ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про прикордонний контроль

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 2 грудня 2010 року N 2753-VI,
вiд 13 квiтня 2012 року N 4652-VI,
вiд 18 вересня 2012 року N 5290-VI,
вiд 16 жовтня 2012 року N 5453-VI,
вiд 4 липня 2013 року N 406-VII,
вiд 15 квiтня 2014 року N 1207-VII,
вiд 6 вересня 2018 року N 2530-VIII,
вiд 25 квiтня 2019 року N 2704-VIII,
вiд 14 сiчня 2020 року N 440-IX,
вiд 15 липня 2021 року N 1664-IX

(У текстi Закону слова "митний орган" в усiх вiдмiнках i числах замiнено словами "орган доходiв i зборiв" у вiдповiдному вiдмiнку i числi згiдно iз Законом України вiд 4 липня 2013 року N 406-VII)

     Цей Закон визначає правовi основи здiйснення прикордонного контролю, порядок його здiйснення, умови перетинання державного кордону України.

Роздiл I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Визначення термiнiв

     1. У цьому Законi нижченаведенi термiни вживаються у такому значеннi:

     1) багаж - речi пасажирiв, членiв екiпажу, що перевозяться транспортним засобом згiдно з угодою з перевiзником;

     2) вантаж - майно, крiм багажу, а також бортових припасiв (для повiтряних, морських та рiчкових суден), що перевозиться транспортними засобами;

     3) вiза - наданий уповноваженим органом України в установленiй законодавством формi дозвiл, необхiдний для в'їзду на територiю України або для транзитного проїзду через її територiю протягом вiдповiдного строку;

(пункт 3 частини першої статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 16.10.2012р. N 5453-VI)

     4) екiпаж - особа (особи), якiй (яким) у встановленому законодавством порядку доручено виконання обов'язкiв щодо керування морським, рiчковим чи повiтряним судном та його обслуговування;

     5) електрозв'язок - передавання, випромiнювання та/або приймання знакiв, сигналiв, письмового тексту, зображень та звукiв або повiдомлень по радiо, проводових, оптичних або iнших електромагнiтних системах;

     6) контроль другої лiнiї - заходи щодо додаткового вивчення наявностi законних пiдстав для перетинання державного кордону України (далi - державний кордон) особами, транспортними засобами i перемiщення через нього вантажiв;

     7) контрольнi органи i служби - державнi органи i служби, що здiйснюють передбаченi законом перевiрки рiвня iонiзуючого випромiнювання, фiтосанiтарний, ветеринарно-санiтарний контроль, державний контроль за дотриманням законодавства про харчовi продукти, корми, побiчнi продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин, що проводяться згiдно iз законодавством України;

(пункт 7 частини першої статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII)

     8) контроль першої лiнiї - заходи щодо перевiрки в мiнiмально необхiдному, обсязi з метою визначення наявностi законних пiдстав для перетинання державного кордону особами, транспортними засобами та перемiщення через нього вантажiв;

     9) круїзне судно - судно, що рухається за певним маршрутом згiдно з попередньо визначеною програмою туристичного обслуговування в портах за маршрутом руху;

     10) огляд транспортних засобiв i вантажiв - комплекс дiй та заходiв щодо недопущення випадкiв незаконного перемiщення через державний кордон осiб з використанням обладнаних схованок та їх виявлення, а також незаконного перемiщення, у тому числi з використанням схованок, через державний кордон зброї, наркотичних засобiв, психотропних речовин i прекурсорiв, боєприпасiв, вибухових речовин, матерiалiв i предметiв, заборонених для перемiщення через державний кордон, виявлення викрадених транспортних засобiв;

     11) оцiнка ризикiв - дiяльнiсть, що провадиться службовими особами Державної прикордонної служби України, спрямована на встановлення ймовiрностi порушення особою законодавства у сферi безпеки державного кордону;

     12) паспортний документ - виданий уповноваженими державними органами України чи iншої держави або статутними органiзацiями ООН документ, що пiдтверджує громадянство, посвiдчує особу пред'явника, дає право на в'їзд або виїзд з держави i визнаний Україною;

     13) перевiзник - будь-яка фiзична або юридична особа, яка здiйснює на комерцiйнiй основi чи за власний кошт дiяльнiсть iз перевезення пасажирiв чи (та) вантажiв через державний кордон;

     14) перевiрка документiв - дослiдження уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України паспортного та iнших документiв фiзичних осiб, якi перетинають державний кордон, з метою встановлення їх дiйсностi та приналежностi вiдповiднiй особi, а також дослiдження за результатами оцiнки ризикiв документiв, що стосуються транспортних засобiв, вантажiв;

     15) пiдроздiл охорони державного кордону - пiдроздiл органу охорони державного кордону Державної прикордонної служби України, спецiально призначений для виконання завдань з прикордонного контролю та (або) охорони державного кордону;

     16) пiдтверджуючi документи - документи, що пiдтверджують факт туристичного обслуговування, навчання, стажування, працевлаштування, лiкування в Українi, бронювання або оплату житла, харчування в Українi та повернення до держави свого громадянства або постiйного мiсця проживання, або до третьої держави (у разi необхiдностi - iншi документи, що пiдтверджують мету та умови перебування в Українi);

     17) представник судновласника (морський агент) - суб'єкт пiдприємницької дiяльностi, представник агентської органiзацiї, який згiдно з договором морського агентування за винагороду надає послуги капiтану судна щодо виконання обов'язкiв, пов'язаних з перетинанням державного кордону;

     18) прибережне рибальство - рибальство, що здiйснюється за допомогою риболовецьких суден, якi повертаються щодня або протягом 36 годин, не заходячи до портiв iнших держав, у порт, розташований на територiї України;

     19) режим у пунктах пропуску через державний кордон - порядок перебування i пересування всiх осiб i транспортних засобiв у межах територiї прикордонних залiзничних i автомобiльних станцiй, морських i рiчкових портiв, аеропортiв i аеродромiв, вiдкритих для мiжнародного сполучення, а також здiйснення iншої дiяльностi, пов'язаної з пропуском через державний кордон осiб, транспортних засобiв та вантажiв, який встановлюється наказом начальника органу охорони державного кордону, погодженим з керiвником митного органу та керiвником пiдприємства, на територiї якого розмiщено пункт пропуску через державний кордон;

(пункт 19 частини першої статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 04.07.2013р. N 406-VII, вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     20) строк перебування на територiї України - визначений вiзою, законодавством України чи мiжнародними договорами України строк, протягом якого iноземець чи особа без громадянства може на законних пiдставах перебувати в Українi;

(пункт 20 частини першої статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 16.10.2012р. N 5453-VI)

     21) суднова роль - документ, у якому зазначаються вiдомостi про кiлькiсть i склад екiпажу: прiзвище та iм'я члена екiпажу, громадянство, звання або посада, дата i мiсце народження, тип i номер документа, що посвiдчує особу, порт i дата вибуття (прибуття), а також назва судна, держава та порт реєстрацiї;

     22) транскордонний працiвник - особа, яка працює на територiї однiєї держави, проживає на територiї iншої держави, до якої повертається не рiдше нiж раз на тиждень;

     23) транспортний засiб - механiчний пристрiй, призначений для перевезення людей та (або) вантажiв, а також установленого на ньому спецiального обладнання чи механiзмiв;

     24) яхта - палубне, вiтрильне, вiтрильно-моторне або моторне судно, що використовується для iндивiдуального чи колективного вiдпочинку та спорту.

     Стаття 2. Органiзацiйнi засади здiйснення прикордонного контролю

     1. Прикордонний контроль - державний контроль, що здiйснюється Державною прикордонною службою України, який включає комплекс дiй i систему заходiв, спрямованих на встановлення законних пiдстав для перетинання державного кордону особами, транспортними засобами i перемiщення через нього вантажiв.

