ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України щодо спрощення доступу до безоплатної правничої допомоги
Верховна Рада України постановляє:
I. Внести змiни до таких законодавчих актiв України:
1. У Сiмейному кодексi України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2002 р., N 21 - 22, ст. 135):
1) частину третю статтi 156 викласти в такiй редакцiї:
"3. Неповнолiтнi батьки у судi мають право на безоплатну правничу допомогу";
2) пункт 4 частини першої статтi 248 викласти в такiй редакцiї:
"4) на безоплатну правничу допомогу в порядку, встановленому Законом України "Про безоплатну правничу допомогу".
2. Частину четверту статтi 60 Господарського процесуального кодексу України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2017 р., N 48, ст. 436) викласти в такiй редакцiї:
"4. Повноваження адвоката як представника пiдтверджуються одним з таких документiв:
1) довiренiстю;
2) ордером, виданим вiдповiдно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть";
3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим вiдповiдно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
3. У Цивiльному процесуальному кодексi України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2017 р., N 48, ст. 436):
1) частину четверту статтi 62 викласти в такiй редакцiї:
"4. Повноваження адвоката як представника пiдтверджуються одним з таких документiв:
1) довiренiстю;
2) ордером, виданим вiдповiдно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть";
3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим вiдповiдно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу";
2) статтю 293 доповнити частиною п'ятою такого змiсту:
"5. У випадках, встановлених пунктами 1, 9 i 10 частини другої цiєї статтi, розгляд справ проводиться судом за обов'язковою участю адвоката особи, стосовно якої розглядається справа. У разi якщо особа не залучила адвоката, суд залучає його через орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правничої допомоги. Рiшення суду про доручення призначити адвоката негайно, але не пiзнiше двох робочих днiв, надсилається вiдповiдному органу (установi), уповноваженому законом на надання безоплатної правничої допомоги, для виконання";
3) перше речення абзацу першого частини першої статтi 299 викласти в такiй редакцiї:
"1. Справи про обмеження цивiльної дiєздатностi фiзичної особи чи визнання фiзичної особи недiєздатною суд розглядає за участю заявника, особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недiєздатною, її адвоката та представника органу опiки та пiклування";
4) частини третю i четверту статтi 300 викласти в такiй редакцiї:
"3. Скасування рiшення суду про обмеження цивiльної дiєздатностi фiзичної особи та поновлення цивiльної дiєздатностi фiзичної особи, цивiльна дiєздатнiсть якої обмежена, здiйснюється за рiшенням суду за заявою такої фiзичної особи, її пiклувальника, членiв сiм'ї, органу опiки та пiклування або її адвоката.
4. Скасування рiшення суду про визнання фiзичної особи недiєздатною та поновлення цивiльної дiєздатностi фiзичної особи, яка визнана недiєздатною, у разi видужання або значного полiпшення її психiчного стану здiйснюється за рiшенням суду на пiдставi вiдповiдного висновку судово-психiатричної експертизи за заявою опiкуна, членiв сiм'ї, органу опiки та пiклування, такої особи, визнаної недiєздатною, або її адвоката";
5) частину другу статтi 341 викласти в такiй редакцiї:
"2. Справа за заявою про надання психiатричної допомоги у примусовому порядку, про припинення надання амбулаторної психiатричної допомоги або про госпiталiзацiю у примусовому порядку розглядається за присутностi особи, стосовно якої вирiшується питання про надання їй психiатричної допомоги у примусовому порядку, з обов'язковою участю прокурора, лiкаря-психiатра, представника закладу з надання психiатричної допомоги, який подав заяву, адвоката чи законного представника особи, стосовно якої розглядається питання, пов'язане з наданням психiатричної допомоги";
6) частину третю статтi 342 викласти в такiй редакцiї:
"3. Рiшення про вiдмову в задоволеннi заяви про продовження строку надання амбулаторної психiатричної допомоги, продовження госпiталiзацiї, а також рiшення про задоволення заяви фiзичної особи, її адвоката, законного представника є пiдставою для припинення надання зазначеної примусової психiатричної допомоги";
7) частину другу статтi 345 викласти в такiй редакцiї:
"2. Участь у розглядi справи представника протитуберкульозного закладу, за заявою якого вiдкрито провадження у справi, адвоката, законного представника особи, стосовно якої вирiшується питання про примусову госпiталiзацiю або про продовження строку примусової госпiталiзацiї, є обов'язковою".
4. Частину четверту статтi 59 Кодексу адмiнiстративного судочинства України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2017 р., N 48, ст. 436) викласти в такiй редакцiї:
"4. Повноваження адвоката як представника пiдтверджуються одним з таких документiв:
1) довiренiстю;
2) ордером, виданим вiдповiдно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть";
3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим вiдповiдно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
5. Частину сьому статтi 6 Закону України "Про реабiлiтацiю жертв репресiй комунiстичного тоталiтарного режиму 1917 - 1991 рокiв" (Вiдомостi Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 22, ст. 262 iз наступними змiнами) викласти в такiй редакцiї:
"Особи, реабiлiтованi вiдповiдно до цього Закону, мають право на безоплатну правничу допомогу вiдповiдно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу" щодо питань, пов'язаних з реабiлiтацiєю".
6. У Законi України "Про соцiальний i правовий захист вiйськовослужбовцiв та членiв їх сiмей" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1992 р., N 15, ст. 190; 2006 р., N 51, ст. 519):
1) назву роздiлу III викласти в такiй редакцiї:
"Роздiл III
ПРАВО ВIЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦIВ НА ОСКАРЖЕННЯ
НЕПРАВОМIРНИХ РIШЕНЬ ТА ДIЙ, ОТРИМАННЯ ПРАВНИЧОЇ
ДОПОМОГИ";
2) назву статтi 20 викласти в такiй редакцiї:
"Стаття 20. Право вiйськовослужбовцiв на правничу допомогу".
7. Частину другу статтi 22 Закону України "Про статус ветеранiв вiйни, гарантiї їх соцiального захисту" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1993 р., N 45, ст. 425 iз наступними змiнами) викласти в такiй редакцiї:
"Ветерани вiйни та члени сiмей загиблих (померлих) ветеранiв вiйни, члени сiмей загиблих (померлих) Захисникiв i Захисниць України отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соцiальним захистом, а також звiльняються вiд судових витрат, пов'язаних з розглядом таких питань".
8. Абзац третiй частини сьомої статтi 11 Закону України "Про органи i служби у справах дiтей та спецiальнi установи для дiтей" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1995 р., N 6, ст. 35 iз наступними змiнами) викласти в такiй редакцiї:
"вживають вичерпних заходiв щодо забезпечення дiтей доступом до безоплатної правничої допомоги на пiдставах та в порядку, встановлених Законом України "Про безоплатну правничу допомогу".
9. Частину дев'яту статтi 5 Закону України "Про звернення громадян" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1996 р., N 47, ст. 256 iз наступними змiнами) викласти в такiй редакцiї:
"Звернення про надання безоплатної правничої допомоги розглядаються в порядку, встановленому Законом України "Про безоплатну правничу допомогу".
10. У Законi України "Про мiсцеве самоврядування в Українi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1997 р., N 24, ст. 170; 2011 р., N 51, ст. 577; 2013 р., N 50, ст. 693):
1) пункт 391 частини першої статтi 26 викласти в такiй редакцiї:
"391) прийняття рiшення про створення вiдповiдно до закону за рахунок коштiв мiсцевого бюджету спецiалiзованих установ з надання безоплатної первинної правничої допомоги, призначення i звiльнення керiвникiв цих установ, залучення в установленому законом порядку юридичних осiб приватного права, адвокатiв та iнших фахiвцiв у вiдповiднiй галузi права до надання безоплатної первинної правничої допомоги";
2) статтю 381 викласти в такiй редакцiї:
"Стаття 381. Повноваження у сферi надання безоплатної первинної правничої допомоги
1. До вiдання виконавчих органiв сiльських, селищних, мiських рад у сферi надання безоплатної первинної правничої допомоги належать такi власнi (самовряднi) повноваження:
1) утворення в установленому порядку спецiалiзованих установ з надання безоплатної первинної правничої допомоги з урахуванням потреб територiальної громади;
2) пiдготовка i внесення на розгляд ради пропозицiй щодо утворення спецiалiзованих установ з надання безоплатної первинної правничої допомоги, вирiшення питань про чисельнiсть працiвникiв таких установ, про витрати на їх утримання, здiйснення матерiально-технiчного забезпечення їх дiяльностi, надання для їх функцiонування необхiдних примiщень;
3) забезпечення координацiї дiяльностi спецiалiзованих установ з надання безоплатної первинної правничої допомоги на територiї вiдповiдної адмiнiстративно-територiальної одиницi;
4) здiйснення фiнансування спецiалiзованих установ з надання безоплатної первинної правничої допомоги та контролю за використанням коштiв такими установами за призначенням;
5) розгляд письмових звернень про надання безоплатної первинної правничої допомоги та надання такої допомоги з питань, що належать до їхньої компетенцiї, вiдповiдно до закону;
6) надання роз'яснень положень законодавства та консультацiй щодо порядку звернення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги;
7) забезпечення особистого прийому осiб для надання безоплатної первинної правничої допомоги;
8) залучення на пiдставi договорiв адвокатiв, iнших фахiвцiв у вiдповiднiй галузi права та юридичних осiб приватного права до надання безоплатної первинної правничої допомоги;
9) координацiя дiяльностi з мiсцевими органами виконавчої влади та територiальними органами центральних органiв виконавчої влади щодо надання безоплатної первинної правничої допомоги;
10) надання документiв та iнших матерiалiв або їх копiй, необхiдних для надання безоплатної вторинної правничої допомоги;
11) органiзацiя семiнарiв, конференцiй з питань надання безоплатної первинної правничої допомоги.
