ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про звернення громадян

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 13 травня 1999 року N 653-XIV,
вiд 20 листопада 2003 року N 1294-IV,
вiд 20 сiчня 2005 року N 2384-IV,
вiд 14 квiтня 2009 року N 1254-VI,
вiд 17 листопада 2011 року N 4054-VI,
вiд 23 лютого 2012 року N 4452-VI,
вiд 6 листопада 2012 року N 5477-VI,
вiд 16 травня 2013 року N 245-VII,
вiд 13 травня 2014 року N 1261-VII,
вiд 14 жовтня 2014 року N 1697-VII,
вiд 2 липня 2015 року N 577-VIII,
вiд 26 листопада 2015 року N 834-VIII,
вiд 26 листопада 2015 року N 835-VIII,
вiд 2 червня 2016 року N 1404-VIII,
вiд 22 травня 2018 року N 2443-VIII,
вiд 25 квiтня 2019 року N 2704-VIII,
вiд 17 жовтня 2019 року N 198-IX,
вiд 16 грудня 2020 року N 1089-IX

     Цей Закон регулює питання практичної реалiзацiї громадянами України наданого їм Конституцiєю України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян вiдповiдно до їх статуту пропозицiї про полiпшення їх дiяльностi, викривати недолiки в роботi, оскаржувати дiї посадових осiб, державних i громадських органiв. Закон забезпечує громадянам України можливостi для участi в управлiннi державними i громадськими справами, для впливу на полiпшення роботи органiв державної влади i мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ, органiзацiй незалежно вiд форм власностi, для вiдстоювання своїх прав i законних iнтересiв та вiдновлення їх у разi порушення.

Роздiл I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Звернення громадян

     Громадяни України мають право звернутися до органiв державної влади, мiсцевого самоврядування, об'єднань громадян, пiдприємств, установ, органiзацiй незалежно вiд форм власностi, засобiв масової iнформацiї, посадових осiб вiдповiдно до їх функцiональних обов'язкiв iз зауваженнями, скаргами та пропозицiями, що стосуються їх статутної дiяльностi, заявою або клопотанням щодо реалiзацiї своїх соцiально-економiчних, полiтичних та особистих прав i законних iнтересiв та скаргою про їх порушення.

     Вiйськовослужбовцi, працiвники органiв внутрiшнiх справ i державної безпеки, а також особи рядового i начальницького складу Державної кримiнально-виконавчої служби України мають право подавати звернення, якi не стосуються їх службової дiяльностi.

(частина друга статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.04.2009р. N 1254-VI)

     Особи, якi не є громадянами України i законно знаходяться на її територiї, мають таке ж право на подання звернення, як i громадяни України, якщо iнше не передбачено мiжнародними договорами.

     Стаття 2. Законодавство про звернення громадян

     Законодавство України про звернення громадян включає цей Закон та iншi акти законодавства, що видаються вiдповiдно до Конституцiї України та цього Закону.

     Звернення вкладникiв до Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб щодо виплати Фондом вiдшкодування в межах гарантованої суми розглядаються в порядку, встановленому законодавством про систему гарантування вкладiв фiзичних осiб.

(статтю 2 доповнено частиною другою згiдно iз Законом України вiд 23.02.2012р. N 4452-VI)

     Стаття 3. Основнi термiни, що вживаються в цьому Законi

     Пiд зверненнями громадян слiд розумiти викладенi в письмовiй або уснiй формi пропозицiї (зауваження), заяви (клопотання) i скарги.

     Пропозицiя (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендацiя щодо дiяльностi органiв державної влади i мiсцевого самоврядування, депутатiв усiх рiвнiв, посадових осiб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспiльних вiдносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного i громадського життя, соцiально-культурної та iнших сфер дiяльностi держави i суспiльства.

     Заява (клопотання) - звернення громадян iз проханням про сприяння реалiзацiї закрiплених Конституцiєю та чинним законодавством їх прав та iнтересiв або повiдомлення про порушення чинного законодавства чи недолiки в дiяльностi пiдприємств, установ, органiзацiй незалежно вiд форм власностi, народних депутатiв України, депутатiв мiсцевих рад, посадових осiб, а також висловлення думки щодо полiпшення їх дiяльностi. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою вiдповiдного статусу, прав чи свобод тощо.

     Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав i захист законних iнтересiв громадян, порушених дiями (бездiяльнiстю), рiшеннями державних органiв, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ, органiзацiй, об'єднань громадян, посадових осiб.

     Стаття 4. Рiшення, дiї (бездiяльнiсть), якi можуть бути оскарженi

     До рiшень, дiй (бездiяльностi), якi можуть бути оскарженi, належать такi у сферi управлiнської дiяльностi, внаслiдок яких:

     порушено права i законнi iнтереси чи свободи громадянина (групи громадян);

     створено перешкоди для здiйснення громадянином його прав i законних iнтересiв чи свобод;

     незаконно покладено на громадянина якi-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до вiдповiдальностi.

     Стаття 5. Вимоги до звернення

     Звернення адресуються органам державної влади i органам мiсцевого самоврядування, пiдприємствам, установам, органiзацiям незалежно вiд форми власностi, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирiшення порушених у зверненнях питань.

(частина перша статтi 5 у редакцiї Закону України вiд 02.07.2015р. N 577-VIII, набирає чинностi з 28.10.2015р.)

     Звернення може бути подано окремою особою (iндивiдуальне) або групою осiб (колективне).

(частина друга статтi 5 у редакцiї Закону України вiд 02.07.2015р. N 577-VIII, набирає чинностi з 28.10.2015р.)

     Особливою формою колективного звернення громадян до Президента України, Верховної Ради України, Кабiнету Мiнiстрiв України, органу мiсцевого самоврядування є електронна петицiя, яка подається та розглядається в порядку, передбаченому статтею 231 цього Закону.

     Звернення може бути усним чи письмовим.

(частина четверта статтi 5 у редакцiї Закону України вiд 02.07.2015р. N 577-VIII, набирає чинностi з 28.10.2015р.)

     Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомi або за допомогою засобiв телефонного зв'язку через визначенi контактнi центри, телефоннi "гарячi лiнiї" та записується (реєструється) посадовою особою.

(частина п'ята статтi 5 у редакцiї Закону України вiд 02.07.2015р. N 577-VIII, набирає чинностi з 28.10.2015р.)

     Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до вiдповiдного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформленi вiдповiдно до законодавства. Письмове звернення також може бути надiслане з використанням мережi Iнтернет, засобiв електронного зв'язку (електронне звернення).

(частина шоста статтi 5 у редакцiї Закону України вiд 02.07.2015р. N 577-VIII, набирає чинностi з 28.10.2015р.)

     У зверненнi має бути зазначено прiзвище, iм'я, по батьковi, мiсце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозицiї, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути пiдписано заявником (заявниками) iз зазначенням дати. В електронному зверненнi також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надiслано вiдповiдь, або вiдомостi про iншi засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового пiдпису при надсиланнi електронного звернення не вимагається.

(частина сьома статтi 5 у редакцiї Закону України вiд 02.07.2015р. N 577-VIII, набирає чинностi з 28.10.2015р.)

     Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з вiдповiдними роз'ясненнями не пiзнiш як через десять днiв вiд дня його надходження, крiм випадкiв, передбачених частиною першою статтi 7 цього Закону.

(частина восьма статтi 5 у редакцiї Закону України вiд 02.07.2015р. N 577-VIII, набирає чинностi з 28.10.2015р.)

     Звернення про надання безоплатної правової допомоги розглядаються в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.

(частина дев'ята статтi 5 у редакцiї Закону України вiд 02.07.2015р. N 577-VIII, набирає чинностi з 28.10.2015р.)
(стаття 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.11.2012р. N 5477-VI, у редакцiї Закону України вiд 02.07.2015р. N 577-VIII)

     Стаття 6. Мова звернень i рiшень та вiдповiдей на них

     Застосування мов у сферi звернень громадян i рiшень та вiдповiдей на них визначає Закон України "Про забезпечення функцiонування української мови як державної".

(стаття 6 у редакцiї Закону України вiд 25.04.2019р. N 2704-VIII)

     Стаття 7. Заборона вiдмови в прийняттi та розглядi звернення

     Звернення, оформленi належним чином i поданi у встановленому порядку, пiдлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

     Забороняється вiдмова в прийняттi та розглядi звернення з посиланням на полiтичнi погляди, партiйну належнiсть, стать, вiк, вiросповiдання, нацiональнiсть громадянина, незнання мови звернення.