     2. Прикордонний контроль здiйснюється з метою протидiї незаконному перемiщенню осiб через державний кордон, незаконнiй мiграцiї, торгiвлi людьми, а також незаконному перемiщенню зброї, наркотичних засобiв, психотропних речовин i прекурсорiв, боєприпасiв, вибухових речовин, матерiалiв i предметiв, заборонених до перемiщення через державний кордон.

     3. Прикордонний контроль здiйснюється щодо:

     1) осiб, якi перетинають державний кордон;

     2) транспортних засобiв, що перевозять через державний кордон осiб та вантажi;

     3) вантажiв, що перемiщуються через державний кордон.

     4. Прикордонний контроль включає:

     1) перевiрку документiв;

     2) огляд осiб, транспортних засобiв, вантажiв;

     3) виконання доручень правоохоронних органiв України;

     4) перевiрку виконання iноземцями, особами без громадянства умов перетинання державного кордону у разi в'їзду в Україну, виїзду з України та транзитного проїзду територiєю України;

     5) реєстрацiю iноземцiв, осiб без громадянства та їх паспортних документiв у пунктах пропуску через державний кордон;

     6) перевiрку автомобiльних транспортних засобiв з метою виявлення викрадених.

     5. Прикордонний контроль забезпечується шляхом:

     1) установлення режиму в пунктах пропуску через державний кордон та здiйснення контролю за його додержанням;

     2) застосування технiчних засобiв прикордонного контролю, використання службових собак та iнших тварин;

     3) створення i використання баз даних про осiб, якi перетнули державний кордон, вчинили правопорушення, яким не дозволяється в'їзд в Україну або яким тимчасово обмежено право виїзду з України, про недiйснi, викраденi i втраченi паспортнi документи, а також iнших передбачених законом баз даних;

     4) спостереження за транспортними засобами i в разi потреби їх супроводження;

     5) здiйснення адмiнiстративно-правових, а також оперативно-розшукових заходiв;

(пункт 5 частини п'ятої статтi 2 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI)

     6) органiзацiї i забезпечення взаємодiї з пiдприємствами, установами та органiзацiями, дiяльнiсть яких пов'язана з мiжнародним сполученням;

     7) координацiї дiй контрольних органiв i служб.

     Стаття 3. Правовi засади здiйснення прикордонного контролю

     1. Пiд час прикордонного контролю посадовi та службовi особи Державної прикордонної служби України здiйснюють свої повноваження в межах, передбачених Конституцiєю України, цим Законом, Законом України "Про Державну прикордонну службу України", iншими актами законодавства України, а також мiжнародними договорами України.

     Якщо мiжнародним договором, згоду на обов'язковiсть якого надано Верховною Радою України, встановлено iншi правила, нiж тi, що встановленi цим Законом, то застосовуються правила мiжнародного договору.

     Стаття 4. Принципи органiзацiї та здiйснення прикордонного контролю

     1. Прикордонний контроль органiзується та здiйснюється на засадах:

     1) законностi;

     2) вiдкритостi;

     3) забезпечення поваги до людської гiдностi та рiвностi осiб незалежно вiд раси, кольору шкiри, полiтичних, релiгiйних та iнших переконань, статi, етнiчного та соцiального походження, майнового стану, мiсця проживання, мовних або iнших ознак;

     4) здiйснення його виключно спецiально пiдготовленими з цiєю метою вiйськовослужбовцями та працiвниками Державної прикордонної служби України;

     5) вибiрковостi контрольних заходiв на пiдставi оцiнки ризикiв.

     Стаття 5. Мiсце здiйснення прикордонного контролю

     1. Прикордонний контроль i пропуск через державний кордон осiб, транспортних засобiв та вантажiв здiйснюються:

     1) у пунктах пропуску через державний кордон;

     2) поза пунктами пропуску у випадках, передбачених частиною третьою цiєї статтi;

     3) на територiї сумiжних держав у порядку, передбаченому статтею 26 цього Закону.

     2. Перетинання особами, транспортними засобами державного кордону i перемiщення через нього вантажiв здiйснюються у пунктах пропуску через державний кордон протягом часу роботи такого пункту. Час роботи пункту пропуску через державний кордон, який не працює цiлодобово, зазначається на iнформацiйному стендi перед в'їздом до нього.

     3. Пропуск через державний кордон може здiйснюватися поза пунктами пропуску через державний кордон або в пунктах пропуску в неробочий час у разi:

     1) прибуття яхти до порту чи вiдходу яхти з порту у порядку, встановленому частиною четвертою статтi 20 цього Закону;

     2) прибережного рибальства;

     3) плавання рiчкових i морських суден внутрiшнiми водними шляхами;

     4) сходження на берег екiпажу судна для перебування на територiї населеного пункту, в якому розташований порт;

     5) виникнення особливих потреб гуманiтарного характеру особи або групи осiб за умови вiдсутностi загроз нацiональнiй безпецi України;

     6) виникнення невiдкладних обставин, пов'язаних з лiквiдацiєю надзвичайних ситуацiй техногенного та природного характеру та їх наслiдкiв, загрози життю, за умови вiдсутностi загроз нацiональнiй безпецi України.

     4. Рiшення про пропуск осiб та транспортних засобiв, у яких вони прямують, поза пунктами пропуску через державний кордон приймається начальником органу охорони державного кордону.

     Рiшення про пропуск осiб у неробочий час у пунктах пропуску через державний кордон приймається начальником пiдроздiлу охорони державного кордону, а щодо транспортних засобiв i вантажiв - за погодженням з керiвником митного органу.

(абзац другий частини четвертої статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 04.07.2013р. N 406-VII, вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Такi рiшення приймаються посадовими особами, у зонi вiдповiдальностi яких перебуває дiлянка державного кордону, де буде здiйснено такий пропуск, та оформлюються в порядку, визначеному спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону України.

     5. У разi якщо прикордонний контроль здiйснюється поза пунктом пропуску через державний кордон, на необхiдний для його проведення час начальник органу охорони державного кордону визначає мiсця або зони контролю на мiсцевостi чи у транспортному засобi, у яких дiє вiдповiдний режим, та у разi потреби запроваджує додатковi режимнi правила, передбаченi законодавством України для пунктiв пропуску через державний кордон.

Роздiл II
ПРОЦЕДУРИ ПРИКОРДОННОГО КОНТРОЛЮ

     Стаття 6. Загальнi процедури прикордонного контролю

     1. Перетинання особами, транспортними засобами державного кордону i перемiщення через нього вантажiв здiйснюються лише за умови проходження прикордонного контролю та з дозволу уповноважених службових осiб Державної прикордонної служби України, а у випадках, визначених цим Законом, - посадових осiб Державної прикордонної служби України, якщо iнше не передбачено цим Законом.

     2. Початком здiйснення прикордонного контролю особи, транспортного засобу, вантажу є момент подання особою паспортного, iнших визначених законодавством документiв для перевiрки уповноваженiй службовiй особi Державної прикордонної служби України.

     3. Пропуск осiб через державний кордон здiйснюється уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України за дiйсними паспортними документами, а у передбачених законодавством України випадках також за iншими документами. Пропуск транспортних засобiв, вантажiв через державний кордон здiйснюється пiсля проходження всiх передбачених законом видiв контролю на державному кордонi.

     У разi виявлення органами Державної прикордонної служби України в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України транспортних засобiв та/або вантажiв з перевищенням допустимого рiвня iонiзуючого випромiнювання їх пропуск через державний кордон здiйснюється на пiдставi дозволу уповноваженої посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику iз здiйснення державного нагляду (контролю) у сферi охорони навколишнього природного середовища, рацiонального використання, вiдтворення i охорони природних ресурсiв.

(частину третю статтi 6 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII)

     Порядок взаємодiї Державної прикордонної служби України та центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику iз здiйснення державного нагляду (контролю) у сферi охорони навколишнього природного середовища, рацiонального використання, вiдтворення i охорони природних ресурсiв, у разi виявлення перевищення допустимого рiвня iонiзуючого випромiнювання транспортних засобiв та вантажiв, що перемiщуються через державний кордон України, встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(частину третю статтi 6 доповнено абзацом третiм згiдно iз Законом України вiд 06.09.2018р. N 2530-VIII)

     4. Прикордонний контроль вважається закiнченим пiсля надання уповноваженою службовою особою Державної прикордонної служби України дозволу на перетинання державного кордону особою, транспортним засобом, вантажем або пiсля доведення до вiдома вiдповiдної особи рiшення про вiдмову у перетинаннi державного кордону особою, транспортним засобом, вантажем.

