ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про платiжнi системи та переказ коштiв в Українi

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 5 червня 2003 року N 906-IV,
вiд 6 жовтня 2004 року N 2056-IV,
вiд 31 травня 2005 року N 2599-IV,
вiд 27 квiтня 2007 року N 997-V,
вiд 5 жовтня 2010 року N 2584-VI
(змiни, внесенi Законом України вiд 5 жовтня 2010 року N 2584-VI,
дiють до 30 листопада 2012 року),
вiд 4 листопада 2010 року N 2677-VI,
вiд 7 липня 2011 року N 3610-VI,
вiд 6 липня 2012 року N 5178-VI
(враховуючи змiни, внесенi Законом України
вiд 6 грудня 2012 року N 5518-VI)
вiд 18 вересня 2012 року N 5284-VI,
вiд 6 грудня 2012 року N 5518-VI,
вiд 4 липня 2013 року N 406-VII,
вiд 27 березня 2014 року N 1170-VII,
вiд 1 липня 2015 року N 569-VIII,
вiд 2 червня 2016 року N 1404-VIII,
вiд 6 жовтня 2016 року N 1664-VIII,
вiд 23 березня 2017 року N 1983-VIII,
iд 15 травня 2018 року N 2418-VIII,
вiд 21 червня 2018 року N 2473-VIII,
вiд 3 липня 2018 року N 2478-VIII,
вiд 14 сiчня 2020 року N 440-IX,
вiд 17 червня 2020 року N 720-IX,
вiд 19 червня 2020 року N 738-IX,
вiд 16 грудня 2020 року N 1089-IX,
вiд 16 грудня 2021 року N 1971-IX

(У назвi i текстi Закону слово "грошi" в усiх вiдмiнках замiнено словом "кошти" у вiдповiдному вiдмiнку згiдно iз Законом України вiд 6 жовтня 2004 року N 2056-IV)

(У текстi Закону слова "Державної комiсiї з регулювання ринкiв фiнансових послуг України" замiнено словами "нацiональної комiсiї, що здiйснює державне регулювання у сферi ринкiв фiнансових послуг" згiдно iз Законом України вiд 7 липня 2011 року N 3610-VI)

(У текстi Закону слова "член", "спецiальний платiжний засiб", "нацiональна валюта", "небанкiвська платiжна система" в усiх вiдмiнках i числах замiнено вiдповiдно словами "учасник", "електронний платiжний засiб", "гривня", "платiжна система" у вiдповiдному вiдмiнку i числi згiдно iз Законом України вiд 18 вересня 2012 року N 5284-VI)

(У текстi Закону передбачено замiну слiв "Державна комiсiя з регулювання ринкiв фiнансових послуг України" в усiх вiдмiнках i числах на вiдповiдно слова "Нацiональна комiсiя, що здiйснює державне регулювання у сферi ринкiв фiнансових послуг" у вiдповiдному вiдмiнку i числi згiдно iз Законом України вiд 18 вересня 2012 року N 5284-VI)

     Цей Закон визначає загальнi засади функцiонування платiжних систем i систем розрахункiв (далi - платiжнi системи) в Українi, поняття та загальний порядок проведення переказу коштiв у межах України, встановлює вiдповiдальнiсть суб'єктiв переказу, а також визначає загальний порядок здiйснення нагляду (оверсайта) за платiжними системами.

(преамбула у редакцiї Закону України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

Роздiл I. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Визначення термiнiв та понять

     У цьому Законi наведенi нижче термiни та поняття вживаються в такому значеннi:

     1.1) банк-кореспондент - банк, що на пiдставi договору та в порядку, встановленому Нацiональним банком України, вiдкриває в iншому банку кореспондентський рахунок;

     1.2) банкiвський автомат самообслуговування (банкiвський автомат) - програмно-технiчний комплекс, що надає можливiсть держателю електронного платiжного засобу здiйснити самообслуговування за операцiями одержання коштiв у готiвковiй формi, внесення їх для зарахування на вiдповiднi рахунки, одержання iнформацiї щодо стану рахункiв, а також виконати iншi операцiї згiдно з функцiональними можливостями цього комплексу;

     1.3) дата валютування - зазначена платником у розрахунковому документi або в документi на переказ готiвки дата, починаючи з якої кошти, переказанi платником отримувачу, переходять у власнiсть отримувача. До настання дати валютування сума переказу облiковується в обслуговуючих отримувача банку або в установi - учасникiв платiжної системи.

     Порядок застосування дати валютування для банкiв установлюється нормативно-правовими актами Нацiонального банку України.

(абзац другий пункту 1.3 статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

     Порядок застосування дати валютування в платiжнiй системi визначається правилами платiжної системи вiдповiдно до вимог цього Закону;

     1.4) держатель електронного платiжного засобу - фiзична особа, яка на законних пiдставах використовує електронний платiжний засiб для iнiцiювання переказу коштiв з вiдповiдного рахунку в банку або здiйснює iншi операцiї iз застосуванням зазначеного електронного платiжного засобу;

     1.5) документ за операцiєю iз застосуванням електронних платiжних засобiв - документ, що пiдтверджує виконання операцiї iз використанням електронного платiжного засобу, на пiдставi якого формуються вiдповiднi документи на переказ чи зараховуються кошти на рахунки;

     1.6) документ на переказ - електронний або паперовий документ, що використовується суб'єктами переказу, їх клiєнтами, клiринговими, еквайринговими установами або iншими установами - учасниками платiжної системи для передачi доручень на переказ коштiв;

(пункт 1.6 статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

     1.7) документ на переказ готiвки - документ на переказ, що використовується для iнiцiювання переказу коштiв, поданих разом з цим документом у готiвковiй формi;

(пункт 1.7 статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.10.2004р. N 2056-IV)

     1.8) еквайрингова установа (еквайр) - юридична особа, яка здiйснює еквайринг;

     1.9) еквайринг - послуга технологiчного, iнформацiйного обслуговування розрахункiв за операцiями, що здiйснюються з використанням електронних платiжних засобiв у платiжнiй системi;

(пункт 1.9 статтi 1 у редакцiї Законiв України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI, вiд 06.12.2012р. N 5518-VI)

     1.10) пункт 1.10 статтi 1 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 06.10.2004р. N 2056-IV)

     1.11) пункт 1.11 статтi 1 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 06.10.2004р. N 2056-IV)

     1.12) емiсiя електронних платiжних засобiв (далi - емiсiя) - проведення операцiй з випуску електронних платiжних засобiв певної платiжної системи;

     1.13) емiтент електронних платiжних засобiв (далi - емiтент) - банк, що є учасником платiжної системи та здiйснює емiсiю електронних платiжних засобiв;

(пункт 1.13 статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

     1.14) електронний платiжний засiб - платiжний iнструмент, який надає його держателю можливiсть за допомогою платiжного пристрою отримати iнформацiю про належнi держателю кошти та iнiцiювати їх переказ;

(пункт 1.14 статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

     1.15) iнiцiатор - особа, яка на законних пiдставах iнiцiює переказ коштiв шляхом формування та/або подання вiдповiдного документа на переказ або використання електронного платiжного засобу;

(пункт 1.15 статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

     1.16) клiринг - механiзм, що включає збирання, сортування, реконсиляцiю та проведення взаємозалiку зустрiчних вимог учасникiв платiжної системи, а також обчислення за кожним iз них сумарного сальдо за визначений перiод часу мiж загальними обсягами вимог та зобов'язань;

     1.17) клiрингова вимога - документ на переказ, сформований клiринговою установою за результатами клiрингу, на пiдставi якого, шляхом списання/зарахування коштiв на рахунки учасникiв платiжної системи, вiдкритих у розрахунковому банку цiєї платiжної системи, проводяться взаєморозрахунки мiж ними;

     1.18) клiрингова установа - юридична особа, що за результатами проведеного нею клiрингу формує клiринговi вимоги та надає iнформацiйнi послуги;

(пункт 1.18 статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.10.2004р. N 2056-IV)

     1.18¹) користувач платiжної системи (далi - користувач) - юридична або фiзична особа, якiй надається послуга платiжної системи щодо виконання переказу коштiв учасником платiжної системи;

(статтю 1 доповнено пунктом 1.181 згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

     1.18²) маршрутизацiя - обмiн даними при виконаннi операцiй, у тому числi щодо переказу коштiв, мiж учасниками платiжної системи;

(статтю 1 доповнено пунктом 1.182 згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

     1.19) мiжбанкiвський розрахунковий документ - документ на переказ, сформований банком на пiдставi розрахункових документiв банку, клiєнтiв та документiв на переказ готiвки або виконавчого документа;

(пункт 1.19 статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 06.10.2004р. N 2056-IV)

     1.19¹) меморiальний ордер - розрахунковий документ, який складається за iнiцiативою банку для оформлення операцiй щодо списання коштiв з рахунка платника i внутрiшньобанкiвських операцiй вiдповiдно до цього Закону та нормативно-правових актiв Нацiонального банку України;

(статтю 1 доповнено пунктом 1.191 згiдно iз Законом України вiд 06.10.2004р. N 2056-IV)

     1.19²) монiторинг - дiяльнiсть емiтента/еквайра щодо контролю за операцiями, якi здiйснюються iз застосуванням електронних платiжних засобiв, з метою виявлення та запобiгання помилковим та неналежним переказам. За дорученням емiтента/еквайра монiторинг за умови дотримання вимог щодо збереження конфiденцiйностi iнформацiї може проводити юридична особа, що надає емiтенту/еквайру послуги з оброблення даних (послуги процесингу);

(статтю 1 доповнено пунктом 1.192 згiдно iз Законом України вiд 06.10.2004р. N 2056-IV, пункт 1.192 статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

     1.19³) мобiльний платiжний iнструмент - електронний платiжний засiб, реалiзований в апаратно-програмному середовищi мобiльного телефону або iншого бездротового пристрою користувача;

(статтю 1 доповнено пунктом 1.193 згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

     1.20) неплатоспроможнiсть - нездатнiсть учасника платiжної системи в строк, встановлений договором або визначений законодавством України, в повному обсязi виконати свої зобов'язання щодо переказу коштiв;

     1.20¹) оператор послуг платiжної iнфраструктури - клiрингова установа, процесингова установа та iншi особи, уповноваженi надавати окремi види послуг в платiжнiй системi або здiйснювати операцiйнi, iнформацiйнi та iншi технологiчнi функцiї щодо переказу коштiв;

(статтю 1 доповнено пунктом 1.201 згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

     1.20²) обтяжувач - обтяжувач за обтяженням, предметом якого є майновi права на грошовi кошти, що знаходяться на банкiвському рахунку;

(статтю 1 доповнено пунктом 1.202 згiдно iз Законом України вiд 23.03.2017р. N 1983-VIII)

     1.21) операцiйний день - частина робочого дня банку або iншої установи - учасника платiжної системи, протягом якої приймаються вiд клiєнтiв документи на переказ i документи на вiдкликання та можна, за наявностi технiчної можливостi, здiйснити їх обробку, передачу та виконання. Тривалiсть операцiйного дня встановлюється банком або iншою установою - учасником платiжної системи самостiйно та закрiплюється в їх внутрiшнiх нормативних актах;

     1.22) операцiйний час - частина операцiйного дня банку або iншої установи - учасника платiжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ i документи на вiдкликання, що мають бути обробленi, переданi та виконанi цим банком протягом цього ж робочого дня. Тривалiсть операцiйного часу встановлюється банком або iншою установою - учасником платiжної системи самостiйно та закрiплюється в їх внутрiшнiх нормативних актах;

     1.23) отримувач - особа, на рахунок якої зараховується сума переказу або яка отримує суму переказу у готiвковiй формi.

     Неналежний отримувач - особа, якiй без законних пiдстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готiвковiй формi;

(абзац другий пункту 1.23 статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 06.10.2004р. N 2056-IV)

     1.24) переказ коштiв (далi - переказ) - рух певної суми коштiв з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачi йому у готiвковiй формi. Iнiцiатор та отримувач можуть бути однiєю i тiєю ж особою.

     Помилковий переказ - рух певної суми коштiв, внаслiдок якого з вини банку або iншого суб'єкта переказу вiдбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цiєї суми у готiвковiй формi.

     Неналежний переказ - рух певної суми коштiв, внаслiдок якого з вини iнiцiатора переказу, який не є платником, вiдбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готiвковiй чи майновiй формi.

(пункт 1.24 статтi 1 доповнено абзацом третiм згiдно iз Законом України вiд 06.10.2004р. N 2056-IV)

     Дiя цього Закону не поширюється на операцiї постачальникiв електронних комунiкацiйних послуг з перерахування коштiв на цiлi благодiйної дiяльностi, зiбраних публiчним збором благодiйних пожертв з використанням у межах здiйснення благодiйного електронно-комунiкацiйного повiдомлення, та збору коштiв на цiлi благодiйної дiяльностi на пiдставi договору, укладеного мiж постачальником електронних комунiкацiйних послуг та неприбутковою органiзацiєю, у тому числi благодiйною органiзацiєю (крiм полiтичних партiй i кредитних спiлок), або територiальною громадою;

(пункт 1.24 статтi 1 доповнено абзацом четвертим згiдно iз Законом України вiд 06.10.2016р. N 1664-VIII, абзац четвертий пункту 1.24 статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 16.12.2021р. N 1971-IX)

     1.25) платiжна вимога - розрахунковий документ, що мiстить вимогу стягувача або при договiрному списаннi обтяжувача чи отримувача до обслуговуючого платника банку здiйснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштiв з рахунку платника на рахунок отримувача;

(пункт 1.25 статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.03.2017р. N 1983-VIII)

     1.26) платiжна вимога-доручення - розрахунковий документ, що мiстить вимогу отримувача безпосередньо до платника сплатити суму коштiв та доручення платника банку, що його обслуговує, здiйснити переказ визначеної платником суми коштiв зi свого рахунка на рахунок отримувача;

     1.27) платiжна картка - електронний платiжний засiб у виглядi емiтованої в установленому законодавством порядку пластикової чи iншого виду картки, що використовується для iнiцiювання переказу коштiв з рахунка платника або з вiдповiдного рахунка банку з метою оплати вартостi товарiв i послуг, перерахування коштiв зi своїх рахункiв на рахунки iнших осiб, отримання коштiв у готiвковiй формi в касах банкiв через банкiвськi автомати, а також здiйснення iнших операцiй, передбачених вiдповiдним договором;

(пункт 1.27 статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.10.2004р. N 2056-IV)

     1.28) платiжна органiзацiя - юридична особа, що визначає правила роботи платiжної системи, а також виконує iншi функцiї щодо забезпечення дiяльностi платiжної системи та несе вiдповiдальнiсть згiдно з цим Законом та договором;

(пункт 1.28 статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

     1.29) платiжна система - платiжна органiзацiя, учасники платiжної системи та сукупнiсть вiдносин, що виникають мiж ними при проведеннi переказу коштiв. Проведення переказу коштiв є обов'язковою функцiєю, що має виконувати платiжна система.