     Якщо питання, порушенi в одержаному органом державної влади, мiсцевого самоврядування, пiдприємствами, установами, органiзацiями незалежно вiд форм власностi, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненнi, не входять до їх повноважень, воно в термiн не бiльше п'яти днiв пересилається ними за належнiстю вiдповiдному органу чи посадовiй особi, про що повiдомляється громадянину, який подав звернення. У разi якщо звернення не мiстить даних, необхiдних для прийняття обгрунтованого рiшення органом чи посадовою особою, воно в той же термiн повертається громадянину з вiдповiдними роз'ясненнями.

     Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дiї чи рiшення яких оскаржуються.

     Стаття 8. Звернення, якi не пiдлягають розгляду та вирiшенню

     Письмове звернення без зазначення мiсця проживання, не пiдписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонiмним i розгляду не пiдлягає.

     Не розглядаються повторнi звернення одним i тим же органом вiд одного i того ж громадянина з одного i того ж питання, якщо перше вирiшено по сутi, а також тi звернення, термiни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осiб, визнаних судом недiєздатними.

     Рiшення про припинення розгляду такого звернення приймає керiвник органу, про що повiдомляється особi, яка подала звернення.

     Стаття 9. Заборона переслiдування громадян за подання звернення i неприпустимiсть примушування їх до його подання

     Забороняється переслiдування громадян i членiв їх сiмей за подання звернення до органiв державної влади, мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ, органiзацiй незалежно вiд форм власностi, об'єднань громадян, посадових осiб за критику у зверненнi їх дiяльностi та рiшень.

     Нiхто не може бути примушений до подання власного чи пiдписання колективного звернення або участi в акцiях на пiдтримку звернень iнших осiб чи органiзацiй.

     Стаття 10. Заборона розголошення вiдомостей, що мiстяться у зверненнях

     Не допускається розголошення одержаних iз звернень вiдомостей про особисте життя громадян без їх згоди чи вiдомостей, що становлять державну або iншу таємницю, яка охороняється законом, та iншої iнформацiї, якщо це ущемлює права i законнi iнтереси громадян. Не допускається з'ясування даних про особу громадянина, якi не стосуються звернення. На прохання громадянина, висловлене в уснiй формi або зазначене в текстi звернення, не пiдлягає розголошенню його прiзвище, мiсце проживання та роботи.

     Ця заборона не поширюється на випадки повiдомлення iнформацiї, що мiститься у зверненнi, особам, якi мають вiдношення до вирiшення справи.

     Стаття 11. Звернення до об'єднань громадян

     Одержанi об'єднаннями громадян звернення iз зауваженнями i пропозицiями щодо їх дiяльностi розглядаються цими об'єднаннями та їх органами вiдповiдно до статутiв об'єднань, а заяви i скарги на ущемлення чи порушення ними прав громадян - згiдно з цим Законом.

     Стаття 12. Сфера застосування цього Закону

     Дiя цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв i скарг громадян, встановлений кримiнальним процесуальним, цивiльно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економiчної конкуренцiї, законами України "Про судоустрiй i статус суддiв" та "Про доступ до судових рiшень", Кодексом адмiнiстративного судочинства України, законами України "Про запобiгання корупцiї", "Про виконавче провадження".

(стаття 12 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 13.05.99р. N 653-XIV, вiд 20.11.2003 N 1294-IV, вiд 17.11.2011р. N 4054-VI, вiд 16.05.2013р. N 245-VII, вiд 13.05.2014р. N 1261-VII, вiд 02.06.2016р. N 1404-VIII, вiд 17.10.2019р. N 198-IX)

     Стаття 13. Дiловодство щодо звернень громадян

     Дiловодство щодо звернень громадян ведеться в порядку, який встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Роздiл II
ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ ЗВЕРНЕНЬ ГРОМАДЯН

     Стаття 14. Розгляд пропозицiй (зауважень) громадян

     Органи державної влади i мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи, органiзацiї незалежно вiд форм власностi, об'єднання громадян, посадовi особи зобов'язанi розглянути пропозицiї (зауваження) та повiдомити громадянина про результати розгляду.