2. Виконавчi органи сiльських, селищних, мiських рад взаємодiють з центрами з надання безоплатної правничої допомоги та надають їм сприяння в межах своїх повноважень";
3) пункти 111 i 112 частини четвертої статтi 42 викласти в такiй редакцiї:
"111) вносить на розгляд ради пропозицiї про утворення спецiалiзованої установи з надання безоплатної первинної правничої допомоги;
112) вносить на розгляд ради пропозицiї щодо кандидатури на посаду керiвника спецiалiзованої установи з надання безоплатної первинної правничої допомоги".
11. Пункт 41 статтi 25 Закону України "Про мiсцевi державнi адмiнiстрацiї" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1999 р., N 20 - 21, ст. 190; 2013 р., N 50, ст. 693) викласти в такiй редакцiї:
"41) забезпечує надання безоплатної первинної правничої допомоги".
12. Частини четверту i п'яту статтi 22 Закону України "Про психiатричну допомогу" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2000 р., N 19, ст. 143; 2013 р., N 50, ст. 693) викласти в такiй редакцiї:
"Судовi справи щодо надання психiатричної допомоги у примусовому порядку розглядаються у присутностi особи, стосовно якої вирiшується питання про надання їй такої допомоги. Участь пiд час розгляду цих справ прокурора, лiкаря-психiатра чи представника закладу з надання психiатричної допомоги, який подав заяву, адвоката та законного представника осiб, стосовно яких розглядаються питання, пов'язанi з наданням їм психiатричної допомоги, є обов'язковою.
Особа, стосовно якої суд розглядає справу про надання психiатричної допомоги у примусовому порядку, має право на безоплатну правничу допомогу в порядку, встановленому Законом України "Про безоплатну правничу допомогу", протягом розгляду справи в судi".
13. Частину другу статтi 3 Закону України "Про охорону дитинства" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2001 р., N 30, ст. 142; 2013 р., N 50, ст. 693) викласти в такiй редакцiї:
"Держава гарантує всiм дiтям рiвний доступ до безоплатної правничої допомоги, необхiдної для забезпечення захисту їхнiх прав, на пiдставах та в порядку, встановлених Законом України "Про безоплатну правничу допомогу".
14. Пункти 28 i 29 статтi 19 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2003 р., N 27, ст. 208; 2011 р., N 51, ст. 577) викласти в такiй редакцiї:
"28) забезпечення затриманим особам з моменту їх затримання права захищати себе особисто або користуватися правничою допомогою захисника;
29) iнформування в порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України, центру з надання безоплатної правничої допомоги про кожний випадок затримання осiб згiдно з дорученням уповноважених державних органiв України та адмiнiстративного затримання осiб, крiм випадкiв, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника".
15. Абзац чотирнадцятий статтi 3 Закону України "Про забезпечення органiзацiйно-правових умов соцiального захисту дiтей-сирiт та дiтей, позбавлених батькiвського пiклування" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2005 р., N 6, ст. 147; 2006 р., N 49, ст. 484; 2013 р., N 50, ст. 693) викласти в такiй редакцiї:
"вжиття вичерпних заходiв щодо забезпечення доступу до безоплатної правничої допомоги на пiдставах та в порядку, встановлених Законом України "Про безоплатну правничу допомогу".
16. У Законi України "Про забезпечення рiвних прав та можливостей жiнок i чоловiкiв" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2005 р., N 52, ст. 561; 2018 р., N 5, ст. 35):
1) абзац п'ятий частини першої статтi 71 викласти в такiй редакцiї:
"центри з надання безоплатної правничої допомоги";
2) статтю 131 викласти в такiй редакцiї:
"Стаття 131. Повноваження центрiв з надання безоплатної правничої допомоги у сферi запобiгання та протидiї насильству за ознакою статi
Центри з надання безоплатної правничої допомоги забезпечують надання безоплатної правничої допомоги постраждалим особам у порядку, встановленому Законом України "Про безоплатну правничу допомогу", у тому числi на базi загальних та спецiалiзованих служб пiдтримки постраждалих осiб";
3) абзац п'ятий частини другої статтi 213 викласти в такiй редакцiї:
"забезпечення доступу постраждалих осiб до правосуддя та iнших механiзмiв юридичного захисту, у тому числi шляхом надання безоплатної правничої допомоги у порядку, встановленому Законом України "Про безоплатну правничу допомогу";
4) абзац шостий частини першої статтi 214 викласти в такiй редакцiї:
"безоплатну правничу допомогу в порядку, встановленому Законом України "Про безоплатну правничу допомогу".
17. Абзац сьомий частини першої статтi 13 Закону України "Про соцiальну роботу з сiм'ями, дiтьми та молоддю" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2009 р., N 23, ст. 284; 2013 р., N 50, ст. 693; 2022 р., N 7, ст. 51) викласти в такiй редакцiї:
"представляти iнтереси сiмей, дiтей та молодi в їх вiдносинах з пiдприємствами, установами, органiзацiями, а також вживати вичерпних заходiв щодо забезпечення доступу до безоплатної правничої допомоги на пiдставах та в порядку, встановлених Законом України "Про безоплатну правничу допомогу".
18. У Законi України "Про безоплатну правову допомогу" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2011 р., N 51, ст. 577 iз наступними змiнами):
1) назву та преамбулу викласти в такiй редакцiї:
"Про безоплатну правничу допомогу
Цей Закон вiдповiдно до Конституцiї України визначає змiст права на безоплатну правничу допомогу, порядок реалiзацiї цього права, суб'єктiв, пiдстави та порядок надання безоплатної правничої допомоги, державнi гарантiї щодо надання безоплатної правничої допомоги";
2) у частинi першiй статтi 1:
пункт 2 викласти в такiй редакцiї:
"2) законнi представники - батьки, усиновителi, батьки-вихователi, прийомнi батьки, опiкуни, пiклувальники, помiчники, зареєстрованi органом опiки i пiклування, дiєздатних фiзичних осiб, якi за станом здоров'я не можуть самостiйно здiйснювати свої права та виконувати обов'язки, та iншi особи, визначенi законом, представники закладiв, якi виконують функцiї опiкунiв i пiклувальникiв";
доповнити пунктом 5 такого змiсту:
"5) правопросвiтництво - комплекс заходiв, спрямованих на пiдвищення рiвня правової свiдомостi, культури та освiченостi осiб, якi перебувають пiд юрисдикцiєю України, у тому числi розповсюдження iнформацiї про захист прав, свобод i законних iнтересiв людини i громадянина, виконання їх обов'язкiв, роз'яснення щодо порядку надання безоплатної правничої допомоги та доступу до неї";
3) у статтi 7:
частину першу викласти в такiй редакцiї:
"1. Безоплатна первинна правнича допомога - вид державної гарантiї, що полягає в iнформуваннi особи про її права i свободи та обов'язки, порядок їх реалiзацiї та виконання, вiдновлення прав у випадку їх порушення та порядок оскарження рiшень, дiй чи бездiяльностi органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування, посадових i службових осiб";
пункт 31 частини другої виключити;
4) у частинi першiй статтi 9:
пункти 3, 4, 5 викласти в такiй редакцiї:
"3) центри з надання безоплатної правничої допомоги;
4) спецiалiзованi установи з надання безоплатної первинної правничої допомоги, утворенi органами мiсцевого самоврядування з урахуванням потреб територiальної громади;
5) юридичнi особи приватного права, якi мають право надавати правничу допомогу, залученi органами мiсцевого самоврядування у встановленому законом порядку";
доповнити пунктом 6 такого змiсту:
"6) адвокати та iншi фахiвцi у вiдповiднiй галузi права, залученi органами мiсцевого самоврядування у встановленому законом порядку";
5) у статтi 10:
назву викласти в такiй редакцiї:
"Стаття 10. Порядок розгляду звернень та порядок надання безоплатної первинної правничої допомоги органами виконавчої влади та органами мiсцевого самоврядування";
частини другу, третю i восьму викласти в такiй редакцiї:
"2. Звернення про надання одного з видiв правничих послуг, передбачених частиною другою статтi 7 цього Закону, що стосуються дiтей, надсилаються або подаються ними особисто чи їх законними представниками, патронатними вихователями.