     Внутрiшньодержавна платiжна система - платiжна система, в якiй платiжна органiзацiя є резидентом та яка здiйснює свою дiяльнiсть i забезпечує проведення переказу коштiв виключно в межах України.

     Мiжнародна платiжна система - платiжна система, в якiй платiжна органiзацiя може бути як резидентом, так i нерезидентом i яка здiйснює свою дiяльнiсть на територiї двох i бiльше країн та забезпечує проведення переказу коштiв у межах цiєї платiжної системи, у тому числi з однiєї країни в iншу;

(абзац третiй пункту 1.29 статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 06.10.2004р. N 2056-IV)

     1.30) платiжне доручення - розрахунковий документ, який мiстить доручення платника банку, здiйснити переказ визначеної в ньому суми коштiв зi свого рахунка на рахунок отримувача;

(пункт 1.30 статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

     1.31) платiжний iнструмент - засiб певної форми на паперовому, електронному чи iншому носiї iнформацiї, який використовується для iнiцiювання переказiв. До платiжних iнструментiв належать документи на переказ та електроннi платiжнi засоби;

(пункт 1.31 статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

     1.32) платник - особа, з рахунка якої iнiцiюється переказ коштiв або яка iнiцiює переказ шляхом подання/формування документа на переказ готiвки разом iз вiдповiдною сумою коштiв.

(абзац перший пункту 1.32 статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

     Неналежний платник - особа, з рахунка якої помилково або неправомiрно переказана сума коштiв;

(абзац другий пункту 1.32 статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 06.10.2004р. N 2056-IV)

     1.32¹) платiжний термiнал - електронний пристрiй, призначений для iнiцiювання переказу з рахунка, у тому числi видачi готiвки, отримання довiдкової iнформацiї i друкування документа за операцiєю iз застосуванням електронного платiжного засобу;

(статтю 1 доповнено пунктом 1.321 згiдно iз Законом України вiд 06.10.2004р. N 2056-IV)

     1.32²) платiжний пристрiй - технiчний пристрiй (банкiвський автомат, платiжний термiнал, програмно-технiчний комплекс самообслуговування тощо), який дає змогу користувачевi здiйснити операцiї з iнiцiювання переказу коштiв, а також виконати iншi операцiї згiдно з функцiональними можливостями цього пристрою;

(статтю 1 доповнено пунктом 1.322 згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

     Програмно-технiчний комплекс самообслуговування - пристрiй, що дає змогу користувачевi здiйснювати операцiї з iнiцiювання переказу коштiв, а також виконувати iншi операцiї вiдповiдно до функцiональних можливостей цього пристрою без безпосередньої участi оператора (касира);

(пункт 1.322 статтi 1 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 01.07.2015р. N 569-VIII)

     1.32³) процесинг - дiяльнiсть, яка включає виконання за операцiями з платiжними iнструментами авторизацiї, монiторингу, збору, оброблення та зберiгання iнформацiї, а також надання обробленої iнформацiї учасникам розрахункiв i розрахунковому банку для проведення взаєморозрахункiв у платiжнiй системi;

(статтю 1 доповнено пунктом 1.323 згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

     1.33) реконсиляцiя - процедура контролю, яка полягає в iдентифiкацiї та перевiрцi виконання кожного переказу за допомогою щонайменше трьох показникiв, визначених платiжною системою;

     1.33¹) процесингова установа - юридична особа, що здiйснює процесинг;

(статтю 1 доповнено пунктом 1.331 згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

     1.34) розрахунковий банк - уповноважений платiжною органiзацiєю вiдповiдної платiжної системи банк, що вiдкриває рахунки учасникам платiжної системи та бере участь у проведеннi взаєморозрахункiв мiж ними.

     Абзац другий пункту 1.34 статтi 1 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 06.10.2004р. N 2056-IV)

     1.35) розрахунковий документ - документ на переказ коштiв, що використовується для iнiцiювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача;

     1.36) розрахунковий чек - паперовий розрахунковий документ, що мiстить нiчим не обумовлене розпорядження платника банку, що його обслуговує, провести переказ суми коштiв на користь визначеного в ньому отримувача;

     1.37) розрахунково-касове обслуговування - послуги, що надаються банком клiєнту на пiдставi вiдповiдного договору, у тому числi у виглядi електронного документа, укладеного мiж ними, якi пов'язанi iз переказом коштiв з рахунка (на рахунок) цього клiєнта, видачею йому коштiв у готiвковiй формi, а також здiйсненням iнших операцiй, передбачених договорами;

(пункт 1.37 статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.07.2018р. N 2478-VIII)

     1.37¹) система розрахункiв - платiжна органiзацiя, учасники системи розрахункiв та взаємовiдносини, що виникають мiж ними щодо здiйснення розрахункiв за валютнi цiнностi та фiнансовi iнструменти;

(статтю 1 доповнено пунктом 1.371 згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

     1.38) списання договiрне - списання банком з рахунка клiєнта коштiв без подання клiєнтом платiжного доручення, що здiйснюється банком у порядку, передбаченому в договорi, укладеному мiж ним i клiєнтом, або згiдно з умовами обтяження, предметом якого є майновi права на грошовi кошти, що знаходяться на банкiвському рахунку;

(пункт 1.38 статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 06.10.2004р. N 2056-IV, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.03.2017р. N 1983-VIII)

     1.39) списання примусове - списання коштiв, що здiйснюється стягувачем без згоди платника на пiдставi встановлених законом виконавчих документiв у випадках, передбачених законом;

     1.40) стягувач - особа, яка може бути iнiцiатором переказу коштiв з рахунка платника на пiдставi виконавчих документiв, визначених законом.

     Неналежний стягувач - особа, що не має визначених цим Законом пiдстав на iнiцiювання переказу коштiв з рахунка платника;

     1.41) сума переказу - кошти, вiдповiдна сума яких внаслiдок переказу має бути зарахована на рахунок отримувача або видана йому у готiвковiй формi;

     1.42) торговець - суб'єкт пiдприємницької дiяльностi, який, вiдповiдно до договору з еквайром або платiжною органiзацiєю, приймає до обслуговування платiжнi iнструменти з метою проведення оплати вартостi товарiв чи послуг (включаючи послуги з видачi коштiв у готiвковiй формi);

     1.43) учасник/член платiжної системи (далi - учасник платiжної системи) - юридична особа, що на пiдставi договору з платiжною органiзацiєю платiжної системи надає послуги користувачам платiжної системи щодо проведення переказу коштiв за допомогою цiєї системи та вiдповiдно до законодавства України має право надавати такi послуги;

(пункт 1.43 статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

     1.44) пункт 1.44 статтi 1 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

     1.45) пункт 1.45 статтi 1 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 06.10.2004р. N 2056-IV)

     1.45) мiжнароднi стандарти нагляду (оверсайту) платiжних систем - документи, прийнятi Комiтетом з платiжних i розрахункових систем Банку мiжнародних розрахункiв та Технiчним комiтетом Мiжнародної органiзацiї комiсiй з цiнних паперiв, що визначають стандарти нагляду (оверсайту) платiжних систем та систем розрахункiв;

(статтю 1 доповнено новим пунктом 1.45 згiдно iз Законом України вiд 06.07.2012р. N 5178-VI, пункт 1.45 статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.12.2012р. N 5518-VI)

     1.46) нагляд (оверсайт) платiжних систем - дiяльнiсть Нацiонального банку України з метою забезпечення безперервного, надiйного та ефективного функцiонування платiжних систем, яка включає:

(абзац перший пункту 1.46 статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.12.2012р. N 5518-VI)

     монiторинг платiжних систем;

     оцiнювання їх на вiдповiднiсть вимогам законодавства України та мiжнародним стандартам нагляду (оверсайту) платiжних систем;

(абзац третiй пункту 1.46 статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.12.2012р. N 5518-VI)

     у разi необхiдностi надання вказiвок та рекомендацiй щодо удосконалення дiяльностi вiдповiдних систем та застосування заходiв впливу.

(статтю 1 доповнено пунктом 1.46 згiдно iз Законом України вiд 06.07.2012р. N 5178-VI)

     Стаття 2. Законодавство про платiжнi системи та переказ коштiв

     2.1. Загальнi засади функцiонування платiжних систем в Українi, вiдносини у сферi переказу коштiв регулюються Конституцiєю України, законами України "Про Нацiональний банк України", "Про банки i банкiвську дiяльнiсть", "Про поштовий зв'язок", цим Законом, iншими актами законодавства України та нормативно-правовими актами Нацiонального банку України, а також Унiфiкованими правилами та звичаями для документарних акредитивiв Мiжнародної торгової палати, Унiфiкованими правилами з iнкасо Мiжнародної торгової палати, Унiфiкованими правилами по договiрних гарантiях Мiжнародної торгової палати та iншими мiжнародно-правовими актами з питань переказу коштiв.

(стаття 2 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 31.05.2005р. N 2599-IV)

     Стаття 3. Кошти в Українi

     3.1. Кошти iснують у готiвковiй формi (формi грошових знакiв) або у безготiвковiй формi (формi записiв на рахунках у банках).

     3.2. Грошовi знаки випускаються у формi банкнот i монет, що мають зазначену на них номiнальну вартiсть.

     3.3. Гривня як грошова одиниця України (гривня) є єдиним законним платiжним засобом в Українi, приймається усiма фiзичними i юридичними особами без будь-яких обмежень на всiй територiї України для проведення переказiв та розрахункiв.

(пункт 3.3 статтi 3 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

     Стаття 4. Форми та види розрахункiв, що застосовуються при проведеннi переказу

     4.1. Для проведення переказу можуть використовуватися кошти як у готiвковiй, так i в безготiвковiй формi.

     Види безготiвкових розрахункiв визначаються законами та прийнятими на їх основi нормативно-правовими актами Нацiонального банку України.

(стаття 4 у редакцiї Закону України вiд 06.10.2004р. N 2056-IV)

     Стаття 5. Суб'єкти переказу коштiв

     5.1. Суб'єктами правових вiдносин, що виникають при здiйсненнi переказу коштiв, є учасники, користувачi (платники, отримувачi) платiжних систем.

(пункт 5.1 статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

     5.2. Вiдносини мiж суб'єктами переказу регулюються на пiдставi договорiв, укладених мiж ними з урахуванням вимог законодавства України.

     Стаття 6. Порядок вiдкриття банками рахункiв своїм клiєнтам

     6.1. Банки мають право вiдкривати рахунки резидентам України (юридичним особам, їх вiдокремленим пiдроздiлам, фiзичним особам), нерезидентам України (юридичним особам, представництвам юридичних осiб в Українi, iнвестицiйним фондам та компанiям з управлiння активами, що дiють вiд iменi таких iнвестицiйних фондiв, фiзичним особам).

(абзац перший пункту 6.1 статтi 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 15.05.2018р. N 2418-VIII, вiд 21.06.2018р. N 2473-VIII)

     На перiод пiдготовки та проведення фiнальної частини чемпiонату Європи 2012 року з футболу в Українi банки мають право до 30 листопада 2012 року вiдкривати поточнi рахунки УЄФА.

(пункт 6.1 статтi 6 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 05.10.2010р. N 2584-VI, змiни, внесенi Законом України вiд 05.10.2010р. N 2584-VI, дiють до 30 листопада 2012 року)

     6.2. Особи, визначенi в пунктi 6.1 цiєї статтi, мають право вiдкривати рахунки в будь-яких банках України вiдповiдно до власного вибору для забезпечення своєї господарської дiяльностi i власних потреб.

(пункт 6.2 статтi 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 27.04.2007р. N 997-V)

     6.3. Порядок вiдкриття банками рахункiв та їх режими визначаються Нацiональним банком України. Умови вiдкриття рахунка та особливостi його функцiонування передбачаються в договорi, що укладається мiж банком i його клiєнтом - власником рахунка.

     6.4. У разi вiдкриття рахунка клiєнтом, щодо якого iснує публiчне обтяження рухомого майна, накладене державним виконавцем, приватним виконавцем, банк зупиняє видатковi операцiї з такого рахунка на суму обтяження та повiдомляє державному виконавцевi, приватному виконавцевi про вiдкриття рахунка. Повiдомлення про вiдкриття рахунка вручається державному виконавцевi, приватному виконавцевi власником рахунка, який зобов'язаний подати до банку документи, що пiдтверджують отримання державним виконавцем, приватним виконавцем повiдомлення.

(статтю 6 доповнено пунктом 6.4 згiдно iз Законом України вiд 04.11.2010р. N 2677-VI, пункт 6.4 статтi 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.06.2016р. N 1404-VIII, змiни, внесенi Законом України вiд 02.06.2016р. N 1404-VIII, в частинi положень, що стосуються дiяльностi приватних виконавцiв, вводяться в дiю з 05.01.2017р.)

     6.5. Державний виконавець, приватний виконавець вирiшує питання щодо необхiдностi накладення арешту на кошти боржника, що зберiгаються на вiдкритому рахунку, та у семиденний строк з моменту надходження повiдомлення iнформує банк про прийняте рiшення.

(статтю 6 доповнено пунктом 6.5 згiдно iз Законом України вiд 04.11.2010р. N 2677-VI, пункт 6.5 статтi 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.06.2016р. N 1404-VIII, змiни, внесенi Законом України вiд 02.06.2016р. N 1404-VIII, в частинi положень, що стосуються дiяльностi приватних виконавцiв, вводяться в дiю з 05.01.2017р.)

