ЗАКОН УКРАЇНИ
Про оцiнку майна, майнових прав та професiйну оцiночну дiяльнiсть в Українi
Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 5 червня 2003 року N 898-IV,
вiд 19 червня 2003 року N 980-IV,
вiд 18 листопада 2003 року N 1255-IV,
вiд 11 грудня 2003 року N 1378-IV,
вiд 9 вересня 2004 року N 1992-IV,
вiд 1 липня 2010 року N 2388-VI,
вiд 7 квiтня 2011 року N 3205-VI,
вiд 15 листопада 2011 року N 4018-VI,
вiд 17 травня 2012 року N 4711-VI,
вiд 2 жовтня 2012 року N 5410-VI,
вiд 16 жовтня 2012 року N 5462-VI,
вiд 20 листопада 2012 року N 5492-VI,
вiд 15 квiтня 2014 року N 1206-VII,
вiд 20 жовтня 2014 року N 1709-VII,
вiд 28 грудня 2014 року N 71-VIII,
вiд 26 листопада 2015 року N 848-VIII,
вiд 3 жовтня 2019 року N 157-IX,
вiд 4 березня 2020 року N 524-IX,
вiд 17 червня 2020 року N 720-IX,
вiд 13 липня 2021 року N 1630-IX,
вiд 12 травня 2022 року N 2247-IX,
вiд 15 серпня 2022 року N 2518-IX,
вiд 23 лютого 2023 року N 2923-IX
Цей Закон визначає правовi засади здiйснення оцiнки майна, майнових прав та професiйної оцiночної дiяльностi в Українi, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцiнки майна з метою захисту законних iнтересiв держави та iнших суб'єктiв правовiдносин у питаннях оцiнки майна, майнових прав та використання її результатiв.
Роздiл I. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Сфера дiї Закону
Положення цього Закону поширюються на правовiдносини, якi виникають у процесi здiйснення оцiнки майна, майнових прав, що належать фiзичним та юридичним особам України на територiї України та за її межами, а також фiзичним та юридичним особам iнших держав на територiї України та за її межами, якщо угода укладається вiдповiдно до законодавства України, використання результатiв оцiнки та здiйснення професiйної оцiночної дiяльностi в Українi.
Стаття 2. Законодавство про оцiнку майна, майнових прав та професiйну оцiночну дiяльнiсть
Оцiнка майна, майнових прав та професiйна оцiночна дiяльнiсть регулюються цим Законом, iншими нормативно-правовими актами з оцiнки майна, що не суперечать йому. Якщо мiжнародними договорами, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, встановлено iншi правовi норми щодо оцiнки майна, майнових прав та професiйної оцiночної дiяльностi, застосовуються правила мiжнародного договору.
Стаття 3. Оцiнка майна та майнових прав
Оцiнка майна, майнових прав (далi - оцiнка майна) - це процес визначення їх вартостi на дату оцiнки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статтi 9 цього Закону (далi - нормативно-правовi акти з оцiнки майна), i є результатом практичної дiяльностi суб'єкта оцiночної дiяльностi.
У цьому Законi:
майном, яке може оцiнюватися, вважаються об'єкти в матерiальнiй формi, будiвлi та споруди (включаючи їх невiд'ємнi частини), об'єкти незавершеного будiвництва, майбутнi об'єкти нерухомостi, машини, обладнання, транспортнi засоби тощо; паї, цiннi папери; нематерiальнi активи, у тому числi об'єкти права iнтелектуальної власностi; цiлiснi майновi комплекси всiх форм власностi;
| (абзац другий частини другої статтi 3 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 11.12.2003р. N 1378-IV, у редакцiї Закону України вiд 15.08.2022р. N 2518-IX) |
майновими правами, якi можуть оцiнюватися, визнаються будь-якi права, пов'язанi з майном, вiдмiннi вiд права власностi, у тому числi права, якi є складовими частинами права власностi (право володiння, розпорядження, користування), спецiальне майнове право на об'єкт незавершеного будiвництва, майбутнiй об'єкт нерухомостi, а також iншi специфiчнi права (право на провадження дiяльностi, використання природних ресурсiв тощо) та право вимоги.
| (абзац третiй частини другої статтi 3 у редакцiї Закону України вiд 15.08.2022р. N 2518-IX) |
Незалежною оцiнкою майна вважається оцiнка майна, що проведена суб'єктом оцiночної дiяльностi - суб'єктом господарювання.
Процедури оцiнки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцiнки майна. У випадках проведення незалежної оцiнки майна складається звiт про оцiнку майна. У випадках самостiйного проведення оцiнки майна органом державної влади або органом мiсцевого самоврядування складається акт оцiнки майна. Вимоги до звiтiв про оцiнку майна та актiв оцiнки майна встановлюються вiдповiдно до статтi 12 цього Закону.
Датою оцiнки є дата, за станом на яку здiйснюються процедури оцiнки майна та визначається вартiсть майна. Нормативно-правовими актами з оцiнки майна можуть бути передбаченi строки дiї звiту про оцiнку майна (акта оцiнки майна) вiд дати оцiнки або дати її затвердження (погодження) замовником.
Випадки обов'язкового проведення оцiнки майна встановлюються цим Законом.
Стаття 4. Професiйна оцiночна дiяльнiсть
Професiйна оцiночна дiяльнiсть (далi - оцiночна дiяльнiсть) - дiяльнiсть оцiнювачiв та суб'єктiв оцiночної дiяльностi, визнаних такими вiдповiдно до положень цього Закону, яка полягає в органiзацiйному, методичному та практичному забезпеченнi проведення оцiнки майна, розглядi та пiдготовцi висновкiв щодо вартостi майна.
Оцiночна дiяльнiсть може здiйснюватися у таких формах:
практична дiяльнiсть з оцiнки майна, яка полягає у практичному виконаннi оцiнки майна та всiх процедур, пов'язаних з нею, вiдповiдно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами з оцiнки майна;
консультацiйна дiяльнiсть, яка полягає в наданнi консультацiй з оцiнки майна суб'єктам оцiночної дiяльностi, замовникам оцiнки та (або) iншим особам в уснiй або письмовiй формi;
рецензування звiту про оцiнку майна (акта оцiнки майна), яке полягає в їх критичному розглядi та наданнi висновкiв щодо їх повноти, правильностi виконання та вiдповiдностi застосованих процедур оцiнки майна вимогам нормативно-правових актiв з оцiнки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцiнки майна;
методичне забезпечення оцiнки майна, яке полягає в розробленнi методичних документiв з оцiнки майна та наданнi роз'яснень щодо їх застосування;
навчальна дiяльнiсть оцiнювачiв, яка полягає в участi у навчальному процесi з професiйної пiдготовки оцiнювачiв.
Практична дiяльнiсть з оцiнки майна може здiйснюватися виключно суб'єктами оцiночної дiяльностi, визнаними такими вiдповiдно до статтi 5 цього Закону.
