Президентом України запрошуються Голова Центральної виборчої комiсiї, Голова Конституцiйного Суду України та iншi особи, списки яких Голова Верховної Ради України узгоджує з новообраним Президентом України та Головою Конституцiйного Суду України.

     3. Головуючий на урочистому засiданнi Верховної Ради надає слово Головi Центральної виборчої комiсiї (у разi його вiдсутностi - заступнику Голови Центральної виборчої комiсiї) для оголошення результатiв виборiв Президента України.

     4. Головуючий на урочистому засiданнi Верховної Ради для приведення новообраного Президента України до присяги запрошує до трибуни Голову Конституцiйного Суду України i надає йому слово.

     5. Голова Конституцiйного Суду України повiдомляє стосовно виконання новообраним Президентом України усiх конституцiйних вимог щодо несумiсностi з посадою Президента України та вiдсутностi iнших обставин, що унеможливлюють складення ним присяги, запрошує до трибуни новообраного Президента України, вручає йому текст присяги Українському народовi, визначений Конституцiєю України.

     6. Новообраний Президент України, поклавши руку на Конституцiю України, проголошує присягу Українському народовi, пiдписує її текст i передає Головi Конституцiйного Суду України.

     7. Пiсля складення новообраним Президентом України присяги Голова Конституцiйного Суду України оголошує про те, що новообраний Президент України склав присягу Українському народовi вiдповiдно до статтi 104 Конституцiї України i вступив на пост Президента України. Голова Конституцiйного Суду України передає головуючому на урочистому засiданнi Верховної Ради текст присяги Українському народовi, пiдписаний новообраним Президентом України.

     8. Голова Центральної виборчої комiсiї вручає новообраному Президентовi України посвiдчення Президента України, а Голова Конституцiйного Суду України вручає новообраному Президентовi України офiцiйнi символи влади Президента України.

     9. Президент України з трибуни Верховної Ради проголошує звернення до Українського народу (iнавгурацiйну промову).

     10. У день цього урочистого засiдання Верховна Рада не розглядає iнших питань.

     11. У залi засiдань на урочистому засiданнi Верховної Ради з приводу складення присяги Українському народовi новообраним Президентом України пiсля вiдкриття засiдання та перед його закриттям виконується Державний Гiмн України.

Глава 28
ЗАСЛУХОВУВАННЯ ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ УКРАЇНИ ЩОРIЧНИХ ТА ПОЗАЧЕРГОВИХ ПОСЛАНЬ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

     Стаття 162. Дата i час проголошення послань Президентом України

     1. Верховна Рада вiдповiдно до пункту 8 частини першої статтi 85 Конституцiї України заслуховує щорiчнi та позачерговi послання Президента України про внутрiшнє i зовнiшнє становище України.

     2. Iнформацiя про дату i час проголошення Президентом України послання до Верховної Ради доводиться апаратом Верховної Ради до вiдома народних депутатiв не пiзнiш як за п'ять днiв до проголошення послання.

     3. Щорiчне послання Президента України Верховнiй Радi про внутрiшнє та зовнiшнє становище України за звичайних обставин проголошується до 31 березня поточного року.

     Стаття 163. Особи, запрошенi на засiдання Верховної Ради з приводу заслуховування щорiчних та позачергових послань Президента України

     1. На пленарне засiдання Верховної Ради пiд час заслуховування щорiчних та позачергових послань Президента України запрошуються Прем'єр-мiнiстр України, члени Кабiнету Мiнiстрiв України, керiвники центральних органiв виконавчої влади, якi не входять до складу Кабiнету Мiнiстрiв України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова Рахункової палати, Голова Центральної виборчої комiсiї, Голова Вищої ради юстицiї, Голова Верховної Ради Автономної Республiки Крим та Голова Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, голови обласних рад, Київської та Севастопольської мiських рад, голови обласних, Київської та Севастопольської мiських державних адмiнiстрацiй, Голова та суддi Конституцiйного Суду України, Голова Верховного Суду України, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор України, глави дипломатичних представництв iноземних держав, iншi офiцiйнi особи.

     Стаття 164. Порядок заслуховування щорiчних та позачергових послань Президента України

     1. Пiсля вiдкриття пленарного засiдання Верховної Ради головуючий на пленарному засiданнi запрошує Президента України для проголошення щорiчного або позачергового послання.

     2. Пiсля закiнчення виступу Президента України запитання йому не ставляться, головуючий на пленарному засiданнi оголошує перерву або про закриття пленарного засiдання Верховної Ради.

Глава 29
ПОРЯДОК ДОСТРОКОВОГО ПРИПИНЕННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ У ЗВ'ЯЗКУ З НЕМОЖЛИВIСТЮ ВИКОНАННЯ НИМ СВОЇХ ПОВНОВАЖЕНЬ ЗА СТАНОМ ЗДОРОВ'Я, А ТАКОЖ У РАЗI УСУНЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ З ПОСТА В ПОРЯДКУ IМПIЧМЕНТУ

     Стаття 165. Порядок дострокового припинення повноважень Президента України у зв'язку з неможливiстю виконання ним своїх повноважень за станом здоров'я

     1. Якщо Верховнiй Радi стануть вiдомi факти про неможливiсть виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я, за пропозицiєю Голови Верховної Ради України або не менш як 45 народних депутатiв Верховна Рада може створити тимчасову слiдчу комiсiю для перевiрки вiдповiдних фактiв.

     2. Тимчасова слiдча комiсiя з даного питання створюється на закритому пленарному засiданнi Верховної Ради в порядку, передбаченому законом про тимчасовi слiдчi комiсiї, спецiальну тимчасову слiдчу комiсiю i тимчасовi спецiальнi комiсiї Верховної Ради України та цим Регламентом.

     3. Пiсля створення тимчасової слiдчої комiсiї Голова Верховної Ради України невiдкладно повiдомляє про це Президента України.

     4. Верховна Рада на пiдставi висновку тимчасової слiдчої комiсiї, пiдготовленого з урахуванням медичного висновку про стан здоров'я Президента України, може прийняти постанову про звернення до Верховного Суду України щодо надання ним письмового подання про дострокове припинення повноважень Президента України за станом здоров'я.

     5. Неможливiсть виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я встановлюється Верховною Радою на її закритому пленарному засiданнi на пiдставi письмового подання Верховного Суду України i медичного висновку та пiдтверджується рiшенням, прийнятим бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради.

     6. Про прийняте рiшення Голова Верховної Ради України, який вiдповiдно до статтi 112 Конституцiї України виконує обов'язки Президента України, термiново письмово повiдомляє Президента України, Прем'єр-мiнiстра України, Голову Конституцiйного Суду України, Голову Верховного Суду України та офiцiйно оприлюднює вiдповiдний акт Верховної Ради через засоби масової iнформацiї.

     Стаття 166. Правовi засади усунення Президента України з поста в порядку iмпiчменту

     1. Верховна Рада може усунути Президента України з поста в порядку iмпiчменту лише в разi вчинення ним державної зради або iншого злочину.

     2. Розгляд у Верховнiй Радi питання про усунення Президента України з поста в порядку iмпiчменту здiйснюється вiдповiдно до статей 85, 111 Конституцiї України, закону про тимчасовi слiдчi комiсiї, спецiальну тимчасову слiдчу комiсiю i тимчасовi спецiальнi комiсiї Верховної Ради України та цього Регламенту.

     3. Пiдставою для iнiцiювання питання про усунення Президента України з поста в порядку iмпiчменту та утворення спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї є письмове подання про це, пiдписане бiльшiстю народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради, пiдписи яких не вiдкликаються.

     Стаття 167. Iнiцiювання питання про усунення Президента України з поста в порядку iмпiчменту

     1. Внесене на розгляд Верховної Ради письмове подання про iнiцiювання питання про усунення Президента України з поста в порядку iмпiчменту має мiстити правове обґрунтування необхiдностi утворення спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї. До подання можуть додаватися документи i матерiали, що стосуються цього питання, або належним чином посвiдченi їх копiї.

     2. Письмове подання, передбачене частиною першою цiєї статтi, без прийняття рiшення про включення до порядку денного пленарного засiдання Верховної Ради обговорюється за процедурою повного обговорення (стаття 30 цього Регламенту) на черговому пiсля дня його внесення пленарному засiданнi Верховної Ради.

     3. Верховна Рада бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд її конституцiйного складу приймає рiшення щодо iнiцiювання питання про усунення Президента України з поста в порядку iмпiчменту та включення його до порядку денного сесiї Верховної Ради як невiдкладного. Про прийняття такого рiшення Голова Верховної Ради України термiново повiдомляє Президента України.

     Стаття 168. Порядок утворення спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї, обрання спецiального прокурора та спецiальних слiдчих

     1. У разi включення до порядку денного сесiї Верховної Ради питання про iнiцiювання питання про усунення Президента України з поста в порядку iмпiчменту Верховна Рада для проведення розслiдування обставин вчинення Президентом України державної зради або iншого злочину утворює спецiальну тимчасову слiдчу комiсiю вiдповiдно до статтi 111 Конституцiї України, положень закону про тимчасовi слiдчi комiсiї, спецiальну тимчасову слiдчу комiсiю i тимчасовi спецiальнi комiсiї Верховної Ради України та цього Регламенту.

     2. До складу спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї входять народнi депутати з урахуванням принципу пропорцiйного представництва депутатських фракцiй, спецiальний прокурор та троє спецiальних слiдчих. У разi обрання спецiальним прокурором та спецiальним слiдчим народного депутата враховується принцип пропорцiйного представництва депутатської фракцiї у спецiальнiй тимчасовiй слiдчiй комiсiї.

     3. На посади спецiального прокурора, спецiальних слiдчих може бути обрана лише особа, яка вiдповiдає таким вимогам:

     1) є громадянином України, який проживає на її територiї не менше десяти рокiв;

     2) вiльно володiє державною мовою;

     3) має вищу юридичну освiту;

     4) має не менш як десятирiчний стаж роботи на посадi атестованого прокурора чи слiдчого правоохоронних органiв України;

     5) не має судимостi.

     4. Кандидат на посаду спецiального прокурора чи спецiального слiдчого подає до Верховної Ради особову картку, декларацiю про доходи, зобов'язання фiнансового характеру та майновий стан щодо себе та членiв своєї сiм'ї за попереднiй рiк за формою, встановленою для державних службовцiв, якi займають посади, вiднесенi до першої i другої категорiй посад державних службовцiв.

     5. Кандидатури спецiального прокурора, спецiальних слiдчих попередньо розглядаються на засiданнi комiтету, до предмета вiдання якого вiднесено таке питання, який надає Верховнiй Радi висновки щодо кожної кандидатури.

     6. Народнi депутати можуть бути обранi спецiальним прокурором та спецiальними слiдчими, якщо вони вiдповiдають вимогам, встановленим частиною четвертою цiєї статтi.

     7. Особи, якi не є народними депутатами i обранi спецiальним прокурором, спецiальними слiдчими, прикомандировуються до Верховної Ради на час роботи спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї та здiйснюють свої службовi повноваження у її складi лише вiдповiдно до наданих їм на законних пiдставах доручень спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї.

     8. Не пiзнiш як за три днi до дня розгляду питання про утворення спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї матерiали i висновки вiдповiдного комiтету щодо запропонованих кандидатур для обрання спецiальним прокурором та спецiальними слiдчими надаються народним депутатам.

     9. Кандидат для обрання спецiальним прокурором, спецiальним слiдчим може в будь-який час до початку голосування зняти свою кандидатуру.

     10. Про утворення спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї Верховна Рада бiльшiстю вiд її конституцiйного складу приймає постанову.

     Стаття 169. Порядок дiяльностi та повноваження спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї

     1. Спецiальна тимчасова слiдча комiсiя проводить свою роботу вiдповiдно до Конституцiї України, закону про тимчасовi слiдчi комiсiї, спецiальну тимчасову слiдчу комiсiю i тимчасовi спецiальнi комiсiї Верховної Ради України та цього Регламенту.

     2. Спецiальна тимчасова слiдча комiсiя:

     1) перевiряє наявнiсть, повноту i обґрунтованiсть доказiв про вчинення Президентом України державної зради або iншого злочину;

     2) проводить розслiдування у разi виявлення пiд час строку повноважень спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї обставин щодо вчинення Президентом України державної зради або iншого злочину без додаткового прийняття рiшення Верховною Радою з цього питання i за наявностi пiдстав готує вiдповiднi пропозицiї щодо проекту постанови Верховної Ради про звинувачення Президента України.

     3. З метою забезпечення всебiчного, повного i об'єктивного розслiдування спецiальна тимчасова слiдча комiсiя має право:

     1) заслуховувати Президента України та захисника (захисникiв) його прав;

     2) витребовувати необхiднi документи, матерiали та iншi вiдомостi, що стосуються розслiдування, вiд державних органiв, органiв мiсцевого самоврядування, юридичних i фiзичних осiб;

     3) у разi потреби призначати експертизи та залучати фахiвцiв для дослiдження i оцiнки доказiв, визначати двох або бiльше представникiв вiд спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї i доручати їм бути присутнiми пiд час проведення зазначених експертиз i дослiджень та встановлення їх результатiв;

     4) запрошувати i заслуховувати в порядку, встановленому законом, будь-яких осiб iз числа громадян України (крiм суддiв Конституцiйного Суду України та суддiв судiв загальної юрисдикцiї), якi можуть повiдомити про обставини, що стали пiдставою для iнiцiювання питання про усунення Президента України з поста в порядку iмпiчменту.

     4. Посадовi особи (крiм Президента України та захисника (захисникiв) його прав), службовi особи, експерти та iншi особи, запрошенi спецiальною тимчасовою слiдчою комiсiєю, попереджаються в письмовiй формi про визначену Кримiнальним кодексом України вiдповiдальнiсть за вiдмову особи вiд давання свiдчень чи пояснень або вiдмову експерта чи перекладача без поважних причин вiд виконання покладених на них обов'язкiв пiд час розслiдування, що проводиться спецiальною тимчасовою слiдчою комiсiєю, а також надання завiдомо неправдивих свiдчень чи пояснень, завiдомо неправдивого висновку експерта, завiдомо неправильного перекладу, здiйсненого перекладачем.

     5. У разi вчинення посадовими особами (крiм Президента України та захисника (захисникiв) його прав), службовими особами, експертами та iншими особами, запрошеними спецiальною тимчасовою слiдчою комiсiєю, дiй, передбачених частиною четвертою цiєї статтi, спецiальна тимчасова слiдча комiсiя направляє вiдповiднi матерiали до органiв прокуратури для порушення кримiнальної справи.

     Стаття 170. Участь спостерiгачiв вiд Конституцiйного Суду України в роботi спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї

     1. З метою створення передумов для прийняття Конституцiйним Судом України висновку, зазначеного у частинi другiй статтi 151 Конституцiї України, на засiдання спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї, пов'язане з проведенням нею розслiдування, запрошуються як спостерiгачi суддi Конституцiйного Суду України (не бiльше трьох осiб).

     2. За зверненням спостерiгачiв вiд Конституцiйного Суду України їм надається слово на засiданнi спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї для зауважень щодо порушень конституцiйної процедури розслiдування.

     Стаття 171. Висновки i пропозицiї спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї

     1. Спецiальна тимчасова слiдча комiсiя готує висновки i пропозицiї за дослiдженими обставинами щодо вчинення Президентом України державної зради або iншого злочину i розглядає їх на своєму засiданнi та приймає рiшення щодо них.

     2. Висновки i пропозицiї мають мiстити:

     1) факти й обставини, якi стали пiдставами для проведення розслiдування;

     2) вiдомостi й обставини, встановленi спецiальною тимчасовою слiдчою комiсiєю, та докази, якими вони пiдтверджуються;

     3) вiдомостi та обставини, що не пiдтвердилися;

     4) факти й обставини, якi не були перевiренi, та причини цього;

     5) факти й обставини, що пiдтверджують або спростовують наявнiсть у дiяннях Президента України ознак державної зради або iншого злочину.

     3. Спецiальна тимчасова слiдча комiсiя за наявностi вiдповiдних пiдстав готує висновок про звинувачення Президента України з урахуванням вимог до обвинувального висновку, передбачених Кримiнально-процесуальним кодексом України. Висновок пiдписують спецiальний прокурор, спецiальнi слiдчi, голова i секретар спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї.

     4. Разом з висновками i пропозицiями члени спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї - народнi депутати вносять на розгляд Верховної Ради проект вiдповiдної постанови Верховної Ради (стаття 111 Конституцiї України).