     Пропозицiї (зауваження) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соцiалiстичної Працi, осiб з iнвалiднiстю внаслiдок вiйни розглядаються першими керiвниками державних органiв, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ i органiзацiй особисто.

(частина друга статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.05.2018р. N 2443-VIII)

     Стаття 15. Розгляд заяв (клопотань)

     Органи державної влади, мiсцевого самоврядування та їх посадовi особи, керiвники та посадовi особи пiдприємств, установ, органiзацiй незалежно вiд форм власностi, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язанi об'єктивно i вчасно розглядати їх, перевiряти викладенi в них факти, приймати рiшення вiдповiдно до чинного законодавства i забезпечувати їх виконання, повiдомляти громадян про наслiдки розгляду заяв (клопотань).

     Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соцiалiстичної Працi, осiб з iнвалiднiстю внаслiдок вiйни розглядаються першими керiвниками державних органiв, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ i органiзацiй особисто.

(частина друга статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.05.2018р. N 2443-VIII)

     Вiдповiдь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав цi заяви i до компетенцiї якого входить вирiшення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за пiдписом керiвника або особи, яка виконує його обов'язки.

     Рiшення про вiдмову в задоволеннi вимог, викладених у заявi (клопотаннi), доводиться до вiдома громадянина в письмовiй формi з посиланням на Закон i викладенням мотивiв вiдмови, а також iз роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рiшення.

     Стаття 16. Розгляд скарг громадян

     Скарга на дiї чи рiшення органу державної влади, органу мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи, органiзацiї, об'єднання громадян, засобiв масової iнформацiї, посадової особи подається у порядку пiдлеглостi вищому органу або посадовiй особi, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду вiдповiдно до чинного законодавства, а в разi вiдсутностi такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рiшенням - безпосередньо до суду.

     Скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв Соцiалiстичної Працi, осiб з iнвалiднiстю внаслiдок вiйни розглядаються першими керiвниками державних органiв, органiв мiсцевого самоврядування, установ, органiзацiй i пiдприємств особисто.

(частина друга статтi 16 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.05.2018р. N 2443-VIII)

     Скарги на рiшення загальних зборiв членiв колективних сiльськогосподарських пiдприємств, акцiонерних товариств, юридичних осiб, створених на основi колективної власностi, а також на рiшення вищих державних органiв вирiшуються в судовому порядку.

     Громадянин може подати скаргу особисто або через уповноважену на це iншу особу. Скарга в iнтересах неповнолiтнiх i недiєздатних осiб подається їх законними представниками.

     Скарга в iнтересах громадянина за його уповноваженням, оформленим у встановленому законом порядку, може бути подана iншою особою, трудовим колективом або органiзацiєю, яка здiйснює правозахисну дiяльнiсть.

     До скарги додаються наявнi у громадянина рiшення або копiї рiшень, якi приймалися за його зверненням ранiше, а також iншi документи, необхiднi для розгляду скарги, якi пiсля її розгляду повертаються громадянину.

     Особливостi розгляду скарг громадян на рiшення, дiї або бездiяльнiсть державних реєстраторiв речових прав на нерухоме майно визначаються Законом України "Про державну реєстрацiю речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

(статтю 16 доповнено частиною сьомою згiдно iз Законом України вiд 26.11.2015р. N 834-VIII)

     Особливостi розгляду скарг громадян на реєстрацiйнi дiї, вiдмову в державнiй реєстрацiї, бездiяльнiсть державного реєстратора визначаються Законом України "Про державну реєстрацiю юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та громадських формувань".

(статтю 16 доповнено частиною згiдно iз Законом України вiд 26.11.2015р. N 835-VIII)

     Стаття 17. Термiн подання скарги

     Скарга на рiшення, що оскаржувалось, може бути подана до органу або посадовiй особi вищого рiвня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пiзнiше одного мiсяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рiшенням. Скарги, поданi з порушенням зазначеного термiну, не розглядаються.

     Пропущений з поважної причини термiн може бути поновлений органом чи посадовою особою, що розглядає скаргу.

     Рiшення вищого державного органу, який розглядав скаргу, в разi незгоди з ним громадянина може бути оскаржено до суду в термiн, передбачений законодавством України.