Дiяльнiсть судових експертiв, пов'язана з оцiнкою майна, здiйснюється на умовах i в порядку, передбачених Законом України "Про судову експертизу", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом щодо методичного регулювання оцiнки такого майна. При цьому у дослiдницькiй частинi висновку судового експерта вiдображаються всi процедури, пов'язанi з оцiнкою майна, встановленi нормативно-правовими актами з оцiнки майна. Iншi положення цього Закону не поширюються на судових експертiв.
| (частина четверта статтi 4 у редакцiї Законiв України вiд 09.09.2004р. N 1992-IV, вiд 23.02.2023р. N 2923-IX) |
Стаття 5. Суб'єкти оцiночної дiяльностi
Суб'єктами оцiночної дiяльностi є:
суб'єкти господарювання - зареєстрованi в установленому законодавством порядку фiзичнi особи - суб'єкти пiдприємницької дiяльностi, а також юридичнi особи незалежно вiд їх органiзацiйно-правової форми та форми власностi, якi здiйснюють господарську дiяльнiсть, у складi яких працює хоча б один оцiнювач, та якi отримали сертифiкат суб'єкта оцiночної дiяльностi вiдповiдно до цього Закону;
органи державної влади та органи мiсцевого самоврядування, якi отримали повноваження на здiйснення оцiночної дiяльностi в процесi виконання функцiй з управлiння та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальнiй власностi, та у складi яких працюють оцiнювачi.
Права, обов'язки та вiдповiдальнiсть суб'єктiв оцiночної дiяльностi встановлюються цим та iншими законами.
Стаття 6. Оцiнювач
Оцiнювачами можуть бути громадяни України, iноземцi та особи без громадянства, якi склали квалiфiкацiйний iспит та одержали квалiфiкацiйне свiдоцтво оцiнювача вiдповiдно до вимог цього Закону.
Оцiнювачем не може бути особа, яка має не погашену або не зняту судимiсть за вчинення кримiнального правопорушення або на яку протягом останнього року накладалося адмiнiстративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцiєю.
| (частина друга статтi 6 у редакцiї Закону України вiд 17.05.2012р. N 4711-VI, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 04.03.2020р. N 524-IX, вiд 17.06.2020р. N 720-IX) |
Права, обов'язки та вiдповiдальнiсть оцiнювачiв встановлюються цим та iншими законами.
Оцiнювачу забороняється використовувати свої повноваження з метою одержання неправомiрної вигоди або прийняття обiцянки чи пропозицiї такої вигоди для себе чи iнших осiб.
| (статтю 6 доповнено частиною четвертою згiдно iз Законом України вiд 17.05.2012р. N 4711-VI) |
Роздiл II. ЗАСАДИ ПРОВЕДЕННЯ ОЦIНКИ МАЙНА
Стаття 7. Випадки проведення оцiнки майна
Оцiнка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, мiжнародними угодами, на пiдставi договору, а також на вимогу однiєї з сторiн угоди та за згодою сторiн.
Проведення оцiнки майна є обов'язковим у випадках:
створення пiдприємств (господарських товариств) на базi державного майна або майна, що є у комунальнiй власностi, крiм випадкiв, встановлених законом;
| (абзац другий частини другої статтi 7 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 13.07.2021р. N 1630-IX) |
реорганiзацiї, банкрутства, лiквiдацiї державних, комунальних пiдприємств та пiдприємств (господарських товариств) з державною часткою майна (часткою комунального майна), крiм випадкiв, встановлених законом;
| (абзац третiй частини другої статтi 7 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 13.07.2021р. N 1630-IX) |
видiлення або визначення частки майна у спiльному майнi, в якому є державна частка (частка комунального майна);
визначення вартостi внескiв учасникiв та засновникiв господарського товариства, якщо до зазначеного товариства вноситься майно господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна), а також у разi виходу (виключення) учасника або засновника iз складу такого товариства;
приватизацiї та iншого вiдчуження у випадках, встановлених законодавством, оренди, обмiну, страхування державного майна, майна, що є у комунальнiй власностi, а також повернення цього майна на пiдставi рiшення суду;
| (абзац шостий частини другої статтi 7 у редакцiї Закону України вiд 03.10.2019р. N 157-IX) |
переоцiнки основних фондiв для цiлей бухгалтерського облiку;
оподаткування майна згiдно з законом, крiм випадкiв визначення розмiру податку при спадкуваннi власностi, вартiсть якої оподатковується за нульовою ставкою;
| (абзац восьмий частини другої статтi 7 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 18.11.2003р. N 1255-IV, вiд 20.10.2014р. N 1709-VII, у редакцiї Закону України вiд 28.12.2014р. N 71-VIII) |
абзац дев'ятий частини другої статтi 7 виключено
| (згiдно iз Законами України вiд 05.06.2003р. N 898-IV, вiд 19.06.2003р. N 980-IV) |
визначення збиткiв або розмiру вiдшкодування у випадках, встановлених законом;
в iнших випадках за рiшенням суду або у зв'язку з необхiднiстю захисту суспiльних iнтересiв.
Проведення незалежної оцiнки майна є обов'язковим у випадках застави державного та комунального майна, внесення державними науковими (науково-дослiдними, науково-технологiчними, науково-технiчними, науково-практичними) установами та державними унiверситетами, академiями, iнститутами майнових прав iнтелектуальної власностi як внеску до статутного капiталу господарських товариств, вiдчуження державного та комунального майна способами, що не передбачають конкуренцiю покупцiв у процесi продажу, або у разi продажу одному покупцю, визначення збиткiв або розмiру вiдшкодування, пiд час вирiшення спорiв та в iнших випадках, визначених законодавством або за згодою сторiн.
| (частина третя статтi 7 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 05.06.2003р. N 898-IVб вiд 26.11.2015р. N 848-VIII) |
Стаття 8. Обмеження щодо проведення оцiнки майна
Не допускається проведення оцiнки майна суб'єктами оцiночної дiяльностi - суб'єктами господарювання у таких випадках:
проведення суб'єктом оцiночної дiяльностi - суб'єктом господарювання оцiнки майна, що належить йому або оцiнювачам, якi працюють у його складi, на правi власностi або на яке зазначенi особи мають майновi права;
проведення оцiнки майна фiзичної особи-замовника або керiвникiв юридичної особи, яка є замовником оцiнки, оцiнювачем, який має родиннi зв'язки з зазначеними особами, або суб'єктом оцiночної дiяльностi - суб'єктом господарювання, керiвництво якого має зазначенi зв'язки;
проведення оцiнки майна своїх засновникiв (учасникiв).
Пiд час оцiнки майна, що здiйснюється органами державної влади, у тому числi Фондом державного майна України, та органами мiсцевого самоврядування, встановлюються такi обмеження:
не може передбачатися виключне право її проведення органами державної влади та органами мiсцевого самоврядування або оцiнювачами, якi працюють в органах державної влади та органах мiсцевого самоврядування, за винятком випадкiв, передбачених законом;
не можуть передбачатися будь-якi форми виключного права на проведення оцiнки майна суб'єктами оцiночної дiяльностi, якi створенi зазначеними органами державної влади та органами мiсцевого самоврядування.
Результати оцiнки майна, проведеної з порушеннями зазначених обмежень, визнаються недiйсними та пiдлягають обов'язковому скасуванню.
Оцiнка майна у випадках її обов'язкового проведення, зазначених у статтi 7 цього Закону, виконана суб'єктами, якi не є суб'єктами оцiночної дiяльностi, визнається недiйсною.