     5. Прикордонний контроль та пропуск через державний кордон осiб, транспортних засобiв, вантажiв проводяться з урахуванням оцiнки ризикiв, що здiйснюється за методиками, визначеними спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону.

     6. З метою скорочення часу проходження прикордонного контролю для спрямування осiб та транспортних засобiв у мiсця та зони здiйснення контролю орган охорони державного кордону за погодженням з вiдповiдним митним органом може визначати:

(абзац перший частини шостої статтi 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     1) смуги руху для осiб - у пунктах пропуску через державний кордон для повiтряного, морського, поромного та залiзничного сполучення;

     2) смуги руху для автомобiльних транспортних засобiв - у пунктах пропуску через державний кордон для автомобiльного та поромного сполучення.

     Порядок використання смуг руху та їх позначення визначається спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику.

(абзац четвертий частини шостої статтi 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 04.07.2013р. N 406-VII, вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     7. Види практичних заходiв та тактичних прийомiв посадових та службових осiб Державної прикордонної служби України з протидiї протиправнiй дiяльностi пiд час перетинання особами, транспортними засобами державного кордону i перемiщення через нього вантажiв та порядок їх здiйснення визначаються спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону.

     Стаття 7. Прикордонний контроль осiб

     1. Паспортнi та iншi документи громадян України, iноземцiв та осiб без громадянства, якi перетинають державний кордон, перевiряються уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України з метою встановлення їх дiйсностi та приналежностi вiдповiднiй особi. При цьому з'ясовується наявнiсть або вiдсутнiсть пiдстав для тимчасової вiдмови особi у перетинаннi державного кордону.

     2. У ходi перевiрки документiв уповноваженi службовi особи Державної прикордонної служби України використовують технiчнi засоби контролю для пошуку ознак пiдробки у документах, здiйснюють пошук необхiдної iнформацiї у базах даних Державної прикордонної служби України, а також за результатами оцiнки ризикiв проводять опитування осiб, якi прямують через державний кордон.

     3. Уповноваженi службовi особи Державної прикордонної служби України з урахуванням результатiв оцiнки ризикiв можуть проводити повторну перевiрку документiв осiб, якi перетинають державний кордон.

     4. Паспортнi та iншi документи осiб перевiряються в кабiнах паспортного контролю, на смугах руху транспорту, у контрольних павiльйонах, службових примiщеннях пунктiв пропуску через державний кордон чи безпосередньо в транспортних засобах.

     Стаття 71. Мова на державному кордонi України

     1. Мова контролю пiд час перетину державного кордону України визначається Законом України "Про забезпечення функцiонування української мови як державної".

(Закон доповнено статтею 71 згiдно iз Законом України вiд 25.04.2019р. N 2704-VIII)

     Стаття 8. Умови перетинання державного кордону iноземцями та особами без громадянства у разi в'їзду в Україну

     1. Уповноваженi службовi особи Державної прикордонної служби України надають iноземцю, особi без громадянства дозвiл на перетинання державного кордону у разi в'їзду в Україну за умови:

     1) наявностi в нього дiйсного паспортного документа;

     2) вiдсутностi щодо нього рiшення уповноваженого державного органу України про заборону в'їзду в Україну;

     3) наявностi в нього в'їзної вiзи, якщо iнше не передбачено законодавством України;

     4) пiдтвердження мети запланованого перебування;

     5) наявностi достатнього фiнансового забезпечення на перiод запланованого перебування i для повернення до держави походження або транзиту до третьої держави або наявностi в нього можливостi отримати достатнє фiнансове забезпечення в законний спосiб на територiї України - для громадянина держави, включеної до перелiку держав, затвердженого Кабiнетом Мiнiстрiв України, та особи без громадянства, яка постiйно проживає у державi, включенiй до такого перелiку.

     2. Iноземцям, особам без громадянства, якi не вiдповiдають однiй чи кiльком умовам в'їзду в Україну, вiдмовляється у перетинаннi державного кордону в порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.

     Недотримання iноземцем, особою без громадянства умов перетинання державного кордону на в'їзд в Україну не перешкоджає можливостi розгляду в установленому законом порядку питання щодо надання йому притулку чи визнання його бiженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, в Українi.

(абзац другий частини другої статтi 8 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5290-VI)

     За наявностi пiдстав гуманiтарного характеру, для забезпечення захисту нацiональних iнтересiв або у зв'язку з виконанням мiжнародних зобов'язань iноземцю, особi без громадянства, якi не вiдповiдають однiй чи кiльком умовам перетинання державного кордону на в'їзд в Україну, Голова Державної прикордонної служби України або особа, яка виконує його обов'язки, може дозволити перетнути державний кордон.

     3. Уповноваженi службовi особи Державної прикордонної служби України надають iноземцю, особi без громадянства дозвiл на перетинання державного кордону у разi виїзду з України за умови:

     1) наявностi в нього дiйсного паспортного документа;

     2) вiдсутностi щодо нього рiшення уповноваженого державного органу України про заборону виїзду з України.

     Стаття 9. Прикордонний контроль iноземцiв та осiб без громадянства пiд час в'їзду в Україну

     1. Прикордонний контроль iноземцiв та осiб без громадянства пiд час в'їзду в Україну здiйснюється за процедурами контролю першої лiнiї, а у передбачених цим Законом випадках - також за процедурою контролю другої лiнiї.

     2. Процедура здiйснення контролю першої лiнiї передбачає проведення перевiрки:

     1) паспортного документа з метою встановлення його дiйсностi, наявностi вiдповiдно до вимог законодавства посвiдки на постiйне проживання чи вiзи;

     2) наявностi чи вiдсутностi у базах даних Державної прикордонної служби України iнформацiї про заборону в'їзду в Україну та про доручення правоохоронних органiв щодо осiб, якi перетинають державний кордон;

     3) вiдмiток про перетинання державного кордону в паспортному документi iноземця або особи без громадянства.

(пункт 3 частини другої статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.04.2014р. N 1207-VII)

     3. Процедура здiйснення контролю другої лiнiї проводиться за результатами аналiзу та оцiнки ризикiв пiд час виконання процедури контролю першої лiнiї, якщо в уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України виникли сумнiви щодо виконання iноземцем або особою без громадянства умов в'їзду в Україну, та передбачає:

     1) встановлення мiсць вiдправлення та призначення, мети та умов запланованого перебування з проведенням у разi необхiдностi перевiрки вiдповiдних пiдтверджуючих документiв i спiвбесiди;

     2) з'ясування наявностi достатнього фiнансового забезпечення на перiод запланованого перебування i для повернення до держави походження або транзиту до третьої держави або наявностi можливостi отримати достатнє фiнансове забезпечення в законний спосiб на територiї України.

     Порядок пiдтвердження достатнього фiнансового забезпечення для перебування в Українi, транзитного проїзду через територiю України та виїзду за її межi, а також його розмiр визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     4. Процедура здiйснення контролю другої лiнiї може проводитися в окремому примiщеннi пункту пропуску через державний кордон.

     5. Iноземцям та особам без громадянства, щодо яких проводиться процедура здiйснення контролю другої лiнiї, надається iнформацiя про мету такої перевiрки українською та англiйською мовами або мовою держави, що межує з Україною, iз зазначенням права iноземця або особи без громадянства звертатися з проханням назвати прiзвища або службовi особистi номери уповноважених службових осiб Державної прикордонної служби України, якi проводять додатковi перевiрки, назву пункту пропуску через державний кордон i дату перетинання державного кордону.