3. Звернення про надання одного з видiв правничих послуг, передбачених частиною другою статтi 7 цього Закону, що стосуються осiб, визнаних судом недiєздатними або дiєздатнiсть яких обмежена судом, надсилаються або подаються ними особисто, їх опiкунами чи пiклувальниками. Особи, якi визнанi судом недiєздатними чи дiєздатнiсть яких обмежена, можуть звертатися за отриманням безоплатної первинної правничої допомоги особисто лише щодо питань, звернення до суду з яких їм дозволено";
"8. Якщо пiд час розгляду звернення про надання безоплатної первинної правничої допомоги встановлено, що особа потребує надання безоплатної вторинної правничої допомоги, орган виконавчої влади чи орган мiсцевого самоврядування, який розглядає звернення, зобов'язаний роз'яснити особi або її законному представниковi чи патронатному вихователю порядок подання звернення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги";
6) назву статтi 11 викласти в такiй редакцiї:
"Стаття 11. Органiзацiя особистого прийому осiб для надання безоплатної первинної правничої допомоги органами виконавчої влади та органами мiсцевого самоврядування";
7) доповнити статтею 111 такого змiсту:
"Стаття 111. Порядок надання безоплатної правничої допомоги центрами з надання безоплатної правничої допомоги
1. Звернення про надання одного з видiв правничих послуг, передбачених частиною другою статтi 7 цього Закону, подаються в уснiй або письмовiй формi до центру з надання безоплатної правничої допомоги.
2. Звернення викладається особою усно пiд час вiдвiдування центру з надання безоплатної правничої допомоги або за допомогою засобiв телефонного зв'язку через визначенi контактнi номери телефонiв, iншi технiчнi засоби електронних комунiкацiй або єдиний контактний номер телефону системи надання безоплатної правничої допомоги.
3. Письмове звернення оформляється в довiльнiй формi та надсилається поштою чи передається особою до центру з надання безоплатної правничої допомоги особисто або через законного представника, патронатного вихователя/представника, повноваження якого оформленi вiдповiдно до закону.
Письмове звернення також може бути надiслане з використанням мережi Iнтернет, засобiв електронного зв'язку (електронне звернення).
4. У письмовому зверненнi мають зазначатися:
1) прiзвище, iм'я, по батьковi особи, яка потребує первинної правничої допомоги, поштова адреса або адреса електронної пошти, а також номер засобу зв'язку (за наявностi);
2) суть питання, для вирiшення якого особа звертається за первинною правничою допомогою;
3) дата i пiдпис.
5. Центр з надання безоплатної правничої допомоги зобов'язаний розглянути звернення про надання одного з видiв правничих послуг, передбачених частиною другою статтi 7 цього Закону, невiдкладно, але не пiзнiше трьох робочих днiв з дня надходження звернення. Якщо звернення з об'єктивних причин не може бути розглянуто у визначений строк у зв'язку iз складнiстю питань, що в ньому зазначаються, встановлюється необхiдний строк для його розгляду, про що повiдомляється особi, яка подала звернення. При цьому загальний строк розгляду звернення не може перевищувати 10 робочих днiв.
6. Якщо пiд час розгляду звернення про надання безоплатної первинної правничої допомоги встановлено, що особа потребує надання безоплатної вторинної правничої допомоги, центр з надання безоплатної правничої допомоги, який розглядає звернення, зобов'язаний роз'яснити особi або її законному представниковi, патронатному вихователю/представниковi порядок подання звернення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги.
7. Письмове звернення, оформлене без дотримання визначених цiєю статтею вимог, повертається особi, яка подала звернення, з вiдповiдними роз'ясненнями протягом трьох робочих днiв з дня його надходження.
8. Звернення, що не стосуються надання безоплатної первинної правничої допомоги, розглядаються в порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян";
8) частини п'яту, сьому i восьму статтi 12 викласти в такiй редакцiї:
"5. Органи мiсцевого самоврядування можуть укладати з юридичними особами приватного права, якi мають право надавати правничу допомогу, договори про надання первинної правничої допомоги на територiї вiдповiдної адмiнiстративно-територiальної одиницi";
"7. Органи мiсцевого самоврядування можуть укладати з адвокатами та iншими фахiвцями у вiдповiднiй галузi права договори про надання безоплатної первинної правничої допомоги на територiї вiдповiдної адмiнiстративно-територiальної одиницi. Порядок залучення органами мiсцевого самоврядування адвокатiв та iнших фахiвцiв у вiдповiднiй галузi права до надання безоплатної первинної правничої допомоги затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.
8. Порядок надання безоплатної первинної правничої допомоги суб'єктами, що створюються або залучаються за договорами органами мiсцевого самоврядування, затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України";
9) статтю 14 викласти в такiй редакцiї:
"Стаття 14. Суб'єкти права на безоплатну вторинну правничу допомогу
1. Право на безоплатну вторинну правничу допомогу згiдно з цим Законом та iншими законами мають такi категорiї фiзичних осiб:
1) повнолiтнi особи, якi перебувають пiд юрисдикцiєю України, якщо їхнiй середньомiсячний дохiд, розрахований вiдповiдно до методики, затвердженої Мiнiстерством юстицiї України, не перевищує двох розмiрiв прожиткового мiнiмуму, розрахованого та затвердженого вiдповiдно до закону для осiб, якi належать до основних соцiальних i демографiчних груп населення, а також особи з iнвалiднiстю, якi отримують пенсiю або державну соцiальну допомогу вiдповiдно до законiв України "Про державну соцiальну допомогу особам з iнвалiднiстю з дитинства та дiтям з iнвалiднiстю" i "Про державну соцiальну допомогу особам, якi не мають права на пенсiю, та особам з iнвалiднiстю", у розмiрi, що не перевищує двох прожиткових мiнiмумiв для працездатної особи, - на всi види правничих послуг, передбачених частиною другою статтi 13 цього Закону;
2) дiти - на всi види правничих послуг, передбачених частиною другою статтi 13 цього Закону;
3) особи, до яких застосовано адмiнiстративне затримання, - на правничi послуги, передбаченi пунктами 1 i 3 частини другої статтi 13 цього Закону;
4) особи, до яких застосовано адмiнiстративний арешт, - на правничi послуги, передбаченi пунктами 1 i 3 частини другої статтi 13 цього Закону;
5) особи, якi вiдповiдно до положень Кримiнального процесуального кодексу України вважаються затриманими, - на правничi послуги, передбаченi пунктами 1 i 3 частини другої статтi 13 цього Закону, а також на правничi послуги, передбаченi пунктом 2 частини другої статтi 13 цього Закону, у разi якщо такi особи є заявниками, визнанi потерпiлими або є свiдками в iншому кримiнальному провадженнi, у зв'язку з незаконнiстю такого затримання, у разi порушення прав затриманої особи, застосування насильства, катувань, iнших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гiднiсть, видiв поводження пiд час затримання, до завершення вiдповiдних проваджень;
6) особи, стосовно яких обрано запобiжний захiд у виглядi тримання пiд вартою, - на правничi послуги, передбаченi пунктами 1 i 3 частини другої статтi 13 цього Закону, а також на правничi послуги, передбаченi пунктом 2 частини другої статтi 13 цього Закону, у разi застосування до таких осiб насильства, катувань, iнших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гiднiсть, видiв поводження пiд час перебування пiд вартою;
7) особи, у кримiнальних провадженнях стосовно яких вiдповiдно до положень Кримiнального процесуального кодексу України залучається захисник для здiйснення захисту за призначенням, - на правничi послуги, передбаченi пунктами 1 i 3 частини другої статтi 13 цього Закону, а також на правничi послуги, передбаченi пунктом 2 частини другої статтi 13 цього Закону, у разi застосування до таких осiб насильства, катувань, iнших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гiднiсть, видiв поводження;
8) особи, у кримiнальних провадженнях стосовно яких вiдповiдно до положень Кримiнального процесуального кодексу України залучається захисник для проведення окремої процесуальної дiї, - на правничi послуги, передбаченi пунктами 1 i 3 частини другої статтi 13 цього Закону;