     Стаття 172. Надання для ознайомлення висновкiв i пропозицiй спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї

     1. Висновки i пропозицiї спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї надаються Головi Верховної Ради, а в разi його вiдсутностi - Першому заступнику чи заступнику Голови Верховної Ради, який з урахуванням пропозицiй спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї щодо ступеня секретностi представлених нею документiв приймає рiшення стосовно встановлення спецiального режиму користування ними та ознайомлення з ними народних депутатiв вiдповiдно до правил поводження з документами та iнформацiєю, що становлять державну або iншу охоронювану законом таємницю.

     2. Питання про висновки i пропозицiї спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї включаються до порядку денного пленарних засiдань Верховної Ради без голосування i розглядаються невiдкладно пiсля їх надання Президентовi України та народним депутатам.

     3. Не пiзнiш як за три днi до початку розгляду питання на пленарному засiданнi Верховної Ради висновки, пропозицiї та iншi матерiали вручаються Президенту України або захиснику (захисникам) його прав з одночасним запрошенням його на пленарне засiдання Верховної Ради та надаються у зазначений строк народним депутатам.

     Стаття 173. Пiдготовка та початок розгляду Верховною Радою висновкiв i пропозицiй спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї

     1. Пленарне засiдання Верховної Ради, на якому вiдбувається розгляд висновкiв i пропозицiй спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї, є вiдкритим.

     2. Закрите пленарне засiдання проводиться в разi якщо висновки i пропозицiї спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї або доданi до них документи i матерiали мiстять iнформацiю, що становить державну або iншу охоронювану законом таємницю.

     3. Голова Верховної Ради України запрошує на пленарне засiдання Верховної Ради Президента України, суддiв Конституцiйного Суду України, Голову Верховного Суду України та запропонованих ним суддiв Верховного Суду України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Генерального прокурора України.

     4. Пленарне засiдання Верховної Ради розпочинається з iнформацiї головуючого на пленарному засiданнi про змiст висновкiв i пропозицiй щодо звинувачення Президента України.

     5. У разi внесення народними депутатами - членами спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї проекту постанови про звинувачення Президента України головуючий на пленарному засiданнi Верховної Ради запитує у Президента України, чи погоджується вiн iз пунктами звинувачення, що мiстяться в проектi постанови Верховної Ради.

     6. Якщо Президент України погоджується з усiма пунктами звинувачення, а народнi депутати, якi вносили подання про iнiцiювання питання про усунення Президента України з поста в порядку iмпiчменту, не заперечують проти цих пунктiв звинувачення i не мають до них доповнень, обговорення з цього питання не проводиться, головуючий на пленарному засiданнi оголошує про перехiд до таємного голосування по пунктах звинувачення (стаття 180 цього Регламенту) та здiйснення подальших процедур.

     7. Якщо Президент України погоджується лише з окремими пунктами звинувачення або не погоджується з жодним iз пунктiв звинувачення, викладених у проектi постанови Верховної Ради про звинувачення Президента України, внесеному народними депутатами - членами спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї, подальше обговорення проводиться щодо тих пунктiв звинувачення, з якими Президент України не погодився, а також тих, якi не знайшли вiдображення у запропонованому проектi постанови Верховної Ради.

     8. У разi якщо Президент України не з'явився на пленарне засiдання або вiдмовляється особисто давати пояснення, вiдповiдати на запитання, Верховна Рада проводить без участi Президента України розгляд висновкiв i пропозицiй спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї про його звинувачення в порядку, передбаченому частинами четвертою, шостою, сьомою цiєї статтi.

     Стаття 174. Обговорення висновкiв i пропозицiй спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї

     1. Перед початком обговорення висновкiв i пропозицiй спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї головуючий на пленарному засiданнi з'ясовує у промовцiв, зазначених у частинi другiй цiєї статтi, про час, необхiдний їм для виступiв, i Верховна Рада приймає вiдповiдне процедурне рiшення. Час, який вiдводиться на заслуховування згiдно з пунктами 2, 3 частини другої цiєї статтi, має бути однаковим i становити не менше нiж 90 хвилин.

     2. Пiд час обговорення Верховна Рада заслуховує:

     1) доповiдь голови спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї або iншого доповiдача - члена комiсiї, визначеного рiшенням спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї, про проведене розслiдування та його результати; вiдповiдi доповiдача на запитання осiб, що внесли подання про iнiцiювання питання про усунення Президента України з поста в порядку iмпiчменту; вiдповiдi доповiдача на запитання Президента України та захисника (захисникiв) його прав; вiдповiдi доповiдача на запитання народних депутатiв;

     2) пояснення народних депутатiв, якi внесли подання про iнiцiювання питання про усунення Президента України з поста в порядку iмпiчменту, щодо заперечуваних ними (у разi наявностi) положень висновкiв спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї та проекту постанови Верховної Ради про звинувачення Президента України, їх зауваження щодо законностi, всебiчностi й об'єктивностi дослiдження зазначеною комiсiєю тих чи iнших обставин розслiдування; їх клопотання про заслуховування Верховною Радою свiдкiв, експертiв чи про необхiднiсть проведення додаткового розслiдування тих чи iнших обставин спецiальною тимчасовою слiдчою комiсiєю; їх вiдповiдi на запитання Президента України та захисника (захисникiв) його прав, доповiдача спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї, спецiального прокурора та спецiальних слiдчих, народних депутатiв;

     3) пояснення Президента України про заперечення або визнання ним висунутого проти нього звинувачення, зауваження Президента України та захисника (захисникiв) його прав щодо законностi, повноти, всебiчностi й об'єктивностi дослiдження вiдповiдних обставин спецiальною тимчасовою слiдчою комiсiєю; клопотання Президента України та захисника (захисникiв) його прав про заслуховування Верховною Радою свiдкiв та експертiв чи про необхiднiсть проведення додаткового розслiдування тих чи iнших обставин спецiальною тимчасовою слiдчою комiсiєю; вiдповiдi Президента України на запитання захисника (захисникiв) його прав; народних депутатiв, якi внесли подання про iнiцiювання питання про усунення Президента України з поста в порядку iмпiчменту; вiдповiдi на запитання доповiдача спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї, спецiального прокурора та спецiальних слiдчих, народних депутатiв;

     4) уточнення промовцями, зазначеними в пунктах 2, 3, 1 цiєї частини, iз збереженням вiдповiдної черговостi, їх клопотань щодо надання народним депутатам тих чи iнших матерiалiв, проведення експертиз, заслуховування Верховною Радою свiдкiв, експертiв iз вказiвкою на те, що саме має бути дослiджено i доведено на пiдставi їхнiх свiдчень, повiдомлень, а також стосовно необхiдностi проведення додаткового розслiдування спецiальною тимчасовою слiдчою комiсiєю та предмета такого розслiдування.

     3. За наявностi скарг, заяв про неправомiрнi дiї спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї, про оскарження її рiшень, прийнятих за результатами розгляду скарг i заяв, промовцi, зазначенi в пунктах 2, 3 частини другої цiєї статтi, повiдомляють Верховну Раду про них i порушують вiдповiднi клопотання щодо усунення порушень, пов'язаних з неправомiрними дiями та рiшеннями спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї.

     4. Верховна Рада може прийняти процедурне рiшення про заслуховування спецiального прокурора, спецiальних слiдчих, а також iнших осiб, оголошення повiдомлень та зачитування документiв.

     Стаття 175. Рiшення за результатами обговорення висновкiв i пропозицiй спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї

     1. За результатами обговорення висновкiв i пропозицiй спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї Верховна Рада може прийняти рiшення про:

     1) заслуховування свiдкiв та експертiв, щодо яких було заявлено клопотання промовцiв, та їх вiдповiдей на запитання;

     2) припинення обговорення висновкiв та перехiд до обговорення проектiв постанов Верховної Ради про звинувачення Президента України.

     2. У разi прийняття Верховною Радою рiшення, передбаченого пунктом 1 частини першої цiєї статтi, Верховна Рада переходить до заслуховування свiдкiв та експертiв, про яких було заявлено клопотання промовцiв, та вiдповiдей на їх запитання.

     Стаття 176. Порядок заслуховування свiдкiв та експертiв

     1. Свiдкiв та експертiв, про запрошення яких заявляли клопотання промовцi, зазначенi в пунктах 2, 3, 1 частини другої статтi 174 цього Регламенту, Верховна Рада заслуховує у вiдповiднiй послiдовностi, якщо їх свiдчень немає в матерiалах розслiдування та висновках спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї, або якщо цi свiдчення є недостатнiми чи суперечливими. Час, який вiдводиться на заслуховування свiдкiв та експертiв, має бути однаковим i становити не менш як 30 хвилин.

     2. Свiдки та експерти вiдповiдно до послiдовностi їх заслуховування вiдповiдають на запитання:

     1) осiб, якi заявляли клопотання про їх запрошення; Президента України та захисника (захисникiв) його прав; доповiдача вiд спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї; спецiального прокурора, спецiальних слiдчих; народних депутатiв - до свiдкiв, експертiв, яких запрошено на клопотання промовцiв, зазначених у пунктi 2 частини другої статтi 174 цього Регламенту;

     2) Президента України та захисника (захисникiв) його прав; промовцiв, зазначених у пунктах 2, 1 частини другої статтi 174 цього Регламенту; спецiального прокурора та спецiальних слiдчих - до свiдкiв, експертiв, яких запрошено за клопотанням Президента України та захисника (захисникiв) його прав;

     3) доповiдача вiд спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї; промовцiв, зазначених у пунктах 2, 3 частини другої статтi 174 цього Регламенту; спецiального прокурора та спецiальних слiдчих - до свiдкiв, експертiв, яких запрошено за клопотанням доповiдача вiд тимчасової слiдчої комiсiї.

     3. Запитання i вiдповiдi мають бути стислими та точними. Головуючий на пленарному засiданнi має право зняти питання, якi явно не стосуються обставин справи або поставленi в образливiй формi. У разi виникнення заперечень щодо запитання Верховна Рада може прийняти процедурне рiшення про заслуховування вiдповiдi й на таке запитання. Для уточнення вiдповiдi особа, яка поставила запитання, має право поставити ще одне уточнююче запитання.

     4. Свiдки заслуховуються окремо i за вiдсутностi ще не опитаних свiдкiв. Вживаються заходи, щоб пiд час пленарного засiдання Верховної Ради ще не опитанi свiдки не чули того, що вiдбувається на засiданнi, i не спiлкувалися мiж собою.

     5. Перед заслуховуванням свiдка, експерта головуючий на пленарному засiданнi попереджає кожного з них про адмiнiстративну, кримiнальну вiдповiдальнiсть згiдно iз законом за вiдмову вiд давання свiдчень чи пояснень, а також за надання завiдомо неправдивих свiдчень чи пояснень, завiдомо неправдивого висновку експерта.

     6. Верховна Рада може прийняти процедурне рiшення про заслуховування й iнших осiб, оголошення документiв.

     Стаття 177. Заслуховування заключного слова

     1. Пiсля завершення обговорення висновкiв спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї Верховна Рада заслуховує заключне слово:

     1) представника вiд народних депутатiв, якi вносили подання про iнiцiювання питання про усунення Президента України з поста в порядку iмпiчменту;

     2) доповiдача вiд спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї;

     3) Президента України та захисника (захисникiв) його прав.

     2. Час, який вiдводиться для заслуховування заключного слова кожного промовця, не може бути меншим 10 хвилин.

     Стаття 178. Обговорення проектiв постанов Верховної Ради про звинувачення Президента України

     1. Пiсля закiнчення обговорення висновку спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї Верховна Рада переходить до розгляду внесеного народними депутатами - членами спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї проекту постанови Верховної Ради про звинувачення Президента України чи проекту постанови Верховної Ради про припинення розгляду питання про усунення Президента України з поста в порядку iмпiчменту.

     2. На закритому пленарному засiданнi Верховної Ради мають право бути присутнiми Президент України та захисник (захисники) його прав, спецiальний прокурор та спецiальнi слiдчi, включенi до складу спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї. Запрошуються особи, зазначенi у частинi третiй статтi 173 цього Регламенту.

     3. Обговорення проектiв постанов Верховної Ради здiйснюється за процедурою повного обговорення (стаття 30 цього Регламенту). Доповiдачем i спiвдоповiдачами виступають вiдповiдно представник вiд спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї та iнiцiатори внесення пропозицiй (у разi їх внесення) про внесення змiн до проекту постанови Верховної Ради про звинувачення Президента України. В обговореннi беруть участь лише народнi депутати. Iншим особам, зазначеним у частинi другiй цiєї статтi, слово надається головуючим на пленарному засiданнi за їх зверненням для повiдомлення фактичних довiдок, зауважень тощо з питань їх компетенцiї. Слово надається також Президенту України та захиснику (захисникам) його прав для повiдомлення фактичних довiдок.

     4. У разi виявлення фактiв перешкоджання Президентом України роботi спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї пiд час розслiдування обставин щодо вчинення Президентом України державної зради або iншого злочину чи невжиття ним заходiв до вiдповiдальних перед ним державних органiв, їх посадових осiб, якi чинили подiбне перешкоджання, пiсля звернення до нього з повiдомленням про такi факти, у будь-який час обговорення Верховною Радою проекту постанови про звинувачення Президента України може бути внесена народними депутатами, якi iнiцiювали питання про усунення Президента України з поста в порядку iмпiчменту, вмотивована пропозицiя про проведення додаткового розслiдування та включення до проекту постанови Верховної Ради вiдповiдного пункту звинувачення.

     5. Пiсля закiнчення обговорення головуючий на пленарному засiданнi оголошує про перехiд до голосування щодо тексту проекту постанови Верховної Ради про звинувачення Президента України у вчиненнi ним державної зради або iншого злочину, який буде включатися до бюлетеня для таємного голосування.

     Стаття 179. Вимоги до проекту постанови Верховної Ради України про звинувачення Президента України

     1. Проект постанови Верховної Ради про звинувачення Президента України, внесений народними депутатами - членами спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї, має ґрунтуватися лише на вiдомостях, якi мiстяться у висновках i пропозицiях спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї. Звинувачення Президента України викладається у проектi постанови Верховної Ради по пунктах, окремо щодо кожного дiяння, що мiстить ознаки злочину, з дотриманням вимог частини першої статтi 62 Конституцiї України.

     2. За результатами обговорення Верховною Радою висновкiв i пропозицiй спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї, пропозицiй народних депутатiв, якi вносили подання про iнiцiювання питання про усунення Президента України з поста в порядку iмпiчменту, народнi депутати - члени спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї мають право внести свiй уточнений проект постанови Верховної Ради про звинувачення Президента України з урахуванням таких пропозицiй.

     3. У разi якщо до внесеного народними депутатами - членами спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї проекту постанови Верховної Ради про звинувачення Президента України включено пропозицiї народних депутатiв, якi вносили подання про iнiцiювання питання про усунення Президента України з поста в порядку iмпiчменту, Верховна Рада проводить голосування стосовно кожної пропозицiї, додатково включеної до проекту постанови Верховної Ради. Пропозицiя вважається включеною до уточненого проекту постанови про звинувачення Президента України, якщо вона отримає на пiдтримку бiльшiсть голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради.

     4. У разi, коли пропозицiя, яка включена до проекту постанови Верховної Ради, не отримає необхiдної для її прийняття кiлькостi голосiв народних депутатiв, текст проекту постанови Верховної Ради про звинувачення Президента України залишається без змiн i включається до бюлетеня для таємного голосування.

     Стаття 180. Порядок прийняття рiшення про звинувачення Президента України

     1. Рiшення Верховної Ради про звинувачення Президента України приймається таємним голосуванням шляхом подачi бюлетенiв (статтi 37, 38, 39 цього Регламенту) з урахуванням особливостей, визначених у цiй статтi. До бюлетеня для таємного голосування щодо проекту постанови Верховної Ради про звинувачення Президента України включається один iз проектiв вiдповiдної постанови, передбачений частинами третьою, четвертою статтi 179 цього Регламенту.

     2. Таємне голосування щодо проекту постанови Верховної Ради про звинувачення Президента України, включеного до бюлетеня для таємного голосування, проводиться окремо щодо кожного пункту звинувачення. Постанова Верховної Ради про звинувачення Президента України вважається прийнятою в цiлому з тими пунктами звинувачення, за якi вiдповiдно до частини п'ятої статтi 111 Конституцiї України проголосувало не менш як двi третини народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради.

     3. У разi прийняття постанови Верховної Ради про звинувачення Президента України у вчиненнi державної зради або iншого злочину Верховна Рада приймає постанову бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд її конституцiйного складу про звернення до:

     1) Конституцiйного Суду України для перевiрки справи i отримання його висновку щодо додержання конституцiйної процедури розслiдування та розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку iмпiчменту;

     2) Верховного Суду України для одержання його висновку про те, що дiяння, в яких звинувачується Президент України, мiстять ознаки державної зради або iншого злочину.