     Стаття 10. Прикордонний контроль iноземцiв та осiб без громадянства пiд час виїзду з України

     1. Прикордонний контроль iноземця, особи без громадянства пiд час виїзду з України передбачає проведення перевiрки:

     1) наявностi у нього дiйсного паспортного документа;

     2) вiдсутностi щодо нього у базах даних Державної прикордонної служби України iнформацiї про заборону виїзду з України та про доручення правоохоронних органiв щодо осiб, якi перетинають державний кордон;

     3) виконання ним вимог щодо строкiв перебування в Українi.

     Стаття 11. Спрощення прикордонного контролю

     1. Посадовi особи Державної прикордонної служби України можуть запроваджувати спрощення прикордонного контролю у зв'язку з непередбачуваним посиленням iнтенсивностi руху, коли час очiкування в пунктi пропуску стає надмiрним, а всi кадровi, матерiально-технiчнi та органiзацiйнi можливостi до його скорочення вичерпанi.

     2. Спрощення прикордонного контролю полягає у тимчасовiй вiдмовi вiд виконання окремих дiй i заходiв прикордонного контролю, передбачених частиною четвертою статтi 2 цього Закону. При цьому у паспортних та в iнших документах, передбачених законодавством, чи в iммiграцiйних картках iноземцiв або осiб без громадянства обов'язково проставляється вiдмiтка про перетинання державного кордону.

     3. У разi спрощення прикордонного контролю прiоритет надається перевiркам осiб, транспортних засобiв та вантажiв, якi в'їжджають в Україну, перед здiйсненням прикордонного контролю тих, якi виїжджають з України.

     4. Рiшення про спрощення прикордонного контролю приймається начальником пiдроздiлу охорони державного кордону, у зонi вiдповiдальностi якого знаходиться пункт пропуску через державний кордон.

     5. Спрощення прикордонного контролю є тимчасовим, запроваджується поступово, з урахуванням обставин, якi його спричинили.

     Стаття 12. Вiдмiтка про перетинання державного кордону

     1. Вiдмiтка про перетинання державного кордону проставляється у:

     1) паспортних документах iноземцiв, осiб без громадянства;

     2) iммiграцiйних картках iноземцiв, осiб без громадянства, якщо в їх паспортних документах не передбачено сторiнок для вiдмiток про перетинання державного кордону;

     3) iнших документах у випадках, передбачених законодавством.

     2. Порядок проставлення вiдмiток про перетинання державного кордону та їх форма визначаються спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону.

     3. Вiдмiтки про перетинання державного кордону не проставляються у:

     1) паспортних документах громадян України, за винятком випадкiв їх особистого звернення з метою проставлення такої вiдмiтки;

     2) паспортних документах глав держав та вищих посадових осiб iноземних держав, про чиє прибуття офiцiйно оголошено заздалегiдь дипломатичними каналами;

     3) паспортних документах морякiв, якi перебувають на територiї України у складi екiпажу пiд час стоянки їх судна в порту;

     4) паспортних документах членiв екiпажiв та пасажирiв круїзних суден, прикордонний контроль щодо яких здiйснюється в порядку, передбаченому статтею 19 цього Закону;

     5) лiцензiях пiлотiв або посвiдченнях (сертифiкатах) членiв екiпажiв повiтряних суден;

     6) iнших документах у випадках, передбачених законодавством.

     4. Вiдмiтка про перетинання державного кордону не проставляється в паспортному документi на прохання iноземця, особи без громадянства. У такому разi вiдмiтка про перетинання державного кордону проставляється в iммiграцiйнiй картцi.

     Стаття 13. Перевiрка дотримання правил i строку перебування iноземцiв та осiб без громадянства на територiї України

     1. Вiдсутнiсть вiдмiтки про перетинання державного кордону на в'їзд в Україну у паспортному документi, а у випадках, передбачених законодавством, в iншому документi або в iммiграцiйнiй картцi iноземця або особи без громадянства, якi перебувають на територiї України, є пiдставою для проведення перевiрки уповноваженими законом правоохоронними органами дотримання ними правил та строку перебування на територiї України.

     2. У разi вiдсутностi вiдмiтки про перетинання державного кордону на в'їзд в Україну у паспортному документi, а у випадках, передбачених законодавством, в iншому документi або в iммiграцiйнiй картцi iноземця або особи без громадянства, якi перебувають на територiї України, дотримання ними правил та строку перебування на територiї України пiдтверджується шляхом пред'явлення посадовим особам уповноважених законом правоохоронних органiв будь-якого документа, що пiдтверджує факт i дату перетинання державного кордону та/або законнiсть перебування iноземця або особи без громадянства на територiї України у вiдповiдний перiод, або в iнший, не заборонений законом, спосiб.

     3. У разi пiдтвердження iноземцем або особою без громадянства дотримання ним правил та строку перебування на територiї України йому видається документ, що пiдтверджує законнiсть його перебування в Українi, за формою i в порядку, визначених центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону.

     4. Iноземцi або особи без громадянства, якi не пiдтвердили дотримання ними правил та строку перебування на територiї України, притягуються до вiдповiдальностi вiдповiдно до закону.

     Стаття 14. Порядок вiдмови у перетинаннi державного кордону iноземцям, особам без громадянства та громадянам України

     1. Iноземцю або особi без громадянства, якi не вiдповiдають однiй чи кiльком умовам перетинання державного кордону на в'їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першiй, третiй статтi 8 цього Закону, а також громадянину України, якому вiдмовлено у пропуску через державний кордон при виїздi з України у зв'язку з вiдсутнiстю документiв, необхiдних для в'їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв'язку з наявнiстю однiєї з пiдстав для тимчасового обмеження його у правi виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України i в'їзду в Україну громадян України", вiдмовляється у перетинаннi державного кордону лише за обґрунтованим рiшенням уповноваженої службової особи пiдроздiлу охорони державного кордону iз зазначенням причин вiдмови. Уповноважена службова особа пiдроздiлу охорони державного кордону про прийняте рiшення доповiдає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рiшення набирає чинностi невiдкладно. Рiшення про вiдмову у перетинаннi державного кордону оформляється у двох примiрниках. Один примiрник рiшення про вiдмову у перетинаннi державного кордону видається особi, яка пiдтверджує своїм пiдписом на кожному примiрнику факт отримання такого рiшення. У разi вiдмови особи пiдписати рiшення про це складається акт.

(частина перша статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.12.2010р. N 2753-VI)

     2. Форма рiшення про вiдмову у перетинаннi державного кордону встановлюється спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону.

     3. Особа, якiй вiдмовлено у перетинаннi державного кордону, має право оскаржити вiдповiдне рiшення згiдно iз Законом України "Про звернення громадян" або до суду. Оскарження зазначеного рiшення не зупиняє його дiї. Оскаржене рiшення може бути скасовано чи змiнено начальником органу охорони державного кордону або скасовано та визнано нечинним судом.

     4. У разi вiдмови iноземцю, особi без громадянства у перетинаннi державного кордону на в'їзд в Україну вiзу у його паспортному документi може бути скасовано за наявностi однiєї з таких пiдстав:

     1) рiшення вiдповiдного державного органу України про заборону в'їзду в Україну;

     2) обґрунтованих пiдстав вважати вiзу отриманою у незаконний спосiб. Неподання iноземцем або особою без громадянства пiд час в'їзду в Україну одного чи кiлькох пiдтверджуючих документiв щодо мети та умов перебування в Українi не є пiдставою до скасування вiзи.

     Скасування вiзи здiйснюється уповноваженою службовою особою пiдроздiлу охорони державного кордону шляхом проставлення на нiй вiдтиску штемпеля, форма якого встановлюється спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону. Про скасування вiзи зазначається у рiшеннi про вiдмову у перетинаннi державного кордону.