Стаття 9. Методичне регулювання оцiнки майна
Методичне регулювання оцiнки майна здiйснюється у вiдповiдних нормативно-правових актах з оцiнки майна: положеннях (нацiональних стандартах) оцiнки майна, що затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України, методиках та iнших нормативно-правових актах, якi розробляються з урахуванням вимог положень (нацiональних стандартiв) i затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України або Фондом державного майна України.
Розроблення нормативно-правових актiв з оцiнки майна здiйснюється на засадах мiжнародних стандартiв оцiнки. До їх розроблення Фонд державного майна України залучає iншi органи державної влади, саморегулiвнi органiзацiї оцiнювачiв, найбiльш авторитетних оцiнювачiв, науковi та iншi установи.
Нормативно-правовi акти, якi регулюють питання вартостi (цiни) майна, не повиннi суперечити положенням (нацiональним стандартам) оцiнки майна.
Положення (нацiональнi стандарти) оцiнки майна повиннi мiстити визначення понять, у тому числi поняття ринкової вартостi, принципiв оцiнки, методичних пiдходiв та особливостей проведення оцiнки вiдповiдного майна залежно вiд мети оцiнки, вимоги до змiсту звiту про оцiнку майна та порядок його рецензування.
Положення (нацiональнi стандарти) оцiнки майна визначають випадки застосування оцiнювачами методичних пiдходiв оцiнки ринкової вартостi майна та випадки i обмеження щодо застосування методичних пiдходiв до визначення неринкових видiв вартостi майна. При цьому, якщо законами або нормативно-правовими актами Кабiнету Мiнiстрiв України, договором на проведення оцiнки майна або ухвалою суду не зазначено вид вартостi, який повинен бути визначений в результатi оцiнки, визначається ринкова вартiсть.
Положення (нацiональнi стандарти) оцiнки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оцiночної дiяльностi пiд час проведення ними оцiнки майна всiх форм власностi та в будь-яких випадках її проведення.
У разi провадження спiльної господарської дiяльностi оцiнка частки майна, яке вноситься iноземним суб'єктом господарювання, проводиться вiдповiдно до нормативно-правових актiв з оцiнки майна, визначених цим Законом.
Стаття 10. Пiдстави проведення оцiнки майна
Оцiнка майна проводиться на пiдставi договору мiж суб'єктом оцiночної дiяльностi - суб'єктом господарювання та замовником оцiнки або на пiдставi ухвали суду про призначення вiдповiдної експертизи щодо оцiнки майна.
У випадках, визначених нормативно-правовими актами з оцiнки майна, якi затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України, суб'єкти оцiночної дiяльностi - органи державної влади та органи мiсцевого самоврядування здiйснюють оцiнку майна самостiйно на пiдставi наказу керiвника. При цьому, якщо законодавством передбачена обов'язковiсть проведення незалежної оцiнки майна, органи державної влади та органи мiсцевого самоврядування виступають замовниками проведення такої оцiнки майна шляхом укладання договорiв з суб'єктами оцiночної дiяльностi - суб'єктами господарювання, визначеними на конкурсних засадах у порядку, встановленому законодавством.
Пiд час укладання органами державної влади та органами мiсцевого самоврядування договорiв на проведення оцiнки майна застосовуються обмеження, зазначенi в статтi 8 цього Закону. Не допускається встановлення iнших обмежень щодо участi суб'єктiв оцiночної дiяльностi в проведеннi оцiнки майна, крiм тих, що визначенi умовами конкурсного вiдбору вiдповiдно до законодавства.
Стаття 11. Договiр на проведення оцiнки майна
Договiр на проведення оцiнки майна укладається в письмовiй формi та може бути двостороннiм або багатостороннiм. Пiд час укладання багатостороннього договору крiм замовника оцiнки стороною договору може виступати особа-платник, якщо оплату послуг суб'єкта оцiночної дiяльностi здiйснює iнша особа, а не замовник. У цьому випадку на платника як сторону договору поширюються обмеження, зазначенi в статтi 8 цього Закону.
Замовниками оцiнки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних пiдставах або у яких майно перебуває на законних пiдставах, а також тi, якi замовляють оцiнку майна за дорученням зазначених осiб. Замовники оцiнки повиннi забезпечити доступ суб'єкта оцiночної дiяльностi до майна, що пiдлягає оцiнцi на законних пiдставах, отримання ним необхiдної та достовiрної iнформацiї про зазначене майно для проведення його оцiнки.
Сторони договору на проведення оцiнки майна (замовник, платник) мають право вiльного вибору суб'єкта оцiночної дiяльностi - суб'єкта господарювання за умови виконання вимог, встановлених статтями 8 та 9 цього Закону.
Iстотними умовами договору на проведення оцiнки майна є:
зазначення майна, що пiдлягає оцiнцi;
мета, з якою проводиться оцiнка;
вид вартостi майна, що пiдлягає визначенню;
дата оцiнки;
строк виконання робiт з оцiнки майна;
розмiр i порядок оплати робiт;
права та обов'язки сторiн договору;
умови забезпечення конфiденцiйностi результатiв оцiнки, iнформацiї, використаної пiд час її виконання;
вiдповiдальнiсть сторiн за невиконання або неналежне виконання умов договору;
порядок вирiшення спорiв, якi можуть виникнути пiд час проведення оцiнки та прийняття замовником її результатiв.
Законодавством або за згодою сторiн договору в ньому можуть бути передбаченi iншi iстотнi умови.
Розмiр i порядок оплати робiт з оцiнки майна визначаються за домовленiстю сторiн або у випадках вiдбору суб'єкта оцiночної дiяльностi на конкурсних засадах - за результатами конкурсу. Не допускається встановлення у договорi розмiру оплати робiт як частки вартостi майна, що пiдлягає оцiнцi. Права, обов'язки та вiдповiдальнiсть оцiнювача (суб'єкта оцiночної дiяльностi), який проводить експертизу на пiдставi ухвали (постанови) суду про її призначення, визначаються законодавством України про судову експертизу та цим Законом.
Стаття 12. Звiт про оцiнку майна (акт оцiнки майна)
Звiт про оцiнку майна є документом, складеним, зокрема, в електронному виглядi з дотриманням законодавства про електроннi довiрчi послуги, що мiстить висновки про вартiсть майна та пiдтверджує виконанi процедури з оцiнки майна суб'єктом оцiночної дiяльностi - суб'єктом господарювання вiдповiдно до договору. Звiт пiдписується оцiнювачами, якi безпосередньо проводили оцiнку майна, i скрiплюється пiдписом керiвника суб'єкта оцiночної дiяльностi.
| (частина перша статтi 12 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 15.04.2014р. N 1206-VII, вiд 23.02.2023р. N 2923-IX) |
Вимоги до змiсту звiту про оцiнку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (нацiональними стандартами) оцiнки майна. Змiст звiту про оцiнку майна повинен мiстити роздiли, що розкривають змiст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцiнки майна.