     6.6. Вiдновлення видаткових операцiй на рахунках такого клiєнта здiйснюється у разi, якщо державний виконавець, приватний виконавець не повiдомив про прийняте рiшення у встановлений строк, перебiг якого починається з дати, зазначеної у вiдмiтцi про отримання державним виконавцем, приватним виконавцем повiдомлення.

(статтю 6 доповнено пунктом 6.6 згiдно iз Законом України вiд 04.11.2010р. N 2677-VI, пункт 6.6 статтi 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.06.2016р. N 1404-VIII, змiни, внесенi Законом України вiд 02.06.2016р. N 1404-VIII, в частинi положень, що стосуються дiяльностi приватних виконавцiв, вводяться в дiю з 05.01.2017р.)

     Стаття 7. Види рахункiв, що можуть вiдкриватися банками або iншими установами - учасниками платiжної системи своїм клiєнтам

     7.1. Банки мають право вiдкривати своїм клiєнтам вкладнi (депозитнi), поточнi рахунки, рахунки умовного зберiгання (ескроу) та кореспондентськi рахунки.

(абзац перший пункту 7.1 статтi 7 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.03.2017р. N 1983-VIII)

     7.1.1. Вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що вiдкривається банком клiєнту на договiрнiй основi для зберiгання коштiв, що передаються клiєнтом банку в управлiння на встановлений строк та пiд визначений процент (дохiд) вiдповiдно до умов договору.

     7.1.2. Поточний рахунок - рахунок, що вiдкривається банком клiєнту на договiрнiй основi для зберiгання коштiв i здiйснення розрахунково-касових операцiй за допомогою платiжних iнструментiв вiдповiдно до умов договору та вимог законодавства України.

     7.1.2¹. Рахунок умовного зберiгання (ескроу) - рахунок, що вiдкривається банком клiєнту на договiрнiй основi для зарахування на рахунок коштiв та перерахування їх особi (особам), вказанiй (вказаним) клiєнтом (бенефiцiару або бенефiцiарам), а в разi надання бенефiцiаром письмової вказiвки банку - особi (особам), вказанiй (вказаним) бенефiцiаром, якщо це передбачено вiдповiдним договором, або повернення таких коштiв клiєнту за настання пiдстав, передбачених договором.

(пункт 7.1 статтi 7 доповнено пiдпунктом 7.1.21 згiдно iз Законом України вiд 23.03.2017р. N 1983-VIII, пiдпункт 7.1.21 пункту 7.1 статтi 7 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.06.2020р. N 738-IX)

     7.1.3. Кореспондентський рахунок - рахунок, що вiдкривається одним банком iншому банку для здiйснення мiжбанкiвських переказiв.

     Вiдкриття кореспондентських рахункiв здiйснюється шляхом встановлення мiж банками кореспондентських вiдносин у порядку, що визначається Нацiональним банком України, та на пiдставi вiдповiдного договору.

     7.1.4. Особливостi режимiв функцiонування вкладних (депозитних), поточних рахункiв, рахункiв умовного зберiгання (ескроу) та кореспондентських рахункiв визначаються нормативно-правовими актами Нацiонального банку України та договорами, що укладаються клiєнтами та обслуговуючими їх банками.

(пiдпункт 7.1.4 пункту 7.1 статтi 7 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.03.2017р. N 1983-VIII)

     7.1.5. Зарахування коштiв на рахунок клiєнта здiйснюється як шляхом внесення їх у готiвковiй формi, так i шляхом переказу коштiв у безготiвковiй формi з iнших рахункiв.

     7.2. Установа - учасник платiжної системи може вiдкривати рахунки учасникам платiжної системи вiдповiдно до правил цiєї платiжної системи, погоджених з Нацiональним банком України.

	(пункт 7.2 статтi 7 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.12.2012р. N 5518-VI)
	(стаття 7 у редакцiї Закону України вiд 05.06.2003р. N 906-IV)

     Стаття 8. Строки проведення переказу

     8.1. Банк зобов'язаний виконати доручення клiєнта, що мiститься в розрахунковому документi, який надiйшов протягом операцiйного часу банку, в день його надходження.

     У разi надходження розрахункового документа клiєнта до обслуговуючого банку пiсля закiнчення операцiйного часу банк зобов'язаний виконати доручення клiєнта, що мiститься в цьому розрахунковому документi, не пiзнiше наступного робочого дня.

     Банки та їх клiєнти мають право передбачати в договорах iншi, нiж встановленi в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клiєнтiв.

     8.2. Банк зобов'язаний виконати доручення клiєнта, яке мiститься в документi на переказ готiвки, протягом операцiйного часу в день надходження цього документа до банку.

     Банки та їх клiєнти мають право обумовлювати в договорах iншi, нiж встановленi в цьому пунктi, строки переказу готiвки.

     8.3. За порушення строкiв, встановлених пунктами 8.1 та 8.2 цiєї статтi, банк, що обслуговує платника, несе вiдповiдальнiсть, передбачену цим Законом.

     8.4. Мiжбанкiвський переказ виконується в строк до трьох операцiйних днiв.

     Внутрiшньобанкiвський переказ виконується в строк, встановлений внутрiшнiми нормативними актами банку, але не може перевищувати двох операцiйних днiв.

     8.5. Строки проведення переказу за допомогою платiжних iнструментiв, крiм встановлених пунктами 8.1 - 8.4 цiєї статтi, визначаються правилами платiжної системи та договорами, що укладаються мiж учасниками та користувачами платiжної системи. Строк виконання мiжбанкiвського переказу, що здiйснюється на пiдставi клiрингових вимог, не може перевищувати строк, установлений пунктом 8.4 цiєї статтi.

(пункт 8.5 статтi 8 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

     8.6. Учасники платiжної системи мають забезпечити пересилання паперових документiв на переказ у межах України у строк до семи робочих днiв, а у межах однiєї областi - до трьох робочих днiв.

Роздiл II. ПЛАТIЖНI СИСТЕМИ

     Стаття 9. Загальнi засади функцiонування платiжних систем в Українi

     9.1. Переказ в Українi може здiйснюватися за допомогою внутрiшньодержавних та мiжнародних платiжних систем.

     Абзац другий пункту 9.1 статтi 9 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 06.12.2012р. N 5518-VI)

     9.2. Платiжна система (крiм внутрiшньобанкiвської платiжної системи) дiє вiдповiдно до правил, установлених платiжною органiзацiєю вiдповiдної платiжної системи.

     Внутрiшньобанкiвська платiжна система дiє вiдповiдно до внутрiшнiх документiв банку.

     Дiяльнiсть платiжної системи має вiдповiдати вимогам законодавства України.

     9.2.1. Правила платiжної системи мають установлювати органiзацiйну структуру платiжної системи, умови участi, порядок вступу та виходу iз системи, управлiння ризиками, порядок iнiцiювання та здiйснення переказу i взаєморозрахункiв за цим переказом у системi, порядок вирiшення спорiв учасникiв мiж собою та мiж учасниками i користувачами, систему захисту iнформацiї, порядок проведення реконсиляцiї.

     9.2.2. Правила платiжної системи, а також договори, що укладаються платiжною органiзацiєю платiжної системи з учасниками цiєї системи, мають передбачати порядок врегулювання випадкiв нездатностi виконання учасниками платiжної системи своїх зобов'язань.

     9.3. Нацiональний банк України веде Реєстр платiжних систем, систем розрахункiв, учасникiв цих систем та операторiв послуг платiжної iнфраструктури (далi - Реєстр). Платiжнi органiзацiї платiжних систем, учасники платiжних систем та оператори послуг платiжної iнфраструктури мають право здiйснювати дiяльнiсть в Українi виключно пiсля їх реєстрацiї шляхом внесення вiдомостей про них до Реєстру.

     Нацiональний банк України здiйснює внесення до Реєстру вiдомостей щодо:

     внутрiшньодержавної платiжної системи та мiжнародної платiжної системи, платiжною органiзацiєю якої є резидент, пiсля узгодження правил цiєї платiжної системи;

     мiжнародної платiжної системи, платiжною органiзацiєю якої є нерезидент, пiсля узгодження умов та порядку дiяльностi цiєї платiжної системи в Українi;

     внутрiшньобанкiвської платiжної системи пiсля отримання повiдомлення банку про початок дiяльностi цiєї системи;

     учасника внутрiшньодержавної платiжної системи та мiжнародної платiжної системи, платiжною органiзацiєю якої є резидент, пiсля отримання повiдомлення платiжної органiзацiї про укладений з цим учасником договiр;

     учасника мiжнародної платiжної системи, платiжною органiзацiєю якої є нерезидент, пiсля реєстрацiї договору про участь у мiжнароднiй платiжнiй системi;

     оператора послуг платiжної iнфраструктури пiсля узгодження умов та порядку його дiяльностi.

     Нацiональний банк України здiйснює внесення вiдомостей до Реєстру щодо платiжної системи, учасника платiжної системи та оператора послуг платiжної iнфраструктури в порядку, встановленому нормативно-правовими актами Нацiонального банку України.

     9.4. Банки, якi уклали договори з платiжними органiзацiями платiжних систем, зобов'язанi надавати користувачам незалежно вiд їх мiсцезнаходження/мiсця проживання однаковий доступ до отримання послуг банку з переказу та отримання iнформацiйних послуг iз використанням електронних платiжних засобiв, забезпечивши таку можливiсть у всiх вiдокремлених пiдроздiлах банку, в яких здiйснюється обслуговування рахункiв користувачiв.

     9.5. Платiжнi органiзацiї платiжних систем зобов'язанi забезпечувати однаковi умови доступу та користування послугами цих платiжних систем всiм учасникам цих платiжних систем, якi здiйснюють свою дiяльнiсть в Українi.

     9.6. Учасники платiжних систем зобов'язанi забезпечити надання iнформацiї про надання послуг з переказу коштiв для захисту прав споживачiв таких послуг.

     9.7. Учасники платiжних систем сплачують платiжним органiзацiям платiжних систем за послуги, якi надаються ними в Українi, виключно в гривнях.

(стаття 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.10.2004р. N 2056-IV, у редакцiї Закону України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

     Стаття 10. Внутрiшньодержавнi та мiжнароднi платiжнi системи, створенi резидентами

     10.1. Банки та/або небанкiвськi установи-резиденти мають право створювати та бути учасниками внутрiшньодержавних та/або мiжнародних платiжних систем.

     10.2. Нацiональний банк України має право установлювати вимоги до платiжних органiзацiй платiжних систем залежно вiд виду переказiв, якi здiйснюються в платiжнiй системi.

     10.3. Учасниками платiжної системи в Українi мають право бути банк, що має банкiвську лiцензiю Нацiонального банку України, а також небанкiвська фiнансова установа, яка має лiцензiю Нацiонального банку України на переказ коштiв без вiдкриття рахункiв, якi уклали договори з платiжною органiзацiєю вiдповiдної системи.

(стаття 10 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.10.2004р. N 2056-IV, у редакцiї Закону України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

     Стаття 11. Системи електронних платежiв Нацiонального банку України

     11.1. Нацiональний банк України має право створювати системи мiжбанкiвських розрахункiв, системи роздрiбних платежiв та iншi види платiжних систем. Нацiональний банк України забезпечує безперервне, надiйне та ефективне функцiонування i розвиток створених ним платiжних систем.

     11.2. Створенi Нацiональним банком України платiжнi системи є державними платiжними системами.

     11.3. Нацiональний банк України є платiжною органiзацiєю та розрахунковим банком для створених ним платiжних систем.

     Вiдносини мiж платiжною органiзацiєю та учасниками створених Нацiональним банком України платiжних систем регулюються договорами.

     11.4. Для проведення переказiв через систему мiжбанкiвських розрахункiв Нацiонального банку України банки-резиденти, Державна казначейська служба України вiдкривають рахунки в Нацiональному банку України.

(пункт 11.4 статтi 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.06.2020р. N 738-IX)

     11.5. Порядок функцiонування створених Нацiональним банком України платiжних систем, прийняття i виключення з них учасникiв, проведення переказу за їх допомогою та iншi питання, пов'язанi з їх дiяльнiстю, визначаються Нацiональним банком України.

(стаття 11 у редакцiї Закону України вiд 06.07.2012р. N 5178-VI)

     Стаття 12. Мiжнароднi платiжнi системи, створенi нерезидентами

     12.1. Банки, а також небанкiвськi фiнансовi установи, якi мають лiцензiю Нацiонального банку України на переказ коштiв без вiдкриття рахункiв, мають право укладати договори з платiжними органiзацiями мiжнародних платiжних систем, створених нерезидентами, про участь у вiдповiдних системах, якщо цi системи внесенi до Реєстру.

     12.2. Банкам, небанкiвським фiнансовим установам та платiжним органiзацiям створених ними систем забороняється укладати договори про участь у мiжнародних платiжних системах, якi передбачають обмеження прав банкiв, небанкiвських фiнансових установ та їх представникiв брати участь в iнших мiжнародних платiжних системах та заснованих за їх участю органiзацiях.

(стаття 12 у редакцiї Законiв України вiд 06.10.2004р. N 2056-IV, вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

Роздiл III. ПЛАТIЖНI IНСТРУМЕНТИ

     Стаття 13. Порядок застосування платiжних iнструментiв

     13.1. Порядок виконання операцiй iз застосуванням платiжних iнструментiв, у тому числi обмеження щодо цих операцiй, визначаються законами України та нормативно-правовими актами Нацiонального банку України.

     13.2. Порядок iнформування клiєнта про рух коштiв за його рахунком визначається нормативно-правовими актами Нацiонального банку України.

(статтю 13 доповнено пунктом 13.2 згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

     Стаття 14. Електроннi платiжнi засоби

     14.1. Електронний платiжний засiб може iснувати в будь-якiй формi, на будь-якому носiї, що дає змогу зберiгати iнформацiю, необхiдну для iнiцiювання електронного переказу.

     14.2. Емiсiя електронних платiжних засобiв у межах України проводиться виключно банками, що уклали договiр з платiжною органiзацiєю вiдповiдної платiжної системи та отримали її дозвiл на виконання цих операцiй (крiм банкiв, якi здiйснюють емiсiю електронних платiжних засобiв для використання в межах цих банкiв).

     14.3. Порядок проведення емiсiї електронних платiжних засобiв та здiйснення операцiй iз їх використанням, у тому числi обмеження щодо порядку емiсiї та здiйснення операцiй iз їх використанням, визначаються нормативно-правовими актами Нацiонального банку України.