     Стаття 18. Права громадянина при розглядi заяви чи скарги

     Громадянин, який звернувся iз заявою чи скаргою до органiв державної влади, мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ, органiзацiй незалежно вiд форм власностi, об'єднань громадян, засобiв масової iнформацiї, посадових осiб, має право:

     особисто викласти аргументи особi, що перевiряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевiрцi поданої скарги чи заяви;

     знайомитися з матерiалами перевiрки;

     подавати додатковi матерiали або наполягати на їх запитi органом, який розглядає заяву чи скаргу;

     бути присутнiм при розглядi заяви чи скарги;

     користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, органiзацiї, яка здiйснює правозахисну функцiю, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;

     одержати письмову вiдповiдь про результати розгляду заяви чи скарги;

     висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємницi розгляду заяви чи скарги;

     вимагати вiдшкодування збиткiв, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

     Стаття 19. Обов'язки органiв державної влади, мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ, органiзацiй незалежно вiд форм власностi, об'єднань громадян, засобiв масової iнформацiї, їх керiвникiв та iнших посадових осiб щодо розгляду заяв чи скарг

     Органи державної влади i мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи, органiзацiї незалежно вiд форм власностi, об'єднання громадян, засоби масової iнформацiї, їх керiвники та iншi посадовi особи в межах своїх повноважень зобов'язанi:

     об'єктивно, всебiчно i вчасно перевiряти заяви чи скарги;

     у разi прийняття рiшення про обмеження доступу громадянина до вiдповiдної iнформацiї при розглядi заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;

(частину першу статтi 19 доповнено новим абзацом третiм згiдно iз Законом України вiд 20.01.2005р. N 2384-IV, у зв'язку з цим абзаци третiй - десятий вважати вiдповiдно абзацами четвертим - одинадцятим)

     на прохання громадянина запрошувати його на засiдання вiдповiдного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

     скасовувати або змiнювати оскаржуванi рiшення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не вiдповiдають закону або iншим нормативним актам, невiдкладно вживати заходiв до припинення неправомiрних дiй, виявляти, усувати причини та умови, якi сприяли порушенням;

     забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рiшень;

     письмово повiдомляти громадянина про результати перевiрки заяви чи скарги i суть прийнятого рiшення;

     вживати заходiв щодо вiдшкодування у встановленому законом порядку матерiальних збиткiв, якщо їх було завдано громадянину в результатi ущемлення його прав чи законних iнтересiв, вирiшувати питання про вiдповiдальнiсть осiб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пiзнiш як у мiсячний термiн довести прийняте рiшення до вiдома органу мiсцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за мiсцем проживання громадянина;

     у разi визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рiшення;

     не допускати безпiдставної передачi розгляду заяв чи скарг iншим органам;

     особисто органiзовувати та перевiряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходiв до усунення причин, що їх породжують, систематично аналiзувати та iнформувати населення про хiд цiєї роботи.

     У разi необхiдностi та за наявностi можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи пiдроздiл службового апарату, спецiально уповноваженi здiйснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев'ятого частини першої цiєї статтi.

     Стаття 20. Термiн розгляду звернень громадян

     Звернення розглядаються i вирiшуються у термiн не бiльше одного мiсяця вiд дня їх надходження, а тi, якi не потребують додаткового вивчення, - невiдкладно, але не пiзнiше п'ятнадцяти днiв вiд дня їх отримання. Якщо в мiсячний термiн вирiшити порушенi у зверненнi питання неможливо, керiвник вiдповiдного органу, пiдприємства, установи, органiзацiї або його заступник встановлюють необхiдний термiн для його розгляду, про що повiдомляється особi, яка подала звернення. При цьому загальний термiн вирiшення питань, порушених у зверненнi, не може перевищувати сорока п'яти днiв.

     На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термiн розгляду може бути скорочено вiд встановленого цiєю статтею термiну.

     Звернення громадян, якi мають встановленi законодавством пiльги, розглядаються у першочерговому порядку.

     Стаття 21. Безоплатнiсть розгляду звернення

     Органи державної влади, мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи, органiзацiї незалежно вiд форм власностi, об'єднання громадян, посадовi особи розглядають звернення громадян, не стягуючи плати.