Акт оцiнки майна є документом, складеним, зокрема, в електронному виглядi з дотриманням законодавства про електроннi довiрчi послуги, що мiстить висновки про вартiсть майна та пiдтверджує виконанi процедури з оцiнки майна, здiйсненої суб'єктом оцiночної дiяльностi - органом державної влади або органом мiсцевого самоврядування самостiйно. Якщо процедурами з оцiнки майна для складання акта оцiнки майна передбачене попереднє проведення оцiнки майна повнiстю або частково суб'єктом оцiночної дiяльностi - суб'єктом господарювання, звiт про оцiнку такого майна додається до акта оцiнки майна. Акт оцiнки майна пiдлягає затвердженню керiвником органу державної влади або органу мiсцевого самоврядування.
| (частина третя статтi 12 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.02.2023р. N 2923-IX) |
Змiст, форма, порядок складання, затвердження та строк дiї акта оцiнки майна встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Пiдписаний звiт про оцiнку майна пiдлягає зберiганню оцiнювачами та суб'єктом оцiночної дiяльностi - суб'єктом господарювання в електроннiй формi протягом трьох рокiв з дати складення такого звiту, якщо бiльший строк не встановлено законодавством.
| (статтю 12 доповнено частиною п'ятою згiдно iз Законом України вiд 23.02.2023р. N 2923-IX) |
Стаття 13. Рецензування звiту про оцiнку майна (акта оцiнки майна)
Рецензування звiту про оцiнку майна (акта оцiнки майна) здiйснюється на вимогу особи, яка використовує оцiнку майна та її результати для прийняття рiшень, у тому числi на вимогу замовникiв (платникiв) оцiнки майна, органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування, судiв та iнших осiб, якi мають заiнтересованiсть у неупередженому критичному розглядi оцiнки майна, а також за власною iнiцiативою суб'єкта оцiночної дiяльностi. Пiдставою для проведення рецензування є письмовий запит до осiб, якi вiдповiдно до цiєї статтi мають право здiйснювати рецензування звiту про оцiнку майна (акта оцiнки майна).
Рецензування звiту про оцiнку майна (акта оцiнки майна) може виконувати оцiнювач, який має не менш нiж дворiчний досвiд практичної дiяльностi з оцiнки майна, експертнi ради, що спецiально створенi саморегулiвними органiзацiями оцiнювачiв з метою контролю за якiстю оцiнки майна, яка проводиться оцiнювачами - членами саморегулiвної органiзацiї, оцiнювачi, якi мають не менш нiж дворiчний досвiд практичної дiяльностi з оцiнки майна та працюють у Фондi державного майна України, а також iнших органах, зазначених у статтi 5 цього Закону.
Рецензування звiту про оцiнку майна (акта оцiнки майна), якщо зазначена оцiнка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом мiсцевого самоврядування, є обов'язковим.
Якщо письмовим запитом про необхiднiсть проведення рецензування звiту про оцiнку майна (акта оцiнки майна) встановлюється вимога щодо надання висновку про вартiсть майна, така вимога задовольняється шляхом проведення оцiнки майна. У цьому випадку рецензент здiйснює або забезпечує здiйснення оцiнки майна в порядку, встановленому нормативно-правовими актами з оцiнки майна.
Рецензування звiту про оцiнку майна (акта оцiнки майна) оцiнювачем, який працює в органi державної влади, на запити органiв державної влади або у зв'язку з виконанням своїх посадових обов'язкiв здiйснюється в межах повноважень, визначених посадовими iнструкцiями. Якщо запитом органу державної влади передбачено надання висновку про вартiсть майна i пiдготовка зазначеного висновку вимагає проведення незалежної оцiнки, органи державної влади забезпечують її проведення у порядку, встановленому цим Законом.
В iнших випадках рецензування звiту про оцiнку майна (акта оцiнки майна) здiйснюється на платнiй основi.
Роздiл III. НАБУТТЯ ПРАВА НА ЗАНЯТТЯ ОЦIНОЧНОЮ ДIЯЛЬНIСТЮ
Стаття 14. Професiйна пiдготовка оцiнювачiв
Професiйна пiдготовка оцiнювачiв здiйснюється навчальними закладами, якi уклали угоди про спiвробiтництво з професiйної пiдготовки оцiнювачiв з Фондом державного майна України. Фонд державного майна України повинен сприяти створенню конкурентного середовища серед навчальних закладiв, якi здiйснюють професiйну пiдготовку оцiнювачiв.
Професiйна пiдготовка оцiнювачiв складається з навчання за програмами базової пiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї. Загальнi вимоги до змiсту навчальних програм пiдлягають обов'язковому погодженню Фондом державного майна України. Фонд державного майна України та саморегулiвнi органiзацiї оцiнювачiв спiльно здiйснюють контроль за якiстю професiйної пiдготовки оцiнювачiв.
| (частина друга статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5462-VI) |
Оцiнювачi зобов'язанi не рiдше одного разу в два роки пiдвищувати квалiфiкацiю за програмою пiдвищення квалiфiкацiї. Невиконання цiєї вимоги є пiдставою для зупинення дiї квалiфiкацiйного свiдоцтва оцiнювача.
Стаття 15. Квалiфiкацiйне свiдоцтво оцiнювача
Квалiфiкацiйне свiдоцтво оцiнювача (далi - квалiфiкацiйне свiдоцтво) є документом, який пiдтверджує достатнiй фаховий рiвень пiдготовки оцiнювача за програмою базової пiдготовки для самостiйного проведення оцiнки майна. Форми квалiфiкацiйних свiдоцтв оцiнювача встановлюються Фондом державного майна України. Право на отримання квалiфiкацiйного свiдоцтва набувають фiзичнi особи, якi мають закiнчену вищу освiту, пройшли навчання за програмою базової пiдготовки та стажування протягом одного року у складi суб'єкта оцiночної дiяльностi разом з оцiнювачем, який має не менше нiж дворiчний досвiд практичної дiяльностi з оцiнки майна, отримали його позитивну рекомендацiю та успiшно склали квалiфiкацiйний iспит.
Квалiфiкацiйнi свiдоцтва пiдтверджують професiйну пiдготовку оцiнювача за такими напрямами оцiнки майна вiдповiдно до програм базової пiдготовки: оцiнка об'єктiв у матерiальнiй формi; оцiнка цiлiсних майнових комплексiв, паїв, цiнних паперiв, майнових прав та нематерiальних активiв, у тому числi прав на об'єкти iнтелектуальної власностi.
| (частина друга статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 11.12.2003р. N 1378-IV) |
Пiдвищення квалiфiкацiї вiдбувається за напрямами, зазначеними у квалiфiкацiйному свiдоцтвi оцiнювача, за результатами якої видається посвiдчення про пiдвищення квалiфiкацiї, яке є невiд'ємною частиною квалiфiкацiйного свiдоцтва.