     5. У разi якщо iноземцi, особи без громадянства, яким вiдмовлено у перетинаннi державного кордону при в'їздi в Україну, були привезенi в пункт пропуску через державний кордон перевiзником, уповноважена службова особа пiдроздiлу охорони державного кордону:

     1) наказує перевiзниковi вивезти iноземцiв, осiб без громадянства в державу, з якої їх було привезено, або в державу, яка видала паспортний документ, або знайти iнший спосiб вивезення зазначених осiб за межi територiї України;

     2) до подальшого вивезення iноземцiв, осiб без громадянства, яким було вiдмовлено у перетинаннi державного кордону при в'їздi в Україну, вживає належних заходiв щодо запобiгання їх незаконному перетинанню державного кордону.

Роздiл III
ОСОБЛИВОСТI ЗДIЙСНЕННЯ ПРИКОРДОННОГО КОНТРОЛЮ

     Стаття 15. Прикордонний контроль у пунктах пропуску через державний кордон для автомобiльного сполучення

     1. З метою здiйснення прикордонного контролю з одночасним забезпеченням безпеки та безперервностi дорожнього руху всi перемiщення осiб та транспортних засобiв у межах територiї пункту пропуску через державний кордон для автомобiльного сполучення регулюються уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України.

     2. Начальник органу охорони державного кордону за погодженням з керiвником митного органу та за необхiдностi з керiвниками iнших контрольних органiв i служб, а також пiдприємств, на територiї яких розмiщено пункти пропуску, визначає з урахуванням схеми розмiщення технологiчних споруд та технiчних можливостей пунктiв пропуску через державний кордон для автомобiльного сполучення окремi смуги руху для осiб та автомобiльних транспортних засобiв.

(частина друга статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     3. Особи, якi перетинають державний кордон у транспортних засобах, мають право пiд час здiйснення прикордонного контролю залишатися всерединi цих засобiв. На вимогу уповноважених службових осiб Державної прикордонної служби України, митних органiв або iнших контрольних служб зазначенi особи зобов'язанi вийти iз своїх транспортних засобiв для проходження вiдповiдного виду контролю.

(частина третя статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     4. З метою забезпечення безпеки особового складу Державної прикордонної служби України прикордонний контроль здiйснюється, як правило, двома уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України.

     5. За результатами оцiнки ризикiв службовi особи Державної прикордонної служби України можуть зобов'язати перевiзника або його представника чи водiя транспортного засобу забезпечити для проведення огляду доступ до вантажних вiдсiкiв та iнших порожнин, передбачених конструкцiєю транспортного засобу, а також вантажу, який перемiщується через державний кордон. У разi якщо транспортний засiб перемiщується пiд митним забезпеченням, такий огляд здiйснюється з дозволу митного органу.

(частина п'ята статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     6. З метою скорочення часу прикордонного та iнших видiв контролю в пунктах пропуску через державний кордон огляд автотранспортних засобiв здiйснюється вибiрково.

     Стаття 16. Прикордонний контроль у пунктах пропуску через державний кордон для залiзничного сполучення

     1. Прикордонний контроль поїздiв закордонного сполучення здiйснюється на залiзничнiй платформi або у спецiально вiдведенiй будiвлi залiзничного вокзалу пункту пропуску через державний кордон (пункту контролю), або у вагонах поїзда пiд час його стоянки (зупинки) у пунктi пропуску через державний кордон за розкладом руху, або у вагонах поїзда пiд час руху мiж залiзничними станцiями.

     2. Пiд час прикордонного контролю у пунктах пропуску через державний кордон для залiзничного сполучення перевiрка здiйснюється щодо пасажирiв поїздiв, працiвникiв залiзницi на поїздах, якi перетинають державний кордон, у тому числi працiвникiв, якi знаходяться в товарних поїздах або в порожнiх вагонах поїздiв.

     3. За результатами оцiнки ризикiв службовi особи Державної прикордонної служби України можуть зобов'язати провiдника, працiвникiв залiзницi на поїздi забезпечити для проведення огляду доступ до вантажних вiдсiкiв та iнших порожнин, передбачених конструкцiєю локомотивiв, вагонiв, а також до вантажу, який перемiщується на поїздi через державний кордон.

     Стаття 17. Прикордонний контроль у пунктах пропуску через державний кордон для повiтряного сполучення

     1. Перетинання державного кордону громадянами України, iноземцями та особами без громадянства, якi здiйснюють перелiт авiацiйним транспортом, дозволяється в аеропортах (на аеродромах), вiдкритих для мiжнародного повiтряного сполучення.

     2. Прикордонний контроль здiйснюється щодо повiтряних суден українських та iноземних авiакомпанiй цивiльної авiацiї, приватних повiтряних суден та повiтряних суден вiйськово-транспортної авiацiї, якi здiйснюють мiжнароднi польоти, а також щодо осiб i вантажiв, якi на них знаходяться.

     3. Для забезпечення здiйснення прикордонного контролю осiб, якi перетинають державний кордон у пунктах пропуску через державний кордон, керiвниками аеропортiв (аеродромiв) вживаються необхiднi заходи щодо спрямування потоку пасажирiв та запобiгання проникненню стороннiх осiб у мiсця та примiщення для здiйснення прикордонного контролю.

     4. У разi якщо мiжнародне повiтряне сполучення здiйснюється з аеропорту (аеродрому), в якому вiдсутнiй пункт пропуску (пункт контролю), або з аеропорту (аеродрому) з нерегулярним мiжнародним повiтряним сполученням, а також у разi вимушеної посадки українського або iноземного повiтряного судна, яке здiйснює мiжнароднi польоти в аеропорту (на аеродромi), не вiдкритому для мiжнародних польотiв, керiвник такого аеропорту (аеродрому):

     1) забезпечує перевезення уповноважених службових осiб Державної прикордонної служби України для здiйснення прикордонного контролю;

     2) створює умови для вiдокремлення потокiв пасажирiв з внутрiшнiх авiарейсiв вiд потокiв пасажирiв з мiжнародних авiарейсiв.

     Прикордонний контроль у цих аеропортах (на аеродромах) здiйснюється в порядку, встановленому для пунктiв пропуску (пунктiв контролю) через державний кордон для повiтряного сполучення.

     Продовження здiйснення авiарейсу у таких випадках можливо лише пiсля завершення прикордонного контролю та одержання вiдповiдного дозволу уповноваженої службової особи пiдроздiлу охорони державного кордону.

     5. Прикордонний контроль повiтряних суден, що перетинають державний кордон з промiжною посадкою в кiлькох аеропортах (на аеродромах) на територiї України, здiйснюється у разi:

     прильоту - в першому аеропорту (на аеродромi) прильоту в Україну;

     вильоту - в останньому аеропорту (на аеродромi) вильоту з України.

     6. Пiд час посадки (висадки) пасажирiв та взяття (доставки) вантажу у повiтряне судно, що здiйснює мiжнародний полiт, в аеропорту (на аеродромi) його промiжної зупинки зазначенi пасажири та вантаж пiдлягають прикордонному контролю.

     7. Особи, якi пройшли прикордонний контроль у попереднiх аеропортах (на аеродромах) вильоту, залишаються в повiтряному суднi або проходять до зони розмiщення транзитних пасажирiв. Повторний прикордонний контроль таких пасажирiв, як правило, не здiйснюється. Здiйснення прикордонного контролю таких пасажирiв, екiпажу та повiтряного судна не виключається за результатами оцiнки ризикiв. Забороняється посадка пасажирiв, якi не прямують за межi територiї України, в аеропортах (на аеродромах) промiжної зупинки на повiтрянi судна, що перетинають державний кордон.

     8. У разi затримки вильоту повiтряних суден транзитнi пасажири розмiщуються до оголошення посадки на повiтряне судно в залах очiкування аеропортiв. У разi якщо вилiт повiтряних суден затримується на тривалий час, транзитнi пасажири розмiщуються у спецiально вiдведених для них готелях на строк до 48 годин з дозволу та пiд контролем пiдроздiлiв охорони державного кордону.

     9. Прикордонний контроль осiб, якi перетинають державний кордон на приватних лiтаках, здiйснюється на борту повiтряного судна або в залах оформлення пасажирiв.

     Прикордонний контроль на борту iнших повiтряних суден або на виходi з них, а також перевiрка осiб, якi перебувають у примiщеннях для транзитних пасажирiв у пунктах пропуску через державний кордон, проводяться з урахуванням результатiв оцiнки ризикiв.