     14.4. Платiжна органiзацiя вiдповiдної платiжної системи визначає вид електронного платiжного засобу (крiм мобiльного платiжного iнструменту, реалiзованого на програмнiй основi), що емiтується банком, тип його носiя iдентифiкацiйних даних (магнiтна смуга, мiкросхема тощо), реквiзити, що наносяться на нього в графiчному виглядi.

     Учасник платiжних систем має право розмiщувати на платiжнiй картцi одночасно двi i бiльше торговельнi марки (знаки для товарiв i послуг) платiжних систем вiдповiдно до договорiв з платiжними органiзацiями всiх платiжних систем, торговельнi марки яких розмiщенi на платiжнiй картцi. Цi договори мають мiстити правила виконання операцiй з використанням платiжної картки.

     Електронний платiжний засiб має мiстити обов'язковi реквiзити, якi дають змогу iдентифiкувати платiжну систему та емiтента.

     Банк-резидент - учасник платiжної системи має право емiтувати електроннi платiжнi засоби, що поряд iз платiжним додатком мають нефiнансовi додатки, якi можуть мiстити iдентифiкацiйнi данi, iнформацiю про пiльги, страхування та iншу iнформацiю про держателя i дають змогу iдентифiкувати їх держателiв та облiковувати виконанi ними операцiї iз застосуванням цих електронних платiжних засобiв у певних системах виплат, надання та облiку послуг, пiльг, знижок тощо.

     14.5. Користувачем електронного платiжного засобу може бути юридична або фiзична особа. Електронний платiжний засiб, за допомогою якого можна iнiцiювати переказ з рахунка користувача, має дозволяти iдентифiкувати користувача.

     14.6. Електронний платiжний засiб має вiдповiдати вимогам щодо захисту iнформацiї, передбаченим цим Законом та нормативно-правовими актами Нацiонального банку України.

     14.7. Банк має право передати електронний платiжний засiб у власнiсть користувача або надати йому в користування в порядку, визначеному договором.

     14.8. Банк та користувач укладають договiр щодо порядку та умов використання електронного платiжного засобу. Банк перед укладенням договору зобов'язаний ознайомити користувача з умовами договору про використання електронного платiжного засобу (далi у цiй статтi - договiр), ознайомити з тарифами на обслуговування електронного платiжного засобу та правилами користування електронним платiжним засобом. Банк зобов'язаний забезпечити викладення цiєї iнформацiї в доступнiй формi й розмiстити її в доступному для користувача мiсцi, а також надати на його вимогу в письмовiй або електроннiй формi.

     14.9. Банк зобов'язаний пiд час видачi електронного платiжного засобу надати користувачевi примiрник договору, правил користування електронним платiжним засобом та тарифiв банку на обслуговування електронного платiжного засобу.

     Нацiональний банк України має право встановлювати обов'язковi умови договору.

     14.10. Банк має право вносити змiни до правил користування електронним платiжним засобом або тарифiв на обслуговування електронного платiжного засобу, повiдомивши про вiдповiднi змiни користувача у спосiб, передбачений договором.

     Банк зобов'язаний надiслати користувачу не пiзнiше нiж за 30 календарних днiв до дати, з якої застосовуватимуться змiни правил користування електронним платiжним засобом або тарифiв на обслуговування електронного платiжного засобу, повiдомлення про такi змiни. Банк у повiдомленнi зобов'язаний зазначити, що користувач має право до дати, з якої застосовуватимуться змiни, розiрвати договiр без сплати додаткової комiсiйної винагороди за його розiрвання. Змiни до правил використання електронного платiжного засобу або тарифiв є погодженими користувачем, якщо до дати, з якої вони застосовуватимуться, користувач не повiдомить банк про розiрвання договору.

     14.11. Банк пiд час використання користувачем електронного платiжного засобу зобов'язаний iнформувати його про випадки пiдвищеного ризику збиткiв для користувача i пов'язанi iз цим обов'язки сторiн, що включають будь-якi обґрунтованi обмеження щодо способiв та мiсць використання.

     14.12. Користувач зобов'язаний використовувати електронний платiжний засiб вiдповiдно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емiтентом, i не допускати використання електронного платiжного засобу особами, якi не мають на це права або повноважень.

     Використання електронного платiжного засобу за довiренiстю не допускається, крiм випадку емiсiї додаткового електронного платiжного засобу для довiреної особи.

     Представник користувача має право отримати електронний платiжний засiб за довiренiстю, що видана користувачем та посвiдчена у встановленому законодавством порядку. У такому разi банк не несе вiдповiдальностi за проведення операцiй з використанням такого електронного платiжного засобу, виданого представнику за довiренiстю.

(пункт 14.12 статтi 14 доповнено абзацом третiм згiдно iз Законом України вiд 03.07.2018р. N 2478-VIII)

     14.13. Право використовувати електронний платiжний засiб може бути призупинене або припинене емiтентом вiдповiдно до умов договору в разi порушення користувачем умов використання електронного платiжного засобу. Призупинення або припинення права користувача використовувати електронний платiжний засiб не припиняє зобов'язань користувача й емiтента, що виникли до часу призупинення або припинення зазначеного права.

     14.14. Банк зобов'язаний у спосiб, передбачений договором:

     повiдомляти користувача про здiйснення операцiй з використанням електронного платiжного засобу;

     забезпечити користувачу можливiсть iнформувати банк про втрату електронного платiжного засобу;

     реєструвати та протягом строку, передбаченого законодавством для зберiгання електронних документiв, зберiгати iнформацiю, що пiдтверджує факт iнформування банком користувача та користувачем банка.

     Пiд час реєстрацiї банком повiдомлення користувача щодо втрати електронного платiжного засобу банк зобов'язаний вiдобразити дату та час повiдомлення.

     У разi невиконання банком обов'язку з iнформування користувача про здiйсненi операцiї з використанням електронного платiжного засобу ризик збиткiв вiд здiйснення таких операцiй несе банк.

     Банк зобов'язаний на вимогу користувача надати iнформацiю про курс купiвлi/продажу/конвертацiї iноземної валюти, який застосовувався пiд час здiйснення операцiї з використанням електронного платiжного засобу.

     14.15. Користувач вiдповiдно до умов договору зобов'язаний надати банку iнформацiю для здiйснення контактiв з ним, а банк зобов'язаний зберiгати цю iнформацiю протягом дiї договору.

     Обов'язок банку щодо повiдомлення користувача про здiйсненi операцiї з використанням електронного платiжного засобу користувача є виконаним:

     у разi iнформування банком користувача про кожну здiйснену операцiю вiдповiдно до контактної iнформацiї, наданої користувачем;

     у разi вiдмови користувача вiд отримання повiдомлень банку про здiйсненi операцiї з використанням електронного платiжного засобу користувача, про що зазначено в договорi.

     14.16. Користувач пiсля виявлення факту втрати електронного платiжного засобу зобов'язаний негайно повiдомити банк у спосiб, передбачений договором. До моменту повiдомлення користувачем банку ризик збиткiв вiд здiйснення операцiй та вiдповiдальнiсть несе користувач, а з часу повiдомлення користувачем банку ризик збиткiв вiд здiйснення операцiй за електронним платiжним засобом користувача несе банк.

     Втратою електронного платiжного засобу є неможливiсть здiйснення держателем контролю (володiння) за електронним платiжним засобом, неправомiрне заволодiння та/або використання електронного платiжного засобу чи його реквiзитiв.

     14.17. Банк зобов'язаний розглядати заяви (повiдомлення) користувача, що стосуються використання електронного платiжного засобу або незавершеного переказу, iнiцiйованого з його допомогою, надати користувачу можливiсть одержувати iнформацiю про хiд розгляду заяви (повiдомлення) i повiдомляти в письмовiй формi про результати розгляду заяви (повiдомлення) у строк, установлений договором, але не бiльше строку, передбаченого законом для розгляду звернень скарг громадян.

     Строки встановлення емiтентом правомiрностi переказу та повернення на рахунок користувача попередньо списаного неналежного переказу встановленi пунктом 37.2 статтi 37 цього Закону.

     14.18. Еквайринг у межах України здiйснюється виключно юридичними особами - резидентами, що уклали вiдповiдний договiр з платiжною органiзацiєю.

     За операцiями з використанням електронних платiжних засобiв, здiйснених резидентами i нерезидентами на територiї України, переказ мiж еквайрами i суб'єктами господарювання здiйснюється виключно в гривнях у порядку, встановленому договором.

     14.19. Суб'єкти господарювання зобов'язанi забезпечувати можливiсть здiйснення держателями електронних платiжних засобiв розрахункiв за проданi товари (наданi послуги) з використанням електронних платiжних засобiв не менше трьох платiжних систем, однiєю з яких є багатоемiтентна платiжна система, платiжною органiзацiєю якої є резидент України.

     Вимоги до суб'єктiв господарювання щодо приймання електронних платiжних засобiв в оплату за проданi ними товари (наданi послуги) визначає Кабiнет Мiнiстрiв України.

     Контроль за дотриманням суб'єктами господарювання вимог щодо здiйснення розрахункiв з використанням електронних платiжних засобiв здiйснює центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну податкову полiтику, а за забезпеченням захисту прав держателiв електронних платiжних засобiв на здiйснення зазначених розрахункiв - спецiально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сферi захисту прав споживачiв.

(абзац третiй пункту 14.19 статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 04.07.2013р. N 406-VII, вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     14.20. Еквайр зобов'язаний ознайомити користувача з розмiром власної комiсiйної винагороди за отримання готiвки через банкiвський автомат безпосередньо перед iнiцiюванням операцiї. Iнформацiя про розмiр комiсiйної винагороди має надаватися користувачу на екранi банкiвського автомата та/або друкуватися на паперових документах за операцiями з використанням електронних платiжних засобiв.

     Користувач пiсля перегляду на екранi банкiвського автомата даних про суму комiсiйної винагороди повинен мати змогу вiдмовитися вiд уже розпочатої операцiї.

     14.21. Банки-резиденти, якi емiтують електроннi платiжнi засоби, мають право укладати договори з iншими суб'єктами господарювання про розповсюдження емiтованих ними електронних платiжних засобiв, крiм емiтованих ними платiжних карток.

     Банки - учасники платiжних систем, якщо це не суперечить правилам вiдповiдної платiжної системи, мають право укладати договори з iншими банками-резидентами, що не є учасниками цих платiжних систем, про видачу останнiми готiвки за електронними платiжними засобами через власнi каси або банкiвськi автомати.

     Платiжнi органiзацiї платiжних систем, створених нерезидентами, у яких функцiї платiжної органiзацiї та емiтента одночасно виконує одна юридична особа, можуть укладати з банками-резидентами договори про розповсюдження серед клiєнтiв таких фiнансових установ електронних платiжних засобiв, емiтованих платiжними органiзацiями цих систем.

     14.22. Маршрутизацiя i клiринг за операцiями, якi здiйсненi в межах України iз застосуванням електронних платiжних засобiв, емiтованих банками-резидентами, здiйснюється в Українi в порядку, визначеному Нацiональним банком України, за винятком операцiй, якi виконуються в межах одного банку.

(статтю 14 доповнено пунктом 14.7 згiдно iз Законом України вiд 06.10.2004р. N 2056-IV, у редакцiї Закону України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

     Стаття 15. Особливостi випуску електронних грошей i здiйснення операцiй з ними

     15.1. Електроннi грошi - одиницi вартостi, якi зберiгаються на електронному пристрої, приймаються як засiб платежу iншими особами, нiж особа, яка їх випускає, i є грошовим зобов'язанням цiєї особи, що виконується в готiвковiй або безготiвковiй формi.

     Випуск електронних грошей може здiйснювати виключно банк. Банк, що здiйснює випуск електронних грошей, бере на себе зобов'язання з їх погашення.

     Випуск електронних грошей здiйснюється шляхом їх надання користувачам або комерцiйним агентам в обмiн на готiвковi або безготiвковi кошти.

     Банк, що здiйснює випуск електронних грошей, зобов'язаний погашати випущенi ним електроннi грошi на вимогу користувача.

     Користувачем електронних грошей може бути суб'єкт господарювання або фiзична особа. Користувач - суб'єкт господарювання має право використовувати електроннi грошi для здiйснення оплати товарiв, робiт та послуг. Користувач - фiзична особа має право використовувати електроннi грошi для здiйснення оплати товарiв, робiт та послуг i переказувати електроннi грошi iншим користувачам - фiзичним особам.

     Користувач - суб'єкт господарювання має право отримувати електроннi грошi та пред'являти їх до погашення лише в обмiн на безготiвковi кошти.

     Користувач - фiзична особа має право отримувати електроннi грошi та пред'являти їх до погашення в обмiн на готiвковi або безготiвковi кошти.

     Суб'єкт господарювання, який приймає електроннi грошi як оплату платежу за товари, роботи, послуги, має право використовувати отриманi електроннi грошi виключно для обмiну на безготiвковi кошти або повертати їх користувачам у разi повернення ними вiдповiдно до Закону України "Про захист прав споживачiв" товарiв, придбаних за електроннi грошi.

     15.2. Банк, що має намiр здiйснювати випуск електронних грошей, зобов'язаний до початку їх випуску узгодити з Нацiональним банком України правила використання електронних грошей у порядку, встановленому нормативно-правовим актом Нацiонального банку України.

     Порядок здiйснення операцiй з електронними грошима та максимальна сума електронних грошей на електронному пристрої, що перебуває в розпорядженнi користувача, визначаються нормативно-правовими актами Нацiонального банку України.

     15.3. Банк має право здiйснювати випуск електронних грошей, номiнованих лише в гривнi, для використання на територiї України.

(абзац перший пункту 15.3 статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.07.2015р. N 569-VIII)

     Банк має право випускати електроннi грошi на суму, яка не перевищує суму отриманих ним грошових коштiв.

     15.4. Комерцiйнi агенти мають право здiйснювати:

     надання електронних грошей користувачам без зобов'язання щодо їх погашення (розповсюдження електронних грошей) (комерцiйний агент з розповсюдження);

     надання користувачам засобiв поповнення електронними грошима електронних пристроїв (комерцiйний агент з поповнення);

     обмiн електронних грошей, випущених однiєю особою, на електроннi грошi iншої особи (обмiн електронних грошей) (агент з обмiнних операцiй);

     приймання електронних грошей в обмiн на готiвковi/безготiвковi гривнi (комерцiйний агент з розрахункiв).