Квалiфiкацiйне свiдоцтво видається Фондом державного майна України спiльно з навчальним закладом, на базi якого проводилася пiдготовка та складався квалiфiкацiйний iспит, на пiдставi вiдповiдного рiшення Екзаменацiйної комiсiї. За видачу квалiфiкацiйного свiдоцтва справляється плата в розмiрi одного неоподатковуваного мiнiмуму доходiв громадян. Зазначена плата спрямовується на покриття органiзацiйних витрат, пов'язаних з видачею квалiфiкацiйного свiдоцтва. У квалiфiкацiйному свiдоцтвi зазначаються назва органу державної влади та навчального закладу, якi його видали, дата видачi, номер свiдоцтва, прiзвище, iм'я та по батьковi фiзичної особи, якiй видається свiдоцтво, напрям програми базової пiдготовки, вiдповiдно до якої пiдтверджується фаховий рiвень оцiнювача та дозволяється здiйснювати оцiнку. Квалiфiкацiйне свiдоцтво є безстроковим у разi виконання всiх вимог, встановлених цим Законом.
Квалiфiкацiйне свiдоцтво видається в двотижневий строк на пiдставi подання фiзичною особою до Фонду державного майна України таких документiв: заяви про видачу квалiфiкацiйного свiдоцтва, зразок якої встановлюється Фондом державного майна України, копiї паспорта громадянина України або паспортних документiв iноземця, копiї документа про вищу освiту, платiжного документа про внесення плати за видачу квалiфiкацiйного свiдоцтва.
| (частина п'ята статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 20.11.2012р. N 5492-VI) |
Стаття 16. Порядок прийняття рiшення про видачу, позбавлення, зупинення дiї квалiфiкацiйного свiдоцтва
Рiшення про видачу квалiфiкацiйного свiдоцтва приймається Екзаменацiйною комiсiєю, склад якої затверджується Фондом державного майна України та формується з числа його представникiв, представникiв iнших органiв державної влади, до повноважень яких належить реалiзацiя державної полiтики в питаннях оцiнки майна, якi мають необхiдний рiвень пiдготовки з питань оцiнки майна, та представникiв, делегованих саморегулiвними органiзацiями оцiнювачiв. При цьому представники саморегулiвних органiзацiй оцiнювачiв повиннi становити не менше двох третин кiлькiсного складу Екзаменацiйної комiсiї виходячи з рiвнопропорцiйного принципу делегування представникiв кожної з них. Екзаменацiйна комiсiя дiє на базi навчального закладу.
Рiшення про позбавлення квалiфiкацiйного свiдоцтва (його анулювання) приймається Екзаменацiйною комiсiєю за письмовим поданням заiнтересованих осiб з таких пiдстав: неодноразове грубе порушення оцiнювачем нормативно-правових актiв з оцiнки майна; рiшення суду за фактами непрофесiйної оцiнки майна, яка проведена оцiнювачем; наявнiсть у оцiнювача непогашеної судимостi за корисливi кримiнальнi правопорушення; з'ясування факту неправомiрної видачi квалiфiкацiйного свiдоцтва; з'ясування факту порушення оцiнювачем обмежень, встановлених статтею 8 цього Закону.
| (частина друга статтi 16 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17.06.2020р. N 720-IX) |
Про прийняте Екзаменацiйною комiсiєю рiшення про позбавлення квалiфiкацiйного свiдоцтва Фонд державного майна України повiдомляє оцiнювача письмово в двотижневий строк пiсля надходження вiдповiдного протоколу засiдання Екзаменацiйної комiсiї.
Рiшення про позбавлення оцiнювача квалiфiкацiйного свiдоцтва може бути оскаржено в судовому порядку.
Рiшення про видачу квалiфiкацiйного свiдоцтва оцiнювачу, який був позбавлений його на пiдставi цього Закону, приймається Екзаменацiйною комiсiєю не ранiше нiж через рiк вiд дати позбавлення, в порядку, передбаченому для видачi квалiфiкацiйного свiдоцтва.
Рiшення про зупинення дiї квалiфiкацiйного свiдоцтва приймається Фондом державного майна України у разi невиконання оцiнювачем вимог частини третьої статтi 14 цього Закону, зазначення ним свiдомо неправдивих даних, що призвело до викривлення iнформацiї про оцiнювача в Державному реєстрi оцiнювачiв. Дiя квалiфiкацiйного свiдоцтва поновлюється Фондом державного майна України в тижневий строк пiсля усунення оцiнювачем наявних зауважень.
Рiшення Екзаменацiйної комiсiї оформлюються протоколами. Порядок роботи Екзаменацiйної комiсiї встановлюється Фондом державного майна України.
Проведення оцiнки майна фiзичною особою, яка не отримала квалiфiкацiйного свiдоцтва, яку позбавлено квалiфiкацiйного свiдоцтва або дiя квалiфiкацiйного свiдоцтва якої зупинена, забороняється. Оцiнка майна, яка була пiдписана зазначеною фiзичною особою, вважається недiйсною.
Фонд державного майна України може вiдмовити у видачi квалiфiкацiйного свiдоцтва у випадках неподання фiзичною особою принаймнi одного з документiв, зазначених у частинi п'ятiй статтi 15 цього Закону, недiйсностi або недостовiрностi хоча б одного з поданих документiв чи зазначення в них свiдомо неправдивих даних.
Стаття 17. Державний реєстр оцiнювачiв
Фонд державного майна України веде Державний реєстр оцiнювачiв, якi отримали квалiфiкацiйне свiдоцтво.
У Державному реєстрi оцiнювачiв зазначається така iнформацiя про оцiнювачiв: прiзвище, iм'я та по батьковi оцiнювача, дата видачi та номер квалiфiкацiйного свiдоцтва, назва навчального закладу, який здiйснював пiдготовку оцiнювача, дата та номер протоколу рiшення Екзаменацiйної комiсiї про видачу квалiфiкацiйного свiдоцтва, напрями оцiнки майна, що зазначенi в квалiфiкацiйному свiдоцтвi, iнформацiя про пiдвищення квалiфiкацiї за зазначеними напрямами, iнформацiя щодо зупинення дiї чи позбавлення квалiфiкацiйного свiдоцтва, мiсце роботи оцiнювача.
Порядок подання оцiнювачами iнформацiї до Державного реєстру оцiнювачiв встановлюється Фондом державного майна України.
Оцiнювачi несуть вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть iнформацiї, яка подається до Державного реєстру оцiнювачiв, у порядку, встановленому цим Законом.
Стаття 18. Сертифiкат суб'єкта оцiночної дiяльностi
Сертифiкат суб'єкта оцiночної дiяльностi - суб'єкта господарювання (далi - сертифiкат) є документом, що засвiдчує право суб'єкта оцiночної дiяльностi на внесення його до Державного реєстру суб'єктiв оцiночної дiяльностi, якi здiйснюють оцiночну дiяльнiсть у формi практичної дiяльностi з оцiнки майна та якi визнанi суб'єктами оцiночної дiяльностi за напрямами оцiнки майна, що в ньому зазначенi.
Сертифiкат видається в порядку, встановленому цим Законом, Фондом державного майна України. Форма сертифiката встановлюється зазначеним органом. У сертифiкатi зазначаються найменування органу державної влади, що його видав, найменування суб'єкта оцiночної дiяльностi - суб'єкта господарювання, його юридичнi реквiзити, код Єдиного державного реєстру пiдприємств та органiзацiй України (ЄДРПОУ), дата видачi та строк дiї, напрями оцiнки майна, щодо яких дозволена практична дiяльнiсть. Сертифiкат пiдписується керiвником Фонду державного майна України та засвiдчується печаткою. Сертифiкат видається строком на три роки та може бути анульований з пiдстав, зазначених у статтi 20 цього Закону.