     4. У разi неприйняття рiшення Верховної Ради про звинувачення Президента України головуючий на пленарному засiданнi оголошує про припинення процедури усунення Президента України з поста в порядку iмпiчменту i вчиняє iншi дiї, передбаченi статтею 183 цього Регламенту.

     Стаття 181. Розгляд Верховною Радою висновкiв Конституцiйного Суду України та Верховного Суду України

     1. Пiсля отримання вiдповiдних висновкiв Конституцiйного Суду України i Верховного Суду України цi висновки невiдкладно оголошуються головуючим на найближчому пленарному засiданнi Верховної Ради i надаються народним депутатам.

     2. Якщо висновок Верховного Суду України свiдчить про те, що дiяння, в яких звинувачується Президент України, мiстять ознаки державної зради або iншого злочину, а висновок Конституцiйного Суду України свiдчить про додержання конституцiйної процедури розслiдування i розгляду справи про iмпiчмент, народнi депутати - члени спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї невiдкладно готують i вносять на розгляд Верховної Ради проект постанови Верховної Ради про усунення Президента України з поста в порядку iмпiчменту.

     3. Проект постанови Верховної Ради про усунення Президента України з поста в порядку iмпiчменту має мiстити посилання на пункти звинувачення прийнятої Верховною Радою постанови про звинувачення Президента України.

     4. Проект постанови про усунення Президента України з поста в порядку iмпiчменту надається народним депутатам, вручається Президенту України або захиснику (захисникам) його прав i розглядається на пленарному засiданнi Верховної Ради не пiзнiш як через два днi пiсля оголошення головуючим на пленарному засiданнi висновкiв Конституцiйного Суду України i Верховного Суду України.

     5. Якщо висновок Верховного Суду України свiдчить про те, що дiяння, в яких звинувачується Президент України, не мiстять ознак державної зради або iншого злочину, Верховна Рада приймає постанову про припинення процедури iмпiчменту.

     6. Якщо у висновку Конституцiйного Суду України мiстяться положення про тi чи iншi порушення конституцiйної процедури розслiдування i розгляду справи про iмпiчмент, Верховна Рада приймає вiдповiднi рiшення, спрямованi на усунення виявлених порушень про:

     1) невключення до проекту постанови Верховної Ради про усунення Президента України з поста в порядку iмпiчменту тих положень чи посилань на пункти звинувачення, яких стосуються виявленi порушення конституцiйної процедури;

     2) виконання тих чи iнших слiдчих дiй чи процедур розслiдування спецiальною тимчасовою слiдчою комiсiєю з можливим переглядом прийнятих ранiше рiшень;

     3) повторне, додаткове розслiдування фактiв чи обставин, з яких почалися порушення, зазначенi у висновку Конституцiйного Суду України.

     7. Для проведення повторного, додаткового розслiдування фактiв чи обставин, викладених у висновку Конституцiйного Суду України, Верховна Рада може змiнити персональний склад спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї.

     8. Пiсля проведення дiй, спрямованих на усунення порушень конституцiйної процедури розслiдування i розгляду справи про iмпiчмент, Верховна Рада приймає постанову про звернення до Конституцiйного Суду України для одержання нового висновку.

     9. За наслiдками проведення повторного, додаткового розслiдування Верховна Рада може внести змiни до постанови Верховної Ради про звинувачення Президента України.

     10. Постанова про внесення змiн до постанови Верховної Ради про звинувачення Президента України приймається двома третинами голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради таємним голосуванням шляхом подачi бюлетенiв.

     11. У разi внесення змiн до постанови Верховної Ради про звинувачення Президента України, якими змiнено пункти звинувачення Президента України, Верховна Рада приймає постанову про звернення до Верховного Суду України для одержання нового висновку.

     Стаття 182. Прийняття рiшення про усунення Президента України з поста в порядку iмпiчменту

     1. У разi одержання висновкiв Конституцiйного Суду України i Верховного Суду України вiдповiдно про додержання конституцiйної процедури розслiдування i розгляду справи про iмпiчмент i про те, що дiяння, в яких звинувачується Президент України, мiстять ознаки державної зради або iншого злочину, Верховна Рада таємним голосуванням шляхом подачi бюлетенiв приймає постанову про усунення Президента України з поста в порядку iмпiчменту.

     2. Обговорення проекту постанови Верховної Ради про усунення Президента України з поста в порядку iмпiчменту здiйснюється за процедурою повного обговорення (стаття 30 цього Регламенту).

     3. Текст проекту постанови Верховної Ради про усунення Президента України з поста в порядку iмпiчменту включається до бюлетеня для таємного голосування.

     4. Таємне голосування в цiлому щодо проекту постанови Верховної Ради про усунення Президента України з поста в порядку iмпiчменту проводиться у порядку, передбаченому статтями 37, 38, 41 цього Регламенту.

     5. Постанова Верховної Ради про усунення Президента України з поста в порядку iмпiчменту вважається прийнятою, якщо за неї проголосувало не менш як три чвертi народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради.

     6. Доповiдь Лiчильної комiсiї про результати таємного голосування заслуховується на вiдкритому пленарному засiданнi Верховної Ради з прямою трансляцiєю по радiо i телебаченню.

     7. Постанова Верховної Ради про усунення Президента України з поста в порядку iмпiчменту набирає чинностi з моменту оголошення головуючим на пленарному засiданнi про її прийняття.

     8. З моменту оголошення головуючим на пленарному засiданнi про дострокове припинення повноважень Президента України у зв'язку з усуненням його з поста в порядку iмпiчменту, на перiод до обрання i вступу на пост нового Президента України, обов'язки Президента України виконує Голова Верховної Ради України вiдповiдно до положень статтi 112 Конституцiї України.

     9. Про усунення Президента України Верховною Радою з поста в порядку iмпiчменту Голова Верховної Ради України офiцiйно повiдомляє Президента України, Прем'єр-мiнiстра України, Голову Конституцiйного Суду України, Голову Верховного Суду України та негайно оприлюднює вiдповiдний акт Верховної Ради через засоби масової iнформацiї.

     Стаття 183. Наслiдки неприйняття рiшення Верховною Радою про усунення Президента України з поста в порядку iмпiчменту

     1. У разi неприйняття Верховною Радою постанови про усунення Президента України з поста в порядку iмпiчменту головуючий на пленарному засiданнi:

     1) оголошує про припинення процедури iмпiчменту i дає доручення щодо публiкацiї про це в газетi "Голос України";

     2) оголошує про припинення повноважень спецiальної тимчасової слiдчої комiсiї;

     3) вiд iменi Верховної Ради вибачається перед Президентом України.

Глава 30
РОЗГЛЯД ПИТАНЬ ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ УКАЗIВ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ПРО ВВЕДЕННЯ ВОЄННОГО ЧИ НАДЗВИЧАЙНОГО СТАНУ В УКРАЇНI АБО В ОКРЕМИХ ЇЇ МIСЦЕВОСТЯХ, ПРО ЗАГАЛЬНУ АБО ЧАСТКОВУ МОБIЛIЗАЦIЮ, ПРО ОГОЛОШЕННЯ ОКРЕМИХ МIСЦЕВОСТЕЙ ЗОНАМИ НАДЗВИЧАЙНОЇ ЕКОЛОГIЧНОЇ СИТУАЦIЇ ТА ОГОЛОШЕННЯ ЗА ПОДАННЯМ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ СТАНУ ВIЙНИ ЧИ УКЛАДЕННЯ МИРУ, СХВАЛЕННЯ РIШЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ПРО ВИКОРИСТАННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ ТА IНШИХ ВIЙСЬКОВИХ ФОРМУВАНЬ У РАЗI ЗБРОЙНОЇ АГРЕСIЇ ПРОТИ УКРАЇНИ

     Стаття 184. Порядок розгляду питань про затвердження указiв Президента України про введення воєнного чи надзвичайного стану

     1. Вiдповiдно до пункту 31 частини першої статтi 85 Конституцiї України Верховна Рада затверджує протягом двох днiв з моменту звернення Президента України його укази про введення воєнного чи надзвичайного стану в Українi або в окремих її мiсцевостях, про загальну або часткову мобiлiзацiю, про оголошення окремих мiсцевостей зонами надзвичайної екологiчної ситуацiї.

     2. Пiсля пiдписання вiдповiдного указу про введення воєнного чи надзвичайного стану в Українi або окремих її мiсцевостях, про загальну або часткову мобiлiзацiю, про оголошення окремих мiсцевостей зонами надзвичайної екологiчної ситуацiї Президент України негайно звертається до Верховної Ради щодо його затвердження i подає вiдповiдний проект закону.

     3. Верховна Рада розглядає питання про затвердження указу Президента України про введення воєнного чи надзвичайного стану в Українi або в окремих її мiсцевостях, про загальну або часткову мобiлiзацiю, про оголошення окремих мiсцевостей зонами надзвичайної екологiчної ситуацiї протягом двох днiв з моменту надходження звернення та вiдповiдного указу Президента України до Верховної Ради i надання їх народним депутатам разом з проектом вiдповiдного закону.

     4. Питання про затвердження вiдповiдного указу Президента України про введення воєнного чи надзвичайного стану в Українi або в окремих її мiсцевостях, про загальну або часткову мобiлiзацiю, про оголошення окремих мiсцевостей зонами надзвичайної екологiчної ситуацiї розглядаються Верховною Радою без голосування щодо включення їх до порядку денного сесiї, розкладу пленарних засiдань сесiї, тижневого порядку денного пленарних засiдань Верховної Ради. Таке питання може вноситися на розгляд Верховної Ради без попередньої пiдготовки в комiтетах.

     5. Проект закону щодо затвердження вiдповiдного указу Президента України про введення воєнного чи надзвичайного стану в Українi або в окремих її мiсцевостях, про загальну або часткову мобiлiзацiю, про оголошення окремих мiсцевостей зонами надзвичайної екологiчної ситуацiї розглядається за процедурою першого читання та прийняття закону в цiлому.

     Стаття 185. Порядок затвердження, вiдхилення указiв Президента України про введення воєнного чи надзвичайного стану

     1. Верховна Рада може прийняти повнiстю, частково з рекомендацiями та/або застереженнями або вiдхилити проект закону про затвердження вiдповiдного указу Президента України про введення воєнного чи надзвичайного стану в Українi або в окремих її мiсцевостях, про загальну або часткову мобiлiзацiю, про оголошення окремих мiсцевостей зонами надзвичайної екологiчної ситуацiї.

     2. Якщо Верховна Рада затвердила законом вiдповiдний указ Президента України про введення воєнного чи надзвичайного стану в Українi або в окремих її мiсцевостях, про загальну або часткову мобiлiзацiю, про оголошення окремих мiсцевостей зонами надзвичайної екологiчної ситуацiї частково з рекомендацiями та/або застереженнями, чинними є положення вiдповiдного указу Президента України, затвердженого Верховною Радою. Вiдповiдний указ Президента України набирає чинностi пiсля його затвердження Верховною Радою i негайно оголошується через засоби масової iнформацiї або оприлюднюється в iнший спосiб.

     3. У разi вiдхилення Верховною Радою законопроекту про затвердження вiдповiдного указу Президента України про введення воєнного чи надзвичайного стану в Українi або в окремих її мiсцевостях, про загальну або часткову мобiлiзацiю, про оголошення окремих мiсцевостей зонами надзвичайної екологiчної ситуацiї такий указ Президента України не набирає чинностi.

     4. Про прийняте Верховною Радою рiшення щодо вiдповiдного указу Президента України Голова Верховної Ради України негайно повiдомляє Президента України i робить повiдомлення через засоби масової iнформацiї.

     Стаття 186. Порядок оголошення за поданням Президента України стану вiйни i укладення миру, схвалення рiшення Президента України про використання Збройних Сил України та iнших вiйськових формувань у разi збройної агресiї проти України

     1. Вiдповiдно до пункту 9 частини першої статтi 85 Конституцiї України Верховна Рада оголошує за поданням Президента України стан вiйни чи укладення миру, схвалює рiшення Президента України про використання Збройних Сил України та iнших вiйськових формувань у разi збройної агресiї проти України.

     2. Верховна Рада розглядає подання Президента України про оголошення стану вiйни i укладення миру та питання про схвалення рiшення Президента України про використання Збройних Сил України та iнших вiйськових формувань у разi збройної агресiї проти України, приймає рiшення з цих питань в порядку, передбаченому статтями 184, 185 цього Регламенту.

Глава 31
НАДАННЯ ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ ЗАКОНОМ ЗГОДИ НА ОБОВ'ЯЗКОВIСТЬ МIЖНАРОДНИХ ДОГОВОРIВ УКРАЇНИ ТА ДЕНОНСАЦIЯ МIЖНАРОДНИХ ДОГОВОРIВ УКРАЇНИ. ОФIЦIЙНI ДЕЛЕГАЦIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

     Стаття 187. Правовi засади надання Верховною Радою згоди на обов'язковiсть мiжнародних договорiв України та денонсацiя мiжнародних договорiв України

     1. Верховна Рада надає законом згоду на обов'язковiсть мiжнародних договорiв України (ратифiкацiя, затвердження, прийняття, приєднання) та здiйснює денонсацiю мiжнародних договорiв України вiдповiдно до Конституцiї України, Закону України "Про мiжнароднi договори України", Вiденської конвенцiї про право мiжнародних договорiв вiд 23 травня 1969 року та цього Регламенту.

     Стаття 188. Прийняття Верховною Радою рiшень про мiжнароднi договори України

     1. Законопроекти про надання згоди на обов'язковiсть мiжнародних договорiв України вносять на розгляд Верховної Ради Президент України, Кабiнет Мiнiстрiв України.

     2. На виконання повноважень, встановлених пунктами 5, 32 частини першої статтi 85 та частини першої статтi 9 Конституцiї України, Верховна Рада може прийняти рiшення про:

     1) необхiднiсть iнiцiювання укладення або укладення мiжнародного договору на тих чи iнших засадах i внесення вiдповiдних документiв на її розгляд;

     2) надання згоди на обов'язковiсть мiжнародних договорiв України;

     3) денонсацiю мiжнародних договорiв України.

     Стаття 189. Перелiк супровiдних документiв до законопроектiв про надання згоди на обов'язковiсть мiжнародних договорiв України

     1. До законопроекту, що вноситься на розгляд Верховної Ради для надання згоди на обов'язковiсть мiжнародних договорiв України, додаються:

     1) посвiдчена копiя мiжнародного договору;

     2) пояснювальна записка;

     3) формулювання застережень України щодо мiжнародного договору, якщо такi є;

     4) застереження iнших договiрних сторiн щодо мiжнародного договору, формулювання заперечень щодо цих застережень або згоди з ними за наявностi таких застережень або заперечень;

     5) проекти законiв про внесення змiн до законiв, необхiднiсть прийняття яких випливає з мiжнародного договору;

     6) висновки Конституцiйного Суду України щодо вiдповiдностi Конституцiї України мiжнародних договорiв, якщо такi висновки є.

     2. До законопроектiв про надання згоди на обов'язковiсть мiжнародних договорiв України мають додаватися також фiнансово-економiчнi розрахунки i прогнози можливих наслiдкiв надання згоди на обов'язковiсть вiдповiдних мiжнародних договорiв.

     Стаття 190. Порядок внесення пропозицiй щодо виконання мiжнародних договорiв України

     1. Суб'єкти права законодавчої iнiцiативи вносять пропозицiї про застереження до мiжнародного договору України, заперечення до застережень, законопроекти або пропозицiї про прийняття законiв або внесення змiн до закону, спрямованi на виконання мiжнародного договору України, за загальним порядком законодавчої процедури, встановленим цим Регламентом. У такому ж порядку здiйснюються їх обговорення, прийняття i оприлюднення.

     Стаття 191. Висновки щодо внесення змiн до законiв на виконання мiжнародних договорiв України

     1. Проекти законiв про внесення змiн до законiв, пропозицiї про прийняття нових законiв, проекти iнших актiв Верховної Ради, спрямованi на виконання мiжнародних договорiв України, подаються до Верховної Ради з висновками Мiнiстерства юстицiї України та Мiнiстерства закордонних справ України.

     Стаття 192. Попереднiй розгляд законопроектiв про надання згоди на обов'язковiсть мiжнародних договорiв України

     1. Внесений на розгляд Верховної Ради законопроект про надання згоди на обов'язковiсть мiжнародного договору України попередньо розглядається комiтетом, до предмета вiдання якого належать питання засад зовнiшньої полiтики, вiдповiдним комiтетом (комiтетами), до предметiв вiдання якого (яких) належать питання, якi мiстить законопроект.