     Комерцiйним агентом з розрахункiв може бути виключно банк i небанкiвська фiнансова установа, що має лiцензiю на переказ коштiв без вiдкриття рахункiв, видану Нацiональним банком України.

     Комерцiйний агент з розрахункiв не має права передавати свої повноваження за агентським договором iншим суб'єктам господарювання.

     Приймання електронних грошей для оплати товарiв, робiт та послуг здiйснюється iншими особами нiж особа, що здiйснює випуск електронних грошей, на пiдставi укладених договорiв з особою, що здiйснює випуск електронних грошей та/або його комерцiйними агентами з розрахункiв.

     Для виконання операцiйних та iнших технологiчних функцiй, якi забезпечують використання електронних грошей, особа, що здiйснює випуск електронних грошей, має право залучати iнших юридичних осiб - резидентiв.

(стаття 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.10.2004р. N 2056-IV, у редакцiї Закону України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

     Стаття 16. Документи на переказ

     16.1. До документiв на переказ вiдносяться розрахунковi документи, документи на переказ готiвки, мiжбанкiвськi розрахунковi документи, клiринговi вимоги та iншi документи, що використовуються в платiжних системах для iнiцiювання переказу.

     Стаття 17. Порядок оформлення документiв при проведеннi переказу

     17.1. Форми розрахункових документiв, документiв на переказ готiвки для банкiв, а також мiжбанкiвських розрахункових документiв установлюються нормативно-правовими актами Нацiонального банку України. Форми документiв на переказ, що використовуються в платiжних системах для iнiцiювання переказу, установлюються правилами платiжних систем. Обов'язковi реквiзити електронних та паперових документiв на переказ, особливостi їх оформлення, оброблення та захисту встановлюються нормативно-правовими актами Нацiонального банку України.

(пункт 17.1 статтi 1 у редакцiї Закону України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

     17.2. Документ на переказ може бути паперовим або електронним. Вимоги до засобiв формування i обробки документiв на переказ визначаються Нацiональним банком України.

     Документи за операцiями iз застосуванням електронних платiжних засобiв та iнших документiв, що використовуються в платiжних системах для iнiцiювання переказу, можуть бути паперовими та електронними. Вимоги до засобiв формування документiв за операцiями iз застосуванням електронних платiжних засобiв визначаються платiжною системою з урахуванням вимог, встановлених Нацiональним банком України.

     Стаття 18. Використання електронного пiдпису в банкiвськiй системi України та суб'єктами переказу коштiв

     18.1. Електронний документ на переказ має однакову юридичну силу з паперовим документом. Електронний пiдпис є обов'язковим реквiзитом електронного документа на переказ.

     18.2. Порядок застосування електронного пiдпису для засвiдчення електронного документа на переказ установлюється нормативно-правовими актами Нацiонального банку України.

(пункт 18.2 статтi 18 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.07.2018р. N 2478-VIII)

     18.3. Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть iнформацiї, що мiститься в реквiзитах електронного документа, несе особа, яка наклала на цей документ електронний пiдпис. В iншому разi вiдповiдальнiсть несе банк або iнша установа - учасник платiжної системи.

(пункт 18.3 статтi 18 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.07.2018р. N 2478-VIII)

     18.4. Електронний документ на переказ, що не засвiдчений електронним пiдписом, не приймається до виконання. Учасник платiжної системи має передбачити пiд час приймання електронних документiв на переказ:

     процедуру перевiрки електронного пiдпису;

     процедуру перевiрки цiлiсностi, достовiрностi та авторства електронного документа на переказ.

     У разi недотримання зазначених вимог банк або iнша установа - учасник платiжної системи несуть вiдповiдальнiсть за шкоду, заподiяну суб'єктам переказу.

(стаття 18 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.10.2004р. N 2056-IV, у редакцiї Закону України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

     Стаття 19. Зберiгання електронних документiв та архiви електронних документiв

     19.1. Порядок i строки зберiгання, а також процедура знищення електронних документiв, що застосовуються при проведеннi переказу, встановлюються Нацiональним банком України. Строки зберiгання цих документiв мають бути не меншими, нiж строки, встановленi для паперових документiв аналогiчного призначення.

     19.2. Електроннi документи зберiгаються на носiях iнформацiї у формi, що дозволяє перевiрити цiлiснiсть, достовiрнiсть та авторство електронних документiв на цих носiях.

(абзац перший пункту 19.2 статтi 19 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

     У разi неможливостi зберiгання електронних документiв протягом часу, встановленого для вiдповiдних паперових документiв, мають бути застосованi заходи щодо дублювання цих електронних документiв на декiлькох носiях iнформацiї та їх перiодичне копiювання.

     Копiювання електронних документiв з метою їх подальшого зберiгання має здiйснюватися згiдно з iснуючим в установах порядком облiку та копiювання документiв. При копiюваннi електронного документа з носiя iнформацiї обов'язково має бути виконана перевiрка цiлiсностi, достовiрностi та авторства даних на цьому носiї.

(абзац третiй пункту 19.2 статтi 19 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

     У разi неможливостi зберiгання електронних документiв iз забезпеченням цiлiсностi даних на носiях iнформацiї протягом строку, встановленого для паперових документiв, електроннi документи повиннi зберiгатися у виглядi завiреної установою паперової копiї.

     19.3. Створення архiвiв електронних документiв, подання електронних документiв до архiвних установ України та їх зберiгання в цих установах здiйснюються в порядку, встановленому законодавством України.

Роздiл IV. IНIЦIЮВАННЯ ПЕРЕКАЗУ

     Стаття 20. Право iнiцiювання переказу

     20.1. Iнiцiатором переказу може бути платник, а також обтяжувач чи отримувач у разi iнiцiювання переказу за допомогою платiжної вимоги при договiрному списаннi та в iнших випадках, передбачених законодавством, i стягувач, що отримує вiдповiдне право виключно на пiдставi визначених законом виконавчих документiв у випадках, передбачених законом.

(пункт 20.1 статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.03.2017р. N 1983-VIII)

     Стаття 21. Iнiцiювання переказу

     21.1. Iнiцiювання переказу проводиться шляхом:

     1) подання iнiцiатором до банку, в якому вiдкрито його рахунок, розрахункового документа;

     2) подання платником до будь-якого банку документа на переказ готiвки i вiдповiдної суми коштiв у готiвковiй формi;

     3) подання iнiцiатором до вiдповiдної установи - учасника платiжної системи документа на переказ, що використовується у вiдповiднiй платiжнiй системi для iнiцiювання переказу;

     4) використання держателем електронного платiжного засобу для оплати вартостi товарiв i послуг або для отримання коштiв у готiвковiй формi;

     5) подання обтяжувачем чи отримувачем платiжної вимоги при договiрному списаннi;

(пiдпункт 5 пункту 21.1 статтi 21 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.03.2017р. N 1983-VIII)

     6) надання клiєнтом банку, що його обслуговує, належним чином оформленого доручення на договiрне списання;

     7) внесення готiвкових коштiв для подальшого переказу за допомогою платiжних пристроїв.

(пункт 21.1 статтi 21 доповнено пiдпунктом 7 згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

     Стаття 22. Iнiцiювання переказу за допомогою розрахункових документiв

     22.1. Iнiцiювання переказу здiйснюється за такими видами розрахункових документiв:

     1) платiжне доручення;

     2) платiжна вимога-доручення;

     3) розрахунковий чек;

     4) платiжна вимога;

     5) меморiальний ордер.

(пункт 22.1 статтi 22 доповнено пiдпунктом 5 згiдно iз Законом України вiд 06.10.2004р. N 2056-IV)

     Нацiональний банк України має право встановлювати iншi види розрахункових документiв.

     22.2. Клiєнт банку має право самостiйно обирати види розрахункового документа (крiм платiжної вимоги), якi визначенi цим Законом, для iнiцiювання переказу.

     Платiжна вимога застосовується у випадках, коли iнiцiатором переказу виступає стягувач або, при договiрному списаннi, обтяжувач чи отримувач.

(абзац другий пункту 22.2 статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.03.2017р. N 1983-VIII)

     22.3. Розрахунковi документи, за винятком платiжної вимоги-доручення, мають подаватися iнiцiатором до банку, що його обслуговує. Платiжна вимога-доручення подається отримувачем коштiв безпосередньо до платника. Доставка платiжної вимоги-доручення до платника може здiйснюватися банком, що обслуговує отримувача коштiв, через банк, що обслуговує платника, а також за допомогою засобiв зв'язку.

     Стягувач має право подавати розрахунковi документи, що iнiцiюють переказ з рахунка банку-резидента, вiдкритого в Нацiональному банку України, безпосередньо до Нацiонального банку України.

     22.4. Пiд час використання розрахункового документа iнiцiювання переказу є завершеним:

     для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника;

     для банку платника - з дати списання коштiв з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разi їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштiв з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разi обслуговування отримувача в iншому банку.

(абзац перший пункту 22.4 статтi 22 замiнено трьома абзацами згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI, у зв'язку з цим абзац другий вважати абзацом четвертим)

     Банки мають забезпечувати фiксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

     22.5. Подання паперових розрахункових документiв до банку має здiйснюватися клiєнтом особисто, якщо iнше не передбачено договором.

     Подання електронних розрахункових документiв може здiйснюватися клiєнтом як особисто на носiях iнформацiї, так i за допомогою наданих йому обслуговуючим банком програмно-технiчних засобiв, якi забезпечують зв'язок з програмно-технiчними засобами цього банку. Програмно-технiчнi засоби з вбудованою в них системою захисту iнформацiї мають вiдповiдати вимогам, що встановлюються Нацiональним банком України.

     22.6. Обслуговуючий платника банк у розрахунковому документi зобов'язаний перевiрити вiдповiднiсть номера рахунка платника та коду юридичної особи (вiдокремленого пiдроздiлу юридичної особи) згiдно з Єдиним державним реєстром пiдприємств та органiзацiй України / реєстрацiйним (облiковим) номером платника податкiв / реєстрацiйним номером облiкової картки платника податкiв - фiзичної особи (серiї та номера паспорта, якщо фiзична особа вiдмовилася вiд прийняття реєстрацiйного номера облiкової картки платника податкiв та має вiдмiтку в паспортi) i приймати цей документ лише в разi їх збiгу. Крiм цього, обслуговуючий платника банк перевiряє повноту, цiлiснiсть i достовiрнiсть цього розрахункового документа в порядку, встановленому нормативно-правовими актами Нацiонального банку України. У разi недотримання зазначених вимог вiдповiдальнiсть за шкоду, заподiяну платнику, покладається на банк, що обслуговує платника.

     Обслуговуючий отримувача банк у розрахунковому документi зобов'язаний перевiрити вiдповiднiсть номера рахунка отримувача та коду юридичної особи (вiдокремленого пiдроздiлу юридичної особи) згiдно з Єдиним державним реєстром пiдприємств та органiзацiй України / реєстрацiйним (облiковим) номером платника податкiв / реєстрацiйним номером облiкової картки платника податкiв - фiзичної особи (серiї та номера паспорта, якщо фiзична особа вiдмовилася вiд прийняття реєстрацiйного номера облiкової картки платника податкiв та має вiдмiтку в паспортi) i зараховувати кошти на рахунок отримувача лише в разi їх збiгу. У противному разi банк, що обслуговує отримувача, має право затримати суму переказу на строк до чотирьох робочих днiв. У разi неможливостi встановлення належного отримувача банк, що обслуговує отримувача, зобов'язаний повернути кошти, переказанi за цим документом, банку, що обслуговує платника, iз зазначенням причини їх повернення. У разi недотримання вищезазначеної вимоги вiдповiдальнiсть за шкоду, заподiяну суб'єктам переказу, покладається на банк, що обслуговує отримувача.

(абзац другий пункту 22.6 статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.10.2004р. N 2056-IV, у редакцiї Закону України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

     22.7. У разi вiдмови з будь-яких причин у прийняттi розрахункового документа банк має повернути його iнiцiатору не пiзнiше наступного операцiйного дня банку iз зазначенням причини повернення.

     22.8. Розрахунково-касове обслуговування клiєнтiв здiйснюється банками на договiрнiй основi.

     22.9. Банки виконують розрахунковi документи вiдповiдно до черговостi їх надходження (крiм випадкiв, встановлених законом) та виключно в межах залишку коштiв на рахунках платникiв, крiм випадкiв надання платнику обслуговуючим його банком кредиту.

(абзац перший пункту 22.9 статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.03.2017р. N 1983-VIII)

     Порядок визначення залишку коштiв встановлюється Нацiональним банком України.

     У разi недостатностi на рахунку платника коштiв для виконання у повному обсязi розрахункового документа стягувача на момент його надходження до банку платника цей банк здiйснює часткове виконання цього розрахункового документа шляхом переказу суми коштiв, що знаходиться на рахунку платника, на рахунок отримувача.

     22.10. Незалежно вiд особи iнiцiатора банки України не ведуть облiк розрахункових документiв iнiцiаторiв у разi вiдсутностi (недостатностi) коштiв на рахунках платникiв, якщо iнше не передбачено договором мiж банком та його клiєнтом. У разi наявностi договору невиконанi розрахунковi документи (повiдомлення про їх надходження) банки зобов'язанi передавати платникам - клiєнтам цих банкiв з отриманням вiд них письмового посвiдчення щодо їх вручення.

     22.11. Сума переказу, що облiковується в банку, який обслуговує отримувача, до настання дати валютування не може бути об'єктом примусового списання, що застосовується до отримувача.

     22.12. Iнiцiювання клiєнтом банку переказу в iнтересах третiх осiб може здiйснюватися у випадках, передбачених законодавством.

     22.13. Процедура iнiцiювання переказу у платiжнiй системi визначається правилами вiдповiдної платiжної системи.

(пункт 22.13 статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

     Стаття 23. Порядок вiдкликання розрахункових документiв

     23.1. Платiжне доручення може бути вiдкликане iнiцiатором переказу в будь-який час до списання суми коштiв з його рахунка шляхом подання до банку, що обслуговує цього iнiцiатора, документа на вiдкликання.

     Платiжна вимога на примусове списання коштiв може бути вiдкликана стягувачем у будь-який час до списання коштiв з рахунка платника шляхом подання до банку, що обслуговує цього стягувача, документа на вiдкликання.