За видачу сертифiката справляється плата у розмiрi трьох неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, яка спрямовується до Державного бюджету України.
Оцiнка майна, яка проведена суб'єктом оцiночної дiяльностi - суб'єктом господарювання без чинного сертифiката, є недiйсною.
Органи державної влади та органи мiсцевого самоврядування, зазначенi в статтi 5 цього Закону, визнаються суб'єктами оцiночної дiяльностi вiдповiдно до положень, що регулюють їх дiяльнiсть.
Стаття 19. Порядок видачi сертифiката суб'єкта оцiночної дiяльностi
Рiшення про видачу сертифiката приймається Фондом державного майна України.
Для розгляду питання про видачу сертифiката суб'єкт господарювання подає до Фонду державного майна України такi документи: заяву про видачу сертифiката за формою, встановленою Фондом державного майна України; довiдку про оцiнювачiв, якi працюють в його штатному складi, за формою, встановленою Фондом державного майна України; копiї квалiфiкацiйних свiдоцтв оцiнювачiв, зазначених у довiдцi. Розгляд та перевiрка документiв, поданих суб'єктом господарювання, здiйснюються Фондом державного майна України у строк, що не перевищує тридцяти днiв вiд дати їх подання.
| (частина друга статтi 19 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 07.04.2011р. N 3205-VI, вiд 15.11.2011р. N 4018-VI, вiд 02.10.2012р. N 5410-VI) |
Фонд державного майна України вiдмовляє у видачi сертифiката у таких випадках:
неподання суб'єктом господарювання принаймнi одного з документiв;
недiйсностi або недостовiрностi хоча б одного з поданих документiв чи зазначення в них свiдомо неправдивих даних;
лiквiдацiї суб'єкта господарювання;
виявлення порушень статтi 8 цього Закону за час дiї попереднього сертифiката або в процесi розгляду документiв та прийняття рiшення про видачу сертифiката;
набрання законної сили двома i бiльше судовими рiшеннями, якими було задоволено позови до суб'єкта оцiночної дiяльностi та оцiнювачiв, якi працюють у його складi, пов'язанi з проведенням ними неякiсної оцiнки майна;
наявностi серед оцiнювачiв, якi зазначенi у довiдцi, оцiнювачiв, квалiфiкацiйнi свiдоцтва яких заявленi в довiдках iнших суб'єктiв господарювання, якi подали заяву про видачу сертифiката ранiше, або квалiфiкацiйнi свiдоцтва яких зупиненi чи анульованi вiдповiдно до статтi 16 цього Закону;
вiдсутностi у штатному складi суб'єкта господарювання хоча б одного оцiнювача, який має квалiфiкацiйне свiдоцтво за напрямами оцiнки майна, за якими видається сертифiкат;
наявностi у суб'єкта господарювання лiцензiї на здiйснення дiяльностi, яка вiдповiдно до законодавства є виключною.
Сертифiкат видається в двотижневий строк Фондом державного майна України за результатами розгляду та перевiрки документiв, поданих суб'єктом господарювання. Фонд державного майна України веде Державний реєстр суб'єктiв оцiночної дiяльностi, яким виданий сертифiкат.
Суб'єкти оцiночної дiяльностi - суб'єкти господарювання зобов'язанi в тижневий строк письмово iнформувати Фонд державного майна України про змiни у штатному складi оцiнювачiв суб'єкта з часу дiї сертифiката, його юридичному статусi, iншу суттєву iнформацiю, вiдповiдно до якої приймається рiшення про видачу або анулювання сертифiката вiдповiдно до цього Закону.
Спiрнi питання щодо вiдмови у видачi сертифiката вирiшуються Фондом державного майна України за поданням суб'єктом оцiночної дiяльностi - суб'єктом господарювання вiдповiдної заяви.
| (частина шоста статтi 19 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5462-VI) |
Рiшення про вiдмову у видачi сертифiката може бути оскаржено до суду.
Стаття 20. Анулювання сертифiката суб'єкта оцiночної дiяльностi
Сертифiкат може бути анульовано Фондом державного майна України виключно з таких пiдстав:
за наявностi порушень вимог цього Закону та iнших нормативно-правових актiв з оцiнки майна, виявлених шляхом рецензування, якi призвели до визнання неякiсною оцiнки майна, проведеної суб'єктом оцiночної дiяльностi - суб'єктом господарювання, або оцiнювачами, якi працюють у його штатному складi;
| (абзац другий частини першої статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5462-VI) |
звiльнення всiх оцiнювачiв, якi були заявленi суб'єктом господарювання у штатному складi пiд час прийняття рiшення про видачу сертифiката, або позбавлення чи зупинення дiї їх квалiфiкацiйних свiдоцтв;
набрання законної сили двома i бiльше судовими рiшеннями, якими було задоволено позови до оцiнювачiв (суб'єкта оцiночної дiяльностi - суб'єкта господарювання), пов'язанi з проведенням ними неякiсної оцiнки;
виявлення порушень оцiнювачами (суб'єктом оцiночної дiяльностi - суб'єктом господарювання) статтi 8 цього Закону;
лiквiдацiї суб'єкта оцiночної дiяльностi - суб'єкта господарювання, який отримав сертифiкат;
вiдсутностi у штатному складi суб'єкта оцiночної дiяльностi - суб'єкта господарювання хоча б одного оцiнювача, який має квалiфiкацiйне свiдоцтво за напрямами оцiнки майна, якi зазначенi у сертифiкатi;
неiнформування Фонду державного майна України про обставини, зазначенi в частинi п'ятiй статтi 19 цього Закону, що мають суттєве значення для здiйснення контролю за оцiночною дiяльнiстю.
Поновлення сертифiкатiв вiдбувається у порядку, встановленому цим Законом для їх видачi.
Порядок розгляду питань про анулювання сертифiката та його поновлення встановлюється Фондом державного майна України.
Стаття 21. Виключена
| (згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5462-VI) |
Стаття 22. Державний реєстр суб'єктiв оцiночної дiяльностi
Фонд державного майна України веде Державний реєстр суб'єктiв оцiночної дiяльностi, якi отримали сертифiкати.
У Державному реєстрi суб'єктiв оцiночної дiяльностi зазначається iнформацiя про суб'єктiв оцiночної дiяльностi, якi отримали сертифiкати, дата їх видачi, напрями оцiнки майна, якi зазначенi у сертифiкатi, строк дiї сертифiката, мiсцезнаходження суб'єкта, основна iнформацiя про склад оцiнювачiв суб'єкта та їх квалiфiкацiю, iнша суттєва iнформацiя щодо досвiду та практичної дiяльностi з оцiнки майна.
Державний реєстр суб'єктiв оцiночної дiяльностi надається на вимогу органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування в порядку, встановленому законодавством.
Порядок надання довiдок з Державного реєстру суб'єктiв оцiночної дiяльностi суб'єктам господарювання та фiзичним особам встановлюється Фондом державного майна України.