9) особи, засудженi до покарання у видi довiчного позбавлення волi, позбавлення волi на певний строк, тримання в дисциплiнарному батальйонi вiйськовослужбовцiв або обмеження волi, - на всi види правничих послуг, передбачених частиною другою статтi 13 цього Закону;
10) особи, на яких поширюється дiя Закону України "Про бiженцiв та осiб, якi потребують додаткового або тимчасового захисту", - на правничi послуги, передбаченi пунктами 2 i 3 частини другої статтi 13 цього Закону, з моменту подання особою заяви про визнання бiженцем або особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту в Українi, до прийняття остаточного рiшення за заявою;
11) iноземцi та особи без громадянства, затриманi з метою iдентифiкацiї та забезпечення примусового видворення, - на правничi послуги, передбаченi пунктами 2 i 3 частини другої статтi 13 цього Закону, з моменту затримання;
12) особи, якi звернулися iз заявою про визнання особою без громадянства, - на правничi послуги, передбаченi пунктами 2 i 3 частини другої статтi 13 цього Закону, з дня подання особою заяви про визнання особою без громадянства до прийняття остаточного рiшення за заявою, а також пiд час оскарження вiдмови про визнання особою без громадянства, отримання дозволу на iммiграцiю, оформлення посвiдки на тимчасове чи постiйне проживання;
13) особи, якi не мають документiв, що посвiдчують особу та пiдтверджують громадянство України, - на правничi послуги, передбаченi пунктами 2 i 3 частини другої статтi 13 цього Закону, з питань встановлення в судовому порядку фактiв, що мають юридичне значення, пов'язаних з оформленням та видачею таких документiв;
14) внутрiшньо перемiщенi особи - на всi види правничих послуг, передбачених частиною другою статтi 13 цього Закону;
15) особи, якi звернулися iз заявою про взяття їх на облiк як внутрiшньо перемiщених осiб, - на правничi послуги, передбаченi пунктами 2 i 3 частини другої статтi 13 цього Закону, з питань, що пов'язанi з оскарженням рiшення про вiдмову в отриманнi довiдки про взяття на облiк внутрiшньо перемiщеної особи, до моменту отримання зазначеної довiдки або з питань, пов'язаних iз встановленням фактiв, що мають юридичне значення стосовно таких осiб;
16) громадяни України, якi проживають на тимчасово окупованiй територiї або на територiї територiальних громад, що розташованi в районi проведення воєнних (бойових) дiй або якi перебувають в тимчасовiй окупацiї, оточеннi (блокуваннi), - на правничi послуги, передбаченi пунктами 2 i 3 частини другої статтi 13 цього Закону, з питань, пов'язаних iз захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи iнтересiв фiзичних осiб (у тому числi про вiдшкодування шкоди, завданої внаслiдок обмеження у здiйсненнi права власностi на нерухоме майно або його знищення, пошкодження) у зв'язку iз збройною агресiєю Росiйської Федерацiї та тимчасовою окупацiєю територiї України;
17) ветерани вiйни та члени сiмей загиблих (померлих) ветеранiв вiйни, члени сiмей загиблих (померлих) Захисникiв i Захисниць України, особи, якi мають особливi заслуги перед Батькiвщиною, - на всi види правничих послуг, передбачених частиною другою статтi 13 цього Закону;
18) особи, якi перебувають пiд юрисдикцiєю України i звернулися для отримання статусу особи, на яку поширюється дiя Закону України "Про статус ветеранiв вiйни, гарантiї їх соцiального захисту", - на правничi послуги, передбаченi пунктами 2 i 3 частини другої статтi 13 цього Закону, з питань, що пов'язанi з отриманням такого статусу;
19) особи, якi мають особливi трудовi заслуги перед Батькiвщиною, та особи, якi належать до числа жертв нацистських переслiдувань, - на всi види правничих послуг, передбачених частиною другою статтi 13 цього Закону;
20) особи, реабiлiтованi вiдповiдно до законодавства України, - на правничi послуги, передбаченi пунктами 2 i 3 частини другої статтi 13 цього Закону, з питань, що пов'язанi з реабiлiтацiєю;
21) особи, якi постраждали вiд торгiвлi людьми, - на правничi послуги, передбаченi пунктами 2 i 3 частини другої статтi 13 цього Закону, з питань, пов'язаних iз захистом їхнiх прав, визначених Законом України "Про протидiю торгiвлi людьми";
22) особи, якi постраждали вiд домашнього насильства або насильства за ознакою статi, - на правничi послуги, передбаченi пунктами 2 i 3 частини другої статтi 13 цього Закону, з питань, пов'язаних iз захистом їхнiх прав, визначених законами України "Про запобiгання та протидiю домашньому насильству" i "Про забезпечення рiвних прав та можливостей жiнок i чоловiкiв";
23) потерпiлi вiд кримiнальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканостi, катування або жорстокого поводження пiд час воєнних дiй чи збройного конфлiкту - на правничi послуги, передбаченi пунктами 2 i 3 частини другої статтi 13 цього Закону, у кримiнальних провадженнях, розпочатих за фактом вчинення таких кримiнальних правопорушень;
24) особи, стосовно яких суд розглядає справи про обмеження цивiльної дiєздатностi фiзичної особи, визнання фiзичної особи недiєздатною; поновлення цивiльної дiєздатностi недiєздатних фiзичних осiб та фiзичних осiб, цивiльна дiєздатнiсть яких обмежена, звiльнення вiд повноважень опiкунiв чи пiклувальникiв таких осiб, - на правничi послуги, передбаченi пунктами 2 i 3 частини другої статтi 13 цього Закону, протягом розгляду справи в судi;
25) особи, стосовно яких суд розглядає справи про надання психiатричної допомоги у примусовому порядку або примусову госпiталiзацiю до протитуберкульозного закладу, - на правничi послуги, передбаченi пунктами 2 i 3 частини другої статтi 13 цього Закону, протягом розгляду справи в судi;
26) викривачi у зв'язку з повiдомленням ними iнформацiї про корупцiйне або пов'язане з корупцiєю правопорушення - на всi види правничих послуг, передбачених частиною другою статтi 13 цього Закону, з питань, пов'язаних iз захистом їхнiх прав у зв'язку з таким повiдомленням;
27) особи, якi повiдомили про активи, зазначенi у пунктах 1, 11 частини першої статтi 4 Закону України "Про санкцiї", - на всi види правничих послуг, передбачених частиною другою статтi 13 цього Закону, з питань, пов'язаних iз захистом їхнiх прав у зв'язку з таким повiдомленням;
28) особи, стосовно яких згiдно iз Законом України "Про соцiальний i правовий захист осiб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслiдок збройної агресiї проти України, та членiв їхнiх сiмей" встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслiдок збройної агресiї проти України, - на всi види правничих послуг, передбачених частиною другою статтi 13 цього Закону, на час позбавлення особистої свободи та пiсля звiльнення у зв'язку iз захистом прав i законних iнтересiв, порушених через позбавлення особистої свободи внаслiдок збройної агресiї проти України;
29) громадяни України, якi звернулися з питань встановлення в судовому порядку фактiв, що мають юридичне значення, пов'язаних з вiдновленням втрачених документiв, необхiдних для отримання компенсацiї вiдповiдно до Закону України "Про компенсацiю за пошкодження та знищення окремих категорiй об'єктiв нерухомого майна внаслiдок бойових дiй, терористичних актiв, диверсiй, спричинених збройною агресiєю Росiйської Федерацiї проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслiдок бойових дiй, терористичних актiв, диверсiй, спричинених збройною агресiєю Росiйської Федерацiї проти України", - на правничi послуги, передбаченi пунктами 2 i 3 частини другої статтi 13 цього Закону.
2. Iноземцi та особи без громадянства, якi перебувають в Українi на законних пiдставах, мають таке саме право на безоплатну вторинну правничу допомогу, як i громадяни України, крiм виняткiв, встановлених Конституцiєю, законами України чи мiжнародними договорами, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.
3. Особи, якi перебувають пiд юрисдикцiєю iноземної держави, з якою Україна уклала вiдповiдний мiжнародний договiр, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу на пiдставах та в порядку, передбачених вiдповiдним мiжнародним договором України.