     2. Зазначенi у частинi першiй цiєї статтi комiтети можуть одержувати додаткову iнформацiю щодо законопроекту про надання згоди на обов'язковiсть мiжнародного договору України, внесеного на розгляд Верховної Ради, у вiдповiдних органах державної влади.

     3. Головний комiтет, що подає законопроект про надання згоди на обов'язковiсть мiжнародного договору України на розгляд Верховної Ради, може заслухати на своєму засiданнi уповноваженого представника вiдповiдно Президента України чи Кабiнету Мiнiстрiв України, а також представникiв Мiнiстерства закордонних справ України та iнших органiв державної влади.

     Стаття 193. Вимоги до текстiв мiжнародних договорiв України, якi подаються на розгляд Верховної Ради

     1. Посвiдченi копiї офiцiйних текстiв двостороннiх мiжнародних договорiв України подаються для надання згоди на їх обов'язковiсть Верховнiй Радi державною мовою i мовою iншої договiрної сторони. Цi тексти повиннi бути автентичними. За наявностi тексту третьою мовою, який згiдно з мiжнародним договором України повинен мати перевагу в разi розбiжностей у тлумаченнi сторонами його положень, додається посвiдчена офiцiйна копiя тексту третьою мовою.

     2. Посвiдченi копiї офiцiйних текстiв багатостороннiх мiжнародних договорiв України подаються для надання згоди на обов'язковiсть Верховнiй Радi мовою оригiналу разом з їх офiцiйним перекладом державною мовою. Водночас подаються застереження, заперечення щодо застережень iнших договiрних сторiн у разi наявностi таких застережень i заперечень.

     3. Автентичнi тексти мiжнародних договорiв України, застереження, заперечення щодо застережень iнших договiрних сторiн передаються комiтету, до предмета вiдання якого належать питання засад зовнiшньої полiтики, вiдповiдному комiтету (комiтетам), до предмета вiдання якого (яких) належать питання, якi мiстять мiжнароднi договори.

     4. Законопроект щодо надання згоди на обов'язковiсть мiжнародного договору України має вноситися на розгляд Верховної Ради як невiдкладний i включається до порядку денного сесiї Верховної Ради без голосування.

     Стаття 194. Розгляд Верховною Радою законопроектiв щодо мiжнародних договорiв

     1. Верховна Рада, з урахуванням висновкiв вiдповiдних комiтетiв (якщо такi є), одночасно розглядає внесений Президентом України або Кабiнетом Мiнiстрiв України законопроект про надання згоди на обов'язковiсть мiжнародного договору України, а також формулювання застережень України щодо нього, застереження iнших договiрних сторiн, формулювання заперечень України щодо застережень або згоди з ними, проекти законiв або проекти законiв про внесення змiн до законiв, що випливають з цих мiжнародних договорiв, а також проекти актiв Верховної Ради з цих питань i приймає вiдповiднi рiшення щодо кожного з них.

     2. Верховна Рада може прийняти рiшення про перенесення розгляду законопроекту про надання згоди на обов'язковiсть мiжнародного договору України до одержання Верховною Радою висновкiв Конституцiйного Суду України щодо вiдповiдностi мiжнародного договору Конституцiї України.

     Стаття 195. Надання Верховною Радою згоди на обов'язковiсть мiжнародних договорiв України

     1. Законопроект про надання згоди на обов'язковiсть мiжнародного договору України розглядається за процедурою розгляду законопроектiв, передбаченою цим Регламентом, з урахуванням особливостей, визначених у цiй главi.

     2. При наданнi згоди на обов'язковiсть мiжнародного договору України Верховна Рада одночасно має офiцiйно пiдтвердити застереження, зробленi Україною пiд час пiдписання мiжнародного договору, зняти їх чи висловити згоду iз застереженнями iнших держав - учасниць договору або заперечення проти них, а також може самостiйно формулювати i висловлювати застереження вiдповiдно до положень Вiденської конвенцiї про право мiжнародних договорiв вiд 23 травня 1969 року.

     3. У законопроектi про надання згоди на обов'язковiсть мiжнародного договору України зазначаються порядок та умови набрання чинностi мiжнародним договором на територiї України вiдповiдно до положень цього мiжнародного договору та Вiденської конвенцiї про право мiжнародних договорiв вiд 23 травня 1969 року.

     4. На пiдставi закону про надання згоди на обов'язковiсть мiжнародного договору України Голова Верховної Ради України пiдписує ратифiкацiйну грамоту, яка засвiдчується пiдписом Мiнiстра закордонних справ України, якщо договором передбачений обмiн такими грамотами.

     Стаття 196. Внесення пропозицiй щодо застережень до мiжнародних договорiв України

     1. Пропозицiї щодо застережень до мiжнародних договорiв України (крiм двостороннiх договорiв) вносяться народними депутатами у порядку, передбаченому цим Регламентом для внесення пропозицiй до законопроектiв.

     Стаття 197. Денонсацiя мiжнародних договорiв України

     1. Законопроекти про денонсацiю мiжнародного договору України вносить на розгляд Верховної Ради Президент України, Кабiнет Мiнiстрiв України та народнi депутати.

     2. Верховна Рада приймає рiшення про денонсацiю мiжнародного договору України, згода на обов'язковiсть якого була надана Верховною Радою на виконання її повноважень, встановлених частиною першою статтi 9, пунктами 5 i 32 частини першої статтi 85 Конституцiї України.

     3. Законопроект про денонсацiю мiжнародного договору України вноситься на розгляд Верховної Ради разом з документами, передбаченими Законом України "Про мiжнароднi договори України" та цим Регламентом, i проектами актiв, прийняття яких зумовлюється денонсацiєю вiдповiдних мiжнародних договорiв України, i розглядається за процедурою, передбаченою цим Регламентом, з урахуванням особливостей, визначених у цiй главi.

     Стаття 198. Оприлюднення мiжнародних договорiв України

     1. Мiжнароднi договори України, згода на обов'язковiсть яких законом надана Верховною Радою, публiкуються українською мовою в офiцiйних друкованих виданнях України.

     Стаття 199. Офiцiйнi делегацiї Верховної Ради

     1. Верховна Рада щорiчно ухвалює план спiвробiтництва з парламентами iноземних держав. Проект плану готує комiтет, до предмета вiдання якого належать питання засад зовнiшньої полiтики, з урахуванням пропозицiй Голови Верховної Ради України, комiтетiв та депутатських фракцiй.

     2. Офiцiйнi парламентськi делегацiї України в строк до 15 днiв пiсля закiнчення вiзиту до iноземної держави подають Верховнiй Радi звiт про його пiдсумки, що надається народним депутатам.

Глава 32
ПРИЗНАЧЕННЯ ЧИ ОБРАННЯ НА ПОСАДИ, ЗВIЛЬНЕННЯ З ПОСАД, НАДАННЯ ЗГОДИ НА ПРИЗНАЧЕННЯ ЧИ ЗВIЛЬНЕННЯ З ПОСАД ПОСАДОВИХ ОСIБ, ВИРIШЕННЯ ПИТАННЯ ПРО ВIДСТАВКУ ПРЕМ'ЄР-МIНIСТРА УКРАЇНИ, ЧЛЕНIВ КАБIНЕТУ МIНIСТРIВ УКРАЇНИ ТА ВИСЛОВЛЕННЯ НЕДОВIРИ ГЕНЕРАЛЬНОМУ ПРОКУРОРОВI УКРАЇНИ У ВИПАДКАХ, ПЕРЕДБАЧЕНИХ КОНСТИТУЦIЄЮ УКРАЇНИ

     Стаття 200. Порядок призначення за поданням Президента України Прем'єр-мiнiстра України, Мiнiстра оборони України, Мiнiстра закордонних справ України

     1. Подання Президента України про призначення Верховною Радою Прем'єр-мiнiстра України, Мiнiстра оборони України, Мiнiстра закордонних справ України подається до Верховної Ради письмово не пiзнiше нiж на п'ятнадцятий день пiсля одержання пропозицiї вiд коалiцiї щодо кандидатури на посаду Прем'єр-мiнiстра України, i розглядається у Верховнiй Радi вiдповiдно до Конституцiї України, закону про Кабiнет Мiнiстрiв України та цього Регламенту.

     2. З письмовим поданням про призначення Прем'єр-мiнiстра України, Мiнiстра оборони України, Мiнiстра закордонних справ України до Верховної Ради одночасно подаються такi вiдомостi: вiдомостi про освiту; фах кандидата на посаду вiдповiдно Прем'єр-мiнiстра України, Мiнiстра оборони України, Мiнiстра закордонних справ України; витяг з трудової книжки про трудову дiяльнiсть; належнiсть до полiтичної партiї; автобiографiя, в якiй зазначаються найiстотнiшi факти життя та результати трудової дiяльностi; декларацiя про доходи, зобов'язання фiнансового характеру та майновий стан за попереднiй рiк; вiдомостi стосовно входження до складу керiвного органу чи наглядової ради пiдприємства або органiзацiї, що має на метi одержання прибутку, а також вiдомостi про судимiсть, в тому числi не погашену i не зняту в установленому законом порядку. Всi вiдомостi повиннi бути власноручно пiдписанi кандидатом на посаду Прем'єр-мiнiстра України, Мiнiстра оборони України, Мiнiстра закордонних справ України. На вимогу Верховної Ради надаються також iншi документи.

     3. Верховна Рада розглядає питання про призначення Прем'єр-мiнiстра України, Мiнiстра оборони України, Мiнiстра закордонних справ України не пiзнiше нiж у п'ятиденний строк з дня внесення вiдповiдного подання Президентом України.

     4. Кандидатiв на посади Прем'єр-мiнiстра України, Мiнiстра оборони України, Мiнiстра закордонних справ України на пленарному засiданнi Верховної Ради представляє Президент України.

     5. На обговорення кандидатури на посаду Прем'єр-мiнiстра України Верховною Радою вiдводиться до однiєї години часу, в тому числi для доповiдi кандидата на цю посаду - до 20 хвилин.

     6. За процедурним рiшенням Верховної Ради час для обговорення кандидатури на посаду Прем'єр-мiнiстра України може бути збiльшений.

     7. Пiсля представлення кандидат на посаду Прем'єр-мiнiстра України виступає з доповiддю про основнi напрями майбутньої дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України, вiдповiдає на запитання народних депутатiв.

     8. В обговореннi кандидатур на посади Прем'єр-мiнiстра України, Мiнiстра оборони України, Мiнiстра закордонних справ України беруть участь представники депутатських фракцiй, представники комiтетiв (у разi їх створення), народнi депутати.

     9. Призначення кандидатiв на посади Прем'єр-мiнiстра України, Мiнiстра оборони України, Мiнiстра закордонних справ України здiйснюється Верховною Радою вiдкритим голосуванням.

     10. Кандидати на посади Прем'єр-мiнiстра України, Мiнiстра оборони України, Мiнiстра закордонних справ України вважаються обраними, якщо за таке рiшення проголосувало бiльше половини народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради.

     11. Рiшення про призначення на посади Прем'єр-мiнiстра України, Мiнiстра оборони України, Мiнiстра закордонних справ України оформляються вiдповiдними постановами Верховної Ради.

     Стаття 201. Порядок призначення на посади членiв Кабiнету Мiнiстрiв України за поданням Прем'єр-мiнiстра України

     1. Питання про призначення на посади членiв Кабiнету Мiнiстрiв України розглядається Верховною Радою згiдно з частиною восьмою статтi 83, пунктом 12 частини першої статтi 85, частиною четвертою статтi 114 Конституцiї України за поданням Прем'єр-мiнiстра України вiдповiдно до пропозицiй, внесених коалiцiєю.

     2. Одночасно з внесенням Прем'єр-мiнiстром України подання до Верховної Ради подаються офiцiйнi вiдомостi про кожного кандидата на посаду (частина друга статтi 200 цього Регламенту).

     3. Подання Прем'єр-мiнiстра України до Верховної Ради щодо призначення запропонованих ним кандидатiв на посади членiв Кабiнету Мiнiстрiв України представляє Прем'єр-мiнiстр України. Пiд час розгляду питання про призначення на посаду члена Кабiнету Мiнiстрiв України кандидату надається можливiсть на пленарному засiданнi Верховної Ради вiдповiсти на запитання представникiв депутатських фракцiй, народних депутатiв.

     4. Вiдкрите поiменне голосування щодо складу Кабiнету Мiнiстрiв України здiйснюється за списком запропонованих Прем'єр-мiнiстром України кандидатур на посади членiв Кабiнету Мiнiстрiв України, якщо Верховна Рада не прийме iншого рiшення. За результатами прийнятого рiшення оформляється постанова Верховної Ради.

     Стаття 202. Припинення повноважень Кабiнету Мiнiстрiв України, Прем'єр-мiнiстра України та iнших членiв Кабiнету Мiнiстрiв України

     1. Вiдповiдно до статтi 115 Конституцiї України Кабiнет Мiнiстрiв України складає повноваження перед новообраною Верховною Радою.

     2. Кабiнет Мiнiстрiв України, який склав повноваження перед новообраною Верховною Радою, Кабiнет Мiнiстрiв України, вiдставку якого прийнято Верховною Радою та Кабiнет Мiнiстрiв України, якому висловлена резолюцiя недовiри, що має наслiдком його вiдставку, продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого Кабiнету Мiнiстрiв України (частини третя, четверта статтi 115 Конституцiї України).

     3. Повноваження Прем'єр-мiнiстра України достроково припиняються у разi:

     1) його особистої заяви про свою вiдставку;

     2) звiльнення його з посади у вiдставку у зв'язку з прийняттям Верховною Радою резолюцiї недовiри Кабiнету Мiнiстрiв України;

     3) неможливостi виконання ним своїх повноважень за станом здоров'я;

     4) його смертi.

     4. Верховна Рада вирiшує питання про вiдставку, звiльнення з посади у вiдставку чи дострокове припинення повноважень Прем'єр-мiнiстра України у зв'язку з неможливiстю виконання ним своїх повноважень за станом здоров'я протягом десяти днiв вiдповiдно пiсля надходження особистої заяви Прем'єр-мiнiстра України, прийняття резолюцiї недовiри Кабiнету Мiнiстрiв України чи медичного висновку лiкувального закладу.

     5. Вiдставка, звiльнення з посади у вiдставку чи дострокове припинення повноважень Прем'єр-мiнiстра України у зв'язку з неможливiстю виконання ним своїх повноважень за станом здоров'я настає з дня прийняття Верховною Радою вiдповiдної постанови. Повноваження Прем'єр-мiнiстра України у разi його смертi достроково припиняються з дня смертi, засвiдченої свiдоцтвом про смерть. Дострокове припинення повноважень Прем'єр-мiнiстра України має наслiдком дострокове припинення повноважень всього складу Кабiнету Мiнiстрiв України.

     6. Повноваження члена Кабiнету Мiнiстрiв України достроково припиняються у разi:

     1) подання ним особистої заяви про свою вiдставку;

     2) звiльнення його з посади у вiдставку у зв'язку з прийняттям Верховною Радою резолюцiї недовiри Кабiнету Мiнiстрiв України;

     3) звiльнення його з посади за поданням Прем'єр-мiнiстра України, а стосовно Мiнiстра оборони України чи Мiнiстра закордонних справ України - за поданням Президента України;

     4) звiльнення його з посади за поданням Прем'єр-мiнiстра України за пропозицiєю коалiцiї;

     5) неможливостi виконання ним своїх повноважень за станом здоров'я;

     6) його смертi.

     7. Верховна Рада вирiшує питання про вiдставку, звiльнення з посади чи дострокове припинення повноважень члена Кабiнету Мiнiстрiв України у зв'язку з неможливiстю виконання ним своїх повноважень за станом здоров'я протягом десяти днiв вiдповiдно пiсля надходження особистої заяви члена Кабiнету Мiнiстрiв України, прийняття резолюцiї недовiри Кабiнету Мiнiстрiв України, внесення Прем'єр-мiнiстром України чи Президентом України вiдповiдного подання чи надходження медичного висновку лiкувального закладу. Повноваження члена Кабiнету Мiнiстрiв України у разi його смертi припиняються з дня смертi, засвiдченої свiдоцтвом про смерть.

     8. Вiдставка, звiльнення з посади чи дострокове припинення повноважень члена Кабiнету Мiнiстрiв України наступає з дня прийняття Верховною Радою вiдповiдної постанови Верховної Ради.

     Стаття 203. Порядок призначення на посаду та звiльнення з посади за поданням Президента України Голови Служби безпеки України, Голови Нацiонального банку України

     1. Питання про призначення на посаду та звiльнення з посади Голови Служби безпеки України, Голови Нацiонального банку України розглядається Верховною Радою згiдно з пунктами 12¹, 18, частини першої статтi 85 Конституцiї України за поданням Президента України, яке оголошує уповноважена ним особа. Щодо кандидатiв на посади Голови Служби безпеки України, Голови Нацiонального банку України подаються вiдомостi, зазначенi в частинi другiй статтi 200 цього Регламенту.