Роздiл IV. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОЦIНОЧНОЇ ДIЯЛЬНОСТI
Стаття 23. Змiст i напрями державного регулювання оцiночної дiяльностi
Державне регулювання оцiночної дiяльностi полягає в забезпеченнi формування та розвитку iнфраструктури оцiнки майна в Українi, об'єктивностi та законностi її проведення, у тому числi вiдповiдностi оцiнки майна нормативно-правовим актам з оцiнки майна, впровадження в практику оцiночної дiяльностi мiжнародних норм та правил оцiнки майна, забезпеченнi суспiльних iнтересiв у питаннях оцiнки майна, створення конкурентного середовища серед суб'єктiв оцiночної дiяльностi - суб'єктiв господарювання та навчальних закладiв, що здiйснюють професiйну пiдготовку оцiнювачiв, проведення оцiнки майна органами державної влади та органами мiсцевого самоврядування вiдповiдно до законодавства.
Основними напрямами державного регулювання оцiночної дiяльностi є:
контроль за дотриманням єдностi нормативно-правового та органiзацiйного забезпечення оцiнки майна;
забезпечення норм i рiвня професiйної пiдготовки оцiнювачiв та контроль за їх додержанням;
контроль за виконанням оцiнювачами та суб'єктами оцiночної дiяльностi умов здiйснення оцiночної дiяльностi;
органiзацiйне забезпечення роботи Екзаменацiйної комiсiї;
| (абзац п'ятий частини другої статтi 23 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5462-VI) |
видача квалiфiкацiйних свiдоцтв та сертифiкатiв;
визнання статусу саморегулiвних органiзацiй оцiнювачiв та контроль за додержанням ними правил громадського регулювання оцiнки майна, визначених цим Законом, забезпечення їх широкого залучення до регулювання оцiночної дiяльностi;
контроль за додержанням законодавства суб'єктами оцiночної дiяльностi та iншими суб'єктами пiд час проведення оцiнки майна;
сприяння встановленню єдиних норм та правил оцiнки майна в Українi, що базуються на мiжнародних нормах i правилах;
ведення Державного реєстру оцiнювачiв та Державного реєстру суб'єктiв оцiночної дiяльностi;
iншi напрями дiяльностi для реалiзацiї функцiй державного регулювання оцiночної дiяльностi.
Стаття 24. Орган державної влади, який здiйснює державне регулювання оцiночної дiяльностi
Органом державної влади, який здiйснює державне регулювання оцiночної дiяльностi в Українi, є Фонд державного майна України.
Кабiнет Мiнiстрiв України в питаннях оцiночної дiяльностi здiйснює повноваження, визначенi Конституцiєю України, цим Законом та iншими нормативно-правовими актами.
Iншi органи державної влади та органи мiсцевого самоврядування здiйснюють свої повноваження в питаннях оцiнки майна вiдповiдно до законодавства.
Фонд державного майна України забезпечує широке iнформування суспiльства з питань оцiночної дiяльностi, стану та особливостей цiноутворення на майно та майновi права в Українi.
Стаття 25. Вiдповiдальнiсть за порушення законодавства про оцiнку майна, майнових прав та оцiночну дiяльнiсть
Органи мiсцевого самоврядування зобов'язанi дотримуватися вимог цього Закону в частинi майна, майнових прав, що є у комунальнiй власностi, в тому числi забезпечити єднiсть нормативно-правових вимог проведення оцiнки зазначеного майна, передбачених цим Законом, сприяти створенню конкурентного середовища серед суб'єктiв оцiночної дiяльностi - суб'єктiв господарювання.
Посадовi особи, громадяни, юридичнi особи, оцiнювачi та суб'єкти оцiночної дiяльностi, виннi в порушеннi законодавства про оцiночну дiяльнiсть, несуть вiдповiдальнiсть згiдно з цим та iншими законами.
Роздiл V. САМОРЕГУЛIВНI ОРГАНIЗАЦIЇ ОЦIНЮВАЧIВ
Стаття 26. Поняття саморегулiвної органiзацiї оцiнювачiв
Саморегулiвними органiзацiями оцiнювачiв є всеукраїнськi громадськi органiзацiї, що об'єднують фiзичних осiб, якi визнанi оцiнювачами в порядку, встановленому цим Законом, отримали свiй статус вiдповiдно до вимог цього Закону та здiйснюють повноваження з громадського регулювання оцiночної дiяльностi.
Утворення та порядок дiяльностi саморегулiвних органiзацiй оцiнювачiв регулюються законодавством про об'єднання громадян з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Саморегулiвнi органiзацiї оцiнювачiв є юридичними особами, якi дiють на засадах самоврядування i дiяльнiсть яких не має на метi отримання прибутку.
Стаття 27. Порядок визнання статусу саморегулiвної органiзацiї оцiнювачiв
Всеукраїнськi громадськi органiзацiї фiзичних осiб, якi визнанi оцiнювачами вiдповiдно до цього Закону, що претендують на визнання їх статусу саморегулiвної органiзацiї оцiнювачiв, повиннi вiдповiдати таким критерiям:
кiлькiсний склад повинен налiчувати не менше 250 оцiнювачiв;
90 вiдсоткiв членiв її загального кiлькiсного складу повиннi здiйснювати оцiночну дiяльнiсть у будь-якiй формi, визначенiй статтею 4 цього Закону, у складi суб'єктiв оцiночної дiяльностi;
наявнiсть встановленої процедури внутрiшньої сертифiкацiї своїх членiв з метою контролю за якiстю оцiнки майна, яка проводиться ними.
Порядок визнання статусу саморегулiвної органiзацiї оцiнювачiв Фондом державного майна України встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Стаття 28. Повноваження саморегулiвних органiзацiй оцiнювачiв
Саморегулiвнi органiзацiї оцiнювачiв здiйснюють такi повноваження з громадського регулювання оцiночної дiяльностi:
контроль за виконанням положень (нацiональних стандартiв) оцiнки майна та iнших нормативно-правових актiв з оцiнки майна, забезпеченням належної якостi оцiнки майна, яка проводиться оцiнювачами - її членами;
рецензування звiту про оцiнку майна, яка проводиться оцiнювачами - членами саморегулiвної органiзацiї оцiнювачiв, на вимогу iнших органiзацiй, громадян, юридичних осiб вiдповiдно до вимог положень (нацiональних стандартiв) оцiнки майна та у порядку, встановленому саморегулiвною органiзацiєю оцiнювачiв;
участь у розробленнi нормативно-правових актiв з оцiнки майна;
участь у професiйнiй пiдготовцi оцiнювачiв;
участь у складi Екзаменацiйної комiсiї;
| (абзац шостий частини першої статтi 28 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5462-VI) |
захист своїх членiв у питаннях судового та досудового вирiшення спорiв, пов'язаних з оцiнкою майна, вiдповiдно до законодавства;
сприяння розвитку конкуренцiї серед оцiнювачiв;
пiдвищення професiйного рiвня членiв саморегулiвної органiзацiї шляхом внутрiшньої сертифiкацiї за процедурою, встановленою саморегулiвною органiзацiєю;
сприяння розвитку iнформацiйних технологiй в оцiнцi майна, широкому iнформуванню суспiльства про особливостi цiноутворення на майно та майновi права;
встановлення iнших вимог щодо сумлiнного виконання своїми членами оцiнки майна, забезпечення виконання ними вимог цього Закону, нормативно-правових актiв з оцiнки майна.