     10. Пiд час здiйснення мiжнародних польотiв приватними повiтряними суднами командири таких суден подають до початку процедури прикордонного контролю уповноваженим службовим особам Державної прикордонної служби України генеральну декларацiю та пасажирську вiдомiсть згiдно з додатком 9 до Конвенцiї про мiжнародну цивiльну авiацiю. У разi якщо приватнi повiтрянi судна прибувають i здiйснюють промiжнi зупинки на територiї України, прикордонний контроль здiйснюється у пунктi пропуску через державний кордон в аеропорту (на аеродромi), де здiйснюється перша та остання посадка таких суден. При цьому вiдмiтка про перетинання державного кордону проставляється в генеральнiй декларацiї та пасажирськiй вiдомостi.

     Стаття 18. Прикордонний контроль у пунктах пропуску через державний кордон для морського та рiчкового сполучення

     1. Прикордонний контроль морських (рiчкових) суден (далi - судна) здiйснюється в пунктах пропуску через державний кордон для морського та рiчкового сполучення на борту судна чи в спецiально призначенiй зонi прикордонного контролю, розташованiй на причалi, безпосередньо бiля судна. Прикордонний контроль може також здiйснюватися пiд час руху судна або пiд час його перебування на стоянцi в акваторiї порту.

     2. Не пiзнiш як за чотири години до часу прибуття судна у порт капiтан судна з використанням засобiв електрозв'язку надсилає або морський агент подає два примiрники списку осiб суднового екiпажу (суднової ролi) та списку пасажирiв, якi перебувають на суднi, вiдповiдному пiдроздiлу охорони державного кордону. У разi якщо внаслiдок виникнення обставин непереборної сили зазначенi документи не можуть бути надiсланi (поданi) своєчасно, вони надсилаються будь-якому пiдроздiлу охорони державного кордону або капiтановi морського (рiчкового) порту, який невiдкладно передає суднову роль та списки пасажирiв вiдповiдному пiдроздiлу охорони державного кордону.

     3. Один примiрник суднової ролi та один примiрник списку пасажирiв, якi перебувають на суднi, пiдписанi посадовою особою Державної прикордонної служби України з вiдмiтками про перетинання державного кордону, повертаються капiтану судна для пред'явлення на вимогу державних органiв України пiд час перебування в порту.

     4. Капiтан судна або морський агент невiдкладно повiдомляє пiдроздiл охорони державного кордону про будь-якi змiни у складi екiпажу чи кiлькостi пасажирiв.

     5. Капiтан судна або морський агент невiдкладно повiдомляє пiдроздiл охорони державного кордону до входу судна в порт (за вiдсутностi такої можливостi - вiдразу пiсля приходу) про присутнiсть на борту судна осiб без паспортних документiв. Такi пасажири залишаються на борту судна до вирiшення питання про їх сходження на берег або про вiдправлення за межi територiї України.

     6. Капiтан судна або морський агент завчасно, але не пiзнiш як за чотири години до вiдходу судна, повiдомляє пiдроздiл охорони державного кордону про вiдхiд судна згiдно з правилами, що дiють у вiдповiдному порту.

     Стаття 19. Прикордонний контроль круїзних суден

     1. У разi якщо круїзне судно прибуває з порту, розташованого в iншiй державi, або вiдходить з порту, розташованого в Українi, до порту, розташованого в iншiй державi, прикордонний контроль здiйснюється щодо екiпажу та пасажирiв в порту прибуття на територiю України та порту вiдходу судна з територiї України.

     2. Пасажири круїзного судна, якi сходять на берег у портах на територiї України, пiдлягають прикордонному контролю лише за результатами оцiнки ризикiв.

     3. З метою забезпечення здiйснення прикордонного контролю круїзного судна капiтан судна надсилає з використанням засобiв електрозв'язку або морський агент подає вiдповiдним пiдроздiлам охорони державного кордону письмову iнформацiю про маршрут судна та програму туристичного обслуговування пасажирiв не пiзнiш як за чотири години до вiдходу судна з порту вiдправлення i до приходу в кожний iз портiв на територiї України.

     4. Капiтан круїзного судна надсилає з використанням засобiв електрозв'язку або морський агент подає пiдроздiлу охорони державного кордону суднову роль та список пасажирiв, якi перебувають на суднi, за 24 години до прибуття в кожний iз портiв на територiї України або, якщо подорож до такого порту триває менше 24 годин, невiдкладно пiсля завершення посадки пасажирiв на судно в попередньому порту.

     5. У першому порту прибуття та останньому порту вiдходу круїзного судна з територiї України та пiсля кожного внесення змiн до суднової ролi та списку пасажирiв, якi перебувають на суднi, у зазначених документах проставляється вiдмiтка про перетинання державного кордону.

     6. У разi якщо маршрут круїзного судна проходить винятково через порти, розташованi на територiї України, включаючи порти посадки та висадки пасажирiв, круїзне судно може входити в порти, в яких не вiдкрито пункти пропуску через державний кордон. Прикордонний контроль такого судна здiйснюється лише за результатами оцiнки ризикiв.

     Стаття 20. Прикордонний контроль яхт

     1. У разi прибуття яхти з iншої держави до порту, в якому вiдкрито пункт пропуску через державний кордон, чи вiдходу такої яхти з порту капiтан яхти повiдомляє про це капiтана порту не пiзнiш як за двi години до прибуття чи вiдходу яхти. Каштан порту про прибуття в порт чи про вiдхiд яхти з порту iнформує пiдроздiл охорони державного кордону та митний орган.

(частина перша статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     2. Прикордонний контроль яхти та осiб, якi прибувають на нiй з iншої держави до розташованого на територiї України порту, в якому вiдкрито пункт пропуску через державний кордон, або вiдправляються з нього до iншої держави, здiйснюється з урахуванням результатiв оцiнки ризикiв. У такому випадку на вимогу уповноважених службових осiб Державної прикордонної служби України капiтан яхти подає документ iз зазначенням усiх технiчних характеристик судна та прiзвищ осiб, що перебувають на яхтi. Пiсля закiнчення прикордонного контролю у цьому документi проставляється вiдмiтка про перетинання державного кордону. До залишення яхтою територiального моря України копiя зазначеного документа зберiгається у складi суднових документiв та подається уповноваженим службовим особам Державної прикордонної служби України на їх вимогу.

     3. Яхта, що прибуває з iншої держави, може зайти до розташованого на територiї України порту, в якому не вiдкрито пункт пропуску через державний кордон, з дозволу капiтана порту, наданого за погодженням з пiдроздiлом охорони державного кордону, у зонi вiдповiдальностi якого знаходиться найближчий пункт пропуску через державний кордон, та вiдповiдним митним органом. Для погодження заходу яхти в порт, в якому не вiдкрито пункт пропуску через державний кордон, капiтан порту завчасно, але не пiзнiш як за двi години до прибуття яхти в порт, надсилає з використанням засобiв електрозв'язку список пасажирiв, якi перебувають на яхтi, та список членiв екiпажу яхти до пiдроздiлу охорони державного кордону, у зонi вiдповiдальностi якого знаходиться найближчий пункт пропуску через державний кордон.

(частина третя статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     4. У разi виникнення обставин непереборної сили яхта, що прибула з iншої держави, може зайти до порту, розташованого на територiї України, в якому не вiдкрито пункт пропуску через державний кордон, без дозволу капiтана порту, але з наступним його повiдомленням про прихiд. Капiтан порту про прибуття у порт такої яхти iнформує пiдроздiл охорони державного кордону, у зонi вiдповiдальностi якого знаходиться найближчий пункт пропуску через державний кордон.

     Стаття 21. Прикордонний контроль риболовних суден

     1. Прикордонний контроль риболовних суден, що приписанi до портiв України та ведуть прибережне рибальство, здiйснюється лише за результатами оцiнки ризикiв.