     2. Комiтети, до предмета вiдання яких належать вiдповiдно питання дiяльностi Служби безпеки України чи Нацiонального банку України, мають право на виступ свого представника за результатами розгляду в комiтетi питання про призначення на посаду та звiльнення з посади Голови Служби безпеки України чи Голови Нацiонального банку України за поданням Президента України.

     3. Про призначення на посаду чи звiльнення з посади Голови Служби безпеки України, Голови Нацiонального банку України пiсля обговорення кандидатур (або результатiв дiяльностi), Верховна Рада вiдкритим голосуванням приймає рiшення, яке оформляється вiдповiдною постановою Верховної Ради.

     Стаття 204. Порядок призначення на посади та звiльнення з посад Голови Рахункової палати, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, суддiв Конституцiйного Суду України та призначення членiв Вищої ради юстицiї

     1. Вiдповiдно до пунктiв 16, 17, 26 частини першої статтi 85 та частини другої статтi 131 Конституцiї України Верховна Рада призначає на посади i звiльняє з посад Голову Рахункової палати, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, суддiв Конституцiйного Суду України, призначає членiв Вищої ради юстицiї.

     2. Кандидатури на посади, зазначенi у частинi першiй цiєї статтi, пропонує Верховнiй Радi Голова Верховної Ради України з дотриманням вимог Законiв України "Про Рахункову палату", "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", "Про Конституцiйний Суд України", "Про Вищу раду юстицiї".

     3. За дорученням Голови Верховної Ради України комiтети, до предмета вiдання яких належать вiдповiднi питання, подають свої висновки щодо кандидатiв на посади Голови Рахункової палати, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, суддiв Конституцiйного Суду України, членiв Вищої ради юстицiї. Висновки комiтетiв та вiдомостi про кандидата на посаду Голови Рахункової палати, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, суддiв Конституцiйного Суду України та членiв Вищої ради юстицiї, пiдготовленi з дотриманням вимог щодо вiдомостей про кандидата на вiдповiдну посаду (частина друга статтi 200 цього Регламенту), надаються народним депутатам не пiзнiш як за три днi до розгляду Верховною Радою вiдповiдного питання.

     4. Вiдомостi про запропонованi кандидатури на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (частина друга статтi 200 цього Регламенту) публiкуються в газетi "Голос України" не пiзнiш як за десять днiв до розгляду питання про призначення.

     5. Обговорення кандидатур на посади, зазначенi у частинi першiй цiєї статтi, проводиться в порядку, передбаченому частиною восьмою статтi 200 цього Регламенту.

     6. Звiльнення з посад зазначених у частинi першiй цiєї статтi осiб (крiм суддiв Конституцiйного Суду України та членiв Вищої ради юстицiї) здiйснюється за письмовим поданням Голови Верховної Ради України за наявностi висновкiв вiдповiдних комiтетiв, а звiльнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини може також здiйснюватися на вимогу не менш як однiєї четвертої народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради за їх пiдписами, оформленими пiдписними листами депутатських фракцiй. Пiдписнi листи подаються в оригiналах, пiдписи народних депутатiв не вiдкликаються.

     7. Голосування щодо призначення на посади осiб, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, здiйснюється Верховною Радою таємно шляхом подачi бюлетенiв, а звiльнення з посад таких осiб здiйснюється вiдкритим голосуванням. За результатами голосування оформляється вiдповiдна постанова Верховної Ради.

     Стаття 205. Порядок призначення на посади та звiльнення з посад за поданням Президента України членiв Центральної виборчої комiсiї

     1. Вiдповiдно до пункту 21 частини першої статтi 85 Конституцiї України питання про призначення на посади та звiльнення з посад членiв Центральної виборчої комiсiї розглядається за поданням Президента України з дотриманням вимог щодо вiдомостей про кандидатiв на посади (частина друга статтi 200 цього Регламенту), яке представляє на пленарному засiданнi Верховної Ради уповноважений Президентом України представник.

     2. Кандидати на посади членiв Центральної виборчої комiсiї вiдповiдають на запитання представникiв депутатських фракцiй, народних депутатiв.

     3. Призначення на посади членiв Центральної виборчої комiсiї здiйснюється вiдкритим голосуванням по кожнiй кандидатурi окремо. Призначеним на посаду члена Центральної виборчої комiсiї вважається той кандидат на посаду, який пiдтриманий бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради.

     4. У разi якщо кандидати на посади членiв Центральної виборчої комiсiї не отримали необхiдної для призначення кiлькостi голосiв народних депутатiв, Верховна Рада пропонує Президенту України внести подання стосовно нових кандидатiв на такi посади.

     5. Питання про звiльнення з посад членiв Центральної виборчої комiсiї розглядається Верховною Радою за письмовим поданням Президента України, яке представляє на пленарному засiданнi Верховної Ради уповноважений ним представник. Вiдповiдним кандидатам на посаду члена Центральної виборчої комiсiї надається слово для виступу i вiдповiдей на запитання депутатських фракцiй, народних депутатiв.

     6. Комiтет, до предмета вiдання якого належить це питання i який пiдготував висновок щодо запропонованих Президентом України кандидатур на посаду члена Центральної виборчої комiсiї, має право на виступ свого представника пiд час розгляду Верховною Радою питання про призначення на посади чи звiльнення з посад членiв Центральної виборчої комiсiї.

     7. Член Центральної виборчої комiсiї вважається звiльненим, якщо вiдкритим поiменним голосуванням за таке рiшення проголосувало бiльше половини народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради.

     8. Рiшення щодо призначення на посаду чи звiльнення з посади членiв Центральної виборчої комiсiї оформляються вiдповiдною постановою Верховної Ради.

     Стаття 206. Порядок призначення на посади та звiльнення з посад членiв Рахункової палати, членiв Ради Нацiонального банку України, членiв Нацiональної ради України з питань телебачення i радiомовлення

     1. Вiдповiдно до пунктiв 16, 19, 20 частини першої статтi 85 Конституцiї України Верховна Рада призначає на посади та звiльняє з посад членiв Рахункової палати, половину складу Ради Нацiонального банку України, половину складу Нацiональної ради України з питань телебачення i радiомовлення у порядку, передбаченому статтею 204 цього Регламенту та з урахуванням особливостей, зазначених у Законах України "Про Рахункову палату", "Про Нацiональний банк України" та "Про Нацiональну раду України з питань телебачення i радiомовлення" та у цiй статтi.

     2. Верховна Рада приймає рiшення про призначення на посади та звiльнення з посад осiб, зазначених у частинi першiй цiєї статтi (крiм членiв Рахункової палати), вiдкритим голосуванням бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради, про що оформляється вiдповiдна постанова Верховної Ради.

     Стаття 207. Порядок призначення на посади за поданням Прем'єр-мiнiстра України та звiльнення з посад Голови Антимонопольного комiтету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комiтету телебачення i радiомовлення України

     1. Вiдповiдно до пункту 12 частини першої статтi 85 Конституцiї України Верховна Рада розглядає питання про призначення на посади за поданням Прем'єр-мiнiстра України та звiльнення з посад Голови Антимонопольного комiтету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комiтету телебачення i радiомовлення України.

     2. Одночасно з внесенням Прем'єр-мiнiстром України подання до Верховної Ради подаються офiцiйнi вiдомостi про кандидата на посаду (частина друга статтi 200 цього Регламенту).

     3. За дорученням Голови Верховної Ради України комiтети, до предмета вiдання яких належать цi питання, готують i подають свої висновки щодо запропонованих кандидатур на посади Голови Антимонопольного комiтету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комiтету телебачення i радiомовлення України.

     4. Подання Прем'єр-мiнiстра України до Верховної Ради щодо призначення запропонованих ним кандидатiв на посади Голови Антимонопольного комiтету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комiтету телебачення i радiомовлення України представляє Прем'єр-мiнiстр України або уповноважений ним вiце-прем'єр-мiнiстр. Пiд час розгляду питання про призначення на посади кандидатам надається можливiсть вiдповiсти на запитання депутатських фракцiй, народних депутатiв.

     5. Комiтети, якi попередньо розглянули кандидатури на посади Голови Антимонопольного комiтету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комiтету телебачення i радiомовлення України, вiдповiдно до предметiв їх вiдання, мають право на виступ свого представника пiд час розгляду Верховною Радою питання про призначення на посади та звiльнення з посад зазначених осiб.

     6. У разi розгляду питання про звiльнення з посади особi, яку пропонується звiльнити, надається слово для виступу та вiдповiдей на запитання представникiв депутатських фракцiй, народних депутатiв.

     7. Рiшення про призначення на посади та звiльнення з посад Голови Антимонопольного комiтету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комiтету телебачення i радiомовлення України вважається прийнятим, якщо вiдкритим голосуванням за це проголосувало бiльше половини народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради, i оформляється вiдповiдною постановою Верховної Ради.

     Стаття 208. Порядок надання згоди на призначення на посаду чи звiльнення з посади Президентом України Генерального прокурора України

     1. Вiдповiдно до пункту 25 частини першої статтi 85 Конституцiї України Верховна Рада розглядає питання про надання згоди на призначення на посаду чи звiльнення з посади Президентом України Генерального прокурора України.

     2. Президент України подає до Верховної Ради письмове подання про надання згоди на призначення на посаду Генерального прокурора України разом з вiдомостями про кандидата на посаду (частина друга статтi 200 цього Регламенту) чи письмове подання про надання згоди на звiльнення з посади Генерального прокурора України.

     3. Верховна Рада розглядає подання Президента України не пiзнiше нiж через 10 днiв пiсля дня надходження його до Верховної Ради.

     4. Пiд час розгляду питання про надання згоди на призначення на посаду Генерального прокурора України або питання про надання згоди на його звiльнення з посади у пленарному засiданнi Верховної Ради бере участь Президент України або уповноважена ним особа, якi представляють вiдповiдне подання.

     5. Кандидату на посаду Генерального прокурора України надається можливiсть вiдповiсти на запитання представникiв депутатських фракцiй, народних депутатiв. Час для обговорення кандидатури на посаду Генерального прокурора України та вiдповiдей на запитання визначається Верховною Радою i повинен становити не менше однiєї години.

     6. Розгляд питання про надання згоди на звiльнення з посади Генерального прокурора України здiйснюється у порядку, передбаченому для висловлення недовiри Генеральному прокуроровi України (частина третя статтi 209 цього Регламенту).

     7. Комiтет, до предмета вiдання якого належить питання попереднього розгляду кандидатури на посаду Генерального прокурора України, у разi пiдготовки ним вiдповiдного висновку має право на виступ свого представника пiд час розгляду Верховною Радою питання про надання згоди на призначення на посаду чи звiльнення з посади Генерального прокурора України.

     8. Рiшення про надання згоди Верховної Ради на призначення на посаду чи звiльнення з посади Президентом України Генерального прокурора України приймається вiдкритим поiменним голосуванням бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради.

     9. Рiшення про надання згоди на призначення на посаду чи звiльнення з посади Президентом України Генерального прокурора України оформляється вiдповiдною постановою Верховної Ради.

     Стаття 209. Висловлення недовiри Генеральному прокуроровi України

     1. Вiдповiдно до пункту 25 частини першої статтi 85 Конституцiї України Верховна Рада може висловити недовiру Генеральному прокуроровi України, що має наслiдком його вiдставку з посади.

     2. Питання про висловлення недовiри Генеральному прокуроровi України включається до порядку денного сесiї Верховної Ради за пропозицiєю не менш як третини народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради, пiдтриманою їх пiдписами, i за яку проголосувало бiльше половини народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради. Пiдписи народних депутатiв про порушення питання про висловлення недовiри Генеральному прокуроровi України не вiдкликаються.

     3. Розгляд питання про висловлення недовiри Генеральному прокуроровi України включає:

     1) доповiдь вiд iнiцiаторiв внесення пропозицiї про розгляд цього питання та вiдповiдi доповiдача на запитання представникiв депутатських фракцiй, народних депутатiв - до 30 хвилин;

     2) спiвдоповiдь вiд головного комiтету, якому доручено пiдготувати питання до розгляду, та вiдповiдi спiвдоповiдача на запитання - до 20 хвилин;

     3) виступ Генерального прокурора України та вiдповiдi на запитання представникiв депутатських фракцiй, народних депутатiв - до 30 хвилин;

     4) обговорення пропозицiї про висловлення недовiри Генеральному прокуроровi України, яке проводиться протягом часу, визначеного Верховною Радою.

     4. Прийняття постанови про висловлення недовiри Верховної Ради Генеральному прокуроровi України здiйснюється вiдкритим поiменним голосуванням бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради i має наслiдком його вiдставку з посади.

     Стаття 210. Порядок розгляду питань про обрання суддiв Верховною Радою України безстроково

     1. Вiдповiдно до пункту 27 частини першої статтi 85 Конституцiї України, Закону України "Про порядок обрання на посаду та звiльнення з посади професiйного суддi Верховною Радою України" Верховна Рада обирає:

     1) професiйного суддю безстроково, термiн повноважень якого на посадi суддi закiнчився;

     2) суддею безстроково особу, яка ранiше уже обiймала посаду суддi не менше п'яти рокiв, але на час розгляду питання про обрання не займає посаду суддi;

     3) суддею ранiше обраного безстроково до суду iншого рiвня або до суду того ж рiвня, але iншої спецiалiзацiї.

     2. Подання про обрання суддiв безстроково вноситься до Верховної Ради Головою Верховного Суду України щодо суддi загального суду, головою вiдповiдного вищого спецiалiзованого суду - щодо суддi вiдповiдного спецiалiзованого суду.

     3. Разом з поданням Голови Верховного Суду України, голови вiдповiдного вищого спецiалiзованого суду до Верховної Ради подаються особова справа кандидата на обрання суддею безстроково та вiдомостi щодо кожного кандидата на посаду суддi вiдповiдно до вимог, встановлених Конституцiєю України, законами України та частиною другою статтi 200 цього Регламенту.

     4. Комiтет, до предмета вiдання якого належить попереднiй розгляд питань про обрання на посади суддiв та звiльнення з посад суддiв, обраних безстроково, розглядає подання про обрання кандидата на посаду суддi безстроково в мiсячний строк з дня його надходження до Верховної Ради. Рiшення комiтету про рекомендацiю або нерекомендацiю щодо обрання кандидата на посаду суддi безстроково подається до Верховної Ради.

     5. За наявностi рiшення про рекомендацiю або нерекомендацiю про обрання суддiв безстроково комiтет, до предмета вiдання якого належить попереднiй розгляд питань про обрання на посади суддiв та звiльнення з посад суддiв, обраних безстроково, вносить пропозицiї про включення до порядку денного пленарного засiдання Верховної Ради питання стосовно обрання суддiв.

     6. Обговорення питання про обрання кандидата на посаду суддi безстроково на пленарному засiданнi Верховної Ради починається з доповiдi визначеного комiтету, до предмета вiдання якого належить попереднiй розгляд питань про обрання на посади суддiв та звiльнення з посад суддiв, обраних безстроково.

     7. Кожний народний депутат має право ставити запитання доповiдачу та безпосередньо кандидату, який обирається на посаду суддi безстроково, висловлювати свою думку щодо цiєї кандидатури.

     8. За наявностi зауважень до кандидата, який обирається на посаду суддi безстроково, висловлених на пленарному засiданнi Верховної Ради, що потребують додаткової перевiрки комiтетом, до предмета вiдання якого належить попереднiй розгляд питань про обрання на посади суддiв та звiльнення з посад суддiв, обраних безстроково, голосування щодо цього кандидата не проводиться. Повторний розгляд подання щодо нього здiйснюється за умови перевiрки зазначеним комiтетом дотримання кандидатом на посаду суддi безстроково вимог статтi 127 Конституцiї України, статтi 7 Закону України "Про статус суддiв", а також перевiрки звернень громадян та iнших звернень щодо дiяльностi кандидата на посаду суддi безстроково вiдповiдно до вимог статтi 9 Закону України "Про порядок обрання на посаду та звiльнення з посади професiйного суддi Верховною Радою України".

     9. Рiшення про обрання кандидата на посаду суддi безстроково приймається вiдкритим поiменним голосуванням бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради i оформляється постановою Верховної Ради. Голосування щодо обрання кандидатiв на посаду суддi безстроково може проводитись як по кожнiй кандидатурi на посаду окремо, так i за списком кандидатiв на посади.