(пункт 23.1 статтi 23 у редакцiї Закону України вiд 06.10.2004р. N 2056-IV)

     23.2. Розрахунковий документ може бути вiдкликаний тiльки в повнiй сумi.

     23.3. Документ на вiдкликання може бути як паперовим, так i електронним. Вiн складається iнiцiатором у довiльнiй формi та засвiдчується ним у встановленому порядку.

     23.4. Iнiцiатор до настання дати валютування може вiдкликати кошти, якi до зарахування їх на рахунок отримувача або видачi в готiвковiй формi облiковуються в банку, що обслуговує отримувача. Документ на вiдкликання коштiв iнiцiатор подає до свого банку, який того самого дня надає банку отримувача вказiвку про повернення коштiв.

     Банк отримувача в день одержання вказiвки повертає кошти за реквiзитами, зазначеними в нiй, якщо на час надходження такої вказiвки вони не зарахованi на рахунок отримувача, та повiдомляє отримувача про вiдкликання коштiв iнiцiатором.

(пункт 23.4 статтi 23 у редакцiї Закону України вiд 06.10.2004р. N 2056-IV)

     23.5. Порядок вiдкликання розрахункових документiв у платiжнiй системi визначається правилами вiдповiдної платiжної системи.

(пункт 23.5 статтi 23 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

     Стаття 24. Iнiцiювання переказу готiвки

(назва статтi 24 у редакцiї Закону України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

     24.1. Подання iнiцiатором до банку або iншої установи - учасника платiжної системи документа на переказ готiвки i вiдповiдної суми коштiв у готiвковiй формi здiйснюється протягом операцiйного часу.

     24.2. Реквiзити документiв на переказ готiвки та особливостi їх оформлення встановлюються нормативно-правовими актами Нацiонального банку України.

(пункт 24.2 статтi 24 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

     24.3. При використаннi документа на переказ готiвки iнiцiювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття до виконання банком або iншою установою - учасником платiжної системи документа на переказ готiвки разом iз сумою коштiв у готiвковiй формi. Прийняття документа на переказ готiвки до виконання засвiдчується пiдписом уповноваженої особи банку або iншої установи - учасника платiжної системи чи вiдповiдним чином оформленою квитанцiєю.

     24.4. Банки зобов'язанi вiдображати iнформацiю про кожну операцiю з приймання готiвки (у тому числi їх агентiв) у системi автоматизацiї банкiв на внутрiшньобанкiвському рахунку та/або внутрiшнiй пiдсистемi системи автоматизацiї банку в той самий операцiйний день (у разi здiйснення iнiцiювання переказу готiвки платником протягом операцiйного часу) або не пiзнiше наступного операцiйного дня (у разi iнiцiювання переказу готiвки пiсля закiнчення операцiйного часу).

(статтю 24 доповнено пунктом 24.4 згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

     24.5. Учасники платiжних систем зобов'язанi забезпечити вiдображення iнформацiї про кожну операцiю з приймання готiвки для подальшого переказу та розрахункiв мiж учасниками платiжної системи або учасникiв платiжної системи з отримувачами в системi облiку платiжної органiзацiї платiжної системи та у системi автоматизацiї банку, що обслуговує учасника платiжної системи / розрахункового банку платiжної системи у той самий операцiйний день (у разi здiйснення iнiцiювання переказу готiвки платником протягом операцiйного часу) або не пiзнiше наступного операцiйного дня (у разi iнiцiювання переказу готiвки пiсля закiнчення операцiйного часу).

(статтю 24 доповнено пунктом 24.5 згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

     24.6. Банк, який залучає комерцiйного агента для приймання готiвки для подальшого її переказу банком, визначає необхiднiсть створення страхового (резервного) фонду для забезпечення безперебiйної роботи.

(статтю 24 доповнено пунктом 24.6 згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

     24.7. Банки, агенти банкiв та учасники платiжних систем, якi приймають готiвку (у тому числi за допомогою платiжних пристроїв) для подальшого її переказу, зобов'язанi:

     забезпечити розмiщення в доступному для огляду клiєнтiв мiсцi або на монiторi платiжного пристрою iнформацiї щодо найменування та мiсцезнаходження банку, комерцiйного агента банку, платiжної органiзацiї / учасника платiжної системи та найменування платiжної системи, номера телефону довiдкової служби, електронної адреси, режиму роботи платiжного пристрою, строкiв зарахування коштiв отримувачам та розмiру комiсiйної винагороди (плати за здiйснення операцiї);

     видати пiсля здiйснення операцiї (у тому числi за допомогою платiжного пристрою) касовий документ (квитанцiю/чек тощо), який вiдповiдно до вимог нормативно-правових актiв Нацiонального банку України з питань ведення касових операцiй банками України мiстить усi обов'язковi реквiзити касового документа;

     забезпечити створення архiвiв електронних документiв (збереження iнформацiї про прийняту готiвку, реєстри тощо) та контроль за їх цiлiснiстю, захист цих документiв (у тому числi криптографiчний) пiд час їх зберiгання та передавання вiд платiжних пристроїв до системи автоматизацiї банку вiдповiдно до нормативно-правових актiв Нацiонального банку України;

(статтю 24 доповнено пунктом 24.7 згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

     забезпечити надання щомiсячно та на вимогу контролюючих органiв iнформацiї про суми коштiв, що стягуються у виглядi фiксованої суми або вiдсотка за здiйснення операцiй з приймання готiвки для подальшого її переказу з використанням програмно-технiчного комплексу самообслуговування.

(пункт 24.7 статтi 24 доповнено абзацом п'ятим згiдно iз Законом України вiд 01.07.2015р. N 569-VIII)

     24.8. Iнкасацiя готiвки, прийнятої для подальшого її переказу, здiйснюється вiдповiдно до законодавства України.

(статтю 24 доповнено пунктом 24.8 згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

     Стаття 25. Iнiцiювання переказу за допомогою електронного платiжного засобу

     25.1. Для iнiцiювання переказу в межах України можуть застосовуватися електроннi платiжнi засоби як внутрiшньодержавних, так i мiжнародних платiжних систем у порядку, встановленому Нацiональним банком України.

     25.2. Iнiцiювання переказу за допомогою електронних платiжних засобiв має оформлюватися вiдповiдними документами за операцiями iз застосуванням електронних платiжних засобiв, що визначаються правилами платiжних систем.

     Стаття 26. Iнiцiювання переказу при договiрному списаннi

     26.1. Платник при укладеннi договорiв iз банком має право передбачити договiрне списання грошей iз своїх рахункiв на користь банку платника та/або третiх осiб.

(пункт 26.1 статтi 26 у редакцiї Закону України вiд 06.10.2004р. N 2056-IV)

     26.2. Умови договору на договiрне списання повиннi передбачати обсяг iнформацiї, достатнiй для належного виконання такого списання банком, що обслуговує платника (обставини, за яких банк має здiйснити (здiйснювати) договiрне списання; найменування отримувача та банку отримувача; реквiзити рахунка, з якого має здiйснюватися договiрне списання; реквiзити договору мiж платником та отримувачем (за наявностi договору), що передбачає право отримувача на договiрне списання; перелiк документiв, що мають бути представленi отримувачем в обслуговуючий платника банк (якщо платник та отримувач домовились про надання цих документiв до банку платника) тощо).

(пункт 26.2 статтi 26 у редакцiї Закону України вiд 06.10.2004р. N 2056-IV)

     26.3. Договiрне списання здiйснюється за платiжною вимогою отримувача або за меморiальним ордером, оформленим банком.

(пункт 26.3 статтi 26 у редакцiї Закону України вiд 06.10.2004р. N 2056-IV)

     26.4. У разi, якщо кредитором за договором є обслуговуючий платника банк, право банку на проведення договiрного списання передбачається в договорi на розрахунково-касове обслуговування або в iншому договорi про надання банкiвських послуг.

     26.5. Iнiцiювання переказу при договiрному списаннi у платiжнiй системi визначається правилами вiдповiдної платiжної системи, погодженими з Нацiональним банком України.

     26.6. Звернення стягнення на предмет обтяження, яким є майновi права на грошовi кошти, що знаходяться на банкiвському рахунку, здiйснюється шляхом договiрного списання за платiжною вимогою обтяжувача, за умови повiдомлення банку про таке обтяження. У випадках, передбачених законодавством, банк здiйснює iдентифiкацiю обтяжувача.

(статтю 26 доповнено пунктом 26.6 згiдно iз Законом України вiд 23.03.2017р. N 1983-VIII)

Роздiл V. ВИКОНАННЯ МIЖБАНКIВСЬКОГО (ВНУТРIШНЬОБАНКIВСЬКОГО) ПЕРЕКАЗУ

     Стаття 27. Порядок виконання мiжбанкiвського (внутрiшньобанкiвського) переказу

     27.1. Мiжбанкiвський переказ здiйснюється шляхом:

     1) проведення суми переказу через кореспондентськi рахунки, що вiдкриваються банками в Нацiональному банку України;

     2) проведення суми переказу через кореспондентськi рахунки, що вiдкриваються банками в iнших банках або в розрахунковому банку.

     Внутрiшньобанкiвський переказ здiйснюється банком у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Нацiонального банку України.

(абзац четвертий пункту 27.1 статтi 27 у редакцiї Закону України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

     27.2. Банки здiйснюють переказ з кореспондентських рахункiв iнших банкiв - своїх клiєнтiв у межах залишку коштiв на цих рахунках, крiм випадкiв надання обслуговуючим банком кредиту банку-клiєнту.

     Порядок визначення залишку коштiв встановлюється Нацiональним банком України.

     У разi недостатностi на рахунку клiєнта коштiв для виконання у повному обсязi розрахункового документа стягувача на момент його надходження до банку цей банк здiйснює часткове виконання цього розрахункового документа шляхом переказу суми коштiв, що знаходиться на рахунку клiєнта, на рахунок отримувача.

     27.3. Банки виконують мiжбанкiвський (внутрiшньобанкiвський) переказ на пiдставi мiжбанкiвських розрахункових документiв.

     Стаття 28. Особливостi виконання мiжбанкiвського переказу, iнiцiйованого за допомогою електронного платiжного засобу

     28.1. Мiжбанкiвський переказ мiж банками - учасниками платiжних систем за операцiями iз застосуванням електронних платiжних засобiв, здiйсненими їх держателями в межах України, проводиться лише у валютi України незалежно вiд того, в якiй валютi вiдкритий рахунок клiєнта.

     28.2. Мiжбанкiвський переказ мiж банками - учасниками мiжнародних платiжних систем за операцiями iз застосуванням електронних платiжних засобiв, здiйсненими їх держателями за межами України, а також за операцiями, здiйсненими в межах України держателями електронних платiжних засобiв - нерезидентами України, проводиться у валютi, визначенiй у вiдповiдних договорах iз платiжними органiзацiями мiжнародних платiжних систем.

     28.3. Мiжбанкiвський переказ мiж учасниками платiжної системи за операцiями iз застосуванням емiтованих резидентами електронних платiжних засобiв, що здiйсненi в межах України, проводиться розрахунковим банком - резидентом.

     У разi виконання функцiй розрахункового банку комерцiйним банком переказ здiйснюється з кореспондентських рахункiв (на кореспондентськi рахунки) банкiв - учасникiв платiжної системи, вiдкритих у цьому банку. У разi виконання функцiй розрахункового банку Нацiональним банком України використовуються кореспондентськi рахунки банкiв, вiдкритi в Нацiональному банку України.

     28.4. Мiжбанкiвський переказ коштiв мiж учасниками мiжнародних платiжних систем за операцiями iз застосуванням емiтованих нерезидентами електронних платiжних засобiв, що здiйсненi в межах України, та за операцiями iз застосуванням емiтованих резидентами електронних платiжних засобiв, що здiйсненi за межами України, проводиться через кореспондентськi рахунки, вiдкритi в розрахунковому банку мiжнародної платiжної системи, у валютi, визначенiй в договорi мiж емiтентом (еквайром) та платiжною органiзацiєю вiдповiдної мiжнародної платiжної системи.

     28.5. Якщо валюта, в якiй проводиться мiжбанкiвський переказ, не збiгається з валютою, списаною з рахунка клiєнта, емiтент може виконати операцiї з купiвлi-продажу необхiдної валюти на мiжбанкiвському валютному ринку України в порядку, встановленому Нацiональним банком України, або провести внутрiшньобанкiвський клiринг.

     28.6. Учасники платiжних систем мають право формувати гарантiйнi депозити, а також використовувати гарантiї, акредитиви та iншi документарнi форми забезпечення зобов'язань пiд час здiйснення переказiв iз застосуванням електронних платiжних засобiв.

     Гарантiйнi депозити учасникiв платiжних систем для виконання переказiв у межах України формуються в гривнях та розмiщуються на рахунках у Нацiональному банку України або в банках України вiдповiдно до вимог нормативно-правових актiв Нацiонального банку України.

(статтю 28 доповнено пунктом 28.6 згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

     Стаття 29. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 06.10.2004р. N 2056-IV)

Роздiл VI. ЗАВЕРШЕННЯ ПЕРЕКАЗУ

     Стаття 30. Загальний порядок завершення переказу

     30.1. Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачi йому в готiвковiй формi.

     30.2. Банк отримувача в разi надходження суми переказу протягом операцiйного дня зобов'язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готiвковiй формi в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документi або в документi на переказ готiвки.

(пункт 30.2 статтi 30 у редакцiї Закону України вiд 06.10.2004р. N 2056-IV)

     Стаття 31. Порядок завершення переказу при неможливостi виплати суми переказу

     31.1. У разi неможливостi здiйснення банком отримувача виплати суми переказу, що має бути сплачена у готiвковiй формi, через неявку отримувача протягом тридцяти робочих днiв з дня надходження цiєї суми або зазначеної платником дати валютування банк отримувача зобов'язаний протягом трьох робочих днiв переказати суму переказу iнiцiатору.

(пункт 31.1 статтi 31 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.10.2004р. N 2056-IV)

     Банк, що обслуговує платника протягом п'яти робочих днiв пiсля зарахування на кореспондентський рахунок коштiв, повернутих банком отримувача за переказом, який не був виплачений у готiвковiй формi через неявку отримувача, зобов'язаний повiдомити платника про їх повернення.