4. Суб'єкти права на безоплатну вторинну правничу допомогу, визначенi пунктами 1, 14, 17, 19, 20, 26 - 29 частини першої цiєї статтi, мають право на отримання такої допомоги не бiльше шести разiв протягом бюджетного перiоду та одночасно не бiльше нiж за шiстьма рiшеннями про надання безоплатної вторинної правничої допомоги, прийнятими центрами з надання безоплатної правничої допомоги";
10) у статтi 16:
частини першу, четверту i шосту викласти в такiй редакцiї:
"1. Мiнiстерство юстицiї України утворює регiональнi (республiканський (Автономної Республiки Крим), обласнi, Київський та Севастопольський мiськi), мiсцевi (районнi, мiжрайоннi, мiськi, мiськрайоннi, мiжрайоннi та районнi у мiстах) та мiжрегiональнi (повноваження яких поширюються на декiлька адмiнiстративно-територiальних одиниць) центри з надання безоплатної правничої допомоги. Центри з надання безоплатної правничої допомоги є територiальними вiддiленнями Координацiйного центру з надання правничої допомоги i утворюються з урахуванням потреб вiдповiдних адмiнiстративно-територiальних одиниць та забезпечення доступу осiб до безоплатної правничої допомоги";
"4. Центри з надання безоплатної правничої допомоги забезпечують надання всiх видiв правничих послуг, передбачених частиною другою статтi 7 i частиною другою статтi 13 цього Закону";
"6. Пiд час виконання функцiй з надання безоплатної правничої допомоги центри з надання безоплатної правничої допомоги взаємодiють iз судами, органами прокуратури та iншими правоохоронними органами, органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування";
доповнити частиною восьмою такого змiсту:
"8. Директори центрiв з надання безоплатної правничої допомоги призначаються на посаду шляхом укладання з ними контракту строком на три роки.
Порядок укладання контракту з директором центру з надання безоплатної правничої допомоги та типова форма такого контракту затверджуються Мiнiстерством юстицiї України.
Директор центру з надання безоплатної правничої допомоги може делегувати окремi повноваження заступнику директора, керiвникам самостiйних структурних пiдроздiлiв центру з надання безоплатної правничої допомоги вiдповiдно до положення про такий центр";
11) статтi 17, 18, 19 викласти в такiй редакцiї:
"Стаття 17. Повноваження центрiв з надання безоплатної правничої допомоги
1. Центр з надання безоплатної правничої допомоги:
1) надає правничi послуги безоплатної первинної правничої допомоги, визначенi частиною другою статтi 7 цього Закону;
2) здiйснює правопросвiтництво;
3) приймає рiшення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги або про вiдмову в наданнi безоплатної вторинної правничої допомоги;
4) забезпечує складання процесуальних документiв за зверненням суб'єктiв права на безоплатну вторинну правничу допомогу;
5) забезпечує участь захисника пiд час здiйснення досудового розслiдування та судового провадження у випадках, якщо захисник вiдповiдно до положень Кримiнального процесуального кодексу України залучається для здiйснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дiї;
6) забезпечує участь захисника в розглядi справи про адмiнiстративне правопорушення;
7) забезпечує здiйснення представництва iнтересiв суб'єктiв права на безоплатну вторинну правничу допомогу в судах, iнших державних органах, органах мiсцевого самоврядування, перед iншими особами;
8) укладає договори з адвокатами, включеними до Реєстру адвокатiв, якi надають безоплатну вторинну правничу допомогу, для надання такої допомоги;
9) видає доручення для пiдтвердження повноважень захисника або повноважень адвоката для здiйснення представництва iнтересiв особи в судах, iнших державних органах, органах мiсцевого самоврядування, перед iншими особами;
10) приймає рiшення про уповноваження працiвника центру з надання безоплатної правничої допомоги на надання безоплатної вторинної правничої допомоги;
11) приймає рiшення про замiну адвоката чи працiвника центру з надання безоплатної правничої допомоги вiдповiдно до статтi 24 цього Закону;
12) подає клопотання до Координацiйного центру з надання правничої допомоги про виключення адвоката з Реєстру адвокатiв, якi надають безоплатну вторинну правничу допомогу, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статтi 24 цього Закону;
13) приймає рiшення про припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги;
14) забезпечує надання послуг з медiацiї у встановленому порядку;
15) подає до Координацiйного центру з надання правничої допомоги звiти про свою дiяльнiсть;
16) виконує iншi функцiї, передбаченi Положенням про центри з надання безоплатної правничої допомоги.
Стаття 18. Порядок подання звернення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги
1. Звернення про надання одного з видiв правничих послуг, передбачених частиною другою статтi 13 цього Закону, подаються особами, якi досягли повнолiття, або їх представниками до центру з надання безоплатної правничої допомоги в письмовiй формi за мiсцем фактичного проживання таких осiб незалежно вiд реєстрацiї мiсця проживання чи мiсця перебування особи або за мiсцезнаходженням органу, що здiйснює дiзнання, досудове розслiдування, суду, слiдчого суддi, що розглядають справу.
У зверненнi зазначаються прiзвище, iм'я, по батьковi, мiсце проживання особи, яка потребує безоплатної вторинної правничої допомоги, поштова адреса, номери засобiв зв'язку, викладається суть питання, для вирiшення якого особа звертається за безоплатною вторинною правничою допомогою, та зазначається її належнiсть до категорiї осiб, якi мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу.
Письмове звернення пiдписується такою особою або її представником та подається до центру з надання безоплатної правничої допомоги особисто або надсилається поштою.
Разом iз зверненням про надання безоплатної вторинної правничої допомоги подаються документи (копiї документiв, завiренi в установленому порядку), що iдентифiкують особу, яка потребує безоплатної вторинної правничої допомоги, та пiдтверджують її належнiсть до однiєї з категорiй осiб, передбачених частиною першою статтi 14 цього Закону.
Центр з надання безоплатної правничої допомоги має право отримувати iнформацiю про пiдтвердження належностi особи до суб'єктiв права на безоплатну вторинну правничу допомогу з вiдповiдних державних реєстрiв.
Подання електронного звернення та копiй документiв, що пiдтверджують належнiсть особи до однiєї з категорiй осiб, передбачених частиною першою статтi 14 цього Закону, засобами електронного зв'язку здiйснюється в порядку, визначеному Мiнiстерством юстицiї України.
2. Звернення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги, оформлене без дотримання вимог, визначених цiєю статтею, повертається заявниковi з вiдповiдними роз'ясненнями протягом трьох робочих днiв з дня його надходження для усунення недолiкiв. Пiсля усунення недолiкiв звернення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги може бути подано повторно. У такому разi забороняється вiдмовляти у прийняттi звернення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги з пiдстав, про якi не було зазначено ранiше.
3. Звернення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги, що стосуються дiтей, подаються їх законними представниками, патронатними вихователями, а щодо питань, звернення з якими до суду дозволяється з 14 рокiв, - особисто дiтьми, якi досягли 14 рокiв, або їх законними представниками, патронатними вихователями за мiсцем фактичного проживання дитини або її законних представникiв, патронатних вихователiв незалежно вiд реєстрацiї мiсця проживання чи мiсця перебування особи.
4. Звернення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги особам, зазначеним у пунктi 9 частини першої статтi 14 цього Закону, подається такими особами до центру з надання безоплатної правничої допомоги через адмiнiстрацiю установи виконання покарань.
5. Звернення про надання одного з видiв правничих послуг, передбачених частиною другою статтi 13 цього Закону, що стосуються осiб, визнаних судом недiєздатними або дiєздатнiсть яких обмежена судом, подаються їх опiкунами або пiклувальниками, а щодо питань, звернення з якими до суду дозволяється недiєздатним особам або особам, дiєздатнiсть яких обмежена, - також особисто такими особами або їх опiкунами чи пiклувальниками за мiсцем їх фактичного проживання незалежно вiд реєстрацiї мiсця проживання чи мiсця перебування особи.
6. Особи, зазначенi в частинi третiй статтi 14 цього Закону, подають звернення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги до Мiнiстерства юстицiї України. Мiнiстерство юстицiї України надсилає зазначенi звернення до вiдповiдного центру з надання безоплатної правничої допомоги для призначення захисника (представника), якщо iнше не передбачено мiжнародним договором, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України.
Стаття 19. Порядок розгляду звернень про надання безоплатної вторинної правничої допомоги
1. У разi звернення особи про надання безоплатної вторинної правничої допомоги, яка належить до однiєї з категорiй фiзичних осiб, визначених пунктами 1, 2, 9 - 29 частини першої статтi 14 цього Закону, або її законного представника, патронатного вихователя/представника центр з надання безоплатної правничої допомоги протягом 10 робочих днiв з дня надходження звернення та документiв, що пiдтверджують належнiсть такої особи до вiдповiдної категорiї, приймає рiшення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги i надсилає такiй особi або її законному представнику, патронатному вихователю/представнику копiю зазначеного рiшення.
2. Якщо особа не має пiдстав для отримання безоплатної вторинної правничої допомоги, центр з надання безоплатної правничої допомоги протягом 10 робочих днiв з дня надходження звернення приймає рiшення про вiдмову в наданнi такiй особi безоплатної вторинної правничої допомоги i надсилає їй або її законному представнику, патронатному вихователю/представнику копiю зазначеного рiшення з одночасним роз'ясненням порядку оскарження такого рiшення.