     2. Прикордонний контроль риболовних суден, що приписанi до портiв України i виходять на промисел в Азово-Чорноморський басейн без заходу в iноземнi порти, може не здiйснюватися протягом 30 дiб з дня останнього проходження прикордонного контролю. Протягом зазначеного строку судна можуть багаторазово виходити в район промислу та повертатися до визначених для них причалiв (пристаней), пунктiв базування в мiсцi розташування риболовних пiдприємств або рибних портiв для вивантаження улову, отримання предметiв постачання та здiйснення позапланових ремонтних робiт. Члени командного складу таких суден повиннi мати посвiдчення особи моряка, а iншi члени екiпажу - документи, що посвiдчують особу.

     3. Риболовнi судна, що виходять на промисел у води за межi територiального моря України, пiдлягають прикордонному, митному та iншим видам контролю в пунктi пропуску через державний кордон у порядку, передбаченому статтею 18 цього Закону.

     4. Iноземнi судна, що ведуть прибережне рибальство у територiальному морi України, пiдлягають прикордонному контролю в порядку, передбаченому статтею 18 цього Закону.

     5. Пiдхiд суден, зазначених у частинах третiй i четвертiй цiєї статтi, до причалiв (пристаней, пунктiв базування) поза пунктами пропуску через державний кордон для вивантаження продукцiї та висадки людей без дозволу пiдроздiлу охорони державного кордону та митного органу забороняється.

(частина п'ята статтi 21 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Стаття 22. Прикордонний контроль поромiв закордонного сполучення

     1. Пiд час здiйснення прикордонного контролю поромiв закордонного сполучення:

     1) у пунктах пропуску через державний кордон вiдповiдно до частини шостої статтi 6 цього Закону встановлюються окремi смуги та напрями руху осiб i транспортних засобiв, кiлькiсть яких має бути достатньою для забезпечення швидкого проведення прикордонного контролю;

     2) перевiрка пiших пасажирiв провадиться на окремих смугах руху, у мiсцях та зонах здiйснення контролю. Пасажири порому, якi подорожують автобусом, вважаються пiшими пасажирами i виходять з автобуса для здiйснення прикордонного контролю;

     3) перевiрка водiїв та пасажирiв легкових транспортних засобiв провадиться пiд час їх перебування в транспортних засобах;

     4) перевiрка водiїв вантажних транспортних засобiв та всiх осiб, якi їх супроводжують, провадиться пiд час їх перебування в транспортному засобi окремо вiд iнших пасажирiв порому;

     5) за результатами оцiнки ризикiв для виявлення незаконних мiгрантiв провадиться вибiрковий огляд пасажирських транспортних засобiв, а в разi необхiдностi - вантажу, що мiститься в транспортних засобах;

     6) члени екiпажiв поромiв проходять прикордонний контроль у порядку, встановленому для членiв екiпажу морських суден.

     Стаття 23. Особливостi прикордонного контролю окремих категорiй осiб

     1. Глави держав i члени делегацiй, якi прибувають разом з ними та про прибуття яких офiцiйно повiдомлено дипломатичними каналами, не пiдлягають прикордонному контролю.

     2. Особам з дипломатичними, офiцiйними або службовими паспортами, виданими iноземними державами, визнаними Україною, а також особам, якi виконують свої обов'язки згiдно з повноваженнями, наданими мiжнародними мiжурядовими органiзацiями, що пiдтверджується вiдповiдними документами, може надаватися прiоритет перед iншими особами пiд час здiйснення прикордонного контролю в пунктах пропуску через державний кордон. Зазначенi особи не зобов'язанi пiдтверджувати наявнiсть у них фiнансового забезпечення для перебування в Українi.

     Особи з iнвалiднiстю, якi прямують на лiкування (за наявностi пiдтвердних документiв), особи з iнвалiднiстю першої групи та дiти з iнвалiднiстю мають право на прiоритет перед iншими особами на проходження передбачених законодавством видiв контролю в пунктах пропуску через державний кордон України. Разом з такими особами у прiоритетному порядку можуть слiдувати особи, якi їх супроводжують (не бiльше двох), та, у разi необхiдностi, - близькi родичi першої лiнiї спорiдненостi. У пунктах пропуску через державний кордон України для автомобiльного сполучення прiоритет може надаватися при слiдуваннi в пiшому порядку або на легковому автомобiлi, за умови вiдсутностi в транспортному засобi, в якому прямують зазначенi особи, iнших (крiм визначених цiєю статтею) осiб.

(частину другу статтi 23 доповнено новим абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 15.07.2021р. N 1664-IX, у зв'язку з цим абзаци другий i третiй вважати вiдповiдно абзацами третiм i четвертим)

     У разi якщо особа заявляє про наявнiсть у неї привiлеїв, iмунiтету або пiльг, уповноважена службова особа Державної прикордонної служби України може вимагати вiд неї пред'явлення документiв, що пiдтверджують вiдповiдний статус.

     Акредитованi в Мiнiстерствi закордонних справ України працiвники дипломатичних представництв та консульських установ i члени їх сiмей можуть в'їжджати на територiю України за паспортними документами та акредитацiйними картками.

     3. Прикордонний контроль пiлотiв та iнших членiв екiпажiв повiтряних суден, якi здiйснюють мiжнароднi польоти, проводиться шляхом перевiрки лiцензiй пiлота або посвiдчення (сертифiката) члена екiпажу, що передбаченi додатком 9 до Конвенцiї про мiжнародну цивiльну авiацiю, без проставлення в них вiдмiтки про перетинання державного кордону. На зазначених осiб не поширюються вимоги щодо умов перетинання державного кордону iноземцями та особами без громадянства, у разi в'їзду в Україну iноземцiв та осiб без громадянства, передбаченi частиною першою статтi 8 цього Закону.

     Пiлоти та iншi члени екiпажiв повiтряних суден, якi здiйснюють мiжнароднi польоти, пiд час виконання своїх обов'язкiв на пiдставi лiцензiї пiлота або посвiдчення (сертифiката) члена екiпажу з дозволу уповноважених службових осiб Державної прикордонної служби України мають право:

     1) заходити до повiтряного судна та залишати його в аеропорту промiжної зупинки або в аеропорту прибуття, розташованому на територiї України;

     2) виходити на територiю населеного пункту України, в якому або поблизу якого розташований аеропорт промiжної зупинки або аеропорт прибуття;

     3) переїжджати будь-яким транспортним засобом з одного аеропорту в iнший аеропорт, розташований на територiї України, для посадки на лiтак, що вiдправляється за межi територiї України iз зазначеного аеропорту.

     У разi якщо особи припиняють виконувати обов'язки членiв екiпажу повiтряного судна, прикордонний контроль зазначених осiб здiйснюється в порядку, передбаченому цим Законом.

     За умови наявностi технiчних можливостей у пунктi пропуску через державний кордон члени екiпажу повiтряного судна проходять прикордонний контроль перед пасажирами або в окремих спецiально призначених мiсцях.

     4. Членам екiпажу морських суден, якi вписанi у суднову роль, а також мають посвiдчення особи моряка, уповноваженi службовi особи Державної прикордонної служби України можуть надавати дозвiл для перебування в населеному пунктi, в якому розташований порт, або в населених пунктах поблизу нього без проставлення вiдмiтки про перетинання державного кордону.

     5. Прикордонний контроль транскордонних працiвникiв та iнших категорiй осiб, якi регулярно, але не рiдше одного разу на тиждень перетинають державний кордон, здiйснюється у порядку, передбаченому статтями 7 - 14 цього Закону. Транскордоннi працiвники або iншi категорiї осiб, якi регулярно перетинають державний кордон в одному пунктi пропуску i щодо яких пiсля попереднього проходження прикордонного контролю не було виявлено пiдстав для вiдмови у перетинаннi державного кордону, перевiряються в мiнiмальному обсязi на предмет наявностi дiйсного паспортного документа, а iноземцi та особи без громадянства - також щодо дотримання умов перетинання державного кордону. Процедура контролю другої лiнiї застосовується до таких iноземцiв та осiб без громадянства з урахуванням результатiв оцiнки ризикiв без попередження та з нерегулярними iнтервалами.