     Стаття 22. Особистий прийом громадян

     Керiвники та iншi посадовi особи органiв державної влади, мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ, органiзацiй незалежно вiд форм власностi, об'єднань громадян зобов'язанi проводити особистий прийом громадян.

     Прийом проводиться регулярно у встановленi днi та години, у зручний для громадян час, за мiсцем їх роботи i проживання. Графiки прийому доводяться до вiдома громадян.

     Порядок прийому громадян в органах державної влади, мiсцевого самоврядування, на пiдприємствах, в установах, органiзацiях незалежно вiд форм власностi, об'єднаннях громадян визначається їх керiвниками.

     Усi звернення громадян на особистому прийомi реєструються. Якщо вирiшити порушенi в усному зверненнi питання безпосередньо на особистому прийомi неможливо, воно розглядається у тому ж порядку, що й письмове звернення. Про результати розгляду громадянину повiдомляється письмово або усно, за бажанням громадянина.

     Стаття 23. Органiзацiя прийому громадян вищими посадовими особами

     Вищi посадовi особи держави - Президент України, Голова Верховної Ради України, Прем'єр-мiнiстр України - здiйснюють прийом у встановленому ними порядку.

     Стаття 231. Електронна петицiя, порядок її подання та розгляду

     Громадяни можуть звернутися до Президента України, Верховної Ради України, Кабiнету Мiнiстрiв України, органу мiсцевого самоврядування з електронними петицiями через офiцiйний веб-сайт органу, якому вона адресована, або веб-сайт громадського об'єднання, яке здiйснює збiр пiдписiв на пiдтримку електронної петицiї.

     В електроннiй петицiї має бути викладено суть звернення, зазначено прiзвище, iм'я, по батьковi автора (iнiцiатора) електронної петицiї, адресу електронної пошти. На веб-сайтi вiдповiдного органу або громадського об'єднання, що здiйснює збiр пiдписiв, обов'язково зазначаються дата початку збору пiдписiв та iнформацiя щодо загальної кiлькостi та перелiку осiб, якi пiдписали електронну петицiю.

     Електронна петицiя не може мiстити заклики до повалення конституцiйного ладу, порушення територiальної цiлiсностi України, пропаганду вiйни, насильства, жорстокостi, розпалювання мiжетнiчної, расової, релiгiйної ворожнечi, заклики до вчинення терористичних актiв, посягання на права i свободи людини.

     Вiдповiдальнiсть за змiст електронної петицiї несе автор (iнiцiатор) електронної петицiї.

     Для створення електронної петицiї до Президента України, Верховної Ради України, Кабiнету Мiнiстрiв України, органу мiсцевого самоврядування її автор (iнiцiатор) заповнює спецiальну форму на офiцiйному веб-сайтi органу, якому вона адресована, або веб-сайтi громадського об'єднання, яке здiйснює збiр пiдписiв на пiдтримку електронних петицiй, та розмiщує текст електронної петицiї.

     Електронна петицiя оприлюднюється на офiцiйному веб-сайтi вiдповiдно Президента України, Верховної Ради України, Кабiнету Мiнiстрiв України, органу мiсцевого самоврядування або на веб-сайтi громадського об'єднання, яке здiйснює збiр пiдписiв на пiдтримку електронних петицiй, протягом двох робочих днiв з дня надсилання її автором (iнiцiатором).

     У разi невiдповiдностi електронної петицiї встановленим вимогам оприлюднення такої петицiї не здiйснюється, про що повiдомляється автору (iнiцiатору) не пiзнiше строку, встановленого для оприлюднення.

     Дата оприлюднення електронної петицiї на офiцiйному веб-сайтi вiдповiдно Президента України, Верховної Ради України, Кабiнету Мiнiстрiв України, вiдповiдного органу мiсцевого самоврядування або на веб-сайтi громадського об'єднання є датою початку збору пiдписiв на її пiдтримку.