     10. У разi якщо кандидата на посаду суддi безстроково не обрано, Вищою радою юстицiї вноситься подання про звiльнення цього кандидата з посади суддi.

     Стаття 211. Звiльнення з посад суддiв Конституцiйного Суду України та суддiв, обраних безстроково

     1. Верховна Рада звiльняє з посад суддiв Конституцiйного Суду України та суддiв, обраних безстроково, у випадках та порядку, передбачених частинами п'ятою, шостою статтi 126 Конституцiї України, статтею 23 Закону України "Про Конституцiйний Суд України", Законом України "Про порядок обрання на посаду та звiльнення з посади професiйного суддi Верховною Радою України".

     2. Звернення до Верховної Ради про звiльнення з посади суддi Конституцiйного Суду України подається Конституцiйним Судом України.

     3. Для звiльнення з посади суддi Конституцiйного Суду України комiтет, до предмета вiдання якого належить попереднiй розгляд питань про обрання на посади суддiв та звiльнення з посад суддiв, обраних безстроково, за дорученням Голови Верховної Ради України подає до Верховної Ради вмотивований висновок.

     4. Подання про звiльнення з посади суддiв, обраних безстроково, вноситься Вищою радою юстицiї.

     5. У поданнi про звiльнення суддi, обраного безстроково, зазначаються дата внесення подання, прiзвище, iм'я та по батьковi, рiк народження, вiдомостi про перебування на посадi суддi, назва суду, пiдстава внесення подання про звiльнення, визначена частиною п'ятою статтi 126 Конституцiї України, фактичнi обставини (у разi внесення подання про звiльнення суддi за особливих обставин, визначених Законом України "Про Вищу раду юстицiї"). До подання Вищої ради юстицiї про звiльнення з посади суддi, обраного безстроково, додається особова справа з матерiалами, що свiдчать про наявнiсть пiдстав для звiльнення, а також пропозицiя члена Вищої ради юстицiї, який iнiцiював питання про звiльнення суддi, або висновок вiдповiдної квалiфiкацiйної комiсiї суддiв про звiльнення з посади суддi вiдповiдного суду чи висновок Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України про звiльнення з посади суддiв Верховного Суду України, вищих спецiалiзованих судiв та Апеляцiйного суду України.

     6. Подання про звiльнення з посади суддi, обраного безстроково, розглядається комiтетом, до предмета вiдання якого належить це питання, в мiсячний строк з дня його надходження до Верховної Ради.

     7. Комiтет, до предмета вiдання якого належить попереднiй розгляд питань про обрання на посади суддiв та звiльнення з посад суддiв, обраних безстроково, вносить на розгляд Верховної Ради пропозицiю про рекомендацiю або нерекомендацiю щодо звiльнення з посади суддi, обраного безстроково. Представник цього комiтету доповiдає позицiю комiтету у зазначеному питаннi.

     8. На пленарне засiдання Верховної Ради для розгляду питання про звiльнення з посади суддi, обраного безстроково, запрошуються Голова Верховного Суду України, Голова Вищої ради юстицiї, голова вiдповiдного вищого спецiалiзованого суду, Голова Державної судової адмiнiстрацiї України.

     9. Присутнiсть суддi на пленарному засiданнi Верховної Ради при розглядi питання про його звiльнення з пiдстав, зазначених у пунктах 1, 4 i 5 частини п'ятої статтi 126 Конституцiї України, є обов'язковою. Неявка на пленарне засiдання Верховної Ради не є перешкодою для розгляду питання по сутi.

     10. Кожна кандидатура на звiльнення з посади суддi, обраного безстроково, персонально представляється на пленарному засiданнi Верховної Ради представником комiтету, до предмета вiдання якого належить це питання. У разi якщо суддя не згоден з поданням про звiльнення, обов'язково заслуховується його пояснення на пленарному засiданнi Верховної Ради. Народнi депутати можуть ставити запитання суддi щодо його дiяльностi.

     11. Якщо при розглядi питання на пленарному засiданнi Верховної Ради виникає необхiднiсть здiйснити перевiрку звернень громадян щодо дiяльностi суддi або витребувати додаткову iнформацiю, Верховна Рада доручає вiдповiдному комiтету здiйснити таку перевiрку.

     12. Верховна Рада приймає рiшення про звiльнення з посади суддi Конституцiйного Суду України чи суддi, обраного безстроково, шляхом вiдкритого поiменного голосування бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради. Рiшення про звiльнення суддi оформляється постановою Верховної Ради.

Глава 33
ПОРЯДОК СКЛАДЕННЯ ПРИСЯГИ УПОВНОВАЖЕНИМ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПРАВ ЛЮДИНИ, ЧЛЕНАМИ ВИЩОЇ РАДИ ЮСТИЦIЇ, СУДДЯМИ КОНСТИТУЦIЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ, ЧЛЕНАМИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ВИБОРЧОЇ КОМIСIЇ

     Стаття 212. Порядок складення присяги перед Верховною Радою

     1. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, члени Вищої ради юстицiї, суддi Конституцiйного Суду України, члени Центральної виборчої комiсiї складають присягу перед Верховною Радою у строки i за текстом, визначенi вiдповiдно до Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", Закону України "Про Вищу раду юстицiї", Закону України "Про Конституцiйний Суд України", Закону України "Про Центральну виборчу комiсiю". Складення присяги здiйснюється зазначеними особами особисто на пленарному засiданнi Верховної Ради.

     2. Питання про складення присяги особами, зазначеними у частинi першiй цiєї статтi, включається до порядку денного сесiї Верховної Ради без прийняття Верховною Радою вiдповiдного рiшення.

     3. Комiтет, до предмета вiдання якого належить таке питання, подає до Верховної Ради пропозицiю про дату, час та процедуру складення присяги вiдповiдною особою. Така пропозицiя має бути внесена протягом тижня з дня надходження до цього комiтету матерiалiв стосовно призначеної особи.

     4. У разi неприйняття комiтетом у зазначений термiн вiдповiдного рiшення або нерозгляду поданих до комiтету вiдповiдних матерiалiв, питання про складення присяги особами, зазначеними у частинi першiй цiєї статтi, включається до порядку денного сесiї Верховної Ради не пiзнiше двох тижнiв пiсля їх надходження до Верховної Ради.

     5. Особа, вiдповiдно призначена, обрана на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, члена Вищої ради юстицiї, суддi Конституцiйного Суду України, члена Центральної виборчої комiсiї, складає присягу не пiзнiше одного мiсяця з дня її призначення чи обрання на цю посаду.

     6. Особа, вiдповiдно призначена, обрана на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, члена Вищої ради юстицiї, суддi Конституцiйного Суду України, члена Центральної виборчої комiсiї, пiсля її представлення головуючим на пленарному засiданнi Верховної Ради, зачитує на трибунi текст присяги.

     7. У разi коли на момент складення присяги вiдповiдною особою вiд неї надiйде заява про вiдмову вiд складення присяги або виникнуть iншi передбаченi законом пiдстави, що унеможливлюють її вступ на вiдповiдну посаду, комiтет, до предмета вiдання якого належить це питання, подає на розгляд Верховної Ради вiдповiдну пропозицiю.

     8. У разi вiдсутностi на пленарному засiданнi Верховної Ради посадових осiб, присутнiсть яких пiд час складення присяги особами, зазначеними у частинi першiй цiєї статтi передбачена законом, складення присяги не проводиться.

Глава 34
РОЗГЛЯД ПИТАНЬ ПРО ЗГОДУ НА ПРИТЯГНЕННЯ ДО КРИМIНАЛЬНОЇ ВIДПОВIДАЛЬНОСТI, ЗАТРИМАННЯ ЧИ АРЕШТ НАРОДНОГО ДЕПУТАТА УКРАЇНИ, ЗАТРИМАННЯ ЧИ АРЕШТ СУДДI КОНСТИТУЦIЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ, СУДДI СУДУ ЗАГАЛЬНОЇ ЮРИСДИКЦIЇ

     Стаття 213. Внесення подань про надання згоди на притягнення до кримiнальної вiдповiдальностi, затримання чи арешт

     1. Вiдповiдно до частини третьої статтi 80 Конституцiї України Верховна Рада надає згоду на притягнення до кримiнальної вiдповiдальностi, затримання чи арешт народного депутата; вiдповiдно до частини третьої статтi 126, статтi 149 Конституцiї України - на затримання чи арешт суддi Конституцiйного Суду України, суддi суду загальної юрисдикцiї.

     2. Подання про надання згоди на притягнення до кримiнальної вiдповiдальностi, затримання чи арешт народного депутата, затримання чи арешт суддi Конституцiйного Суду України, суддi суду загальної юрисдикцiї iнiцiюється вiдповiдно органами досудового слiдства i судовими органами. При цьому щодо кожного виду запобiжного заходу подається окреме подання. Подання щодо народного депутата повинно бути пiдтримано i внесено до Верховної Ради Генеральним прокурором України, а подання щодо суддi судiв загальної юрисдикцiї, суддi Конституцiйного Суду України - Головою Верховного Суду України.

     3. Подання про надання згоди на притягнення до кримiнальної вiдповiдальностi, затримання чи арешт народного депутата, затримання чи арешт суддi судiв загальної юрисдикцiї, суддi Конституцiйного Суду України повинно бути вмотивованим i достатнiм, мiстити конкретнi факти i докази, що пiдтверджують факт вчинення зазначеною в поданнi особою суспiльно небезпечного дiяння, визначеного Кримiнальним кодексом України. У поданнi про затримання чи арешт повинно бути чiтке обґрунтування необхiдностi затримання чи арешту.

     4. Подання, що не вiдповiдає вимогам цiєї статтi, Голова Верховної Ради України повертає вiдповiдно Генеральному прокуроровi України або Головi Верховного Суду України, про що повiдомляє Верховну Раду на найближчому пленарному засiданнi Верховної Ради.

     Стаття 214. Надання письмового пояснення народних депутатiв

     1. Голова Верховної Ради України пропонує народному депутату, щодо якого внесено подання про надання згоди на притягнення до кримiнальної вiдповiдальностi, затримання чи арешт, подати протягом п'яти днiв письмовi пояснення комiтету, до предмета вiдання якого належать питання регламенту, i доручає зазначеному комiтету надати висновок щодо подання про надання згоди на притягнення до кримiнальної вiдповiдальностi, затримання чи арешт народного депутата згiдно iз законом.

     Стаття 215. Висновок комiтету щодо надання згоди Верховною Радою на притягнення до кримiнальної вiдповiдальностi, затримання чи арешт

     1. Комiтет, якому доручено надати висновок щодо питання про надання згоди на притягнення до кримiнальної вiдповiдальностi, затримання чи арешт, вiдповiдно до закону визначає достатнiсть, законнiсть i обґрунтованiсть подання, законнiсть одержання доказiв, зазначених у поданнi, i встановлює наявнiсть вiдповiдних скарг. Пiдготовку цього питання комiтет здiйснює у термiновому порядку, але в строк не бiльш як двадцять днiв. На засiдання комiтету запрошується особа, щодо якої внесено подання. Вiдсутнiсть зазначеної запрошеної особи на засiданнi вiдповiдного комiтету без поважних причин не є перешкодою для розгляду питання i прийняття рiшення комiтетом.

     2. У засiданнях комiтету бере участь Генеральний прокурор України (виконувач обов'язкiв Генерального прокурора України), якщо подання внесено Генеральним прокурором України, або Голова Верховного Суду України (виконувач обов'язкiв Голови Верховного Суду України), якщо подання внесено Головою Верховного Суду України.

     3. Комiтет у разi необхiдностi може витребувати додатковi матерiали справи, заслухати пояснення осiб за клопотанням особи, щодо якої внесено подання.

     4. У разi вiдсутностi достатнiх доказiв щодо обґрунтування подання Голова Верховної Ради України має право повернути його разом з вмотивованим висновком комiтету вiдповiдно Генеральному прокуроровi України або Головi Верховного Суду України з пропозицiєю подати додатковi обґрунтування. У такому випадку комiтет зупиняє перевiрку, про що повiдомляється Голова Верховної Ради України, який iнформує про це Верховну Раду.

     5. Комiтет залишає подання без розгляду до дня надходження до комiтету матерiалiв, що ним вимагаються, або вмотивованої вiдповiдi.

     Стаття 216. Розгляд Верховною Радою України питання про надання згоди на притягнення до кримiнальної вiдповiдальностi, затримання чи арешт

     1. Верховна Рада розглядає на пленарному засiданнi внесене подання про надання згоди на притягнення до кримiнальної вiдповiдальностi, затримання чи арешт народного депутата, затримання чи арешт суддi Конституцiйного Суду України, суддi суду загальної юрисдикцiї у визначений нею день, але не пiзнiше семи днiв з дня подання вiдповiдного висновку комiтетом.

     2. Розгляд питання про надання згоди на притягнення до кримiнальної вiдповiдальностi, затримання чи арешт починається з iнформацiї головуючого на пленарному засiданнi про подання, що надiйшло, проведену роботу щодо пiдготовки висновку комiтету, до предмета вiдання якого належить пiдготовка висновку щодо внесеного подання. Головуючий на пленарному засiданнi оголошує подання про надання згоди на притягнення до кримiнальної вiдповiдальностi, затримання чи арешт народного депутата, затримання чи арешт суддi Конституцiйного Суду України, суддi суду загальної юрисдикцiї.

     3. Пiсля оголошення подання головуючий на пленарному засiданнi надає слово до 30 хвилин:

     1) Генеральному прокуроровi України чи Головi Верховного Суду України для вiдповiдей на запитання представникiв депутатських фракцiй, народних депутатiв;

     2) народному депутату, суддi Конституцiйного Суду України, суддi суду загальної юрисдикцiї, щодо яких внесено подання, для пояснення.

     4. Якщо на пленарному засiданнi Верховної Ради буде встановлено, що особа, щодо якої внесено подання, вiдмовляється вiд дачi пояснень, Верховна Рада розглядає питання про надання згоди на притягнення до кримiнальної вiдповiдальностi, затримання чи арешт без її пояснень.

     5. Висновок комiтету оголошує його голова або визначений комiтетом представник комiтету.

     6. Обговорення питання здiйснюється за процедурою повного обговорення (стаття 30 цього Регламенту).

     7. Головуючий на пленарному засiданнi вiдповiдно до подання ставить на голосування питання про надання згоди на:

     1) притягнення до кримiнальної вiдповiдальностi народного депутата;

     2) затримання народного депутата, суддi Конституцiйного Суду України, суддi суду загальної юрисдикцiї;

     3) арешт народного депутата, суддi Конституцiйного Суду України, суддi суду загальної юрисдикцiї.

     8. Рiшення про надання згоди на притягнення до кримiнальної вiдповiдальностi, затримання чи арешт Верховна Рада приймає вiдкритим поiменним голосуванням бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд її конституцiйного складу, яке оформляється постановою Верховної Ради. Рiшення Верховної Ради про надання згоди на притягнення до кримiнальної вiдповiдальностi, затримання чи арешт не переглядаються, крiм випадку виявлення обставин, що не були вiдомi Верховнiй Радi пiд час розгляду вiдповiдного подання.

     9. Про прийняте рiшення Голова Верховної Ради України негайно повiдомляє вiдповiдно Генерального прокурора України чи Голову Верховного Суду України.

Глава 35
ПОРЯДОК ДОСТРОКОВОГО ПРИПИНЕННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ НАРОДНОГО ДЕПУТАТА УКРАЇНИ

     Стаття 217. Розгляд питання про дострокове припинення повноважень народного депутата

     1. Верховна Рада розглядає питання про дострокове припинення повноважень народного депутата у випадках, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статтi 81 Конституцiї України.

     2. Верховна Рада за поданням комiтету, до предмета вiдання якого належать питання регламенту, приймає постанову про дострокове припинення повноважень народного депутата бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд її конституцiйного складу i доручає Центральнiй виборчiй комiсiї визнати повноваження наступного кандидата в народнi депутати за списком полiтичної партiї (виборчого блоку полiтичних партiй) вiдповiдно до Закону України "Про вибори народних депутатiв України". Зазначена постанова Верховної Ради публiкується в газетi "Голос України".

     3. Прийняте Верховною Радою рiшення про дострокове припинення повноважень народного депутата перегляду не пiдлягає.

     4. У разi набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо народного депутата, визнання народного депутата недiєздатним або безвiсно вiдсутнiм його повноваження припиняються з дня набрання законної сили рiшенням суду, а в разi смертi народного депутата - з дня смертi, засвiдченої свiдоцтвом про смерть.

     5. У разi невходження народного депутата, обраного вiд полiтичної партiї (виборчого блоку полiтичних партiй), до складу депутатської фракцiї цiєї полiтичної партiї (виборчого блоку полiтичних партiй) або виходу народного депутата iз складу такої депутатської фракцiї його повноваження припиняються достроково на пiдставi закону за рiшенням вищого керiвного органу вiдповiдної полiтичної партiї (виборчого блоку полiтичних партiй) з дня прийняття такого рiшення.