(пункт 31.1 статтi 31 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

     31.2. У разi неможливостi здiйснення iншими установами - учасниками платiжної системи виплати суми переказу через неявку отримувача протягом тридцяти робочих днiв з дня надходження цiєї суми ця установа зобов'язана протягом трьох робочих днiв iнiцiювати переказ вiдповiдної суми на адресу iнiцiатора.

     Винятки з правила, встановленого абзацом першим цього пункту, можуть визначатися нормативно-правовими актами, що регулюють порядок дiяльностi цих установ.

     31.3. За недотримання строкiв, встановлених цiєю статтею, банк отримувача несе вiдповiдальнiсть, передбачену статтею 32 цього Закону.

     За недотримання строкiв, встановлених цiєю статтею, установа - учасник платiжної системи несе вiдповiдальнiсть, передбачену статтею 36 цього Закону, крiм випадкiв, передбачених абзацом другим пункту 31.2 цiєї статтi.

Роздiл VII. ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ ПРИ ЗДIЙСНЕННI ПЕРЕКАЗУ КОШТIВ

     Стаття 32. Вiдповiдальнiсть банкiв при здiйсненнi переказу

     32.1. Банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем вiдповiдальнiсть, пов'язану з проведенням переказу, вiдповiдно до цього Закону та умов укладених мiж ними договорiв.

     32.1.1. Банки, якi уклали агентськi договори з юридичними особами (комерцiйними агентами), несуть вiдповiдальнiсть перед платником та отримувачем, пов'язану з проведенням переказу, вiдповiдно до цього Закону та умов укладених мiж ними договорiв.

(пункт 32.1 статтi 32 доповнено пiдпунктом 32.1.1 згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

     32.2. У разi порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строкiв виконання доручення клiєнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмiрi 0,1 вiдсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 вiдсоткiв суми переказу, якщо iнший розмiр пенi не обумовлений договором мiж ними.

     У разi порушення банком, що обслуговує отримувача, строкiв завершення переказу цей банк зобов'язаний сплатити отримувачу пеню у розмiрi 0,1 вiдсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 вiдсоткiв суми переказу, якщо iнший розмiр пенi не обумовлений договором мiж ними. В цьому випадку платник не несе вiдповiдальностi за прострочення перед отримувачем.

     Платник має право на вiдшкодування банком, що обслуговує отримувача, шкоди, заподiяної йому внаслiдок порушення цим банком строкiв завершення переказу, встановлених пунктом 30.2 статтi 30 цього Закону.

     Отримувач має право на вiдшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподiяної йому внаслiдок порушення цим банком строкiв виконання документа на переказ.

     32.3. Банки зобов'язанi виконувати доручення клiєнтiв, що мiстяться в документах на переказ, вiдповiдно до реквiзитiв цих документiв та з урахуванням положень, встановлених пунктом 22.6 статтi 22 цього Закону.

     32.3.1. У разi помилкового переказу суми переказу на рахунок неналежного отримувача, що стався з вини банку, цей банк-порушник зобов'язаний негайно пiсля виявлення помилки переказати за рахунок власних коштiв суму переказу отримувачу. У противному разi отримувач має право у встановленому законом порядку вимагати вiд банку-порушника iнiцiювання переказу йому суми переказу за рахунок власних коштiв, сплати пенi в розмiрi 0,1 вiдсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення починаючи вiд дати завершення помилкового переказу, яка не може перевищувати 10 вiдсоткiв суми переказу.

     Одночасно банк-порушник зобов'язаний пiсля виявлення помилки негайно повiдомити неналежного отримувача про здiйснення помилкового переказу i про необхiднiсть iнiцiювання ним переказу еквiвалентної суми коштiв цьому банку протягом трьох робочих днiв вiд дати надходження такого повiдомлення. Форма повiдомлення банку про здiйснення помилкового переказу встановлюється Нацiональним банком України.

     У разi переказу банком-порушником за рахунок власних коштiв суми переказу отримувачу та своєчасного повiдомлення неналежного отримувача про здiйснення помилкового переказу, а також своєчасного переказу неналежним отримувачем суми переказу цьому банку банк-порушник залишає цю суму у власному розпорядженнi. При цьому, у разi порушення неналежним отримувачем зазначеного триденного строку, банк-порушник має право вимагати вiд неналежного отримувача повернення суми переказу, а також сплату пенi в розмiрi 0,1 вiдсотка суми простроченого платежу за кожний день починаючи вiд дати завершення помилкового переказу до дня повернення коштiв включно, яка не може перевищувати 10 вiдсоткiв суми переказу.

     32.3.2. У разi помилкового переказу з рахунка неналежного платника, що стався з вини банку, цей банк зобов'язаний переказати вiдповiдну за рахунок власних коштiв суму переказу на рахунок неналежного платника, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмiрi процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи вiд дня помилкового переказу до дня повернення суми переказу на рахунок неналежного платника, якщо iнша вiдповiдальнiсть не передбачена договором.

(абзац перший пiдпункту 32.3.2 пункту 32.3 статтi 32 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

     У разi переказу з рахунка платника без законних пiдстав, за iнiцiативою неналежного стягувача, з порушенням умов доручення платника на здiйснення договiрного списання або внаслiдок iнших помилок банку повернення платнику цiєї суми здiйснюється у встановленому законом судовому порядку. При цьому банк, що списав кошти з рахунка платника без законних пiдстав, має сплатити платнику пеню у розмiрi процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи вiд дня переказу до дня повернення суми переказу на рахунок платника, якщо iнша вiдповiдальнiсть не передбачена договором.

     32.4. Працiвники банку, виннi в здiйсненнi помилкового переказу, несуть вiдповiдальнiсть вiдповiдно до закону.

     32.5. У разi прострочення банком отримувача строку переказу iнiцiатору, який встановлено пунктом 31.1 статтi 31 цього Закону, починаючи з тридцять четвертого робочого дня банк отримувача має сплатити iнiцiатору пеню у розмiрi 0,1 вiдсотка суми переказу за кожний день прострочення, яка не може перевищувати 10 вiдсоткiв суми переказу.

     32.6. Банк iнiцiатора зобов'язаний на вимогу iнiцiатора письмово повiдомити про стан виконання його доручення, що мiститься у вiдповiдному документi на переказ.

     32.7. Банк платника не має права на списання з рахунка платника коштiв за розрахунковим документом пiсля отримання документа на його вiдкликання.

     Якщо всупереч отриманому документу на вiдкликання сума переказу була списана з рахунка платника та переказана отримувачу, повернення отримувачем платнику цiєї суми здiйснюється у встановленому законом судовому порядку. В цьому випадку банк, що не виконав документ на вiдкликання або прострочив його передачу банку платника, має сплатити платнику штраф у розмiрi 1 вiдсотка суми переказу.

     32.8. Спори, пов'язанi iз здiйсненням банками переказу, розглядаються у судовому порядку.

     Стаття 33. Вiдповiдальнiсть платника при проведеннi переказу

     33.1. Платник несе перед банком або iншою установою - учасником платiжної системи, що його обслуговують, вiдповiдальнiсть, передбачену умовами укладеного мiж ними договору.

     33.2. Платник несе вiдповiдальнiсть за вiдповiднiсть iнформацiї, зазначеної ним в документi на переказ, сутi операцiї, щодо якої здiйснюється цей переказ. Платник має вiдшкодувати банку або iншiй установi - учаснику платiжної системи шкоду, заподiяну внаслiдок такої невiдповiдностi iнформацiї.

     33.3. Платник зобов'язаний вiдшкодувати шкоду, заподiяну банку або iншiй установi - учаснику платiжної системи, що його обслуговують, внаслiдок недотримання цим платником вимог щодо захисту iнформацiї i проведенням незаконних операцiй з компонентами платiжних систем (платiжнi iнструменти, обладнання, програмне забезпечення тощо). При цьому банк або iнша установа - учасник платiжної системи, що обслуговує платника, звiльняється вiд вiдповiдальностi перед платником за проведення переказу.

     Стаття 34. Вiдповiдальнiсть стягувачiв при проведеннi переказу

     34.1. Вiдповiдальнiсть стягувачiв при проведеннi переказу визначається законами України, що регулюють дiяльнiсть осiб, вiднесених цим Законом до стягувачiв.

     34.2. Вiдповiдальнiсть за обгрунтованiсть примусового стягнення покладається на стягувача. Стягувач має вiдшкодувати платнику шкоду, нанесену внаслiдок необгрунтованого примусового списання.

     Стаття 35. Вiдповiдальнiсть неналежних отримувачiв при проведеннi переказу

     35.1. Неналежний отримувач зобов'язаний протягом трьох робочих днiв вiд дати надходження повiдомлення банку-порушника про здiйснення помилкового переказу iнiцiювати переказ еквiвалентної суми коштiв банку-порушнику, за умови отримання повiдомлення цього банку про здiйснення помилкового переказу.

     35.2. У разi своєчасного повiдомлення банком-порушником неналежного отримувача про здiйснення помилкового переказу та порушення неналежним отримувачем строку, встановленого пунктом 35.1 цiєї статтi, неналежний отримувач має повернути суму переказу, а також сплатити банку-порушнику пеню в розмiрi 0,1 вiдсотка цiєї суми за кожний день починаючи вiд дати завершення помилкового переказу до дня повернення коштiв включно, яка не може перевищувати 10 вiдсоткiв суми переказу.

     35.3. Спори мiж банком-порушником та неналежним отримувачем щодо помилкового переказу розглядаються у судовому порядку.

     Стаття 36. Вiдповiдальнiсть установ - учасникiв платiжних систем

(назва статтi 36 у редакцiї Закону України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

     36.1. У разi втрати суми переказу установа - учасник платiжної системи має повернути iнiцiатору цю суму, сплачену вартiсть наданих послуг, а також сплатити штраф у розмiрi 25 вiдсоткiв сплаченої вартостi наданих послуг.

     36.2. У разi порушення установою - учасником платiжної системи строкiв пересилання документiв на переказ, передбачених пунктом 8.6 статтi 8 цього Закону, ця установа має сплатити отримувачу пеню у розмiрi 0,1 вiдсотка суми переказу за кожний день прострочення, яка не може перевищувати 10 вiдсоткiв суми переказу.

     36.3. У разi прострочення установою - учасником платiжної системи строку переказу iнiцiатору, який встановлено абзацом першим пункту 31.2 статтi 31 цього Закону, така установа починаючи з тридцять четвертого робочого дня має сплатити iнiцiатору пеню у розмiрi 0,1 вiдсотка суми переказу за кожний день прострочення, яка не може перевищувати 10 вiдсоткiв суми переказу, крiм випадкiв, передбачених абзацом другим пункту 31.2 статтi 31 цього Закону.

     36.4. Спори мiж установою - учасником платiжної системи та iнiцiатором розглядаються у судовому порядку.

     Стаття 37. Вiдповiдальнiсть еквайрiв та емiтентiв

     37.1. Для встановлення правомiрностi переказу еквайр, за результатами монiторингу або в разi опротестування переказу держателем, емiтентом або платiжною органiзацiєю платiжної системи, має право призупинити завершення переказу на час, передбачений правилами вiдповiдної платiжної системи, але не бiльше нiж на дев'яносто календарних днiв.

(абзац перший пункту 37.1 статтi 37 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

     У разi правомiрностi переказу еквайр має завершити переказ та вiдшкодувати отримувачу 0,1 вiдсотка суми платежу за кожний день такого призупинення, якщо бiльший розмiр пенi не обумовлений договором мiж ними.

     37.2. На час встановлення iнiцiатора та правомiрностi переказу, але не бiльше нiж впродовж дев'яносто календарних днiв, емiтент має право не повертати на рахунок неналежного платника суму попередньо списаного неналежного переказу. У разi iнiцiацiї неналежного переказу з рахунка неналежного платника, з вини iнiцiатора переказу, що не є платником, емiтент зобов'язаний переказати на рахунок неналежного платника вiдповiдну суму грошей за рахунок власних коштiв, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмiрi 0,1 вiдсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи вiд дня неналежного переказу до дня повернення вiдповiдної суми на рахунок, якщо бiльший розмiр пенi не обумовлений договором мiж ними.

	(пункт 37.2 статтi 37 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)
	(стаття 37 у редакцiї Закону України вiд 06.10.2004р. N 2056-IV)

Роздiл VIII. ЗАХИСТ IНФОРМАЦIЇ ПРИ ПРОВЕДЕННI ПЕРЕКАЗУ

     Стаття 38. Вимоги щодо захисту iнформацiї

     38.1. Система захисту iнформацiї повинна забезпечувати безперервний захист iнформацiї щодо переказу коштiв на усiх етапах її формування, обробки, передачi та зберiгання.

     38.2. Електроннi документи на переказ, розрахунковi документи та документи за операцiями iз застосуванням електронних платiжних засобiв, що мiстять банкiвську таємницю, пiд час їх передавання технiчними засобами електронних комунiкацiй повиннi бути зашифрованi згiдно з вимогами вiдповiдної платiжної системи, а за їх вiдсутностi - вiдповiдно до законiв України та нормативно-правових актiв Нацiонального банку України.

(пункт 38.2 статтi 38 у редакцiї Закону України вiд 06.10.2004р. N 2056-IV, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.12.2020р. N 1089-IX)

     38.3. Порядок захисту та використання засобiв захисту iнформацiї щодо переказу визначається законами України, нормативно-правовими актами Нацiонального банку України та правилами платiжних систем.

     Порядок захисту та використання засобiв захисту iнформацiї учасниками мiжнародних платiжних систем визначається правилами цих систем, а за вiдсутностi в таких правилах вiдповiдних положень - законами України та нормативно-правовими актами Нацiонального банку України.

(пункт 38.3 статтi 38 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 06.10.2004р. N 2056-IV, абзац другий пункту 38.3 статтi 38 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.12.2012р. N 5518-VI)

     38.4. Захист iнформацiї забезпечується суб'єктами переказу коштiв шляхом обов'язкового впровадження та використання вiдповiдної системи захисту, що складається з:

     1) законодавчих актiв України та iнших нормативно-правових актiв, а також внутрiшнiх нормативних актiв суб'єктiв переказу, що регулюють порядок доступу та роботи з вiдповiдною iнформацiєю, а також вiдповiдальнiсть за порушення цих правил;

     2) заходiв охорони примiщень, технiчного обладнання вiдповiдної платiжної системи та персоналу суб'єкта переказу;

     3) технологiчних та програмно-апаратних засобiв криптографiчного захисту iнформацiї, що обробляється в платiжнiй системi.