Саморегулiвнi органiзацiї оцiнювачiв беруть участь у здiйсненнi державної регуляторної полiтики вiдповiдно до Закону України "Про засади державної регуляторної полiтики у сферi господарської дiяльностi".
| (статтю 28 доповнено частиною другою згiдно iз Законом України вiд 01.07.2010р. N 2388-VI) |
Роздiл VI. ПРАВА, ОБОВ'ЯЗКИ ТА ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ ОЦIНЮВАЧIВ I СУБ'ЄКТIВ ОЦIНОЧНОЇ ДIЯЛЬНОСТI
Стаття 29. Права оцiнювачiв
Оцiнювачi мають право:
доступу до майна, яке оцiнюється, документацiї та iншої iнформацiї, яка є необхiдною або має суттєве значення для оцiнки;
отримувати роз'яснення та додатковi вiдомостi, необхiднi для проведення оцiнки майна та складання звiту про оцiнку майна, вiд замовника оцiнки та iнших осiб щодо iнформацiї, яка мiстить державну або комерцiйну таємницю, за наявностi у оцiнювача вiдповiдного дозволу або угоди про конфiденцiйнiсть iнформацiї;
вiдмовитися вiд проведення оцiнки майна у разi виникнення обставин, якi перешкоджають проведенню об'єктивної оцiнки, у тому числi будь-яких форм примусу;
страхувати свою цивiльну вiдповiдальнiсть, пов'язану з професiйною оцiночною дiяльнiстю;
бути безпосередньо присутнiми на засiданнi Екзаменацiйної комiсiї пiд час розгляду питання щодо позбавлення оцiнювача квалiфiкацiйного свiдоцтва;
оскаржувати дiї посадових осiб органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування, рiшення Екзаменацiйної комiсiї в судовому порядку.
| (абзац сьомий статтi 29 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5462-VI) |
Стаття 30. Права суб'єктiв оцiночної дiяльностi
Суб'єкти оцiночної дiяльностi мають право:
доступу до майна, що оцiнюється, документацiї та iншої iнформацiї, яка є необхiдною або має суттєве значення для оцiнки;
отримувати роз'яснення та додатковi вiдомостi, необхiднi для проведення оцiнки майна, майнових прав та складання звiту про оцiнку майна, вiд замовника оцiнки та iнших осiб щодо iнформацiї, яка мiстить державну або комерцiйну таємницю, за наявностi у суб'єкта оцiночної дiяльностi (оцiнювачiв, якi працюють у його штатному складi) вiдповiдного дозволу або угоди про конфiденцiйнiсть iнформацiї;
вiдмовитися вiд проведення оцiнки майна у разi виникнення обставин, якi перешкоджають проведенню об'єктивної оцiнки, у тому числi будь-яких форм примусу;
страхувати свою вiдповiдальнiсть перед третiми особами, пов'язану з оцiночною дiяльнiстю;
залучати додатково у разi необхiдностi до участi у проведеннi оцiнки майна iнших оцiнювачiв або iнших фахiвцiв, а також суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi;
абзац сьомий статтi 30 виключено
| (згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5462-VI) |
оскаржувати дiї посадових осiб органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування, рiшення Екзаменацiйної комiсiї в судовому порядку.
| (абзац восьмий статтi 30 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5462-VI) |
Стаття 31. Обов'язки оцiнювачiв та суб'єктiв оцiночної дiяльностi
Оцiнювачi та суб'єкти оцiночної дiяльностi зобов'язанi:
дотримуватися пiд час здiйснення оцiночної дiяльностi вимог цього Закону та нормативно-правових актiв з оцiнки майна;
забезпечувати об'єктивнiсть оцiнки майна, повiдомляти замовника про неможливiсть проведення об'єктивної оцiнки у зв'язку з виникненням обставин, якi цьому перешкоджають;
забезпечувати збереження документiв, якi отриманi пiд час проведення оцiнки вiд замовника та iнших осiб;
забезпечувати конфiденцiйнiсть iнформацiї, отриманої пiд час виконання оцiнки майна, вiдповiдно до закону;
виконувати iншi обов'язки, передбаченi законодавством.
Стаття 32. Вiдповiдальнiсть оцiнювачiв та суб'єктiв оцiночної дiяльностi
Оцiнювачi та суб'єкти оцiночної дiяльностi несуть вiдповiдальнiсть за порушення вимог цього Закону в порядку, встановленому законами.
Оцiнювачi та суб'єкти оцiночної дiяльностi - суб'єкти господарювання несуть вiдповiдальнiсть за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема за недостовiрнiсть чи необ'єктивнiсть оцiнки майна, вiдповiдно до умов договору та закону.
Органи державної влади та органи мiсцевого самоврядування i оцiнювачi, якi працюють у їх складi, несуть вiдповiдальнiсть вiдповiдно до законiв у межах положень та посадових iнструкцiй, що регламентують їх дiяльнiсть.
Стаття 33. Вирiшення спорiв
Спори, пов'язанi з оцiнкою майна, майнових прав, вирiшуються в судовому порядку.
Роздiл VII. ПРИКIНЦЕВI ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинностi з дня його опублiкування.
2. Кабiнету Мiнiстрiв України:
у тримiсячний строк з дня набрання чинностi цим Законом:
внести на розгляд Верховної Ради України пропозицiї щодо приведення законiв України у вiдповiднiсть з цим Законом;
привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть з цим Законом;
забезпечити приведення мiнiстерствами, iншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актiв у вiдповiднiсть з цим Законом.
3. Кабiнету Мiнiстрiв України, Фонду державного майна України забезпечити прийняття нормативно-правових актiв, передбачених цим Законом.
4. Нормативно-правовi акти, якими передбачено проведення експертної оцiнки майна, дiють до внесення змiн до них.
5. Фiзичнi особи, якi отримали квалiфiкацiйнi документи оцiнювачiв до набрання чинностi цим Законом, строк дiї яких закiнчується не ранiше 31 грудня 2001 року, мають право протягом року зареєструватися в Державному реєстрi оцiнювачiв у порядку, встановленому Фондом державного майна України. Квалiфiкацiйнi документи оцiнювачiв, виданi фiзичним особам у порядку, що дiяв до набрання чинностi цим Законом, якi протягом зазначеного строку не зареєструвалися в Державному реєстрi оцiнювачiв, вважаються недiйсними.
6. Угоди на проведення експертної оцiнки майна, укладенi суб'єктами пiдприємницької дiяльностi з Фондом державного майна України, є дiйсними до закiнчення строку їх дiї.
7. Сертифiкати суб'єктiв оцiночної дiяльностi, строк дiї яких закiнчився пiд час дiї воєнного стану, є чинними до спливу трьох мiсяцiв з дня припинення або скасування воєнного стану в Українi.
| (роздiл VII доповнено пунктом 7 згiдно iз Законом України вiд 12.05.2022р. N 2247-IX) | |
| Президент України |
Л.КУЧМА |
м. Київ
12 липня 2001 року
N 2658-III
 | Copyright © 2024 НТФ «Интес» Все права сохранены. |