     Вiдповiднi органи державної влади, органи мiсцевого самоврядування та громадськi об'єднання пiд час збору пiдписiв на пiдтримку електронної петицiї зобов'язанi забезпечити:

     безоплатнiсть доступу та користування iнформацiйно-комунiкацiйною системою, за допомогою якої здiйснюється збiр пiдписiв;

(абзац другий частини дев'ятої статтi 231 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.12.2020р. N 1089-IX)

     електронну реєстрацiю громадян для пiдписання петицiї;

     недопущення автоматичного введення iнформацiї, у тому числi пiдписання електронної петицiї, без участi громадянина;

     фiксацiю дати i часу оприлюднення електронної петицiї та пiдписання її громадянином.

     Електронна петицiя, яка в установлений строк не набрала необхiдної кiлькостi голосiв на її пiдтримку, пiсля завершення строку збору пiдписiв на її пiдтримку розглядається як звернення громадян вiдповiдно до цього Закону.

     Електронна петицiя, адресована вiдповiдно Президенту України, Верховнiй Радi України, Кабiнету Мiнiстрiв України, розглядається у порядку, встановленому цiєю статтею, за умови збору на її пiдтримку не менш як 25000 пiдписiв громадян протягом не бiльше трьох мiсяцiв з дня оприлюднення петицiї.

     Вимоги до кiлькостi пiдписiв громадян на пiдтримку електронної петицiї до органу мiсцевого самоврядування та строку збору пiдписiв визначаються статутом територiальної громади.

     Електронна петицiя, збiр пiдписiв на пiдтримку якої здiйснювався через веб-сайт громадського об'єднання i яка протягом установленого строку набрала необхiдну кiлькiсть пiдписiв на її пiдтримку, не пiзнiше наступного дня пiсля набрання необхiдної кiлькостi пiдписiв надсилається громадським об'єднанням органу, якому адресована петицiя, iз зазначенням iнформацiї про дату початку збору пiдписiв, дату направлення електронної петицiї, загальну кiлькiсть та перелiк осiб, якi пiдписали електронну петицiю (чи посилання на джерело такої iнформацiї в мережi Iнтернет), строк збору пiдписiв, назву та адресу електронної пошти громадського об'єднання.

     Iнформацiя про початок розгляду електронної петицiї, яка в установлений строк набрала необхiдну кiлькiсть голосiв на її пiдтримку, оприлюднюється на офiцiйному веб-сайтi вiдповiдно Президента України, Верховної Ради України, Кабiнету Мiнiстрiв України, вiдповiдного органу мiсцевого самоврядування не пiзнiш як через три робочi днi пiсля набрання необхiдної кiлькостi пiдписiв на пiдтримку петицiї, а в разi отримання електронної петицiї вiд громадського об'єднання - не пiзнiш як через два робочi днi пiсля отримання такої петицiї.

     Розгляд електронної петицiї здiйснюється невiдкладно, але не пiзнiше десяти робочих днiв з дня оприлюднення iнформацiї про початок її розгляду.

     Якщо електронна петицiя мiстить клопотання про її розгляд на парламентських слуханнях у Верховнiй Радi України або громадських слуханнях вiдповiдної територiальної громади, автор (iнiцiатор) петицiї має право представити електронну петицiю на таких слуханнях. У такому разi строк розгляду електронної петицiї продовжується на строк, необхiдний для проведення вiдповiдних слухань.

     Порядок розгляду електронної петицiї, адресованої Президенту України, Верховнiй Радi України, Кабiнету Мiнiстрiв України, органу мiсцевого самоврядування, визначається вiдповiдно Президентом України, Верховною Радою України, Кабiнетом Мiнiстрiв України, мiсцевою радою.

     Про пiдтримку або непiдтримку електронної петицiї публiчно оголошується на офiцiйному веб-сайтi Президентом України - щодо електронної петицiї, адресованої Президенту України, Головою Верховної Ради України - щодо електронної петицiї, адресованої Верховнiй Радi України, Прем'єр-мiнiстром України - щодо електронної петицiї, адресованої Кабiнету Мiнiстрiв України, головою вiдповiдної мiсцевої ради - щодо електронної петицiї, адресованої органу мiсцевого самоврядування.

     У вiдповiдi на електронну петицiю повiдомляється про результати розгляду порушених у нiй питань iз вiдповiдним обґрунтуванням.