     6. Про дострокове припинення повноважень народного депутата з пiдстав, зазначених у частинах четвертiй, п'ятiй цiєї статтi та частинi четвертiй статтi 218 цього Регламенту, Голова Верховної Ради України робить повiдомлення на пленарному засiданнi Верховної Ради та видає розпорядження щодо припинення вiдповiдних виплат такому народному депутату i повiдомляє Центральну виборчу комiсiю, яка згiдно iз Законом України "Про вибори народних депутатiв України" визнає повноваження наступного кандидата в народнi депутати за виборчим списком полiтичної партiї (виборчого блоку полiтичних партiй). Таке повiдомлення публiкується в газетi "Голос України".

     Стаття 218. Невиконання народним депутатом вимог закону щодо несумiсностi депутатського мандата

     1. У разi невиконання народним депутатом вимог пункту 5 частини другої статтi 81 Конституцiї України щодо несумiсностi депутатського мандата з iншими видами дiяльностi, комiтет, до предмета вiдання якого належать питання регламенту, розглядає вiдповiднi матерiали i подає висновок Головi Верховної Ради України, який у десятиденний строк звертається до суду про дострокове припинення повноважень цього народного депутата, або повертає матерiали комiтету з обґрунтуванням вiдмови у зверненнi до суду.

     2. У разi повернення Головою Верховної Ради України матерiалiв з обґрунтуванням вiдмови у зверненнi до суду комiтет, до предмета вiдання якого належать питання регламенту, розглядає їх i у випадку незгоди з ними вносить до Верховної Ради пропозицiю про розгляд цього питання на пленарному засiданнi.

     3. За рiшенням Верховної Ради, прийнятим вiдкритим поiменним голосуванням бiльшiстю голосiв народних депутатiв вiд її конституцiйного складу, Голова Верховної Ради України зобов'язаний звернутися до суду для вирiшення питання про дострокове припинення повноважень такого народного депутата. Рiшення Верховної Ради оформляється постановою.

     4. Рiшення суду про дострокове припинення повноважень народного депутата в разi невиконання ним вимог закону щодо несумiсностi депутатського мандата, яке набрало законної сили, є остаточним i не потребує затвердження постановою Верховної Ради.

     5. У разi невиконання народним депутатом вимог закону щодо несумiсностi депутатського мандата з iншими видами дiяльностi, вiдповiдно до Закону України "Про особливостi звiльнення з посад осiб, якi сумiщають депутатський мандат з iншими видами дiяльностi", за поданням комiтету, до предмета вiдання якого належать питання регламенту, Голова Верховної Ради України видає розпорядження про блокування дiї персональної електронної картки для голосування цього народного депутата i про припинення нарахування йому заробiтної плати та вiдшкодування iнших витрат, пов'язаних з виконанням депутатських повноважень.

Роздiл VI
РОЗГЛЯД ПИТАНЬ, ПОВ'ЯЗАНИХ IЗ ЗДIЙСНЕННЯМ КОНТРОЛЬНИХ ФУНКЦIЙ ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ УКРАЇНИ

Глава 36
РОЗГЛЯД ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ УКРАЇНИ ПИТАНЬ, ПОВ'ЯЗАНИХ З ДЕПУТАТСЬКИМИ ЗАПИТАМИ

     Стаття 219. Внесення депутатського запиту та його оголошення на пленарному засiданнi Верховної Ради

     1. Народнi депутати, комiтети готують та вносять депутатськi запити вiдповiдно до Конституцiї України, законiв України "Про статус народного депутата України", "Про комiтети Верховної Ради України" та цього Регламенту.

     2. Депутатський запит може бути внесений за умови, якщо попередньо народним депутатом направлялось депутатське звернення з цього ж питання, на яке у встановлений законом строк не надано вiдповiдi або ж змiст такої вiдповiдi не задовольняє iнiцiатора звернення.

     3. Друкований текст депутатського запиту на бланку народного депутата, пiдписаний автором iз зазначенням номера посвiдчення, подається Головi Верховної Ради України через апарат Верховної Ради з обов'язковим долученням до депутатського запиту копiї попередньо направленого депутатського звернення та копiї вiдповiдi на нього (у разi її одержання).

     4. Не допускається внесення, оголошення i направлення запиту, поданого з порушенням вимог статтi 15 Закону України "Про статус народного депутата України", частини другої цiєї статтi, адресованого посадовiй особi, до кола службових обов'язкiв якої не належить розгляд питань, порушених у депутатському запитi, а також поданого в перiод мiж сесiями Верховної Ради або викладеного в неетичнiй, образливiй для адресата формi. Такий запит повертається Головою Верховної Ради України його iнiцiатору.

     5. Короткий змiст належним чином пiдготовленого i внесеного депутатського запиту оголошується головуючим на найближчому пiсля дня його внесення пленарному засiданнi Верховної Ради, на якому вiдведений час для оголошення запитiв.

     Стаття 220. Розгляд Верховною Радою питання про направлення депутатського запиту

     1. На одному пленарному засiданнi може бути оголошено не бiльше двох депутатських запитiв одного народного депутата.

     2. Пiсля оголошення короткого змiсту депутатського запиту головуючий на пленарному засiданнi Верховної Ради оголошує голосування щодо попередньої пiдтримки запиту до Президента України.

     3. Рiшення про направлення запиту до Президента України на вимогу народного депутата, групи народних депутатiв, комiтету має бути попередньо пiдтримане пiдписами не менш як однiєї третини народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради, а в разi вiдсутностi такої кiлькостi пiдписiв - шляхом вiдкритого поiменного голосування за пiдтримку запиту не менш як однiєї третини народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради.

     4. Рiшення про направлення попередньо пiдтриманого запиту до Президента України вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала бiльшiсть народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради, i оформляється постановою Верховної Ради.

     5. Апарат Верховної Ради надсилає текст запиту до Президента України разом з вiдповiдною постановою Верховної Ради.

     Стаття 221. Розгляд вiдповiдi на депутатський запит

     1. Вiдповiдi на депутатський запит оголошуються головуючим на пленарному засiданнi Верховної Ради в тому разi, якщо на цьому наполягає народний депутат, який є iнiцiатором депутатського запиту.

     2. Народний депутат пiсля оголошення вiдповiдi на його депутатський запит має право виступити з реплiкою i дати оцiнку вiдповiдi. Час на такий виступ не повинен перевищувати трьох хвилин.

     3. Згiдно з рiшенням Верховної Ради, прийнятим на пропозицiю народного депутата, який є iнiцiатором депутатського запиту, а так само у разi якщо така пропозицiя пiдтримана не менше однiєї п'ятої вiд конституцiйного складу Верховної Ради пiдписiв народних депутатiв, на пленарному засiданнi Верховної Ради проводиться обговорення вiдповiдi на депутатський запит.

     4. У випадках, передбачених частиною третьою цiєї статтi, питання про обговорення вiдповiдi на депутатський запит на пленарному засiданнi Верховної Ради включається до порядку денного сесiї Верховної Ради без голосування. Дата розгляду питання визначається вiдповiдно до статтi 25 цього Регламенту. Народний депутат, який звертався з депутатським запитом, за своїм пiдписом подає до Верховної Ради текст одержаної вiдповiдi на нього та проект вiдповiдної постанови Верховної Ради, що надаються народним депутатам не пiзнiш як за три днi до розгляду питання на пленарному засiданнi Верховної Ради. Рiшенням Верховної Ради може бути визначений головний комiтет для пiдготовки висновку щодо вiдповiдi на депутатський запит. Цей висновок також надається народним депутатам у зазначений строк.

     5. Для обговорення вiдповiдi на депутатський запит апарат Верховної Ради запрошує на пленарне засiдання Верховної Ради посадових осiб, до яких було направлено депутатський запит.

     6. Обговорення вiдповiдi на депутатський запит включає:

     1) виступ народного депутата, який внiс депутатський запит з обґрунтуванням своєї пропозицiї, - до трьох хвилин;

     2) виступ представника органу або посадової особи, до якої було направлено запит, - до трьох хвилин;

     3) виступ голови або представника головного комiтету, якщо йому доручалася пiдготовка висновку щодо вiдповiдi на депутатський запит, - до трьох хвилин;

     4) виступи двох народних депутатiв на пiдтримку кожної внесеної пропозицiї i двох народних депутатiв, якi її не пiдтримують, - не бiльш як по три хвилини кожному.

     7. За результатами обговорення вiдповiдi на депутатський запит Верховна Рада приймає постанову.

Глава 37
РОЗГЛЯД ПИТАНЬ, ПОВ'ЯЗАНИХ З ПАРЛАМЕНТСЬКИМ КОНТРОЛЕМ ЗА ДIЯЛЬНIСТЮ КАБIНЕТУ МIНIСТРIВ УКРАЇНИ

     Стаття 222. Розгляд питання про схвалення Програми дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України

     1. Програма дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України на строк його повноважень подається на розгляд Верховної Ради у мiсячний строк пiсля сформування Кабiнету Мiнiстрiв України. Кабiнет Мiнiстрiв України разом з Програмою дiяльностi подає проект постанови Верховної Ради про її схвалення.

     2. Не пiзнiше наступного дня пiсля надходження Програми дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України до Верховної Ради вона направляється Головою Верховної Ради України для обговорення в комiтети та депутатськi фракцiї.

     3. Питання про схвалення Програми дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України розглядається на пленарному засiданнi у 15-денний строк пiсля її надходження до Верховної Ради. Це питання включається до порядку денного вiдповiдної сесiї Верховної Ради без голосування.

     4. Обговорення пiд час розгляду питання про схвалення Програми дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України здiйснюється в порядку, передбаченому пунктами 1, 5, 6, 7 статтi 30 цього Регламенту, а також включає виступи народних депутатiв по одному представнику вiд кожного комiтету.

     5. Прем'єр-мiнiстр України особисто представляє Програму дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України на пленарному засiданнi Верховної Ради, вiдповiдає на запитання народних депутатiв.

     6. За результатами розгляду Програми дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України Верховна Рада може:

     1) схвалити Програму дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України;

     2) надати Кабiнету Мiнiстрiв України можливiсть доопрацювати Програму дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України з урахуванням зауважень i пропозицiй, висловлених при її обговореннi.

     7. Рiшення про надання Кабiнету Мiнiстрiв України можливостi доопрацювати Програму дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України може бути прийняте Верховною Радою лише один раз. Розгляд у Верховнiй Радi доопрацьованої Програми дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України здiйснюється в порядку, передбаченому цiєю статтею.

     8. У разi якщо Верховною Радою за результатами розгляду Програми дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України не прийнято жодного iз рiшень, передбачених частиною шостою цiєї статтi, Програма дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України вважається не схваленою i протягом року цим Кабiнетом Мiнiстрiв України не подається до Верховної Ради.

     9. Програма дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України може бути повторно внесена на розгляд Верховної Ради не ранiш як через рiк пiсля дня її несхвалення.

     Стаття 223. Розгляд Верховною Радою звiтiв i доповiдей Кабiнету Мiнiстрiв України

     1. Верховна Рада один раз на рiк розглядає звiт Кабiнету Мiнiстрiв України про хiд i результати виконання схваленої нею Програми дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України. Звiт про хiд i результати виконання Програми дiяльностi подається Кабiнетом Мiнiстрiв України у 45-денний строк пiсля закiнчення календарного року.

     2. Кабiнет Мiнiстрiв України одночасно зi звiтом про виконання Державного бюджету України подає на розгляд Верховної Ради доповiдi про хiд i результати виконання затверджених нею загальнодержавних програм економiчного, науково-технiчного, соцiального, нацiонально-культурного розвитку, охорони довкiлля. За рiшенням Верховної Ради, прийнятим за пропозицiєю Голови Верховної Ради України або комiтету, до предмета вiдання якого належить вiдповiдне питання, доповiдь про хiд i результати виконання таких програм може бути заслухана на пленарному засiданнi Верховної Ради.

     3. Верховна Рада за пропозицiєю Голови Верховної Ради України, або не менш як трьох комiтетiв, або не менш як однiєї третини народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради може в будь-який час прийняти рiшення про позачерговий звiт Кабiнету Мiнiстрiв України з питань, зазначених у частинi першiй цiєї статтi.

     4. Щорiчний звiт Кабiнету Мiнiстрiв України про хiд i результати виконання Програми дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України не пiзнiш як за 15 днiв, а позачерговий звiт - не пiзнiш як за три днi до розгляду на пленарному засiданнi Верховної Ради передається комiтетам, а також надається народним депутатам.

     5. Звiт Кабiнету Мiнiстрiв України про хiд i результати виконання Програми дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України на пленарному засiданнi Верховної Ради доповiдає Прем'єр-мiнiстр України, а у разi його вiдсутностi - Перший вiце-прем'єр-мiнiстр.

     6. Пiсля заслуховування звiту Кабiнету Мiнiстрiв України про хiд i результати виконання Програми дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України та спiвдоповiдей комiтетiв проводиться обговорення звiту. За пiдсумками обговорення звiту Кабiнету Мiнiстрiв України Верховна Рада приймає вiдповiдну постанову.

     7. У разi якщо дiяльнiсть Кабiнету Мiнiстрiв України визнана незадовiльною, Верховна Рада за умови додержання вимог статтi 87 Конституцiї України може прийняти резолюцiю недовiри Кабiнету Мiнiстрiв України без додаткового включення цього питання до порядку денного пленарного засiдання Верховної Ради.

     Стаття 224. Органiзацiя та пiдготовка проведення "Дня Уряду України"

     1. Верховна Рада за iнiцiативою комiтету, суб'єкта права законодавчої iнiцiативи може прийняти рiшення про проведення "Дня Уряду України" з будь-яких актуальних питань соцiально-економiчного розвитку, розвитку виробництва, внутрiшньої i зовнiшньої полiтики держави, додержання Кабiнетом Мiнiстрiв України вимог Конституцiї України, виконання законiв, пiдготовки пропозицiй щодо правового врегулювання важливих для суспiльства економiчних, соцiальних, полiтичних, правових проблем.

     2. Тематика "Дня Уряду України" визначається Верховною Радою не пiзнiш як за 10 робочих днiв до його проведення. Одночасно Верховною Радою визначаються комiтети, на якi покладається здiйснення визначених цiєю статтею пiдготовчих заходiв до "Дня Уряду України". Для розгляду на одному "Днi Уряду України" може пропонуватися не бiльше двох тематичних питань.

     3. Депутатська фракцiя має право сформулювати i подати щодо кожної тематики не бiльше трьох запитань, на якi представники Кабiнету Мiнiстрiв України мають надати вiдповiдi пiд час проведення "Дня Уряду України". Запитання депутатських фракцiй подаються у письмовiй формi до вiдповiдних комiтетiв.

     4. Комiтети, визначенi Верховною Радою вiдповiдно до частини другої цiєї статтi, узагальнюють запитання щодо кожної визначеної Верховною Радою тематики "Дня Уряду України" та передають їх до апарату Верховної Ради не пiзнiш як за сiм робочих днiв до його проведення, не допускаючи повторення запитань однакового змiсту. Узагальненi комiтетами запитання передаються апаратом Верховної Ради до Кабiнету Мiнiстрiв України не пiзнiш як за п'ять робочих днiв до проведення "Дня Уряду України".

     5. Не пiзнiш як за п'ять робочих днiв до проведення "Дня Уряду України" Кабiнет Мiнiстрiв України надає вiдповiдним комiтетам, визначеним частиною другою цiєї статтi, народним депутатам аналiтичнi та довiдковi матерiали з питань, що розглядатимуться на "Днi Уряду України".

     6. Прем'єр-мiнiстр України визначає посадових осiб, якi представлятимуть Кабiнет Мiнiстрiв України на "Днi Уряду України", i не пiзнiш як за три днi до "Дня Уряду України" направляє до апарату Верховної Ради повiдомлення iз зазначенням прiзвищ та посад цих осiб.

     7. "День Уряду України" проводиться на пленарних засiданнях Верховної Ради щомiсяця кожного другого вiвторка з 10 години. Час, необхiдний для проведення "Дня Уряду України", встановлюється Верховною Радою.

     Стаття 225. Проведення "Дня Уряду України"

     1. Пiд час проведення "Дня Уряду України" Прем'єр-мiнiстр України або визначений ним член Кабiнету Мiнiстрiв України чи керiвник вiдповiдного центрального органу виконавчої влади, який не входить до складу Кабiнету Мiнiстрiв України, надають Верховнiй Радi iнформацiю з актуальних питань щодо тематики "Дня Уряду України", вiдповiдають на переданi апаратом Верховної Ради письмовi запитання, надають вiдповiдi на уснi запитання народних депутатiв.