3. У разi отримання постанови слiдчого, дiзнавача, прокурора, ухвали слiдчого суддi, суду про залучення захисника для здiйснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дiї осiб, зазначених у пунктах 7, 8 частини першої статтi 14 цього Закону, центр з надання безоплатної правничої допомоги зобов'язаний негайно прийняти рiшення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги.
4. У разi надходження судового рiшення про залучення адвоката осiб, зазначених у пунктах 9, 24, 25 частини першої статтi 14 цього Закону, центр з надання безоплатної правничої допомоги зобов'язаний невiдкладно прийняти рiшення про призначення адвоката та про надання безоплатної вторинної правничої допомоги.
5. У разi звернення осiб, зазначених у пунктах 3 - 6 частини першої статтi 14 цього Закону, про надання безоплатної вторинної правничої допомоги або надходження iнформацiї про затриманих осiб вiд близьких родичiв та членiв їхнiх сiмей, перелiк яких визначено Кримiнальним процесуальним кодексом України, центр з надання безоплатної правничої допомоги зобов'язаний прийняти рiшення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги з моменту затримання особи.
6. У разi надходження листа вiд Мiнiстерства юстицiї України щодо надання безоплатної вторинної правничої допомоги особам, зазначеним у частинi третiй статтi 14 цього Закону, центр з надання безоплатної правничої допомоги забезпечує надання безоплатної вторинної правничої допомоги таким особам.
7. У разi якщо суб'єкт права на безоплатну вторинну правничу допомогу не володiє державною мовою та/або має порушення слуху, центр з надання безоплатної правничої допомоги залучає перекладача з мови, якою заявник може спiлкуватися, у тому числi перекладача жестової мови, за рахунок коштiв державного бюджету";
12) у частинi першiй статтi 20:
пункти 1 i 3 викласти в такiй редакцiї:
"1) особа не належить до жодної з категорiй осiб, передбачених частинами першою - третьою статтi 14 цього Закону";
"3) вимоги особи щодо захисту стосуються вчинення дiй чи пiдготовки документiв, що не передбаченi законодавством";
доповнити пунктом 41 такого змiсту:
"41) особа використала право на отримання безоплатної вторинної правничої допомоги вiдповiдно до частини четвертої статтi 14 цього Закону";
13) статтю 21 викласти в такiй редакцiї:
"Стаття 21. Органiзацiя надання безоплатної вторинної правничої допомоги
1. Пiсля прийняття рiшення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги центр з надання безоплатної правничої допомоги призначає адвоката, який включений до Реєстру адвокатiв, якi надають безоплатну вторинну правничу допомогу, та уклав договiр про надання безоплатної вторинної правничої допомоги з центром з надання безоплатної правничої допомоги.
2. Повноваження адвоката пiдтверджуються дорученням центру з надання безоплатної правничої допомоги та/або довiренiстю вiдповiдно до вимог процесуального закону.
3. Для здiйснення представництва iнтересiв осiб, якi мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, у судi у спорах, що виникають з трудових вiдносин, спорах щодо захисту соцiальних прав, щодо виборiв та референдумiв, у малозначних спорах, а також щодо представництва малолiтнiх чи неповнолiтнiх осiб та осiб, якi визнанi судом недiєздатними чи дiєздатнiсть яких обмежена, або для складання документiв процесуального характеру центр з надання безоплатної правничої допомоги може уповноважити свого працiвника.
4. Повноваження працiвника центру з надання безоплатної правничої допомоги як представника суб'єкта права на безоплатну вторинну правничу допомогу пiдтверджуються рiшенням центру з надання безоплатної правничої допомоги та довiренiстю вiдповiдно до вимог процесуального закону";
14) статтю 22 виключити;
15) статтю 23 викласти в такiй редакцiї:
"Стаття 23. Пiдстави та порядок припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги
1. Надання безоплатної вторинної правничої допомоги припиняється за рiшенням центру з надання безоплатної правничої допомоги у разi, якщо:
1) особою подано неправдивi вiдомостi з метою вiднесення її до однiєї з категорiй осiб, якi мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу;
2) обставини чи пiдстави, за наявностi яких особа була вiднесена до однiєї з категорiй осiб, передбачених частинами першою - третьою статтi 14 цього Закону, припинили своє iснування;
3) особа користується захистом iншого захисника або залучила iншого представника у справi, за якою їй призначено захисника чи представника вiдповiдно до цього Закону;
4) особа використала всi нацiональнi засоби правового захисту у справi;
5) особа вiдмовилася вiд отримання безоплатної вторинної правничої допомоги, крiм випадкiв, якщо участь захисника (адвоката) є обов'язковою;
6) особа, якiй надається безоплатна вторинна правнича допомога, померла, визнана безвiсно вiдсутньою або оголошена померлою, крiм випадкiв щодо реабiлiтацiї померлої особи, скасування рiшення суду про визнання фiзичної особи безвiсно вiдсутньою або скасування рiшення суду про оголошення фiзичної особи померлою;
7) особа подала повторне звернення з одного i того самого правового питання, з якого особi надавалася безоплатна правнича допомога, про що стало вiдомо пiсля прийняття рiшення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги;
8) особа безпiдставно не надає документiв та доказiв, що обґрунтовують вимоги особи щодо захисту її прав;
9) особа безпiдставно не виконує обов'язки суб'єктiв права на безоплатну вторинну правничу допомогу, визначенi пунктами 1, 2, 4, 5 частини другої статтi 261 цього Закону.
2. За наявностi пiдстав, передбачених пунктами 4, 7, 8 частини першої цiєї статтi, рiшення центру з надання безоплатної правничої допомоги про припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги приймається на пiдставi правового висновку, складеного адвокатом чи працiвником такого центру.
3. За наявностi пiдстав, передбачених пунктом 3 частини першої цiєї статтi, рiшення центру з надання безоплатної правничої допомоги приймається на пiдставi правового висновку, складеного адвокатом або працiвником центру, до якого додається копiя документа, що пiдтверджує повноваження iншого захисника/представника, залученого особою. Копiя рiшення центру з надання безоплатної правничої допомоги про припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги надсилається слiдчому, дiзнавачу, прокурору, слiдчому суддi чи суду.
4. У разi припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги вiдповiдно до пункту 1 частини першої цiєї статтi особа, яка отримувала таку допомогу, зобов'язана вiдшкодувати вартiсть фактичних витрат, пов'язаних з наданням допомоги.
5. Надання безоплатної вторинної правничої допомоги припиняється у разi повного виконання суб'єктом надання безоплатної вторинної правничої допомоги своїх зобов'язань";
16) пункт 3 частини другої статтi 24 викласти в такiй редакцiї:
"3) вiдмови адвоката або працiвника центру з надання безоплатної правничої допомоги вiд виконання доручення/рiшення центру з надання безоплатної правничої допомоги з пiдстав, передбачених законом";
17) у статтi 25:
пункт 3 частини першої викласти в такiй редакцiї:
"3) представляти права i законнi iнтереси осiб, якi потребують безоплатної вторинної правничої допомоги, у судах, iнших державних органах, органах мiсцевого самоврядування, перед iншими особами";
частину другу викласти в такiй редакцiї:
"2. Адвокат, який надає безоплатну вторинну правничу допомогу, має всi права та гарантiї, встановленi Законом України "Про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть", iншими законами України";
18) у статтi 26:
пункт 3 частини першої викласти в такiй редакцiї:
"3) приймати до провадження справи осiб, якi потребують безоплатної вторинної правничої допомоги, вiдповiдно до рiшень, прийнятих центром з надання безоплатної правничої допомоги, про уповноваження працiвника";
частину другу викласти в такiй редакцiї:
"2. Адвокат, який надає безоплатну вторинну правничу допомогу, має всi обов'язки, встановленi Законом України "Про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть", iншими законами України";
19) роздiл III доповнити статтею 261 такого змiсту:
"Стаття 261. Права та обов'язки суб'єктiв права на безоплатну вторинну правничу допомогу
1. Суб'єкт права на безоплатну вторинну правничу допомогу має право:
1) звертатися до центру з надання безоплатної правничої допомоги iз зверненням про надання безоплатної вторинної правничої допомоги;
2) отримувати вiд центру з надання безоплатної правничої допомоги iнформацiю про документи, якi необхiдно подати для прийняття рiшення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги;
3) отримати копiю рiшення про надання (вiдмову в наданнi) безоплатної вторинної правничої допомоги;
4) отримати роз'яснення щодо порядку оскарження рiшення про вiдмову в наданнi безоплатної вторинної правничої допомоги;
5) своєчасно отримувати якiсну, у повному обсязi безоплатну вторинну правничу допомогу;
6) безперервно отримувати безоплатну вторинну правничу допомогу в разi замiни адвоката або працiвника, уповноваженого центром з надання безоплатної правничої допомоги;
7) отримувати безоплатну вторинну правничу допомогу в межах нацiональних засобiв правового захисту.