     38.5. Система захисту iнформацiї повинна забезпечувати:

     1) цiлiснiсть iнформацiї, що передається в платiжнiй системi, та компонентiв платiжної системи;

     2) конфiденцiйнiсть iнформацiї пiд час її обробки, передавання та зберiгання в платiжнiй системi;

     3) неможливiсть вiдмови iнiцiатора вiд факту передавання та отримувачем вiд факту прийняття документа на переказ, документа за операцiями iз застосуванням засобiв iдентифiкацiї, документа на вiдкликання;

     4) забезпечення постiйного та безперешкодного доступу до компонентiв платiжної системи особам, якi мають на це право або повноваження, визначенi законодавством України, а також встановленi договором.

     38.6. Розробка заходiв охорони, технологiчних та програмно-апаратних засобiв криптографiчного захисту здiйснюється платiжною органiзацiєю вiдповiдної платiжної системи, її учасниками або iншою установою на їх замовлення.

(пункт 38.6 статтi 38 у редакцiї Закону України вiд 06.10.2004р. N 2056-IV)

     Стаття 39. Вiдповiдальнiсть суб'єктiв переказу за забезпечення захисту iнформацiї

     39.1. Суб'єкти переказу зобов'язанi виконувати встановленi законодавством України та правилами платiжних систем вимоги щодо захисту iнформацiї, яка обробляється за допомогою цих платiжних систем. Правила платiжних систем мають передбачати вiдповiдальнiсть за порушення цих вимог з урахуванням вимог законодавства України.

     39.2. При проведеннi переказу його суб'єкти мають здiйснювати в межах своїх повноважень захист вiдповiдної iнформацiї вiд:

     1) несанкцiонованого доступу до iнформацiї - доступу до iнформацiї щодо переказу, що є банкiвською таємницею або є iншою iнформацiєю з обмеженим доступом, осiб, якi не мають на це прав або повноважень, визначених законодавством України, а також якщо це не встановлено договором.

(абзац перший пiдпункту 1 пункту 39.2 статтi 39 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI, вiд 27.03.2014р. N 1170-VII)

     До банкiвської таємницi належить iнформацiя, визначена Законом України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть", а до iншої iнформацiї з обмеженим доступом - iнформацiя, що визначається iншими законами.

(абзац другий пiдпункту 1 пункту 39.2 статтi 39 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI, вiд 27.03.2014р. N 1170-VII)

     Взаємодiя мiж банками або iншими установами - учасниками платiжної системи та уповноваженими державними органами щодо надання на письмовi запити цих органiв iнформацiї в межах, необхiдних для виконання цими державними органами своїх функцiй, здiйснюється шляхом надання довiдок в обсягах, визначених законодавством України, та з урахуванням вимог стосовно банкiвської таємницi та iншої iнформацiї з обмеженим доступом;

(абзац третiй пiдпункту 1 пункту 39.2 статтi 39 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI, вiд 27.03.2014р. N 1170-VII)

     2) несанкцiонованих змiн iнформацiї - внесення змiн або часткового чи повного знищення iнформацiї щодо переказу особами, якi не мають на це права або повноважень, визначених законодавством України, а також встановлених договором;

     3) несанкцiонованих операцiй з компонентами платiжних систем - використання або внесення змiн до компонентiв платiжної системи протягом її функцiонування особами, якi не мають на це права або повноважень, визначених законодавством України, а також встановлених договором.

     39.3. Суб'єкти переказу зобов'язанi повiдомляти платiжну органiзацiю вiдповiдної платiжної системи про випадки порушення вимог захисту iнформацiї. У разi виявлення при цьому ознак, що можуть свiдчити про вчинення кримiнального правопорушення, суб'єкти переказу та iншi учасники платiжних систем зобов'язанi повiдомити про такий випадок порушення вимог захисту iнформацiї вiдповiднi правоохороннi органи.

(пункт 39.3 статтi 39 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17.06.2020р. N 720-IX)

     39.4. Працiвники суб'єктiв переказу повиннi виконувати вимоги щодо захисту iнформацiї при здiйсненнi переказiв, зберiгати банкiвську таємницю та пiдтримувати конфiденцiйнiсть iнформацiї, що використовується в системi захисту цiєї iнформацiї.

     Працiвники суб'єктiв переказу несуть вiдповiдальнiсть за неналежне використання та зберiгання засобiв захисту iнформацiї, що використовуються при здiйсненнi переказiв, вiдповiдно до закону.

     39.5. Для належної iдентифiкацiї суб'єктiв помилкових та неналежних переказiв та вжиття заходiв щодо запобiгання або припинення зазначених переказiв учасники платiжної системи повиннi повiдомляти iнших учасникiв системи про таких суб'єктiв та перекази в обсягах, встановлених правилами вiдповiдної платiжної системи або договорами мiж ними. На пiдставi договорiв та вiдповiдно до цього Закону зазначену дiяльнiсть має право здiйснювати юридична особа, засновниками якої є учасники платiжних систем, процесинговi установи, платiжнi органiзацiї. Учасники платiжної системи та заснована ними юридична особа повиннi забезпечити технологiчний та програмно-апаратний захист персональних даних суб'єктiв помилкових чи неналежних переказiв згiдно iз цим Законом.

(статтю 39 доповнено пунктом 39.5 згiдно iз Законом України вiд 06.10.2004р. N 2056-IV, пункт 39.5 статтi 39 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

     Стаття 40. Порядок надання iнформацiйних послуг

     40.1. Якщо учасник платiжної системи або його клiєнт бере участь у розглядi спору судом, розрахунковий банк цiєї платiжної системи чи клiрингова установа зобов'язанi надавати цьому учаснику платiжної системи або його клiєнту, а також судам та органам досудового слiдства послуги для визначення достовiрностi iнформацiї, яка мiститься в електронних документах, що обробляються платiжною системою, яку обслуговує цей розрахунковий банк, ця клiрингова установа.

     Суди та органи досудового слiдства не можуть вiдмовити у прийняттi як доказу електронного документа та вимагати надання паперового документа.

     40.2. Порядок оплати учасником платiжної системи або його клiєнтом послуг, визначених пунктом 40.1 цiєї статтi, здiйснюється за тарифами, встановленими розрахунковим банком.

     Стаття 40¹. Порядок проведення монiторингу

     Еквайр та емiтент повиннi проводити монiторинг з метою iдентифiкацiї помилкових та неналежних переказiв, суб'єктiв помилкових та неналежних переказiв та вжиття заходiв iз запобiгання або припинення зазначених переказiв.

     Монiторинг має проводитися постiйно за параметрами, встановленими правилами вiдповiдної платiжної системи.

     Нацiональний банк України може встановлювати загальнi параметри монiторингу для всiх платiжних систем (груп платiжних систем).

     За результатами монiторингу еквайр або емiтент для належної iдентифiкацiї суб'єкта переказу має право доручити торгiвцю здiйснити перевiрку документiв суб'єкту переказу. В iнших випадках еквайр не має права зобов'язувати торгiвця, а торгiвець не має права вимагати вiд держателя платiжної картки, суб'єкта переказу пред'явлення документiв, що посвiдчують особу, як засобу iдентифiкацiї держателя, якщо це не передбачено правилами вiдповiдної платiжної системи та/або умовами використання картки, встановленими емiтентом.

(роздiл VIII доповнено статтею 401 згiдно iз Законом України вiд 06.10.2004р. N 2056-IV)

Роздiл IX. НАГЛЯД (ОВЕРСАЙТ) ПЛАТIЖНИХ СИСТЕМ ТА СИСТЕМ РОЗРАХУНКIВ I КОНТРОЛЬ ЗА ПРОВЕДЕННЯМ ПЕРЕКАЗУ

(назва роздiлу IX у редакцiї Закону України вiд 06.07.2012р. N 5178-VI, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.12.2012р. N 5518-VI)

     Стаття 41. Здiйснення нагляду (оверсайту) платiжних систем та систем розрахункiв

(назва статтi 41 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.12.2012р. N 5518-VI)

     41.1. Нацiональний банк України здiйснює нагляд (оверсайт) платiжних систем та систем розрахункiв (далi - нагляд (оверсайт) платiжних систем) у частинi їх дiяльностi в Українi вiдповiдно до цього Закону, Закону України "Про Нацiональний банк України" та нормативно-правових актiв Нацiонального банку України.

(пункт 41.1 статтi 41 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.12.2012р. N 5518-VI)

     41.2. Об'єктами нагляду (оверсайту) платiжних систем є платiжнi органiзацiї платiжних систем, клiринговi та процесинговi установи, учасники платiжних систем, iншi особи, уповноваженi надавати окремi види послуг або здiйснювати операцiйнi та iншi технологiчнi функцiї в платiжних системах.

(пункт 41.2 статтi 41 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.12.2012р. N 5518-VI)

     41.3. Нацiональний банк України має право встановлювати такi категорiї важливостi платiжних систем: системно важливi, важливi та соцiально важливi платiжнi системи, а також вимоги до таких систем. Критерiями визначення важливостi платiжних систем є обсяги операцiй i види послуг, якi надаються платiжними системами.

     Нацiональний банк України здiйснює оцiнювання системно важливих платiжних систем, важливих платiжних систем та соцiально важливих платiжних систем на вiдповiднiсть вимогам законодавства України та мiжнародним стандартам нагляду (оверсайту) платiжних систем для мiнiмiзацiї ризикiв, якi властивi платiжним системам.

(абзац другий пункту 41.3 статтi 41 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.12.2012р. N 5518-VI)

     41.4. Порядок здiйснення нагляду (оверсайту) платiжних систем визначається нормативно-правовими актами Нацiонального банку України.

(пункт 41.4 статтi 41 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.12.2012р. N 5518-VI)

     41.5. Нацiональний банк України має право безоплатно отримувати iнформацiю з питань дiяльностi платiжних систем вiд об'єктiв нагляду (оверсайту) та проводити їх перевiрки в порядку та у строки, що встановленi нормативно-правовими актами Нацiонального банку України.

(пункт 41.5 статтi 41 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.12.2012р. N 5518-VI)

     41.6. Нацiональний банк України має право вимагати вiд об'єктiв нагляду (оверсайту) усунення порушень законодавства України з питань дiяльностi платiжних систем, а також застосовувати до них такi заходи впливу:

(абзац перший пункту 41.6 статтi 41 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.12.2012р. N 5518-VI)

     проведення переговорiв з особами, якi є об'єктами нагляду (оверсайту), стосовно необхiдностi приведення їх дiяльностi у вiдповiднiсть iз встановленими вимогами;

(абзац другий пункту 41.6 статтi 41 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.12.2012р. N 5518-VI)

     письмове застереження щодо усунення порушень;

     обмеження, зупинення чи припинення надання окремих видiв послуг у платiжних системах в Українi;

     накладання штрафiв на посадових осiб юридичних осiб або фiзичних осiб - пiдприємцiв, якi є об'єктами нагляду (оверсайту), у порядку, встановленому законодавством України;

(абзац п'ятий пункту 41.6 статтi 41 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.12.2012р. N 5518-VI)

     виключення платiжної системи / учасника платiжної системи / оператора послуг платiжної iнфраструктури з реєстру платiжних систем, систем розрахункiв, учасникiв цих систем та операторiв послуг платiжної iнфраструктури;

     заборона здiйснення дiяльностi в Українi.

     41.7. Посадовi особи юридичних осiб або фiзичнi особи - пiдприємцi, якi є об'єктами нагляду (оверсайту), за порушення законодавства України з питань дiяльностi платiжних систем несуть адмiнiстративну вiдповiдальнiсть згiдно iз законодавством України.

(пункт 41.7 статтi 41 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.12.2012р. N 5518-VI)

     41.8. Нацiональний банк України для здiйснення нагляду (оверсайту) платiжних систем спiвпрацює з органами державної влади України, центральними банками iнших держав та мiжнародними органiзацiями.

	(пункт 41.8 статтi 41 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.12.2012р. N 5518-VI)
	(стаття 41 у редакцiї Закону України вiд 06.07.2012р. N 5178-VI)

     Стаття 42. Здiйснення контролю за проведенням переказу

     42.1. Контроль за дотриманням учасниками платiжних систем нормативно-правових актiв, що регламентують порядок проведення переказу, а також застосування вiдповiдних заходiв впливу, передбачених законодавством України, покладаються на Нацiональний банк України.

     42.2. Пункт 42.2 статтi 42 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 06.12.2012р. N 5518-VI)

     42.3. Нацiональний банк України має право встановлювати обов'язковi вимоги та обмеження щодо дiяльностi банку як еквайра та/або емiтента, якщо дiяльнiсть цього банку призвела до порушення безпеки переказiв з використанням електронних платiжних засобiв, що мало наслiдками фiнансовi втрати держателiв електронних платiжних засобiв.

(статтю 42 доповнено пунктом 42.3 згiдно iз Законом України вiд 06.10.2004р. N 2056-IV, у редакцiї Закону України вiд 18.09.2012р. N 5284-VI)

Роздiл X. ПРИКIНЦЕВI ПОЛОЖЕННЯ

     1. Цей Закон набирає чинностi з дня його опублiкування. Абзаци другий та третiй пункту 1.3 статтi 1 та абзац третiй пункту 8.1 статтi 8 цього Закону набирають чинностi через один рiк пiсля його опублiкування.

     2. До приведення у вiдповiднiсть iз цим Законом закони та iншi нормативно-правовi акти застосовуються в частинi, що не суперечить йому.

     3. Кабiнету Мiнiстрiв України у тримiсячний строк:

     пiдготувати та подати на розгляд Верховної Ради України вiдповiднi пропозицiї про внесення змiн до законодавчих актiв України;

     розробити та привести у вiдповiднiсть iз цим Законом свої нормативно-правовi акти;

     забезпечити розробку, перегляд i скасування мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актiв, що суперечать цьому Закону.

     4. Нацiональному банку України у тримiсячний строк забезпечити розробку власних нормативно-правових актiв на виконання цього Закону.

Президент України

Л. КУЧМА

м. Київ
5 квiтня 2001 року
N 2346-III