     2. Пiд час проведення "Дня Уряду України" для iнформування народних депутатiв щодо кожного тематичного питання вiдводиться до 15 хвилин, для вiдповiдей на письмовi та уснi уточнюючi запитання iнiцiаторiв їх внесення - до 45 хвилин.

     3. Посадова особа, яка представляє Кабiнет Мiнiстрiв України, вiдповiдає на всi запитання з вiдповiдного тематичного питання, що надiйшли на адресу Кабiнету Мiнiстрiв України вiд комiтетiв. У разi потреби, у межах вiдведеного часу, вiдповiдi можуть бути доповненi iншими членами Кабiнету Мiнiстрiв України або iншими керiвниками вiдповiдних центральних органiв виконавчої влади, якi не входять до складу Кабiнету Мiнiстрiв України.

     4. Пiсля вiдповiдей на письмовi запитання посадова особа, яка представляє Кабiнет Мiнiстрiв України, протягом 45 хвилин вiдповiдає на уснi запитання народних депутатiв стосовно проблематики, що розглядається на "Днi Уряду України".

     5. Пiсля вiдповiдей на запитання (уточнюючих запитань i вiдповiдей на них) представникам комiтетiв може надаватися слово для виступу тривалiстю до 3 хвилин. У разi необхiдностi може бути проведено обговорення, час якого не може перевищувати 30 хвилин.

     6. Пiсля обговорення кожного тематичного питання Прем'єр-мiнiстр України i головуючий на пленарному засiданнi Верховної Ради можуть взяти заключне слово.

     7. За пiдсумками обговорення кожного тематичного питання "Дня Уряду України" Верховна Рада може прийняти окрему постанову в порядку контролю за дiяльнiстю Кабiнету Мiнiстрiв України, внести Кабiнету Мiнiстрiв України чи його членам пропозицiї щодо полiпшення роботи Кабiнету Мiнiстрiв України чи окремих органiв виконавчої влади, звернутись до Прем'єр-мiнiстра України з пропозицiями щодо персональної вiдповiдальностi окремих членiв Кабiнету Мiнiстрiв України, а в разi якщо Кабiнет Мiнiстрiв України виконує свої повноваження пiсля його вiдставки внаслiдок прийняття Верховною Радою резолюцiї недовiри, - прийняти рiшення про звiльнення члена Кабiнету Мiнiстрiв України з посади у зв'язку з вiдставкою та усунення вiд виконання повноважень.

     Стаття 226. Пiдготовка до розгляду Верховною Радою питання про вiдповiдальнiсть Кабiнету Мiнiстрiв України

     1. Питання про вiдповiдальнiсть Кабiнету Мiнiстрiв України може бути внесене на розгляд Верховної Ради Президентом України або за пропозицiєю не менш як однiєї третини народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради, пiдтриманою їх пiдписами. Це питання включається до порядку денного сесiї Верховної Ради без голосування.

     2. Пiсля внесення на розгляд Верховної Ради питання про вiдповiдальнiсть Кабiнету Мiнiстрiв України комiтети вiдповiдно до предметiв їх вiдання у семиденний строк формулюють i направляють через апарат Верховної Ради питання до Кабiнету Мiнiстрiв України, на якi вони хотiли б отримати вiдповiдi до розгляду питання про вiдповiдальнiсть Кабiнету Мiнiстрiв України.

     3. Кабiнет Мiнiстрiв України у десятиденний строк пiсля отримання зазначених у частинi другiй цiєї статтi запитань вiд комiтетiв направляє комiтетам вiдповiдi на них. Узагальнений варiант iнформацiї Кабiнету Мiнiстрiв України разом з вiдповiдями на запитання, що надiйшли вiд комiтетiв, направляється до апарату Верховної Ради, пiсля чого у термiновому порядку надається народним депутатам. Один примiрник iнформацiї Кабiнету Мiнiстрiв України офiцiйно направляється до Рахункової палати для пiдготовки висновкiв.

     4. Пiсля отримання вiдповiдей на поставленi запитання комiтети розглядають питання про вiдповiдальнiсть Кабiнету Мiнiстрiв України на своїх засiданнях.

     5. Питання про вiдповiдальнiсть Кабiнету Мiнiстрiв України розглядається на пленарному засiданнi Верховної Ради у 30-денний строк пiсля дня його внесення.

     Стаття 227. Розгляд Верховною Радою питання про вiдповiдальнiсть Кабiнету Мiнiстрiв України

     1. Розгляд питання про вiдповiдальнiсть Кабiнету Мiнiстрiв України починається з доповiдi Президента України або народного депутата, уповноваженого групою народних депутатiв, якi iнiцiювали питання про вiдповiдальнiсть Кабiнету Мiнiстрiв України. Для доповiдi надається до 45 хвилин. Пiсля закiнчення доповiдi доповiдач протягом 45 хвилин вiдповiдає на уснi запитання представникiв депутатських фракцiй та iнших народних депутатiв. Пiсля закiнчення вiдповiдей на запитання слово для виступiв надається Прем'єр-мiнiстру України, а в разi його вiдсутностi з поважних причин - Першому вiце-прем'єр-мiнiстру України.

     2. На пропозицiю депутатської фракцiї, комiтету Верховна Рада може прийняти рiшення про заслуховування iнформацiї членiв Кабiнету Мiнiстрiв України. Для iнформацiї члену Кабiнету Мiнiстрiв України надається до 15 хвилин. Пiсля iнформацiї член Кабiнету Мiнiстрiв України протягом 15 хвилин вiдповiдає на запитання представникiв депутатських фракцiй.

     3. Пiсля доповiдi та вiдповiдей на запитання надається слово для виступу представникам комiтетiв та депутатських фракцiй тривалiстю до трьох хвилин.

     4. Пiсля закiнчення обговорення, передбаченого частиною третьою цiєї статтi, проводиться голосування щодо прийняття резолюцiї недовiри Кабiнету Мiнiстрiв України.

     5. Резолюцiя недовiри Кабiнету Мiнiстрiв України вважається прийнятою, якщо за неї проголосувала бiльшiсть народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради.

     6. Питання про вiдповiдальнiсть Кабiнету Мiнiстрiв України не може розглядатися Верховною Радою бiльше одного разу протягом однiєї чергової сесiї Верховної Ради, а також протягом року пiсля схвалення Програми дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України або протягом останньої сесiї Верховної Ради.

Глава 38
ПРОВЕДЕННЯ У ВЕРХОВНIЙ РАДI УКРАЇНИ ПАРЛАМЕНТСЬКИХ СЛУХАНЬ

     Стаття 228. Перiодичнiсть проведення парламентських слухань

     1. Парламентськi слухання у Верховнiй Радi проводяться з метою вивчення питань, що становлять суспiльний iнтерес та потребують законодавчого врегулювання.

     2. Парламентськi слухання проводяться в сесiйний перiод, як правило, не бiльше одного разу на мiсяць у днi тижня, що вiдводиться для роботи в комiтетах, депутатських фракцiях.

     Стаття 229. Iнiцiювання парламентських слухань та визначення дати їх проведення

     1. Пропозицiя щодо проведення парламентських слухань може бути внесена на основi рiшення, прийнятого комiтетом з вiдповiдного питання, у виглядi проекту постанови Верховної Ради, в якому має визначатися тема парламентських слухань та дата їх проведення. Для обговорення на парламентських слуханнях може бути запропоновано лише одне тематичне питання.

     2. Питання про проведення парламентських слухань включається до порядку денного сесiї Верховної Ради без голосування.

     3. Рiшення про тему, день та час проведення парламентських слухань приймається Верховною Радою не пiзнiш як за 30 днiв до їх проведення. У постановi про проведення парламентських слухань також зазначається комiтет чи комiтети, якi здiйснюють пiдготовку до проведення парламентських слухань, органи державної влади, якi мають подати до Верховної Ради необхiднi iнформацiйно-аналiтичнi матерiали та пiдготувати доповiдь з питання, що розглядається на парламентських слуханнях, порядок їх висвiтлення у засобах масової iнформацiї.

     4. Рiшення Верховної Ради про проведення парламентських слухань публiкується в газетi "Голос України" у десятиденний строк пiсля дня його прийняття.

     5. Пропозицiї про проведення парламентських слухань з питань, якi вже були предметом обговорення Верховної Ради поточного скликання, можуть бути внесенi не ранiше нiж через рiк пiсля проведення попереднiх парламентських слухань з вiдповiдної теми.

     Стаття 230. Пiдготовка до проведення парламентських слухань

     1. Для участi в парламентських слуханнях у Верховнiй Радi запрошуються представники органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування, полiтичних партiй, iнших об'єднань громадян, наукових установ, представники громадськостi, якi виявили бажання взяти в них участь i подали не пiзнiш як за п'ять днiв вiдповiдну заявку до комiтету, що проводить пiдготовку до слухань.

     2. Комiтет, який здiйснює пiдготовку до проведення парламентських слухань, формує список запрошених осiб на парламентськi слухання, порядок проведення парламентських слухань та черговiсть виступiв їх учасникiв. Список запрошених осiб та порядок проведення парламентських слухань вносяться для погодження з Головою Верховної Ради України не пiзнiш як за три днi до їх проведення.

     3. Не пiзнiш як за п'ять днiв до проведення парламентських слухань Кабiнет Мiнiстрiв України, iншi органи державної влади, органи мiсцевого самоврядування та комiтети вiдповiдно до предметiв їх вiдання надають народним депутатам аналiтичнi та довiдковi матерiали з питань, що розглядатимуться на парламентських слуханнях. Iншi учасники парламентських слухань отримують вiдповiднi матерiали пiд час реєстрацiї.

     Стаття 231. Загальнi положення щодо порядку проведення парламентських слухань

     1. Парламентськi слухання, як правило, проводяться в залi засiдань Верховної Ради. Парламентськi слухання вiдкриває i веде Голова Верховної Ради України, Перший заступник або заступник Голови Верховної Ради України.

     2. Пiд час парламентських слухань заслуховуються доповiдi з обговорюваної теми, вiдповiдi на запитання та проводиться обговорення. Для доповiдi вiдводиться до 20 хвилин, для вiдповiдей доповiдача на уснi чи письмовi запитання - до 15 хвилин.

     3. При необхiдностi пiсля доповiдi та вiдповiдей на запитання заслуховується спiвдоповiдь представника комiтету, вiдповiдального за пiдготовку проведення парламентських слухань, тривалiстю до 15 хвилин, пiсля чого спiвдоповiдач протягом 10 хвилин вiдповiдає на запитання.

     4. Пiсля заслуховування доповiдi та спiвдоповiдi, вiдповiдей на запитання проводиться загальне обговорення, на яке вiдводиться до двох годин. Виступаючим в обговореннi для виступу надається до п'яти хвилин. У разi необхiдностi головуючим на засiданнi може бути прийнято рiшення про продовження обговорення.

     5. Пiсля завершення обговорення питання головуючий пiдбиває пiдсумки парламентських слухань.

     6. Парламентськi слухання стенографуються в установленому. порядку. Стенограма парламентських слухань розмiщується на офiцiйному веб-сайтi Верховної Ради та видається окремим додатком до стенографiчного бюлетеня пленарних засiдань Верховної Ради.

     7. Парламентськi слухання проводяться гласно i вiдкрито з прямою радiотрансляцiєю, а при необхiдностi i телетрансляцiєю.

     8. За результатами парламентських слухань Верховна Рада на пленарному засiданнi приймає постанову Верховної Ради, якою схвалює вiдповiднi рекомендацiї.

Глава 39
РОЗГЛЯД ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ УКРАЇНИ ПИТАННЯ ПРО ДОСТРОКОВЕ ПРИПИНЕННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ ВЕРХОВНОЇ РАДИ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛIКИ КРИМ

     Стаття 232. Внесення пропозицiї про дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республiки Крим

     1. Пропозицiя про дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республiки Крим може бути внесена Головою Верховної Ради України або народними депутатами у кiлькостi не менше 45 осiб.

     2. Внесення пропозицiї про дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республiки Крим допускається лише за наявностi висновку Конституцiйного Суду України про порушення нею Конституцiї України або законiв України (текст висновку додається до пропозицiї).

     3. Пропозицiя про дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республiки Крим вноситься шляхом подання проекту вiдповiдної постанови Верховної Ради.

     Стаття 233. Пiдготовка до розгляду питання про дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республiки Крим

     1. Питання про дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республiки Крим включається до порядку денного сесiї Верховної Ради без голосування.

     2. Голова Верховної Ради України не пiзнiше нiж через сiм днiв пiсля одержання поданої вiдповiдно до вимог статтi 232 цього Регламенту пропозицiї про дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республiки Крим визначає дату розгляду питання на пленарному засiданнi Верховної Ради.

     3. Пiдготовку i попереднiй розгляд питання про дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республiки Крим проводить комiтет, до предмета вiдання якого належать питання статусу Автономної Республiки Крим.

     4. Представники Верховної Ради Автономної Республiки Крим обов'язково запрошуються для участi в розглядi питання про дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республiки Крим на пленарному засiданнi Верховної Ради.

     Стаття 234. Розгляд питання про дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республiки Крим на пленарному засiданнi Верховної Ради України

     1. Обговорення питання про дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республiки Крим на пленарному засiданнi Верховної Ради проводиться за процедурою повного обговорення (стаття 30 цього Регламенту) з обов'язковим наданням представнику Верховної Ради Автономної Республiки Крим часу для виступу тривалiстю до 20 хвилин та часу для вiдповiдей на запитання народних депутатiв тривалiстю до 20 хвилин.

     2. Повноваження Верховної Ради Автономної Республiки Крим вважаються припиненими, якщо за це проголосувало бiльше половини народних депутатiв вiд конституцiйного складу Верховної Ради.

     3. Одночасно з прийняттям рiшення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республiки Крим Верховна Рада приймає рiшення про призначення позачергових виборiв до Верховної Ради Автономної Республiки Крим, дата проведення яких визначається вiдповiдно до закону.

     4. Якщо пропозицiя про дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республiки Крим пiсля розгляду питання на пленарному засiданнi Верховної Ради не пiдтримана необхiдною кiлькiстю голосiв народних депутатiв, вона вважається вiдхиленою. У цьому випадку повторне внесення пропозицiї про дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республiки Крим з тих же пiдстав не допускається.

     Стаття 235. Розгляд звiтiв та iнформацiй посадових осiб, яких Верховна Рада обирає, призначає або надає згоду на призначення їх на посаду

     1. Щорiчнi письмовi звiти та iнформацiї посадових осiб, щодо яких Верховна Рада надає згоду на призначення їх на посаду або призначає чи обирає на посади (крiм суддiв Конституцiйного Суду України та суддiв судiв загальної юрисдикцiї), у передбачених законом випадках або на виконання рiшення Верховної Ради подаються до Верховної Ради i надаються народним депутатам.

     2. Питання про розгляд на пленарному засiданнi Верховної Ради звiту, iнформацiї посадової особи, зазначеної у частинi першiй цiєї статтi, включається до порядку денного сесiї Верховної Ради пiсля надходження iнформацiї чи звiту в разi, якщо такий розгляд передбачений законом. Це питання може бути включене до порядку денного сесiї Верховної Ради у разi внесення суб'єктами права законодавчої iнiцiативи пропозицiї про розгляд iнформацiї чи звiту на пленарному засiданнi Верховної Ради. Дата розгляду iнформацiї чи звiту визначається в загальному порядку, передбаченому цим Регламентом.

     3. У разi необхiдностi Верховна Рада може доручити вiдповiдному комiтету пiдготовку питання про розгляд на пленарному засiданнi Верховної Ради звiту, iнформацiї посадової особи, зазначеної у частинi першiй цiєї статтi.

     4. Висновки Рахункової палати, iншi письмовi матерiали, пов'язанi з розглядом на пленарному засiданнi Верховної Ради звiту чи iнформацiї посадової особи, зазначеної у частинi першiй цiєї статтi, надаються народним депутатам не пiзнiш як за три днi до дня розгляду питання.

     5. Розгляд на пленарному засiданнi Верховної Ради звiту, iнформацiї посадової особи, зазначеної у частинi першiй цiєї статтi, включає:

     1) доповiдь чи виступ - до 20 хвилин, вiдповiдi на запитання народних депутатiв - до 20 хвилин;

     2) виступи представника комiтету, якому доручалася пiдготовка питання, та запрошеного на пленарне засiдання представника Рахункової палати у разi необхiдностi - до 10 хвилин;

     3) обговорення доповiдi, звiту чи iнформацiї, якщо Верховною Радою прийнято рiшення про таке обговорення.

     6. Пiсля завершення обговорення зазначеного питання проводиться голосування щодо прийняття вiдповiдної постанови.