     Вiдповiдь на електронну петицiю не пiзнiше наступного робочого дня пiсля закiнчення її розгляду оприлюднюється на офiцiйному веб-сайтi органу, якому вона була адресована, а також надсилається у письмовому виглядi автору (iнiцiатору) електронної петицiї та вiдповiдному громадському об'єднанню, яке здiйснювало збiр пiдписiв на пiдтримку вiдповiдної електронної петицiї.

     У разi визнання за доцiльне викладенi в електроннiй петицiї пропозицiї можуть реалiзовуватися органом, якому вона адресована, шляхом прийняття з питань, вiднесених до його компетенцiї, вiдповiдного рiшення. Президентом України, Кабiнетом Мiнiстрiв України, народними депутатами України за результатами розгляду електронної петицiї можуть розроблятися та вноситися в установленому порядку на розгляд Верховної Ради України законопроекти, спрямованi на вирiшення порушених у петицiї питань.

     Iнформацiя про кiлькiсть пiдписiв, одержаних на пiдтримку електронної петицiї, та строки їх збору зберiгається не менше трьох рокiв з дня оприлюднення петицiї.

(Закон доповнено статтею 231 згiдно iз Законом України вiд 02.07.2015р. N 577-VIII)

Роздiл III
ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЗВЕРНЕННЯ ГРОМАДЯН

     Стаття 24. Вiдповiдальнiсть посадових осiб за порушення законодавства про звернення громадян

     Особи, виннi у порушеннi цього Закону, несуть цивiльну, адмiнiстративну або кримiнальну вiдповiдальнiсть, передбачену законодавством України.

     Стаття 25. Вiдшкодування збиткiв громадянину у зв'язку з порушенням вимог цього Закону при розглядi його скарги

     У разi задоволення скарги орган або посадова особа, якi прийняли неправомiрне рiшення щодо звернення громадянина, вiдшкодовують йому завданi матерiальнi збитки, пов'язанi з поданням i розглядом скарги, обгрунтованi витрати, понесенi у зв'язку з виїздом для розгляду скарги на вимогу вiдповiдного органу, i втрачений за цей час заробiток. Спори про стягнення витрат розглядаються в судовому порядку.

     Громадянину на його вимогу i в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути вiдшкодованi моральнi збитки, завданi неправомiрними дiями або рiшеннями органу чи посадової особи при розглядi скарги. Розмiр вiдшкодування моральних (немайнових) збиткiв у грошовому виразi визначається судом.

     Стаття 26. Вiдповiдальнiсть громадян за подання звернень протиправного характеру

     Подання громадянином звернення, яке мiстить наклеп i образи, дискредитацiю органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування, об'єднань громадян та їхнiх посадових осiб, керiвникiв та iнших посадових осiб пiдприємств, установ i органiзацiй незалежно вiд форм власностi, заклики до розпалювання нацiональної, расової, релiгiйної ворожнечi та iнших дiй, тягне за собою вiдповiдальнiсть, передбачену чинним законодавством.

     Стаття 27. Вiдшкодування витрат по перевiрцi звернень, якi мiстять завiдомо неправдивi вiдомостi

     Витрати, зробленi органом державної влади, мiсцевого самоврядування, пiдприємством, установою, органiзацiєю незалежно вiд форм власностi, об'єднанням громадян, засобами масової iнформацiї у зв'язку з перевiркою звернень, якi мiстять завiдомо неправдивi вiдомостi, можуть бути стягнутi з громадянина за рiшенням суду.

     Стаття 28. Контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян

     Контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян вiдповiдно до своїх повноважень здiйснюють Верховна Рада України, народнi депутати України, Президент України, Кабiнет Мiнiстрiв України, Уповноважений з прав людини Верховної Ради України, Верховна Рада Автономної Республiки Крим, обласнi, Київська та Севастопольська мiськi, районнi, районнi в мiстах Києвi та Севастополi державнi адмiнiстрацiї, сiльськi, селищнi, мiськi ради та їх виконавчi комiтети, депутати мiсцевих рад, а також мiнiстерства, iншi центральнi органи виконавчої влади щодо пiдпорядкованих їм пiдприємств, установ та органiзацiй.

     Стаття 29. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 14.10.2014р. N 1697-VII)
 
Президент України
Л.КУЧМА

м. Київ
2 жовтня 1996 року
N 393/96-ВР

Copyright © 2024 НТФ «Интес»
Все права сохранены.