2. Суб'єкт права на безоплатну вторинну правничу допомогу зобов'язаний:
1) вчасно подавати до центру з надання безоплатної правничої допомоги правдивi вiдомостi у повному обсязi, необхiднi для органiзацiї надання йому такої допомоги;
2) невiдкладно повiдомляти центр з надання безоплатної правничої допомоги про припинення iснування обставин чи пiдстав, за наявностi яких особа була вiднесена до категорiй осiб, передбачених статтею 14 цього Закону, а також про залучення ним iншого захисника (представника);
3) вiдшкодовувати вартiсть фактичних витрат, пов'язаних з наданням безоплатної вторинної правничої допомоги, у разi припинення її надання у зв'язку з встановленням факту подання неправдивих вiдомостей, що стали пiдставою для надання такої допомоги;
4) нести всi необхiднi судовi/процесуальнi, iншi витрати у справi, крiм витрат на оплату послуг адвокатiв, якi надають безоплатну вторинну правничу допомогу, та вiдшкодовувати витрати, що пов'язанi з її наданням, i послуги перекладу;
5) з'являтися у визначенi центром з надання безоплатної правничої допомоги час та мiсце для органiзацiї надання безоплатної вторинної правничої допомоги";
20) статтю 27 викласти в такiй редакцiї:
"Стаття 27. Повноваження Кабiнету Мiнiстрiв України у сферi надання безоплатної правничої допомоги
1. Кабiнет Мiнiстрiв України:
1) затверджує порядок i умови проведення конкурсу та вимоги до професiйного рiвня адвокатiв, якi залучаються до надання безоплатної вторинної правничої допомоги;
2) встановлює порядок i умови укладання договорiв з адвокатами, якi надають безоплатну вторинну правничу допомогу;
3) встановлює порядок iнформування центрiв з надання безоплатної правничої допомоги про випадки затримання осiб;
4) встановлює розмiр, порядок i методику оплати дiяльностi суб'єктiв надання безоплатної вторинної правничої допомоги;
5) встановлює розмiр i порядок оплати послуг з медiацiї медiаторами, якi залучаються центрами з надання безоплатної правничої допомоги;
6) встановлює розмiр, порядок оплати послуг перекладачiв i порядок їх залучення для забезпечення надання безоплатної вторинної правничої допомоги;
7) затверджує положення про Координацiйний центр з надання правничої допомоги";
21) у частинi першiй статтi 28:
пункти 1, 6 i 8 виключити;
доповнити пунктами 141 i 142 такого змiсту:
"141) затверджує методику розрахунку середньомiсячного доходу для визначення належностi осiб до суб'єктiв права на безоплатну вторинну правничу допомогу;
142) затверджує порядок укладання контракту з директором центру з надання безоплатної правничої допомоги та типову форму такого контракту";
22) доповнити статтею 281 такого змiсту:
"Стаття 281. Координацiйний центр з надання правничої допомоги та його повноваження
1. Кабiнет Мiнiстрiв України з метою формування та забезпечення функцiонування в Українi ефективної системи надання безоплатної правничої допомоги, забезпечення її доступностi та якостi надання послуг утворює Координацiйний центр з надання правничої допомоги.
Координацiйний центр з надання правничої допомоги є державною установою i належить до сфери управлiння Мiнiстерства юстицiї України.
2. Координацiйний центр з надання правничої допомоги:
1) управляє системою надання безоплатної вторинної правничої допомоги;
2) вносить на розгляд Мiнiстерства юстицiї України пропозицiї щодо формування та реалiзацiї державної полiтики у сферi безоплатної правничої допомоги;
3) надає методичну допомогу органам виконавчої влади та органам мiсцевого самоврядування з питань, що стосуються надання безоплатної первинної правничої допомоги;
4) формує i веде в установленому порядку Реєстр адвокатiв, якi надають безоплатну вторинну правничу допомогу;
5) формує i веде в установленому порядку Реєстр медiаторiв, якi залучаються центрами з надання безоплатної правничої допомоги, та здiйснює монiторинг якостi надання такими медiаторами послуг з медiацiї;
6) укладає в установленому порядку контракти з директорами регiональних, мiсцевих та мiжрегiональних центрiв з надання безоплатної правничої допомоги;
7) виконує iншi функцiї, передбаченi Положенням про Координацiйний центр з надання правничої допомоги, що затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України";
23) частину першу статтi 29 викласти в такiй редакцiї:
"1. Фiнансування безоплатної первинної правничої допомоги здiйснюється за рахунок видаткiв Державного бюджету України на утримання вiдповiдних органiв виконавчої влади, центрiв з надання безоплатної правничої допомоги, мiсцевих бюджетiв та iнших джерел";
24) абзац четвертий частини третьої статтi 30 викласти в такiй редакцiї:
"1) призначити позивачу адвоката, який надає безоплатну вторинну правничу допомогу, у порядку, визначеному цим Законом";
25) у текстi Закону:
слова "правовi послуги" у всiх вiдмiнках замiнити словами "правничi послуги" у вiдповiдному вiдмiнку;
слова "спецiалiзована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги", "спецiалiзована установа, що надає безоплатну первинну правову допомогу", "установа з надання безоплатної первинної правової допомоги", "установа у наданнi безоплатної первинної правової допомоги" у всiх вiдмiнках та числах замiнити словами "спецiалiзована установа з надання безоплатної первинної правничої допомоги" у вiдповiдному вiдмiнку та числi;
слова "центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги" у всiх вiдмiнках та числах замiнити словами "центр з надання безоплатної правничої допомоги" у вiдповiдному вiдмiнку та числi;
слова "Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги" у всiх вiдмiнках та числах замiнити словами "центр з надання безоплатної правничої допомоги" у вiдповiдному вiдмiнку та числi;
слова "Координацiйний центр з надання правової допомоги" у всiх вiдмiнках замiнити словами "Координацiйний центр з надання правничої допомоги" у вiдповiдному вiдмiнку;
слова "правова допомога" у всiх вiдмiнках замiнити словами "правнича допомога" у вiдповiдному вiдмiнку.
19. У Законi України "Про бiженцiв та осiб, якi потребують додаткового або тимчасового захисту" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2012 р., N 16, ст. 146; 2013 р., N 27, ст. 282, N 50, ст. 693):
1) абзац дев'ятий частини дванадцятої статтi 7 викласти в такiй редакцiї:
"роз'яснює порядок звернення про надання безоплатної правничої допомоги вiдповiдно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу";
2) частину другу статтi 8 викласти в такiй редакцiї:
"2. За бажанням заявника участь у попередньому розглядi заяви про визнання бiженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, бере адвокат. Призначення адвоката для надання правничої допомоги заявниковi здiйснюється в установленому порядку";
3) частину четверту статтi 9 викласти в такiй редакцiї:
"4. Пiд час розгляду заяви про визнання бiженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, дитини, розлученої iз сiм'єю, участь адвоката є обов'язковою. Призначення адвоката для надання правничої допомоги такiй дитинi здiйснюється в установленому порядку";
4) частину сьому статтi 12 викласти в такiй редакцiї:
"7. Особа, скарга якої розглядається, або законний представник такої особи має право на правничу допомогу. За бажанням особи участь у розглядi скарги бере адвокат. Призначення адвоката для надання правничої допомоги особi здiйснюється особою, її законними представниками, а також iншими особами за проханням чи згодою особи, скарга якої розглядається. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi бiженцiв та осiб, якi потребують додаткового або тимчасового захисту, може звернутися до органу (установи), уповноваженої законом на надання безоплатної правничої допомоги з метою залучення адвоката вiдповiдно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Участь адвоката в розглядi скарги щодо дитини, розлученої iз сiм'єю, або особи, яка визнана судом недiєздатною чи дiєздатнiсть якої обмежена, є обов'язковою. Призначення адвоката для надання такiй дитинi правничої допомоги здiйснюється в установленому законом порядку".
20. У текстi Закону України "Про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2013 р., N 27, ст. 282 iз наступними змiнами) слова "правова допомога" у всiх вiдмiнках замiнити словами "правнича допомога" у вiдповiдному вiдмiнку.
21. Абзац сьомий пункту 3 частини першої статтi 20 Закону України "Про Кабiнет Мiнiстрiв України" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2014 р., N 13, ст. 222) викласти в такiй редакцiї:
"здiйснює заходи щодо забезпечення функцiонування системи безоплатної правничої допомоги".