     6. Прикордонний контроль та пропуск через державний кордон громадян України, якi не досягли 16 рокiв, здiйснюються в порядку, встановленому цим Законом, з урахуванням вимог частини третьої статтi 313 Цивiльного кодексу України.

     Пiд час прикордонного контролю та пропуску через державний кордон осiб, якi не досягли 16 рокiв, посадовi особи Державної прикордонної служби України здiйснюють процедури прикордонного контролю в повному обсязi.

     Якщо особу, яка не досягла 16 рокiв, супроводжує лише один дорослий та iснують обґрунтованi пiдстави для того, щоб пiдозрювати, що особа, яка не досягла 16 рокiв, незаконно перетинає державний кордон, посадова особа Державної прикордонної служби України проводить ретельну перевiрку з метою виявлення будь-яких невiдповiдностей чи суперечностей у наданiй iнформацiї.

     Стаття 24. Реєстрацiя паспортних документiв iноземцiв та осiб без громадянства у пунктах пропуску через державний кордон

     1. Реєстрацiя паспортних документiв iноземцiв та осiб без громадянства у пунктах пропуску через державний кордон здiйснюється в порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Роздiл IV
ВЗАЄМОДIЯ ТА СПIВПРАЦЯ З ПИТАНЬ ЗДIЙСНЕННЯ ПРИКОРДОННОГО КОНТРОЛЮ

     Стаття 25. Взаємодiя державних органiв влади України пiд час здiйснення пропуску осiб, транспортних засобiв та вантажiв у пунктах пропуску через державний кордон

     1. Дiяльнiсть державних органiв, що здiйснюють рiзнi види контролю пiд час перетинання державного кордону особами, транспортними засобами i перемiщення через нього вантажiв або беруть участь у забезпеченнi режиму державного кордону, прикордонного режиму i режиму в пунктах пропуску через державний кордон, координується органами охорони державного кордону.

     2. Взаємодiя контрольних органiв i служб, загальний порядок та послiдовнiсть проведення всiх видiв контролю в пунктi пропуску через державний кордон визначаються технологiчною схемою пропуску осiб, транспортних засобiв та вантажiв.

     Технологiчна схема пропуску осiб, транспортних засобiв та вантажiв через державний кордон затверджується для кожного пункту пропуску через державний кордон керiвником органу охорони державного кордону за погодженням з митним органом та керiвниками контрольних органiв i служб, а також пiдприємств, на територiї яких розмiщено пункти пропуску через державний кордон.

(абзац другий частини другої статтi 25 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 04.07.2013р. N 406-VII, вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Типова технологiчна схема пропуску через державний кордон у пунктах пропуску для автомобiльного, повiтряного, морського (рiчкового), поромного та залiзничного сполучення затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     3. Державнi органи та органи мiсцевого самоврядування вiдповiдно до своїх повноважень сприяють Державнiй прикордоннiй службi України у забезпеченнi здiйснення прикордонного контролю.

     4. Державна прикордонна служба України здiйснює спiвпрацю з прикордонною охороною iнших держав, включаючи обмiн офiцерами зв'язку, створення консультацiйних пунктiв та використання iнших форм взаємодiї вiдповiдно до мiжнародних договорiв України.

     Стаття 26. Спiльний прикордонний контроль iз сумiжними державами

     1. На державному кордонi може здiйснюватися спiльний контроль за перетинанням державного кордону особами, транспортними засобами i перемiщенням через нього вантажiв шляхом спiвробiтництва державних органiв України та вiдповiдних органiв сумiжних держав. Мета, послiдовнiсть процедур та обсяг здiйснення спiльного контролю визначаються мiжнародним договором.

     2. Спiльний прикордонний контроль може здiйснюватися на територiї України i за її межами.

Роздiл V
ПРИКIНЦЕВI ПОЛОЖЕННЯ

     1. Цей Закон набирає чинностi з дня його опублiкування.

     2. Внести змiни до таких законiв України:

     1) у Законi України "Про державний кордон України" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1992 р., N 2, ст. 5; 2003 р., N 27, ст. 209):

     а) частину другу статтi 9 доповнити словами "а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством";

     б) у статтях 12 та 26 слова "та iншого майна" виключити;

     2) у Законi України "Про Державну прикордонну службу України" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2003 р., N 27, ст. 208, N 45, ст. 357; 2007 р., N 33, ст. 442; 2009 р., N 10 - 11, ст. 137):

     а) в абзацi третьому частини першої статтi 2, частинах другiй та четвертiй статтi 10, пунктi 6 статтi 19, пунктах 8 та 33 частини першої статтi 20 слова "та iншого майна" i "та iнше майно" виключити;

     б) у статтi 19:

     у пунктi 8 слова "в'їзду в Україну або виїзду з України осiб" замiнити словами "перетинання державного кордону України особами";

     у пунктi 13 слова "Державною митною службою та Мiнiстерством транспорту України" замiнити словами "митними органами та керiвниками вiдповiдних пiдприємств, на територiї яких розмiщено пункти пропуску через державний кордон";

     в) у частиш першiй статтi 20:

     у пунктi 4 слова "в'їзду в Україну або виїзду з України" замiнити словами "перетинання державного кордону України";

     у пунктi 8 слова "в'їзд в Україну або на виїзд з України осiб" замiнити словами "перетинання особами державного кордону України";

     доповнити пунктом 46 такого змiсту:

     "46) у порядку, визначеному мiжнародними договорами України, здiйснювати спiльний прикордонний контроль та iншi заходи з охорони державного кордону на територiї сумiжних держав";

     г) статтю 23 пiсля частини четвертої доповнити двома новими частинами такого змiсту:

     "З метою попередження корупцiї вiйськовослужбовцям та працiвникам Державної прикордонної служби України пiд час здiйснення прикордонного контролю забороняється:

     1) приймати будь-якi предмети (речi) вiд будь-яких осiб та передавати предмети (речi) будь-кому, якщо iнше не встановлено законодавством України;

     2) надавати будь-кому iнформацiю про осiб, транспортнi засоби, вантажi, що перемiщуються через державний кордон, якщо iнше не передбачено законом;

     3) надавати переваги в перетинаннi державного кордону особам, транспортним засобам та вантажам;

     4) мати будь-якi особистi засоби зв'язку, що не належать Державнiй прикордоннiй службi України та не входять до предметiв екiпiрування прикордонного наряду;

     5) мати при собi грошовi кошти понад розмiр, встановлений спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону України.

     Зазначенi особи зобов'язанi на вимогу своїх прямих начальникiв або посадових чи службових осiб пiдроздiлiв внутрiшньої безпеки надати можливiсть перевiрити дотримання ними зазначених обмежень".

     У зв'язку з цим частини п'яту - сьому вважати вiдповiдно частинами сьомою - дев'ятою;

     ґ) статтю 24 пiсля частини другої доповнити новою частиною такого змiсту:

     "Привiд, затримання та арешт i пов'язанi з цим обшук, особистий огляд та огляд речей вiйськовослужбовця, працiвника Державної прикордонної служби України пiд час здiйснення ним прикордонного контролю проводиться пiсля закiнчення несення ним служби або замiни його iншим вiйськовослужбовцем чи працiвником Державної прикордонної служби України, а у разi нагальної необхiдностi здiйснити це невiдкладно - лише в присутностi уповноваженого представника органу охорони державного кордону".

     У зв'язку з цим частини третю - п'яту вважати вiдповiдно частинами четвертою - шостою.

     3. Кабiнету Мiнiстрiв України протягом шести мiсяцiв з дня набрання чинностi цим Законом:

     1) привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     2) забезпечити прийняття нормативно-правових актiв, що випливають iз цього Закону;

     3) забезпечити перегляд i скасування мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актiв, що суперечать цьому Закону.

Президент України В. ЮЩЕНКО

м. Київ
5 листопада 2009 року
N 1710-VI

Copyright © 2021 НТФ «Інтес»
Всі права захищені.