22. Частину дванадцяту статтi 5 Закону України "Про забезпечення прав i свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованiй територiї України" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2014 р., N 26, ст. 892; iз змiнами, внесеними Законом України вiд 21 квiтня 2022 року N 2217-IX) викласти в такiй редакцiї:
"12. Громадяни України, якi проживають на тимчасово окупованiй територiї, мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу з питань, пов'язаних iз захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи iнтересiв фiзичних осiб (у тому числi про вiдшкодування шкоди, завданої внаслiдок обмеження у здiйсненнi права власностi на нерухоме майно або його знищення, пошкодження) у зв'язку iз збройною агресiєю Росiйської Федерацiї та тимчасовою окупацiєю територiї України, у порядку, встановленому Законом України "Про безоплатну правничу допомогу".
23. Частину шосту статтi 52 Закону України "Про санкцiї" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2014 р., N 40, ст. 2018; iз змiнами, внесеними Законом України вiд 12 травня 2022 року N 2257-IX) викласти в такiй редакцiї:
"6. Для захисту прав та представництва своїх iнтересiв фiзична особа, яка повiдомила про активи, зазначенi у пунктах 1, 11 частини першої статтi 4 цього Закону, може користуватися всiма видами правничої допомоги, передбаченої Законом України "Про безоплатну правничу допомогу", або залучити адвоката самостiйно".
24. У Законi України "Про запобiгання корупцiї" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2014 р., N 49, ст. 2056 iз наступними змiнами):
1) абзац перший частини третьої статтi 53 викласти в такiй редакцiї:
"3. Для захисту прав та представництва своїх iнтересiв викривач може користуватися всiма видами правничої допомоги, передбаченої Законом України "Про безоплатну правничу допомогу", або залучити адвоката самостiйно";
2) абзац четвертий частини третьої статтi 531 викласти в такiй редакцiї:
"Доступ до Єдиного порталу повiдомлень викривачiв мають викривачi в частинi здiйснення ними повiдомлень та отримання iнформацiї про стан i результати їх розгляду, Голова та службовцi Нацiонального агентства вiдповiдно до їх повноважень, визначених цим Законом, керiвники та уповноваженi особи вiдповiдних суб'єктiв у частинi повiдомлень викривачiв, розгляд яких вiднесено до їх повноважень вiдповiдно до цього Закону, iншi уповноваженi особи в частинi iнформацiї про статус викривачiв у разi звернення викривача для отримання безоплатної правничої чи психологiчної допомоги, визначеної цим Законом";
3) пункт 5 частини другої статтi 533 викласти в такiй редакцiї:
"5) на безоплатну правничу допомогу у зв'язку iз захистом прав викривача".
25. Пункт 1 частини восьмої статтi 11 Закону України "Про забезпечення прав i свобод внутрiшньо перемiщених осiб" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2015 р., N 1, ст. 1; 2016 р., N 10, ст. 99) викласти в такiй редакцiї:
"1) прийом громадян та надання їм безоплатної первинної правничої допомоги з питання взяття на облiк внутрiшньо перемiщених осiб".
26. Пункт 30 частини першої статтi 4 Закону України "Про вiйськово-цивiльнi адмiнiстрацiї" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2015 р., N 13, ст. 87) викласти в такiй редакцiї:
"30) створення вiдповiдно до закону за рахунок коштiв мiсцевого бюджету спецiалiзованих установ з надання безоплатної первинної правничої допомоги, призначення i звiльнення керiвникiв цих установ, залучення в установленому законом порядку фiзичних чи юридичних осiб приватного права до надання безоплатної первинної правничої допомоги".
27. У Законi України "Про правовий режим воєнного стану" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2015 р., N 28, ст. 250 iз наступними змiнами):
1) пункт 2 частини п'ятої статтi 9 викласти в такiй редакцiї:
"2) створення спецiалiзованих установ з надання безоплатної первинної правничої допомоги, призначення на посади i звiльнення з посад керiвникiв цих установ, залучення фiзичних чи юридичних осiб приватного права до надання безоплатної первинної правничої допомоги";
2) пункт 28 частини другої статтi 15 викласти в такiй редакцiї:
"28) створення вiдповiдно до закону за рахунок коштiв мiсцевого бюджету спецiалiзованих установ з надання безоплатної первинної правничої допомоги, призначення i звiльнення керiвникiв цих установ, залучення в установленому законом порядку фiзичних чи юридичних осiб приватного права до надання безоплатної первинної правничої допомоги".
28. Абзац другий частини четвертої статтi 16 Закону України "Про виконавче провадження" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2016 р., N 30, ст. 542) викласти в такiй редакцiї:
"Повноваження адвоката як представника пiдтверджуються одним з таких документiв:
1) довiренiстю;
2) ордером, виданим вiдповiдно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть";
3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим вiдповiдно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
29. У Законi України "Про запобiгання та протидiю домашньому насильству" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2018 р., N 5, ст. 35):
1) пункт 1 частини першої статтi 4 викласти в такiй редакцiї:
"1) гарантування постраждалим особам безпеки та основоположних прав i свобод людини i громадянина, зокрема права на життя, свободу та особисту недоторканiсть, на повагу до приватного та сiмейного життя, на справедливий суд, на правничу допомогу, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини";
2) пункт 5 частини третьої статтi 6 викласти в такiй редакцiї:
"5) центри з надання безоплатної правничої допомоги";
3) назву, абзаци перший i другий частини першої статтi 13 викласти в такiй редакцiї:
"Стаття 13. Повноваження центрiв з надання безоплатної правничої допомоги у сферi запобiгання та протидiї домашньому насильству
1. До повноважень центрiв з надання безоплатної правничої допомоги у сферi запобiгання та протидiї домашньому насильству належать:
1) забезпечення надання безоплатної правничої допомоги постраждалим особам у порядку, встановленому Законом України "Про безоплатну правничу допомогу", у тому числi на базi загальних та спецiальних служб пiдтримки постраждалих осiб";
4) пункт 5 частини першої статтi 14 викласти в такiй редакцiї:
"5) надання вiдповiдно до компетенцiї постраждалим особам соцiальних послуг, медичної, соцiальної, психологiчної допомоги на безоплатнiй основi, сприяння наданню правничої допомоги, а також забезпечення тимчасового притулку для таких осiб та їхнiх дiтей у порядку, передбаченому законодавством";
5) пункт 5 частини четвертої статтi 15 викласти в такiй редакцiї:
"5) звiтування центрiв з надання безоплатної правничої допомоги через Координацiйний центр з надання правничої допомоги";
6) пункт 4 частини другої статтi 20 викласти в такiй редакцiї:
"4) забезпечення постраждалим особам доступу до правосуддя та iнших механiзмiв юридичного захисту, у тому числi шляхом надання безоплатної правничої допомоги у порядку, встановленому Законом України "Про безоплатну правничу допомогу";
7) пункт 5 частини першої статтi 21 викласти в такiй редакцiї:
"5) безоплатну правничу допомогу у порядку, встановленому Законом України "Про безоплатну правничу допомогу".
30. Пункт 13 частини третьої статтi 3 Закону України "Про основи нацiонального спротиву" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2021 р., N 41, ст. 339; iз змiнами, внесеними Законом України вiд 3 травня 2022 року N 2237-IX) викласти в такiй редакцiї:
"13) участь у наданнi населенню правничих послуг у порядку, передбаченому Законом України "Про безоплатну правничу допомогу".
31. Статтю 9 Закону України "Про соцiальний i правовий захист осiб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслiдок збройної агресiї проти України, та членiв їхнiх сiмей" вiд 26 сiчня 2022 року N 2010-IX викласти в такiй редакцiї:
"Стаття 9. Правовий захист осiб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслiдок збройної агресiї проти України
1. Особам, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслiдок збройної агресiї проти України, гарантується вiдшкодування витрат на професiйну правничу допомогу, що надавалася таким особам для захисту їхнiх прав i законних iнтересiв, у порядку та розмiрах, що встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України.
2. Особи, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслiдок збройної агресiї проти України, мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу на час позбавлення особистої свободи та пiсля звiльнення у зв'язку iз захистом прав i законних iнтересiв, порушених через позбавлення особистої свободи внаслiдок збройної агресiї проти України".
II. Прикiнцевi положення
1. Цей Закон набирає чинностi через 90 днiв з дня його опублiкування, крiм пункту 2 цього роздiлу, який набирає чинностi з дня, наступного за днем його опублiкування.
2. Кабiнету Мiнiстрiв України у тримiсячний строк з дня, наступного за днем опублiкування цього Закону:
розробити нормативно-правовi акти, необхiднi для реалiзацiї цього Закону;
привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;
забезпечити приведення мiнiстерствами, iншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актiв у вiдповiднiсть iз цим Законом.
| Президент України | В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ |
м. Київ
10 квiтня 2023 року
N 3022-IX
 | Copyright © 2024 НТФ «Интес» Все права сохранены. |